Цуцугаму́ші (також гарячка цуцугамуші, тсутсугамуші, японська річкова гарячка, чагарниковий тиф, породжений кліщами, яп. 土佐のほっぱん, англ. Tsutsugamushi fever, англ. Typhus fever due to Rickettsia tsutsugamushi, англ. Scrub (mite-borne) typhus, англ. chigger-borne rickettsiosis, лат. rickettsiosis tsutsugamushi) — гостра зоонозна природно-осередкова хвороба з групи рикетсіозів.
Цуцугамуші | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | первинний афект, головний біль, озноб, гарячка, лімфоаденопатія, кон'юнктивіт, безсоння, артралгія, біль у горлі, висип, пляма, папула, брадикардія, тахікардія, артеріальна гіпотензія і кашель |
Причини | d |
Метод діагностики | фізикальне обстеження і реакція імунофлюоресценції |
Препарати | доксициклін, рифампіцин і хлорамфенікол |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1C30.3 |
МКХ-10 | A75.3 |
DiseasesDB | 31715 |
eMedicine | derm/841 |
MeSH | D012612 |
Scrub typhus у Вікісховищі |
Історичні відомості
Вперше була описана в Китаї у 313 році. Назвав хворобу і зробив її перший медичний опис японський лікар Хакусі Хасімото у 1810 році. Збудника хвороби вперше було виділено в Японії в 1920-х роках японськими дослідниками Харуо Хаясі та Норіо Огата. Західна медицина особливо зацікавилась цуцугамуші під час воєнних дій у Східній Азії. Протягом Другої світової війни 18000 випадків спостерігали у військах союзників, розташованих в сільських або джунглевих районах Тихоокеанського театру військових дій. Цуцугамуші була другою чи третьою найпоширенішою інфекцією, про яку повідомляли в американських військах, які воювали у В'єтнамі. Серед військових тоді антитіла до збудника цуцугамуші були знайдені у співвідношенні 484:1000.
Актуальність
За оцінками, приблизно 1 мільйон випадків хвороби відбувається, і 1 мільярд людей живуть в ендемічних районах і потенційно можуть заразитися на цуцугамуші. Є повідомлення про штами збудника зі зниженою сприйнятливістю до антибіотиків, а також про певні взаємодії між цією бактерією та ВІЛ, що спонукає широко вивчати цю хворобу.
Етимологія
Назва «Цуцугамуші» походить від японського словосполучення «цуцуга» — хвороба і «муші» — кліщ.
Географічне поширення
Існує так званий географічний «трикутник цуцугамуші», який простягається від північної Японії та східної Росії на півночі до північної Австралії на півдні, а до Пакистану та Афганістану на заході, де ця хвороба є ендемічною. Безпосередньо включає тропічну та помірну зони, сягаючи до висоти понад 3200 метрів у Гімалаях.
Етіологія
Orientia | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Orientia tsutsugamushi | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Orientia tsutsugamushi Haruo Hayashi, 1920; Norio Ogata, 1929 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Збудник хвороби — Orientia tsutsugamushi (також раніше Rickettsia orientalis), є облігатною (обов'язковою) внутрішньоклітинною грамнегативною бактерією. O. tsutsugamushi дуже схожа на інші рикетсії і відповідає всім класифікаціям родини Rickettsiaceae. Це було продемонстровано високим ступенем гомології (90-99 %) по рибосомальній послідовності 16S. Однак клітинна стінка відрізняється від інших рикетсій, оскільки у O. tsutsugamushi відсутні пептидоглікани та ліпополісахарид. Цей патоген не має вакуолярної мембрани, таким чином, він вільно розмножується в цитоплазмі інфікованих клітин, на відміну від інших рикетсій, які зростають у ядрі. При мікроскопії вони виглядають як диплококи або диплобацили завдовжки 0,3-1,5 мкм і завширшки 0,2-0,5 мкм. При фарбуванні за Романовським-Гімзою вони фарбуються у темно-пурпуровий відтінок, проте вони є єдиним видом рикетсій, який не фарбується по Здродовському і Макіавелло.
Виявлені численні серотипи збудника. Близько половини ізолятів є чутливими до сироватки проти серотипу Карп (англ. Karp), і приблизно одна чверть ізолятів — для антитіл проти серотипу Гілліам (англ. Gilliam), що використовують у серологічній діагностиці.
Епідеміологічні особливості
Джерело інфекції
Джерелом інфекції є личинки (чіггери) краснотелкових кліщів родів Leptotrombidium (переважно видів L. acamushi та L. deliense) і Neotrombicula, які нападають на людей і тварин для кровосмоктання. Резервуаром інфекції є як тварини — сумчасті, комахоїдні, дрібні гризуни тощо, на яких харчуються личинки кліщів, так і самі дорослі кліщі. Дорослі кліщі живуть в ґрунті й харчуються соками коренів рослин, не нападаючи на теплокровних. Після відкладання самкою яєць з них виходять рухливі личинки, які для продовження циклу розвитку повинні напитися лімфою теплокровних тварин. Слід відзначити, що за все життя личинка харчується тільки один раз і тільки на одному господарі. Після інфікування личинка передає рикетсії такими формами розвитку паразита (німфи, дорослі кліщі). Дорослі кліщі передають їх новому поколінню трансоваріально, а вже наступні покоління личинок можуть передати збудників хребетним.
Механізм передачі
Рикетсії зустрічаються по всьому організму личинки кліща, але у найбільшій кількості скупчені в слинних залозах. Коли личинка харчується, паразити передаються хазяїну. Механізм передачі інфекції — трансмісивний.
Сприйнятливість та імунітет
Захворюваність людей пов'язана з перебуванням в природних осередках, де зустрічаються кліщі. Зараження часто відбувається під час сільськогосподарських робот, оскільки рисові поля є важливим фактором для поширення зараження. Рівень і сезонність захворюваності залежить від активності кліщів. Місцеве населення в ендемічних осередках є імунним, і найбільша захворюваність часто у вигляді спалахів спостерігається серед приїжджих, тоді як серед місцевого населення зустрічаються лише спорадичні захворювання. До груп ризику відносять сільських жителів, які проживають у затоплюваних річкових долинах, а також лісорубів, геологів, шляхобудівників тощо. Після перенесеного захворювання розвивається строго специфічний імунітет, проте можливі повторні захворювання, але не раніше ніж через 3 роки.
Патогенез
Люди заражаються тоді, коли інфікована личинка кліща (чіггер) кусає їх під час свого годування та впорскує збудників у шкіру. Рикетсії розмножуються у ділянці інокуляції, утворюється папула, потім виразка, що стає некротичною, утворюючи первинний афект. Збудники потрапляють до регіонарних лімфовузлів, спричинюючи там запалення. Збудник надалі поширюється по лімфатичній і кровоносній системах, утворюючи надалі протягом декількох днів генералізовану лімфаденопатію. Як і при інших рикетсіозах відбувається периваскуліт малих кровоносних судин. Ендотелій пошкоджується, але більш ураженими є макрофаги. Але тромбоемболічні процеси менш виражені, ніж при епідемічному висипному тифі. Для цуцугамуші в порівнянні з іншими рикетсіозами характерна більш виражена алергічна перебудова. Збудники стимулюють фагоцитоз, але потім вислизають від фагоцитів. Orientia tsutsugamushi розмножується в цитоплазмі, а потім виходить з клітини. Рикетсії здатні використовувати мікротрубочки в клітині людини для свого руху. Усіяні антитілами рикетсії все ще в змозі втекти від фагосоми, але не можуть ефективно рухатися по мікротрубочках, через що загальна патогенність знижується.
Рикетсії можуть поширюватися у різні органи людського тіла, що іноді призводить до розвитку фатальних ускладнень. Виявлено пряму кореляцію між високим бактерійним навантаженням в крові при дослідженні в полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) і тяжкістю захворювання.
Коли пацієнти, які є ВІЛ-позитивними, інфікуються певними штами вірусу цуцугамуші, їхнє вірусне навантаження може різко знижуватися. Запропоновано гіпотезу, яка полягає в тому, що ВІЛ-інфіковані пацієнти, які захворюють на цуцугамуші, мають потужну імунну відповідь проти збудника, і це ефективно протидіє ВІЛ. Тому на сьогодні проводять активні дослідження цього феномену.
Клінічні ознаки
Загальні прояви
Інокуляція відбувається безболісно і непомітно. Інкубаційний період триває 6-20 днів (в середньому 10 днів). З початком хвороби люди можуть відчувати головний біль, озноб, анорексію та загальну апатію. З'являється лімфаденопатія, кон'юнктивіт, гарячка, яка звичайно досягає 40-40,5°С. У наступні 2-3 дні стан пацієнтів значно погіршується. Посилюється головний біль, не знімається прийомом звичайних анальгетиків, ознаки інтоксикації наростають. Виникає безсоння, хворі стають дратівливими. Виникає досить сильний біль у всьому тілі і особливо в попереку. У більшості хворих протягом перших 2-3 днів хвороби з'являється гіперемія шкіри обличчя і шиї, ін'єкція судин склер, а в окремих хворих можна виявити плямистий висип на кон'юнктивах. На відміну від епідемічного висипного тифу гіперемія глотки при цуцугамуші обумовлена не тільки ін'єкцією судин, але й запальними змінами слизової оболонки. Наявність фарингіту і трахеобронхіту обумовлює появу наполегливого кашлю. У легенях, як правило, об'єктивних змін не виявляють. Збільшення печінки і селезінки спостерігають з 3 -4-го дня хвороби.
Первинний афект
Маленька безболісна папула спочатку з'являється на місці зараження і поступово збільшується до 0,3 до 3 см. Утворюється везикула, потім на її місці — виразка, яка вкрита струпом і оточена ділянкою гіперемії. Це і є первинний афект, який, особливо у легких випадках, спонукає пацієнта звернутися по медичну допомогу. Локалізація первинного афекту найрізноманітніша: на шиї, тулубі, пахвових і пахових областях, на сідницях, нижніх кінцівках. Тривалість існування первинного афекту (до зникнення або рубцювання) — близько 3 тижнів.
Висип
Характерною ознакою є висип, який спостерігають практично у всіх хворих. Він з'являється на 4-7-й день хвороби, рясний, характеризується поліморфізмом. Спочатку з'являються (плями) діаметром 5-10 мм і (розеоли) діаметром 3-5 мм, які зникають при натисненні або розтягуванні шкіри. Потім на плямах з'являються папули. У тяжких випадках можливе геморагічне перетворення висипу і при розтягуванні шкіри повністю елементи не зникають. Висип спочатку розташовується на грудях і животі, потім поширюється на весь тулуб, верхні та нижні кінцівки, а у частини хворих висипання з'являються і на обличчі. На шкірі стоп і долонь висип зазвичай відсутній. При тяжких формах можлива поява нових елементів висипу («підсипання»). Зникає через 3 -6 днів, на його місці можливе лущення шкіри, а за наявності геморагічного перетворення висипки — пігментація.
Лімфаденопатія
Цуцугамуші відрізняється від інших рикетсіозів розвитком генералізованої лімфаденопатії. Першим з'являється регіонарний лімфаденіт, локалізація його залежить від місця розташування первинного афекту. Якщо в ділянці первинного афекту хворий не відчуває неприємних відчуттів, то збільшені запалені регіонарні лімфатичні вузли, як правило, болять, на що хворий звертає увагу. Це дозволяє більш цілеспрямовано шукати і первинний афект, адже в початковому періоді хвороби він може бути дуже невеликим. Уражені лімфатичні вузли досягають діаметру 1,5 — 2 см, вони болючі при пальпації, але не спаяні з шкірою або підшкірною клітковиною, контури їх чіткі, консистенція помірно еластична, нагноєння вузлів не відбувається. Шкіра над збільшеними вузлами не змінена. Через кілька днів крім ураження регіонарних лімфатичних вузлів розвивається генералізована лімфаденопатія, що також є відмінністю цуцугамуші від інших рикетсіозів. Цей симптом спостерігають майже у всіх хворих. На відміну від регіонарного лімфаденіту, інші групи лімфатичних вузлів безболісні при пальпації і збільшення їх менш виражено. Розміри лімфатичних вузлів (шийних, пахвових, пахвинних тощо) зазвичай не перевищують 1 см. Генералізована лімфаденопатія починає виявлятися з 4 — 5-го дня хвороби.
Інші
Зміни серцево-судинної системи характеризуються брадикардією в початковому періоді хвороби, а при розвитку міокардиту, який спостерігають досить часто, брадикардія змінюється вираженою тахікардією до 120—140 ударів за хвилину. Артеріальний тиск, як правило, знижений.
Зміни органів дихання характеризуються розвитком трахеїту і трахеобронхіту в початковому періоді хвороби. При тяжких формах захворювання в періоді розпалу з'являються ознаки ураження легень у вигляді своєрідної пневмонії. Це обумовлено специфічним ураженням дрібних судин інтерстиціальної тканини легенів, розвиваються дрібні рикетсіозні гранульоми, подібні за патоморфологією до гранульом при епідемічному висипному тифі. Однак при цуцугамуші легені уражаються значно частіше, ніж при епідемічному висипному тифі. Крім специфічних рикетсіозних пневмоній можуть бути і пневмонії, зумовлені нашаруванням вторинної бактеріальної інфекції. Ці пневмонії характеризуються більш поширеною запальною інфільтрацією — вогнищеві та, навіть, часткові.
Збільшення печінки відзначається відносно рідко, хоча в окремих хворих можуть бути значні зміни печінки з розвитком жовтяниці. Селезінка збільшується значно починаючи з 3-4-го дня хвороби приблизно в половини хворих.
Зміни центральної нервової системи схожі із такими, що їх спостерігають у хворих на епідемічний висипний тиф. Турбує сильний головний біль, хворі дратівливі, збуджені, порушується свідомість, можуть з'явитися галюцинації, частіше зорові, виникає делірій, марення. У 20 % хворих у періоді розпалу з'являється гикавка, часто спостерігається загальний тремор, м'язові посмикування, а іноді і судоми. Поява останніх у прогностичному відношенні є вкрай несприятливою ознакою. Менінгеальні симптоми спостерігають відносно рідко.
Ураження нирок — це переважно гострий вогнищевий або дифузний інтерстиціальний нефрит.
Діагностика
На ЕКГ виявляють зміни, характерні для ураження міокарда, причому вони зберігаються і в періоді реконвалесценції (протягом 3-4 тижнів).
Підтвердженням діагнозу є виявлення специфічних антитіл за допомогою серологічних реакцій, а також виділення культури збудників у дослідженнях на білих мишах (біологічна проба). Специфічною є реакція зв'язування комплементу (РЗК) із діагностикумом із рикетсій цуцугамуші. Титри РЗК наростають до 3-го тижня хвороби, потім починають знижуватися. Точнішими (і рекомендованими ВООЗ) є реакція непрямої імунофлюоресценції (РНІФ) та імунопероксидазний тест.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Головним у лікуванні є етіотропна терапія. Застосовують перорально переважно доксициклін, до якого переважно чутливі всі рикетсії. Його призначають у дозі 0,1 г 1-2 рази на добу протягом 7-10 днів. Не витримування термінів тривалості лікування може призвести до появи рецидиву. Можливим є використання макролідів, рифампіцину, значно рідше левоміцетину (хлорамфенікол). У разі тяжкого перебігу і неможливості ковтання пігулок вказані антибіотики вводять парентерально.
Профілактика
Основне значення в профілактиці відводять боротьбі з кліщами, індивідуальним застосування акарицидів і носінню захисного одягу.
Прийом доксицикліну 1 раз на тиждень по 0,2 г при знаходженні в ендемічних осередках інфекції повністю захищає від розвитку захворювання. Протективний ефект спостерігається при профілактичному прийомі доксицикліну в перші 3 дні та надалі щотижня протягом 6 тижнів після виявлення присмоктування личинок кліщів. Специфічна профілактика не розроблена.
Примітки
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — стор. 115
- Також синоніми «краснотелковий рикетсіоз», «берегова гарячка», «тропічний кліщовий висипний тиф», «гарячка кедані», «акамуші», «кліщова гарячка Суматри», «малайський сільський тиф», «гарячка Нової Гвінеї».
Джерела
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: Здоров'я, 2002. — Т. 2. — 658 с.
- David J Cennimo, Arry Dieudonne Scrub Typhus. Updated: Oct 01, 2015. Medscape. Drugs & Diseases / Pediatrics: General Medicine (Chief Editor Russell W Steele) [1] (англ.)
- Watt G, Walker DH. Scrub typhus. Guerrant RL, Walker DH, Weller PF, eds. Tropical Infectious Diseases Principles, Pathogens and Practice. 2nd ed. Philadelphia, PA: Elsevier Churchill Livingstone; 2006. Vol 1: Chapter 52. (англ.)
- Руководство по инфекционным болезням / Под ред. В. М. Семенова. — М.: МИА, 2008. — 745 с. (рос.)
Література
- Руководство по инфекционным болезням / Военно-мед. акад.; Под ред. Ю. В. Лобзина. — 3-е изд.,доп.и перераб. — СПб.: Фолиант, 2003. — 1036 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cucugamu shi takozh garyachka cucugamushi tsutsugamushi yaponska richkova garyachka chagarnikovij tif porodzhenij klishami yap 土佐のほっぱん angl Tsutsugamushi fever angl Typhus fever due to Rickettsia tsutsugamushi angl Scrub mite borne typhus angl chigger borne rickettsiosis lat rickettsiosis tsutsugamushi gostra zoonozna prirodno oseredkova hvoroba z grupi riketsioziv CucugamushiSpecialnist infekcijni hvorobiSimptomi pervinnij afekt golovnij bil oznob garyachka limfoadenopatiya kon yunktivit bezsonnya artralgiya bil u gorli visip plyama papula bradikardiya tahikardiya arterialna gipotenziya i kashelPrichini dMetod diagnostiki fizikalne obstezhennya i reakciya imunoflyuorescenciyiPreparati doksiciklin rifampicin i hloramfenikolKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1C30 3MKH 10 A75 3DiseasesDB 31715eMedicine derm 841MeSH D012612 Scrub typhus u VikishovishiIstorichni vidomostiVpershe bula opisana v Kitayi u 313 roci Nazvav hvorobu i zrobiv yiyi pershij medichnij opis yaponskij likar Hakusi Hasimoto u 1810 roci Zbudnika hvorobi vpershe bulo vidileno v Yaponiyi v 1920 h rokah yaponskimi doslidnikami Haruo Hayasi ta Norio Ogata Zahidna medicina osoblivo zacikavilas cucugamushi pid chas voyennih dij u Shidnij Aziyi Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 18000 vipadkiv sposterigali u vijskah soyuznikiv roztashovanih v silskih abo dzhunglevih rajonah Tihookeanskogo teatru vijskovih dij Cucugamushi bula drugoyu chi tretoyu najposhirenishoyu infekciyeyu pro yaku povidomlyali v amerikanskih vijskah yaki voyuvali u V yetnami Sered vijskovih todi antitila do zbudnika cucugamushi buli znajdeni u spivvidnoshenni 484 1000 AktualnistZa ocinkami priblizno 1 miljon vipadkiv hvorobi vidbuvayetsya i 1 milyard lyudej zhivut v endemichnih rajonah i potencijno mozhut zarazitisya na cucugamushi Ye povidomlennya pro shtami zbudnika zi znizhenoyu sprijnyatlivistyu do antibiotikiv a takozh pro pevni vzayemodiyi mizh ciyeyu bakteriyeyu ta VIL sho sponukaye shiroko vivchati cyu hvorobu EtimologiyaNazva Cucugamushi pohodit vid yaponskogo slovospoluchennya cucuga hvoroba i mushi klish Geografichne poshirennyaIsnuye tak zvanij geografichnij trikutnik cucugamushi yakij prostyagayetsya vid pivnichnoyi Yaponiyi ta shidnoyi Rosiyi na pivnochi do pivnichnoyi Avstraliyi na pivdni a do Pakistanu ta Afganistanu na zahodi de cya hvoroba ye endemichnoyu Bezposeredno vklyuchaye tropichnu ta pomirnu zoni syagayuchi do visoti ponad 3200 metriv u Gimalayah Etiologiya Orientia Orientia tsutsugamushi Biologichna klasifikaciya Domen Bacteria Tip Proteobacteria Klas Alphaproteobacteria Ryad Rickettsiales Rodina Rickettsiaceae Rid Vid O tsutsugamushi Binomialna nazva Orientia tsutsugamushi Haruo Hayashi 1920 Norio Ogata 1929 Posilannya Vikishovishe Scrub typhus Zbudnik hvorobi Orientia tsutsugamushi takozh ranishe Rickettsia orientalis ye obligatnoyu obov yazkovoyu vnutrishnoklitinnoyu gramnegativnoyu bakteriyeyu O tsutsugamushi duzhe shozha na inshi riketsiyi i vidpovidaye vsim klasifikaciyam rodini Rickettsiaceae Ce bulo prodemonstrovano visokim stupenem gomologiyi 90 99 po ribosomalnij poslidovnosti 16S Odnak klitinna stinka vidriznyayetsya vid inshih riketsij oskilki u O tsutsugamushi vidsutni peptidoglikani ta lipopolisaharid Cej patogen ne maye vakuolyarnoyi membrani takim chinom vin vilno rozmnozhuyetsya v citoplazmi infikovanih klitin na vidminu vid inshih riketsij yaki zrostayut u yadri Pri mikroskopiyi voni viglyadayut yak diplokoki abo diplobacili zavdovzhki 0 3 1 5 mkm i zavshirshki 0 2 0 5 mkm Pri farbuvanni za Romanovskim Gimzoyu voni farbuyutsya u temno purpurovij vidtinok prote voni ye yedinim vidom riketsij yakij ne farbuyetsya po Zdrodovskomu i Makiavello Viyavleni chislenni serotipi zbudnika Blizko polovini izolyativ ye chutlivimi do sirovatki proti serotipu Karp angl Karp i priblizno odna chvert izolyativ dlya antitil proti serotipu Gilliam angl Gilliam sho vikoristovuyut u serologichnij diagnostici Epidemiologichni osoblivostiDzherelo infekciyi Dzherelom infekciyi ye lichinki chiggeri krasnotelkovih klishiv rodiv Leptotrombidium perevazhno vidiv L acamushi ta L deliense i Neotrombicula yaki napadayut na lyudej i tvarin dlya krovosmoktannya Rezervuarom infekciyi ye yak tvarini sumchasti komahoyidni dribni grizuni tosho na yakih harchuyutsya lichinki klishiv tak i sami dorosli klishi Dorosli klishi zhivut v grunti j harchuyutsya sokami koreniv roslin ne napadayuchi na teplokrovnih Pislya vidkladannya samkoyu yayec z nih vihodyat ruhlivi lichinki yaki dlya prodovzhennya ciklu rozvitku povinni napitisya limfoyu teplokrovnih tvarin Slid vidznachiti sho za vse zhittya lichinka harchuyetsya tilki odin raz i tilki na odnomu gospodari Pislya infikuvannya lichinka peredaye riketsiyi takimi formami rozvitku parazita nimfi dorosli klishi Dorosli klishi peredayut yih novomu pokolinnyu transovarialno a vzhe nastupni pokolinnya lichinok mozhut peredati zbudnikiv hrebetnim Mehanizm peredachi Riketsiyi zustrichayutsya po vsomu organizmu lichinki klisha ale u najbilshij kilkosti skupcheni v slinnih zalozah Koli lichinka harchuyetsya paraziti peredayutsya hazyayinu Mehanizm peredachi infekciyi transmisivnij Sprijnyatlivist ta imunitet Zahvoryuvanist lyudej pov yazana z perebuvannyam v prirodnih oseredkah de zustrichayutsya klishi Zarazhennya chasto vidbuvayetsya pid chas silskogospodarskih robot oskilki risovi polya ye vazhlivim faktorom dlya poshirennya zarazhennya Riven i sezonnist zahvoryuvanosti zalezhit vid aktivnosti klishiv Misceve naselennya v endemichnih oseredkah ye imunnim i najbilsha zahvoryuvanist chasto u viglyadi spalahiv sposterigayetsya sered priyizhdzhih todi yak sered miscevogo naselennya zustrichayutsya lishe sporadichni zahvoryuvannya Do grup riziku vidnosyat silskih zhiteliv yaki prozhivayut u zatoplyuvanih richkovih dolinah a takozh lisorubiv geologiv shlyahobudivnikiv tosho Pislya perenesenogo zahvoryuvannya rozvivayetsya strogo specifichnij imunitet prote mozhlivi povtorni zahvoryuvannya ale ne ranishe nizh cherez 3 roki PatogenezLyudi zarazhayutsya todi koli infikovana lichinka klisha chigger kusaye yih pid chas svogo goduvannya ta vporskuye zbudnikiv u shkiru Riketsiyi rozmnozhuyutsya u dilyanci inokulyaciyi utvoryuyetsya papula potim virazka sho staye nekrotichnoyu utvoryuyuchi pervinnij afekt Zbudniki potraplyayut do regionarnih limfovuzliv sprichinyuyuchi tam zapalennya Zbudnik nadali poshiryuyetsya po limfatichnij i krovonosnij sistemah utvoryuyuchi nadali protyagom dekilkoh dniv generalizovanu limfadenopatiyu Yak i pri inshih riketsiozah vidbuvayetsya perivaskulit malih krovonosnih sudin Endotelij poshkodzhuyetsya ale bilsh urazhenimi ye makrofagi Ale tromboembolichni procesi mensh virazheni nizh pri epidemichnomu visipnomu tifi Dlya cucugamushi v porivnyanni z inshimi riketsiozami harakterna bilsh virazhena alergichna perebudova Zbudniki stimulyuyut fagocitoz ale potim vislizayut vid fagocitiv Orientia tsutsugamushi rozmnozhuyetsya v citoplazmi a potim vihodit z klitini Riketsiyi zdatni vikoristovuvati mikrotrubochki v klitini lyudini dlya svogo ruhu Usiyani antitilami riketsiyi vse she v zmozi vtekti vid fagosomi ale ne mozhut efektivno ruhatisya po mikrotrubochkah cherez sho zagalna patogennist znizhuyetsya Riketsiyi mozhut poshiryuvatisya u rizni organi lyudskogo tila sho inodi prizvodit do rozvitku fatalnih uskladnen Viyavleno pryamu korelyaciyu mizh visokim bakterijnim navantazhennyam v krovi pri doslidzhenni v polimeraznij lancyugovij reakciyi PLR i tyazhkistyu zahvoryuvannya Koli paciyenti yaki ye VIL pozitivnimi infikuyutsya pevnimi shtami virusu cucugamushi yihnye virusne navantazhennya mozhe rizko znizhuvatisya Zaproponovano gipotezu yaka polyagaye v tomu sho VIL infikovani paciyenti yaki zahvoryuyut na cucugamushi mayut potuzhnu imunnu vidpovid proti zbudnika i ce efektivno protidiye VIL Tomu na sogodni provodyat aktivni doslidzhennya cogo fenomenu Klinichni oznakiZagalni proyavi Inokulyaciya vidbuvayetsya bezbolisno i nepomitno Inkubacijnij period trivaye 6 20 dniv v serednomu 10 dniv Z pochatkom hvorobi lyudi mozhut vidchuvati golovnij bil oznob anoreksiyu ta zagalnu apatiyu Z yavlyayetsya limfadenopatiya kon yunktivit garyachka yaka zvichajno dosyagaye 40 40 5 S U nastupni 2 3 dni stan paciyentiv znachno pogirshuyetsya Posilyuyetsya golovnij bil ne znimayetsya prijomom zvichajnih analgetikiv oznaki intoksikaciyi narostayut Vinikaye bezsonnya hvori stayut drativlivimi Vinikaye dosit silnij bil u vsomu tili i osoblivo v popereku U bilshosti hvorih protyagom pershih 2 3 dniv hvorobi z yavlyayetsya giperemiya shkiri oblichchya i shiyi in yekciya sudin skler a v okremih hvorih mozhna viyaviti plyamistij visip na kon yunktivah Na vidminu vid epidemichnogo visipnogo tifu giperemiya glotki pri cucugamushi obumovlena ne tilki in yekciyeyu sudin ale j zapalnimi zminami slizovoyi obolonki Nayavnist faringitu i traheobronhitu obumovlyuye poyavu napoleglivogo kashlyu U legenyah yak pravilo ob yektivnih zmin ne viyavlyayut Zbilshennya pechinki i selezinki sposterigayut z 3 4 go dnya hvorobi Pervinnij afekt Malenka bezbolisna papula spochatku z yavlyayetsya na misci zarazhennya i postupovo zbilshuyetsya do 0 3 do 3 sm Utvoryuyetsya vezikula potim na yiyi misci virazka yaka vkrita strupom i otochena dilyankoyu giperemiyi Ce i ye pervinnij afekt yakij osoblivo u legkih vipadkah sponukaye paciyenta zvernutisya po medichnu dopomogu Lokalizaciya pervinnogo afektu najriznomanitnisha na shiyi tulubi pahvovih i pahovih oblastyah na sidnicyah nizhnih kincivkah Trivalist isnuvannya pervinnogo afektu do zniknennya abo rubcyuvannya blizko 3 tizhniv Visip Harakternoyu oznakoyu ye visip yakij sposterigayut praktichno u vsih hvorih Vin z yavlyayetsya na 4 7 j den hvorobi ryasnij harakterizuyetsya polimorfizmom Spochatku z yavlyayutsya plyami diametrom 5 10 mm i rozeoli diametrom 3 5 mm yaki znikayut pri natisnenni abo roztyaguvanni shkiri Potim na plyamah z yavlyayutsya papuli U tyazhkih vipadkah mozhlive gemoragichne peretvorennya visipu i pri roztyaguvanni shkiri povnistyu elementi ne znikayut Visip spochatku roztashovuyetsya na grudyah i zhivoti potim poshiryuyetsya na ves tulub verhni ta nizhni kincivki a u chastini hvorih visipannya z yavlyayutsya i na oblichchi Na shkiri stop i dolon visip zazvichaj vidsutnij Pri tyazhkih formah mozhliva poyava novih elementiv visipu pidsipannya Znikaye cherez 3 6 dniv na jogo misci mozhlive lushennya shkiri a za nayavnosti gemoragichnogo peretvorennya visipki pigmentaciya Limfadenopatiya Cucugamushi vidriznyayetsya vid inshih riketsioziv rozvitkom generalizovanoyi limfadenopatiyi Pershim z yavlyayetsya regionarnij limfadenit lokalizaciya jogo zalezhit vid miscya roztashuvannya pervinnogo afektu Yaksho v dilyanci pervinnogo afektu hvorij ne vidchuvaye nepriyemnih vidchuttiv to zbilsheni zapaleni regionarni limfatichni vuzli yak pravilo bolyat na sho hvorij zvertaye uvagu Ce dozvolyaye bilsh cilespryamovano shukati i pervinnij afekt adzhe v pochatkovomu periodi hvorobi vin mozhe buti duzhe nevelikim Urazheni limfatichni vuzli dosyagayut diametru 1 5 2 sm voni bolyuchi pri palpaciyi ale ne spayani z shkiroyu abo pidshkirnoyu klitkovinoyu konturi yih chitki konsistenciya pomirno elastichna nagnoyennya vuzliv ne vidbuvayetsya Shkira nad zbilshenimi vuzlami ne zminena Cherez kilka dniv krim urazhennya regionarnih limfatichnih vuzliv rozvivayetsya generalizovana limfadenopatiya sho takozh ye vidminnistyu cucugamushi vid inshih riketsioziv Cej simptom sposterigayut majzhe u vsih hvorih Na vidminu vid regionarnogo limfadenitu inshi grupi limfatichnih vuzliv bezbolisni pri palpaciyi i zbilshennya yih mensh virazheno Rozmiri limfatichnih vuzliv shijnih pahvovih pahvinnih tosho zazvichaj ne perevishuyut 1 sm Generalizovana limfadenopatiya pochinaye viyavlyatisya z 4 5 go dnya hvorobi Inshi Zmini sercevo sudinnoyi sistemi harakterizuyutsya bradikardiyeyu v pochatkovomu periodi hvorobi a pri rozvitku miokarditu yakij sposterigayut dosit chasto bradikardiya zminyuyetsya virazhenoyu tahikardiyeyu do 120 140 udariv za hvilinu Arterialnij tisk yak pravilo znizhenij Zmini organiv dihannya harakterizuyutsya rozvitkom traheyitu i traheobronhitu v pochatkovomu periodi hvorobi Pri tyazhkih formah zahvoryuvannya v periodi rozpalu z yavlyayutsya oznaki urazhennya legen u viglyadi svoyeridnoyi pnevmoniyi Ce obumovleno specifichnim urazhennyam dribnih sudin intersticialnoyi tkanini legeniv rozvivayutsya dribni riketsiozni granulomi podibni za patomorfologiyeyu do granulom pri epidemichnomu visipnomu tifi Odnak pri cucugamushi legeni urazhayutsya znachno chastishe nizh pri epidemichnomu visipnomu tifi Krim specifichnih riketsioznih pnevmonij mozhut buti i pnevmoniyi zumovleni nasharuvannyam vtorinnoyi bakterialnoyi infekciyi Ci pnevmoniyi harakterizuyutsya bilsh poshirenoyu zapalnoyu infiltraciyeyu vognishevi ta navit chastkovi Zbilshennya pechinki vidznachayetsya vidnosno ridko hocha v okremih hvorih mozhut buti znachni zmini pechinki z rozvitkom zhovtyanici Selezinka zbilshuyetsya znachno pochinayuchi z 3 4 go dnya hvorobi priblizno v polovini hvorih Zmini centralnoyi nervovoyi sistemi shozhi iz takimi sho yih sposterigayut u hvorih na epidemichnij visipnij tif Turbuye silnij golovnij bil hvori drativlivi zbudzheni porushuyetsya svidomist mozhut z yavitisya galyucinaciyi chastishe zorovi vinikaye delirij marennya U 20 hvorih u periodi rozpalu z yavlyayetsya gikavka chasto sposterigayetsya zagalnij tremor m yazovi posmikuvannya a inodi i sudomi Poyava ostannih u prognostichnomu vidnoshenni ye vkraj nespriyatlivoyu oznakoyu Meningealni simptomi sposterigayut vidnosno ridko Urazhennya nirok ce perevazhno gostrij vognishevij abo difuznij intersticialnij nefrit DiagnostikaNa EKG viyavlyayut zmini harakterni dlya urazhennya miokarda prichomu voni zberigayutsya i v periodi rekonvalescenciyi protyagom 3 4 tizhniv Pidtverdzhennyam diagnozu ye viyavlennya specifichnih antitil za dopomogoyu serologichnih reakcij a takozh vidilennya kulturi zbudnikiv u doslidzhennyah na bilih mishah biologichna proba Specifichnoyu ye reakciya zv yazuvannya komplementu RZK iz diagnostikumom iz riketsij cucugamushi Titri RZK narostayut do 3 go tizhnya hvorobi potim pochinayut znizhuvatisya Tochnishimi i rekomendovanimi VOOZ ye reakciya nepryamoyi imunoflyuorescenciyi RNIF ta imunoperoksidaznij test LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Golovnim u likuvanni ye etiotropna terapiya Zastosovuyut peroralno perevazhno doksiciklin do yakogo perevazhno chutlivi vsi riketsiyi Jogo priznachayut u dozi 0 1 g 1 2 razi na dobu protyagom 7 10 dniv Ne vitrimuvannya terminiv trivalosti likuvannya mozhe prizvesti do poyavi recidivu Mozhlivim ye vikoristannya makrolidiv rifampicinu znachno ridshe levomicetinu hloramfenikol U razi tyazhkogo perebigu i nemozhlivosti kovtannya pigulok vkazani antibiotiki vvodyat parenteralno ProfilaktikaOsnovne znachennya v profilaktici vidvodyat borotbi z klishami individualnim zastosuvannya akaricidiv i nosinnyu zahisnogo odyagu Prijom doksiciklinu 1 raz na tizhden po 0 2 g pri znahodzhenni v endemichnih oseredkah infekciyi povnistyu zahishaye vid rozvitku zahvoryuvannya Protektivnij efekt sposterigayetsya pri profilaktichnomu prijomi doksiciklinu v pershi 3 dni ta nadali shotizhnya protyagom 6 tizhniv pislya viyavlennya prismoktuvannya lichinok klishiv Specifichna profilaktika ne rozroblena PrimitkiZyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 stor 115 Takozh sinonimi krasnotelkovij riketsioz beregova garyachka tropichnij klishovij visipnij tif garyachka kedani akamushi klishova garyachka Sumatri malajskij silskij tif garyachka Novoyi Gvineyi DzherelaVozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi U 3 t K Zdorov ya 2002 T 2 658 s ISBN 5 311 01249 8 David J Cennimo Arry Dieudonne Scrub Typhus Updated Oct 01 2015 Medscape Drugs amp Diseases Pediatrics General Medicine Chief Editor Russell W Steele 1 angl Watt G Walker DH Scrub typhus Guerrant RL Walker DH Weller PF eds Tropical Infectious Diseases Principles Pathogens and Practice 2nd ed Philadelphia PA Elsevier Churchill Livingstone 2006 Vol 1 Chapter 52 angl Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam Pod red V M Semenova M MIA 2008 745 s ros LiteraturaRukovodstvo po infekcionnym boleznyam Voenno med akad Pod red Yu V Lobzina 3 e izd dop i pererab SPb Foliant 2003 1036 s ros