Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Чигиринський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії утворена в 1795 році спочатку у складі Вознесенського намісництва, а з 1797 року Київської губернії. Повітовий центр — місто Чигирин (1795—1920), містечко Кам'янка (1920—1923).
Чигиринський повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Київська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Чигирин | |||
Створений | 1795 рік | |||
Площа | 3 273 км² | |||
Населення | 225 915 (на 1897 рік) осіб |
Історія
Повіт займав крайній південно-східний кут Київської губернії і мав неправильний контур — був розтягнутий по широті із заходу на схід. Найбільша протяжність по прямій лінії в напрямку з півночі на південь — 44 версти (47 км), із заходу на схід — 141 верста (150 км). Межував зі сходу з Дніпром і Полтавською губернією, з півдня — з Олександрійським повітом Херсонської губернії, на заході з Звенигородським повітом і з Черкаським на півночі. За підрахунками Стрельбицького площа повіту становила 2876,7 верст² (3 273 км²).
Згідно із Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України» від 6 березня 1918 року, повіт мав увійти до складу Черкаської землі Української Народної Республіки.
У 1920 році центр повіту було перенесено до містечка Кам'янка і того ж року повіт відійшов до новоствореної Кременчуцької губернії. Однак 1922 року губернію було ліквідовано і повіт знову відійшов до складу Київської губернії. Назва повіту не змінювалася.
Населення
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 225 915 чоловік. З них 89,38 % — українці, 8,63 % — євреї, 1,41 % — росіяни.
На 1900 рік в повіті мешкало (не рахуючи Чигирина) 221 521 осіб (110 038 чоловіків і 111 483 жінки). Середня щільність населення була 81 людина на 1 версту². Переважаючу масу населення складають українці. Православних було 213 038 чоловік (91,98 %), розкільників і штундистів 430 (0,18 %), католиків 563 (0,24 %), лютеран 48 (0,02 %), євреїв 17 539 (7,58 %). Селян 182 828 (78,93 %), міщан 24 815 (37,13 %), відставних військових з сім'ями 20 469 (8,84 %), духівництва 1 315 (0,56 %), дворян 670 (0,29 %), іноземців 543 (0,23 %), євреїв-землеробів 481 (0,21 %), купців 246 (0,11 %), почесних громадян 225 (0,09 %), колоністів 27 (0,01 %).
Адміністративний поділ
Волості на 1861 рік
- Баландинська
- Бовтиська
- Вербівська
- Верещацька
- Головківська
- Грушківська
- Журавська
- Златопільська
- Кам'янська
- Красносільська
- Лебединська
- Лип'янська
- Лубенецька
- Маслівська
- Нижче-Оситнянська
- Олександрівська
- Пастирська
- Ревівська
- Рейментарівська
- Ставидлянська
- Старо-Осотянська
- Телетинська
- Тимошівська
- Триліська
- Юзефівська
Населені пункти
Всіх населених пунктів було 422, в тому числі одне місто, 7 містечок, сіл — 80, селищ і хуторів — 331, колоній — 3. З них поселень, що мали понад 3 тисячі жителів було 15.
Населені пункти згадані Похилевичем
В книзі Лаврентія Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» згадуються такі поселення: Чигирин — повітове місто.
Поселення, що належали відомству державного майна
Войтове; Адамівка; Кожарка; Рацеве і Калантаїв; Крилів; Липове; Калаборок і Андрусівка; Подорожнє і Воронівка, Самусівка, Клочкове; Чаплище; Тарасівка; Бужин; Тіньки; Шабельники; Боровиця; Топилівка; Худоліївка; Трушівці; Мордва і Розсошинці; Суботів; Новоселиця і Полуднівка; Івківці; Янич; Цвітне і Рексине; Соснівка і Омельгород, Стримівка; Вищі Верещаки.
Поміщицькі маєтки
- Журавський ключ графині С. О. Бобринської: Журавка; Макіївська Буда; Капітанівка; Тишківка; Кошарка і Кам'януватка; Грушківка.
- інших поміщиків: Лубенці; Куликівка; Матвіївка; Бірки; Любомирка і Антонівка; Триліси; Нижчі Верещаки; Олександрівка і Несваткове; Китайгород; Косарь; Ребедайлівка; Ревівка; Пляківка; Кам'янка; Тимошівка; Бандурове; Голикове; Бовтишка; Івангород; Єразмівка і хутір Ставидлянська Лука; Кримки; Ставидла і Ямки; Шпакове і Ясинуватка; Красносілка; Баландине; Коханівка і Буртки; Вербівка; Лебедівка; Ярове і Копійчана; Телепине і Березівка; Радиванівка; Олянине; Пастирське; Оситняжка і Писирівка та Розсохуватка; Рейментарівка і Василівка; Златопіль і Розлива; Листопадове; Турія; Лебедин; Межигірка; Лип'янка; Нечаїв; Маслове; Янопіль і Рубаний Міст; Веселий Кут і Витязеве та Глиняна Балка.
Посилання
- Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)
- Дані перепису населення 1897 року в Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 14 квітня 2009.
- [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. Кіевскія губернскія вѣдомости № 44, відділ II, частина офіційна від 4 листопада 1861, с. 573 (рос. дореф.)]
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- https://ukrfamily.com.ua/index.php/kievskaya-guberniya/chigirinskij-uezd [ 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] - Реєстр архівних джерел по Чигиринському повіту.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Chigirinskij povit administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi utvorena v 1795 roci spochatku u skladi Voznesenskogo namisnictva a z 1797 roku Kiyivskoyi guberniyi Povitovij centr misto Chigirin 1795 1920 mistechko Kam yanka 1920 1923 Chigirinskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Kiyivska guberniyaCentr ChigirinStvorenij 1795 rikPlosha 3 273 km Naselennya 225 915 na 1897 rik osib Mapa povituIstoriyaPovit zajmav krajnij pivdenno shidnij kut Kiyivskoyi guberniyi i mav nepravilnij kontur buv roztyagnutij po shiroti iz zahodu na shid Najbilsha protyazhnist po pryamij liniyi v napryamku z pivnochi na pivden 44 versti 47 km iz zahodu na shid 141 versta 150 km Mezhuvav zi shodu z Dniprom i Poltavskoyu guberniyeyu z pivdnya z Oleksandrijskim povitom Hersonskoyi guberniyi na zahodi z Zvenigorodskim povitom i z Cherkaskim na pivnochi Za pidrahunkami Strelbickogo plosha povitu stanovila 2876 7 verst 3 273 km Zgidno iz Zakonom Pro administrativno teritorialnij podil Ukrayini vid 6 bereznya 1918 roku povit mav uvijti do skladu Cherkaskoyi zemli Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1920 roci centr povitu bulo pereneseno do mistechka Kam yanka i togo zh roku povit vidijshov do novostvorenoyi Kremenchuckoyi guberniyi Odnak 1922 roku guberniyu bulo likvidovano i povit znovu vidijshov do skladu Kiyivskoyi guberniyi Nazva povitu ne zminyuvalasya NaselennyaZgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 225 915 cholovik Z nih 89 38 ukrayinci 8 63 yevreyi 1 41 rosiyani Na 1900 rik v poviti meshkalo ne rahuyuchi Chigirina 221 521 osib 110 038 cholovikiv i 111 483 zhinki Serednya shilnist naselennya bula 81 lyudina na 1 verstu Perevazhayuchu masu naselennya skladayut ukrayinci Pravoslavnih bulo 213 038 cholovik 91 98 rozkilnikiv i shtundistiv 430 0 18 katolikiv 563 0 24 lyuteran 48 0 02 yevreyiv 17 539 7 58 Selyan 182 828 78 93 mishan 24 815 37 13 vidstavnih vijskovih z sim yami 20 469 8 84 duhivnictva 1 315 0 56 dvoryan 670 0 29 inozemciv 543 0 23 yevreyiv zemlerobiv 481 0 21 kupciv 246 0 11 pochesnih gromadyan 225 0 09 kolonistiv 27 0 01 Administrativnij podilVolosti na 1861 rik Balandinska Bovtiska Verbivska Vereshacka Golovkivska Grushkivska Zhuravska Zlatopilska Kam yanska Krasnosilska Lebedinska Lip yanska Lubenecka Maslivska Nizhche Ositnyanska Oleksandrivska Pastirska Revivska Rejmentarivska Stavidlyanska Staro Osotyanska Teletinska Timoshivska Triliska YuzefivskaNaseleni punktiVsih naselenih punktiv bulo 422 v tomu chisli odne misto 7 mistechok sil 80 selish i hutoriv 331 kolonij 3 Z nih poselen sho mali ponad 3 tisyachi zhiteliv bulo 15 Naseleni punkti zgadani Pohilevichem V knizi Lavrentiya Pohilevicha Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi zgaduyutsya taki poselennya Chigirin povitove misto Poselennya sho nalezhali vidomstvu derzhavnogo majna Vojtove Adamivka Kozharka Raceve i Kalantayiv Kriliv Lipove Kalaborok i Andrusivka Podorozhnye i Voronivka Samusivka Klochkove Chaplishe Tarasivka Buzhin Tinki Shabelniki Borovicya Topilivka Hudoliyivka Trushivci Mordva i Rozsoshinci Subotiv Novoselicya i Poludnivka Ivkivci Yanich Cvitne i Reksine Sosnivka i Omelgorod Strimivka Vishi Vereshaki Pomishicki mayetki Ivana Fundukleya Medvedivka Golovkivka Melniki Stara Osota i Nova Osota Yanivka Zhuravskij klyuch grafini S O Bobrinskoyi Zhuravka Makiyivska Buda Kapitanivka Tishkivka Kosharka i Kam yanuvatka Grushkivka inshih pomishikiv Lubenci Kulikivka Matviyivka Birki Lyubomirka i Antonivka Trilisi Nizhchi Vereshaki Oleksandrivka i Nesvatkove Kitajgorod Kosar Rebedajlivka Revivka Plyakivka Kam yanka Timoshivka Bandurove Golikove Bovtishka Ivangorod Yerazmivka i hutir Stavidlyanska Luka Krimki Stavidla i Yamki Shpakove i Yasinuvatka Krasnosilka Balandine Kohanivka i Burtki Verbivka Lebedivka Yarove i Kopijchana Telepine i Berezivka Radivanivka Olyanine Pastirske Ositnyazhka i Pisirivka ta Rozsohuvatka Rejmentarivka i Vasilivka Zlatopil i Rozliva Listopadove Turiya Lebedin Mezhigirka Lip yanka Nechayiv Maslove Yanopil i Rubanij Mist Veselij Kut i Vityazeve ta Glinyana Balka PosilannyaDekret VUCVK 463 vid 30 lipnya 1920 Ob obrazovanii Kremenchugskoj gubernii ros Dani perepisu naselennya 1897 roku v Kiyivskij guberniyi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 14 kvitnya 2009 PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2018 Kievskiya gubernskiya vѣdomosti 44 viddil II chastina oficijna vid 4 listopada 1861 s 573 ros doref DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros https ukrfamily com ua index php kievskaya guberniya chigirinskij uezd 25 lyutogo 2015 u Wayback Machine Reyestr arhivnih dzherel po Chigirinskomu povitu Poperednik Chigirinske starostvo Chigirinskij povit 1795 1923 Nastupnik Chigirinskij rajon Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi