Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Істо рія Новоми ргорода історія міста Новомиргород на Кіровоградщині АрхеологіяЗброя та приладдя Біля Великої Висі знайд

Історія Новомиргорода

Історія Новомиргорода

Істо́рія Новоми́ргорода — історія міста Новомиргород на Кіровоградщині.

Археологія

Зброя та приладдя

Біля Великої Висі знайдений полірований діоритовий молоток.

Знахідки поховань та кісток

У рову біля Архієрейського саду зливою вимито більше 16 кг залізних та мідних наконечників стріл; там же вимивалися людські кістки.

Городища та селища

9,6 км на південь і 3 км на захід від села Пурпурова (Фарфурова) Балка під великою дорогою кільцеподібне городище з виходом на північ захищеним бічними валами, діаметр головного валу 57 метрів.

XVII–XVIII століття

Заснування міста

image
Миколаївський собор. Фото 1910-х років

В районі сучасного Новомиргорода в 1740-х роках згадується зимівник запорозьких козаків — хутір Тресяги. Є кілька версій щодо походження цієї назви:

  1. Трейсачі (пол. trzesawiska — трясовина, болота, плавні);
  2. Тресяга — ім'я козака, засновника зимівнику.
  3. Сяга — козацька вежа (тобто, три вежі);

Район зимівника заселяли вихідці з різних регіонів України. Переселенці з Миргорода Полтавської губернії заснували біля урочища Тресяги нове поселення — Новий Миргород. Першими будівничими в ньому були козаки Миргородського полку на чолі з полковником Василем Капністом.

Станом на початок 1750-х років тут налічувалось близько 20-30 дворів.

Нова Сербія

Докладніше: Нова Сербія
image
Мапа Нової Сербії

У 1752 році Новий Миргород вже згадується як село. 1753 року тут вже була збудована земляна фортеця.), яка стала столицею військово-поселенської території — Нової Сербії, створеної за розпорядженням російського уряду. Її керівником і командиром військового корпусу був призначений сербський полковник Іван Хорват. В 1752–1764 роках в Новомиргороді знаходився центр новосербського Гусарського полку — одного з двох полків Нової Сербії та відповідно його Перша рота. 6 грудня 1752 року Іван Хорват почав будівництво кам'яного собору Святого Миколая, що знаходився на території шанцю.

1759 року в районі Новомиргорода гайдамаки кілька разів нападали на володіння магнатів Любомирських. Об'єктами нападів часто ставали слободи та маєтки сербських офіцерів.

В 1762 році за сприяння Івана Хорвата з Новомиргорода на замовлення Кирила Розумовського гетьманові було доставлено 30 тисяч виноградних лозин.

1773 року після письмового прохання жителів Новомиргород отримав статус міста і був виведений з шанців. 1784 року його перетворили на посад. Поступово він став торговим містечком, в якому з метою закордонної торгівлі були розташовані посольські установи. Як видно з перепису, зробленого в 1789 році, в Новомргороді перебували консули Священної Римської імперії, польський та неаполітанський.

10 травня 1795 року в місті відбулося відкриття Вознесенського намісництва; відкривав губернатор Катеринославського намісництва Йосип Іванович Хорват, був присутнім — катеринославський митрополит Гавриїл. 10 березня 1798 року у місті вперше запрацювала новоросійська семінарія після її переїзду з Полтави.

Златопіль

Докладніше: (Златопіль_(місто)#Історія)

Засноване близько середини XVI ст., поселення Гуляйпіль (не плутати з Гуляйполе) було прикордонним містом Речі Посполитої. Довгий час перебувало у власності князів Любомирських, потім перейшло до Потьомкіна (1787) й змінило назву на «Златопіль». Про цю назву існує легенда, що Катерина ІІ, проїжджаючи краєм і побачивши навколо Гуляйполя золоті пшеничні лани, дала йому назву «Злато поле» — Златопіль.

В 1959 році Златопіль приєднано до Новомиргорода.

