Тривіальність — це крайній ступінь спрощення. Термін часто вживається у формі прикметника або прислівника, в математиці щодо об'єктів, найпростіших у своєму класі. Тривіальність не має універсального визначення.
Етимологія
Походить від тривіуму (лат. trivium), одного із ступенів в традиційній (середньовічній) освіті.
Приклади в математиці
- 0 (або нульовий вектор) — це тривіальне рішення лінійного рівняння типу Ax = 0
- Порожня множина — це тривіальний об'єкт теорії множин
- Стала функція і, іноді, тотожна функція в багатьох контекстах вважаються тривіальними функціями
- Початковий і термінальний об'єкти, формалізація тривіальності в теорії категорій
- в теорії представлень
- Тривіальні топології в загальній топології: дискретна топологія і антидискретна топологія
Див. також
- Виродження (математика) - менший ступінь спрощення
- Синглетон (математика)
- Нейтральний елемент
- Нульова матриця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trivialnist ce krajnij stupin sproshennya Termin chasto vzhivayetsya u formi prikmetnika abo prislivnika v matematici shodo ob yektiv najprostishih u svoyemu klasi Trivialnist ne maye universalnogo viznachennya EtimologiyaPohodit vid triviumu lat trivium odnogo iz stupeniv v tradicijnij serednovichnij osviti Prikladi v matematici0 abo nulovij vektor ce trivialne rishennya linijnogo rivnyannya tipu Ax 0 Porozhnya mnozhina ce trivialnij ob yekt teoriyi mnozhin Stala funkciya i inodi totozhna funkciya v bagatoh kontekstah vvazhayutsya trivialnimi funkciyami Pochatkovij i terminalnij ob yekti formalizaciya trivialnosti v teoriyi kategorij Trivialni ob yekti v algebri v teoriyi predstavlen Trivialni topologiyi v zagalnij topologiyi diskretna topologiya i antidiskretna topologiyaDiv takozhVirodzhennya matematika menshij stupin sproshennya Singleton matematika Nejtralnij element Nulova matricya