Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українці одна з найбільших національних громад Білгородської області що сформувалася історично та внесла значний внесок

Українці у Білгородській області

Українці у Білгородській області

Українці — одна з найбільших національних громад Білгородської області, що сформувалася історично та внесла значний внесок в освоєння та розвиток Білгородщини.

Українці в Білгородській області
image
Карта, видана Російською імператорською географічною спільнотою. Легенда: Зелений — українці, червоний — росіяни.
Кількість41 914 (2010)
Близькі до:Українці, інші слов'яни
Моваукраїнська, російська

Історично українці — корінний (автохтонний) народ цього регіону.

У XVI—XVIII століттях цей прикордонний край активно заселявся. Осідаючи тут поблизу фортець Білгородської оборонної лінії, що перегороджувала кримським татарам дорогу в Російську державу, переселенці брали на себе сторожову службу та військовий захист прикордоння. У часи царювання Анни Іванівни, відповідно до «Рішительних пунктів» Данила Апостола, землі стали надаватися переважно вихідцям з Правобережної України, що перебувала під владою Речі Посполитої, які бажали отримати вільні землі.

Історія і демографічний аспект

Цей розділ є сирим з російської мови. Можливо, він створений за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Основні риси ентічної структури населення території сучасної Білгородської області сформувались ще в XVII—XVIII столітях і залишалися такими аж до рубежу 1920-1930-х рр. В процесі заселення півночі Слобожанщини в регіон направлялись два приблизно рівних по величині етнічних потоки: російський — з півночі, с територій нинішніх областей Центральної Росії й український — із заходу, в основному — з Правобережної України. Прибуваючи на територію Білгородщини, росіяни й українці освоювали і заселяли нові землі практично не утворюючи спільних поселень, за винятком деяких міст-фортець. Як зазначав Д. І. Багалій «взаємодія та модифікація великорусів та малорусів були вкрай незначні в межах Слобідської України … через те, що жили вони у різних селищах та рідко змішувалися один з одним шляхом шлюбів».

Істотні відмінності відзначалися і соціальному складі колонізаційних потоків. Серед росіян у XVI—XVII ст. переважали «служилі люди» (пізніше стали основою стану однодворців), а XVIII — початку XIX — кріпаки, які переводилися цілими поселеннями освоєння дарованих чи придбаних земель. Українська колонізація, навпаки, мала вільний, практично ніким не організований характер, а серед переселенців переважало козацтво та вільне селянство..

Академік Багалій заявляв, що при заселенні Слобожанщини «боротьба [між росіянами та українцями] відбувалася не рідко, оскільки для неї була одна постійно діюча причина — змішання на одній території двох управлінь (наказово-російського та малоросійського) та двох колонізаційних типів». «Черкаси, як вільні вихідці з-за польського рубежу, які користувалися правом вільного переходу, не хотіли приймати він тих повинностей, які несли великоросійські служилі люди».

Пізніше, вже у XVIII—XIX столітті, зі втратою стратегічного значення прикордонного регіону, який охороняв рубежі Російської держави, українське населення Слобожанщини, яке значною мірою складалося з козаків, втратило основну частину своїх автономних прав, а найбільший його соціальний прошарок — селянство — і зовсім було закріплено.

image
Етнічний склад Північної Слобожанщини, фрагмент карти А. Ріттіха 1875 г. (легенда: рожевий — росіяни, рожевий штрихований — українці)

Співвідношення східнослов'янських ідіомів у межах сучасної Білгородської області за переписом 1850 р. у Курській губернії:

Повіт великороси (росіяни) малороси (українці)
Область загалом 53,0 % 46,9 %
Білгородський 60,0 % 40,0 %
Грайворонський 43,5 % 56,5 %
Корочанський 71,2 % 28,8 %
Новооскільський 34,7 % 65,3 %
Старооскільський 89,0 % 11,0 %
Бірюченський 25,9 % 74,0 %
Валуйський 47,0 % 52,8 %

На час фіксації етно-національного складу населення території сучасної Білгородської області наприкінці XIX століття (перепис 1897 р.) і відразу після закінчення громадянської війни (переписи 1920 і 1926 рр.), незважаючи на більш ніж три вікове спільне проживання в регіоні, два найбільші етнічні спільноти зберігали основні риси національної ідентичності — мову, традиції, матеріальну культуру тощо. Ця обставина не скасовує і взаємного впливу росіян та українців, що виявляється, насамперед, у господарських та побутових речах.

У XX столітті розвиток етно-національної ідентичності населення Білгородського регіону (втім, описані нижче тенденції тією ж мірою відносяться і до Воронезького та Курського регіонів) можна поділити на періоди. Перший — до 1930-х рр., коли в регіоні продовжувався інерційний розвиток двох етнічних груп — росіян та українців, як народів, які живуть у тісному господарському та економічному контакті, проте відтворюють у своїх сільських громадах етнічну ідентичність. Наприклад, як зазначає Л. Н. Чижиковий: «Наречену та нареченого воліли обирати в межах свого села. Але в тому випадку, якщо не могли підшукати наречену у своєму селі, українці їздили сватати в українські села, як би далеко вони не були розташовані, а росіяни — у села, населені росіянами». У межах Білгородської області за переписом 1897 р. населення розмовляло двома наріччями: великоросійським і малоросійським. Із зазначеного перепису в радянській ідеології етнічного відокремлення народів Росії було зроблено висновок, що на території сьогоднішньої Білгородської області росіян проживало — 673 166 осіб, українців — 439 926 осіб.

Повіт великороси (росіяни) малороси, (українці)
Область загалом 60,1 % 39,5 %
Білгородський 78,0 % 21,2 %
Бірюченський 29,2 % 70,2 %
Валуйський 48,6 % 51,1 %
Грайворонський 40,9 % 58,9 %
Корочанський 65,3 % 34,3 %
Новооскільський 48,9 % 51,0 %
Старооскільський 91,3 % 8,4 %

У період з 1897 р. по 1926 р. співвідношення російського та українського населення на території сучасної Білгородської області, незважаючи на найтяжчі потрясіння, що випали на ці роки, практично не змінилося: російські — 56 % наприкінці XIX ст. і 58 % — у 1926 р., українці відповідно — 44 % і 42 %.

У перші роки радянської влади в регіоні зберігається усталений віками характер територіального проживання двох громад: росіяни домінують у північній частині сучасної Білгородської області та у більшості міст — Білгороді, Старому Осколі, Валуйках, а українці у прилеглих до УРСР західних, південних та східних повітах, а також у деяких містах та великих селищах — Корочі, Борисівці, Бірючі, Чернянці, .

На 1920-і роки припадає період «коренізації», коли згідно з принципами рівності всіх народів та міжнародного характеру СРСР, в районах з переважно українським населенням діловодство та мова навчання були перекладені з російської на українську. Оскільки результати перепису населення 1926 г. показали переважання українського населення на території 11 сучасних районів Білгородщини (Алексєєвський, Борисівський, Вейделевський, Волоконівський, Грайворонський, Краснояружський, Красненський, Красногвардійський, Новооскільський, Ровенський й Чернянський), то і практика «коренізації» охопила практично половину території нинішньої Білгородської області.

Національний склад адміністративних одиниць на території сучасної Білгородскої області за даними Всесоюзного перепису населення 1926 г.

Административно-територіальна одиниця РОСІЯНИ УКРАЇНЦІ ІНШІ ВСЬОГО
ос. % ос. % ос. % ос.
Загалом на території сучасної Білгородскої області 932 374 57,51 683 245 42,14 5 665 0,35 1 621 284
Валуйський повіт
м. Валуйки 9 045 88,30 951 9,28 247 2,41 10 243
Валуйська вол. 40 492 89,34 4 692 10,35 137 0,31 45 321
Вейделевська вол. 13 312 42,38 17 944 57,13 155 0,50 31 411
Волоконівська вол. 7 494 23,40 24 428 76,29 98 0,31 32 020
Ливенська вол. 16 354 46,64 18 687 53,29 26 0,08 35 067
Микитівська вол. 11 109 32,61 22 936 67,32 25 0,07 34 070
Миколаївська вол. 2 198 8,39 23 983 91,54 18 0,07 26 199
Погромська вол. 21 063 52,29 19 145 47,53 74 0,18 40 282
Уразовська вол. 14 401 39,04 22 407 60,74 82 0,23 36 890
Россошанський повіт
Ровеньська вол. 1 722 4,01 40 652 94,74 535 1,24 42 909
Острогозький повіт
Олексіївська вол. 21 340 35,29 39 001 64,50 125 0,21 60 466
Буденівська вол. 24 240 47,78 26 337 51,92 153 0,31 50 730
Луценковська вол. 4 510 11,87 33 321 87,71 161 0,42 37 992
Нижньодевіцький повіт
Шаталовська вол. 44 975 95,22 2 254 4,77 6 0,01 47 235
КУРСЬКА ГУБЕРНІЯ
Білгородський повіт
м. Білгород 27 345 88,11 2 243 7,23 1 448 4,67 31 036
смт. Александровский 1 333 84,37 222 14,05 25 1,58 1 580
м. Короча 5 727 40,50 8 347 59,04 65 0,46 14 139
смт. Новотаволжанський цук. зав. 612 65,52 280 29,98 42 4,49 934
смт. Шебекінський цук. зав. 1 027 74,31 297 21,49 58 4,20 1 382
Олексіївська вол. 17 341 60,64 11 234 39,28 23 0,08 28 598
Большетроїцька вол. 15 764 49,24 16 231 50,70 19 0,06 32 014
Верхопенська вол. 41 668 99,13 301 0,72 66 0,16 42 035
Веселолопанська вол. 17 371 53,22 15 140 46,39 128 0,39 32 639
Вісловська вол. 16 390 70,15 6 937 29,69 37 0,16 23 364
Зимовенська вол. 11 906 47,38 13 184 52,46 41 0,17 25 131
Корочанська вол. 17 724 60,27 11 675 39,70 10 0,04 29 409
Муромська вол. 19 754 80,23 4 822 19,58 45 0,18 24 621
Прохоровська вол. 21 349 52,17 19 549 47,77 26 0,06 40 924
Пушкарська вол. 21 093 81,83 4 651 18,04 33 0,12 25 777
Старогородська вол. 34 260 84,84 6 065 15,02 59 0,14 40 384
Стрелицка вол. 18 810 74,05 6 575 25,88 17 0,06 25 402
Томаровська вол. 40 158 73,81 14 221 26,14 30 0,06 54 409
Шаховська вол. 30 917 99,66 81 0,26 26 0,08 31 024
Шебекінська вол. 26 145 82,97 5 247 16,65 118 0,38 31 510
Грайворонский повіт
м. Грайворон 4 801 53,91 3 923 44,05 181 2,03 8 905
смт. Борисівка 1 370 6,63 19 217 93,04 68 0,33 20 655
смт. Готня 394 67,93 162 27,93 24 4,13 580
Борисівська вол. 17 464 38,15 28 284 61,78 34 0,07 45 782
Грайворонська вол. 3 649 13,56 23 199 86,21 63 0,23 26 911
Дорогощанська вол. 26 556 70,97 10 826 28,93 34 0,09 37 416
Краснояружська вол. 3 929 11,51 30 123 88,23 91 0,27 34 143
Ракитнянська вол. 22 575 50,77 21 827 49,08 66 0,15 44 468
Старооскільський повіт
м. Старий Оскіл 19 495 96,55 273 1,35 424 2,09 20 192
м. Новий Оскіл 8 050 90,91 647 7,31 158 1,78 8 855
Бобровська вол. 36 220 90,66 3 697 9,25 36 0,10 39 953
Большехаланська вол. 21 595 74,60 7 303 25,23 48 0,16 28 946
Великомихайлівська вол. 21 741 46,22 25 284 53,75 13 0,03 47 038
Волотовська вол. 12 605 50,82 12 132 48,91 67 0,27 24 804
Казачанська вол. 16 940 60,30 11 089 39,48 62 0,22 28 091
Новооскільська вол. 17 426 48,88 18 206 51,07 18 0,05 35 650
Скороднянська вол. 30 914 99,08 265 0,85 22 0,07 31 201
Старооскільська вол. 37 424 97,05 1 080 2,80 58 0,15 38 562
Чернянська вол. 10 277 32,13 21 668 67,74 40 0,13 31 985

Нинішній стан

В результаті Голодомору і виселень, українська громада майже зникла. Станом на 2010 рік лише 2,8 % населення області — українці.

Відсоток українців в районах Білгородської області станом на 2010 рік.

Район українці (у %)
місто Бєлгород 3,4 %
Губкінський район 1,6 %
Старооскільський район 2,3 %
Алєксєєвський район 1,3 %
Бєлгородський район 4,8 %
Борисівський район 3,1 %
Валуйський район 2,0 %
Вейделєвський район 2,9 %
Волоконівський район 1,7 %
Грайворонський район 4,4 %
Івнянський район 2,3 %
Корочанський район 2,7 %
Красненський район 1,2 %
Красногвардійський район 1,0 %
Красноярузький район 3,1 %
Новооскільський район 2,4 %
Прохоровський район 2,9 %
Ракитнянський район 2,4 %
Ровенський район 6,9 %
Чернянський район 1,9 %
Шебекінський район 3,5 %
Яковлівський район 3,5 %
Область загалом 2,8 %

Примітки

  1. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Институт российской истории РАН. — Москва: Наука, 2006. — 658 с.
  2. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства: Багалей Дмитрий Иванович — Алфавитный каталог — Электронная библиотека Руниверс. оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  3. Богуславский В. В. Слободская Украина // Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 томах. — М.: Олма-Пресс, 2004. — Т. 2 (Н — Я). — С. 362—363. — .
  4. Багалий Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства. — Москва, 1887. — С. 458. — 614 с.
  5. В.В. Бубликов, В.В. Маркова. ЭТНО-НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ БЕЛГОРОДЧИНЫ В XX – НАЧАЛЕ XXI СТОЛЕТИЙ: (рос.). УДК 316.347. оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  6. В. В. Бубликов, В. В. Маркова. Формирование Этнического Состава Населения Білгородской Области (часть Первая: Xix Век - Середина Xx Столетия) : [ 13 травня 2021] : ( )[рос.] // Научные Ведомости Белгородского Государственного Университета. Серия: Философия. Социология. Право. — 2014. — Вып. 2 (173). — ISSN 2075-4566.
  7. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 18 липня 2012.
  8. . belg.gks.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayinci odna z najbilshih nacionalnih gromad Bilgorodskoyi oblasti sho sformuvalasya istorichno ta vnesla znachnij vnesok v osvoyennya ta rozvitok Bilgorodshini Ukrayinci v Bilgorodskij oblastiKarta vidana Rosijskoyu imperatorskoyu geografichnoyu spilnotoyu Legenda Zelenij ukrayinci chervonij rosiyani Kilkist41 914 2010 Blizki do Ukrayinci inshi slov yaniMovaukrayinska rosijska Istorichno ukrayinci korinnij avtohtonnij narod cogo regionu U XVI XVIII stolittyah cej prikordonnij kraj aktivno zaselyavsya Osidayuchi tut poblizu fortec Bilgorodskoyi oboronnoyi liniyi sho peregorodzhuvala krimskim tataram dorogu v Rosijsku derzhavu pereselenci brali na sebe storozhovu sluzhbu ta vijskovij zahist prikordonnya U chasi caryuvannya Anni Ivanivni vidpovidno do Rishitelnih punktiv Danila Apostola zemli stali nadavatisya perevazhno vihidcyam z Pravoberezhnoyi Ukrayini sho perebuvala pid vladoyu Rechi Pospolitoyi yaki bazhali otrimati vilni zemli Istoriya i demografichnij aspektCej rozdil ye sirim perekladom z rosijskoyi movi Mozhlivo vin stvorenij za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Osnovni risi entichnoyi strukturi naselennya teritoriyi suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti sformuvalis she v XVII XVIII stolityah i zalishalisya takimi azh do rubezhu 1920 1930 h rr V procesi zaselennya pivnochi Slobozhanshini v region napravlyalis dva priblizno rivnih po velichini etnichnih potoki rosijskij z pivnochi s teritorij ninishnih oblastej Centralnoyi Rosiyi j ukrayinskij iz zahodu v osnovnomu z Pravoberezhnoyi Ukrayini Pribuvayuchi na teritoriyu Bilgorodshini rosiyani j ukrayinci osvoyuvali i zaselyali novi zemli praktichno ne utvoryuyuchi spilnih poselen za vinyatkom deyakih mist fortec Yak zaznachav D I Bagalij vzayemodiya ta modifikaciya velikorusiv ta malorusiv buli vkraj neznachni v mezhah Slobidskoyi Ukrayini cherez te sho zhili voni u riznih selishah ta ridko zmishuvalisya odin z odnim shlyahom shlyubiv Istotni vidminnosti vidznachalisya i socialnomu skladi kolonizacijnih potokiv Sered rosiyan u XVI XVII st perevazhali sluzhili lyudi piznishe stali osnovoyu stanu odnodvorciv a XVIII pochatku XIX kripaki yaki perevodilisya cilimi poselennyami osvoyennya darovanih chi pridbanih zemel Ukrayinska kolonizaciya navpaki mala vilnij praktichno nikim ne organizovanij harakter a sered pereselenciv perevazhalo kozactvo ta vilne selyanstvo Akademik Bagalij zayavlyav sho pri zaselenni Slobozhanshini borotba mizh rosiyanami ta ukrayincyami vidbuvalasya ne ridko oskilki dlya neyi bula odna postijno diyucha prichina zmishannya na odnij teritoriyi dvoh upravlin nakazovo rosijskogo ta malorosijskogo ta dvoh kolonizacijnih tipiv Cherkasi yak vilni vihidci z za polskogo rubezhu yaki koristuvalisya pravom vilnogo perehodu ne hotili prijmati vin tih povinnostej yaki nesli velikorosijski sluzhili lyudi Piznishe vzhe u XVIII XIX stolitti zi vtratoyu strategichnogo znachennya prikordonnogo regionu yakij ohoronyav rubezhi Rosijskoyi derzhavi ukrayinske naselennya Slobozhanshini yake znachnoyu miroyu skladalosya z kozakiv vtratilo osnovnu chastinu svoyih avtonomnih prav a najbilshij jogo socialnij prosharok selyanstvo i zovsim bulo zakripleno Etnichnij sklad Pivnichnoyi Slobozhanshini fragment karti A Rittiha 1875 g legenda rozhevij rosiyani rozhevij shtrihovanij ukrayinci Spivvidnoshennya shidnoslov yanskih idiomiv u mezhah suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti za perepisom 1850 r u Kurskij guberniyi Povit velikorosi rosiyani malorosi ukrayinci Oblast zagalom 53 0 46 9 Bilgorodskij 60 0 40 0 Grajvoronskij 43 5 56 5 Korochanskij 71 2 28 8 Novooskilskij 34 7 65 3 Starooskilskij 89 0 11 0 Biryuchenskij 25 9 74 0 Valujskij 47 0 52 8 Na chas fiksaciyi etno nacionalnogo skladu naselennya teritoriyi suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti naprikinci XIX stolittya perepis 1897 r i vidrazu pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni perepisi 1920 i 1926 rr nezvazhayuchi na bilsh nizh tri vikove spilne prozhivannya v regioni dva najbilshi etnichni spilnoti zberigali osnovni risi nacionalnoyi identichnosti movu tradiciyi materialnu kulturu tosho Cya obstavina ne skasovuye i vzayemnogo vplivu rosiyan ta ukrayinciv sho viyavlyayetsya nasampered u gospodarskih ta pobutovih rechah U XX stolitti rozvitok etno nacionalnoyi identichnosti naselennya Bilgorodskogo regionu vtim opisani nizhche tendenciyi tiyeyu zh miroyu vidnosyatsya i do Voronezkogo ta Kurskogo regioniv mozhna podiliti na periodi Pershij do 1930 h rr koli v regioni prodovzhuvavsya inercijnij rozvitok dvoh etnichnih grup rosiyan ta ukrayinciv yak narodiv yaki zhivut u tisnomu gospodarskomu ta ekonomichnomu kontakti prote vidtvoryuyut u svoyih silskih gromadah etnichnu identichnist Napriklad yak zaznachaye L N Chizhikovij Narechenu ta narechenogo volili obirati v mezhah svogo sela Ale v tomu vipadku yaksho ne mogli pidshukati narechenu u svoyemu seli ukrayinci yizdili svatati v ukrayinski sela yak bi daleko voni ne buli roztashovani a rosiyani u sela naseleni rosiyanami U mezhah Bilgorodskoyi oblasti za perepisom 1897 r naselennya rozmovlyalo dvoma narichchyami velikorosijskim i malorosijskim Iz zaznachenogo perepisu v radyanskij ideologiyi etnichnogo vidokremlennya narodiv Rosiyi bulo zrobleno visnovok sho na teritoriyi sogodnishnoyi Bilgorodskoyi oblasti rosiyan prozhivalo 673 166 osib ukrayinciv 439 926 osib Povit velikorosi rosiyani malorosi ukrayinci Oblast zagalom 60 1 39 5 Bilgorodskij 78 0 21 2 Biryuchenskij 29 2 70 2 Valujskij 48 6 51 1 Grajvoronskij 40 9 58 9 Korochanskij 65 3 34 3 Novooskilskij 48 9 51 0 Starooskilskij 91 3 8 4 U period z 1897 r po 1926 r spivvidnoshennya rosijskogo ta ukrayinskogo naselennya na teritoriyi suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti nezvazhayuchi na najtyazhchi potryasinnya sho vipali na ci roki praktichno ne zminilosya rosijski 56 naprikinci XIX st i 58 u 1926 r ukrayinci vidpovidno 44 i 42 U pershi roki radyanskoyi vladi v regioni zberigayetsya ustalenij vikami harakter teritorialnogo prozhivannya dvoh gromad rosiyani dominuyut u pivnichnij chastini suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti ta u bilshosti mist Bilgorodi Staromu Oskoli Valujkah a ukrayinci u prileglih do URSR zahidnih pivdennih ta shidnih povitah a takozh u deyakih mistah ta velikih selishah Korochi Borisivci Biryuchi Chernyanci Na 1920 i roki pripadaye period korenizaciyi koli zgidno z principami rivnosti vsih narodiv ta mizhnarodnogo harakteru SRSR v rajonah z perevazhno ukrayinskim naselennyam dilovodstvo ta mova navchannya buli perekladeni z rosijskoyi na ukrayinsku Oskilki rezultati perepisu naselennya 1926 g pokazali perevazhannya ukrayinskogo naselennya na teritoriyi 11 suchasnih rajoniv Bilgorodshini Aleksyeyevskij Borisivskij Vejdelevskij Volokonivskij Grajvoronskij Krasnoyaruzhskij Krasnenskij Krasnogvardijskij Novooskilskij Rovenskij j Chernyanskij to i praktika korenizaciyi ohopila praktichno polovinu teritoriyi ninishnoyi Bilgorodskoyi oblasti Nacionalnij sklad administrativnih odinic na teritoriyi suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti za danimi Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 g Administrativno teritorialna odinicya ROSIYaNI UKRAYiNCI INShI VSOGOos os os os Zagalom na teritoriyi suchasnoyi Bilgorodskoyi oblasti 932 374 57 51 683 245 42 14 5 665 0 35 1 621 284Valujskij povitm Valujki 9 045 88 30 951 9 28 247 2 41 10 243Valujska vol 40 492 89 34 4 692 10 35 137 0 31 45 321Vejdelevska vol 13 312 42 38 17 944 57 13 155 0 50 31 411Volokonivska vol 7 494 23 40 24 428 76 29 98 0 31 32 020Livenska vol 16 354 46 64 18 687 53 29 26 0 08 35 067Mikitivska vol 11 109 32 61 22 936 67 32 25 0 07 34 070Mikolayivska vol 2 198 8 39 23 983 91 54 18 0 07 26 199Pogromska vol 21 063 52 29 19 145 47 53 74 0 18 40 282Urazovska vol 14 401 39 04 22 407 60 74 82 0 23 36 890Rossoshanskij povitRovenska vol 1 722 4 01 40 652 94 74 535 1 24 42 909Ostrogozkij povitOleksiyivska vol 21 340 35 29 39 001 64 50 125 0 21 60 466Budenivska vol 24 240 47 78 26 337 51 92 153 0 31 50 730Lucenkovska vol 4 510 11 87 33 321 87 71 161 0 42 37 992Nizhnodevickij povitShatalovska vol 44 975 95 22 2 254 4 77 6 0 01 47 235KURSKA GUBERNIYaBilgorodskij povitm Bilgorod 27 345 88 11 2 243 7 23 1 448 4 67 31 036smt Aleksandrovskij 1 333 84 37 222 14 05 25 1 58 1 580m Korocha 5 727 40 50 8 347 59 04 65 0 46 14 139smt Novotavolzhanskij cuk zav 612 65 52 280 29 98 42 4 49 934smt Shebekinskij cuk zav 1 027 74 31 297 21 49 58 4 20 1 382Oleksiyivska vol 17 341 60 64 11 234 39 28 23 0 08 28 598Bolshetroyicka vol 15 764 49 24 16 231 50 70 19 0 06 32 014Verhopenska vol 41 668 99 13 301 0 72 66 0 16 42 035Veselolopanska vol 17 371 53 22 15 140 46 39 128 0 39 32 639Vislovska vol 16 390 70 15 6 937 29 69 37 0 16 23 364Zimovenska vol 11 906 47 38 13 184 52 46 41 0 17 25 131Korochanska vol 17 724 60 27 11 675 39 70 10 0 04 29 409Muromska vol 19 754 80 23 4 822 19 58 45 0 18 24 621Prohorovska vol 21 349 52 17 19 549 47 77 26 0 06 40 924Pushkarska vol 21 093 81 83 4 651 18 04 33 0 12 25 777Starogorodska vol 34 260 84 84 6 065 15 02 59 0 14 40 384Strelicka vol 18 810 74 05 6 575 25 88 17 0 06 25 402Tomarovska vol 40 158 73 81 14 221 26 14 30 0 06 54 409Shahovska vol 30 917 99 66 81 0 26 26 0 08 31 024Shebekinska vol 26 145 82 97 5 247 16 65 118 0 38 31 510Grajvoronskij povitm Grajvoron 4 801 53 91 3 923 44 05 181 2 03 8 905smt Borisivka 1 370 6 63 19 217 93 04 68 0 33 20 655smt Gotnya 394 67 93 162 27 93 24 4 13 580Borisivska vol 17 464 38 15 28 284 61 78 34 0 07 45 782Grajvoronska vol 3 649 13 56 23 199 86 21 63 0 23 26 911Dorogoshanska vol 26 556 70 97 10 826 28 93 34 0 09 37 416Krasnoyaruzhska vol 3 929 11 51 30 123 88 23 91 0 27 34 143Rakitnyanska vol 22 575 50 77 21 827 49 08 66 0 15 44 468Starooskilskij povitm Starij Oskil 19 495 96 55 273 1 35 424 2 09 20 192m Novij Oskil 8 050 90 91 647 7 31 158 1 78 8 855Bobrovska vol 36 220 90 66 3 697 9 25 36 0 10 39 953Bolshehalanska vol 21 595 74 60 7 303 25 23 48 0 16 28 946Velikomihajlivska vol 21 741 46 22 25 284 53 75 13 0 03 47 038Volotovska vol 12 605 50 82 12 132 48 91 67 0 27 24 804Kazachanska vol 16 940 60 30 11 089 39 48 62 0 22 28 091Novooskilska vol 17 426 48 88 18 206 51 07 18 0 05 35 650Skorodnyanska vol 30 914 99 08 265 0 85 22 0 07 31 201Starooskilska vol 37 424 97 05 1 080 2 80 58 0 15 38 562Chernyanska vol 10 277 32 13 21 668 67 74 40 0 13 31 985Ninishnij stanV rezultati Golodomoru i viselen ukrayinska gromada majzhe znikla Stanom na 2010 rik lishe 2 8 naselennya oblasti ukrayinci Vidsotok ukrayinciv v rajonah Bilgorodskoyi oblasti stanom na 2010 rik Rajon ukrayinci u misto Byelgorod 3 4 Gubkinskij rajon 1 6 Starooskilskij rajon 2 3 Alyeksyeyevskij rajon 1 3 Byelgorodskij rajon 4 8 Borisivskij rajon 3 1 Valujskij rajon 2 0 Vejdelyevskij rajon 2 9 Volokonivskij rajon 1 7 Grajvoronskij rajon 4 4 Ivnyanskij rajon 2 3 Korochanskij rajon 2 7 Krasnenskij rajon 1 2 Krasnogvardijskij rajon 1 0 Krasnoyaruzkij rajon 3 1 Novooskilskij rajon 2 4 Prohorovskij rajon 2 9 Rakitnyanskij rajon 2 4 Rovenskij rajon 6 9 Chernyanskij rajon 1 9 Shebekinskij rajon 3 5 Yakovlivskij rajon 3 5 Oblast zagalom 2 8 PrimitkiKabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god formirovanie etnicheskih i politicheskih granic ukrainskogo etnosa Institut rossijskoj istorii RAN Moskva Nauka 2006 658 s ISBN 5 02 033991 1 Ocherki iz istorii kolonizacii stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Bagalej Dmitrij Ivanovich Alfavitnyj katalog Elektronnaya biblioteka Runivers originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 Boguslavskij V V Slobodskaya Ukraina Slavyanskaya enciklopediya XVII vek v 2 tomah M Olma Press 2004 T 2 N Ya S 362 363 ISBN 5 224 03660 7 Bagalij D I Ocherki iz istorii kolonizacii stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Moskva 1887 S 458 614 s V V Bublikov V V Markova ETNO NACIONALNAYa IDENTIChNOST NASELENIYa BELGORODChINY V XX NAChALE XXI STOLETIJ ros UDK 316 347 originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 V V Bublikov V V Markova Formirovanie Etnicheskogo Sostava Naseleniya Bilgorodskoj Oblasti chast Pervaya Xix Vek Seredina Xx Stoletiya 13 travnya 2021 ros Nauchnye Vedomosti Belgorodskogo Gosudarstvennogo Universiteta Seriya Filosofiya Sociologiya Pravo 2014 Vyp 2 173 ISSN 2075 4566 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 18 lipnya 2012 belg gks ru Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016

Дата публікації:
Топ