Аку́стика (від грец. ακουστικός — чутний, такий, що сприймається на слух), у вузькому значенні слова — вчення про звук, тобто про пружні коливання та хвилі у газах, рідинах і твердих тілах, чутні людським вухом (частоти таких коливань належать діапазону від 16 Гц до 20 кГц); у широкому сенсі — галузь фізики, що досліджує властивості пружних коливань та хвиль від найнижчих частот (умовно, від 0 Гц) до гранично високих частот 1012 — 1013 Гц, їх взаємодії з речовиною і застосування одержаних знань для вирішення широкого кола інженерних проблем. Нині терміном акустика також часто характеризують систему звуковідтворювальної апаратури.
Акустика | |
Тема вивчення/дослідження | звук |
---|---|
Акустика у Вікісховищі |
Знання закономірностей генерації хвиль, їх поширення в різних середовищах, мають велике значення практично в усіх галузях людської діяльності. Для загальної характеристики ролі акустики в сучасному світі, дуже вдалим є створене відомим ученим-акустиком Брюсом Ліндсеєм (R. Bruce Lindcey) графічне зображення, знане як «ліндсеївське колесо акустики». У ньому виділено чотири галузі людської діяльності, в яких акустичні знання є важливими: науки про життя, науки про Землю, мистецтво, інженерія. Центральне місце в цій діаграмі посідають основоположні дослідження в акустиці, які об'єднано загальною назвою - фізична акустика.
Коротка історична довідка
Змістовний аналіз історії формування акустики, як наукової дисципліни, представлено в багатьох роботах різних авторів. Відносно короткий, але глибокий опис історії становлення акустики, представлено у роботі відомого акустика Р. Б. Ліндсея (R. Bruce Lindsey). Формування акустики, як важливого розділу сучасної фізики, почалося задовго до початку писемної історії. Розуміння того, що звук виникає під час биття предмету об предмет, та коливаннях різних тіл, є одним із найдавніших елементів у формуванні наукової картини світу. Важливим етапом у розвитку акустики, було виникнення музики. Деякі археологічні знахідки, вказують на виготовлення людиною музичного інструменту з кістки з боковими отворами, майже сорок тисяч років тому. Вважають, що перші наукові дослідження природи музичних звуків, було проведено грецьким філософом Піфагором у 6 столітті до нашої ери. Його дослідження пов'язано з вивченням звуків, що виникають під час коливання струн. Він встановив залежність між довжиною струни та частотою коливань. Дослідження коливань струн тривало у школі Піфагора і, визначені кількісні співвідношення між частотами приємних для слуху звуків, було внесено у загально філософські схеми гармонії у світі. Важливі спостереження відносно джерел музичних звуків, зафіксовано у Китаї. Майже за дві тисячі років до Нашої Ери тут було виготовлено систему джерел звуку, що відповідали поділу октави на дванадцять інтервалів. У цій монографії вказано на перші акустичні рекомендації під час будівництва житла, що містяться у Старому Заповіті.
Дослідження особливостей сприйняття музики слухачами, підштовхнуло пошук відповідей на певні питання, що стосувалися фізики звуку. Так, Аристотелю, належить досить чітке висловлювання відносно процесу поширення звуку, як передавання стану стиснення-розтягу від однієї частинки повітря до іншої. Йому належать також змістовні міркування, відносно природи людського голосу Однак, він же висловлював хибне твердження про те, що високочастотні звуки поширюються швидше, ніж низькочастотні.
Початок нашої ери характеризується досягненням розуміння таких акустичних явищ, як інтерференція, відбиття звуку, луна. На основі знання про ці явища формувалися рекомендації для будівництва античних театрів, відносно акустичних властивостей яких, зараз поширюється багато легенд. У наш час виконано детальний аналіз акустичних властивостей відкопаного археологами 1881 року театру в Епідаврі, що вміщав до 15 тисяч глядачів. Дослідження показали, що архітектура театру формувала певний акустичний фільтр, котрий перешкоджав поширенню низькочастотних складових звуку (основні компоненти стороннього шуму) і сприяв поширенню високочастотних складових. Зараз серед акустиків, можна почути думку, що така акустична знахідка була випадковою і, відтак, повторювалася під час спорудження інших театрів. Наукові основи архітектурної акустики було створено лише на початку двадцятого століття.
Оцінка ролі піфагорійців у різних джерелах різниться і, часом, базується на міфах, а не дійсних свідоцтвах. Формування сучасних уявлень про особливості коливальних процесів, розпочалося роботами Галілея. Ним виконано значний обсяг досліджень з визначення зв'язку між фізичними та геометричними параметрами струн та характеристиками звуків, що виникають у разі їх коливання. Ним виявлено явище ізохронізму (незалежності періоду коливань маятника від амплітуди, хоча він помилково вважав, що це явище відбувається за будь-яких значеннях амплітуд. Ним також спостерігалося явище резонансу. Взагалі, кінець шістнадцятого та початок сімнадцятого століть знаменує період значного інтересу до питань коливання струн. Крім Галілея дослідження проводилися і іншими дослідниками, які інколи своїми публікаціями випереджали Галілея. Суттєві досягнення, стосовно визначення зв'язку між частотою та висотою тону, було отримано французьким вченим Ж. Совером. Саме він, ввів 1701 року у наукове використання, термін акустика Ним також було введено терміни: вузлові точки та гармонійні тони.
Як і стосовно інших розділів фізики, можна сказати що з оприлюдненням Ньютонівських«Начал», почалася нова ера у розвитку акустики. Дослідження проводилися на основі нових методологічних засад стосовно пошуку наукових результатів та їх обґрунтування.
Велике значення для подальшого розвитку математичних методів дослідження в акустиці, мала Дискусія про струну, в якій узяли участь Даніель Бернуллі, Жан Лерон д'Аламбер, Леонард Ейлер, Жозеф-Луї Лагранж. Предметом дискусії було два розв'язання хвильового рівняння для струни — розв'язання д'Аламбера у вигляді біжучих хвиль, та розв'язання Бернуллі, у вигляді суперпозиції стоячих хвиль. Ейлер заперечував можливість представити будь-яку функцію, у вигляді низки тригонометричних функцій. Дискусію частково було пов'язано з тим, що її учасники на той час, не знали техніки обчислення коефіцієнтів розкладу. Обґрунтування розв'язання Бернуллі, було одержано лише Фур'є. Дискусія відіграла значну роль у розвитку методів розв'язання не лише завдань акустики, а розвитку математичної фізики у цілому.
Певним підсумком розвитку акустики у XVIII столітті, можна вважати появу першої монографії з акустики, автором якої був видатний експериментатор Ернст Хладні. Перше видання цієї книги стосується 1802 року. Багато з представлених у ній спостережень, знайшли наукове пояснення значно пізніше. Сама книга виглядає дещо специфічно. У ній немає жодної формули, без яких надалі в акустиці, уже неможливо обійтися. Використання математичного моделювання на основі точно визначених фізичних понять, стало потужним засобом одержання нових знань в акустиці завдяки працям Ейлера, Лагранжа, д'Аламбера і Д. Бернуллі. Підсумком процесу дужчого розвитку акустичних досліджень у XIX столітті, був друк (1877—1878 рр.) двотомного видання Теорія звуку лорда Релея. Цей твір існує у російськомовному перекладі і до сьогодні, є важливим джерелом знань для вивчення акустики (див. список літератури).
Активна дослідницька діяльність багатьох учених у XIX та XX століттях сформувала сучасну акустику, як науку, що охоплює широку гаму явищ, пов'язаних зі створенням, поширенням хвиль та взаємодією їх зі середовищем. В акустику прийшла диференціація, сформувалися окремі наукові та інженерні дисципліни. Історичні дослідження теж стали зосереджуватися на окремих дисциплінах. До того-ж, детальний історичний аналіз, часто породжує видання великого обсягу. Так, аналіз історії розвитку російської гідроакустики посів понад тисячу сторінок. Короткий аналіз історичних фактів у розвитку сучасної акустики за різними напрямками, міститься в акустичній енциклопедії
Визначення швидкості звуку
Уявлення про скінченну величину швидкості звуку на основі спостереження за явищем луни та затримки появи звуку після пострілу гармати, сформувалося досить давно. Історія -ж визначення величини швидкості звуку у повітрі, є досить довгою та повчальною. Відносно визначення піонера у вимірюванні швидкості звуку, у літературі є певні розбіжності. Називаються прізвища Гасенді та Мерсенна. Обидва дослідники аналізували постріл гармати, фіксуючи інтервал часу після сполоху під час пострілу та часом приходу звуку. За даними Гассенді швидкість становила 478 м/c. Морен одержав дещо точнішу оцінку — 450 м/c. Порівняння спостережень за пострілами гармати і рушниці давали можливість Гассенді зробити висновок про незалежність швидкості звуку від частоти. Серію ретельно організованих дослідів з вимірювання швидкості звуку, було проведено у Флорентійській академії досліду (Академія дель -Чіменто) до 1660 року. Виміряна за звуком від гармати на відстані в одну милю швидкість звуку, дорівнює 1077 (1 метр дорівнює 3,07843… Паризьких футів). Одержана оцінка швидкості 350 м/c, залишалась еталоном для експериментаторів більше століття. Слід відзначити, що такі вимірювання не враховували зміну стану атмосфери (температуру, тиск, вологість, швидкість вітру). Вивчення впливу цих факторів почалося лише у XIX столітті.
Події з встановленням величини швидкості звуку, почали розвиватися цікаво після того, як І. Ньютон у своїх «Началах» (1687 р.), навів теоретично отримане значення швидкості звуку. Це стимулювало велику кількість додаткових експериментів. Інтрига полягала у тому, що наведена Ньютоном величина, була меншою від експериментальних даних на 20 %. У наступних виданнях своїх «Начал», Ньютон конструював складні моделі повітря, безуспішно намагаючись усунути різницю. Оцінюючи ситуацію Лагранж песимістично зауважив, що вірне визначення швидкості звуку не під силу тодішній науці. Після декількох спроб одержати коректну оцінку швидкості звуку, свою невдачу 1759 року визнав Л. Ейлер. Багато цікавих деталей стосовно історії визначення швидкості звуку приведено у статті-дослідженні. У заголовок статті винесено ім'я Лапласа, який 1827 року з'ясував причину розбіжностей та встановив коректне теоретичне значення швидкості звуку. Причина розбіжностей полягала у тому, що Ньютон вважав процес поширення звуку ізотермічним (температура частинок повітря залишається незмінною у разі поширення звукової хвилі). Однак насправді це не так. За підрахунками, наведеними у, для розмовних звуків, зміна температури частинок повітря, становить мільйонну частку градусу Цельсія. Але саме такі зміни зумовлюють вказану вище розбіжність між значеннями швидкості звуку. Цей приклад дуже повчальний — під час оцінювання відносного значення фізичної величини, (велика вона, чи мала), не можна покладатися на повсякденний досвід. Масштаб для такої оцінки слід знаходити у характеристиках досліджуваного процесу. Подальші етапи з оцінки швидкості звуку, можна знайти у роботі
Основні математичні моделі акустики
Побудова математичних моделей для дослідження хвильових та коливальних процесів у газах, рідинах та твердих деформованих тілах, здійснюється за загальною, прийнятою у фізиці схемою. На першому етапі формується модель середовища, в якому заплановано вивчати акустичні процеси. Формується система параметрів, що змальовують стан цього модельного середовища. У термінах цих параметрів, записуються закони збереження (кількості руху, моменту кількості руху, енергії та інші). Ці співвідношення є важливою складовою математичної моделі процесу. Однак, у таких співвідношеннях кількість невідомих перевищує кількість рівнянь (формується незамкнена система). Щоб одержати замкнену систему, треба ввести додаткові співвідношення, що задають фізичні властивості середовища у вигляді певних зв'язків між параметрами, що змальовують стан системи. Це може бути, наприклад, співвідношення між густиною та тиском, яке використовується за моделювання рідини чи газу як ідеальна стислива рідина. Часто акустичне середовище можна моделювати як суцільне. Для такого випадку усі деталі процесу математичного моделювання, обговорюються у спеціальній літературі
Велику кількість завдань акустики, вдається вирішити використовуючи модель ідеальної стисливої рідини. У цьому разі, зміна стану середовища, в якому поширюється збурення, описується трьома фізичними величинами — тиском , вектором швидкості частинок середовища — функцією , яка характеризує зміну густини середовища під час проходження хвилі. Тут є початковою густиною незбуреного середовища. Другою фізичною характеристикою середовища є об'ємний модуль пружності . Після введення цієї величини, можна записати рівняння стану для ідеальної рідини у вигляді . Це найпростіше рівняння, що пов'язує значення тиску та зміни густини середовища. Складніші залежності розглянуто в розділі нелінійна акустика.
Значення цієї характеристики залежить від характеру процесу деформації. Тому у фізиці розрізняють модулі пружності для адіабатичного і ізотермічного процесів. Для повітря адіабатичний модуль у 1,4 рази більший, ніж ізотермічний. Детально, процедура одержання основного рівняння акустики ідеальної рідини, приведена в. Це рівняння називається хвильовим рівнянням і часто записується в одній із двох форм, або відносно функції потенціалу швидкості , або відносно функції тиску . В інваріантній формі це рівняння має вигляд
-
(
)
Тут — диференційний оператор, знаний як оператор Лапласа. Якщо відомо вираз для функції потенціалу величини швидкості частинок середовища та тиску обчислюються за формулами . У багатьох випадках, для вирішення прикладних завдань, використовують модель ідеальної неоднорідної рідини, коли незбурена густина та модуль об'ємної пружності, вважаються функціями координат. Саме таку модель потрібно використовувати задля вивчення акустичних явищ в океані; просторова зміна вказаних параметрів відіграє велику роль для формування звукових полів.
Під час опису хвильових процесів у твердих деформованих тілах, часто використовується модель ідеального пружного тіла. У таких тілах у разі поширення збурень, виникають не лише деформації розтягу-стиску, як в ідеальній рідині, а й деформації зміни форми. Відповідно кажуть, що у пружному тілі можуть поширюватися поздовжні та поперечні хвилі. Таку назву пов'язано з тим, що у випадку пласкої хвилі, для хвиль першого типу, вектор швидкості частинок середовища, паралельний напрямку поширення хвилі, а для другого — перпендикулярний. Швидкості поширення цих двох типів хвиль суттєво різняться.
Фізичні властивості ідеально пружного тіла визначаються трьома величинами: густиною , модулем пружності (модулем Юнга) та коефіцієнтом Пуасона . Часто замість модуля пружності та коефіцієнта Пуасона використовують дві інші величини — коефіцієнти Ляме , що виражаються через модуль пружності і коефіцієнт Пуасона співвідношеннями та .
Напружений стан пружного тіла характеризують тензором напружень. Деформації елементарного обсягу, описують тензором деформацій. Рівняння стану ідеально пружного тіла, задається законом Гука, яким встановлюється зв'язок між компонентами тензорів напружень та деформацій. З урахуванням цього закону, записуються співвідношення другого закону Ньютона для елементарного об'єму пружного тіла. З використанням диференційних операторів градієнта, ротора та дивергенції це співвідношення набуває вигляду
-
(
)
Особливо важливу роль, у створенні джерел звуку у гідроакустичних приладах, пристроях неруйнівного контролю, різного роду акустичних сенсорах, в ультразвуковій техніці, відіграють матеріали, які проявляють п'єзоефект. З їх використанням, створюються пристрої, що перетворюють електричні коливання у механічні (зворотний п'єзоефект), або за механічних деформацій, генерують електричні заряди. Ці матеріали часто працюють у таких умовах, що можуть розглядатися як ідеально пружні. Однак рівняння стану таких матеріалів, зв'язують механічні напруження з деформаціями та характеристиками електричних полів і мають досить складний вигляд. Крім того, у таких матеріалах, механічні властивості залежать від напрямку деформації (анізотропія), що також ускладнює форму співвідношень у рівняннях стану. Повний опис рівнянь стану та приклади розв'язання завдань динамічного деформування елементів конструкцій із таких матеріалів, наведено у.
Фізична акустика
Фізична акустика — це частина акустики, в якій ведуться дослідження взаємодії акустичних хвиль з твердими, рідкими та газоподібними середовищами на макро та мікро рівнях. У рамках фізичної акустики виділяються два види проблем. За формулюванням відповідних математичних моделей та цілей дослідження звукових полів, їх можна поділити на прямі й обернені задачі. У прямих завданнях вважають відомими, властивості речовини, в якій поширюються звукові збурення. Питання ставиться про вивчення впливу властивостей середовища (пружного тіла, газу, рідини, кристалічної решітки) на властивості хвиль. У задачах обернених, метою дослідження, є пошук інформації про внутрішні властивості середовища, в якому поширюється звук, за властивостями звуку, які вдається спостерігати.
Основні розділи акустики
На вказаному вище «колесі акустики» Ліндсея приведено 10 основних напрямків наукової та інженерної активності в акустиці. Це «колесо» було створено 1964 року. Акустика, як розділ фізики, знаходиться у постійному розвитку. Відтоді в ній сформувалися нові напрямки, у рамках яких інтенсивно ведуться фундаментальні та прикладні дослідження, результати яких, є основою для створення дійсно революційних технологій. У цьому розділі наведемо короткі характеристики основних напрямків, що визначають обличчя сучасної акустики.
Фізіологічна та психологічна акустика
У процесі сприйняття звуку людиною, можна виділити три етапи. Перш за все,
енергія звукового сигналу, що досягає голови, має бути трансформована в енергію механічних коливань елементів вуха. Потім, механічні коливання мають бути перетворені у нервові імпульси, які вже може бути передано у мозок. І нарешті, переданий у мозок сигнал, аналізується центральною нервовою системою для оцінки одержаної інформації. Процеси, що відбуваються на перших двох етапах, визначаються фізіологічними (анатомічними) особливостями слухової системи людини і вивчаються у рамках фізіологічної акустики. Особливості сприйняття і аналізу нервових імпульсів мозку, є предметом досліджень у рамках психологічної акустики, або психоакустики. Для людини також важливою є проблема генерації складних звуків мови та співу. Розуміння особливостей генерації таких звуків визначаються будовою мовного апарату. Тому фізіологічну акустику визначають як розділ акустики, що об'єднує дослідження особливостей сприйняття і відтворення звуків мовно-слуховим апаратом людини. Підсумки досліджень дають важливу інформацію, як для медиків, у разі аналізу дефектів слуху, так і для інженерів задля створення технічних засобів та умов комфортного сприйняття звуків людиною. До розділу фізіологічної акустики, відносять дані про граничні рівні інтенсивності хвильових збурень та їх частотний діапазон, за яких у людини виникають слухові відчуття.
Збурення у повітрі, що визначаються як звук, можуть характеризуватися дуже широким діапазоном частот та тисків. Однак, далеко не всі вони сприймаються людським вухом. На малюнку виділено ту область частот і тисків, у якій людське вухо сприймає звук. У цій області, також виділено менші області частот і тисків, характерних для мовного спілкування й співу (англ. voice) та музичних творів (англ. music). Слід мати на увазі, що побудова меж цієї області, є результатом усереднення вимірювання для багатьох людей. Для кожної конкретної людини, можуть спостерігатися відхилення у визначенні області сприйняття звукових подразнень.
Нижня межа області, визначає для кожної частоти значення тиску у звуковій хвилі, за якого виникає слухове відчуття. Ця крива визначає поріг чутності (англ. listening threshold). Збурення, параметри яких відносяться до області нижче від цієї кривої, людським вухом не чутні. Як видно найбільш чутливим для середньо статистичного вуха, є області частот, близько 3000 Гц. Що стосується частотного діапазону чутності, то таким показником для середньо- статистичного вуха, є смуга від 20 Гц до 20000 Гц (20 кГц). Звуки з нижчою частотою (інфразвук) та з вищою — (ультразвук) не сприймаються людським вухом як звук.
Верхня межа виділеної області визначає, по суті, максимально можливі амплітуди коливань механічної системи людського вуха, які вона здатна перетворювати у відповідні нервові імпульси. Вищі значення амплітуд коливань уже викликають больові відчуття і тому ця крива, визначається як больовий поріг (англ. pain threshold). Вона значно менше змінюються з частотою, ніж крива порогу чутності.
Процес сприйняття звуків людиною не є процесом чисто механічної реєстрації подразнень слухової системи. Значну роль у сприйнятті звуків, відіграє центральна нервова система. Дві подібні з фізичної точки зору послідовності звуків з різними частотними складовими сприймаються людиною по різному, з виділенням приємної (консонанс) і неприємної (дисонанс) послідовності. Величезне значення для сприйняття звуків людиною, має «акустичний» життєвий досвід, уподобання і рівень культури. З особливостями обробки в мозку акустичної інформації, пов'язано ефект маскування та розташування джерела звуку. Особливості сприйняття музичних тонів та музичних творів, у цілому, вивчаються у рамках музичної психології. Певні результати таких досліджень використовуються у методі музикотерапії.
Електроакустика
Електроакустика — розділ акустики, котрий пов'язано з розробкою та створенням різних електричних пристроїв, що призначено для створення, реєстрації, сприйняття та зберігання звукової інформації. Перші електроакустичні прилади було створено в останній чверті XIX століття. 1976 року було створено електромагнітний телефон, а 1878 року— вугільний мікрофон. Надалі, з використанням таких фізичних явищ як електростатична та електромагнітна індукція, п'єзоефект, магнітострикція, термоелектричний ефект вдалося створити широку палітру приладів, що дозволяють перетворювати звукові коливання в електричні і навпаки, зберігаючи всі характеристики таких коливань. Створення таких пристроїв зумовлено не лише акустикою чутного частотного діапазону. Такі пристрої мають широке використання в гідроакустиці, системах неруйнівного контролю, в акустичних медичних приладах, де використовується дуже широкий діапазон частот. Важливим напрямком сучасної електроакустики, є створення акустичних мініатюрних пристроїв в мобільних телефонах, програвачах та планшетних комп'ютерах.
По завершенню Другої світової війни, почався бурхливий розвиток електроакустики після появи технології магнітного запису звуку. Створення комп'ютера призвело до впровадження цифрових технологій у процеси запису та відтворення звуків, особливо музики. З'явився новий різновид музики —комп'ютерна музика. Електронна обробка музичних сигналів визначила появу електронної музики. Зараз любителі прослухування музики у домашніх умовах, живуть в атмосфері дуже поширеної реклами технічних засобів відтворення звуку. Існують чисельні пропозиції Hi-Fi та Hi-End техніки, яка має забезпечувати відтворення звуку до його реального звучання під час запису. Відносно ефективності затрат виробників і покупців такої апаратури, існують певні сумніви. Вони об'єктивно пов'язані з тим, що оцінку якості звуку не можна провести у відриві від урахування акустичних властивостей приміщення, в якому відбувається прослуховування. Якість звучання може залежати навіть від положення слухача у кімнаті чи залі.
Детальніше дивитися
Гідроакустика
Терміном гідроакустика визначаються усі акустичні дослідження, пов'язані з вивченням особливостей генерування та поширення звуків у різних водоймах та практичне використання знань про ці особливості. Оскільки електромагнітні хвилі сильно затухають в солоній морській воді, акустичні хвилі є єдиним засобом дистанційного зондування у морях та океанах. Ця обставина зумовила інтенсивний розвиток такого напрямку, як акустична океанографія. З точки зору поширення звуку, океанічне середовище виявилося досить складним. Перш за все, у ньому спостерігається зміна у досить широких межах (просторових та часових) таких фізичних параметрів, як температура, тиск солоність, насиченість газами. Значний вплив на формування звукового фону в океані можуть робити живі організми. Все це впливає на характеристики звукових полів. Тому важливою складовою гідроакустики є така наукова дисципліна, як акустика океану.
Див. також Гідроакустика
Медична акустика
Знання з різних розділів акустики, широко використовуються, як для
діагностичної мети, так і задля організації терапевтичних процедур. У цьому разі, використовуються звукові сигнали у широкому діапазоні частот. Значну увагу у медичній акустиці приділяється також вивченню дії на організм людини звуків та вібрацій різної інтенсивності.
Архітектурна акустика
Не зважаючи на те, що історія акустики досить багата прикладами споруд (особливо культових храмів), відкритих театрів, які славляться чудовими умовами для сприйняття звуків людиною, формування наукової дисципліни, яка б давала обґрунтовані систематичні рекомендації для досягнення таких звукових якостей, відбулося лише на початку XX століття. Цей напрям в акустиці визначений як архітектурна акустика.
Якість сприймання звуку у приміщені, переважно, визначається такими чинниками як: розмір, форма, акустичні властивості поверхні, рівень стороннього шуму. Причому усі ці параметри вибираються залежно від того, яким є основне джерело звуку. Відомий випадок — Театр у Байройті, будівництво спеціального музичного театру для музики певного стилю композитора — Р. Вагнера. Зараз в архітектурній акустиці відпрацьовано технології, що забезпечують досягнення бажаних значень параметрів, які визначають акустичну якість приміщення відповідно до його призначення. Останнім часом, через широке розповсюдження домашніх кінотеатрів, та зростання якості акустичних систем, що доступні широкому загалу, в архітектурній акустиці сформувався особливий розділ — акустика квартирної кімнати. Аналіз особливостей підходу до вирішення акустичних проблем таких приміщень, наведено, наприклад, у. Значний історичний інтерес викликають питання акустики давніх культових споруд часів Київської Русі. Проведені оцінки акустичних характеристик Софії Київської та Кирилівської церкви, вказують на використання досягнень Візантійської культури під час будівництва цих храмів .
Музична акустика
Музична акустика є розділом акустики, у якому досліджується широке коло питань музики, фізики музичних інструментів та особливості сприйняття музики людиною. У цьому останньому аспекті, можна говорити про тісний зв'язок музичної та психологічної акустики, хоча в цьому разі, йдеться про сприйняття людиною особливого — музичного звуку. Особливості таких звуків визначаються тим, що музика— є мистецтвом організації вокальних, інструментальних звуків та їх комбінації для досягнення певних естетичних та емоційних ефектів у слухача. Постановка такої мети відкриває широкі можливості для суб'єктивних оцінок музичних творів. Зміст таких оцінок визначається культурною атмосферою, в якій виховувався слухач, рівнем його індивідуальної культури і властивому йому, слуховому сприйняттю. Незначна кількість людей від природи наділяється абсолютним слухом, натомість, значна кількість людей мають музичний слух, а для деяких людей задля оцінювання слуху, використовують класичне «ведмідь на вухо наступив».
Музична акустика формує широке поле міждисциплінарних досліджень для фахівців, що вивчають проблеми генерації музичних звуків, передавання таких звуків від джерела до слухача та сприйняття таких звуків слухачем. У дослідженнях з музичної акустики, беруть участь фахівці з різних дисциплін —фізики, музиканти, психологи, фізіологи, отоларингологи, інженери-електрики й інженери- механіки, архітектори. Особливе значення цього розділу акустики полягає у тому, що під час вивчення проблем музичної акустики, формується міст між наукою та мистецтвом.
Серед широкого кола проблем, що досліджуються у музичній акустиці, значну увагу приділяється вивченню фізичних процесів, котрі дозволяють випромінювати потрібні звуки різними музичними інструментами. Такі дослідження об'єднано у спеціальному розділі, що називається: фізика музичних інструментів. Одна із популярних тем цього розділу, наприклад, є тема: Чому звучить скрипка?. Відповідь на це питання, можна знайти у книзі. Опис акустичних властивостей багатьох музичних інструментів, надано в Інтернет-виданні.
У разі опису сприйняття звуків слухачем, використовують чотири характеристики: висота звуку,тембр,гучність, тривалість. Під час фізичного аналізу звуків, встановлюється зв'язок між цими якісними характеристиками звуків та характеристиками звуків, що використовуються в акустиці: частота, інтенсивність, спектр, часовий інтервал.
Значний обсяг інформації стосовно певних аспектів музичної акустики, приведено на сайті. Тут наведено тести для індивідуальної перевірки слуху.
Екологічна акустика
Поява цього напрямку у сучасній акустиці, є прикладом змін у цій науці, що відповідають змінам умов існування людства. Сам по собі великий інтерес до проблем екології, тобто проблем взаємодії людини з навколишнім середовищем, є характерною ознакою сьогодення. Дослідження стосовно негативного впливу таких акустичних чинників, як шум і вібрації, ведуться в акустиці і у медицині досить давно. Однак, боротьба з негативними наслідками такого впливу, частіше за все, представлялася проблемою окремих професійних груп. Саме розуміння того, що проблема існування в «акустично забрудненому» світі стає загальнолюдською, сприяло появі такого напрямку в екології. 1993 року було створено таку міжнародну організацію, як Світовий Форум акустичної екології (англ. World Forum for Acoustic Ecology), який своєю метою визначив вивчення наукових, соціальних та культурних аспектів впливу природного та створеного людиною звукового середовища. З 2000 року регулярно видається Журнал акустичної екології (англ. The Journal of Acoustic Ecology)
Біоакустика
Крім людини багато інших живих істот використовують звуки для спілкування та оцінки стану навколишнього середовища. Вивченням особливостей створення звуків живими істотами, сприйняття ними звуків, характерних особливостей використаних звуків, опікуються у такому розділі акустики, як біоакустика. Перші припущення про використання звукових сигналів у системі орієнтації кажанів, висловлювалися ще 1770 року. Однак, інструментальне підтвердження використання ними ультразвуку, було зроблено лише 1938 року. На початку п'ятдесятих років XX століття, почалося вивчення звуків дельфінів. Ці дослідження вказали на використання ними звуків у діапазоні частот, вище сотні кілогерців. . Спостереження за живим світом, дозволяє зробити певні узагальнення, Можна узагальнити, що малі за розміром істоти, використовують високочастотні звуки, а великі -низькочастотні. Однак є і винятки — досить великі морські тварини -дельфіни користуються високочастотним ультразвуком. У цілому -ж, властивості використовуваного звуку визначаються механізмом його створення. І ці різні механізми вивчаються у біологічній акустиці.
Аероакустика
Аероакустика це розділ акустики, в якому вивчають механізми виникнення та властивості звуків, що створюються потоком повітря, або збуреннями у повітрі, породженими рухом у ньому, різних об'єктів. Потік повітря здатен викликати звук у тому випадку, коли у ньому утворюються і взаємодіють певного виду збурення (турбулентні або вихорові утворення), здатні забезпечити передавання кінетичної енергії потоку, в енергію звукової хвилі. Процес такого передавання досить складний, оскільки рух частинок середовища у потоці і у хвилі - це два принципово різні рухи. В першому випадку, маємо перенесення маси, т. б. частинки суттєво зміщуються у просторі. У разі-ж поширення хвилі, відбувається лише перенесення стану — частинки середовища здійснюють лише коливання поблизу положення стійкої рівноваги.
Ультразвук
Ультразвук визначають як звукові хвилі у газах, рідинах та твердих тілах, спектр яких, містить складові з частотами вище 20 кГц. Виділення досліджень звукових хвиль такого діапазону частот в окремий розділ акустики зумовлено, перш за все, надзвичайно широким використанням ультразвуку для вирішення технологічних завдань.
Нелінійна акустика
Задля опису основних математичних моделей акустики ідеальної стисливої рідини, було представлено лінійне рівняння (1). Для одержання цього рівняння, було зроблено два принципові припущення. Перше з них, кінематичне припущення, базувалося на спостереженнях, що вказували на малість швидкостей руху точок середовища, порівняно зі швидкістю звуку (акустичне число Маха). Це дійсно так, оскільки навіть для інтенсивностей звуку, що відповідають больовому порогу слухової системи людини, число Маха дуже мале порівняно з одиницею , тоді у рівняннях руху, можна було нехтувати певними малими складовими.
Друге зроблене припущення було пов'язане з лінійністю рівняння стану
Для багатьох випадків таке припущення виявилося допустимим і у рамках фізично -лінійної моделі, одержано розв'язання величезної кількості завдань акустики. Однак, експериментальні дослідження показали, що за певних умов, спостерігаються розбіжності між експериментальними даними та результатами розрахунків. Часто ці розбіжності можна усунути, коли рівняння стану ідеальної рідини прийняти у вигляді
Тут введено позначення, які традиційно використовуються у літературі з нелінійної акустики, а співвідношення між i визначають міру нелінійності акустичного середовища. Як приклад, можна вказати, що для двоатомних газів , a для дистильованої води . Значення цього співвідношення, важливе для обробки результатів ультразвукового зондування людських органів. Ці значення для різних речовин та тканин людських органів можна знайти в.
Як наслідок нелінійності, у хвильових рухах проявляються такі ефекти, як акустична левітація, радіаційний тиск, акустичні течії. З використанням нелінійних ефектів, створюються параметричні антени і приймачі у гідроакустиці. Під час ультразвукового дослідження внутрішніх органів, врахування нелінійності, дає можливість підвищити рівень контрастності акустичних зображень. Проявом ефекту нелінійності, є явища формування хвиль цунамі та руйнування хвиль у разі наближення до берега. З деталями математичного опису нелінійних ефектів можна познайомитися в.
Геоакустика
Геоакустика-- розділ акустики, що пов'язаний з вивченням властивостей інфразвукових, звукових та ультразвукових хвиль у земній корі, гідросфері та атмосфері. Цей розділ акустики є складовою такої загальної дисципліни у науках про землю, як геофізика. Оскільки акустика атмосфери та акустика океану виділилися в окремі підрозділи, терміном геоакустика визначають лише область, пов'язану з вивченням хвиль у земній корі. Джерелом таких звуків можуть бути, як природні явища (землетруси, зсуви, виверження вулканів, падіння метеоритів та інше), так і спеціальні вібраційні пристрої і різного роду вибухи. В обох випадках визначення характеристик пружних хвиль у земній корі, викликає великий інтерес. Хвилі, що створюються землетрусами, несуть важливу інформацію про будову земної кори та деформаційні процеси, що у ній відбуваються на недоступних для безпосереднього спостереження глибинах. Саме ця обставина, дозволила свого часу ефективно фіксувати факти проведення підземних ядерних вибухів.
Акустика в Україні
Перші дослідження, пов'язані з вивченням закономірностей поширення хвильових збурень, виконано в Україні професором Новоросійського університету (Одеса) Миколою Олексійовичем Умовим. У його дослідженнях значне місце посідала робота з визначення кількісних оцінок величини енергії, що переноситься хвильовим рухом. 1874 року він захистив докторську дисертацію на тему «Рівняння руху енергії у тілах». Він вивів вираз для векторної характеристики потоку енергії. Аналогічний вираз для електромагнітних хвиль запропонував Дж. Г. Пойнтинг (John Henry Poynting) на десять років пізніше. Зараз в англомовній літературі для вектора потоку енергії у хвильовому русі використовують назву «Вектор Пойнтинга». У російсько- й українськомовній літературі використовується термін «Вектор Умова-Пойнтинга».
У цьому ж Новоросійському університеті провадив дослідницьку роботу відомий фізик Мандельштам Леонід Ісаакович. Після закінчення Одеської гімназії він продовжив навчання у Німеччині. 1914 року повернувся в Одесу і був запрошений приват-доцентом в університет. 1918 року став професором новоствореного Одеського політехнічного інституту. З 1922 року працював у різних наукових та освітніх закладах Російської федерації. Л. І. Мандельштам був багатогранним вченим і видатним педагогом. Його книга досі є важливим джерелом знань для студентів-фізиків.
Значний вплив на розвиток досліджень з акустики в Одеському політехнічному інституті, мала діяльність професора Андрія Васильовича Кортнєва. Його робота в інституті почалася з 1948 року і була пов'язана з дослідженнями різних аспектів взаємодії потужного ультразвуку з окремими об'єктами. Надалі в університеті сформувався потужний колектив дослідників, які виконували значний обсяг досліджень на замовлення військово-морського флоту, спрямовані на створення засобів налаштування та контролю гідроакустичних станцій. Значний вплив на координацію та розвиток акустичних досліджень в Україні мав міжвідомчий збірник Акустика та ультразвукова техніка, редактором якого був А. В. Кортнєв. Він створив наукову школу акустиків в Одесі, яка плідно працює і зараз.
Початок досліджень з акустики у Києві пов'язаний з ім'ям видатного вченого Л. Д. Розенберга. Свою дослідницьку діяльність він розпочав у лабораторії на Київській кіностудії 1930 року. Його перша робота стосувалася проблем архітектурної акустики пов'язаної з записом та відтворенням звуків за наявності реверберації. Його заслугою є організація колективу акустиків у Києві та створення кафедри акустики у Київському інституті кіноінженерів 1936 року. Київський період його діяльності тривав недовго — 1938 року він очолив науковий колектив, який мав забезпечити вирішення акустичних проблем під час будівництва унікальної споруди — «Дворца Совєтов» у Москві. І хоча проєкт не було реалізовано, робота над ним сприяла розвитку багатьох науково-технічних дисциплін, в тому числі і архітектурної акустики. Після від'їзду Л. Д.Розенберга до Москви створений ним колектив протягом 40 років очолював професор М. І. Карновський. Колектив плідно працював і продовжує працювати зараз як кафедра акустики Національного технічного університету (КПІ). Значною заслугою Л. Д. Розенберга є редагування російськомовного видання Фізичної акустики - першого з великої серії, що була започаткована англійською мовою у видавництві Academic Press.
Визначний внесок у становлення досліджень з акустики внесли роботи видатного вченого О. О. Харкевича, який з 1944 по 1952 рік працював в Україні, спочатку у Львівській політехніці, а відтак в Інституті фізики НАН України. Він також читав лекції на кафедрі акустики Київського політехнічного інституту. Саме у цей час він написав класичну роботу «Анализ и спектры», яка багато разів перевидавалася. 2009 року вийшло п'яте видання книги у серії книг з красномовною назвою «Классика инженерной мысли».
Для вирішення широкого кола завдань прикладної гідроакустики 1956 року у Києві було створено науково-технічний центр «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» . Для забезпечення центру кваліфікованими фахівцями у Київському політехнічному інституті було організовано підготовку гідроакустиків на кафедрі акустики під керівництвом професора М. І. Карновського. За роки діяльності в Інституті гідроприладів разом з низкою промислових підприємств було створено широку гаму акустичної техніки для військово-морського флоту СРСР та України.
Зараз дослідження у різних напрямках акустики проводяться у багатьох академічних інститутах та університетах України. На основі таких досліджень вирішуються важливі прикладні проблеми, включно з розробками медичних приладів, технологій неруйнівного контролю, аналізу властивостей нових матеріалів, оцінки тримальної здатності відповідальних конструкцій, забезпечення затишних умов у засобах транспорту тощо.
Див. також
Примітки
- R. Bruce Lindsey The Story of Acoustics. // The Journal of the Acoustical Socity of America, vol.39, issue 4, 1966, p.629-644
- D. R. Raichel The Science and Applications of Acoustics. — Springer, 2006, 660 p. —
- Лосев А. Ф. История античной эстетики. Т.4. Аристотель и поздняя классика — М.: Искусство, 1975. — 672 с.
- Philip Ball Why the Greeks could hear plays from the back row // Nature, 23 March 2007, doi 10.138/news070319-16
- Храмов Ю. А. Савер Жозеф (Sauver Joseph) // Физики. Биографический справочник. Изд. 2-ое, Испр. и дополн. — М.: Наука,1983. — 400 с.
- Юшкевич А. П. История математики в 3-х томах. Том 3. Математика XVIII столетия. — М.: Наука,1972. — С. 314—315.
- Chladni E. Die Akustik [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.]. Leipzig 1802, französische Übersetzung: Traite d’ acoustique, Paris 1809 und in: Neue Beiträge zur Akustik, Leipzig 1817
- O. F. Godin, D. R. Palmer History of Russian Underwater Acoustics. World Scientific,2008. — 1247 p. —
- Tomas D. Rossing (ed.) Springer Handbook of Acoustics. — Springer,2007. — 1182 p.
- B.S.Finn Laplace and the Speed of Sound [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.] //ISIS, vol.55, No 1, 1964, pp.7-19.
- Исакович М. А. Общая акустика. — М.: Наука, 1973. — 496 с.
- Меркулов В. В мире звуков. Как добывается истина. // Наука и жизнь, 2007, № 5, С.104-107.
- Р. Темам, А. Миранвиль Математическое моделирование в механике сплошных сред. 2-е издание (електронное). — М.: БИНОМ.Лаборатория знаний, 2014. — 320 с. —
- Грінченко В. Т., Вовк І. В., Маципура В. Т. Основи акустики. — К.: Наукова думка, 2007. — 640 с. —
- В. Т. Гринченко, А. Ф. Улитко, Н. А. Шульга Электроупругость. —Киев: Наукова думка,1989.—280 с.ISBN: 5-12-000378-8
- Римский—Корсаков А. В. Электроакустика. — М.: Связь, 1973. — 272 с.
- H. Medwin, C. S. Clay Fundamental of Acoustical Oceanography. Academic Press, 1990. — 718 p. —
- Акустика океанической среды / Под ред. Л. М. Бреховских. — М.: Наука, 1989. — 222 с.
- Dr.Sound [Акустическая философия музыкальной комнаты.|http://doctor-sound.com.ua/?page=read&id=169 [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.]]
- І. В. Вовк, В. Т. Грінченко, А. П. Макаренков, Л. М. Осипчук, М. П. Трохименко Акустика храмів Київської Русі//Акустичний вісник,1998, т.1, №1. —с.4-9
- M.J. Crocker (Ed.)Encyclopedia of Acoustics, vol. 4, part XIV. — John Willey & Son,1997. —
- Асламазов Л. Г., Варламов А. А. Удивительная физика [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.]. — М.: Добросвет,2002. — 236 с. —
- D.R. Lapp The Physics of Music and Musical Instruments|http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]]
- [Music acoustics — sound files, animations and illustrations http://newt.phys.unsw.edu.au/music/] — University of New South Wales
- K.Wrightson An Introduction to Acoustic Ecology. // The Journal of Acoustic Ecology, 2000, vol.1, No 1, p.10-13.
- Whitlow W. I. Au History of Dolphin Biosonar Research//Acoustics Today, 2015, vol.11,Issue 4,p. 10-17 p.
- Beyer, R.T, 2008. The Parameter B/A. In Nonlinear Acoustics (eds. Hamilton, M. F., Blackstock, D. T.)
- Махонин Е. И. Украинская сейсмическая станция PS-45 на страже мира [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Умов Н. А. Уравнения движения энергии в телах. — Одесса: Типогр. Ульриха и Шульце, 1874. — 56 с.[недоступне посилання з лютого 2019
- Л. И. Мандельштам, Лекции по теории колебаний. --Москва: Наука, 1972.--470 с.
- А. А. Харкевич Анализ и спектры, Изд. 5-е. —Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,2009.—240с.ISBN:978-5-397-00256-1
- . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
Література
- Акустика для звукорежиссеров : [учеб. пособие] / Анатолий Ананьев. — К. : Феникс, 2012. — 251 с. : ил., табл.
- Акустика залів : навч. посіб. для студ. напряму 1201-"Архітектура" вищ. навч. закладів / Є. В. Вітвицька. - О. : Астропринт, 2002.. - 144 с.: іл.. - Бібліогр.: с. 138-141. -
- Акустика і теорія ультразвуку : тексти курсу лекцій / Р. В. Протопопов ; МВССО УРСР. Одес. політехн. ін-т. — Одеса, 1972.
- Акустика текстур гірських порід : навч. посібник / Г. Т. Продайвода. - К. : ВГЛ "Обрії", 2004.. - 143 с.: рис., табл..
- Акустична техніка : навч. посіб. : зібр. творів : у 15 т. / [М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України ”Київ. політехн. ін-т”, Каф. акустики та акустоелектроніки] ; під заг. ред. Дідковського В. С. — К. : НМЦВО, 2000-. — (Бібліотека акустика. Акустична техніка).
- Вступ до механіки та акустики : пер. з нім. / Р.В. Поль ; пер. з нім. мови І.В. Радченко за ред. Б.Н. Фінкельштейна. - Харків ;Київ : ДНТВУ, 1933. - 266 с.
- Гідродинаміка і акустика = Hydrodynamics and acoustics : наук. журн. / Ін-т гідромеханіки НАН України. — Київ, 2018-.
- Грінченко В. Т., Вовк І. В., Маципура В. Т. Основи акустики. — К. : Наукова думка, 2007. — 640 с.
- Основи акустичної екології : [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Дідковський В.С., Акименко В.Я., Запорожець О.І. та ін. ; [За ред. В.С.Дідковського]. — Кіровоград : ТОВ «Імекс ЛТД», 2002. — 516, [3] с. — (Бібліотека акустика).
- Прикладна акустика в медицині : [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Я. І. Лепіх ; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — Одеса : Астропринт, 2005. — 206 с. : іл., табл. -
- Скучик Е. Основы акустики. — М. : Мир, 1976. — 520+544 с.
- Стретт Дж. В. (лорд Рэлей). Теория звука. — М. : ГИТТЛ, 1955. — 504+476 с.
Посилання
- В. Т. Грінченко. Акустика [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- М. І. Карновський. Акустика [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
- О. М. Алещенко. Акустика [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aku stika vid grec akoystikos chutnij takij sho sprijmayetsya na sluh u vuzkomu znachenni slova vchennya pro zvuk tobto pro pruzhni kolivannya ta hvili u gazah ridinah i tverdih tilah chutni lyudskim vuhom chastoti takih kolivan nalezhat diapazonu vid 16 Gc do 20 kGc u shirokomu sensi galuz fiziki sho doslidzhuye vlastivosti pruzhnih kolivan ta hvil vid najnizhchih chastot umovno vid 0 Gc do granichno visokih chastot 1012 1013 Gc yih vzayemodiyi z rechovinoyu i zastosuvannya oderzhanih znan dlya virishennya shirokogo kola inzhenernih problem Nini terminom akustika takozh chasto harakterizuyut sistemu zvukovidtvoryuvalnoyi aparaturi AkustikaTema vivchennya doslidzhennyazvuk Akustika u VikishovishiOdeska opera Orkestrova yama vikoristovuyetsya dlya krashogo skeruvannya v glyadachevu zalu zvukovogo potoku Lindseyivske koleso akustiki yake pokazuye yak fizichna akustika pov yazana z lyudskoyu aktivnistyu Znannya zakonomirnostej generaciyi hvil yih poshirennya v riznih seredovishah mayut velike znachennya praktichno v usih galuzyah lyudskoyi diyalnosti Dlya zagalnoyi harakteristiki roli akustiki v suchasnomu sviti duzhe vdalim ye stvorene vidomim uchenim akustikom Bryusom Lindseyem R Bruce Lindcey grafichne zobrazhennya znane yak lindseyivske koleso akustiki U nomu vidileno chotiri galuzi lyudskoyi diyalnosti v yakih akustichni znannya ye vazhlivimi nauki pro zhittya nauki pro Zemlyu mistectvo inzheneriya Centralne misce v cij diagrami posidayut osnovopolozhni doslidzhennya v akustici yaki ob yednano zagalnoyu nazvoyu fizichna akustika Korotka istorichna dovidkaZmistovnij analiz istoriyi formuvannya akustiki yak naukovoyi disciplini predstavleno v bagatoh robotah riznih avtoriv Vidnosno korotkij ale glibokij opis istoriyi stanovlennya akustiki predstavleno u roboti vidomogo akustika R B Lindseya R Bruce Lindsey Formuvannya akustiki yak vazhlivogo rozdilu suchasnoyi fiziki pochalosya zadovgo do pochatku pisemnoyi istoriyi Rozuminnya togo sho zvuk vinikaye pid chas bittya predmetu ob predmet ta kolivannyah riznih til ye odnim iz najdavnishih elementiv u formuvanni naukovoyi kartini svitu Vazhlivim etapom u rozvitku akustiki bulo viniknennya muziki Deyaki arheologichni znahidki vkazuyut na vigotovlennya lyudinoyu muzichnogo instrumentu z kistki z bokovimi otvorami majzhe sorok tisyach rokiv tomu Vvazhayut sho pershi naukovi doslidzhennya prirodi muzichnih zvukiv bulo provedeno greckim filosofom Pifagorom u 6 stolitti do nashoyi eri Jogo doslidzhennya pov yazano z vivchennyam zvukiv sho vinikayut pid chas kolivannya strun Vin vstanoviv zalezhnist mizh dovzhinoyu struni ta chastotoyu kolivan Doslidzhennya kolivan strun trivalo u shkoli Pifagora i viznacheni kilkisni spivvidnoshennya mizh chastotami priyemnih dlya sluhu zvukiv bulo vneseno u zagalno filosofski shemi garmoniyi u sviti Vazhlivi sposterezhennya vidnosno dzherel muzichnih zvukiv zafiksovano u Kitayi Majzhe za dvi tisyachi rokiv do Nashoyi Eri tut bulo vigotovleno sistemu dzherel zvuku sho vidpovidali podilu oktavi na dvanadcyat intervaliv U cij monografiyi vkazano na pershi akustichni rekomendaciyi pid chas budivnictva zhitla sho mistyatsya u Staromu Zapoviti Doslidzhennya osoblivostej sprijnyattya muziki sluhachami pidshtovhnulo poshuk vidpovidej na pevni pitannya sho stosuvalisya fiziki zvuku Tak Aristotelyu nalezhit dosit chitke vislovlyuvannya vidnosno procesu poshirennya zvuku yak peredavannya stanu stisnennya roztyagu vid odniyeyi chastinki povitrya do inshoyi Jomu nalezhat takozh zmistovni mirkuvannya vidnosno prirodi lyudskogo golosu Odnak vin zhe vislovlyuvav hibne tverdzhennya pro te sho visokochastotni zvuki poshiryuyutsya shvidshe nizh nizkochastotni Pochatok nashoyi eri harakterizuyetsya dosyagnennyam rozuminnya takih akustichnih yavish yak interferenciya vidbittya zvuku luna Na osnovi znannya pro ci yavisha formuvalisya rekomendaciyi dlya budivnictva antichnih teatriv vidnosno akustichnih vlastivostej yakih zaraz poshiryuyetsya bagato legend U nash chas vikonano detalnij analiz akustichnih vlastivostej vidkopanogo arheologami 1881 roku teatru v Epidavri sho vmishav do 15 tisyach glyadachiv Doslidzhennya pokazali sho arhitektura teatru formuvala pevnij akustichnij filtr kotrij pereshkodzhav poshirennyu nizkochastotnih skladovih zvuku osnovni komponenti storonnogo shumu i spriyav poshirennyu visokochastotnih skladovih Zaraz sered akustikiv mozhna pochuti dumku sho taka akustichna znahidka bula vipadkovoyu i vidtak povtoryuvalasya pid chas sporudzhennya inshih teatriv Naukovi osnovi arhitekturnoyi akustiki bulo stvoreno lishe na pochatku dvadcyatogo stolittya Ocinka roli pifagorijciv u riznih dzherelah riznitsya i chasom bazuyetsya na mifah a ne dijsnih svidoctvah Formuvannya suchasnih uyavlen pro osoblivosti kolivalnih procesiv rozpochalosya robotami Galileya Nim vikonano znachnij obsyag doslidzhen z viznachennya zv yazku mizh fizichnimi ta geometrichnimi parametrami strun ta harakteristikami zvukiv sho vinikayut u razi yih kolivannya Nim viyavleno yavishe izohronizmu nezalezhnosti periodu kolivan mayatnika vid amplitudi hocha vin pomilkovo vvazhav sho ce yavishe vidbuvayetsya za bud yakih znachennyah amplitud Nim takozh sposterigalosya yavishe rezonansu Vzagali kinec shistnadcyatogo ta pochatok simnadcyatogo stolit znamenuye period znachnogo interesu do pitan kolivannya strun Krim Galileya doslidzhennya provodilisya i inshimi doslidnikami yaki inkoli svoyimi publikaciyami viperedzhali Galileya Suttyevi dosyagnennya stosovno viznachennya zv yazku mizh chastotoyu ta visotoyu tonu bulo otrimano francuzkim vchenim Zh Soverom Same vin vviv 1701 roku u naukove vikoristannya termin akustika Nim takozh bulo vvedeno termini vuzlovi tochki ta garmonijni toni Yak i stosovno inshih rozdiliv fiziki mozhna skazati sho z oprilyudnennyam Nyutonivskih Nachal pochalasya nova era u rozvitku akustiki Doslidzhennya provodilisya na osnovi novih metodologichnih zasad stosovno poshuku naukovih rezultativ ta yih obgruntuvannya Velike znachennya dlya podalshogo rozvitku matematichnih metodiv doslidzhennya v akustici mala Diskusiya pro strunu v yakij uzyali uchast Daniel Bernulli Zhan Leron d Alamber Leonard Ejler Zhozef Luyi Lagranzh Predmetom diskusiyi bulo dva rozv yazannya hvilovogo rivnyannya dlya struni rozv yazannya d Alambera u viglyadi bizhuchih hvil ta rozv yazannya Bernulli u viglyadi superpoziciyi stoyachih hvil Ejler zaperechuvav mozhlivist predstaviti bud yaku funkciyu u viglyadi nizki trigonometrichnih funkcij Diskusiyu chastkovo bulo pov yazano z tim sho yiyi uchasniki na toj chas ne znali tehniki obchislennya koeficiyentiv rozkladu Obgruntuvannya rozv yazannya Bernulli bulo oderzhano lishe Fur ye Diskusiya vidigrala znachnu rol u rozvitku metodiv rozv yazannya ne lishe zavdan akustiki a rozvitku matematichnoyi fiziki u cilomu Pevnim pidsumkom rozvitku akustiki u XVIII stolitti mozhna vvazhati poyavu pershoyi monografiyi z akustiki avtorom yakoyi buv vidatnij eksperimentator Ernst Hladni Pershe vidannya ciyeyi knigi stosuyetsya 1802 roku Bagato z predstavlenih u nij sposterezhen znajshli naukove poyasnennya znachno piznishe Sama kniga viglyadaye desho specifichno U nij nemaye zhodnoyi formuli bez yakih nadali v akustici uzhe nemozhlivo obijtisya Vikoristannya matematichnogo modelyuvannya na osnovi tochno viznachenih fizichnih ponyat stalo potuzhnim zasobom oderzhannya novih znan v akustici zavdyaki pracyam Ejlera Lagranzha d Alambera i D Bernulli Pidsumkom procesu duzhchogo rozvitku akustichnih doslidzhen u XIX stolitti buv druk 1877 1878 rr dvotomnogo vidannya Teoriya zvuku lorda Releya Cej tvir isnuye u rosijskomovnomu perekladi i do sogodni ye vazhlivim dzherelom znan dlya vivchennya akustiki div spisok literaturi Aktivna doslidnicka diyalnist bagatoh uchenih u XIX ta XX stolittyah sformuvala suchasnu akustiku yak nauku sho ohoplyuye shiroku gamu yavish pov yazanih zi stvorennyam poshirennyam hvil ta vzayemodiyeyu yih zi seredovishem V akustiku prijshla diferenciaciya sformuvalisya okremi naukovi ta inzhenerni disciplini Istorichni doslidzhennya tezh stali zoseredzhuvatisya na okremih disciplinah Do togo zh detalnij istorichnij analiz chasto porodzhuye vidannya velikogo obsyagu Tak analiz istoriyi rozvitku rosijskoyi gidroakustiki posiv ponad tisyachu storinok Korotkij analiz istorichnih faktiv u rozvitku suchasnoyi akustiki za riznimi napryamkami mistitsya v akustichnij enciklopediyi Viznachennya shvidkosti zvuku Uyavlennya pro skinchennu velichinu shvidkosti zvuku na osnovi sposterezhennya za yavishem luni ta zatrimki poyavi zvuku pislya postrilu garmati sformuvalosya dosit davno Istoriya zh viznachennya velichini shvidkosti zvuku u povitri ye dosit dovgoyu ta povchalnoyu Vidnosno viznachennya pionera u vimiryuvanni shvidkosti zvuku u literaturi ye pevni rozbizhnosti Nazivayutsya prizvisha Gasendi ta Mersenna Obidva doslidniki analizuvali postril garmati fiksuyuchi interval chasu pislya spolohu pid chas postrilu ta chasom prihodu zvuku Za danimi Gassendi shvidkist stanovila 478 m c Moren oderzhav desho tochnishu ocinku 450 m c Porivnyannya sposterezhen za postrilami garmati i rushnici davali mozhlivist Gassendi zrobiti visnovok pro nezalezhnist shvidkosti zvuku vid chastoti Seriyu retelno organizovanih doslidiv z vimiryuvannya shvidkosti zvuku bulo provedeno u Florentijskij akademiyi doslidu Akademiya del Chimento do 1660 roku Vimiryana za zvukom vid garmati na vidstani v odnu milyu shvidkist zvuku dorivnyuye 1077 1 metr dorivnyuye 3 07843 Parizkih futiv Oderzhana ocinka shvidkosti 350 m c zalishalas etalonom dlya eksperimentatoriv bilshe stolittya Slid vidznachiti sho taki vimiryuvannya ne vrahovuvali zminu stanu atmosferi temperaturu tisk vologist shvidkist vitru Vivchennya vplivu cih faktoriv pochalosya lishe u XIX stolitti Podiyi z vstanovlennyam velichini shvidkosti zvuku pochali rozvivatisya cikavo pislya togo yak I Nyuton u svoyih Nachalah 1687 r naviv teoretichno otrimane znachennya shvidkosti zvuku Ce stimulyuvalo veliku kilkist dodatkovih eksperimentiv Intriga polyagala u tomu sho navedena Nyutonom velichina bula menshoyu vid eksperimentalnih danih na 20 U nastupnih vidannyah svoyih Nachal Nyuton konstruyuvav skladni modeli povitrya bezuspishno namagayuchis usunuti riznicyu Ocinyuyuchi situaciyu Lagranzh pesimistichno zauvazhiv sho virne viznachennya shvidkosti zvuku ne pid silu todishnij nauci Pislya dekilkoh sprob oderzhati korektnu ocinku shvidkosti zvuku svoyu nevdachu 1759 roku viznav L Ejler Bagato cikavih detalej stosovno istoriyi viznachennya shvidkosti zvuku privedeno u statti doslidzhenni U zagolovok statti vineseno im ya Laplasa yakij 1827 roku z yasuvav prichinu rozbizhnostej ta vstanoviv korektne teoretichne znachennya shvidkosti zvuku Prichina rozbizhnostej polyagala u tomu sho Nyuton vvazhav proces poshirennya zvuku izotermichnim temperatura chastinok povitrya zalishayetsya nezminnoyu u razi poshirennya zvukovoyi hvili Odnak naspravdi ce ne tak Za pidrahunkami navedenimi u dlya rozmovnih zvukiv zmina temperaturi chastinok povitrya stanovit miljonnu chastku gradusu Celsiya Ale same taki zmini zumovlyuyut vkazanu vishe rozbizhnist mizh znachennyami shvidkosti zvuku Cej priklad duzhe povchalnij pid chas ocinyuvannya vidnosnogo znachennya fizichnoyi velichini velika vona chi mala ne mozhna pokladatisya na povsyakdennij dosvid Masshtab dlya takoyi ocinki slid znahoditi u harakteristikah doslidzhuvanogo procesu Podalshi etapi z ocinki shvidkosti zvuku mozhna znajti u robotiOsnovni matematichni modeli akustikiPobudova matematichnih modelej dlya doslidzhennya hvilovih ta kolivalnih procesiv u gazah ridinah ta tverdih deformovanih tilah zdijsnyuyetsya za zagalnoyu prijnyatoyu u fizici shemoyu Na pershomu etapi formuyetsya model seredovisha v yakomu zaplanovano vivchati akustichni procesi Formuyetsya sistema parametriv sho zmalovuyut stan cogo modelnogo seredovisha U terminah cih parametriv zapisuyutsya zakoni zberezhennya kilkosti ruhu momentu kilkosti ruhu energiyi ta inshi Ci spivvidnoshennya ye vazhlivoyu skladovoyu matematichnoyi modeli procesu Odnak u takih spivvidnoshennyah kilkist nevidomih perevishuye kilkist rivnyan formuyetsya nezamknena sistema Shob oderzhati zamknenu sistemu treba vvesti dodatkovi spivvidnoshennya sho zadayut fizichni vlastivosti seredovisha u viglyadi pevnih zv yazkiv mizh parametrami sho zmalovuyut stan sistemi Ce mozhe buti napriklad spivvidnoshennya mizh gustinoyu ta tiskom yake vikoristovuyetsya za modelyuvannya ridini chi gazu yak idealna stisliva ridina Chasto akustichne seredovishe mozhna modelyuvati yak sucilne Dlya takogo vipadku usi detali procesu matematichnogo modelyuvannya obgovoryuyutsya u specialnij literaturi Veliku kilkist zavdan akustiki vdayetsya virishiti vikoristovuyuchi model idealnoyi stislivoyi ridini U comu razi zmina stanu seredovisha v yakomu poshiryuyetsya zburennya opisuyetsya troma fizichnimi velichinami tiskom p x y z t displaystyle p x y z t vektorom shvidkosti chastinok seredovisha v x y z t displaystyle vec v x y z t funkciyeyu s x y z t r x y z t r0r0 displaystyle s x y z t frac rho x y z t rho 0 rho 0 yaka harakterizuye zminu gustini seredovisha pid chas prohodzhennya hvili Tut r0 displaystyle rho 0 ye pochatkovoyu gustinoyu nezburenogo seredovisha Drugoyu fizichnoyu harakteristikoyu seredovisha ye ob yemnij modul pruzhnosti x displaystyle chi Pislya vvedennya ciyeyi velichini mozhna zapisati rivnyannya stanu dlya idealnoyi ridini u viglyadi p xs displaystyle p chi s Ce najprostishe rivnyannya sho pov yazuye znachennya tisku ta zmini gustini seredovisha Skladnishi zalezhnosti rozglyanuto v rozdili nelinijna akustika Znachennya ciyeyi harakteristiki x displaystyle chi zalezhit vid harakteru procesu deformaciyi Tomu u fizici rozriznyayut moduli pruzhnosti dlya adiabatichnogo i izotermichnogo procesiv Dlya povitrya adiabatichnij modul u 1 4 razi bilshij nizh izotermichnij Detalno procedura oderzhannya osnovnogo rivnyannya akustiki idealnoyi ridini privedena v Ce rivnyannya nazivayetsya hvilovim rivnyannyam i chasto zapisuyetsya v odnij iz dvoh form abo vidnosno funkciyi potencialu shvidkosti f x y z t displaystyle varphi x y z t abo vidnosno funkciyi tisku p x y z t displaystyle p x y z t V invariantnij formi ce rivnyannya maye viglyad Df 1c2 2f t2 displaystyle Delta varphi frac 1 c 2 frac partial 2 varphi partial t 2 1 Tut D displaystyle Delta diferencijnij operator znanij yak operator Laplasa Yaksho vidomo viraz dlya funkciyi potencialu f x y z t displaystyle varphi x y z t velichini shvidkosti chastinok seredovisha ta tisku obchislyuyutsya za formulami v x y z t gradf p x y z t r0 f t displaystyle vec v x y z t grad varphi p x y z t rho 0 frac partial varphi partial t U bagatoh vipadkah dlya virishennya prikladnih zavdan vikoristovuyut model idealnoyi neodnoridnoyi ridini koli nezburena gustina ta modul ob yemnoyi pruzhnosti vvazhayutsya funkciyami koordinat Same taku model potribno vikoristovuvati zadlya vivchennya akustichnih yavish v okeani prostorova zmina vkazanih parametriv vidigraye veliku rol dlya formuvannya zvukovih poliv Pid chas opisu hvilovih procesiv u tverdih deformovanih tilah chasto vikoristovuyetsya model idealnogo pruzhnogo tila U takih tilah u razi poshirennya zburen vinikayut ne lishe deformaciyi roztyagu stisku yak v idealnij ridini a j deformaciyi zmini formi Vidpovidno kazhut sho u pruzhnomu tili mozhut poshiryuvatisya pozdovzhni ta poperechni hvili Taku nazvu pov yazano z tim sho u vipadku plaskoyi hvili dlya hvil pershogo tipu vektor shvidkosti chastinok seredovisha paralelnij napryamku poshirennya hvili a dlya drugogo perpendikulyarnij Shvidkosti poshirennya cih dvoh tipiv hvil suttyevo riznyatsya Fizichni vlastivosti idealno pruzhnogo tila viznachayutsya troma velichinami gustinoyu r displaystyle rho modulem pruzhnosti modulem Yunga E displaystyle E ta koeficiyentom Puasona n displaystyle nu Chasto zamist modulya pruzhnosti ta koeficiyenta Puasona vikoristovuyut dvi inshi velichini koeficiyenti Lyame l m displaystyle lambda mu sho virazhayutsya cherez modul pruzhnosti i koeficiyent Puasona spivvidnoshennyami l nE 1 n 1 2n displaystyle lambda frac nu E 1 nu 1 2 nu ta m E2 1 n displaystyle mu frac E 2 1 nu Napruzhenij stan pruzhnogo tila harakterizuyut tenzorom napruzhen Deformaciyi elementarnogo obsyagu opisuyut tenzorom deformacij Rivnyannya stanu idealno pruzhnogo tila zadayetsya zakonom Guka yakim vstanovlyuyetsya zv yazok mizh komponentami tenzoriv napruzhen ta deformacij Z urahuvannyam cogo zakonu zapisuyutsya spivvidnoshennya drugogo zakonu Nyutona dlya elementarnogo ob yemu pruzhnogo tila Z vikoristannyam diferencijnih operatoriv gradiyenta rotora ta divergenciyi ce spivvidnoshennya nabuvaye viglyadu l 2m graddivu rotrotu r 2u t2 displaystyle lambda 2 mu graddiv vec u rotrot vec u rho frac partial 2 vec u partial t 2 2 Osoblivo vazhlivu rol u stvorenni dzherel zvuku u gidroakustichnih priladah pristroyah nerujnivnogo kontrolyu riznogo rodu akustichnih sensorah v ultrazvukovij tehnici vidigrayut materiali yaki proyavlyayut p yezoefekt Z yih vikoristannyam stvoryuyutsya pristroyi sho peretvoryuyut elektrichni kolivannya u mehanichni zvorotnij p yezoefekt abo za mehanichnih deformacij generuyut elektrichni zaryadi Ci materiali chasto pracyuyut u takih umovah sho mozhut rozglyadatisya yak idealno pruzhni Odnak rivnyannya stanu takih materialiv zv yazuyut mehanichni napruzhennya z deformaciyami ta harakteristikami elektrichnih poliv i mayut dosit skladnij viglyad Krim togo u takih materialah mehanichni vlastivosti zalezhat vid napryamku deformaciyi anizotropiya sho takozh uskladnyuye formu spivvidnoshen u rivnyannyah stanu Povnij opis rivnyan stanu ta prikladi rozv yazannya zavdan dinamichnogo deformuvannya elementiv konstrukcij iz takih materialiv navedeno u Fizichna akustikaFizichna akustika ce chastina akustiki v yakij vedutsya doslidzhennya vzayemodiyi akustichnih hvil z tverdimi ridkimi ta gazopodibnimi seredovishami na makro ta mikro rivnyah U ramkah fizichnoyi akustiki vidilyayutsya dva vidi problem Za formulyuvannyam vidpovidnih matematichnih modelej ta cilej doslidzhennya zvukovih poliv yih mozhna podiliti na pryami j oberneni zadachi U pryamih zavdannyah vvazhayut vidomimi vlastivosti rechovini v yakij poshiryuyutsya zvukovi zburennya Pitannya stavitsya pro vivchennya vplivu vlastivostej seredovisha pruzhnogo tila gazu ridini kristalichnoyi reshitki na vlastivosti hvil U zadachah obernenih metoyu doslidzhennya ye poshuk informaciyi pro vnutrishni vlastivosti seredovisha v yakomu poshiryuyetsya zvuk za vlastivostyami zvuku yaki vdayetsya sposterigati Osnovni rozdili akustikiNa vkazanomu vishe kolesi akustiki Lindseya privedeno 10 osnovnih napryamkiv naukovoyi ta inzhenernoyi aktivnosti v akustici Ce koleso bulo stvoreno 1964 roku Akustika yak rozdil fiziki znahoditsya u postijnomu rozvitku Vidtodi v nij sformuvalisya novi napryamki u ramkah yakih intensivno vedutsya fundamentalni ta prikladni doslidzhennya rezultati yakih ye osnovoyu dlya stvorennya dijsno revolyucijnih tehnologij U comu rozdili navedemo korotki harakteristiki osnovnih napryamkiv sho viznachayut oblichchya suchasnoyi akustiki Fiziologichna ta psihologichna akustika U procesi sprijnyattya zvuku lyudinoyu mozhna vidiliti tri etapi Persh za vse energiya zvukovogo signalu sho dosyagaye golovi maye buti transformovana v energiyu mehanichnih kolivan elementiv vuha Potim mehanichni kolivannya mayut buti peretvoreni u nervovi impulsi yaki vzhe mozhe buti peredano u mozok I nareshti peredanij u mozok signal analizuyetsya centralnoyu nervovoyu sistemoyu dlya ocinki oderzhanoyi informaciyi Procesi sho vidbuvayutsya na pershih dvoh etapah viznachayutsya fiziologichnimi anatomichnimi osoblivostyami sluhovoyi sistemi lyudini i vivchayutsya u ramkah fiziologichnoyi akustiki Osoblivosti sprijnyattya i analizu nervovih impulsiv mozku ye predmetom doslidzhen u ramkah psihologichnoyi akustiki abo psihoakustiki Dlya lyudini takozh vazhlivoyu ye problema generaciyi skladnih zvukiv movi ta spivu Rozuminnya osoblivostej generaciyi takih zvukiv viznachayutsya budovoyu movnogo aparatu Tomu fiziologichnu akustiku viznachayut yak rozdil akustiki sho ob yednuye doslidzhennya osoblivostej sprijnyattya i vidtvorennya zvukiv movno sluhovim aparatom lyudini Pidsumki doslidzhen dayut vazhlivu informaciyu yak dlya medikiv u razi analizu defektiv sluhu tak i dlya inzheneriv zadlya stvorennya tehnichnih zasobiv ta umov komfortnogo sprijnyattya zvukiv lyudinoyu Do rozdilu fiziologichnoyi akustiki vidnosyat dani pro granichni rivni intensivnosti hvilovih zburen ta yih chastotnij diapazon za yakih u lyudini vinikayut sluhovi vidchuttya Zburennya u povitri sho viznachayutsya yak zvuk mozhut harakterizuvatisya duzhe shirokim diapazonom chastot ta tiskiv Odnak daleko ne vsi voni sprijmayutsya lyudskim vuhom Na malyunku vidileno tu oblast chastot i tiskiv u yakij lyudske vuho sprijmaye zvuk U cij oblasti takozh vidileno menshi oblasti chastot i tiskiv harakternih dlya movnogo spilkuvannya j spivu angl voice ta muzichnih tvoriv angl music Slid mati na uvazi sho pobudova mezh ciyeyi oblasti ye rezultatom userednennya vimiryuvannya dlya bagatoh lyudej Dlya kozhnoyi konkretnoyi lyudini mozhut sposterigatisya vidhilennya u viznachenni oblasti sprijnyattya zvukovih podraznen Nizhnya mezha oblasti viznachaye dlya kozhnoyi chastoti znachennya tisku u zvukovij hvili za yakogo vinikaye sluhove vidchuttya Cya kriva viznachaye porig chutnosti angl listening threshold Zburennya parametri yakih vidnosyatsya do oblasti nizhche vid ciyeyi krivoyi lyudskim vuhom ne chutni Yak vidno najbilsh chutlivim dlya seredno statistichnogo vuha ye oblasti chastot blizko 3000 Gc Sho stosuyetsya chastotnogo diapazonu chutnosti to takim pokaznikom dlya seredno statistichnogo vuha ye smuga vid 20 Gc do 20000 Gc 20 kGc Zvuki z nizhchoyu chastotoyu infrazvuk ta z vishoyu ultrazvuk ne sprijmayutsya lyudskim vuhom yak zvuk Verhnya mezha vidilenoyi oblasti viznachaye po suti maksimalno mozhlivi amplitudi kolivan mehanichnoyi sistemi lyudskogo vuha yaki vona zdatna peretvoryuvati u vidpovidni nervovi impulsi Vishi znachennya amplitud kolivan uzhe viklikayut bolovi vidchuttya i tomu cya kriva viznachayetsya yak bolovij porig angl pain threshold Vona znachno menshe zminyuyutsya z chastotoyu nizh kriva porogu chutnosti Oblast zvukiv na ploshini tisk chastota sho sprijmayutsya lyudskim vuhom Vidileni oblasti harakternih zvukiv vis sprava progradujovana vidnosno velichini shilnosti potoku energiyi v zvukovih hvilyah z vidpovidnim znachennyam velichini tisku Proces sprijnyattya zvukiv lyudinoyu ne ye procesom chisto mehanichnoyi reyestraciyi podraznen sluhovoyi sistemi Znachnu rol u sprijnyatti zvukiv vidigraye centralna nervova sistema Dvi podibni z fizichnoyi tochki zoru poslidovnosti zvukiv z riznimi chastotnimi skladovimi sprijmayutsya lyudinoyu po riznomu z vidilennyam priyemnoyi konsonans i nepriyemnoyi disonans poslidovnosti Velichezne znachennya dlya sprijnyattya zvukiv lyudinoyu maye akustichnij zhittyevij dosvid upodobannya i riven kulturi Z osoblivostyami obrobki v mozku akustichnoyi informaciyi pov yazano efekt maskuvannya ta roztashuvannya dzherela zvuku Osoblivosti sprijnyattya muzichnih toniv ta muzichnih tvoriv u cilomu vivchayutsya u ramkah muzichnoyi psihologiyi Pevni rezultati takih doslidzhen vikoristovuyutsya u metodi muzikoterapiyi Elektroakustika Elektroakustika rozdil akustiki kotrij pov yazano z rozrobkoyu ta stvorennyam riznih elektrichnih pristroyiv sho priznacheno dlya stvorennya reyestraciyi sprijnyattya ta zberigannya zvukovoyi informaciyi Pershi elektroakustichni priladi bulo stvoreno v ostannij chverti XIX stolittya 1976 roku bulo stvoreno elektromagnitnij telefon a 1878 roku vugilnij mikrofon Nadali z vikoristannyam takih fizichnih yavish yak elektrostatichna ta elektromagnitna indukciya p yezoefekt magnitostrikciya termoelektrichnij efekt vdalosya stvoriti shiroku palitru priladiv sho dozvolyayut peretvoryuvati zvukovi kolivannya v elektrichni i navpaki zberigayuchi vsi harakteristiki takih kolivan Stvorennya takih pristroyiv zumovleno ne lishe akustikoyu chutnogo chastotnogo diapazonu Taki pristroyi mayut shiroke vikoristannya v gidroakustici sistemah nerujnivnogo kontrolyu v akustichnih medichnih priladah de vikoristovuyetsya duzhe shirokij diapazon chastot Vazhlivim napryamkom suchasnoyi elektroakustiki ye stvorennya akustichnih miniatyurnih pristroyiv v mobilnih telefonah progravachah ta planshetnih komp yuterah Po zavershennyu Drugoyi svitovoyi vijni pochavsya burhlivij rozvitok elektroakustiki pislya poyavi tehnologiyi magnitnogo zapisu zvuku Stvorennya komp yutera prizvelo do vprovadzhennya cifrovih tehnologij u procesi zapisu ta vidtvorennya zvukiv osoblivo muziki Z yavivsya novij riznovid muziki komp yuterna muzika Elektronna obrobka muzichnih signaliv viznachila poyavu elektronnoyi muziki Zaraz lyubiteli prosluhuvannya muziki u domashnih umovah zhivut v atmosferi duzhe poshirenoyi reklami tehnichnih zasobiv vidtvorennya zvuku Isnuyut chiselni propoziciyi Hi Fi ta Hi End tehniki yaka maye zabezpechuvati vidtvorennya zvuku do jogo realnogo zvuchannya pid chas zapisu Vidnosno efektivnosti zatrat virobnikiv i pokupciv takoyi aparaturi isnuyut pevni sumnivi Voni ob yektivno pov yazani z tim sho ocinku yakosti zvuku ne mozhna provesti u vidrivi vid urahuvannya akustichnih vlastivostej primishennya v yakomu vidbuvayetsya prosluhovuvannya Yakist zvuchannya mozhe zalezhati navit vid polozhennya sluhacha u kimnati chi zali Detalnishe divitisya Gidroakustika Terminom gidroakustika viznachayutsya usi akustichni doslidzhennya pov yazani z vivchennyam osoblivostej generuvannya ta poshirennya zvukiv u riznih vodojmah ta praktichne vikoristannya znan pro ci osoblivosti Oskilki elektromagnitni hvili silno zatuhayut v solonij morskij vodi akustichni hvili ye yedinim zasobom distancijnogo zonduvannya u moryah ta okeanah Cya obstavina zumovila intensivnij rozvitok takogo napryamku yak akustichna okeanografiya Z tochki zoru poshirennya zvuku okeanichne seredovishe viyavilosya dosit skladnim Persh za vse u nomu sposterigayetsya zmina u dosit shirokih mezhah prostorovih ta chasovih takih fizichnih parametriv yak temperatura tisk solonist nasichenist gazami Znachnij vpliv na formuvannya zvukovogo fonu v okeani mozhut robiti zhivi organizmi Vse ce vplivaye na harakteristiki zvukovih poliv Tomu vazhlivoyu skladovoyu gidroakustiki ye taka naukova disciplina yak akustika okeanu Div takozh Gidroakustika Medichna akustika Znannya z riznih rozdiliv akustiki shiroko vikoristovuyutsya yak dlya Ultrazvukove zobrazhennya plodu v utrobi materi diagnostichnoyi meti tak i zadlya organizaciyi terapevtichnih procedur U comu razi vikoristovuyutsya zvukovi signali u shirokomu diapazoni chastot Znachnu uvagu u medichnij akustici pridilyayetsya takozh vivchennyu diyi na organizm lyudini zvukiv ta vibracij riznoyi intensivnosti Dokladnishe Medichna akustika Arhitekturna akustika Ne zvazhayuchi na te sho istoriya akustiki dosit bagata prikladami sporud osoblivo kultovih hramiv vidkritih teatriv yaki slavlyatsya chudovimi umovami dlya sprijnyattya zvukiv lyudinoyu formuvannya naukovoyi disciplini yaka b davala obgruntovani sistematichni rekomendaciyi dlya dosyagnennya takih zvukovih yakostej vidbulosya lishe na pochatku XX stolittya Cej napryam v akustici viznachenij yak arhitekturna akustika Yakist sprijmannya zvuku u primisheni perevazhno viznachayetsya takimi chinnikami yak rozmir forma akustichni vlastivosti poverhni riven storonnogo shumu Prichomu usi ci parametri vibirayutsya zalezhno vid togo yakim ye osnovne dzherelo zvuku Vidomij vipadok Teatr u Bajrojti budivnictvo specialnogo muzichnogo teatru dlya muziki pevnogo stilyu kompozitora R Vagnera Zaraz v arhitekturnij akustici vidpracovano tehnologiyi sho zabezpechuyut dosyagnennya bazhanih znachen parametriv yaki viznachayut akustichnu yakist primishennya vidpovidno do jogo priznachennya Ostannim chasom cherez shiroke rozpovsyudzhennya domashnih kinoteatriv ta zrostannya yakosti akustichnih sistem sho dostupni shirokomu zagalu v arhitekturnij akustici sformuvavsya osoblivij rozdil akustika kvartirnoyi kimnati Analiz osoblivostej pidhodu do virishennya akustichnih problem takih primishen navedeno napriklad u Znachnij istorichnij interes viklikayut pitannya akustiki davnih kultovih sporud chasiv Kiyivskoyi Rusi Provedeni ocinki akustichnih harakteristik Sofiyi Kiyivskoyi ta Kirilivskoyi cerkvi vkazuyut na vikoristannya dosyagnen Vizantijskoyi kulturi pid chas budivnictva cih hramiv Dokladnishe Arhitekturna akustika Muzichna akustika Muzichna akustika ye rozdilom akustiki u yakomu doslidzhuyetsya shiroke kolo pitan muziki fiziki muzichnih instrumentiv ta osoblivosti sprijnyattya muziki lyudinoyu U comu ostannomu aspekti mozhna govoriti pro tisnij zv yazok muzichnoyi ta psihologichnoyi akustiki hocha v comu razi jdetsya pro sprijnyattya lyudinoyu osoblivogo muzichnogo zvuku Osoblivosti takih zvukiv viznachayutsya tim sho muzika ye mistectvom organizaciyi vokalnih instrumentalnih zvukiv ta yih kombinaciyi dlya dosyagnennya pevnih estetichnih ta emocijnih efektiv u sluhacha Postanovka takoyi meti vidkrivaye shiroki mozhlivosti dlya sub yektivnih ocinok muzichnih tvoriv Zmist takih ocinok viznachayetsya kulturnoyu atmosferoyu v yakij vihovuvavsya sluhach rivnem jogo individualnoyi kulturi i vlastivomu jomu sluhovomu sprijnyattyu Neznachna kilkist lyudej vid prirodi nadilyayetsya absolyutnim sluhom natomist znachna kilkist lyudej mayut muzichnij sluh a dlya deyakih lyudej zadlya ocinyuvannya sluhu vikoristovuyut klasichne vedmid na vuho nastupiv Muzichna akustika formuye shiroke pole mizhdisciplinarnih doslidzhen dlya fahivciv sho vivchayut problemi generaciyi muzichnih zvukiv peredavannya takih zvukiv vid dzherela do sluhacha ta sprijnyattya takih zvukiv sluhachem U doslidzhennyah z muzichnoyi akustiki berut uchast fahivci z riznih disciplin fiziki muzikanti psihologi fiziologi otolaringologi inzheneri elektriki j inzheneri mehaniki arhitektori Osoblive znachennya cogo rozdilu akustiki polyagaye u tomu sho pid chas vivchennya problem muzichnoyi akustiki formuyetsya mist mizh naukoyu ta mistectvom Sered shirokogo kola problem sho doslidzhuyutsya u muzichnij akustici znachnu uvagu pridilyayetsya vivchennyu fizichnih procesiv kotri dozvolyayut viprominyuvati potribni zvuki riznimi muzichnimi instrumentami Taki doslidzhennya ob yednano u specialnomu rozdili sho nazivayetsya fizika muzichnih instrumentiv Odna iz populyarnih tem cogo rozdilu napriklad ye tema Chomu zvuchit skripka Vidpovid na ce pitannya mozhna znajti u knizi Opis akustichnih vlastivostej bagatoh muzichnih instrumentiv nadano v Internet vidanni U razi opisu sprijnyattya zvukiv sluhachem vikoristovuyut chotiri harakteristiki visota zvuku tembr guchnist trivalist Pid chas fizichnogo analizu zvukiv vstanovlyuyetsya zv yazok mizh cimi yakisnimi harakteristikami zvukiv ta harakteristikami zvukiv sho vikoristovuyutsya v akustici chastota intensivnist spektr chasovij interval Znachnij obsyag informaciyi stosovno pevnih aspektiv muzichnoyi akustiki privedeno na sajti Tut navedeno testi dlya individualnoyi perevirki sluhu Dokladnishe Muzichna akustika Ekologichna akustika Poyava cogo napryamku u suchasnij akustici ye prikladom zmin u cij nauci sho vidpovidayut zminam umov isnuvannya lyudstva Sam po sobi velikij interes do problem ekologiyi tobto problem vzayemodiyi lyudini z navkolishnim seredovishem ye harakternoyu oznakoyu sogodennya Doslidzhennya stosovno negativnogo vplivu takih akustichnih chinnikiv yak shum i vibraciyi vedutsya v akustici i u medicini dosit davno Odnak borotba z negativnimi naslidkami takogo vplivu chastishe za vse predstavlyalasya problemoyu okremih profesijnih grup Same rozuminnya togo sho problema isnuvannya v akustichno zabrudnenomu sviti staye zagalnolyudskoyu spriyalo poyavi takogo napryamku v ekologiyi 1993 roku bulo stvoreno taku mizhnarodnu organizaciyu yak Svitovij Forum akustichnoyi ekologiyi angl World Forum for Acoustic Ecology yakij svoyeyu metoyu viznachiv vivchennya naukovih socialnih ta kulturnih aspektiv vplivu prirodnogo ta stvorenogo lyudinoyu zvukovogo seredovisha Z 2000 roku regulyarno vidayetsya Zhurnal akustichnoyi ekologiyi angl The Journal of Acoustic Ecology Bioakustika Krim lyudini bagato inshih zhivih istot vikoristovuyut zvuki dlya spilkuvannya ta ocinki stanu navkolishnogo seredovisha Vivchennyam osoblivostej stvorennya zvukiv zhivimi istotami sprijnyattya nimi zvukiv harakternih osoblivostej vikoristanih zvukiv opikuyutsya u takomu rozdili akustiki yak bioakustika Pershi pripushennya pro vikoristannya zvukovih signaliv u sistemi oriyentaciyi kazhaniv vislovlyuvalisya she 1770 roku Odnak instrumentalne pidtverdzhennya vikoristannya nimi ultrazvuku bulo zrobleno lishe 1938 roku Na pochatku p yatdesyatih rokiv XX stolittya pochalosya vivchennya zvukiv delfiniv Ci doslidzhennya vkazali na vikoristannya nimi zvukiv u diapazoni chastot vishe sotni kilogerciv Sposterezhennya za zhivim svitom dozvolyaye zrobiti pevni uzagalnennya Mozhna uzagalniti sho mali za rozmirom istoti vikoristovuyut visokochastotni zvuki a veliki nizkochastotni Odnak ye i vinyatki dosit veliki morski tvarini delfini koristuyutsya visokochastotnim ultrazvukom U cilomu zh vlastivosti vikoristovuvanogo zvuku viznachayutsya mehanizmom jogo stvorennya I ci rizni mehanizmi vivchayutsya u biologichnij akustici Aeroakustika Aeroakustika ce rozdil akustiki v yakomu vivchayut mehanizmi viniknennya ta vlastivosti zvukiv sho stvoryuyutsya potokom povitrya abo zburennyami u povitri porodzhenimi ruhom u nomu riznih ob yektiv Potik povitrya zdaten viklikati zvuk u tomu vipadku koli u nomu utvoryuyutsya i vzayemodiyut pevnogo vidu zburennya turbulentni abo vihorovi utvorennya zdatni zabezpechiti peredavannya kinetichnoyi energiyi potoku v energiyu zvukovoyi hvili Proces takogo peredavannya dosit skladnij oskilki ruh chastinok seredovisha u potoci i u hvili ce dva principovo rizni ruhi V pershomu vipadku mayemo perenesennya masi t b chastinki suttyevo zmishuyutsya u prostori U razi zh poshirennya hvili vidbuvayetsya lishe perenesennya stanu chastinki seredovisha zdijsnyuyut lishe kolivannya poblizu polozhennya stijkoyi rivnovagi Ultrazvuk Ultrazvuk viznachayut yak zvukovi hvili u gazah ridinah ta tverdih tilah spektr yakih mistit skladovi z chastotami vishe 20 kGc Vidilennya doslidzhen zvukovih hvil takogo diapazonu chastot v okremij rozdil akustiki zumovleno persh za vse nadzvichajno shirokim vikoristannyam ultrazvuku dlya virishennya tehnologichnih zavdan Dokladnishe Ultrazvuk Nelinijna akustika Zadlya opisu osnovnih matematichnih modelej akustiki idealnoyi stislivoyi ridini bulo predstavleno linijne rivnyannya 1 Dlya oderzhannya cogo rivnyannya bulo zrobleno dva principovi pripushennya Pershe z nih kinematichne pripushennya bazuvalosya na sposterezhennyah sho vkazuvali na malist shvidkostej ruhu tochok seredovisha porivnyano zi shvidkistyu zvuku akustichne chislo Maha Ce dijsno tak oskilki navit dlya intensivnostej zvuku sho vidpovidayut bolovomu porogu sluhovoyi sistemi lyudini chislo Maha duzhe male porivnyano z odiniceyu M 0 0014 displaystyle M 0 0014 todi u rivnyannyah ruhu mozhna bulo nehtuvati pevnimi malimi skladovimi Druge zroblene pripushennya bulo pov yazane z linijnistyu rivnyannya stanu p xs displaystyle p chi s Dlya bagatoh vipadkiv take pripushennya viyavilosya dopustimim i u ramkah fizichno linijnoyi modeli oderzhano rozv yazannya velicheznoyi kilkosti zavdan akustiki Odnak eksperimentalni doslidzhennya pokazali sho za pevnih umov sposterigayutsya rozbizhnosti mizh eksperimentalnimi danimi ta rezultatami rozrahunkiv Chasto ci rozbizhnosti mozhna usunuti koli rivnyannya stanu idealnoyi ridini prijnyati u viglyadi p As 12Bs2 displaystyle p As frac 1 2 Bs 2 Tut vvedeno poznachennya yaki tradicijno vikoristovuyutsya u literaturi z nelinijnoyi akustiki a spivvidnoshennya mizh A displaystyle A i B displaystyle B viznachayut miru nelinijnosti akustichnogo seredovisha Yak priklad mozhna vkazati sho dlya dvoatomnih gaziv B A 0 4 displaystyle B A 0 4 a dlya distilovanoyi vodi B a 5 0 displaystyle B a 5 0 Znachennya cogo spivvidnoshennya vazhlive dlya obrobki rezultativ ultrazvukovogo zonduvannya lyudskih organiv Ci znachennya dlya riznih rechovin ta tkanin lyudskih organiv mozhna znajti v Yak naslidok nelinijnosti u hvilovih ruhah proyavlyayutsya taki efekti yak akustichna levitaciya radiacijnij tisk akustichni techiyi Z vikoristannyam nelinijnih efektiv stvoryuyutsya parametrichni anteni i prijmachi u gidroakustici Pid chas ultrazvukovogo doslidzhennya vnutrishnih organiv vrahuvannya nelinijnosti daye mozhlivist pidvishiti riven kontrastnosti akustichnih zobrazhen Proyavom efektu nelinijnosti ye yavisha formuvannya hvil cunami ta rujnuvannya hvil u razi nablizhennya do berega Z detalyami matematichnogo opisu nelinijnih efektiv mozhna poznajomitisya v Geoakustika Geoakustika rozdil akustiki sho pov yazanij z vivchennyam vlastivostej infrazvukovih zvukovih ta ultrazvukovih hvil u zemnij kori gidrosferi ta atmosferi Cej rozdil akustiki ye skladovoyu takoyi zagalnoyi disciplini u naukah pro zemlyu yak geofizika Oskilki akustika atmosferi ta akustika okeanu vidililisya v okremi pidrozdili terminom geoakustika viznachayut lishe oblast pov yazanu z vivchennyam hvil u zemnij kori Dzherelom takih zvukiv mozhut buti yak prirodni yavisha zemletrusi zsuvi viverzhennya vulkaniv padinnya meteoritiv ta inshe tak i specialni vibracijni pristroyi i riznogo rodu vibuhi V oboh vipadkah viznachennya harakteristik pruzhnih hvil u zemnij kori viklikaye velikij interes Hvili sho stvoryuyutsya zemletrusami nesut vazhlivu informaciyu pro budovu zemnoyi kori ta deformacijni procesi sho u nij vidbuvayutsya na nedostupnih dlya bezposerednogo sposterezhennya glibinah Same cya obstavina dozvolila svogo chasu efektivno fiksuvati fakti provedennya pidzemnih yadernih vibuhiv Dokladnishe GeoakustikaAkustika v UkrayiniPershi doslidzhennya pov yazani z vivchennyam zakonomirnostej poshirennya hvilovih zburen vikonano v Ukrayini profesorom Novorosijskogo universitetu Odesa Mikoloyu Oleksijovichem Umovim U jogo doslidzhennyah znachne misce posidala robota z viznachennya kilkisnih ocinok velichini energiyi sho perenositsya hvilovim ruhom 1874 roku vin zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rivnyannya ruhu energiyi u tilah Vin viviv viraz dlya vektornoyi harakteristiki potoku energiyi Analogichnij viraz dlya elektromagnitnih hvil zaproponuvav Dzh G Pojnting John Henry Poynting na desyat rokiv piznishe Zaraz v anglomovnij literaturi dlya vektora potoku energiyi u hvilovomu rusi vikoristovuyut nazvu Vektor Pojntinga U rosijsko j ukrayinskomovnij literaturi vikoristovuyetsya termin Vektor Umova Pojntinga U comu zh Novorosijskomu universiteti provadiv doslidnicku robotu vidomij fizik Mandelshtam Leonid Isaakovich Pislya zakinchennya Odeskoyi gimnaziyi vin prodovzhiv navchannya u Nimechchini 1914 roku povernuvsya v Odesu i buv zaproshenij privat docentom v universitet 1918 roku stav profesorom novostvorenogo Odeskogo politehnichnogo institutu Z 1922 roku pracyuvav u riznih naukovih ta osvitnih zakladah Rosijskoyi federaciyi L I Mandelshtam buv bagatogrannim vchenim i vidatnim pedagogom Jogo kniga dosi ye vazhlivim dzherelom znan dlya studentiv fizikiv Znachnij vpliv na rozvitok doslidzhen z akustiki v Odeskomu politehnichnomu instituti mala diyalnist profesora Andriya Vasilovicha Kortnyeva Jogo robota v instituti pochalasya z 1948 roku i bula pov yazana z doslidzhennyami riznih aspektiv vzayemodiyi potuzhnogo ultrazvuku z okremimi ob yektami Nadali v universiteti sformuvavsya potuzhnij kolektiv doslidnikiv yaki vikonuvali znachnij obsyag doslidzhen na zamovlennya vijskovo morskogo flotu spryamovani na stvorennya zasobiv nalashtuvannya ta kontrolyu gidroakustichnih stancij Znachnij vpliv na koordinaciyu ta rozvitok akustichnih doslidzhen v Ukrayini mav mizhvidomchij zbirnik Akustika ta ultrazvukova tehnika redaktorom yakogo buv A V Kortnyev Vin stvoriv naukovu shkolu akustikiv v Odesi yaka plidno pracyuye i zaraz Pochatok doslidzhen z akustiki u Kiyevi pov yazanij z im yam vidatnogo vchenogo L D Rozenberga Svoyu doslidnicku diyalnist vin rozpochav u laboratoriyi na Kiyivskij kinostudiyi 1930 roku Jogo persha robota stosuvalasya problem arhitekturnoyi akustiki pov yazanoyi z zapisom ta vidtvorennyam zvukiv za nayavnosti reverberaciyi Jogo zaslugoyu ye organizaciya kolektivu akustikiv u Kiyevi ta stvorennya kafedri akustiki u Kiyivskomu instituti kinoinzheneriv 1936 roku Kiyivskij period jogo diyalnosti trivav nedovgo 1938 roku vin ocholiv naukovij kolektiv yakij mav zabezpechiti virishennya akustichnih problem pid chas budivnictva unikalnoyi sporudi Dvorca Sovyetov u Moskvi I hocha proyekt ne bulo realizovano robota nad nim spriyala rozvitku bagatoh naukovo tehnichnih disciplin v tomu chisli i arhitekturnoyi akustiki Pislya vid yizdu L D Rozenberga do Moskvi stvorenij nim kolektiv protyagom 40 rokiv ocholyuvav profesor M I Karnovskij Kolektiv plidno pracyuvav i prodovzhuye pracyuvati zaraz yak kafedra akustiki Nacionalnogo tehnichnogo universitetu KPI Znachnoyu zaslugoyu L D Rozenberga ye redaguvannya rosijskomovnogo vidannya Fizichnoyi akustiki pershogo z velikoyi seriyi sho bula zapochatkovana anglijskoyu movoyu u vidavnictvi Academic Press Viznachnij vnesok u stanovlennya doslidzhen z akustiki vnesli roboti vidatnogo vchenogo O O Harkevicha yakij z 1944 po 1952 rik pracyuvav v Ukrayini spochatku u Lvivskij politehnici a vidtak v Instituti fiziki NAN Ukrayini Vin takozh chitav lekciyi na kafedri akustiki Kiyivskogo politehnichnogo institutu Same u cej chas vin napisav klasichnu robotu Analiz i spektry yaka bagato raziv perevidavalasya 2009 roku vijshlo p yate vidannya knigi u seriyi knig z krasnomovnoyu nazvoyu Klassika inzhenernoj mysli Dlya virishennya shirokogo kola zavdan prikladnoyi gidroakustiki 1956 roku u Kiyevi bulo stvoreno naukovo tehnichnij centr Kiyivskij naukovo doslidnij institut gidropriladiv Dlya zabezpechennya centru kvalifikovanimi fahivcyami u Kiyivskomu politehnichnomu instituti bulo organizovano pidgotovku gidroakustikiv na kafedri akustiki pid kerivnictvom profesora M I Karnovskogo Za roki diyalnosti v Instituti gidropriladiv razom z nizkoyu promislovih pidpriyemstv bulo stvoreno shiroku gamu akustichnoyi tehniki dlya vijskovo morskogo flotu SRSR ta Ukrayini Zaraz doslidzhennya u riznih napryamkah akustiki provodyatsya u bagatoh akademichnih institutah ta universitetah Ukrayini Na osnovi takih doslidzhen virishuyutsya vazhlivi prikladni problemi vklyuchno z rozrobkami medichnih priladiv tehnologij nerujnivnogo kontrolyu analizu vlastivostej novih materialiv ocinki trimalnoyi zdatnosti vidpovidalnih konstrukcij zabezpechennya zatishnih umov u zasobah transportu tosho Div takozhZvuk Zvukovij tisk Potuzhnist dzherela zvuku Zvukovi tehnologiyi Zvukovij rushij Akustichnij peretvoryuvach Akustichnij rezonans Arhitekturna akustika Atmosferna akustika Budivelna akustika Medichna akustika Movna akustika Muzichna akustika Nelinijna akustikaPrimitkiR Bruce Lindsey The Story of Acoustics The Journal of the Acoustical Socity of America vol 39 issue 4 1966 p 629 644 D R Raichel The Science and Applications of Acoustics Springer 2006 660 p ISBN 0 387 30089 9 Losev A F Istoriya antichnoj estetiki T 4 Aristotel i pozdnyaya klassika M Iskusstvo 1975 672 s Philip Ball Why the Greeks could hear plays from the back row Nature 23 March 2007 doi 10 138 news070319 16 Hramov Yu A Saver Zhozef Sauver Joseph Fiziki Biograficheskij spravochnik Izd 2 oe Ispr i dopoln M Nauka 1983 400 s Yushkevich A P Istoriya matematiki v 3 h tomah Tom 3 Matematika XVIII stoletiya M Nauka 1972 S 314 315 Chladni E Die Akustik 11 sichnya 2016 u Wayback Machine Leipzig 1802 franzosische Ubersetzung Traite d acoustique Paris 1809 und in Neue Beitrage zur Akustik Leipzig 1817 O F Godin D R Palmer History of Russian Underwater Acoustics World Scientific 2008 1247 p ISBN 981 256 825 5 Tomas D Rossing ed Springer Handbook of Acoustics Springer 2007 1182 p ISBN 0 387 30425 0 B S Finn Laplace and the Speed of Sound 26 sichnya 2016 u Wayback Machine ISIS vol 55 No 1 1964 pp 7 19 Isakovich M A Obshaya akustika M Nauka 1973 496 s Merkulov V V mire zvukov Kak dobyvaetsya istina Nauka i zhizn 2007 5 S 104 107 R Temam A Miranvil Matematicheskoe modelirovanie v mehanike sploshnyh sred 2 e izdanie elektronnoe M BINOM Laboratoriya znanij 2014 320 s ISBN 978 5 9963 2312 8 Grinchenko V T Vovk I V Macipura V T Osnovi akustiki K Naukova dumka 2007 640 s ISBN 978 966 00 0622 5 V T Grinchenko A F Ulitko N A Shulga Elektrouprugost Kiev Naukova dumka 1989 280 s ISBN 5 12 000378 8 Rimskij Korsakov A V Elektroakustika M Svyaz 1973 272 s H Medwin C S Clay Fundamental of Acoustical Oceanography Academic Press 1990 718 p ISBN 0 12 487570 X Akustika okeanicheskoj sredy Pod red L M Brehovskih M Nauka 1989 222 s Dr Sound Akusticheskaya filosofiya muzykalnoj komnaty http doctor sound com ua page read amp id 169 31 sichnya 2016 u Wayback Machine I V Vovk V T Grinchenko A P Makarenkov L M Osipchuk M P Trohimenko Akustika hramiv Kiyivskoyi Rusi Akustichnij visnik 1998 t 1 1 s 4 9 M J Crocker Ed Encyclopedia of Acoustics vol 4 part XIV John Willey amp Son 1997 ISBN 0 471 18007 6 Aslamazov L G Varlamov A A Udivitelnaya fizika 30 sichnya 2016 u Wayback Machine M Dobrosvet 2002 236 s ISBN 5 7913 0044 1 D R Lapp The Physics of Music and Musical Instruments http kellerphysics com acoustics Lapp pdf 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Music acoustics sound files animations and illustrations http newt phys unsw edu au music University of New South Wales K Wrightson An Introduction to Acoustic Ecology The Journal of Acoustic Ecology 2000 vol 1 No 1 p 10 13 Whitlow W I Au History of Dolphin Biosonar Research Acoustics Today 2015 vol 11 Issue 4 p 10 17 p Beyer R T 2008 The Parameter B A In Nonlinear Acoustics eds Hamilton M F Blackstock D T Mahonin E I Ukrainskaya sejsmicheskaya stanciya PS 45 na strazhe mira 25 sichnya 2016 u Wayback Machine Umov N A Uravneniya dvizheniya energii v telah Odessa Tipogr Ulriha i Shulce 1874 56 s nedostupne posilannya z lyutogo 2019 L I Mandelshtam Lekcii po teorii kolebanij Moskva Nauka 1972 470 s A A Harkevich Analiz i spektry Izd 5 e Moskva Knizhnyj dom LIBROKOM 2009 240s ISBN 978 5 397 00256 1 Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2016 LiteraturaAkustika dlya zvukorezhisserov ucheb posobie Anatolij Ananev K Feniks 2012 251 s il tabl Akustika zaliv navch posib dlya stud napryamu 1201 Arhitektura vish navch zakladiv Ye V Vitvicka O Astroprint 2002 144 s il Bibliogr s 138 141 ISBN 966 549 722 7 Akustika i teoriya ultrazvuku teksti kursu lekcij R V Protopopov MVSSO URSR Odes politehn in t Odesa 1972 Akustika tekstur girskih porid navch posibnik G T Prodajvoda K VGL Obriyi 2004 143 s ris tabl Akustichna tehnika navch posib zibr tvoriv u 15 t M vo osviti i nauki Ukrayini Nac tehn un t Ukrayini Kiyiv politehn in t Kaf akustiki ta akustoelektroniki pid zag red Didkovskogo V S K NMCVO 2000 Biblioteka akustika Akustichna tehnika Vstup do mehaniki ta akustiki per z nim R V Pol per z nim movi I V Radchenko za red B N Finkelshtejna Harkiv Kiyiv DNTVU 1933 266 s Gidrodinamika i akustika Hydrodynamics and acoustics nauk zhurn In t gidromehaniki NAN Ukrayini Kiyiv 2018 Grinchenko V T Vovk I V Macipura V T Osnovi akustiki K Naukova dumka 2007 640 s Osnovi akustichnoyi ekologiyi Navch posib dlya stud vish navch zakl Didkovskij V S Akimenko V Ya Zaporozhec O I ta in Za red V S Didkovskogo Kirovograd TOV Imeks LTD 2002 516 3 s Biblioteka akustika Prikladna akustika v medicini Navch posib dlya stud vish navch zakl Ya I Lepih Odes nac un t im I I Mechnikova Odesa Astroprint 2005 206 s il tabl ISBN 966 318 451 5 Skuchik E Osnovy akustiki M Mir 1976 520 544 s Strett Dzh V lord Relej Teoriya zvuka M GITTL 1955 504 476 s PosilannyaV T Grinchenko Akustika 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine VUE M I Karnovskij Akustika 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE O M Aleshenko Akustika 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU