Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) (25 жовтня (6 листопада) 1855, село Сонцівка (нині Борисівка), Харківська губернія, Російська імперія — 5 серпня 1940, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, музеєзнавець, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929). Один із фундаторів Обласного краєзнавчого музею імені О. М. Поля. Автор понад 1500 наукових праць. Один з перших, хто детально вивчив всю історію запорозького козацтва та історію дніпровських порогів.
Походження прізвища
Походження власного прізвища Яворницький пояснював від «явора» або «яворника». На багатьох друкованих працях вченого стоїть прізвище «Еварницький» . Уперше «Яворницький» зустрічається в подвійних підписах «Еварницький — Яворницький» у статтях 1890 року в «Екатеринославских губернских ведомостях».
Але ще у 1886 р. в листі до редактора першого українського історичного журналу «Кіевская старина» Феофана Лебединцева Яворницький прохав, щоб його статті підписували саме подвійним прізвищем «Д. І. Еварницький (Д. І. Яворницький)». І пояснював: «Я хочу сказати цим, що я не лях, а українець». Проте на всіх наступних працях знову стоїть «Еварницький». І лише після 1905 року вчений вживає або подвійний підпис, або просто «Яворницький» і зовсім рідко «Еварницький».
За радянських часів іменував себе тільки «Яворницьким». У листуванні з рідними та друзями прізвище «Яворницький» вчений почав уживати набагато раніше, ніж у друкованих працях, ще у 1884 році.
Життєпис
Ранні роки
Дмитро Яворницький родом із села Сонцівка (тепер у межах с. Борисівка Харківського району Харківської області).
Точна дата народження не була відома до початку ХХІ століття, коли у 2009 році Андрій Парамонов (директор , краєзнавець, журналіст) знайшов у харківському архіві витяг із метрики, де вказано, що Дмитро народився 25 жовтня (за старим стилем), а 29 жовтня його охрестили.
Батько Дмитра Яворницького — Іван Якимович Яворницький (1827—1885) походив зі збіднілого дворянського роду, родоначальник якого належав до козацької старшини . За свідченням Дмитра Яворницького, з діда-прадіда він був панського коліна. Свій родовід вчений виводив від галицької шляхти. У книзі «По следам запорожцев» Дмитро Іванович пояснював, що за гербовником дворянських родів царства Польського, виданим 1853 року у Варшаві, відомо вісім панів Яворницьких. Одна гілка цього роду перейшла, мабуть, уже після гетьмана Богдана Хмельницького, у теперішню Харківську губернію і там осіла гніздом поблизу річки Сіверського Донця у Зміївському повіті. У новій батьківщині частина цього роду залишилася у дворянському стані, частина перейшла в духівництво, а частина у міщанство.
Дід Дмитра Івановича — Яким Федорович Яворницький — належав до духівництва і володів невеличким хутором «Яворницький» у Зміївському повіті Харківської губернії. Згодом вчений успадкував цей хутір.
До духівництва належав і батько Яворницького Іван Якимович, останнім місцем служби якого було село Сонцівка, де він був дяком. За словами Дмитра Івановича, його батько був «грамотій-самоучка», добра і розумна людина, не вчивсь ні в якій школі, а сам із себе вивчився писати і читати. Мати вченого — Ганна Матвіївна Терновська (1830—1916) була простою селянкою. Сім'я жила бідно, в селянській хаті.
Дитинство Яворницького пройшло у скрутних умовах матеріальних нестатків. Проте батько — Іван Якимович, хоча й був малоосвіченою людиною, намагався дати синові освіту, залучаючи його до читання. Тривалими зимовими вечорами, коли сім'я збиралась у маленькій хатинці, батько по складах читав дітям книжки. Мати пряла, а Дмитро з сестрою Горпиною лежали на печі й захоплено слухали батька. Особливе враження справив на маленького Дмитра твір Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Образ козака Тараса глибоко запав у душу шестирічному хлопчику. Він невтішно ридав над долею козака Тараса Бульби. Пізніше Яворницький згадував, що «як дочитали до того місця, де Бульбу вішають, сльози, дитячі сльози, градом котились у мене із очей». Звідтоді й назавжди захопився Дмитро історією Запорозької Січі та її козаків. Батьківське читання змінювалося піснями, що їх чудово співала мати. Чудовий голос мав і батько майбутнього історика. Музично обдарованим виявився і Дмитро. Згодом він почав записувати пісні в рідній Сонцівці. Саме з цих записів й розпочалася дослідницька діяльність вченого.
Початкову освіту Яворницький здобув у рідному селі, а у 1867 р. почав навчатися в , куди він потрапив випадково, завдяки дружбі із сином власника економії в Сонцівці.
В училищі Дмитро Яворницький вивчав російську і латинську мови, географію, історію, закон Божий та інші предмети. Учнів знайомили з літописними творами, давнім епосом, філософськими трактатами. Найбільші успіхи Дмитро мав у царині словесності.
По закінченні училища він повернувся додому і через деякий час, у 1874 році, за сімейною традицією, вступив до Харківської духовної семінарії. Це сталося за наполяганням батька. Однак священничий сан не вабив Яворницького, особливо через косність та схоластику, які панували в семінарії. Його захоплювали історія рідного краю, народні звичаї та фольклор. Провчившись три роки, Дмитро Яворницький залишив семінарію й у 1877 р. вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету, що свого часу вважався «Слобожанськими Афінами» та уславився ідеями слов'янського відродження, розквітом романтизму, піднесенням зацікавлення етнологією, фольклором.
Харківський університет
Час навчання Яворницького в Харківському університеті (1877—1881) припадає на період в історії, коли студентські заворушення призводили до тимчасового закриття університетів і припинення навчання. Такі події відбувалися й у Харківському університеті.
Вимушені канікули Дмитро Яворницький намагався проводити вдома, щоб допомогти батькам і відпочити, бо слабкий здоров'ям з дитинства, він часто хворів. У рідній Сонцівці він не гаяв часу, а збирав фольклорний матеріал, записував пісні, що їх співали мати та односельці. Декілька записаних ним у студентські роки пісень пізніше були опубліковані його студентським приятелем, майбутнім професором Харківського університету Михайлом Халанським (1857—1910), з яким Дмитро під час навчання мешкав в одній кімнаті.
У студентські роки Дмитро Яворницький знову вирішив повернутися до запорозького козацтва. На 2-му курсі він визначився з темою дослідження: «Виникнення та устрій Запорозького коша», почав вивчати літературу, шукати джерел, що висвітлювали історію запорозького козацтва.
Становлення Яворницького як вченого відбувалося під впливом прогресивних професорів Харківського університету, українських патріотів Олександра Потебні та Миколи Сумцова. Український філолог, творець лінгвістичної поетики Олександр Потебня залучив Дмитра Яворницького до участі в студентському гуртку з вивчення історії, побуту та звичаїв народу. Між учителем та учнем встановилися добрі стосунки.
Яворницький був частим гостем у родині Олександра Потебні, який допоміг йому влаштуватися на роботу в одну з харківських гімназій. Видатний український етнолог, фольклорист, громадський діяч Микола Сумцов згодом став його колегою і другом. Вони радилися, підтримували один одного в житті й творчості. Їх пов'язували спільні наукові інтереси, збігалися і їхні дослідницькі методи. Від своїх учителів Яворницький перейняв захоплення фольклором, нахил до збирання, записування та публікації пам'яток усної народної творчості. З вдячністю та повагою ставився Дмитро Іванович до своїх університетських вчителів. Їхні образи він втілив в автобіографічному романі «За чужий гріх» (1907 р.), а Сумцову присвятив вірш «Працівнику за Україну», який увійшов до збірки поезій «Вечірні зорі» (1910 р.).
На час закінчення університету Яворницький остаточно вирішив присвятити своє життя науці, а саме дослідженню історії запорозького козацтва. По закінченні університету (1881) він, як винятково обдарований студент, був залишений позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання. Замість уже обраної ним теми, йому запропонували досліджувати історію Фінляндії. Дмитро Іванович згадував, як попечитель харківського навчального округу генерал-лейтенант Максимович у категоричній формі заявив початківцю: «Ваші запорожці нам не потрібні. Пишіть про Фінляндію». Проте молодий вчений виявив принциповість, не відмовився від обраної ще в студентські роки теми з історії запорозького козацтва. Тема належала до крамольних, тому за це згодом його позбавили стипендії. До цієї невдачі додалася ще й розлука з друзями — Михайлом Халанським та , які по закінченні університету поїхали викладати — один у Білгород, другий у Суми.
Залишившись без засобів для існування, Яворницький, за допомогою Потебні та інших харківських знайомих, влаштувався викладачем історії у та в жіночу гімназію Н. Я. Григорцевич.
Перші експедиції
За порадою Олександра Потебні й Миколи Сумцова він вирушив у Південну Україну, на Катеринославщину та Херсонщину, де свого часу існувала Запорозька Січ. Починаючи з 1882 р., протягом 50 років майже кожного літа Яворницький мандрував землями колишніх Запорозьких вольностей, проводив археологічні розкопки, записував пісні, перекази, розповіді нащадків запорозьких козаків, знайомився з місцевими старожилами та власниками приватних колекцій, досліджував ландшафт і природні умови Запорозького краю, перепливав на дубах Дніпрові пороги, неодноразово ламав руку, тонув у Дніпрі, був засипаний землею в кургані. Про всі свої пригоди Яворницький писав Феофану Лебединцеву.
Разом з Яворницьким дослідженнями козаччини займався історик, фольклорист, археолог і викладач з Олександрівська Яків Новицький. В особі Новицького Дмитро Іванович здобув найвідданішого й найщирішого у своєму житті друга, однодумця, колегу. Багато спільного об'єднувало цих подвижників української культури. Понад 40 років тривали дружба і творча співпраця Дмитра Яворницького з Яковом Новицьким. Вони постійно радилися, ділилися творчими планами, допомагали один одному в дослідженнях, збиранні колекцій, складанні топографічних карт Запоріжжя, записуванні фольклору.
З перших праць наукової діяльності Дмитро Яворницький залучав до своїх досліджень широкий аматорський загал, передусім учителів, лікарів, священників, управителів маєтків, статистиків, земських службовців, колекціонерів та ін. Усі вони «постачали» йому необхідну інформацію, сповіщали про археологічні знахідки, розшукували пам'ятки, записували з вуст народу пісні, думи, перекази. Влітку 1884 р. Дмитро Яворницький через газету «Днепр» звернувся до населення Катеринославщини з проханням надсилати йому усі матеріали, що стосуються історії запорозького козацтва. Наукові подорожі вченого охоплювали значну територію — Катеринославську, Херсонську, Таврійську, Полтавську, Чернігівську та Харківську губернії.
Харківський період
Дослідження Дмитро Яворницький уже в 1883—1884 втілив у серію статей історико-топографічного та фольклорного характеру, надрукованих у періодичних виданнях Харкова, Катеринослава та Києва, зокрема в першому українському історичному журналі «Кіевская старина». У січні 1883 його обрали членом наукового Історико-філологічного товариства при Харківському університеті, яке очолював (1878—1890) професор Олександр Потебня. Це надало Дмитрові Яворницькому новий імпульс до наукової праці. На підставі виявлених джерел вчений підготував серію публічних лекцій «Про запорозьких козаків». Перша лекція відбулася у Харкові 21 квітня 1884. Біржовий зал, де Дмитро Іванович читав лекції, щоразу був переповнений. Протягом двох годин публіка насолоджувалася імпровізацією молодого вченого, який захоплено, без конспекту читав лекції. Відтоді Дмитро Яворницький активно популяризував історію запорозького козацтва серед широкого загалу. Незабаром його лекції відбулися у Катеринославі, Полтаві, Чернігові, Хоролі, Херсоні, Москві, Петербурзі та багатьох інших містах України та Росії. Лекції мали величезний успіх і зробили Д. Яворницького досить популярним. Восени 1884 відбулося знайомство історика з корифеями українського театру Марком Кропивницьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським, Марією Заньковецькою. Яворницький підтримував тісні стосунки з діячами харківської «Громади» — відомими вченими О. Потебнею, М. Сумцовим, педагогом Д. Пильчиковим, письменником і видавцем М. Лободовським та ін.
На харківський період припадає дружба Дмитра Яворницького з відомим поетом Яковом Щоголєвим, який присвятив Дмитру Івановичу вірш «В степу». Проте дружба закінчилась досить трагічно. У Щоголєва була дочка Єлизавета — особа високоталановита, музично обдарована, котра чудово грала на арфі. Саме гра Єлизавети на арфі «прикувала до неї і ум, і серце, і волю» Яворницького. Вони покохали одне одного. Проте Яків Щоголєв віддав Єлизавету заміж, проти її волі, заради титулу та багатства, за князя Шаховського. Однак Єлизавета не вжилася з князем Шаховським і покинула його заради «козака Байди», як називав себе у дружньому колі Дмитро Яворницький. Є відомості про те, що Єлизавета Яківна поїхала за Дмитром Яворницьким навіть у Середню Азію. За словами Дмитра Івановича, Яків Щоголєв прокляв і дочку, і тричі прокляв Яворницького. Однак через короткий час між Дмитром Яворницьким і Єлизаветою Шаховською стався розрив, який Дмитро Іванович пояснював тим, що у Єлизавети «натура така палка, така пекельна, що лучче одрубай собі правицю і біжи од неї з одною лівою, біжи без огляду…». Незважаючи на розрив з Яковом Щоголєвим, Дмитро Яворницький не перестав поважати його як талановитого поета. Окрім наукової діяльності, Дмитро Яворницький брав активну участь у громадському житті харківської інтелігенції. Восени 1884 з його ініціативи виникла ідея видати літературний збірник українською мовою. У той час заборони українського друкованого слова це був сміливий крок. Редагувати цей збірник мав також Дмитро Яворницький. Матеріальну підтримку обіцяв харківський аристократ Б. Філонов. Однак цей проєкт не здійснився. Важливою подією в житті Дмитра Яворницького став VI Археологічний з'їзд, що відбувся у серпні 1884 р. в Одесі. Вперше молодий вчений постав перед високим науковим форумом, на якому зібрався весь цвіт історичної науки Російської імперії. Тут Яворницький виголосив два реферати, котрі здобули високу оцінку фахівців. На з'їзді відбулося його знайомство з провідними вченими, зокрема з Володимиром Антоновичем. Саме починаючи від цього з'їзду, Яворницький став вважати себе археологом. 30 квітня 1885 р. його обрали членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. Повернувшись до Харкова, вчений з натхненням продовжив дослідження. Проте над ним почали збиратися хмари. Реакція 1880-х років позначилася на житті й Харківського університету, зазнали тиску всі демократичні елементи. Природно, що енергійне дослідження і популяризація Дмитром Яворницьким «крамольної» історії запорозького козацтва, його активна громадська діяльність викликали вороже ставлення до нього влади. Він потрапив в опалу, восени 1884 р. був звинувачений в «українофільстві» й «сепаратизмі» та незабаром позбавлений стипендії і звільнений з університету. «І не думав і не думаю бути сепаратистом, — Люблю клаптик землі! Люблю тому, що не знаходжу ніде іншої розради, люблю тому, що там є широкий простір для моєї роздольної натури, люблю тому, що в чистих річкових водах своєї Украйни бачу сумний образ своєї особи. Ех, знали б люди, як важко мені жити на світі! Одна втіха — кинутися в степ, заглибитися в дні давно минулого часу … Так хіба це сепаратизм?».
Проте незважаючи на перешкоди, Дмитро Яворницький не припинив наукових студій. У грудні 1884 р. поїхав до Москви, з метою розшуку в московських архівах документів з історії козацтва. Тут він встановив творчі контакти з відомими істориками Дмитром Анучиним, Іваном Забєліним, Дмитром Іловайським, Василем Ключевським, Миколою Ковалевським, С. Усовим та ін. А у січні 1885 р. здійснив подорож до Петербурга, де познайомився з діячами великої і впливової української колонії. Доленосною для нього була зустріч з видатним істориком Миколою Костомаровим, який справив надзвичайне враження на Дмитра Яворницького.
Вчений давав поради молодому історикові у царині дослідницьких підходів і методів, передусім щодо розробки комплексної джерельної бази з історії запорозького козацтва, залучення у дослідницький ареал не тільки писемних, але всіх типів історичних пам'яток, серед них речових, усних, зображувальних. Цей своєрідний заповіт Миколи Костомарова став дослідницьким кредо Дмитра Яворницького. На відомих костомаровських вівторках Дмитро Яворницький познайомився з петербурзькими українцями: Кесарем Білиловським, Данилом Мордовцевим (Мордовцем), Григорієм Вашкевичем, Петром Саладиловим, які стали його друзями. Саме тут народився план переїзду Дмитра Івановича до Петербурга, що й відбулося на початку серпня 1885.
Петербурзький період
1885 рік пройшов чорною смугою в житті вченого: помер батько і сталося розлучення з першою дружиною Варварою Кокіною. А влітку під час розкопок Яворницький мало не загинув, коли його в ямі притиснуло землею. Над ним уже почали читати молитву. Ці події вплинули на Дмитра Яворницького, він мало не збожеволів, передчасно посивів.
Влітку він знову виїжджав в Україну для топографічних, археологічних і фольклорно-етнологічних досліджень. Особливо плідним виявився 1886 р. У березні цього року Дмитра Яворницького обрали дійсним членом (м. Санкт-Петербург). Про наукову працю Яворницького в петербурзький період (1885—1892) свідчить його творчий доробок, що складається з 56 статей і 7 монографій, великого масиву знайдених ним історичних пам'яток, безлічі записаних пісень та іншого фольклорного матеріалу. Він досліджував Троїцький собор у Новомосковську, а також святиню запорозького козацтва, його «новий Єрусалим» — Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. У полі зору дослідника були приватні колекції запорозької старовини, найбільшими з яких, за оцінкою Яворницького, були збірки Георгія Алексєєва та Олександра Поля на Катеринославщині й Василя Тарновського на Чернігівщині. У 1887 р. вчений здійснив подорож до Соловецького монастиря в пошуках документальних свідчень про останнього кошового отамана Запорозького війська Петра Калнишевського, який по ліквідації Запорозької Січі був ув'язнений у Соловецькому монастирі, де просидів 25 років, там помер і там похований.
У Петербурзі побачили світ: перша монографія Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (1888), «Сборник документов для истории запорожских козаков» (1888), історико-популярне видання «Очерки по истории запорожских козаков и Новороссийского края» (1889), історико-топографічний нарис «Вольности запорожских козаков» (СПб, 1890), в якій вчений показав роль географічного фактора у формуванні запорозького козацтва.
Книга «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» була видана завдяки матеріальній підтримці відомого українського мецената і колекціонера Василя Тарновського, який пожертвував на цю справу 1000 руб. Ця книга являє собою своєрідний щоденник вченого-мандрівника, що подорожує місцями колишнього Запоріжжя, і багата на оповідки запорозьких старожилів про козацькі часи, описи запорозького одягу, зброї, побутових та культових пам'яток.
До найвизначніших наукових надбань Дмитра Яворницького в цей період його діяльності належить 1-й том тритомної монографії «История запорожских козаков» (1892), у виданні якого науковцю допомагали його друзі Петро Саладилов, Ілля Рєпін, В. Васютинський та ін. «История запорожских козаков» вважається «літописом» запорозького козацтва.
У Петербурзі Дмитро Яворницький брав участь у культурно-громадському житті української громади, приятелював з Кесарем Білиловським, Сергієм Васильківським, Георгієм Вашкевичем, Петром Катериничем, Дмитром Мордовцевим, Петром Саладиловим, Опанасом Сластьоном, Петром Пелехіним та іншими. Він заприятелював з художниками Іллею Рєпіним, Михайлом Мікешиним, Іваном Шишкіним, Костянтином Маковським, мистецтвознавцем і критиком Володимиром Стасовим. Згодом Дмитро Іванович почав влаштовувати в своєму помешканні так звані «суботки», на які збиралися земляки-українці й представники російської інтелігенції, іноді до 40 людей. На цих вечорах співали пісень, танцювали, слухали гру на кобзі Опанаса Сластіона.
З живописцем Іллею Рєпіним познайомився в лютому 1886 р. під час панахиди по Тарасові Шевченкові, що її відправила українська громада в Казанському соборі в Петербурзі. За словами Дмитра Яворницького, з Іллею Рєпіним його познайомили і здружили запорожці. Їхня дружба мала наслідок — славнозвісну картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Окрім того, художник виконав кілька ілюстрацій до книги Дмитра Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», а також до 1-го тому «Истории запорожских козаков».
Обвинувачення Дмитра Яворницького в «неблагонадійності» надходили до міністерства освіти. Навіть йшлося про якийсь донос із Харкова. Внаслідок цього міністр народної освіти Делянов таємним листом від 16 червня 1887 р. запропонував попечителеві Петербурзького навчального округу Новікову усунути Дмитра Яворницького від викладацької діяльності як неблагонадійного.
За допомогою впливових знайомих Яворницькому вдалося поновити викладацьку діяльність і влаштуватися в одній з найкращих петербурзьких гімназій — жіночій гімназії Марії Стоюніної. А влітку він знову поринув в археологічні дослідження, за традицією відвідав Катеринославщину, Херсонщину, Полтавщину, де копав кургани, збирав фольклорно-етнографічний матеріал.
У 1889 р. Дмитро Яворницький спільно з видатним катеринославським меценатом, колекціонером, краєзнавцем і громадським діячем Олександром Полем розшукував місце битви Богдана Хмельницького з поляками під Жовтими Водами. Влітку 1891 р. Дмитро Яворницький здійснив археологічні дослідження в селі Фаліївка на Херсонщині — маєтку свого приятеля — згодом генерала, воєнного юриста, що походив зі шведського роду, був нащадком гетьмана Данила Апостола й належав до відомих на півдні України родин Синельникових, Селецьких, Малама та ін. Результатом цих досліджень стала книга Дмитра Яворницького «История села Фалеевки-Садовой» (СПб., 1892).
Дружні стосунки мав Дмитро Яворницький і з матір'ю Комстадіуса — Софією Миколаївною, уродженою Синельниковою (правнучкою правителя Катеринославського намісництва І. М. Синельникова), у другому шлюбі фон Таль. Окрім того, вчений заприятелював також з рідним братом Софії фон Таль — генералом Олексієм Синельниковим, в маєтку котрого у селі Михайлове-Апостолове у 1897 р. Яворницький здійснив археологічні дослідження й зробив сенсаційні знахідки, які демонструвалися в Ермітажі російському імператорові Миколі ІІ .
У 1891 р. наказом міністра народної освіти , Яворницькому, вже у категоричнішій формі, заборонялося викладати в навчальних закладах Російської імперії «за тенденциозное проявление в лекциях антипатии к московской истории и правительству и пристрастие к истории Малороссии», що змусило його змінити дислокацію та тимчасово переорієнтуватись на дослідження в Середній Азії.
Середньоазійській період
Період перебування Яворницького в Середній Азії (Ташкент, Самарканд) збігся з часом активної колонізації цього краю, пожвавленням культурного життя. Сюди приїздило багато вчених із різних країн, досліджували місцеву історію, проводили археологічні розкопки, зокрема французькі й англійські вчені. Український історик вельми прислужився створенню в Самарканді музею (Музеум Самаркандського статистичного комітету, наразі ), який відкрили в липні 1896 р. Саме він описав усю колекцію , яка й стала основою для створення музею. Значним внеском Яворницького у дослідження історії Середньої Азії треба вважати серію його статей у місцевій (газети «Окраина», «Туркестанские ведомости») та центральній («Новости и биржевая газета») періодиці. Але головним досягненням став «Путеводитель по Средней Азии от Баку до Ташкента в археологическом и историческом отношениях» (Ташкент, 1893), за який вчений одержав орден Станіслава ІІІ ступеня (1893 р.) та орден Бухарської Золотої Зірки ІІІ ступеня (1894 р.) і чин колезького асесора (цивільний чин VIII класу). В Середній Азії Яворницький і далі напружено працював над історією козаччини, зокрема над другим томом «Истории запорожских козаков» (СПб., 1895), а також над книгою про кошового Івана Сірка, що вийшла друком 1894 р. в Петербурзі.
У Ташкенті й особливо в Самарканді Яворницький заприятелював з представниками місцевої інтелігенції, серед яких було багато земляків з України. Особливо міцні стосунки він підтримував з , родом з Житомира, службовцем самаркандського банку, толстовцем, шевченкознавцем-аматором, який друкувався в місцевих газетах. Середньоазійське відрядження Яворницького було розраховане на три роки, але фактично вчений перебував там 2 роки.
Московський період
У квітні 1894 р. він виїхав до Москви для роботи в архівах, з метою закінчення 2-го тому «Истории запорожских козаков», який був надрукований у 1895 р. і в якому спостерігаються «наслідки» перебування вченого в Середній Азії. Це, зокрема, дотримання ним теорії азійського походження козацтва як історичного явища, порівняння й виявлення спільних рис у побуті козаків і народів Середньої Азії. 3-й том монографії вийшов у 1897 р. Критика неоднозначно зустріла цей твір Яворницького, якого звинувачували в ідеалізації та романтизації козацтва.
Новий 1895 р. Дмитро Іванович зустрічав в Москві, у колі друзів, потім поїхав до міста Владимира (на Клязьмі), де віце-губернатором був зять давнього його друга Георгія Петровича Алексєєва — князь Микола Петрович Урусов. Відтоді й на довгі роки заприятелював Дмитро Іванович з впливовим князем. А в липні 1895 р. за допомогою Івана Яковича Рудченка Яворницького зараховано на посаду чиновника з особливих доручень при Варшавській казенній палаті, що її очолював Іван Рудченко. Окрім того, Іван Рудченко і Георгій Алексєєв сприяли встановленню стосунків Яворницького з Варшавським університетом, зокрема зверталися до ректора цього університету Петра Ковалевського — вченого-психіатра, який свого часу навчався у катеринославській духовній семінарії й закінчив Харківський університет, рекомендуючи йому Яворницького. Протягом вересня 1895 — січня 1896 рр. Яворницький склав 4 магістерських іспити на історико-філологічному факультеті Варшавського університету. А наприкінці 1896 р., за сприянням видатного російського історика професора Василя Йосиповича Ключевського (1841—1911), Яворницький влаштувався приват-доцентом на історико-філологічному факультеті Московського університету.
Також Яворницький взявся викладати історію в Строгановському училищі живопису. У 1898 р. Яворницький видав нову книгу «По следам запорожцев». Ця книга була заборонена цензурою, тому що значна частина тексту була написана українською мовою, а духівництво виведено у негативних типах. Того ж 1898 р. розпочалося друкування монументальної двотомної збірки документів «Источники для истории запорожских козаков», що остаточно була видана, за сприяння князя Миколи Урусова, лише 1903 р. у Владимирі.
29 квітня 1901 р. на історико-філологічному факультеті Казанського університету відбувся захист магістерської дисертації Яворницького. На здобуття наукового ступеня магістра російської історії вчений репрезентував 2-е видання 1-го тому «Історії запорозьких козаків».
В Москві активізувалася і літературно-громадська діяльність Яворницького, співпраця в журналі «Детское чтение», який видавав відомий російський педагогічний діяч . В цьому журналі Яворницький опублікував низку статей: «Святки в Малороссии», «Забытый украинский філософ Сковорода», «Князь Дмитрий Іванович Вишневецкий», «Свирговский, Ружинский и Подкова», «Гетман Кшиштоф Косинский» та ін.
У Москві Дмитро Іванович особливо заприятелював з письменником і репортером Володимиром Гіляровським — «дядьком Гіляєм», разом з яким вони їздили шукати сліди перебування під Москвою кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Разом відвідали в Ясній Поляні геніального письменника Льва Толстого, про що розповів Гіляровський у своїх мемуарах «Друзья и встречи» (М., 1934). Для Яворницького це була друга зустріч з Толстим. Перша відбулася випадково 1899 р. у потязі.
Яворницький плідно співпрацював з Московським Археологічним товариством, Імператорською Археологічною комісією, Російським Воєнно-історичним товариством, Російським музеєм, Державним літературним музеєм. Він був обраний до складу Вітебської, Владимирської, Полтавської, Рязанської, Псковської і Таврійської архівних комісій.
Перебуваючи в Москві, Яворницький підтримував дружні стосунки з провідними діячами українського національно-визвольного руху і української культури: Борисом Грінченком, Костянтином Білиловським, Олександром Кониським, Михайлом Коцюбинським, Миколою Лисенком та ін. 1900 р. спільними зусиллями Д. Яворницького та живописців Сергія Васильківського і Миколи Самокиша побачив світло художній альбом «Из украинской старины». Яворницький був одним з найактивніших діячів Товариства ім. Т. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям України, що навчалися у вищих закладах Петербурга.
Мешкаючи в Москві, Яворницький, як і раніше, читав багато лекцій по різних містах, особливо часто намагався приїжджати в Україну, постійно мріяв про «курінь» на березі Дніпра-Славути. Найулюбленішим місцем його відпочинку був невеличкий хутір Богодар в Олександрівському повіті Катеринославської губернії.
Катеринославський період
У 1902 р. його запросили на посаду директора Катеринославського обласного музею ім. О. М. Поля. 28 грудня 1902 р. З директорством Яворницького починається відродження, а фактично — становлення цього музею, який, завдяки Яворницькому, перетворився на один з провідних музеїв України, справжню скарбницю пам'яток української історії та культури. Музей став найбільшим у світі сховищем запорозької старовини. Він прочитав у краї багато лекцій, публікував статті в місцевій періодиці, приятелював з місцевими дослідниками Олександром Полем, , Антоном Синявським, Яковом Новицьким та можновладцями Георгієм Алексєєвим, , Михайлом Миклашевським, Михайлом Родзянком, Ананієм Струковим, Миколою Урусовим та ін. Дмитро Іванович розпочав формувати музейну збірку. Власну колекцію старожитностей також поклав у фундамент музейного зібрання. Комплектування музейних фондів значно активізувалося в зв'язку з підготовкою ХІІІ Археологічного з'їзду, який мав відбутися влітку 1905 р. у Катеринославі.
Того ж року був збудований і власний будинок Яворницького й учений остаточно оселився у Катеринославі. Яворницький створив і понад 30 років керував музеєм, що являв собою провідний культурний центр Придніпров'я.
Багато сил і енергії доклав Дмитро Іванович до справи організації ХІІІ Археологічного з'їзду (Катеринослав, серпень 1905). Протягом трьох сезонів вчений здійснював широкомасштабні археологічні дослідження, керував організацією виставки, до участі в якій залучив багатьох колекціонерів. Того часу здійснилася мрія вченого «накопатися досить могил» (тобто курганів). Незабаром, у 1906 р. він був обраний дійсним членом Московського археологічного товариства.
У 1910 р. здійснилася давня мрія Яворницького — подорож на Близький Схід, де він відвідав Єгипет, побував у Єрусалимі, а в Гелуані зустрічався з геніальною українською письменницею Лесею Українкою. Повернувшись, вчений взяв участь у підготовці Південноросійської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки, що відбулася у Катеринославі 1 липня — 10 жовтня 1910.
У 1906 р. вийшла друком фольклорна збірка вченого, над якою він працював майже 30 років — «Малороссийские народные песни, собранные в 1878—1905 гг.». У місцевій періодиці дослідник опублікував низку статей з історії запорозького козацтва. Важливою сторінкою в творчому житті Яворницького у Катеринославі була його участь в роботі місцевої вченої архівної комісії (1903—1916), співпраця з її провідними членами: Антоном Синявським, Василем Бідновим, Валерієм Машуковим, Яковом Новицьким, Віктором Даниловим, Дмитром Дорошенком. У 1909 р. Дмитро Іванович був обраний почесним членом цієї комісії. Він друкувався на сторінках її «Летописей» і головував на її засіданнях. На особливу увагу заслуговує стаття «Запорожці в поезії Т. Г. Шевченка», в якій Яворницький висвітлив запорозьку тематику в творчості Кобзаря. У 1909 р. вчений видав коштом катеринославського українського діяча й мецената Володимира Миколайовича Хрінникова збірку «Матеріали до біографії Т. Шевченка». Досить активною у катеринославський період була й лекційна діяльність Яворницького, в тому числі на загальноосвітніх курсах учителів у Катеринославі (1911) та Полтаві (1912).
Громадська позиція Яворницького яскраво виявилася в його діяльності у просвітянському русі, передусім у катеринославському товаристві «Просвіта», біля витоків якого у 1905 р. він стояв. Багато зусиль доклав Яворницький до святкування у Катеринославі 100-ї річниці від дня народження Т. Шевченка (1914 р.), що його організувала «Просвіта».
За ініціативою і під редакцією Яворницького в Катеринославі побачило світ перше і єдине число газети-тижневика «Запорожжє». 21—22 травня 1917 р. вчений був почесним головою катеринославського українського губернського з'їзду Центральної Ради.
Під час перших визвольних змагань, вдень і вночі охороняв Дмитро Іванович музей від пограбування, навіть домігся «охоронної грамоти» від Нестора Махна. У 1917 р. Яворницький брав участь у діяльності відродженої катеринославської «Просвіти». Не припиняв учений і лекційної діяльності. Яворницький читав лекції на губернських земських курсах для вчителів губернії; на українських курсах для вчителів земських та церковно-приходських шкіл і представників від волостей Павлоградського повіту; на курсах українознавства для вчителів земських і церковних шкіл Олександрівського повіту. З ім'ям Яворницького пов'язане становлення вищої освіти на Катеринославщині. Він став одним з перших професорів Катеринославського університету. 29 липня 1918 р. його обрано професором кафедри історії України цього навчального закладу, в якому 20 вересня того ж року він прочитав лекцію «Україно-руське козацтво перед судом історії». Він розробив курс історії місцевого краю.
Радянський період
До значних творчих досягнень Дмитра Яворницького того часу належать географічно-історичний нарис «Дніпрові пороги» (Харків, 1928) та збірка документів «До історії Степової України» (Дніпропетровськ, 1929).
З ім'ям Дмитра Яворницького пов'язане й становлення архівної справи на Катеринославщині в пореволюційні роки. Він брав участь у роботі архівної комісії, створеній при губернському відділі народної освіти в 1920 р., яка мала взяти на облік архіви всіх дорадянських установ і завданням якої була організація архівної справи в губернії. 1 лютого 1922 р. Д. І. Яворницький очолив Катеринославське губернське архівне управління — саме ця дата вважається офіційною датою заснування Державного архіву Дніпропетровської області. В умовах страшної розрухи, паперового голоду в країні, безгрошів'я і повної байдужості місцевого начальства до архівної справи Дмитро Яворницький доклав багато зусиль для врятування цінних історичних джерел. Завдяки його подвижницькій діяльності вдалося зберегти документальний комплекс документів, який надалі склав основу Катеринославського крайового історичного архіву. У серпні 1924 р. Д. І. Яворницький подав у відставку і цілком зосередився на керівництві Крайовим музеєм. Але й працюючи в музеї продовжив свою самовіддану діяльюсть у справі вивчення архівних документів.
У 1921—1930 роках Яворницький керував науково-дослідною кафедрою українознавства, на якій працювали професори , Петро Єфремов, Митрофан Бречкевич, Володимир Пархоменко. Серед аспірантів кафедри, що близько стояли до Яворницького, були Кость Гуслистий, , Павло Козар, Володимир Грінченко та ін.
У 1920-ті рр. Дніпропетровський історично-археологічний музей, керований Яворницьким, перетворився на центр історико-краєзнавчих досліджень, охорони пам'яток. Його колекції використовувалися як джерело у дослідженнях гуманітарного циклу. До Яворницького, як директора музею і фахівця, зверталися за консультаціями і порадами науковці, письменники, діячі мистецтва з України, Росії, Німеччини, Чехії, Польщі, Великої Британії, Франції, а також земляки, що опинилися в еміграції, зокрема Василь Біднов, Євген Вировий, Олександр Ґалаґан, Іван Рудичів, Іван Труба та ін. У 1925 р. святкували 70-річчя Дмитра Яворницького. Цю подію урочисто відзначила й українська еміграція в Празі.
Яворницький у цей час керував комплексною науково-дослідною експедицією на Дніпробуді, яку він очолював протягом 1927—1932 рр. Певною мірою результати наукових досліджень експедиції здобули висвітлення в «Збірнику» Дніпропетровського краєвого історично-археологічного музею, 1-й і єдиний том якого за редакцією Яворницького побачив світло у 1929 р.
Коли стало відомо про те, що внаслідок спорудження греблі Дніпрові пороги будуть затоплені, посилився потік відвідувачів сюди, щоб подивитися на окрасу Дніпра. Д. Яворницькому належить ґрунтовне видання «Дніпрові пороги», вперше надруковане в Харкові у 1928 р., яке мало величезний успіх й зразу перетворилося на бібліографічну рідкість.
У 1920-ті рр. відбулося офіційне визнання наукових досягнень Яворницького. 1924 р. він був обраний членом-кореспондентом Української Академії наук, а у 1929 р. став її дійсним членом.
1928 р. Дмитро Іванович відвідав рідну Сонцівку, подарував місцевій школі свої книжки і дав гроші на ремонт і придбання літератури для шкільної бібліотеки. Директор місцевої школи Григорій Якубович писав славетному землякові, що після його (Яворницького) від'їзду дня не проходило в селі без спогадів про Дмитра Івановича.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Кіносюжет "Професор Яворницький дає пояснення та поради військово-спортивній експедиції” із Кіножурналу Одеської кінофабрики ВУФКУ, 1929 р. |
Наприкінці 1929 р. Державне видавництво України запропонувало Яворницькому підготувати до видання його «Историю запорожских козаков». Але, вже почалися сталінські репресії, проводилися масові чистки від «неблагонадійної» інтелігенції, фабрикувалися справи і проводилися гучні процеси. Яворницький не брав активної участі у політичному житті, він перебував на обліку в ДПУ як соціально небезпечний елемент. Вже у середині 1920-х рр. на нього був донос і встановлено таємний нагляд. Сам знаходячись під «прискіпливим оком системи», Яворницький не боявся підтримувати, заступатися, надавати роботу в музеї, залучати в Дніпробудівську експедицію тих, хто зазнав утисків. Серед епістолярної спадщини Яворницького є один лист, який містить інформацію про Голодомор-геноцид. Це лист священника Василя Котляревського, який під впливом академіка Яворницького збирав народні пісні, пам'ятки історії та культури для Дніпропетровського історичного музею (в роки Голодомору проживав в селі Пескошино Мелітопольського округу). В листі Котляревський благає Дмитра Яворницького надіслати йому продукти, або гроші.
У 1933 р. Яворницький був обвинувачений в «буржуазному націоналізмі», а керований ним музей оголошений «кублом націоналістичної контрреволюційної пропаганди». Після такого нищівного обвинувачення за наказом міністра освіти УРСР В. Затонського від 31 серпня 1933 р. Яворницького звільнили з посади директора музею. Завдяки лікарям та дружині Дмитро Іванович встав з ліжка. Чотири місяці йому не виплачували академічної пенсії. Щоб не вмерти з голоду, приходилося нести на ринок різні речі та з того й жити. Допомагали академікові місцеві шанувальники його творчості, приносили продукти.
У 1937 р. в Україні сфабрикували чергову справу так званого «Українського націоналістичного контрреволюційного підпілля» на чолі з головою РНК УРСР Панасом Любченком. Яворницького також зарахували до верхівки цієї організації й визнали «натхненником» дніпропетровського «контрреволюційного підпілля». Заарештовані в цій справі свідчили проти Дмитра Івановича. Арештованих примушували визнати, що вдома у Яворницького проходили наради з питань боротьби проти влади, активними учасниками нарад у Яворницького були вчитель Микола Підгайко, а також Сагатовський, Петровський та Нестерець, саме за показами останнього визначили Яворницького особою, що проводила антирадянську обробку музейного активу. Однак самого вченого не заарештували. Дослідники висувають різні причини цього: похилий вік Яворницького, його науковий авторитет, заступництво високих посадовців тощо.
Під час обвинувачень й утисків Дмитро Іванович намагався домогтися справедливості. Він звертався до друзів, знайомих, впливових осіб (Володимира Затонського, Григорія Петровського, Василя Чубаря, Василя Шапірова та ін.). Але час був страшний, люди були залякані, боялися підтримувати стосунки з тими, хто попав в опалу. Багато з тих, хто потенційно міг допомогти вченому, самі опинилися під прискіпливим оком системи, а інші взагалі за ґратами.
У ці трагічні для Яворницького та його родини часи на допомогу прийшли друзі. Велику підтримку вченому надала історик Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко, яку Дмитро Іванович називав «запорозькою матір'ю» (а себе «запорозьким батьком»). Полонська-Василенко разом з чоловіком — академіком М. П. Василенком — мешкала у Києві, була добре обізнана в усіх академічних справах, про які інформувала Яворницького.
На початку 1935 р. своє життя вчений оцінював на «три з мінусом». До музею він вже не повернувся, але творчу діяльність не припинив, у якій, як й завжди, знаходив душевне заспокоєння і моральне задоволення. Із захопленням працював Дмитро Іванович над улюбленим «Словником української мови»; підготував до друку збірку фольклорних матеріалів (2302 пісні); у 1936 р. написав «Историю города Екатеринослава» (укр. Історія міста Катеринослава); кожного року звітував перед Академією наук і складав плани творчих досліджень; працював над темою: «Послідовна зміна народів у південній частині України»; написав спогади про Миколу Костомарова, Іллю Рєпіна, Льва Толстого, Василя Тарновського.
У 1939 р., з нагоди святкування 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, Яворницький був обраний до складу ювілейної Шевченківської комісії АН УРСР. До цього свята вчений підготував статті: «Шевченко і Рєпін» та «І. Ю. Рєпін про Т. Г. Шевченка». Й в останні роки життя Яворницький вів жваве листування з друзями та колегами. Життя академіка Д. Яворницького перервалося о п'ятій годині ранку 5 серпня 1940 р. Ховали Д. Яворницького 6 серпня 1940 р. о 8-й годині вечора на новому кладовищі у степу. Був оркестр тієї музики, яку завжди слухав історик у парку ім. Т. Шевченка.
У кінохроніці
До наших часів зберігся мало не єдиний сюжет, на кадрах якого можна побачити Дмитра Яворницького, відзнятий 1929 року Одеською кінофабрикою ВУФКУ для «Кіножурналу» № 37/132. На кадрах професор дає поради членам військово-спортивної експедиції, яка прямує до Хортиці через Дніпрові пороги.
А перший документальний фільм про Яворницького був знятий у 1968 році. Фільм має назву «В пошуках скарбів», а сценарій написав Іван Шаповал за одним з оповідань своєї однойменної книги. В фільмі розповіли біографію вченого та його поїзду на Соловецькі острови у 1887 році в пошуках могили останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського.
1969 року був знятий сюжет у Дніпропетровську для кіножурналу «Радянська Україна» № 7. Глядачі ознайомилися з експозицією історичного музею, а також побачили кабінет, в якому працював Яворницький.
Сюжет фільму «Обличчя на полотні» від студії «Київнаукфільм» за 1986 рік присвячений дружбі Рєпіна і Яворницького, а також написанню картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Багато документальних фільмів і сюжетів про Яворницького знято за часів незалежності України. Один з останніх датується 2020 роком і має назву «Козацький батько Дмитро Яворницький». Сценарій для фільму написав краєзнавець з Дніпра Микола Чабан. Фільм розповідає біографію Дмитра Івановича.
Родина
18 лютого 1883 року він одружився з учителькою музики Варварою Петрівною Кокіною. За свідченням небоги Дмитра Івановича Т. І. Коломієць, в родині Яворницьких існувала легенда, за якою цю наречену майбутньому вченому знайшла мати — Ганна Матвіївна. За словами Коломієць, в юності Дмитро закохався у сільську дівчину, хотів одружитися з нею, але його мати була проти, і сама знайшла синові наречену — вчительку музики харківського єпархіального жіночого училища . Але цей шлюб виявився невдалим й незабаром у 1885 р. стався розрив, як казав Дмитро Іванович, «не з його вини». Варвара Петрівна не змогла зрозуміти творчу захоплену наукою натуру Яворницького і стати йому другом і помічницею. Дмитро Іванович досить болісно переживав розлучення, яке офіційно було оформлене лише через 30 років — у 1915 році.
У 1918 р. відбулася доленосна подія в особистому житті Дмитра Івановича. Він одружився з учителькою Серафімою Дмитрівною Буряковою. Окрім громадянської реєстрації шлюбу, відбулося вінчання, 30 жовтня 1918 р. у церкві Знамення Пресвятої Богородиці в місті Катеринославі.
Бурякова закінчила Києво-подільську жіночу гімназію, педагогічні курси при Фундукліївській жіночій гімназії (1898), курси для підготування учителів початкових училищ при Катеринославському педагогічному інституті (1917), до 1924 р. працювала у різних школах Катеринослава, завідувала 3-м жіночим училищем, 22-ю трудшколою та ін. З Яворницьким вона познайомилася в музеї.
Дітей у Дмитра Івановича не було ні в першому, ні в другому шлюбі.
Пам'ять
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам'яті академіка Д. І. Яворницького» від 11 жовтня 1940 р. його ім'я було надане Дніпропетровському історичному музею. 18 липня 1946 р. Дніпропетровський виконком обласної ради депутатів трудящих ухвалив рішення про відкриття Д. Яворницького (м. Дніпро, майдан Т. Шевченка, 5). Проте лише під час «відлиги», 18 липня 1964 р. відкрито меморіальну кімнату-музей і встановлено меморіальну дошку.
На початку 1970-х рр. цей меморіальний музей був закритий і знову відкрився лише 3 листопада 1988 р. В ньому відтворена меморіальна експозиція та діє виставкова зала, де репрезентовано особисті речі Яворницького, його рукописи, книги, світлини, картини Миколи Струнникова, Сергія Васильківського, Фотія Красицького та ін. Вестибюль прикрашають унікальні настінні розписи: «Тарас Бульба із синами» (автор М. Струнников) і «Сцени з козацького життя» (автор Т. Ткаченко). Біля будинку розташований сад, дерева в якому ті ж самі, що і за життя господаря (вціліла сосна, посаджена особисто Яворницьким).
Заповіт вченого поховати його біля стін створеного ним музею виконано лише 1961 р., коли Яворницького перепоховали. У 1995 р., з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Дмитра Яворницького, у Дніпропетровську, біля історичного музею, відбулося урочисте відкриття пам'ятника видатному українському діячеві (скульптор — Володимир Наконечний, архітектор — ). Пам'ятник споруджено народним коштом.
1991 року Національна спілка краєзнавців України заснувала Премію імені Дмитра Яворницького.
У листопаді 1998 року в селі Борисівка споруджено пам'ятник Дмитрові Яворницькому. Автори пам'ятника — Наталя та Олексій Фоменко.
Також у кількох населених пунктах України існують вулиці, названі на честь Дмитра Яворницького, а у Дніпрі ім'ям видатного дослідника названо центральний проспект і вулиця в Соборному районі.
У 2005 році НБУ викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Дмитра Яворницького номіналом 2 гривні.
У 2005 році Укрпошта випустила поштову марка на честь 150-річчя від дня народження.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Огляд видань про будинок-музей Д.І. Яворницького |
- пам'ятник на фоні Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького
- пам'ятна монета номіналом 2 гривні Національного банку України (2005)
- поштова марка, 2005 рік
- меморіяльна табличка на стіні Музею козацтва на Хортиці
Дослідження і твори
Археологічні
Як археолог-дослідник запорізької старовини, Яворницький написав розвідки:
- «Запорожская печера над Днепром» (1885),
- «Раскопка Кургана „Мухина гора“» (1885),
- «Раскопка Кургана в д. Вороной» (1885).
Готуючись до археологічного з'їзду (1905), що відбувся у Катеринославі, він розкопав близько 200 могил; завдяки його старанням створено колекцію матеріальних пам'яток — 75 000 експонатів, пов'язаних із Запоріжжям і Півднем України, які зберігаються в Дніпропетровському державному історичному музеї.
Яворницький досліджував старі церкви:
- «Церковные памятники Запорожья» (1893),
- «Церковное устройство у запорожских казаков» (1890), і зібрав понад 600 експонатів церковної старовини, переважно з XVIII ст.
Історичні
В історичних дослідах основну увагу Яворницький приділив історії Запорізької Січі, серед них:
- «История запорожских казаков», т. 1 (загальний огляд території запорожців, їхнього устрою і побуту, 1892, 2 вид. — т. 1 1900), т. 2 — історія до 1686 (1895), т. З — історія до 1734 (1897);
- «Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края» (1889),
- «Вольности запорожских казаков» (1918);
- «Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман запорожских низовых казаков» (1894).
- Яворницький Д. І.,. Як жило славне Запорожське Низове військо. — Катеринослав : Друкарня І. Вісман та І. Мордхилевич, 1918. — 38 с.
Багато матеріалів про Запоріжжя Яворницький зібрав і містив у часописі «Кіевская старина»:
- «Жизнь запорожских казаков по рассказу современника-очевидца» (1883),
- «Топографический очерк Запорожья» (1884),
- «Число и порядок Запорожских Сечей» (1884),
- «Остров Хортица на реке Днепре» (1886),
- «Архивные материалы для истории Запорожья» (1886),
- «Последний кошевой атаман П. И. Калнышевский» (1887);
- «Главнейшие моменты из истории запорожского казачества» (в «Русской Мысли», 1897),
- «Гетман Петр Конашевич Сагайдачный» (1913),
- «Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий» (1928),
- «Дніпрові пороги» (1928).
Цінні фактичними даними збірники Яворницького:
- «История города Екатеринослава» (1937),
- «Сборник материалов для истории запорожских казаков» (1888),
- «Источники для истории запорожских казаков», — т. 1 — т. 2 (1903),
- «До історії Степової України» (1929).
Етнологічні
Яворницький зібрав багатий етнографічний і фольклорний матеріал; ще за студентських років він записав понад 1000 пісень і близько 500 оповідань; серед праць на ці теми варті згадки:
- «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», том перший — том другий (1888), в якому вміщено 55 малюнків і 7 планів місцевостей (деякі малюнки виконав І. Рєпін);
- «По следам запорожцев» (1898), де зафіксовано зустрічі і розмови з нащадками запорожців, подано пісні про Запоріжжя, описи ігор, народних танців, матеріалів народної медицини тощо;
- «Древнейшие обыватели Южной России» (1899),
- «Малороссийские народные песни, собранные в 1878 — 1905 гг.» (1906), де зібрано 830 пісень, колядок, щедрівок, веснянок, переважно записаних з голосу;
- «Рибальчі заводи на низу Дніпра» (1927).
У 1906 — 36 Яворницький зібрав 2 302 пісні, з них 255 з нотами, які, однак, лишилися в рукописі.
Лінгвістичні
У царині лексикографії Яворницький мав значні досягнення. Усе своє життя він збирав українські слова, але, на жаль, за життя Яворницький зумів видати лише дрібку від усього українського лексично багатства яке він зібрав. Так, Яворницький у передмові до першого тому свого СУМу згадує що він надіслав 2500 зібраних ним українських слів Борису Грінченко, й значну частину з тих слів використано Грінченком у його словнику СУМ-Грінченка (у 4 томах, 1907—1909; 68 тис. слів) оскільки сам Грінченко у власній передмові до свого словника говорить про запозичення 1515 слів у Яворницького. Окрім того, за життя Яворницький зумів видати перший том свого (т. І, А— К, 1920, 8113 слів), але за різних обставин так і не зміг видати решту томів. Яворницький продовжував збирати українські слова й перед смертю, станом на липень 1939 року, зібрав понад 50 тис. українських слів (у своїх спогадах секретар Яворницького в останній роках Микола Костюк згадував про 60 тис. українських слів).
Після смерті Яворницького його документи, і у тому числі і матеріали для словника, були передані в Державну бібліотеку АН УРСР, звідки рукопис словника передали до Інституту мовознавства, про що свідчать листи, надіслані звідти вже вдові вченого, Серафимі Яворницькій. Під час II Світової війни архівні матеріали АН УРСР були евакуйовані, й хоча після війни документи збереглися, але куди подівся сам словник невідомо.
Станом на 2020 достеменно невідомо чи збереглися десь матеріали для Словника української мови з 50 тис. слів українською мовою, чи їх знищено.
Художні
Яворницький також був автором низки літературних творів:
- збірки поезій «Вечірні зорі» (1910),
- повістей і оповідань
- «Наша доля — Божа воля». (1901 і 1905),
- «У бурсу!» (1908),
- «Поміж панами» (1911),
- «Драний хутір» (1911),
- «Русалчине озеро» (1911),
- «Де люди — там і лихо» (1911),
- «Три несподівані стрічі» (1912);
- роман «За чужий гріх» (1907).
Див. також
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Czech National Authority Database
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 109.
- Ващенко В. В. Мутація імені": деякі аспекти життя Д. І. Яворницького з перспектив психобіографічної та соціологічної парадигм // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2007, С. 32 — 34.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 6.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 10.
- Д.И. Эварницкий "По следам запорожцев", Санкт-Петербург, 1898.
- Эварницкий Д. И. По следам запорожцев. СПб., 1898. С. 199.
- Державний архів Харківської області Ф.40, оп. 110, сд. хр. 1251, л. 171 об.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 11.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 12.
- Шубравська М. М. Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. — К.: Наукова думка, 1972. — 254 с.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 13.
- [Эварницкий Д. И. Песни из Харьковской губернии]. Халанский М. Образцы народного говора южной части Курской и северной — Харьковской губернии. Песни сообщены из Курской губ. г. Зиборовским, учителем народного училища, из Харьковской — студентом университета г. Эварницким // Русский филологический вестник. Варшава, 1882. — Т. 7. — С. 78—85.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 14.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 15.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 94.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 172.
- Эварницкий Д. И. Жизнь запорожских Козаков по рассказу современника-очевидца // Киевская старина. 1883. — Т. 7.-11. — С. 497—510; Число и порядок запорожских Сечей // Там же. 1884. № 4. — С. 589—608; Топографический очерк Запорожья // Там же. 1884. № 5. — С. 33 — 54; № 6. — С. 177—200; № 7. — С. 392—422.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 18.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 20.
- Абросимова С. В., Ченцова Н. В. Володимир Антонович і Дмитро Яворницький: до історії наукових і особистих взаємин // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. Д.: НГУ, 2008. Вип. 5. С. 35—41.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 112-113.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 160-161.
- ДАХО Ф. 40, оп. 38, єд. збр. 307, лл. 1 — 55
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 21.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 22.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 23.
- Смолій В. А. Літопис українського козацтва // Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. — К.: Наук. думка, 1990. — С. 9.
- Яворницький Д. І. Народні основи в поезії Т. Г. Шевченка // Споживач, 1920. — С. 4
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 25.
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід, 2009, с. 26.
- Первый опыт российских и французских археологов в русском Туркестане: методика исследования и судьба коллекций. Библиотека Туркменика, Санкт-Петербург: Европейский дом, 1998, С. 71
- Эварницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман Войска запорожских низовых Козаков. — СПб.: тип. И. Н. Скороходова, 1894. — 163 с.
- Якубовский Юрий Осипович [ 2020-09-26 у Wayback Machine.] // Сайт Собрание рукописей Государственного музея Л. Н. Толстого
- Скупейко Л. Художня проза Д. І. Яворницького // Київська старовина. 1996. № 1. С. 22—23.
- Яворницький Д. І. Моя перша зустріч з Л. Толстим // Життя й революція. 1928. Кн. Х. С. 74—82.
- Альбом: Из украинской старины — La pètite Russie d'autrefois / рис. акад. С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша; поясн. текст проф. Д. И. Эварницкого // С.-Петербург: изд. А. Ф. Маркса, 1900. — 100 с., XXI ил.
- Абросимова С. В. Внесок Д. Яворницького у розвиток музейної справи в Україні // Музей на межі тисячоліть. Дніпропетровськ: Вересень, 1999. — С. 8—10
- Эварницкий Д. И. Запорозцы в поэзии Т. Г. Шевченко // Летопись Екатеринославской Ученой Архивной Комиссии. Вып. 8. Екатеринослав, 1912. С. 11
- Яворницький Д. І. Матеріали до біографії Т. Г. Шевченко. Катеринослав, 1909
- Журба О. І. Діяльність Д. І. Яворницького в катеринославській «Просвіті» // Питання історії України: історико-культурні аспекти. Д., 1993. С. 80—88.
- Приднепровский край. 1917. 24 мая.
- Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького. Ф. 10. Арх.-778/14.
