Су́ботів — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді.
село Суботів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Іллінська церква | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Черкаська область | ||||
Район | Черкаський район | ||||
Громада | Чигиринська міська громада | ||||
Облікова картка | Суботів | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1616 | ||||
Населення | 731 (на 01.01.2007) | ||||
Площа | 3,95 км² | ||||
Густота населення | 185 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 20940 | ||||
Телефонний код | +380 473093 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 83 м | ||||
Водойми | струмок , річки Тясмин, | ||||
Відстань до обласного центру | 52,2 (фізична) км | ||||
Відстань до районного центру | 7 (фізична) 11 (автошляхами) км | ||||
Найближча залізнична станція | Фундукліївка | ||||
Відстань до залізничної станції | 38 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | м. Чигирин | ||||
Карта | |||||
Суботів | |||||
Суботів | |||||
Мапа | |||||
Суботів у Вікісховищі |
Село розташоване на правому березі річки Тясмина (притока Дніпра) та його допливі, річечці (Су́ботка) за 7 км від районного центру міста Чигирина, за 21 км від та за 38 км від залізничної станції Фундукліївки. Через село проходить автошлях місцевого значення 2414.
На півночі Су́ботів межує з селами Красносіллям і Розсошинцями, на заході — з Новоселицею та Чмирівкою, на сході — з містом Чигирином, на півдні — з селами Вдовичиним та Іванівкою.
Назва
Назва «Су́ботів» за однією з версій, походить від невгасимого вогнища з дубових дров, що палало перед святом Перуна («суботка»). За іншою — від «суводь», тобто місця, де стікаються води (в конкретному випадку — річки Су́ба та Тясмин).
Географія
Селом тече струмок .
Історія
Доісторичні часи
Археологічні знахідки свідчать, що територію Су́ботова заселено здавна: виявлено городище доби пізньої бронзи із залишками бронзоливарного виробництва, поселення кімерійців, ранньослов'янські поселення, могильник зарубинецької культури та сліди поселень періоду Руської Держави.
XVII століття
Перша письмова згадка про Су́ботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацького сотника Михайла Хмельницького. За його часів тут був дерев'яний двір.
Після загибелі Михайла Хмельницького у 1620 році його син Богдан по 1648 рік сприяв будівництву в Суботові палацу-фортеці, яка стала однією з його резиденцій (1664 рік), яку згодом зруйнували польські вояки.
У 1633 році, здобувши «Мліївський ключ», Станіслав Конєцпольський вважав, що Суботів, де був хутір Б. Хмельницького, є їхнім — Конєцпольських — володінням. На це останній відповідав:
Цього насправді немає у мліївських привілеях, бо старі мліївські привілеї у наших руках бували, добре знаємо, поки сягають ці ґрунти. |
Під час конфлікту Б. Хмельницького з чигиринським підстаростою — Даніелем Чаплинським, який виконував «замовлення» дідича — Александра Конєцпольського, привілей щодо права власності на Суботів підступом відібрали у Хмельницького, про що він сам писав у своїх листах до великого коронного гетьмана Миколая Потоцького-«Ведмежої лапи», до короля Яна II Казимира у 1648 році. Юристи пояснили, що через відсутність документів виграти справу неможливо. Малоймовірно, Б. Хмельницький подав скаргу до сейму, який відмовив — необхідним було підтвердження А. Конєцпольського. Тоді Б. Хмельницький звернувся до короля Владислава IV, який привілеєм від 22 липня 1646 року затвердив Суботів за ним. А. Конєцпольський на це не зважив. Проти Хмельницького виступав також багатий чигиринський орендар Захарій Сабиленко.
Від свого заснування у 1616 році Суботів належав до Корсунського, з 40-х років XVII ст. — до Чигиринського староства у складі Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Його мешканці займалися рільництвом і тваринництвом; тут також розвивалися ковальство, чинбарство, ткацтво та інші ремесла. Набували поширення і промисли: млинарство і рибальство.
У 1653 році палац був оточений подвійним валом. Тут жив Тиміш Хмельницький разом з Розандою Лупул. Деякий час проживав також сват Б. Хмельницького Васілє (Василь) Лупул.
23 грудня 1653 року Тиміш Хмельницький був похований у дерев'яній Михайлівській церкві.[]
За Богдана Хмельницького Суботів став значним осередком культури: в гетьмана була велика бібліотека. Чималий інтерес становили тут будівлі й архітектура — в Суботові, як і в Чигирині, був будинок гетьмана, а поряд будинки козацької старшини. Проте після смерті Богдана Хмельницького Суботів утратив своє значення.
Після того, як гетьманом став Іван Виговський, він забрав Чигирин і Суботів. Суботів був наданий Юрієві Хмельницькому знов у 1659 році.
У 1664 році розбійницькі загони шляхти на чолі з руським воєводою Стефаном Чарнецьким напали на село і спустошили його та, як свідчить у своєму літописі Григорій Граб'янка, поглумилися над прахом гетьмана Богдана і його сина Тимоша.
У 1667 році за Андрусівським перемир'ям Правобережжя залишалося за Польщею, козацький устрій у Суботові ліквідовано, його селяни стали кріпаками. Суботів, як містечко у складі Польщі, перебував до кінця XVIII століття.
За домовленістю Речі Посполитої та Росії, Суботів був на кордоні між країнами; тут заборонено було поселятись.
Укріплення та архітектура Суботова
Укріплення Суботова Хмельницьких та його околиць за місцем розташування розподілялись на три групи:
- центральну — найбільшу, що складалась із двох нерівних частин: оборонних споруд замку (нині Замчище) та укріплень Іллінської церкви (1653 р.);
- Вовчий шпиль — сигнально-спостережний пункт і укріплення для захисту південних меж маєтностей;
- заплаву Тясмину — садиби-хутори на пагорбах островах (в залежності від рівня води в річці), що здійснювали додатковий контроль над Суботівським шляхом.
В окрему групу виділяли підземні споруди (в тому числі ходи).
Центром Суботова був замок площею два га, природні переваги розташування якого підкріплені інженерними спорудами. Для будівництва обрали мис, оточений з півночі, сходу і заходу болотами та крутими схилами ярів. Найменш неприступною виглядала південна сторона, яку й укріпили штучними перекопами.
Суботівський замок не відрізнявся принципово від багатьох інших, що були на пограниччі з Диким Полем. Його дерево-земляні укріплення були розраховані на відбиття татарських нападів. Оборонні споруди включали рів, два яруси валів із ескарпованими схилами (на верхньому було викопано ряд загострених паль) та чотири дерев'яні вежі.
XVIII століття
Не обійшов Суботів і гайдамацький рух. У 1734 і 1741 роках гайдамаки здобували містечко. 1750-го загін, очолюваний К. Усом, що мав 100 повстанців, зруйнував у містечку панські будинки.
У 1741 році тут налічувалося 100 дворів. 1765 року — 85 осель.
У 1793 році, коли Правобережна Україна відійшла до Росії, Суботів увійшов спершу до Брацлавського намісництва, а з 1797 року до Київської губернії. На початку XIX століття він став селом, в якому 1808 року було 140 дворів і 1157 мешканців. У селі час від часу проходили ярмарки, а пізніше — базари.
XIX століття
До 1808 року Суботів був містом. У 1808 тут було 140 осель i 1157 мешканців.
1863 року тут було 200 осель, 2419 мешканців.
1844 року суботівських селян переведено на поземельно-оброчне становище з круговою порукою. З 289 дворів тоді 96 було тяглових, 161 — напівтяглових, 16 городників, 17 бобилів (селян які не мали землі).
Селяни жили бідно. На схилах пагорбів тіснилися старі під солом'яним дахом хати. Забудова проводилася безсистемно. Тісні вулички поснилися пилом і грязюкою. Проіснувавши кілька років у 1843 році припинила своє існування медамбулаторія.
У 1843 році в Суботові було відкрито парафіяльне училище, в якому за даними 1857 року, один учитель та його помічник навчали 134-х хлопчиків. В селі діяло чотири корчми.
В липні 1843 року Суботів відвідав Тарас Шевченко, а у вересні 1845 побував тут удруге, де написав знамениті малюнки «Богданові руїни в Суботові», «Богданова церква в Суботові», «Чигирин з Суботівського шляху», а 21 жовтня 1845 року, перебуваючи в с. Мар'їнському на Полтавщині, поет написав вірш «Стоїть в селі Суботові».
- Стоїть в селі Суботові
- На горі високій
- Домовина України,
- Широка, глибока.
- Ото церков Богданова.
- Там-то він молився,
- Щоб москаль добром і лихом
- З козаком ділився…
У 1880-х роках в Суботові виявлену картину невідомого автора середини XVIII століття «Богдан з полками».
Середній земельний наділ колишніх державних селян після реформи 1861 року, становив 1,99 десятин на ревізьку душу (2885 десятин на все село). До того ж заможні селяни часто захоплювали у бідних їхні наділи. Так чигиринський повітовий справник в одному із своїх рапортів до губернатора писав: Старшина Суботівської волості І. Косятин, зловживаючи наданою йому владою, заграбав 120 із 240 десятин запасних земель.
Реформа 1861 року прискорила розвиток капіталістичних відносин на селі. У 1866 році Суботів стає волосним центром і одним з найбільших сіл Чигиринського повіту. За даними 1900 року тут було 733 двори, в яких проживало 4020 чоловік. Село мало олійницю та 22 вітряки.
У 1873 році в Суботові спалахнуло повстання, що було передумовлено не рівними умовами виділення земельних ділянок, та тяжкими умовами їх викупу. Крім того селяни вимагали по 5 десятин землі на душу. Це заворушення стурбувало царську владу і в березні 1875 року до села був направлений 2-й драгунський полк.
Суботівці брали активну участь у так званій Чигиринській змові 1877 року. Так 3 жовтня 1877 року Київське губернське жандармське управління доповідало губернатору про необхідність переведення всіх нижчих чинів 126-го батальйону і повітової команди до інших військових частин, оскільки їх укомплектовано селянами Суботова та інших сіл Чигиринщини. При цьому підкреслювалося, що солдати, підтримуючи зв'язки із односельцями, не лише знають про існування «Таємної дружини», а, можливо і належать до неї. З доповідної записки губернатора, поданої 7 січня 1877 року видно, що деякі селяни Суботова записалися у таємну організацію і склали присягу в Москаленка, селянина сусіднього села Розсошинці. Після викриття «Таємної дружини» 20 суботівських селян було вислано на далеку північ Росії.
XX століття
Напередодні Першої світової війни, у 1912 році, в Суботові налічувалося 844 господарств, з них 6 не мали землі. В селі було 413 коней, 23 воли і 212 корів. З початком війни значно зросла кількість безпосівних і малопосівних господарств, не вистачало робочих рук, реманенту. Різко знизилась урожайність.
У 1900 році в Суботові працював один фельдшер, діяла аптека. 1911 року в 3-х школах навчалось 157 хлопчиків і 38 дівчаток, а закінчило навчання лише 8 учнів. 1907 року тут відкрито бібліотеку, в якій за даними 1911 року, було 597 книжок, з них 60 — українською мовою.
Після звістки про Лютневу революцію 1917 року, яка дійшла до Суботова у березні, почалось захоплення земель.
На початку березня 1918 року село було окуповане австро-німецькими військами. Влітку того ж року, в селі, селянином А. Соломоненко був організований партизанський загін, силами яких в січні наступного року село було звільнене.
У березні 1919 року в селі почала працювати початкова школа.
У травні 1919 року загони Никифора Григор'єва кілька разів заходили у Суботів. В серпні 1919 року в село увійшла армія Денікіна. На початку січня 1920 року село захопили війська Червоної армії.
Радянська доба
У 1921 році в селі було організоване меліоративне товариство, яке мало трактор, дві майстерні-кузні і вітряк.
У 1922 році силами 25-х селян в селі організована артіль «Полум'я праці». Вона мала 162 га орної землі, трактор «Фордзон», сівалку, молотарку, 2 плуги і 4 коней. На цей час у селі працювало 6 вітряків і олійниця.
На початку 1924 року в селі почала діяти комсомольська організація.
У 1925 році в початковій школі навчалось 200 дітей, а в школах лікнепу 160 дорослих чоловіків і жінок. Центром культурно-освітньої роботи на той час став сільбуд. При ньому працювала бібліотека, а також хоровий, драматичний і військово-спортивний гуртки. Тут читалися лекції на політичні і наукові теми.
На січень 1930 року до сільськогосподарської артілі увійшло 688 дворів або 1453 працездатні особи. Вона мала 3407 га землі. На кінець 1930 року в селі вже було 2 колгоспи («Метеор» та імені Т. Г. Шевченка). В 1932 році ці колгоспи об'єднуються в один — імені Леніна.
Напередодні війни в селі була початкова і семирічна школи, в яких навчалось 405 дітей.
У 1941 році розпочато будівництво нового клубу із залом на 400 місць і 8 кімнатами для роботи гуртків.
7 серпня 1941 року село окуповано німецькими військами. Вони розстріляли 9 жителів, що підтримували зв'язок із партизанами та вивезли до Третього Рейху 32 мешканці.
12 грудня 1943 року частини 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, що нею командував генерал-лейтенант Іван Галанін, розпочали бої за Суботів. В ніч на 15 грудня 1943 року тут велися бої між 138-ю та 69-ю гвардійською стрілецькими дивізіями та ар'єргардами 320-ї і 389-ї піхотних дивізій вермахту, які відступали на захід. До 8-ї години ранку частини 69-ї гвардійської стрілецької дивізії 21-го гвардійського стрілецького корпусу вибили противника з сильно укріпленого опорного пункту вермахту - села Суботів. Того ж дня, о 17-й годині вечора, внаслідок контратаки німецької піхоти у кількості 80 чоловік, яку підтримували артилерія та міномети, 206-й гвардійський стрілецький полк був дещо потіснений. Однак село залишилося за 69-ю гвардійською стрілецькою дивізією.
У Другій світовій війні на фронтах брало участь 435 жителів села, 130 із них загинули.
Знову запрацював колгосп, в якому станом на 1 січня 1944 року було 4 воли, 4 корови, 29 коней, 3 вітряки, олійниця, кузня, деякий дрібний реманент. Відновили свою роботу фельдшерський пункт, школа, клуб, бібліотека.
У 1964 році колгосп перейменовано в колгосп імені Богдана Хмельницького. На 1 січня 1971 року колгосп мав 20 тракторів, 9 комбайнів, 17 автомашин, 53 електромотори.
У 1971 році в середній школі Суботова працювало 20 вчителів та навчався 221 учень.
Сучасність
Нині в Суботові діє загальноосвітня школа, будинок культури, лікарська амбулаторія. 25 квітня 2007 року у Суботові завершилося будівництво підвідного газопроводу.
На території сільської ради працюють два сільськогосподарські підприємства: СТОВ «Урожай-СК» і ТОВ «Суботів».
У вересні 2011 року впродовж двох тижнів у Суботові проходив Всеукраїнський симпозіум народного мистецтва. На симпозіум запрошені майстри з різних регіонів України: Дніпропетровщини, Запоріжжя, Київщини, Кіровоградщини, Одеси, Полтавщини та Чернігівщини, які працюють у різних видах народного мистецтва: народна картина, традиційні декоративні розписи на папері, кам'яна та дерев'яна скульптура, гончарство, різьблення по дереву та плетіння із соломи.
Ігор Шаров зазначає, що у 1880-х роках в Суботові виявлено картину невідомого автора середини XVIII століття «Богдан з полками», яка не має жодних аналогів серед відомих дотепер творів українського малярства.
Іллінська церква
Іллінську церкву або ж храм Святого пророка Іллі почали будувати у 1653 році за наказом, проектом та на кошти Б. Хмельницького. Будівля мала поєднувати в собі елементи барокової та ренесансної архітектури. Церква була одночасно і оборонною спорудою. У плані вона майже квадратна, її зовнішні розміри 18,19 на 15,91 метрів, із шестигранним виступом вівтаря на сході. Товщина мурів доходить до 2 метрів. На горищі, у західному фронтоні, влаштовано 4 бійниці, що дозволяло артилерії контролювати посад та в'їзд до Суботова. Нижче знаходяться ще три бійниці — вже для рушничного вогню, а вікна розташовані таким чином, щоб до них не міг дістатися вершник, навіть стоячи на коні. За необхідності споруда могла вести бій самостійно, для чого дзвіницю зробили дерев'яною та нижчою за церкву.
Церква була збудована біля садиби Хмельницького і коло ринку. У ній 1657 року Богдана Хмельницького було поховано. У 1869 році церкву реставрували, звели біля неї дзвіницю. За часів існування Радянського Союзу храм двічі закривали. З 1990 року церква знову діє.
Поруч з церквою знаходяться 3 кам'яні хрести, які зобразив Т. Г. Шевченко під час відвідування Суботова. Ймовірно, це могили священиків, які правили службу в Іллінській церкві у XVIII ст.
Зображення Іллінської церкви відображене на зворотному боці 5-гривневої купюри.
Крім того в Суботові була ще одна дерев'яна Михайлівська церква (була до кін 19 ст.). За церквою стояла степова надмогильна «кам'яна баба».
Музеї та пам'ятні місця
- Суботівське городище IX століття до н. е.
- Іллінська церква (Суботів) — місце поховання Богдана Хмельницького, 1657 р.
У селі діє два музеї:
- Меморіальний музей Б. Хмельницького (Іллінська церква)
- Суботівський історичний музей
Неподалік від центру села, у глибокій долині над струмочком, що тече до Тясмину, розташовані Три криниці — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Їх викопано за часів Богдана Хмельницького. За часів СРСР пропаганда зробила їх символом дружби українців, росіян та білорусів. Насправді з цих криниць напували коней. Спершу їх було дві, але якось води в них не вистачило і Богдан Хмельницький наказав викопати третю.
Перед будинком сільської ради у 1954 році встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому.
У братській могилі, що знаходиться на території села похоронено 43 радянських воїни, що загинули в Другій світовій війні в боях біля села.
- Сільська рада
- Середня школа
- Пам'ятник Богдану Хмельницькому
- Іллінська церква
- Хата
- Знак при в'їзді
Люди
В селі народилися
- Богдан Хмельницький — гетьман України.
- Коцур Свирид Дементійович (30.1.1890, с. Суботів Чигиринського пов. Київської губ. — ?) — військовий і громадський діяч; отаман Суботівської сотні Вільного козацтва (1917), керівник Чигиринського повстанкому і Чигиринської «республіки» (1919—1920), повстанський отаман.
- Базилівський Микола Пимонович — український публіцист, літературознавець, театрознавець.
- Лазуренко Валентин Миколайович (* 1976) — український історик, краєзнавець, почесний громадянин села Суботів (рішення сесії Суботівської сільської ради № 33-/V від 23 липня 2010 р.).
- Лазуренко Юрій Миколайович (* 1984) — український історик, краєзнавець.
Див. також
Примітки
- Сторінка Чигиринської районної ради. оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 13 червня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький… — С. 50.
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький… — С. 50—51.
- Посольский приказ. Малороссийские дела. — Спр. 4, арк. 268.
- Летопись Григория Грабянки. — Київ, 1853. — С. 186.
- Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. — С. 155.
- Історія українського мистецтва, т 4, кн. 1, стор. 160—161, 217.
- Матеріали до історії селянських революційних рухів на Чигиринщині (1875—1879 рр.), стор. 295—334.
- Черкаський облдержархів, ф.2145, оп.1, спр.27, арк.35
- У «Чигирин» на два тижні з'їдуться майстри народного мистецтва. оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
Посилання
- Суботів // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 1007.
- Суботів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1856. — 1000 екз.
- Відео 5 каналу
- Храм Живоносного джерела[недоступне посилання з липня 2019]
- Тут був Я. «Суботів. Богданова могила»
- Подорожі по Україні
- Іллінська церква
Література
- Горішній П. А., Гуржій О. І., Мицик Ю. А. Суботів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 879. — .
- Гугля В. Суботів Хмельницьких. — Дніпро, 2006.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.1972. Черкаська область. — С. 688—695.
- Кілессо С. К. «Стоїть в селі Суботові…»: [Історія і архітектура Суботова] // Кілессо С. К. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. — К., 2000. — С. 78—108.
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990. — 408 с. — .
- Лазуренко В. Історія Чигиринщини (з найдавніших часів до сьогодення). — Черкаси: Ваш дім, 2004. — 456 с.
- Лазуренко В. Тут кожен камінь пам'ятає гетьмана. Суботів — заміська резиденція гетьмана України Богдана Хмельницького. — Черкаси: Ваш дім, 2006. — 20 с.
- Чигиринщина в історії України. Суботів: минуле і сучасність. Матеріали першої історико-краєзнавчої учнівської конференції. — Черкаси, 2006. — 120 с.
- Subotów, mylnie Subbotow // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 523. (пол.) — S. 523—525. (пол.)
- Атлас Історії України —ДНВП «Картографія»
Публікації
- Дяченко Г. В. Маршрутом: Чигирин — Суботів — Холодний Яр: [Іст. місця Черка-щини] // Пед. вісник. — 2002. — № 3. — С. 48—51.
- Кілессо С. Суботів: [Іллінська церква. Фортеця Б. Хмельницького] // Пам'ятки України. — 1994. — № 3-6. — С. 69—73.
- Лазуренко В. «Дано з Суботова»: [Село Суботів і Б. Хмельницький] // Чигирин. вісті. — 1997. — 9 серп.
- Махінчук М. Прочитаймо тую славу…: [Стежками історії: Чигирин, Суботів] //Уряд. кур'єр. — 2002. — 15 жовт. — С. 10.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Subotiv znachennya Su botiv selo u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi selo SubotivIllinska cerkvaIllinska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Chigirinska miska gromadaOblikova kartka Subotiv Osnovni daniZasnovane 1616Naselennya 731 na 01 01 2007 Plosha 3 95 km Gustota naselennya 185 osib km Poshtovij indeks 20940Telefonnij kod 380 473093Geografichni daniGeografichni koordinati 49 07 pn sh 32 31 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 83 mVodojmi strumok richki Tyasmin Vidstan do oblasnogo centru 52 2 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 7 fizichna 11 avtoshlyahami kmNajblizhcha zaliznichna stanciya FundukliyivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 38 kmMisceva vladaAdresa radi m ChigirinKartaSubotivSubotivMapa Subotiv u Vikishovishi Selo roztashovane na pravomu berezi richki Tyasmina pritoka Dnipra ta jogo doplivi richechci Su botka za 7 km vid rajonnogo centru mista Chigirina za 21 km vid ta za 38 km vid zaliznichnoyi stanciyi Fundukliyivki Cherez selo prohodit avtoshlyah miscevogo znachennya 2414 Na pivnochi Su botiv mezhuye z selami Krasnosillyam i Rozsoshincyami na zahodi z Novoseliceyu ta Chmirivkoyu na shodi z mistom Chigirinom na pivdni z selami Vdovichinim ta Ivanivkoyu NazvaNazva Su botiv za odniyeyu z versij pohodit vid nevgasimogo vognisha z dubovih drov sho palalo pered svyatom Peruna subotka Za inshoyu vid suvod tobto miscya de stikayutsya vodi v konkretnomu vipadku richki Su ba ta Tyasmin GeografiyaSelom teche strumok IstoriyaDoistorichni chasi Arheologichni znahidki svidchat sho teritoriyu Su botova zaseleno zdavna viyavleno gorodishe dobi piznoyi bronzi iz zalishkami bronzolivarnogo virobnictva poselennya kimerijciv rannoslov yanski poselennya mogilnik zarubineckoyi kulturi ta slidi poselen periodu Ruskoyi Derzhavi XVII stolittya Bogdanova cerkva z ruyinami jogo budinku Persha pismova zgadka pro Su botiv nalezhit do pochatku XVII stolittya vin yak hutir buv vlasnistyu dribnogo shlyahticha kozackogo sotnika Mihajla Hmelnickogo Za jogo chasiv tut buv derev yanij dvir Pislya zagibeli Mihajla Hmelnickogo u 1620 roci jogo sin Bogdan po 1648 rik spriyav budivnictvu v Subotovi palacu forteci yaka stala odniyeyu z jogo rezidencij 1664 rik yaku zgodom zrujnuvali polski voyaki U 1633 roci zdobuvshi Mliyivskij klyuch Stanislav Konyecpolskij vvazhav sho Subotiv de buv hutir B Hmelnickogo ye yihnim Konyecpolskih volodinnyam Na ce ostannij vidpovidav Cogo naspravdi nemaye u mliyivskih privileyah bo stari mliyivski privileyi u nashih rukah buvali dobre znayemo poki syagayut ci grunti Pid chas konfliktu B Hmelnickogo z chigirinskim pidstarostoyu Danielem Chaplinskim yakij vikonuvav zamovlennya didicha Aleksandra Konyecpolskogo privilej shodo prava vlasnosti na Subotiv pidstupom vidibrali u Hmelnickogo pro sho vin sam pisav u svoyih listah do velikogo koronnogo getmana Mikolaya Potockogo Vedmezhoyi lapi do korolya Yana II Kazimira u 1648 roci Yuristi poyasnili sho cherez vidsutnist dokumentiv vigrati spravu nemozhlivo Malojmovirno B Hmelnickij podav skargu do sejmu yakij vidmoviv neobhidnim bulo pidtverdzhennya A Konyecpolskogo Todi B Hmelnickij zvernuvsya do korolya Vladislava IV yakij privileyem vid 22 lipnya 1646 roku zatverdiv Subotiv za nim A Konyecpolskij na ce ne zvazhiv Proti Hmelnickogo vistupav takozh bagatij chigirinskij orendar Zaharij Sabilenko Vid svogo zasnuvannya u 1616 roci Subotiv nalezhav do Korsunskogo z 40 h rokiv XVII st do Chigirinskogo starostva u skladi Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi Jogo meshkanci zajmalisya rilnictvom i tvarinnictvom tut takozh rozvivalisya kovalstvo chinbarstvo tkactvo ta inshi remesla Nabuvali poshirennya i promisli mlinarstvo i ribalstvo U 1653 roci palac buv otochenij podvijnim valom Tut zhiv Timish Hmelnickij razom z Rozandoyu Lupul Deyakij chas prozhivav takozh svat B Hmelnickogo Vasilye Vasil Lupul 23 grudnya 1653 roku Timish Hmelnickij buv pohovanij u derev yanij Mihajlivskij cerkvi dzherelo Za Bogdana Hmelnickogo Subotiv stav znachnim oseredkom kulturi v getmana bula velika biblioteka Chimalij interes stanovili tut budivli j arhitektura v Subotovi yak i v Chigirini buv budinok getmana a poryad budinki kozackoyi starshini Prote pislya smerti Bogdana Hmelnickogo Subotiv utrativ svoye znachennya Pislya togo yak getmanom stav Ivan Vigovskij vin zabrav Chigirin i Subotiv Subotiv buv nadanij Yuriyevi Hmelnickomu znov u 1659 roci U 1664 roci rozbijnicki zagoni shlyahti na choli z ruskim voyevodoyu Stefanom Charneckim napali na selo i spustoshili jogo ta yak svidchit u svoyemu litopisi Grigorij Grab yanka poglumilisya nad prahom getmana Bogdana i jogo sina Timosha U 1667 roci za Andrusivskim peremir yam Pravoberezhzhya zalishalosya za Polsheyu kozackij ustrij u Subotovi likvidovano jogo selyani stali kripakami Subotiv yak mistechko u skladi Polshi perebuvav do kincya XVIII stolittya Za domovlenistyu Rechi Pospolitoyi ta Rosiyi Subotiv buv na kordoni mizh krayinami tut zaboroneno bulo poselyatis Ukriplennya ta arhitektura Subotova Shema ukriplen Subotova Ukriplennya Subotova Hmelnickih ta jogo okolic za miscem roztashuvannya rozpodilyalis na tri grupi centralnu najbilshu sho skladalas iz dvoh nerivnih chastin oboronnih sporud zamku nini Zamchishe ta ukriplen Illinskoyi cerkvi 1653 r Vovchij shpil signalno sposterezhnij punkt i ukriplennya dlya zahistu pivdennih mezh mayetnostej zaplavu Tyasminu sadibi hutori na pagorbah ostrovah v zalezhnosti vid rivnya vodi v richci sho zdijsnyuvali dodatkovij kontrol nad Subotivskim shlyahom V okremu grupu vidilyali pidzemni sporudi v tomu chisli hodi Centrom Subotova buv zamok plosheyu dva ga prirodni perevagi roztashuvannya yakogo pidkripleni inzhenernimi sporudami Dlya budivnictva obrali mis otochenij z pivnochi shodu i zahodu bolotami ta krutimi shilami yariv Najmensh nepristupnoyu viglyadala pivdenna storona yaku j ukripili shtuchnimi perekopami Subotivskij zamok ne vidriznyavsya principovo vid bagatoh inshih sho buli na pogranichchi z Dikim Polem Jogo derevo zemlyani ukriplennya buli rozrahovani na vidbittya tatarskih napadiv Oboronni sporudi vklyuchali riv dva yarusi valiv iz eskarpovanimi shilami na verhnomu bulo vikopano ryad zagostrenih pal ta chotiri derev yani vezhi XVIII stolittya Mlin u Subotovi Zhan Anri Myunc 1783 Ne obijshov Subotiv i gajdamackij ruh U 1734 i 1741 rokah gajdamaki zdobuvali mistechko 1750 go zagin ocholyuvanij K Usom sho mav 100 povstanciv zrujnuvav u mistechku panski budinki U 1741 roci tut nalichuvalosya 100 dvoriv 1765 roku 85 osel U 1793 roci koli Pravoberezhna Ukrayina vidijshla do Rosiyi Subotiv uvijshov spershu do Braclavskogo namisnictva a z 1797 roku do Kiyivskoyi guberniyi Na pochatku XIX stolittya vin stav selom v yakomu 1808 roku bulo 140 dvoriv i 1157 meshkanciv U seli chas vid chasu prohodili yarmarki a piznishe bazari XIX stolittya Taras Shevchenko Bogdanova cerkva v Subotovi 1845 Papir akvarelTaras Shevchenko Bogdanovi ruyini u Subotovi 1845 Papir akvarel Do 1808 roku Subotiv buv mistom U 1808 tut bulo 140 osel i 1157 meshkanciv 1863 roku tut bulo 200 osel 2419 meshkanciv 1844 roku subotivskih selyan perevedeno na pozemelno obrochne stanovishe z krugovoyu porukoyu Z 289 dvoriv todi 96 bulo tyaglovih 161 napivtyaglovih 16 gorodnikiv 17 bobiliv selyan yaki ne mali zemli Selyani zhili bidno Na shilah pagorbiv tisnilisya stari pid solom yanim dahom hati Zabudova provodilasya bezsistemno Tisni vulichki posnilisya pilom i gryazyukoyu Proisnuvavshi kilka rokiv u 1843 roci pripinila svoye isnuvannya medambulatoriya U 1843 roci v Subotovi bulo vidkrito parafiyalne uchilishe v yakomu za danimi 1857 roku odin uchitel ta jogo pomichnik navchali 134 h hlopchikiv V seli diyalo chotiri korchmi V lipni 1843 roku Subotiv vidvidav Taras Shevchenko a u veresni 1845 pobuvav tut udruge de napisav znameniti malyunki Bogdanovi ruyini v Subotovi Bogdanova cerkva v Subotovi Chigirin z Subotivskogo shlyahu a 21 zhovtnya 1845 roku perebuvayuchi v s Mar yinskomu na Poltavshini poet napisav virsh Stoyit v seli Subotovi Stoyit v seli Subotovi Na gori visokij Domovina Ukrayini Shiroka gliboka Oto cerkov Bogdanova Tam to vin molivsya Shob moskal dobrom i lihom Z kozakom dilivsya dd dd dd dd dd dd dd dd U 1880 h rokah v Subotovi viyavlenu kartinu nevidomogo avtora seredini XVIII stolittya Bogdan z polkami Serednij zemelnij nadil kolishnih derzhavnih selyan pislya reformi 1861 roku stanoviv 1 99 desyatin na revizku dushu 2885 desyatin na vse selo Do togo zh zamozhni selyani chasto zahoplyuvali u bidnih yihni nadili Tak chigirinskij povitovij spravnik v odnomu iz svoyih raportiv do gubernatora pisav Starshina Subotivskoyi volosti I Kosyatin zlovzhivayuchi nadanoyu jomu vladoyu zagrabav 120 iz 240 desyatin zapasnih zemel Reforma 1861 roku priskorila rozvitok kapitalistichnih vidnosin na seli U 1866 roci Subotiv staye volosnim centrom i odnim z najbilshih sil Chigirinskogo povitu Za danimi 1900 roku tut bulo 733 dvori v yakih prozhivalo 4020 cholovik Selo malo olijnicyu ta 22 vitryaki U 1873 roci v Subotovi spalahnulo povstannya sho bulo peredumovleno ne rivnimi umovami vidilennya zemelnih dilyanok ta tyazhkimi umovami yih vikupu Krim togo selyani vimagali po 5 desyatin zemli na dushu Ce zavorushennya sturbuvalo carsku vladu i v berezni 1875 roku do sela buv napravlenij 2 j dragunskij polk Subotivci brali aktivnu uchast u tak zvanij Chigirinskij zmovi 1877 roku Tak 3 zhovtnya 1877 roku Kiyivske gubernske zhandarmske upravlinnya dopovidalo gubernatoru pro neobhidnist perevedennya vsih nizhchih chiniv 126 go bataljonu i povitovoyi komandi do inshih vijskovih chastin oskilki yih ukomplektovano selyanami Subotova ta inshih sil Chigirinshini Pri comu pidkreslyuvalosya sho soldati pidtrimuyuchi zv yazki iz odnoselcyami ne lishe znayut pro isnuvannya Tayemnoyi druzhini a mozhlivo i nalezhat do neyi Z dopovidnoyi zapiski gubernatora podanoyi 7 sichnya 1877 roku vidno sho deyaki selyani Subotova zapisalisya u tayemnu organizaciyu i sklali prisyagu v Moskalenka selyanina susidnogo sela Rozsoshinci Pislya vikrittya Tayemnoyi druzhini 20 subotivskih selyan bulo vislano na daleku pivnich Rosiyi XX stolittya Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni u 1912 roci v Subotovi nalichuvalosya 844 gospodarstv z nih 6 ne mali zemli V seli bulo 413 konej 23 voli i 212 koriv Z pochatkom vijni znachno zrosla kilkist bezposivnih i maloposivnih gospodarstv ne vistachalo robochih ruk remanentu Rizko znizilas urozhajnist U 1900 roci v Subotovi pracyuvav odin feldsher diyala apteka 1911 roku v 3 h shkolah navchalos 157 hlopchikiv i 38 divchatok a zakinchilo navchannya lishe 8 uchniv 1907 roku tut vidkrito biblioteku v yakij za danimi 1911 roku bulo 597 knizhok z nih 60 ukrayinskoyu movoyu Pislya zvistki pro Lyutnevu revolyuciyu 1917 roku yaka dijshla do Subotova u berezni pochalos zahoplennya zemel Na pochatku bereznya 1918 roku selo bulo okupovane avstro nimeckimi vijskami Vlitku togo zh roku v seli selyaninom A Solomonenko buv organizovanij partizanskij zagin silami yakih v sichni nastupnogo roku selo bulo zvilnene U berezni 1919 roku v seli pochala pracyuvati pochatkova shkola U travni 1919 roku zagoni Nikifora Grigor yeva kilka raziv zahodili u Subotiv V serpni 1919 roku v selo uvijshla armiya Denikina Na pochatku sichnya 1920 roku selo zahopili vijska Chervonoyi armiyi Radyanska doba Znak pri v yizdi v Subotiv U 1921 roci v seli bulo organizovane meliorativne tovaristvo yake malo traktor dvi majsterni kuzni i vitryak U 1922 roci silami 25 h selyan v seli organizovana artil Polum ya praci Vona mala 162 ga ornoyi zemli traktor Fordzon sivalku molotarku 2 plugi i 4 konej Na cej chas u seli pracyuvalo 6 vitryakiv i olijnicya Na pochatku 1924 roku v seli pochala diyati komsomolska organizaciya U 1925 roci v pochatkovij shkoli navchalos 200 ditej a v shkolah liknepu 160 doroslih cholovikiv i zhinok Centrom kulturno osvitnoyi roboti na toj chas stav silbud Pri nomu pracyuvala biblioteka a takozh horovij dramatichnij i vijskovo sportivnij gurtki Tut chitalisya lekciyi na politichni i naukovi temi Na sichen 1930 roku do silskogospodarskoyi artili uvijshlo 688 dvoriv abo 1453 pracezdatni osobi Vona mala 3407 ga zemli Na kinec 1930 roku v seli vzhe bulo 2 kolgospi Meteor ta imeni T G Shevchenka V 1932 roci ci kolgospi ob yednuyutsya v odin imeni Lenina Naperedodni vijni v seli bula pochatkova i semirichna shkoli v yakih navchalos 405 ditej U 1941 roci rozpochato budivnictvo novogo klubu iz zalom na 400 misc i 8 kimnatami dlya roboti gurtkiv 7 serpnya 1941 roku selo okupovano nimeckimi vijskami Voni rozstrilyali 9 zhiteliv sho pidtrimuvali zv yazok iz partizanami ta vivezli do Tretogo Rejhu 32 meshkanci 12 grudnya 1943 roku chastini 4 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu sho neyu komanduvav general lejtenant Ivan Galanin rozpochali boyi za Subotiv V nich na 15 grudnya 1943 roku tut velisya boyi mizh 138 yu ta 69 yu gvardijskoyu strileckimi diviziyami ta ar yergardami 320 yi i 389 yi pihotnih divizij vermahtu yaki vidstupali na zahid Do 8 yi godini ranku chastini 69 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 21 go gvardijskogo strileckogo korpusu vibili protivnika z silno ukriplenogo opornogo punktu vermahtu sela Subotiv Togo zh dnya o 17 j godini vechora vnaslidok kontrataki nimeckoyi pihoti u kilkosti 80 cholovik yaku pidtrimuvali artileriya ta minometi 206 j gvardijskij strileckij polk buv desho potisnenij Odnak selo zalishilosya za 69 yu gvardijskoyu strileckoyu diviziyeyu U Drugij svitovij vijni na frontah bralo uchast 435 zhiteliv sela 130 iz nih zaginuli Velikij gerb sela Znovu zapracyuvav kolgosp v yakomu stanom na 1 sichnya 1944 roku bulo 4 voli 4 korovi 29 konej 3 vitryaki olijnicya kuznya deyakij dribnij remanent Vidnovili svoyu robotu feldsherskij punkt shkola klub biblioteka U 1964 roci kolgosp perejmenovano v kolgosp imeni Bogdana Hmelnickogo Na 1 sichnya 1971 roku kolgosp mav 20 traktoriv 9 kombajniv 17 avtomashin 53 elektromotori U 1971 roci v serednij shkoli Subotova pracyuvalo 20 vchiteliv ta navchavsya 221 uchen Suchasnist Nini v Subotovi diye zagalnoosvitnya shkola budinok kulturi likarska ambulatoriya 25 kvitnya 2007 roku u Subotovi zavershilosya budivnictvo pidvidnogo gazoprovodu Na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut dva silskogospodarski pidpriyemstva STOV Urozhaj SK i TOV Subotiv U veresni 2011 roku vprodovzh dvoh tizhniv u Subotovi prohodiv Vseukrayinskij simpozium narodnogo mistectva Na simpozium zaprosheni majstri z riznih regioniv Ukrayini Dnipropetrovshini Zaporizhzhya Kiyivshini Kirovogradshini Odesi Poltavshini ta Chernigivshini yaki pracyuyut u riznih vidah narodnogo mistectva narodna kartina tradicijni dekorativni rozpisi na paperi kam yana ta derev yana skulptura goncharstvo rizblennya po derevu ta pletinnya iz solomi Igor Sharov zaznachaye sho u 1880 h rokah v Subotovi viyavleno kartinu nevidomogo avtora seredini XVIII stolittya Bogdan z polkami yaka ne maye zhodnih analogiv sered vidomih doteper tvoriv ukrayinskogo malyarstva Illinska cerkvaDokladnishe Illinska cerkva Subotiv Illinska cerkva Illinsku cerkvu abo zh hram Svyatogo proroka Illi pochali buduvati u 1653 roci za nakazom proektom ta na koshti B Hmelnickogo Budivlya mala poyednuvati v sobi elementi barokovoyi ta renesansnoyi arhitekturi Cerkva bula odnochasno i oboronnoyu sporudoyu U plani vona majzhe kvadratna yiyi zovnishni rozmiri 18 19 na 15 91 metriv iz shestigrannim vistupom vivtarya na shodi Tovshina muriv dohodit do 2 metriv Na gorishi u zahidnomu frontoni vlashtovano 4 bijnici sho dozvolyalo artileriyi kontrolyuvati posad ta v yizd do Subotova Nizhche znahodyatsya she tri bijnici vzhe dlya rushnichnogo vognyu a vikna roztashovani takim chinom shob do nih ne mig distatisya vershnik navit stoyachi na koni Za neobhidnosti sporuda mogla vesti bij samostijno dlya chogo dzvinicyu zrobili derev yanoyu ta nizhchoyu za cerkvu Cerkva bula zbudovana bilya sadibi Hmelnickogo i kolo rinku U nij 1657 roku Bogdana Hmelnickogo bulo pohovano U 1869 roci cerkvu restavruvali zveli bilya neyi dzvinicyu Za chasiv isnuvannya Radyanskogo Soyuzu hram dvichi zakrivali Z 1990 roku cerkva znovu diye Poruch z cerkvoyu znahodyatsya 3 kam yani hresti yaki zobraziv T G Shevchenko pid chas vidviduvannya Subotova Jmovirno ce mogili svyashenikiv yaki pravili sluzhbu v Illinskij cerkvi u XVIII st Zobrazhennya Illinskoyi cerkvi vidobrazhene na zvorotnomu boci 5 grivnevoyi kupyuri Krim togo v Subotovi bula she odna derev yana Mihajlivska cerkva bula do kin 19 st Za cerkvoyu stoyala stepova nadmogilna kam yana baba Muzeyi ta pam yatni miscyaSubotivske gorodishe IX stolittya do n e Illinska cerkva Subotiv misce pohovannya Bogdana Hmelnickogo 1657 r Tri krinici U seli diye dva muzeyi Memorialnij muzej B Hmelnickogo Illinska cerkva Subotivskij istorichnij muzej Nepodalik vid centru sela u glibokij dolini nad strumochkom sho teche do Tyasminu roztashovani Tri krinici gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Yih vikopano za chasiv Bogdana Hmelnickogo Za chasiv SRSR propaganda zrobila yih simvolom druzhbi ukrayinciv rosiyan ta bilorusiv Naspravdi z cih krinic napuvali konej Spershu yih bulo dvi ale yakos vodi v nih ne vistachilo i Bogdan Hmelnickij nakazav vikopati tretyu Pered budinkom silskoyi radi u 1954 roci vstanovleno pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu U bratskij mogili sho znahoditsya na teritoriyi sela pohoroneno 43 radyanskih voyini sho zaginuli v Drugij svitovij vijni v boyah bilya sela Silska rada Serednya shkola Pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu Illinska cerkva Hata Znak pri v yizdiLyudiV seli narodilisya Bogdan Hmelnickij getman Ukrayini Kocur Svirid Dementijovich 30 1 1890 s Subotiv Chigirinskogo pov Kiyivskoyi gub vijskovij i gromadskij diyach otaman Subotivskoyi sotni Vilnogo kozactva 1917 kerivnik Chigirinskogo povstankomu i Chigirinskoyi respubliki 1919 1920 povstanskij otaman Bazilivskij Mikola Pimonovich ukrayinskij publicist literaturoznavec teatroznavec Lazurenko Valentin Mikolajovich 1976 ukrayinskij istorik krayeznavec pochesnij gromadyanin sela Subotiv rishennya sesiyi Subotivskoyi silskoyi radi 33 V vid 23 lipnya 2010 r Lazurenko Yurij Mikolajovich 1984 ukrayinskij istorik krayeznavec Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiStorinka Chigirinskoyi rajonnoyi radi originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 29 travnya 2008 Procitovano 13 chervnya 2007 maps vlasenko net 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij S 50 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij S 50 51 Posolskij prikaz Malorossijskie dela Spr 4 ark 268 Letopis Grigoriya Grabyanki Kiyiv 1853 S 186 Gajdamackij ruh na Ukrayini v XVIII st S 155 Istoriya ukrayinskogo mistectva t 4 kn 1 stor 160 161 217 Materiali do istoriyi selyanskih revolyucijnih ruhiv na Chigirinshini 1875 1879 rr stor 295 334 Cherkaskij oblderzharhiv f 2145 op 1 spr 27 ark 35 U Chigirin na dva tizhni z yidutsya majstri narodnogo mistectva originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2011 PosilannyaSubotiv Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 1007 Subotiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1856 1000 ekz Subotiv Cherkaska oblast u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Subotiv Cherkaska oblast u Vikishovishi Video 5 kanalu Hram Zhivonosnogo dzherela nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tut buv Ya Subotiv Bogdanova mogila Podorozhi po Ukrayini Illinska cerkvaLiteraturaGorishnij P A Gurzhij O I Micik Yu A Subotiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 879 ISBN 978 966 00 1290 5 Guglya V Subotiv Hmelnickih Dnipro 2006 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim 1972 Cherkaska oblast S 688 695 Kilesso S K Stoyit v seli Subotovi Istoriya i arhitektura Subotova Kilesso S K Arhitekturni ta mistecki skarbi Bogdanovogo krayu K 2000 S 78 108 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s ISBN 5 11 000889 2 Lazurenko V Istoriya Chigirinshini z najdavnishih chasiv do sogodennya Cherkasi Vash dim 2004 456 s Lazurenko V Tut kozhen kamin pam yataye getmana Subotiv zamiska rezidenciya getmana Ukrayini Bogdana Hmelnickogo Cherkasi Vash dim 2006 20 s Chigirinshina v istoriyi Ukrayini Subotiv minule i suchasnist Materiali pershoyi istoriko krayeznavchoyi uchnivskoyi konferenciyi Cherkasi 2006 120 s Subotow mylnie Subbotow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 523 pol S 523 525 pol Atlas Istoriyi Ukrayini DNVP Kartografiya PublikaciyiDyachenko G V Marshrutom Chigirin Subotiv Holodnij Yar Ist miscya Cherka shini Ped visnik 2002 3 S 48 51 Kilesso S Subotiv Illinska cerkva Fortecya B Hmelnickogo Pam yatki Ukrayini 1994 3 6 S 69 73 Lazurenko V Dano z Subotova Selo Subotiv i B Hmelnickij Chigirin visti 1997 9 serp Mahinchuk M Prochitajmo tuyu slavu Stezhkami istoriyi Chigirin Subotiv Uryad kur yer 2002 15 zhovt S 10