Зла́топіль (попередня назва — Гуляйпіль, не плутати з Гуляйполе) — колишнє місто Київської губернії, з 10 січня 1939 року — Кіровоградської області, з 7 січня 1954 року — Черкаської, а пізніше знову — Кіровоградської області. Центр однойменного Златопільського району (1923–1959). В 1959 році приєднане до міста Новомиргород.
Златопіль Новомиргород | ||||
Вказівник у центрі Златополя | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°48′54″ пн. ш. 31°39′01″ сх. д. / 48.81500° пн. ш. 31.65028° сх. д.Координати: 48°48′54″ пн. ш. 31°39′01″ сх. д. / 48.81500° пн. ш. 31.65028° сх. д. | ||||
Країна | Україна[1] | |||
Адмінодиниця | Новомиргород | |||
Площа | 3,19 квадратний кілометр | |||
Населення | 4 280 (1959) | |||
Поштовий індекс | 26001 | |||
Телефонний код | 052-56 | |||
Головні вулиці | Соборності Миколи Зерова Горького Шевченка Бродських | |||
Підприємства | ТОВ «УкрПелл» ПП «Шаруня» ВАТ «Новомиргородське АТП-13545» СТ «Златопільське» | |||
Заклади освіти та культури | ЗОШ №1, Златопільська гімназія | |||
Парки | Златопільський парк | |||
Карта | ||||
Златопіль у Вікісховищі |
У XVII—XIX століттях Златопіль вважався значним культурним та торговим центром півдня Київської губернії і у XIX столітті був штетлом з помітним переважанням єврейського населення. Місто було відоме своєю гімназією, в якій навчалось багато видатних діячів кінця XIX — початку XX століття. Спадщина Златополя вплинула на історичний розвиток сучасного Новомиргорода, в якому поєднались особливості Польщі й Запоріжжя, а пізніше — Київської та Херсонської губерній.
Нині Златопіль поряд з центром Новомиргорода є провідним районом міста, де зосереджені важливі державні установи (зокрема, Новомиргородська міська рада), об'єкти інфраструктури та промисловості.
Розташування
Златопіль розташований на узгір'ї на півночі Новомиргорода. Площа району — 3,19 км. Відстань з центральної частини Златополя до центру міста становить близько 2,3 км. Відстань до залізничної станції Новомиргород — 3,9 км. З центром міста Златопіль сполучений через місцевість Виноградівка.
Під Златополем проходять катакомби — система ходів, проритих у XVII—XVIII столітті.
Західні околиці Златополя омиває річка Турія, на якій розміщений Листопадівський ставок. По іншу сторону ставка через греблю розташоване село Листопадове. На південь від водойми є заплава річки, що входить до складу гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Велика Вись».
Історія
XVI—XVII століття
Поселення на місці Златополя спочатку носило назву Гуляйпіль і перебувало у складі розлогої Тясминської (згодом Смілянської) волості. Точна дата заснування невідома; оскільки 1506 року хан Менглі-Гірей віддав великому князю литовському Сигізмунду Звенигород та замок, ймовірною датою міг бути 1545 рік, коли після відбудови Звенигородського замку вздовж Великої Висі постали такі прикордонні селища, як Кальниболота, Неберибіс, Неморож та інші. Так само ймовірним може бути ще більш давнє походження міста, адже до цих пір невідомо точне місцезнаходження літописного міста Кульдюр (тюркськими мовами «ґуль дюр» — сміятися, гуляти до безтями), тобто слова Гуляйпіль та Кульдюр — лише різномовні синоніми.
Першими відомими власниками території сучасного Златополя були Зубрики. Перша датована згадка назви цього міста Гуляйпіль зустрічається на мапі адміністративного поділу Республіки Двох Народів від 1619 року. 28 січня 1633 року Христина Коренівська (до шлюбу Зубрик) продала Гуляйпіль Станіславу Конецпольському, другою дружиною якого була Христина Любомирська, а двоюрідна сестра Ельжбета Конецпольська стала дружиною Адама Валевського. Місцевість багато разів спустошувалась татарами, а за часів Богдана Хмельницького потрапила під вплив козаків і Конецпольські на довгий час її втратили.
У першій половині січня 1654 року для приведення до присяги володарю царю та великому князю Олексію Михайловичу брацлавського полку, серед інших ґородів і у Гуляйполі, був посланий князь Федір Барятинський. У Гуляйполі присягу склали: 1 сотенний отаман, 1 сотенний осавул, 95 козаків, 41 міщанин.
1659 року, коли за Гадяцькою угодою вірні та заслужені козаки Речі Посполитої винагороджувались землями, Гуляйпіль з околицями був наданий Павлу Тетері. Проте сандомирський воєвода Станіслав-Олександр Конецпольський згадав на сеймі за свою дідівщину і вимагав її повернення. Попри те, що сейм задовольнив прохання та повернув його вже спадкоємцю Станіславу Конецпольському на підставі конституції 1661 і 1662 року, Гуляйпіль певний час перебував у власності гетьмана Тетері. В 1665 році він вислав на сейм свого шваґра Іскрицького з настановою, в якій змушував його просити про надання у власність Ольховця з Гуляйполем, «…котрі він, Гетьман запорозький, за привілеєм королівським тримає через право по життєве… на шляхах тих самих сидить татарських; до Дикого Поля належить, і перед цим там помешкання були, бо люди займалися ловінням риби і звірів на луках».
Зубрики |
Конецпольські |
Павло Тетеря |
Валевські |
Любомирські |
Потьомкін |
Енгельгардти |
Висоцькі |
Удом |
Лопухіни |
На полях неподалік Златополя існує могила Візирська, про яку відомо лише, що в її назві зафіксована пам'ять про перебування турецьких військ у цих краях. Через це мешканці досі знаходять у землі тогочасні мідні турецькі монети. Так, восени 2008 року в садибі № 46 по вулиці Кузнечній під час городніх робіт була знайдена монета номіналом 10 пар 1067 року хіджри (1656–1657 роки).
В 1686 році, після укладення Вічного миру між Росією та Польщею, поселення увійшло до складу Речі Посполитої під назвою Гуляйпіль. У цьому прикордонному місті була розташована польська прикордонна застава, яку дуже добре змальовано в п'ятитомнику Міхала Грабовського, відповідно до якого частим гостем міста був кошовий отаман Білий Сидір Гнатович, оскільки тут відповідно до сюжету роману тривалий час мешкала його дружина та її небога.
XVIII століття
У 1719 році помер останній власник Гуляйполя з роду Конецпольських, бездітний Ян Олександр. За відсутності прямих нащадків, усі маєтності Конецпольського перейшли до його родичів — Олександра і Франциска Валевських. Вже в 1723 році власником Гуляйполя став сандомирський воєвода Єжи Олександр з роду Любомирських. По його смерті в 1735 році землі Смілянщини успадкував його син — київський і брацлавський воєвода Станіслав Любомирський. У 1770 році через психічні розлади його було усунуто від управління маєтками. Наступником батька став Франц Ксаверій Любомирський, який 2 січня 1787 року обміняв смілянські маєтки і продав Гуляйпіль князю Потьомкіну. Вже на початку 1788 року Потьомкін з мешканців цих щойно придбаних маєтків сформував дві військові бригади — шполянську та златопільську, які під назвою «іноземних добровольців» разом з козаками, вірними Росії, під проводом Сидора Білого взяли участь у війні з Туреччиною. Після смерті Потьомкіна через відсутність або незнання про існування заповіту його маєтки розподіляв суд. Спочатку Златопіль за судовим рішенням відійшов у власність Василя Енгельгардта, і лише після мирової угоди в кінці 1795 року в результаті обміну маєтками став власністю Миколи Висоцького.
Хоч назву міста Потьомкін поміняв, прикордонна застава ще носила назву Гуляйпіль. В 1789–1790 роках у Варшаві перебував намісник Національної Кавалерії пан Гошевський зі скаргою у Військову Комісію Обох Народів на своє військове керівництво, яке не тільки не оцінило його звитяжний вчинок, коли під його командуванням 19 вершників хороброю зустріччю запобігли перетину кордону підрозділом російських військ, а й затримало йому чергове звання хорунжого, надавши його іншому.
На місці, де згодом буде побудований костел, в 1791 році за кошти смілянської скарбниці та Анни Стааль, дружини Густава — управляючого туріянським ключем князя Потьомкіна, було збудовано дерев'яну каплицю, як зазначалося у книзі костелу, «для потреб урядовців та військових польської корони». Густав Стааль, ймовірно, міг бути батьком генерала часів франко-російської війни 1812 року . Ця каплиця до 1795 року залишалася під опікою князів францисканців, потім за жаданням смілянських віруючих була віддана їм.
Згідно з однією легендою, Катерина II, проїжджаючи краєм і побачивши навколо Гуляйполя золоті пшеничні лани, дала йому назву Злато Поле — Златопіль.
XIX століття
У XIX столітті Златопіль був єврейським та польським містечком Чигиринського повіту Київської губернії.
У 1801 році господарем місцевих земель стає Микола Висоцький, який влаштовує тут свою резиденцію і головне управління багатьма поселеннями. Через це Златопіль відіграв значну роль у провалі повстання декабристів. Оскільки дружина декабриста Володимира Ліхарєва Катерина, як і дружина Йосипа Поджіо Марія (рідні сестри), була далекою родичкою Миколи Висоцького (їхній батько був одружений з Софією Левівною Давидовою, рідною сестрою декабриста Василя Львовича Давидова, батько яких Лев Денисович Давидов перебував у шлюбі з Катериною Миколаївною Самойловою, донькою Марії Олександрівни Потьомкіної; отож, вони доводилися господарю внучатими двоюрідними небогами), то вони часто відвідували Златопіль і Ліхарєв навіть квартирував тут у купця Гека. Також в гостях у Висоцького відомий майстер таємних війн генерал граф Вітт познайомив Ліхарєва з Олександром Бошняком, пасинком брата господаря Олександра Петровича, вдруге одруженого з його матір'ю Надією Олександрівною, до шлюбу Аже, який у 1820 році отримав у спадщину Катеринівку. Саме Бошняк, вдаючи із себе прибічника повстання, інформував про хід його підготовки та про його учасників.
У 1807 році було закладено наріжний камінь мурованого златопільського парафіяльного костелу, освячення якого на честь Непорочного зачаття Діви Марії відбулось 1817 року за участі князя Мауриція Дзеконського. Колатором костелу був Францішек Залеський, а парохом — князь Лукаш Ільницький. В 1861 році костел був ґрунтовно перебудований за рахунок пожертвувань прихожан та сприяння ксьондза Яворівського.
У 1809 році на місці колишньої дерев'яної Успенської церкви, заснованої князями Любомирськими, була збудована православна цегляна Миколаївська церква, біля якої у 1827 році був похований Микола Висоцький.
З 1828 року початкову освіту починає надавати чоловічий приватний пансіон Людвіга Михайловича Віллєті.
З жовтня 1833 року Златопіль надається як оренда генерал-лейтенанту Удому. Після виходу його у відставку та принаймні до 1846 року Златополем володіла його сім'я. Сам Євстафій Євстафійович у 1836 році тут помер і був похований у Златополі. Після смерті чоловіка маєтком володіла його дружина Теофіла Антонівна, до шлюбу Юрківська. Вже щонайменше з початку 1848 року власником Златополя стає Адріан Лопухін, дружиною якого була Ілія Удом, донька Євстафія та Теофіли.
17 листопада 1837 року був заснований дівочий пансіон пані Єлизавети Михайлівни Перимонд.