- Швидько Г. К. Д. І. Яворницький і дослідження історії України в Катеринославському ІНО //З минувшини Подніпров'я. Дніпропетровськ: Дніпро. 1995, С. 33—36
- Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Випуск 1. Дніпропетрвоськ: Гамалія, 1997, — С. 606
- Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького. Ф. 10. Арх.-23061.
- Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Випуск 6 / Укладачі: С. В. Абросимова, В. Бекетова, Н. Василенко, В. Єкшов. — Дніпропетровськ: АРТ-Прес, 2012. — С. 327
- Ченцов В. В. «Ідеолог українського націоналізму» (Д. Яворницький) // Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. Науково-документальна серія. Дніпропетровськ, 2009. Том 1. С. 345—356; також джерело: Архів управління Служби безпеки Дніпропетровської області (архів УСБУ) — фонд кримінальних справ. — П-1258. — арк. 53; Там само. — спр. 7354. — арк. 40.
- Епістолярна спадщина, 4 том, 2005, с. 276.
- Яворницький Д. І. Шевченко і Рєпін // Пам'яті Шевченка. Дн., 1939. С. 130—133; Він само. І. Ю. Рєпін про Т. Г. Шевченка // Образотворче мистецтво. 1939. № 2 — 3. С. 70.
- Абросимова С. В. Дмитро Яворницький. Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. С. 41.
- Запорожець-Девлад О. В одвічній боротьбі. Збірка нарисів і оповідань. — Буенос-Айрес: Накладом автора, 1955. — 372 с.
- Л. Г. Касян. Академік Дмитро Яворницький в аудіовізуальних документах ХХ ст. // Огляди джерел та документальні нариси — Київ, 2015 рік
- Презентація фільму «Козацький батько Дмитро Яворницький» [ 2022-05-23 у Wayback Machine.] сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
- Університетські історії кохання: жінки в житті Д. І. Яворницького // Музей історії ХНУ ім. В. Н. Казаріна
- Тележняк Е. С. Из личной жизни Яворницкого // сайт gorod.dp.ua
- Курінь козацького батька. Путівник по меморіальному будинку-музею академіка Д. І. Яворницького / Упорядники: А. І. Перкова, Н. Г. Череднік. — Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2015. — С. 15
- . Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
- Негодченко, О. П. Дмитро Іванович Яворницький та журнал «Киевская старина» (1882—1906) // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: збірник наукових праць — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського нац. ун-ту, 2001. — Вип.5 : . — 2007. — С. 44—59.
- Эварницкий, Д. И. По следам запорожцев.
- Сергій Світленко. Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві: монографія. Дніпро: Ліра, 2015. 311 стор.: С. 275.
- Марія Нудищук. До історії створення «Словника української мови» Д. І. Яворницького. http://www.museum.dp.ua. 3 травня 2020
- Василенко Н. Є. З рукописних джерел ДІМу: ліричний вірш-роздум Д. Яворницького «Вечерній дзвін» // Музей і майбутнє. — Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. — С. 89—94
Література
- Авчинниковъ А. Г. Профессоръ Дмитрій Ивановичъ Эварницкій: К 30-летію литературно-ученой дѣятельности. — Екатеринославъ: Типографія губернскаго правленія, 1914. — 16 с. : ил., портр.; 27.
- О. В. Ясь. Яворницький Дмитро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 717. — .
- Яворницький (Єварницький) Дмитро Іванович // Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник / Ред. кол.: В. Смолій (гол. ред.), Г. Боряк (заст. гол. ред.), В. Даниленко (заст. гол. ред.), В. Крупина (відп. секретар), Н. Васильєва (секретар-упоряд.), П. Бондарчук, С. Кульчицький, О. Реєнт, О. Рубльов, О. Удод, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2018. — С. 724—726. — 742 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Нудищук М. Л. До історії створення «Словника української мови» Д. І. Яворницького
- Яворницький — літературний герой (віртуальна виставка)
- Василенко Н. Є. Д. І. Яворницький у творах сучасних дніпропетровських авторів
- Василенко Н. Є. Д. І. Яворницький в українській літературі 1950–2010-х рр.
- Василенко Н. Є. Д. І. Яворницький у творчості письменників 1920–1930-х рр.
- Василенко Н. Є. Д. І. Яворницький в художній літературі 1880–1910-х рр.
- Єкшов В. В. Чи святкував новий рік та Різдво Дмитро Яворницький?
- Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родовід. — Харків : Харківський приватний музей міської садиби, 2009. — 112 с.
- Дорошенко Д. Дмитро Іванович Яворницький, «Літературно-науковий вістник», — Т. 64. Кн. 12. — С. 506—513., 1913;
- Дорошенко Д. Запорозький батько, «Дніпрова Хвиля», 8, 1913;
- Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві: монографія / С. І. Світленко. — Дніпропетровськ: Ліра, 2015. — 312 с. — .
- спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 1: Листи вчених до Д. І. Яворницького / Упоряд.: С. В. Абросимова, А. І. Перкова, О. В. Піцик, Н. Г. Чередник; Вступ. ст. С. В. Абросимової, А. І. Перкової; Перед.слово Б. Т. Карапиша. — Дніпропетровськ: Гамалія, 1997. — 888 с.
- спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип.2: Листи діячів культури до Д. І. Яворницького / Упоряд.: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Перкова та ін.; Вступ. ст. С. В. Абросимової; Під загальною ред. Н. І. Капустіної. — Дніпропетровськ: ОП «Дніпропетровська книжкова друкарня», 1999. — 460 с.
- спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 3: Листи музейних діячів до Д. І. Яворницького / Укладачі С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Пєркова та ін.; Вступ. ст. С. В. Абросимової; Під загальною ред. Н. І. Капустіної. — Дніпропетровськ, 2005. — 740 с.
- Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, Вип. 4. — Дніпропетровськ : АРТ-Прес, 2005. — 500 с.
- спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 5: Листи рідних, друзів і знайомих до Д. І. Яворницького / Укладачі: С. Абросимова, Н. Василенко, А. Перкова та ін.; За заг. ред. Н. Капустіної. Д.: АРТ-ПРЕС, 2010. — 952 с.
- Єфремов С. Письменник-кольорист, Записки іст.-філол. відділу УАН. — Кн. 13—14. 1927. — С. 213—230;
- Збірник Дніпропетровського крайового іст.-археологічного музею, т. І. Дніпропетровське 1929;
- Кочергін І. О. Невідомий Д. І. Яворницький // Січеславський альманах. — Д.: Національний гірничий університет, 2008. — Вип.3. — С. 121—131;
- Кочергін І. О. Рід та родина Дмитра Івановича Яворницького // Січеславський альманах. — Д.: Національний гірничий університет, 2006. — Вип.2. — С. 59—64;
- Петров В. Пам'яті академіка Д. І. Яворницького, «Вісті АН УРСР», 7 — 8, 1940;
- Шаповал І. В пошуках скарбів на сайті «УКРЛІТ.org»
- Олійник М. Фольклористично-етнографічна діяльність Д. І. Яворницького, «Нар. творчість та етнографія», 6, 1965;
- Гапусенко І. Дмитро Іванович Яворницький. Історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, Академік АН УРСР — К. Наукова думка, 1969;
- Шубравська М. М. Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. — К.: Наукова думка, 1972. — 254 с.
- Шубравська М. М. Д. І. Яворницький. — К., 1972.
- Абросимова С. В. До 150-річчя від дня народження академіка Д.I.Яворницького. Абросимова С. В. Енциклопедист козаччини // Український історичний журнал. — 2005. — № 4.
- Абросимова С. В. З історії видання монографії Д. І. Яворницького «Історія запорозьких козаків» //Січеславський альманах. — № 4 — Дн., 2009. — C. 5 — 23.
- Абросимова С. В. Особистість і талант Дмитра Яворницького самооцінка вченого // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: (зб. наук. пр.) / ред. кол.: С. І. Світленко (відп. ред.) та ін. — Д.: Вид-во ДНУ, 2010. — Вип. 8. — 436 с. — с. 5 — 24.
- Світленко С. І. Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві: моногр. — 2-ге вид. — Д.: ЛІРА, 2017. — 312 с.
Посилання
- Яворницький // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 502. — .
- Яворницький (Єварницький) Дмитро // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2115-2116. — 1000 екз.
- Дмитро Іванович Яворницький. Біографія
- ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2015 (ВІДЕО)
- До 155-річчя Дмитра Яворницького | Сюжет телеканалу «Інтер» | 2010 (ВІДЕО)
- Зустріч Яворницького і Махна у Катеринославі у 1919 році | Постановочний ролік співробіників музею і актора театру «Віримо» | 2008 (ВІДЕО)
- Дмитро Яворницький: успіх усупереч | Лекція про життя та діяльність Яворницького від Я. Тимошенко, завідувачки меморіального будинку-музею Яворницького | 2020 (ВІДЕО)
- Дмитро Яворницький | Історична правда з Вахтангом Кіпіані | 2019 (ВІДЕО)
- До 162-річчя з дня народження Дмитра Яворницького | Сюжет телеканалу ДніпроTV | 2017 (ВІДЕО)
- Дмитро Яворницький — дослідник українського козацтва | Ірина Фаріон і телеканала «Рада» | 2015 (ВІДЕО)
- П'ять куль для Дмитра Яворницького | «Укртелефільм» | 2006 (ВІДЕО)
- Дмитро Яворницький: унікальність таланту | Лекція Антона Мухіна для телеканалу UA. Перший | 2016 (ВІДЕО)
- Дмитро Яворницький — археолог | Програма «Краєзнавча подорож» Дніпропетровського державного телеканалу | 2015 (ВІДЕО)
- Твори Дмитра Яворницького на сайті Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
- Бібліографія Дмитра Яворницького
- Меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького сторінка на сайті Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
- Сайт Дніпропетровського Національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
- Посилання на статтю Гордєєва і Ченцова О последних годах жизни и деятельности Д.И. Яворницкого
- Інтерактивна біографія Дмитра Яворницького
- Курінь козацького батька. Путівник по меморіальному будинку-музею академіка Д. І. Яворницького. Д.: АРТ-Прес, 2015. — 94 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Dmitro Yavornickij marka Div takozh Dmitro Yavornickij moneta Dmitro Iva novich Yavorni ckij Evarni ckij 25 zhovtnya 6 listopada 1855 18551106 selo Soncivka nini Borisivka Harkivska guberniya Rosijska imperiya 5 serpnya 1940 Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij istorik arheolog etnograf folklorist leksikograf pismennik doslidnik istoriyi ukrayinskogo kozactva muzeyeznavec dijsnij chlen NTSh 1914 i VUAN 1929 Odin iz fundatoriv Oblasnogo krayeznavchogo muzeyu imeni O M Polya Avtor ponad 1500 naukovih prac Odin z pershih hto detalno vivchiv vsyu istoriyu zaporozkogo kozactva ta istoriyu dniprovskih porogiv Dmitro Yavornickij Evarnickij Dmitro Yavornickij 1900 tiNarodivsya 25 zhovtnya 6 listopada 1855 Borisivka Harkivskij povit Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer 5 serpnya 1940 1940 08 05 84 roki Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya Harkiv Peterburg Tashkent Moskva KaterinoslavDiyalnist leksikograf antropolog movoznavec istorik folklorist etnograf pismennikGaluz istoriya etnologiya istorichne krayeznavstvo folklorVidomij zavdyaki Doslidzhennyam Zaporizkoyi SichiAlma mater HNU im V N KarazinaNaukovij stupin doktor istorichnih naukVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Oleksandr Potebnya Mikola Sumcov Mikola KostomarovVidomi uchni Kost GuslistijZnannya mov ukrayinska 2 i rosijska 2 Zaklad MDUChlenstvo NAN Ukrayini d i Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaPosada Direktor Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu 1902 1933 Batko Ivan YavornickijMati Ganna TernovskaU shlyubi z Varvara Kokina Serafima BuryakovaAvtografNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya prizvishaPohodzhennya vlasnogo prizvisha Yavornickij poyasnyuvav vid yavora abo yavornika Na bagatoh drukovanih pracyah vchenogo stoyit prizvishe Evarnickij Upershe Yavornickij zustrichayetsya v podvijnih pidpisah Evarnickij Yavornickij u stattyah 1890 roku v Ekaterinoslavskih gubernskih vedomostyah Ale she u 1886 r v listi do redaktora pershogo ukrayinskogo istorichnogo zhurnalu Kievskaya starina Feofana Lebedinceva Yavornickij prohav shob jogo statti pidpisuvali same podvijnim prizvishem D I Evarnickij D I Yavornickij I poyasnyuvav Ya hochu skazati cim sho ya ne lyah a ukrayinec Prote na vsih nastupnih pracyah znovu stoyit Evarnickij I lishe pislya 1905 roku vchenij vzhivaye abo podvijnij pidpis abo prosto Yavornickij i zovsim ridko Evarnickij Za radyanskih chasiv imenuvav sebe tilki Yavornickim U listuvanni z ridnimi ta druzyami prizvishe Yavornickij vchenij pochav uzhivati nabagato ranishe nizh u drukovanih pracyah she u 1884 roci ZhittyepisRanni roki Vityag iz metrichnoyi knigi Dmitro Yavornickij rodom iz sela Soncivka teper u mezhah s Borisivka Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Tochna data narodzhennya ne bula vidoma do pochatku HHI stolittya koli u 2009 roci Andrij Paramonov direktor krayeznavec zhurnalist znajshov u harkivskomu arhivi vityag iz metriki de vkazano sho Dmitro narodivsya 25 zhovtnya za starim stilem a 29 zhovtnya jogo ohrestili Batko Dmitra Yavornickogo Ivan Yakimovich Yavornickij 1827 1885 pohodiv zi zbidnilogo dvoryanskogo rodu rodonachalnik yakogo nalezhav do kozackoyi starshini Za svidchennyam Dmitra Yavornickogo z dida pradida vin buv panskogo kolina Svij rodovid vchenij vivodiv vid galickoyi shlyahti U knizi Po sledam zaporozhcev Dmitro Ivanovich poyasnyuvav sho za gerbovnikom dvoryanskih rodiv carstva Polskogo vidanim 1853 roku u Varshavi vidomo visim paniv Yavornickih Odna gilka cogo rodu perejshla mabut uzhe pislya getmana Bogdana Hmelnickogo u teperishnyu Harkivsku guberniyu i tam osila gnizdom poblizu richki Siverskogo Doncya u Zmiyivskomu poviti U novij batkivshini chastina cogo rodu zalishilasya u dvoryanskomu stani chastina perejshla v duhivnictvo a chastina u mishanstvo Did Dmitra Ivanovicha Yakim Fedorovich Yavornickij nalezhav do duhivnictva i volodiv nevelichkim hutorom Yavornickij u Zmiyivskomu poviti Harkivskoyi guberniyi Zgodom vchenij uspadkuvav cej hutir Do duhivnictva nalezhav i batko Yavornickogo Ivan Yakimovich ostannim miscem sluzhbi yakogo bulo selo Soncivka de vin buv dyakom Za slovami Dmitra Ivanovicha jogo batko buv gramotij samouchka dobra i rozumna lyudina ne vchivs ni v yakij shkoli a sam iz sebe vivchivsya pisati i chitati Mati vchenogo Ganna Matviyivna Ternovska 1830 1916 bula prostoyu selyankoyu Sim ya zhila bidno v selyanskij hati Ditinstvo Yavornickogo projshlo u skrutnih umovah materialnih nestatkiv Prote batko Ivan Yakimovich hocha j buv maloosvichenoyu lyudinoyu namagavsya dati sinovi osvitu zaluchayuchi jogo do chitannya Trivalimi zimovimi vechorami koli sim ya zbiralas u malenkij hatinci batko po skladah chitav dityam knizhki Mati pryala a Dmitro z sestroyu Gorpinoyu lezhali na pechi j zahopleno sluhali batka Osoblive vrazhennya spraviv na malenkogo Dmitra tvir Mikoli Gogolya Taras Bulba Obraz kozaka Tarasa gliboko zapav u dushu shestirichnomu hlopchiku Vin nevtishno ridav nad doleyu kozaka Tarasa Bulbi Piznishe Yavornickij zgaduvav sho yak dochitali do togo miscya de Bulbu vishayut slozi dityachi slozi gradom kotilis u mene iz ochej Zvidtodi j nazavzhdi zahopivsya Dmitro istoriyeyu Zaporozkoyi Sichi ta yiyi kozakiv Batkivske chitannya zminyuvalosya pisnyami sho yih chudovo spivala mati Chudovij golos mav i batko majbutnogo istorika Muzichno obdarovanim viyavivsya i Dmitro Zgodom vin pochav zapisuvati pisni v ridnij Soncivci Same z cih zapisiv j rozpochalasya doslidnicka diyalnist vchenogo Pochatkovu osvitu Yavornickij zdobuv u ridnomu seli a u 1867 r pochav navchatisya v kudi vin potrapiv vipadkovo zavdyaki druzhbi iz sinom vlasnika ekonomiyi v Soncivci V uchilishi Dmitro Yavornickij vivchav rosijsku i latinsku movi geografiyu istoriyu zakon Bozhij ta inshi predmeti Uchniv znajomili z litopisnimi tvorami davnim eposom filosofskimi traktatami Najbilshi uspihi Dmitro mav u carini slovesnosti Po zakinchenni uchilisha vin povernuvsya dodomu i cherez deyakij chas u 1874 roci za simejnoyu tradiciyeyu vstupiv do Harkivskoyi duhovnoyi seminariyi Ce stalosya za napolyagannyam batka Odnak svyashennichij san ne vabiv Yavornickogo osoblivo cherez kosnist ta sholastiku yaki panuvali v seminariyi Jogo zahoplyuvali istoriya ridnogo krayu narodni zvichayi ta folklor Provchivshis tri roki Dmitro Yavornickij zalishiv seminariyu j u 1877 r vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Harkivskogo universitetu sho svogo chasu vvazhavsya Slobozhanskimi Afinami ta uslavivsya ideyami slov yanskogo vidrodzhennya rozkvitom romantizmu pidnesennyam zacikavlennya etnologiyeyu folklorom Harkivskij universitet Yavornickij v odyazi zaporozhcya Chas navchannya Yavornickogo v Harkivskomu universiteti 1877 1881 pripadaye na period v istoriyi koli studentski zavorushennya prizvodili do timchasovogo zakrittya universitetiv i pripinennya navchannya Taki podiyi vidbuvalisya j u Harkivskomu universiteti Vimusheni kanikuli Dmitro Yavornickij namagavsya provoditi vdoma shob dopomogti batkam i vidpochiti bo slabkij zdorov yam z ditinstva vin chasto hvoriv U ridnij Soncivci vin ne gayav chasu a zbirav folklornij material zapisuvav pisni sho yih spivali mati ta odnoselci Dekilka zapisanih nim u studentski roki pisen piznishe buli opublikovani jogo studentskim priyatelem majbutnim profesorom Harkivskogo universitetu Mihajlom Halanskim 1857 1910 z yakim Dmitro pid chas navchannya meshkav v odnij kimnati U studentski roki Dmitro Yavornickij znovu virishiv povernutisya do zaporozkogo kozactva Na 2 mu kursi vin viznachivsya z temoyu doslidzhennya Viniknennya ta ustrij Zaporozkogo kosha pochav vivchati literaturu shukati dzherel sho visvitlyuvali istoriyu zaporozkogo kozactva Stanovlennya Yavornickogo yak vchenogo vidbuvalosya pid vplivom progresivnih profesoriv Harkivskogo universitetu ukrayinskih patriotiv Oleksandra Potebni ta Mikoli Sumcova Ukrayinskij filolog tvorec lingvistichnoyi poetiki Oleksandr Potebnya zaluchiv Dmitra Yavornickogo do uchasti v studentskomu gurtku z vivchennya istoriyi pobutu ta zvichayiv narodu Mizh uchitelem ta uchnem vstanovilisya dobri stosunki Yavornickij buv chastim gostem u rodini Oleksandra Potebni yakij dopomig jomu vlashtuvatisya na robotu v odnu z harkivskih gimnazij Vidatnij ukrayinskij etnolog folklorist gromadskij diyach Mikola Sumcov zgodom stav jogo kolegoyu i drugom Voni radilisya pidtrimuvali odin odnogo v zhitti j tvorchosti Yih pov yazuvali spilni naukovi interesi zbigalisya i yihni doslidnicki metodi Vid svoyih uchiteliv Yavornickij perejnyav zahoplennya folklorom nahil do zbirannya zapisuvannya ta publikaciyi pam yatok usnoyi narodnoyi tvorchosti Z vdyachnistyu ta povagoyu stavivsya Dmitro Ivanovich do svoyih universitetskih vchiteliv Yihni obrazi vin vtiliv v avtobiografichnomu romani Za chuzhij grih 1907 r a Sumcovu prisvyativ virsh Pracivniku za Ukrayinu yakij uvijshov do zbirki poezij Vechirni zori 1910 r Na chas zakinchennya universitetu Yavornickij ostatochno virishiv prisvyatiti svoye zhittya nauci a same doslidzhennyu istoriyi zaporozkogo kozactva Po zakinchenni universitetu 1881 vin yak vinyatkovo obdarovanij student buv zalishenij pozashtatnim stipendiatom dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Zamist uzhe obranoyi nim temi jomu zaproponuvali doslidzhuvati istoriyu Finlyandiyi Dmitro Ivanovich zgaduvav yak popechitel harkivskogo navchalnogo okrugu general lejtenant Maksimovich u kategorichnij formi zayaviv pochatkivcyu Vashi zaporozhci nam ne potribni Pishit pro Finlyandiyu Prote molodij vchenij viyaviv principovist ne vidmovivsya vid obranoyi she v studentski roki temi z istoriyi zaporozkogo kozactva Tema nalezhala do kramolnih tomu za ce zgodom jogo pozbavili stipendiyi Do ciyeyi nevdachi dodalasya she j rozluka z druzyami Mihajlom Halanskim ta yaki po zakinchenni universitetu poyihali vikladati odin u Bilgorod drugij u Sumi Zalishivshis bez zasobiv dlya isnuvannya Yavornickij za dopomogoyu Potebni ta inshih harkivskih znajomih vlashtuvavsya vikladachem istoriyi u ta v zhinochu gimnaziyu N Ya Grigorcevich Pershi ekspediciyi Za poradoyu Oleksandra Potebni j Mikoli Sumcova vin virushiv u Pivdennu Ukrayinu na Katerinoslavshinu ta Hersonshinu de svogo chasu isnuvala Zaporozka Sich Pochinayuchi z 1882 r protyagom 50 rokiv majzhe kozhnogo lita Yavornickij mandruvav zemlyami kolishnih Zaporozkih volnostej provodiv arheologichni rozkopki zapisuvav pisni perekazi rozpovidi nashadkiv zaporozkih kozakiv znajomivsya z miscevimi starozhilami ta vlasnikami privatnih kolekcij doslidzhuvav landshaft i prirodni umovi Zaporozkogo krayu pereplivav na dubah Dniprovi porogi neodnorazovo lamav ruku tonuv u Dnipri buv zasipanij zemleyu v kurgani Pro vsi svoyi prigodi Yavornickij pisav Feofanu Lebedincevu Razom z Yavornickim doslidzhennyami kozachchini zajmavsya istorik folklorist arheolog i vikladach z Oleksandrivska Yakiv Novickij V osobi Novickogo Dmitro Ivanovich zdobuv najviddanishogo j najshirishogo u svoyemu zhitti druga odnodumcya kolegu Bagato spilnogo ob yednuvalo cih podvizhnikiv ukrayinskoyi kulturi Ponad 40 rokiv trivali druzhba i tvorcha spivpracya Dmitra Yavornickogo z Yakovom Novickim Voni postijno radilisya dililisya tvorchimi planami dopomagali odin odnomu v doslidzhennyah zbiranni kolekcij skladanni topografichnih kart Zaporizhzhya zapisuvanni folkloru Z pershih prac naukovoyi diyalnosti Dmitro Yavornickij zaluchav do svoyih doslidzhen shirokij amatorskij zagal peredusim uchiteliv likariv svyashennikiv upraviteliv mayetkiv statistikiv zemskih sluzhbovciv kolekcioneriv ta in Usi voni postachali jomu neobhidnu informaciyu spovishali pro arheologichni znahidki rozshukuvali pam yatki zapisuvali z vust narodu pisni dumi perekazi Vlitku 1884 r Dmitro Yavornickij cherez gazetu Dnepr zvernuvsya do naselennya Katerinoslavshini z prohannyam nadsilati jomu usi materiali sho stosuyutsya istoriyi zaporozkogo kozactva Naukovi podorozhi vchenogo ohoplyuvali znachnu teritoriyu Katerinoslavsku Hersonsku Tavrijsku Poltavsku Chernigivsku ta Harkivsku guberniyi Harkivskij period Harkivskij universitet na pochatku XX stolittya Doslidzhennya Dmitro Yavornickij uzhe v 1883 1884 vtiliv u seriyu statej istoriko topografichnogo ta folklornogo harakteru nadrukovanih u periodichnih vidannyah Harkova Katerinoslava ta Kiyeva zokrema v pershomu ukrayinskomu istorichnomu zhurnali Kievskaya starina U sichni 1883 jogo obrali chlenom naukovogo Istoriko filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti yake ocholyuvav 1878 1890 profesor Oleksandr Potebnya Ce nadalo Dmitrovi Yavornickomu novij impuls do naukovoyi praci Na pidstavi viyavlenih dzherel vchenij pidgotuvav seriyu publichnih lekcij Pro zaporozkih kozakiv Persha lekciya vidbulasya u Harkovi 21 kvitnya 1884 Birzhovij zal de Dmitro Ivanovich chitav lekciyi shorazu buv perepovnenij Protyagom dvoh godin publika nasolodzhuvalasya improvizaciyeyu molodogo vchenogo yakij zahopleno bez konspektu chitav lekciyi Vidtodi Dmitro Yavornickij aktivno populyarizuvav istoriyu zaporozkogo kozactva sered shirokogo zagalu Nezabarom jogo lekciyi vidbulisya u Katerinoslavi Poltavi Chernigovi Horoli Hersoni Moskvi Peterburzi ta bagatoh inshih mistah Ukrayini ta Rosiyi Lekciyi mali velicheznij uspih i zrobili D Yavornickogo dosit populyarnim Voseni 1884 vidbulosya znajomstvo istorika z korifeyami ukrayinskogo teatru Markom Kropivnickim Mikoloyu Sadovskim Panasom Saksaganskim Mariyeyu Zankoveckoyu Yavornickij pidtrimuvav tisni stosunki z diyachami harkivskoyi Gromadi vidomimi vchenimi O Potebneyu M Sumcovim pedagogom D Pilchikovim pismennikom i vidavcem M Lobodovskim ta in Na harkivskij period pripadaye druzhba Dmitra Yavornickogo z vidomim poetom Yakovom Shogolyevim yakij prisvyativ Dmitru Ivanovichu virsh V stepu Prote druzhba zakinchilas dosit tragichno U Shogolyeva bula dochka Yelizaveta osoba visokotalanovita muzichno obdarovana kotra chudovo grala na arfi Same gra Yelizaveti na arfi prikuvala do neyi i um i serce i volyu Yavornickogo Voni pokohali odne odnogo Prote Yakiv Shogolyev viddav Yelizavetu zamizh proti yiyi voli zaradi titulu ta bagatstva za knyazya Shahovskogo Odnak Yelizaveta ne vzhilasya z knyazem Shahovskim i pokinula jogo zaradi kozaka Bajdi yak nazivav sebe u druzhnomu koli Dmitro Yavornickij Ye vidomosti pro te sho Yelizaveta Yakivna poyihala za Dmitrom Yavornickim navit u Serednyu Aziyu Za slovami Dmitra Ivanovicha Yakiv Shogolyev proklyav i dochku i trichi proklyav Yavornickogo Odnak cherez korotkij chas mizh Dmitrom Yavornickim i Yelizavetoyu Shahovskoyu stavsya rozriv yakij Dmitro Ivanovich poyasnyuvav tim sho u Yelizaveti natura taka palka taka pekelna sho luchche odrubaj sobi pravicyu i bizhi od neyi z odnoyu livoyu bizhi bez oglyadu Nezvazhayuchi na rozriv z Yakovom Shogolyevim Dmitro Yavornickij ne perestav povazhati jogo yak talanovitogo poeta Okrim naukovoyi diyalnosti Dmitro Yavornickij brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti harkivskoyi inteligenciyi Voseni 1884 z jogo iniciativi vinikla ideya vidati literaturnij zbirnik ukrayinskoyu movoyu U toj chas zaboroni ukrayinskogo drukovanogo slova ce buv smilivij krok Redaguvati cej zbirnik mav takozh Dmitro Yavornickij Materialnu pidtrimku obicyav harkivskij aristokrat B Filonov Odnak cej proyekt ne zdijsnivsya Vazhlivoyu podiyeyu v zhitti Dmitra Yavornickogo stav VI Arheologichnij z yizd sho vidbuvsya u serpni 1884 r v Odesi Vpershe molodij vchenij postav pered visokim naukovim forumom na yakomu zibravsya ves cvit istorichnoyi nauki Rosijskoyi imperiyi Tut Yavornickij vigolosiv dva referati kotri zdobuli visoku ocinku fahivciv Na z yizdi vidbulosya jogo znajomstvo z providnimi vchenimi zokrema z Volodimirom Antonovichem Same pochinayuchi vid cogo z yizdu Yavornickij stav vvazhati sebe arheologom 30 kvitnya 1885 r jogo obrali chlenom korespondentom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Povernuvshis do Harkova vchenij z nathnennyam prodovzhiv doslidzhennya Prote nad nim pochali zbiratisya hmari Reakciya 1880 h rokiv poznachilasya na zhitti j Harkivskogo universitetu zaznali tisku vsi demokratichni elementi Prirodno sho energijne doslidzhennya i populyarizaciya Dmitrom Yavornickim kramolnoyi istoriyi zaporozkogo kozactva jogo aktivna gromadska diyalnist viklikali vorozhe stavlennya do nogo vladi Vin potrapiv v opalu voseni 1884 r buv zvinuvachenij v ukrayinofilstvi j separatizmi ta nezabarom pozbavlenij stipendiyi i zvilnenij z universitetu I ne dumav i ne dumayu buti separatistom Lyublyu klaptik zemli Lyublyu tomu sho ne znahodzhu nide inshoyi rozradi lyublyu tomu sho tam ye shirokij prostir dlya moyeyi rozdolnoyi naturi lyublyu tomu sho v chistih richkovih vodah svoyeyi Ukrajni bachu sumnij obraz svoyeyi osobi Eh znali b lyudi yak vazhko meni zhiti na sviti Odna vtiha kinutisya v step zaglibitisya v dni davno minulogo chasu Tak hiba ce separatizm Prote nezvazhayuchi na pereshkodi Dmitro Yavornickij ne pripiniv naukovih studij U grudni 1884 r poyihav do Moskvi z metoyu rozshuku v moskovskih arhivah dokumentiv z istoriyi kozactva Tut vin vstanoviv tvorchi kontakti z vidomimi istorikami Dmitrom Anuchinim Ivanom Zabyelinim Dmitrom Ilovajskim Vasilem Klyuchevskim Mikoloyu Kovalevskim S Usovim ta in A u sichni 1885 r zdijsniv podorozh do Peterburga de poznajomivsya z diyachami velikoyi i vplivovoyi ukrayinskoyi koloniyi Dolenosnoyu dlya nogo bula zustrich z vidatnim istorikom Mikoloyu Kostomarovim yakij spraviv nadzvichajne vrazhennya na Dmitra Yavornickogo Vchenij davav poradi molodomu istorikovi u carini doslidnickih pidhodiv i metodiv peredusim shodo rozrobki kompleksnoyi dzherelnoyi bazi z istoriyi zaporozkogo kozactva zaluchennya u doslidnickij areal ne tilki pisemnih ale vsih tipiv istorichnih pam yatok sered nih rechovih usnih zobrazhuvalnih Cej svoyeridnij zapovit Mikoli Kostomarova stav doslidnickim kredo Dmitra Yavornickogo Na vidomih kostomarovskih vivtorkah Dmitro Yavornickij poznajomivsya z peterburzkimi ukrayincyami Kesarem Bililovskim Danilom Mordovcevim Mordovcem Grigoriyem Vashkevichem Petrom Saladilovim yaki stali jogo druzyami Same tut narodivsya plan pereyizdu Dmitra Ivanovicha do Peterburga sho j vidbulosya na pochatku serpnya 1885 Peterburzkij period Dmitro Ivanovich na arheologichnih rozkopkah na o Horticya 1885 rik projshov chornoyu smugoyu v zhitti vchenogo pomer batko i stalosya rozluchennya z pershoyu druzhinoyu Varvaroyu Kokinoyu A vlitku pid chas rozkopok Yavornickij malo ne zaginuv koli jogo v yami pritisnulo zemleyu Nad nim uzhe pochali chitati molitvu Ci podiyi vplinuli na Dmitra Yavornickogo vin malo ne zbozhevoliv peredchasno posiviv Vlitku vin znovu viyizhdzhav v Ukrayinu dlya topografichnih arheologichnih i folklorno etnologichnih doslidzhen Osoblivo plidnim viyavivsya 1886 r U berezni cogo roku Dmitra Yavornickogo obrali dijsnim chlenom m Sankt Peterburg Pro naukovu pracyu Yavornickogo v peterburzkij period 1885 1892 svidchit jogo tvorchij dorobok sho skladayetsya z 56 statej i 7 monografij velikogo masivu znajdenih nim istorichnih pam yatok bezlichi zapisanih pisen ta inshogo folklornogo materialu Vin doslidzhuvav Troyickij sobor u Novomoskovsku a takozh svyatinyu zaporozkogo kozactva jogo novij Yerusalim Samarskij Pustelno Mikolayivskij monastir U poli zoru doslidnika buli privatni kolekciyi zaporozkoyi starovini najbilshimi z yakih za ocinkoyu Yavornickogo buli zbirki Georgiya Aleksyeyeva ta Oleksandra Polya na Katerinoslavshini j Vasilya Tarnovskogo na Chernigivshini U 1887 r vchenij zdijsniv podorozh do Soloveckogo monastirya v poshukah dokumentalnih svidchen pro ostannogo koshovogo otamana Zaporozkogo vijska Petra Kalnishevskogo yakij po likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi buv uv yaznenij u Soloveckomu monastiri de prosidiv 25 rokiv tam pomer i tam pohovanij U Peterburzi pobachili svit persha monografiya Yavornickogo Zaporozhe v ostatkah stariny i predaniyah naroda 1888 Sbornik dokumentov dlya istorii zaporozhskih kozakov 1888 istoriko populyarne vidannya Ocherki po istorii zaporozhskih kozakov i Novorossijskogo kraya 1889 istoriko topografichnij naris Volnosti zaporozhskih kozakov SPb 1890 v yakij vchenij pokazav rol geografichnogo faktora u formuvanni zaporozkogo kozactva Kniga Zaporozhe v ostatkah stariny i predaniyah naroda bula vidana zavdyaki materialnij pidtrimci vidomogo ukrayinskogo mecenata i kolekcionera Vasilya Tarnovskogo yakij pozhertvuvav na cyu spravu 1000 rub Cya kniga yavlyaye soboyu svoyeridnij shodennik vchenogo mandrivnika sho podorozhuye miscyami kolishnogo Zaporizhzhya i bagata na opovidki zaporozkih starozhiliv pro kozacki chasi opisi zaporozkogo odyagu zbroyi pobutovih ta kultovih pam yatok Do najviznachnishih naukovih nadban Dmitra Yavornickogo v cej period jogo diyalnosti nalezhit 1 j tom tritomnoyi monografiyi Istoriya zaporozhskih kozakov 1892 u vidanni yakogo naukovcyu dopomagali jogo druzi Petro Saladilov Illya Ryepin V Vasyutinskij ta in Istoriya zaporozhskih kozakov vvazhayetsya litopisom zaporozkogo kozactva U Peterburzi Dmitro Yavornickij brav uchast u kulturno gromadskomu zhitti ukrayinskoyi gromadi priyatelyuvav z Kesarem Bililovskim Sergiyem Vasilkivskim Georgiyem Vashkevichem Petrom Katerinichem Dmitrom Mordovcevim Petrom Saladilovim Opanasom Slastonom Petrom Pelehinim ta inshimi Vin zapriyatelyuvav z hudozhnikami Illeyu Ryepinim Mihajlom Mikeshinim Ivanom Shishkinim Kostyantinom Makovskim mistectvoznavcem i kritikom Volodimirom Stasovim Zgodom Dmitro Ivanovich pochav vlashtovuvati v svoyemu pomeshkanni tak zvani subotki na yaki zbiralisya zemlyaki ukrayinci j predstavniki rosijskoyi inteligenciyi inodi do 40 lyudej Na cih vechorah spivali pisen tancyuvali sluhali gru na kobzi Opanasa Slastiona Z zhivopiscem Illeyu Ryepinim poznajomivsya v lyutomu 1886 r pid chas panahidi po Tarasovi Shevchenkovi sho yiyi vidpravila ukrayinska gromada v Kazanskomu sobori v Peterburzi Za slovami Dmitra Yavornickogo z Illeyu Ryepinim jogo poznajomili i zdruzhili zaporozhci Yihnya druzhba mala naslidok slavnozvisnu kartinu Ryepina Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanovi Okrim togo hudozhnik vikonav kilka ilyustracij do knigi Dmitra Yavornickogo Zaporozhe v ostatkah stariny i predaniyah naroda a takozh do 1 go tomu Istorii zaporozhskih kozakov Yavornickij zobrazhenij na kartini Illi Ryepina Kozaki pishut list tureckomu sultanu pisarem u centri kartini Obvinuvachennya Dmitra Yavornickogo v neblagonadijnosti nadhodili do ministerstva osviti Navit jshlosya pro yakijs donos iz Harkova Vnaslidok cogo ministr narodnoyi osviti Delyanov tayemnim listom vid 16 chervnya 1887 r zaproponuvav popechitelevi Peterburzkogo navchalnogo okrugu Novikovu usunuti Dmitra Yavornickogo vid vikladackoyi diyalnosti yak neblagonadijnogo Za dopomogoyu vplivovih znajomih Yavornickomu vdalosya ponoviti vikladacku diyalnist i vlashtuvatisya v odnij z najkrashih peterburzkih gimnazij zhinochij gimnaziyi Mariyi Stoyuninoyi A vlitku vin znovu porinuv v arheologichni doslidzhennya za tradiciyeyu vidvidav Katerinoslavshinu Hersonshinu Poltavshinu de kopav kurgani zbirav folklorno etnografichnij material U 1889 r Dmitro Yavornickij spilno z vidatnim katerinoslavskim mecenatom kolekcionerom krayeznavcem i gromadskim diyachem Oleksandrom Polem rozshukuvav misce bitvi Bogdana Hmelnickogo z polyakami pid Zhovtimi Vodami Vlitku 1891 r Dmitro Yavornickij zdijsniv arheologichni doslidzhennya v seli Faliyivka na Hersonshini mayetku svogo priyatelya zgodom generala voyennogo yurista sho pohodiv zi shvedskogo rodu buv nashadkom getmana Danila Apostola j nalezhav do vidomih na pivdni Ukrayini rodin Sinelnikovih Seleckih Malama ta in Rezultatom cih doslidzhen stala kniga Dmitra Yavornickogo Istoriya sela Faleevki Sadovoj SPb 1892 Druzhni stosunki mav Dmitro Yavornickij i z matir yu Komstadiusa Sofiyeyu Mikolayivnoyu urodzhenoyu Sinelnikovoyu pravnuchkoyu pravitelya Katerinoslavskogo namisnictva I M Sinelnikova u drugomu shlyubi fon Tal Okrim togo vchenij zapriyatelyuvav takozh z ridnim bratom Sofiyi fon Tal generalom Oleksiyem Sinelnikovim v mayetku kotrogo u seli Mihajlove Apostolove u 1897 r Yavornickij zdijsniv arheologichni doslidzhennya j zrobiv sensacijni znahidki yaki demonstruvalisya v Ermitazhi rosijskomu imperatorovi Mikoli II U 1891 r nakazom ministra narodnoyi osviti Yavornickomu vzhe u kategorichnishij formi zaboronyalosya vikladati v navchalnih zakladah Rosijskoyi imperiyi za tendencioznoe proyavlenie v lekciyah antipatii k moskovskoj istorii i pravitelstvu i pristrastie k istorii Malorossii sho zmusilo jogo zminiti dislokaciyu ta timchasovo pereoriyentuvatis na doslidzhennya v Serednij Aziyi Serednoazijskij period Period perebuvannya Yavornickogo v Serednij Aziyi Tashkent Samarkand zbigsya z chasom aktivnoyi kolonizaciyi cogo krayu pozhvavlennyam kulturnogo zhittya Syudi priyizdilo bagato vchenih iz riznih krayin doslidzhuvali miscevu istoriyu provodili arheologichni rozkopki zokrema francuzki j anglijski vcheni Ukrayinskij istorik velmi prisluzhivsya stvorennyu v Samarkandi muzeyu Muzeum Samarkandskogo statistichnogo komitetu narazi yakij vidkrili v lipni 1896 r Same vin opisav usyu kolekciyu yaka j stala osnovoyu dlya stvorennya muzeyu Znachnim vneskom Yavornickogo u doslidzhennya istoriyi Serednoyi Aziyi treba vvazhati seriyu jogo statej u miscevij gazeti Okraina Turkestanskie vedomosti ta centralnij Novosti i birzhevaya gazeta periodici Ale golovnim dosyagnennyam stav Putevoditel po Srednej Azii ot Baku do Tashkenta v arheologicheskom i istoricheskom otnosheniyah Tashkent 1893 za yakij vchenij oderzhav orden Stanislava III stupenya 1893 r ta orden Buharskoyi Zolotoyi Zirki III stupenya 1894 r i chin kolezkogo asesora civilnij chin VIII klasu V Serednij Aziyi Yavornickij i dali napruzheno pracyuvav nad istoriyeyu kozachchini zokrema nad drugim tomom Istorii zaporozhskih kozakov SPb 1895 a takozh nad knigoyu pro koshovogo Ivana Sirka sho vijshla drukom 1894 r v Peterburzi U Tashkenti j osoblivo v Samarkandi Yavornickij zapriyatelyuvav z predstavnikami miscevoyi inteligenciyi sered yakih bulo bagato zemlyakiv z Ukrayini Osoblivo micni stosunki vin pidtrimuvav z rodom z Zhitomira sluzhbovcem samarkandskogo banku tolstovcem shevchenkoznavcem amatorom yakij drukuvavsya v miscevih gazetah Serednoazijske vidryadzhennya Yavornickogo bulo rozrahovane na tri roki ale faktichno vchenij perebuvav tam 2 roki Moskovskij period U kvitni 1894 r vin viyihav do Moskvi dlya roboti v arhivah z metoyu zakinchennya 2 go tomu Istorii zaporozhskih kozakov yakij buv nadrukovanij u 1895 r i v yakomu sposterigayutsya naslidki perebuvannya vchenogo v Serednij Aziyi Ce zokrema dotrimannya nim teoriyi azijskogo pohodzhennya kozactva yak istorichnogo yavisha porivnyannya j viyavlennya spilnih ris u pobuti kozakiv i narodiv Serednoyi Aziyi 3 j tom monografiyi vijshov u 1897 r Kritika neodnoznachno zustrila cej tvir Yavornickogo yakogo zvinuvachuvali v idealizaciyi ta romantizaciyi kozactva Novij 1895 r Dmitro Ivanovich zustrichav v Moskvi u koli druziv potim poyihav do mista Vladimira na Klyazmi de vice gubernatorom buv zyat davnogo jogo druga Georgiya Petrovicha Aleksyeyeva knyaz Mikola Petrovich Urusov Vidtodi j na dovgi roki zapriyatelyuvav Dmitro Ivanovich z vplivovim knyazem A v lipni 1895 r za dopomogoyu Ivana Yakovicha Rudchenka Yavornickogo zarahovano na posadu chinovnika z osoblivih doruchen pri Varshavskij kazennij palati sho yiyi ocholyuvav Ivan Rudchenko Okrim togo Ivan Rudchenko i Georgij Aleksyeyev spriyali vstanovlennyu stosunkiv Yavornickogo z Varshavskim universitetom zokrema zvertalisya do rektora cogo universitetu Petra Kovalevskogo vchenogo psihiatra yakij svogo chasu navchavsya u katerinoslavskij duhovnij seminariyi j zakinchiv Harkivskij universitet rekomenduyuchi jomu Yavornickogo Protyagom veresnya 1895 sichnya 1896 rr Yavornickij sklav 4 magisterskih ispiti na istoriko filologichnomu fakulteti Varshavskogo universitetu A naprikinci 1896 r za spriyannyam vidatnogo rosijskogo istorika profesora Vasilya Josipovicha Klyuchevskogo 1841 1911 Yavornickij vlashtuvavsya privat docentom na istoriko filologichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu Takozh Yavornickij vzyavsya vikladati istoriyu v Stroganovskomu uchilishi zhivopisu U 1898 r Yavornickij vidav novu knigu Po sledam zaporozhcev Cya kniga bula zaboronena cenzuroyu tomu sho znachna chastina tekstu bula napisana ukrayinskoyu movoyu a duhivnictvo vivedeno u negativnih tipah Togo zh 1898 r rozpochalosya drukuvannya monumentalnoyi dvotomnoyi zbirki dokumentiv Istochniki dlya istorii zaporozhskih kozakov sho ostatochno bula vidana za spriyannya knyazya Mikoli Urusova lishe 1903 r u Vladimiri 29 kvitnya 1901 r na istoriko filologichnomu fakulteti Kazanskogo universitetu vidbuvsya zahist magisterskoyi disertaciyi Yavornickogo Na zdobuttya naukovogo stupenya magistra rosijskoyi istoriyi vchenij reprezentuvav 2 e vidannya 1 go tomu Istoriyi zaporozkih kozakiv V Moskvi aktivizuvalasya i literaturno gromadska diyalnist Yavornickogo spivpracya v zhurnali Detskoe chtenie yakij vidavav vidomij rosijskij pedagogichnij diyach V comu zhurnali Yavornickij opublikuvav nizku statej Svyatki v Malorossii Zabytyj ukrainskij filosof Skovoroda Knyaz Dmitrij Ivanovich Vishneveckij Svirgovskij Ruzhinskij i Podkova Getman Kshishtof Kosinskij ta in U Moskvi Dmitro Ivanovich osoblivo zapriyatelyuvav z pismennikom i reporterom Volodimirom Gilyarovskim dyadkom Gilyayem razom z yakim voni yizdili shukati slidi perebuvannya pid Moskvoyu koshovogo otamana Zaporozkoyi Sichi Petra Kalnishevskogo Razom vidvidali v Yasnij Polyani genialnogo pismennika Lva Tolstogo pro sho rozpoviv Gilyarovskij u svoyih memuarah Druzya i vstrechi M 1934 Dlya Yavornickogo ce bula druga zustrich z Tolstim Persha vidbulasya vipadkovo 1899 r u potyazi Yavornickij plidno spivpracyuvav z Moskovskim Arheologichnim tovaristvom Imperatorskoyu Arheologichnoyu komisiyeyu Rosijskim Voyenno istorichnim tovaristvom Rosijskim muzeyem Derzhavnim literaturnim muzeyem Vin buv obranij do skladu Vitebskoyi Vladimirskoyi Poltavskoyi Ryazanskoyi Pskovskoyi i Tavrijskoyi arhivnih komisij Perebuvayuchi v Moskvi Yavornickij pidtrimuvav druzhni stosunki z providnimi diyachami ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu i ukrayinskoyi kulturi Borisom Grinchenkom Kostyantinom Bililovskim Oleksandrom Koniskim Mihajlom Kocyubinskim Mikoloyu Lisenkom ta in 1900 r spilnimi zusillyami D Yavornickogo ta zhivopisciv Sergiya Vasilkivskogo i Mikoli Samokisha pobachiv svitlo hudozhnij albom Iz ukrainskoj stariny Yavornickij buv odnim z najaktivnishih diyachiv Tovaristva im T Shevchenka dlya dopomogi nuzhdennim urodzhencyam Ukrayini sho navchalisya u vishih zakladah Peterburga Meshkayuchi v Moskvi Yavornickij yak i ranishe chitav bagato lekcij po riznih mistah osoblivo chasto namagavsya priyizhdzhati v Ukrayinu postijno mriyav pro kurin na berezi Dnipra Slavuti Najulyublenishim miscem jogo vidpochinku buv nevelichkij hutir Bogodar v Oleksandrivskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi Katerinoslavskij period U 1902 r jogo zaprosili na posadu direktora Katerinoslavskogo oblasnogo muzeyu im O M Polya 28 grudnya 1902 r Z direktorstvom Yavornickogo pochinayetsya vidrodzhennya a faktichno stanovlennya cogo muzeyu yakij zavdyaki Yavornickomu peretvorivsya na odin z providnih muzeyiv Ukrayini spravzhnyu skarbnicyu pam yatok ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi Muzej stav najbilshim u sviti shovishem zaporozkoyi starovini Vin prochitav u krayi bagato lekcij publikuvav statti v miscevij periodici priyatelyuvav z miscevimi doslidnikami Oleksandrom Polem Antonom Sinyavskim Yakovom Novickim ta mozhnovladcyami Georgiyem Aleksyeyevim Mihajlom Miklashevskim Mihajlom Rodzyankom Ananiyem Strukovim Mikoloyu Urusovim ta in Dmitro Ivanovich rozpochav formuvati muzejnu zbirku Vlasnu kolekciyu starozhitnostej takozh poklav u fundament muzejnogo zibrannya Komplektuvannya muzejnih fondiv znachno aktivizuvalosya v zv yazku z pidgotovkoyu HIII Arheologichnogo z yizdu yakij mav vidbutisya vlitku 1905 r u Katerinoslavi Togo zh roku buv zbudovanij i vlasnij budinok Yavornickogo j uchenij ostatochno oselivsya u Katerinoslavi Yavornickij stvoriv i ponad 30 rokiv keruvav muzeyem sho yavlyav soboyu providnij kulturnij centr Pridniprov ya Bagato sil i energiyi doklav Dmitro Ivanovich do spravi organizaciyi HIII Arheologichnogo z yizdu Katerinoslav serpen 1905 Protyagom troh sezoniv vchenij zdijsnyuvav shirokomasshtabni arheologichni doslidzhennya keruvav organizaciyeyu vistavki do uchasti v yakij zaluchiv bagatoh kolekcioneriv Togo chasu zdijsnilasya mriya vchenogo nakopatisya dosit mogil tobto kurganiv Nezabarom u 1906 r vin buv obranij dijsnim chlenom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva U 1910 r zdijsnilasya davnya mriya Yavornickogo podorozh na Blizkij Shid de vin vidvidav Yegipet pobuvav u Yerusalimi a v Geluani zustrichavsya z genialnoyu ukrayinskoyu pismenniceyu Leseyu Ukrayinkoyu Povernuvshis vchenij vzyav uchast u pidgotovci Pivdennorosijskoyi oblasnoyi silskogospodarskoyi promislovoyi ta kustarnoyi vistavki sho vidbulasya u Katerinoslavi 1 lipnya 10 zhovtnya 1910 U 1906 r vijshla drukom folklorna zbirka vchenogo nad yakoyu vin pracyuvav majzhe 30 rokiv Malorossijskie narodnye pesni sobrannye v 1878 1905 gg U miscevij periodici doslidnik opublikuvav nizku statej z istoriyi zaporozkogo kozactva Vazhlivoyu storinkoyu v tvorchomu zhitti Yavornickogo u Katerinoslavi bula jogo uchast v roboti miscevoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi 1903 1916 spivpracya z yiyi providnimi chlenami Antonom Sinyavskim Vasilem Bidnovim Valeriyem Mashukovim Yakovom Novickim Viktorom Danilovim Dmitrom Doroshenkom U 1909 r Dmitro Ivanovich buv obranij pochesnim chlenom ciyeyi komisiyi Vin drukuvavsya na storinkah yiyi Letopisej i golovuvav na yiyi zasidannyah Na osoblivu uvagu zaslugovuye stattya Zaporozhci v poeziyi T G Shevchenka v yakij Yavornickij visvitliv zaporozku tematiku v tvorchosti Kobzarya U 1909 r vchenij vidav koshtom katerinoslavskogo ukrayinskogo diyacha j mecenata Volodimira Mikolajovicha Hrinnikova zbirku Materiali do biografiyi T Shevchenka Dosit aktivnoyu u katerinoslavskij period bula j lekcijna diyalnist Yavornickogo v tomu chisli na zagalnoosvitnih kursah uchiteliv u Katerinoslavi 1911 ta Poltavi 1912 Gromadska poziciya Yavornickogo yaskravo viyavilasya v jogo diyalnosti u prosvityanskomu rusi peredusim u katerinoslavskomu tovaristvi Prosvita bilya vitokiv yakogo u 1905 r vin stoyav Bagato zusil doklav Yavornickij do svyatkuvannya u Katerinoslavi 100 yi richnici vid dnya narodzhennya T Shevchenka 1914 r sho jogo organizuvala Prosvita Za iniciativoyu i pid redakciyeyu Yavornickogo v Katerinoslavi pobachilo svit pershe i yedine chislo gazeti tizhnevika Zaporozhzhye 21 22 travnya 1917 r vchenij buv pochesnim golovoyu katerinoslavskogo ukrayinskogo gubernskogo z yizdu Centralnoyi Radi Pid chas pershih vizvolnih zmagan vden i vnochi ohoronyav Dmitro Ivanovich muzej vid pograbuvannya navit domigsya ohoronnoyi gramoti vid Nestora Mahna U 1917 r Yavornickij brav uchast u diyalnosti vidrodzhenoyi katerinoslavskoyi Prosviti Ne pripinyav uchenij i lekcijnoyi diyalnosti Yavornickij chitav lekciyi na gubernskih zemskih kursah dlya vchiteliv guberniyi na ukrayinskih kursah dlya vchiteliv zemskih ta cerkovno prihodskih shkil i predstavnikiv vid volostej Pavlogradskogo povitu na kursah ukrayinoznavstva dlya vchiteliv zemskih i cerkovnih shkil Oleksandrivskogo povitu Z im yam Yavornickogo pov yazane stanovlennya vishoyi osviti na Katerinoslavshini Vin stav odnim z pershih profesoriv Katerinoslavskogo universitetu 29 lipnya 1918 r jogo obrano profesorom kafedri istoriyi Ukrayini cogo navchalnogo zakladu v yakomu 20 veresnya togo zh roku vin prochitav lekciyu Ukrayino ruske kozactvo pered sudom istoriyi Vin rozrobiv kurs istoriyi miscevogo krayu Memorialnij budinok muzej Dmitra Yavornickogo na ploshi Shevchenka v DnipriRobochij stil Dmitra Yavornickogo v budinku muzeyiDmitro Yavornickij Slovnik ukrayinskoyi movi T 1 A K 1920 Radyanskij period Do znachnih tvorchih dosyagnen Dmitra Yavornickogo togo chasu nalezhat geografichno istorichnij naris Dniprovi porogi Harkiv 1928 ta zbirka dokumentiv Do istoriyi Stepovoyi Ukrayini Dnipropetrovsk 1929 Z im yam Dmitra Yavornickogo pov yazane j stanovlennya arhivnoyi spravi na Katerinoslavshini v porevolyucijni roki Vin brav uchast u roboti arhivnoyi komisiyi stvorenij pri gubernskomu viddili narodnoyi osviti v 1920 r yaka mala vzyati na oblik arhivi vsih doradyanskih ustanov i zavdannyam yakoyi bula organizaciya arhivnoyi spravi v guberniyi 1 lyutogo 1922 r D I Yavornickij ocholiv Katerinoslavske gubernske arhivne upravlinnya same cya data vvazhayetsya oficijnoyu datoyu zasnuvannya Derzhavnogo arhivu Dnipropetrovskoyi oblasti V umovah strashnoyi rozruhi paperovogo golodu v krayini bezgroshiv ya i povnoyi bajduzhosti miscevogo nachalstva do arhivnoyi spravi Dmitro Yavornickij doklav bagato zusil dlya vryatuvannya cinnih istorichnih dzherel Zavdyaki jogo podvizhnickij diyalnosti vdalosya zberegti dokumentalnij kompleks dokumentiv yakij nadali sklav osnovu Katerinoslavskogo krajovogo istorichnogo arhivu U serpni 1924 r D I Yavornickij podav u vidstavku i cilkom zoseredivsya na kerivnictvi Krajovim muzeyem Ale j pracyuyuchi v muzeyi prodovzhiv svoyu samoviddanu diyalyust u spravi vivchennya arhivnih dokumentiv U 1921 1930 rokah Yavornickij keruvav naukovo doslidnoyu kafedroyu ukrayinoznavstva na yakij pracyuvali profesori Petro Yefremov Mitrofan Brechkevich Volodimir Parhomenko Sered aspirantiv kafedri sho blizko stoyali do Yavornickogo buli Kost Guslistij Pavlo Kozar Volodimir Grinchenko ta in Dmitro Yavornickij u vlasnomu kabineti 1930 ti roki U 1920 ti rr Dnipropetrovskij istorichno arheologichnij muzej kerovanij Yavornickim peretvorivsya na centr istoriko krayeznavchih doslidzhen ohoroni pam yatok Jogo kolekciyi vikoristovuvalisya yak dzherelo u doslidzhennyah gumanitarnogo ciklu Do Yavornickogo yak direktora muzeyu i fahivcya zvertalisya za konsultaciyami i poradami naukovci pismenniki diyachi mistectva z Ukrayini Rosiyi Nimechchini Chehiyi Polshi Velikoyi Britaniyi Franciyi a takozh zemlyaki sho opinilisya v emigraciyi zokrema Vasil Bidnov Yevgen Virovij Oleksandr Galagan Ivan Rudichiv Ivan Truba ta in U 1925 r svyatkuvali 70 richchya Dmitra Yavornickogo Cyu podiyu urochisto vidznachila j ukrayinska emigraciya v Prazi Yavornickij u cej chas keruvav kompleksnoyu naukovo doslidnoyu ekspediciyeyu na Dniprobudi yaku vin ocholyuvav protyagom 1927 1932 rr Pevnoyu miroyu rezultati naukovih doslidzhen ekspediciyi zdobuli visvitlennya v Zbirniku Dnipropetrovskogo krayevogo istorichno arheologichnogo muzeyu 1 j i yedinij tom yakogo za redakciyeyu Yavornickogo pobachiv svitlo u 1929 r Koli stalo vidomo pro te sho vnaslidok sporudzhennya grebli Dniprovi porogi budut zatopleni posilivsya potik vidviduvachiv syudi shob podivitisya na okrasu Dnipra D Yavornickomu nalezhit gruntovne vidannya Dniprovi porogi vpershe nadrukovane v Harkovi u 1928 r yake malo velicheznij uspih j zrazu peretvorilosya na bibliografichnu ridkist U 1920 ti rr vidbulosya oficijne viznannya naukovih dosyagnen Yavornickogo 1924 r vin buv obranij chlenom korespondentom Ukrayinskoyi Akademiyi nauk a u 1929 r stav yiyi dijsnim chlenom 1928 r Dmitro Ivanovich vidvidav ridnu Soncivku podaruvav miscevij shkoli svoyi knizhki i dav groshi na remont i pridbannya literaturi dlya shkilnoyi biblioteki Direktor miscevoyi shkoli Grigorij Yakubovich pisav slavetnomu zemlyakovi sho pislya jogo Yavornickogo vid yizdu dnya ne prohodilo v seli bez spogadiv pro Dmitra Ivanovicha Zovnishni videofajliKinosyuzhet Profesor Yavornickij daye poyasnennya ta poradi vijskovo sportivnij ekspediciyi iz KinozhurnaluOdeskoyi kinofabriki VUFKU 1929 r Naprikinci 1929 r Derzhavne vidavnictvo Ukrayini zaproponuvalo Yavornickomu pidgotuvati do vidannya jogo Istoriyu zaporozhskih kozakov Ale vzhe pochalisya stalinski represiyi provodilisya masovi chistki vid neblagonadijnoyi inteligenciyi fabrikuvalisya spravi i provodilisya guchni procesi Yavornickij ne brav aktivnoyi uchasti u politichnomu zhitti vin perebuvav na obliku v DPU yak socialno nebezpechnij element Vzhe u seredini 1920 h rr na nogo buv donos i vstanovleno tayemnij naglyad Sam znahodyachis pid priskiplivim okom sistemi Yavornickij ne boyavsya pidtrimuvati zastupatisya nadavati robotu v muzeyi zaluchati v Dniprobudivsku ekspediciyu tih hto zaznav utiskiv Sered epistolyarnoyi spadshini Yavornickogo ye odin list yakij mistit informaciyu pro Golodomor genocid Ce list svyashennika Vasilya Kotlyarevskogo yakij pid vplivom akademika Yavornickogo zbirav narodni pisni pam yatki istoriyi ta kulturi dlya Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu v roki Golodomoru prozhivav v seli Peskoshino Melitopolskogo okrugu V listi Kotlyarevskij blagaye Dmitra Yavornickogo nadislati jomu produkti abo groshi U 1933 r Yavornickij buv obvinuvachenij v burzhuaznomu nacionalizmi a kerovanij nim muzej ogoloshenij kublom nacionalistichnoyi kontrrevolyucijnoyi propagandi Pislya takogo nishivnogo obvinuvachennya za nakazom ministra osviti URSR V Zatonskogo vid 31 serpnya 1933 r Yavornickogo zvilnili z posadi direktora muzeyu Zavdyaki likaryam ta druzhini Dmitro Ivanovich vstav z lizhka Chotiri misyaci jomu ne viplachuvali akademichnoyi pensiyi Shob ne vmerti z golodu prihodilosya nesti na rinok rizni rechi ta z togo j zhiti Dopomagali akademikovi miscevi shanuvalniki jogo tvorchosti prinosili produkti Odna z ostannih fotografij Dmitra Yavornickogo U 1937 r v Ukrayini sfabrikuvali chergovu spravu tak zvanogo Ukrayinskogo nacionalistichnogo kontrrevolyucijnogo pidpillya na choli z golovoyu RNK URSR Panasom Lyubchenkom Yavornickogo takozh zarahuvali do verhivki ciyeyi organizaciyi j viznali nathnennikom dnipropetrovskogo kontrrevolyucijnogo pidpillya Zaareshtovani v cij spravi svidchili proti Dmitra Ivanovicha Areshtovanih primushuvali viznati sho vdoma u Yavornickogo prohodili naradi z pitan borotbi proti vladi aktivnimi uchasnikami narad u Yavornickogo buli vchitel Mikola Pidgajko a takozh Sagatovskij Petrovskij ta Nesterec same za pokazami ostannogo viznachili Yavornickogo osoboyu sho provodila antiradyansku obrobku muzejnogo aktivu Odnak samogo vchenogo ne zaareshtuvali Doslidniki visuvayut rizni prichini cogo pohilij vik Yavornickogo jogo naukovij avtoritet zastupnictvo visokih posadovciv tosho Pid chas obvinuvachen j utiskiv Dmitro Ivanovich namagavsya domogtisya spravedlivosti Vin zvertavsya do druziv znajomih vplivovih osib Volodimira Zatonskogo Grigoriya Petrovskogo Vasilya Chubarya Vasilya Shapirova ta in Ale chas buv strashnij lyudi buli zalyakani boyalisya pidtrimuvati stosunki z timi hto popav v opalu Bagato z tih hto potencijno mig dopomogti vchenomu sami opinilisya pid priskiplivim okom sistemi a inshi vzagali za gratami U ci tragichni dlya Yavornickogo ta jogo rodini chasi na dopomogu prijshli druzi Veliku pidtrimku vchenomu nadala istorik Nataliya Dmitrivna Polonska Vasilenko yaku Dmitro Ivanovich nazivav zaporozkoyu matir yu a sebe zaporozkim batkom Polonska Vasilenko razom z cholovikom akademikom M P Vasilenkom meshkala u Kiyevi bula dobre obiznana v usih akademichnih spravah pro yaki informuvala Yavornickogo Na pochatku 1935 r svoye zhittya vchenij ocinyuvav na tri z minusom Do muzeyu vin vzhe ne povernuvsya ale tvorchu diyalnist ne pripiniv u yakij yak j zavzhdi znahodiv dushevne zaspokoyennya i moralne zadovolennya Iz zahoplennyam pracyuvav Dmitro Ivanovich nad ulyublenim Slovnikom ukrayinskoyi movi pidgotuvav do druku zbirku folklornih materialiv 2302 pisni u 1936 r napisav Istoriyu goroda Ekaterinoslava ukr Istoriya mista Katerinoslava kozhnogo roku zvituvav pered Akademiyeyu nauk i skladav plani tvorchih doslidzhen pracyuvav nad temoyu Poslidovna zmina narodiv u pivdennij chastini Ukrayini napisav spogadi pro Mikolu Kostomarova Illyu Ryepina Lva Tolstogo Vasilya Tarnovskogo U 1939 r z nagodi svyatkuvannya 125 richchya vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka Yavornickij buv obranij do skladu yuvilejnoyi Shevchenkivskoyi komisiyi AN URSR Do cogo svyata vchenij pidgotuvav statti Shevchenko i Ryepin ta I Yu Ryepin pro T G Shevchenka J v ostanni roki zhittya Yavornickij viv zhvave listuvannya z druzyami ta kolegami Zhittya akademika D Yavornickogo perervalosya o p yatij godini ranku 5 serpnya 1940 r Hovali D Yavornickogo 6 serpnya 1940 r o 8 j godini vechora na novomu kladovishi u stepu Buv orkestr tiyeyi muziki yaku zavzhdi sluhav istorik u parku im T Shevchenka U kinohroniciDo nashih chasiv zberigsya malo ne yedinij syuzhet na kadrah yakogo mozhna pobachiti Dmitra Yavornickogo vidznyatij 1929 roku Odeskoyu kinofabrikoyu VUFKU dlya Kinozhurnalu 37 132 Na kadrah profesor daye poradi chlenam vijskovo sportivnoyi ekspediciyi yaka pryamuye do Hortici cherez Dniprovi porogi A pershij dokumentalnij film pro Yavornickogo buv znyatij u 1968 roci Film maye nazvu V poshukah skarbiv a scenarij napisav Ivan Shapoval za odnim z opovidan svoyeyi odnojmennoyi knigi V filmi rozpovili biografiyu vchenogo ta jogo poyizdu na Solovecki ostrovi u 1887 roci v poshukah mogili ostannogo koshovogo Zaporozkoyi Sichi Petra Kalnishevskogo 1969 roku buv znyatij syuzhet u Dnipropetrovsku dlya kinozhurnalu Radyanska Ukrayina 7 Glyadachi oznajomilisya z ekspoziciyeyu istorichnogo muzeyu a takozh pobachili kabinet v yakomu pracyuvav Yavornickij Syuzhet filmu Oblichchya na polotni vid studiyi Kiyivnaukfilm za 1986 rik prisvyachenij druzhbi Ryepina i Yavornickogo a takozh napisannyu kartini Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanovi Bagato dokumentalnih filmiv i syuzhetiv pro Yavornickogo znyato za chasiv nezalezhnosti Ukrayini Odin z ostannih datuyetsya 2020 rokom i maye nazvu Kozackij batko Dmitro Yavornickij Scenarij dlya filmu napisav krayeznavec z Dnipra Mikola Chaban Film rozpovidaye biografiyu Dmitra Ivanovicha Rodina18 lyutogo 1883 roku vin odruzhivsya z uchitelkoyu muziki Varvaroyu Petrivnoyu Kokinoyu Za svidchennyam nebogi Dmitra Ivanovicha T I Kolomiyec v rodini Yavornickih isnuvala legenda za yakoyu cyu narechenu majbutnomu vchenomu znajshla mati Ganna Matviyivna Za slovami Kolomiyec v yunosti Dmitro zakohavsya u silsku divchinu hotiv odruzhitisya z neyu ale jogo mati bula proti i sama znajshla sinovi narechenu vchitelku muziki harkivskogo yeparhialnogo zhinochogo uchilisha Ale cej shlyub viyavivsya nevdalim j nezabarom u 1885 r stavsya rozriv yak kazav Dmitro Ivanovich ne z jogo vini Varvara Petrivna ne zmogla zrozumiti tvorchu zahoplenu naukoyu naturu Yavornickogo i stati jomu drugom i pomichniceyu Dmitro Ivanovich dosit bolisno perezhivav rozluchennya yake oficijno bulo oformlene lishe cherez 30 rokiv u 1915 roci U 1918 r vidbulasya dolenosna podiya v osobistomu zhitti Dmitra Ivanovicha Vin odruzhivsya z uchitelkoyu Serafimoyu Dmitrivnoyu Buryakovoyu Okrim gromadyanskoyi reyestraciyi shlyubu vidbulosya vinchannya 30 zhovtnya 1918 r u cerkvi Znamennya Presvyatoyi Bogorodici v misti Katerinoslavi Buryakova zakinchila Kiyevo podilsku zhinochu gimnaziyu pedagogichni kursi pri Fundukliyivskij zhinochij gimnaziyi 1898 kursi dlya pidgotuvannya uchiteliv pochatkovih uchilish pri Katerinoslavskomu pedagogichnomu instituti 1917 do 1924 r pracyuvala u riznih shkolah Katerinoslava zaviduvala 3 m zhinochim uchilishem 22 yu trudshkoloyu ta in Z Yavornickim vona poznajomilasya v muzeyi Ditej u Dmitra Ivanovicha ne bulo ni v pershomu ni v drugomu shlyubi Pam yatUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro uvichnennya pam yati akademika D I Yavornickogo vid 11 zhovtnya 1940 r jogo im ya bulo nadane Dnipropetrovskomu istorichnomu muzeyu 18 lipnya 1946 r Dnipropetrovskij vikonkom oblasnoyi radi deputativ trudyashih uhvaliv rishennya pro vidkrittya D Yavornickogo m Dnipro majdan T Shevchenka 5 Prote lishe pid chas vidligi 18 lipnya 1964 r vidkrito memorialnu kimnatu muzej i vstanovleno memorialnu doshku Na pochatku 1970 h rr cej memorialnij muzej buv zakritij i znovu vidkrivsya lishe 3 listopada 1988 r V nomu vidtvorena memorialna ekspoziciya ta diye vistavkova zala de reprezentovano osobisti rechi Yavornickogo jogo rukopisi knigi svitlini kartini Mikoli Strunnikova Sergiya Vasilkivskogo Fotiya Krasickogo ta in Vestibyul prikrashayut unikalni nastinni rozpisi Taras Bulba iz sinami avtor M Strunnikov i Sceni z kozackogo zhittya avtor T Tkachenko Bilya budinku roztashovanij sad dereva v yakomu ti zh sami sho i za zhittya gospodarya vcilila sosna posadzhena osobisto Yavornickim Zapovit vchenogo pohovati jogo bilya stin stvorenogo nim muzeyu vikonano lishe 1961 r koli Yavornickogo perepohovali U 1995 r z nagodi 140 richchya vid dnya narodzhennya akademika Dmitra Yavornickogo u Dnipropetrovsku bilya istorichnogo muzeyu vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika vidatnomu ukrayinskomu diyachevi skulptor Volodimir Nakonechnij arhitektor Pam yatnik sporudzheno narodnim koshtom 1991 roku Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini zasnuvala Premiyu imeni Dmitra Yavornickogo U listopadi 1998 roku v seli Borisivka sporudzheno pam yatnik Dmitrovi Yavornickomu Avtori pam yatnika Natalya ta Oleksij Fomenko Takozh u kilkoh naselenih punktah Ukrayini isnuyut vulici nazvani na chest Dmitra Yavornickogo a u Dnipri im yam vidatnogo doslidnika nazvano centralnij prospekt i vulicya v Sobornomu rajoni U 2005 roci NBU vikarbuvav ta vviv do obigu pam yatnu monetu na chest Dmitra Yavornickogo nominalom 2 grivni U 2005 roci Ukrposhta vipustila poshtovu marka na chest 150 richchya vid dnya narodzhennya Zovnishni videofajliOglyad vidan pro budinok muzej D I Yavornickogopam yatnik na foni Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu imeni Yavornickogo pam yatna moneta nominalom 2 grivni Nacionalnogo banku Ukrayini 2005 poshtova marka 2005 rik memoriyalna tablichka na stini Muzeyu kozactva na HorticiDoslidzhennya i tvoriArheologichni Yak arheolog doslidnik zaporizkoyi starovini Yavornickij napisav rozvidki Zaporozhskaya pechera nad Dneprom 1885 Raskopka Kurgana Muhina gora 1885 Raskopka Kurgana v d Voronoj 1885 Gotuyuchis do arheologichnogo z yizdu 1905 sho vidbuvsya u Katerinoslavi vin rozkopav blizko 200 mogil zavdyaki jogo starannyam stvoreno kolekciyu materialnih pam yatok 75 000 eksponativ pov yazanih iz Zaporizhzhyam i Pivdnem Ukrayini yaki zberigayutsya v Dnipropetrovskomu derzhavnomu istorichnomu muzeyi Yavornickij doslidzhuvav stari cerkvi Cerkovnye pamyatniki Zaporozhya 1893 Cerkovnoe ustrojstvo u zaporozhskih kazakov 1890 i zibrav ponad 600 eksponativ cerkovnoyi starovini perevazhno z XVIII st Istorichni V istorichnih doslidah osnovnu uvagu Yavornickij pridiliv istoriyi Zaporizkoyi Sichi sered nih Istoriya zaporozhskih kazakov t 1 zagalnij oglyad teritoriyi zaporozhciv yihnogo ustroyu i pobutu 1892 2 vid t 1 1900 t 2 istoriya do 1686 1895 t Z istoriya do 1734 1897 Ocherki po istorii zaporozhskih kazakov i Novorossijskogo kraya 1889 Volnosti zaporozhskih kazakov 1918 Ivan Dmitrievich Sirko slavnyj koshevoj ataman zaporozhskih nizovyh kazakov 1894 Yavornickij D I Yak zhilo slavne Zaporozhske Nizove vijsko Katerinoslav Drukarnya I Visman ta I Mordhilevich 1918 38 s Bagato materialiv pro Zaporizhzhya Yavornickij zibrav i mistiv u chasopisi Kievskaya starina Zhizn zaporozhskih kazakov po rasskazu sovremennika ochevidca 1883 Topograficheskij ocherk Zaporozhya 1884 Chislo i poryadok Zaporozhskih Sechej 1884 Ostrov Hortica na reke Dnepre 1886 Arhivnye materialy dlya istorii Zaporozhya 1886 Poslednij koshevoj ataman P I Kalnyshevskij 1887 Glavnejshie momenty iz istorii zaporozhskogo kazachestva v Russkoj Mysli 1897 Getman Petr Konashevich Sagajdachnyj 1913 Koshovij otaman Osip Mihajlovich Gladkij 1928 Dniprovi porogi 1928 Cinni faktichnimi danimi zbirniki Yavornickogo Istoriya goroda Ekaterinoslava 1937 Sbornik materialov dlya istorii zaporozhskih kazakov 1888 Istochniki dlya istorii zaporozhskih kazakov t 1 t 2 1903 Do istoriyi Stepovoyi Ukrayini 1929 Etnologichni Yavornickij zibrav bagatij etnografichnij i folklornij material she za studentskih rokiv vin zapisav ponad 1000 pisen i blizko 500 opovidan sered prac na ci temi varti zgadki Zaporozhe v ostatkah stariny i predaniyah naroda tom pershij tom drugij 1888 v yakomu vmisheno 55 malyunkiv i 7 planiv miscevostej deyaki malyunki vikonav I Ryepin Po sledam zaporozhcev 1898 de zafiksovano zustrichi i rozmovi z nashadkami zaporozhciv podano pisni pro Zaporizhzhya opisi igor narodnih tanciv materialiv narodnoyi medicini tosho Drevnejshie obyvateli Yuzhnoj Rossii 1899 Malorossijskie narodnye pesni sobrannye v 1878 1905 gg 1906 de zibrano 830 pisen kolyadok shedrivok vesnyanok perevazhno zapisanih z golosu Ribalchi zavodi na nizu Dnipra 1927 U 1906 36 Yavornickij zibrav 2 302 pisni z nih 255 z notami yaki odnak lishilisya v rukopisi Lingvistichni U carini leksikografiyi Yavornickij mav znachni dosyagnennya Use svoye zhittya vin zbirav ukrayinski slova ale na zhal za zhittya Yavornickij zumiv vidati lishe dribku vid usogo ukrayinskogo leksichno bagatstva yake vin zibrav Tak Yavornickij u peredmovi do pershogo tomu svogo SUMu zgaduye sho vin nadislav 2500 zibranih nim ukrayinskih sliv Borisu Grinchenko j znachnu chastinu z tih sliv vikoristano Grinchenkom u jogo slovniku SUM Grinchenka u 4 tomah 1907 1909 68 tis sliv oskilki sam Grinchenko u vlasnij peredmovi do svogo slovnika govorit pro zapozichennya 1515 sliv u Yavornickogo Okrim togo za zhittya Yavornickij zumiv vidati pershij tom svogo t I A K 1920 8113 sliv ale za riznih obstavin tak i ne zmig vidati reshtu tomiv Yavornickij prodovzhuvav zbirati ukrayinski slova j pered smertyu stanom na lipen 1939 roku zibrav ponad 50 tis ukrayinskih sliv u svoyih spogadah sekretar Yavornickogo v ostannij rokah Mikola Kostyuk zgaduvav pro 60 tis ukrayinskih sliv Pislya smerti Yavornickogo jogo dokumenti i u tomu chisli i materiali dlya slovnika buli peredani v Derzhavnu biblioteku AN URSR zvidki rukopis slovnika peredali do Institutu movoznavstva pro sho svidchat listi nadislani zvidti vzhe vdovi vchenogo Serafimi Yavornickij Pid chas II Svitovoyi vijni arhivni materiali AN URSR buli evakujovani j hocha pislya vijni dokumenti zbereglisya ale kudi podivsya sam slovnik nevidomo Stanom na 2020 dostemenno nevidomo chi zbereglisya des materiali dlya Slovnika ukrayinskoyi movi z 50 tis sliv ukrayinskoyu movoyu chi yih znisheno Hudozhni Yavornickij takozh buv avtorom nizki literaturnih tvoriv zbirki poezij Vechirni zori 1910 povistej i opovidan Nasha dolya Bozha volya 1901 i 1905 U bursu 1908 Pomizh panami 1911 Dranij hutir 1911 Rusalchine ozero 1911 De lyudi tam i liho 1911 Tri nespodivani strichi 1912 roman Za chuzhij grih 1907 Div takozhDmitro Yavornickij moneta Dmitro Yavornickij marka Premiya imeni Dmitra Yavornickogo Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Memorialnij budinok muzej Yavornickogo Dnipropetrovskij nacionalnij istorichnij muzej im D I YavornickogoPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 109 Vashenko V V Mutaciya imeni deyaki aspekti zhittya D I Yavornickogo z perspektiv psihobiografichnoyi ta sociologichnoyi paradigm Naddnipryanska Ukrayina istorichni procesi podiyi postati Dnipropetrovsk DNU 2007 S 32 34 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 6 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 10 D I Evarnickij Po sledam zaporozhcev Sankt Peterburg 1898 Evarnickij D I Po sledam zaporozhcev SPb 1898 S 199 Derzhavnij arhiv Harkivskoyi oblasti F 40 op 110 sd hr 1251 l 171 ob Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 11 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 12 Shubravska M M D I Yavornickij Zhittya folkloristichno etnografichna diyalnist K Naukova dumka 1972 254 s Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 13 Evarnickij D I Pesni iz Harkovskoj gubernii Halanskij M Obrazcy narodnogo govora yuzhnoj chasti Kurskoj i severnoj Harkovskoj gubernii Pesni soobsheny iz Kurskoj gub g Ziborovskim uchitelem narodnogo uchilisha iz Harkovskoj studentom universiteta g Evarnickim Russkij filologicheskij vestnik Varshava 1882 T 7 S 78 85 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 14 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 15 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 94 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 172 Evarnickij D I Zhizn zaporozhskih Kozakov po rasskazu sovremennika ochevidca Kievskaya starina 1883 T 7 11 S 497 510 Chislo i poryadok zaporozhskih Sechej Tam zhe 1884 4 S 589 608 Topograficheskij ocherk Zaporozhya Tam zhe 1884 5 S 33 54 6 S 177 200 7 S 392 422 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 18 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 20 Abrosimova S V Chencova N V Volodimir Antonovich i Dmitro Yavornickij do istoriyi naukovih i osobistih vzayemin Istoriya i kultura Pridniprov ya Nevidomi ta malovidomi storinki Naukovij shorichnik D NGU 2008 Vip 5 S 35 41 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 112 113 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 160 161 DAHO F 40 op 38 yed zbr 307 ll 1 55 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 21 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 22 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 23 Smolij V A Litopis ukrayinskogo kozactva Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv K Nauk dumka 1990 S 9 Yavornickij D I Narodni osnovi v poeziyi T G Shevchenka Spozhivach 1920 S 4 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 25 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid 2009 s 26 Pervyj opyt rossijskih i francuzskih arheologov v russkom Turkestane metodika issledovaniya i sudba kollekcij Biblioteka Turkmenika Sankt Peterburg Evropejskij dom 1998 S 71 Evarnickij D I Ivan Dmitrievich Sirko slavnyj koshevoj ataman Vojska zaporozhskih nizovyh Kozakov SPb tip I N Skorohodova 1894 163 s Yakubovskij Yurij Osipovich 2020 09 26 u Wayback Machine Sajt Sobranie rukopisej Gosudarstvennogo muzeya L N Tolstogo Skupejko L Hudozhnya proza D I Yavornickogo Kiyivska starovina 1996 1 S 22 23 Yavornickij D I Moya persha zustrich z L Tolstim Zhittya j revolyuciya 1928 Kn H S 74 82 Albom Iz ukrainskoj stariny La petite Russie d autrefois ris akad S I Vasilkovskogo i N S Samokisha poyasn tekst prof D I Evarnickogo S Peterburg izd A F Marksa 1900 100 s XXI il Abrosimova S V Vnesok D Yavornickogo u rozvitok muzejnoyi spravi v Ukrayini Muzej na mezhi tisyacholit Dnipropetrovsk Veresen 1999 S 8 10 Evarnickij D I Zaporozcy v poezii T G Shevchenko Letopis Ekaterinoslavskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Vyp 8 Ekaterinoslav 1912 S 11 Yavornickij D I Materiali do biografiyi T G Shevchenko Katerinoslav 1909 Zhurba O I Diyalnist D I Yavornickogo v katerinoslavskij Prosviti Pitannya istoriyi Ukrayini istoriko kulturni aspekti D 1993 S 80 88 Pridneprovskij kraj 1917 24 maya Dnipropetrovskij nacionalnij istorichnij muzej im D I Yavornickogo F 10 Arh 778 14 Shvidko G K D I Yavornickij i doslidzhennya istoriyi Ukrayini v Katerinoslavskomu INO Z minuvshini Podniprov ya Dnipropetrovsk Dnipro 1995 S 33 36 Epistolyarna spadshina akademika D I Yavornickogo Vipusk 1 Dnipropetrvosk Gamaliya 1997 S 606 Dnipropetrovskij nacionalnij istorichnij muzej im D I Yavornickogo F 10 Arh 23061 Epistolyarna spadshina akademika D I Yavornickogo Vipusk 6 Ukladachi S V Abrosimova V Beketova N Vasilenko V Yekshov Dnipropetrovsk ART Pres 2012 S 327 Chencov V V Ideolog ukrayinskogo nacionalizmu D Yavornickij Reabilitovani istoriyeyu Dnipropetrovska oblast Naukovo dokumentalna seriya Dnipropetrovsk 2009 Tom 1 S 345 356 takozh dzherelo Arhiv upravlinnya Sluzhbi bezpeki Dnipropetrovskoyi oblasti arhiv USBU fond kriminalnih sprav P 1258 ark 53 Tam samo spr 7354 ark 40 Epistolyarna spadshina 4 tom 2005 s 276 Yavornickij D I Shevchenko i Ryepin Pam yati Shevchenka Dn 1939 S 130 133 Vin samo I Yu Ryepin pro T G Shevchenka Obrazotvorche mistectvo 1939 2 3 S 70 Abrosimova S V Dmitro Yavornickij Zaporizhzhya RA Tandem U 1997 S 41 Zaporozhec Devlad O V odvichnij borotbi Zbirka narisiv i opovidan Buenos Ajres Nakladom avtora 1955 372 s L G Kasyan Akademik Dmitro Yavornickij v audiovizualnih dokumentah HH st Oglyadi dzherel ta dokumentalni narisi Kiyiv 2015 rik Prezentaciya filmu Kozackij batko Dmitro Yavornickij 2022 05 23 u Wayback Machine sajt Dnipropetrovskogo nacionalnogo istorichnogo muzeyu im D I Yavornickogo Universitetski istoriyi kohannya zhinki v zhitti D I Yavornickogo Muzej istoriyi HNU im V N Kazarina Telezhnyak E S Iz lichnoj zhizni Yavornickogo sajt gorod dp ua Kurin kozackogo batka Putivnik po memorialnomu budinku muzeyu akademika D I Yavornickogo Uporyadniki A I Perkova N G Cherednik Dnipropetrovsk Art Pres 2015 S 15 Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 5 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 lyutogo 2016 Negodchenko O P Dmitro Ivanovich Yavornickij ta zhurnal Kievskaya starina 1882 1906 Naddnipryanska Ukrayina istorichni procesi podiyi postati zbirnik naukovih prac Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetrovskogo nac un tu 2001 Vip 5 2007 S 44 59 Evarnickij D I Po sledam zaporozhcev Sergij Svitlenko Dmitro Yavornickij vchenij ta pedagog v ukrayinskomu intelektualnomu spivtovaristvi monografiya Dnipro Lira 2015 311 stor S 275 ISBN 978 966 383 690 4 Mariya Nudishuk Do istoriyi stvorennya Slovnika ukrayinskoyi movi D I Yavornickogo http www museum dp ua 3 travnya 2020 Vasilenko N Ye Z rukopisnih dzherel DIMu lirichnij virsh rozdum D Yavornickogo Vechernij dzvin Muzej i majbutnye Dnipropetrovsk Poligrafist 1998 S 89 94LiteraturaAvchinnikov A G Professor Dmitrij Ivanovich Evarnickij K 30 letiyu literaturno uchenoj dѣyatelnosti Ekaterinoslav Tipografiya gubernskago pravleniya 1914 16 s il portr 27 O V Yas Yavornickij Dmitro Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 717 ISBN 978 966 00 1359 9 Yavornickij Yevarnickij Dmitro Ivanovich Istorichna nauka u Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini v osobah Enciklopedichnij dovidnik Red kol V Smolij gol red G Boryak zast gol red V Danilenko zast gol red V Krupina vidp sekretar N Vasilyeva sekretar uporyad P Bondarchuk S Kulchickij O Reyent O Rublov O Udod O Yas NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2018 S 724 726 742 s ISBN 978 966 02 8671 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nudishuk M L Do istoriyi stvorennya Slovnika ukrayinskoyi movi D I Yavornickogo Yavornickij literaturnij geroj virtualna vistavka Vasilenko N Ye D I Yavornickij u tvorah suchasnih dnipropetrovskih avtoriv Vasilenko N Ye D I Yavornickij v ukrayinskij literaturi 1950 2010 h rr Vasilenko N Ye D I Yavornickij u tvorchosti pismennikiv 1920 1930 h rr Vasilenko N Ye D I Yavornickij v hudozhnij literaturi 1880 1910 h rr Yekshov V V Chi svyatkuvav novij rik ta Rizdvo Dmitro Yavornickij Yavornickij Evarnickij Dmitro Ivanovich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Abrosimova S V Paramonov A F Dmitro Yavornickij ta jogo rodovid Harkiv Harkivskij privatnij muzej miskoyi sadibi 2009 112 s Doroshenko D Dmitro Ivanovich Yavornickij Literaturno naukovij vistnik T 64 Kn 12 S 506 513 1913 Doroshenko D Zaporozkij batko Dniprova Hvilya 8 1913 Dmitro Yavornickij vchenij ta pedagog v ukrayinskomu intelektualnomu spivtovaristvi monografiya S I Svitlenko Dnipropetrovsk Lira 2015 312 s ISBN 966 383 690 4 spadshina akademika D I Yavornickogo Vip 1 Listi vchenih do D I Yavornickogo Uporyad S V Abrosimova A I Perkova O V Picik N G Cherednik Vstup st S V Abrosimovoyi A I Perkovoyi Pered slovo B T Karapisha Dnipropetrovsk Gamaliya 1997 888 s spadshina akademika D I Yavornickogo Vip 2 Listi diyachiv kulturi do D I Yavornickogo Uporyad S V Abrosimova N Ye Vasilenko A I Perkova ta in Vstup st S V Abrosimovoyi Pid zagalnoyu red N I Kapustinoyi Dnipropetrovsk OP Dnipropetrovska knizhkova drukarnya 1999 460 s spadshina akademika D I Yavornickogo Vip 3 Listi muzejnih diyachiv do D I Yavornickogo Ukladachi S V Abrosimova N Ye Vasilenko A I Pyerkova ta in Vstup st S V Abrosimovoyi Pid zagalnoyu red N I Kapustinoyi Dnipropetrovsk 2005 740 s Epistolyarna spadshina akademika D I Yavornickogo Vip 4 Dnipropetrovsk ART Pres 2005 500 s spadshina akademika D I Yavornickogo Vip 5 Listi ridnih druziv i znajomih do D I Yavornickogo Ukladachi S Abrosimova N Vasilenko A Perkova ta in Za zag red N Kapustinoyi D ART PRES 2010 952 s Yefremov S Pismennik kolorist Zapiski ist filol viddilu UAN Kn 13 14 1927 S 213 230 Zbirnik Dnipropetrovskogo krajovogo ist arheologichnogo muzeyu t I Dnipropetrovske 1929 Kochergin I O Nevidomij D I Yavornickij Sicheslavskij almanah D Nacionalnij girnichij universitet 2008 Vip 3 S 121 131 Kochergin I O Rid ta rodina Dmitra Ivanovicha Yavornickogo Sicheslavskij almanah D Nacionalnij girnichij universitet 2006 Vip 2 S 59 64 Petrov V Pam yati akademika D I Yavornickogo Visti AN URSR 7 8 1940 Shapoval I V poshukah skarbiv na sajti UKRLIT org Olijnik M Folkloristichno etnografichna diyalnist D I Yavornickogo Nar tvorchist ta etnografiya 6 1965 Gapusenko I Dmitro Ivanovich Yavornickij Istorik arheolog etnograf folklorist pismennik Akademik AN URSR K Naukova dumka 1969 Shubravska M M D I Yavornickij Zhittya folkloristichno etnografichna diyalnist K Naukova dumka 1972 254 s Shubravska M M D I Yavornickij K 1972 Abrosimova S V Do 150 richchya vid dnya narodzhennya akademika D I Yavornickogo Abrosimova S V Enciklopedist kozachchini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2005 4 Abrosimova S V Z istoriyi vidannya monografiyi D I Yavornickogo Istoriya zaporozkih kozakiv Sicheslavskij almanah 4 Dn 2009 C 5 23 Abrosimova S V Osobistist i talant Dmitra Yavornickogo samoocinka vchenogo Naddnipryanska Ukrayina istorichni procesi podiyi postati zb nauk pr red kol S I Svitlenko vidp red ta in D Vid vo DNU 2010 Vip 8 436 s s 5 24 Svitlenko S I Dmitro Yavornickij vchenij ta pedagog v ukrayinskomu intelektualnomu spivtovaristvi monogr 2 ge vid D LIRA 2017 312 s PosilannyaYavornickij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 502 ISBN 966 7492 06 0 Yavornickij Yevarnickij Dmitro Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2115 2116 1000 ekz Dmitro Ivanovich Yavornickij Biografiya DMITRO YaVORNICKIJ Programa Velich osobistosti 2015 VIDEO Do 155 richchya Dmitra Yavornickogo Syuzhet telekanalu Inter 2010 VIDEO Zustrich Yavornickogo i Mahna u Katerinoslavi u 1919 roci Postanovochnij rolik spivrobinikiv muzeyu i aktora teatru Virimo 2008 VIDEO Dmitro Yavornickij uspih usuperech Lekciya pro zhittya ta diyalnist Yavornickogo vid Ya Timoshenko zaviduvachki memorialnogo budinku muzeyu Yavornickogo 2020 VIDEO Dmitro Yavornickij Istorichna pravda z Vahtangom Kipiani 2019 VIDEO Do 162 richchya z dnya narodzhennya Dmitra Yavornickogo Syuzhet telekanalu DniproTV 2017 VIDEO Dmitro Yavornickij doslidnik ukrayinskogo kozactva Irina Farion i telekanala Rada 2015 VIDEO P yat kul dlya Dmitra Yavornickogo Ukrtelefilm 2006 VIDEO Dmitro Yavornickij unikalnist talantu Lekciya Antona Muhina dlya telekanalu UA Pershij 2016 VIDEO Dmitro Yavornickij arheolog Programa Krayeznavcha podorozh Dnipropetrovskogo derzhavnogo telekanalu 2015 VIDEO Tvori Dmitra Yavornickogo na sajti Dnipropetrovskogo nacionalnogo istorichnogo muzeyu im D I Yavornickogo Bibliografiya Dmitra Yavornickogo Memorialnij budinok muzej D I Yavornickogo storinka na sajti Dnipropetrovskogo nacionalnogo istorichnogo muzeyu im D I Yavornickogo Sajt Dnipropetrovskogo Nacionalnogo istorichnogo muzeyu im D I Yavornickogo Posilannya na stattyu Gordyeyeva i Chencova O poslednih godah zhizni i deyatelnosti D I Yavornickogo Interaktivna biografiya Dmitra Yavornickogo Kurin kozackogo batka Putivnik po memorialnomu budinku muzeyu akademika D I Yavornickogo D ART Pres 2015 94 s