Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грінченко Володимир Автономович (*15 липня 1900, хут. Цокурівка поблизу с. Велика Рудка, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — †19 квітня 1948, Полтава, УРСР) — український археолог, музеєзнавець.
| Володимир Автономович Грінченко | |
|---|---|
 (1930-ті роки) (1930-ті роки) | |
| Народився | 15 липня 1900 хут. Цокурівка |
| Помер | 19 квітня 1948 (47 років) Полтава |
| Країна |  Російська імперія УНР Українська Держава СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією[2] |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова |
Біографія
Володимир народився на Диканщині у сім'ї Автонома Семеновича Грінченка.
Батько з дитинства наймитував. Відбувши солдатом військову повинність, повернувся додому, влаштувався чорноробом на залізничну станцію у Полтаві. З часом купив невеличку ділянку землі. Але сім'я жила бідно.
Володимир почав працювати змалку, намагаючись хоча б щось заробити наймався до різних господарів. Де і як навчався грамоти до 1920-х років — невідомо.
Після 1920 (?) влаштувався лаборантом археологічного відділу до Центрального пролетарського музею Полтавщини (нині це Полтавський краєзнавчий музей).
На той час у музеї працювали В. М. Щербаківський, М. Я. Рудинський, К. В. Мощенко, В. М. Верховинець, О. К. Тахтай, М. І. Гавриленко, Ф. М. Попадич, В. О. Щепотьєв.
У цьому колективі В. Грінченко брав участь у комплексній історико-етнографічній експедиції до с. Яреськи (нині Шишацького району Полтавської області). Брав участь у археологічній експедиції М. Я. Рудинського, яка займалася дослідженням пам'яток черняхівської культури в урочищі Таранів Яр поблизу с. Мачухи Полтавського району.
1925 року вступив до Катеринославського інституту народної освіти.
Під час навчання брав участь у Дніпрельстанівській археологічній експедиції разом з Д.Яворницьким, М.Міллером, М.Макаренком та М. Рудинським. Експедиція відзначилась знахідкою так званого Кічкаського скарбу (1930), мабуть, найбільшого в Україні після Перещепинського.
По закінченню інституту вступив до аспірантури при Інституті історії матеріальної культури НКО УСРР. Під час навчання в інституті у 1932-1933 рр. проводив археологічні дослідження на теренах Луганщини.
Працював завідувачем відділом рабовласницького суспільства Харківського історичного музею, потім (з 1936) завідувачем відділу рабовласницького суспільства Центрального історичного музею ім. Т. Шевченка у Києві.
Був ученим секретарем музею. Через деякий час був звільнений, потім поновлений на роботі. З лютого 1937 став виконувачем обов'язків директора музею. Цей період його діяльності різними дослідниками характеризується неоднозначно.
Через деякий час стан музею було піддано критиці у комуністичній пресі).
5 жовтня 1937 звільнений. А.Гріншпон писав: «Унаслідок шкідництва український історичний музей приведено до розвалу. Директор музею Грінченко та його „ад'ютант“ — науковий працівник [Трохим] Тесля зробили все, щоб розвалити цей важливий заклад».
18 квітня 1938 заарештований. Звинувачений у контрреволюційній діяльності.
До червня 1938 р. В.А.Грінченко, відкидаючи будь-які звинувачення, твердив одне: «<...> Учасником контрреволюційної організації я не був, антирадянської діяльності не проводив» [Архів СБУ. – Спр. 36371-ФП.– Арк. 1-5, 14-15.]. Тоді слідчі почали застосовувати особливо «вишукані» методи допиту. Про них пізніше розповість сам Володимир Автономович. «В червні 1938 р., – пригадував він, – на моє прохання очної ставки з членами контрреволюційної організації, до якої включили і мене, слідчий відповів, що її я отримаю лише тоді, коли мої кістки будуть повністю потрощені, а шкіра стане суцільним мішком. Тут же він передзвонив слідчому Крещанівському і попро сив у нього «махалку» <...> Через дві хвилини останній заніс до кабінету задню ніжку стільця, дав мені в зуби і запитав чи бачу я, що це таке, а також чи усвідомлюю, ще буде надалі»
Засуджений до 5 років виправно-трудових таборів. Працював на лісоповалі у Красноярському краї. Під час вантажних робіт зламав ключицю. По закінченні строку ув'язнення йому не дозволили виїхати до України. До кінця 1946 працював в Управлінні табору.
До України повернувся 1947. Після повернення до Києва, почав працювати в Інституті археології АН УРСР. Але органи НКВС заборонили йому проживати у Києві. У лютому 1948 змушений був виїхати до Полтави, де мав працювати за завданням Інституту археології.
19 квітня 1948 р. помер внаслідок серцевого нападу. Похований на Монастирському кладовищі м. Полтава.
18 липня 1956 року президія Київського обласного суду ухвалила рішення про припинення справи В. А. Грінченка за відсутністю складу злочину.
Залишки його архіву знаходяться у Науковому архіві Інституту археології (Ф. 11 — 11 од.зб.).
Примітки
- Граб В.І. Місце народження Володимира Грінченка // Археологія. — 2014. — № 4. — С. 131-133. — ISSN 0235-3490. з джерела 6 березня 2022. Процитовано 12.02.2019.
- Реабілітовані історією. Полтавська область. – Кн. 5
- Принь М. О. Принь О. В. Археологічні дослідження Грінченка В. А. та Локтюшева С. О. на терені будівництва української частини залізничної магістралі Москва — Донбас (1932—1933) // Праці Центру пам'яткознавства. — 2018. — Вип. 33. — С. 206—212.
- Вескер А. Хаос в музеях // Комуніст. 1937. 3 березня. № 51 (5926). С. 4
- Баумштейн В. Кладовище історичних цінностей // Комуніст. 1937. 5 серпня. № 179 (5454). С. 4; Вядро Ш., Близнюк П. Буржуазно-націоналістичне кубло в музеях Києва. С. 3
- Гріншпон А. Вороги в музеях // Комсомолець України. 1937. 9 вересня. № 207 (3579). С. 3
- Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. – Кн. 5 / Упорядник О.А.Білоусько. – Київ-Полтава: Оріяна, 2007. – 720 с.— С. 114-118.
- Археологічні дослідження Більського городища – 2013 = Archeological researches of Bilsk hillfort – 2013: збірник наукових праць / ЦП НАН України і УТОПІК; ІКЗ «Більськ». – Київ – Котельва : ЦП НАН України і УТОПІК, 2014. – 124 с.
Джерела та література
- Маньковська Р. В. Грінченко Володимир Антонович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 207. — .
- Т. П. Пустовіт. Грінченко Володимир Автономович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Нестуля О. О. Сплюндрована доля (В. А. Грінченко). В кн.: Репресоване краєзнавство. (20-30-і роки). К.: Рідний край, Хмельницький редакційно-видавничий відділ, 1991/(Інститут історії України. Всеукраїнська спілка краєзнавців. Міністерство культури України).— С. 204—209.
- Білокінь С. I. Музей України (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. Монографія / Нац. Києво-Печер. іст.-культ, заповідник, НАН України. Ін-т історії України. Центр культурол. студій. — 3-тє вид., доп.— К., 2006. — 476 с.
- Куріло О. Ю. Самойленко Л. Г. // Нариси розвитку археології у музеях України: історія, дослідники, меценати. К., 2002.— С. 140.
- Miller M. Archaeology in the U.S.S.R. (1956). P. 65, 103, 162;
- Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. — Кн. 5 / Упорядник О. А. Білоусько. — Київ-Полтава: Оріяна, 2007. — 720 с.— С. 114—118.
- Принь М. О. Принь О. В. Археологічні дослідження Грінченка В. А. та Локтюшева С. О. на терені будівництва української частини залізничної магістралі Москва — Донбас (1932—1933) // Праці Центру пам'яткознавства. — 2018. — Вип. 33. — С. 206—212.
Посилання
- Сайт Historical Analysis Narratives Sourses.com
- Історико-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса. Списки репресованих. Репресовані краєзнавці [ 13 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Пуголовок, Юрій (15.08.2015). . Останній Бастіон. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 12.02.2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grinchenko Grinchenko Volodimir Avtonomovich 15 lipnya 1900 hut Cokurivka poblizu s Velika Rudka Poltavskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 19 kvitnya 1948 Poltava URSR ukrayinskij arheolog muzeyeznavec Volodimir Avtonomovich GrinchenkoVolodimir Avtonomovich Grinchenko 1930 ti roki Volodimir Avtonomovich Grinchenko 1930 ti roki Narodivsya15 lipnya 1900 1900 07 15 hut CokurivkaPomer19 kvitnya 1948 1948 04 19 47 rokiv PoltavaKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistarheologAlma materDnipropetrovskij ordena Trudovogo Chervonogo Prapora derzhavnij universitet im 300 richchya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu 2 GaluzarheologiyaZakladHarkivskij istorichnij muzej imeni M F SumcovaBiografiyaVolodimir narodivsya na Dikanshini u sim yi Avtonoma Semenovicha Grinchenka Batko z ditinstva najmituvav Vidbuvshi soldatom vijskovu povinnist povernuvsya dodomu vlashtuvavsya chornorobom na zaliznichnu stanciyu u Poltavi Z chasom kupiv nevelichku dilyanku zemli Ale sim ya zhila bidno Volodimir pochav pracyuvati zmalku namagayuchis hocha b shos zarobiti najmavsya do riznih gospodariv De i yak navchavsya gramoti do 1920 h rokiv nevidomo Pislya 1920 vlashtuvavsya laborantom arheologichnogo viddilu do Centralnogo proletarskogo muzeyu Poltavshini nini ce Poltavskij krayeznavchij muzej Na toj chas u muzeyi pracyuvali V M Sherbakivskij M Ya Rudinskij K V Moshenko V M Verhovinec O K Tahtaj M I Gavrilenko F M Popadich V O Shepotyev U comu kolektivi V Grinchenko brav uchast u kompleksnij istoriko etnografichnij ekspediciyi do s Yareski nini Shishackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Brav uchast u arheologichnij ekspediciyi M Ya Rudinskogo yaka zajmalasya doslidzhennyam pam yatok chernyahivskoyi kulturi v urochishi Taraniv Yar poblizu s Machuhi Poltavskogo rajonu 1925 roku vstupiv do Katerinoslavskogo institutu narodnoyi osviti Pid chas navchannya brav uchast u Dniprelstanivskij arheologichnij ekspediciyi razom z D Yavornickim M Millerom M Makarenkom ta M Rudinskim Ekspediciya vidznachilas znahidkoyu tak zvanogo Kichkaskogo skarbu 1930 mabut najbilshogo v Ukrayini pislya Pereshepinskogo Po zakinchennyu institutu vstupiv do aspiranturi pri Instituti istoriyi materialnoyi kulturi NKO USRR Pid chas navchannya v instituti u 1932 1933 rr provodiv arheologichni doslidzhennya na terenah Luganshini Pracyuvav zaviduvachem viddilom rabovlasnickogo suspilstva Harkivskogo istorichnogo muzeyu potim z 1936 zaviduvachem viddilu rabovlasnickogo suspilstva Centralnogo istorichnogo muzeyu im T Shevchenka u Kiyevi Buv uchenim sekretarem muzeyu Cherez deyakij chas buv zvilnenij potim ponovlenij na roboti Z lyutogo 1937 stav vikonuvachem obov yazkiv direktora muzeyu Cej period jogo diyalnosti riznimi doslidnikami harakterizuyetsya neodnoznachno Cherez deyakij chas stan muzeyu bulo piddano kritici u komunistichnij presi 5 zhovtnya 1937 zvilnenij A Grinshpon pisav Unaslidok shkidnictva ukrayinskij istorichnij muzej privedeno do rozvalu Direktor muzeyu Grinchenko ta jogo ad yutant naukovij pracivnik Trohim Teslya zrobili vse shob rozvaliti cej vazhlivij zaklad 18 kvitnya 1938 zaareshtovanij Zvinuvachenij u kontrrevolyucijnij diyalnosti Do chervnya 1938 r V A Grinchenko vidkidayuchi bud yaki zvinuvachennya tverdiv odne lt gt Uchasnikom kontrrevolyucijnoyi organizaciyi ya ne buv antiradyanskoyi diyalnosti ne provodiv Arhiv SBU Spr 36371 FP Ark 1 5 14 15 Todi slidchi pochali zastosovuvati osoblivo vishukani metodi dopitu Pro nih piznishe rozpovist sam Volodimir Avtonomovich V chervni 1938 r prigaduvav vin na moye prohannya ochnoyi stavki z chlenami kontrrevolyucijnoyi organizaciyi do yakoyi vklyuchili i mene slidchij vidpoviv sho yiyi ya otrimayu lishe todi koli moyi kistki budut povnistyu potrosheni a shkira stane sucilnim mishkom Tut zhe vin peredzvoniv slidchomu Kreshanivskomu i popro siv u nogo mahalku lt gt Cherez dvi hvilini ostannij zanis do kabinetu zadnyu nizhku stilcya dav meni v zubi i zapitav chi bachu ya sho ce take a takozh chi usvidomlyuyu she bude nadali Zasudzhenij do 5 rokiv vipravno trudovih taboriv Pracyuvav na lisopovali u Krasnoyarskomu krayi Pid chas vantazhnih robit zlamav klyuchicyu Po zakinchenni stroku uv yaznennya jomu ne dozvolili viyihati do Ukrayini Do kincya 1946 pracyuvav v Upravlinni taboru Do Ukrayini povernuvsya 1947 Pislya povernennya do Kiyeva pochav pracyuvati v Instituti arheologiyi AN URSR Ale organi NKVS zaboronili jomu prozhivati u Kiyevi U lyutomu 1948 zmushenij buv viyihati do Poltavi de mav pracyuvati za zavdannyam Institutu arheologiyi 19 kvitnya 1948 r pomer vnaslidok sercevogo napadu Pohovanij na Monastirskomu kladovishi m Poltava 18 lipnya 1956 roku prezidiya Kiyivskogo oblasnogo sudu uhvalila rishennya pro pripinennya spravi V A Grinchenka za vidsutnistyu skladu zlochinu Zalishki jogo arhivu znahodyatsya u Naukovomu arhivi Institutu arheologiyi F 11 11 od zb PrimitkiGrab V I Misce narodzhennya Volodimira Grinchenka Arheologiya 2014 4 S 131 133 ISSN 0235 3490 z dzherela 6 bereznya 2022 Procitovano 12 02 2019 Reabilitovani istoriyeyu Poltavska oblast Kn 5 Prin M O Prin O V Arheologichni doslidzhennya Grinchenka V A ta Loktyusheva S O na tereni budivnictva ukrayinskoyi chastini zaliznichnoyi magistrali Moskva Donbas 1932 1933 Praci Centru pam yatkoznavstva 2018 Vip 33 S 206 212 Vesker A Haos v muzeyah Komunist 1937 3 bereznya 51 5926 S 4 Baumshtejn V Kladovishe istorichnih cinnostej Komunist 1937 5 serpnya 179 5454 S 4 Vyadro Sh Bliznyuk P Burzhuazno nacionalistichne kublo v muzeyah Kiyeva S 3 Grinshpon A Vorogi v muzeyah Komsomolec Ukrayini 1937 9 veresnya 207 3579 S 3 Reabilitovani istoriyeyu Poltavska oblast Naukovo dokumentalna seriya knig Kn 5 Uporyadnik O A Bilousko Kiyiv Poltava Oriyana 2007 720 s S 114 118 Arheologichni doslidzhennya Bilskogo gorodisha 2013 Archeological researches of Bilsk hillfort 2013 zbirnik naukovih prac CP NAN Ukrayini i UTOPIK IKZ Bilsk Kiyiv Kotelva CP NAN Ukrayini i UTOPIK 2014 124 s Dzherela ta literaturaMankovska R V Grinchenko Volodimir Antonovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 207 ISBN 966 00 0405 2 T P Pustovit Grinchenko Volodimir Avtonomovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Nestulya O O Splyundrovana dolya V A Grinchenko V kn Represovane krayeznavstvo 20 30 i roki K Ridnij kraj Hmelnickij redakcijno vidavnichij viddil 1991 Institut istoriyi Ukrayini Vseukrayinska spilka krayeznavciv Ministerstvo kulturi Ukrayini S 204 209 Bilokin S I Muzej Ukrayini Zbirka P Potockogo Doslidzhennya materiali Monografiya Nac Kiyevo Pecher ist kult zapovidnik NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Centr kulturol studij 3 tye vid dop K 2006 476 s Kurilo O Yu Samojlenko L G Narisi rozvitku arheologiyi u muzeyah Ukrayini istoriya doslidniki mecenati K 2002 S 140 Miller M Archaeology in the U S S R 1956 P 65 103 162 Reabilitovani istoriyeyu Poltavska oblast Naukovo dokumentalna seriya knig Kn 5 Uporyadnik O A Bilousko Kiyiv Poltava Oriyana 2007 720 s S 114 118 Prin M O Prin O V Arheologichni doslidzhennya Grinchenka V A ta Loktyusheva S O na tereni budivnictva ukrayinskoyi chastini zaliznichnoyi magistrali Moskva Donbas 1932 1933 Praci Centru pam yatkoznavstva 2018 Vip 33 S 206 212 PosilannyaPortal Biografiyi Portal Poltavshina Sajt Historical Analysis Narratives Sourses com Istoriko prosvitnicke pravozahisne blagodijne tovaristvo Memorial im Vasilya Stusa Spiski represovanih Represovani krayeznavci 13 serpnya 2012 u Wayback Machine Pugolovok Yurij 15 08 2015 Ostannij Bastion Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 12 02 2019