За даними Військово-статистичного огляду, в 1848 році у Златополі розташовувався один з найкращих кінних заводів коней арабської породи, а торгівля тут була розвинена краще, ніж у будь-якому іншому місці губернії. Через тиждень у Златополі відбувались ярмарки, товару на які привозилось на 45 тис. карбованців, а продавалось на 35 тис. Тут існували великий ставок, 6 водяних і 3 вітряних млинів, велике кам'яне приміщення дворянського училища, приходське училище, економна лікарня, аптека, екіпажна фабрика, винокурня, броварня, медоварний і воскобійний заводи, 15 заїжджих дворів, 8 кам'яних та 25 дерев'яних крамниць. На воєнний час тут передбачалась штаб-квартира дивізії.
У 1853 році у сповідальному розписі Церкви Святого Миколая зазначена генеральша Софія Левівна Бороздіна (до шлюбу Давидова) у віці 85 років.
У XIX столітті в Златополі в пана Владислава Карловича Ясенецького зберігався сімейний портрет Теофіли Данилович з синами Марком та Яном на молитві у костьолі міста Жовква.
За свідченнями Лаврентія Похилевича, станом на 1863 рік у Златополі містилось управління окружної поліції (стану), установи самоврядування та повітова дворянська школа (училище), заснована в 1836 році.
За даними польських джерел, в 1894 році у Златополі були також приватна жіноча школа, синагога, 4 єврейські молитовні будинки, поштова станція, єврейський шпиталь, 3 тютюнові фабрики, фабрика возів, паровий круп'яний млин. Через тиждень тут відбувались торги, а ярмарки — двічі на рік (на Вознесіння і 14 вересня).
У 1885 році на території Златопільської гімназії було відкрито метеостанцію. Згодом вона була переведена на територію сільськогосподарської школи. 12 травня 1891 року було урочисто відкрито нове приміщення гімназії, збудоване на кошти мешканця Новомиргорода почесного попечителя в 1864–1886 навчальних роках підпоручика у відставці (надав 30000 рублів, за що був нагороджений Орденом Святого Володимира 4 ступеня 1 січня 1886 року) та Лазаря Бродського (надав 10000 облігаціями східної позички).
З поширенням фотографії в Україні в Златополі також відкриваються ательє Голованевського, Клопотовського С. В., Колісницького Флора, Літинського Нухима.
На межі століть у будинку за сучасною адресою вул. Шолом-Алейхема, 17 розташовувався театр. У цьому приватному помешканні досі збереглась театральна вивіска з написом «Вхід».
XX століття
Онук декабриста Василя Львовича Давидова пригадує, що капельмейстером полкового оркестру Чембарського 284-го полку в часи Російсько-японської війни був єврей зі Златополя.
В жовтні 1906 року у Златополі відбувся великий ярмарок, на який приїздила Маріамна Лопухіна з чоловіком. Цей ярмарок вона зобразила на одній зі своїх акварелей.
З 1915 року в чоловічій гімназії почав викладати Микола Зеров, який мешкав на вулиці Дворянській в будинку № 41.
У 1916 році у Златополі померла графиня Марія Лопухіна (нар.1879) — донька графа Миколи Петровича Клейнміхеля та його дружини графині Марії Едуардівни Келер, дружина Миколи Миколайовича Лопухіна — внучатого небожа Адріана Лопухіна. Її чоловік незабаром після поховання разом із сином Андріаном виїхав до Бретані.
25 березня 1918 року до міста вступили австро-німецькі війська та збройні сили Центральної Ради. 29 квітня була офіційно проголошена влада Скоропадського. В листопаді цього ж року влада переходить до Директорії. 10 травня 1919 року до міста увійшли війська отамана Григор'єва, а вже в другій половині серпня його зайняли денікінці. У січні 1920 року було встановлено більшовицьку владу. Під час зміни влади не обійшлося без погромів крамниць, власниками яких були переважно євреї. 9 червня 1919 року комуністи вбили вчителя Латинської мови чоловічої гімназії Антона Андрійовича Пінчука (нар.14 квітня 1885), залишивши його дружину Наталію Петрівну (до шлюбу Юшкевич) вдовою з малолітнім сином Борисом (нар.24 липня 1917) без жодних засобів для існування. Поблизу костелу була розгромлена і спалена дерев'яна, побудована без жодного цвяха, китайська крамниця у вигляді пагоди.
У жовтні 1920 року, проіснувавши 84 роки, припинила своє існування Златопільська гімназія. У 1921 році на її основі було створено Інститут народної освіти імені III Інтернаціоналу, директором якого став Сергій Григорович Грушевський.
8 вересня 1921 року президія Черкаської повітової наради ухвалила постанову про роззброєння Златопільської самоохорони, яка нелегально отримала 200 гвинтівок, кулемет та 800 патронів.
7 березня 1923 року Златопіль став районним центром пізніше розформованого Златопільського району у складі Корсунської округи, незабаром перейменованої в Шевченківську, а з 1925 року — Черкаської округи. На базі колишнього кінного заводу у приміщенні училища Нарвойша почав діяти зоотехнікум.
Наприкінці 1920-х років почалася боротьба з колишніми дворянами. Так у 1928 році зі Златополя примусово виселений дворянин Михайло Петрович Поджіо.
27 лютого 1932 року Златопільський район увійшов до складу Київської області.
Мешканців міста зачепив Голодомор 1932—1933 років. На єврейському кладовищі були вириті дві величезні траншеї, до яких звозилися не тільки трупи померлих, але й вкрай ослаблені від голоду. На східній околиці міста, де проживали переважно українці, були факти канібалізму батьків щодо власних дітей. Точне число померлих від голоду може дати лише ексгумація, оскільки за матеріалами відділів РАГС її встановити неможливо — загибель людей була такою масовою, що смерті не встигали реєструвати, та й іноді не було кому подавати документи для реєстрації трупів, що лежали на вулицях. Однак, порівнявши результати перепису населення 1926 та 1937 років за національним складом, стає зрозумілим, що за часів Голодомору майже все українське населення Златополя вимерло. Будинки померлих українців згодом зайняли переселенці з Росії.
Бланки державних документів для Златополя станом на 1936 рік були двомовними: російською та їдиш.
З 10 січня 1939 року Златопільський район перебував у складі Кіровоградської області.
1 серпня 1941 року почалась німецька окупація Златополя. Під час окупації у приміщенні гімназії було створено збірний табір молоді перед насильним вивезенням на працю до Німеччини. Всього на каторжні роботи було вивезено близько 1 тис. юнаків та дівчат. На території міста було розташоване гетто, де в 1942–1943 роках було розстріляно або отруєно газом 1200 євреїв. Близько 250 осіб з гетто було розстріляно в яру біля села Мартоноші. Майже все єврейське населення було знищене. Загальні втрати серед цивільного населення міста склали близько 5 тисяч осіб.
Златопіль було звільнено від німецької окупації в ході Умансько-Ботошанської операції близько 10-ї години ранку 11 березня 1944 року.
Під час війни на території найдавнішого гуляйпільського православного кладовища німці збудували шкірзавод. Одразу ж після звільнення від окупантів робота на ньому була відновлена, тому датою заснування заводу вважається березень 1944 року.
7 січня 1954 року Златопільський район перейшов до складу новоствореної Черкаської області.
У 1959 році Златопіль було об'єднано з сусіднім Новомиргородом.
Населення
Релігійний склад населення Златополя станом на 1844 рік:
Конфесія | Кількість прихожан | Відсотки від загальної чисельності |
Православні чоловіки | 576 | 22,19 % |
Православні жінки | 476 | 18,66 % |
Православні разом | 1052 | 20,45 % |
Інші християни чоловіки | 20 | 0,77 % |
Інші християни жінки | 25 | 0,98 % |
Інші християни разом | 45 | 0,87 % |
Юдеї чоловіки | 2000 | 77,04 % |
Юдеї жінки | 2050 | 80,36 % |
Юдеї разом | 4050 | 78,68 % |
В 1848 році у містечку Златопіль проживало 5173 осіб, з яких 2475 чоловічої та 2698 жіночої статі.
У 1853 році у сповідальному розписі Церкви Святого Миколая зазначений такий розподіл за соціальним станом:
Соціальний стан | Чоловічої статі | Жіночої статі | Малолітні хлопчики | Малолітні дівчатка |
Дворяни | 163 | |||
Духовенство | 5 | 6 | 1 | |
Військові | 26 | 22 | 3 | 3 |
Чиновники | 39 | 25 | 4 | 10 |
Різночинці | 45 | 60 | 8 | 11 |
Дворові | 166 | 112 | 27 | 7 |
Селяни | 233 | 253 | 65 | 88 |
Всього: | 652 | 597 | Разом: | 1249 |
За даними Лаврентія Похилевича, в 1863 році у Златополі мешкало 6680 осіб обох статей (796 православних, 124 розкольника, 280 католиків і 5480 євреїв), з них 34 купці 3-ї гільдії.
Релігійний склад населення Златополя станом на 1864 рік:
Конфесія | Кількість прихожан | Відсотки від загального населення |
Юдеї | 5480 | 82,03 % |
Православні | 796 | 11,92 % |
Римо-католики | 280 | 4,19 % |
Розкольники | 124 | 1,86 % |
В 1881 році з 5576 осіб тут мешкало 5332 юдеїв та лише 244 християн.
За даними Списку населених місць Київської губернії, станом на 1889 рік у Златополі налічувалось 1015 дворів та проживало 8642 осіб.
Релігійний склад населення Златополя за переписом 1897 року:
Конфесія | Кількість прихожан | Відсотки від загального населення |
Юдеї | 6373 | 78,47 % |
Православні | 1535 | 18,90 % |
Інші | 214 | 2,63 % |
У 1900 році населення Златополя становило 11 400 мешканців, 6373 з яких були євреями.[]
Станом на 27 квітня 1923 року чисельність населення складала 6000 осіб, з них 2800 чоловіків та 3200 жінок.
Національний склад населення Златополя за переписом 1926 року:
Національність | Кількість | Відсотки від загального населення |
Євреї | 3863 | 61,75 % |
Українці | 2034 | 32,51 % |
Росіяни | 237 | 3,79 % |
Поляки | 75 | 1,20 % |
Станом на 1939 рік, у місті проживало 4027 осіб
На час об'єднання з Новомиргородом населення Златополя становило 4280 осіб, з яких 3382 були записані як українці. Згідно з офіційною статистикою, росіян у місті нараховувалось лише 228, євреїв — 230, поляків — 41 та представників інших національностей — 410.
1844 | 1848 | 1863 | 1881 | 1889 | 1897 | 1923 | 1926 | 1939 | 1959 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
5 147 | 5 173 | 6 680 | 5 576 | 8 642 | 8 122 | 6 000 | 6 256 | 4 027 | 4 280 |
▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▼ | ▲ | ▼ | ▲ |
1765 | 1775 | 1778 | 1784 | 1787 | 1844 | 1863 | 1897 | 1926 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 22 | 176 | 4 050 | 5 480 | 6 373 | 3863 |
▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ |
В розмовній мові місцевих мешканців дуже часто спостерігається протиставлення Златополя Новомиргороду. Типовою є фраза «поїхати з Новомиргорода до Златополя», або навпаки. У цьому сенсі під Новомиргородом здебільшого маються на увазі всі інші частини міста, за винятком Златополя; рідше — лише центральна його частина. В газетних публікаціях та оголошеннях переважно дається вказівка на приналежність певної події чи місця саме до Златополя, а не Новомиргорода. Все це пов'язане з подальшою ідентифікацією Златополя його мешканцями та жителями інших районів міста на підсвідомому рівні як окремого населеного пункту.
Забудова і транспорт
Златопіль — досить густонаселений район Новомиргорода. Квартали тут переважно невеликі, з малими присадибними ділянками. Більшість забудови становить приватний сектор, за винятком кількох двоповерхових будинків. Тут розташовані 46 вулиць, провулків та глухих кутів. Основні вулиці Златополя:
- Вулиця Соборності (колишня Велика Єлисаветградська, Леніна)
- Вулиця Миколи Зерова (колишня Дворянська, Луначарського)
- Вулиця Горького
- Вулиця Шевченка
- Вулиця Бродських (колишня Телеграфна, Комсомольська)
- Вулиця Транспортна
- Вулиця Садова
Через Златопіль проходять автошляхи Т 2401 та Т 1209. Тут розміщені Новомиргородська автостанція та автопарк; курсують два маршрути місцевого маршрутного таксі.
Інфраструктура
Освіта і медицина
У Златополі функціонують два загальноосвітні заклади — Новомиргородська ЗОШ № 1 та Златопільська гімназія. Діють також дитячий будинок-інтернат 2-го профілю, дошкільний навчальний заклад № 2 «Волошка» та обласний комунальний навчально-курсовий комбінат «Аграрник».
Функціонує протитуберкульозний диспансер та дві аптеки.
Промисловість та установи
На території Златополя розміщений шкірзавод ТОВ «УкрПелл» (вул. Бродських, 105), колишній завод продовольчих товарів — ПП «Шаруня» (вул. Соборності, 293) та ВАТ «Новомиргородське АТП-13545» (вул. Шевченка, 1).
В Златополі розташована Новомиргородська міська рада, дві районні бібліотеки, Новомиргородський РЕМ, районне управління статистики, товариство мисливців та рибалок і метеостанція.
Торгівля і сервіс
Серед торговельно-сервісних об'єктів району — ринок СТ «Златопільське», численні роздрібні магазини різного профілю, АЗС та кілька станцій технічного обслуговування.
Пам'ятки та храми
Культові споруди
У Златополі розташована Миколаївська церква УПЦ МП — пам'ятка архітектури місцевого значення, збудована 1809 року.
Серед втрачених пам'яток Златополя — католицький костел непорочного зачаття Діви Марії, церква Златопільської чоловічої гімназії та будівлі синагог.
Цивільні споруди
Інші об'єкти Златополя, що мають історико-архітектурну цінність:
- Златопільська чоловіча гімназія (1891);
- Земський банк;
- Будинок єврейського магазину (друга половина XIX століття);
- Приміщення гуртожитку колишнього сільськогосподарського училища імені Нарвойша;
- Будівля єврейської лікарні.
Збереглось також кілька одноповерхових будинків часів Російської імперії.
Пам'ятники
В Златополі у сквері біля Новомиргородської міської ради розташований пам'ятник Тарасові Шевченку, встановлений у червні 2010 року. В парку навпроти Миколаївської церкви існує братська могила солдат, загиблих в роки радянсько-німецької війни.
Братські могили є також на обох кладовищах Златополя — православному та єврейському. Окрім того, на обох цвинтарях збереглись могильні плити кінця XIX — початку XX століття.
На трьох будівлях Златополя розташовані меморіальні таблиці: на честь звільнення міста 11 березня 1944 року (на фасаді управління статистики), Герою Радянського Союзу Афанасію Шаповалову і загиблому учаснику російсько-української війни Євгенію Присяжному (на приміщенні ЗОШ № 1), а також загиблому учаснику російсько-української війни Андрію Гурічеву.
Пам'ятники та меморіальні таблиці Златополя:
Пам'ятник Тарасові Шевченку | Братська могила в парку | Братська могила на кладовищі | Меморіальна дошка на честь звільнення міста |
Меморіальна дошка Афанасію Шаповалову | Меморіальна дошка Євгенію Присяжному | Меморіальна дошка Андрію Гурічеву |
Персоналії
У Златополі народились філолог Арон Тростянецький, доктор економічних наук та анархо-синдикалістка Емілія Вітковська (Міллі Віткоп).
В травні 1800 року в місті оселився цадик Нахман. Тут від туберкульозу померла його дружина й була похована на місцевому єврейському цвинтарі.
Серед уродженців міста — відомі цукрові промисловці та меценати Ізраїль, Лазар та Лев Бродські.
З 1833 року Златополем володів Герой Франко-російської війни 1812 року генерал-лейтенант Удом Євстафій Євстафійович, у 1836 році тут помер і був тут похований.
12 березня 1856 року тут у сім'ї колезького асесора, викладача місцевого повітового дворянського училища Захара Яковича Мишлаєвського народився відомий генерал від інфантерії, професор, історик Олександр Захарович Мишлаєвський.
1857 року тут у сім'ї місцевого лікаря народилася і провела своє дитинство художниця Анна Білінська-Богданович.
У місті відправляв службу (1859–1932) — один з найважливіших цадиків України. Тут же 15 січня 1881 року народився його син [en], який згодом теж став цадиком, вчителем Тори та експертом з сімейного права (помер 1953 року в Тель-Авіві).
12 грудня 1887 року тут народився Назаревський Олександр Адріанович, український літературознавець, бібліограф.
19 грудня 1902 року тут народився — ізраїльський політик, діяч сіоністського руху, член кнесету від Ліберальної партії
Гончаренко Владлен Гнатович (1931, м. Златопіль — 2018) — український юрист, педагог, професор, академік Національної академії правових наук України
В 1917 році в Златополі за власними п'єсами у театрі Дінерштейна ставив театральні постановки драматург Сергій Білобабченко.
У Златопільській гімназії навчались:
- Людвік Карлович Ясенецький (випуск 1851 року) — з 1858 року дідич частини Лип'янки. Співвласник Краснопілки. Учасник антиросійського польсько-литовсько-українського повстання 1863 року. Звільнений у 1871 році.
- Проспер Карлович Ясенецький (випуск 1851 року) — з 1858 року дідич частини Лип'янки. Співвласник Краснопілки. Разом з братом Владиславом Карловичем Ясенецьким у 1894 році володіли 1000 десятинами землі.
- Михайло Захарович Зіоров (у постригу: Микола, нар. 21 травня 1851, Новомиргород, Херсонська губернія — пом.20 грудня 1915, Петроград) (випуск 1865 року) — ієрарх Російської православної церкви, єпископ Алеутський та Аляскинський (1891–1898), архієпископ (1908–1915). Член Державної Ради Російської імперії.
- Іван Дудченко (Ковбасенко) (нар.19 вересня 1857, Новомиргород — пом.5 червня 1917, Чита) (випуск 1873 та 1874 року) — український та російський лікар-епідеміолог, мікробіолог, відомий дослідник чуми в Забайкаллі.
- Бурдзинський Тадеуш Андрійович (нар.22 жовтня 1868, Макарівка — пом.15 лютого 1925, Вільнюс) (випуск 1889 року), лікар гінеколог, доктор медичних наук, професор Вільнюського університету.
- Ярмохович Валентин Іванович (випуск 1898 року) — військовик, ротмістр, кавалер Ордена Святого Станіслава 3 ступеня, загинув на фронті Першої світової війни. Син вчителя гімназії Івана Ярмоховича.
- Андрієвський Костянтин Прохорович (нар. 5 червня 1879, Гейсиха — ?) (випуск 1899 року), юрист, педагог, надвірний радник, засуджений за пред'явленим звинуваченням в наклепі на радянську владу і контрреволюційну агітацію.
- Винниченко Володимир Кирилович (нар. 16 липня 1880, Єлисаветград — пом.6 березня 1951, Мужен, Франція) (випуск 1900 року), український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник.
- Поджіо Олександр Михайлович — генерал-майор, нащадок Йосипа Поджіо, начальник 5-ї Української дивізії 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради
- Доґа Василь Михайлович (нар. 1886, Златопіль — ?) (випуск 1903 року, атестат № 808), педагог, професор ВУАН, засуджений за приналежність до СВУ.
- Крашановський Іван Миколайович (нар. 13 грудня 1884, Ковно — пом.1939, Карелія) (випуск 1904 року, атестат № 719), український репресований художник.
- Пеньковський Стефан-Казимир Валентинович (нар. 27 серпня 1885, Варшава — пом.1940, Катинь) (випуск 1904 року, атестат № 752), лікар невролог і психіатр, професор неврології та психіатрії Ягеллонського університету, майор, жертва Катинського розстрілу.
- Зіхман Оскар Карлович (нар. 31 грудня 1885, Рига — пом.12 лютого 1964, Москва) (випуск 1905 року, атестат № 832), радянський вчений, агрохімік. Академік ВАСГНІЛ (з 1935).
- Скиба Олександр Петрович (10 вересня 1886, Потоки — 25 квітня 1938, «Комунарка») (випуск 1905 року, атестат № 845), репресований помічник відділу експлуатації Омської залізниці.
- Грушевський Сергій Григорович (випуск 1909 року, атестат № 1137) закінчив із Золотою медаллю, в майбутньому історик, громадський діяч. Син Григорія Грушевського.
- Грушевський Лев Григорович (випуск 1913 року, атестат № 608), потім юридичний факультет Університету Святого Володимира з дипломом I ступеня. Син Григорія Грушевського. Одружений з Лідією Вікторівною Радзімовською — донькою священика.
- Грушевський Василь Григорович (випуск 1914 року, атестат № 603) — військовик, прапорщик, загинув на фронті Першої світової війни. Син Григорія Грушевського.
З 1908 року директором гімназії був Микола Леонтійович Лятошинський — батько Бориса Лятошинського, який навчався у ній з 1 вересня 1908 року по 15 лютого 1911 року. В різні роки викладачами гімназії були Микола Зеров, Сергій Алексєєв, Митрофан Зінов'єв, Іван Ярмохович та Григорій Грушевський — двоюрідний брат Михайла Сергійовича Грушевського. Його далекий небіж Сергій у 1921 році став директором Інституту народної освіти, на який було реорганізовано гімназію.
У 1920-х роках тут переховувався отаман Кваша.
У 1926 році в місті народився Базелян Лазар Львович — геліофізик та астроном, доктор фізико-математичних наук.
У 1931 році в Златополі народився Гончаренко Владлен Гнатович — дійсний член Академії правових наук, заслужений діяч науки і техніки України (1991).
1932 року в місті народився скульптор Нечуйвітер Володимир Іванович — заслужений художник України (1997), член Національної спілки художників України.
Зі Златополем пов'язали свої долі декабрист Йосип Поджіо та його нащадки, письменник і поет Юрій Мокрієв, народний артист Володимир Давидов, мікробіолог Іван Дудченко.
Символіка
Хоч окремого герба та прапора Златопіль ніколи не мав, колишнє місто відображене у символіці Новомиргорода, прийнятій 5 вересня 2012 року. На відміну від радянської емблеми міста, під час розробки сучасної символіки було враховане вагоме значення Златополя для історії Новомиргорода. Так, у гербі міста Златопіль символізує золота трикутна глава («золоте поле») та ліва частина щита, в якій розміщений кадуцей — символ торгівлі, якою здавна славився Златопіль. Те ж саме стосується і жовтого трикутника на прапорі Новомиргорода. Поділ гербового щита та прапора на дві частини срібною хвилястою балкою, що уособлює річку Велика Вись, враховує географічні особливості міста — Златопіль розташований від центру Новомиргорода по інший берег річки.
До Златополя також звертається символіка Новомиргородського району. Зокрема, на гербі та прапорі золота глава і жовта горизонтальна смуга відповідно символізують територію Златопільського району, приєднаного в 1959 році до Новомиргородського.
Існують також аматорські версії герба Златополя, виконані місцевими ентузіастами.
Галерея
Стенд біля міської ради | Будинок єврейського магазину | Гуртожиток колишнього училища | Єврейський цвинтар | АЗС на вул. Миколи Зерова |
Див. також
Примітки
- GeoNames — 2005.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2014.
- Виміряно за допомогою сервісу на сайті 3planeta.com [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Złotopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 642. (пол.)
- Zwinogródka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 689. (пол.)
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 16 травня 2014.
- Smiła // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 880. (пол.)
- Акты относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи. Т. X. — С.-Петербургъ: Тип. бр. Пантелеевыхъ, 1878. — С. 239—240. (рос. дореф.)
- Акты относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи. Т. X. — С.-Петербургъ: Тип. бр. Пантелеевыхъ, 1878. — С. 286. (рос. дореф.)
- У збірнику Костянтина Свідзінського
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Перший том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, /
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Другий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, /
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Третій том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, /
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Четвертий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, /
- Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, П'ятий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2014, /
- . Архів оригіналу за 24.07.2015. Процитовано 16.10.2014.
- Жесан А. П., Москаленко Р. В. (2018). Коробчине. Кропивницький: Центрально-Українське в-во. ISBN .
- Енгель «Опис справ, що містяться в архіві віленського губернатора». — Вільно, 1868. — С. 52. (пол.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
- T. Korzon Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794): badania historyczne ze stanowiska ekonomicznego i administracyjnego. — T.5. — S. 70. (пол.)
- Тадеуш Падаліца. Златопіль // «Ілюстрований тижневик», № 132 від 04.05.1862. — С. 140. (пол.)
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 13 серпня 2013.
- Сікофанти Його Імператорської Величності [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ZŁOTOPÓL (STANNICA HULAJPOLSKA). Rysował z natury Przyszychowski. Uwagi // Antykwariat Poliart. Ikonografia [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 5 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 3 квітня 2014.
- Війна 1812 року. Біографічний довідник [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
- Родовід князів та дворян Лопухіних [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Військовий статистичний огляд Київської губернії». — С. 305 [ 4 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Ф. 573 опис 1 справа 1 С. 1 зв. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Похилевич, 1864, с. 711.
- Чайковська Л. Природа Новомиргородщини / Подарункове видання. — Кіровоград: Видавництво ТОВ «Поліграфічні послуги», 2013. — С. 13.
- Державний архів Кіровоградської області. Ф. 499 опис 1 справа 341 С. 9 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Ф. 414 опис 2 справа 307 С. 18. [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Великий російський альбом [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Давидов О. В. Спогади. В ред. Ольги Давидової-Дакс(рос.)
- О. Давидова-Дакс Спогади про Росію перед революцією. — С. 109 [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Панченко В. Николай Зеров: три лета в Златополе.//Газета «День» від 25 жовтня 2002 року. [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Łopuchina T. I. Cienie przeszłości. Historia mojego życia [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- Державний архів Кіровоградської області, Фонд 499, опис.1, справа 687, C.14 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2015.
- Мариновский Ю., Удовик И. Российское дворянство на территории нынешней Черкасщины с конца XVIII ст. // Пушкинское кольцо — 2010. Альманах. Т.1. — Черкассы, 2010. [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 26 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 23 серпня 2013.
- Княжицкая Е. Переселение россиян в Украину стало следствием Голодомора 1933 года // «Уніан», 17.08.2010
- Приклад свідоцтва про народження, виданого у Златополі в 1936 році
- Численность населения СССР на 17 января 1939 г., Москва, ГОСПЛАНИЗДАТ, 1941
- (Пам'ятний знак розстріляним євреям біля Мартоноші)
- Златопіль на «Бекет» [ 19 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Ф. 573 опис 1 справа 1 С. 1. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Киевская губерния. Очерк В. А. Мозгового. —К.: Губернская типография, 1881. — С. 39.
- «Список населенных мест Киевской губернии», 1889 // Цит. за: Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 78-80.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / предисл.: Н. Тройницкий. — Санкт-Петербург: типография «Общественная польза», 1905
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929.
- Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 184.
- Архів Південно-Західної Росії. Частина 5. Том II. Випуск 1 та 2. Київ. 1890. (пол.)
- 27 будинків
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2021. Процитовано 13 серпня 2013.
- Оголошення в газеті «Новомиргородські вісті» № 3 від 27.07.2013. — С. 7.
- Освіта Новомиргородського району [ 31 січня 2008 у Wayback Machine.] на Офіційний вебсайт Новомиргородської районної державної адміністрації [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Приватне підприємство «Шаруня» на сайті All-biz.info[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 1 червня 2019.
- Кац А. Рабби Нахман из Бреслава // Биографии раввинов [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шалом рав, Умань! До встречи в Новом 5773 году [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ізраїль Бродський на JewAge.org [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 18 серпня 2013.
- Бродський Лев Израилевич. Pro-kiev.com.ua[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
- Лев Ізраїльович Бродський на сайті «Родовід» (рос.)
- Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік. Люди, події, факти. Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2007. — С. 140.
- Друковані (від 20.06.1984, 26.08.1987, 01.12.1987) та рукописні матеріали з архіву М. П. Сухова.
- Андрієвський А. Історична записка про Златопільську гімназію до дня її п'ятдесятирічного ювілею у серпні місяці 1887 р. Київ. 1887. С. 61-66// Петербургский Генеалогический Портал [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Похилевич, 1864, с. 716.
- Uruski S. Rodzina Herbarz szlachty polskiej T. 6. С. 1-2. [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- Список дворян — участников польского восстания 1863 года, освобожденных в 1871 году.//genealogia.baltwillinfo.com [ 25 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Стаття Lipianka у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, част.2, С.231, з 1895 року [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- Державний архів Кіровоградської області. Протокол іспитів зрілості для учнів і сторонніх осіб в 1889 році. Ф. 499 опис 1 справа 431 С. 55 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Атестат зрілості. Ф.499 оп.1 спр.511 С.30 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1899 році. Ф. 499 опис 1 справа 531 С. 74 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Загальний список сторонніх осіб, які бажають скласти іспит зрілості в Златопільській гімназії в 1899/1890 навчальному році. Ф. 499 опис 1 справа 519 С. 23 зв. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Українізація Білозерського піхотного полку. Воєнно-історичний форум [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1909 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 1 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1904 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 2 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1904 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 2 зв. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 3 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1909 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 7 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Атестат зрілості. Державний архів Кіровоградської області. Ф. 499 опис 1 справа 511 С. 74 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1913 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.57 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1914 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.60 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Стол(е)тіе Кіевской Первой гимназіи (1809-1811-1911 гг.). Томъ І. — К., 1911. — С. 124—125.
- Державний архів Кіровоградської області. Ф. 499 опис 1 справа 701 С. 7 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- Додаток 1 до рішення Новомиргородської міської ради від 5 вересня 2012 року № 741
- // Україна: герби та прапори / авт. проекту та упор.: В. Г. Кисляк, О. А. Нескоромний. — К. : Парламентське видавництво, 2010. — 456 с.
Джерела
- Zwinogródka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 689. (пол.)
- Złotopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 642. (пол.)
- Военно-статистическое обозрение Российской империи / изд. по Высочайшему повелению при 1-м отд-нии Департамента Генер. Штаба; сост. кап. Меньков. — Санкт-Петербург : В тип. Департамента Генер. Штаба, 1848. — Т. 10, ч. 1: Киевская губерния. — 333 с.(рос. дореф.)
- Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или статистическія, историческія и церковныя заметки о всѣхъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся / Собралъ Л. Похилевичъ. — Кіевъ : Типографія Кіевопечерской Лавры, 1864. — 765 с.(рос. дореф.)
- Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона(рос.)
- Олена Король. . rius.kiev.ua. Науково-дослідний інститут українознавства МОН України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 8 червня 2024.
- Zlatopol JewishGen (англ.)
- Матеріали з архіву Б. В. Федорова.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zla topil poperednya nazva Gulyajpil ne plutati z Gulyajpole kolishnye misto Kiyivskoyi guberniyi z 10 sichnya 1939 roku Kirovogradskoyi oblasti z 7 sichnya 1954 roku Cherkaskoyi a piznishe znovu Kirovogradskoyi oblasti Centr odnojmennogo Zlatopilskogo rajonu 1923 1959 V 1959 roci priyednane do mista Novomirgorod Zlatopil NovomirgorodZlatopil Vkazivnik u centri Zlatopolya Zagalna informaciya 48 48 54 pn sh 31 39 01 sh d 48 81500 pn sh 31 65028 sh d 48 81500 31 65028 Koordinati 48 48 54 pn sh 31 39 01 sh d 48 81500 pn sh 31 65028 sh d 48 81500 31 65028Krayina Ukrayina 1 Adminodinicya NovomirgorodPlosha 3 19 kvadratnij kilometrNaselennya 4 280 1959 Poshtovij indeks 26001Telefonnij kod 052 56Golovni vulici Sobornosti Mikoli Zerova Gorkogo Shevchenka BrodskihPidpriyemstva TOV UkrPell PP Sharunya VAT Novomirgorodske ATP 13545 ST Zlatopilske Zakladi osviti ta kulturi ZOSh 1 Zlatopilska gimnaziyaParki Zlatopilskij park Karta Zlatopil u Vikishovishi U XVII XIX stolittyah Zlatopil vvazhavsya znachnim kulturnim ta torgovim centrom pivdnya Kiyivskoyi guberniyi i u XIX stolitti buv shtetlom z pomitnim perevazhannyam yevrejskogo naselennya Misto bulo vidome svoyeyu gimnaziyeyu v yakij navchalos bagato vidatnih diyachiv kincya XIX pochatku XX stolittya Spadshina Zlatopolya vplinula na istorichnij rozvitok suchasnogo Novomirgoroda v yakomu poyednalis osoblivosti Polshi j Zaporizhzhya a piznishe Kiyivskoyi ta Hersonskoyi gubernij Nini Zlatopil poryad z centrom Novomirgoroda ye providnim rajonom mista de zoseredzheni vazhlivi derzhavni ustanovi zokrema Novomirgorodska miska rada ob yekti infrastrukturi ta promislovosti Karta Zlatopilskih katakombRoztashuvannyaZlatopil roztashovanij na uzgir yi na pivnochi Novomirgoroda Plosha rajonu 3 19 km Vidstan z centralnoyi chastini Zlatopolya do centru mista stanovit blizko 2 3 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Novomirgorod 3 9 km Z centrom mista Zlatopil spoluchenij cherez miscevist Vinogradivka Pid Zlatopolem prohodyat katakombi sistema hodiv proritih u XVII XVIII stolitti Zahidni okolici Zlatopolya omivaye richka Turiya na yakij rozmishenij Listopadivskij stavok Po inshu storonu stavka cherez greblyu roztashovane selo Listopadove Na pivden vid vodojmi ye zaplava richki sho vhodit do skladu gidrologichnogo zakaznika zagalnoderzhavnogo znachennya Velika Vis IstoriyaXVI XVII stolittya Poselennya na misci Zlatopolya spochatku nosilo nazvu Gulyajpil i perebuvalo u skladi rozlogoyi Tyasminskoyi zgodom Smilyanskoyi volosti Tochna data zasnuvannya nevidoma oskilki 1506 roku han Mengli Girej viddav velikomu knyazyu litovskomu Sigizmundu Zvenigorod ta zamok jmovirnoyu datoyu mig buti 1545 rik koli pislya vidbudovi Zvenigorodskogo zamku vzdovzh Velikoyi Visi postali taki prikordonni selisha yak Kalnibolota Neberibis Nemorozh ta inshi Tak samo jmovirnim mozhe buti she bilsh davnye pohodzhennya mista adzhe do cih pir nevidomo tochne misceznahodzhennya litopisnogo mista Kuldyur tyurkskimi movami gul dyur smiyatisya gulyati do beztyami tobto slova Gulyajpil ta Kuldyur lishe riznomovni sinonimi Gulyajpil na mapi 1619 Pershimi vidomimi vlasnikami teritoriyi suchasnogo Zlatopolya buli Zubriki Persha datovana zgadka nazvi cogo mista Gulyajpil zustrichayetsya na mapi administrativnogo podilu Respubliki Dvoh Narodiv vid 1619 roku 28 sichnya 1633 roku Hristina Korenivska do shlyubu Zubrik prodala Gulyajpil Stanislavu Konecpolskomu drugoyu druzhinoyu yakogo bula Hristina Lyubomirska a dvoyuridna sestra Elzhbeta Konecpolska stala druzhinoyu Adama Valevskogo Miscevist bagato raziv spustoshuvalas tatarami a za chasiv Bogdana Hmelnickogo potrapila pid vpliv kozakiv i Konecpolski na dovgij chas yiyi vtratili U pershij polovini sichnya 1654 roku dlya privedennya do prisyagi volodaryu caryu ta velikomu knyazyu Oleksiyu Mihajlovichu braclavskogo polku sered inshih gorodiv i u Gulyajpoli buv poslanij knyaz Fedir Baryatinskij U Gulyajpoli prisyagu sklali 1 sotennij otaman 1 sotennij osavul 95 kozakiv 41 mishanin 1659 roku koli za Gadyackoyu ugodoyu virni ta zasluzheni kozaki Rechi Pospolitoyi vinagorodzhuvalis zemlyami Gulyajpil z okolicyami buv nadanij Pavlu Teteri Prote sandomirskij voyevoda Stanislav Oleksandr Konecpolskij zgadav na sejmi za svoyu didivshinu i vimagav yiyi povernennya Popri te sho sejm zadovolniv prohannya ta povernuv jogo vzhe spadkoyemcyu Stanislavu Konecpolskomu na pidstavi konstituciyi 1661 i 1662 roku Gulyajpil pevnij chas perebuvav u vlasnosti getmana Teteri V 1665 roci vin vislav na sejm svogo shvagra Iskrickogo z nastanovoyu v yakij zmushuvav jogo prositi pro nadannya u vlasnist Olhovcya z Gulyajpolem kotri vin Getman zaporozkij za privileyem korolivskim trimaye cherez pravo po zhittyeve na shlyahah tih samih sidit tatarskih do Dikogo Polya nalezhit i pered cim tam pomeshkannya buli bo lyudi zajmalisya lovinnyam ribi i zviriv na lukah Zubriki Konecpolski Pavlo Teterya Valevski Lyubomirski Potomkin Engelgardti Visocki Udom Lopuhini Na polyah nepodalik Zlatopolya isnuye mogila Vizirska pro yaku vidomo lishe sho v yiyi nazvi zafiksovana pam yat pro perebuvannya tureckih vijsk u cih krayah Cherez ce meshkanci dosi znahodyat u zemli togochasni midni turecki moneti Tak voseni 2008 roku v sadibi 46 po vulici Kuznechnij pid chas gorodnih robit bula znajdena moneta nominalom 10 par 1067 roku hidzhri 1656 1657 roki V 1686 roci pislya ukladennya Vichnogo miru mizh Rosiyeyu ta Polsheyu poselennya uvijshlo do skladu Rechi Pospolitoyi pid nazvoyu Gulyajpil U comu prikordonnomu misti bula roztashovana polska prikordonna zastava yaku duzhe dobre zmalovano v p yatitomniku Mihala Grabovskogo vidpovidno do yakogo chastim gostem mista buv koshovij otaman Bilij Sidir Gnatovich oskilki tut vidpovidno do syuzhetu romanu trivalij chas meshkala jogo druzhina ta yiyi neboga XVIII stolittya U 1719 roci pomer ostannij vlasnik Gulyajpolya z rodu Konecpolskih bezditnij Yan Oleksandr Za vidsutnosti pryamih nashadkiv usi mayetnosti Konecpolskogo perejshli do jogo rodichiv Oleksandra i Franciska Valevskih Vzhe v 1723 roci vlasnikom Gulyajpolya stav sandomirskij voyevoda Yezhi Oleksandr z rodu Lyubomirskih Po jogo smerti v 1735 roci zemli Smilyanshini uspadkuvav jogo sin kiyivskij i braclavskij voyevoda Stanislav Lyubomirskij U 1770 roci cherez psihichni rozladi jogo bulo usunuto vid upravlinnya mayetkami Nastupnikom batka stav Franc Ksaverij Lyubomirskij yakij 2 sichnya 1787 roku obminyav smilyanski mayetki i prodav Gulyajpil knyazyu Potomkinu Vzhe na pochatku 1788 roku Potomkin z meshkanciv cih shojno pridbanih mayetkiv sformuvav dvi vijskovi brigadi shpolyansku ta zlatopilsku yaki pid nazvoyu inozemnih dobrovolciv razom z kozakami virnimi Rosiyi pid provodom Sidora Bilogo vzyali uchast u vijni z Turechchinoyu Pislya smerti Potomkina cherez vidsutnist abo neznannya pro isnuvannya zapovitu jogo mayetki rozpodilyav sud Spochatku Zlatopil za sudovim rishennyam vidijshov u vlasnist Vasilya Engelgardta i lishe pislya mirovoyi ugodi v kinci 1795 roku v rezultati obminu mayetkami stav vlasnistyu Mikoli Visockogo Hoch nazvu mista Potomkin pominyav prikordonna zastava she nosila nazvu Gulyajpil V 1789 1790 rokah u Varshavi perebuvav namisnik Nacionalnoyi Kavaleriyi pan Goshevskij zi skargoyu u Vijskovu Komisiyu Oboh Narodiv na svoye vijskove kerivnictvo yake ne tilki ne ocinilo jogo zvityazhnij vchinok koli pid jogo komanduvannyam 19 vershnikiv horobroyu zustrichchyu zapobigli peretinu kordonu pidrozdilom rosijskih vijsk a j zatrimalo jomu chergove zvannya horunzhogo nadavshi jogo inshomu Na misci de zgodom bude pobudovanij kostel v 1791 roci za koshti smilyanskoyi skarbnici ta Anni Staal druzhini Gustava upravlyayuchogo turiyanskim klyuchem knyazya Potomkina bulo zbudovano derev yanu kaplicyu yak zaznachalosya u knizi kostelu dlya potreb uryadovciv ta vijskovih polskoyi koroni Gustav Staal jmovirno mig buti batkom generala chasiv franko rosijskoyi vijni 1812 roku Cya kaplicya do 1795 roku zalishalasya pid opikoyu knyaziv franciskanciv potim za zhadannyam smilyanskih viruyuchih bula viddana yim Panorama Zlatopolya 1862 Zgidno z odniyeyu legendoyu Katerina II proyizhdzhayuchi krayem i pobachivshi navkolo Gulyajpolya zoloti pshenichni lani dala jomu nazvu Zlato Pole Zlatopil XIX stolittya U XIX stolitti Zlatopil buv yevrejskim ta polskim mistechkom Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1801 roci gospodarem miscevih zemel staye Mikola Visockij yakij vlashtovuye tut svoyu rezidenciyu i golovne upravlinnya bagatma poselennyami Cherez ce Zlatopil vidigrav znachnu rol u provali povstannya dekabristiv Oskilki druzhina dekabrista Volodimira Liharyeva Katerina yak i druzhina Josipa Podzhio Mariya ridni sestri bula dalekoyu rodichkoyu Mikoli Visockogo yihnij batko buv odruzhenij z Sofiyeyu Levivnoyu Davidovoyu ridnoyu sestroyu dekabrista Vasilya Lvovicha Davidova batko yakih Lev Denisovich Davidov perebuvav u shlyubi z Katerinoyu Mikolayivnoyu Samojlovoyu donkoyu Mariyi Oleksandrivni Potomkinoyi otozh voni dovodilisya gospodaryu vnuchatimi dvoyuridnimi nebogami to voni chasto vidviduvali Zlatopil i Liharyev navit kvartiruvav tut u kupcya Geka Takozh v gostyah u Visockogo vidomij majster tayemnih vijn general graf Vitt poznajomiv Liharyeva z Oleksandrom Boshnyakom pasinkom brata gospodarya Oleksandra Petrovicha vdruge odruzhenogo z jogo matir yu Nadiyeyu Oleksandrivnoyu do shlyubu Azhe yakij u 1820 roci otrimav u spadshinu Katerinivku Same Boshnyak vdayuchi iz sebe pribichnika povstannya informuvav pro hid jogo pidgotovki ta pro jogo uchasnikiv U 1807 roci bulo zakladeno narizhnij kamin murovanogo zlatopilskogo parafiyalnogo kostelu osvyachennya yakogo na chest Neporochnogo zachattya Divi Mariyi vidbulos 1817 roku za uchasti knyazya Mauriciya Dzekonskogo Kolatorom kostelu buv Francishek Zaleskij a parohom knyaz Lukash Ilnickij V 1861 roci kostel buv gruntovno perebudovanij za rahunok pozhertvuvan prihozhan ta spriyannya ksondza Yavorivskogo U 1809 roci na misci kolishnoyi derev yanoyi Uspenskoyi cerkvi zasnovanoyi knyazyami Lyubomirskimi bula zbudovana pravoslavna ceglyana Mikolayivska cerkva bilya yakoyi u 1827 roci buv pohovanij Mikola Visockij Z 1828 roku pochatkovu osvitu pochinaye nadavati cholovichij privatnij pansion Lyudviga Mihajlovicha Villyeti Z zhovtnya 1833 roku Zlatopil nadayetsya yak orenda general lejtenantu Udomu Pislya vihodu jogo u vidstavku ta prinajmni do 1846 roku Zlatopolem volodila jogo sim ya Sam Yevstafij Yevstafijovich u 1836 roci tut pomer i buv pohovanij u Zlatopoli Pislya smerti cholovika mayetkom volodila jogo druzhina Teofila Antonivna do shlyubu Yurkivska Vzhe shonajmenshe z pochatku 1848 roku vlasnikom Zlatopolya staye Adrian Lopuhin druzhinoyu yakogo bula Iliya Udom donka Yevstafiya ta Teofili 17 listopada 1837 roku buv zasnovanij divochij pansion pani Yelizaveti Mihajlivni Perimond Za danimi Vijskovo statistichnogo oglyadu v 1848 roci u Zlatopoli roztashovuvavsya odin z najkrashih kinnih zavodiv konej arabskoyi porodi a torgivlya tut bula rozvinena krashe nizh u bud yakomu inshomu misci guberniyi Cherez tizhden u Zlatopoli vidbuvalis yarmarki tovaru na yaki privozilos na 45 tis karbovanciv a prodavalos na 35 tis Tut isnuvali velikij stavok 6 vodyanih i 3 vitryanih mliniv velike kam yane primishennya dvoryanskogo uchilisha prihodske uchilishe ekonomna likarnya apteka ekipazhna fabrika vinokurnya brovarnya medovarnij i voskobijnij zavodi 15 zayizhdzhih dvoriv 8 kam yanih ta 25 derev yanih kramnic Na voyennij chas tut peredbachalas shtab kvartira diviziyi U 1853 roci u spovidalnomu rozpisi Cerkvi Svyatogo Mikolaya zaznachena generalsha Sofiya Levivna Borozdina do shlyubu Davidova u vici 85 rokiv Simejnij portret Teofili Danilovich z sinami U XIX stolitti v Zlatopoli v pana Vladislava Karlovicha Yaseneckogo zberigavsya simejnij portret Teofili Danilovich z sinami Markom ta Yanom na molitvi u kostoli mista Zhovkva Za svidchennyami Lavrentiya Pohilevicha stanom na 1863 rik u Zlatopoli mistilos upravlinnya okruzhnoyi policiyi stanu ustanovi samovryaduvannya ta povitova dvoryanska shkola uchilishe zasnovana v 1836 roci Za danimi polskih dzherel v 1894 roci u Zlatopoli buli takozh privatna zhinocha shkola sinagoga 4 yevrejski molitovni budinki poshtova stanciya yevrejskij shpital 3 tyutyunovi fabriki fabrika voziv parovij krup yanij mlin Cherez tizhden tut vidbuvalis torgi a yarmarki dvichi na rik na Voznesinnya i 14 veresnya Parafiyalnij kostel 1868 Mariya Klejnmihel Foto u vesilnomu vbranni U 1885 roci na teritoriyi Zlatopilskoyi gimnaziyi bulo vidkrito meteostanciyu Zgodom vona bula perevedena na teritoriyu silskogospodarskoyi shkoli 12 travnya 1891 roku bulo urochisto vidkrito nove primishennya gimnaziyi zbudovane na koshti meshkancya Novomirgoroda pochesnogo popechitelya v 1864 1886 navchalnih rokah pidporuchika u vidstavci nadav 30000 rubliv za sho buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Volodimira 4 stupenya 1 sichnya 1886 roku ta Lazarya Brodskogo nadav 10000 obligaciyami shidnoyi pozichki Z poshirennyam fotografiyi v Ukrayini v Zlatopoli takozh vidkrivayutsya atelye Golovanevskogo Klopotovskogo S V Kolisnickogo Flora Litinskogo Nuhima Na mezhi stolit u budinku za suchasnoyu adresoyu vul Sholom Alejhema 17 roztashovuvavsya teatr U comu privatnomu pomeshkanni dosi zbereglas teatralna viviska z napisom Vhid XX stolittya Onuk dekabrista Vasilya Lvovicha Davidova prigaduye sho kapelmejsterom polkovogo orkestru Chembarskogo 284 go polku v chasi Rosijsko yaponskoyi vijni buv yevrej zi Zlatopolya V zhovtni 1906 roku u Zlatopoli vidbuvsya velikij yarmarok na yakij priyizdila Mariamna Lopuhina z cholovikom Cej yarmarok vona zobrazila na odnij zi svoyih akvarelej Panorama Zlatopolya pochatok XX stolittya Z 1915 roku v cholovichij gimnaziyi pochav vikladati Mikola Zerov yakij meshkav na vulici Dvoryanskij v budinku 41 U 1916 roci u Zlatopoli pomerla grafinya Mariya Lopuhina nar 1879 donka grafa Mikoli Petrovicha Klejnmihelya ta jogo druzhini grafini Mariyi Eduardivni Keler druzhina Mikoli Mikolajovicha Lopuhina vnuchatogo nebozha Adriana Lopuhina Yiyi cholovik nezabarom pislya pohovannya razom iz sinom Andrianom viyihav do Bretani 25 bereznya 1918 roku do mista vstupili avstro nimecki vijska ta zbrojni sili Centralnoyi Radi 29 kvitnya bula oficijno progoloshena vlada Skoropadskogo V listopadi cogo zh roku vlada perehodit do Direktoriyi 10 travnya 1919 roku do mista uvijshli vijska otamana Grigor yeva a vzhe v drugij polovini serpnya jogo zajnyali denikinci U sichni 1920 roku bulo vstanovleno bilshovicku vladu Pid chas zmini vladi ne obijshlosya bez pogromiv kramnic vlasnikami yakih buli perevazhno yevreyi 9 chervnya 1919 roku komunisti vbili vchitelya Latinskoyi movi cholovichoyi gimnaziyi Antona Andrijovicha Pinchuka nar 14 kvitnya 1885 zalishivshi jogo druzhinu Nataliyu Petrivnu do shlyubu Yushkevich vdovoyu z malolitnim sinom Borisom nar 24 lipnya 1917 bez zhodnih zasobiv dlya isnuvannya Poblizu kostelu bula rozgromlena i spalena derev yana pobudovana bez zhodnogo cvyaha kitajska kramnicya u viglyadi pagodi U zhovtni 1920 roku proisnuvavshi 84 roki pripinila svoye isnuvannya Zlatopilska gimnaziya U 1921 roci na yiyi osnovi bulo stvoreno Institut narodnoyi osviti imeni III Internacionalu direktorom yakogo stav Sergij Grigorovich Grushevskij Budinok rodini Podzhio z detalyami inter yeru vul Dudchenka 1 8 veresnya 1921 roku prezidiya Cherkaskoyi povitovoyi naradi uhvalila postanovu pro rozzbroyennya Zlatopilskoyi samoohoroni yaka nelegalno otrimala 200 gvintivok kulemet ta 800 patroniv 7 bereznya 1923 roku Zlatopil stav rajonnim centrom piznishe rozformovanogo Zlatopilskogo rajonu u skladi Korsunskoyi okrugi nezabarom perejmenovanoyi v Shevchenkivsku a z 1925 roku Cherkaskoyi okrugi Na bazi kolishnogo kinnogo zavodu u primishenni uchilisha Narvojsha pochav diyati zootehnikum Naprikinci 1920 h rokiv pochalasya borotba z kolishnimi dvoryanami Tak u 1928 roci zi Zlatopolya primusovo viselenij dvoryanin Mihajlo Petrovich Podzhio 27 lyutogo 1932 roku Zlatopilskij rajon uvijshov do skladu Kiyivskoyi oblasti Meshkanciv mista zachepiv Golodomor 1932 1933 rokiv Na yevrejskomu kladovishi buli viriti dvi velichezni transheyi do yakih zvozilisya ne tilki trupi pomerlih ale j vkraj oslableni vid golodu Na shidnij okolici mista de prozhivali perevazhno ukrayinci buli fakti kanibalizmu batkiv shodo vlasnih ditej Tochne chislo pomerlih vid golodu mozhe dati lishe eksgumaciya oskilki za materialami viddiliv RAGS yiyi vstanoviti nemozhlivo zagibel lyudej bula takoyu masovoyu sho smerti ne vstigali reyestruvati ta j inodi ne bulo komu podavati dokumenti dlya reyestraciyi trupiv sho lezhali na vulicyah Odnak porivnyavshi rezultati perepisu naselennya 1926 ta 1937 rokiv za nacionalnim skladom staye zrozumilim sho za chasiv Golodomoru majzhe vse ukrayinske naselennya Zlatopolya vimerlo Budinki pomerlih ukrayinciv zgodom zajnyali pereselenci z Rosiyi Transheyi de pohovani zhertvi Golodomoru 1932 1933 rokiv Blanki derzhavnih dokumentiv dlya Zlatopolya stanom na 1936 rik buli dvomovnimi rosijskoyu ta yidish Z 10 sichnya 1939 roku Zlatopilskij rajon perebuvav u skladi Kirovogradskoyi oblasti 1 serpnya 1941 roku pochalas nimecka okupaciya Zlatopolya Pid chas okupaciyi u primishenni gimnaziyi bulo stvoreno zbirnij tabir molodi pered nasilnim vivezennyam na pracyu do Nimechchini Vsogo na katorzhni roboti bulo vivezeno blizko 1 tis yunakiv ta divchat Na teritoriyi mista bulo roztashovane getto de v 1942 1943 rokah bulo rozstrilyano abo otruyeno gazom 1200 yevreyiv Blizko 250 osib z getto bulo rozstrilyano v yaru bilya sela Martonoshi Majzhe vse yevrejske naselennya bulo znishene Zagalni vtrati sered civilnogo naselennya mista sklali blizko 5 tisyach osib Zlatopil bulo zvilneno vid nimeckoyi okupaciyi v hodi Umansko Botoshanskoyi operaciyi blizko 10 yi godini ranku 11 bereznya 1944 roku Pid chas vijni na teritoriyi najdavnishogo gulyajpilskogo pravoslavnogo kladovisha nimci zbuduvali shkirzavod Odrazu zh pislya zvilnennya vid okupantiv robota na nomu bula vidnovlena tomu datoyu zasnuvannya zavodu vvazhayetsya berezen 1944 roku 7 sichnya 1954 roku Zlatopilskij rajon perejshov do skladu novostvorenoyi Cherkaskoyi oblasti U 1959 roci Zlatopil bulo ob yednano z susidnim Novomirgorodom NaselennyaReligijnij sklad naselennya Zlatopolya stanom na 1844 rik Konfesiya Kilkist prihozhan Vidsotki vid zagalnoyi chiselnosti Pravoslavni choloviki 576 22 19 Pravoslavni zhinki 476 18 66 Pravoslavni razom 1052 20 45 Inshi hristiyani choloviki 20 0 77 Inshi hristiyani zhinki 25 0 98 Inshi hristiyani razom 45 0 87 Yudeyi choloviki 2000 77 04 Yudeyi zhinki 2050 80 36 Yudeyi razom 4050 78 68 V 1848 roci u mistechku Zlatopil prozhivalo 5173 osib z yakih 2475 cholovichoyi ta 2698 zhinochoyi stati U 1853 roci u spovidalnomu rozpisi Cerkvi Svyatogo Mikolaya zaznachenij takij rozpodil za socialnim stanom Socialnij stan Cholovichoyi stati Zhinochoyi stati Malolitni hlopchiki Malolitni divchatka Dvoryani 163 Duhovenstvo 5 6 1 Vijskovi 26 22 3 3 Chinovniki 39 25 4 10 Riznochinci 45 60 8 11 Dvorovi 166 112 27 7 Selyani 233 253 65 88 Vsogo 652 597 Razom 1249 Za danimi Lavrentiya Pohilevicha v 1863 roci u Zlatopoli meshkalo 6680 osib oboh statej 796 pravoslavnih 124 rozkolnika 280 katolikiv i 5480 yevreyiv z nih 34 kupci 3 yi gildiyi Religijnij sklad naselennya Zlatopolya stanom na 1864 rik Konfesiya Kilkist prihozhan Vidsotki vid zagalnogo naselennya Yudeyi 5480 82 03 Pravoslavni 796 11 92 Rimo katoliki 280 4 19 Rozkolniki 124 1 86 V 1881 roci z 5576 osib tut meshkalo 5332 yudeyiv ta lishe 244 hristiyan Za danimi Spisku naselenih misc Kiyivskoyi guberniyi stanom na 1889 rik u Zlatopoli nalichuvalos 1015 dvoriv ta prozhivalo 8642 osib Religijnij sklad naselennya Zlatopolya za perepisom 1897 roku Konfesiya Kilkist prihozhan Vidsotki vid zagalnogo naselennya Yudeyi 6373 78 47 Pravoslavni 1535 18 90 Inshi 214 2 63 U 1900 roci naselennya Zlatopolya stanovilo 11 400 meshkanciv 6373 z yakih buli yevreyami dzherelo Stanom na 27 kvitnya 1923 roku chiselnist naselennya skladala 6000 osib z nih 2800 cholovikiv ta 3200 zhinok Nacionalnij sklad naselennya Zlatopolya za perepisom 1926 roku Nacionalnist Kilkist Vidsotki vid zagalnogo naselennya Yevreyi 3863 61 75 Ukrayinci 2034 32 51 Rosiyani 237 3 79 Polyaki 75 1 20 Stanom na 1939 rik u misti prozhivalo 4027 osib Na chas ob yednannya z Novomirgorodom naselennya Zlatopolya stanovilo 4280 osib z yakih 3382 buli zapisani yak ukrayinci Zgidno z oficijnoyu statistikoyu rosiyan u misti narahovuvalos lishe 228 yevreyiv 230 polyakiv 41 ta predstavnikiv inshih nacionalnostej 410 Dinamika naselennya 1844 1848 1863 1881 1889 1897 1923 1926 1939 1959 5 147 5 173 6 680 5 576 8 642 8 122 6 000 6 256 4 027 4 280 Dinamika yevrejskogo naselennya 1765 1775 1778 1784 1787 1844 1863 1897 1926 0 0 0 22 176 4 050 5 480 6 373 3863 V rozmovnij movi miscevih meshkanciv duzhe chasto sposterigayetsya protistavlennya Zlatopolya Novomirgorodu Tipovoyu ye fraza poyihati z Novomirgoroda do Zlatopolya abo navpaki U comu sensi pid Novomirgorodom zdebilshogo mayutsya na uvazi vsi inshi chastini mista za vinyatkom Zlatopolya ridshe lishe centralna jogo chastina V gazetnih publikaciyah ta ogoloshennyah perevazhno dayetsya vkazivka na prinalezhnist pevnoyi podiyi chi miscya same do Zlatopolya a ne Novomirgoroda Vse ce pov yazane z podalshoyu identifikaciyeyu Zlatopolya jogo meshkancyami ta zhitelyami inshih rajoniv mista na pidsvidomomu rivni yak okremogo naselenogo punktu Zabudova i transportGolovna kategoriya Vulici Novomirgoroda Zlatopil dosit gustonaselenij rajon Novomirgoroda Kvartali tut perevazhno neveliki z malimi prisadibnimi dilyankami Bilshist zabudovi stanovit privatnij sektor za vinyatkom kilkoh dvopoverhovih budinkiv Tut roztashovani 46 vulic provulkiv ta gluhih kutiv Osnovni vulici Zlatopolya Rajonne upravlinnya statistiki Vulicya Sobornosti kolishnya VelikaYelisavetgradska Lenina Vulicya Mikoli Zerova kolishnya Dvoryanska Lunacharskogo Vulicya Gorkogo Vulicya Shevchenka Vulicya Brodskih kolishnya Telegrafna Komsomolska Vulicya Transportna Vulicya Sadova Cherez Zlatopil prohodyat avtoshlyahi T 2401 ta T 1209 Tut rozmisheni Novomirgorodska avtostanciya ta avtopark kursuyut dva marshruti miscevogo marshrutnogo taksi InfrastrukturaViglyad pristosovanogo primishennya gimnaziyi u budivli kolishnogo pansionu 2011 rik Osvita i medicina Golovna kategoriya U Zlatopoli funkcionuyut dva zagalnoosvitni zakladi Novomirgorodska ZOSh 1 ta Zlatopilska gimnaziya Diyut takozh dityachij budinok internat 2 go profilyu doshkilnij navchalnij zaklad 2 Voloshka ta oblasnij komunalnij navchalno kursovij kombinat Agrarnik Funkcionuye protituberkuloznij dispanser ta dvi apteki Promislovist ta ustanovi Na teritoriyi Zlatopolya rozmishenij shkirzavod TOV UkrPell vul Brodskih 105 kolishnij zavod prodovolchih tovariv PP Sharunya vul Sobornosti 293 ta VAT Novomirgorodske ATP 13545 vul Shevchenka 1 V Zlatopoli roztashovana Novomirgorodska miska rada dvi rajonni biblioteki Novomirgorodskij REM rajonne upravlinnya statistiki tovaristvo mislivciv ta ribalok i meteostanciya Torgivlya i servis Sered torgovelno servisnih ob yektiv rajonu rinok ST Zlatopilske chislenni rozdribni magazini riznogo profilyu AZS ta kilka stancij tehnichnogo obslugovuvannya Pam yatki ta hramiCerkva Zlatopilskoyi cholovichoyi gimnaziyi 1891 Mikolayivska cerkva 1809 Kultovi sporudi U Zlatopoli roztashovana Mikolayivska cerkva UPC MP pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya zbudovana 1809 roku Sered vtrachenih pam yatok Zlatopolya katolickij kostel neporochnogo zachattya Divi Mariyi cerkva Zlatopilskoyi cholovichoyi gimnaziyi ta budivli sinagog Zemskij bank Civilni sporudi Inshi ob yekti Zlatopolya sho mayut istoriko arhitekturnu cinnist Zlatopilska cholovicha gimnaziya 1891 Pivnichnij fasad Zlatopilska cholovicha gimnaziya 1891 Zemskij bank Budinok yevrejskogo magazinu druga polovina XIX stolittya Primishennya gurtozhitku kolishnogo silskogospodarskogo uchilisha imeni Narvojsha Budivlya yevrejskoyi likarni Zbereglos takozh kilka odnopoverhovih budinkiv chasiv Rosijskoyi imperiyi Pam yatniki Golovna kategoriya V Zlatopoli u skveri bilya Novomirgorodskoyi miskoyi radi roztashovanij pam yatnik Tarasovi Shevchenku vstanovlenij u chervni 2010 roku V parku navproti Mikolayivskoyi cerkvi isnuye bratska mogila soldat zagiblih v roki radyansko nimeckoyi vijni Bratski mogili ye takozh na oboh kladovishah Zlatopolya pravoslavnomu ta yevrejskomu Okrim togo na oboh cvintaryah zbereglis mogilni pliti kincya XIX pochatku XX stolittya Na troh budivlyah Zlatopolya roztashovani memorialni tablici na chest zvilnennya mista 11 bereznya 1944 roku na fasadi upravlinnya statistiki Geroyu Radyanskogo Soyuzu Afanasiyu Shapovalovu i zagiblomu uchasniku rosijsko ukrayinskoyi vijni Yevgeniyu Prisyazhnomu na primishenni ZOSh 1 a takozh zagiblomu uchasniku rosijsko ukrayinskoyi vijni Andriyu Gurichevu Pam yatniki ta memorialni tablici Zlatopolya Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Bratska mogila v parku Bratska mogila na kladovishi Memorialna doshka na chest zvilnennya mista Memorialna doshka Afanasiyu Shapovalovu Memorialna doshka Yevgeniyu Prisyazhnomu Memorialna doshka Andriyu GurichevuPersonaliyiYevrejskij cvintar Zlatopil U Zlatopoli narodilis filolog Aron Trostyaneckij doktor ekonomichnih nauk ta anarho sindikalistka Emiliya Vitkovska Milli Vitkop V travni 1800 roku v misti oselivsya cadik Nahman Tut vid tuberkulozu pomerla jogo druzhina j bula pohovana na miscevomu yevrejskomu cvintari Sered urodzhenciv mista vidomi cukrovi promislovci ta mecenati Izrayil Lazar ta Lev Brodski Z 1833 roku Zlatopolem volodiv Geroj Franko rosijskoyi vijni 1812 roku general lejtenant Udom Yevstafij Yevstafijovich u 1836 roci tut pomer i buv tut pohovanij 12 bereznya 1856 roku tut u sim yi kolezkogo asesora vikladacha miscevogo povitovogo dvoryanskogo uchilisha Zahara Yakovicha Mishlayevskogo narodivsya vidomij general vid infanteriyi profesor istorik Oleksandr Zaharovich Mishlayevskij 1857 roku tut u sim yi miscevogo likarya narodilasya i provela svoye ditinstvo hudozhnicya Anna Bilinska Bogdanovich U misti vidpravlyav sluzhbu 1859 1932 odin z najvazhlivishih cadikiv Ukrayini Tut zhe 15 sichnya 1881 roku narodivsya jogo sin en yakij zgodom tezh stav cadikom vchitelem Tori ta ekspertom z simejnogo prava pomer 1953 roku v Tel Avivi 12 grudnya 1887 roku tut narodivsya Nazarevskij Oleksandr Adrianovich ukrayinskij literaturoznavec bibliograf 19 grudnya 1902 roku tut narodivsya izrayilskij politik diyach sionistskogo ruhu chlen knesetu vid Liberalnoyi partiyi Goncharenko Vladlen Gnatovich 1931 m Zlatopil 2018 ukrayinskij yurist pedagog profesor akademik Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini V 1917 roci v Zlatopoli za vlasnimi p yesami u teatri Dinershtejna staviv teatralni postanovki dramaturg Sergij Bilobabchenko U Zlatopilskij gimnaziyi navchalis Dokladnishe Zlatopilska cholovicha gimnaziya ta Zlatopilska zhinocha gimnaziya Lyudvik Karlovich Yaseneckij vipusk 1851 roku z 1858 roku didich chastini Lip yanki Spivvlasnik Krasnopilki Uchasnik antirosijskogo polsko litovsko ukrayinskogo povstannya 1863 roku Zvilnenij u 1871 roci Prosper Karlovich Yaseneckij vipusk 1851 roku z 1858 roku didich chastini Lip yanki Spivvlasnik Krasnopilki Razom z bratom Vladislavom Karlovichem Yaseneckim u 1894 roci volodili 1000 desyatinami zemli Mihajlo Zaharovich Ziorov u postrigu Mikola nar 21 travnya 1851 Novomirgorod Hersonska guberniya pom 20 grudnya 1915 Petrograd vipusk 1865 roku iyerarh Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Aleutskij ta Alyaskinskij 1891 1898 arhiyepiskop 1908 1915 Chlen Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi Ivan Dudchenko Kovbasenko nar 19 veresnya 1857 Novomirgorod pom 5 chervnya 1917 Chita vipusk 1873 ta 1874 roku ukrayinskij ta rosijskij likar epidemiolog mikrobiolog vidomij doslidnik chumi v Zabajkalli Burdzinskij Tadeush Andrijovich nar 22 zhovtnya 1868 Makarivka pom 15 lyutogo 1925 Vilnyus vipusk 1889 roku likar ginekolog doktor medichnih nauk profesor Vilnyuskogo universitetu Yarmohovich Valentin Ivanovich vipusk 1898 roku vijskovik rotmistr kavaler Ordena Svyatogo Stanislava 3 stupenya zaginuv na fronti Pershoyi svitovoyi vijni Sin vchitelya gimnaziyi Ivana Yarmohovicha Andriyevskij Kostyantin Prohorovich nar 5 chervnya 1879 Gejsiha vipusk 1899 roku yurist pedagog nadvirnij radnik zasudzhenij za pred yavlenim zvinuvachennyam v naklepi na radyansku vladu i kontrrevolyucijnu agitaciyu Vinnichenko Volodimir Kirilovich nar 16 lipnya 1880 Yelisavetgrad pom 6 bereznya 1951 Muzhen Franciya vipusk 1900 roku ukrayinskij politichnij ta derzhavnij diyach prozayik dramaturg ta hudozhnik Podzhio Oleksandr Mihajlovich general major nashadok Josipa Podzhio nachalnik 5 yi Ukrayinskoyi diviziyi 2 go Sichovogo Zaporizkogo korpusu vijsk Centralnoyi Radi Doga Vasil Mihajlovich nar 1886 Zlatopil vipusk 1903 roku atestat 808 pedagog profesor VUAN zasudzhenij za prinalezhnist do SVU Krashanovskij Ivan Mikolajovich nar 13 grudnya 1884 Kovno pom 1939 Kareliya vipusk 1904 roku atestat 719 ukrayinskij represovanij hudozhnik Penkovskij Stefan Kazimir Valentinovich nar 27 serpnya 1885 Varshava pom 1940 Katin vipusk 1904 roku atestat 752 likar nevrolog i psihiatr profesor nevrologiyi ta psihiatriyi Yagellonskogo universitetu major zhertva Katinskogo rozstrilu Zihman Oskar Karlovich nar 31 grudnya 1885 Riga pom 12 lyutogo 1964 Moskva vipusk 1905 roku atestat 832 radyanskij vchenij agrohimik Akademik VASGNIL z 1935 Skiba Oleksandr Petrovich 10 veresnya 1886 Potoki 25 kvitnya 1938 Komunarka vipusk 1905 roku atestat 845 represovanij pomichnik viddilu ekspluataciyi Omskoyi zaliznici Grushevskij Sergij Grigorovich vipusk 1909 roku atestat 1137 zakinchiv iz Zolotoyu medallyu v majbutnomu istorik gromadskij diyach Sin Grigoriya Grushevskogo Grushevskij Lev Grigorovich vipusk 1913 roku atestat 608 potim yuridichnij fakultet Universitetu Svyatogo Volodimira z diplomom I stupenya Sin Grigoriya Grushevskogo Odruzhenij z Lidiyeyu Viktorivnoyu Radzimovskoyu donkoyu svyashenika Grushevskij Vasil Grigorovich vipusk 1914 roku atestat 603 vijskovik praporshik zaginuv na fronti Pershoyi svitovoyi vijni Sin Grigoriya Grushevskogo Z 1908 roku direktorom gimnaziyi buv Mikola Leontijovich Lyatoshinskij batko Borisa Lyatoshinskogo yakij navchavsya u nij z 1 veresnya 1908 roku po 15 lyutogo 1911 roku V rizni roki vikladachami gimnaziyi buli Mikola Zerov Sergij Aleksyeyev Mitrofan Zinov yev Ivan Yarmohovich ta Grigorij Grushevskij dvoyuridnij brat Mihajla Sergijovicha Grushevskogo Jogo dalekij nebizh Sergij u 1921 roci stav direktorom Institutu narodnoyi osviti na yakij bulo reorganizovano gimnaziyu U 1920 h rokah tut perehovuvavsya otaman Kvasha U 1926 roci v misti narodivsya Bazelyan Lazar Lvovich geliofizik ta astronom doktor fiziko matematichnih nauk U 1931 roci v Zlatopoli narodivsya Goncharenko Vladlen Gnatovich dijsnij chlen Akademiyi pravovih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1991 1932 roku v misti narodivsya skulptor Nechujviter Volodimir Ivanovich zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1997 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Zi Zlatopolem pov yazali svoyi doli dekabrist Josip Podzhio ta jogo nashadki pismennik i poet Yurij Mokriyev narodnij artist Volodimir Davidov mikrobiolog Ivan Dudchenko SimvolikaGerb Novomirgoroda Prapor Novomirgorodskogo rajonu Hoch okremogo gerba ta prapora Zlatopil nikoli ne mav kolishnye misto vidobrazhene u simvolici Novomirgoroda prijnyatij 5 veresnya 2012 roku Na vidminu vid radyanskoyi emblemi mista pid chas rozrobki suchasnoyi simvoliki bulo vrahovane vagome znachennya Zlatopolya dlya istoriyi Novomirgoroda Tak u gerbi mista Zlatopil simvolizuye zolota trikutna glava zolote pole ta liva chastina shita v yakij rozmishenij kaducej simvol torgivli yakoyu zdavna slavivsya Zlatopil Te zh same stosuyetsya i zhovtogo trikutnika na prapori Novomirgoroda Podil gerbovogo shita ta prapora na dvi chastini sribnoyu hvilyastoyu balkoyu sho uosoblyuye richku Velika Vis vrahovuye geografichni osoblivosti mista Zlatopil roztashovanij vid centru Novomirgoroda po inshij bereg richki Do Zlatopolya takozh zvertayetsya simvolika Novomirgorodskogo rajonu Zokrema na gerbi ta prapori zolota glava i zhovta gorizontalna smuga vidpovidno simvolizuyut teritoriyu Zlatopilskogo rajonu priyednanogo v 1959 roci do Novomirgorodskogo Isnuyut takozh amatorski versiyi gerba Zlatopolya vikonani miscevimi entuziastami GalereyaStend bilya miskoyi radi Budinok yevrejskogo magazinu Gurtozhitok kolishnogo uchilisha Yevrejskij cvintar AZS na vul Mikoli ZerovaDiv takozhZlatopilskij rajon Zlatopilska gimnaziya Zlatopilska cholovicha gimnaziya Zlatopilska zhinocha gimnaziya Zlatopilski katakombi Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 24 listopada 2014 Vimiryano za dopomogoyu servisu na sajti 3planeta com 14 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Zlotopol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 642 pol Zwinogrodka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 689 pol Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 16 travnya 2014 Smila Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 880 pol Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii T X S Peterburg Tip br Panteleevyh 1878 S 239 240 ros doref Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii T X S Peterburg Tip br Panteleevyh 1878 S 286 ros doref U zbirniku Kostyantina Svidzinskogo Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Pershij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 829 9 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Drugij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 824 4 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Tretij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 884 8 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Chetvertij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 901 2 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman P yatij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2014 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 928 9 Arhiv originalu za 24 07 2015 Procitovano 16 10 2014 Zhesan A P Moskalenko R V 2018 Korobchine Kropivnickij Centralno Ukrayinske v vo ISBN 978 966 130 146 6 Engel Opis sprav sho mistyatsya v arhivi vilenskogo gubernatora Vilno 1868 S 52 pol PDF Arhiv originalu PDF za 22 lyutogo 2014 Procitovano 9 listopada 2014 T Korzon Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 badania historyczne ze stanowiska ekonomicznego i administracyjnego T 5 S 70 pol Tadeush Padalica Zlatopil Ilyustrovanij tizhnevik 132 vid 04 05 1862 S 140 pol Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2013 Sikofanti Jogo Imperatorskoyi Velichnosti 9 bereznya 2014 u Wayback Machine ros ZLOTOPoL STANNICA HULAJPOLSKA Rysowal z natury Przyszychowski Uwagi Antykwariat Poliart Ikonografia 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 5 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 3 kvitnya 2014 Vijna 1812 roku Biografichnij dovidnik 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 Rodovid knyaziv ta dvoryan Lopuhinih 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine ros Vijskovij statistichnij oglyad Kiyivskoyi guberniyi S 305 4 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 573 opis 1 sprava 1 S 1 zv 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Pohilevich 1864 s 711 Chajkovska L Priroda Novomirgorodshini Podarunkove vidannya Kirovograd Vidavnictvo TOV Poligrafichni poslugi 2013 S 13 Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 499 opis 1 sprava 341 S 9 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros DERZhAVNIJ ARHIV ChERKASKOYi OBLASTI F 414 opis 2 sprava 307 S 18 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Velikij rosijskij albom 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Davidov O V Spogadi V red Olgi Davidovoyi Daks ros O Davidova Daks Spogadi pro Rosiyu pered revolyuciyeyu S 109 17 travnya 2014 u Wayback Machine angl Panchenko V Nikolaj Zerov tri leta v Zlatopole Gazeta Den vid 25 zhovtnya 2002 roku 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros Lopuchina T I Cienie przeszlosci Historia mojego zycia 29 listopada 2014 u Wayback Machine pol Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Fond 499 opis 1 sprava 687 C 14 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 27 serpnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2015 Marinovskij Yu Udovik I Rossijskoe dvoryanstvo na territorii nyneshnej Cherkasshiny s konca XVIII st Pushkinskoe kolco 2010 Almanah T 1 Cherkassy 2010 9 listopada 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 26 lipnya 2013 Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2013 Knyazhickaya E Pereselenie rossiyan v Ukrainu stalo sledstviem Golodomora 1933 goda Unian 17 08 2010 Priklad svidoctva pro narodzhennya vidanogo u Zlatopoli v 1936 roci Chislennost naseleniya SSSR na 17 yanvarya 1939 g Moskva GOSPLANIZDAT 1941 Pam yatnij znak rozstrilyanim yevreyam bilya Martonoshi Zlatopil na Beket 19 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 573 opis 1 sprava 1 S 1 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Kievskaya guberniya Ocherk V A Mozgovogo K Gubernskaya tipografiya 1881 S 39 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii 1889 Cit za Istoriya Novomirgorodskogo rajonu Avtor uporyadnik O V Mokrickij Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2004 S 78 80 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g predisl N Trojnickij Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza 1905 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 1929 Istoriya Novomirgorodskogo rajonu Avtor uporyadnik O V Mokrickij Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2004 S 184 Arhiv Pivdenno Zahidnoyi Rosiyi Chastina 5 Tom II Vipusk 1 ta 2 Kiyiv 1890 pol 27 budinkiv PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 16 chervnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2013 Ogoloshennya v gazeti Novomirgorodski visti 3 vid 27 07 2013 S 7 Osvita Novomirgorodskogo rajonu 31 sichnya 2008 u Wayback Machine na Oficijnij vebsajt Novomirgorodskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 22 kvitnya 2009 u Wayback Machine Privatne pidpriyemstvo Sharunya na sajti All biz info nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2013 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2013 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 1 chervnya 2019 Kac A Rabbi Nahman iz Breslava Biografii ravvinov 5 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Shalom rav Uman Do vstrechi v Novom 5773 godu 21 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Izrayil Brodskij na JewAge org 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 lipnya 2015 Procitovano 18 serpnya 2013 Brodskij Lev Izrailevich Pro kiev com ua nedostupne posilannya z veresnya 2019 ros Lev Izrayilovich Brodskij na sajti Rodovid ros Bosko V Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2008 rik Lyudi podiyi fakti Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2007 S 140 Drukovani vid 20 06 1984 26 08 1987 01 12 1987 ta rukopisni materiali z arhivu M P Suhova Andriyevskij A Istorichna zapiska pro Zlatopilsku gimnaziyu do dnya yiyi p yatdesyatirichnogo yuvileyu u serpni misyaci 1887 r Kiyiv 1887 S 61 66 Peterburgskij Genealogicheskij Portal 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Pohilevich 1864 s 716 Uruski S Rodzina Herbarz szlachty polskiej T 6 S 1 2 4 sichnya 2015 u Wayback Machine pol Spisok dvoryan uchastnikov polskogo vosstaniya 1863 goda osvobozhdennyh v 1871 godu genealogia baltwillinfo com 25 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Stattya Lipianka u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom XV chast 2 S 231 z 1895 roku 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Protokol ispitiv zrilosti dlya uchniv i storonnih osib v 1889 roci F 499 opis 1 sprava 431 S 55 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Atestat zrilosti F 499 op 1 spr 511 S 30 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1899 roci F 499 opis 1 sprava 531 S 74 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Zagalnij spisok storonnih osib yaki bazhayut sklasti ispit zrilosti v Zlatopilskij gimnaziyi v 1899 1890 navchalnomu roci F 499 opis 1 sprava 519 S 23 zv 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinizaciya Bilozerskogo pihotnogo polku Voyenno istorichnij forum 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1909 roci F 499 opis 1 sprava 582 S 1 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1904 roci F 499 opis 1 sprava 582 S 2 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1904 roci F 499 opis 1 sprava 582 S 2 zv 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1905 roci F 499 opis 1 sprava 582 S 3 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1909 roci F 499 opis 1 sprava 582 S 7 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Atestat zrilosti Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 499 opis 1 sprava 511 S 74 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1913 roci F 499 op 1 spr 511 S 57 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Spisok uchniv i storonnih osib yaki vitrimali ispit zrilosti v 1914 roci F 499 op 1 spr 511 S 60 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Stol e tie Kievskoj Pervoj gimnazii 1809 1811 1911 gg Tom I K 1911 S 124 125 Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 499 opis 1 sprava 701 S 7 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros doref Arhiv originalu za 30 lipnya 2016 Procitovano 31 serpnya 2016 Dodatok 1 do rishennya Novomirgorodskoyi miskoyi radi vid 5 veresnya 2012 roku 741 Ukrayina gerbi ta prapori avt proektu ta upor V G Kislyak O A Neskoromnij K Parlamentske vidavnictvo 2010 456 s DzherelaZwinogrodka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 689 pol Zlotopol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 642 pol Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii izd po Vysochajshemu poveleniyu pri 1 m otd nii Departamenta Gener Shtaba sost kap Menkov Sankt Peterburg V tip Departamenta Gener Shtaba 1848 T 10 ch 1 Kievskaya guberniya 333 s ros doref Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskiya istoricheskiya i cerkovnyya zametki o vsѣh derevnyah selah mѣstechkah i gorodah v predѣlah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Kiev Tipografiya Kievopecherskoj Lavry 1864 765 s ros doref Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona ros Olena Korol rius kiev ua Naukovo doslidnij institut ukrayinoznavstva MON Ukrayini Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2007 Procitovano 8 chervnya 2024 Zlatopol JewishGen angl Materiali z arhivu B V Fedorova Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi