Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Жан Сібе ліус швед Jean Sibelius повне ім я Johan Julius Christian Sibelius 8 грудня 1865 Гямеенлінна 20 вересня 1957

Ян Сібеліус

Ян Сібеліус

Ян (Жан) Сібе́ліус (швед. Jean Sibelius ); повне ім'я Johan Julius Christian Sibelius (8 грудня 1865, Гямеенлінна — 20 вересня 1957, Ярвенпяа) — фінський композитор шведського походження. Вважається головним композитором Фінляндії та одним з найзначніших композиторів світу. Разом з Еліасом Леннротом та Йоганом Людвігом Рунебергом вважається видатним представником «золотої доби» фінського мистецтва періоду 1880–1910 років.

Сібеліус Ян
Жан Сібеліус
image
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Johan Julius Christian Sibelius
Дата народження 8 грудня 1865(1865-12-08)
Місце народження Гямеенлінна
Дата смерті 20 вересня 1957(1957-09-20) (91 рік)
Місце смерті Ярвенпяа
Причина смерті геморагічний інсульт і ішемічний інсульт
Роки активності з 1892
Громадянство image Фінляндія
Національність швед
Професія диригент, композитор, скрипаль
Освіта Академія імені Сібеліуса (1889) і Гельсінський університет
Вчителі Мартін Вегеліус, d, d, d, Роберт Каянус, d і d
Інструменти скрипка і фортепіано
Жанр опера, симфонія, струнний квартет, скрипковий концерт, симфонічна поема, камерна музика
Псевдоніми Jean Sibelius
Заклад Гельсінський університет
Нагороди
Батько d[1]
Мати d[1]
Діти (6) d, d і d
Автограф image
Сайт про Яна Сібеліуса
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Ян Сібеліус народився 8 грудня 1865 року в Гямеенлінні (шведська назва Тавастехус) у Фінляндії. Був другим із трьох дітей доктора Крістіана Густава Сібеліуса і Марії Шарлотти Борг. Хоч у родині підтримувалися шведські культурні традиції, що беруть початок від пращурів композитора, його віддали у фінську середню школу. В 1885 році вступив до Імператорського університету в Гельсінкі — та його не приваблювала професія юриста: незабаром він перейшов до Музичного інституту, де став найяскравішим учнем . Багато його ранніх творів для камерних ансамблів виконувалися студентами та викладачами інституту. В 1889 році Сібеліус отримав державну стипендію для навчання композиції й теорії музики в А. Беккера в Берліні. Наступного року брав уроки у К. Гольдмарка і Р. Фукса у Відні.

Після повернення Сібеліуса до Фінляндії відбувся його офіційний дебют як композитора: була виконана симфонічна поема Куллерво (Kullervo), ор. 7, для солістів, чоловічого хору й оркестру — за одним зі сказань фінського народного епосу Калевала. Це були роки небаченого патріотичного підйому, і Сібеліуса негайно проголосили музичною надією нації. Незабаром він одружився з Айно Ярнефельт, батьком якої був відомий генерал-губернатор, що очолював національний рух.

За Куллерво пішли симфонічна поема Казка (En Saga), ор. 9 (1892); сюїта Карелія (Karelia), ор. 10 й 11 (1893); Весняна пісня (Vrsng), ор. 16 (1894) і сюїта Леммінкяйнен (Lemminkissarja), ор. 22 (1895). У 1897 році Сібеліус брав участь у конкурсі на заміщення посади викладача музики в університеті, але зазнав невдачі, після чого друзі переконали сенат заснувати для нього щорічну стипендію у 3000 фінських марок.

Помітний вплив на ранню творчість Сібеліуса зробили два фінських музиканти: мистецтву оркестровки його навчав Роберт Каянус, диригент і засновник Асоціації гельсінкських оркестрів, а наставником в області симфонічної музики був музичний критик К. Т. Флодін. Прем'єра Першої симфонії Сібеліуса відбулася в Гельсінкі (1899). У цьому жанрі композитор написав ще 6 творів — останньої була Сьома симфонія (одночастинна Fantasia sinfonica), ор. 105, вперше виконана в 1924 році в Стокгольмі. Міжнародну популярність Сібеліус завоював саме завдяки симфоніям, але популярністю користуються і його скрипковий концерт, й численні симфонічні поеми, наприклад, «Донька Півночі» (Pohjolan tytär), «Нічна скачка і схід сонця» (Nattlig ritt och soluppgang), «Туонельський лебідь» (Tuonelen joutsen) і «Тапіола» (Tapiola).

image
Ян Сібеліус.
Портрет роботи Акселі Галлен-Каллела

Більшість творів Сібеліуса для драматичного театру (усього їх шістнадцять) — свідчення його особливої схильності до театральної музики: зокрема, це симфонічна поема «Фінляндія» (1899) і «Смутний вальс» (Valse triste) з музики до п'єси шурина композитора А. Ярнефельта Смерть (Kuolema); п'єса була вперше поставлена у Гельсінкі в 1903 році. Багато пісень і хорові твори Сібеліуса часто звучали у нього на батьківщині, але за її межами майже невідомі: очевидно, їхньому поширенню заважав мовний бар'єр, а крім того, вони позбавлені характерних переваг його симфоній і симфонічних поем. Сотні фортепіанних і скрипкових п'єс та кілька салонних сюїт для оркестру ще більше поступаються найкращим творам композитора, приводячи в зніяковілість навіть найвідданіших шанувальників його таланту.

Творча діяльність Сібеліуса фактично завершилася в 1926 році симфонічною поемою Тапіола, ор. 112. Понад 30 років музичний світ чекав від композитора нових творів — особливо його Восьмої симфонії, про яку стільки говорилося; однак очікування не втілилися. У ці роки Сібеліус писав лише невеликі п'єси, зокрема масонську музику і пісні.

Його творчість отримує визнання головним чином в англо-саксонських країнах. У 1903–1921 роках він п'ять разів приїжджав в Англію диригувати своїми творами, а в 1914 році відвідав США, де під його керуванням у рамках музичного фестивалю в Коннектикуті пройшла прем'єра симфонічної поеми Океаниді (Aallottaret). Популярність Сібеліуса в Англії й США досягла свого піку до середини 1930-х років. Такі відомі англійські письменники як , Сесил Грій, Ернест Ньюмен і Констант Ламберт, захоплювалися ним як видатним композитором свого часу, гідним спадкоємцем Бетховена. Серед найпалкіших прихильників Сібеліуса в США — О. Даунс, музичний критик «Нью-Йорк таймс», і С. Кусевицкий, диригент Бостонського симфонічного оркестру; в 1935 році, коли музика Сібеліуса пролунала по радіо у виконанні Нью-Йоркського філармонічного оркестру, слухачі обрали композитора своїм «улюбленим симфоністом».

З 1940 року інтерес до музики Сібеліуса помітно падає: лунають голоси, що піддають сумніву його новаторство в області форми. Сібеліус не створив своєї школи й не зробив прямого впливу на композиторів наступного покоління. Проте у наші дні його звичайно ставлять в один ряд з такими представниками пізнього романтизму як Ріхард Штраус й . При цьому в Фінляндії йому відводили й відводять набагато важливішу роль: тут він визнаний великим національним композитором, символом величі країни.

Ще при житті Сібеліус був вшанований так, як вшановували лише деяких художників. Досить згадати численні вулиці Сібеліуса, парки Сібеліуса, щорічний музичний фестиваль «Тиждень Сібеліуса». В 1939 році «Альма-матер» композитора, Музичний інститут, одержав назву Академії імені Сібеліуса. Ім'ям цього композитора названо популярний нотний редактор — Sibelius, а також астероїд 1405 Sibelius. Помер Сібеліус в Ярвенпяа 20 вересня 1957 року.

Вибрані твори

Див. також:

Симфонії

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Симфонічні поеми

  • «Леммінкяйнен», симфонічна поема для оркестру, Op. 22 (1895)
  • «Куллерво», симфонічна поема для оркестру, соло і хору, Op. 7 (1892)
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Інші твори для оркестру

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Камерна музика

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Музика до театральних вистав

  • «Kuningas Kristian II», музика до п'єси А. Паула, Op. 27 (1898)
  • , сюїта, музика до драми Моріса Метерлінка, Op. 46 (1905)
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Вокальні та хорові твори

Кака

Твори для фортепіано

Фінляндія

Інші твори

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Сібеліус та Україна

Український поет-модерніст Микола Бажан включив до циклу «Нічні концерти» вірш «Вальс Сібеліуса в Ленінграді»:

  • Прозорість пригашеної світлотіні
  • Прозорість на небі, на плесі, на серці,
  • Прозорість в сумирнім і журнім кружінні
  • Прошептаних скрипками вальсових терцій...

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Сібеліус називав себе на французький манер Жаном фр. Jean, тому у світовій практиці використовується саме цей варіант імені. В Україні, під впливом російської традиції, використовується варіант «Ян».
  3. Микола Бажан. Том 1. Вальс Сібеліуса в Ленінграді. — Київ, 1984. — С.616-617

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean Sibelius
  • Академія Яна Сібеліуса [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (фін.) (англ.)
  • Сайт присвячений Яну Сібеліусу [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.] (фін.) (швед.) (англ.)
  • «Исполин финской музыки — Ян Сибелиус».[недоступне посилання з серпня 2019] Програма Олександра Журбіна на радіо «Орфей» (MP3) (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yan Zhan Sibe lius shved Jean Sibelius povne im ya Johan Julius Christian Sibelius 8 grudnya 1865 Gyameenlinna 20 veresnya 1957 Yarvenpyaa finskij kompozitor shvedskogo pohodzhennya Vvazhayetsya golovnim kompozitorom Finlyandiyi ta odnim z najznachnishih kompozitoriv svitu Razom z Eliasom Lennrotom ta Joganom Lyudvigom Runebergom vvazhayetsya vidatnim predstavnikom zolotoyi dobi finskogo mistectva periodu 1880 1910 rokiv Sibelius YanZhan SibeliusZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya Johan Julius Christian SibeliusData narodzhennya 8 grudnya 1865 1865 12 08 Misce narodzhennya GyameenlinnaData smerti 20 veresnya 1957 1957 09 20 91 rik Misce smerti YarvenpyaaPrichina smerti gemoragichnij insult i ishemichnij insultRoki aktivnosti z 1892Gromadyanstvo FinlyandiyaNacionalnist shvedProfesiya dirigent kompozitor skripalOsvita Akademiya imeni Sibeliusa 1889 i Gelsinskij universitetVchiteli Martin Vegelius d d d Robert Kayanus d i dInstrumenti skripka i fortepianoZhanr opera simfoniya strunnij kvartet skripkovij koncert simfonichna poema kamerna muzikaPsevdonimi Jean SibeliusZaklad Gelsinskij universitetNagorodi d 1953 d 1935 d 2018 medal Gete za mistectvo i nauku 1935 Batko d 1 Mati d 1 Diti 6 d d i dAvtografSajt pro Yana Sibeliusa Fajli u VikishovishiBiografiyaYan Sibelius narodivsya 8 grudnya 1865 roku v Gyameenlinni shvedska nazva Tavastehus u Finlyandiyi Buv drugim iz troh ditej doktora Kristiana Gustava Sibeliusa i Mariyi Sharlotti Borg Hoch u rodini pidtrimuvalisya shvedski kulturni tradiciyi sho berut pochatok vid prashuriv kompozitora jogo viddali u finsku serednyu shkolu V 1885 roci vstupiv do Imperatorskogo universitetu v Gelsinki ta jogo ne privablyuvala profesiya yurista nezabarom vin perejshov do Muzichnogo institutu de stav najyaskravishim uchnem Bagato jogo rannih tvoriv dlya kamernih ansambliv vikonuvalisya studentami ta vikladachami institutu V 1889 roci Sibelius otrimav derzhavnu stipendiyu dlya navchannya kompoziciyi j teoriyi muziki v A Bekkera v Berlini Nastupnogo roku brav uroki u K Goldmarka i R Fuksa u Vidni Pislya povernennya Sibeliusa do Finlyandiyi vidbuvsya jogo oficijnij debyut yak kompozitora bula vikonana simfonichna poema Kullervo Kullervo or 7 dlya solistiv cholovichogo horu j orkestru za odnim zi skazan finskogo narodnogo eposu Kalevala Ce buli roki nebachenogo patriotichnogo pidjomu i Sibeliusa negajno progolosili muzichnoyu nadiyeyu naciyi Nezabarom vin odruzhivsya z Ajno Yarnefelt batkom yakoyi buv vidomij general gubernator sho ocholyuvav nacionalnij ruh Za Kullervo pishli simfonichna poema Kazka En Saga or 9 1892 syuyita Kareliya Karelia or 10 j 11 1893 Vesnyana pisnya Vrsng or 16 1894 i syuyita Lemminkyajnen Lemminkissarja or 22 1895 U 1897 roci Sibelius brav uchast u konkursi na zamishennya posadi vikladacha muziki v universiteti ale zaznav nevdachi pislya chogo druzi perekonali senat zasnuvati dlya nogo shorichnu stipendiyu u 3000 finskih marok Pomitnij vpliv na rannyu tvorchist Sibeliusa zrobili dva finskih muzikanti mistectvu orkestrovki jogo navchav Robert Kayanus dirigent i zasnovnik Asociaciyi gelsinkskih orkestriv a nastavnikom v oblasti simfonichnoyi muziki buv muzichnij kritik K T Flodin Prem yera Pershoyi simfoniyi Sibeliusa vidbulasya v Gelsinki 1899 U comu zhanri kompozitor napisav she 6 tvoriv ostannoyi bula Soma simfoniya odnochastinna Fantasia sinfonica or 105 vpershe vikonana v 1924 roci v Stokgolmi Mizhnarodnu populyarnist Sibelius zavoyuvav same zavdyaki simfoniyam ale populyarnistyu koristuyutsya i jogo skripkovij koncert j chislenni simfonichni poemi napriklad Donka Pivnochi Pohjolan tytar Nichna skachka i shid soncya Nattlig ritt och soluppgang Tuonelskij lebid Tuonelen joutsen i Tapiola Tapiola Yan Sibelius Portret roboti Akseli Gallen Kallela Bilshist tvoriv Sibeliusa dlya dramatichnogo teatru usogo yih shistnadcyat svidchennya jogo osoblivoyi shilnosti do teatralnoyi muziki zokrema ce simfonichna poema Finlyandiya 1899 i Smutnij vals Valse triste z muziki do p yesi shurina kompozitora A Yarnefelta Smert Kuolema p yesa bula vpershe postavlena u Gelsinki v 1903 roci Bagato pisen i horovi tvori Sibeliusa chasto zvuchali u nogo na batkivshini ale za yiyi mezhami majzhe nevidomi ochevidno yihnomu poshirennyu zavazhav movnij bar yer a krim togo voni pozbavleni harakternih perevag jogo simfonij i simfonichnih poem Sotni fortepiannih i skripkovih p yes ta kilka salonnih syuyit dlya orkestru she bilshe postupayutsya najkrashim tvoram kompozitora privodyachi v zniyakovilist navit najviddanishih shanuvalnikiv jogo talantu Tvorcha diyalnist Sibeliusa faktichno zavershilasya v 1926 roci simfonichnoyu poemoyu Tapiola or 112 Ponad 30 rokiv muzichnij svit chekav vid kompozitora novih tvoriv osoblivo jogo Vosmoyi simfoniyi pro yaku stilki govorilosya odnak ochikuvannya ne vtililisya U ci roki Sibelius pisav lishe neveliki p yesi zokrema masonsku muziku i pisni Jogo tvorchist otrimuye viznannya golovnim chinom v anglo saksonskih krayinah U 1903 1921 rokah vin p yat raziv priyizhdzhav v Angliyu diriguvati svoyimi tvorami a v 1914 roci vidvidav SShA de pid jogo keruvannyam u ramkah muzichnogo festivalyu v Konnektikuti projshla prem yera simfonichnoyi poemi Okeanidi Aallottaret Populyarnist Sibeliusa v Angliyi j SShA dosyagla svogo piku do seredini 1930 h rokiv Taki vidomi anglijski pismenniki yak Sesil Grij Ernest Nyumen i Konstant Lambert zahoplyuvalisya nim yak vidatnim kompozitorom svogo chasu gidnim spadkoyemcem Bethovena Sered najpalkishih prihilnikiv Sibeliusa v SShA O Dauns muzichnij kritik Nyu Jork tajms i S Kusevickij dirigent Bostonskogo simfonichnogo orkestru v 1935 roci koli muzika Sibeliusa prolunala po radio u vikonanni Nyu Jorkskogo filarmonichnogo orkestru sluhachi obrali kompozitora svoyim ulyublenim simfonistom Z 1940 roku interes do muziki Sibeliusa pomitno padaye lunayut golosi sho piddayut sumnivu jogo novatorstvo v oblasti formi Sibelius ne stvoriv svoyeyi shkoli j ne zrobiv pryamogo vplivu na kompozitoriv nastupnogo pokolinnya Prote u nashi dni jogo zvichajno stavlyat v odin ryad z takimi predstavnikami piznogo romantizmu yak Rihard Shtraus j Pri comu v Finlyandiyi jomu vidvodili j vidvodyat nabagato vazhlivishu rol tut vin viznanij velikim nacionalnim kompozitorom simvolom velichi krayini She pri zhitti Sibelius buv vshanovanij tak yak vshanovuvali lishe deyakih hudozhnikiv Dosit zgadati chislenni vulici Sibeliusa parki Sibeliusa shorichnij muzichnij festival Tizhden Sibeliusa V 1939 roci Alma mater kompozitora Muzichnij institut oderzhav nazvu Akademiyi imeni Sibeliusa Im yam cogo kompozitora nazvano populyarnij notnij redaktor Sibelius a takozh asteroyid 1405 Sibelius Pomer Sibelius v Yarvenpyaa 20 veresnya 1957 roku Vibrani tvoriDiv takozh Kategoriya Tvori Yana Sibeliusa Simfoniyi Simfoniya 1 Op 39 1899 1900 Simfoniya 2 Op 43 1902 Simfoniya 3 Op 52 1907 Simfoniya 4 Op 63 1911 Simfoniya 5 Op 82 1915 1919 Simfoniya 6 Op 104 1923 Simfoniya 7 Op 105 1924 Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Simfonichni poemi Lemminkyajnen simfonichna poema dlya orkestru Op 22 1895 Kullervo simfonichna poema dlya orkestru solo i horu Op 7 1892 Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Inshi tvori dlya orkestru Uvertyura E dur JS 145 1891 Uvertyura a moll JS 144 1902 Koncert dlya skripki z orkestrom re minor Op 47 1904 1905 Kareliya uvertyura Op 10 1893 syuyita Op 11 1893 Andante festivo dlya strunnogo orkestru i litavr JS 34b 1922 1938 Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Kamerna muzika Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Muzika do teatralnih vistav Kuningas Kristian II muzika do p yesi A Paula Op 27 1898 syuyita muzika do drami Morisa Meterlinka Op 46 1905 Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Vokalni ta horovi tvori Kaka Tvori dlya fortepiano Finlyandiya Inshi tvori Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Sibelius ta UkrayinaUkrayinskij poet modernist Mikola Bazhan vklyuchiv do ciklu Nichni koncerti virsh Vals Sibeliusa v Leningradi Prozorist prigashenoyi svitlotini Prozorist na nebi na plesi na serci Prozorist v sumirnim i zhurnim kruzhinni Prosheptanih skripkami valsovih tercij PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Sibelius nazivav sebe na francuzkij maner Zhanom fr Jean tomu u svitovij praktici vikoristovuyetsya same cej variant imeni V Ukrayini pid vplivom rosijskoyi tradiciyi vikoristovuyetsya variant Yan Mikola Bazhan Tom 1 Vals Sibeliusa v Leningradi Kiyiv 1984 S 616 617PosilannyaSibelius Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean Sibelius Akademiya Yana Sibeliusa 2 veresnya 2011 u Wayback Machine fin angl Sajt prisvyachenij Yanu Sibeliusu 4 lyutogo 2007 u Wayback Machine fin shved angl Ispolin finskoj muzyki Yan Sibelius nedostupne posilannya z serpnya 2019 Programa Oleksandra Zhurbina na radio Orfej MP3 ros

Дата публікації:
Топ