XIX століття

image
Новомиргород на мапі 7-го кавалерійського округу
Ця стаття є складовою частиною серії статей про Новомиргород
image
герб


1803 року Новомиргород увійшов до складу Херсонської губернії як повітове місто. Внаслідок його важливого торгового значення, тут мешкали польський, венеційський та австрійській консули. Пізніше Новомиргород отримав статус заштатного міста.

17 січня 1804 року отримано указ про перейменування новоросійського єпископа Афанасія катеринославським, херсонським та таврійським. Катеринославська консисторія та семінарія, отже і преосвященний Афанасій, перебралися з Новомиргорода в Катеринослав.

З лютого 1820 року Новомиргород підпорядкували відомству військових поселень. Серед жителів міста відбувалися заворушення, які були придушені військовими. З 1819 по 1834 роки Новомиргород був місцем дислокації 3-го уланського полку, яким командував полковник Гревс. В 1834 році місто переведено у статус військового містечка Бобринецького повіту. Перебудову Новомиргорода на військовий лад почав здійснювати генерал Іван Юхимович Трощинський, командир 3-ї уланської дивізії.

1836 року в місті розташувалось управління п'ятого-сьомого округів Новоросійського військового поселення, адміністрація сьомого округу та його першої волості. З цього часу місто почало перебудовуватись на військовий лад. Протягом багатьох років поселенці під наглядом офіцерів виконували сільськогосподарські роботи. Перебування у складі військових поселень гальмувало соціально-економічний розвиток міста, а промисловість повністю працювала на потреби військових.

Після скасування військових поселень 1859 року управління містом здійснювала міська дума. Новомиргород знову отримав статус заштатного міста, економічний розвиток помітно прискорився. Поряд з традиційним сільськогосподарським виробництвом розвивається переробне, поширюються водяні млини, винокурні, салотопні та цегельні підприємства. 1869 року було створено Міський громадський банк. Наприкінці 1890-х років у місті налічувалося три млини, два цегельних заводи, дві броварні, гуральня, свічна фабрика та майстерня по виробництву виїзних екіпажів.

Містом Златополем та навколишніми землями після затяжних судових процесів з графинею Браницькою та Енгельгардтами з 1801 по 1825 роки володів генерал Висоцький. За часів його господарювання тут було збудовано православну церкву, греблю на річці Гептурка, кілька кам'яних крамниць, суконну фабрику, двоповерховий трактир та чоловічий приватний пансіон.

1833 року Златопіль та навколишні села стали власністю спадкоємців генерала — Петра та Адріана Лопухіних. Тут в 1836 році було відкрито жіночий пансіон. В 1846 році став до дії шкірзавод Ф. Леве. 1885 року Златопільське дворянське училище перетворене в класичну чоловічу гімназію.

В 1885 році на території Златопільської гімназії було відкрито метеостанцію. Згодом вона була переведена на територію сільськогосподарської школи.

XX століття

image
Члени Новомиргородської міської управи. 1910 рік.
image
Ганна Дмитрян. Фото 1905 року

В 1913 році на кошти Ганни Дмитрян, дочки грецького негоціанта Мартакі, у місті було зведено будівлю міської лікарні, що збереглась до нашого часу. У липні 1914 року в Новомиргороді було відкрито залізницю (будувалась з 1910 року) та залізничний вокзал.

У квітні 1917 року в Новомиргороді було сформовано Раду робітничих та солдатських депутатів. 25 березня 1918 року до міста вступили австро-німецькі війська та війська Центральної Ради. 29 квітня була офіційно проголошена влада Скоропадського. В листопаді цього ж року влада в Новомиргороді переходить до Директорії. 10 травня 1919 року в місто входять війська отамана Григор'єва, а вже в другій половині серпня місто зайняли денікінці.

13 січня 1920 року було встановлено більшовицьку владу, створено волосний революційний комітет, сформувалися партійні осередки. Після запровадження політики НЕПу, в місті існувало 29 промислових об'єктів та 35 торгових закладів, власниками яких були переважно євреї. У 1923 році Новомиргород став районним центром Єлисаветградського округу, де почали розвиватись провідні галузі місцевої промисловості. Зачепив мешканців міста Голодомор 1932 — 1933 років.

В 1928 році стали до ладу Новомиргородська електростанція та елеватор.

Радянсько-німецька війна

Головна категорія:

1 серпня 1941 року почалась німецька окупація Новомиргорода та Златополя. Понад 1 тис. юнаків і дівчат вивезено на каторжні роботи до Німеччини, близько 5 тис. жителів страчено. На території Златополя в дитячому будинку знаходилось гетто, де в 1942–1943 роках було розстріляно або отруєно газом близько 1200 євреїв.

Поблизу Новомиргорода в ході Корсунь-Шевченківської операції точились значні бої. Коли 26 січня 1944 року командування вермахту перекинуло підкріплення з Кіровоградського напрямку під Корсунь-Шевченківський, в районі міста радянським військам було завдано потужного контрудару, внаслідок чого 20-й та 29-й танкові корпуси Червоної Армії опинились по суті відрізаними. Проте вже наступного дня радянська сторона ввела в бій нові сили, і війська були виведені з оточення. Златопіль та Новомиргород було звільнено від німецької окупації близько 10-ї години ранку 11 березня 1944 року.

На фронтах Другої світової війни воювали 2100 мешканців Новомиргорода та Златополя, 990 з них загинули. Четверо уродженців обох міст отримали звання Героя Радянського Союзу.

image
Новомиргород в 1910 році

Повоєнна відбудова

Протягом 1944–1950 років промислові підприємства міста досягли довоєнного рівня. Райцентр було радіофіковано. В червні 1949 року завершено будівництво плодоконсервного заводу. В умовах «відлиги» економічна ситуація в місті поступово стабілізується. З 1957 року, після реорганізації органів управління промисловістю розпочинається прискорений розвиток промисловості та соціальної інфраструктури. Було розширено виробництво на плодокосервному заводі, заводі будівельних матеріалів та шкірзаводі, створено шляхово-експлуатаційну дільницю, побудовано мости через Велику Вись, млин, хлібзавод, олійню. В 1957 році утворилося літературне об'єднання «Вись».

В 1959 році до Новомиргорода приєднано місто Златопіль, що раніше входив до складу Черкаської області, а також села Виноградівку та Катеринівку. На час об'єднання в Новомиргороді проживало 7200 мешканців, а в Златополі — 4280.

1 вересня 1959 року на базі Златопільського дитячого будинку було відкрито школу-інтернат.

З 30 грудня 1962 року по 4 січня 1965 Новомиргород був містом обласного підпорядкування.

В 1967 році за ініціативи вчителів міста був створений районний історико-краєзнавчий музей. У грудні 1971 року починає діяти телевізійний ретранслятор. У цей час збудовано районний будинок культури та палац культури колгоспу імені Чкалова. Значно розширився зоотехнічний технікум. В 1979 році було відкрито шахту «Новомиргородська», на якій працювало близько 2 тисяч осіб. Її поява зумовила інтенсивне будівництво багатоповерхових будинків, дитячих садків, гуртожитку. Населення міста до кінця 1980-х років стрімко зростає.

З 1992 року в місті починається глибока соціально-економічна криза, йде на спад виробництво та життєвий рівень населення. Проте після господарського занепаду з 1999 року спостерігається стабілізація економіки, соціальної сфери й рівня життя в місті. На початку 2000-х завершується газифікація районного центру. 26 липня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України місто було внесено до списку історичних населених місць України. У 2010 році Новомиргород відначив 270-ту річницю від дати заснування.

Примітки

  1. Записки Императорского общества, 1895 [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Записки Императорского общества, 1895 [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Записки Императорского общества, 1895 [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. — Дніпропетровськ: Січ, 2003 — С. 114.
  5. Світлана Орел. Місто, яке шукає своє ім'я[недоступне посилання з червня 2019]
  6. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 28 лютого 2011.
  7. Стаття Nowoserbia у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том VII C.270 з 1895 року [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Справа з головної Канцелярії Новосербського корпусу за 1762 р. — КП — 28212/АРХ. — 233 // Дніпропетровський обласний архів
  9. . Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 28 лютого 2011.
  11. Матеріали з архіву Б. В. Федорова
  12. Чайковська Л. Природа Новомиргородщини / Подарункове видання. — Кіровоград: Видавництво ТОВ «Поліграфічні послуги», 2013. — С. 13.
  13. . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  14. . Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 6 травня 2011.
  15. Чайковська Л. Природа Новомиргородщини / Подарункове видання. — Кіровоград: Видавництво ТОВ «Поліграфічні послуги», 2013. — С. 7.
  16. Патриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. — С. 153.
  17. Сухов М. Наш край в роки тяжкі роки випробувань. — 1975.
  18. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 3 липня 2013.
  19. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 28 лютого 2011.

Джерела

  • Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с. (укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Isto riya Novomi rgoroda istoriya mista Novomirgorod na Kirovogradshini ArheologiyaZbroya ta priladdya Bilya Velikoyi Visi znajdenij polirovanij dioritovij molotok Znahidki pohovan ta kistok U rovu bilya Arhiyerejskogo sadu zlivoyu vimito bilshe 16 kg zaliznih ta midnih nakonechnikiv stril tam zhe vimivalisya lyudski kistki Gorodisha ta selisha 9 6 km na pivden i 3 km na zahid vid sela Purpurova Farfurova Balka pid velikoyu dorogoyu kilcepodibne gorodishe z vihodom na pivnich zahishenim bichnimi valami diametr golovnogo valu 57 metriv XVII XVIII stolittyaZasnuvannya mista Mikolayivskij sobor Foto 1910 h rokiv V rajoni suchasnogo Novomirgoroda v 1740 h rokah zgaduyetsya zimivnik zaporozkih kozakiv hutir Tresyagi Ye kilka versij shodo pohodzhennya ciyeyi nazvi Trejsachi pol trzesawiska tryasovina bolota plavni Tresyaga im ya kozaka zasnovnika zimivniku Syaga kozacka vezha tobto tri vezhi Rajon zimivnika zaselyali vihidci z riznih regioniv Ukrayini Pereselenci z Mirgoroda Poltavskoyi guberniyi zasnuvali bilya urochisha Tresyagi nove poselennya Novij Mirgorod Pershimi budivnichimi v nomu buli kozaki Mirgorodskogo polku na choli z polkovnikom Vasilem Kapnistom Stanom na pochatok 1750 h rokiv tut nalichuvalos blizko 20 30 dvoriv Nova Serbiya Dokladnishe Nova Serbiya Mapa Novoyi Serbiyi U 1752 roci Novij Mirgorod vzhe zgaduyetsya yak selo 1753 roku tut vzhe bula zbudovana zemlyana fortecya yaka stala stoliceyu vijskovo poselenskoyi teritoriyi Novoyi Serbiyi stvorenoyi za rozporyadzhennyam rosijskogo uryadu Yiyi kerivnikom i komandirom vijskovogo korpusu buv priznachenij serbskij polkovnik Ivan Horvat V 1752 1764 rokah v Novomirgorodi znahodivsya centr novoserbskogo Gusarskogo polku odnogo z dvoh polkiv Novoyi Serbiyi ta vidpovidno jogo Persha rota 6 grudnya 1752 roku Ivan Horvat pochav budivnictvo kam yanogo soboru Svyatogo Mikolaya sho znahodivsya na teritoriyi shancyu 1759 roku v rajoni Novomirgoroda gajdamaki kilka raziv napadali na volodinnya magnativ Lyubomirskih Ob yektami napadiv chasto stavali slobodi ta mayetki serbskih oficeriv V 1762 roci za spriyannya Ivana Horvata z Novomirgoroda na zamovlennya Kirila Rozumovskogo getmanovi bulo dostavleno 30 tisyach vinogradnih lozin 1773 roku pislya pismovogo prohannya zhiteliv Novomirgorod otrimav status mista i buv vivedenij z shanciv 1784 roku jogo peretvorili na posad Postupovo vin stav torgovim mistechkom v yakomu z metoyu zakordonnoyi torgivli buli roztashovani posolski ustanovi Yak vidno z perepisu zroblenogo v 1789 roci v Novomrgorodi perebuvali konsuli Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi polskij ta neapolitanskij 10 travnya 1795 roku v misti vidbulosya vidkrittya Voznesenskogo namisnictva vidkrivav gubernator Katerinoslavskogo namisnictva Josip Ivanovich Horvat buv prisutnim katerinoslavskij mitropolit Gavriyil 10 bereznya 1798 roku u misti vpershe zapracyuvala novorosijska seminariya pislya yiyi pereyizdu z Poltavi Zlatopil Dokladnishe Zlatopil misto Istoriya Zasnovane blizko seredini XVI st poselennya Gulyajpil ne plutati z Gulyajpole bulo prikordonnim mistom Rechi Pospolitoyi Dovgij chas perebuvalo u vlasnosti knyaziv Lyubomirskih potim perejshlo do Potomkina 1787 j zminilo nazvu na Zlatopil Pro cyu nazvu isnuye legenda sho Katerina II proyizhdzhayuchi krayem i pobachivshi navkolo Gulyajpolya zoloti pshenichni lani dala jomu nazvu Zlato pole Zlatopil V 1959 roci Zlatopil priyednano do Novomirgoroda XIX stolittyaNovomirgorod na mapi 7 go kavalerijskogo okrugu Cya stattya ye skladovoyu chastinoyu seriyi statej pro Novomirgorod gerb Misto Gerb Istoriya Zlatopil Vulici Pam yatniki Mikolayivskij sobor Zlatopilska gimnaziya Muzej Futbol Gazeta Zaliznichna stanciya Miska rada 1803 roku Novomirgorod uvijshov do skladu Hersonskoyi guberniyi yak povitove misto Vnaslidok jogo vazhlivogo torgovogo znachennya tut meshkali polskij venecijskij ta avstrijskij konsuli Piznishe Novomirgorod otrimav status zashtatnogo mista 17 sichnya 1804 roku otrimano ukaz pro perejmenuvannya novorosijskogo yepiskopa Afanasiya katerinoslavskim hersonskim ta tavrijskim Katerinoslavska konsistoriya ta seminariya otzhe i preosvyashennij Afanasij perebralisya z Novomirgoroda v Katerinoslav Z lyutogo 1820 roku Novomirgorod pidporyadkuvali vidomstvu vijskovih poselen Sered zhiteliv mista vidbuvalisya zavorushennya yaki buli pridusheni vijskovimi Z 1819 po 1834 roki Novomirgorod buv miscem dislokaciyi 3 go ulanskogo polku yakim komanduvav polkovnik Grevs V 1834 roci misto perevedeno u status vijskovogo mistechka Bobrineckogo povitu Perebudovu Novomirgoroda na vijskovij lad pochav zdijsnyuvati general Ivan Yuhimovich Troshinskij komandir 3 yi ulanskoyi diviziyi 1836 roku v misti roztashuvalos upravlinnya p yatogo somogo okrugiv Novorosijskogo vijskovogo poselennya administraciya somogo okrugu ta jogo pershoyi volosti Z cogo chasu misto pochalo perebudovuvatis na vijskovij lad Protyagom bagatoh rokiv poselenci pid naglyadom oficeriv vikonuvali silskogospodarski roboti Perebuvannya u skladi vijskovih poselen galmuvalo socialno ekonomichnij rozvitok mista a promislovist povnistyu pracyuvala na potrebi vijskovih Pislya skasuvannya vijskovih poselen 1859 roku upravlinnya mistom zdijsnyuvala miska duma Novomirgorod znovu otrimav status zashtatnogo mista ekonomichnij rozvitok pomitno priskorivsya Poryad z tradicijnim silskogospodarskim virobnictvom rozvivayetsya pererobne poshiryuyutsya vodyani mlini vinokurni salotopni ta cegelni pidpriyemstva 1869 roku bulo stvoreno Miskij gromadskij bank Naprikinci 1890 h rokiv u misti nalichuvalosya tri mlini dva cegelnih zavodi dvi brovarni guralnya svichna fabrika ta majsternya po virobnictvu viyiznih ekipazhiv Mistom Zlatopolem ta navkolishnimi zemlyami pislya zatyazhnih sudovih procesiv z grafineyu Branickoyu ta Engelgardtami z 1801 po 1825 roki volodiv general Visockij Za chasiv jogo gospodaryuvannya tut bulo zbudovano pravoslavnu cerkvu greblyu na richci Gepturka kilka kam yanih kramnic sukonnu fabriku dvopoverhovij traktir ta cholovichij privatnij pansion 1833 roku Zlatopil ta navkolishni sela stali vlasnistyu spadkoyemciv generala Petra ta Adriana Lopuhinih Tut v 1836 roci bulo vidkrito zhinochij pansion V 1846 roci stav do diyi shkirzavod F Leve 1885 roku Zlatopilske dvoryanske uchilishe peretvorene v klasichnu cholovichu gimnaziyu V 1885 roci na teritoriyi Zlatopilskoyi gimnaziyi bulo vidkrito meteostanciyu Zgodom vona bula perevedena na teritoriyu silskogospodarskoyi shkoli XX stolittyaChleni Novomirgorodskoyi miskoyi upravi 1910 rik Ganna Dmitryan Foto 1905 roku V 1913 roci na koshti Ganni Dmitryan dochki greckogo negocianta Martaki u misti bulo zvedeno budivlyu miskoyi likarni sho zbereglas do nashogo chasu U lipni 1914 roku v Novomirgorodi bulo vidkrito zaliznicyu buduvalas z 1910 roku ta zaliznichnij vokzal U kvitni 1917 roku v Novomirgorodi bulo sformovano Radu robitnichih ta soldatskih deputativ 25 bereznya 1918 roku do mista vstupili avstro nimecki vijska ta vijska Centralnoyi Radi 29 kvitnya bula oficijno progoloshena vlada Skoropadskogo V listopadi cogo zh roku vlada v Novomirgorodi perehodit do Direktoriyi 10 travnya 1919 roku v misto vhodyat vijska otamana Grigor yeva a vzhe v drugij polovini serpnya misto zajnyali denikinci 13 sichnya 1920 roku bulo vstanovleno bilshovicku vladu stvoreno volosnij revolyucijnij komitet sformuvalisya partijni oseredki Pislya zaprovadzhennya politiki NEPu v misti isnuvalo 29 promislovih ob yektiv ta 35 torgovih zakladiv vlasnikami yakih buli perevazhno yevreyi U 1923 roci Novomirgorod stav rajonnim centrom Yelisavetgradskogo okrugu de pochali rozvivatis providni galuzi miscevoyi promislovosti Zachepiv meshkanciv mista Golodomor 1932 1933 rokiv V 1928 roci stali do ladu Novomirgorodska elektrostanciya ta elevator Radyansko nimecka vijna Golovna kategoriya 1 serpnya 1941 roku pochalas nimecka okupaciya Novomirgoroda ta Zlatopolya Ponad 1 tis yunakiv i divchat vivezeno na katorzhni roboti do Nimechchini blizko 5 tis zhiteliv stracheno Na teritoriyi Zlatopolya v dityachomu budinku znahodilos getto de v 1942 1943 rokah bulo rozstrilyano abo otruyeno gazom blizko 1200 yevreyiv Poblizu Novomirgoroda v hodi Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi tochilis znachni boyi Koli 26 sichnya 1944 roku komanduvannya vermahtu perekinulo pidkriplennya z Kirovogradskogo napryamku pid Korsun Shevchenkivskij v rajoni mista radyanskim vijskam bulo zavdano potuzhnogo kontrudaru vnaslidok chogo 20 j ta 29 j tankovi korpusi Chervonoyi Armiyi opinilis po suti vidrizanimi Prote vzhe nastupnogo dnya radyanska storona vvela v bij novi sili i vijska buli vivedeni z otochennya Zlatopil ta Novomirgorod bulo zvilneno vid nimeckoyi okupaciyi blizko 10 yi godini ranku 11 bereznya 1944 roku Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 2100 meshkanciv Novomirgoroda ta Zlatopolya 990 z nih zaginuli Chetvero urodzhenciv oboh mist otrimali zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Novomirgorod v 1910 roci Povoyenna vidbudova Protyagom 1944 1950 rokiv promislovi pidpriyemstva mista dosyagli dovoyennogo rivnya Rajcentr bulo radiofikovano V chervni 1949 roku zaversheno budivnictvo plodokonservnogo zavodu V umovah vidligi ekonomichna situaciya v misti postupovo stabilizuyetsya Z 1957 roku pislya reorganizaciyi organiv upravlinnya promislovistyu rozpochinayetsya priskorenij rozvitok promislovosti ta socialnoyi infrastrukturi Bulo rozshireno virobnictvo na plodokoservnomu zavodi zavodi budivelnih materialiv ta shkirzavodi stvoreno shlyahovo ekspluatacijnu dilnicyu pobudovano mosti cherez Veliku Vis mlin hlibzavod olijnyu V 1957 roci utvorilosya literaturne ob yednannya Vis V 1959 roci do Novomirgoroda priyednano misto Zlatopil sho ranishe vhodiv do skladu Cherkaskoyi oblasti a takozh sela Vinogradivku ta Katerinivku Na chas ob yednannya v Novomirgorodi prozhivalo 7200 meshkanciv a v Zlatopoli 4280 1 veresnya 1959 roku na bazi Zlatopilskogo dityachogo budinku bulo vidkrito shkolu internat Z 30 grudnya 1962 roku po 4 sichnya 1965 Novomirgorod buv mistom oblasnogo pidporyadkuvannya V 1967 roci za iniciativi vchiteliv mista buv stvorenij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej U grudni 1971 roku pochinaye diyati televizijnij retranslyator U cej chas zbudovano rajonnij budinok kulturi ta palac kulturi kolgospu imeni Chkalova Znachno rozshirivsya zootehnichnij tehnikum V 1979 roci bulo vidkrito shahtu Novomirgorodska na yakij pracyuvalo blizko 2 tisyach osib Yiyi poyava zumovila intensivne budivnictvo bagatopoverhovih budinkiv dityachih sadkiv gurtozhitku Naselennya mista do kincya 1980 h rokiv strimko zrostaye Z 1992 roku v misti pochinayetsya gliboka socialno ekonomichna kriza jde na spad virobnictvo ta zhittyevij riven naselennya Prote pislya gospodarskogo zanepadu z 1999 roku sposterigayetsya stabilizaciya ekonomiki socialnoyi sferi j rivnya zhittya v misti Na pochatku 2000 h zavershuyetsya gazifikaciya rajonnogo centru 26 lipnya 2001 roku postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini misto bulo vneseno do spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini U 2010 roci Novomirgorod vidnachiv 270 tu richnicyu vid dati zasnuvannya PrimitkiZapiski Imperatorskogo obshestva 1895 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Zapiski Imperatorskogo obshestva 1895 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Zapiski Imperatorskogo obshestva 1895 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Skalkovskij A O Istoriya Novoyi Sichi abo ostannogo Kosha Zaporozkogo Dnipropetrovsk Sich 2003 S 114 Svitlana Orel Misto yake shukaye svoye im ya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2011 Stattya Nowoserbia u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom VII C 270 z 1895 roku 29 chervnya 2021 u Wayback Machine pol Sprava z golovnoyi Kancelyariyi Novoserbskogo korpusu za 1762 r KP 28212 ARH 233 Dnipropetrovskij oblasnij arhiv Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2014 Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2011 Materiali z arhivu B V Fedorova Chajkovska L Priroda Novomirgorodshini Podarunkove vidannya Kirovograd Vidavnictvo TOV Poligrafichni poslugi 2013 S 13 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 19 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 6 travnya 2011 Chajkovska L Priroda Novomirgorodshini Podarunkove vidannya Kirovograd Vidavnictvo TOV Poligrafichni poslugi 2013 S 7 Patrilyak I K Borovik M A Ukrayina v roki Drugoyi svitovoyi vijni sproba novogo konceptualnogo poglyadu Nizhin Vidavec PP Lisenko M M 2010 S 153 ISBN 978 966 2213 31 7 Suhov M Nash kraj v roki tyazhki roki viprobuvan 1975 Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2011 DzherelaIstoriya Novomirgorodskogo rajonu Avtor uporyadnik O V Mokrickij Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2004 202 s ISBN 966 583 149 6 ukr

Дата публікації:
Топ