Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інститут історії матеріальної культури ВУАН — науково-дослідна установа у структурі Всеукраїнської академії наук, Академії наук УСРР (від 1936 року), Академії наук УРСР (від 1937 року), завданням якої було вивчення історії матеріальної культури на теренах України за всіх суспільно-економічних формацій.
| Інститут історії матеріальної культури Всеукраїнської Академії Наук | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
| Засновано | 1934 | |||
| Приналежність | ВУАН, АН УСРР, АН УРСР | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Директор — | |||
| Країна |  Українська СРР | |||
| Адреса | УСРР, м. Харків | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
Провадив науково-дослідну діяльність у 1934–1938 роках, до часу реорганізації в Інститут археології АН УСРР
Історія створення
Передісторія
З утвердженням диктатури Й. Сталіна та курсу «на прискорене будівництво соціалізму» за умови пріоритетної ролі російського народу у «союзі братніх республік», у владних структур СРСР виникла потреба в коригуванні концептуальних історіографічних засад. Як суб'єктів історії СРСР було введено інші, крім російського, народи, «поневолені царською монархією і визволені від національного гніту Великою Соціалістичною революцією». Вносилися також суттєві корективи у викладення питань історії цих народів у їхніх взаєминах із Росією. «Перехід України під владу Росії» без будь-якої історичної аргументації було «запропоновано» беззастережно тлумачити як «найменше зло» порівняно з альтернативами бути поглиненою Польщею чи Туреччиною. Ці дії, супроводжувані політичними репресіями, спричинилися до деформації історичної думки в СРСР, підпорядкування її кон'юнктурним ідеологічним вимогам тоталітарного режиму.
Нагнітання атмосфери невпевненості і страху у середовищі української інтелігенції справило деморалізуючий вплив не лише на науковців та викладачів, але й дезорієнтувало молоді кадри істориків. «Ніхто не хотів вчитися на історичному факультеті, — писав О. П. Довженко у щоденнику. — Посилали в примусовому плані. Професорів заарештовували майже щороку, і студенти знали, що таке історія, що історія — це паспорт на загибель». Тоталітаризація держави та суспільного життя стали загальною причиною репресій щодо науковців. Відбувалося не лише фізичне і моральне знищення вчених: перспективні наукові напрями перекривались, система традиційних і перевірених досвідом наукових цінностей руйнувалась, деформувалася етика вченого та структура популяції наукової спільноти.
Для «обґрунтування» репресій був організований процес так званої «Спілки визволення України» (1929—1930 рр.), проведені «чистки» у ВУАН, діяли бригади по перевірці академічних установ. Репресії спрямовувалися, насамперед, проти Історично-філологічного та Соціально-економічного відділів ВУАН. У системі репресій від критики вчених-лідерів та наукової тематики перейшли до реорганізацій, скорочення штатів, закриття установ і арештів співробітників. 1930 року ліквідовано всі серійні видання, що виходили за редакцією М. С. Грушевського: «За сто літ» , «Студії з історії України» , «Український археографічний збірник», «Первісне громадянство та його пережитки на Україні», закрито часопис «Україна». 1931 року М. С. Грушевського,— після арешту, — разом з родиною було депортовано до Москви . Ліквідовано багато комісій Історично-філологічного і Соціально-економічного відділів ВУАН. Звільнені з роботи і заарештовані сотні науковців. Проведені ініційовані владою публічні диспути-шельмування відомих науковців — М. С. Грушевського, К. Г. Воблого, Л. М. Яснопольського, О. П. Оглоблина та ін. 1933 року розгромлений Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, значна частина його співробітників опинилася в таборах або на засланні. 1933 року був ліквідований Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК). У 1933—1934 рр. ліквідовано всі українознавчі установи ВУАН. Як форми репресій використовувалися заборони займатися дослідницькою діяльністю, викладанням, публікуватися. Репресії зачепили й підготовлені до друку видання. Книги репресованих авторів вилучалися з бібліотек та знищувалися. Репресії вплинули на якість підготовки наукових кадрів. Різко зменшилася кількість міжнародних контактів.
У червні 1929 року, під час виборів до ВУАН, влада зорганізувала «обрання» академіками номенклатурних працівників (В. П. Затонського, М. О. Скрипника, О. Г. Шліхтера) й «історика-марксиста» М. І. Яворського. Репресії в Академії 1929—1934 рр. засвідчили, що владі вдалося підпорядкувати собі й перетворити на власне знаряддя колишню автономну наукову спільноту. «Вичистивши» із Академії «шкідників», «контрреволюціонерів», «націоналістів», більшовицька влада в середині 1930-х років здійснила реорганізацію наукових установ, зокрема історичного профілю.
Створена раніше владою псевдонаукова (ВУАМЛІН) (1931), що була покликана забезпечувати «марксистські впливи» й керівництво у науці, стала непотрібною. «Марксистсько-ленінською» і керованою стала АН УРСР. Ось чому 23 липня 1936 pjre рішенням Політбюро ЦК КП(б)У ВУАМЛІН ліквідовувалась, її співробітники або передавались до Академії наук, або спрямовувались на викладацьку роботу.
В роках 1931—1941 посилилась агресивність московського імперіалізму в Україні. У боротьбі окупаційної влади з т. зв, «українським націоналізмом» ВУАН, що була найкращим досягненням доби «Визвольних змагань» і головною фортецею української культури, стала одним з головних об'єктів тяжких ударів. Знекровлена процесом СВУ, Академія збагачується новими кадрами українських учених, що, у свою чергу, зазнають нових репресій. Ознаками цієї боротьби були зміна назви Академії Наук: перетворення її з «Всеукраїнської» на «Академію Наук УСРР». Показовим є і склад співробітників її: 1937 року вона мала лише 60% українців, 21% росіян та І9% інших .
При оцінці події, — організації Інституту історії України та Інституту історії матеріальної культури, — варто врахувати, що протягом тривалого часу суто українська історія розглядалась партійно-урядовими структурами СРСР як щось «заборонене, вороже і контрреволюційне». Сам по собі факт появи спеціалізованих установ з історії України надавав шанси на збереження, хоч і в деформованому вигляді під оболонкою сталінських догматів, але все ж таки історичної пам'яті українського народу.
Організація інституту
Процес «Спілки визволення України» (1929—1930 рр.) і наступні «чистки» у ВУАН, робота «бригад по перевірці академічних установ» супроводжувалися репресіями, насамперед, проти Історично-філологічного і Соціально-економічного відділів ВУАН. Розпочавши із критики вчених-лідерів і наукової тематики радянська влада перейшла до реорганізації, скорочення штатів, а згодом до закриття установ і арештів співробітників. 1930 року зліквідовано всі серійні видання, що виходили за редакцією М. С. Грушевського: «За сто літ», «Студії з історії України», «Український археографічний збірник», «Первісне громадянство та його пережитки на Україні», закрито часопис «Україна». 1931 року — після нетривалого арешту — М. С. Грушевський разом з родиною був депортований до Москви.
У 1931 — 1932 роках ліквідовано багато комісій Історично-філологічного і Соціально-економічного відділів ВУАН. Звільнені з роботи і заарештовані сотні людей. Відбулася ініційована владою серія публічних диспутів-шельмувань відомих науковців — М. С. Грушевського, К. Г. Воблого, Л. М. Яснопольського, О. П. Оглоблина та ін. У Харкові 1933 року розгромлений Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, значна частина його працівників заарештована й репресована.
Інститут створювався 1934 року в Києві на базі ліквідованих Всеукраїнського археологічного комітету, Кабінету антропології та етнології імені Ф.Вовка, Культурно-історичної комісії ВУАН і деяких інших установ ВУАН.
19 лютого 1932 року на засіданні партійної частини президії ВУАН у Києві було розглянуте питання і прийняте рішення «про створення Інституту історії та Інституту історії матеріальної культури».
Згідно з цією постановою, Інститут історії матеріальної культури мав «служити за наукову базу отаких катедр:
а) Передісторії України (акад. Д. І. Яворницький),
б) Української етнографії (акад. [Ф. М.] Колесса),
в) Історії укр[аїнської] літератури часів феодалізму (акад. В. М. Перетц),
г) Історії укр[аїнської] літератури часів промисл[ового] капіталіз[му] та імперіялізму (акад. [К. Й.] Студинський),
д) Красного письменства (акад. П. Г. Тичина),
е) Білоруської літератури (акад. Я. Купала),
є) Східнього письменства та культури (акад. А. Ю. Кримський),
ж) Історії українського мистецтва (акад. О. П. Новицький),
з) Загального мистецтва (акад. Ф. І. Шміт),
и) Народньої словесности (вакансія),
і) Шевченкознавства,
к) Музикознавства,
л) Історії західньо-європейської літератури,
м) Історії української пожовтневої літератури»,
а також «усуспільнити комісії:
а) Культурно-історичну,
б) ВУАК,
в) Археологічний музей,
г) Етнографічну з кабінетом радянського села,
д) Музей етнографії,
е) Укр[аїнського] письменства феодальної доби,
ж) Зв’язку української літератури з закордоном,
з) Української літератури доби промислового капіталізму,
і) Редакційний комітет для видання творів Т. Г. Шевченка,
и) Каб[інет] арабо-іранської філології,
к) Тюркологічну комісію,
л) Театральний музей,
м) Кабінет порівняльного музикознавства,
н) Комісію масового революційного мистецтва,
о) Комісію дитячої творчости.» .
Діяльність
Наукові видання
Виходили «Наукові записки Інституту історії матеріальної культури Всеукраїнської Академії наук». Вийшло друком 6 випусків (1934 — кн. 1 і 2; 1935 — кн. 3—4, 5—6; 1937 — кн. 1 і 2) накладом 800 (випуски 1934) і 1 тис. примірників. Відповідальні редактори записок — Ф. Козубовський (1934, 1935) та М. Ячменьов (1937). На сторінках збірників наукових праць друкувалися статті й повідомлення здебільшого археологів та етнографів інституту, рецензії на праці зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячені історії матеріальної культури, огляди останньої історичної літератури, серед іншого й іноземної, хронікально-інформативний матеріал. Випуски відзначалися різноманітністю порушених у них тем. У наукових записках вміщені праці, присвячені здебільшого історії матеріальної культури античної доби та середніх віків. Хронікально-інформативний матеріал повідомляв про останні найважливіші досягнення інституту, серед іншого про багаторічні експедиційні роботи, пов’язані з розкопками палеолітичних стоянок у с. Пушкарі та м. Новгороді-Сіверському на Чернігівщині, поселень трипільської культури, давньоруських пам’яток у Києві й Вишгороді та ін., про етнографічні й антропологічні експедиції, також і закордонні, більшість з яких здійснювалася в співдружності з археологами Москви і Ленінграда (нині Санкт-Петербург) .
Керівництво інституту
Директором впродовж 1934—1936 років був Ф. Козубовський, 1936—1938 — (виконувач обов'язків).
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936-1956рр.): Збірник документів і матеріалів: У 2-х частинах / Інститут історії України НАН України; ЦЦАГО України; Упоряд.: Р.Я. Пиріг (керівник), Т. Т. Гриценко, В. М. Мазур, О. С. Рубльов; Відп. ред. В. А. Смолій.— К.: Інститут історії України НАН України, 1996.— Ч. І.— С. 5.
- Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук (Нарис історії). Частина II (1931-1941).— Мюнхен: Інститут для вивчення СССР. Досліди і матеріали (серія 1, ч. 43), 1958.— С. 8.
- Витяг із протоколу засідання партійної частини президії ВУАН про створення Інституту історії та Інституту історії матеріальної культури. 19 лютого 1932 р. м. Київ.— Цит. за: Інститут історії України Національної академії наук України. Документи і матеріали. 1936–1991: У 2 книгах. Книга 1. 1936–1947. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011.— С. 20.
- Інститут історії України Національної академії наук України. Документи і матеріали. 1936–1991: У 2 книгах. Книга 1. 1936–1947. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011.— С. 20—21.
- Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 7 : Мл—О / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2010.— С. 213—214.
Джерела та література
- О. В. Юркова. Інститут історії матеріальної культури АН УСРР [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 488. — .
- Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. ТОМ 3. / Перевидання в Україні.— Львів, 1994.— С. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України Національної академії наук України. Документи і матеріали. 1936—1991: У 2 книгах. Книга 1. 1936—1947. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011.— 630 с. , 978-966-02-6176-1
- Киев. Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого. Изд-е второе.— К.: Главн. ред. Укр. Сов. Энциклопедии, 1985.— 760 с.
- Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук (Нарис історії). Частина II (1931—1941).— Мюнхен: Інститут для вивчення СССР. Досліди і матеріали (серія 1, ч. 43), 1958.— 215 с.
- У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936—1956 рр.): Збірник документів і матеріалів: У 2-х частинах / Інститут історії України НАН України; ЦЦАГО України; Упоряд.: Р. Я. Пиріг (керівник), Т. Т. Гриценко, В. М. Мазур, О. С. Рубльов; Відп. ред. В. А. Смолій.— К.: Інститут історії України НАН України, 1996.— Ч. І.— 146 с.
- Інститут історії матеріальної культури ВУАН [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Микола Іванович Ячменьов (1893–1947/1948) [ 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut istoriyi materialnoyi kulturi VUAN naukovo doslidna ustanova u strukturi Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Akademiyi nauk USRR vid 1936 roku Akademiyi nauk URSR vid 1937 roku zavdannyam yakoyi bulo vivchennya istoriyi materialnoyi kulturi na terenah Ukrayini za vsih suspilno ekonomichnih formacij Institut istoriyi materialnoyi kulturi Vseukrayinskoyi Akademiyi NaukOsnovni daniZasnovano 1934Prinalezhnist VUAN AN USRR AN URSRKontaktKlyuchovi osobi Direktor Krayina Ukrayinska SRRAdresa USRR m HarkivTip akademichna ustanova d Provadiv naukovo doslidnu diyalnist u 1934 1938 rokah do chasu reorganizaciyi v Institut arheologiyi AN USRRIstoriya stvorennyaPeredistoriya Z utverdzhennyam diktaturi J Stalina ta kursu na priskorene budivnictvo socializmu za umovi prioritetnoyi roli rosijskogo narodu u soyuzi bratnih respublik u vladnih struktur SRSR vinikla potreba v koriguvanni konceptualnih istoriografichnih zasad Yak sub yektiv istoriyi SRSR bulo vvedeno inshi krim rosijskogo narodi ponevoleni carskoyu monarhiyeyu i vizvoleni vid nacionalnogo gnitu Velikoyu Socialistichnoyu revolyuciyeyu Vnosilisya takozh suttyevi korektivi u vikladennya pitan istoriyi cih narodiv u yihnih vzayeminah iz Rosiyeyu Perehid Ukrayini pid vladu Rosiyi bez bud yakoyi istorichnoyi argumentaciyi bulo zaproponovano bezzasterezhno tlumachiti yak najmenshe zlo porivnyano z alternativami buti poglinenoyu Polsheyu chi Turechchinoyu Ci diyi suprovodzhuvani politichnimi represiyami sprichinilisya do deformaciyi istorichnoyi dumki v SRSR pidporyadkuvannya yiyi kon yunkturnim ideologichnim vimogam totalitarnogo rezhimu Nagnitannya atmosferi nevpevnenosti i strahu u seredovishi ukrayinskoyi inteligenciyi spravilo demoralizuyuchij vpliv ne lishe na naukovciv ta vikladachiv ale j dezoriyentuvalo molodi kadri istorikiv Nihto ne hotiv vchitisya na istorichnomu fakulteti pisav O P Dovzhenko u shodenniku Posilali v primusovomu plani Profesoriv zaareshtovuvali majzhe shoroku i studenti znali sho take istoriya sho istoriya ce pasport na zagibel Totalitarizaciya derzhavi ta suspilnogo zhittya stali zagalnoyu prichinoyu represij shodo naukovciv Vidbuvalosya ne lishe fizichne i moralne znishennya vchenih perspektivni naukovi napryami perekrivalis sistema tradicijnih i perevirenih dosvidom naukovih cinnostej rujnuvalas deformuvalasya etika vchenogo ta struktura populyaciyi naukovoyi spilnoti Dlya obgruntuvannya represij buv organizovanij proces tak zvanoyi Spilki vizvolennya Ukrayini 1929 1930 rr provedeni chistki u VUAN diyali brigadi po perevirci akademichnih ustanov Represiyi spryamovuvalisya nasampered proti Istorichno filologichnogo ta Socialno ekonomichnogo viddiliv VUAN U sistemi represij vid kritiki vchenih lideriv ta naukovoyi tematiki perejshli do reorganizacij skorochennya shtativ zakrittya ustanov i areshtiv spivrobitnikiv 1930 roku likvidovano vsi serijni vidannya sho vihodili za redakciyeyu M S Grushevskogo Za sto lit Studiyi z istoriyi Ukrayini Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini zakrito chasopis Ukrayina 1931 roku M S Grushevskogo pislya areshtu razom z rodinoyu bulo deportovano do Moskvi Likvidovano bagato komisij Istorichno filologichnogo i Socialno ekonomichnogo viddiliv VUAN Zvilneni z roboti i zaareshtovani sotni naukovciv Provedeni inicijovani vladoyu publichni disputi shelmuvannya vidomih naukovciv M S Grushevskogo K G Voblogo L M Yasnopolskogo O P Ogloblina ta in 1933 roku rozgromlenij Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya znachna chastina jogo spivrobitnikiv opinilasya v taborah abo na zaslanni 1933 roku buv likvidovanij Vseukrayinskij arheologichnij komitet VUAK U 1933 1934 rr likvidovano vsi ukrayinoznavchi ustanovi VUAN Yak formi represij vikoristovuvalisya zaboroni zajmatisya doslidnickoyu diyalnistyu vikladannyam publikuvatisya Represiyi zachepili j pidgotovleni do druku vidannya Knigi represovanih avtoriv viluchalisya z bibliotek ta znishuvalisya Represiyi vplinuli na yakist pidgotovki naukovih kadriv Rizko zmenshilasya kilkist mizhnarodnih kontaktiv U chervni 1929 roku pid chas viboriv do VUAN vlada zorganizuvala obrannya akademikami nomenklaturnih pracivnikiv V P Zatonskogo M O Skripnika O G Shlihtera j istorika marksista M I Yavorskogo Represiyi v Akademiyi 1929 1934 rr zasvidchili sho vladi vdalosya pidporyadkuvati sobi j peretvoriti na vlasne znaryaddya kolishnyu avtonomnu naukovu spilnotu Vichistivshi iz Akademiyi shkidnikiv kontrrevolyucioneriv nacionalistiv bilshovicka vlada v seredini 1930 h rokiv zdijsnila reorganizaciyu naukovih ustanov zokrema istorichnogo profilyu Stvorena ranishe vladoyu psevdonaukova VUAMLIN 1931 sho bula poklikana zabezpechuvati marksistski vplivi j kerivnictvo u nauci stala nepotribnoyu Marksistsko leninskoyu i kerovanoyu stala AN URSR Os chomu 23 lipnya 1936 pjre rishennyam Politbyuro CK KP b U VUAMLIN likvidovuvalas yiyi spivrobitniki abo peredavalis do Akademiyi nauk abo spryamovuvalis na vikladacku robotu V rokah 1931 1941 posililas agresivnist moskovskogo imperializmu v Ukrayini U borotbi okupacijnoyi vladi z t zv ukrayinskim nacionalizmom VUAN sho bula najkrashim dosyagnennyam dobi Vizvolnih zmagan i golovnoyu forteceyu ukrayinskoyi kulturi stala odnim z golovnih ob yektiv tyazhkih udariv Znekrovlena procesom SVU Akademiya zbagachuyetsya novimi kadrami ukrayinskih uchenih sho u svoyu chergu zaznayut novih represij Oznakami ciyeyi borotbi buli zmina nazvi Akademiyi Nauk peretvorennya yiyi z Vseukrayinskoyi na Akademiyu Nauk USRR Pokazovim ye i sklad spivrobitnikiv yiyi 1937 roku vona mala lishe 60 ukrayinciv 21 rosiyan ta I9 inshih Pri ocinci podiyi organizaciyi Institutu istoriyi Ukrayini ta Institutu istoriyi materialnoyi kulturi varto vrahuvati sho protyagom trivalogo chasu suto ukrayinska istoriya rozglyadalas partijno uryadovimi strukturami SRSR yak shos zaboronene vorozhe i kontrrevolyucijne Sam po sobi fakt poyavi specializovanih ustanov z istoriyi Ukrayini nadavav shansi na zberezhennya hoch i v deformovanomu viglyadi pid obolonkoyu stalinskih dogmativ ale vse zh taki istorichnoyi pam yati ukrayinskogo narodu Organizaciya institutu Proces Spilki vizvolennya Ukrayini 1929 1930 rr i nastupni chistki u VUAN robota brigad po perevirci akademichnih ustanov suprovodzhuvalisya represiyami nasampered proti Istorichno filologichnogo i Socialno ekonomichnogo viddiliv VUAN Rozpochavshi iz kritiki vchenih lideriv i naukovoyi tematiki radyanska vlada perejshla do reorganizaciyi skorochennya shtativ a zgodom do zakrittya ustanov i areshtiv spivrobitnikiv 1930 roku zlikvidovano vsi serijni vidannya sho vihodili za redakciyeyu M S Grushevskogo Za sto lit Studiyi z istoriyi Ukrayini Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini zakrito chasopis Ukrayina 1931 roku pislya netrivalogo areshtu M S Grushevskij razom z rodinoyu buv deportovanij do Moskvi U 1931 1932 rokah likvidovano bagato komisij Istorichno filologichnogo i Socialno ekonomichnogo viddiliv VUAN Zvilneni z roboti i zaareshtovani sotni lyudej Vidbulasya inicijovana vladoyu seriya publichnih disputiv shelmuvan vidomih naukovciv M S Grushevskogo K G Voblogo L M Yasnopolskogo O P Ogloblina ta in U Harkovi 1933 roku rozgromlenij Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya znachna chastina jogo pracivnikiv zaareshtovana j represovana Institut stvoryuvavsya 1934 roku v Kiyevi na bazi likvidovanih Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu Kabinetu antropologiyi ta etnologiyi imeni F Vovka Kulturno istorichnoyi komisiyi VUAN i deyakih inshih ustanov VUAN 19 lyutogo 1932 roku na zasidanni partijnoyi chastini prezidiyi VUAN u Kiyevi bulo rozglyanute pitannya i prijnyate rishennya pro stvorennya Institutu istoriyi ta Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Zgidno z ciyeyu postanovoyu Institut istoriyi materialnoyi kulturi mav sluzhiti za naukovu bazu otakih katedr a Peredistoriyi Ukrayini akad D I Yavornickij b Ukrayinskoyi etnografiyi akad F M Kolessa v Istoriyi ukr ayinskoyi literaturi chasiv feodalizmu akad V M Peretc g Istoriyi ukr ayinskoyi literaturi chasiv promisl ovogo kapitaliz mu ta imperiyalizmu akad K J Studinskij d Krasnogo pismenstva akad P G Tichina e Biloruskoyi literaturi akad Ya Kupala ye Shidnogo pismenstva ta kulturi akad A Yu Krimskij zh Istoriyi ukrayinskogo mistectva akad O P Novickij z Zagalnogo mistectva akad F I Shmit i Narodnoyi slovesnosti vakansiya i Shevchenkoznavstva k Muzikoznavstva l Istoriyi zahidno yevropejskoyi literaturi m Istoriyi ukrayinskoyi pozhovtnevoyi literaturi a takozh ususpilniti komisiyi a Kulturno istorichnu b VUAK v Arheologichnij muzej g Etnografichnu z kabinetom radyanskogo sela d Muzej etnografiyi e Ukr ayinskogo pismenstva feodalnoyi dobi zh Zv yazku ukrayinskoyi literaturi z zakordonom z Ukrayinskoyi literaturi dobi promislovogo kapitalizmu i Redakcijnij komitet dlya vidannya tvoriv T G Shevchenka i Kab inet arabo iranskoyi filologiyi k Tyurkologichnu komisiyu l Teatralnij muzej m Kabinet porivnyalnogo muzikoznavstva n Komisiyu masovogo revolyucijnogo mistectva o Komisiyu dityachoyi tvorchosti DiyalnistNaukovi vidannyaVihodili Naukovi zapiski Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk Vijshlo drukom 6 vipuskiv 1934 kn 1 i 2 1935 kn 3 4 5 6 1937 kn 1 i 2 nakladom 800 vipuski 1934 i 1 tis primirnikiv Vidpovidalni redaktori zapisok F Kozubovskij 1934 1935 ta M Yachmenov 1937 Na storinkah zbirnikiv naukovih prac drukuvalisya statti j povidomlennya zdebilshogo arheologiv ta etnografiv institutu recenziyi na praci zarubizhnih i vitchiznyanih avtoriv prisvyacheni istoriyi materialnoyi kulturi oglyadi ostannoyi istorichnoyi literaturi sered inshogo j inozemnoyi hronikalno informativnij material Vipuski vidznachalisya riznomanitnistyu porushenih u nih tem U naukovih zapiskah vmisheni praci prisvyacheni zdebilshogo istoriyi materialnoyi kulturi antichnoyi dobi ta serednih vikiv Hronikalno informativnij material povidomlyav pro ostanni najvazhlivishi dosyagnennya institutu sered inshogo pro bagatorichni ekspedicijni roboti pov yazani z rozkopkami paleolitichnih stoyanok u s Pushkari ta m Novgorodi Siverskomu na Chernigivshini poselen tripilskoyi kulturi davnoruskih pam yatok u Kiyevi j Vishgorodi ta in pro etnografichni j antropologichni ekspediciyi takozh i zakordonni bilshist z yakih zdijsnyuvalasya v spivdruzhnosti z arheologami Moskvi i Leningrada nini Sankt Peterburg Kerivnictvo institutuDirektorom vprodovzh 1934 1936 rokiv buv F Kozubovskij 1936 1938 vikonuvach obov yazkiv Primitki Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2017 U leshatah totalitarizmu Pershe dvadcyatirichchya Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1936 1956rr Zbirnik dokumentiv i materialiv U 2 h chastinah Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini CCAGO Ukrayini Uporyad R Ya Pirig kerivnik T T Gricenko V M Mazur O S Rublov Vidp red V A Smolij K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1996 Ch I S 5 Polonska Vasilenko N Ukrayinska Akademiya Nauk Naris istoriyi Chastina II 1931 1941 Myunhen Institut dlya vivchennya SSSR Doslidi i materiali seriya 1 ch 43 1958 S 8 Vityag iz protokolu zasidannya partijnoyi chastini prezidiyi VUAN pro stvorennya Institutu istoriyi ta Institutu istoriyi materialnoyi kulturi 19 lyutogo 1932 r m Kiyiv Cit za Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Dokumenti i materiali 1936 1991 U 2 knigah Kniga 1 1936 1947 K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 20 Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Dokumenti i materiali 1936 1991 U 2 knigah Kniga 1 1936 1947 K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 20 21 Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t T 7 Ml O Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2010 S 213 214 Dzherela ta literaturaO V Yurkova Institut istoriyi materialnoyi kulturi AN USRR 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 488 ISBN 966 00 0610 1 Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina TOM 3 Perevidannya v Ukrayini Lviv 1994 S 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Dokumenti i materiali 1936 1991 U 2 knigah Kniga 1 1936 1947 K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 630 s ISBN 978 966 02 6175 4 978 966 02 6176 1 Kiev Enciklopedicheskij spravochnik Pod red A V Kudrickogo Izd e vtoroe K Glavn red Ukr Sov Enciklopedii 1985 760 s Polonska Vasilenko N Ukrayinska Akademiya Nauk Naris istoriyi Chastina II 1931 1941 Myunhen Institut dlya vivchennya SSSR Doslidi i materiali seriya 1 ch 43 1958 215 s U leshatah totalitarizmu Pershe dvadcyatirichchya Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1936 1956 rr Zbirnik dokumentiv i materialiv U 2 h chastinah Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini CCAGO Ukrayini Uporyad R Ya Pirig kerivnik T T Gricenko V M Mazur O S Rublov Vidp red V A Smolij K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1996 Ch I 146 s Institut istoriyi materialnoyi kulturi VUAN 15 listopada 2021 u Wayback Machine PosilannyaMikola Ivanovich Yachmenov 1893 1947 1948 5 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi