Ві́ктор Ро́бертович Цой (рос. Виктор Робертович Цой; 21 червня 1962, Ленінград, РРФСР, СРСР — 15 серпня 1990, 35-й кілометр траси Р-126 «Слока — Талсі», Тукумський район, Латвія) — перша радянська зірка молодіжної маскультури та один із наймолодших лідерів радянського рок-н-ролу, легенда молодіжної культури 80-х років — культовий радянський рок-виконавець 1980-х років, художник, поет, засновник і харизматичний лідер гурту «Кино», в якому співав, грав на гітарі, писав музику та тексти. Вважається одним із першопрохідців радянського року. Є автором музичних і художніх творів, у тому числі десяти музичних альбомів у складі «Кино». Своїми музично-мистецькими творами переслідував мету прихильності до молодого покоління та звільнення молодого покоління, що завжди було загальною рушійною силою руху рок-музики. Його творчість пронизана закликами до внутрішнього оновлення. Як і діяльність рок-гуртів його сучасників кінця 70-х — початку 80-х рр., музика Віктора викликала явну неприховану протидію керівництва СРСР. Теми і мотиви лірики його пісень вважалися критичними в радянських рамках інтерпретації. Віктор знявся в декількох кінострічках. Останні 5 років життя малював.
Віктор Робертович Цой | |
---|---|
рос. Виктор Робертович Цой | |
Віктор Цой у 1986 році | |
Основна інформація | |
Дата народження | 21 червня 1962 |
Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 15 серпня 1990 (28 років) |
Місце смерті | 35-й км траси Р-126 «Слока — Талсі», Тукумський район, Латвія |
Причина смерті | автомобільна аварія[1] |
Поховання | Богословське кладовище[2] |
Роки активності | 1978—1990 |
Громадянство | СРСР |
Національність | російський кореєць |
Професія | поет, автор-виконавець, гітарист, композитор, актор, художник, кочегар |
Освіта | d |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал, гітара, бас-гітара |
Жанр | рок-музика, нова хвиля, пост-панк |
Гурт | Палата № 6, Ракурс, Гарин и гиперболоиды, Автоматические удовлетворители, Кино |
Співпраця | Маріанна Цой, Борис Гребенщиков, Юрій Бєлішкін, Олег Толмачов, Імпресаріо Юрій Айзеншпіс, Джоанна Стінгрей. |
Лейбл | (Андрій Тропілло), Яншива Шела, студія , Big Time, Gold Castle Records, Victor Musical Industries, Studio du Val d'Orge / Off The Track-Volya Production, Мелодія, Studio Metadigital, Петербургська студія грамзапису, Russian Disc, General Records, SNC Records, Moroz Records. |
Батько | d |
Мати | d |
Діти (1) | Цой Олександр Вікторович |
Автограф | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
24 червня 1990 року на головному стадіоні Радянського Союзу «Лужники» із 70 000 глядачів відбувся останній вихід на сцену гурту «Кино», який став наймасштабнішим у кар'єрі Цоя.
Загинув у віці 28 років у зеніті слави своєї творчості. До трагічної смерті призвела автомобільна катастрофа 15 серпня 1990 року на шосе, що неподалік від Тукумса (Латвія). Досі має безліч відданих шанувальників у країнах колишнього Радянського Союзу. Жоден артист, поет, музикант, окрім Володимира Висоцького, не удостоївся такої високої честі багатомільйонної аудиторії, як Віктор Цой. Вплив гурту «Кино» на радянську музику і загалом на суспільство був величезним — жоден радянський гурт раніше не досягав таких масштабів. Після загибелі музиканта інтерес до його творчості не слабшає.
Оскільки в умовах закритого суспільства масове особливе медіа в офіційній «радянській естраді» розвивалося за законами і принципами радянського суспільства, та носило яскраво виражений ідеологічний характер і мало монополістичний спосіб організації — Віктор Цой був артистом, офіційно не визнаним. З 1981 року був членом Ленінградського рок-клубу, котрий мав монополію на проведення концертів, партійні збори якого вирішували тертя з питань ідеології шляхом поіменного голосування, а тексти пісень повинні були пройти перегляд журі та затвердження ними. Тоді це називалося «залітувати тексти». Концерти, організовані клубом, не оплачувалися і у соціалістичній державі, з її владним примусом в сфері економіки, до початку перебудови Віктор був повинен працювати і заробляти на життя на державному підприємстві, в державній установі або санкціонованому державою кооперативі, а не своєю музичною творчістю.
Музичної освіти Віктор не мав. Білети на концерти Цоя перепродавали по 30-40 рублів, його фотографії зберігали як реліквії. За опитуванням читачів «Радянського екрану» став найкращим актором року за роль у фільмі «Голка». Вважається одним з найвпливовіших радянських артистів у популярній музиці.
Англізація прізвища
Найчастіше прізвище англізується як Choi. В 1995-му році у Південній Кореї за ліцензією Moroz Records з початкових кодів, ремастрованих у 1994-му році, було випущено збірник. Виробником касети була Samsung Nices. На обкладинці було написано «Victor Choi».
Біографія
- Дід — Син Дюн Цой (Максим Максимович Цой), мав чотири сини: Роберт Цой (батько Віктора Цоя), Юрій Цой (дядько), Леонід Цой (дядько), Лев Цой (дядько) і дочку: Алла Цой (тітка).
- Батько — Роберт Максимович Цой, народ. 5 травня 1938 у Казахській РСР, кореєць (корьо-сарам) за національністю. Приїхав до Ленінграда з казахського міста Кзил-Орда. Студент . Працював інженером. В армії не служив, бо закінчив Военмех. Корейською мовою не володів. Походить з міста Вонджу, провінції на півдні Кореї. Роберт Цой був одружений 5 разів, тричі на мамі Віктора: він покидав її, повертався, і знову йшов. Віктор страждав через розлучення батьків. Через рік після смерті мами Віктора, тато одружився на пенсіонерці Марині — колишній вчительці німецької мови.
- Мати — Валентина Василівна Гусєва (8 січня 1937 — 28 листопада (жовтня) 2009) — корінна ленінградка, викладач біології й фізкультури в середній школі.
Дитинство і молодість. Творча кар'єра
Віктор Цой народився в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург), РРФСР, СРСР 21 червня 1962 року. Виріс у звичайній радянській сім'ї в спальному районі міста. Сім'я не належала до кола петербурзької інтелігенції, де дітям давали блискучу освіту, знання мов, вміння орієнтуватися у мистецтві та літературі. Віктор був єдиною дитиною в сім'ї. Мати дуже пишалася сином:
«Я не раз читала, що змішування далекої крові часто народжує талановитих людей. Син у нас — метис: я — росіянка, корінна ленінградка, чоловік — кореєць, родом із Казахстану. У Віті з дитинства проявлялися різні художні нахили. Він добре малював, ліпив…»
Віктор пішов до першого класу в 1969 році в школи, де працювала його мама. З раннього дитинства виявляв таланти в образотворчому мистецтві. За час навчання до восьмого класу він слідом за матір'ю переходив зі школи в школу, змінивши таким чином три навчальні заклади. Валентина Василівна Цой заохочувала будь-який інтерес до творчості. У початкових класах Віктор Цой відвідував художню студію. Музика, нарівні з малюванням, була постійним його захопленням. В 5-6-му класі батьки купили йому гітару.
Дитинство і юність Цоя припали на середину і кінець 70-х років — часи Брежнєвського застою.
У 1974 році Цой вступив до середньої художньої школи, де навчався до 1977 року (з 5-го по 8-й клас). У школі близько зійшовся з молодим музикантом і автором пісень Максимом Пашковим. У 8-му класі вони організували гурт, який згодом отримає назву «Палата № 6». Пашков був лідером цього гурту. Віктор вчився легко, але до 8-го класу перейшов з трійками — через день ходив у художню школу. Друзі починали з копіювання хітів гурту Black Sabbath, а вже через рік писали власні пісні всупереч загальній моді грати або закордонний хард-рок, або дещо багатозначне в дусі «Машини часу». У 8-му класі у Віктора був перший роман з дівчиною із сусідньої школи.
Після 8-річної школи Віктор Цой вирішив продовжити навчання в художньому училищі ім. В. Сєрова, де провчився до III курсу і був відрахований (у віці 15 років) через прогули. За іншими даними, Віктора і усіх, хто грав у цьому ансамблі, відрахували за «неуспішність» на другому році навчання в училищі. (за неуспішність і прогули) За іншою інформацією, Віктор був змушений покинути ПТУ через конфлікт з викладачем історії КПРС. Після відрахування Віктор пішов на завод штампувальником і у вечірню школу.
В 1979 році Віктор вступив до художньо-реставраційного СГПТУ-61 на спеціалізацію «різьблення по дереву». Під час навчання в училищі Віктор їздив на сільськогосподарські роботи зі збору картоплі в колгосп в Астрахань (1979 рік), де познайомився з гітаристом і співаком Сергієм Тимофєєвим. Після повернення до Ленінграду В. Цой і С. Тимофєєв створили гурт «Ракурс» і регулярно грали в училищі вечорами. «Ракурс» звучав до 1982 року.
Наприкінці 1970-х — початку 1980-х почалося близьке спілкування між з аматорської групи «Пилигримы» і Віктором Цоєм, що грав на бас-гітарі у гурті «Палата № 6» (альбом рос. «Слонолуние», літо 1980 р.). Обидва вони заходили в гості до Майка Науменка () або до Андрія Панова («Свин»), на квартирі якого проводив репетиції панк-гурт рос. «Автоматические удовлетворители». Там і відбувалися перші квартирники Віктора Цоя. Згодом, Рибін згадував, що коли запитав Цоя про улюблені гурти, той помовчав, і сказав «Бітлз», а згодом виявилось що смаки однакові: «Бітлз», «Стоунз», Елвіс Костелло, «Генезис», нова хвиля, загалом, «традишенал».
У віці 18 років Віктор почав писати пісні, тоді ж разом з групою «Палата № 6» заспівав першу і єдину написану ним до того часу пісню — «Мої друзі завжди йдуть по життю маршем, і зупинки тільки біля пивних ларьків». Це була зворушливо-правдива пісня про безцільне життя міських підлітків.
Отримавши певну популярність, Віктор Цой і Олексій Рибін у складі «Автоматических удовлетворителей» їздили до Москви і грали панк-рок-метал на квартирниках Артемія Троїцького. Перший публічний виступ гурту відбувся 23 березня 1980 (21 березня 1981 року) в ленінградському кафе «Бриг» на вулиці Чайковського, 17 (за іншою інформацією — в кафе «Трюм» на ) на святкуванні дня народження Андрія Тропілло. За іншою інформацією, 21 березня «Автоматические удовлетворители» в ресторані «Трюм» не виступали, оскільки, як згадує Євген Титов, Тропілло запізнився на свій день народження, і через своє вимушене запізнення, щоб не пропустити все найцікавіше, вирішив все повторити і тому наступного дня — 22 березня, орендував зал ресторану «Бриг». На бас-гітарі в «Автоматических удовлетворителях» цього разу грав юний Віктор Цой.
1981 рік
Влітку 1981 року Цой з Валінським їздили відпочивати на Кримський півострів, в поселення Морське, що поблизу Судака. У вересні 1981 року на основі гуртів «Пілігрим», «Палата № 6», «Абзац», які розпались, Віктор разом з Олегом Валінським і Олексієм Рибіним створює свій перший рок-гурт рос. . Спочатку це було тріо. Двоє друзів, В. Цой і О. Рибін, починають давати квартирники в Ленінграді, а згодом і в Москві. Організатором перших московських концертів-квартирників Цоя і Рибіна є Сергій Риженко, у комуналці якого вони зупинялися. Через два місяці Олег Валінський покинув гурт і склад скоротився до дуету з назвою «Кино» (В. Цой і О. Рибін). Коли Валінський пішов на строкову службу в армію, назву дуету змінили на «Кино».
У листопаді 1981 року Віктор і Олексій вступають у Рок-клуб.
Сергій Риженко — музикант, учасник гуртів «Машина времени», «Браво», «ДДТ», рос. та ін., зазначає, що на початкових концертах у Москві Цой часто не попадав у ноти, і він (Риженко) вчив Цоя правильно дихати за системою Стрєльнікової для того, щоб голос тримався, не зривався; що Цой був дуже хваткий, як і кожна талановита людина.
З розповіді Риженка, на запитання до хлопців: «Що ви хочете побачити у Москві?», яке він їм задав як радісний господар, Цой з посмішкою відповів: «В'ялену людину». Коли Риженко перепитав: «Що це таке?», хлопці пояснили: «Та там, у вас на Красній площі».
За словами Олександра Ліпницького, Цой у перший рік у Москві був дуже замкнутий, він соромився і був дуже невпевненим.
Наступним містом гастролей Цоя став Свердловськ (нині Єкатеринбург). Там чекали на Майка Науменка, визнану зірку рок-н-роллу — лідера гурту , концерт якого був запланований у архітектурного інституту. Глядачі, які прийшли на концерт Майка, познайомившись з піснею Цоя «Транквілізатор», яку Віктор виконав на цьому вечірньому концерті, визнали, що в Ленінграді є ще одна талановита людина з гітарою. Володимир Шахрін — музикант, лідер гурту , підтверджує, що пісня «Чайфу» «Рок-н-ролл цієї ночі» була написана через три дні після цього концерту і знайомства з піснею Цоя «Транквілізатор».
Ось вона, мабуть, головна небезпека подібних музики і тексту. Така музика впевнено перегороджує роботу розвитку: душевному й моральному. — так у радянських газетах оцінювали творчість Віктора Цоя
Для всіх рокерів цієї епохи шлях до широкої аудиторії був закритий. На телебаченні й радіо звучали зовсім інші пісні. Для ленінградських рок-н-рольщиків єдиною можливістю виступати легально був Ленінградський рок-клуб. Він перебував під наглядом органів безпеки СРСР на правах художньої самодіяльності, але туди прагнули потрапити. Цоя теж прийняли, оскільки з його піснями він не міг залишитись непоміченим.
Під час однієї з поїздок Борис Гребенщиков помітив Віктора Цоя, що співав під гітару з компанією в електричці, і запропонував Вікторові допомогу і підтримку не тільки зі свого боку, а й з боку Андрія Тропілло («патріарха» радянських підпільних продюсерів, який з вересня 1989 очолював Ленінградську філію «Мелодії»), Сергія Курьохіна та інших. Віктор Цой заспівав свої пісні Борису Гребенщикову в електричці «Петергоф — Ленінград».
1982 рік
1982 року виник гурт «Кино» — дует, у якому грали Віктор Цой (вокал, ритм-гітара) і Рибін (соло-гітара). Цой був автором усіх пісень, від яких віяло самотністю і невгамовною жагою спілкування та любові:
Дощ іде з ранку — Оригінальний текст (рос.) Дождь идет с утра — | ||
— «Кино» — «Время есть, а денег нет» |
Борис Гребенщиков став головним шанувальником і опікуном Цоя: він говорив, що «ні в кого в піснях немає стільки чистоти і ніжності».
У 1982 році в Радянському Союзі до влади приходить Юрій Андропов, який починає кампанію по «закручуванню гайок». Правоохоронці починають патрулювати вулиці радянських міст, території парків, кафе та інші улюблені місця відпочинку «нероб», з метою виявлення порушників трудової дисципліни, котрі перебувають на вулиці замість того, щоб перебувати на робочому місці. Неформальні збори розганяються міліцією, а рок-концерти все частіше починають потрапляти в їх число. В СРСР була кримінальна стаття «за тунеядство» (дармоїдство, неробство), яка проіснувала 30 років, до прийняття у квітні 1991 року закону «Про зайнятість населення». У відповідь на посилення режиму поступово відбувається радикалізація молодого покоління.
5 березня 1982 року Віктор познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Маріанна і Віктор познайомились на дні народження їхнього спільного приятеля Олександра Біцького (однокласника Ігоря Петровського), і це був також день народження Маріанни. Їй було 23, а Віктору — 19. Наприкінці вечірки Маріанна написала губною помадою у Цоя на обличчі (за іншою інформацією — на руці) номер свого телефону. Зустріч для Маріанни не була «роковою», оскільки перед цим вона вже побувала у шлюбі (з карточним шулером) і була розлученою. Віктор передзвонив. Так розпочались їхні відносини.
Він дуже болісно ставився у той час до того, що молодший за мене. І що я маю якийсь заробіток — у ті часи приголомшливий — я тоді отримувала по 150 рублів у місяць. І що у мене є якісь «монументальні костюми», у яких хоч на прийом іди. А він сам собі шив штани. — Зі спогадів Маріанни Цой.
Тоді Маріанна працювала декоратором (завідувачкою цехів; мала підлеглих працівників) у цирку. Згодом Маріанна допомагала Віктору у всьому.
Борис Гребенщиков організував Цою і його групі студійний запис — таким чином з'явився перший альбом «45» групи «Кино». Альбом з'явився влітку 1982 року. Коли Цой записував свій перший альбом, Гребенщикова вважали «рок-н-рольним гуру».
Мабуть ми не були друзями, швидше — приятелями. Мені здається, що друзів у нього взагалі не було. Від нього завжди виходив особливий флюїд самотності. Я ж познайомив його, по-моєму, на його ж прохання, з Борисом Гребенщиковим, який, в принципі, і зробив йому усю кар'єру. — зі спогадів Майка Науменка.
Сергій Бугаєв (у 1986—1988 роках грав на ритм-секції групи «Кино») зазначає:
Між Борисом Гребенщиковим і Віктором Цоєм було глибоке порозуміння, що такого тепер навіть не зустріти у мистецтві й музиці.
Сергій Фірсов, друг Віктора Цоя, музичний продюсер, організатор клубу-музею «Камчатка» зазначає, що Віктор надзвичайно швидко наздогнав Гребенщикова за популярністю, оскільки був набагато простішим, і цим зрозумілішим.
У 1982 році «Кино» випустили свій перший альбом . Пісні з альбому рос. «Время есть, а денег нет», рос. «Электричка», рос. «Солнечные дни» стають хітами. Цей альбом вперше показав готовність Цоя підійти до політичних тем у своїй творчості. Герой пісні «Електричка» застряг у потягу, що віз його туди, куди він не хотів їхати. Це була зрозуміла метафора життя в Радянському Союзі, і групі швидко заборонили виступати з цією піснею наживо. Після альбому Цой стає відомим і в Ленінграді, і в Москві. У 1982 році відбувся перший концерт «Кино» в столиці. В пісні «Лайдак (Нероба)» (рос. «Бездельник») Віктор співає, що він нероба, і є зайвим. У пісні оспівується біль і метання покоління, яке «пішло на вулицю». У Радянському Союзі владу «передержали дідусі», і дуже багато талановитих людей не зуміли реалізуватися, вважаючи себе незатребуваним поколінням.
Влітку Цой з Маріанною цілий місяць відпочивали удвох у наметі біля моря в кримському селі Малоріченське. «Музика хвиль» — музика тієї пори. Після цього Віктор привів Маріанну до батьків.
Після повернення, училище реставраторів, де Цой вчився, видало йому диплом різьбяра по дереву з обов'язковим дворічним відпрацюванням за розподілом. Маріанна в своїй книзі зазначає, що диплом було видано. «Студентський мередіан» і документальний фільм 2012 року інформували, що диплом він так і не отримав — лише довідку про закінчення навчання. За іншою інформацією, керівництво училища просто не мало права відмовити у видачі диплома. В 1982 році диплом був оформлений (серія і номер А 088935, вид. 14 липня 1982 року. Реєстраційний номер 1047), але, за словами директора ПТУ, «видачу затримали, так як Цой не впорався з дипломною роботою, яку він обіцяв виконати, але так і не зробив». Викладач з технології Людмила Козловська до теперішнього часу зберігає малюнки свого відомого студента. В училищі висить дерев'яне панно роботи Цоя — його незакінчена дипломна робота.
Згідно з радянським законодавством, після закінчення училища студенти зобов'язані були відпрацювати два роки за своєю спеціальністю. Однак Цой спрямовується не різьбярем по дереву, а реставратором в місто Пушкіно (ВО «Реставратор»). Направлення в Пушкіно давали не кожному. Але за спогадами дружини Віктора, робота йому не приносила задоволення, — його дуже невдало розподілили в Пушкіно в реставраційну майстерню Єкатерининського палацу, де він мав бути до 8-ї години ранку, й до того ж, його оформили не різьбярем, а реставратором ліпних стель. Згодом Віктор полінувався їздити так далеко за місто. Від цієї роботи у Віктора кровили пальці, що унеможливлювало гру на гітарі.
В жовтні з допомогою Віктора мами вони з Маріанною знімали житло — двокімнатну квартиру на Московській площі.
Віктор домагається переведення за фахом, і у грудні 1982 року його відправляють на ділянку декоративного оформлення в ленінградському парку «Тихий відпочинок». Через байдуже ставлення Віктора до монархічних стель, майстер-начальник вирішує відпустити Віктора, і Цой подається у садово-парковий трест, де вирізає скульптури для дитячих майданчиків у парку відпочинку, теж не особливо стараючись.
У 1982 році за чиєюсь порадою Рибін і Цой познайомились з одним театральним звукорежисером, який заради своїх власних цілей допомагав рок-музикантам. Віктор познаймився з барабанщиком Валерієм Кириловим (згодом барабанщик «Зоопарку»), і гурт записав декілька пісень. Але щось не склалось, Цой швидко охолонув до цього саунду. Єдина бобіна з фонограмою записів залишилась саме у Кирилова, з яким відразу після того запису шляхи розійшлись.
Перед Новим роком Віктору та Маріанні довелося з'їхати з орендованої квартири.
1983 рік
Всередині січня 1983 року зняли квартиру на Охті, — будинок стояв на проспекті Блюхера.
У 1983 році гурт розпався, проте Цой зібрав новий колектив, який виступив під тією самою назвою — «Кино». Цой шукав будь-яку можливість виступати, що не завжди вдавалось. Рок-клуб влаштовував концерти, а в гурту «Кино» довгий час не було постійного складу. І тоді Цой виходив на сцену з іншими музикантами.
19 лютого 1983 року на 30-річчі (віолончеліст «Акваріуму»), яке святкували в рок-клубі, на сцені грали «Кино» і «Аквариум». Це був другий електричний концерт гурту за час його існування. Концерт не був успішним, оскільки група не мала постійного складу.
Вітя мріяв працювати кочегаром, де можна було б працювати три дні на тиждень. Віктора дратувало, що Маріанна працює по 18 годин на добу під наглядом народного артиста СРСР Олега Попова, і Маріання звільнилася.
У 1983 році вперше в країні (пройшов офіційний рок-фестиваль в Ленінградському Палаці молоді). Серед членів журі були ті самі працівники культури і комітетів. Журі спершу прослуховували і відбирали рок-групи, а пізніше компонували і проводили концерт. Журі вели «обговорення» з погано прихованим підтекстом: «якщо будете сперечатись, то ми взагалі вас прикриємо». У ті часи за виконання пісні «Лайдак» можна було потрапити в серйозні неприємності. Борис Грєбєнщіков вже мав їх, коли написав «Ангела народного похмілля». Працівникам Будинку самодіяльної творчості доручили літувати тексти пісень. Напередодні заходів рок-клубу працівники, в обов'язки яких входило «літування» текстів, вирішували брати лікарняний.
Гурт «Кино» все ще не мав постійного складу. У Віктора почались напружені стосунки з Рибіним (за словами Віктора — через ідеологічні міркування). Тоді вже в гості до Віктора приходив Юрій Каспарян, і вони з Віктором могли довго розмовляти про хорошу гітару, якої не було ні в одного, ні у другого. В 1983 році гурт «Кино» полишив Олексій Рибін. Побоюючись за майбутнє «Кино», Маріанна звільнилася з цирку і стала адміністратором групи. Влітку того ж року Цой разом з Каспаряном записав у Олексія Вишні фонограму «Демо», через деякий час цей твір отримав назву «46».
Борис Гребенщиков дуже часто навідувався в гості до Маріанни з Віктором. Він носив сухе червоне вино, як правило.
Віктор працює на в парку з фамільярно-грайливою назвою «Тихий відпочинок». Вдень Маріанна привозила йому гарячу їжу. Хоча Віктора не вабив Схід, у цей час він ще більше починає захоплюватись різьбою нецке і робить це дуже майстерно. Вирізані фігурки він щедро дарував старим друзям. У багатьох друзів Віктора (наприклад, Бориса Гребенщикова, Олександра Ліпницького) залишились нецке і дерев'яні попільнички роботи Цоя, нунчаки з вирізаним на кінцях палиць Іллічом, розписані шпалери і дружні шаржі. Саме в цей час Віктора вперше показали по телебаченню в програмі «Монітор» як талановитого різьбяра по дереву.
1983 року Віктор отримав довідку про закінчення СГПТУ-61.
Вкінці 1983 року Віктор і Маріанна опинились в лікарні.
Військкомат
Коли восени 1983 року Цоєм серйозно зацікавився військкомат, Маріанна і Віктор разом відшукали спосіб уникнення служби в армії. Було вирішено, що Віктор повинен лягти у психіатричну лікарню № 2 (на так званій «Пряжці»). Маріанна влаштувалась туди ж працювати безкоштовно художником-оформлювачем. Через півтора місяця його виписали звідти законним радянським психом. Так, за мірками радянського суспільства, Віктор Цой перетворився в аутсайдера. Але в іншому світі, де грали рок-музику і не оглядались на правила, він ставав усе помітнішою фігурою. Після лікарні здоров'я Віктора дуже погіршилось. А через два тижні після повернення з лікарні Віктор на акустичному концерті з Майком і Бобом повідомив публіці, що, незважаючи на пережитий стрес, він уже розуміє, що потік атмосферних опадів — всього лише примхи природи. Через місяць потрапила в лікарню Маріанна — у неї почалося зараження крові внаслідок некваліфікованого медичного обслуговування.
Після повернення з психіатричної лікарні з'являються пісні «Транквілізатор» і «Я йду вулицею в зеленому піджаку».
В групі з'являється постійний склад: на місце приходить Юрій Каспарян; на бас-гітарі грає музикант «Аквариума» , якого згодом змінив Ігор Тихомиров; за барабанну установку стає Георгій Гур'янов, який був навіть не музикантом, а художником — що для Цоя зовсім не важливо, оскільки ці люди були його однодумцями.
Група перебувала у творчому пошуку власного стилю одягу. Головне місце у цьому пошуку й експериментах належало західним журналам і модним на Заході музичним напрямкам. Їм хотілось виглядати дуже яскравими: підведені очі, біжутерія, рвані чуби — все, як у нових романтиків. Через це з групою «Кино» мав декілька серйозних агресивних конфліктів Юрій Шевчук, — зазначав в інтерв'ю , — вони теж його не приймали, оскільки були модниками у той час. Згодом група виробляє свій власний стиль одягу, який став територією їх особистої свободи.
Рок-зірки — вони поети ще. Вони за правду рубаються. А Цой рубався ще й за красу. — Дмитро Шагін, художник, засновник творчої групи «Митьки»
Віктор Цой був незмінним лідером гурту. «Кино» мав велику популярність серед ленінградського андеґраунду, а пізніше став відомим на всьому радянському просторі.
У 1983 році, після Пленуму ЦК КПРС, настає нова фаза рок-конфронтації. Початком цього була підготовлена кампанія в пресі: газети обрушилися на ансамблі за їх «сірість», «несмак», «безідейність». Як приклад посередності наводилися дійсно слабкі ВІА та рок-групи, тому й критика виглядала цілком переконливою. На початку 1984 року розпочалася друга хвиля атак на рок, а головним об'єктом стала «самодіяльність».
1984 рік
Взимку 1984 року за таємничих обставин зник лідер гурту рос. "Россияне", Жора Ордановський, і з тих пір так і не з'явився. Швидше за все, його вже немає в живих.
4 лютого 1984 році Віктор одружився з Маріанною. Свідком у РАЦСі був Борис Гребенщиков, який відвідав цю подію в концертному гримі. На весіллі не було тамади і шикарного стола.
Віктор і Маріанна переїхали зі своєї квартири на Охні до квартири матері Маріанни на проспекті Ветеранів.
У травні 1984 року пройшов II концерт Ленінградського рок-клубу, де Віктор Цой представив нове «електричне» «Кино», вже без Рибіна. До виступу на фестивалі гурт «Кино» не допустило журі. На фестиваль гурт «Кино» прорвався лише ціною участі Бориса Гребенщікова і дзвінка Троїцького з Москви. На сцені фестивалю група стала сенсацією, а Цой здобув звання лауреата Рок-клубу, яке підтвердить ще двічі — в 1985 і 1987 рр.
Але хтось один не підставить за всіх плече.
Я бачу будинок, я беру в руки крейду,
Немає замка, але я володію ключем.
Я оголошую свій будинок без'ядерною зоною.
Я оголошую свій двір без'ядерною зоною.
Я оголошую своє місто без'ядерною зоною!
— Кино - «Я оголошую свій будинок без'ядерною зоною»
Серед інших пісень міцний і жорсткий постпанковий квартет виконав «Без'ядерну зону» («Я оголошую свій будинок без'ядерною зоною») — одну з небагатьох популярних по-справжньому і щирих антивоєнних рок-пісень. Популярність пісні викликана тим, що в цей час тривала афганська війна, яка забирала життя тисяч молодих радянських громадян.
В цей період «Кино» звучить модно, оскільки старанно і зацікавлено спостерігає за розвитком музичного мистецтва на Заході і намагається застосувати найбільш цікаве і почуте у своїй музиці (The Sisters of Mercy, The Smiths, The Cure та ін.) — пісні гурту вирізняються багатством свіжих мелодійних знахідок, а тексти Віктора — романтично-героїчною патетикою поряд з реалістичними замальовками з натури, стриманою іронією і характерним сардонічним гумором.
В червні 1984 року гурт випускає альбом «Начальник Камчатки». Естетично «нові романтики» починають дрейфувати в бік нової хвилі і постпанку. Попри музичний ряд, важливим стає яскравий візуальний ряд та їх художнє висловлювання. Пісня «Прогулянка романтика», дає нове визначення «неробам».
У відповідь на посилення режиму в Радянському Союзі відбувається радикалізація молодого покоління. Нове покоління більш відкрито заявляє свою культурну ідентичність. В середині 1980-х років все більше рок-груп в текстах починають все частіше зачіпати соціальні та політичні проблеми.
Влітку Віктор з Маріанною їздили відпочивати на море. В Коктебель вони зняли сарайчик. В цьому населеному пункті були автомати з молодим вином. Вони обоє ходили з Коктебелю в Старий Крим, а згодом переїхали в Гурзуф, про що трохи шкодували. На море їх віз Фірсов, який працював провідником у поїзді Ленінград — Феодосія. По поверненні додому Віктор став кочегаром, але це ще не була «Камчатка».
28 серпня 1984 року постановою Міністерства культури гурт «Кино» занесено до чорного списку.
1985 рік
В червні 1985 року Віктор з Майком Науменком отримують запрошення до Києва на квартирники. Там музикантів арештували.
За 40 днів до декрету Маріанна влаштувалася на роботу на пивоварню «рос. Вена», де працювала роздавальницею пива та займалася талонами водіїв.
5 серпня 1985 року в подружжя народився син Олександр.
Розпочались безкінечні турботи. У мене було погано зі здоров'ям (Маріанна ледве не померла в лікарні від сепсису), а Вітя цілими днями прав пелюшки і ночами грав на гітарі на кухні. Тоді він працював, мабуть, на найбільш мерзенній роботі з усіх — прибирав у банному відділенні по сусідству. Я декілька разів ходила йому допомагати, і можу запевнити, що це — нудотно.
…
Віктор вмів добре готувати. Особливо страви східної кухні.— Зі спогадів Маріанни Цой.
Робота займала 1 годину з 23:00 до 24:00 вечора — в найнезручніший час, коли розпочинаються всі концерти і тусовки. Працювати було потрібно, оскільки існувала стаття «про дармоїдство». Цою це дуже не подобалось.
До бані, Віктор працював рятівником на пляжі (на човнярській станції в парку Перемоги в Ленінграді).
У 1985 році музиканти закінчили запис альбому «Ніч», але альбом не вийшов у світ через якісь плани звукорежисера. Віктор покидає боротьбу за вихід альбому і сідає за написання іншого альбому в домашній студії Вишні. Альбом був написаний дуже швидко і отримав назву «Це не любов».
«Камчатський» період Цоя — щасливий період для «Кино». Музиканти насолоджуються славою, але ще не несуть на собі тягар символів покоління. Вони виступають на фестивалях у Ленінграді й їздять до Москви, щоб дати квартирники.
У 1985 році французькою телевізійною компанією «ZARADOC Films» був знятий документальний фільм «Рок навколо Кремля» (фр. Rock autour du Kremlin), який розповідав французькому телеглядачеві про радянські рок-колективи, які на той момент ще перебували в підпіллі; розповідається про те, як в цілому була влаштована музична індустрія в СРСР. На запитання відповідає керівник фірми грамзапису «Мелодія». У фільмі беруть участь музиканти груп «Кино», «Акваріум», «Секрет», «Браво», а також Сергій Курьохін, Стас Намін, Артемій Троїцький та Алла Пугачова.
У 80-ті роки, після періоду «застою», в СРСР у 1985 році (квітневий Пленум КПРС) відбуваються спроби реформування соціалістичної економіки, які направлені на подолання падіння темпів економічного розвитку і ін. Поява на горизонті цієї «нової хвилі» послужить каталізатором радикальних змін на підпільній рок-сцені: прийдуть свіжі музичні ідеї. Саме цей час стане для Віктора новою епохою його творчості.
Для групи «Кино» багато чого змінюється, коли 1985 року до влади в СРСР приходить Михайло Горбачов і його соціальні та економічні реформи, особливо політика гласності і перебудова (1987 р.), викриття соціальних і економічних проблем Радянського Союзу і дозвіл відкритого обговорення їх у засобах масової інформації. Гласність послабила обмеження на ЗМІ і дозволила рок-гурти, про які будуть писати і показувати по телевізору. Саме в середині 1980-х — початку 1990-х років рок-рух виходить з замкнутого простору андеграунду на стадіони і становиться «голосом покоління».
Символ покоління. Нова епоха Віктора
В середині 80-х у напівлегальних концертах для Віктора наступає "момент істини" — він перетворюється з музиканта на героя епохи.
Віктор Цой був скромним і замкнутим до певної пори. Це продовжувалось лише до часу, поки він не став зіркою. А зіркою він став у кінці 1984 року — на початку 1985 року, коли альбом «Начальник Камчатки» став всенародно визнаним і улюбленим. Він швидко змінився і став реальним господарем своєї долі й положення. — Олександр Ліпницький, музикант, журналіст, друг Віктора Цоя
Ім'я «Кино» та автора починає поширюватись по всій країні. Розпочинається сходження до слави.
1986 рік
З приходом до влади М.Горбачова суспільство пов'язувало сподівання на докорінні політичні і соціально-економічні реформи. Суспільство не мало чітких уявлень про напрям і характер реформ, але ніхто не сумнівався в їхній необхідності. Люди починали розуміти, що комуністичний експеримент не працює і що все має змінитися. Навколо Горбачова згуртувалася невелика група політичних діячів, які вважали, що дальше гальмування реформ призведе до втрати впливу керівництва партії в суспільстві і до послаблення позицій Радянського Союзу на міжнародній арені.
У січні 1986 року вийшов у світ альбом «Ніч», який пізніше повторила «Мелодія» з подачі Андрія Тропілло. За деякими підрахунками, альбом розійшовся двохмільйонним тиражем. «Мелодія» випустила цей альбом, не повідомивши Віктору. Про цей вчинок «Мелодії» Цой дуже різко висловлювався у своїх інтерв'ю. Він так і не пробачить цей вчинок так званого «піратства» «Мелодії». Віктору, звісно ж, не заплатили ні копійки за альбом, також він дуже негативно поставився до оформлення конверту платівки.
До всіх своїх альбомів Віктор робив оформлення сам, лише до «Групи крові» і «Зірки на ім'я Сонце» — у співавторстві з Густавом. Деколи обкладинки альбомів мали варіанти — наприклад «Начальника Камчатки» Віктор спочатку оформив сам, а пізніше з'явилась обкладинка, яку зробив знайомий художник. Від імені групи «Кино» Віктор пояснював, що вони не проти записуватись на «Мелодії» і за інтелігентські відносини між людьми.
У 1986 році у московське кафе «Метелица» навідуються Віктор Цой і група «Кино». Про це зберігся запис 1986 року. Фотограф Сергій Борисов таємно проніс відеокамеру у зал, де куратори заборонили проводити відеофіксацію концерту, щоб запобігти розповсюдженню «рок-зарази». У цьому залі ще чергували працівники КДБ. Згодом надійшла вказівка зупинити концерт, а глядачам розійтись. Проте Віктор не зійшов зі сцени, і, прийнявши це як виклик, група розпочала виконувати «Електричку». Коли Віктору все-таки вимикають мікрофон, пісню підхоплює публіка, оскільки люди в залі вже знають слова. Зал вголос співає «Електричка везе нас туди, куди я не бажаю». Хоча Цою все ще можуть перервати або скасувати концерт, але в середині 80-х років Цой здобуває таку популярність, що вже ніхто не може заборонити йому співати те, про що він хоче.
