Вировий Євген Семенович

Євге́н Семе́нович Вирови́й (псевд. Євген Малий, Малий, Євген В-вий, Евг. Вир.; 27 лютого 1889, Сміла, Черкаський повіт, Київщина, нині Черкаської обл — 17 травня 1945, Прага, Чехія) — український громадський, культурно-освітній, педагог, видавець, популяризатор творчості Кобзаря, видавець його творів, член «Просвіти». Учасник українського національного відродження 1917 року на Катеринославщині, один з організаторів катеринославської «Просвіти». у січні 1919 р. — голова культурно-просвітньої комісії Трудового конгресу. Емігрував до Чехословацької республіки.

Євге́н Семе́нович Вирови́й
Народився	27 лютого 1889(1889-02-27) Російська імперія
Помер	19 травня 1945(1945-05-19) (56 років) Прага ·самогубство
Громадянство	Чехословаччина
Національність	Україна
Діяльність	український громадський, культурно-освітній, педагогічний діяч
Мамин-Сибіряк Д. Поганий день Василя Наумовича. Оповідання. З рос. мови переклав Вировий Є. — Укр. в-во в Катеринославі. — Вид. друге. — 1917. Література Мушинка Микола. Іду у вічність // Сучасність. — Мюнхен. — 1990. — № 5. — С. 100—103. Мушинка Микола. Невідома антологія Олени Теліги//Слово і час. — Київ, 1992.— № 2. — С. 34 — 39. Чабан Микола. Невтомний Вировий //Вільна думка. — Дніпропетровськ.— 1993.— № № 5 — 6,7. Чабан Микола. Невтомний Вировий // Чабан Микола. Вічний хрест на грудях землі. — Дніпропетровськ, 1993. — С. 52 — 65. Чабан Микола. На могилі Степана Руданського // Кримська світлиця. — Сімферополь. — 1995. 23 грудня. Епіграми Бутумбаса. ілюстрації М. Бутовича. — К. В-во М. Коця, 1995. — С. 52. Ільїн Олександр Український патріот Євген Вировий // Борисфен — 1997, —№ 7, —С. 5. Вировий Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 251. Білокінь Сергій. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. — Київ, 1999. — С. 319. Історично-пластовий календар / Упорядник Ольга Свідзинська. — Київ, 1997. — С. 24, 57. Чабан Микола. Діячі Січеславської "Просвіти" (1905-1921). Біобібліографічний словник. Дніпро, 2002. - С. 149-152. Вировий Євген Семенович^[недоступне посилання з серпня 2019] Моє Придніпров'я [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] М.В.Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917-1920). — Київ : Темпора, 2007. — С. 538. — . Монолатій Іван. Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина. Івано-Франківськ:Лілея-НВ, 2023, 448 с.; 16 іл.