У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Тарасівка Тарасівка колишнє село Чигиринського району Черка

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тарасівка.

Тарасівка — колишнє село Чигиринського району Черкаської області. В 1959 році територія села затоплена водами Кременчуцького водосховища, а його мешканці переселені до новоствореного села Тіньки.

село Тарасівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район/міськрада	Чигиринський
Рада	Тарасівська сільська рада


Основні дані
Географічні дані
Географічні координати	49°12′30″ пн. ш. 32°45′54″ сх. д. / 49.20833° пн. ш. 32.76500° сх. д. / 49.20833; 32.76500Координати: 49°12′30″ пн. ш. 32°45′54″ сх. д. / 49.20833° пн. ш. 32.76500° сх. д. / 49.20833; 32.76500
Водойми	р. Дніпро


Карта
Тарасівка
Тарасівка

Загальні відомості

Лаврентій Похилевич в своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» згадує, що село було розташоване за 3 версти від Чаплищ, при протоці Дніпра і болота Гамаліно, яке було перегачене в греблю із татаса чи хмизу. В напрямку до Бужина знаходились окопи. Тоді (в середині 19 століття) тут мешкало 996 жителів обох статей, а в 1808 році було 54 двори і 481 житель.

В селі була дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 7-го класу, що мала 36 десятин землі. Церква збудована 1764 року і першим священиком при ній був вибраний з громади Юхим Татарченко. До її побудови мешканці села були прихожанами Чаплищинської церкви

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Чаплинської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 1322 особи, налічувалось 160 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1566 осіб (825 чоловічої статі та 741 — жіночої), з яких 1545 — православної віри.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Література

рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
Метричні книги по селу https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/tara_006.xml

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)