Е́ліас Ле́ннрот (фін. Elias Lönnrot; 9 квітня 1802, Самматті, Фінляндія — 19 березня 1884, там само) — один із найвизначніших представників фінської культури, видатний записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала», мовознавець, лікар за освітою. Автор першої книги з ботаніки фінською мовою — «Flora Fennica – Suomen Kasvisto» (1860 рік).
Еліас Леннрот | ||||
---|---|---|---|---|
фін. Elias Lönnrot | ||||
Еліас Леннрут на портреті работи Б. Райнхольда (1872) | ||||
Народився | 9 квітня 1802[1][2][…] , Шведська Фінляндія, Швеція | |||
Помер | 19 березня 1884[1][2][…](81 рік) , Велике князівство Фінляндське, Російська імперія | |||
Громадянство | Швеція Російська імперія | |||
Національність | фін | |||
Місце проживання | Велике князівство Фінляндське d | |||
Діяльність | мовознавець, фольклорист, і етнограф | |||
Сфера роботи | мовознавство, етнографія, ботаніка, медицина[4], філологія[4], колекціонування[4] і література[4] | |||
Alma mater | Гельсінський університет[5], Королівська академія Обо, Гельсінський університет[d] і Університет Турку[5] | |||
Заклад | Гельсінський університет і Гельсінський університет[d] | |||
Magnum opus | записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала» | |||
Членство | Угорська академія наук і Прусська академія наук | |||
Конфесія | лютеранство | |||
Рід | d | |||
Родичі | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Еліас Леннрут у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в бідній сім'ї сільського кравця в приході Самматті колишньої Нюландської губернії, жив надзвичайно бідно.
По закінченні школи, спочатку шведської в Таммісаарі, а потім у Турку, тут таки вступив до університету (1822), закінчив його 1827 року. Поновив навчання в галузі медицини в університеті () і в 1832 році закінчив його.
У Каяні. «Калевала».
Спочатку 1833 року Леннрот отримав посаду районного лікаря у Східній Фінляндії, в невеликому містечку . Тут він мешкав 21 рік, до кінця 1853 року — найпліднішого періоду свого життя.
Протягом цих років Леннрот здійснив величезну роботу, збираючи фольклора і епоса «Калевала», який приніс йому світову славу. Леннрот здійснив 11 мандрівок Карелією (фінською та російською, 1828—1842), також територією східної і частиною північної Карелії (у 1832—1837, 1841—1842). Ці мандрівки здійснював пішки, з рушницею й торбиною за плечима, або в човні, як фольклорист і лінгвіст. Втім, його записи — щоденники й замітки, більшу частину з яких опубліковано, містять багато географічних і краєзнавчих відомостей: про шляхи та способи пересування, ландшафт, озера, річки, поселення, населення, його побут і промисли, економічний стан, звичаї, стан лікарської допомоги та інше. Деякі з його краєзнавчих спостережень, особливо басейну Верхньої Кемі, не втратили свого пізнавального значення.
Під час першої подорожі (1828) російською Карелією він охопив частково (Сортавала), під час другої мандрівки (літо 1832), перейшовши кордон через , Леннрот побував у Реболі, Каскеснаволок, Мінозеро і Бабій Губі (оз. Кам'яне) і через Лендери повернувся до Фінляндії — , Куопіо, Порвоо, Гельсінкі.
У 1833 році Леннрот провів основну фольклорну експедицію із запису пісень-рун «Калевали»: із Каяні в російську Карелію через Вуокі, Кам'яне, на Войниці й Вокнаволок (озеро Верхнє Куйто); через повернувся додому — і четверта — Карелією (квітень 1834) коротка мандрівка (18 днів) минула переважно в російській Карелії. Леннрот побував у Войниці, Ювалакші, Ухті, Вокнаволоці, на Кам'яному озері і в Ладозері, тобто у верхній частині басейну річки Кемі. Тут він зустрівся зі знаменитим руновиконавцем Карелії — .
Під час наступної мандрівки (1835) Леннрот закінчив «Калевалу», пройшов великий шлях північно-східною Карелією, відвідавши , , звідти вздовж річки і Юшкозера, Ухту, , Вокнаволок. Найдовшим і найскладнішим був його похід у 1836—1837 роках. Спочатку він здійснив північну частину маршруту: через Ухту, Кереть, Ковду, відвідав Кандалакшу й Колу на Кольському півострові, Петсамо (Печенгу) і всю північну частину Фінляндії.
Одразу ж після повернення додому Леннрот вирушив на південь, через Вокнаволок і Реболи до карелів Східної Фінляндії, до північного узбережжя Ладозького озера.
В останній мандрівці Карелією Леннрот поставив собі завдання філологічно дослідити карельські діалекти і зібрати матеріали для великого шведсько-фінського словника.
У 1841 році Леннрот відвідав Петрозаводськ. Зібрані руни великого карело-фінського епосу «Калевала» Леннрот об'єднав і видав спочатку 1835 року і потім 1835 року.
Крім цієї основної праці та згадуваного словника, він опублікував збірки: «Фінські народні прислів'я» (1842), «Фінські загадки» (1844) та ін. Як лікар Леннрот уклав: «Домашній лікар фінського селянина»(1839) і «Флора Фінляндії» (1860).
У 1841—42 роках Леннрот разом із Матіасом Кастреном здійснив велику етнографо-лінгвістичну поїздку Лапландією. У вченому світі своєї країни Леннрот був відомий глибокими знаннями фінської мови та фольклору.
Після Каяні
У 1853 році його запрошено професором фінської мови й літератури в Гельсінгфорський університет.
Залишивши цю посаду 1862 року, Леннрот поїхав до рідного села Самматті, де й помер у віці 82 років.
У 1876 році Леннрота обрано почесним академіком Петербурзької академії наук. Творчі і наукові зв'язки з українським ученим-етнографом і класиком української літератури Пантелеймоном Кулішем мають велике історико-літературне значення.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- IPNI, Lönnrot
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 82—83.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 84—85.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 85.
- Черноватий, Л.М. та ін. (2013). Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи: колективна монографія (Українська) . Вінниця: Нова книга. с. 244.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|first=
()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Elias Lönnrot |
- Ораторія "КАЛЕВАЛА".
- Сайт, присвячений «Калевалі» [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Історія запису (створення) Калевали [ 22 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Калевала[недоступне посилання з квітня 2019](фін.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E lias Le nnrot fin Elias Lonnrot 9 kvitnya 1802 Sammatti Finlyandiya 19 bereznya 1884 tam samo odin iz najviznachnishih predstavnikiv finskoyi kulturi vidatnij zapisuvach i doslidnik karelo finskogo eposu Kalevala movoznavec likar za osvitoyu Avtor pershoyi knigi z botaniki finskoyu movoyu Flora Fennica Suomen Kasvisto 1860 rik Elias Lennrotfin Elias LonnrotElias Lennrut na portreti raboti B Rajnholda 1872 Narodivsya9 kvitnya 1802 1802 04 09 1 2 Shvedska Finlyandiya ShveciyaPomer19 bereznya 1884 1884 03 19 1 2 81 rik Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiyaGromadyanstvo Shveciya Rosijska imperiyaNacionalnistfinMisce prozhivannyaVelike knyazivstvo Finlyandske dDiyalnistmovoznavec folklorist i etnografSfera robotimovoznavstvo etnografiya botanika medicina 4 filologiya 4 kolekcionuvannya 4 i literatura 4 Alma materGelsinskij universitet 5 Korolivska akademiya Obo Gelsinskij universitet d i Universitet Turku 5 ZakladGelsinskij universitet i Gelsinskij universitet d Magnum opuszapisuvach i doslidnik karelo finskogo eposu Kalevala ChlenstvoUgorska akademiya nauk i Prusska akademiya naukKonfesiyalyuteranstvoRiddRodichidU shlyubi zdNagorodi Elias Lennrut u VikishovishiLonnrot ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Elias Lennrut Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaNarodivsya v bidnij sim yi silskogo kravcya v prihodi Sammatti kolishnoyi Nyulandskoyi guberniyi zhiv nadzvichajno bidno Po zakinchenni shkoli spochatku shvedskoyi v Tammisaari a potim u Turku tut taki vstupiv do universitetu 1822 zakinchiv jogo 1827 roku Ponoviv navchannya v galuzi medicini v universiteti i v 1832 roci zakinchiv jogo U Kayani Kalevala Spochatku 1833 roku Lennrot otrimav posadu rajonnogo likarya u Shidnij Finlyandiyi v nevelikomu mistechku Tut vin meshkav 21 rik do kincya 1853 roku najplidnishogo periodu svogo zhittya molodij Lennrot portret hud Knutsona 1841 Protyagom cih rokiv Lennrot zdijsniv velicheznu robotu zbirayuchi folklora i eposa Kalevala yakij prinis jomu svitovu slavu Lennrot zdijsniv 11 mandrivok Kareliyeyu finskoyu ta rosijskoyu 1828 1842 takozh teritoriyeyu shidnoyi i chastinoyu pivnichnoyi Kareliyi u 1832 1837 1841 1842 Ci mandrivki zdijsnyuvav pishki z rushniceyu j torbinoyu za plechima abo v chovni yak folklorist i lingvist Vtim jogo zapisi shodenniki j zamitki bilshu chastinu z yakih opublikovano mistyat bagato geografichnih i krayeznavchih vidomostej pro shlyahi ta sposobi peresuvannya landshaft ozera richki poselennya naselennya jogo pobut i promisli ekonomichnij stan zvichayi stan likarskoyi dopomogi ta inshe Deyaki z jogo krayeznavchih sposterezhen osoblivo basejnu Verhnoyi Kemi ne vtratili svogo piznavalnogo znachennya Pid chas pershoyi podorozhi 1828 rosijskoyu Kareliyeyu vin ohopiv chastkovo Sortavala pid chas drugoyi mandrivki lito 1832 perejshovshi kordon cherez Lennrot pobuvav u Reboli Kaskesnavolok Minozero i Babij Gubi oz Kam yane i cherez Lenderi povernuvsya do Finlyandiyi Kuopio Porvoo Gelsinki U 1833 roci Lennrot proviv osnovnu folklornu ekspediciyu iz zapisu pisen run Kalevali iz Kayani v rosijsku Kareliyu cherez Vuoki Kam yane na Vojnici j Voknavolok ozero Verhnye Kujto cherez povernuvsya dodomu i chetverta Kareliyeyu kviten 1834 korotka mandrivka 18 dniv minula perevazhno v rosijskij Kareliyi Lennrot pobuvav u Vojnici Yuvalakshi Uhti Voknavoloci na Kam yanomu ozeri i v Ladozeri tobto u verhnij chastini basejnu richki Kemi Tut vin zustrivsya zi znamenitim runovikonavcem Kareliyi Pershe vidannya Kalevali 1835 Pid chas nastupnoyi mandrivki 1835 Lennrot zakinchiv Kalevalu projshov velikij shlyah pivnichno shidnoyu Kareliyeyu vidvidavshi zvidti vzdovzh richki i Yushkozera Uhtu Voknavolok Najdovshim i najskladnishim buv jogo pohid u 1836 1837 rokah Spochatku vin zdijsniv pivnichnu chastinu marshrutu cherez Uhtu Keret Kovdu vidvidav Kandalakshu j Kolu na Kolskomu pivostrovi Petsamo Pechengu i vsyu pivnichnu chastinu Finlyandiyi Odrazu zh pislya povernennya dodomu Lennrot virushiv na pivden cherez Voknavolok i Reboli do kareliv Shidnoyi Finlyandiyi do pivnichnogo uzberezhzhya Ladozkogo ozera V ostannij mandrivci Kareliyeyu Lennrot postaviv sobi zavdannya filologichno dosliditi karelski dialekti i zibrati materiali dlya velikogo shvedsko finskogo slovnika U 1841 roci Lennrot vidvidav Petrozavodsk Zibrani runi velikogo karelo finskogo eposu Kalevala Lennrot ob yednav i vidav spochatku 1835 roku i potim 1835 roku Krim ciyeyi osnovnoyi praci ta zgaduvanogo slovnika vin opublikuvav zbirki Finski narodni prisliv ya 1842 Finski zagadki 1844 ta in Yak likar Lennrot uklav Domashnij likar finskogo selyanina 1839 i Flora Finlyandiyi 1860 U 1841 42 rokah Lennrot razom iz Matiasom Kastrenom zdijsniv veliku etnografo lingvistichnu poyizdku Laplandiyeyu U vchenomu sviti svoyeyi krayini Lennrot buv vidomij glibokimi znannyami finskoyi movi ta folkloru Pislya Kayani U 1853 roci jogo zaprosheno profesorom finskoyi movi j literaturi v Gelsingforskij universitet Zalishivshi cyu posadu 1862 roku Lennrot poyihav do ridnogo sela Sammatti de j pomer u vici 82 rokiv U 1876 roci Lennrota obrano pochesnim akademikom Peterburzkoyi akademiyi nauk Tvorchi i naukovi zv yazki z ukrayinskim uchenim etnografom i klasikom ukrayinskoyi literaturi Pantelejmonom Kulishem mayut velike istoriko literaturne znachennya Div takozhSpisok botanikiv za skorochennyamPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 IPNI Lonnrot Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinska Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 82 83 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinska Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 84 85 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukrayinska Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im Olesya Gonchara s 85 Chernovatij L M ta in 2013 Pereklad u naukovih doslidzhennyah predstavnikiv harkivskoyi shkoli kolektivna monografiya Ukrayinska Vinnicya Nova kniga s 244 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u first dovidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Elias LonnrotOratoriya KALEVALA Sajt prisvyachenij Kalevali 17 sichnya 2012 u Wayback Machine ros ros Istoriya zapisu stvorennya Kalevali 22 sichnya 2010 u Wayback Machine Kalevala nedostupne posilannya z kvitnya 2019 fin