У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кімната значення Кімна та покі й заст ківна та го рниця відокремлен

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кімната (значення).

Кімна́та, покі́й, заст. ківна́та, го́рниця — відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній.

Слово кімната проходить через пол. komnata від лат. cam(i)nata < caminus; (первісно — «приміщення з каміном», «опалюване приміщення»), на польське посередництво вказує наголос на передостанній склад. Щодо окремого приміщення в житлі можуть вживатися також слова «хата» (у сільських будинках) і «покій».

Поділ приміщень на кімнати було відомо ще в Стародавній Греції, що підтверджується розкопками, що відносяться приблизно до 2200 року до нашої ери.

Види кімнат

Вітальня
Спальня
Їдальня
Салон
Зала (зал) — застаріла назва вітальні
Будуар — невелика розкішно прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів

Спеціальні кімнати

Кімната матері й дитини — приміщення в будинку вокзалу, автостанції тощо для відпочинку транзитних пасажирів — матерів з дітьми.
Прийма́льний покі́й — приміщення у лікарні, де хворі одержують першу допомогу, де їх розподіляють по палатах.

Примітки

Покій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кімната // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Ківната // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 242.
Горниця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Комната // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
Хата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Покій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Кімната // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[3] Ківната // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 242.

[4] Горниця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[5] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[6] Комната // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

[7] Хата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.