Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Про сучасний навчальний заклад див. Академія Обу
Королівська академія Обу (швед. Kungliga Akademien i Åbo; сучасною шведською вимовляється як кунліга академієн і обу [kˈuːnliga akadˈeminen i ˈoːbu]) — шведськомовний університет, що існував у місті Обу (Турку) з 1640 по 1828 рік. Перший вищий навчальний заклад на території сучасної Фінляндії.
| Королівська академія Обо | |
|---|---|
 | |
| 60°27′05″ пн. ш. 22°16′47″ сх. д. / 60.451644444471774875° пн. ш. 22.27987777780577971° сх. д.Координати: 60°27′05″ пн. ш. 22°16′47″ сх. д. / 60.451644444471774875° пн. ш. 22.27987777780577971° сх. д. | |
| Країна | Фінляндія |
| Засновано | 1640 |
| Закрито | 1827 |
| Засновник | Пер Браге Молодший |
| Випускники | [[:]] |
 Kungliga Akademien i Åbo у Вікісховищі | |
В 1808 році, після приєднання Шведської Фінляндії до Російської імперії, Королівська академія Обу була перейменована на Імператорську академію Обу.
В 1828 році, після [en], академія була переведена в Гельсінгфорс, де продовжила свою діяльність в якості [ru], який вважається її історичним спадкоємцем.
Історія
Королівська академія Обу була заснована 26 березня 1640 р. в Обу/Турку і на всіх володіннях шведської корони була третім за старшинством навчальним закладом після Упсальського і [ru] університетів.
У 1802 р. поблизу Кафедрального собору було закладено нову будівлю Королівської академії Обу, проект якої розробив відомий стокгольмський архітектор Карл Христофор Г'єрвель. 23 березня 1808 року в зв'язку зі введенням у Турку російських військ, Королівську Академію було перейменовано на Імператорську академію Обу. Спорудження будівлі Академії завершував студентський друг К. Х. Г'єрвеля — архітектор [ru].
Нова будівля Академії була готова до 1815 року. Вона відрізнялася монументальністю та аскетичністю: головний фасад мав ризаліт, прикрашений лише трикутним фронтоном і рустуванням стіни першого поверху. Значно більш парадно виглядав інтер'єр — великий зал на 500 осіб розміщувався по головній осі ризаліту. Багато орнаментовані склепіння підтримувалися гранітними колонами з капітелями іонічного ордера. Частина приміщень нової параллелепіпедної будівлі освітлювалася двома внутрішніми світловими дворами. На ризаліті головного фасаду будівлі нині є бронзова дошка з барельєфним портретом К. Бассі.
Спустошлива пожежа, що бушувала в Обу/Турку 4-5 вересня 1827 р. знищила більше трьох чвертей міста. У вогні загинуло більше 2,5 тисяч міських будівель, зокрема навчальні корпуси, бібліотека, колекція та архів Імператорської Академії Обу. Як уповноважений фінського уряду знаменитий архітектор Карл Людвіг Енгель писав своєму другові Герліху:
Для Фінляндії вже не відновна загибель численних архівів, а разом з ними і всіх манускриптів, що відображають давню історію країни … Академія, знищена в полум'ї з усіма її науковими зібраннями, бібліотеками, математичними інструментами, кабінетами природи і стародавніх монет та іншими численними зібраннями, перерве всі наукові дослідження"..
Аж до кінця 1700-х років мовою викладання в Академії наук була латинська мова. Одним з відомих випускників Королівської Академії Обу був [sv], який отримав диплом магістра в 1658 році і пізніше став священиком у Вермланді (Швеція).
Після пожежі Турку 1827 року Імператорська Академія Обу була переведена в Гельсінкі (яке у Великому князівстві Фінляндському по-російськи називалося Гельсінгфорс).
Історичним спадкоємцем старої Королівської (Імператорської) Академії Обу правомірно вважати Гельсінгфорський університет (швед. Helsingfors universitet), а не нову Академію Обу, знову засновану після проголошення незалежності Фінляндії в 1918 зусиллями приватних осіб, яка отримала державний статус лише 1 серпня 1981 року.
Канцлери
- Пер Браге Молодший (1640—1680)
- Сперанський Михайло Михайлович (1810 — 17 березня 1812)
- Ґустав Моріц Армфельт (1812—1814)
Ректори
- [ru] (1640—1641)
- Георг Аланус (1647—1648)
- Ескіль Петреус (1649—1650)
- Аланус, Георг (1652—1653)
- Еліас Тілландс (1676—1677)
- Еліас Тілландс (1683—1684)
- [ru] (1729—1730)
- (1752—1753)
- [sv] (1753—1754)
- [sv] (1754—1755)
- [ru] (1755—1764)
- Пер Калм (1756—1757)
- Пер Калм (1765—1766)
- Пер Калм (1772—1773)
- Карл Местертон (1764—1765)
- [fi] (1809—1820)
Див. також
- Випускники Королівської Академії Обу
Примітки
- Carl Ludwig Engel. Ausstellung in October 1970. Artikel von Nils Erik Wickberg. Berlin.-1970.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro suchasnij navchalnij zaklad div Akademiya Obu Korolivska akademiya Obu shved Kungliga Akademien i Abo suchasnoyu shvedskoyu vimovlyayetsya yak kunliga akademiyen i obu kˈuːnliga akadˈeminen i ˈoːbu shvedskomovnij universitet sho isnuvav u misti Obu Turku z 1640 po 1828 rik Pershij vishij navchalnij zaklad na teritoriyi suchasnoyi Finlyandiyi Korolivska akademiya Obo60 27 05 pn sh 22 16 47 sh d 60 451644444471774875 pn sh 22 27987777780577971 sh d 60 451644444471774875 22 27987777780577971 Koordinati 60 27 05 pn sh 22 16 47 sh d 60 451644444471774875 pn sh 22 27987777780577971 sh d 60 451644444471774875 22 27987777780577971KrayinaFinlyandiyaZasnovano1640Zakrito1827ZasnovnikPer Brage MolodshijVipuskniki Kungliga Akademien i Abo u Vikishovishi V 1808 roci pislya priyednannya Shvedskoyi Finlyandiyi do Rosijskoyi imperiyi Korolivska akademiya Obu bula perejmenovana na Imperatorsku akademiyu Obu V 1828 roci pislya en akademiya bula perevedena v Gelsingfors de prodovzhila svoyu diyalnist v yakosti ru yakij vvazhayetsya yiyi istorichnim spadkoyemcem IstoriyaIstorichna budivlya Akademiyi pobudovana v Obu v 1801 1817 rokah Korolivska akademiya Obu bula zasnovana 26 bereznya 1640 r v Obu Turku i na vsih volodinnyah shvedskoyi koroni bula tretim za starshinstvom navchalnim zakladom pislya Upsalskogo i ru universitetiv U 1802 r poblizu Kafedralnogo soboru bulo zakladeno novu budivlyu Korolivskoyi akademiyi Obu proekt yakoyi rozrobiv vidomij stokgolmskij arhitektor Karl Hristofor G yervel 23 bereznya 1808 roku v zv yazku zi vvedennyam u Turku rosijskih vijsk Korolivsku Akademiyu bulo perejmenovano na Imperatorsku akademiyu Obu Sporudzhennya budivli Akademiyi zavershuvav studentskij drug K H G yervelya arhitektor ru Nova budivlya Akademiyi bula gotova do 1815 roku Vona vidriznyalasya monumentalnistyu ta asketichnistyu golovnij fasad mav rizalit prikrashenij lishe trikutnim frontonom i rustuvannyam stini pershogo poverhu Znachno bilsh paradno viglyadav inter yer velikij zal na 500 osib rozmishuvavsya po golovnij osi rizalitu Bagato ornamentovani sklepinnya pidtrimuvalisya granitnimi kolonami z kapitelyami ionichnogo ordera Chastina primishen novoyi parallelepipednoyi budivli osvitlyuvalasya dvoma vnutrishnimi svitlovimi dvorami Na rizaliti golovnogo fasadu budivli nini ye bronzova doshka z barelyefnim portretom K Bassi Misto pislya pozhezhi 1827 r Spustoshliva pozhezha sho bushuvala v Obu Turku 4 5 veresnya 1827 r znishila bilshe troh chvertej mista U vogni zaginulo bilshe 2 5 tisyach miskih budivel zokrema navchalni korpusi biblioteka kolekciya ta arhiv Imperatorskoyi Akademiyi Obu Yak upovnovazhenij finskogo uryadu znamenitij arhitektor Karl Lyudvig Engel pisav svoyemu drugovi Gerlihu Dlya Finlyandiyi vzhe ne vidnovna zagibel chislennih arhiviv a razom z nimi i vsih manuskriptiv sho vidobrazhayut davnyu istoriyu krayini Akademiya znishena v polum yi z usima yiyi naukovimi zibrannyami bibliotekami matematichnimi instrumentami kabinetami prirodi i starodavnih monet ta inshimi chislennimi zibrannyami pererve vsi naukovi doslidzhennya Pechatka Korolivskoyi Akademiyi Obu Azh do kincya 1700 h rokiv movoyu vikladannya v Akademiyi nauk bula latinska mova Odnim z vidomih vipusknikiv Korolivskoyi Akademiyi Obu buv sv yakij otrimav diplom magistra v 1658 roci i piznishe stav svyashenikom u Vermlandi Shveciya Pislya pozhezhi Turku 1827 roku Imperatorska Akademiya Obu bula perevedena v Gelsinki yake u Velikomu knyazivstvi Finlyandskomu po rosijski nazivalosya Gelsingfors Istorichnim spadkoyemcem staroyi Korolivskoyi Imperatorskoyi Akademiyi Obu pravomirno vvazhati Gelsingforskij universitet shved Helsingfors universitet a ne novu Akademiyu Obu znovu zasnovanu pislya progoloshennya nezalezhnosti Finlyandiyi v 1918 zusillyami privatnih osib yaka otrimala derzhavnij status lishe 1 serpnya 1981 roku KancleriPer Brage Molodshij 1640 1680 Speranskij Mihajlo Mihajlovich 1810 17 bereznya 1812 Gustav Moric Armfelt 1812 1814 Rektori ru 1640 1641 Georg Alanus 1647 1648 Eskil Petreus 1649 1650 Alanus Georg 1652 1653 Elias Tillands 1676 1677 Elias Tillands 1683 1684 ru 1729 1730 1752 1753 sv 1753 1754 sv 1754 1755 ru 1755 1764 Per Kalm 1756 1757 Per Kalm 1765 1766 Per Kalm 1772 1773 Karl Mesterton 1764 1765 fi 1809 1820 Div takozhVipuskniki Korolivskoyi Akademiyi ObuPrimitkiCarl Ludwig Engel Ausstellung in October 1970 Artikel von Nils Erik Wickberg Berlin 1970