Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корьо сарам кор 고려 사람 самоназва етнічних корейців які мешкають на пострадянському просторі за винятком Назва складається

Корьо-сарам

Корьо-сарам

Корьо-сарам (кор. 고려 사람) — самоназва етнічних корейців, які мешкають на пострадянському просторі, за винятком . Назва складається з імені середньовічної корейської держави "Корьо", та слова "сарам", яке перекладається як "людина". Приблизно 500 000 корейців мешкають на території колишнього Радянського Союзу, в основному в державах Середньої Азії. Радянські корейці є нащадками корейських переселенців на Далекий Схід Росії.

Корьо-сарам
고려 사람
Кількість 500 000
Ареал

image Узбекистан: 176 000
image Росія: 153 156
image Казахстан: 100 000
image Киргизстан: 19 000
image Україна: 13 000

image Таджикистан: 6 000
image Туркменістан: 3 000
Близькі до: корейці
Мова російська,
Релігія православ'я, буддизм, конфуціанство, протестантизм

Серед відомих корьо-сарам можна відзначити українського політика Віталія Кіма, актора Павла Лі, співака Віктора Цоя, поета Юлія Кіма, письменника Анатолія Кіма, гімнастку Неллі Кім, боксера Костянтина Цзю.

Історія корьо-сарам

Територіальна експансія Росії призвела до того, що в 1860 році династія Цін поступилася Російській імперії Приморським краєм. У 1861 році з'явився російсько-корейський кордон. Він одразу ж отримав важливе стратегічне значення, оскільки стик кордонів Російської імперії та Кореї ізолював Китай династій Цін від доступу до акваторії Японського моря. Перші 761 корейських сімей чисельністю 5310 осіб перейшли річку Туманган із метою осісти на вільних землях у кутку маньчжурського Китаю, однак водночас опинилися в Росії за умовами Пекінського договору. Міграція корейців до Російської імперії тривала до початку 1930-х років. Стимулом слугувала нестача земель у Кореї та окупація країни Японією в 1910 році.

До 1917 року в Російській імперії проживало близько 100 тисяч корейців, причому в Приморському краї вони складали майже третину всього населення (у Посьєтському районі до 90 %). Корейці компактно проживали на території сучасного Приморського краю задовго до появи перших колоністів, однак більшість переселялася туди в другій половині XIX століття. Переселенці прагнули отримати підданство Російської імперії.

Багато корейців брали участь у Громадянській війні в Росії, із них формувалися партизанські загони. У березні 1921 рокі була створена Корейська революційна військова рада, яку очолював . Однак Каландарішвілі не став тоді командувати всіма корейськими партизанами. У березні 1921 року в Далекосхідній військовій республіці з'їзд партизанів обрав Корейську військову раду. Підпорядкований Корейській військовій раді Об'єднаний сахалінський партизанський загін на чолі з Іллею Харитоновичем Паком відмовився підпорядковуватися Корейській революційній військовій раді. Народно-революційна армія намагалася роззброїти партизанів і в результаті Амурського інциденту загинуло від 118 до 400 партизанів (багато хто загинув у Зеї).

У листопаді 1921 року Комінтерн створив комісію з розслідування Амурського інциденту. За підсумками розслідування затримані корейці були помилувані.

Депортація

Корейці першими в СРСР зазнали наслідки сталінської депортації за національною ознакою. У 1937 році на основі постанови Раднаркому СРСР 172 тисячі корейців депортували до Казахської РСР й Узбецької РСР під приводом «припинення проникнення японського шпигунства до Далекосхідного краю». До примусового переселення було страчено близько 2500 корейських інтелектуалів, переважно за сфабрикованими звинуваченнями в «плануванні збройного повстання під впливом Японії». Депортація відбувалася з використанням вантажних поїздів. Проїхавши близько 6000 кілометрів, людей було кинуто на пустирі Середньої Азії. Від 10 до 25 тисяч осіб загинуло в дорозі.

До депортації в Приморському краї було 2 національних корейских райони та 77 національних сільрад, близько 400 корейських шкіл, корейський педагогічний технікум, педагогічний інститут у Владивостоці, корейський театр. Також видавалося 6 журналів і 7 газет корейською мовою.

1 квітня 1993 року постановою Верховної Ради Росії були визнані незаконними акти, прийняті з 1937 року по відношенню до радянських корейців і, по суті, корейці були реабілітовані як жертви політичних репресій.

Після розпаду СРСР, корейці з країн Середньої Азії переважно мігрували до України та Росії. Голова секції корейської літератури Союзу письменників Узбекистану Угай Дегук звертався до Генерального секретаря, Голови Верховної Ради СРСР, Михайла Горбачова, стосовно створення в Приморському краї Корейської автономної республіки в 1990 році.

Чисельність

Чисельність у СРСР

Перепис 1926 року
Перепис 1939 року
Перепис 1959 року
Перепис 1970 року
Перепис 1979 року
Перепис 1989 року
СРСР 86 999 ▲ 182 339 ▲ 313 735 ▲ 357 507 ▲ 388 926 ▲ 438 650
у тому числі за адміністративним поділом СРСР
РСФСР 86 854 ▼ 11 462 ▲ 91 445 ▲ 101 369 ▼ 97 649 ▲ 107 051
Українська РСР 104 ▲ 845 ▲ 1 341 ▲ 4 480 ▲ 6 061 ▲ 8669
Білоруська РСР 2 ▲ 15 ▲ 115 ▲ 277 ▲ 478 ▲ 638
Молдавська РСР — — ▲ 26 ▲ 38 ▲ 212 ▲ 269
Казахська РСР — ▲ 96 453 ▼ 74 019 ▲ 78 078 ▲ 91 984 ▲ 103 315
Киргизька РСР — ▲ 508 ▲ 3 622 ▲ 9 404 ▲ 14 481 ▲ 18 355
Таджицька РСР — 43 ▲ 2 365 ▲ 8 490 ▲ 11 179 ▲ 13 431
Туркменська РСР — ▲ 40 ▲ 1 919 ▲ 3 493 ▼ 3 105 ▲ 2 848
Узбецька РСР 30 ▲ 72 944 ▲ 138 453 ▲ 151 058 ▲ 163 062 ▲ 183 140
Закавказька СФРР 9 — — — — —
Азербайджанська РСР — ▲ 14 ▲ 90 ▲ 139 ▼ 130 ▼ 94
Вірменська РСР — ▲ 4 ▲ 34 ▲ 45 ▼ 30 ▼ 29
Грузинська РСР — ▲ 11 ▲ 115 ▲ 231 ▼ 129 ▲ 242
Латвійська РСР — — ▲ 49 ▲ 166 ▲ 183 ▲ 248
Литовська РСР — — ▲ 29 ▲ 75 ▲ 140 ▼ 119
Естонська РСР — — ▲ 40 ▲ 96 ▲ 103 ▲ 202

Кухня корьо-сарам

image
Морква по-корейськи

Традиційна кухня корьо-сарам, заснована на кухні північних регіонів Кореї, за часів перебування корейців у Російськійй імперії та СРСР зазнала значних змін, адаптувавшись до наявності та відсутності певних інгредієнтів. У результаті з'явилися страви, що не мають аналогів у кухні Південної та Північної Корей, наприклад, морковча (морква по-корейськи); деякі українські страви також готуются та вживаються корейцями своєрідно, наприклад, до борщу кладуть рис - пабі. Сучасні корьо-сарам, навіть ті, що мешкають за межами Середньої Азії, доволі часто включають у свій щоденний раціон деякі страви середньоазійської кухні (перш за все плов і манти).

Мова

Корьо-сарам говорили на корьо мар (середньоазійський діалект корейської мови), що заснований на юкчинському діалекті та ввібрав у себе вплив російської мови. Також корьо-сарам говорять на мовах місцевого населення: корейська, узбецька, російська, казахська, українська, таджицька, туркменська.

Примітки

  1. . web.archive.org. 2 березня 2007. Архів оригіналу за 2 березня 2007. Процитовано 2 листопада 2021.
  2. author., Саблин, Иван,. Дальневосточная республика : от идеи до ликвидации = The rise and fall of Russia's Far Eastern Republic, 1905-1922 : nationalisms, imperialisms, and regionalisms in and after the Russian Empire. ISBN . OCLC 1240364865.
  3. . www.memorial.krsk.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 2 листопада 2021.
  4. . terms.naver.com (кор.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  5. . www.coast.ru. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 2 листопада 2021.
  6. Kim, German. . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  7. Bugai, Nikolay. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2021.
  8. . www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2 листопада 2021.
  9. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. по источнику: РГАЭ РФ (быв. ЦГАНХ СССР), фонд 1562, опись 336, ед.хр. 966—1001 (Разработочная таблица ф. 15А. Национальный состав населения по СССР, республикам, областям, районам).
  10. . Архів оригіналу за 16 березня 2010. по источнику: РГАЭ РФ (быв. ЦГАНХ СССР), фонд 1562, опись 336, ед.хр. 1566а −1566д (Таблица 3,4 Распределение населения по национальности и родному языку).
  11. . Архів оригіналу за 3 грудня 2009. по источнику: РГАЭ РФ , фонд 1562, опись 336, ед.хр.3998-4185 (Таблица 7с. Распределение населения по национальности, родному и второму языку.)
  12. . Архів оригіналу за 24 березня 2010. по источнику: РГАЭ РФ (быв. ЦГАНХ СССР), фонд 1562, опись 336, ед.хр. 6174-6238 (Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку).
  13. . Архів оригіналу за 16 березня 2010. по источнику: Рабочий архив Госкомстата России. (Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koro saram kor 고려 사람 samonazva etnichnih korejciv yaki meshkayut na postradyanskomu prostori za vinyatkom Nazva skladayetsya z imeni serednovichnoyi korejskoyi derzhavi Koro ta slova saram yake perekladayetsya yak lyudina Priblizno 500 000 korejciv meshkayut na teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu v osnovnomu v derzhavah Serednoyi Aziyi Radyanski korejci ye nashadkami korejskih pereselenciv na Dalekij Shid Rosiyi Koro saram 고려 사람Kilkist 500 000Areal Uzbekistan 176 000 Rosiya 153 156 Kazahstan 100 000 Kirgizstan 19 000 Ukrayina 13 000 Tadzhikistan 6 000 Turkmenistan 3 000Blizki do korejciMova rosijska Religiya pravoslav ya buddizm konfucianstvo protestantizm Sered vidomih koro saram mozhna vidznachiti ukrayinskogo politika Vitaliya Kima aktora Pavla Li spivaka Viktora Coya poeta Yuliya Kima pismennika Anatoliya Kima gimnastku Nelli Kim boksera Kostyantina Czyu Istoriya koro saramTeritorialna ekspansiya Rosiyi prizvela do togo sho v 1860 roci dinastiya Cin postupilasya Rosijskij imperiyi Primorskim krayem U 1861 roci z yavivsya rosijsko korejskij kordon Vin odrazu zh otrimav vazhlive strategichne znachennya oskilki stik kordoniv Rosijskoyi imperiyi ta Koreyi izolyuvav Kitaj dinastij Cin vid dostupu do akvatoriyi Yaponskogo morya Pershi 761 korejskih simej chiselnistyu 5310 osib perejshli richku Tumangan iz metoyu osisti na vilnih zemlyah u kutku manchzhurskogo Kitayu odnak vodnochas opinilisya v Rosiyi za umovami Pekinskogo dogovoru Migraciya korejciv do Rosijskoyi imperiyi trivala do pochatku 1930 h rokiv Stimulom sluguvala nestacha zemel u Koreyi ta okupaciya krayini Yaponiyeyu v 1910 roci Do 1917 roku v Rosijskij imperiyi prozhivalo blizko 100 tisyach korejciv prichomu v Primorskomu krayi voni skladali majzhe tretinu vsogo naselennya u Posyetskomu rajoni do 90 Korejci kompaktno prozhivali na teritoriyi suchasnogo Primorskogo krayu zadovgo do poyavi pershih kolonistiv odnak bilshist pereselyalasya tudi v drugij polovini XIX stolittya Pereselenci pragnuli otrimati piddanstvo Rosijskoyi imperiyi Bagato korejciv brali uchast u Gromadyanskij vijni v Rosiyi iz nih formuvalisya partizanski zagoni U berezni 1921 roki bula stvorena Korejska revolyucijna vijskova rada yaku ocholyuvav Odnak Kalandarishvili ne stav todi komanduvati vsima korejskimi partizanami U berezni 1921 roku v Dalekoshidnij vijskovij respublici z yizd partizaniv obrav Korejsku vijskovu radu Pidporyadkovanij Korejskij vijskovij radi Ob yednanij sahalinskij partizanskij zagin na choli z Illeyu Haritonovichem Pakom vidmovivsya pidporyadkovuvatisya Korejskij revolyucijnij vijskovij radi Narodno revolyucijna armiya namagalasya rozzbroyiti partizaniv i v rezultati Amurskogo incidentu zaginulo vid 118 do 400 partizaniv bagato hto zaginuv u Zeyi U listopadi 1921 roku Komintern stvoriv komisiyu z rozsliduvannya Amurskogo incidentu Za pidsumkami rozsliduvannya zatrimani korejci buli pomiluvani Deportaciya Korejci pershimi v SRSR zaznali naslidki stalinskoyi deportaciyi za nacionalnoyu oznakoyu U 1937 roci na osnovi postanovi Radnarkomu SRSR 172 tisyachi korejciv deportuvali do Kazahskoyi RSR j Uzbeckoyi RSR pid privodom pripinennya proniknennya yaponskogo shpigunstva do Dalekoshidnogo krayu Do primusovogo pereselennya bulo stracheno blizko 2500 korejskih intelektualiv perevazhno za sfabrikovanimi zvinuvachennyami v planuvanni zbrojnogo povstannya pid vplivom Yaponiyi Deportaciya vidbuvalasya z vikoristannyam vantazhnih poyizdiv Proyihavshi blizko 6000 kilometriv lyudej bulo kinuto na pustiri Serednoyi Aziyi Vid 10 do 25 tisyach osib zaginulo v dorozi Do deportaciyi v Primorskomu krayi bulo 2 nacionalnih korejskih rajoni ta 77 nacionalnih silrad blizko 400 korejskih shkil korejskij pedagogichnij tehnikum pedagogichnij institut u Vladivostoci korejskij teatr Takozh vidavalosya 6 zhurnaliv i 7 gazet korejskoyu movoyu 1 kvitnya 1993 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Rosiyi buli viznani nezakonnimi akti prijnyati z 1937 roku po vidnoshennyu do radyanskih korejciv i po suti korejci buli reabilitovani yak zhertvi politichnih represij Pislya rozpadu SRSR korejci z krayin Serednoyi Aziyi perevazhno migruvali do Ukrayini ta Rosiyi Golova sekciyi korejskoyi literaturi Soyuzu pismennikiv Uzbekistanu Ugaj Deguk zvertavsya do Generalnogo sekretarya Golovi Verhovnoyi Radi SRSR Mihajla Gorbachova stosovno stvorennya v Primorskomu krayi Korejskoyi avtonomnoyi respubliki v 1990 roci ChiselnistChiselnist u SRSR Perepis 1926 roku Perepis 1939 roku Perepis 1959 roku Perepis 1970 roku Perepis 1979 roku Perepis 1989 roku SRSR 86 999 182 339 313 735 357 507 388 926 438 650 u tomu chisli za administrativnim podilom SRSR RSFSR 86 854 11 462 91 445 101 369 97 649 107 051 Ukrayinska RSR 104 845 1 341 4 480 6 061 8669 Biloruska RSR 2 15 115 277 478 638 Moldavska RSR 26 38 212 269 Kazahska RSR 96 453 74 019 78 078 91 984 103 315 Kirgizka RSR 508 3 622 9 404 14 481 18 355 Tadzhicka RSR 43 2 365 8 490 11 179 13 431 Turkmenska RSR 40 1 919 3 493 3 105 2 848 Uzbecka RSR 30 72 944 138 453 151 058 163 062 183 140 Zakavkazka SFRR 9 Azerbajdzhanska RSR 14 90 139 130 94 Virmenska RSR 4 34 45 30 29 Gruzinska RSR 11 115 231 129 242 Latvijska RSR 49 166 183 248 Litovska RSR 29 75 140 119 Estonska RSR 40 96 103 202Kuhnya koro saramMorkva po korejski Tradicijna kuhnya koro saram zasnovana na kuhni pivnichnih regioniv Koreyi za chasiv perebuvannya korejciv u Rosijskijj imperiyi ta SRSR zaznala znachnih zmin adaptuvavshis do nayavnosti ta vidsutnosti pevnih ingrediyentiv U rezultati z yavilisya stravi sho ne mayut analogiv u kuhni Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Korej napriklad morkovcha morkva po korejski deyaki ukrayinski stravi takozh gotuyutsya ta vzhivayutsya korejcyami svoyeridno napriklad do borshu kladut ris pabi Suchasni koro saram navit ti sho meshkayut za mezhami Serednoyi Aziyi dovoli chasto vklyuchayut u svij shodennij racion deyaki stravi serednoazijskoyi kuhni persh za vse plov i manti MovaKoro saram govorili na koro mar serednoazijskij dialekt korejskoyi movi sho zasnovanij na yukchinskomu dialekti ta vvibrav u sebe vpliv rosijskoyi movi Takozh koro saram govoryat na movah miscevogo naselennya korejska uzbecka rosijska kazahska ukrayinska tadzhicka turkmenska Primitki web archive org 2 bereznya 2007 Arhiv originalu za 2 bereznya 2007 Procitovano 2 listopada 2021 author Sablin Ivan Dalnevostochnaya respublika ot idei do likvidacii The rise and fall of Russia s Far Eastern Republic 1905 1922 nationalisms imperialisms and regionalisms in and after the Russian Empire ISBN 978 5 4448 1240 2 OCLC 1240364865 www memorial krsk ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2014 Procitovano 2 listopada 2021 terms naver com kor Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 www coast ru Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2014 Procitovano 2 listopada 2021 Kim German Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 Bugai Nikolay PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2021 www demoscope ru Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 2 listopada 2021 Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 po istochniku RGAE RF byv CGANH SSSR fond 1562 opis 336 ed hr 966 1001 Razrabotochnaya tablica f 15A Nacionalnyj sostav naseleniya po SSSR respublikam oblastyam rajonam Arhiv originalu za 16 bereznya 2010 po istochniku RGAE RF byv CGANH SSSR fond 1562 opis 336 ed hr 1566a 1566d Tablica 3 4 Raspredelenie naseleniya po nacionalnosti i rodnomu yazyku Arhiv originalu za 3 grudnya 2009 po istochniku RGAE RF fond 1562 opis 336 ed hr 3998 4185 Tablica 7s Raspredelenie naseleniya po nacionalnosti rodnomu i vtoromu yazyku Arhiv originalu za 24 bereznya 2010 po istochniku RGAE RF byv CGANH SSSR fond 1562 opis 336 ed hr 6174 6238 Tablica 9s Raspredelenie naseleniya po nacionalnosti i rodnomu yazyku Arhiv originalu za 16 bereznya 2010 po istochniku Rabochij arhiv Goskomstata Rossii Tablica 9s Raspredelenie naseleniya po nacionalnosti i rodnomu yazyku

Дата публікації:
Топ