Тійт Куузік (ест. Tiit Kuusik; справжнє ім'я Дітріх Янович Куузік; 1911–1990) — естонський, радянський оперний співак (баритон), педагог. Народний артист СРСР (1954). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1950, 1952).
Тійт Куузік | |
---|---|
ест. Tiit Kuusik каз. Куузик Тийт | |
Основна інформація | |
Дата народження | 11 (24) вересня 1911 або 11 вересня 1911 |
Місце народження | Пярну, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 15 серпня 1990 (78 років) або 1990 |
Місце смерті | Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
Поховання | Метсакальмісту |
Громадянство | Російська імперія, Естонія і СРСР |
Професії | оперний співак |
Освіта | Естонська академія музики й театру |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди |
Життєпис
Дітріх Куузік народився 29 серпня 1911 року в Пернові (нині — Пярну, Естонія). Виріс у Пярну, де здобув середню освіту в гімназії для хлопчиків. Виступав у шкільному танцювальному оркестрі, граючи на скрипці, віолончелі та ударних музичних інструментах, співав у шкільному хорі хлопчиків. Після закінчення гімназії брав уроки співу у викладача вокалу Олени Ребасельт. У 1938 році закінчив Талліннську консерваторію (нині Естонська академія музики та театру) за класом Олександра Ардера.
У 1938—1940 роках — соліст Віденської Фольксопер (Австрія). У 1942—1943 роках — соліст Кассельської опери (Німеччина).
У 1940–1941 і в 1944 — 1988 роках — соліст Театру «Естонія» (з 1949 — Естонський театр опери та балету, нині Національна опера «Естонія») в Таллінні. Виконав партії у 46 операх та одній опереті.
Виступав як соліст Естонського національного чоловічого хору.
Вів концертну діяльність. Виступав як камерний співак, будучи одним із найкращих інтерпретаторів естрадної камерної музики. У його репертуарі понад 600 пісень та романсів, твори Франца Шуберта, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса, Петра Чайковського, Сергія Рахманінова , Яна Сибеліуса, Евальда Aава, Марта Саара, Артура, Еугена та Віллема Каппів, Едуарда Оя, Густава Ернесакса.
Брав участь у виконанні ораторіально-кантатних творів — «Симфонія № 9» Людвіга ван Бетховена, «Uus isamaa» Едварда Гріга, «» Йозефа Гайдна, « Carmina Burana» Карла Орфа, «Місячна ораторія» Ейно Тамберга, «Калевіпоег» Торміса Вельйо.
Його перший сольний концерт відбувся у Великій залі Ленінградської філармонії 16 березня 1946 року.
Лауреат багатьох міжнародних конкурсів вокалістів.
Гастролював містами СРСР і за кордоном. Співав у Великому театрі Москви, Шведській королівській опері .
З 1940 року викладав у Талліннській консерваторії (з 1947 — професор). Серед його учнів — Георг Отс, А. Кюльванд, Е. Лєпа, Р. Аланго та А. Роолайд.
Член Театральної спілки Естонії з 1945 року.
Депутат Верховної Ради Естонської РСР 5-го скликання.
Помер 15 серпня 1990 року в Таллінні на 79-му році життя. Похований на Лісовому цвинтарі .
Родина
- Син — Кайдо Куузік
Партії
- «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського — Онєгін
- «Борис Годунов» Модеста Мусоргського — Борис Годунов
- «Ріголетто» Дж. Верді — Ріголетто
- «Севільський цирульник» Дж. Россіні — Фігаро
- «Фауст» Ш. Гуно — Мефістофель
- Еугена Каппа — Раю
- Е. А. Каппа — Вамбо
- А. Г. Рубінштейна — Демон
- «Князь Ігор» Олександра Бородіна — князь Ігор
- «Отелло» Дж. Верді — Яго
- «Бал-маскарад» Дж. Верді — Ренато
- «Травіата» Дж. Верді — Жермон
- «Паяци» Р. Леонкавалло — Тоніо та Сільвіо
- «Бойове хрещення» Густава Ернесакса — Рауд
- «Руслан і Людмила» Михайла Глінки — Руслан
- «Микита Вершинін» Дмитра Кабалевського — Вершинін
- «Тоска» Дж. Пуччіні — Скарпіа
- «Лембіту» — Лембіту
- «Кармен» Ж. Бізе — Ескамільйо
- «Летючий голландець» Р. Вагнера — Голландець
- «Віденська кров» Й. Штрауса — Прем'єр-міністр
- Дж. Верді — Міллер
- «Аттіла» Дж. Верді — Еціо
- «Берег бур» Густава Ернесакса — граф Унгерн-Штернберг
- «Алеко» Сергія Рахманінова — Алеко
- «Плащ» Дж. Пуччіні — Мікеле
- «Садко» Миколи Римського-Корсакова — Külmataat
- «Пікова дама» Петра Чайковського — Томський
- «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова — Брудний
- «Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова — Сальєрі
- «Аїда» Дж. Верді — Амонасро
- «Трубадур» Дж. Верді — Ді Луна
- «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті — Енріко
Ушанування пам'яті
- 1993 року музично-співацьке товариство "Естонія " заснувало фонд імені Тійта Куузіка для організації та підтримки конкурсів співаків.
- З 1994 року Музично-співоче товариство « Естонія» організує Міжнародний конкурс вокалістів імені Тійта Куузіка.
Нагороди та звання
- Перша премія Міжнародного конкурсу вокалістів у Відні (1938)
- Заслужений артист Естонської РСР (1945)
- Народний артист Естонської РСР (1952)
- Народний артист СРСР (1954)
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виконання великої партії в оперному спектаклі «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського
- Сталінська премія другого ступеня (1952) — за виконання партії Раю в оперному спектаклі «Співак свободи» Е. Каппа
- Державна премія Естонської РСР (1949, 1959, 1967)
- Орден Леніна (1956)
- Орден Жовтневої Революції (1986)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
- Орден Дружби народів (1981)
- Орден «Знак Пошани» (1965)
- медалі
Примітки
- Куузик Тийт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Kuusik, Tiit - Eesti Entsüklopeedia. etbl.teatriliit.ee. Процитовано 28 лютого 2023.
- Некрополь. оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 3 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 19 листопада 2010.
Посилання
- Куузік Тійт — стаття з Великої радянської енциклопедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tijt Kuuzik est Tiit Kuusik spravzhnye im ya Ditrih Yanovich Kuuzik 1911 1990 estonskij radyanskij opernij spivak bariton pedagog Narodnij artist SRSR 1954 Laureat dvoh Stalinskih premij drugogo stupenya 1950 1952 Tijt Kuuzikest Tiit Kuusik kaz Kuuzik TijtOsnovna informaciyaData narodzhennya11 24 veresnya 1911 abo 11 veresnya 1911 1911 09 11 Misce narodzhennyaPyarnu Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 1 Data smerti15 serpnya 1990 1990 08 15 78 rokiv abo 1990Misce smertiTallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuGromadyanstvoRosijska imperiya Estoniya i SRSRProfesiyiopernij spivakOsvitaEstonska akademiya muziki j teatruSpivackij golosbaritonInstrumentivokal d Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuuzik ZhittyepisDitrih Kuuzik narodivsya 29 serpnya 1911 roku v Pernovi nini Pyarnu Estoniya Viris u Pyarnu de zdobuv serednyu osvitu v gimnaziyi dlya hlopchikiv Vistupav u shkilnomu tancyuvalnomu orkestri grayuchi na skripci violoncheli ta udarnih muzichnih instrumentah spivav u shkilnomu hori hlopchikiv Pislya zakinchennya gimnaziyi brav uroki spivu u vikladacha vokalu Oleni Rebaselt U 1938 roci zakinchiv Tallinnsku konservatoriyu nini Estonska akademiya muziki ta teatru za klasom Oleksandra Ardera U 1938 1940 rokah solist Videnskoyi Folksoper Avstriya U 1942 1943 rokah solist Kasselskoyi operi Nimechchina U 1940 1941 i v 1944 1988 rokah solist Teatru Estoniya z 1949 Estonskij teatr operi ta baletu nini Nacionalna opera Estoniya v Tallinni Vikonav partiyi u 46 operah ta odnij opereti Vistupav yak solist Estonskogo nacionalnogo cholovichogo horu Viv koncertnu diyalnist Vistupav yak kamernij spivak buduchi odnim iz najkrashih interpretatoriv estradnoyi kamernoyi muziki U jogo repertuari ponad 600 pisen ta romansiv tvori Franca Shuberta Roberta Shumana Jogannesa Bramsa Petra Chajkovskogo Sergiya Rahmaninova Yana Sibeliusa Evalda Aava Marta Saara Artura Eugena ta Villema Kappiv Eduarda Oya Gustava Ernesaksa Brav uchast u vikonanni oratorialno kantatnih tvoriv Simfoniya 9 Lyudviga van Bethovena Uus isamaa Edvarda Griga Jozefa Gajdna Carmina Burana Karla Orfa Misyachna oratoriya Ejno Tamberga Kalevipoeg Tormisa Veljo Jogo pershij solnij koncert vidbuvsya u Velikij zali Leningradskoyi filarmoniyi 16 bereznya 1946 roku Laureat bagatoh mizhnarodnih konkursiv vokalistiv Gastrolyuvav mistami SRSR i za kordonom Spivav u Velikomu teatri Moskvi Shvedskij korolivskij operi Z 1940 roku vikladav u Tallinnskij konservatoriyi z 1947 profesor Sered jogo uchniv Georg Ots A Kyulvand E Lyepa R Alango ta A Roolajd Chlen Teatralnoyi spilki Estoniyi z 1945 roku Deputat Verhovnoyi Radi Estonskoyi RSR 5 go sklikannya Pomer 15 serpnya 1990 roku v Tallinni na 79 mu roci zhittya Pohovanij na Lisovomu cvintari Rodina Sin Kajdo KuuzikPartiyi Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Onyegin Boris Godunov Modesta Musorgskogo Boris Godunov Rigoletto Dzh Verdi Rigoletto Sevilskij cirulnik Dzh Rossini Figaro Faust Sh Guno Mefistofel Eugena Kappa Rayu E A Kappa Vambo A G Rubinshtejna Demon Knyaz Igor Oleksandra Borodina knyaz Igor Otello Dzh Verdi Yago Bal maskarad Dzh Verdi Renato Traviata Dzh Verdi Zhermon Payaci R Leonkavallo Tonio ta Silvio Bojove hreshennya Gustava Ernesaksa Raud Ruslan i Lyudmila Mihajla Glinki Ruslan Mikita Vershinin Dmitra Kabalevskogo Vershinin Toska Dzh Puchchini Skarpia Lembitu Lembitu Karmen Zh Bize Eskamiljo Letyuchij gollandec R Vagnera Gollandec Videnska krov J Shtrausa Prem yer ministr Dzh Verdi Miller Attila Dzh Verdi Ecio Bereg bur Gustava Ernesaksa graf Ungern Shternberg Aleko Sergiya Rahmaninova Aleko Plash Dzh Puchchini Mikele Sadko Mikoli Rimskogo Korsakova Kulmataat Pikova dama Petra Chajkovskogo Tomskij Careva narechena Mikoli Rimskogo Korsakova Brudnij Mocart i Salyeri Mikoli Rimskogo Korsakova Salyeri Ayida Dzh Verdi Amonasro Trubadur Dzh Verdi Di Luna Lyuchiya di Lammermur G Donicetti EnrikoUshanuvannya pam yati1993 roku muzichno spivacke tovaristvo Estoniya zasnuvalo fond imeni Tijta Kuuzika dlya organizaciyi ta pidtrimki konkursiv spivakiv Z 1994 roku Muzichno spivoche tovaristvo Estoniya organizuye Mizhnarodnij konkurs vokalistiv imeni Tijta Kuuzika Nagorodi ta zvannyaPersha premiya Mizhnarodnogo konkursu vokalistiv u Vidni 1938 Zasluzhenij artist Estonskoyi RSR 1945 Narodnij artist Estonskoyi RSR 1952 Narodnij artist SRSR 1954 Stalinska premiya drugogo stupenya 1950 za vikonannya velikoyi partiyi v opernomu spektakli Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo Stalinska premiya drugogo stupenya 1952 za vikonannya partiyi Rayu v opernomu spektakli Spivak svobodi E Kappa Derzhavna premiya Estonskoyi RSR 1949 1959 1967 Orden Lenina 1956 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1986 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 Orden Druzhbi narodiv 1981 Orden Znak Poshani 1965 medaliPrimitkiKuuzik Tijt Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kuusik Tiit Eesti Entsuklopeedia etbl teatriliit ee Procitovano 28 lyutogo 2023 Nekropol originalu za 4 listopada 2009 Procitovano 3 listopada 2011 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 19 listopada 2010 PosilannyaKuuzik Tijt stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi