Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Українська мова в

Українська мова в Росії

Українська мова в Росії
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська мова в Росії (рос. Украинский язык в России) — одна з найпоширеніших мов Російської Федерації — сьоме місце за кількістю носіїв у Росії (1,1 млн чол. (незалежно від не/рідної мови) або 0,82 % від населення країни за переписом 2010 року; в 2002 році - четверте місце при 1815210 володіли, або 1,25%).

image
Бібліотека української літератури в Москві

У РФ існувала одна бібліотека української літератури в Москві, засновником якої був Юрій Кононенко. Бібліотека української літератури в Москві (БУЛ) — державна установа культури, історичний наступник колишньої Центральної української бібліотеки Москви (1918-1938). Бібліотека була знову зачинена у 2018 році.

Українська мова історично поширена на прикордонних з Україною територіях Росії: її востополіський діалект на Стародубщині (південно-західна частина Брянської області), слобожанський діалект на Східній Слобожанщині (західна частина Курської області, південна частина Білгородської центральна частина Воронезької області) та степовий діалект на Кубані (більша частина Краснодарського краю, окремі райони на півдні Ростовської області).

Українську мову на Кубані місцеві називають «балачкою». На офіційному рівні вона, як і інші поширені в Росії українські діалекти, визнана діалектом російської мови.

Згідно із заявою МЗС РФ у 2009 році, «у Російській Федерації немає шкіл, де вся навчальна програма викладається українською мовою».

З 2014 року в ході російсько-української війни, Росія проводить політику насильницької русифікації та викорінення української мови на захоплених нею територіях України. Цій політиці також піддаються депортовані в Росію українські діти.

У 2022 році радіостанцію «Ехо Москви» було оштрафовано на 30 тисяч рублів за використання української мови в передачі «Що там у них».

Спроба українізації (1923-1932 роки)

У рамках політики коренізації на територіях РРФСР, населених українцями, радянська влада до кінця 1932 року проводила українізацію: в діловодство вводилася українська мова, була створена система освітніх установ з викладанням українською мовою, готувалися українські кадри. Українці в РРФСР отримали свої автономні утворення. До 1 грудня 1933 року в РРФСР було 50 українських національних районів. Завершити українізацію до кінця 1932 року вдалося далеко не у всіх місцевостях, де українці становили більшість населення.

По всій території РРФСР (на відміну від інших союзних республік) українізація була швидко згорнута на підставі спільної директиви ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 15 грудня 1932. Виконання директиви на місцях провели швидко і за кілька тижнів перейшли від українізації до русифікації. Вже 28 грудня 1932 бюро обкому ВКП(б) Центрально-Чорноземної області на виконання спільної директиви ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 15 грудня 1932 року прийняв наступні рішення:

  • З 1 січня 1933 року припинити викладання української мови у всіх школах І та ІІ ступенів (крім сьомих груп випуску поточного навчального року);
  • З 1 січня 1933 р. скасувати всі курси з підготовки вчителів української мови;
  • Замінити у всіх навчальних планах викладання української мови та літератури на викладання російської мови та літератури;
  • З 15 січня 1933 року припинити викладання української мови у педагогічних технікумах (крім третіх курсів);
  • Ліквідувати та українські педагогічні технікуми;
  • Припинити викладання української мови у Білгородському педагогічному інституті;
  • Скасувати курси з навчання української мови для технічного складу сільрад.

26 грудня 1932 року вийшло розпорядження № 59 по Центрально-Чорноземній області, яке ліквідувало українізацію у судочинстві. Цей документ наказував:

  • Перекласти все діловодство у судах та прокуратурі російською мовою;
  • Негайно припинити листування українською мовою;
  • Припинити виплачувати працівникам-українцям будь-які надбавки за роботу українською мовою;
  • Ліквідувати українську касаційну групу обласного суду.

Таким чином, в українських районах РРФСР незавершена українізація була змінена русифікацією.