У 1986 році Цой намагається використовувати відкриту атмосферу та громадську думку з публічного обурення і випускає пісню-хіт під назвою «Змін!» (рос. Перемен!). У пісні молоде покоління вимагає змін у радянській системі. Вперше ця пісня прозвучала навесні в 1986 році на IV фестивалі Ленінградського рок-клубу. Віктору Цою вручили диплом за найкращі тексти.
З інтерв'ю Віктора Цоя, Ленінград 1986 р.:
Все, що нами рухає, це ентузіазм і тяга, просто внутрішня тяга до творчості. Чого, можливо, може не бути у багатьох із багатьох, навіть можливо зірок, на Заході. Які просто виконують контракти. Мені так здається. Я не знаю. Я ніколи і не думав про те, щоб стати серйозним музикантом. Тому, що це пов'язано для мене з компромісами певними. І це піде на шкоду музиці і на шкоду пісням, тому що пісні, які я пишу, і пісні, які ми граємо, ми робимо тільки так, як ми хочемо.
Однак в інтерв'ю, яке транслювалося на радянському телеканалі незабаром після смерті Віктора, він стверджує, що його пісні часто трактувалися публічно неправильно, і він намагався уникати будь-яких політичних намірів у своїх текстах. Зокрема, пісня «Змін!», яка широко використовувалася в рухах з «Перебудови», за словами Цоя не має нічого спільного з політикою Горбачова. У певному сенсі Цой хотів передусім глибших, ніж суто політичних змін.
Пізніше група «Кино» поїхала в Київ на знімання фільму «Кінець канікул». Групу часто турбував про це, і навіть навідував з візитами київський режисер-початківець. Режисером цього фільму був , випускник режисерського факультету Київського інституту культури. Перед самим від'їздом гурту до Києва сталася Чорнобильська катастрофа, але музикантів це не зупинило. Фільмування тривало півтора місяця. Мешкали в Києві в готелі «Славутич». Сцени фільму знімали на озері Тельбін (Київ).
У 1986 році, вкінці літа, сім'ї допомагає Сергій Фірсов — він влаштував Цоя в котельню жіночого гуртожитку, куди недавно прийшов працювати сам. Вони з Віктором закінчують відповідні курси. Цю кочегарку в самому центрі Ленінграду в майбутньому швидко назвуть «Камчаткою» — так називалась пісня Цоя, яку він написав за 5 років до того. Рашид Нугманов як це побачив почав знімати фільм «Йя-хха», потім Алексей Учитель фільм «Рок». Віктор з Башлачовим влаштовуватимуть там імпровізовані концерти; кочегарка перетвориться в "дисидентську мекку". Це була вугільна кочегарка, яка працювала цілодобово. Цой вже мав багато шанувальників. Назва котельні закріпилася в той час, коли Цой там практично вже не з'являвся (приблизно з осені 1987).
— Тому, що людина, яка робить щось нове, завжди воює з чимось старим. Вона постійно перебуває в конфлікті. Це, як правило, завжди дещо ризиковано. Але культ посередності, про який нині багато говорять, виник якраз за логікою «як би чого не вийшло» і «нехай це не краще, що є, але зате все буде спокійно». І той, хто потрапляє в цю систему, уже автоматично підганяється під середній загальний рівень, включається в давно відпрацьовану схему.
— уривок інтерв'ю В. Цоя
Того самого року Віктор зумів домовитись з Будинком культури «Невський» на 1000 місць, де виступив.
Восени група їздила з концертами до Талліна і Риги. Гонорар складався виключно з оплати транспортних квитків на поїздку в обидва кінці.
Також 1986 року відбувся концерт у «Палаці Молоді», коли вперше з'явилась на сцені Джоанна Стінгрей. Цой співав з нею пісню «Рухайся, рухайся, танцюй зі мною». Цей концерт «Кино» відбувся на наступний день після зустрічі у верхах. Віктор, дуже несподіваним текстом, навіть для близьких людей, представив публіці Джоанну: «На жаль, у Рейк'явіку керівники наших двох країн не змогли домовитися. Але тут на сцені ми, росіяни й американці, можемо досягти повного взаєморозуміння. Ми хочемо довести, що хочемо миру». Вони виконали двомовну пісню. Ця промова Віктора була реакцією на тогочасні події. У другій половині 1980-х років радянська економіка балансувала на межі і не могла відповідати американським витратам на озброєння. Горбачов у жовтні 1986 року на зустрічі в Рейк'явіку запропонував 50%-ве скорочення ядерної зброї в США і СРСР. Проте, ця пропозиція була відхилена.
У 1986 році Цой грає багато акустичних концертів, їздив у різні міста, але фізично не міг прийняти і малу частину запрошень, які «сипалися» на нього. Популярність росла, а телебачення і преса як і раніше не приділяли Цою уваги.
У кінці грудня 1986 року Віктор їздив до Москви, де отримав запрошення від Сергія Соловйова на знімання в епізоді фільму з виконанням пісні. Восени і взимку 1986 Цой брав участь у зніманні фільму «Асса». Коли режисер розповів Віктору, що для знімання фінальної частини фільму потрібна масовка, Цой запросив своїх фанів, і прийшло 15 (за іншою інформацією 10) тисяч осіб. Віктор запропонував зробити безкоштовний концерт, і під час цього відзняти епізод. Цей фільм стане початком відходу один від одного Маріани і Віктора.
1987 рік
У червні 1987 року на Пленумі ЦК КПРС проголошено програму радикальної реформи управління економікою, що передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління. Економічна політика отримала назву «перебудови» — було запропоновано модель демократичного, або ринкового, соціалізму з одночасним формуванням нового політичного мислення та демократизацією політичної системи. У 1987 році в країні починаються реформи. «Перебудова» і «гласність» виводить рок з простору підвалів, квартирних концертів і місцевих клубів на простори великих концертних залів, фестивалів і стадіонів. Раніше — «підпільна музика», тепер — признається майже офіційно. Рок-групи отримують можливість проводити концерти без будь-якої реєстрації в державних концертних установах і, більш того, заробляти цим.
Гурт «Кино» приєднався до Ленінградського рок-клубу, де прослуховувались програми і де гурт отримав дозвіл на виступи. Гурт виступав на правах «самодіяльності» (виступи не могли бути джерелом доходу).
В лютому 1987 року в котельні «Камчатка» Віктор написав оповідання «Романс».
У своєму інтерв'ю після концерту в м. Дубна (він давав відповіді на записки) Віктор розповідає, що група «Кино» не прагне на велику сцену чи ставати професіональними музикантами, оскільки положення, в якому група знаходиться — найкраще з можливих. А також, що група відмовляється зніматися в телепередачах, оскільки з ними знімають біля 14-ти годин відеоматеріалу, а потім випускають в перегляд найслабкіші моменти; і що групі більше подобається прямий ефір.
Після міста Дубна гурт запросили до Челябінська. За «електричний» концерт заплатили «живі» гроші. Гурт зустрічав спеціальний комітет, який вимагав прослуховування репертуару перед виходом на сцену. Проте в залі наростало невдоволення глядачів від тривалої затримки і групу випустили на сцену без прослуховування комітетом.
19-24 травня 1987 року в Великому залі Вільнюського Палацу спорту проходив фестиваль «Літуаніка-87», в якому брав участь і гурт «Кино». Рок-життя йшло досить жваво, проте соціальні процеси в країні йшли ще швидше. Слово «гласність», котре спочатку звучало як напівабстрактний заклик, ставало щоденною реальністю.
В 1987 році Джоанна Стінгрей подарувала групі «Кино» портативну звукозаписувальну студію на 4 канали, на якій гурт увесь рік записував «Групу крові». Цей альбом вийшов після того, як Віктор завершив знімання у фільмі «Голка». З Соловйовим Цоя знайомить Гребенщиков — приводить на концерт групи «Кино». Згодом, Соловйов познайомить Цоя із своїм учнем — Рашидом Нугмановим.
До випуску альбому «Група крові», Цой заспівав його програму на черговому ленінградському рок-фестивалі, який став для «Кино» останнім. Там їм вручили приз «за творче повноліття». Більше гурт на фестивалях рок-клубу не виступав.
Появі альбому «Група крові» передував черговий перехідний період, що виражався в затяжних пошуках нового стилю. Дві попередні роботи «Це не любов» і «Ніч», записані в студіях у Вишні та Тропілло, в результаті «не вистрілили».
«Це був явно невдалий концерт, — Цой заспівав зовсім іншим голосом, в якому себе ще не відчув. Новий репертуар виглядав каламутним і нерозбірливим… Особливо мене вразила пекельна монотонність в аранжуваннях, які здавалися тоді відверто дубовими. Можливо, в мені говорили ревнощі… І тільки значно пізніше я зрозумів, що в цьому повороті Цой був правий, точно розрахувавши все надовго вперед». — згадує басист Олександр Титов (незадовго до цього покинув «Кино») про виступ на IV фестивалі Ленінградського рок-клубу з програмою, що передувала «Групі крові».
Восени 1987 року Віктор Цой знімається у фільмі «Голка». Під час знімання цього фільму в Алма-Аті були написані деякі композиції гурту «Кино», які згодом стануть культовими: «Зірка на ім'я Сонце», «Місце для кроку вперед», «Пачка сигарет». Після повернення зі знімання фільму, він відпрацьовував в «Камчатці» пропущені зміни, які «в борг» відпрацьовували без нього друзі.
Фільм «Асса» вважають точкою відліку нової епохи. Цей фільм Сергія Соловйова виходить у 1987 році, де у фінальній сцені Віктор Цой заспівав пісню «Змін!» (рос. Перемен!). Віктор стає відомим широкій публіці — 17 млн 800 тис. людей перегляне «Ассу» за час прокату по країні.
Віктор знявся в двох «молодіжних» фільмах, «Асса» і «Голка», де зіграв фактично самого себе: похмурого, небагатослівного, одягненого в усе чорне, — це був справжній тріумф самотнього романтика, вічного бійця, — писав Артемій Ківович Троїцький.
Герой цього фільму в якомусь сенсі — людина нізвідки. Він мені дуже близький по духу. Я в принципі нічого не грав, а намагався поводитися так, як би міг себе повести в такій ситуації, але в рамках сценарію, звичайно. Я нічого не "створюю", просто виходжу на сцену і співаю. Я сам — «образ». — Віктор Цой про головного героя фільму і про себе
Нова касета «Кино» — «Група крові» серед загального розпаду (в цьому періоді відбувається значний розпад рок-груп) сприймалася як моноліт, символ віри. «Кино» залишалося чи не єдиною групою, у якої шалена популярність анітрохи не зіпсувала початкову чистоту образу.
Ми хотіли співати — не було слів.
Ми хотіли спати — не було снів.
Ми носили траур — оркестр грав туш…
У наших очах — зоряна ніч.
У наших очах — втрачений рай.
У наших очах — закриті двері.
Що тобі потрібно — вибирай…Оригінальний текст (рос.)Мы хотели песен — не было слов.
Мы хотели спать — не было снов.
Что тебе нужно — выбирай…
Мы носили траур — оркестр играл туш…
В наших глазах — звездная ночь.
В наших глазах — потерянный рай.
В наших глазах — закрытая дверь.
— Віктор Цой «В наших глазах»
1987 був роком прориву для «Кино». Випуск їх п'ятого альбому «Група крові» спрацював. Відкритий політичний клімат в гласності дозволив Цою написати тексти, які ніхто до нього не зміг виконувати — більшість треків альбому були спрямовані на молодь Радянського Союзу, і промовляли їй брати все під контроль і змінювати країну. В деяких піснях були розглянуті соціальні проблеми, що паралізують нації. Цой стає героєм серед радянської молоді, а «Кино» — найпопулярнішою рок-групою. Останні три роки життя Віктора — роки його зоряного успіху.
Якщо сучасній вітчизняній культурі є культова фігура №1, то це без всякого сумніву — Віктор Цой. Не лише як виконавець, співак, автор своїх пісень, але і як своєрідний міф, який вже пройшов перевірку часом. Залишається відкритим лише питання на скільки він, його доля, його творчість були зв'язані з кінематографом. Так як йому вдалося зробити відносно мало в кіно. Він зіграв одну головну роль в одному великому фільмі — в фільмі «Голка». І багато хто тому сумніваються, що саме в кінематографі його талант втілився в найбільшій мірі. Я не погоджуся з думкою, що Віктор Цой не реалізував себе в кіно. Не лише тому, що гурт, яким він керував називався «Кино», а тому, що вже його перша поява на екрані в картині Сергія Соловйова «Асса» стала сенсацією. Пам'ятаєте, коли я вперше побачив «Ассу», мене вразив контраст між достатньо тривіальною інтригою фільму і нічим непримітним його художнім рішенням і останніми хвилинами? Коли на екрані якраз з'являється Віктор Цой — півтори хвилини правди ніби спокутували все інше. — Кирил Разлогов у передачі «Культ Кино»
…Рашид Нугманов, теж як професіонал, вирішив побудувати всю свою картину «Голка» ось як ніби на персонажі Цоя. Характер головного героя він списував з нього, бо йому ніби здавалося особливим те, що Цой ніби людина нізвідки — ось він не є продуктом свого середовища, він не є сином своїх батьків, він не дитя свого часу. Він ніби як людина з майбутнього — дуже цільна, дуже яскрава, яка прислухається до навколишніх, ніколи ні на кого не орієнтувався, який точно знав що вірно, а що невірно, і що добре, і що погано. — інтерв'ю Наталії Разлогової в передачі Кирила Разлогова «Культ Кино»
Сергій Бугаєв, художник, музикант, актор: «З Віктором Цоєм у наше мовне середовище, у наше психополе увійшли нові сенси — сенси Цоя».
Країна змінювалась на очах, люди вчились жити по-іншому, шукали нові орієнтири. Цой, з його внутрішньою свободою і почуттям власної гідності, виявився дуже потрібним. Прийшов його час. Він писав пісні про те, про що думають мільйони.
Те, що Цой фігура колосального масштабу, мені було зрозуміло ще у 1985 році, коли ми з ним познайомились. А те, що він великий російський поет, з кожним роком все більше утверджуюсь у цьому. — Костянтин Кінчев, лідер групи «Аліса»
Сергій Бугаєв: «Таким чином, за допомогою рок-музики здійснились великі соціальні, політичні, і найголовніше — культурні трансформації великого, дуже мало рухомого, під назвою — „радянського суспільства“».
Того року група також дала концерти в Новоросійську і Сімферополі.
У житті Віктора з'являється інша жінка — Наталія Разлогова, з якою Віктор познайомився у Москві на зніманні фільму «Асса». Незабаром вона стане його цивільною дружиною. Наталія працювала перекладачем-синхроністом — перекладала фільми з французької мови.
1988 рік
В СРСР у 1988 році з ініціативи генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова впроваджувалася конституційна реформа — реформа компартійно-радянської системи державної влади в СРСР. Діючи в рамках бюрократичної перебудови, реформатори прагнули пристосувати радянський лад до викликів сучасності шляхом «демократизації» політичного режиму.
Після виходу кінофільму «Голка» (реж. Рашид Нугманов, 1988 р.) країна остаточно здобула свого героя — він одинокий, небагатослівний і чесний; жертвує собою заради справедливості. Альбом «Група крові», який вийшов вслід за фільмом, мав грандіозний успіх. Він був немовби продовженням цієї кіноісторії: головного героя на прізвисько Моро вбивають в останніх кадрах, але пісня продовжує звучати, це означає що смерть — ще не кінець. За опитуваннями офіційних і неофіційних видань альбом «Група крові» став найкращим альбомом 1988 року. Альбом отримав феноменальну популярність так, що він породив період, який називався «КИНОманія».
В останніх альбомах Цоя з'являється густий мужній голос, якого не було в альбомі «45». Він робить собі новий голос. — Михайло Житинський — письменник, журналіст, автор книг про російську рок-культуру і рок-музикантів
Змінюється і образ самої групи — від нарядних «нових романтиків» не залишається і сліду — на зміну їм приходять чотири воїни рок-музики в чорних довгих плащах.
Він один з музикантів у нашій рок-музиці, який весь час змінювався — і теми його пісень, в першу чергу, і навіть музичні рішення весь час на новій пластинці нові. — Олександр Ліпницький, музикант, журналіст
Наступає дорослішання ліричного героя пісень групи «Кино» — відбувається поворот до серйозніших проблем, чути заклики до активних дій, морального оновлення.
«Кино» не лише грали краще, ніж будь-коли, в піснях Віктора Цоя з'явився несподіваний оптимізм і соціальна позитивність, далекі від недавніх декларацій відчуження. Яскраво це засвідчує пісня рос. «Попробуй спеть вместе со мной».
Ще одна важлива подія червня: в США вийшов на платівці подвійний альбом «Червона хвиля», скомпільований молодою енергійною каліфорнійкою Джоанною Стінгрей, що представляв по шість пісень «Акваріума», «Аліси», «Кино» і «Дивних ігор». Віктор дав у США невеликий концерт. Американські менеджери влаштували виставку художніх робіт Цоя.
З вересня 1988 року адміністратором і директором групи «Кино» стає Юрій Бєлішкін, який починає працювати з гуртом з початком постійних роз'їздів. Бєлішкін — професіональний менеджер, ветеран петербурзької рок-сцени і автор ряду гучних у 70-х роках підпільних концертів і рок-фестивалів (пізніше працював з «DDT»). Всі прибутки Бєлішкін віддавав Віктору, а той далі розпоряджався фінансами.
На гурт «Кино» очікує початок «зіркових» гастролей. Був записаний альбом «Зірка на ім'я Сонце». Альбом почали писати наприкінці 1988 року і закінчили в січні 1989 року. 16 листопада 1988 року в Лужниках група «Кино» брала участь у меморіальному концерті Олександра Башлачова. Перед цим концертом Віктор особисто звертався до адміністрації Палацу Спорту Лужники, щоб звільнили партер, оскільки публіка може захотіти потанцювати. Адміністрація до Віктора не прислухалась. 1988-го року в Палаці Спорту Лужники (Москва) адміністрація палацу відключила гурту апаратуру під час концерту, після того як тисячі людей встали і пішли до сцени. Після вимкнення мікрофона Цой сказав: «Ми повинні були заспівати ще п'ять пісень, але після „Саші“ (сімнадцятого лютого в Ленінграді наклав на себе руки Саша Башлачов) не будемо. Хлопці, ми перемогли, нумо тепер організовано покинемо Лужники, аби не дати їм нагоди». В усьому звинуватили групу «Кино» і негайно скасували участь гурту в телепередачі «Інтершанс».
Свідчення того, що Віктор добре розумів, що його слава викликана тим, що пісні торкаються нагальних тем того часу:
— Звичайно, мені приємно, що людям подобається музика, що люди приходять на концерти. Зал завжди повний, і так далі. Я прекрасно розумію, наскільки це питання потрапляння в час. Я, в якомусь сенсі, в нього потрапив. Але точно так само міг і не потрапити, пісні від цього гіршими би не стали, музика — теж.
— Віктор Цой. Частина з інтерв'ю програмі «До 16 і старше», 1988 р.
— А ти хотів би, щоб група «Кіно» поїхала ну … в закордонні гастролі? Ну скажи … ну чому ти не хочеш робити цього?
— Ну, тому, що я прекрасно усвідомлюю, що це нікому там не цікаво. І що не може бути цікавою група, що співає іноземною мовою і невідома.
— Угу.
— Ось. А їхати, я не знаю … щоб щось там … купити собі магнітофон … Привезти його сюди і дивитися, які там чудові машини, які там чудові готелі. Звичайно (махає в сторони головою з незгодою), тільки час втрачати. Навіщо?— Віктор Цой. Частина з інтерв'ю програмі «До 16 і старше», 1988 р.
Попри те, що Цой був величезною зіркою, він як і раніше жив звичайним життям. Віктор продовжував працювати в котельні житлового будинку, що дивувало багатьох. Цой заявляв, що насолоджується роботою, і йому також потрібні були гроші, щоб підтримати групу, оскільки вони все ще не отримують державної підтримки, а їхні альбоми були скопійовані і пройшли по всій країні через самвидав безкоштовно.
Журналіст: Ви зараз перебуваєте на хвилі. Ви не боїтесь опинитись під хвилею?
Віктор: Я не перебуваю на хвилі.
Журналіст: Але вас люблять. Великий ажіотаж навколо вашого імені.
Віктор: Це питання… як вам сказати… зовнішнього характеру. Тобто, я для себе не перебуваю на хвилі. Я пишу… тобто я живу точно так як і жив 3 роки тому, п'ять років тому.
Журналіст: Скажіть Віктор, які у вас тепер відносини, скажімо так — з офіційною культурою? З офіційними організаціями. Оскільки так чи інакше все одно від них залежите. Вступаєте з ними в які-небудь відносини як музикант, як виконавець?
Віктор: Жодним чином. Я намагаюсь ніколи ні від кого не залежати.
Журналіст: Ви впевнені, що вам це вдасться?
Віктор: Звичайно.— Інтерв'ю Віктора Цоя в Мурманську. Квітень 1989 року. (частина 2 із 3)
У період 1988—1990 років Віктор повертається до занять живописом, а його картини, доволі цікаві з художньої точки зору, декілька разів виставляються на різних виставках.
У 1988 році Віктор звільнився з роботи в котельні.
У 1988 році те, що Віктор вважав нездійсненним, відбулося — він полетів в США на два тижні. В аеропорті їх зустрічала Джоанна Стінгрей, яка вирушила у взятому з цієї нагоди напрокат білому лімузині з баром і телевізором.
Два тижні ми провели як діти, насолоджуючись життям. Віктору все дуже подобалося. Ми скакали на конях, каталися на снігомобілях, їздили на океан, були в Лас-Вегасі. Ходили по магазинам і, нарешті, поїхали в Діснейленд, який сподобався Віктору найбільше. — Зі спогадів Джоанни Стінгрей.
1989 рік
У січні 1989 року «Кино» давали один благодійний концерт в Данії (участь у благочинній акції руху «Некст Стоп») у фонд Вірменії (на користь постраждалих від землетрусу)). Віктор за пів року вивчив англійську мову і самостійно давав інтерв'ю на радіо в Данії.
15 лютого перший показ «Голки» за кордоном — на МКФ в Західному Берліні.
В 1989 році Віктор з групою дає два концерти в Олімпійському.
5, 6, 7 травня 1989 року Віктор Цой і рок-група «Кино» давала концерти на мінському стадіоні «Динамо». Концерт організовувала Ленінградська театр-студія «Бенефіс» (Ю. Бєлішкін). Частину зароблених грошей перерахували в Білоруське відділення Всесоюзного дитячого фонду ім. В. І. Леніна і у фонд організації свята міста «Мінськ-89». На всіх концертах був аншлаг. На кожен концерт приходило по 18 тисяч глядачів. Ціна квитка 3-4 рублі.
У 1989 році, за дивним контрастом з сенсаційними дебатами у Верховній Раді і бурхливими подіями в Прибалтиці (28 липня 1989 Верховна рада Латвійської РСР проголосила декларацію про державний суверенітет), у рокерів явно падає інтерес до соціальної проблематики. Але в столиці «легальний рок» як і раніше вважався джерелом підвищеної небезпеки і будь-який масштабний захід наповнювали величезною кількістю міліціонерів.
У Москві розташована більшість студій звукозапису — як державних, так і кооперативних. Тут же — штаб фірми «Мелодія», яка й до 1991 року залишається монополістом із випуску грамплатівок. Крім того, до Москви переїжджає Юрій Каспарян зі своєю дружиною Джоанною Стінгрей.
1989 року Цой остаточно перебирається із Ленінграда до Москви. Так зручніше для роботи, просування гурту і, крім того, для цього є й приватна причина:
Останні роки життя Вітя провів з іншою жінкою. Її звати Наташа. Це тривало три роки і було дуже серйозно. Про наше розлучення не йшлося, тому що існував Саша. Ми вже переросли ці весілля, розлучення. — Зі спогадів Маріанни Цой.
Перед сином Віктор вибачався в пісні «Малюк» (рос. Малыш).
У Москві Віктор жив зі своєю цивільною дружиною Наталією Разлоговою в невеликій трикімнатній квартирі на Профспілковій вулиці біля метро «Коньково». У квартирі проживали ще троє людей: син Наталії, мама і сестра.
Віктор Цой про гласність і перебудову:
Журналіст: Чи вірите ви Горбачову?
Віктор: (довго думає) Нда, зараз подумаю. Розумієте, з появою цієї людини щось почало змінюватись. Я не знаю, чим це все закінчиться. Але щось почало відбуватись. Я це можу лише вітати. Я не знаю, наскільки він особисто зіграв у цьому якусь роль, че це, так би мовити, історична необхідність. Чим все це закінчиться, теж не знаю. Кожна людина сподівається на краще.
Журналіст: Так ви сподіваєтесь?
Віктор: Безумовно.— Інтерв'ю Віктора Цоя в Мурманську. Квітень 1989 року. (частина 2 із 3)
1989 року у світ вийшов альбом «Зірка на ім'я Сонце», який був першим і єдиним в історії групи записаним у професійній студії. Студія належала Валерію Леонтьєву. Про цю студію домовився директор «Кино» Юрій Бєлішкін. Альбом, який повторив тріумф «Групи крові» не викликав жодних емоцій у суперфірми «Мелодія», і Цою з Бєлішкіним ніхто з «Мелодії» не телефонував, не пропонував співпрацю.
У квітні, гурт давав концерт у Франції на великому рок-фестивалі в місті Бурж (Le Bourges). Жоель Бастінер, аташе по культурі Франції в Москві, був одним із трійки ентузіастів, котрі організували на свої фінансові засоби і на свій страх і ризик концерти російським групам у Франції на цьому фестивалі. В цьому ж місяці у Франції виходить пластинка «Кино» «Останній герой». За словами Айзеншпіса, поїздка у Францію обійшлася гурту в 400 000 рублів.
У 1989 році Віктор Цой взяв участь у фестивалі «Золотий Дюк» в Одесі. За словами Віктора і Наталії, на фестивалі вони почувалися як на «чужій вечірці», оскільки кінофільм Віктора «Голка», дуже відрізнявся від стрічок представлених на фестивалі. Уривок інтерв'ю Наталії Разлогової під час фестивалю:
— Цей фільм («Голка») — це фільм нового зразку. А все, що тут показують — старого зразка. І більше того, люди тут, які присутні — весь вік від 40 і вище. Тому, навіть коли тут з'являються молоді люди до 30, вони виглядають як наші кооперативні джинси — ніби зроблені тільки-що, а всерівно мода застаріла на 5 років. Тому ми тут на чужій вечоринці. Тут все старого зразка, включаючи молодих людей, котрі тут представлені. Тому, ніби, компанію тут собі по інтересам підібрати неможливо, і фільм теж, очевидно, буде виглядати незвичайно на всьому цьому "татовому фоні". .... Тому що це не "татове кіно" і тому "тати" просто не знають як на це реагувати. Розуміють, що в цьому щось є, але це їм зовсім не подобається і вони не розуміють про що тут мова. Тому фільм «Голка» буде другим більмом, дійсно. ... — Можливо, люди будуть відчувати, що за цим майбутнє, і будуть хвалити. Як Соловйов, котрий зробив кінострічку на базі рок-музики не тому, що вона йому подобається, а тому, що він відчуває, що за цим майбутнє, що це та мова, яку розуміє основна маса глядачів.
Кінокритики журналу «Радянський екран» провели опитування, за результатами якого Віктора Цоя визнали найкращим кіноактором року.
У вересні в Італії гурт дає концерт — на радянсько-італійському фестивалі «Back in the USSR» в Мельпіньяно.
27 жовтня 1989 року Віктор був у ефірі суперпопулярної в ті часи програми «Погляд» (рос. «Взгляд»), яка проходила на тему кооперації в СРСР.
— Віктор, я б хотів почути вашу думку. Ви згідні, що мистецтво і кооперація можуть стояти поряд, на одній сходинці?
— Ви знаєте, напевне — так. Тому, що відтоді як виникла кооперація, я, на своєму прикладі, я вже можу не працювати кочегаром, не кидати вугілля, а можу займатись своєю музичною діяльністю. Ось, можу тепер… Тепер вже… не пройшло там і семи років… Врешті-решт цим, можу хоч якось забезпечити своє життя.
— Це не лише завдяки кооперації, а ще завдяки вашому мистецтву.
— Ну, тим не менш. Мистецтво було і раніше. Однак… (сміється)
— А ваше особисте відношення до кооперації?
— Ну, складне відношення. Я вважаю, що кооперація — діло дуже потрібне, єдина проблема в тому, що всі звинувачують її в спекуляції. Ось. Я вважаю, по-перше, що в нас держава займається спекуляцією в особливо великих масштабах. По-друге, значить закон такий, або влада слабка, якщо знаходиться шахрай, який може все якось розгорнути.
Згодом, Айзеншпіс у своїй книзі згадуватиме, що це він пропхав Цоя на передачу, переконавши Макусєва, який робив цей випуск.
В травні, липні, вересні, січні відбувається показ «Голки» на ряді кінофестивалів в Північній Америці, в містах: Торонто, Клівленд, Новий Орлеан, Лос-Анджелес, Ванкувер, Денвер, Чикаго, Монреаль і Нью-Йорк.
Імпресаріо Юрій Айзеншпіс
1988 та 1989 роки проходять під знаком бурхливого розвитку двох нових процесів: переходу радянського року на ринкову основу і залучення його в міжнародну тусовку. Із впровадженням госпрозрахунку і появою концертних кооперативів у артистів з'являється можливість отримувати реальну частину доходів від своїх виступів. Грубо система виглядала так: виконавці через посередників (ті самі кооперативи) укладають прямі договори з концертними майданчиками, називаючи при цьому свою «ціну», яку можна виражати двояко: або як фіксовану суму, або як певний відсоток від загального доходу заходу. У будь-якому випадку це вже не мізерні «концертні ставки», придумані чиновниками (норма Держконцерту була 6,90 руб. за виступ, незалежно, чи це клуб при житлконторі чи на стадіоні), а суми незрівнянно більші. Гонорари популярних гуртів коливаються в межах від п'яти до десяти тисяч рублів за концерт, рекордсмени на кшталт «Ласкового мая» брали і по двадцять п'ять. Отже, радянські рок-групи отримують змогу досягати аудиторії не тільки з вуст у вуста, як це часто було. З квартир і крихітних клубів рокери вийшли на стадіони. Все, про що раніше можна було тільки мріяти, стало реальністю. З'явилася можливість співати пісні, не погоджуючи їх з працівниками відділів культури, організовувати концерти, не питаючи нічиєї згоди, записувати платівки як на батьківщині, так і за кордоном.
Микола Михайлов, який очолював Ленінградський рок-клуб з 1982 року до його самоліквідації на початку 1990-х років, у своєму інтерв'ю засвідчує, що одного разу при виступі Віктора Цоя з Майком Науменком (ще на початку творчості Віктора), з ним про гонорари домовлялася Маріанна Цой, дружина Віктора. Михайло Житинський — письменник, журналіст, автор книг про російську рок-культуру і рок-музикантів, у своєму інтерв'ю засвідчує, що Маріанна Цой була першим адміністратором групи і звертає увагу на те, що не важливо, хорошим вона була продюсером чи поганим, але продюсером її можна назвати.
Юрій Айзеншпіс у 1988 році достроково виходить з в'язниці з допомогою міністра закордонних справ СРСР і Голови Президіуму Верховної Ради СРСР — Андрія Андрійовича Громико. Айзеншпіс у своїй книжці про себе пише, що про Цоя і «Кино» дізнався, коли читав «Звукову доріжку» в газеті «Московський комсомолець» у в'язниці. За іншою інформацією, до рук Айзеншпіса потрапила касета гурту «Кино», коли він перебував ще у в'язниці. Айзеншпіс тричі був засуджений за «фарцювання» і йому загрожувала вища міра покарання. На волі Юрій згадує про гурт і прораховує, що ставши адміністратором гурту, він отримає швидкий старт, оскільки 1988 рік вже характеризується переходом концертної діяльності на ринкову основу. Зателефонувавши всім знайомим музикантам і розпитавши про «Кино», він знаходить людину, яка знайома з Віктором. Це Олександр Ліпницький (пасинок Віктора Суходрева, особистого перекладача Брежнєва), який і представляє один одному Айзеншпіса і Цоя.
Дуже коротко я їх представив один одному, і вони відразу один одним зацікавились на професійній основі. Виявилось, що я попав абсолютно в точку. — Олександр Ліпницький у передачі: Юрій Айзеншпіс. «Моя правда» (Україна). Телеканал СТБ. 12.10.2007
Газеті «Новий погляд» (1994 рік) Айзеншіс розповідав, що він особисто зателефонував Цою у вересні 1988 року і вони зустрілись у саду «Ермітаж» на Каретному ряді.
У грудні 1988 року відбувається знайомство Цоя і Юрія Айзеншпіса. Цой не має забобонів щодо тюремного минулого Юрія. Айзеншпіс у своїй книзі пише, що вони обоє були потрібні один одному, оскільки концертна і гастрольна діяльність групи «Кино» «бажала кращого». Айзеншпіс береться за розвиток концертної діяльності вже відомого гурту. Доброю знайомою Айзеншпіса була Наталія Разлогова.
Через півтора місяця Айзеншпіс влаштовує концерт гурту в Будинку Культури Московського Авіаційного Інституту, чим засвідчує свої «організаторські здібності». Починають вибудовуватись гастрольні тури на 10-12 міст.
Імпресаріо гурту «Кино» Айзеншпіс стає з грудня 1989 року. На момент початку співпраці з Айзеншпісом, група вже була досить відома. Вже був записаний і зведений в домашніх умовах найуспішніший в творчому і концептуальному плані альбом «Група крові», після якого, за словами критиків, Цой міг, як мінімум 2 роки, нічого не писати. Тому робота з «Кино» також вивела і Юрія Шмільовича на новий зоряний рівень діяльності, дозволила йому заробити авторитет у своїй справі.
З кожного спільного концерту Айзеншпіс отримував приблизно 20 %, із решти коштів 40 % отримував Цой, і по 20 % залишалось на кожного з решти трьох музикантів гурту (тобто 20 % Айзеншпіс, 32 % Цой, і по 16 % кожен з решти учасників). Дохід від сувенірної продукції ділився навпіл з Айзеншпісом.
Організацією концертів займалася приватна продюсерська фірма з нехитрою назвою «ЮА», яку заснував Айзеншпіс. Працювала фірма з вісімдесят восьмого до дев'яностого року.
1990 рік
— Це не музика, а соціальне явище насамперед. Музика — спосіб вираження.
— уривок інтерв'ю В. Цоя білоруській газеті «СоРОКа», 1991 рік
Цой кличе Бєлішкіна в Москву, разом з Айзеншпісом продюсувати групу, але Бєлішкін у січні 1990 року відмовляється. Тоді Цой пропонує Бєлішкіну надалі продюсувати групу в Ленінграді, але Бєлішкін теж відмовляється.
Третього січня 1990 року мав відбутись концерт Цоя в м.Миколаїв, але з невідомих причин концерт відмінили. У багатьох хронологіях концерт Цоя значиться або ж березнем 90-го, або ж вказується конкретно 11-е березня.
18 січня Нугманов приїжджає в Парк-Сіті на фестиваль Санденс в Солт-Лейк-Сіті. Віктор, Наташа і Каспарян вже в Лос-Анджелесі у Джоанни. (В книгах Маріанни це вказано під 1989 роком, а не 1990) Рашид Нугманов координує їх приїзд в Парк-Сіті і оплату квитків. 1989 року в Нью-Йорку відбулися прем'єрний показ фільму «Голка» (рос. «Игла») і невеликий концерт. На прем'єрі фільму була Д. Стінгрей разом з Рашидом.
20 січня проходить показ фільму «Йя-хха» на фестивалі Санденс в Парк-Сіті, а 24 січня — другий показ «Йя-хха» на цьому ж фестивалі.
25 січня — показ «Голки» на фестивалі Санденс в Парк-Сіті. Це найпрестижніший кінофестиваль США під керівництвом Роберта Редфорда. Фільм заявлений як «Особлива подія». Всі квитки на сеанс о 19:00 в головному кінотеатрі фестивалю Egyptian Theatre розпродані за тиждень вперед. Перед показом перед аудиторією виступає Р. Нугманов, а після показу Цой і Каспарян дають живий «електричний» концерт. Це перший і останній виступ «Кино» в США. За словами Наталії Разлогової, фільм показували при повному залі, хоча великих підстав для цього не було — звичайно, інтерес до Радянського Союзу тоді ще існував, але суть цього успіху зводилася до того, що Цой приїхавши на декілька днів раніше, з таким «живописним» гуртом — російською делегацією, прогулювалися серед гостей фестивалю, і ось Віктор настільки акцентував на собі увагу, що в результаті на його фільм прийшло набагато більше глядачів, ніж збиралося спочатку; а після показу фільму, коли Цой вийшов на сцену і його побачили вживу — до нього буквально наступного дня почали звертатися з пропозиціями продюсери, які були присутні на фестивалі, які вловили особливість Цоя як особистості. Вночі, 25 січня, в особняку, де живуть Рашид, Віктор, Наталія, Каспарян і Джоанна, влаштований прийом для американських і японських продюсерів.
26 січня проходить другий показ «Голки» і фотосесія Цоя, Каспаряна і Нугманова. Знімає канадська журналістка Каролін Лікер (Carolyn Lecker).
29 січня Рашид Нугманов у Джорджа Ганда в Рено, штат Невада, де вони проводять кілька годин на ранчо Джорджа, катаються на конях по пагорбах, а потім вилітають на приватному літаку Джорджа разом з його дружиною Ярою Лі (кореянка з Бразилії) до вілли в Палм-Спрінгз. Джордж зацікавлений в новому проєкті Нугманова і спонсорує його поїздку в Сан-Франциско на зустріч з Вільямом Гібсоном. Нугманов планує відзняти фільм «Цитадель смерті».
31 січня японські компанії Little Magic Productions і Amuse Inc. пропонують вкласти до мільйона доларів в новий проєкт Нугманова і розкручувати Рашида і Віктора як «найяскравіші молоді таланти Радянського Союзу».
1 лютого Рашид Нугманов має зустріч з Біллом Гібсоном в Сан-Франциско. Барбара Катц, асистент Джорджа Ганда, влаштовує показ «Голки» для Вільяма Гібсона, а після показу Рашид і Білл всю ніч обговорюють сценарій нового проєкту «Цитадель смерті». На ранок Рашид вилітає в Лос-Анджелес до Віктора, Каспаряна і Джоанни.
2 лютого проходить демонстрація фільму «Йя-Хха» в Новому Орлеані (США), а 6 лютого Рашид і Віктор дають інтерв'ю в Нью-Йорку. За рекомендацією Нугманова, Цой приїжджає з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк і живе в Сохо (Мангеттен) у режисера Обі Бенца (Obie Benz) за адресою: 33 Greene Street, App. 5E. Нугманов зупинився через квартал у режисера (Philip Haas) на Mercer Street. Журналіст і фотограф Ендрю Олдс (Andrew Olds) бере інтерв'ю і фотографує Рашида і Віктора.
7 лютого Рашид і Віктор зустрічаються з Девідом Бірном — лідером гурту Talking Heads, з яким Нугманов познайомився восени 1989 року. Рашид пропонує йому зіграти роль лиходія в новому проєкті «Цитадель смерті». На зустрічі присутні дружина Девіда Бонні (японка) і барабанщик Talking Heads Джеррі Харрісон. Після цього Віктор відлітає до Москви.
Взимку і весною гурт безперервно гастролював по Радянському Союзі, а на літо музиканти роз'їхались на канікули.
Навесні 1990 року на запрошення однієї з найбільших японських компаній «АМЬЮЗ» Віктор Цой з Джоанною Стінгрей їздили в Японію. Рашид Нугманов в Сіетлі був зайнятий написанням сценарію «Цитаделі смерті» з Вільямом Гібсоном, тому Рашид не поїхав до Японії, куди замість нього з Віктором вирушила Джоанна. В Японії Віктор Цой відвідав концерт «Всі південні зірки». Лідер «Всіх південних зірок» Кейсуке Кувата дуже здружився з Цоєм і подарував йому чорну гітару. «АМЬЮЗ» вирішила купити «Голку» і випустити платівку «Кино», а також запросити гурт на гастролі. З Японії до Москви з візитом-відповіддю приїздила делегація із 6-ти чоловік — представників «АМЬЮЗ». На осінь 1990 року були заплановані гастролі в Японії. На початку року в Японії вийшов диск з записом «Групи крові».
Зі своїм гуртом В. Цой гастролював Росією, Україною та Білоруссю. За сім місяців 1990 року Віктор Цой разом із гуртом дав понад 70 концертів по всьому Радянському Союзу.
Наприкінці травня 1990 року у гурту було 5 концертів в Іркутську, в тому числі по 2 в Ангарську і Братську. У Братську на гурт чекали погані умови з готелем, зі стадіоном для виступів (був суцільною руїною) і грошей за договором оплатити не змогли. Коли «Кино» відіграли перший концерт, Айзеншпіс скасував наступний, який мав відбутися 31 травня. На концерт прийшло багато людей. Цой дізнався від Айзеншпіса, чому той скасував концерт, і відповів: «Тоді я буду виступати безкоштовно». Сцена до того часу вже була демонтована, але Віктор не розгубився і вирішив співати під гітару.
Через день після Братська мав відбутись концерт у Донецьку. Але рейс Красноярськ — Москва було скасовано. Група поїхала у Свердловськ і Краснодар, а через день — у Донецьк. Донецький концерт було відзнято для ТБ.
Одного разу в Україні перетнулись маршрути гастрольних турів двох груп — «Ласкового мая» і «Кино», а гастролери опинились в одному готелі. Там і відбулось знайомство Віктора Цоя з Юрієм Шатуновим.
13-14 червня Віктор Цой дав свій останній концерт — в Ризі, на стадіоні «Даугава», який закінчився піснею «Змін потребують наші серця». 21 серпня збирався повертатись у Ленінград і вже купив квитки.
24 червня 1990 року на головному стадіоні Радянського Союзу «Лужники» (рос. Большая спортивная арена Олимпийского комплекса «Лужники») проходило свято газети «Московський комсомолець». Цього дня на сцені із 70 000 глядачів відбувся останній вихід гурту «Кино», який став наймасштабнішим у кар'єрі Цоя. Перед виступом у Лужниках йшов дощ, і в день виступу синоптики також прогнозували дощ. Пісня «Змін!» (рос. Перемен!) була останньою, яку Віктор заспівав зі сцени. До 2010 року факел над стадіоном «Лужники» запалювали лише двічі: на відкритті олімпіади в Москві, і через 10 років після цього, коли на сцену вийшов гурт «Кино». Виступ Цоя тривав близько години. Вів останній концерт гурту «Кино» .
— Як сказати?… Напевно, в якомусь смислі це можливо. Чотирнадцятирічних же не приваблює те, що цікавить дорослих, — їм важливий ритм, якісь чисто зовнішні моменти. Інше діло — я надіюсь, що, коли вони виростуть і послухають тексти наших пісень, то відкриють і щось нове.
— уривок інтерв'ю В. Цоя газеті «Вечірня Уфа», квітень 1990 року
1990-го року після гастролей гурту країною менеджер Юрій Айзеншпіс робить Віктору Цою подарунок — автомобіль Москвич-2141. Це був другий автомобіль Віктора — першим, «Жигулі», він їздив біля року.
Наступного дня після московського концерту Віктор Цой поїхав до Латвії, на відпочинок у рибацьке село. Це була запланована відпустка. З собою він взяв портативну студію. Разом з ним до Латвії поїхали син і Наталія. В рибацькому поселенні під Юрмалою Цой з Юрієм Каспаряном під акустичну гітару розпочали запис матеріалів для нового альбому. Віктор винаймав будинок у селищі Пліенціемс (Plienciems), яке також відоме тим, що в ньому немає вулиць, а будинки не мають номерів. Натомість кожен будинок має свою назву. Віктор винаймав будинок під назвою «Geltini», до якого приїжджав майже кожного літа. Як місце відпочинку хутірець біля Тукумса вибрали через те, що Наталія Розлогова відпочивала в ньому зі студентських років. Віктор там відпочивав з 1989 року. Там була невелика філологічна тусовка, невелика компанія друзів Наталії.
Віктор (особливо останні 2-3 роки) тримав на дистанції журналістів і «фанатів». Проте, Юрій Бєлішкін заперечує, що Віктор не любив спілкуватись з журналістами, — все залежало від людей. З фанатами Віктор намагався не давати приводу і завжди тримав дистанцію; в автографах не відмовляв, але людей спеціально не провокував. Віктора обтяжувало впізнавання на вулиці.
Робочий запис «Чорного альбому» було зроблено в Латвії, в Тукумсі. Віктор вже перебував тут після того, як 24 червня 1990 року гурт відіграв свій концерт в Лужниках. Гур'янов займався купівлею власного автомобіля, на якому повинен був приїхати в Латвію. З собою Гур'янов привіз ту саму знамениту апаратуру, яку привезла Джоанна. До того часу у Віктора вже були записані на касету заготовки під гітару. Після опрацювання альбому, Гур'янов забрав касету з собою і о 17:00 вечора 14-го серпня поїхав до Петербурга. 15-го серпня вночі, близько 6:00 ранку, Гур'янов приїхав до Петербурга. Після сну до 14:00 поїхав у гості, де його видзвонила Маріанна з трагічною новиною. Після цього Георгій Гур'янов взяв з собою дружину і Мар'яну, і поїхав до Тукумса.
В грудні 1990 року Бєлішкін покидає гурт «Кино». Юрій Айзеншпіс був імпресаріо гурту «Кино» 8 місяців: з грудня 1989 до 15 серпня 1990 року.
Смерть в автокатастрофі
· Місце загибелі на мапі OpenStreetMap
· Схема ДТП
· Від озера Ріделю Дзірнавезерс (де Цой швидше за все рибалив перед автокатастрофою) до місця загибелі Віктора 5 хв їзди (6,6 км)
Того дня Наталія занепокоїлася і поїхала шукати Віктора. Вона знайшла автобус у річці, поїхала в найближче містечко, де усе і з'ясувалося. Хоча протоколі записано, що він заснув, у це не вірить ніхто з близьких. У вбивство Маріанна не вірить. Юрій Каспарян повернувся з Балтики 13 серпня — за два дні до трагедії.
За офіційною версією 15 серпня 1990 року на короткій (5,6-13км) ділянці звивистої дороги шириною менше 5 метрів, з підступаючими до узбіч деревами, Віктор розігнав автомобіль Москвич-2141 до швидкості не менш 100 км/год, вилетів на зустрічну смугу і зіткнувся з автобусом Ікарус-250, який їхав на швидкості не менш 70 км/год. Смерть Віктора настала миттєво. Водій автобуса не постраждав. ДТП відбулося без жодних свідків. Розслідування не розглядало версію «підлаштованої» трагедії. На місці автокатастрофи гальмівного сліду автомобіля «Москвич» чи автобусу Ікарус-250 не було. Кримінальну справу слідчий не порушувала — за згодою прокурора, «у зв'язку з відсутністю складу злочину в діях водіїв». Судово-медичні, трасологічні та інші експертизи не проводилися. Через три роки справа була знищена.
Юрій Айзеншпіс на місце трагедії не приїжджав, пославшись на те, що на авто поїхав до Ленінграда (з Москви це 715 км), оскільки квитків на авіапереліт в Латвію (з Москви до Слоки 957 км) не було. З Ленінграда до Слоки — 617 км.
1995 року до Тукумса приїздило японське телебачення.
Поховання Віктора
В супроводі Каспаряна, Тихомирова, Наташі і Маріанни тіло Віктора привезли з Прибалтики в Ленінград 17 серпня в п'ятницю. Їх зустрічали Рашид Нугманов, Микола Михайлов. Тіло Віктора з Тукумса везли автобусом. Каспарян і Маріанна їхали попереду, оскільки вони везли Сашу. Автобус з тілом їхав позаду і повільно, тому Маріанна до міста прибула швидше і вже знала, в який морг його везти. В моргу Ленінграда Наталія і Маріанна відкривали труну, після чого вони закрили Віктору лице чорним полотном, оскільки, за словами Маріанни, Віктор не дозволяв собі з'являтись на людях «не в формі».
17 серпня проходила екстрена нарада в Лендержвиконкомі з приводу похорону Цоя. Присутніми були Микола Михайлов і Рашид Нугманов.
Учасники гурту «Кино» зібрались ввечері в студії ЛенТБ і в прямому ефірі звернулись до своїх шанувальників з проханням поводитися якомога спокійніше.
Про поховання в суботу не йшлося, бо в Ленінграді «така хвиля, стільки народу, що потрібно якийсь час, щоб інформація поширилася — де і коли…»
Тіло з моргу забирають вранці 19 серпня Наташа, Рашид і Свін.
19 серпня його поховали на Богословському цвинтарі в Ленінграді. На похорон Віктора прийшли 50 тисяч людей. Замість оголошеної організаторами похорону години поховання о 12:00 дня, тіло Цоя було віддане землі зранку — о 10:00 год, тому самі похорони пройшли практично при п'яти особах. Труну опускають в могилу раніше оголошеної години, щоб уникнути інцидентів. Ніхто не бачив Віктора Цоя мертвим — його поховали в закритій труні. На похорон приїхала велика кількість людей, серед яких розпрощатись із Віктором приїхали й відомі музиканти і актори. Біля могили стояли: Маріанна Цой — офіційна дружина Віктора, син — Олександр, поряд із ними Наталія Разлогова — близька подруга Цоя. В Ленінграді фанати гурту «Кино» декілька днів не покидали могили.
Квіти до могили Віктора клали Андрій Макаревич, Артем Троїцький, Джоанна Стінгрей, Сергій Курьохін, Костянтин Кінчев та ін.
Загадкова смерть Цоя шокувала безліч його шанувальників. Кілька фанатів навіть наклали на себе руки: 45 підлітків по всій країні. За іншою інформацією, за даними телепередачі «600 секунд» у перші дні після загибелі Віктора лише в Ленінграді число самогубств підскочило на 30 відсотків.
— журнал «Сельская Новь» цитує лист в редакцію Наталії К., 16 років.
Після вищезазначених подій Маріанна погоджується дати інтерв'ю «Пионерской правде», оскільки видання розраховане на молодь, а в редакцію приходять листи такого ж змісту. Маріанна звертається до молоді зі словами, що Віктор не схвалив би такі вчинки з собою. Що Віктор завжди вважав, що це не вихід і що він дуже любив життя, любив сонце.
Деякі поети спалюють себе самі. Хто сумнівами, хто горілкою, хто скаче з дахів. Цой був далекий від цього всього. Він вважав, що людина повинна жити. Позбавляти себе життя — не наша справа. Коли трапилось нещастя з Сашою Башлачовим, Віктор сильно жалів його, але його вчинок не приймав. — уривок з інтерв'ю Маріанни газеті «Піонерська правда», 1990 рік.
Після загибелі Віктора його близькі воліли не спілкуватись із журналістами. Наталія Разлогова дасть єдине інтерв'ю російським журналістам через рік після трагедії, в якому проситиме не називати її дружиною Цоя, оскільки вони були близькими друзями останні три роки життя Віктора, не були одруженими, а у Віктора є син і дружина в Санкт-Петербурзі. Юрій Бєлішкін зазначав, що в цьому інтерв'ю у неї щось запитали про Віктора і вона зробила таку паузу, що стало зрозумілим — для неї ці відносини не були чимось визначальним в її житті; так, ніби вона вже забула це ім'я. Більше з журналістами Наталія не спілкувалась. Через деякий час вийшла заміж і виїхала з Росії. Бєлішкін вважає, що вона після цього ніколи не давала інтерв'ю, бо не хотіла говорити правду, а брехати не було сенсу; що діло не в тому, що вона не хотіла ворушити пам'ять. Син Віктора Цоя (народився 1985 року) станом на 2005 рік все ще відмовляється давати інтерв'ю журналістам.
За легендою, знайдені після аварії в автомобілі вцілілі записи згодом будуть видані і отримають назву «Чорний альбом».
21 серпня зустріч Нугманова і Цоя,котра була призначена на «Мосфільмі», в студії Сергія Соловйова «Круг», скасована через загибель Цоя.
«Чорний альбом» і спроба заміни соліста «Кино»
«Чорний альбом» — збірка музичних композицій «Кино», випущена після смерті Цоя. Цей останній альбом музиканти гурту «Кино» змогли створити менш ніж через місяць у Франції, в студії, що робила ремастеринг за 20 місяців перед цим альбому «Останній герой». Альбом не мав назви, тому у знак трауру за зниклою зіркою отримав ім'я «Чорний альбом». Був представлений у Москві в січні 1991 року, і став найпродаванішим в історії року в Росії. Це закріпило місце «Кино» на вершині історії російського року, та місце героя Віктора Цоя в якості легенди російського року. У телепередачі «Діти хвилин» (2008 рік) наводилася інформація щодо Юрія Айзеншпіса, що відразу після загибелі Віктора Цоя, Юрій придумав «якийсь піар-хід», згідно якого касета з демозаписом альбому нібито перебувала в автомобілі Віктора Цоя, і в момент аварії сам носій залишився неушкодженим. В цій телепередачі Айзеншпіс давав інтерв'ю і описав цю подію наступним чином: «початковий, вихідний матеріал — була компакт-касета, яка перебувала в машині, в якій Віктор потрапив в автокатастрофу. Вона була в коробочці. Сама коробочка розбилася, а касета збереглася і залишилася».
І лише багато років після такого «піар-ходу», у 2005 році, коли Айзеншпіса нестало, гітарист Юрій Каспарян спростує інформацію щодо цього альбому, і розповість, що він особисто забрав касету і віз її у Санкт-Петербург в своєму автомобілі за день до трагедії. Тому в момент трагедії касети з альбомом в автомобілі не було, а ранком 15-го, близько шостої години, Георгій з нею вже був у Петербурзі.
«Чорний альбом» був першим альбомом, продюсером котрого був Айзеншпіс. У вересні-жовтні Айзеншпіс організував запис на «Російському відео», в Москві, на дачі Берії, а після цього учасники гурту поїхали до Парижа все зводити. Допомагали випустити альбом Наталі і Жоель (котрий станом на 2005 рік працював культурним аташе Франції в Москві).
Альбом, був представлений у Москві в січні 1991 року, і швидко став найбільш продаваною рок-історією в Росії, зміцнюючи місце «Кино» в історії російського року. Вініловий диск вийшов у світ з траурним дизайном — без жодного напису, з фотографією-вікном на абсолютно чорному конверті. Альбом став платиновим — фанати розкупили увесь наклад — мільйон примірників (за іншою інформацією 1 200 000 примірників).
Айзеншпіс також випустив поліграфічну і сувенірну продукцію, пам'ятні набори: поліетиленові пакети з портретом Цоя, маленький буклет і двосторонні плакати (все разом ціною 15 рублів (близько 3 доларів); окрім плакатів з набору, реалізовував ще два мільйони плакатів. На померлому артистові Айзеншпіс заробив ім'я та 4 мільйони доларів — за такі гроші він міг купити приватний літак і розкішну віллу в Америці. При цьому зовсім не враховував інтереси рідних і близьких Віктора. У своїй книжці Айзеншпіс згадує, що для випуску альбому йому довелось взяти кредит у розмірі 5 млн рублів (більше мільйона доларів) в Черемушкінському відділенні МІБу. Поручителів Айзеншпіс знайшов через Олександра Гафіна (у 2011 році це віцепрезидент Альфа-Банку), який познайомив його з головою однієї з організацій ветеранів Афганістану. І що йому допомагали і приятелі-комерсанти, а також Сергій Козлов, який згодом став одним із замміністрів. Посмертний альбом приніс Юрію Шмільовичу 24 млн рублів. Альбом вперше в пострадянській історії було випущено незалежно від абсолютного монополіста на ринку звукозапису — фірми «Мелодія». У своїх інтерв'ю Айзеншпіс розповідав, що гроші, в тому числі, підуть і на увіковічення пам'яті Цоя шляхом випуску нових платівок і перевипуском їх, на випуск книги, організації виставок, а якщо буде дуже багато грошей, то вони втілять в життя мрію Віктора Цоя з Діснейлендом в Москві. Хоча Віктор мріяв лише побувати там.
У пресі було оповіщено, що квиток на презентацію останнього альбому «Кино», обіцяну ще на 19 грудня, буде коштувати 150 рублів. Айзеншпіс це пояснював тим, що це світський захід, а західні мірки передбачають хорошу плату за такий захід.
Проте, після успіху «Чорного альбому» Айзеншпіс не хоче втрачати прибутковий проєкт і робить ризикований крок — знаходить Вікторові Цою заміну — нового вокаліста «Кино». Цією заміною повинна була стати невідома співачка з таким же прізвищем — підтверджує Аніта Цой (Анна Сергіївна Кім):
— Мене звуть Юрій Шмілєвич. Ви знаєте, що я був продюсером групи «Кино»?
— Ні.
— Ну, групу «Кино» ви знаєте?
— Так.
— Я пропоную вам розглянути питання солірування в цій групі. Я подумав, а чи не почати все спочатку, лише жіночим голосом?
— Ні, ви не порядна людина.— переказує свій діалог з Айзеншпісом Аніта Цой у передачі: Юрій Айзеншпіс. «Моя правда» (Україна). Телеканал СТБ. 12.10.2007
У своїй практично автобіографічній книзі «Віктор Цой і інші» Айзеншпіс називає Маріанну «скандальною бабою» та «жінкою з низьким пролетарським походженням», і звинувачує її в тому, що це вона спровокувала розмови, ніби Айзеншпіс експлуатує смерть Цоя і славу «Кино» для власного збагачення.
В альбом увійшли 9 пісень написаних у різний час. Всі пісні, окрім «Слідкуй за собою» (вона була записана на «Мосфільмі» коли писали музику для «Асси») були новими. Не всі пісні, які Віктор підготував для альбому, ввійшли у випущений альбом. Вони згодом увійшли в так званий альбом «Невідомі пісні».
Згодом, після «Чорного альбому» зусиллями вдови Мар'яни світ побачив альбом «Невідомі пісні Віктора Цоя (1992)».
Фонд Віктора Цоя
У Москві Айзеншпіс створив Фонд імені Віктора Цоя, і, поряд з презентацією посмертного диска (відбулась в Москві 12 січня 1991 року в Московському палаці молоді), рекламував номер рахунку Всесоюзного благочинного фонду Віктора Цоя: 7000811 в Головному управлінні Держбанку СРСР по м. Москва, МФО 201791.
Маріанна про Фонд:
— Маріанна, що зараз відбувається з Фондом Віктора Цоя? Я часто читаю: Фонд, Фонд, але повідомлення досить суперечливі і часто віддають зайвою мрійливістю… — Я максималіст за вдачею: мені або погано, або добре, середини майже не буває. Мені зараз дуже не хочеться помилитися, або у всякому разі я хотіла б, щоб у пресі це не було дуже бугристо, тому що у мене з Юрієм Айзеншпісом (менеджер «Кино», москвич) складні відносини тобто я й не припускала, що вони будуть прості (хороші чи погані — це інша справа). Працюючи останні роки два з Вітею, він знав, звичайно, що в Ленінграді у Цоя якась дружина з дитиною, але не уявляв, що доля поверне так, що йому доведеться зі мною часто спілкуватися. Коли Айзеншпіс став робити цей Фонд, з'ясувалося, що нікуди один від одного не дітися. Я йому категорично не подобаюся зі своїми інтелігентськими ленінградськими замашками, я йому заважаю, весь час кажу поперек, загалом, дію на нерви, а він мені діє точно так само. Але, оскільки Фонд, якщо він хоче вижити, не може існувати без авторського права, нам доводиться існувати разом.
— уривок з інтерв'ю газеті «Смена», 21 червня 1991
На організований рахунок перераховувались величезні кошти, але ні батьки Віктора, ні вдова з сином не одержали хоч скільки-небудь значущої суми. Попри те, що фонд Віктора Цоя зібрав величезні кошти, ніхто досі не підіймав питання про те, на що саме пішли ці гроші. Зникла значна частина коштів Фонду Віктора Цоя, яка, згідно зі здогадами, йшла на розкрутку гурту «Технологія» (з яким співпрацював саме Айзеншпіс).
Авторські права на творчий доробок
Після путчу ГКЧП, коли французькі партнери гурту «Кино» приїхали в Росію, вони застали ситуацію, що повсюди продаються піратські платівки «Останній герой», які були просто переписані з CD, а жодних документів щодо авторських прав не існує, і немає адвоката, який би цим всім займався. У інтерв'ю, яке дав Жоель Бастінер Олександрові Ліпницькому, він зазначав, що сам звертав увагу на повну відсутність документів щодо авторських прав, після чого бандити запропонували йому послугу із вбивства якихось людей і повідомили, що він пізніше собі заробить на цьому альбомі грошей. Жоель так і не зміг вияснити, хто винуватий в такій ситуації. Далі, в інтерв'ю, Жоель розповідає, що він не знає, чи до такої ситуації причетний лише один Айзеншпіс, чи з кимось. Жоель Бастінер не дуже симпатизував Морозову. За мовчання Гур'янову запропонували в подарунок автомобіль. Через 7 років Маріанна зателефонувала Жоелю в Париж — вона знайшла фінансові засоби, запропонувала купити, і викупила в Жоеля права на альбом «Останній герой». Жоель, оглядаючись назад в ці історичні часи — нікому не дорікає за цю ситуацію. Лише у 2005 році Каспарян розповість, що демо-касету з записами пісень, частина з яких увійде у «Чорний альбом», він особисто забрав за день до загибелі Віктора.
У своїй книзі Айзеншпіс пише, що одного разу до нього прийшов знайомий підприємець із (заснована в 1992 році Олександром Морозовим) і захотів випустити «Чорний альбом» на компакт-дисках (CD), що входили в моду, і Айзеншпіс просто поступився йому правами — віддав задарма, через що втратив декілька мільйонів доларів і забезпечив деяким людям цілі статки. Свій вчинок він пояснює тим, що не уявляв всіх фінансових масштабів і що хотів припинити всі розмови за своєю спиною.
За щасливим збігом обставин, на французькій студії «Studio du Val d'Orge» збереглися багатоканальні плівки з роздільним записом вокальних партій і інструментів гурту «Кино», які студія записувала в січні 1989 року для диска «Останній герой». Орієнтовно у 1999 році Маріанна викупила всі ці унікальні матеріали у французького звукорежисера Патріка Клерка. Було випущено диск «Печаль» з електронними версіями пісень, обробкою яких займався петербурзький музикант Рикошет.
Маріанна Цой стала власницею прав на пісні свого чоловіка після його смерті. Вона пережила Віктора на 15 років і померла від раку в 2005 році. Айзеншпіс теж помер 2005 року. Маріанна вважала, що людям, які використовували Віктора заради наживи, він був потрібен як монумент, а імідж «чорної людини в чорному» був невірно прочитаний основною масою глядачів як «строгий герой у чорному». Після смерті Віктора зуміла позбутися від Айзеншпіса і вибудувала систему-імперію «Віктор Цой», на відрахування від якої вони з сином жили (половину доходів віддавала батькам Цоя).
У 2011 році Олександр Цой продав права на пісню «Далі діяти будемо ми!» за 1 млн американських доларів російському банку (пісня стала його гімном). За словами банкіра, права на хіт групи «Кино» він придбав у сина Віктора Цоя Олександра на початку березня, а Moroz Records вів переговори від імені бізнесмена. З 2011 до 2017 року спадщиною Віктора Цоя могли розпоряджатися і представники компанії «Музичне право», яким Олександр дав таке право. Будучи лише посередниками між спадкоємцями і користувачами, компанія називала себе єдиним правовласником усієї творчості Віктора Цоя, відомості про отриманий дохід спадкоємцям не надавала, ініціювала позови з користувачами без підстав і згоди Олександра, забороняла використовувати композиції навіть синові Віктора Цоя. Олександр подав до суду, і рішенням Басманного суду від 07 червня 2017 р. договір з компанією «Музичне право» був визнаний недійсним. Виняткові права на творчу спадщину Віктора Цоя належать його синові Олександру Цою в 3/4 частки і батькові музиканта Роберту Максимовичу — 1/4 частки, — тепер тільки Олександр має право укладати договори на використання музичної спадщини батька.
Пам'ять
— Віктор Цой
Пісні Цоя залишаються популярними серед молоді й донині. Музично-мистецькі твори продовжують знаходити свою аудиторію і досі мають свій вплив у країнах пострадянського простору.
Ні слава, ні гроші, які прийшли до Віктора в останні 2 роки його життя, не змінили його. Айзеншпіс стверджував, що в його пам'яті Цой назавжди залишився добрим, чесним і скромним хлопцем; він був домашньою людиною, абсолютно не вередливою в побуті; і що він ніколи не бачив, щоб Цой на кого-небудь накричав чи образив, але його авторитет у групі був беззаперечним і дисципліна майже залізна. Віктор розмовляв тихо, але в голосі відчувалася воля.
Марина Смірнова (зіграла роль Діни в фільмі «Голка») в клубі «Б-2» 21 червня 2007 року зазначала, що вважає, що яким він був, таким він би був і тепер. Кінооператор фільму «Голка» Мурат Нугманов вважає, що кіноакторів у радянському кіно, подібних Віктору Цою, саме в такому плані не було, — що величезна удача, що така людина трапилася, з величезною внутрішньою харизмою, з величезним талантом як музикант, як поет великий — це велика рідкість.
Георгій Каспарян вважає, що якби не трагедія в Тукумсі, відбувся б незначний спад популярності, а після цього вихід на стабільний, доволі високий рівень, типу вітчизняних The Rolling Stones, якби Віктор не захопився серйозно кінематографом. Бо тоді б, знімався б десь у Японії і приїздив би два рази на рік назад — грати концерти і записувати альбоми.
Рашид Нугманов (режисер фільму «Голка») впевнений, що коли б не загибель, Віктор вийшов би на міжнародний рівень не лише як музикант, а і як актор. Після успіху «Голки» Рашид Нугманов планував відзняти ще один фільм за участю всіх учасників групи «Кино». Переговори велися з американським продюсером Едом Прессманом та кінокомпанією «Мосфільм». Фільм повинен був називатися «Діти сонця». Але після загибелі Цоя все було закинуто на довгі роки.
Юрій Айзеншпіс стверджував, що популярність Віктора переважала популярність усіх разом взятих зірок, з якими працював Айзеншпіс. І що, коли б Віктор був живий, всі б мали нагоду спостерігати вищий зліт творчості Віктора, і він міг би стати відомим кіноактором.
Жоель Бастінер (аташе Франції в Москві) стверджував, що персонально Цоєм зацікавилися французькі кінорежисери.
В інтерв'ю Олександру Мілкусу для «Красноярського Комсомольця» від 29 серпня 1989 року Віктор Цой зазначав, що хотів би знімати фільми як продюсер — сам би писав музику і сценарій, сам би набирав акторів, якби у нього була можливість самому знімати.
Після смерті Віктора конкурс серед абітурієнтів на вступу в СПТУ-31 (Санкт-Петербург, вул. Стійкості, 30) становив 100 чоловік на місце — шанувальники йшли слідами свого кумира.
Після загибелі Віктора на Богословському кладовищі виникла комуна, і біля могили Віктора увесь рік (станом на жовтень 1991 року) жили прихильники його творчості. Загалом, прихильники біля півтора року практично жили на кладовищі біля його могили.
Після 20 років з дня загибелі Віктора його могила все ще потопає в квітах. Пішовши з життя, В. Цой став на початку 90-х років справжнім молодіжним пророком, міфічним культурним героєм, став позачасовим кумиром для більшої частини радянських підлітків.
Адаптовані тексти групи «Кино» співає корейський рок-співак Хан Де-Су, рок-група «Yoon Do Hyun». У Канаді є сайт англійською мовою, присвячений «Кино» і Віктору Цою. Нью-Йоркська група Exit («Вихід») грає пісні «Кино», перекладені на англійську мову. з американського гурту «Brazzaville» написав англомовну версію пісні Цоя, дуже особисту, про смерть дуже близької людини, але загальний зміст вийшов таким же. Відомий англійський діджей Paul Oakenfold включив в свою платівку «Pop Killer» ремікс на пісню «Змін!» гурту «Кино». Пісні Віктора Цоя переспівуються російськими рок-музикантами та гуртами: Земфіра («Спробуй заспівати разом зі мною», «Печаль» і ін), Мумий Тролль (пісня «Малюк»), ДДТ («Зозуля» і ін), Аліса («Спокійна ніч»), Акваріум («Мама-анархія»), («Печаль», «Закінчиться літо», «Група крові» і багато інших), Браво («Коли твоя дівчина хвора»), Filatov & Karas (ремікс «Залишитися з тобою») і тд. Безліч музикантів, музичних гуртів згадують Віктора Цоя, присвячують йому пісні, переаранжировують його твори. Гурт «Ю-Пітер» в 2010-му році записав і випустив пісню «Діти хвилин» на вірші Віктора Цоя, написані ним в 1988 році. Вірші покладені на музику В'ячеславом Бутусовим і Юрієм Каспаряном.
Цой навіть надихнув астрономів з Кримської астрофізичної обсерваторії в Науковому, які назвали астероїд 2740 Цой на його честь.
У 2010 році тиражем 1962 одиниці було випущено срібну монету (проба 999) «Віктор Цой» номіналом 2 новозеландських долари. Монета діаметром 40,0 мм, товщиною 2,650 мм, вагою 31,10 г (1 ун.), має номерний сертифікат з голографічним захистом і розкішний дерев'яний лакований футляр. Якість карбування: пруф-лайк з кольоровим фотодруком на поверхні. Емітентом є острівна держава Ніуе. Монетний двір . Монету випущено з дотриманням авторських прав.
В 2011 році Бориса Грєбєнщікова, який особисто знав Віктора Цоя, запитали, — «яку б музику Віктор грав сьогодні, якби не загинув?» Борис Грєбєнщіков відповів: «Я за Вітьку відповідати боюся, він як геній — людина непередбачувана».
21 червня 2012 року компанія Google присвятила дудл до 50-річчя Віктора Цоя — картинку на основі логотипа Google, яка з'явилася на головній сторінці пошуку, було стилізовано під стіну Цоя.
У 2012 році на Фіджі було випущено срібну монету (проба 999) номіналом 10 доларів Фіджі, присвячену 50-річчю від дня народження Віктора Цоя. Маса монети 20,00 (±0,20) г, тираж 8000. На аверсі у центрі зображено портрет Її Величності Королеви Великої Британії Єлизавети II. Навколо напис «ELIZABETH II», «10 доларів», «Фіджі», «2012». На реверсі, на зворотному боці, в кольорі зображено портрет Віктора Цоя, поєднаний із зображенням фрагмента «стіни Цоя» (що знаходиться в Москві на вул. Арбат) з написами фанатів. Зліва зображена гітара, а також фігура співака, що йде по алеї. Виробником є (Швейцарія).
На майданчику перед Державним Центральним концертним залом «Росія» (Москва), є «Площа зірок» де є пам'ятні знаки на честь видатних діячів естрадного мистецтва, в тому числі Віктору Цою. Ймовірно, з 2006 року площа є втраченою.
Пам'ять у формі вираженої заштампованості і народної психології
Частина публіки притримується думок, що у Цоя був стиль, навіяний бойовиками за участю Брюса Лі, що у нього було «бажання показатися» з нальотом «мафіозності» і «таємничості», що стиль злочинних структур почав імпонувати Цою після знайомства з Айзеншпісом.
Втім, такі алюзії були навіяні бойовиками самою публікою. Одяг і пластика тіла Віктора були натхненні духом рок-руху: чорний колір — стилістичне вираження в рок-культурному русі, а пластика тіла, — продовження вираження гри на барабанах, електрогітарі, електробас-гітарі; продовження вираження контркультурного андеграундного руху, продовження тем, позицій, повідомлень, які охоплював у своїх виступах Цой. Протилежна позиція є вираженням заштампованості і «народної релігії» з народною психологією, що нав'язані, на додачу, через рекламу й інші медіа. Володимир Висоцький віддавна звертає на це увагу у своїх творах, зокрема, він розвінчує такі забобони докором рос. "Жалею вас, приверженцы фатальных дат и цифр!" у своїй пісні «Клікушам і поетам» рядками зверненими до людей, які мають досвід таких вірувань, що беруть своє походження в народних традиціях і вірі в числа, явища або практики, які не приймаються наукою або загальновизнаними релігійними догмами, але які могли лише споглядати та мислити в термінах дат і чисел. Крім того, мотиви лірики пісень Віктора підказують, що акценти мають бути направлені в сторону життя.
Майк Науменко (помер через 1 рік і 12 днів після Цоя) щодо цього сказав: «У нашій країні бажано загинути, щоб стати остаточно популярним». Звукорежисер і продюсер Андрій Тропілло (директор Ленінградського відділення «Мелодії» — монополіста звукозаписувальних студій у СРСР) додав, що Цой «пішов вчасно» в тому сенсі, що його пізні роботи, на думку Андрія, слабші ранніх, а подальша творчість була б ще гіршою.
Різні дрібні видавництва формують у читача певний погляд на життя і творчість Віктора і, як правило, погляд помилковий. Безладно зібрані газетні статті, перші, які потрапили до невдалого укладача чергової збірки і випущені окремим виданням, ніколи не проллють світло на те, ким був насправді Цой і що він насправді робив. На жаль, більшість цих статей написали люди некомпетентні, і які не володіють питанням. Звідси й поширена серед людей думка, що творчість Віктора — це, нібито, мистецтво тинейджерське, підліткове і розраховане саме на цю категорію слухачів. Ми можемо, не проводячи прямих паралелей у технічних питаннях, а говорячи про суть, сказати, що пісні Віктора такі ж підліткові, як пісні «Бітлз» чи романи Булгакова. Якщо це подобається підліткам, то зовсім не очевидно, що іншим віковим категоріям це буде нудно і нецікаво. — Маріанна Цой і О. Рибін у своїй авторській книзі «Віктор Цой»
Політика навколо пам'яті
- Журнал рос. «„Элементы“ Евразийское обозрение», який почав видаватися Олександром Дугіним з червня 1992 року в основному публікує статті про так зване «євразійство». У властивій цій ідеології манері інтерпретації подій («Віктор Цой — євразієць»; «ні атлантизму!»; «вірність арійському Сонцю» (про альбом «Зірка на ім'я Сонце») та ін.), у статті від 1992 року інформацію про Віктора Цоя журнал подавав таким чином: «в час, коли суспільство переганяли з пастки комунізму в пастку демократії», «Цой, при всій його популярності, був все ж підкреслено «відірваний» від конкретної реальності, й тому міг бути більш-менш адекватно сприйнятий лише молоддю, а ось популярність Талькова — явище іншого роду: вона вийшла за межі молодіжного середовища». «Цьому допомогли більш конкретні тексти його пісень — творчість Талькова, на відміну від Цоя, пронизана політичною тематикою», «а не лише соціальним протестом і закликами до внутрішнього оновлення». Через це потенціал Цоя був все ж ще занадто вузьким і недостатнім, тобто «пробудження в „колективному несвідомому“ героїчного початку виявилося неможливим без певного дозрівання (інтелектуального і духовного) самих носіїв цього „колективного несвідомого“. Існувала необхідність поглиблення саме в російську, православну символіку, образи якої були повинні проявлені не тільки побічно (як у Цоя), але і прямо, через вираження самого національно-духовного середовища. У цьому й полягала місія Талькова».
- Коли в газеті «День» Сергій Кургінян нарікав, що «в деякі мерзенні заходи нинішньої влади побічно втягується ім'я дуже талановитого, дуже глибокого і дуже потрібного країні поета і композитора Віктора Цоя», то журнал це пояснював тим, що Цоя і Талькова починають розуміти і «батьки» опозиції, знаючи, що Відповідь («Темряві» за сюжетами текстів Цоя) без своїх дітей їм не здійснити.
- Дехто Зуфар Кадиков займається тим самим, що і Олександр Дугін, лише свій підхід до тлумачення текстів Цоя засновує на системному вкладенні в це біблійних даних та пророцтв.
- У липні 2011 р. в Білорусі заборонили радіостанціям ставити в ефір пісню Віктора Цоя «Змін!» (рос. Перемен!).
- У квітні 2014 депутат Держдуми Росії Євгеній Фьодоров оголосив Віктора Цоя агентом ЦРУ, а окремі пісні — частиною плану руйнування СРСР. Він заявив, що покійний російський культовий рок-співак Віктор Цой співпрацював за радянських часів із ЦРУ і цілий відділ ЦРУ разом із найнятими в Голлівуді професіоналами писав йому пісні, «спрямовані на розвал СРСР». «За Цоєм була в ЦРУ… спеціальні люди, які з ним працювали: давали гранти, давали йому ці пісні і так далі». Головна пісня, через яку, на думку депутата Федорова, і розвалився Радянський Союз — «Змін!» (рос. Перемен!).
Народні пам'ятники «Стіна Цоя»
Після смерті Цоя у Кривоарбатському провулку міста Москви 15 серпня 1990 року стихійно з'явилась «стіна Цоя» — стіна з графіті, написами «Кино», «Цой живий» та зверненнями до самого музиканта. Стіна почалася з напису, коли після звістки про смерть співака, хтось високо, через всю стіну, вивів чорним: «Сьогодні загинув Віктор Цой» і відповідне: «Цой живий». Наступного дня після поховання Цоя написи на стіні були сховані зафарбовуванням. Відтоді фраза «Цой живий» стала культовою для шанувальників музиканта як нагадування про те, що Цой продовжує жити у свідомості багатьох молодих людей.
У 2006 році стіну знову спеціально пофарбували, але її успішно відновили фанати. Всі спроби московської влади «облагородити» це місце були припинені кіноманами (так називають шанувальників гурту). Біля стіни, присвяченої Віктору Цою шанувальники завжди зустрічаються в пам'ять про свого героя. У 2000 році, на 38-ий день народження Віктора багато успішних рок-гуртів відвідали цю стіну, і віддали шану інтерпретаціями його пісень.
Подібна стіна є й у Мінську. Спочатку вона з'явилася в серпні 1990 року. Це були написи і малюнки нанесені на бетонні блоки, що оточували будівельний майданчик навколо Палацу Республіки на Жовтневій площі в Мінську, "довгобуду" пізнього соціалізму, будівництво якого почалося в 1985 році, було завершено в 1997 році. По завершенню будівництва Палацу Республіки постало питання про перенесення "стіни Цоя", і її переносили декілька разів (повністю не збереглася): з 1997 по 2008 рік кілька блоків стіни стояли на вулиці Інтернаціональній, в 2008 році їй знайшли місце в одному з районів, але вже не в центрі Мінська. Перед остаточним перенесенням у 2008 році, під зверненням до Мінського міськвиконкому з проханням відновити "стіну", було зібрано близько двох тисяч підписів мінчан. В чергову річницю смерті Цоя, у серпні 2010 року біля "стіни Цоя" відбувся "несанкціонований концерт", який намагалася зупинити міліція. Влітку 2011 року, коли протестна активність у Мінську почала зростати, деякі її учасники використовували пісню Цоя «Змін!», і після того, як радіослухачі почали вимагати поставити цю пісню на радіо, її заборонили до ефіру.
15 серпня 2012 року у Полтаві з'явилася третя на всю Україну стіна пам'яті Віктора Цоя.
15 серпня 2013 року, в 23-ю річницю смерті лідера легендарного рок-гурту «Кино» відкрили стіну Віктора Цоя на вулиці Грушевського в Києві. В жовтні 2013 року цю стіну пам'яті відвідав батько Віктора Цоя.
Інші меморіали в Москві
В 2004 році російський Союз Молоді став займатись питанням встановлення пам'ятника. Але коли пам'ятник був створений і його встановили на Арбаті, місцеві жителі виступили проти. Скульптуру з Арбата довелося прибрати.
Відкриття пам'ятника у Москві неодноразово відкладали. Маріанна Цой, дружина Віктора Цоя, яка особисто займалася питанням встановлення пам'ятника, так і не дочекалася за життя того моменту, коли в Москві встановлять пам'ятник Вікторові Цою, який в черговий раз обіцяли відкрити до дня його народження 21 червня. Єдиним пам'ятником Віктору Цою в Москві є стіна на Арбаті, що стала місцем паломництва столичних кіноманів.
Клуб-музей «Камчатка»
На вулиці Блохіна, б.15 в Санкт-Петербурзі, на місці колишньої вугільної котельні, в якій працював Віктор, організовано клуб-музей Віктора Цоя. Після смерті Віктора люди сотнями приходили в кочегарку, де працював Віктор. Кочегарку завалили квітами.[5] Котельня тепер є чимось на кшталт скельної святині.
Пам'ятник на могилі на Богословському кладовищі
Навесні 1999 року на Богословському кладовищі було зруйновано і розбито багато пам'ятників з єврейськими прізвищами і поряд з цим пошкоджено пам'ятник Віктору Цою — були погнуті струни, а від удару по мармуровому обеліску утворилась велика тріщина, проте прихильники творчості Віктора Цоя самі, власним коштом відремонтували пам'ятник, а 15 серпня поставили огорожу з гострими колючими прутами.
Інші пам'ятники в Санкт-Петербурзі
У липні 2009 року у Санкт-Петербурзі на Невському проспекті, навпроти кінотеатру «Аврора» був тимчасово встановлений пам'ятник Віктору Цою. Гіпсова скульптура зображала Віктора на мотоциклі. Автор пам'ятника — московський скульптор Олексій Благовісна. 4 лютого 2010 було оголошено, що пам'ятник музиканту з'явиться в лісопарку «Александрино», навпроти того місця, де жив Цой з родиною і де він часто гуляв.
Влітку 2011 року в парку «Александріно» в Санкт-Петербурзі мав бути встановлений пам'ятник Віктору. Рішення про найкращий ескіз пам'ятника мала ухвалити міська влада та син Віктора Цоя. Місцева ратуша надала дозвіл на спорудження пам'ятника Віктору попри закон, який не дозволяє увічнювати людей менш ніж через 30 років після їхньої смерті.
На 35-му кілометрі Слока — Талси під Ригою
На місці загибелі Віктора Цоя, на 35-му км траси «Слока — Талси», розташовано 2 пам'ятники Віктору Цою — срібляста гітара і меморіал із стелою висотою 2 метри 30 сантиметрів.
Перший пам'ятник виконаний у формі невеликої металевої пірамідки з гітарою на верхівці і написом: «Пам'яті В. Цоя». Він був встановлений приблизно через два роки після трагедії. Про те, хто його виготовив і встановив, ходили різні чутки, але точної інформації немає.
Пам'ятник у вигляді стели з бюстом було встановлено через 12 років після трагедії — 15 серпня 2002 року. Це перший пам'ятник у колишньому СРСР. Співак відображений в позі з поверненою головою і покладеними на плечі руками. Пам'ятник встановила група (35 km.lv) фанатів з Риги. Кошти на стелу збирали латвійські шанувальники таланту Цоя. Автори пам'ятника — художник Руслан Верещагін і скульптор Аміран Хабелашвілі — обрали для створення монумента одну з найпопулярніших фотографій музиканта, на якій він зображений з руками навхрест. На постаменті викарбувані рядки з відомої пісні «Легенда»: рос. «Смерть стоит того, чтобы жить, а любовь стоит того, чтобы ждать…». Відтоді пам'ятник місцями змінювався і оновлювався. 21 червня 2014 року, на день народження Віктора Цоя, відкрили повністю новий пам'ятник. Ініціатива проєкту належить товариству «Pareiza lieta», яке як і раніше піклується про стан пам'ятника.
Координацією заходів, як господарських, так і публічних, на місці загибелі Віктора Цоя займається громадська організація латис. "Pareiza lieta" (pareizalieta.lv). Всі бажаючі можуть брати участь в цих ініціативах. Усі дії, ідеї щодо поліпшення місця пам'яті Віктора Цоя необхідно координувати з ініціативною групою 35 km.lv і організацією «Pareiza lieta». Цей проєкт існує завдяки людям, небайдужим до творчості Віктора Цоя і збереженню його пам'яті. Проєкт фінансується з пожертв прихильників Віктора Цоя. Ніякі державні програми, фонди і таке подібне не беруть участі в даних заходах.
Протягом більш як двадцяти років, щорічно 15 серпня на трасу, що сполучає два прибалтійських міста: Юрмалу і Талси, на місце смерті Віктора Цоя, приїздять ті, хто любив і любить його.
Парк Вінгіс, Литва
14 серпня 2010 у Вільнюсі (Литва), в парку Вінґіс було відкрито тимчасовий пам'ятник-макет Віктору Цою. Відбувся концерт, приурочений до 20-х роковин його загибелі. Питання щодо встановлення постійного пам'ятника поки не вирішене.
Барнаул, Росія
20 листопада 2010 року в місті Барнаул Алтайського краю відбулося відкриття першого в Росії постійного пам'ятника Віктору Цою.
Караганда, Казахстан
26 серпня 2017 року Караганді був відкритий пам'ятник Віктору Цою і сквер його імені, який розташований на Олімпійській вулиці. Ідея увічнити музиканта в металі належить казахсько-корейському фонду дружби Ер Нур Ніка, який спонсорував проєкт. Відкриття пам'ятника приурочено до святкування Дня шахтаря, який відзначається щорічно в останню неділю серпня. Почесне право відкрити сквер було надано батькові Віктора Цоя — Роберту Максимовичу і акиму міста Нурлану Аубакирову.
Україна
26 грудня 2022 року в місті Ізюм Харківської області вулицю Віктора Цоя перейменували на вулицю Кузьми Скрябіна. Це була єдина вулиця на території України, названа на його честь.
Перелік аудіо продукції Віктора Цоя
Гей! А хто співатиме, якщо всі будуть спати?
Смерть варта того, щоб жити,
А любов варта того, щоб чекати…
— Віктор Цой — «Легенда»
За недовге творче життя Цой написав більш як 300 пісень. Його пісні осмислені і написані з душею, а насправді Віктор Цой дуже скромна і добра людина. Він писав пісні не заради грошей, а тому, що йому це подобалося. Його пісні прості, геніальні, щирі і мають сенс. Віктор Цой вивчав мистецтво, але невдовзі покинув навчання і почав займатися рок-музикою в 1970-х роках. У той період рок був переважно заборонений радянською владою як символ «західного декадансу», несумісного з комуністичною ідеологією.
На початку 1980-х рок-музика в Радянському Союзі була в основному підпільним рухом і існував суворий контроль за тим, хто міг виступати. Його пісні миттєво стали хітами через неофіційні канали, включаючи підпільні концерти та контрабандні записи, у той час, коли через цензуру було важко дістати магнітофонні записи. Незважаючи на це, тексти його пісень поширювалися з вуст в уста, залучаючи підпільну аудиторію своїми повідомленнями про розширення можливостей молоді, незалежні ідеї та відсутність хвали Комуністичній партії. У пісні «І відтепер ми головні» (рос. Дальше действовать будем мы), наприклад, є рядок, який говорить: «Тож ми прийшли сюди, щоб вимагати своїх прав: так!».
В часи (другого етапу "Перебудови",) яка відкрила більше простору та терпимості до альтернативних ідей, зокрема в мистецтві, Цою та «Кино» дозволили офіційно виступати та давати інтерв'ю на радянському телебаченні.
Образ Цоя як революціонера не є вірним. З його слів він не мав наміру, щоб його пісня стала політичним гімном або щоб він був революціонером. Він максимально використовував гласність і перебудову. Він був на державному телебаченні. Йому було вигідно те, що відбувалося. А щодо пісні «Змін!» він сказав, що «це пісня про внутрішні зміни». Дійсно, багато в чому це було далеко не підривною діяльністю.
Тексти його пісень навряд чи старіють. А пісні з громадянським підтекстом звучать дуже сучасно в контексті нинішнього російського життя і досі актуальні. Російська рок- і поп-сцена донині не випустила жодної групи чи співака, який міг би лише трьома акордами торкнутися душі такої кількості людей.
Цой також є джерелом натхнення за межами світу музики та кіно: він є іконою сучасного міського ландшафту в ряді пострадянських міст, які демонструють мурали, статуї та графіті, що прославляють його пісні. Одним із популярних графіті, пов'язаних із Цоєм, є «Цой жив!».
«І більше нічого немає, Все знаходиться в нас» | ||
— текст з пісні Цоя «Змін!» |
Але, безсумнівно, те, що продовжуватиме надихати нові покоління прихильників, — це його тексти, які люди все ще вивчають напам'ять, цитують і посилаються на них у повсякденному житті мільйони людей по всій Східній Європі. Серед деяких з його найкращих є такі з пісні «Пачка сигарет»:
Сидячи і дивлячись на чуже небо з незнайомого вікна, я не бачу жодної знайомої зірки, Але якщо у вас в кишені є пачка сигарет, |
Віктор Цой загинув в автокатастрофі в серпні 1990 року. В цей час більшість погоджувалася, що необхідні зміни в суспільстві. З приходом до влади Михайла Горбачова суспільство сподівалося на фундаментальні політичні та соціально-економічні реформи. І Віктору, з його прогресивними текстами, пацифізмом і боротьбою за справедливість, ніколи не доводилося вибирати, до якого боку приєднатися.
«Проект Кино»
Влітку 1999 року виник так званий в складі двох екс-гітаристів легендарного гурту Олексія Рибіна і Юрія Каспаряна, а на вокалі чеченський співак , який копіював голос Цоя.
Фільмографія
За результатами щорічного опитування журналу «Советский экран» за виконання ролі Моро у фільмі «Голка» (рос. «Игла») Віктора Цоя визнали найкращим актором 1989 року.
- 1986 — «Йя-хха» (документальне відео). Режисер Рашид Нугманов.
- 1986 — «Кінець канікул» (рос. «Конец каникул»). Український режисер Сергій Лисенко.
- 1987 — «Рок» (документальні кадри). Режисер Олексій Учитель. В знімальній групі фільму була Маріанна. Фільм розповідає про радянську рок-культуру, де багато відомих музикантів, такі як Борис Гребенщиков, Антон Адасинський, Віктор Цой, Олег Гаркуша грали самих себе. Для кожного музиканта були обрані характерні «місце проживання»: Кочегарка Цоя, будинок Гребенщикова, студія пантоміми Адасинського, кінобудка Гаркуші, їдальня Шевчука.
- 1987 — «Город» Режисер А. Бурцев (по сценарію Шинкарьова і Тихомирова. Віктор знявся там замість Саші Башлачова, оскільки той покінчив життя самогубством за тиждень до знімання)
- 1987 — «Асса». Режисер Сергій Соловйов.
- 1988 — «Голка» (рос. «Игла»). Режисер Рашид Нугманов.
- 1990 — «Секс і перебудова» (фр. «Sex et perestroïka»). У фільмі був фрагмент концерту групи «Кино», де Віктор Цой виконував пісні «Печаль» та «Закрой за мною дверь, я ухожу». Перед показом цього уривку в кадрі промайнув підрядковий коментар французькою мовою, в якому говорилося, що Віктор Цой загинув через три місяці після знімання фільму. Режисери Франсуа Жуффа, Франсіс Леруа.
- 1992 — «Останній герой» (рос. «Последний герой»). Режисер Олексій Учитель.
- 1996 — «Сонячні дні» (рос. «Солнечные дни»). Документальний фільм.
- 2005 — «Життя як кіно» (рос. «Жизнь как кино»). Документальний фільм.
- 2006 — «Просто хочеш ти знати» (рос. «Просто хочешь ты знать»). Документальний фільм.
- 2008 — «Ялинова субмарина: Віктор Цой. Діти хвилин» (рос. «Еловая субмарина: Виктор Цой. Дети минут»). Документальний фільм.
- 2009 — «Останній герой: Двадцять років потому» (рос. «Последний герой: Двадцать лет спустя»). Документальний фільм.
- 2010 — «Голка Remix» (рос. «Игла Remix»). Режисер Рашид Нугманов.
Перелік деяких найбільш інформативних інтерв'ю Віктора Цоя
Мені подобається Ленінград.
Ми — рано дозрілі фрукти,
А значить, нас раніше з'їдять.
Я люблю, коли є що пити,
Я люблю, коли є що їсти,
Я налитий своїм власним соком,
Чи не хочеш ти мене з'їсти?
Мне нравится Ленинград.
Мы — рано созревшие фрукты,
А значит, нас раньше съедят.
Я люблю, когда есть чего пить,
Я люблю, когда есть чего есть,
Я налит своим собственным соком,
Не хочешь ли ты меня съесть?
— Віктор Цой, гурт «Гарін і Гіперболоїди» («Перші записи»)
Останнє інтерв'ю Віктор дав українському радіо в травні 1990 року.
- Інтерв'ю газеті «Політехнік» (Ленінград) 24 лютого 1984 року
- Інтерв'ю газеті «Аргументи і факти» № 39, 1987 року
- Інтерв'ю газеті «Молодь Естонії» 9 травня 1988 року
- Інтерв'ю бюлетеню «Новий фільм» (Алма-Ата) березень 1988 року
- Інтерв'ю газеті «Молодий ленінець» (Волгоград) 6 травня 1989 року
- Інтерв'ю газеті «Радянська молодь» (Рига) 6 травня 1989 року
- Інтерв'ю газеті «Ленінська зміна» (Алма-Ата)
Маріанна стверджує, що Віктор не любив давати інтерв'ю, бо був від природи замкнутим і закритим від сторонніх, і тому його розмови з публікою після виступів були рекордно короткими. Маріанна вважає, що Віктор з цікавістю вислухував запитання, але відповідати не любив.
Сім'я
- Дружина — Маріанна Ігорівна Цой (д. Родованська) (народжена 5 березня 1959 року). За освітою — художник. Після закінчення школи працювала в Ленінградському державному цирку. В 1982 році стала членом групи «Кино», спочатку як костюмер і гример, а з 1983 року — адміністратор. З 1987 року — менеджер гурту «Об'єкт насмішок», адміністратор Ленінградського рок-клубу.
- У 1997 році разом з О. Рибіним випустила авторську книжку «Віктор Цой» з моментами творчої і особистої біографії Віктора, до якої крім спогадів, найбільш змістовних інтерв'ю і коментарів Віктора, входить багато раніше не видаваних матеріалів. Мотивацією до написання книги слугувало те, що до 1997 року в Росії повноцінних видань про групу «Кино» і Віктора Цоя не було, а те, що виходило і виходить у світ є роботами, які страждають недостатністю інформації або спотворюють дійсний стан речей.
- Померла Маріанна 27 червня 2005 року (у віці 46 років) від довготривалої хвороби (рак). Поруч з нею був цивільний чоловік, пітерський рок-музикант Саша Аксьонов (більш відомий в тусовці як Рикошет), і його мама, яка доглядала за Маріанною. Перед смертю попросила сина Олександра не давати інтерв'ю журналістам. Похована поряд з Віктором.
- Олександр Вікторович Цой (5 серпня 1985) — син, якого дуже любив Віктор, згадував його весь час, на гастролях купував йому вишукані подарунки. Віктор з любов'ю називав сина «Цойонок». Наразі працює програмістом, офіційно оформив відносини з дизайнером Оленою у грудні 2010 року. В цей же час одружився вдруге Роберт Максимович Цой, його дід. 22 червня 2017 року Олександр Цой перервав тривале мовчання і дав відверте інтерв'ю журналістам.
- Наталія Емілівна Разлогова — останнє кохання Віктора Цоя, кінознавець і перекладачка, сестра відомого кінознавця професора Кирила Разлогова, внучка болгарського революціонера Миколи Лазаревича Разлогова. Дід по материнській лінії — радянський дипломат Олександр Бекзадян. Народилася в Болгарії в сім'ї дипломата Еміля Миколайовича Разлогова. Дитинство провела у Франції. Повна протилежність Маріанни; до музики в стилі рок не мала стосунку. Наталія дистанціювала Віктора від багатьох людей з його компанії, які, як вона вважає, просто робили імідж на його тлі. Наталія весь час підкреслює почуття власної гідності Віктора і те, що він ніколи не опускався до того, що дозволяють собі інші музиканти і люди його компанії. Говорила, що його просто не можна було не помітити, тому що його інтелект, його здібності були просто дивовижні. У передачі «Культ Кино» Наталія називала Віктора людиною з нізвідки, людиною з майбутнього, цільним, слухаючим всі думки, але при цьому вчиняючим так, як вважав за потрібне, розумним, все схоплюючим на льоту. За її словами, він привертав до себе увагу скрізь, і за кордоном в тому числі. Вважає, що масштаб особистості Віктора не розгледіли багато людей з його оточення через «аберації близькості».
- З Цоєм познайомилась на зніманні фільму «Асса», да працювала асистентом режисера. Після смерті Віктора вийшла заміж за журналіста Євгена Додолєва. В січні 1992 року виїхала до США. У них з чоловіком двоє дітей.
- Її можна побачити в документальних фільмах про Цоя: «Сонячні дні» (рос. «Солнечные дни») (1996), «Життя як кіно» (рос. «Жизнь как кино») (2005), «Ялинова субмарина: Віктор Цой. Діти хвилин» (рос. «Еловая субмарина: Виктор Цой. Дети минут») (2008); в передачі Кирила Разлогова «Культ Кино», в інтерв'ю з Віктором Цоєм з фестивалю «Золотой Дюк» на теплоході Федір Шаляпін (1989). У пресі майже не дає інтерв'ю, відмовляється від розмов з журналістами, але час від часу спілкується з шанувальниками, відповідаючи на їхні запитання або висловлюючи свою думку.
- Віктор Цой пішов від Маріанни у 1987 році, переїхавши до Москви, аби бути разом із Наталією Разлоговою. З дружиною він розлучився, але залишився з нею в добрих стосунках. Він збирався офіційно оформити розлучення з Маріанною й одружитися з Наталією. Але Маріанна тягнула з цим, і він так і не встиг нічого зробити.
(…)Дружина незаконна і законна дружина Маріанна мене люблять, син любить, жінки обожнюють. Що ще потрібно? Я всім задоволений. | ||
— сказав якось Віктор Цой за рік до смерті. |
Примітки
- Discogs — 2000.
- Find a Grave — 1996.
- Марианна Цой. Точка отсчета // Виктор Цой. Стихи. Документы. Воспоминания / Сост. Марианна Цой, Александр Житинский. — Л.: Новый Геликон, 1991. — 368 с. — (Звезды рок-н-ролла). —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ktor Ro bertovich Coj ros Viktor Robertovich Coj 21 chervnya 1962 Leningrad RRFSR SRSR 15 serpnya 1990 35 j kilometr trasi R 126 Sloka Talsi Tukumskij rajon Latviya persha radyanska zirka molodizhnoyi maskulturi ta odin iz najmolodshih lideriv radyanskogo rok n rolu legenda molodizhnoyi kulturi 80 h rokiv kultovij radyanskij rok vikonavec 1980 h rokiv hudozhnik poet zasnovnik i harizmatichnij lider gurtu Kino v yakomu spivav grav na gitari pisav muziku ta teksti Vvazhayetsya odnim iz pershoprohidciv radyanskogo roku Ye avtorom muzichnih i hudozhnih tvoriv u tomu chisli desyati muzichnih albomiv u skladi Kino Svoyimi muzichno misteckimi tvorami peresliduvav metu prihilnosti do molodogo pokolinnya ta zvilnennya molodogo pokolinnya sho zavzhdi bulo zagalnoyu rushijnoyu siloyu ruhu rok muziki Jogo tvorchist pronizana zaklikami do vnutrishnogo onovlennya Yak i diyalnist rok gurtiv jogo suchasnikiv kincya 70 h pochatku 80 h rr muzika Viktora viklikala yavnu neprihovanu protidiyu kerivnictva SRSR Temi i motivi liriki jogo pisen vvazhalisya kritichnimi v radyanskih ramkah interpretaciyi Viktor znyavsya v dekilkoh kinostrichkah Ostanni 5 rokiv zhittya malyuvav Viktor Robertovich Cojros Viktor Robertovich CojZobrazhennyaViktor Coj u 1986 rociOsnovna informaciyaData narodzhennya 21 chervnya 1962 1962 06 21 Misce narodzhennya Leningrad RRFSR SRSRData smerti 15 serpnya 1990 1990 08 15 28 rokiv Misce smerti 35 j km trasi R 126 Sloka Talsi Tukumskij rajon LatviyaPrichina smerti avtomobilna avariya 1 Pohovannya Bogoslovske kladovishe 2 Roki aktivnosti 1978 1990Gromadyanstvo SRSRNacionalnist rosijskij koreyecProfesiya poet avtor vikonavec gitarist kompozitor aktor hudozhnik kochegarOsvita dSpivackij golos baritonInstrumenti vokal gitara bas gitaraZhanr rok muzika nova hvilya post pankGurt Palata 6 Rakurs Garin i giperboloidy Avtomaticheskie udovletvoriteli KinoSpivpracya Marianna Coj Boris Grebenshikov Yurij Byelishkin Oleg Tolmachov Impresario Yurij Ajzenshpis Dzhoanna Stingrej Lejbl Andrij Tropillo Yanshiva Shela studiya Big Time Gold Castle Records Victor Musical Industries Studio du Val d Orge Off The Track Volya Production Melodiya Studio Metadigital Peterburgska studiya gramzapisu Russian Disc General Records SNC Records Moroz Records Batko dMati dDiti 1 Coj Oleksandr ViktorovichAvtografCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi 24 chervnya 1990 roku na golovnomu stadioni Radyanskogo Soyuzu Luzhniki iz 70 000 glyadachiv vidbuvsya ostannij vihid na scenu gurtu Kino yakij stav najmasshtabnishim u kar yeri Coya Zaginuv u vici 28 rokiv u zeniti slavi svoyeyi tvorchosti Do tragichnoyi smerti prizvela avtomobilna katastrofa 15 serpnya 1990 roku na shose sho nepodalik vid Tukumsa Latviya Dosi maye bezlich viddanih shanuvalnikiv u krayinah kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Zhoden artist poet muzikant okrim Volodimira Visockogo ne udostoyivsya takoyi visokoyi chesti bagatomiljonnoyi auditoriyi yak Viktor Coj Vpliv gurtu Kino na radyansku muziku i zagalom na suspilstvo buv velicheznim zhoden radyanskij gurt ranishe ne dosyagav takih masshtabiv Pislya zagibeli muzikanta interes do jogo tvorchosti ne slabshaye Oskilki v umovah zakritogo suspilstva masove osoblive media v oficijnij radyanskij estradi rozvivalosya za zakonami i principami radyanskogo suspilstva ta nosilo yaskravo virazhenij ideologichnij harakter i malo monopolistichnij sposib organizaciyi Viktor Coj buv artistom oficijno ne viznanim Z 1981 roku buv chlenom Leningradskogo rok klubu kotrij mav monopoliyu na provedennya koncertiv partijni zbori yakogo virishuvali tertya z pitan ideologiyi shlyahom poimennogo golosuvannya a teksti pisen povinni buli projti pereglyad zhuri ta zatverdzhennya nimi Todi ce nazivalosya zalituvati teksti Koncerti organizovani klubom ne oplachuvalisya i u socialistichnij derzhavi z yiyi vladnim primusom v sferi ekonomiki do pochatku perebudovi Viktor buv povinen pracyuvati i zaroblyati na zhittya na derzhavnomu pidpriyemstvi v derzhavnij ustanovi abo sankcionovanomu derzhavoyu kooperativi a ne svoyeyu muzichnoyu tvorchistyu Muzichnoyi osviti Viktor ne mav Bileti na koncerti Coya pereprodavali po 30 40 rubliv jogo fotografiyi zberigali yak relikviyi Za opituvannyam chitachiv Radyanskogo ekranu stav najkrashim aktorom roku za rol u filmi Golka Vvazhayetsya odnim z najvplivovishih radyanskih artistiv u populyarnij muzici Anglizaciya prizvishaNajchastishe prizvishe anglizuyetsya yak Choi V 1995 mu roci u Pivdennij Koreyi za licenziyeyu Moroz Records z pochatkovih kodiv remastrovanih u 1994 mu roci bulo vipusheno zbirnik Virobnikom kaseti bula Samsung Nices Na obkladinci bulo napisano Victor Choi BiografiyaDid Sin Dyun Coj Maksim Maksimovich Coj mav chotiri sini Robert Coj batko Viktora Coya Yurij Coj dyadko Leonid Coj dyadko Lev Coj dyadko i dochku Alla Coj titka Batko Robert Maksimovich Coj narod 5 travnya 1938 u Kazahskij RSR koreyec koro saram za nacionalnistyu Priyihav do Leningrada z kazahskogo mista Kzil Orda Student Pracyuvav inzhenerom V armiyi ne sluzhiv bo zakinchiv Voenmeh Korejskoyu movoyu ne volodiv Pohodit z mista Vondzhu provinciyi na pivdni Koreyi Robert Coj buv odruzhenij 5 raziv trichi na mami Viktora vin pokidav yiyi povertavsya i znovu jshov Viktor strazhdav cherez rozluchennya batkiv Cherez rik pislya smerti mami Viktora tato odruzhivsya na pensionerci Marini kolishnij vchitelci nimeckoyi movi Mati Valentina Vasilivna Gusyeva 8 sichnya 1937 28 listopada zhovtnya 2009 korinna leningradka vikladach biologiyi j fizkulturi v serednij shkoli Ditinstvo i molodist Tvorcha kar yera Viktor Coj narodivsya v Leningradi teper Sankt Peterburg RRFSR SRSR 21 chervnya 1962 roku Viris u zvichajnij radyanskij sim yi v spalnomu rajoni mista Sim ya ne nalezhala do kola peterburzkoyi inteligenciyi de dityam davali bliskuchu osvitu znannya mov vminnya oriyentuvatisya u mistectvi ta literaturi Viktor buv yedinoyu ditinoyu v sim yi Mati duzhe pishalasya sinom Ya ne raz chitala sho zmishuvannya dalekoyi krovi chasto narodzhuye talanovitih lyudej Sin u nas metis ya rosiyanka korinna leningradka cholovik koreyec rodom iz Kazahstanu U Viti z ditinstva proyavlyalisya rizni hudozhni nahili Vin dobre malyuvav lipiv Viktor pishov do pershogo klasu v 1969 roci v shkoli de pracyuvala jogo mama Z rannogo ditinstva viyavlyav talanti v obrazotvorchomu mistectvi Za chas navchannya do vosmogo klasu vin slidom za matir yu perehodiv zi shkoli v shkolu zminivshi takim chinom tri navchalni zakladi Valentina Vasilivna Coj zaohochuvala bud yakij interes do tvorchosti U pochatkovih klasah Viktor Coj vidviduvav hudozhnyu studiyu Muzika narivni z malyuvannyam bula postijnim jogo zahoplennyam V 5 6 mu klasi batki kupili jomu gitaru Ditinstvo i yunist Coya pripali na seredinu i kinec 70 h rokiv chasi Brezhnyevskogo zastoyu U 1974 roci Coj vstupiv do serednoyi hudozhnoyi shkoli de navchavsya do 1977 roku z 5 go po 8 j klas U shkoli blizko zijshovsya z molodim muzikantom i avtorom pisen Maksimom Pashkovim U 8 mu klasi voni organizuvali gurt yakij zgodom otrimaye nazvu Palata 6 Pashkov buv liderom cogo gurtu Viktor vchivsya legko ale do 8 go klasu perejshov z trijkami cherez den hodiv u hudozhnyu shkolu Druzi pochinali z kopiyuvannya hitiv gurtu Black Sabbath a vzhe cherez rik pisali vlasni pisni vsuperech zagalnij modi grati abo zakordonnij hard rok abo desho bagatoznachne v dusi Mashini chasu U 8 mu klasi u Viktora buv pershij roman z divchinoyu iz susidnoyi shkoli Pislya 8 richnoyi shkoli Viktor Coj virishiv prodovzhiti navchannya v hudozhnomu uchilishi im V Syerova de provchivsya do III kursu i buv vidrahovanij u vici 15 rokiv cherez proguli Za inshimi danimi Viktora i usih hto grav u comu ansambli vidrahuvali za neuspishnist na drugomu roci navchannya v uchilishi za neuspishnist i proguli Za inshoyu informaciyeyu Viktor buv zmushenij pokinuti PTU cherez konflikt z vikladachem istoriyi KPRS Pislya vidrahuvannya Viktor pishov na zavod shtampuvalnikom i u vechirnyu shkolu V 1979 roci Viktor vstupiv do hudozhno restavracijnogo SGPTU 61 na specializaciyu rizblennya po derevu Pid chas navchannya v uchilishi Viktor yizdiv na silskogospodarski roboti zi zboru kartopli v kolgosp v Astrahan 1979 rik de poznajomivsya z gitaristom i spivakom Sergiyem Timofyeyevim Pislya povernennya do Leningradu V Coj i S Timofyeyev stvorili gurt Rakurs i regulyarno grali v uchilishi vechorami Rakurs zvuchav do 1982 roku Naprikinci 1970 h pochatku 1980 h pochalosya blizke spilkuvannya mizh z amatorskoyi grupi Piligrimy i Viktorom Coyem sho grav na bas gitari u gurti Palata 6 albom ros Slonolunie lito 1980 r Obidva voni zahodili v gosti do Majka Naumenka abo do Andriya Panova Svin na kvartiri yakogo provodiv repeticiyi pank gurt ros Avtomaticheskie udovletvoriteli Tam i vidbuvalisya pershi kvartirniki Viktora Coya Zgodom Ribin zgaduvav sho koli zapitav Coya pro ulyubleni gurti toj pomovchav i skazav Bitlz a zgodom viyavilos sho smaki odnakovi Bitlz Stounz Elvis Kostello Genezis nova hvilya zagalom tradishenal U vici 18 rokiv Viktor pochav pisati pisni todi zh razom z grupoyu Palata 6 zaspivav pershu i yedinu napisanu nim do togo chasu pisnyu Moyi druzi zavzhdi jdut po zhittyu marshem i zupinki tilki bilya pivnih larkiv Ce bula zvorushlivo pravdiva pisnya pro bezcilne zhittya miskih pidlitkiv Otrimavshi pevnu populyarnist Viktor Coj i Oleksij Ribin u skladi Avtomaticheskih udovletvoritelej yizdili do Moskvi i grali pank rok metal na kvartirnikah Artemiya Troyickogo Pershij publichnij vistup gurtu vidbuvsya 23 bereznya 1980 21 bereznya 1981 roku v leningradskomu kafe Brig na vulici Chajkovskogo 17 za inshoyu informaciyeyu v kafe Tryum na na svyatkuvanni dnya narodzhennya Andriya Tropillo Za inshoyu informaciyeyu 21 bereznya Avtomaticheskie udovletvoriteli v restorani Tryum ne vistupali oskilki yak zgaduye Yevgen Titov Tropillo zapiznivsya na svij den narodzhennya i cherez svoye vimushene zapiznennya shob ne propustiti vse najcikavishe virishiv vse povtoriti i tomu nastupnogo dnya 22 bereznya orenduvav zal restoranu Brig Na bas gitari v Avtomaticheskih udovletvoritelyah cogo razu grav yunij Viktor Coj 1981 rik Memorial grupi Kino u selishi Morske u Krimu foto 2011 roku Vlitku 1981 roku Coj z Valinskim yizdili vidpochivati na Krimskij pivostriv v poselennya Morske sho poblizu Sudaka U veresni 1981 roku na osnovi gurtiv Piligrim Palata 6 Abzac yaki rozpalis Viktor razom z Olegom Valinskim i Oleksiyem Ribinim stvoryuye svij pershij rok gurt ros Spochatku ce bulo trio Dvoye druziv V Coj i O Ribin pochinayut davati kvartirniki v Leningradi a zgodom i v Moskvi Organizatorom pershih moskovskih koncertiv kvartirnikiv Coya i Ribina ye Sergij Rizhenko u komunalci yakogo voni zupinyalisya Cherez dva misyaci Oleg Valinskij pokinuv gurt i sklad skorotivsya do duetu z nazvoyu Kino V Coj i O Ribin Koli Valinskij pishov na strokovu sluzhbu v armiyu nazvu duetu zminili na Kino U listopadi 1981 roku Viktor i Oleksij vstupayut u Rok klub Sergij Rizhenko muzikant uchasnik gurtiv Mashina vremeni Bravo DDT ros ta in zaznachaye sho na pochatkovih koncertah u Moskvi Coj chasto ne popadav u noti i vin Rizhenko vchiv Coya pravilno dihati za sistemoyu Stryelnikovoyi dlya togo shob golos trimavsya ne zrivavsya sho Coj buv duzhe hvatkij yak i kozhna talanovita lyudina Z rozpovidi Rizhenka na zapitannya do hlopciv Sho vi hochete pobachiti u Moskvi yake vin yim zadav yak radisnij gospodar Coj z posmishkoyu vidpoviv V yalenu lyudinu Koli Rizhenko perepitav Sho ce take hlopci poyasnili Ta tam u vas na Krasnij ploshi Za slovami Oleksandra Lipnickogo Coj u pershij rik u Moskvi buv duzhe zamknutij vin soromivsya i buv duzhe nevpevnenim Nastupnim mistom gastrolej Coya stav Sverdlovsk nini Yekaterinburg Tam chekali na Majka Naumenka viznanu zirku rok n rollu lidera gurtu koncert yakogo buv zaplanovanij u arhitekturnogo institutu Glyadachi yaki prijshli na koncert Majka poznajomivshis z pisneyu Coya Trankvilizator yaku Viktor vikonav na comu vechirnomu koncerti viznali sho v Leningradi ye she odna talanovita lyudina z gitaroyu Volodimir Shahrin muzikant lider gurtu pidtverdzhuye sho pisnya Chajfu Rok n roll ciyeyi nochi bula napisana cherez tri dni pislya cogo koncertu i znajomstva z pisneyu Coya Trankvilizator Os vona mabut golovna nebezpeka podibnih muziki i tekstu Taka muzika vpevneno peregorodzhuye robotu rozvitku dushevnomu j moralnomu tak u radyanskih gazetah ocinyuvali tvorchist Viktora Coya Dlya vsih rokeriv ciyeyi epohi shlyah do shirokoyi auditoriyi buv zakritij Na telebachenni j radio zvuchali zovsim inshi pisni Dlya leningradskih rok n rolshikiv yedinoyu mozhlivistyu vistupati legalno buv Leningradskij rok klub Vin perebuvav pid naglyadom organiv bezpeki SRSR na pravah hudozhnoyi samodiyalnosti ale tudi pragnuli potrapiti Coya tezh prijnyali oskilki z jogo pisnyami vin ne mig zalishitis nepomichenim Pid chas odniyeyi z poyizdok Boris Grebenshikov pomitiv Viktora Coya sho spivav pid gitaru z kompaniyeyu v elektrichci i zaproponuvav Viktorovi dopomogu i pidtrimku ne tilki zi svogo boku a j z boku Andriya Tropillo patriarha radyanskih pidpilnih prodyuseriv yakij z veresnya 1989 ocholyuvav Leningradsku filiyu Melodiyi Sergiya Kurohina ta inshih Viktor Coj zaspivav svoyi pisni Borisu Grebenshikovu v elektrichci Petergof Leningrad 1982 rik Boris Grebenshikov 1987 r 1982 roku vinik gurt Kino duet u yakomu grali Viktor Coj vokal ritm gitara i Ribin solo gitara Coj buv avtorom usih pisen vid yakih viyalo samotnistyu i nevgamovnoyu zhagoyu spilkuvannya ta lyubovi 24 kvitnya 1982 roku Oleksij Ribin i Viktor Coj pishut pisnyu Dosh ide z ranku Bude buv i ye I kishenya moya porozhnya Na godinniku shist Sigaret nemaye i vognyu nemaye I u vikni znajomomuNe gorit svitlo Chas ye a groshej nemaye I v gosti nikudi piti Originalnij tekst ros Dozhd idet s utra Budet byl i est I karman moj pust Na chasah shest Papiros net i ognya net I v okne znakomom Ne gorit svet Vremya est a deneg net I v gosti nekuda pojti Kino Vremya est a deneg net Boris Grebenshikov stav golovnim shanuvalnikom i opikunom Coya vin govoriv sho ni v kogo v pisnyah nemaye stilki chistoti i nizhnosti U 1982 roci v Radyanskomu Soyuzi do vladi prihodit Yurij Andropov yakij pochinaye kampaniyu po zakruchuvannyu gajok Pravoohoronci pochinayut patrulyuvati vulici radyanskih mist teritoriyi parkiv kafe ta inshi ulyubleni miscya vidpochinku nerob z metoyu viyavlennya porushnikiv trudovoyi disciplini kotri perebuvayut na vulici zamist togo shob perebuvati na robochomu misci Neformalni zbori rozganyayutsya miliciyeyu a rok koncerti vse chastishe pochinayut potraplyati v yih chislo V SRSR bula kriminalna stattya za tuneyadstvo darmoyidstvo nerobstvo yaka proisnuvala 30 rokiv do prijnyattya u kvitni 1991 roku zakonu Pro zajnyatist naselennya U vidpovid na posilennya rezhimu postupovo vidbuvayetsya radikalizaciya molodogo pokolinnya 5 bereznya 1982 roku Viktor poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Marianna i Viktor poznajomilis na dni narodzhennya yihnogo spilnogo priyatelya Oleksandra Bickogo odnoklasnika Igorya Petrovskogo i ce buv takozh den narodzhennya Marianni Yij bulo 23 a Viktoru 19 Naprikinci vechirki Marianna napisala gubnoyu pomadoyu u Coya na oblichchi za inshoyu informaciyeyu na ruci nomer svogo telefonu Zustrich dlya Marianni ne bula rokovoyu oskilki pered cim vona vzhe pobuvala u shlyubi z kartochnim shulerom i bula rozluchenoyu Viktor peredzvoniv Tak rozpochalis yihni vidnosini Vin duzhe bolisno stavivsya u toj chas do togo sho molodshij za mene I sho ya mayu yakijs zarobitok u ti chasi prigolomshlivij ya todi otrimuvala po 150 rubliv u misyac I sho u mene ye yakis monumentalni kostyumi u yakih hoch na prijom idi A vin sam sobi shiv shtani Zi spogadiv Marianni Coj Todi Marianna pracyuvala dekoratorom zaviduvachkoyu cehiv mala pidleglih pracivnikiv u cirku Zgodom Marianna dopomagala Viktoru u vsomu Boris Grebenshikov organizuvav Coyu i jogo grupi studijnij zapis takim chinom z yavivsya pershij albom 45 grupi Kino Albom z yavivsya vlitku 1982 roku Koli Coj zapisuvav svij pershij albom Grebenshikova vvazhali rok n rolnim guru Mabut mi ne buli druzyami shvidshe priyatelyami Meni zdayetsya sho druziv u nogo vzagali ne bulo Vid nogo zavzhdi vihodiv osoblivij flyuyid samotnosti Ya zh poznajomiv jogo po moyemu na jogo zh prohannya z Borisom Grebenshikovim yakij v principi i zrobiv jomu usyu kar yeru zi spogadiv Majka Naumenka Sergij Bugayev u 1986 1988 rokah grav na ritm sekciyi grupi Kino zaznachaye Mizh Borisom Grebenshikovim i Viktorom Coyem bulo gliboke porozuminnya sho takogo teper navit ne zustriti u mistectvi j muzici Sergij Firsov drug Viktora Coya muzichnij prodyuser organizator klubu muzeyu Kamchatka zaznachaye sho Viktor nadzvichajno shvidko nazdognav Grebenshikova za populyarnistyu oskilki buv nabagato prostishim i cim zrozumilishim U 1982 roci Kino vipustili svij pershij albom Pisni z albomu ros Vremya est a deneg net ros Elektrichka ros Solnechnye dni stayut hitami Cej albom vpershe pokazav gotovnist Coya pidijti do politichnih tem u svoyij tvorchosti Geroj pisni Elektrichka zastryag u potyagu sho viz jogo tudi kudi vin ne hotiv yihati Ce bula zrozumila metafora zhittya v Radyanskomu Soyuzi i grupi shvidko zaboronili vistupati z ciyeyu pisneyu nazhivo Pislya albomu Coj staye vidomim i v Leningradi i v Moskvi U 1982 roci vidbuvsya pershij koncert Kino v stolici V pisni Lajdak Neroba ros Bezdelnik Viktor spivaye sho vin neroba i ye zajvim U pisni ospivuyetsya bil i metannya pokolinnya yake pishlo na vulicyu U Radyanskomu Soyuzi vladu perederzhali didusi i duzhe bagato talanovitih lyudej ne zumili realizuvatisya vvazhayuchi sebe nezatrebuvanim pokolinnyam Vlitku Coj z Mariannoyu cilij misyac vidpochivali udvoh u nameti bilya morya v krimskomu seli Malorichenske Muzika hvil muzika tiyeyi pori Pislya cogo Viktor priviv Mariannu do batkiv Pislya povernennya uchilishe restavratoriv de Coj vchivsya vidalo jomu diplom rizbyara po derevu z obov yazkovim dvorichnim vidpracyuvannyam za rozpodilom Marianna v svoyij knizi zaznachaye sho diplom bulo vidano Studentskij meredian i dokumentalnij film 2012 roku informuvali sho diplom vin tak i ne otrimav lishe dovidku pro zakinchennya navchannya Za inshoyu informaciyeyu kerivnictvo uchilisha prosto ne malo prava vidmoviti u vidachi diploma V 1982 roci diplom buv oformlenij seriya i nomer A 088935 vid 14 lipnya 1982 roku Reyestracijnij nomer 1047 ale za slovami direktora PTU vidachu zatrimali tak yak Coj ne vporavsya z diplomnoyu robotoyu yaku vin obicyav vikonati ale tak i ne zrobiv Vikladach z tehnologiyi Lyudmila Kozlovska do teperishnogo chasu zberigaye malyunki svogo vidomogo studenta V uchilishi visit derev yane panno roboti Coya jogo nezakinchena diplomna robota Zgidno z radyanskim zakonodavstvom pislya zakinchennya uchilisha studenti zobov yazani buli vidpracyuvati dva roki za svoyeyu specialnistyu Odnak Coj spryamovuyetsya ne rizbyarem po derevu a restavratorom v misto Pushkino VO Restavrator Napravlennya v Pushkino davali ne kozhnomu Ale za spogadami druzhini Viktora robota jomu ne prinosila zadovolennya jogo duzhe nevdalo rozpodilili v Pushkino v restavracijnu majsternyu Yekaterininskogo palacu de vin mav buti do 8 yi godini ranku j do togo zh jogo oformili ne rizbyarem a restavratorom lipnih stel Zgodom Viktor polinuvavsya yizditi tak daleko za misto Vid ciyeyi roboti u Viktora krovili palci sho unemozhlivlyuvalo gru na gitari V zhovtni z dopomogoyu Viktora mami voni z Mariannoyu znimali zhitlo dvokimnatnu kvartiru na Moskovskij ploshi Viktor domagayetsya perevedennya za fahom i u grudni 1982 roku jogo vidpravlyayut na dilyanku dekorativnogo oformlennya v leningradskomu parku Tihij vidpochinok Cherez bajduzhe stavlennya Viktora do monarhichnih stel majster nachalnik virishuye vidpustiti Viktora i Coj podayetsya u sadovo parkovij trest de virizaye skulpturi dlya dityachih majdanchikiv u parku vidpochinku tezh ne osoblivo starayuchis U 1982 roci za chiyeyus poradoyu Ribin i Coj poznajomilis z odnim teatralnim zvukorezhiserom yakij zaradi svoyih vlasnih cilej dopomagav rok muzikantam Viktor poznajmivsya z barabanshikom Valeriyem Kirilovim zgodom barabanshik Zooparku i gurt zapisav dekilka pisen Ale shos ne sklalos Coj shvidko oholonuv do cogo saundu Yedina bobina z fonogramoyu zapisiv zalishilas same u Kirilova z yakim vidrazu pislya togo zapisu shlyahi rozijshlis Pered Novim rokom Viktoru ta Marianni dovelosya z yihati z orendovanoyi kvartiri 1983 rik Vseredini sichnya 1983 roku znyali kvartiru na Ohti budinok stoyav na prospekti Blyuhera U 1983 roci gurt rozpavsya prote Coj zibrav novij kolektiv yakij vistupiv pid tiyeyu samoyu nazvoyu Kino Coj shukav bud yaku mozhlivist vistupati sho ne zavzhdi vdavalos Rok klub vlashtovuvav koncerti a v gurtu Kino dovgij chas ne bulo postijnogo skladu I todi Coj vihodiv na scenu z inshimi muzikantami 19 lyutogo 1983 roku na 30 richchi violonchelist Akvariumu yake svyatkuvali v rok klubi na sceni grali Kino i Akvarium Ce buv drugij elektrichnij koncert gurtu za chas jogo isnuvannya Koncert ne buv uspishnim oskilki grupa ne mala postijnogo skladu Vitya mriyav pracyuvati kochegarom de mozhna bulo b pracyuvati tri dni na tizhden Viktora dratuvalo sho Marianna pracyuye po 18 godin na dobu pid naglyadom narodnogo artista SRSR Olega Popova i Mariannya zvilnilasya U 1983 roci vpershe v krayini projshov oficijnij rok festival v Leningradskomu Palaci molodi Sered chleniv zhuri buli ti sami pracivniki kulturi i komitetiv Zhuri spershu prosluhovuvali i vidbirali rok grupi a piznishe komponuvali i provodili koncert Zhuri veli obgovorennya z pogano prihovanim pidtekstom yaksho budete sperechatis to mi vzagali vas prikriyemo U ti chasi za vikonannya pisni Lajdak mozhna bulo potrapiti v serjozni nepriyemnosti Boris Gryebyenshikov vzhe mav yih koli napisav Angela narodnogo pohmillya Pracivnikam Budinku samodiyalnoyi tvorchosti doruchili lituvati teksti pisen Naperedodni zahodiv rok klubu pracivniki v obov yazki yakih vhodilo lituvannya tekstiv virishuvali brati likarnyanij Gurt Kino vse she ne mav postijnogo skladu U Viktora pochalis napruzheni stosunki z Ribinim za slovami Viktora cherez ideologichni mirkuvannya Todi vzhe v gosti do Viktora prihodiv Yurij Kasparyan i voni z Viktorom mogli dovgo rozmovlyati pro horoshu gitaru yakoyi ne bulo ni v odnogo ni u drugogo V 1983 roci gurt Kino polishiv Oleksij Ribin Poboyuyuchis za majbutnye Kino Marianna zvilnilasya z cirku i stala administratorom grupi Vlitku togo zh roku Coj razom z Kasparyanom zapisav u Oleksiya Vishni fonogramu Demo cherez deyakij chas cej tvir otrimav nazvu 46 Boris Grebenshikov duzhe chasto naviduvavsya v gosti do Marianni z Viktorom Vin nosiv suhe chervone vino yak pravilo Viktor pracyuye na v parku z familyarno grajlivoyu nazvoyu Tihij vidpochinok Vden Marianna privozila jomu garyachu yizhu Hocha Viktora ne vabiv Shid u cej chas vin she bilshe pochinaye zahoplyuvatis rizboyu necke i robit ce duzhe majsterno Virizani figurki vin shedro daruvav starim druzyam U bagatoh druziv Viktora napriklad Borisa Grebenshikova Oleksandra Lipnickogo zalishilis necke i derev yani popilnichki roboti Coya nunchaki z virizanim na kincyah palic Illichom rozpisani shpaleri i druzhni sharzhi Same v cej chas Viktora vpershe pokazali po telebachennyu v programi Monitor yak talanovitogo rizbyara po derevu 1983 roku Viktor otrimav dovidku pro zakinchennya SGPTU 61 Vkinci 1983 roku Viktor i Marianna opinilis v likarni Vijskkomat Koli voseni 1983 roku Coyem serjozno zacikavivsya vijskkomat Marianna i Viktor razom vidshukali sposib uniknennya sluzhbi v armiyi Bulo virisheno sho Viktor povinen lyagti u psihiatrichnu likarnyu 2 na tak zvanij Pryazhci Marianna vlashtuvalas tudi zh pracyuvati bezkoshtovno hudozhnikom oformlyuvachem Cherez pivtora misyacya jogo vipisali zvidti zakonnim radyanskim psihom Tak za mirkami radyanskogo suspilstva Viktor Coj peretvorivsya v autsajdera Ale v inshomu sviti de grali rok muziku i ne oglyadalis na pravila vin stavav use pomitnishoyu figuroyu Pislya likarni zdorov ya Viktora duzhe pogirshilos A cherez dva tizhni pislya povernennya z likarni Viktor na akustichnomu koncerti z Majkom i Bobom povidomiv publici sho nezvazhayuchi na perezhitij stres vin uzhe rozumiye sho potik atmosfernih opadiv vsogo lishe primhi prirodi Cherez misyac potrapila v likarnyu Marianna u neyi pochalosya zarazhennya krovi vnaslidok nekvalifikovanogo medichnogo obslugovuvannya Pislya povernennya z psihiatrichnoyi likarni z yavlyayutsya pisni Trankvilizator i Ya jdu vuliceyu v zelenomu pidzhaku V grupi z yavlyayetsya postijnij sklad na misce prihodit Yurij Kasparyan na bas gitari graye muzikant Akvariuma yakogo zgodom zminiv Igor Tihomirov za barabannu ustanovku staye Georgij Gur yanov yakij buv navit ne muzikantom a hudozhnikom sho dlya Coya zovsim ne vazhlivo oskilki ci lyudi buli jogo odnodumcyami Grupa perebuvala u tvorchomu poshuku vlasnogo stilyu odyagu Golovne misce u comu poshuku j eksperimentah nalezhalo zahidnim zhurnalam i modnim na Zahodi muzichnim napryamkam Yim hotilos viglyadati duzhe yaskravimi pidvedeni ochi bizhuteriya rvani chubi vse yak u novih romantikiv Cherez ce z grupoyu Kino mav dekilka serjoznih agresivnih konfliktiv Yurij Shevchuk zaznachav v interv yu voni tezh jogo ne prijmali oskilki buli modnikami u toj chas Zgodom grupa viroblyaye svij vlasnij stil odyagu yakij stav teritoriyeyu yih osobistoyi svobodi Rok zirki voni poeti she Voni za pravdu rubayutsya A Coj rubavsya she j za krasu Dmitro Shagin hudozhnik zasnovnik tvorchoyi grupi Mitki Viktor Coj buv nezminnim liderom gurtu Kino mav veliku populyarnist sered leningradskogo andegraundu a piznishe stav vidomim na vsomu radyanskomu prostori U 1983 roci pislya Plenumu CK KPRS nastaye nova faza rok konfrontaciyi Pochatkom cogo bula pidgotovlena kampaniya v presi gazeti obrushilisya na ansambli za yih sirist nesmak bezidejnist Yak priklad poserednosti navodilisya dijsno slabki VIA ta rok grupi tomu j kritika viglyadala cilkom perekonlivoyu Na pochatku 1984 roku rozpochalasya druga hvilya atak na rok a golovnim ob yektom stala samodiyalnist 1984 rik Vzimku 1984 roku za tayemnichih obstavin znik lider gurtu ros Rossiyane Zhora Ordanovskij i z tih pir tak i ne z yavivsya Shvidshe za vse jogo vzhe nemaye v zhivih 4 lyutogo 1984 roci Viktor odruzhivsya z Mariannoyu Svidkom u RACSi buv Boris Grebenshikov yakij vidvidav cyu podiyu v koncertnomu grimi Na vesilli ne bulo tamadi i shikarnogo stola Viktor i Marianna pereyihali zi svoyeyi kvartiri na Ohni do kvartiri materi Marianni na prospekti Veteraniv U travni 1984 roku projshov II koncert Leningradskogo rok klubu de Viktor Coj predstaviv nove elektrichne Kino vzhe bez Ribina Do vistupu na festivali gurt Kino ne dopustilo zhuri Na festival gurt Kino prorvavsya lishe cinoyu uchasti Borisa Grebenshikova i dzvinka Troyickogo z Moskvi Na sceni festivalyu grupa stala sensaciyeyu a Coj zdobuv zvannya laureata Rok klubu yake pidtverdit she dvichi v 1985 i 1987 rr Yak ne micni stini nashih kvartir Ale htos odin ne pidstavit za vsih pleche Ya bachu budinok ya beru v ruki krejdu Nemaye zamka ale ya volodiyu klyuchem Ya ogoloshuyu svij budinok bez yadernoyu zonoyu Ya ogoloshuyu svij dvir bez yadernoyu zonoyu Ya ogoloshuyu svoye misto bez yadernoyu zonoyu Kino Ya ogoloshuyu svij budinok bez yadernoyu zonoyu Sered inshih pisen micnij i zhorstkij postpankovij kvartet vikonav Bez yadernu zonu Ya ogoloshuyu svij budinok bez yadernoyu zonoyu odnu z nebagatoh populyarnih po spravzhnomu i shirih antivoyennih rok pisen Populyarnist pisni viklikana tim sho v cej chas trivala afganska vijna yaka zabirala zhittya tisyach molodih radyanskih gromadyan V cej period Kino zvuchit modno oskilki staranno i zacikavleno sposterigaye za rozvitkom muzichnogo mistectva na Zahodi i namagayetsya zastosuvati najbilsh cikave i pochute u svoyij muzici The Sisters of Mercy The Smiths The Cure ta in pisni gurtu viriznyayutsya bagatstvom svizhih melodijnih znahidok a teksti Viktora romantichno geroyichnoyu patetikoyu poryad z realistichnimi zamalovkami z naturi strimanoyu ironiyeyu i harakternim sardonichnim gumorom V chervni 1984 roku gurt vipuskaye albom Nachalnik Kamchatki Estetichno novi romantiki pochinayut drejfuvati v bik novoyi hvili i postpanku Popri muzichnij ryad vazhlivim staye yaskravij vizualnij ryad ta yih hudozhnye vislovlyuvannya Pisnya Progulyanka romantika daye nove viznachennya nerobam U vidpovid na posilennya rezhimu v Radyanskomu Soyuzi vidbuvayetsya radikalizaciya molodogo pokolinnya Nove pokolinnya bilsh vidkrito zayavlyaye svoyu kulturnu identichnist V seredini 1980 h rokiv vse bilshe rok grup v tekstah pochinayut vse chastishe zachipati socialni ta politichni problemi Vlitku Viktor z Mariannoyu yizdili vidpochivati na more V Koktebel voni znyali sarajchik V comu naselenomu punkti buli avtomati z molodim vinom Voni oboye hodili z Koktebelyu v Starij Krim a zgodom pereyihali v Gurzuf pro sho trohi shkoduvali Na more yih viz Firsov yakij pracyuvav providnikom u poyizdi Leningrad Feodosiya Po povernenni dodomu Viktor stav kochegarom ale ce she ne bula Kamchatka 28 serpnya 1984 roku postanovoyu Ministerstva kulturi gurt Kino zaneseno do chornogo spisku 1985 rik V chervni 1985 roku Viktor z Majkom Naumenkom otrimuyut zaproshennya do Kiyeva na kvartirniki Tam muzikantiv areshtuvali Za 40 dniv do dekretu Marianna vlashtuvalasya na robotu na pivovarnyu ros Vena de pracyuvala rozdavalniceyu piva ta zajmalasya talonami vodiyiv 5 serpnya 1985 roku v podruzhzhya narodivsya sin Oleksandr Rozpochalis bezkinechni turboti U mene bulo pogano zi zdorov yam Marianna ledve ne pomerla v likarni vid sepsisu a Vitya cilimi dnyami prav pelyushki i nochami grav na gitari na kuhni Todi vin pracyuvav mabut na najbilsh merzennij roboti z usih pribirav u bannomu viddilenni po susidstvu Ya dekilka raziv hodila jomu dopomagati i mozhu zapevniti sho ce nudotno Viktor vmiv dobre gotuvati Osoblivo stravi shidnoyi kuhni Zi spogadiv Marianni Coj Robota zajmala 1 godinu z 23 00 do 24 00 vechora v najnezruchnishij chas koli rozpochinayutsya vsi koncerti i tusovki Pracyuvati bulo potribno oskilki isnuvala stattya pro darmoyidstvo Coyu ce duzhe ne podobalos Do bani Viktor pracyuvav ryativnikom na plyazhi na chovnyarskij stanciyi v parku Peremogi v Leningradi U 1985 roci muzikanti zakinchili zapis albomu Nich ale albom ne vijshov u svit cherez yakis plani zvukorezhisera Viktor pokidaye borotbu za vihid albomu i sidaye za napisannya inshogo albomu v domashnij studiyi Vishni Albom buv napisanij duzhe shvidko i otrimav nazvu Ce ne lyubov Kamchatskij period Coya shaslivij period dlya Kino Muzikanti nasolodzhuyutsya slavoyu ale she ne nesut na sobi tyagar simvoliv pokolinnya Voni vistupayut na festivalyah u Leningradi j yizdyat do Moskvi shob dati kvartirniki U 1985 roci francuzkoyu televizijnoyu kompaniyeyu ZARADOC Films buv znyatij dokumentalnij film Rok navkolo Kremlya fr Rock autour du Kremlin yakij rozpovidav francuzkomu teleglyadachevi pro radyanski rok kolektivi yaki na toj moment she perebuvali v pidpilli rozpovidayetsya pro te yak v cilomu bula vlashtovana muzichna industriya v SRSR Na zapitannya vidpovidaye kerivnik firmi gramzapisu Melodiya U filmi berut uchast muzikanti grup Kino Akvarium Sekret Bravo a takozh Sergij Kurohin Stas Namin Artemij Troyickij ta Alla Pugachova U 80 ti roki pislya periodu zastoyu v SRSR u 1985 roci kvitnevij Plenum KPRS vidbuvayutsya sprobi reformuvannya socialistichnoyi ekonomiki yaki napravleni na podolannya padinnya tempiv ekonomichnogo rozvitku i in Poyava na gorizonti ciyeyi novoyi hvili posluzhit katalizatorom radikalnih zmin na pidpilnij rok sceni prijdut svizhi muzichni ideyi Same cej chas stane dlya Viktora novoyu epohoyu jogo tvorchosti Dlya grupi Kino bagato chogo zminyuyetsya koli 1985 roku do vladi v SRSR prihodit Mihajlo Gorbachov i jogo socialni ta ekonomichni reformi osoblivo politika glasnosti i perebudova 1987 r vikrittya socialnih i ekonomichnih problem Radyanskogo Soyuzu i dozvil vidkritogo obgovorennya yih u zasobah masovoyi informaciyi Glasnist poslabila obmezhennya na ZMI i dozvolila rok gurti pro yaki budut pisati i pokazuvati po televizoru Same v seredini 1980 h pochatku 1990 h rokiv rok ruh vihodit z zamknutogo prostoru andegraundu na stadioni i stanovitsya golosom pokolinnya Simvol pokolinnya Nova epoha Viktora Viktor Coj sfotografovanij bilya Budinku knigi u kvitni 1986 roku V seredini 80 h u napivlegalnih koncertah dlya Viktora nastupaye moment istini vin peretvoryuyetsya z muzikanta na geroya epohi Viktor Coj buv skromnim i zamknutim do pevnoyi pori Ce prodovzhuvalos lishe do chasu poki vin ne stav zirkoyu A zirkoyu vin stav u kinci 1984 roku na pochatku 1985 roku koli albom Nachalnik Kamchatki stav vsenarodno viznanim i ulyublenim Vin shvidko zminivsya i stav realnim gospodarem svoyeyi doli j polozhennya Oleksandr Lipnickij muzikant zhurnalist drug Viktora Coya Im ya Kino ta avtora pochinaye poshiryuvatis po vsij krayini Rozpochinayetsya shodzhennya do slavi 1986 rik Z prihodom do vladi M Gorbachova suspilstvo pov yazuvalo spodivannya na dokorinni politichni i socialno ekonomichni reformi Suspilstvo ne malo chitkih uyavlen pro napryam i harakter reform ale nihto ne sumnivavsya v yihnij neobhidnosti Lyudi pochinali rozumiti sho komunistichnij eksperiment ne pracyuye i sho vse maye zminitisya Navkolo Gorbachova zgurtuvalasya nevelika grupa politichnih diyachiv yaki vvazhali sho dalshe galmuvannya reform prizvede do vtrati vplivu kerivnictva partiyi v suspilstvi i do poslablennya pozicij Radyanskogo Soyuzu na mizhnarodnij areni U sichni 1986 roku vijshov u svit albom Nich yakij piznishe povtorila Melodiya z podachi Andriya Tropillo Za deyakimi pidrahunkami albom rozijshovsya dvohmiljonnim tirazhem Melodiya vipustila cej albom ne povidomivshi Viktoru Pro cej vchinok Melodiyi Coj duzhe rizko vislovlyuvavsya u svoyih interv yu Vin tak i ne probachit cej vchinok tak zvanogo piratstva Melodiyi Viktoru zvisno zh ne zaplatili ni kopijki za albom takozh vin duzhe negativno postavivsya do oformlennya konvertu plativki Do vsih svoyih albomiv Viktor robiv oformlennya sam lishe do Grupi krovi i Zirki na im ya Sonce u spivavtorstvi z Gustavom Dekoli obkladinki albomiv mali varianti napriklad Nachalnika Kamchatki Viktor spochatku oformiv sam a piznishe z yavilas obkladinka yaku zrobiv znajomij hudozhnik Vid imeni grupi Kino Viktor poyasnyuvav sho voni ne proti zapisuvatis na Melodiyi i za inteligentski vidnosini mizh lyudmi Viktor Coj nalashtovuye gitaru pid chas akustichnogo koncertu v Leningradi 1986 rik U 1986 roci u moskovske kafe Metelica naviduyutsya Viktor Coj i grupa Kino Pro ce zberigsya zapis 1986 roku Fotograf Sergij Borisov tayemno pronis videokameru u zal de kuratori zaboronili provoditi videofiksaciyu koncertu shob zapobigti rozpovsyudzhennyu rok zarazi U comu zali she cherguvali pracivniki KDB Zgodom nadijshla vkazivka zupiniti koncert a glyadacham rozijtis Prote Viktor ne zijshov zi sceni i prijnyavshi ce yak viklik grupa rozpochala vikonuvati Elektrichku Koli Viktoru vse taki vimikayut mikrofon pisnyu pidhoplyuye publika oskilki lyudi v zali vzhe znayut slova Zal vgolos spivaye Elektrichka veze nas tudi kudi ya ne bazhayu Hocha Coyu vse she mozhut perervati abo skasuvati koncert ale v seredini 80 h rokiv Coj zdobuvaye taku populyarnist sho vzhe nihto ne mozhe zaboroniti jomu spivati te pro sho vin hoche U 1986 roci Coj namagayetsya vikoristovuvati vidkritu atmosferu ta gromadsku dumku z publichnogo oburennya i vipuskaye pisnyu hit pid nazvoyu Zmin ros Peremen U pisni molode pokolinnya vimagaye zmin u radyanskij sistemi Vpershe cya pisnya prozvuchala navesni v 1986 roci na IV festivali Leningradskogo rok klubu Viktoru Coyu vruchili diplom za najkrashi teksti Z interv yu Viktora Coya Leningrad 1986 r Vse sho nami ruhaye ce entuziazm i tyaga prosto vnutrishnya tyaga do tvorchosti Chogo mozhlivo mozhe ne buti u bagatoh iz bagatoh navit mozhlivo zirok na Zahodi Yaki prosto vikonuyut kontrakti Meni tak zdayetsya Ya ne znayu Ya nikoli i ne dumav pro te shob stati serjoznim muzikantom Tomu sho ce pov yazano dlya mene z kompromisami pevnimi I ce pide na shkodu muzici i na shkodu pisnyam tomu sho pisni yaki ya pishu i pisni yaki mi grayemo mi robimo tilki tak yak mi hochemo Odnak v interv yu yake translyuvalosya na radyanskomu telekanali nezabarom pislya smerti Viktora vin stverdzhuye sho jogo pisni chasto traktuvalisya publichno nepravilno i vin namagavsya unikati bud yakih politichnih namiriv u svoyih tekstah Zokrema pisnya Zmin yaka shiroko vikoristovuvalasya v ruhah z Perebudovi za slovami Coya ne maye nichogo spilnogo z politikoyu Gorbachova U pevnomu sensi Coj hotiv peredusim glibshih nizh suto politichnih zmin Piznishe grupa Kino poyihala v Kiyiv na znimannya filmu Kinec kanikul Grupu chasto turbuvav pro ce i navit naviduvav z vizitami kiyivskij rezhiser pochatkivec Rezhiserom cogo filmu buv vipusknik rezhiserskogo fakultetu Kiyivskogo institutu kulturi Pered samim vid yizdom gurtu do Kiyeva stalasya Chornobilska katastrofa ale muzikantiv ce ne zupinilo Filmuvannya trivalo pivtora misyacya Meshkali v Kiyevi v goteli Slavutich Sceni filmu znimali na ozeri Telbin Kiyiv U 1986 roci vkinci lita sim yi dopomagaye Sergij Firsov vin vlashtuvav Coya v kotelnyu zhinochogo gurtozhitku kudi nedavno prijshov pracyuvati sam Voni z Viktorom zakinchuyut vidpovidni kursi Cyu kochegarku v samomu centri Leningradu v majbutnomu shvidko nazvut Kamchatkoyu tak nazivalas pisnya Coya yaku vin napisav za 5 rokiv do togo Rashid Nugmanov yak ce pobachiv pochav znimati film Jya hha potim Aleksej Uchitel film Rok Viktor z Bashlachovim vlashtovuvatimut tam improvizovani koncerti kochegarka peretvoritsya v disidentsku mekku Ce bula vugilna kochegarka yaka pracyuvala cilodobovo Coj vzhe mav bagato shanuvalnikiv Nazva kotelni zakripilasya v toj chas koli Coj tam praktichno vzhe ne z yavlyavsya priblizno z oseni 1987 Chomu rok muzika do cogo chasu zustrichaye opir Tomu sho lyudina yaka robit shos nove zavzhdi voyuye z chimos starim Vona postijno perebuvaye v konflikti Ce yak pravilo zavzhdi desho rizikovano Ale kult poserednosti pro yakij nini bagato govoryat vinik yakraz za logikoyu yak bi chogo ne vijshlo i nehaj ce ne krashe sho ye ale zate vse bude spokijno I toj hto potraplyaye v cyu sistemu uzhe avtomatichno pidganyayetsya pid serednij zagalnij riven vklyuchayetsya v davno vidpracovanu shemu urivok interv yu V Coya Togo samogo roku Viktor zumiv domovitis z Budinkom kulturi Nevskij na 1000 misc de vistupiv Voseni grupa yizdila z koncertami do Tallina i Rigi Gonorar skladavsya viklyuchno z oplati transportnih kvitkiv na poyizdku v obidva kinci Takozh 1986 roku vidbuvsya koncert u Palaci Molodi koli vpershe z yavilas na sceni Dzhoanna Stingrej Coj spivav z neyu pisnyu Ruhajsya ruhajsya tancyuj zi mnoyu Cej koncert Kino vidbuvsya na nastupnij den pislya zustrichi u verhah Viktor duzhe nespodivanim tekstom navit dlya blizkih lyudej predstaviv publici Dzhoannu Na zhal u Rejk yaviku kerivniki nashih dvoh krayin ne zmogli domovitisya Ale tut na sceni mi rosiyani j amerikanci mozhemo dosyagti povnogo vzayemorozuminnya Mi hochemo dovesti sho hochemo miru Voni vikonali dvomovnu pisnyu Cya promova Viktora bula reakciyeyu na togochasni podiyi U drugij polovini 1980 h rokiv radyanska ekonomika balansuvala na mezhi i ne mogla vidpovidati amerikanskim vitratam na ozbroyennya Gorbachov u zhovtni 1986 roku na zustrichi v Rejk yaviku zaproponuvav 50 ve skorochennya yadernoyi zbroyi v SShA i SRSR Prote cya propoziciya bula vidhilena U 1986 roci Coj graye bagato akustichnih koncertiv yizdiv u rizni mista ale fizichno ne mig prijnyati i malu chastinu zaproshen yaki sipalisya na nogo Populyarnist rosla a telebachennya i presa yak i ranishe ne pridilyali Coyu uvagi U kinci grudnya 1986 roku Viktor yizdiv do Moskvi de otrimav zaproshennya vid Sergiya Solovjova na znimannya v epizodi filmu z vikonannyam pisni Voseni i vzimku 1986 Coj brav uchast u znimanni filmu Assa Koli rezhiser rozpoviv Viktoru sho dlya znimannya finalnoyi chastini filmu potribna masovka Coj zaprosiv svoyih faniv i prijshlo 15 za inshoyu informaciyeyu 10 tisyach osib Viktor zaproponuvav zrobiti bezkoshtovnij koncert i pid chas cogo vidznyati epizod Cej film stane pochatkom vidhodu odin vid odnogo Mariani i Viktora 1987 rik U chervni 1987 roku na Plenumi CK KPRS progolosheno programu radikalnoyi reformi upravlinnya ekonomikoyu sho peredbachala perehid vid administrativnih do ekonomichnih metodiv upravlinnya Ekonomichna politika otrimala nazvu perebudovi bulo zaproponovano model demokratichnogo abo rinkovogo socializmu z odnochasnim formuvannyam novogo politichnogo mislennya ta demokratizaciyeyu politichnoyi sistemi U 1987 roci v krayini pochinayutsya reformi Perebudova i glasnist vivodit rok z prostoru pidvaliv kvartirnih koncertiv i miscevih klubiv na prostori velikih koncertnih zaliv festivaliv i stadioniv Ranishe pidpilna muzika teper priznayetsya majzhe oficijno Rok grupi otrimuyut mozhlivist provoditi koncerti bez bud yakoyi reyestraciyi v derzhavnih koncertnih ustanovah i bilsh togo zaroblyati cim Gurt Kino priyednavsya do Leningradskogo rok klubu de prosluhovuvalis programi i de gurt otrimav dozvil na vistupi Gurt vistupav na pravah samodiyalnosti vistupi ne mogli buti dzherelom dohodu Yurij Kasparyan ta Viktor Coj pid chas koncertu v Leningradi 1987 rik V lyutomu 1987 roku v kotelni Kamchatka Viktor napisav opovidannya Romans U svoyemu interv yu pislya koncertu v m Dubna vin davav vidpovidi na zapiski Viktor rozpovidaye sho grupa Kino ne pragne na veliku scenu chi stavati profesionalnimi muzikantami oskilki polozhennya v yakomu grupa znahoditsya najkrashe z mozhlivih A takozh sho grupa vidmovlyayetsya znimatisya v teleperedachah oskilki z nimi znimayut bilya 14 ti godin videomaterialu a potim vipuskayut v pereglyad najslabkishi momenti i sho grupi bilshe podobayetsya pryamij efir Pislya mista Dubna gurt zaprosili do Chelyabinska Za elektrichnij koncert zaplatili zhivi groshi Gurt zustrichav specialnij komitet yakij vimagav prosluhovuvannya repertuaru pered vihodom na scenu Prote v zali narostalo nevdovolennya glyadachiv vid trivaloyi zatrimki i grupu vipustili na scenu bez prosluhovuvannya komitetom 19 24 travnya 1987 roku v Velikomu zali Vilnyuskogo Palacu sportu prohodiv festival Lituanika 87 v yakomu brav uchast i gurt Kino Rok zhittya jshlo dosit zhvavo prote socialni procesi v krayini jshli she shvidshe Slovo glasnist kotre spochatku zvuchalo yak napivabstraktnij zaklik stavalo shodennoyu realnistyu V 1987 roci Dzhoanna Stingrej podaruvala grupi Kino portativnu zvukozapisuvalnu studiyu na 4 kanali na yakij gurt uves rik zapisuvav Grupu krovi Cej albom vijshov pislya togo yak Viktor zavershiv znimannya u filmi Golka Z Solovjovim Coya znajomit Grebenshikov privodit na koncert grupi Kino Zgodom Solovjov poznajomit Coya iz svoyim uchnem Rashidom Nugmanovim Do vipusku albomu Grupa krovi Coj zaspivav jogo programu na chergovomu leningradskomu rok festivali yakij stav dlya Kino ostannim Tam yim vruchili priz za tvorche povnolittya Bilshe gurt na festivalyah rok klubu ne vistupav Poyavi albomu Grupa krovi pereduvav chergovij perehidnij period sho virazhavsya v zatyazhnih poshukah novogo stilyu Dvi poperedni roboti Ce ne lyubov i Nich zapisani v studiyah u Vishni ta Tropillo v rezultati ne vistrilili Ce buv yavno nevdalij koncert Coj zaspivav zovsim inshim golosom v yakomu sebe she ne vidchuv Novij repertuar viglyadav kalamutnim i nerozbirlivim Osoblivo mene vrazila pekelna monotonnist v aranzhuvannyah yaki zdavalisya todi vidverto dubovimi Mozhlivo v meni govorili revnoshi I tilki znachno piznishe ya zrozumiv sho v comu povoroti Coj buv pravij tochno rozrahuvavshi vse nadovgo vpered zgaduye basist Oleksandr Titov nezadovgo do cogo pokinuv Kino pro vistup na IV festivali Leningradskogo rok klubu z programoyu sho pereduvala Grupi krovi Voseni 1987 roku Viktor Coj znimayetsya u filmi Golka Pid chas znimannya cogo filmu v Alma Ati buli napisani deyaki kompoziciyi gurtu Kino yaki zgodom stanut kultovimi Zirka na im ya Sonce Misce dlya kroku vpered Pachka sigaret Pislya povernennya zi znimannya filmu vin vidpracovuvav v Kamchatci propusheni zmini yaki v borg vidpracovuvali bez nogo druzi Film Assa vvazhayut tochkoyu vidliku novoyi epohi Cej film Sergiya Solovjova vihodit u 1987 roci de u finalnij sceni Viktor Coj zaspivav pisnyu Zmin ros Peremen Viktor staye vidomim shirokij publici 17 mln 800 tis lyudej pereglyane Assu za chas prokatu po krayini Viktor znyavsya v dvoh molodizhnih filmah Assa i Golka de zigrav faktichno samogo sebe pohmurogo nebagatoslivnogo odyagnenogo v use chorne ce buv spravzhnij triumf samotnogo romantika vichnogo bijcya pisav Artemij Kivovich Troyickij Geroj cogo filmu v yakomus sensi lyudina nizvidki Vin meni duzhe blizkij po duhu Ya v principi nichogo ne grav a namagavsya povoditisya tak yak bi mig sebe povesti v takij situaciyi ale v ramkah scenariyu zvichajno Ya nichogo ne stvoryuyu prosto vihodzhu na scenu i spivayu Ya sam obraz Viktor Coj pro golovnogo geroya filmu i pro sebe Nova kaseta Kino Grupa krovi sered zagalnogo rozpadu v comu periodi vidbuvayetsya znachnij rozpad rok grup sprijmalasya yak monolit simvol viri Kino zalishalosya chi ne yedinoyu grupoyu u yakoyi shalena populyarnist anitrohi ne zipsuvala pochatkovu chistotu obrazu Mi hotili spivati ne bulo sliv Mi hotili spati ne bulo sniv Mi nosili traur orkestr grav tush U nashih ochah zoryana nich U nashih ochah vtrachenij raj U nashih ochah zakriti dveri Sho tobi potribno vibiraj Originalnij tekst ros My hoteli pesen ne bylo slov My hoteli spat ne bylo snov My nosili traur orkestr igral tush V nashih glazah zvezdnaya noch V nashih glazah poteryannyj raj V nashih glazah zakrytaya dver Chto tebe nuzhno vybiraj Viktor Coj V nashih glazah 1987 buv rokom prorivu dlya Kino Vipusk yih p yatogo albomu Grupa krovi spracyuvav Vidkritij politichnij klimat v glasnosti dozvoliv Coyu napisati teksti yaki nihto do nogo ne zmig vikonuvati bilshist trekiv albomu buli spryamovani na molod Radyanskogo Soyuzu i promovlyali yij brati vse pid kontrol i zminyuvati krayinu V deyakih pisnyah buli rozglyanuti socialni problemi sho paralizuyut naciyi Coj staye geroyem sered radyanskoyi molodi a Kino najpopulyarnishoyu rok grupoyu Ostanni tri roki zhittya Viktora roki jogo zoryanogo uspihu Yaksho suchasnij vitchiznyanij kulturi ye kultova figura 1 to ce bez vsyakogo sumnivu Viktor Coj Ne lishe yak vikonavec spivak avtor svoyih pisen ale i yak svoyeridnij mif yakij vzhe projshov perevirku chasom Zalishayetsya vidkritim lishe pitannya na skilki vin jogo dolya jogo tvorchist buli zv yazani z kinematografom Tak yak jomu vdalosya zrobiti vidnosno malo v kino Vin zigrav odnu golovnu rol v odnomu velikomu filmi v filmi Golka I bagato hto tomu sumnivayutsya sho same v kinematografi jogo talant vtilivsya v najbilshij miri Ya ne pogodzhusya z dumkoyu sho Viktor Coj ne realizuvav sebe v kino Ne lishe tomu sho gurt yakim vin keruvav nazivavsya Kino a tomu sho vzhe jogo persha poyava na ekrani v kartini Sergiya Solovjova Assa stala sensaciyeyu Pam yatayete koli ya vpershe pobachiv Assu mene vraziv kontrast mizh dostatno trivialnoyu intrigoyu filmu i nichim neprimitnim jogo hudozhnim rishennyam i ostannimi hvilinami Koli na ekrani yakraz z yavlyayetsya Viktor Coj pivtori hvilini pravdi nibi spokutuvali vse inshe Kiril Razlogov u peredachi Kult Kino Rashid Nugmanov tezh yak profesional virishiv pobuduvati vsyu svoyu kartinu Golka os yak nibi na personazhi Coya Harakter golovnogo geroya vin spisuvav z nogo bo jomu nibi zdavalosya osoblivim te sho Coj nibi lyudina nizvidki os vin ne ye produktom svogo seredovisha vin ne ye sinom svoyih batkiv vin ne ditya svogo chasu Vin nibi yak lyudina z majbutnogo duzhe cilna duzhe yaskrava yaka prisluhayetsya do navkolishnih nikoli ni na kogo ne oriyentuvavsya yakij tochno znav sho virno a sho nevirno i sho dobre i sho pogano interv yu Nataliyi Razlogovoyi v peredachi Kirila Razlogova Kult Kino Sergij Bugayev hudozhnik muzikant aktor Z Viktorom Coyem u nashe movne seredovishe u nashe psihopole uvijshli novi sensi sensi Coya Krayina zminyuvalas na ochah lyudi vchilis zhiti po inshomu shukali novi oriyentiri Coj z jogo vnutrishnoyu svobodoyu i pochuttyam vlasnoyi gidnosti viyavivsya duzhe potribnim Prijshov jogo chas Vin pisav pisni pro te pro sho dumayut miljoni Te sho Coj figura kolosalnogo masshtabu meni bulo zrozumilo she u 1985 roci koli mi z nim poznajomilis A te sho vin velikij rosijskij poet z kozhnim rokom vse bilshe utverdzhuyus u comu Kostyantin Kinchev lider grupi Alisa Sergij Bugayev Takim chinom za dopomogoyu rok muziki zdijsnilis veliki socialni politichni i najgolovnishe kulturni transformaciyi velikogo duzhe malo ruhomogo pid nazvoyu radyanskogo suspilstva Togo roku grupa takozh dala koncerti v Novorosijsku i Simferopoli U zhitti Viktora z yavlyayetsya insha zhinka Nataliya Razlogova z yakoyu Viktor poznajomivsya u Moskvi na znimanni filmu Assa Nezabarom vona stane jogo civilnoyu druzhinoyu Nataliya pracyuvala perekladachem sinhronistom perekladala filmi z francuzkoyi movi 1988 rik V SRSR u 1988 roci z iniciativi generalnogo sekretarya CK KPRS M Gorbachova vprovadzhuvalasya konstitucijna reforma reforma kompartijno radyanskoyi sistemi derzhavnoyi vladi v SRSR Diyuchi v ramkah byurokratichnoyi perebudovi reformatori pragnuli pristosuvati radyanskij lad do viklikiv suchasnosti shlyahom demokratizaciyi politichnogo rezhimu Pislya vihodu kinofilmu Golka rezh Rashid Nugmanov 1988 r krayina ostatochno zdobula svogo geroya vin odinokij nebagatoslivnij i chesnij zhertvuye soboyu zaradi spravedlivosti Albom Grupa krovi yakij vijshov vslid za filmom mav grandioznij uspih Vin buv nemovbi prodovzhennyam ciyeyi kinoistoriyi golovnogo geroya na prizvisko Moro vbivayut v ostannih kadrah ale pisnya prodovzhuye zvuchati ce oznachaye sho smert she ne kinec Za opituvannyami oficijnih i neoficijnih vidan albom Grupa krovi stav najkrashim albomom 1988 roku Albom otrimav fenomenalnu populyarnist tak sho vin porodiv period yakij nazivavsya KINOmaniya V ostannih albomah Coya z yavlyayetsya gustij muzhnij golos yakogo ne bulo v albomi 45 Vin robit sobi novij golos Mihajlo Zhitinskij pismennik zhurnalist avtor knig pro rosijsku rok kulturu i rok muzikantiv Zminyuyetsya i obraz samoyi grupi vid naryadnih novih romantikiv ne zalishayetsya i slidu na zminu yim prihodyat chotiri voyini rok muziki v chornih dovgih plashah Vin odin z muzikantiv u nashij rok muzici yakij ves chas zminyuvavsya i temi jogo pisen v pershu chergu i navit muzichni rishennya ves chas na novij plastinci novi Oleksandr Lipnickij muzikant zhurnalist Nastupaye doroslishannya lirichnogo geroya pisen grupi Kino vidbuvayetsya povorot do serjoznishih problem chuti zakliki do aktivnih dij moralnogo onovlennya Kino ne lishe grali krashe nizh bud koli v pisnyah Viktora Coya z yavivsya nespodivanij optimizm i socialna pozitivnist daleki vid nedavnih deklaracij vidchuzhennya Yaskravo ce zasvidchuye pisnya ros Poprobuj spet vmeste so mnoj She odna vazhliva podiya chervnya v SShA vijshov na plativci podvijnij albom Chervona hvilya skompilovanij molodoyu energijnoyu kalifornijkoyu Dzhoannoyu Stingrej sho predstavlyav po shist pisen Akvariuma Alisi Kino i Divnih igor Viktor dav u SShA nevelikij koncert Amerikanski menedzheri vlashtuvali vistavku hudozhnih robit Coya Z veresnya 1988 roku administratorom i direktorom grupi Kino staye Yurij Byelishkin yakij pochinaye pracyuvati z gurtom z pochatkom postijnih roz yizdiv Byelishkin profesionalnij menedzher veteran peterburzkoyi rok sceni i avtor ryadu guchnih u 70 h rokah pidpilnih koncertiv i rok festivaliv piznishe pracyuvav z DDT Vsi pributki Byelishkin viddavav Viktoru a toj dali rozporyadzhavsya finansami Na gurt Kino ochikuye pochatok zirkovih gastrolej Buv zapisanij albom Zirka na im ya Sonce Albom pochali pisati naprikinci 1988 roku i zakinchili v sichni 1989 roku 16 listopada 1988 roku v Luzhnikah grupa Kino brala uchast u memorialnomu koncerti Oleksandra Bashlachova Pered cim koncertom Viktor osobisto zvertavsya do administraciyi Palacu Sportu Luzhniki shob zvilnili parter oskilki publika mozhe zahotiti potancyuvati Administraciya do Viktora ne prisluhalas 1988 go roku v Palaci Sportu Luzhniki Moskva administraciya palacu vidklyuchila gurtu aparaturu pid chas koncertu pislya togo yak tisyachi lyudej vstali i pishli do sceni Pislya vimknennya mikrofona Coj skazav Mi povinni buli zaspivati she p yat pisen ale pislya Sashi simnadcyatogo lyutogo v Leningradi naklav na sebe ruki Sasha Bashlachov ne budemo Hlopci mi peremogli numo teper organizovano pokinemo Luzhniki abi ne dati yim nagodi V usomu zvinuvatili grupu Kino i negajno skasuvali uchast gurtu v teleperedachi Intershans Svidchennya togo sho Viktor dobre rozumiv sho jogo slava viklikana tim sho pisni torkayutsya nagalnih tem togo chasu Zvichajno meni priyemno sho lyudyam podobayetsya muzika sho lyudi prihodyat na koncerti Zal zavzhdi povnij i tak dali Ya prekrasno rozumiyu naskilki ce pitannya potraplyannya v chas Ya v yakomus sensi v nogo potrapiv Ale tochno tak samo mig i ne potrapiti pisni vid cogo girshimi bi ne stali muzika tezh Viktor Coj Chastina z interv yu programi Do 16 i starshe 1988 r A ti hotiv bi shob grupa Kino poyihala nu v zakordonni gastroli Nu skazhi nu chomu ti ne hochesh robiti cogo Nu tomu sho ya prekrasno usvidomlyuyu sho ce nikomu tam ne cikavo I sho ne mozhe buti cikavoyu grupa sho spivaye inozemnoyu movoyu i nevidoma Ugu Os A yihati ya ne znayu shob shos tam kupiti sobi magnitofon Privezti jogo syudi i divitisya yaki tam chudovi mashini yaki tam chudovi goteli Zvichajno mahaye v storoni golovoyu z nezgodoyu tilki chas vtrachati Navisho Viktor Coj Chastina z interv yu programi Do 16 i starshe 1988 r Popri te sho Coj buv velicheznoyu zirkoyu vin yak i ranishe zhiv zvichajnim zhittyam Viktor prodovzhuvav pracyuvati v kotelni zhitlovogo budinku sho divuvalo bagatoh Coj zayavlyav sho nasolodzhuyetsya robotoyu i jomu takozh potribni buli groshi shob pidtrimati grupu oskilki voni vse she ne otrimuyut derzhavnoyi pidtrimki a yihni albomi buli skopijovani i projshli po vsij krayini cherez samvidav bezkoshtovno Zhurnalist Vi zaraz perebuvayete na hvili Vi ne boyites opinitis pid hvileyu Viktor Ya ne perebuvayu na hvili Zhurnalist Ale vas lyublyat Velikij azhiotazh navkolo vashogo imeni Viktor Ce pitannya yak vam skazati zovnishnogo harakteru Tobto ya dlya sebe ne perebuvayu na hvili Ya pishu tobto ya zhivu tochno tak yak i zhiv 3 roki tomu p yat rokiv tomu Zhurnalist Skazhit Viktor yaki u vas teper vidnosini skazhimo tak z oficijnoyu kulturoyu Z oficijnimi organizaciyami Oskilki tak chi inakshe vse odno vid nih zalezhite Vstupayete z nimi v yaki nebud vidnosini yak muzikant yak vikonavec Viktor Zhodnim chinom Ya namagayus nikoli ni vid kogo ne zalezhati Zhurnalist Vi vpevneni sho vam ce vdastsya Viktor Zvichajno Interv yu Viktora Coya v Murmansku Kviten 1989 roku chastina 2 iz 3 U period 1988 1990 rokiv Viktor povertayetsya do zanyat zhivopisom a jogo kartini dovoli cikavi z hudozhnoyi tochki zoru dekilka raziv vistavlyayutsya na riznih vistavkah U 1988 roci Viktor zvilnivsya z roboti v kotelni U 1988 roci te sho Viktor vvazhav nezdijsnennim vidbulosya vin poletiv v SShA na dva tizhni V aeroporti yih zustrichala Dzhoanna Stingrej yaka virushila u vzyatomu z ciyeyi nagodi naprokat bilomu limuzini z barom i televizorom Dva tizhni mi proveli yak diti nasolodzhuyuchis zhittyam Viktoru vse duzhe podobalosya Mi skakali na konyah katalisya na snigomobilyah yizdili na okean buli v Las Vegasi Hodili po magazinam i nareshti poyihali v Disnejlend yakij spodobavsya Viktoru najbilshe Zi spogadiv Dzhoanni Stingrej 1989 rik U sichni 1989 roku Kino davali odin blagodijnij koncert v Daniyi uchast u blagochinnij akciyi ruhu Nekst Stop u fond Virmeniyi na korist postrazhdalih vid zemletrusu Viktor za piv roku vivchiv anglijsku movu i samostijno davav interv yu na radio v Daniyi 15 lyutogo pershij pokaz Golki za kordonom na MKF v Zahidnomu Berlini V 1989 roci Viktor z grupoyu daye dva koncerti v Olimpijskomu 5 6 7 travnya 1989 roku Viktor Coj i rok grupa Kino davala koncerti na minskomu stadioni Dinamo Koncert organizovuvala Leningradska teatr studiya Benefis Yu Byelishkin Chastinu zaroblenih groshej pererahuvali v Biloruske viddilennya Vsesoyuznogo dityachogo fondu im V I Lenina i u fond organizaciyi svyata mista Minsk 89 Na vsih koncertah buv anshlag Na kozhen koncert prihodilo po 18 tisyach glyadachiv Cina kvitka 3 4 rubli U 1989 roci za divnim kontrastom z sensacijnimi debatami u Verhovnij Radi i burhlivimi podiyami v Pribaltici 28 lipnya 1989 Verhovna rada Latvijskoyi RSR progolosila deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet u rokeriv yavno padaye interes do socialnoyi problematiki Ale v stolici legalnij rok yak i ranishe vvazhavsya dzherelom pidvishenoyi nebezpeki i bud yakij masshtabnij zahid napovnyuvali velicheznoyu kilkistyu milicioneriv U Moskvi roztashovana bilshist studij zvukozapisu yak derzhavnih tak i kooperativnih Tut zhe shtab firmi Melodiya yaka j do 1991 roku zalishayetsya monopolistom iz vipusku gramplativok Krim togo do Moskvi pereyizhdzhaye Yurij Kasparyan zi svoyeyu druzhinoyu Dzhoannoyu Stingrej 1989 roku Coj ostatochno perebirayetsya iz Leningrada do Moskvi Tak zruchnishe dlya roboti prosuvannya gurtu i krim togo dlya cogo ye j privatna prichina Ostanni roki zhittya Vitya proviv z inshoyu zhinkoyu Yiyi zvati Natasha Ce trivalo tri roki i bulo duzhe serjozno Pro nashe rozluchennya ne jshlosya tomu sho isnuvav Sasha Mi vzhe pererosli ci vesillya rozluchennya Zi spogadiv Marianni Coj Pered sinom Viktor vibachavsya v pisni Malyuk ros Malysh U Moskvi Viktor zhiv zi svoyeyu civilnoyu druzhinoyu Nataliyeyu Razlogovoyu v nevelikij trikimnatnij kvartiri na Profspilkovij vulici bilya metro Konkovo U kvartiri prozhivali she troye lyudej sin Nataliyi mama i sestra Viktor Coj pro glasnist i perebudovu Zhurnalist Chi virite vi Gorbachovu Viktor dovgo dumaye Nda zaraz podumayu Rozumiyete z poyavoyu ciyeyi lyudini shos pochalo zminyuvatis Ya ne znayu chim ce vse zakinchitsya Ale shos pochalo vidbuvatis Ya ce mozhu lishe vitati Ya ne znayu naskilki vin osobisto zigrav u comu yakus rol che ce tak bi moviti istorichna neobhidnist Chim vse ce zakinchitsya tezh ne znayu Kozhna lyudina spodivayetsya na krashe Zhurnalist Tak vi spodivayetes Viktor Bezumovno Interv yu Viktora Coya v Murmansku Kviten 1989 roku chastina 2 iz 3 1989 roku u svit vijshov albom Zirka na im ya Sonce yakij buv pershim i yedinim v istoriyi grupi zapisanim u profesijnij studiyi Studiya nalezhala Valeriyu Leontyevu Pro cyu studiyu domovivsya direktor Kino Yurij Byelishkin Albom yakij povtoriv triumf Grupi krovi ne viklikav zhodnih emocij u superfirmi Melodiya i Coyu z Byelishkinim nihto z Melodiyi ne telefonuvav ne proponuvav spivpracyu U kvitni gurt davav koncert u Franciyi na velikomu rok festivali v misti Burzh Le Bourges Zhoel Bastiner atashe po kulturi Franciyi v Moskvi buv odnim iz trijki entuziastiv kotri organizuvali na svoyi finansovi zasobi i na svij strah i rizik koncerti rosijskim grupam u Franciyi na comu festivali V comu zh misyaci u Franciyi vihodit plastinka Kino Ostannij geroj Za slovami Ajzenshpisa poyizdka u Franciyu obijshlasya gurtu v 400 000 rubliv U 1989 roci Viktor Coj vzyav uchast u festivali Zolotij Dyuk v Odesi Za slovami Viktora i Nataliyi na festivali voni pochuvalisya yak na chuzhij vechirci oskilki kinofilm Viktora Golka duzhe vidriznyavsya vid strichok predstavlenih na festivali Urivok interv yu Nataliyi Razlogovoyi pid chas festivalyu Cej film Golka ce film novogo zrazku A vse sho tut pokazuyut starogo zrazka I bilshe togo lyudi tut yaki prisutni ves vik vid 40 i vishe Tomu navit koli tut z yavlyayutsya molodi lyudi do 30 voni viglyadayut yak nashi kooperativni dzhinsi nibi zrobleni tilki sho a vserivno moda zastarila na 5 rokiv Tomu mi tut na chuzhij vechorinci Tut vse starogo zrazka vklyuchayuchi molodih lyudej kotri tut predstavleni Tomu nibi kompaniyu tut sobi po interesam pidibrati nemozhlivo i film tezh ochevidno bude viglyadati nezvichajno na vsomu comu tatovomu foni Tomu sho ce ne tatove kino i tomu tati prosto ne znayut yak na ce reaguvati Rozumiyut sho v comu shos ye ale ce yim zovsim ne podobayetsya i voni ne rozumiyut pro sho tut mova Tomu film Golka bude drugim bilmom dijsno Mozhlivo lyudi budut vidchuvati sho za cim majbutnye i budut hvaliti Yak Solovjov kotrij zrobiv kinostrichku na bazi rok muziki ne tomu sho vona jomu podobayetsya a tomu sho vin vidchuvaye sho za cim majbutnye sho ce ta mova yaku rozumiye osnovna masa glyadachiv Kinokritiki zhurnalu Radyanskij ekran proveli opituvannya za rezultatami yakogo Viktora Coya viznali najkrashim kinoaktorom roku U veresni v Italiyi gurt daye koncert na radyansko italijskomu festivali Back in the USSR v Melpinyano 27 zhovtnya 1989 roku Viktor buv u efiri superpopulyarnoyi v ti chasi programi Poglyad ros Vzglyad yaka prohodila na temu kooperaciyi v SRSR Viktor ya b hotiv pochuti vashu dumku Vi zgidni sho mistectvo i kooperaciya mozhut stoyati poryad na odnij shodinci Vi znayete napevne tak Tomu sho vidtodi yak vinikla kooperaciya ya na svoyemu prikladi ya vzhe mozhu ne pracyuvati kochegarom ne kidati vugillya a mozhu zajmatis svoyeyu muzichnoyu diyalnistyu Os mozhu teper Teper vzhe ne projshlo tam i semi rokiv Vreshti resht cim mozhu hoch yakos zabezpechiti svoye zhittya Ce ne lishe zavdyaki kooperaciyi a she zavdyaki vashomu mistectvu Nu tim ne mensh Mistectvo bulo i ranishe Odnak smiyetsya A vashe osobiste vidnoshennya do kooperaciyi Nu skladne vidnoshennya Ya vvazhayu sho kooperaciya dilo duzhe potribne yedina problema v tomu sho vsi zvinuvachuyut yiyi v spekulyaciyi Os Ya vvazhayu po pershe sho v nas derzhava zajmayetsya spekulyaciyeyu v osoblivo velikih masshtabah Po druge znachit zakon takij abo vlada slabka yaksho znahoditsya shahraj yakij mozhe vse yakos rozgornuti Zgodom Ajzenshpis u svoyij knizi zgaduvatime sho ce vin prophav Coya na peredachu perekonavshi Makusyeva yakij robiv cej vipusk V travni lipni veresni sichni vidbuvayetsya pokaz Golki na ryadi kinofestivaliv v Pivnichnij Americi v mistah Toronto Klivlend Novij Orlean Los Andzheles Vankuver Denver Chikago Monreal i Nyu Jork Impresario Yurij Ajzenshpis 1988 ta 1989 roki prohodyat pid znakom burhlivogo rozvitku dvoh novih procesiv perehodu radyanskogo roku na rinkovu osnovu i zaluchennya jogo v mizhnarodnu tusovku Iz vprovadzhennyam gosprozrahunku i poyavoyu koncertnih kooperativiv u artistiv z yavlyayetsya mozhlivist otrimuvati realnu chastinu dohodiv vid svoyih vistupiv Grubo sistema viglyadala tak vikonavci cherez poserednikiv ti sami kooperativi ukladayut pryami dogovori z koncertnimi majdanchikami nazivayuchi pri comu svoyu cinu yaku mozhna virazhati dvoyako abo yak fiksovanu sumu abo yak pevnij vidsotok vid zagalnogo dohodu zahodu U bud yakomu vipadku ce vzhe ne mizerni koncertni stavki pridumani chinovnikami norma Derzhkoncertu bula 6 90 rub za vistup nezalezhno chi ce klub pri zhitlkontori chi na stadioni a sumi nezrivnyanno bilshi Gonorari populyarnih gurtiv kolivayutsya v mezhah vid p yati do desyati tisyach rubliv za koncert rekordsmeni na kshtalt Laskovogo maya brali i po dvadcyat p yat Otzhe radyanski rok grupi otrimuyut zmogu dosyagati auditoriyi ne tilki z vust u vusta yak ce chasto bulo Z kvartir i krihitnih klubiv rokeri vijshli na stadioni Vse pro sho ranishe mozhna bulo tilki mriyati stalo realnistyu Z yavilasya mozhlivist spivati pisni ne pogodzhuyuchi yih z pracivnikami viddiliv kulturi organizovuvati koncerti ne pitayuchi nichiyeyi zgodi zapisuvati plativki yak na batkivshini tak i za kordonom Mikola Mihajlov yakij ocholyuvav Leningradskij rok klub z 1982 roku do jogo samolikvidaciyi na pochatku 1990 h rokiv u svoyemu interv yu zasvidchuye sho odnogo razu pri vistupi Viktora Coya z Majkom Naumenkom she na pochatku tvorchosti Viktora z nim pro gonorari domovlyalasya Marianna Coj druzhina Viktora Mihajlo Zhitinskij pismennik zhurnalist avtor knig pro rosijsku rok kulturu i rok muzikantiv u svoyemu interv yu zasvidchuye sho Marianna Coj bula pershim administratorom grupi i zvertaye uvagu na te sho ne vazhlivo horoshim vona bula prodyuserom chi poganim ale prodyuserom yiyi mozhna nazvati Yurij Ajzenshpis u 1988 roci dostrokovo vihodit z v yaznici z dopomogoyu ministra zakordonnih sprav SRSR i Golovi Prezidiumu Verhovnoyi Radi SRSR Andriya Andrijovicha Gromiko Ajzenshpis u svoyij knizhci pro sebe pishe sho pro Coya i Kino diznavsya koli chitav Zvukovu dorizhku v gazeti Moskovskij komsomolec u v yaznici Za inshoyu informaciyeyu do ruk Ajzenshpisa potrapila kaseta gurtu Kino koli vin perebuvav she u v yaznici Ajzenshpis trichi buv zasudzhenij za farcyuvannya i jomu zagrozhuvala visha mira pokarannya Na voli Yurij zgaduye pro gurt i prorahovuye sho stavshi administratorom gurtu vin otrimaye shvidkij start oskilki 1988 rik vzhe harakterizuyetsya perehodom koncertnoyi diyalnosti na rinkovu osnovu Zatelefonuvavshi vsim znajomim muzikantam i rozpitavshi pro Kino vin znahodit lyudinu yaka znajoma z Viktorom Ce Oleksandr Lipnickij pasinok Viktora Suhodreva osobistogo perekladacha Brezhnyeva yakij i predstavlyaye odin odnomu Ajzenshpisa i Coya Duzhe korotko ya yih predstaviv odin odnomu i voni vidrazu odin odnim zacikavilis na profesijnij osnovi Viyavilos sho ya popav absolyutno v tochku Oleksandr Lipnickij u peredachi Yurij Ajzenshpis Moya pravda Ukrayina Telekanal STB 12 10 2007 Gazeti Novij poglyad 1994 rik Ajzenshis rozpovidav sho vin osobisto zatelefonuvav Coyu u veresni 1988 roku i voni zustrilis u sadu Ermitazh na Karetnomu ryadi U grudni 1988 roku vidbuvayetsya znajomstvo Coya i Yuriya Ajzenshpisa Coj ne maye zaboboniv shodo tyuremnogo minulogo Yuriya Ajzenshpis u svoyij knizi pishe sho voni oboye buli potribni odin odnomu oskilki koncertna i gastrolna diyalnist grupi Kino bazhala krashogo Ajzenshpis beretsya za rozvitok koncertnoyi diyalnosti vzhe vidomogo gurtu Dobroyu znajomoyu Ajzenshpisa bula Nataliya Razlogova Cherez pivtora misyacya Ajzenshpis vlashtovuye koncert gurtu v Budinku Kulturi Moskovskogo Aviacijnogo Institutu chim zasvidchuye svoyi organizatorski zdibnosti Pochinayut vibudovuvatis gastrolni turi na 10 12 mist Impresario gurtu Kino Ajzenshpis staye z grudnya 1989 roku Na moment pochatku spivpraci z Ajzenshpisom grupa vzhe bula dosit vidoma Vzhe buv zapisanij i zvedenij v domashnih umovah najuspishnishij v tvorchomu i konceptualnomu plani albom Grupa krovi pislya yakogo za slovami kritikiv Coj mig yak minimum 2 roki nichogo ne pisati Tomu robota z Kino takozh vivela i Yuriya Shmilovicha na novij zoryanij riven diyalnosti dozvolila jomu zarobiti avtoritet u svoyij spravi Z kozhnogo spilnogo koncertu Ajzenshpis otrimuvav priblizno 20 iz reshti koshtiv 40 otrimuvav Coj i po 20 zalishalos na kozhnogo z reshti troh muzikantiv gurtu tobto 20 Ajzenshpis 32 Coj i po 16 kozhen z reshti uchasnikiv Dohid vid suvenirnoyi produkciyi dilivsya navpil z Ajzenshpisom Organizaciyeyu koncertiv zajmalasya privatna prodyuserska firma z nehitroyu nazvoyu YuA yaku zasnuvav Ajzenshpis Pracyuvala firma z visimdesyat vosmogo do dev yanostogo roku 1990 rik Sho dlya vas rok todi Ce ne muzika a socialne yavishe nasampered Muzika sposib virazhennya urivok interv yu V Coya biloruskij gazeti SoROKa 1991 rik Coj kliche Byelishkina v Moskvu razom z Ajzenshpisom prodyusuvati grupu ale Byelishkin u sichni 1990 roku vidmovlyayetsya Todi Coj proponuye Byelishkinu nadali prodyusuvati grupu v Leningradi ale Byelishkin tezh vidmovlyayetsya Tretogo sichnya 1990 roku mav vidbutis koncert Coya v m Mikolayiv ale z nevidomih prichin koncert vidminili U bagatoh hronologiyah koncert Coya znachitsya abo zh bereznem 90 go abo zh vkazuyetsya konkretno 11 e bereznya 18 sichnya Nugmanov priyizhdzhaye v Park Siti na festival Sandens v Solt Lejk Siti Viktor Natasha i Kasparyan vzhe v Los Andzhelesi u Dzhoanni V knigah Marianni ce vkazano pid 1989 rokom a ne 1990 Rashid Nugmanov koordinuye yih priyizd v Park Siti i oplatu kvitkiv 1989 roku v Nyu Jorku vidbulisya prem yernij pokaz filmu Golka ros Igla i nevelikij koncert Na prem yeri filmu bula D Stingrej razom z Rashidom 20 sichnya prohodit pokaz filmu Jya hha na festivali Sandens v Park Siti a 24 sichnya drugij pokaz Jya hha na comu zh festivali 25 sichnya pokaz Golki na festivali Sandens v Park Siti Ce najprestizhnishij kinofestival SShA pid kerivnictvom Roberta Redforda Film zayavlenij yak Osobliva podiya Vsi kvitki na seans o 19 00 v golovnomu kinoteatri festivalyu Egyptian Theatre rozprodani za tizhden vpered Pered pokazom pered auditoriyeyu vistupaye R Nugmanov a pislya pokazu Coj i Kasparyan dayut zhivij elektrichnij koncert Ce pershij i ostannij vistup Kino v SShA Za slovami Nataliyi Razlogovoyi film pokazuvali pri povnomu zali hocha velikih pidstav dlya cogo ne bulo zvichajno interes do Radyanskogo Soyuzu todi she isnuvav ale sut cogo uspihu zvodilasya do togo sho Coj priyihavshi na dekilka dniv ranishe z takim zhivopisnim gurtom rosijskoyu delegaciyeyu progulyuvalisya sered gostej festivalyu i os Viktor nastilki akcentuvav na sobi uvagu sho v rezultati na jogo film prijshlo nabagato bilshe glyadachiv nizh zbiralosya spochatku a pislya pokazu filmu koli Coj vijshov na scenu i jogo pobachili vzhivu do nogo bukvalno nastupnogo dnya pochali zvertatisya z propoziciyami prodyuseri yaki buli prisutni na festivali yaki vlovili osoblivist Coya yak osobistosti Vnochi 25 sichnya v osobnyaku de zhivut Rashid Viktor Nataliya Kasparyan i Dzhoanna vlashtovanij prijom dlya amerikanskih i yaponskih prodyuseriv 26 sichnya prohodit drugij pokaz Golki i fotosesiya Coya Kasparyana i Nugmanova Znimaye kanadska zhurnalistka Karolin Liker Carolyn Lecker 29 sichnya Rashid Nugmanov u Dzhordzha Ganda v Reno shtat Nevada de voni provodyat kilka godin na rancho Dzhordzha katayutsya na konyah po pagorbah a potim vilitayut na privatnomu litaku Dzhordzha razom z jogo druzhinoyu Yaroyu Li koreyanka z Braziliyi do villi v Palm Springz Dzhordzh zacikavlenij v novomu proyekti Nugmanova i sponsoruye jogo poyizdku v San Francisko na zustrich z Vilyamom Gibsonom Nugmanov planuye vidznyati film Citadel smerti 31 sichnya yaponski kompaniyi Little Magic Productions i Amuse Inc proponuyut vklasti do miljona dolariv v novij proyekt Nugmanova i rozkruchuvati Rashida i Viktora yak najyaskravishi molodi talanti Radyanskogo Soyuzu 1 lyutogo Rashid Nugmanov maye zustrich z Billom Gibsonom v San Francisko Barbara Katc asistent Dzhordzha Ganda vlashtovuye pokaz Golki dlya Vilyama Gibsona a pislya pokazu Rashid i Bill vsyu nich obgovoryuyut scenarij novogo proyektu Citadel smerti Na ranok Rashid vilitaye v Los Andzheles do Viktora Kasparyana i Dzhoanni 2 lyutogo prohodit demonstraciya filmu Jya Hha v Novomu Orleani SShA a 6 lyutogo Rashid i Viktor dayut interv yu v Nyu Jorku Za rekomendaciyeyu Nugmanova Coj priyizhdzhaye z Los Andzhelesa v Nyu Jork i zhive v Soho Mangetten u rezhisera Obi Benca Obie Benz za adresoyu 33 Greene Street App 5E Nugmanov zupinivsya cherez kvartal u rezhisera Philip Haas na Mercer Street Zhurnalist i fotograf Endryu Olds Andrew Olds bere interv yu i fotografuye Rashida i Viktora 7 lyutogo Rashid i Viktor zustrichayutsya z Devidom Birnom liderom gurtu Talking Heads z yakim Nugmanov poznajomivsya voseni 1989 roku Rashid proponuye jomu zigrati rol lihodiya v novomu proyekti Citadel smerti Na zustrichi prisutni druzhina Devida Bonni yaponka i barabanshik Talking Heads Dzherri Harrison Pislya cogo Viktor vidlitaye do Moskvi Vzimku i vesnoyu gurt bezperervno gastrolyuvav po Radyanskomu Soyuzi a na lito muzikanti roz yihalis na kanikuli Navesni 1990 roku na zaproshennya odniyeyi z najbilshih yaponskih kompanij AMYuZ Viktor Coj z Dzhoannoyu Stingrej yizdili v Yaponiyu Rashid Nugmanov v Sietli buv zajnyatij napisannyam scenariyu Citadeli smerti z Vilyamom Gibsonom tomu Rashid ne poyihav do Yaponiyi kudi zamist nogo z Viktorom virushila Dzhoanna V Yaponiyi Viktor Coj vidvidav koncert Vsi pivdenni zirki Lider Vsih pivdennih zirok Kejsuke Kuvata duzhe zdruzhivsya z Coyem i podaruvav jomu chornu gitaru AMYuZ virishila kupiti Golku i vipustiti plativku Kino a takozh zaprositi gurt na gastroli Z Yaponiyi do Moskvi z vizitom vidpoviddyu priyizdila delegaciya iz 6 ti cholovik predstavnikiv AMYuZ Na osin 1990 roku buli zaplanovani gastroli v Yaponiyi Na pochatku roku v Yaponiyi vijshov disk z zapisom Grupi krovi Zi svoyim gurtom V Coj gastrolyuvav Rosiyeyu Ukrayinoyu ta Bilorussyu Za sim misyaciv 1990 roku Viktor Coj razom iz gurtom dav ponad 70 koncertiv po vsomu Radyanskomu Soyuzu Naprikinci travnya 1990 roku u gurtu bulo 5 koncertiv v Irkutsku v tomu chisli po 2 v Angarsku i Bratsku U Bratsku na gurt chekali pogani umovi z gotelem zi stadionom dlya vistupiv buv sucilnoyu ruyinoyu i groshej za dogovorom oplatiti ne zmogli Koli Kino vidigrali pershij koncert Ajzenshpis skasuvav nastupnij yakij mav vidbutisya 31 travnya Na koncert prijshlo bagato lyudej Coj diznavsya vid Ajzenshpisa chomu toj skasuvav koncert i vidpoviv Todi ya budu vistupati bezkoshtovno Scena do togo chasu vzhe bula demontovana ale Viktor ne rozgubivsya i virishiv spivati pid gitaru Cherez den pislya Bratska mav vidbutis koncert u Donecku Ale rejs Krasnoyarsk Moskva bulo skasovano Grupa poyihala u Sverdlovsk i Krasnodar a cherez den u Doneck Doneckij koncert bulo vidznyato dlya TB Odnogo razu v Ukrayini peretnulis marshruti gastrolnih turiv dvoh grup Laskovogo maya i Kino a gastroleri opinilis v odnomu goteli Tam i vidbulos znajomstvo Viktora Coya z Yuriyem Shatunovim 13 14 chervnya Viktor Coj dav svij ostannij koncert v Rizi na stadioni Daugava yakij zakinchivsya pisneyu Zmin potrebuyut nashi sercya 21 serpnya zbiravsya povertatis u Leningrad i vzhe kupiv kvitki 24 chervnya 1990 roku na golovnomu stadioni Radyanskogo Soyuzu Luzhniki ros Bolshaya sportivnaya arena Olimpijskogo kompleksa Luzhniki prohodilo svyato gazeti Moskovskij komsomolec Cogo dnya na sceni iz 70 000 glyadachiv vidbuvsya ostannij vihid gurtu Kino yakij stav najmasshtabnishim u kar yeri Coya Pered vistupom u Luzhnikah jshov dosh i v den vistupu sinoptiki takozh prognozuvali dosh Pisnya Zmin ros Peremen bula ostannoyu yaku Viktor zaspivav zi sceni Do 2010 roku fakel nad stadionom Luzhniki zapalyuvali lishe dvichi na vidkritti olimpiadi v Moskvi i cherez 10 rokiv pislya cogo koli na scenu vijshov gurt Kino Vistup Coya trivav blizko godini Viv ostannij koncert gurtu Kino Chi mozhlivo odnochasno poklonyatis takim riznim talantam Shatunovu i Coyu Yak skazati Napevno v yakomus smisli ce mozhlivo Chotirnadcyatirichnih zhe ne privablyuye te sho cikavit doroslih yim vazhlivij ritm yakis chisto zovnishni momenti Inshe dilo ya nadiyus sho koli voni virostut i posluhayut teksti nashih pisen to vidkriyut i shos nove urivok interv yu V Coya gazeti Vechirnya Ufa kviten 1990 roku 1990 go roku pislya gastrolej gurtu krayinoyu menedzher Yurij Ajzenshpis robit Viktoru Coyu podarunok avtomobil Moskvich 2141 Ce buv drugij avtomobil Viktora pershim Zhiguli vin yizdiv bilya roku Nastupnogo dnya pislya moskovskogo koncertu Viktor Coj poyihav do Latviyi na vidpochinok u ribacke selo Ce bula zaplanovana vidpustka Z soboyu vin vzyav portativnu studiyu Razom z nim do Latviyi poyihali sin i Nataliya V ribackomu poselenni pid Yurmaloyu Coj z Yuriyem Kasparyanom pid akustichnu gitaru rozpochali zapis materialiv dlya novogo albomu Viktor vinajmav budinok u selishi Plienciems Plienciems yake takozh vidome tim sho v nomu nemaye vulic a budinki ne mayut nomeriv Natomist kozhen budinok maye svoyu nazvu Viktor vinajmav budinok pid nazvoyu Geltini do yakogo priyizhdzhav majzhe kozhnogo lita Yak misce vidpochinku hutirec bilya Tukumsa vibrali cherez te sho Nataliya Rozlogova vidpochivala v nomu zi studentskih rokiv Viktor tam vidpochivav z 1989 roku Tam bula nevelika filologichna tusovka nevelika kompaniya druziv Nataliyi Viktor osoblivo ostanni 2 3 roki trimav na distanciyi zhurnalistiv i fanativ Prote Yurij Byelishkin zaperechuye sho Viktor ne lyubiv spilkuvatis z zhurnalistami vse zalezhalo vid lyudej Z fanatami Viktor namagavsya ne davati privodu i zavzhdi trimav distanciyu v avtografah ne vidmovlyav ale lyudej specialno ne provokuvav Viktora obtyazhuvalo vpiznavannya na vulici Robochij zapis Chornogo albomu bulo zrobleno v Latviyi v Tukumsi Viktor vzhe perebuvav tut pislya togo yak 24 chervnya 1990 roku gurt vidigrav svij koncert v Luzhnikah Gur yanov zajmavsya kupivleyu vlasnogo avtomobilya na yakomu povinen buv priyihati v Latviyu Z soboyu Gur yanov priviz tu samu znamenitu aparaturu yaku privezla Dzhoanna Do togo chasu u Viktora vzhe buli zapisani na kasetu zagotovki pid gitaru Pislya opracyuvannya albomu Gur yanov zabrav kasetu z soboyu i o 17 00 vechora 14 go serpnya poyihav do Peterburga 15 go serpnya vnochi blizko 6 00 ranku Gur yanov priyihav do Peterburga Pislya snu do 14 00 poyihav u gosti de jogo vidzvonila Marianna z tragichnoyu novinoyu Pislya cogo Georgij Gur yanov vzyav z soboyu druzhinu i Mar yanu i poyihav do Tukumsa V grudni 1990 roku Byelishkin pokidaye gurt Kino Yurij Ajzenshpis buv impresario gurtu Kino 8 misyaciv z grudnya 1989 do 15 serpnya 1990 roku Smert v avtokatastrofi Dokladnishe Zagibel Viktora Coya Misce zagibeli na mapi Google Maps Misce zagibeli na mapi OpenStreetMap Shema DTP Vid ozera Ridelyu Dzirnavezers de Coj shvidshe za vse ribaliv pered avtokatastrofoyu do miscya zagibeli Viktora 5 hv yizdi 6 6 km Vid ozera Ridelyu Dzirnavezers do selisha Plienciems 14 km 14 hv yizdi bez zatoriv Togo dnya Nataliya zanepokoyilasya i poyihala shukati Viktora Vona znajshla avtobus u richci poyihala v najblizhche mistechko de use i z yasuvalosya Hocha protokoli zapisano sho vin zasnuv u ce ne virit nihto z blizkih U vbivstvo Marianna ne virit Yurij Kasparyan povernuvsya z Baltiki 13 serpnya za dva dni do tragediyi Za oficijnoyu versiyeyu 15 serpnya 1990 roku na korotkij 5 6 13km dilyanci zvivistoyi dorogi shirinoyu menshe 5 metriv z pidstupayuchimi do uzbich derevami Viktor rozignav avtomobil Moskvich 2141 do shvidkosti ne mensh 100 km god viletiv na zustrichnu smugu i zitknuvsya z avtobusom Ikarus 250 yakij yihav na shvidkosti ne mensh 70 km god Smert Viktora nastala mittyevo Vodij avtobusa ne postrazhdav DTP vidbulosya bez zhodnih svidkiv Rozsliduvannya ne rozglyadalo versiyu pidlashtovanoyi tragediyi Na misci avtokatastrofi galmivnogo slidu avtomobilya Moskvich chi avtobusu Ikarus 250 ne bulo Kriminalnu spravu slidchij ne porushuvala za zgodoyu prokurora u zv yazku z vidsutnistyu skladu zlochinu v diyah vodiyiv Sudovo medichni trasologichni ta inshi ekspertizi ne provodilisya Cherez tri roki sprava bula znishena Yurij Ajzenshpis na misce tragediyi ne priyizhdzhav poslavshis na te sho na avto poyihav do Leningrada z Moskvi ce 715 km oskilki kvitkiv na aviaperelit v Latviyu z Moskvi do Sloki 957 km ne bulo Z Leningrada do Sloki 617 km 1995 roku do Tukumsa priyizdilo yaponske telebachennya Pohovannya ViktoraV suprovodi Kasparyana Tihomirova Natashi i Marianni tilo Viktora privezli z Pribaltiki v Leningrad 17 serpnya v p yatnicyu Yih zustrichali Rashid Nugmanov Mikola Mihajlov Tilo Viktora z Tukumsa vezli avtobusom Kasparyan i Marianna yihali poperedu oskilki voni vezli Sashu Avtobus z tilom yihav pozadu i povilno tomu Marianna do mista pribula shvidshe i vzhe znala v yakij morg jogo vezti V morgu Leningrada Nataliya i Marianna vidkrivali trunu pislya chogo voni zakrili Viktoru lice chornim polotnom oskilki za slovami Marianni Viktor ne dozvolyav sobi z yavlyatis na lyudyah ne v formi Fotografiya zroblena v den drugoyi richnici jogo smerti v serpni 1992 roku Mogila V Coya na Bogoslovskomu cvintari v Peterburzi 17 serpnya prohodila ekstrena narada v Lenderzhvikonkomi z privodu pohoronu Coya Prisutnimi buli Mikola Mihajlov i Rashid Nugmanov Uchasniki gurtu Kino zibralis vvecheri v studiyi LenTB i v pryamomu efiri zvernulis do svoyih shanuvalnikiv z prohannyam povoditisya yakomoga spokijnishe Pro pohovannya v subotu ne jshlosya bo v Leningradi taka hvilya stilki narodu sho potribno yakijs chas shob informaciya poshirilasya de i koli Tilo z morgu zabirayut vranci 19 serpnya Natasha Rashid i Svin 19 serpnya jogo pohovali na Bogoslovskomu cvintari v Leningradi Na pohoron Viktora prijshli 50 tisyach lyudej Zamist ogoloshenoyi organizatorami pohoronu godini pohovannya o 12 00 dnya tilo Coya bulo viddane zemli zranku o 10 00 god tomu sami pohoroni projshli praktichno pri p yati osobah Trunu opuskayut v mogilu ranishe ogoloshenoyi godini shob uniknuti incidentiv Nihto ne bachiv Viktora Coya mertvim jogo pohovali v zakritij truni Na pohoron priyihala velika kilkist lyudej sered yakih rozproshatis iz Viktorom priyihali j vidomi muzikanti i aktori Bilya mogili stoyali Marianna Coj oficijna druzhina Viktora sin Oleksandr poryad iz nimi Nataliya Razlogova blizka podruga Coya V Leningradi fanati gurtu Kino dekilka dniv ne pokidali mogili Kviti do mogili Viktora klali Andrij Makarevich Artem Troyickij Dzhoanna Stingrej Sergij Kurohin Kostyantin Kinchev ta in Zagadkova smert Coya shokuvala bezlich jogo shanuvalnikiv Kilka fanativ navit naklali na sebe ruki 45 pidlitkiv po vsij krayini Za inshoyu informaciyeyu za danimi teleperedachi 600 sekund u pershi dni pislya zagibeli Viktora lishe v Leningradi chislo samogubstv pidskochilo na 30 vidsotkiv Ya vse divlyus na fotografiyi Viti i plachu uves den Meni zdayetsya krashe vid nogo nihto ne rozpoviv pro nashe zhittya pro te sho hvilyuye nas molodih Jogo ne stalo i dlya mene teper zhittya ne maye zhodnogo interesu zhurnal Selskaya Nov cituye list v redakciyu Nataliyi K 16 rokiv Pislya vishezaznachenih podij Marianna pogodzhuyetsya dati interv yu Pionerskoj pravde oskilki vidannya rozrahovane na molod a v redakciyu prihodyat listi takogo zh zmistu Marianna zvertayetsya do molodi zi slovami sho Viktor ne shvaliv bi taki vchinki z soboyu Sho Viktor zavzhdi vvazhav sho ce ne vihid i sho vin duzhe lyubiv zhittya lyubiv sonce Deyaki poeti spalyuyut sebe sami Hto sumnivami hto gorilkoyu hto skache z dahiv Coj buv dalekij vid cogo vsogo Vin vvazhav sho lyudina povinna zhiti Pozbavlyati sebe zhittya ne nasha sprava Koli trapilos neshastya z Sashoyu Bashlachovim Viktor silno zhaliv jogo ale jogo vchinok ne prijmav urivok z interv yu Marianni gazeti Pionerska pravda 1990 rik Pislya zagibeli Viktora jogo blizki volili ne spilkuvatis iz zhurnalistami Nataliya Razlogova dast yedine interv yu rosijskim zhurnalistam cherez rik pislya tragediyi v yakomu prositime ne nazivati yiyi druzhinoyu Coya oskilki voni buli blizkimi druzyami ostanni tri roki zhittya Viktora ne buli odruzhenimi a u Viktora ye sin i druzhina v Sankt Peterburzi Yurij Byelishkin zaznachav sho v comu interv yu u neyi shos zapitali pro Viktora i vona zrobila taku pauzu sho stalo zrozumilim dlya neyi ci vidnosini ne buli chimos viznachalnim v yiyi zhitti tak nibi vona vzhe zabula ce im ya Bilshe z zhurnalistami Nataliya ne spilkuvalas Cherez deyakij chas vijshla zamizh i viyihala z Rosiyi Byelishkin vvazhaye sho vona pislya cogo nikoli ne davala interv yu bo ne hotila govoriti pravdu a brehati ne bulo sensu sho dilo ne v tomu sho vona ne hotila vorushiti pam yat Sin Viktora Coya narodivsya 1985 roku stanom na 2005 rik vse she vidmovlyayetsya davati interv yu zhurnalistam Za legendoyu znajdeni pislya avariyi v avtomobili vcilili zapisi zgodom budut vidani i otrimayut nazvu Chornij albom 21 serpnya zustrich Nugmanova i Coya kotra bula priznachena na Mosfilmi v studiyi Sergiya Solovjova Krug skasovana cherez zagibel Coya Chornij albom i sproba zamini solista Kino Chornij albom zbirka muzichnih kompozicij Kino vipushena pislya smerti Coya Cej ostannij albom muzikanti gurtu Kino zmogli stvoriti mensh nizh cherez misyac u Franciyi v studiyi sho robila remastering za 20 misyaciv pered cim albomu Ostannij geroj Albom ne mav nazvi tomu u znak trauru za znikloyu zirkoyu otrimav im ya Chornij albom Buv predstavlenij u Moskvi v sichni 1991 roku i stav najprodavanishim v istoriyi roku v Rosiyi Ce zakripilo misce Kino na vershini istoriyi rosijskogo roku ta misce geroya Viktora Coya v yakosti legendi rosijskogo roku U teleperedachi Diti hvilin 2008 rik navodilasya informaciya shodo Yuriya Ajzenshpisa sho vidrazu pislya zagibeli Viktora Coya Yurij pridumav yakijs piar hid zgidno yakogo kaseta z demozapisom albomu nibito perebuvala v avtomobili Viktora Coya i v moment avariyi sam nosij zalishivsya neushkodzhenim V cij teleperedachi Ajzenshpis davav interv yu i opisav cyu podiyu nastupnim chinom pochatkovij vihidnij material bula kompakt kaseta yaka perebuvala v mashini v yakij Viktor potrapiv v avtokatastrofu Vona bula v korobochci Sama korobochka rozbilasya a kaseta zbereglasya i zalishilasya I lishe bagato rokiv pislya takogo piar hodu u 2005 roci koli Ajzenshpisa nestalo gitarist Yurij Kasparyan sprostuye informaciyu shodo cogo albomu i rozpovist sho vin osobisto zabrav kasetu i viz yiyi u Sankt Peterburg v svoyemu avtomobili za den do tragediyi Tomu v moment tragediyi kaseti z albomom v avtomobili ne bulo a rankom 15 go blizko shostoyi godini Georgij z neyu vzhe buv u Peterburzi Chornij albom buv pershim albomom prodyuserom kotrogo buv Ajzenshpis U veresni zhovtni Ajzenshpis organizuvav zapis na Rosijskomu video v Moskvi na dachi Beriyi a pislya cogo uchasniki gurtu poyihali do Parizha vse zvoditi Dopomagali vipustiti albom Natali i Zhoel kotrij stanom na 2005 rik pracyuvav kulturnim atashe Franciyi v Moskvi Albom buv predstavlenij u Moskvi v sichni 1991 roku i shvidko stav najbilsh prodavanoyu rok istoriyeyu v Rosiyi zmicnyuyuchi misce Kino v istoriyi rosijskogo roku Vinilovij disk vijshov u svit z traurnim dizajnom bez zhodnogo napisu z fotografiyeyu viknom na absolyutno chornomu konverti Albom stav platinovim fanati rozkupili uves naklad miljon primirnikiv za inshoyu informaciyeyu 1 200 000 primirnikiv Zliva napravo Kasparyan Dodolyev Ajzenshpis ta Tihomirov na prezentaciyi Chornogo albomu Ajzenshpis takozh vipustiv poligrafichnu i suvenirnu produkciyu pam yatni nabori polietilenovi paketi z portretom Coya malenkij buklet i dvostoronni plakati vse razom cinoyu 15 rubliv blizko 3 dolariv okrim plakativ z naboru realizovuvav she dva miljoni plakativ Na pomerlomu artistovi Ajzenshpis zarobiv im ya ta 4 miljoni dolariv za taki groshi vin mig kupiti privatnij litak i rozkishnu villu v Americi Pri comu zovsim ne vrahovuvav interesi ridnih i blizkih Viktora U svoyij knizhci Ajzenshpis zgaduye sho dlya vipusku albomu jomu dovelos vzyati kredit u rozmiri 5 mln rubliv bilshe miljona dolariv v Cheremushkinskomu viddilenni MIBu Poruchiteliv Ajzenshpis znajshov cherez Oleksandra Gafina u 2011 roci ce viceprezident Alfa Banku yakij poznajomiv jogo z golovoyu odniyeyi z organizacij veteraniv Afganistanu I sho jomu dopomagali i priyateli komersanti a takozh Sergij Kozlov yakij zgodom stav odnim iz zamministriv Posmertnij albom prinis Yuriyu Shmilovichu 24 mln rubliv Albom vpershe v postradyanskij istoriyi bulo vipusheno nezalezhno vid absolyutnogo monopolista na rinku zvukozapisu firmi Melodiya U svoyih interv yu Ajzenshpis rozpovidav sho groshi v tomu chisli pidut i na uvikovichennya pam yati Coya shlyahom vipusku novih plativok i perevipuskom yih na vipusk knigi organizaciyi vistavok a yaksho bude duzhe bagato groshej to voni vtilyat v zhittya mriyu Viktora Coya z Disnejlendom v Moskvi Hocha Viktor mriyav lishe pobuvati tam U presi bulo opovisheno sho kvitok na prezentaciyu ostannogo albomu Kino obicyanu she na 19 grudnya bude koshtuvati 150 rubliv Ajzenshpis ce poyasnyuvav tim sho ce svitskij zahid a zahidni mirki peredbachayut horoshu platu za takij zahid Prote pislya uspihu Chornogo albomu Ajzenshpis ne hoche vtrachati pributkovij proyekt i robit rizikovanij krok znahodit Viktorovi Coyu zaminu novogo vokalista Kino Ciyeyu zaminoyu povinna bula stati nevidoma spivachka z takim zhe prizvishem pidtverdzhuye Anita Coj Anna Sergiyivna Kim Mene zvut Yurij Shmilyevich Vi znayete sho ya buv prodyuserom grupi Kino Ni Nu grupu Kino vi znayete Tak Ya proponuyu vam rozglyanuti pitannya soliruvannya v cij grupi Ya podumav a chi ne pochati vse spochatku lishe zhinochim golosom Ni vi ne poryadna lyudina perekazuye svij dialog z Ajzenshpisom Anita Coj u peredachi Yurij Ajzenshpis Moya pravda Ukrayina Telekanal STB 12 10 2007 U svoyij praktichno avtobiografichnij knizi Viktor Coj i inshi Ajzenshpis nazivaye Mariannu skandalnoyu baboyu ta zhinkoyu z nizkim proletarskim pohodzhennyam i zvinuvachuye yiyi v tomu sho ce vona sprovokuvala rozmovi nibi Ajzenshpis ekspluatuye smert Coya i slavu Kino dlya vlasnogo zbagachennya V albom uvijshli 9 pisen napisanih u riznij chas Vsi pisni okrim Slidkuj za soboyu vona bula zapisana na Mosfilmi koli pisali muziku dlya Assi buli novimi Ne vsi pisni yaki Viktor pidgotuvav dlya albomu vvijshli u vipushenij albom Voni zgodom uvijshli v tak zvanij albom Nevidomi pisni Zgodom pislya Chornogo albomu zusillyami vdovi Mar yani svit pobachiv albom Nevidomi pisni Viktora Coya 1992 Fond Viktora CoyaU Moskvi Ajzenshpis stvoriv Fond imeni Viktora Coya i poryad z prezentaciyeyu posmertnogo diska vidbulas v Moskvi 12 sichnya 1991 roku v Moskovskomu palaci molodi reklamuvav nomer rahunku Vsesoyuznogo blagochinnogo fondu Viktora Coya 7000811 v Golovnomu upravlinni Derzhbanku SRSR po m Moskva MFO 201791 Marianna pro Fond Marianna sho zaraz vidbuvayetsya z Fondom Viktora Coya Ya chasto chitayu Fond Fond ale povidomlennya dosit superechlivi i chasto viddayut zajvoyu mrijlivistyu Ya maksimalist za vdacheyu meni abo pogano abo dobre seredini majzhe ne buvaye Meni zaraz duzhe ne hochetsya pomilitisya abo u vsyakomu razi ya hotila b shob u presi ce ne bulo duzhe bugristo tomu sho u mene z Yuriyem Ajzenshpisom menedzher Kino moskvich skladni vidnosini tobto ya j ne pripuskala sho voni budut prosti horoshi chi pogani ce insha sprava Pracyuyuchi ostanni roki dva z Viteyu vin znav zvichajno sho v Leningradi u Coya yakas druzhina z ditinoyu ale ne uyavlyav sho dolya poverne tak sho jomu dovedetsya zi mnoyu chasto spilkuvatisya Koli Ajzenshpis stav robiti cej Fond z yasuvalosya sho nikudi odin vid odnogo ne ditisya Ya jomu kategorichno ne podobayusya zi svoyimi inteligentskimi leningradskimi zamashkami ya jomu zavazhayu ves chas kazhu poperek zagalom diyu na nervi a vin meni diye tochno tak samo Ale oskilki Fond yaksho vin hoche vizhiti ne mozhe isnuvati bez avtorskogo prava nam dovoditsya isnuvati razom urivok z interv yu gazeti Smena 21 chervnya 1991 Na organizovanij rahunok pererahovuvalis velichezni koshti ale ni batki Viktora ni vdova z sinom ne oderzhali hoch skilki nebud znachushoyi sumi Popri te sho fond Viktora Coya zibrav velichezni koshti nihto dosi ne pidijmav pitannya pro te na sho same pishli ci groshi Znikla znachna chastina koshtiv Fondu Viktora Coya yaka zgidno zi zdogadami jshla na rozkrutku gurtu Tehnologiya z yakim spivpracyuvav same Ajzenshpis Dizajn CD albomu Chornij albom Avtorski prava na tvorchij dorobokPislya putchu GKChP koli francuzki partneri gurtu Kino priyihali v Rosiyu voni zastali situaciyu sho povsyudi prodayutsya piratski plativki Ostannij geroj yaki buli prosto perepisani z CD a zhodnih dokumentiv shodo avtorskih prav ne isnuye i nemaye advokata yakij bi cim vsim zajmavsya U interv yu yake dav Zhoel Bastiner Oleksandrovi Lipnickomu vin zaznachav sho sam zvertav uvagu na povnu vidsutnist dokumentiv shodo avtorskih prav pislya chogo banditi zaproponuvali jomu poslugu iz vbivstva yakihos lyudej i povidomili sho vin piznishe sobi zarobit na comu albomi groshej Zhoel tak i ne zmig viyasniti hto vinuvatij v takij situaciyi Dali v interv yu Zhoel rozpovidaye sho vin ne znaye chi do takoyi situaciyi prichetnij lishe odin Ajzenshpis chi z kimos Zhoel Bastiner ne duzhe simpatizuvav Morozovu Za movchannya Gur yanovu zaproponuvali v podarunok avtomobil Cherez 7 rokiv Marianna zatelefonuvala Zhoelyu v Parizh vona znajshla finansovi zasobi zaproponuvala kupiti i vikupila v Zhoelya prava na albom Ostannij geroj Zhoel oglyadayuchis nazad v ci istorichni chasi nikomu ne dorikaye za cyu situaciyu Lishe u 2005 roci Kasparyan rozpovist sho demo kasetu z zapisami pisen chastina z yakih uvijde u Chornij albom vin osobisto zabrav za den do zagibeli Viktora U svoyij knizi Ajzenshpis pishe sho odnogo razu do nogo prijshov znajomij pidpriyemec iz zasnovana v 1992 roci Oleksandrom Morozovim i zahotiv vipustiti Chornij albom na kompakt diskah CD sho vhodili v modu i Ajzenshpis prosto postupivsya jomu pravami viddav zadarma cherez sho vtrativ dekilka miljoniv dolariv i zabezpechiv deyakim lyudyam cili statki Svij vchinok vin poyasnyuye tim sho ne uyavlyav vsih finansovih masshtabiv i sho hotiv pripiniti vsi rozmovi za svoyeyu spinoyu Za shaslivim zbigom obstavin na francuzkij studiyi Studio du Val d Orge zbereglisya bagatokanalni plivki z rozdilnim zapisom vokalnih partij i instrumentiv gurtu Kino yaki studiya zapisuvala v sichni 1989 roku dlya diska Ostannij geroj Oriyentovno u 1999 roci Marianna vikupila vsi ci unikalni materiali u francuzkogo zvukorezhisera Patrika Klerka Bulo vipusheno disk Pechal z elektronnimi versiyami pisen obrobkoyu yakih zajmavsya peterburzkij muzikant Rikoshet Marianna Coj stala vlasniceyu prav na pisni svogo cholovika pislya jogo smerti Vona perezhila Viktora na 15 rokiv i pomerla vid raku v 2005 roci Ajzenshpis tezh pomer 2005 roku Marianna vvazhala sho lyudyam yaki vikoristovuvali Viktora zaradi nazhivi vin buv potriben yak monument a imidzh chornoyi lyudini v chornomu buv nevirno prochitanij osnovnoyu masoyu glyadachiv yak strogij geroj u chornomu Pislya smerti Viktora zumila pozbutisya vid Ajzenshpisa i vibuduvala sistemu imperiyu Viktor Coj na vidrahuvannya vid yakoyi voni z sinom zhili polovinu dohodiv viddavala batkam Coya U 2011 roci Oleksandr Coj prodav prava na pisnyu Dali diyati budemo mi za 1 mln amerikanskih dolariv rosijskomu banku pisnya stala jogo gimnom Za slovami bankira prava na hit grupi Kino vin pridbav u sina Viktora Coya Oleksandra na pochatku bereznya a Moroz Records viv peregovori vid imeni biznesmena Z 2011 do 2017 roku spadshinoyu Viktora Coya mogli rozporyadzhatisya i predstavniki kompaniyi Muzichne pravo yakim Oleksandr dav take pravo Buduchi lishe poserednikami mizh spadkoyemcyami i koristuvachami kompaniya nazivala sebe yedinim pravovlasnikom usiyeyi tvorchosti Viktora Coya vidomosti pro otrimanij dohid spadkoyemcyam ne nadavala iniciyuvala pozovi z koristuvachami bez pidstav i zgodi Oleksandra zaboronyala vikoristovuvati kompoziciyi navit sinovi Viktora Coya Oleksandr podav do sudu i rishennyam Basmannogo sudu vid 07 chervnya 2017 r dogovir z kompaniyeyu Muzichne pravo buv viznanij nedijsnim Vinyatkovi prava na tvorchu spadshinu Viktora Coya nalezhat jogo sinovi Oleksandru Coyu v 3 4 chastki i batkovi muzikanta Robertu Maksimovichu 1 4 chastki teper tilki Oleksandr maye pravo ukladati dogovori na vikoristannya muzichnoyi spadshini batka Pam yat Meni zdayetsya sho pisni teksti yaki ya pishu voni duzhe bagatoznachni duzhe asociativni mozhut rozglyadatisya z duzhe bagatoh kutiv zoru i kozhnij lyudini mozhut dati te sho vona hotila bi vzyati z ciyeyi pisni I pisni pro bud yaki proyavi zhittya yaki ya pomichayu i pro lyudej pro psihologiyu lyudsku Viktor Coj Pisni Coya zalishayutsya populyarnimi sered molodi j donini Muzichno mistecki tvori prodovzhuyut znahoditi svoyu auditoriyu i dosi mayut svij vpliv u krayinah postradyanskogo prostoru Ni slava ni groshi yaki prijshli do Viktora v ostanni 2 roki jogo zhittya ne zminili jogo Ajzenshpis stverdzhuvav sho v jogo pam yati Coj nazavzhdi zalishivsya dobrim chesnim i skromnim hlopcem vin buv domashnoyu lyudinoyu absolyutno ne veredlivoyu v pobuti i sho vin nikoli ne bachiv shob Coj na kogo nebud nakrichav chi obraziv ale jogo avtoritet u grupi buv bezzaperechnim i disciplina majzhe zalizna Viktor rozmovlyav tiho ale v golosi vidchuvalasya volya Marina Smirnova zigrala rol Dini v filmi Golka v klubi B 2 21 chervnya 2007 roku zaznachala sho vvazhaye sho yakim vin buv takim vin bi buv i teper Kinooperator filmu Golka Murat Nugmanov vvazhaye sho kinoaktoriv u radyanskomu kino podibnih Viktoru Coyu same v takomu plani ne bulo sho velichezna udacha sho taka lyudina trapilasya z velicheznoyu vnutrishnoyu harizmoyu z velicheznim talantom yak muzikant yak poet velikij ce velika ridkist Georgij Kasparyan vvazhaye sho yakbi ne tragediya v Tukumsi vidbuvsya b neznachnij spad populyarnosti a pislya cogo vihid na stabilnij dovoli visokij riven tipu vitchiznyanih The Rolling Stones yakbi Viktor ne zahopivsya serjozno kinematografom Bo todi b znimavsya b des u Yaponiyi i priyizdiv bi dva razi na rik nazad grati koncerti i zapisuvati albomi Rashid Nugmanov rezhiser filmu Golka vpevnenij sho koli b ne zagibel Viktor vijshov bi na mizhnarodnij riven ne lishe yak muzikant a i yak aktor Pislya uspihu Golki Rashid Nugmanov planuvav vidznyati she odin film za uchastyu vsih uchasnikiv grupi Kino Peregovori velisya z amerikanskim prodyuserom Edom Pressmanom ta kinokompaniyeyu Mosfilm Film povinen buv nazivatisya Diti soncya Ale pislya zagibeli Coya vse bulo zakinuto na dovgi roki Yurij Ajzenshpis stverdzhuvav sho populyarnist Viktora perevazhala populyarnist usih razom vzyatih zirok z yakimi pracyuvav Ajzenshpis I sho koli b Viktor buv zhivij vsi b mali nagodu sposterigati vishij zlit tvorchosti Viktora i vin mig bi stati vidomim kinoaktorom Zhoel Bastiner atashe Franciyi v Moskvi stverdzhuvav sho personalno Coyem zacikavilisya francuzki kinorezhiseri V interv yu Oleksandru Milkusu dlya Krasnoyarskogo Komsomolcya vid 29 serpnya 1989 roku Viktor Coj zaznachav sho hotiv bi znimati filmi yak prodyuser sam bi pisav muziku i scenarij sam bi nabirav aktoriv yakbi u nogo bula mozhlivist samomu znimati Pislya smerti Viktora konkurs sered abituriyentiv na vstupu v SPTU 31 Sankt Peterburg vul Stijkosti 30 stanoviv 100 cholovik na misce shanuvalniki jshli slidami svogo kumira Poshtova marka Rosiyi iz seriyi Populyarni spivaki rosijskoyi estradi prisvyachena Viktorovi Coyu 1999 2 rublya Michel 762 Scott 6548 Pislya zagibeli Viktora na Bogoslovskomu kladovishi vinikla komuna i bilya mogili Viktora uves rik stanom na zhovten 1991 roku zhili prihilniki jogo tvorchosti Zagalom prihilniki bilya pivtora roku praktichno zhili na kladovishi bilya jogo mogili Pislya 20 rokiv z dnya zagibeli Viktora jogo mogila vse she potopaye v kvitah Pishovshi z zhittya V Coj stav na pochatku 90 h rokiv spravzhnim molodizhnim prorokom mifichnim kulturnim geroyem stav pozachasovim kumirom dlya bilshoyi chastini radyanskih pidlitkiv Adaptovani teksti grupi Kino spivaye korejskij rok spivak Han De Su rok grupa Yoon Do Hyun U Kanadi ye sajt anglijskoyu movoyu prisvyachenij Kino i Viktoru Coyu Nyu Jorkska grupa Exit Vihid graye pisni Kino perekladeni na anglijsku movu z amerikanskogo gurtu Brazzaville napisav anglomovnu versiyu pisni Coya duzhe osobistu pro smert duzhe blizkoyi lyudini ale zagalnij zmist vijshov takim zhe Vidomij anglijskij didzhej Paul Oakenfold vklyuchiv v svoyu plativku Pop Killer remiks na pisnyu Zmin gurtu Kino Pisni Viktora Coya perespivuyutsya rosijskimi rok muzikantami ta gurtami Zemfira Sprobuj zaspivati razom zi mnoyu Pechal i in Mumij Troll pisnya Malyuk DDT Zozulya i in Alisa Spokijna nich Akvarium Mama anarhiya Pechal Zakinchitsya lito Grupa krovi i bagato inshih Bravo Koli tvoya divchina hvora Filatov amp Karas remiks Zalishitisya z toboyu i td Bezlich muzikantiv muzichnih gurtiv zgaduyut Viktora Coya prisvyachuyut jomu pisni perearanzhirovuyut jogo tvori Gurt Yu Piter v 2010 mu roci zapisav i vipustiv pisnyu Diti hvilin na virshi Viktora Coya napisani nim v 1988 roci Virshi pokladeni na muziku V yacheslavom Butusovim i Yuriyem Kasparyanom Coj navit nadihnuv astronomiv z Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi v Naukovomu yaki nazvali asteroyid 2740 Coj na jogo chest U 2010 roci tirazhem 1962 odinici bulo vipusheno sribnu monetu proba 999 Viktor Coj nominalom 2 novozelandskih dolari Moneta diametrom 40 0 mm tovshinoyu 2 650 mm vagoyu 31 10 g 1 un maye nomernij sertifikat z golografichnim zahistom i rozkishnij derev yanij lakovanij futlyar Yakist karbuvannya pruf lajk z kolorovim fotodrukom na poverhni Emitentom ye ostrivna derzhava Niue Monetnij dvir Monetu vipusheno z dotrimannyam avtorskih prav V 2011 roci Borisa Gryebyenshikova yakij osobisto znav Viktora Coya zapitali yaku b muziku Viktor grav sogodni yakbi ne zaginuv Boris Gryebyenshikov vidpoviv Ya za Vitku vidpovidati boyusya vin yak genij lyudina neperedbachuvana 21 chervnya 2012 roku kompaniya Google prisvyatila dudl do 50 richchya Viktora Coya kartinku na osnovi logotipa Google yaka z yavilasya na golovnij storinci poshuku bulo stilizovano pid stinu Coya U 2012 roci na Fidzhi bulo vipusheno sribnu monetu proba 999 nominalom 10 dolariv Fidzhi prisvyachenu 50 richchyu vid dnya narodzhennya Viktora Coya Masa moneti 20 00 0 20 g tirazh 8000 Na aversi u centri zobrazheno portret Yiyi Velichnosti Korolevi Velikoyi Britaniyi Yelizaveti II Navkolo napis ELIZABETH II 10 dolariv Fidzhi 2012 Na reversi na zvorotnomu boci v kolori zobrazheno portret Viktora Coya poyednanij iz zobrazhennyam fragmenta stini Coya sho znahoditsya v Moskvi na vul Arbat z napisami fanativ Zliva zobrazhena gitara a takozh figura spivaka sho jde po aleyi Virobnikom ye Shvejcariya Na majdanchiku pered Derzhavnim Centralnim koncertnim zalom Rosiya Moskva ye Plosha zirok de ye pam yatni znaki na chest vidatnih diyachiv estradnogo mistectva v tomu chisli Viktoru Coyu Jmovirno z 2006 roku plosha ye vtrachenoyu Pam yat u formi virazhenoyi zashtampovanosti i narodnoyi psihologiyi Chastina publiki pritrimuyetsya dumok sho u Coya buv stil naviyanij bojovikami za uchastyu Bryusa Li sho u nogo bulo bazhannya pokazatisya z nalotom mafioznosti i tayemnichosti sho stil zlochinnih struktur pochav imponuvati Coyu pislya znajomstva z Ajzenshpisom Vtim taki alyuziyi buli naviyani bojovikami samoyu publikoyu Odyag i plastika tila Viktora buli nathnenni duhom rok ruhu chornij kolir stilistichne virazhennya v rok kulturnomu rusi a plastika tila prodovzhennya virazhennya gri na barabanah elektrogitari elektrobas gitari prodovzhennya virazhennya kontrkulturnogo andegraundnogo ruhu prodovzhennya tem pozicij povidomlen yaki ohoplyuvav u svoyih vistupah Coj Protilezhna poziciya ye virazhennyam zashtampovanosti i narodnoyi religiyi z narodnoyu psihologiyeyu sho nav yazani na dodachu cherez reklamu j inshi media Volodimir Visockij viddavna zvertaye na ce uvagu u svoyih tvorah zokrema vin rozvinchuye taki zaboboni dokorom ros Zhaleyu vas priverzhency fatalnyh dat i cifr u svoyij pisni Klikusham i poetam ryadkami zvernenimi do lyudej yaki mayut dosvid takih viruvan sho berut svoye pohodzhennya v narodnih tradiciyah i viri v chisla yavisha abo praktiki yaki ne prijmayutsya naukoyu abo zagalnoviznanimi religijnimi dogmami ale yaki mogli lishe spoglyadati ta misliti v terminah dat i chisel Krim togo motivi liriki pisen Viktora pidkazuyut sho akcenti mayut buti napravleni v storonu zhittya Majk Naumenko pomer cherez 1 rik i 12 dniv pislya Coya shodo cogo skazav U nashij krayini bazhano zaginuti shob stati ostatochno populyarnim Zvukorezhiser i prodyuser Andrij Tropillo direktor Leningradskogo viddilennya Melodiyi monopolista zvukozapisuvalnih studij u SRSR dodav sho Coj pishov vchasno v tomu sensi sho jogo pizni roboti na dumku Andriya slabshi rannih a podalsha tvorchist bula b she girshoyu Rizni dribni vidavnictva formuyut u chitacha pevnij poglyad na zhittya i tvorchist Viktora i yak pravilo poglyad pomilkovij Bezladno zibrani gazetni statti pershi yaki potrapili do nevdalogo ukladacha chergovoyi zbirki i vipusheni okremim vidannyam nikoli ne prollyut svitlo na te kim buv naspravdi Coj i sho vin naspravdi robiv Na zhal bilshist cih statej napisali lyudi nekompetentni i yaki ne volodiyut pitannyam Zvidsi j poshirena sered lyudej dumka sho tvorchist Viktora ce nibito mistectvo tinejdzherske pidlitkove i rozrahovane same na cyu kategoriyu sluhachiv Mi mozhemo ne provodyachi pryamih paralelej u tehnichnih pitannyah a govoryachi pro sut skazati sho pisni Viktora taki zh pidlitkovi yak pisni Bitlz chi romani Bulgakova Yaksho ce podobayetsya pidlitkam to zovsim ne ochevidno sho inshim vikovim kategoriyam ce bude nudno i necikavo Marianna Coj i O Ribin u svoyij avtorskij knizi Viktor Coj Politika navkolo pam yati Zhurnal ros Elementy Evrazijskoe obozrenie yakij pochav vidavatisya Oleksandrom Duginim z chervnya 1992 roku v osnovnomu publikuye statti pro tak zvane yevrazijstvo U vlastivij cij ideologiyi maneri interpretaciyi podij Viktor Coj yevraziyec ni atlantizmu virnist arijskomu Soncyu pro albom Zirka na im ya Sonce ta in u statti vid 1992 roku informaciyu pro Viktora Coya zhurnal podavav takim chinom v chas koli suspilstvo pereganyali z pastki komunizmu v pastku demokratiyi Coj pri vsij jogo populyarnosti buv vse zh pidkresleno vidirvanij vid konkretnoyi realnosti j tomu mig buti bilsh mensh adekvatno sprijnyatij lishe moloddyu a os populyarnist Talkova yavishe inshogo rodu vona vijshla za mezhi molodizhnogo seredovisha Comu dopomogli bilsh konkretni teksti jogo pisen tvorchist Talkova na vidminu vid Coya pronizana politichnoyu tematikoyu a ne lishe socialnim protestom i zaklikami do vnutrishnogo onovlennya Cherez ce potencial Coya buv vse zh she zanadto vuzkim i nedostatnim tobto probudzhennya v kolektivnomu nesvidomomu geroyichnogo pochatku viyavilosya nemozhlivim bez pevnogo dozrivannya intelektualnogo i duhovnogo samih nosiyiv cogo kolektivnogo nesvidomogo Isnuvala neobhidnist pogliblennya same v rosijsku pravoslavnu simvoliku obrazi yakoyi buli povinni proyavleni ne tilki pobichno yak u Coya ale i pryamo cherez virazhennya samogo nacionalno duhovnogo seredovisha U comu j polyagala misiya Talkova Koli v gazeti Den Sergij Kurginyan narikav sho v deyaki merzenni zahodi ninishnoyi vladi pobichno vtyaguyetsya im ya duzhe talanovitogo duzhe glibokogo i duzhe potribnogo krayini poeta i kompozitora Viktora Coya to zhurnal ce poyasnyuvav tim sho Coya i Talkova pochinayut rozumiti i batki opoziciyi znayuchi sho Vidpovid Temryavi za syuzhetami tekstiv Coya bez svoyih ditej yim ne zdijsniti Dehto Zufar Kadikov zajmayetsya tim samim sho i Oleksandr Dugin lishe svij pidhid do tlumachennya tekstiv Coya zasnovuye na sistemnomu vkladenni v ce biblijnih danih ta proroctv U lipni 2011 r v Bilorusi zaboronili radiostanciyam staviti v efir pisnyu Viktora Coya Zmin ros Peremen U kvitni 2014 deputat Derzhdumi Rosiyi Yevgenij Fodorov ogolosiv Viktora Coya agentom CRU a okremi pisni chastinoyu planu rujnuvannya SRSR Vin zayaviv sho pokijnij rosijskij kultovij rok spivak Viktor Coj spivpracyuvav za radyanskih chasiv iz CRU i cilij viddil CRU razom iz najnyatimi v Gollivudi profesionalami pisav jomu pisni spryamovani na rozval SRSR Za Coyem bula v CRU specialni lyudi yaki z nim pracyuvali davali granti davali jomu ci pisni i tak dali Golovna pisnya cherez yaku na dumku deputata Fedorova i rozvalivsya Radyanskij Soyuz Zmin ros Peremen Narodni pam yatniki Stina Coya Stina Coya v Krivoarbatskomu provulku v m Moskva Pislya smerti Coya u Krivoarbatskomu provulku mista Moskvi 15 serpnya 1990 roku stihijno z yavilas stina Coya stina z grafiti napisami Kino Coj zhivij ta zvernennyami do samogo muzikanta Stina pochalasya z napisu koli pislya zvistki pro smert spivaka htos visoko cherez vsyu stinu viviv chornim Sogodni zaginuv Viktor Coj i vidpovidne Coj zhivij Nastupnogo dnya pislya pohovannya Coya napisi na stini buli shovani zafarbovuvannyam Vidtodi fraza Coj zhivij stala kultovoyu dlya shanuvalnikiv muzikanta yak nagaduvannya pro te sho Coj prodovzhuye zhiti u svidomosti bagatoh molodih lyudej U 2006 roci stinu znovu specialno pofarbuvali ale yiyi uspishno vidnovili fanati Vsi sprobi moskovskoyi vladi oblagoroditi ce misce buli pripineni kinomanami tak nazivayut shanuvalnikiv gurtu Bilya stini prisvyachenoyi Viktoru Coyu shanuvalniki zavzhdi zustrichayutsya v pam yat pro svogo geroya U 2000 roci na 38 ij den narodzhennya Viktora bagato uspishnih rok gurtiv vidvidali cyu stinu i viddali shanu interpretaciyami jogo pisen Podibna stina ye j u Minsku Spochatku vona z yavilasya v serpni 1990 roku Ce buli napisi i malyunki naneseni na betonni bloki sho otochuvali budivelnij majdanchik navkolo Palacu Respubliki na Zhovtnevij ploshi v Minsku dovgobudu piznogo socializmu budivnictvo yakogo pochalosya v 1985 roci bulo zaversheno v 1997 roci Po zavershennyu budivnictva Palacu Respubliki postalo pitannya pro perenesennya stini Coya i yiyi perenosili dekilka raziv povnistyu ne zbereglasya z 1997 po 2008 rik kilka blokiv stini stoyali na vulici Internacionalnij v 2008 roci yij znajshli misce v odnomu z rajoniv ale vzhe ne v centri Minska Pered ostatochnim perenesennyam u 2008 roci pid zvernennyam do Minskogo miskvikonkomu z prohannyam vidnoviti stinu bulo zibrano blizko dvoh tisyach pidpisiv minchan V chergovu richnicyu smerti Coya u serpni 2010 roku bilya stini Coya vidbuvsya nesankcionovanij koncert yakij namagalasya zupiniti miliciya Vlitku 2011 roku koli protestna aktivnist u Minsku pochala zrostati deyaki yiyi uchasniki vikoristovuvali pisnyu Coya Zmin i pislya togo yak radiosluhachi pochali vimagati postaviti cyu pisnyu na radio yiyi zaboronili do efiru 15 serpnya 2012 roku u Poltavi z yavilasya tretya na vsyu Ukrayinu stina pam yati Viktora Coya 15 serpnya 2013 roku v 23 yu richnicyu smerti lidera legendarnogo rok gurtu Kino vidkrili stinu Viktora Coya na vulici Grushevskogo v Kiyevi V zhovtni 2013 roku cyu stinu pam yati vidvidav batko Viktora Coya Inshi memoriali v Moskvi V 2004 roci rosijskij Soyuz Molodi stav zajmatis pitannyam vstanovlennya pam yatnika Ale koli pam yatnik buv stvorenij i jogo vstanovili na Arbati miscevi zhiteli vistupili proti Skulpturu z Arbata dovelosya pribrati Vidkrittya pam yatnika u Moskvi neodnorazovo vidkladali Marianna Coj druzhina Viktora Coya yaka osobisto zajmalasya pitannyam vstanovlennya pam yatnika tak i ne dochekalasya za zhittya togo momentu koli v Moskvi vstanovlyat pam yatnik Viktorovi Coyu yakij v chergovij raz obicyali vidkriti do dnya jogo narodzhennya 21 chervnya Yedinim pam yatnikom Viktoru Coyu v Moskvi ye stina na Arbati sho stala miscem palomnictva stolichnih kinomaniv Klub muzej Kamchatka Na vulici Blohina b 15 v Sankt Peterburzi na misci kolishnoyi vugilnoyi kotelni v yakij pracyuvav Viktor organizovano klub muzej Viktora Coya Pislya smerti Viktora lyudi sotnyami prihodili v kochegarku de pracyuvav Viktor Kochegarku zavalili kvitami 5 Kotelnya teper ye chimos na kshtalt skelnoyi svyatini Dokladnishe Klub muzej Kamchatka Pam yatnik na mogili na Bogoslovskomu kladovishi Mogila Viktora Coya na Bogoslovskomu kladovishi Sankt Peterburga Foto vid 15 serpnya 2012 Na pam yatniku vidno trishini vid udaru Navesni 1999 roku na Bogoslovskomu kladovishi bulo zrujnovano i rozbito bagato pam yatnikiv z yevrejskimi prizvishami i poryad z cim poshkodzheno pam yatnik Viktoru Coyu buli pognuti struni a vid udaru po marmurovomu obelisku utvorilas velika trishina prote prihilniki tvorchosti Viktora Coya sami vlasnim koshtom vidremontuvali pam yatnik a 15 serpnya postavili ogorozhu z gostrimi kolyuchimi prutami Inshi pam yatniki v Sankt Peterburzi U lipni 2009 roku u Sankt Peterburzi na Nevskomu prospekti navproti kinoteatru Avrora buv timchasovo vstanovlenij pam yatnik Viktoru Coyu Gipsova skulptura zobrazhala Viktora na motocikli Avtor pam yatnika moskovskij skulptor Oleksij Blagovisna 4 lyutogo 2010 bulo ogolosheno sho pam yatnik muzikantu z yavitsya v lisoparku Aleksandrino navproti togo miscya de zhiv Coj z rodinoyu i de vin chasto gulyav Vlitku 2011 roku v parku Aleksandrino v Sankt Peterburzi mav buti vstanovlenij pam yatnik Viktoru Rishennya pro najkrashij eskiz pam yatnika mala uhvaliti miska vlada ta sin Viktora Coya Misceva ratusha nadala dozvil na sporudzhennya pam yatnika Viktoru popri zakon yakij ne dozvolyaye uvichnyuvati lyudej mensh nizh cherez 30 rokiv pislya yihnoyi smerti Na 35 mu kilometri Sloka Talsi pid Rigoyu Obrazom poeta dihaye vsya okruga po yakij rozvishani plakati i stoyat inshi samorobni pam yatniki fanerna gitara pribita do stovpa Na misci zagibeli Viktora Coya na 35 mu km trasi Sloka Talsi roztashovano 2 pam yatniki Viktoru Coyu sriblyasta gitara i memorial iz steloyu visotoyu 2 metri 30 santimetriv Malenkij pam yatnik nevelika metaleva piramidka z gitaroyu na verhivci yakij roztashovanij na misci zagibeli Viktora z togo boku dorogi de stalosya zitknennya mashini Viktora z pasazhirskim Ikarusom foto 2008 roku Pershij pam yatnik vikonanij u formi nevelikoyi metalevoyi piramidki z gitaroyu na verhivci i napisom Pam yati V Coya Vin buv vstanovlenij priblizno cherez dva roki pislya tragediyi Pro te hto jogo vigotoviv i vstanoviv hodili rizni chutki ale tochnoyi informaciyi nemaye Pam yatnik u viglyadi steli z byustom bulo vstanovleno cherez 12 rokiv pislya tragediyi 15 serpnya 2002 roku Ce pershij pam yatnik u kolishnomu SRSR Spivak vidobrazhenij v pozi z povernenoyu golovoyu i pokladenimi na plechi rukami Pam yatnik vstanovila grupa 35 km lv fanativ z Rigi Koshti na stelu zbirali latvijski shanuvalniki talantu Coya Avtori pam yatnika hudozhnik Ruslan Vereshagin i skulptor Amiran Habelashvili obrali dlya stvorennya monumenta odnu z najpopulyarnishih fotografij muzikanta na yakij vin zobrazhenij z rukami navhrest Na postamenti vikarbuvani ryadki z vidomoyi pisni Legenda ros Smert stoit togo chtoby zhit a lyubov stoit togo chtoby zhdat Vidtodi pam yatnik miscyami zminyuvavsya i onovlyuvavsya 21 chervnya 2014 roku na den narodzhennya Viktora Coya vidkrili povnistyu novij pam yatnik Iniciativa proyektu nalezhit tovaristvu Pareiza lieta yake yak i ranishe pikluyetsya pro stan pam yatnika Stela z byustom Viktora Visota pam yatnika 2 30 m plosha postamentu 1 m plosha pam yatnika 9 m 2019 rik Latviya Koordinaciyeyu zahodiv yak gospodarskih tak i publichnih na misci zagibeli Viktora Coya zajmayetsya gromadska organizaciya latis Pareiza lieta pareizalieta lv Vsi bazhayuchi mozhut brati uchast v cih iniciativah Usi diyi ideyi shodo polipshennya miscya pam yati Viktora Coya neobhidno koordinuvati z iniciativnoyu grupoyu 35 km lv i organizaciyeyu Pareiza lieta Cej proyekt isnuye zavdyaki lyudyam nebajduzhim do tvorchosti Viktora Coya i zberezhennyu jogo pam yati Proyekt finansuyetsya z pozhertv prihilnikiv Viktora Coya Niyaki derzhavni programi fondi i take podibne ne berut uchasti v danih zahodah Protyagom bilsh yak dvadcyati rokiv shorichno 15 serpnya na trasu sho spoluchaye dva pribaltijskih mista Yurmalu i Talsi na misce smerti Viktora Coya priyizdyat ti hto lyubiv i lyubit jogo Park Vingis Litva 14 serpnya 2010 u Vilnyusi Litva v parku Vingis bulo vidkrito timchasovij pam yatnik maket Viktoru Coyu Vidbuvsya koncert priurochenij do 20 h rokovin jogo zagibeli Pitannya shodo vstanovlennya postijnogo pam yatnika poki ne virishene Barnaul Rosiya 20 listopada 2010 roku v misti Barnaul Altajskogo krayu vidbulosya vidkrittya pershogo v Rosiyi postijnogo pam yatnika Viktoru Coyu Karaganda Kazahstan 26 serpnya 2017 roku Karagandi buv vidkritij pam yatnik Viktoru Coyu i skver jogo imeni yakij roztashovanij na Olimpijskij vulici Ideya uvichniti muzikanta v metali nalezhit kazahsko korejskomu fondu druzhbi Er Nur Nika yakij sponsoruvav proyekt Vidkrittya pam yatnika priurocheno do svyatkuvannya Dnya shahtarya yakij vidznachayetsya shorichno v ostannyu nedilyu serpnya Pochesne pravo vidkriti skver bulo nadano batkovi Viktora Coya Robertu Maksimovichu i akimu mista Nurlanu Aubakirovu Ukrayina 26 grudnya 2022 roku v misti Izyum Harkivskoyi oblasti vulicyu Viktora Coya perejmenuvali na vulicyu Kuzmi Skryabina Ce bula yedina vulicya na teritoriyi Ukrayini nazvana na jogo chest Perelik audio produkciyi Viktora CoyaA zhittya tilki slovo ye lishe lyubov i ye smert Gej A hto spivatime yaksho vsi budut spati Smert varta togo shob zhiti A lyubov varta togo shob chekati Viktor Coj Legenda Za nedovge tvorche zhittya Coj napisav bilsh yak 300 pisen Jogo pisni osmisleni i napisani z dusheyu a naspravdi Viktor Coj duzhe skromna i dobra lyudina Vin pisav pisni ne zaradi groshej a tomu sho jomu ce podobalosya Jogo pisni prosti genialni shiri i mayut sens Viktor Coj vivchav mistectvo ale nevdovzi pokinuv navchannya i pochav zajmatisya rok muzikoyu v 1970 h rokah U toj period rok buv perevazhno zaboronenij radyanskoyu vladoyu yak simvol zahidnogo dekadansu nesumisnogo z komunistichnoyu ideologiyeyu Na pochatku 1980 h rok muzika v Radyanskomu Soyuzi bula v osnovnomu pidpilnim ruhom i isnuvav suvorij kontrol za tim hto mig vistupati Jogo pisni mittyevo stali hitami cherez neoficijni kanali vklyuchayuchi pidpilni koncerti ta kontrabandni zapisi u toj chas koli cherez cenzuru bulo vazhko distati magnitofonni zapisi Nezvazhayuchi na ce teksti jogo pisen poshiryuvalisya z vust v usta zaluchayuchi pidpilnu auditoriyu svoyimi povidomlennyami pro rozshirennya mozhlivostej molodi nezalezhni ideyi ta vidsutnist hvali Komunistichnij partiyi U pisni I vidteper mi golovni ros Dalshe dejstvovat budem my napriklad ye ryadok yakij govorit Tozh mi prijshli syudi shob vimagati svoyih prav tak V chasi drugogo etapu Perebudovi yaka vidkrila bilshe prostoru ta terpimosti do alternativnih idej zokrema v mistectvi Coyu ta Kino dozvolili oficijno vistupati ta davati interv yu na radyanskomu telebachenni Obraz Coya yak revolyucionera ne ye virnim Z jogo sliv vin ne mav namiru shob jogo pisnya stala politichnim gimnom abo shob vin buv revolyucionerom Vin maksimalno vikoristovuvav glasnist i perebudovu Vin buv na derzhavnomu telebachenni Jomu bulo vigidno te sho vidbuvalosya A shodo pisni Zmin vin skazav sho ce pisnya pro vnutrishni zmini Dijsno bagato v chomu ce bulo daleko ne pidrivnoyu diyalnistyu Teksti jogo pisen navryad chi stariyut A pisni z gromadyanskim pidtekstom zvuchat duzhe suchasno v konteksti ninishnogo rosijskogo zhittya i dosi aktualni Rosijska rok i pop scena donini ne vipustila zhodnoyi grupi chi spivaka yakij mig bi lishe troma akordami torknutisya dushi takoyi kilkosti lyudej Coj takozh ye dzherelom nathnennya za mezhami svitu muziki ta kino vin ye ikonoyu suchasnogo miskogo landshaftu v ryadi postradyanskih mist yaki demonstruyut murali statuyi ta grafiti sho proslavlyayut jogo pisni Odnim iz populyarnih grafiti pov yazanih iz Coyem ye Coj zhiv I bilshe nichogo nemaye Vse znahoditsya v nas tekst z pisni Coya Zmin Napis na aerostati Coj zhivij Foto 2022 roku Ale bezsumnivno te sho prodovzhuvatime nadihati novi pokolinnya prihilnikiv ce jogo teksti yaki lyudi vse she vivchayut napam yat cituyut i posilayutsya na nih u povsyakdennomu zhitti miljoni lyudej po vsij Shidnij Yevropi Sered deyakih z jogo najkrashih ye taki z pisni Pachka sigaret Sidyachi i divlyachis na chuzhe nebo z neznajomogo vikna ya ne bachu zhodnoyi znajomoyi zirki ya projshov usi dorogi i tudi i syudi obernuvsya i ne mozhu znajti svoyih slidiv Ale yaksho u vas v kisheni ye pachka sigaret to na sogodni vse ne tak pogano I aviakvitok shob sisti v litak iz sribnimi krilami Sho yak zletit ne zalishit na zemli nichogo krim tini Viktor Coj zaginuv v avtokatastrofi v serpni 1990 roku V cej chas bilshist pogodzhuvalasya sho neobhidni zmini v suspilstvi Z prihodom do vladi Mihajla Gorbachova suspilstvo spodivalosya na fundamentalni politichni ta socialno ekonomichni reformi I Viktoru z jogo progresivnimi tekstami pacifizmom i borotboyu za spravedlivist nikoli ne dovodilosya vibirati do yakogo boku priyednatisya Dokladnishe Perelik audio produkciyi Viktora Coya Proekt Kino Vlitku 1999 roku vinik tak zvanij v skladi dvoh eks gitaristiv legendarnogo gurtu Oleksiya Ribina i Yuriya Kasparyana a na vokali chechenskij spivak yakij kopiyuvav golos Coya FilmografiyaZa rezultatami shorichnogo opituvannya zhurnalu Sovetskij ekran za vikonannya roli Moro u filmi Golka ros Igla Viktora Coya viznali najkrashim aktorom 1989 roku 1986 Jya hha dokumentalne video Rezhiser Rashid Nugmanov 1986 Kinec kanikul ros Konec kanikul Ukrayinskij rezhiser Sergij Lisenko 1987 Rok dokumentalni kadri Rezhiser Oleksij Uchitel V znimalnij grupi filmu bula Marianna Film rozpovidaye pro radyansku rok kulturu de bagato vidomih muzikantiv taki yak Boris Grebenshikov Anton Adasinskij Viktor Coj Oleg Garkusha grali samih sebe Dlya kozhnogo muzikanta buli obrani harakterni misce prozhivannya Kochegarka Coya budinok Grebenshikova studiya pantomimi Adasinskogo kinobudka Garkushi yidalnya Shevchuka 1987 Gorod Rezhiser A Burcev po scenariyu Shinkarova i Tihomirova Viktor znyavsya tam zamist Sashi Bashlachova oskilki toj pokinchiv zhittya samogubstvom za tizhden do znimannya 1987 Assa Rezhiser Sergij Solovjov 1988 Golka ros Igla Rezhiser Rashid Nugmanov 1990 Seks i perebudova fr Sex et perestroika U filmi buv fragment koncertu grupi Kino de Viktor Coj vikonuvav pisni Pechal ta Zakroj za mnoyu dver ya uhozhu Pered pokazom cogo urivku v kadri promajnuv pidryadkovij komentar francuzkoyu movoyu v yakomu govorilosya sho Viktor Coj zaginuv cherez tri misyaci pislya znimannya filmu Rezhiseri Fransua Zhuffa Fransis Lerua 1992 Ostannij geroj ros Poslednij geroj Rezhiser Oleksij Uchitel 1996 Sonyachni dni ros Solnechnye dni Dokumentalnij film 2005 Zhittya yak kino ros Zhizn kak kino Dokumentalnij film 2006 Prosto hochesh ti znati ros Prosto hochesh ty znat Dokumentalnij film 2008 Yalinova submarina Viktor Coj Diti hvilin ros Elovaya submarina Viktor Coj Deti minut Dokumentalnij film 2009 Ostannij geroj Dvadcyat rokiv potomu ros Poslednij geroj Dvadcat let spustya Dokumentalnij film 2010 Golka Remix ros Igla Remix Rezhiser Rashid Nugmanov Perelik deyakih najbilsh informativnih interv yu Viktora CoyaMeni ne podobayetsya misto Moskva Meni podobayetsya Leningrad Mi rano dozrili frukti A znachit nas ranishe z yidyat Ya lyublyu koli ye sho piti Ya lyublyu koli ye sho yisti Ya nalitij svoyim vlasnim sokom Chi ne hochesh ti mene z yisti Originalnij tekst ros Mne ne nravitsya gorod Moskva Mne nravitsya Leningrad My rano sozrevshie frukty A znachit nas ranshe sedyat Ya lyublyu kogda est chego pit Ya lyublyu kogda est chego est Ya nalit svoim sobstvennym sokom Ne hochesh li ty menya sest Viktor Coj gurt Garin i Giperboloyidi Pershi zapisi Ostannye interv yu Viktor dav ukrayinskomu radio v travni 1990 roku Interv yu gazeti Politehnik Leningrad 24 lyutogo 1984 roku Interv yu gazeti Argumenti i fakti 39 1987 roku Interv yu gazeti Molod Estoniyi 9 travnya 1988 roku Interv yu byuletenyu Novij film Alma Ata berezen 1988 roku Interv yu gazeti Molodij leninec Volgograd 6 travnya 1989 roku Interv yu gazeti Radyanska molod Riga 6 travnya 1989 roku Interv yu gazeti Leninska zmina Alma Ata Marianna stverdzhuye sho Viktor ne lyubiv davati interv yu bo buv vid prirodi zamknutim i zakritim vid storonnih i tomu jogo rozmovi z publikoyu pislya vistupiv buli rekordno korotkimi Marianna vvazhaye sho Viktor z cikavistyu visluhuvav zapitannya ale vidpovidati ne lyubiv Sim yaDruzhina Marianna Igorivna Coj d Rodovanska narodzhena 5 bereznya 1959 roku Za osvitoyu hudozhnik Pislya zakinchennya shkoli pracyuvala v Leningradskomu derzhavnomu cirku V 1982 roci stala chlenom grupi Kino spochatku yak kostyumer i grimer a z 1983 roku administrator Z 1987 roku menedzher gurtu Ob yekt nasmishok administrator Leningradskogo rok klubu U 1997 roci razom z O Ribinim vipustila avtorsku knizhku Viktor Coj z momentami tvorchoyi i osobistoyi biografiyi Viktora do yakoyi krim spogadiv najbilsh zmistovnih interv yu i komentariv Viktora vhodit bagato ranishe ne vidavanih materialiv Motivaciyeyu do napisannya knigi sluguvalo te sho do 1997 roku v Rosiyi povnocinnih vidan pro grupu Kino i Viktora Coya ne bulo a te sho vihodilo i vihodit u svit ye robotami yaki strazhdayut nedostatnistyu informaciyi abo spotvoryuyut dijsnij stan rechej Pomerla Marianna 27 chervnya 2005 roku u vici 46 rokiv vid dovgotrivaloyi hvorobi rak Poruch z neyu buv civilnij cholovik piterskij rok muzikant Sasha Aksonov bilsh vidomij v tusovci yak Rikoshet i jogo mama yaka doglyadala za Mariannoyu Pered smertyu poprosila sina Oleksandra ne davati interv yu zhurnalistam Pohovana poryad z Viktorom Oleksandr Viktorovich Coj 5 serpnya 1985 sin yakogo duzhe lyubiv Viktor zgaduvav jogo ves chas na gastrolyah kupuvav jomu vishukani podarunki Viktor z lyubov yu nazivav sina Cojonok Narazi pracyuye programistom oficijno oformiv vidnosini z dizajnerom Olenoyu u grudni 2010 roku V cej zhe chas odruzhivsya vdruge Robert Maksimovich Coj jogo did 22 chervnya 2017 roku Oleksandr Coj perervav trivale movchannya i dav vidverte interv yu zhurnalistam Nataliya Emilivna Razlogova ostannye kohannya Viktora Coya kinoznavec i perekladachka sestra vidomogo kinoznavcya profesora Kirila Razlogova vnuchka bolgarskogo revolyucionera Mikoli Lazarevicha Razlogova Did po materinskij liniyi radyanskij diplomat Oleksandr Bekzadyan Narodilasya v Bolgariyi v sim yi diplomata Emilya Mikolajovicha Razlogova Ditinstvo provela u Franciyi Povna protilezhnist Marianni do muziki v stili rok ne mala stosunku Nataliya distanciyuvala Viktora vid bagatoh lyudej z jogo kompaniyi yaki yak vona vvazhaye prosto robili imidzh na jogo tli Nataliya ves chas pidkreslyuye pochuttya vlasnoyi gidnosti Viktora i te sho vin nikoli ne opuskavsya do togo sho dozvolyayut sobi inshi muzikanti i lyudi jogo kompaniyi Govorila sho jogo prosto ne mozhna bulo ne pomititi tomu sho jogo intelekt jogo zdibnosti buli prosto divovizhni U peredachi Kult Kino Nataliya nazivala Viktora lyudinoyu z nizvidki lyudinoyu z majbutnogo cilnim sluhayuchim vsi dumki ale pri comu vchinyayuchim tak yak vvazhav za potribne rozumnim vse shoplyuyuchim na lotu Za yiyi slovami vin privertav do sebe uvagu skriz i za kordonom v tomu chisli Vvazhaye sho masshtab osobistosti Viktora ne rozgledili bagato lyudej z jogo otochennya cherez aberaciyi blizkosti Z Coyem poznajomilas na znimanni filmu Assa da pracyuvala asistentom rezhisera Pislya smerti Viktora vijshla zamizh za zhurnalista Yevgena Dodolyeva V sichni 1992 roku viyihala do SShA U nih z cholovikom dvoye ditej Yiyi mozhna pobachiti v dokumentalnih filmah pro Coya Sonyachni dni ros Solnechnye dni 1996 Zhittya yak kino ros Zhizn kak kino 2005 Yalinova submarina Viktor Coj Diti hvilin ros Elovaya submarina Viktor Coj Deti minut 2008 v peredachi Kirila Razlogova Kult Kino v interv yu z Viktorom Coyem z festivalyu Zolotoj Dyuk na teplohodi Fedir Shalyapin 1989 U presi majzhe ne daye interv yu vidmovlyayetsya vid rozmov z zhurnalistami ale chas vid chasu spilkuyetsya z shanuvalnikami vidpovidayuchi na yihni zapitannya abo vislovlyuyuchi svoyu dumku Avtograf Viktora Coya Viktor Coj pishov vid Marianni u 1987 roci pereyihavshi do Moskvi abi buti razom iz Nataliyeyu Razlogovoyu Z druzhinoyu vin rozluchivsya ale zalishivsya z neyu v dobrih stosunkah Vin zbiravsya oficijno oformiti rozluchennya z Mariannoyu j odruzhitisya z Nataliyeyu Ale Marianna tyagnula z cim i vin tak i ne vstig nichogo zrobiti Druzhina nezakonna i zakonna druzhina Marianna mene lyublyat sin lyubit zhinki obozhnyuyut Sho she potribno Ya vsim zadovolenij skazav yakos Viktor Coj za rik do smerti PrimitkiDiscogs 2000 d Track Q504063 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Marianna Coj Tochka otscheta Viktor Coj Stihi Dokumenty Vospominaniya Sost Marianna Coj Aleksandr Zhitinskij L Novyj Gelikon 1991 368 s Zvezdy rok n rolla ISBN 5 85 395 018 5