Морське до 1949 року Капсіхор крим Qapsihor село в Україні у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим цен

Морське́ (до 1949 року — Капсіхор, крим. Qapsihor) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим, центр Морської сільської ради. Населення — 2 245 осіб.

село Морське


Герб Морського	Прапор Морського

Вигляд села з гори Папая-Кая

Країна

Україна

Регіон

Автономна Республіка Крим

Район/міськрада

Феодосійський район

Рада

Морська сільська рада

Облікова картка

Морське

Основні дані

Колишня назва

Капсіхор

Населення

2 245 (2001)

Поштовий індекс

98033

Телефонний код

+380 6566

Географічні дані

Географічні координати

44°49′40″ пн. ш. 34°48′19″ сх. д. / 44.82778° пн. ш. 34.80528° сх. д.Координати: 44°49′40″ пн. ш. 34°48′19″ сх. д. / 44.82778° пн. ш. 34.80528° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

30 м

Відстань до
обласного центру

51,7 (фізична) км

Місцева влада

Адреса ради

Морське, вул. Шевченка, 33

Карта

Морське

Морське

Мапа

Морське у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Морське.

Географія

Село Морське розташоване на заході території міськради, на березі Чорного моря, за 16 км на захід від міста Судак в , у гирлі річки Шелен, висота центру села над рівнем моря 43 м. Через Морське, берегом моря, проходить автодорога Р29 Алушта — Феодосія. Найближчі населені пункти — Громівка за 4 км на північ, Веселе, Межиріччя і Ворон — понад 8 км на північ — північний схід.

Назва

Історична назва села — Капсіхор — є спотвореною формою грецької назви Καψο Χωρα, яке переводиться як «випалене село».

Історія

Капсіхор. «Вечірнє заняття татар». Літографія, 1843-45

Дата заснування Капсіхора (Морського) точно не встановлена. На думку дослідника А. Л. Бертье-Делагарда (1842—1920) Капсіхор існував ще до 1380 року. Також про час існування тут поселення, говорять і численні предмети домашнього вжитку, стародавні ємності, знаряддя праці знайдені на території нинішнього села. Найстародавніші з них, відносять до VIII—IX століть н. е. Ці експонати представлені у музеї села.

У 1778 році велика частина християнських жителів Капсіхора (нащадки греків, що говорили до того моменту на кримськотатарській мові) прийняла іслам, щоб уникнути виселення з Криму, якому за наказом Російського уряду піддалося все християнське населення півострова.

Станом на 1886 у селі Капсіхор Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 565 осіб, налічувалось 193 дворових господарства, існували 2 мечеті.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1584 осіб (838 чоловічої статі та 746 — жіночої), з яких , 1573 — магометанської.

18 травня 1944 році, після Звільнення Криму від окупації, за постановою Державного комітету оборони СРСР № 5859 від 11 травня 1944 року, кримські татари були депортовані до Середньої Азії. Указом від 21 серпня 1945 року Капсіхор був перейменований в Морське, Капсіхорська сільрада — в Морську.

1981 року у Морському музикантом Віктором Цоєм було засновано відомий радянський рок-гурт «Кино». З приводу 30-ї річниці заснування гурту, у Морському встановлено меморіал.

Економіка

В селі знаходиться , входить до складу НВАО «Масандра».
Недалеко розташовані пансіонати «Зеніт» і «Сонячний камінь».

Туризм

У курортній галузі переважає приватний сектор.

Замок Чобан-Куле

Докладніше: Замок Чобан-Куле

Поблизу села знаходяться мальовничі руїни замку де Гуаско (Чобан-Куле).

Посилання

http://maps.vlasenko.net [ 14 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-217. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.

Джерела

Сайт села Морське [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
стаття Морське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

[1] ttp://maps.vlasenko.net [ 14 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)

[2] . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-217. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.