Трушівці́ — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване за 25 км на північ від центру громади — міста Чигирина та за 5 км на захід від Кременчуцького водосховища. Через село проходить автошлях Р10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Населення 1 227 чоловік.
село Трушівці | |
---|---|
Будівля колишньої сільської ради | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Чигиринська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080510190043843 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | кінець 16 століття |
Населення | 1227 (на 01.01.2007) |
Площа | 7,88 км² |
Густота населення | 154,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20922 |
Телефонний код | +380 4730 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′35″ пн. ш. 32°23′47″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 32.39639° сх. д.Координати: 49°11′35″ пн. ш. 32°23′47″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 32.39639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 105 м |
Відстань до обласного центру | 39,3 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Чигирин |
Карта | |
Трушівці | |
Трушівці | |
Мапа | |
Трушівці у Вікісховищі |
На півночі село межує з Худоліївкою, на сході з Боровицею, на півдні з Погорільцями і з Медведівкою на заході.
Історія
Час заснування села невідомий, але вже в кінці XVI століття тут був населений пункт.
У 1808 році в селі було 107 дворів і 1 002 менканця, а в 1864 році — 2 220 осіб.
У 1878 році в Трушівцях збудовано школу, дітей навчав піп. У 1914 році збудоване спеціальне приміщення для школи, 86 учнів навчали — вчитель і помічник вчителя, піп і дяк. У селі було понад 80 % неписьменних.
На початку ХХ століття більшість жителів села жили в злиднях, працювали в монастирі, попівському дворі та економії пана Терещенка.
До кінця 1929 року у селі завершено колективізацію.
780 жителів села брали участь у німецько-радянській війні, з них 365 відзначено нагородами. Село було відвойоване у німецьких військ 15 грудня 1943 року. На честь воїнів-визволителів тут споруджено обеліск Слави.
Після війни почалася відбудова господарства. У 1967 році збудовано нову школу та будинок культури, з часом лазню, сітроцех, водогін.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 2 716 осіб. Працювала середня школа, дві бібліотеки з фондом 11 400 книг, будинок культури із залом на 600 місць, стаціонарна широкоекранна кіноустановка, дитячі ясла, пологовий будинок, медичний пункт, а також сім магазинів, ресторан, комбінат побутового обслуговування.
За радянської влади в селі працював колгосп імені Леніна, що обробляв 2 422 га землі, в тому числі 2 222 га орної.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,07% |
російська | 1,86% |
румунська | 0,07% |
Сучасність
До жовтня 2002 року у селі функціонувало СТОВ «Нива». До 2008 року — ТОВ «Зам'ятниця». Нині тут господарює ТОВ «Волари-Черкаси». У селі розташовано офіс Трушівського лісництва.
На сьогодні в селі діє Трушівський НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».
Відомі люди
У селі народилися:
- Демиденко Тит Трохимович (1891-1959) — член-кореспондент АН УРСР.
- Копань Василь Степанович (1937-2020) — професор кафедри фізики металів Національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук.
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2007.
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трушівці |
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Юзеф Кшивіцький, Truszowce, wieś w pobliżu Taśminy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 525. (пол.)
- Truszowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 664. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trushivci ukrayinske selo u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi Roztashovane za 25 km na pivnich vid centru gromadi mista Chigirina ta za 5 km na zahid vid Kremenchuckogo vodoshovisha Cherez selo prohodit avtoshlyah R10 Kaniv Chigirin Kremenchuk Naselennya 1 227 cholovik selo Trushivci Budivlya kolishnoyi silskoyi radiBudivlya kolishnoyi silskoyi radi Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Chigirinska miska gromada Kod KATOTTG UA71080510190043843 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane kinec 16 stolittya Naselennya 1227 na 01 01 2007 Plosha 7 88 km Gustota naselennya 154 9 osib km Poshtovij indeks 20922 Telefonnij kod 380 4730 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 35 pn sh 32 23 47 sh d 49 19306 pn sh 32 39639 sh d 49 19306 32 39639 Koordinati 49 11 35 pn sh 32 23 47 sh d 49 19306 pn sh 32 39639 sh d 49 19306 32 39639 Serednya visota nad rivnem morya 105 m Vidstan do oblasnogo centru 39 3 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Misceva vlada Adresa radi m Chigirin Karta Trushivci Trushivci Mapa Trushivci u Vikishovishi Na pivnochi selo mezhuye z Hudoliyivkoyu na shodi z Boroviceyu na pivdni z Pogorilcyami i z Medvedivkoyu na zahodi IstoriyaChas zasnuvannya sela nevidomij ale vzhe v kinci XVI stolittya tut buv naselenij punkt U 1808 roci v seli bulo 107 dvoriv i 1 002 menkancya a v 1864 roci 2 220 osib U 1878 roci v Trushivcyah zbudovano shkolu ditej navchav pip U 1914 roci zbudovane specialne primishennya dlya shkoli 86 uchniv navchali vchitel i pomichnik vchitelya pip i dyak U seli bulo ponad 80 nepismennih Na pochatku HH stolittya bilshist zhiteliv sela zhili v zlidnyah pracyuvali v monastiri popivskomu dvori ta ekonomiyi pana Tereshenka Do kincya 1929 roku u seli zaversheno kolektivizaciyu Obelisk Slavi 780 zhiteliv sela brali uchast u nimecko radyanskij vijni z nih 365 vidznacheno nagorodami Selo bulo vidvojovane u nimeckih vijsk 15 grudnya 1943 roku Na chest voyiniv vizvoliteliv tut sporudzheno obelisk Slavi Pislya vijni pochalasya vidbudova gospodarstva U 1967 roci zbudovano novu shkolu ta budinok kulturi z chasom laznyu sitroceh vodogin Stanom na 1972 rik u seli meshkalo 2 716 osib Pracyuvala serednya shkola dvi biblioteki z fondom 11 400 knig budinok kulturi iz zalom na 600 misc stacionarna shirokoekranna kinoustanovka dityachi yasla pologovij budinok medichnij punkt a takozh sim magaziniv restoran kombinat pobutovogo obslugovuvannya Za radyanskoyi vladi v seli pracyuvav kolgosp imeni Lenina sho obroblyav 2 422 ga zemli v tomu chisli 2 222 ga ornoyi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 07 rosijska 1 86 rumunska 0 07 SuchasnistDo zhovtnya 2002 roku u seli funkcionuvalo STOV Niva Do 2008 roku TOV Zam yatnicya Nini tut gospodaryuye TOV Volari Cherkasi U seli roztashovano ofis Trushivskogo lisnictva Na sogodni v seli diye Trushivskij NVK Doshkilnij navchalnij zaklad zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Vidomi lyudiU seli narodilisya Demidenko Tit Trohimovich 1891 1959 chlen korespondent AN URSR Kopan Vasil Stepanovich 1937 2020 profesor kafedri fiziki metaliv Nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka doktor fiziko matematichnih nauk Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 13 chervnya 2007 maps vlasenko net ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trushivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Yuzef Kshivickij Truszowce wies w poblizu Tasminy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 525 pol Truszowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 664 pol