Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неча́єве — село в Україні, у Шполянському районі Черкаської області. У селі мешкає 503 людей.
| село Нечаєве | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Черкаська область | ||
| Район | Шполянський район | ||
| Рада | |||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | До 1860 р. | ||
| Населення | 503 | ||
| Поштовий індекс | 20651 | ||
| Телефонний код | +380 4741 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°49′13″ пн. ш. 31°27′38″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 31.46056° сх. д.Координати: 48°49′13″ пн. ш. 31°27′38″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 31.46056° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 162 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с. Нечаєве, вул. Центральна | ||
| Карта | |||
  Нечаєве | |||
 Нечаєве | |||
| Мапа | |||
Історія
Село Нечаєве розташоване на правому березі річки Гнилий Товмач, за 30 км. від районного центру і залізничної станції «Шпола». Площа села становить 2354,4 га. Кількість населення 395 осіб.
Походження назви села має кілька версій.
У праці Л.Похилевича («Сказание о населенных местностях Киевской губернии», К. 1864 р.) згадується: «Нечаево при реке Гнилой Толмач в 5-и верстах ниже с. Липянки. Жителей обоего пола 718, земли 1900 десятин. Принадлежит помещикам Николаю и Михаилу Нечаям по смерти 1860 года отца их поручика Льва Николаевича. Но 560 десятин земли куплены крестьянами в 1863 году за 27.320 рублей. Церковь Николаевская деревянная 7-го класса; земли имеет указанную пропорцию (36 га) построена 1800 года на месте давнешней.»
Інша версія походження назви села така: "В першій половині 17 ст. на правому березі річки Товмач, в урочищі, що й досі зветься Левада, оселився вільний козак Осадчий, за прізвищем якого хутір стали називати Осадчим. Під час повстання під супроводом Богдана Хмельницького в 1648 році полковник Данило Нечай брав участь у боях під Жовтими Водами. Після розгрому поляків значна частина земель Брацлавського воєводства відійшла до Богдана Хмельницького. З цих земель Богдан Хмельницький виділив частину території відважному полковнику Данилу Нечаю. Таким чином хутір Осадчий з його мешканцями опинився на землях полковника Нечая. Біля хутора Осадчого Нечаї поселили своїх кріпаків Мартиненків, Балагурів і новому поселенню дали назву Нечаєве, а назва хутора Осадчого поступово забулася.
За літописом, село Нечаєве було засноване на початку XVII століття. Першим поселенцем тут був за переказами, козак Осадчий. На початку XIX століття племінник генерал-фельдмаршала Григорія Потьомкіна Висоцький Микола Петрович продав декілька своїх володінь відставному офіцеру російської армії Миколі Нечаю, який дав назву поселенню біля Гнилого Товмача за своїм іменем Нечаєва земля. Пізніше поселення на його честь було перейменоване на Нечаєве.
З давніх давен наші предки займалися вирощуванням зернових та тваринництвом. Переконливим матеріалом про дореволюційне с. Нечаєве, є витяг, зроблений у державному архіві в м. Києві станом на 01.01.1900 року: «с. Нечаево (владыческое). Дворов 306, жителей обоего пола 1576 человек, из них мужчин 775, женщин 801. Главное занятие жителей — хлебопашество. Земли числится 2160,5 десятин, из них принадлежит помещику 1239 десятин, церкви — 37,5 десятин и крестьянам 884 десятин. Имение принадлежит дворянину Михаилу Алексеевичу Белогорскому. В селе имеются: 1 православная церковь, 1 церковно-приходская школа, 1 водяная мельница землевладельца М. А. Белогорского, 12 ветряных мельниц и 1 запасной хлебный магазин, в котором к 01.01.1900 года было хлеба: озимого 324 центнера, ярового 162 центнера. Мирской капитал к тому времени составлял сумму 6217 рублей. Пожарный обоз состоит из 4 бочек и 8 багров».
У 1905 році селяни спалили поміщицьку економію. Білогорські продали землю заможним селянам і зникли з села. У 1920 році утворено сільську раду. Перший в селі колгосп було організовано в 1929 році, якому дали назву «Третій інтернаціонал» і ввійшло в нього тільки 10 осіб. Першим головою колгоспу був Суржок Іван Галактіонович. Під час суцільної колективізації в селі організовано було ще й другий колгосп під назвою «Тракторобуд». В 1959 році об'єднано колгоспи с. Нечаєве і с. Маслове в один. І новостворений колгосп назвали «Іскра».
На жаль, село Нечаєве не обминули роки Голодомору. В 1932—1933 р.р. село втратило 999 жителів села, останки яких покояться на місцевому кладовищі. Очевидець тих подій — Голець Надія Андріївна донині з жахом згадує ті страшні дні.
Війна 1941-45 рр.. невблаганним чорним крилом зачепила село. На фронтах Німецько-радянської війни воювало 210 жителів села, за мужність і героїзм виявлені в боях — 125 нагороджено бойовими орденами і медалями. Звання Героя Радянського Союзу удостоєний Костенко Антон Миколайович, цю нагороду йому дано за форсування Дніпра, звання присвоєно посмертно.
Село Нечаєве було деокуповане від німецьких загарбників 12 березня 1944 року. Деокупуючи село загинуло і поховано в братській могилі 13 осіб, з них відомі імена тільки 7 осіб. На честь загиблих 105-ти односельців споруджено Обеліск Слави. Нині у Нечаєвському НВК діє кімната «Бойової Слави», де зібрано чимало документів про період війни 1941-45 рр..
Після радянської окупації села розпочалася відбудова господарства. У його відбудові і розвитку значну роль відіграла робота бувшого голови правління колгоспу Бондаренка Івана Григоровича, який був головою з 1950 по 1960 р.р. В цих роках було споруджено млин та олійню, електростанцію, сушарку, корівники, свинарню та інші приміщення, відбудовано міст через річку Гнилий Товмач. Як не згадати теплими словами вдячності Федора Пилиповича Голопуру, за час господарювання якого побудовано дитячий садок, будинок культури, адмінприміщення, школу, приміщення тваринницьких ферм, розпочато будівництво фельдшерсько-акушерського пункту та торгівельного центру, прокладання шляху з твердим покриттям, а також в ті роки проводилося індивідуальне будівництво.
За високі досягнення в праці багато селян було нагороджено орденами і медалями: Максимович Павло Іванович, Рибак Ганна Омельківна — орденом Леніна, Дзюба Андрій Максимович, Іларіонова Анастасія Миколаївна, Гладишко Василь Гнатович, Зеленюк Іван Карпович — орденом Трудового Червоного Прапора, Колос Михайло Іванович — орденом «Трудової Слави III ступеня», Бондаренко Ганна Левківна — орденом «За трудовое отличие», Іларіонова Анастасія Миколаївна — орденом «Знак Пошани» та ін.
Також у селі народилася і виросла кандидат біологічних наук Ганна Степанівна Хлівна. Вона пропрацювала двадцять років науковцем в м. Мурманську, написала не один десяток особистих праць, які було опубліковано в різних виданнях. Довгий час працювала в Нечаєвській середній школі вчителем біології.
На околиці села досліджено поселення та могильник Черняхівської культури. Розкопано близько 100 поховань.
Нині на території села діє: навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа I—III ступенів, який відвідує 53 учні з двох сіл Нечаєве і Маслове, у дошкільній установі займається 21 дитина. Учні люблять свою школу і гордяться нею тому, що її закінчували їхні батьки — хлібороби села, талановиті і знані люди: Смагленко Ф. П. — професор Одеського університету, Замашний С. М. — викладач військово-транспортної академії в Санкт-Петербурзі, Дзюба М. П. — військовий льотчик, Колос М. Г. — кандидат педагогічних наук, викладач Переяслав-Хмельницького університету, Колос Г. М. — викладач Косівського училища мистецтв, Скрипник Л. П. — працівник Кабінету Міністрів, Приходько П. М. — працівник Держплану УРСР, зав відділом великої рогатої худоби, Сокур В. П. — кандидат в майстри спорту з легкої атлетики, Пивовар Віталій Павлович — головний спеціаліст при секретаріаті Кабінету Міністрів України та багато інших.
Також функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два приватні магазини. Господарську діяльність здійснює СТОВ «Іскра», яке спеціалізується по виробництву зернових та тваринницької продукції. 155 осіб жителів села відійшли з своїми паями і працюють одноосібно на своїх земельних ділянках і вирощують зернові культури, також працює в селі 6 підприємців, які спеціалізуються з вирощування зернових та займаються торгівлею.
Працьовитими людьми, гарними традиціями славне наше село Нечаєве. Багато вистражданого за плечима найстаріших жителів, і гордиться село своєю молодою зміною, бо ще не перевилися у нас трудівники-хлібороби.
На околиці села, на лівому березі р.Гнилий Товмач, поблизу хутора Осадчого, виявлено декілька стоянок пізнього (35-11 тис. років тому) і середнього палеоліту (150-35 тис. років тому). У 2008 р. на стоянці Нечаєве-3 було проведено розкопки експедицією Інституту археології та Черкаського національного університету. Виявлено вироби, виготовлені неандертальцями близько 130—100 тис. років тому.
Відомі люди
У селі народився (* 8 січня 1918 — † 5 вересня 1943) — Герой Радянського Союзу
Див. також
Література
- Степанчук В. Н., Сыволап М. П., Ветров Д. А., Озеров П. И. Обследование палеолитических местонахождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 году // НА ІА НАН України, ф.2004.
- Степанчук В. Н., Сыволап М. П., Ветров Д. А., Озеров П. И. Обследование палеолитических местонахождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 году // Археологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. — Київ-Запоріжжя: Дике Поле, 2006. — С.34-39.
- Сиволап М. П., Сиволап Л. Г. Найдавніші стоянки первісних людей у нашому краї (за матеріалами археологічних досліджень 2002—2006 років) // Черкащина в контексті історії України. Матеріали ІІІ-ї науково-краєзнавчої конференції Черкащини. — Черкаси, Ваш дім, 2008. — С.128-141.
- Степанчук В. Н., Рыжов С. Н., Ветров Д. А., Сиволап М. П. Разведки палеолитических памятников на пограничье Черкасской и Кировоградской областей в октябре 2007 г. // Археологічні дослідження в Україні 2006-2007 рр. — Київ, 2009. — С.331-334.
- Степанчук В. Н., Сиволап М. П., Матвиишина Ж. Н., Кармазиненко С. П. Исследования палеолитических памятников на юге Черкасской области в 2008 г. // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — Київ: Академперіодика, 2010. — С.281-283. 337с.
Посилання
- [Степанчук, Сыволап, 2004; 2006; Сиволап, Сиволап, 2008; Степанчук, Рыжов…, 2008; Степанчук, Сиволап…, 2010 ]
- www.warheroes.ru(рос.)
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Necha yeve selo v Ukrayini u Shpolyanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 503 lyudej selo NechayevePraporKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Shpolyanskij rajonRadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane Do 1860 r Naselennya 503Poshtovij indeks 20651Telefonnij kod 380 4741Geografichni daniGeografichni koordinati 48 49 13 pn sh 31 27 38 sh d 48 82028 pn sh 31 46056 sh d 48 82028 31 46056 Koordinati 48 49 13 pn sh 31 27 38 sh d 48 82028 pn sh 31 46056 sh d 48 82028 31 46056Serednya visota nad rivnem morya 162 mMisceva vladaAdresa radi s Nechayeve vul CentralnaKartaNechayeveNechayeveMapaIstoriyaSelo Nechayeve roztashovane na pravomu berezi richki Gnilij Tovmach za 30 km vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Shpola Plosha sela stanovit 2354 4 ga Kilkist naselennya 395 osib Pohodzhennya nazvi sela maye kilka versij Pidpis pomishika sela Nechayeve Mikoli Nechaya Metrichna kniga sela Maslove 1859 rik U praci L Pohilevicha Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii K 1864 r zgaduyetsya Nechaevo pri reke Gniloj Tolmach v 5 i verstah nizhe s Lipyanki Zhitelej oboego pola 718 zemli 1900 desyatin Prinadlezhit pomeshikam Nikolayu i Mihailu Nechayam po smerti 1860 goda otca ih poruchika Lva Nikolaevicha No 560 desyatin zemli kupleny krestyanami v 1863 godu za 27 320 rublej Cerkov Nikolaevskaya derevyannaya 7 go klassa zemli imeet ukazannuyu proporciyu 36 ga postroena 1800 goda na meste davneshnej Insha versiya pohodzhennya nazvi sela taka V pershij polovini 17 st na pravomu berezi richki Tovmach v urochishi sho j dosi zvetsya Levada oselivsya vilnij kozak Osadchij za prizvishem yakogo hutir stali nazivati Osadchim Pid chas povstannya pid suprovodom Bogdana Hmelnickogo v 1648 roci polkovnik Danilo Nechaj brav uchast u boyah pid Zhovtimi Vodami Pislya rozgromu polyakiv znachna chastina zemel Braclavskogo voyevodstva vidijshla do Bogdana Hmelnickogo Z cih zemel Bogdan Hmelnickij vidiliv chastinu teritoriyi vidvazhnomu polkovniku Danilu Nechayu Takim chinom hutir Osadchij z jogo meshkancyami opinivsya na zemlyah polkovnika Nechaya Bilya hutora Osadchogo Nechayi poselili svoyih kripakiv Martinenkiv Balaguriv i novomu poselennyu dali nazvu Nechayeve a nazva hutora Osadchogo postupovo zabulasya Za litopisom selo Nechayeve bulo zasnovane na pochatku XVII stolittya Pershim poselencem tut buv za perekazami kozak Osadchij Na pochatku XIX stolittya pleminnik general feldmarshala Grigoriya Potomkina Visockij Mikola Petrovich prodav dekilka svoyih volodin vidstavnomu oficeru rosijskoyi armiyi Mikoli Nechayu yakij dav nazvu poselennyu bilya Gnilogo Tovmacha za svoyim imenem Nechayeva zemlya Piznishe poselennya na jogo chest bulo perejmenovane na Nechayeve Z davnih daven nashi predki zajmalisya viroshuvannyam zernovih ta tvarinnictvom Perekonlivim materialom pro dorevolyucijne s Nechayeve ye vityag zroblenij u derzhavnomu arhivi v m Kiyevi stanom na 01 01 1900 roku s Nechaevo vladycheskoe Dvorov 306 zhitelej oboego pola 1576 chelovek iz nih muzhchin 775 zhenshin 801 Glavnoe zanyatie zhitelej hlebopashestvo Zemli chislitsya 2160 5 desyatin iz nih prinadlezhit pomeshiku 1239 desyatin cerkvi 37 5 desyatin i krestyanam 884 desyatin Imenie prinadlezhit dvoryaninu Mihailu Alekseevichu Belogorskomu V sele imeyutsya 1 pravoslavnaya cerkov 1 cerkovno prihodskaya shkola 1 vodyanaya melnica zemlevladelca M A Belogorskogo 12 vetryanyh melnic i 1 zapasnoj hlebnyj magazin v kotorom k 01 01 1900 goda bylo hleba ozimogo 324 centnera yarovogo 162 centnera Mirskoj kapital k tomu vremeni sostavlyal summu 6217 rublej Pozharnyj oboz sostoit iz 4 bochek i 8 bagrov U 1905 roci selyani spalili pomishicku ekonomiyu Bilogorski prodali zemlyu zamozhnim selyanam i znikli z sela U 1920 roci utvoreno silsku radu Pershij v seli kolgosp bulo organizovano v 1929 roci yakomu dali nazvu Tretij internacional i vvijshlo v nogo tilki 10 osib Pershim golovoyu kolgospu buv Surzhok Ivan Galaktionovich Pid chas sucilnoyi kolektivizaciyi v seli organizovano bulo she j drugij kolgosp pid nazvoyu Traktorobud V 1959 roci ob yednano kolgospi s Nechayeve i s Maslove v odin I novostvorenij kolgosp nazvali Iskra Na zhal selo Nechayeve ne obminuli roki Golodomoru V 1932 1933 r r selo vtratilo 999 zhiteliv sela ostanki yakih pokoyatsya na miscevomu kladovishi Ochevidec tih podij Golec Nadiya Andriyivna donini z zhahom zgaduye ti strashni dni Vijna 1941 45 rr nevblagannim chornim krilom zachepila selo Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvalo 210 zhiteliv sela za muzhnist i geroyizm viyavleni v boyah 125 nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu udostoyenij Kostenko Anton Mikolajovich cyu nagorodu jomu dano za forsuvannya Dnipra zvannya prisvoyeno posmertno Selo Nechayeve bulo deokupovane vid nimeckih zagarbnikiv 12 bereznya 1944 roku Deokupuyuchi selo zaginulo i pohovano v bratskij mogili 13 osib z nih vidomi imena tilki 7 osib Na chest zagiblih 105 ti odnoselciv sporudzheno Obelisk Slavi Nini u Nechayevskomu NVK diye kimnata Bojovoyi Slavi de zibrano chimalo dokumentiv pro period vijni 1941 45 rr Pislya radyanskoyi okupaciyi sela rozpochalasya vidbudova gospodarstva U jogo vidbudovi i rozvitku znachnu rol vidigrala robota buvshogo golovi pravlinnya kolgospu Bondarenka Ivana Grigorovicha yakij buv golovoyu z 1950 po 1960 r r V cih rokah bulo sporudzheno mlin ta olijnyu elektrostanciyu susharku korivniki svinarnyu ta inshi primishennya vidbudovano mist cherez richku Gnilij Tovmach Yak ne zgadati teplimi slovami vdyachnosti Fedora Pilipovicha Golopuru za chas gospodaryuvannya yakogo pobudovano dityachij sadok budinok kulturi adminprimishennya shkolu primishennya tvarinnickih ferm rozpochato budivnictvo feldshersko akusherskogo punktu ta torgivelnogo centru prokladannya shlyahu z tverdim pokrittyam a takozh v ti roki provodilosya individualne budivnictvo Za visoki dosyagnennya v praci bagato selyan bulo nagorodzheno ordenami i medalyami Maksimovich Pavlo Ivanovich Ribak Ganna Omelkivna ordenom Lenina Dzyuba Andrij Maksimovich Ilarionova Anastasiya Mikolayivna Gladishko Vasil Gnatovich Zelenyuk Ivan Karpovich ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Kolos Mihajlo Ivanovich ordenom Trudovoyi Slavi III stupenya Bondarenko Ganna Levkivna ordenom Za trudovoe otlichie Ilarionova Anastasiya Mikolayivna ordenom Znak Poshani ta in Takozh u seli narodilasya i virosla kandidat biologichnih nauk Ganna Stepanivna Hlivna Vona propracyuvala dvadcyat rokiv naukovcem v m Murmansku napisala ne odin desyatok osobistih prac yaki bulo opublikovano v riznih vidannyah Dovgij chas pracyuvala v Nechayevskij serednij shkoli vchitelem biologiyi Na okolici sela doslidzheno poselennya ta mogilnik Chernyahivskoyi kulturi Rozkopano blizko 100 pohovan Nini na teritoriyi sela diye navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv yakij vidviduye 53 uchni z dvoh sil Nechayeve i Maslove u doshkilnij ustanovi zajmayetsya 21 ditina Uchni lyublyat svoyu shkolu i gordyatsya neyu tomu sho yiyi zakinchuvali yihni batki hliborobi sela talanoviti i znani lyudi Smaglenko F P profesor Odeskogo universitetu Zamashnij S M vikladach vijskovo transportnoyi akademiyi v Sankt Peterburzi Dzyuba M P vijskovij lotchik Kolos M G kandidat pedagogichnih nauk vikladach Pereyaslav Hmelnickogo universitetu Kolos G M vikladach Kosivskogo uchilisha mistectv Skripnik L P pracivnik Kabinetu Ministriv Prihodko P M pracivnik Derzhplanu URSR zav viddilom velikoyi rogatoyi hudobi Sokur V P kandidat v majstri sportu z legkoyi atletiki Pivovar Vitalij Pavlovich golovnij specialist pri sekretariati Kabinetu Ministriv Ukrayini ta bagato inshih Takozh funkcionuyut budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt filiya zv yazku dva privatni magazini Gospodarsku diyalnist zdijsnyuye STOV Iskra yake specializuyetsya po virobnictvu zernovih ta tvarinnickoyi produkciyi 155 osib zhiteliv sela vidijshli z svoyimi payami i pracyuyut odnoosibno na svoyih zemelnih dilyankah i viroshuyut zernovi kulturi takozh pracyuye v seli 6 pidpriyemciv yaki specializuyutsya z viroshuvannya zernovih ta zajmayutsya torgivleyu Pracovitimi lyudmi garnimi tradiciyami slavne nashe selo Nechayeve Bagato vistrazhdanogo za plechima najstarishih zhiteliv i gorditsya selo svoyeyu molodoyu zminoyu bo she ne perevilisya u nas trudivniki hliborobi Na okolici sela na livomu berezi r Gnilij Tovmach poblizu hutora Osadchogo viyavleno dekilka stoyanok piznogo 35 11 tis rokiv tomu i serednogo paleolitu 150 35 tis rokiv tomu U 2008 r na stoyanci Nechayeve 3 bulo provedeno rozkopki ekspediciyeyu Institutu arheologiyi ta Cherkaskogo nacionalnogo universitetu Viyavleno virobi vigotovleni neandertalcyami blizko 130 100 tis rokiv tomu Vidomi lyudiU seli narodivsya 8 sichnya 1918 5 veresnya 1943 Geroj Radyanskogo SoyuzuDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast LiteraturaStepanchuk V N Syvolap M P Vetrov D A Ozerov P I Obsledovanie paleoliticheskih mestonahozhdenij v bassejne r Bolshaya Vys v 2004 godu NA IA NAN Ukrayini f 2004 Stepanchuk V N Syvolap M P Vetrov D A Ozerov P I Obsledovanie paleoliticheskih mestonahozhdenij v bassejne r Bolshaya Vys v 2004 godu Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2004 2005 rr Kiyiv Zaporizhzhya Dike Pole 2006 S 34 39 Sivolap M P Sivolap L G Najdavnishi stoyanki pervisnih lyudej u nashomu krayi za materialami arheologichnih doslidzhen 2002 2006 rokiv Cherkashina v konteksti istoriyi Ukrayini Materiali III yi naukovo krayeznavchoyi konferenciyi Cherkashini Cherkasi Vash dim 2008 S 128 141 Stepanchuk V N Ryzhov S N Vetrov D A Sivolap M P Razvedki paleoliticheskih pamyatnikov na pograniche Cherkasskoj i Kirovogradskoj oblastej v oktyabre 2007 g Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2006 2007 rr Kiyiv 2009 S 331 334 Stepanchuk V N Sivolap M P Matviishina Zh N Karmazinenko S P Issledovaniya paleoliticheskih pamyatnikov na yuge Cherkasskoj oblasti v 2008 g Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2008 r Kiyiv Akademperiodika 2010 S 281 283 337s Posilannya Stepanchuk Syvolap 2004 2006 Sivolap Sivolap 2008 Stepanchuk Ryzhov 2008 Stepanchuk Sivolap 2010 www warheroes ru ros Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi