Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яре ськи село в Україні у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області До 2020 центр Яреськівськ

Яреськи

Яреськи

Яре́ськи — село в Україні, у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області. До 2020 центр Яреськівської сільської ради (населення — близько 5 тис. осіб).

село Яреськи
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Шишацька селищна громада
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Населення 3958
Поштовий індекс 38030 (Яреськи), 38034 (Яреськи-1)
Телефонний код +380 5352
Географічні дані
Географічні координати 49°50′09″ пн. ш. 33°54′30″ сх. д. / 49.83583° пн. ш. 33.90833° сх. д. / 49.83583; 33.90833Координати: 49°50′09″ пн. ш. 33°54′30″ сх. д. / 49.83583° пн. ш. 33.90833° сх. д. / 49.83583; 33.90833
Середня висота
над рівнем моря 		149 м
Місцева влада
Адреса ради 38000, Полтавська обл., Миргородський р-н, селище Шишаки, вул. Соборності, буд. 2
Карта
image
image
Яреськи
image
image
Яреськи
Мапа

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія

Село Яреськи знаходиться на високому лівому березі річки Псел, вище за течією на відстані 4 км розташоване селище. Шишаки, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Нижні Яреськи. До села примикає великий лісовий масив (сосна). Поруч проходить залізниця, станція Яреськи за 2 км. До села веде окрема залізнична гілка.

Історія

Заснування

Активне просування польської шляхти на землі історичної Полтавщини почалося після 1569 p., коли рішенням Люблінського сейму Волинь, Підляшшя, Брацлавщина та Київщина були вилучені у Литви і приєднані безпосередньо до польської Корони. Після укладення Люблінської унії польські феодали одержали необмежені можливості для придбання земель у Придніпров'ї. Магнати із завзяттям випрошували у короля дарчі записи на «вільні» землі, а король охоче надавав такі грамоти.

Колонізація Псла почалася з так званого Канівського «Псельського уходу» відомості про який існують з 1558 року в люстраціях Черкаського староства. Так відомо що зем'янин Драба орендував кілька уходів при впадінні річки Хорол поблизу Голтова (Говтви). Тут було сезонно наявне населення, яке жило в кількох місцях із запустілими поселеннями — «городками».  Уход простягався до сучасних Шишак.

Походження назви

Село Яреськи виникло на межі XIV—XV століть внаслідок заселення краю уходниками вихідцями з-за Дніпра. Згідно даних Падалки, Яреськівщину заселили переселенці з Переяславщини. Заснував село, за переказами Ярема Яресько.

image
Tshertosch ukrainskim i tsherkaskim gorodam ot Moskwij dokrijma.1700 рік. Шведський військовий музей. Стокгольм. Яреськи підписані як «Jaresi».

Прізвище Яресько (Яреско) відноситься до розповсюдженого типу українських прізвищ і походить від хрестильного імені Орест. Це ім'я носив грецький міфічний герой, що славився своєю нерозлучною дружбою з Піладом. В історії християнства відомо двоє святих з цим іменем: мученик Орест-лікар і мученик Орест. Яресь — український аналог імені Орест.

Більш за все, утворення прізвища Яресько почалося приблизно в XVI столітті, що обумовлене історичними процесами, коли Україна почала контактувати з європейськими народами.

Прізвище Яресько утворилося за допомогою суфікса –ко. Це значило «молодий чоловік», «син». Тобто як «син Яреся» (так як Чуб, син — Чубенко). Пізніше суфікс –ко втратив своє пряме значення і «Яресько» збереглося, як самостійе прізвище.

Перші згадки

В формі «Єресі» (Jeresi) Яреськи вказані на мапі «Чертеж украинским и черкаским городам от Москвы до Крыма» другої половини XVII ст. Більш за все карта потрапила в Швецію під час експедиції посла і військового агента Еріка Палмквіста в 1673 році.

XVII—XIX століття

В 1631 році поселення Яреськи вже записане за Бертоломеєм Оболковським, адміністратором королівських земель, польським магнатом та королівським коморником, в тарифі подимного податку як слобода Ієрешки.  Найближчим поселенням, розташованим поблизу Яресьок, було польське поселення Жигмонтів (Зигмунтів), яке згодом стало містечком Устивиця.

В документі «Тариф подимної податі Київського воєводства 1631 року, 5 травня» написано наступне: «Jego mosc pan Bartolomey Obalkowsky, administrator dobr jego krolewskiey mosci, z miasteczka Mirhoroda … z majetnosci od iy mosci paniey Wilenwnskiey zastawney, siola Buchalowky y Jareskow: z dumu jeden zlotych trzy, z ogrodnikow dwu zlotych trzy, — summa ze szesc poborow zlotych dziewiec. Jey mosc pani Zophia na Korabaczowie, kasztellanowa Wilenska z majetnosci swey siola Jareszkow y Browkow: z dymow osiadlych trzy po zlotych trzy; z ogrodnikow cztyrech po pultora, — summa za szesc poborow zlotych pietnascie».

Це можна перекласти так: Бартоломей Оболковський в селах Бухаловці і Яреськах, які отримав в заставу від пані Віленської (Софії з Корбачевих) з трьох «димарів осідлих» брав податок один злотий, з городників два димаря — три злотих. Пані Софія з Корбачевих, вдова каштеляна Віленського з маєтностей своїх села Яресьок і Бровков — з трьох димарів осідлих по три злотих, з огородників по півтора. Тобто для новоприбулих в слободу був менший податок, ніж для городників — селян, які мали невелику присадибну ділянку (город) і відбували панщину.

Сама пані Софія з Корбачевих (?-1635) була четвертою дружиною (шлюб 1614 р.) Ієроніма Юрієвича Ходкевича (1560 — 29 серпня 1617), представника литовської шляхти — державного і військового діяча Великого князівства Литовського, конюшного великого литовського (1588—1593), воєводи мстиславського (1593—1595), каштеляна віленського (1595—1617), старости берестейського (з 1595 року).

В фонді 256 ЦДІАК («Замойськ»), описові 2, справі 101 за 1635 згадуються відступні записи пані Софії Ходкевич з Корбачова на слободу Яреськи і інші села за 1634 рік 11 березня.

Причому в документі вказані Правобережні Яреськи, які знаходилися на території сучасного Сквирського району Київської області, що належали пані Корбачовій та були переселені за домовленістю з Обалковським на Лівобережжя. Тобто, поселенці назвали нове поселення  назвою поселення з якого переселилися. Така практика була тоді дуже поширеною.

Яреськи були слободою — тобто переселенці на тривалий час (20-30 років) мали занижені податки. Основною повинністю для них, на відміну від кріпосних городників, була військова повинність.

Це сприяло швидкому зростанню населення як Яресьок, так і жителів всіх навколишніх сіл, оскільки в 30-ті роки XVII ст. люди перебиралися на територію Дикого Поля, рятуючись від переслідування і феодального гніту. Жителі Правобережжя й Галичини масово тікали за Дніпро, на землі сучасної Полтавщини.

image
Яреськи на карті 1857 року
image
Бюст М. В. Гоголя

Містечко Яреськи у XVII столітті — адміністративний центр Яреськівської сотні Миргородського полку. За універсалом гетьмана Івана Мазепи від 29 серпня 1699 р. належало до полкового судді Григорія Зарудного. У 1726 році мало 201 двір. У 1781 р. в Яреськах було 307 хат та приблизно 1100 жителів.

З 1782 — центр Яреськівської волості Російської імперії. 1859 року у козацькому хуторі налічувалося 19 дворів, мешкало 114 осіб (52 чоловічої статі та 62 — жіночої).

XX століття

Від 1917 року — у складі УНР.

Від 1921 року село окуповане Радянською Росією, на території села встановлено комуністичний режим.

1929 року більшовицька влада почала систематичний терор проти незалежних господарників (примусову колективізацію), який переріс у масові вбивства голодом. Корінна мешканка села Галина Кущ згадує:

Якби не сусід, не помню, як його звали, хто зна, чи вижила б. Він у колгосп свиням помиї возив. Трухляком настягує гущу, ділиться. Мати дасть помиїв, я виїм і пальчиком миску вилижу. В кінці вулиці за полем стояла столова для солдат. Ми, дітвора, з кущів виглядаємо, як вовченята, може, щось дадуть. Один махає — підбіжиш, дасть кусочок хліба. А другий поманить, та як всипе по голові чи де попаде. Солдати нам позволяли недоїдки зі столу взяти. Все в одну торбу згребу, принесу додому. Висипала на стіл — оце куски хліба, оце каша, риб'ячі голови. Не шукала ложки і миски. Руками їла .

За 1932—1933 роки населення зменшилося з 1500 до 700 осіб.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Шишацької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Шишацького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області.

Економіка

Від 1964 року у селі працює (цукровий завод), є ряд пристанційних підприємств, складів.

Діють агрофірма ім. О. Довженка, лісництво. 15 стрічкових пилорам, які щодня переробляють близько 200 м³ деревини. 5 ресторанів, мережа магазинів, банкомат Райффайзен Банку.

Освіта, культура

Яреськівська загальноосвітня школа I—III ступенів імені Ф. П. Борідька (460 учнів, 45 педагогів, 3 спортивні зали, 3 кабінети інформатики, автоклас; директор — Зуб Олег Михайлович).

Профтехучилище (близько 200 учнів), середня школа, неповна середня школа. Дитсадок. Два будинки культури, Яреськівський народний краєзнавчий музей.

Православна церква (належить Українській православній церкві Московського патріархату).

Відомі особистості

Відпочинок

На річці Псел створено чудові умови для відпочинку та дозвілля. Ліси змішаного типу, багаті на гриби. Діє база відпочинку одного з полтавських вишів.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  2. Падалка, Лев (1914). Прошлое Полтавской территории и ея заселение: Исследование и материалы с картами / Л. В. Падалка. — Полтава: Т-во Печатного Дела (Типография быв. И. А. Дохман), 1914. — 240 с.
  3. РГАДА. Фонд 389. Опись. 1, Дело 209. Русская метрика, том XXIII. Danina Obalkowskiemu czterech slobod, za Dnieprem leza˛cych nowoosadzonych, to iest miasteczka Berezan, Bykow, Jablonow, Mirhorod z chutorami y sieliszczami, do tych slobod naleza˛cemi. 21.VIII.1621.
  4. . Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  5. Tshertosch ukrainskim i tsherkaskim gorodam ot Moskwij dokrijma.[Området Moskva - Koslov - Voronesch - Krim - Kiev med Dons, Dnjeprs och övre Okas vattensystem, vägar och städer. Omkr. 1700. Papper, ritad, 80 x 95.]
  6. Гийом Левассер де Боплан / Вильгельм Гондиус. Описание общее мест пустынных, в просторечии называемых Украина, с прилегающими областями.1648.
  7. Тариф подимної податі Київського воєводства 1631 року, 5 травня.
  8. ЦДІАК (“Замойські”).Ф256, оп. 2, справа 101. Відкупні польської шляхти.
  9. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П. (заст. гол. редкол.), Білодід I. К., Касименко О. К. (заст. гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Назаренко І. Д., Нестеренко О. О., Парасунько О. А., Пількевич С. Д. (заст. гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. редкол.), Терлецький В. М., Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тому: Буланий І. Т. (гол. редкол.), Бардик Г. С. (заст. гол. редкол.), Бевзо О. А., Білий П. X., Вербицька В. М., Гальчук І. Н. (відп. секр. редкол.), Данішев С. О., Ємець П. Н., Жук В. Н., Костюк Р. Г., Кулик Г. І., Легенький І. Ю., Момонт А. Г., Олещенко І. А., Пліш М. С., Соколовський О. X., Тарасенко О. А., Яворська Н. С. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. – 1027 с.
  10. Чухліб Т. В. Козацьке коріння Миколи Гоголя. — К.: Наш час, 2009. — С. 109
  11. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  12. Мати дасть помиїв, я виїм і пальчиком миску вилижу... Газета по-українськи, 2012
  13. Єрмак О. П. Дослідження історії Голодомору–33 на Полтавщині (1988—2008 роки).— Історична пам'ять.— № 30-31, 2014.— С. 64.
  14. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  15. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  16. Адміністрація - Опорний заклад "Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Ф.П.Борідька". yaresky-school.edu.poltava.ua. Процитовано 22 лютого 2024.
  17. Сергій Марченко. Довженко знімає в Яреськах («Землі» — 80 років) // Кіно-Театр, 2010, № 6[недоступне посилання]
  18. Справочная книжка по Полтавской губернии на 1906 год. histpol.pl.ua (рос.). оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2024.
  19. Мощенко К. В. Зі спогадів про М. Ф. Біляшівського.— В кн.: Репресоване краєзнавство (20—30-і роки).— К.: Рідний край, Хмельницький редакційно-видавничий відділ, 1991.— 512 с. (Академія наук України. Інститут історії України. Міністерство культури України. Всеукраїнська спілка краєзнавців)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yare ski selo v Ukrayini u Shishackij selishnij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Do 2020 centr Yareskivskoyi silskoyi radi naselennya blizko 5 tis osib selo YareskiKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Shishacka selishna gromadaOblikova kartka oblikova kartka Osnovni daniNaselennya 3958Poshtovij indeks 38030 Yareski 38034 Yareski 1 Telefonnij kod 380 5352Geografichni daniGeografichni koordinati 49 50 09 pn sh 33 54 30 sh d 49 83583 pn sh 33 90833 sh d 49 83583 33 90833 Koordinati 49 50 09 pn sh 33 54 30 sh d 49 83583 pn sh 33 90833 sh d 49 83583 33 90833Serednya visota nad rivnem morya 149 mMisceva vladaAdresa radi 38000 Poltavska obl Mirgorodskij r n selishe Shishaki vul Sobornosti bud 2KartaYareskiYareskiMapa Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 GeografiyaSelo Yareski znahoditsya na visokomu livomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane selishe Shishaki nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Nizhni Yareski Do sela primikaye velikij lisovij masiv sosna Poruch prohodit zaliznicya stanciya Yareski za 2 km Do sela vede okrema zaliznichna gilka IstoriyaZasnuvannya Aktivne prosuvannya polskoyi shlyahti na zemli istorichnoyi Poltavshini pochalosya pislya 1569 p koli rishennyam Lyublinskogo sejmu Volin Pidlyashshya Braclavshina ta Kiyivshina buli vilucheni u Litvi i priyednani bezposeredno do polskoyi Koroni Pislya ukladennya Lyublinskoyi uniyi polski feodali oderzhali neobmezheni mozhlivosti dlya pridbannya zemel u Pridniprov yi Magnati iz zavzyattyam viproshuvali u korolya darchi zapisi na vilni zemli a korol ohoche nadavav taki gramoti Kolonizaciya Psla pochalasya z tak zvanogo Kanivskogo Pselskogo uhodu vidomosti pro yakij isnuyut z 1558 roku v lyustraciyah Cherkaskogo starostva Tak vidomo sho zem yanin Draba orenduvav kilka uhodiv pri vpadinni richki Horol poblizu Goltova Govtvi Tut bulo sezonno nayavne naselennya yake zhilo v kilkoh miscyah iz zapustilimi poselennyami gorodkami Uhod prostyagavsya do suchasnih Shishak Pohodzhennya nazvi Selo Yareski viniklo na mezhi XIV XV stolit vnaslidok zaselennya krayu uhodnikami vihidcyami z za Dnipra Zgidno danih Padalki Yareskivshinu zaselili pereselenci z Pereyaslavshini Zasnuvav selo za perekazami Yarema Yaresko Tshertosch ukrainskim i tsherkaskim gorodam ot Moskwij dokrijma 1700 rik Shvedskij vijskovij muzej Stokgolm Yareski pidpisani yak Jaresi Prizvishe Yaresko Yaresko vidnositsya do rozpovsyudzhenogo tipu ukrayinskih prizvish i pohodit vid hrestilnogo imeni Orest Ce im ya nosiv greckij mifichnij geroj sho slavivsya svoyeyu nerozluchnoyu druzhboyu z Piladom V istoriyi hristiyanstva vidomo dvoye svyatih z cim imenem muchenik Orest likar i muchenik Orest Yares ukrayinskij analog imeni Orest Bilsh za vse utvorennya prizvisha Yaresko pochalosya priblizno v XVI stolitti sho obumovlene istorichnimi procesami koli Ukrayina pochala kontaktuvati z yevropejskimi narodami Prizvishe Yaresko utvorilosya za dopomogoyu sufiksa ko Ce znachilo molodij cholovik sin Tobto yak sin Yaresya tak yak Chub sin Chubenko Piznishe sufiks ko vtrativ svoye pryame znachennya i Yaresko zbereglosya yak samostije prizvishe Pershi zgadki V formi Yeresi Jeresi Yareski vkazani na mapi Chertezh ukrainskim i cherkaskim gorodam ot Moskvy do Kryma drugoyi polovini XVII st Bilsh za vse karta potrapila v Shveciyu pid chas ekspediciyi posla i vijskovogo agenta Erika Palmkvista v 1673 roci XVII XIX stolittya V 1631 roci poselennya Yareski vzhe zapisane za Bertolomeyem Obolkovskim administratorom korolivskih zemel polskim magnatom ta korolivskim komornikom v tarifi podimnogo podatku yak sloboda Iyereshki Najblizhchim poselennyam roztashovanim poblizu Yaresok bulo polske poselennya Zhigmontiv Zigmuntiv yake zgodom stalo mistechkom Ustivicya V dokumenti Tarif podimnoyi podati Kiyivskogo voyevodstva 1631 roku 5 travnya napisano nastupne Jego mosc pan Bartolomey Obalkowsky administrator dobr jego krolewskiey mosci z miasteczka Mirhoroda z majetnosci od iy mosci paniey Wilenwnskiey zastawney siola Buchalowky y Jareskow z dumu jeden zlotych trzy z ogrodnikow dwu zlotych trzy summa ze szesc poborow zlotych dziewiec Jey mosc pani Zophia na Korabaczowie kasztellanowa Wilenska z majetnosci swey siola Jareszkow y Browkow z dymow osiadlych trzy po zlotych trzy z ogrodnikow cztyrech po pultora summa za szesc poborow zlotych pietnascie Ce mozhna pereklasti tak Bartolomej Obolkovskij v selah Buhalovci i Yareskah yaki otrimav v zastavu vid pani Vilenskoyi Sofiyi z Korbachevih z troh dimariv osidlih brav podatok odin zlotij z gorodnikiv dva dimarya tri zlotih Pani Sofiya z Korbachevih vdova kashtelyana Vilenskogo z mayetnostej svoyih sela Yaresok i Brovkov z troh dimariv osidlih po tri zlotih z ogorodnikiv po pivtora Tobto dlya novopribulih v slobodu buv menshij podatok nizh dlya gorodnikiv selyan yaki mali neveliku prisadibnu dilyanku gorod i vidbuvali panshinu Sama pani Sofiya z Korbachevih 1635 bula chetvertoyu druzhinoyu shlyub 1614 r Iyeronima Yuriyevicha Hodkevicha 1560 29 serpnya 1617 predstavnika litovskoyi shlyahti derzhavnogo i vijskovogo diyacha Velikogo knyazivstva Litovskogo konyushnogo velikogo litovskogo 1588 1593 voyevodi mstislavskogo 1593 1595 kashtelyana vilenskogo 1595 1617 starosti berestejskogo z 1595 roku V fondi 256 CDIAK Zamojsk opisovi 2 spravi 101 za 1635 zgaduyutsya vidstupni zapisi pani Sofiyi Hodkevich z Korbachova na slobodu Yareski i inshi sela za 1634 rik 11 bereznya Prichomu v dokumenti vkazani Pravoberezhni Yareski yaki znahodilisya na teritoriyi suchasnogo Skvirskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho nalezhali pani Korbachovij ta buli pereseleni za domovlenistyu z Obalkovskim na Livoberezhzhya Tobto poselenci nazvali nove poselennya nazvoyu poselennya z yakogo pereselilisya Taka praktika bula todi duzhe poshirenoyu Yareski buli slobodoyu tobto pereselenci na trivalij chas 20 30 rokiv mali zanizheni podatki Osnovnoyu povinnistyu dlya nih na vidminu vid kriposnih gorodnikiv bula vijskova povinnist Ce spriyalo shvidkomu zrostannyu naselennya yak Yaresok tak i zhiteliv vsih navkolishnih sil oskilki v 30 ti roki XVII st lyudi perebiralisya na teritoriyu Dikogo Polya ryatuyuchis vid peresliduvannya i feodalnogo gnitu Zhiteli Pravoberezhzhya j Galichini masovo tikali za Dnipro na zemli suchasnoyi Poltavshini Yareski na karti 1857 rokuByust M V Gogolya Mistechko Yareski u XVII stolitti administrativnij centr Yareskivskoyi sotni Mirgorodskogo polku Za universalom getmana Ivana Mazepi vid 29 serpnya 1699 r nalezhalo do polkovogo suddi Grigoriya Zarudnogo U 1726 roci malo 201 dvir U 1781 r v Yareskah bulo 307 hat ta priblizno 1100 zhiteliv Z 1782 centr Yareskivskoyi volosti Rosijskoyi imperiyi 1859 roku u kozackomu hutori nalichuvalosya 19 dvoriv meshkalo 114 osib 52 cholovichoyi stati ta 62 zhinochoyi XX stolittya Vid 1917 roku u skladi UNR Vid 1921 roku selo okupovane Radyanskoyu Rosiyeyu na teritoriyi sela vstanovleno komunistichnij rezhim 1929 roku bilshovicka vlada pochala sistematichnij teror proti nezalezhnih gospodarnikiv primusovu kolektivizaciyu yakij pereris u masovi vbivstva golodom Korinna meshkanka sela Galina Kush zgaduye Yakbi ne susid ne pomnyu yak jogo zvali hto zna chi vizhila b Vin u kolgosp svinyam pomiyi voziv Truhlyakom nastyaguye gushu dilitsya Mati dast pomiyiv ya viyim i palchikom misku vilizhu V kinci vulici za polem stoyala stolova dlya soldat Mi ditvora z kushiv viglyadayemo yak vovchenyata mozhe shos dadut Odin mahaye pidbizhish dast kusochok hliba A drugij pomanit ta yak vsipe po golovi chi de popade Soldati nam pozvolyali nedoyidki zi stolu vzyati Vse v odnu torbu zgrebu prinesu dodomu Visipala na stil oce kuski hliba oce kasha rib yachi golovi Ne shukala lozhki i miski Rukami yila Za 1932 1933 roki naselennya zmenshilosya z 1500 do 700 osib Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Shishackoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shishackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti EkonomikaVid 1964 roku u seli pracyuye cukrovij zavod ye ryad pristancijnih pidpriyemstv skladiv Diyut agrofirma im O Dovzhenka lisnictvo 15 strichkovih piloram yaki shodnya pereroblyayut blizko 200 m derevini 5 restoraniv merezha magaziniv bankomat Rajffajzen Banku Osvita kulturaYareskivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv imeni F P Boridka 460 uchniv 45 pedagogiv 3 sportivni zali 3 kabineti informatiki avtoklas direktor Zub Oleg Mihajlovich Proftehuchilishe blizko 200 uchniv serednya shkola nepovna serednya shkola Ditsadok Dva budinki kulturi Yareskivskij narodnij krayeznavchij muzej Pravoslavna cerkva nalezhit Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Moskovskogo patriarhatu Vidomi osobistostiTroshinskij Dmitro Prokopovich 1749 1829 ukrayinskij aristokrat kozackogo stanu derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi Mecenat ukrayinskoyi kulturi Ivan Troshinskij 1783 1832 general lejtenant rosijskoyi imperatorskoyi armiyi geroj Napoleonivskih voyen vidatnij gusarskij komandir Kosyarovska Mariya Ivanivna mati Mikoli Gogolya narodilasya ta virosla u Yareskah Batki Gogolya Vasil Gogol Yanovskij i 14 richna Mariya Kosyarovska vinchalisya u miscevij Rizdvo Bogorodichnij cerkvi U mistechku roste dub za perekazami posadzhenij pismennikom Vstanovlene pogruddya Mikoli Gogolya Oleksandr Dovzhenko znimav u Yareskah svij film Zemlya 1929 epizodi do filmiv Ivan 1932 Shors 1937 Ci miscya pokazav Dovzhenkovi hudozhnik Vasil Krichevskij koli rezhiser shukav naturu do filmu Zvenigora V Yareskah narodilasya Mariya Yakivna Yaresko druzhina ukrayinskogo pedagoga Kostyantina Zerova mati klasika ukrayinskoyi literaturi Mikoli Zerova Bezruchko Zelenskij Afanasij Ivanovich nachalnik poshtovogo viddilennya organizuvav robotu telegrafnoyi stanciyi u m Yareski v 1906 roci 1907 roku Bilyashivskomu Mikoli iz miscevoyi cerkvi panotcem bulo podarovano dlya Kiyivskogo muzeyu bagato cinnih rechej sered nih riza XVIII st z oplechchyam shitim zolotom i sriblom Narodivsya v Yareskah Kozak Valerij Vasilovich 1949 2000 ukrayinskij zhurnalist Zhgun Svitlana Mikolayivna 1933 1997 radyanska aktrisa teatru i kino Ryabko Roman Volodimirovich 1988 2022 kapitan 3 rangu Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu VidpochinokNa richci Psel stvoreno chudovi umovi dlya vidpochinku ta dozvillya Lisi zmishanogo tipu bagati na gribi Diye baza vidpochinku odnogo z poltavskih vishiv Div takozhDub chereshchatij Yareski Lisa Gora pam yatka prirodi Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Primitki Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 7 lyutogo 2015 Padalka Lev 1914 Proshloe Poltavskoj territorii i eya zaselenie Issledovanie i materialy s kartami L V Padalka Poltava T vo Pechatnogo Dela Tipografiya byv I A Dohman 1914 240 s RGADA Fond 389 Opis 1 Delo 209 Russkaya metrika tom XXIII Danina Obalkowskiemu czterech slobod za Dnieprem leza cych nowoosadzonych to iest miasteczka Berezan Bykow Jablonow Mirhorod z chutorami y sieliszczami do tych slobod naleza cemi 21 VIII 1621 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 5 serpnya 2020 Tshertosch ukrainskim i tsherkaskim gorodam ot Moskwij dokrijma Omradet Moskva Koslov Voronesch Krim Kiev med Dons Dnjeprs och ovre Okas vattensystem vagar och stader Omkr 1700 Papper ritad 80 x 95 Gijom Levasser de Boplan Vilgelm Gondius Opisanie obshee mest pustynnyh v prostorechii nazyvaemyh Ukraina s prilegayushimi oblastyami 1648 Tarif podimnoyi podati Kiyivskogo voyevodstva 1631 roku 5 travnya CDIAK Zamojski F256 op 2 sprava 101 Vidkupni polskoyi shlyahti Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Poltavska oblast Gol red kol Tronko P T gol Gol redkol Bazhan M P zast gol redkol Bilodid I K Kasimenko O K zast gol redkol Kondufor Yu Yu Korolivskij S M Koshik O K Nazarenko I D Nesterenko O O Parasunko O A Pilkevich S D zast gol redkol Slabyeyev I S vidp sekr redkol Terleckij V M Cilujko K K Shevchenko F P Red kol tomu Bulanij I T gol redkol Bardik G S zast gol redkol Bevzo O A Bilij P X Verbicka V M Galchuk I N vidp sekr redkol Danishev S O Yemec P N Zhuk V N Kostyuk R G Kulik G I Legenkij I Yu Momont A G Oleshenko I A Plish M S Sokolovskij O X Tarasenko O A Yavorska N S AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1967 1027 s Chuhlib T V Kozacke korinnya Mikoli Gogolya K Nash chas 2009 S 109 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s Mati dast pomiyiv ya viyim i palchikom misku vilizhu Gazeta po ukrayinski 2012 Yermak O P Doslidzhennya istoriyi Golodomoru 33 na Poltavshini 1988 2008 roki Istorichna pam yat 30 31 2014 S 64 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administraciya Opornij zaklad Yareskivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv im F P Boridka yaresky school edu poltava ua Procitovano 22 lyutogo 2024 Sergij Marchenko Dovzhenko znimaye v Yareskah Zemli 80 rokiv Kino Teatr 2010 6 nedostupne posilannya Spravochnaya knizhka po Poltavskoj gubernii na 1906 god histpol pl ua ros originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 22 lyutogo 2024 Moshenko K V Zi spogadiv pro M F Bilyashivskogo V kn Represovane krayeznavstvo 20 30 i roki K Ridnij kraj Hmelnickij redakcijno vidavnichij viddil 1991 512 s Akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ministerstvo kulturi Ukrayini Vseukrayinska spilka krayeznavciv

Дата публікації:
Топ