Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Че лядь челя дник челяди нець у збірному значенні населення феодальної вотчини у давньоруській державі що перебувало в р

Челядь

Челядь

Че́лядь, челя́дник, челяди́нець — «у збірному значенні населення феодальної вотчини у давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.)». В «історичному значенні — це дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. Люди, які займали невисоке службове або громадське становище». В «застарілому, діалектному значенні — молодь»; в «діалектному значенні — члени однієї родини». Первісно «челядь» означало сім'я, і влада домовладики суспільства над дітьми часто була безмежною і включала право на їх життя. Такі ж норми поширюються на всіх, хто входить до складу «великої сім'ї» — челяді: челядином був і син, і невільник, і той, хто проживав у сім'ї на якихось інших умовах. Характерно, що «отрок» і «дітський» в давньоруській державі означало невільного челядина в княжому дворі і мало водночас якийсь стосунок до власної дитини. Статус людини, яка позбавлена власної волі, — це і статус молодшого члена сім'ї, і статус раба.

У давній Русі челяддю є залежне населення — особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину. До челяді належали закупи, смерди, холопи тощо. До IX ст. термін вживався для означення рабів у стані патріархального рабства; у IX-X ст. — щодо рабів, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з XI ст.) — збірна назва населення феодальної вотчини, яке перебувало в різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди тощо).

За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Кріпаків-челядників зазвичай звали дворовими людьми.

Етимологія

Слово челядь походить від прасл. *čel'adь, де утворене від кореня *čelь (присутнього також у *čelověkъ та *čelo і спорідненого з коліно, покоління) та збірного суфікса -jadь. Менш обґрунтована версія виводить йго від *l'udъ і підсилювального префікса *če-.

Інші значення

  • Челядь — застаріле позначення молоді: «А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять. — Так як перемита» (народна пісня)
  • Челядь (однина — «челяди́на») — діалектне позначення жіночої статі, дівчат, жінок: «Вівчарі скидали з себе одежу та трусили над ними воші або, зібравшись докупи, зголоднілі за літо без „челядини“, вели безконечні масні розмови» (М. М. Коцюбинський), «Скоріше, Христе, одягайся; уже наша челядь у зборі!» (Панас Мирний). У цьому значенні також вживався вираз «біла челядь»: «Поли турки воювали, білу челядь забирали»
  • Челядь — весільні гості молодої

Див. також

Примітки

  1. Челядь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Челядник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Челядинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
  6. Челядина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Che lyad chelya dnik chelyadi nec u zbirnomu znachenni naselennya feodalnoyi votchini u davnoruskij derzhavi sho perebuvalo v riznih formah zalezhnosti vid feodala holopi zakupi smerdi ta in V istorichnomu znachenni ce dvorovi lyudi sho zhili j pracyuvali v pomishickij sadibi panska prisluga Lyudi yaki zajmali nevisoke sluzhbove abo gromadske stanovishe V zastarilomu dialektnomu znachenni molod v dialektnomu znachenni chleni odniyeyi rodini Pervisno chelyad oznachalo sim ya i vlada domovladiki suspilstva nad ditmi chasto bula bezmezhnoyu i vklyuchala pravo na yih zhittya Taki zh normi poshiryuyutsya na vsih hto vhodit do skladu velikoyi sim yi chelyadi chelyadinom buv i sin i nevilnik i toj hto prozhivav u sim yi na yakihos inshih umovah Harakterno sho otrok i ditskij v davnoruskij derzhavi oznachalo nevilnogo chelyadina v knyazhomu dvori i malo vodnochas yakijs stosunok do vlasnoyi ditini Status lyudini yaka pozbavlena vlasnoyi voli ce i status molodshogo chlena sim yi i status raba U davnij Rusi chelyaddyu ye zalezhne naselennya osobi sho vtratili svoye gospodarstvo i pracyuvali na feodala Yih prodavali daruvali peredavali u spadshinu Do chelyadi nalezhali zakupi smerdi holopi tosho Do IX st termin vzhivavsya dlya oznachennya rabiv u stani patriarhalnogo rabstva u IX X st shodo rabiv yaki stali ob yektami kupivli prodazhu Zgodom z XI st zbirna nazva naselennya feodalnoyi votchini yake perebuvalo v riznih formah zalezhnosti vid zemlevlasnika holopi zakupi smerdi tosho Za kozackih chasiv i piznishe chelyaddyu nazivali slug ta inshih postijnih chleniv gospodarstva Kripakiv chelyadnikiv zazvichaj zvali dvorovimi lyudmi EtimologiyaSlovo chelyad pohodit vid prasl cel ad de utvorene vid korenya cel prisutnogo takozh u celovek ta celo i sporidnenogo z kolino pokolinnya ta zbirnogo sufiksa jad Mensh obgruntovana versiya vivodit jgo vid l ud i pidsilyuvalnogo prefiksa ce Inshi znachennyaChelyad zastarile poznachennya molodi A na nashij ta vulici Nasipano zhita Ot yak vijde chelyad gulyat Tak yak peremita narodna pisnya Chelyad odnina chelyadi na dialektne poznachennya zhinochoyi stati divchat zhinok Vivchari skidali z sebe odezhu ta trusili nad nimi voshi abo zibravshis dokupi zgolodnili za lito bez chelyadini veli bezkonechni masni rozmovi M M Kocyubinskij Skorishe Hriste odyagajsya uzhe nasha chelyad u zbori Panas Mirnij U comu znachenni takozh vzhivavsya viraz bila chelyad Poli turki voyuvali bilu chelyad zabirali Chelyad vesilni gosti molodoyiDiv takozhHolopi Ryadovichi Smerdi Zakupi Izgoyi KripactvoPrimitkiChelyad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chelyadnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chelyadinec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Popovich M V Naris istoriyi kulturi Ukrayini K 1998 S 71 87 Dostup http litopys org ua popovych narys06 htm Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Chelyadina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chelyad 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Chelyad Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2045 1000 ekz

Дата публікації:
Топ