Володіння мовами

  • 1 400 576 українців володіють іншими (крім російської) мовами (47,59 %), у тому числі 1 267 207 українців володіють українською мовою (за переписом 2002 року):
N мова Кількість



2002 		Уд. вага (%)
1 російська мова 2935845 99,76
2 Українська мова 1267207 43,06
3 Німецька мова 70929 2,41
4 Польська мова 18164 0,62
5 білоруська мова 9510 0,32
6 Молдавська мова 9399 0,32
7 татарська мова 3688 0,13
8 казахська мова 3547 0,12
9 Узбецька мова 2320 0,08
10 Грузинська мова 1927 0,07
11 Вірменська мова 1413 0,05
12 литовська мова 1044 0,04
13 азербайджанська мова 954 0,03
14 комі мова 954 0,03
15 мордовські мови 899 0,03
інший 8621 0,29
Всього 2942961 100,00

У 2010 році

Освіта

Рівень освіти серед українців Російської Федерації старше 15 років (2002):

N освіта кількість Уд. вага (%)
1 початкове загальне 209768 7,13
2 основне загальне 291830 9,92
3 середня загальна 421032 14,31
4 початкове професійне 345852 11,75
5 середня професійна 855426 29,07
6 неповна вища 67665 2,30
7 повна вища 543477 18,47
8 післявузівська вища 11845 0,40
9 без початкової освіти 23388 0,79
10 не вказали 5815 0,20
Усього 2942961 100,00

Структура української мови

Всього на території Російської Федерації володіють українською мовою - 1 815 210 чол. (1,25 %, за переписом 2002 р.) — за цим показником українська мова займає четверте місце в державі після російської, татарської та німецької. У 2010 р. українська мова за кількістю володіючих перемістилася на сьоме місце з показником 1 129 838 (0,79 % від населення Росії).

Носії мови серед народів Росії

N Національність Кількість

2002 		Уд. вага (%)
1 Українці 1267207 69,81
2 Росіяни 483715 26,65
3 Білоруси 14412 0,79
4 Татари 4809 0,26
5 Вірмени 2365 0,13
6 Німці 2066 0,11
7 Чуваші 1148 0,06
8 Азербайджанці 877 0,05
9 Мордва 739 0,04
10 Башкири 726 0,04
11 Чеченці 469 0,02
12 Осетини 374 0,02
13 Казахи 352 0,02
14 Марійці 349 0,02
15 Удмурти 326 0,02
Інші 35276 1,94
Усього 1815210 100,00

У 2010 році

Українська мова у республіках та автономних округах Росії

Регіон українці Уд. вага (%) володіють

українською мовою

2002 		Уд. вага (%)
Адигея 9091 2,03 6200 1,38
Алтай 1437 0,71 891 0,44
Башкортостан 55249 1,35 25719 0,63
Бурятія 9585 0,98 6376 0,65
Дагестан 2869 0,11 3421 0,13
Інгушетія 189 0,04 259 0,06
Кабардіно-Балкарія 7592 0,84 5262 0,58
Калмикія 2505 0,86 1608 0,55
Карачаєво-Черкесія 3331 0,76 2725 0,62
Карелія 19248 2,69 11361 1,59
Комі 62115 6,10 38825 3,81
Марій Ел 5097 0,70 3765 0,52
Мордовія 4801 0,54 3546 0,40
Північна Осетія 5198 0,73 3914 0,55
Татарстан 24016 0,64 18710 0,50
Тива 832 0,27 543 0,18
Удмуртія 11527 0,73 7620 0,49
Хакасія 8360 1,53 4730 0,87
Чечня 829 0,08 618 0,06
Чувашія 6422 0,49 4726 0,36
Якутія 34633 3,65 24053 2,53
Єврейська АО 8483 4,44 3415 1,79
Агінский Бурятський АО 190 0,26 137 0,19
Комі-Перм'яцький АО 706 0,52 436 0,32
Коряцький АО 1029 4,09 737 2,93
Ненецький АО 1312 3,16 939 2,26
Таймирский (Долгано-Ненецький) АО 2423 6,09 2027 5,09
Усть-Ординский Бурятський АО 1300 0,96 610 0,45
Ханти-Мансійський АО 123238 8,60 89517 6,25
Чукотський АО 4960 9,22 3692 6,86
Евенкійский АО 550 3,11 348 1,97
Ямало-Ненецький АО 66080 13,03 51790 10,21

У 2010 році по всіх регіонах країни

Див. також

Примітки

  1. Железняк М. Г. Східнополіський говір // Українська мова. Енциклопедія. — Київ : Українська енциклопедія, 2000. (укр.)
  2. Гриценко П. Ю. Слобожанський говір // Українська мова: Енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
  3. Гриценко П. Ю. Степовий говір // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
  4. Украинцы на Дону. — Ростов-на-Дону, 1930. — 72 с.
  5. James B. Minahan 2000 Greenwood Press One Europe, Many Nations: A Historical Dictionary of European National Groups, Kuban Cossacks p. 384
  6. Москва объяснила, почему в России нет украинских школ (рос.). ZAXID.NET. 29 квітня 2009. Архів оригіналу за 24 серпня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  7. Образование под оккупацией: Насильственная русификация системы школьного образования на оккупированных украинских территориях (PDF) (рос.). Human Rights Watch. 20 червня 2024. Архів (PDF) оригіналу за 20 червня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  8. «Ми втратили покоління». Як Росія знищувала українську мову в Криму (укр.). Радио Свобода. 2 лютого 2024. Архів оригіналу за 2 червня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  9. Как в российской оккупации дети учатся в украинских школах. Deutsche Welle. 14 грудня 2023. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  10. Bubola, Emma (22 жовтня 2022). Using Adoptions, Russia Turns Ukrainian Children Into Spoils of War. The New York Times (англ.). ISSN 1553-8095. OCLC 1645522. Архів оригіналу за 18 березня 2023. Процитовано 20 березня 2023. Thousands of Ukrainian children have been transferred to Russia. 'I didn't want to go,' one girl told The New York Times from a foster home near Moscow.
  11. «Эхо Москвы» оштрафовали за украинский язык в программе «Що там у них». Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  12. Дроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 451.
  13. Дроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 433.
  14. Дроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 433—434.
  15. Дроздов К. С. Политика украинизации в Центральном Черноземье, 1923 −1933 гг. — М., СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2012. — С. 434.
  16. Таблица 12. Владение языками украинским населением России (более 500 чел., 2002, 2010 гг.) / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  17. Таблица 10. Владение украинским языком в России в разрезе этнических групп / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  18. Таблица 21. Владение украинским языком по субъектам РФ, перепись 2010 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2018.

Посилання

  • Владение украинским языком в России в разрезе этнических групп
  • Распределение украинского населения России по родному языку (более 45 чел., 2010 г.
  • Владение языками украинским населением России (более 500 чел., 2002, 2010 гг.)
  • Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (таблицы Владение украинским языком по субъектам РФ, перепись 2010 г. и Украинцы в структуре населения регионов России (численность и удельный вес), переписи 1897—2010 гг.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Ukrayinska mova v Rosiyi ros Ukrainskij yazyk v Rossii odna z najposhirenishih mov Rosijskoyi Federaciyi some misce za kilkistyu nosiyiv u Rosiyi 1 1 mln chol nezalezhno vid ne ridnoyi movi abo 0 82 vid naselennya krayini za perepisom 2010 roku v 2002 roci chetverte misce pri 1815210 volodili abo 1 25 Biblioteka ukrayinskoyi literaturi v Moskvi U RF isnuvala odna biblioteka ukrayinskoyi literaturi v Moskvi zasnovnikom yakoyi buv Yurij Kononenko Biblioteka ukrayinskoyi literaturi v Moskvi BUL derzhavna ustanova kulturi istorichnij nastupnik kolishnoyi Centralnoyi ukrayinskoyi biblioteki Moskvi 1918 1938 Biblioteka bula znovu zachinena u 2018 roci Ukrayinska mova istorichno poshirena na prikordonnih z Ukrayinoyu teritoriyah Rosiyi yiyi vostopoliskij dialekt na Starodubshini pivdenno zahidna chastina Bryanskoyi oblasti slobozhanskij dialekt na Shidnij Slobozhanshini zahidna chastina Kurskoyi oblasti pivdenna chastina Bilgorodskoyi centralna chastina Voronezkoyi oblasti ta stepovij dialekt na Kubani bilsha chastina Krasnodarskogo krayu okremi rajoni na pivdni Rostovskoyi oblasti Ukrayinsku movu na Kubani miscevi nazivayut balachkoyu Na oficijnomu rivni vona yak i inshi poshireni v Rosiyi ukrayinski dialekti viznana dialektom rosijskoyi movi Zgidno iz zayavoyu MZS RF u 2009 roci u Rosijskij Federaciyi nemaye shkil de vsya navchalna programa vikladayetsya ukrayinskoyu movoyu Z 2014 roku v hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni Rosiya provodit politiku nasilnickoyi rusifikaciyi ta vikorinennya ukrayinskoyi movi na zahoplenih neyu teritoriyah Ukrayini Cij politici takozh piddayutsya deportovani v Rosiyu ukrayinski diti U 2022 roci radiostanciyu Eho Moskvi bulo oshtrafovano na 30 tisyach rubliv za vikoristannya ukrayinskoyi movi v peredachi Sho tam u nih Sproba ukrayinizaciyi 1923 1932 roki U ramkah politiki korenizaciyi na teritoriyah RRFSR naselenih ukrayincyami radyanska vlada do kincya 1932 roku provodila ukrayinizaciyu v dilovodstvo vvodilasya ukrayinska mova bula stvorena sistema osvitnih ustanov z vikladannyam ukrayinskoyu movoyu gotuvalisya ukrayinski kadri Ukrayinci v RRFSR otrimali svoyi avtonomni utvorennya Do 1 grudnya 1933 roku v RRFSR bulo 50 ukrayinskih nacionalnih rajoniv Zavershiti ukrayinizaciyu do kincya 1932 roku vdalosya daleko ne u vsih miscevostyah de ukrayinci stanovili bilshist naselennya Po vsij teritoriyi RRFSR na vidminu vid inshih soyuznih respublik ukrayinizaciya bula shvidko zgornuta na pidstavi spilnoyi direktivi CK VKP b ta RNK SRSR vid 15 grudnya 1932 Vikonannya direktivi na miscyah proveli shvidko i za kilka tizhniv perejshli vid ukrayinizaciyi do rusifikaciyi Vzhe 28 grudnya 1932 byuro obkomu VKP b Centralno Chornozemnoyi oblasti na vikonannya spilnoyi direktivi CK VKP b ta RNK SRSR vid 15 grudnya 1932 roku prijnyav nastupni rishennya Z 1 sichnya 1933 roku pripiniti vikladannya ukrayinskoyi movi u vsih shkolah I ta II stupeniv krim somih grup vipusku potochnogo navchalnogo roku Z 1 sichnya 1933 r skasuvati vsi kursi z pidgotovki vchiteliv ukrayinskoyi movi Zaminiti u vsih navchalnih planah vikladannya ukrayinskoyi movi ta literaturi na vikladannya rosijskoyi movi ta literaturi Z 15 sichnya 1933 roku pripiniti vikladannya ukrayinskoyi movi u pedagogichnih tehnikumah krim tretih kursiv Likviduvati ta ukrayinski pedagogichni tehnikumi Pripiniti vikladannya ukrayinskoyi movi u Bilgorodskomu pedagogichnomu instituti Skasuvati kursi z navchannya ukrayinskoyi movi dlya tehnichnogo skladu silrad 26 grudnya 1932 roku vijshlo rozporyadzhennya 59 po Centralno Chornozemnij oblasti yake likviduvalo ukrayinizaciyu u sudochinstvi Cej dokument nakazuvav Pereklasti vse dilovodstvo u sudah ta prokuraturi rosijskoyu movoyu Negajno pripiniti listuvannya ukrayinskoyu movoyu Pripiniti viplachuvati pracivnikam ukrayincyam bud yaki nadbavki za robotu ukrayinskoyu movoyu Likviduvati ukrayinsku kasacijnu grupu oblasnogo sudu Takim chinom v ukrayinskih rajonah RRFSR nezavershena ukrayinizaciya bula zminena rusifikaciyeyu Volodinnya movami 1 400 576 ukrayinciv volodiyut inshimi krim rosijskoyi movami 47 59 u tomu chisli 1 267 207 ukrayinciv volodiyut ukrayinskoyu movoyu za perepisom 2002 roku N mova Kilkist 2002 Ud vaga 1 rosijska mova 2935845 99 76 2 Ukrayinska mova 1267207 43 06 3 Nimecka mova 70929 2 41 4 Polska mova 18164 0 62 5 biloruska mova 9510 0 32 6 Moldavska mova 9399 0 32 7 tatarska mova 3688 0 13 8 kazahska mova 3547 0 12 9 Uzbecka mova 2320 0 08 10 Gruzinska mova 1927 0 07 11 Virmenska mova 1413 0 05 12 litovska mova 1044 0 04 13 azerbajdzhanska mova 954 0 03 14 komi mova 954 0 03 15 mordovski movi 899 0 03 inshij 8621 0 29 Vsogo 2942961 100 00 U 2010 roci Osvita Riven osviti sered ukrayinciv Rosijskoyi Federaciyi starshe 15 rokiv 2002 N osvita kilkist Ud vaga 1 pochatkove zagalne 209768 7 13 2 osnovne zagalne 291830 9 92 3 serednya zagalna 421032 14 31 4 pochatkove profesijne 345852 11 75 5 serednya profesijna 855426 29 07 6 nepovna visha 67665 2 30 7 povna visha 543477 18 47 8 pislyavuzivska visha 11845 0 40 9 bez pochatkovoyi osviti 23388 0 79 10 ne vkazali 5815 0 20 Usogo 2942961 100 00Struktura ukrayinskoyi moviVsogo na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi volodiyut ukrayinskoyu movoyu 1 815 210 chol 1 25 za perepisom 2002 r za cim pokaznikom ukrayinska mova zajmaye chetverte misce v derzhavi pislya rosijskoyi tatarskoyi ta nimeckoyi U 2010 r ukrayinska mova za kilkistyu volodiyuchih peremistilasya na some misce z pokaznikom 1 129 838 0 79 vid naselennya Rosiyi Nosiyi movi sered narodiv Rosiyi N Nacionalnist Kilkist 2002 Ud vaga 1 Ukrayinci 1267207 69 81 2 Rosiyani 483715 26 65 3 Bilorusi 14412 0 79 4 Tatari 4809 0 26 5 Virmeni 2365 0 13 6 Nimci 2066 0 11 7 Chuvashi 1148 0 06 8 Azerbajdzhanci 877 0 05 9 Mordva 739 0 04 10 Bashkiri 726 0 04 11 Chechenci 469 0 02 12 Osetini 374 0 02 13 Kazahi 352 0 02 14 Marijci 349 0 02 15 Udmurti 326 0 02 Inshi 35276 1 94 Usogo 1815210 100 00 U 2010 roci Ukrayinska mova u respublikah ta avtonomnih okrugah Rosiyi Region ukrayinci Ud vaga volodiyut ukrayinskoyu movoyu 2002 Ud vaga Adigeya 9091 2 03 6200 1 38 Altaj 1437 0 71 891 0 44 Bashkortostan 55249 1 35 25719 0 63 Buryatiya 9585 0 98 6376 0 65 Dagestan 2869 0 11 3421 0 13 Ingushetiya 189 0 04 259 0 06 Kabardino Balkariya 7592 0 84 5262 0 58 Kalmikiya 2505 0 86 1608 0 55 Karachayevo Cherkesiya 3331 0 76 2725 0 62 Kareliya 19248 2 69 11361 1 59 Komi 62115 6 10 38825 3 81 Marij El 5097 0 70 3765 0 52 Mordoviya 4801 0 54 3546 0 40 Pivnichna Osetiya 5198 0 73 3914 0 55 Tatarstan 24016 0 64 18710 0 50 Tiva 832 0 27 543 0 18 Udmurtiya 11527 0 73 7620 0 49 Hakasiya 8360 1 53 4730 0 87 Chechnya 829 0 08 618 0 06 Chuvashiya 6422 0 49 4726 0 36 Yakutiya 34633 3 65 24053 2 53 Yevrejska AO 8483 4 44 3415 1 79 Aginskij Buryatskij AO 190 0 26 137 0 19 Komi Perm yackij AO 706 0 52 436 0 32 Koryackij AO 1029 4 09 737 2 93 Neneckij AO 1312 3 16 939 2 26 Tajmirskij Dolgano Neneckij AO 2423 6 09 2027 5 09 Ust Ordinskij Buryatskij AO 1300 0 96 610 0 45 Hanti Mansijskij AO 123238 8 60 89517 6 25 Chukotskij AO 4960 9 22 3692 6 86 Evenkijskij AO 550 3 11 348 1 97 Yamalo Neneckij AO 66080 13 03 51790 10 21 U 2010 roci po vsih regionah krayiniDiv takozhBiblioteka ukrayinskoyi literaturi u Moskvi BalachkaPrimitkiZheleznyak M G Shidnopoliskij govir Ukrayinska mova Enciklopediya Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 2000 ukr Gricenko P Yu Slobozhanskij govir Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Gricenko P Yu Stepovij govir Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Ukraincy na Donu Rostov na Donu 1930 72 s James B Minahan 2000 Greenwood Press One Europe Many Nations A Historical Dictionary of European National Groups Kuban Cossacks p 384 ISBN 0 313 30984 1 Moskva obyasnila pochemu v Rossii net ukrainskih shkol ros ZAXID NET 29 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 24 serpnya 2024 Procitovano 25 serpnya 2024 Obrazovanie pod okkupaciej Nasilstvennaya rusifikaciya sistemy shkolnogo obrazovaniya na okkupirovannyh ukrainskih territoriyah PDF ros Human Rights Watch 20 chervnya 2024 Arhiv PDF originalu za 20 chervnya 2024 Procitovano 25 serpnya 2024 Mi vtratili pokolinnya Yak Rosiya znishuvala ukrayinsku movu v Krimu ukr Radio Svoboda 2 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 2 chervnya 2024 Procitovano 25 serpnya 2024 Kak v rossijskoj okkupacii deti uchatsya v ukrainskih shkolah Deutsche Welle 14 grudnya 2023 Arhiv originalu za 27 travnya 2024 Procitovano 25 serpnya 2024 Bubola Emma 22 zhovtnya 2022 Using Adoptions Russia Turns Ukrainian Children Into Spoils of War The New York Times angl ISSN 1553 8095 OCLC 1645522 Arhiv originalu za 18 bereznya 2023 Procitovano 20 bereznya 2023 Thousands of Ukrainian children have been transferred to Russia I didn t want to go one girl told The New York Times from a foster home near Moscow Eho Moskvy oshtrafovali za ukrainskij yazyk v programme Sho tam u nih Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 30 chervnya 2022 Drozdov K S Politika ukrainizacii v Centralnom Chernozeme 1923 1933 gg M SPb Centr gumanitarnyh iniciativ 2012 S 451 Drozdov K S Politika ukrainizacii v Centralnom Chernozeme 1923 1933 gg M SPb Centr gumanitarnyh iniciativ 2012 S 433 Drozdov K S Politika ukrainizacii v Centralnom Chernozeme 1923 1933 gg M SPb Centr gumanitarnyh iniciativ 2012 S 433 434 Drozdov K S Politika ukrainizacii v Centralnom Chernozeme 1923 1933 gg M SPb Centr gumanitarnyh iniciativ 2012 S 434 Tablica 12 Vladenie yazykami ukrainskim naseleniem Rossii bolee 500 chel 2002 2010 gg Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s PDF Arhiv PDF originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 19 travnya 2018 Tablica 10 Vladenie ukrainskim yazykom v Rossii v razreze etnicheskih grupp Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s PDF Arhiv PDF originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 19 travnya 2018 Tablica 21 Vladenie ukrainskim yazykom po subektam RF perepis 2010 g Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 19 travnya 2018 PosilannyaVladenie ukrainskim yazykom v Rossii v razreze etnicheskih grupp Raspredelenie ukrainskogo naseleniya Rossii po rodnomu yazyku bolee 45 chel 2010 g Vladenie yazykami ukrainskim naseleniem Rossii bolee 500 chel 2002 2010 gg Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s tablicy Vladenie ukrainskim yazykom po subektam RF perepis 2010 g i Ukraincy v strukture naseleniya regionov Rossii chislennost i udelnyj ves perepisi 1897 2010 gg

Дата публікації:
Топ