Самар (заст. укр. Самарь), пізніше відоме як Стара Самара, — давнє козацьке місто на невисокому пагорбі правого берегу річки Самара при впадінні у неї її правої притоки Кільчень й протоки-гирла Кільчені — Кримки. Місто знаходилося на півострові північніше сучасного району міста Дніпро — Шевченко у складі Самарського району міста Дніпро. Богородицьку фортецю, що зведена 1688 року у Самарі вважають дивом українського фортифікаційного мистецтва — з висоти пташиного польоту вона нагадує черепаху.
Самар | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
48°30′02″ пн. ш. 35°09′48″ сх. д. / 48.5007111° пн. ш. 35.163417° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Часовий пояс | , , Східноєвропейський час, Europe/Kyiv (Україна) | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Самар у Вікіджерелах |
Козаками, вихідцями з Самарі (російська назва Богородицьк) заселені міста Нова Самар (Новоселиця, сучасний Новомосковськ) та прямі висілки Богородицька — Богородичанські Хутори (сучасне Підгородне).
Назва
Етимологія
Назва Самар є неслов'янського походження. Топонім Самар(а) був розповсюджений на степових просторах від Дністра до Уралу, де кочували тюркські народи та їхні попередники.
Місто називалося Самар, до появи нового міста вище за течією річки Самара — Нова Самар. Нова Самар утворилася біля козацького Самарсько-Миколаївського-Пустинного монастиря на місці слободи Самарчик й згодом була перейменована росіянами на Новомосковськ, в зв'язку з перенесенням до Нової Самари покинутого повітового міста Новомосковськ, що до 1784 р. мало назву Катеринослав.
Слова з коренем «сам (шам, семар, шамсин, ша-мо)» у арабів, єгиптян, угорців, китайців означають пустелю, жаркий вітер, посушливий.
За версією казахського вченого Чокана Валіханова назву Самар слід пов'язувати з сином Ноя Симом (Самом). За його дослідженням Сам закінчив своє життя в Поволжі.Давнє согдійське місто Самарканд було засноване царем на ім'я Шамар (Самар). В Ізраїлі існувала столиця Ізраїльського царства — місто Самарія. У Межиріччі, на березі Тигру існувала столиця Абасидської держави — місто Самарра, яке існує і понині. В арабів «раа» восходить до слова «місто». Також кінцівку «ра» пов'язують з давньою назвою Волги у єгиптян і греків — Ра.
Назва російської доби
1688 року тут було засновано першу московську колонію на Запорожжі — Богородицьку фортецю з посадом (пізніше місце також мало назву Новобогородицьк), мешканці Самари значною мірою вимушені були покинути місто. Після відновлення у 1736 році укріплення дістало назву «Самарський ретраншемент», який існував до 1783 р.
Джерел щодо Самари та Богородицької фортеці XVII сторіччя вкрай мало. Проте повідомленнях першої половини XVIII сторіччя одне і те ж місце називалося: Богородицька фортеця, Новобогородицька фортеця, Богородичне, Богородичани, Покровське (за церквою у місті); Самарський ретраншемент, Старосамарський ретраншемент, Богородичанський ретраншемент, та іноді (помилково) Усть-Самарський ретраншемент.
У XIX ст. дослідник краю Феодосій Макаревський називав місто «Старою Самарою».
Збереження назви
Назва Самарі успадкована Йозефсталлю, після виїзду німців до Північної Америки, а також Самарським районом міста Дніпро, до якого належить земля давньої Самарі.
Дослідження
Важливим джерелом, щодо історії будівництва Іваном Мазепою у Самарі Богородицької фортеці є Літописі Самійла Величко, що служив у Гетьманській канцелярії.
На прикінці 19 сторіччя 14-й Катеринославський єпископ Феодосій Макаревський (1822—1885) вказав розташування Старої Самари в 6 верстах від гирла річки Самари:
"...Містечко Стара Самара, за течією річки Самари, на правій стороні її, нижче Самарськаго монастиря і нинішнього Новомосковська, недалеко, в 6 верстах від впадіння Самари в Дніпро,— одне з самих давніх запорозьких поселень. Це — відоме та славне старовинне запорозьке місто Самара..."
Іншими дослідниками були Микола Костомаров у 19 сторіччі й на початку 20 сторіччя був історик Дмитро Яворницький.
Складнощі з локалізацією
Дорадянська й радянська наука мала складноші з визначенням місця Самарі та розділяла роззташування Богородицької і Новобогородицької фортець. Богородицьку фортецю пов’язували з початком міста Новомосковська, а Новобогородицьку фортецю в різних довідниках вказувалися на території селища Шевченко Дніпра. Також й місто Самар, у якому була зведена Богородицька фортеця до 2000 року отожнювали з її новим місцем — Самарчуком, Новоселицею, Новою Самар'ю — що тепер є місто Новомосковськ.
Проте 2000 року дніпровські краєзнавці В. В. Бінкевич і В. Ф. Камеко випустили нарис «Городок старовинний запорізький Самарь з перевозом», в якій встановили розтащування Богородицької (Новобогородицької) фортеці й міста Самарь на підставі зіставлення документів і картографічних матеріалів на правому березі р. Самари на околиці міста Дніпра.
Археологічні дослідження
Після набуття Новобогородською фортецею статусу історичної пам'ятки національного значення на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. З 2001 року Лабораторія археології Подніпров'я Дніпропетровського унівеситету протягом 2-х польових сезонів провела розвідувальні роботи на площі, що перевищує 20 га, що підтвердили присутність залишків укріплень Богородицької фортеці, та виявлено знахідки набагато більш раннього часу.
На 1,5 тисячах квадратних метрів виявлено понад 10 тисяч артефактів. Усього виявлено понад 20 тисяч артефактів.
У 2005 році виявлено й у 2016 році продовжено НАНУ під керівництвом дослідження першого культурного шару — поселення черняхівської культури 3 сторіччя після Р. Х.. В археологів є припущення про існування тут поселення бронзової доби 3 тисячоліття до Р. Х.. Тут існував металургійний центр черняхівської культури, що ототожнюється з Готською державою.
Від Богородицької фортеці залишилося лише 2/3 внаслідок перебудови 18 сторіччя. Її залишки займають площу майже 70 гектарів.
Стародавнина (до 500 року)
Дата поселення заснування невідома. У Самарі виявлено поселення і металургійний центр черняхівської культури 3 сторіччя, що ототожнюється з Готською державою.
Середньовіччя (500—1500 роки)
Місто уличів, бродників і половців
За княжої доби, при впадінні Самари у Дніпро на острові Ігрень існувало місто Пересічень, столиця уличів, які за навали кочовиків залишили місто й осіли вище по річці Самара, влаштувавши там новий перевіз. Місто Самар було типовим поселенням бродників, змішаного слов'янсько-тюркського населення надозівських степів.
Самар була торговим центром, митним містом біля перевозу через річку Самара, де перехрещувалися торгові шляхи з лівобережної України на Крим і схід. Найстаріші речі, що були знайдені археологами на городищі — монети Золотої Орди кінця 14 сторіччя.
У 15 сторіччі Самарь було важливим торговим містом на шляху з половецько-сіврюцького Глинського князівства, що мало автономії у Великому князівстві Литовському, й Кримським ханством. Глинське князівство було засноване Мансуром Киятовичем Мамаєм, — сином кримського темника Мамая, що втік з Криму після смерті батька у 1381 році.
Нововіччя (1500—1914 рік)
Козацька Самарь за Польщі
Найстаріші козацькі речі знайдені в Самарі — козацькі товарні пломби з найранішою датою 1524 року.
У документах містечко Самар вперше згадується у грамоті польського короля Стефана Баторія від 1576 року. Вона була центром Самарської паланки Війська Запорозького.
У 1576 році у 26 верстах вище міста, на великому острові, між річками Самара і її рукавом річкою Самарчик була використана «дубова товща» (віковий ліс) для будівництва першої козацької церкви чудотворця Миколая (ієромонаха Київського монастиря). 1602 року самарчукова церква стала центром Самарсько-Миколаївського-Пустинного монастирю.
Церква з шпиталем, звонницею і школою при ній" в ім'я святителя і великого чудотворця Миколи, надали їй церковне начиння, богослужебні книги, різницю і виписали для нової церкви ієромонахів з київського монастиря, а у 1602 р. побудовану церкву перетворили у Самарсько-Миколаєвський-Пустинний монастир і запровадили у ньому службу по чину грецького Афонського монастиря. Відтоді запорозькі козаки, піклуючись про святість православної віри, у різний час протягом усього свого історичного життя збудували у себе біля 47 церков, не рахуючи кількох каплиць, скітів і молитовних ікон.
— Яворницький Д. . т. І. -К.: Наукова думка, 1990. — 592с.
Богородицька фортеця (рентраншмент)
Будівництво Богородицької фортеці було викликане необхідністю зміцнити тилову базу московсько-козацьких військ у їх боротьбі проти Кримського ханства під час московсько-турецької війни, що тривала у 1686—1700 роках, а водночас посилити контроль уряду над Запорозькою Січчю.
1688 року, за наказом російських царів Івана Олексійовича та Петра Олексійовича і правительки Софії Олексіївни в Самарі була заснована Богородицька фортеця для московського гарнізону. Територія московської фортеці була більшою за козацьку фортецю міста Самар й склала 250×300 м.
12 (22) липня 1687 р. заклали фортецю і тут було поставлено московський гарнізон.
У літописі Самійла Величко докладно йдеться про план московських царів побудувати над Самарою місто для утримання в ньому зброї, продовольства, фуражу та інших, необхідних для організації походу в Крим припасів. З цією метою гетьману Іванові Мазепі від імені царів була надіслана грамота з розпорядженням ранньою весною 1688 виступити в похід для спорудження фортеці на запорозьких землях біля старовинного козацького містечка Самар. Похід козацьких полків з Гетьманщини до Самарі розпочався після появі достатньої кількості трави для випасу коней і волів. У Самарь також рушив з невеликим військом московський воєвода Леонтій Неплюєв. Раніше, у 1686 році, він відзначився каральним походом проти гетьмана Правобережної України Юрія Хмельницького; і в 1687 році — участю в Кримському поході московського війська на чолі з Василем Голіциним, де керував .
Микола Костомаров у творі «Мазепа» пише:
З ранньої весни 1688 взялися за побудову містечок згідно статті договору, затвердженого на виборчій раді. Найважливіший з цих містечок на березі Самари розпочато було у березні, а закінчено до серпня того ж року. ...царський уряд планував здійснити будівництво руками українського поспільства (селян і міщан) ближніх полків Гетьманщини, але гетьман І. Мазепа врахував, що не можна селян і міщан відривати від літніх польових робіт, а тому набрав козаків з шести полків. Роботою зайнято було до двадцяти тисяч рук. Містечко це було розташоване на російській стороні річки Самари вище Вільного Броду і нижче іншого броду, званого Піщаного.
Роботи, під наглядом присланого з Москви інженер-полковника голландця («немчин») Вільяма фон Залена (або — Вілім фон Зелен, фон Заліна), почали в березні й завершили в перших числах серпня 1688 року. Безпосереднім керівником будувництва був гетьман Іван Мазепа, і як вважається, воєвода Леонтій Неплюєв і Григорій Косагов.
Комендантом Богородицької фортеці було призначено Григорія Косагова.
Устрій Богородицької фортеці
Фортецю звели з землі й дерева, вирили глибокий і широкий рів (6 х 3 м), насипали вал у 4 метри вистою, поставили частокіл з 17 гарматними розкатами (позиціями гармат). Усередині фортеці споруджена дерев'яна церква Покрова пресвятої Богородиці, закладена 23 квітня 1688 року, ім'ям якої була названа фортеця. Гарнізон по штату мав налічувати 4491 рейтаря, копійщиків і солдатів, проте початково налічувало 4014 військових, без врхування різноманітних чиновників. Периметр фортеці становив майже 1300 м, а площа понад 10 гектарів.
Устрій посаду
Навколо фортеці облаштували й зміцнили валом і ровом посад периметром 3500 м (відповідно площею не менше 76,5 га), навели мости з надовбами і дерев'яними палями. У вересні 1688 року у посаді поселили 1000 родин з різних полків Гетьманщини. Таким чином, разом з вихідцями з Московського царства, чисельність населення фортеці і посаду становила близько 8 тисяч осіб.
Переселення самарців
Зі спорудженням у Самарі московської фортеці сталося переселення корінних мешканців, передусім козацької старшини та заможних містян давньої Самарі з міста на сусідні землі. Феодосій Макаревський говорить про утворення колишніми самарцями запорозьких козацьких слобід: Богородичанських Хуторів (тепер місто Підгородне), Спаського, ймовірно Новоселиці (тепер Новомосковськ) та інших.
База у війнах з Кримом
У Кримському поході 1689 року під час московсько-турецької війни 1686—1700 років Богородицька фортеця відіграла важливу роль.
Богородицька фортеця, як важлива військова база, ретельно охоронялася. При загрозі нападу кримського хана Селім I Гірея взимку 1690 року на Україну, гетьман Іван Мазепа зібрав свої полки, спустився з ними до містечка Говтви, а окремий корпус відправив для захисту фортеці.
Чума 1690 року
У квітні 1690 року у фортеці, а також у Посамар'ї спалахнула чума, що тривала усе літо. Теж саме трапилося й у сусідній Новосергіївській фортеці, де, внаслідок хвороби, вимерли всі мешканці. У Богородицьку від пошесті вимерла лише переважна більшість мешканців, решта розбігласся по околицях. Помер також окольничий і воєвода Олексій Іванович (біля 1638 — 13 травня 1690).
Гетьман Іван Мазепа наказав для охорони фортеці і царської скарбниці відрядити до неї 1000 козаків Полтавського полку і на зміну їм 1000 козаків Миргородського полку. Проте козаки цих полків відмовилися йти на вірну смерть, де буяє пошесть. Тоді Мазепа наказав послати за Оріль у фортецю самого полтавського полковника Федіра Жученка. Той незабаром доповів, що половина Богородицої фортеці згорола. Археологічними розкопками засвідчено спалені хати разом з усіма родинами, включно з жінками й дітьми. Іван Мазепа наказав охороняти місце від остаточного розорення ворогом, а самим козакам було заборонено під страхом страти брати собі речі, гроші або зброю померлих від хвороби.
У 1691 року фортецю після пожежі мінімально відновили.
Повстання Петрика 1691 року
31 липня 1992 року фортецю намагалися оволодіти повсталі козаки Петрика (Петра Іваненка) та 500 татар. Козаки і татари підійшли до «нижнього міста», встигли підпалити дві вежі і кілька дворів, забрали сотню овець і кілька вуликів, але в цей час їх обстріляв з гармат гарнізон фортеці і, союзники відступили.
Петрик нетривало контролював фортецю певний час у 1692-1693 роках. За боїв Богородицька фортеця була спустошена.
Новобогородицька фортеця (1697—1711)
1697 року під час походу військ Івана Мазепи та князя Долгорукова на Кримське ханство за московсько-турецької війни 1686—1700 років було вирішено її відбудувати.
У 1698 році вона відбудована як Новобогородицька фортеця.
У 1695-1696 роках Московське царство вело боротьбу за Азов у Азовських походах, для здобуття виходу до Чорного моря. Археологічні знахідки вказують на суднобудування у Самарі.
Селітровий промисел Мазепи
До 1699 року Іван Мазепа поселив робітників, що налагодили виробництво селітри (одного з компонентів пороху) та, ймовірно, деревного вугілля. Селітровари і мешканці посаду розоряли запорозькі угіддя і пасіки, «обсаджували своїми хуторами річку Самару». 1701 року запорожці розігнали їх.
Ворожість до козаків
Московський комендант фортеці Петро Потьомкін не пропускав у Самарський монастир українського зодчого з Межигірського монастиря. Кіш Запорозької Січі писав протести московському цареві Петру I, безрезультатно вимагаючи ліквідувати Ново-Богородицьку фортецю.
Повстання Булавіна
У 1708 році біля фортеці точилися бої між запорожцями, учасниками повстання Кіндрата Булавіна та московським військом. Запорожці-булавинці безуспішно штурмували фортецю.
Боротьба Івана Мазепи за незалежність
Після звістки 1709 року про приєднання Мазепи і Запорожжя у війні з Московським царством на бік Шведської імперії, московський цар Петро I писав Олександру Меньшикову про необхідність охорони Богородицької фортеці:
«Запорожці, а більше диявол кошовий, вже явні зрадники стали, і дуже небезпечно Богородицькова не для міста, але для артилерії і амуніції, якої там дуже багато, а людей мало; того заради потрібно один кінний полк… послати в неї».
Того ж 1709 року під час карального походу проти Війська Запорозького полковника Петра Яковлєва, Богородицьку фортецю стала фільтраційним табором, де зганяли полонених мешканців Нового і Старого Кодаків, що здалися без опору московському війську.
Московсько-турецька війна (1710—1713)
Під час московсько-турецької війни 1711 року кримський хан Девлет І Гірей обложив обидва самарських містечка. Новосергіївські мешканці здалися і видали хану московський гарнізон, а Богородицький гарнізон пручався, доки татари через брак паші не втратили більшу частину коней і доки не підійшли значні сили гетьмана Івана Скоропадського і генерал — майора .
За Прутською угодою 1711 року і Константинопольським миром 1712 року московський цар Петро I зобов'язався зрити московські фортеці на Запорожжі, в тому числі і Богородицьку. Проте археологічні дослідження вказали, що життя тут не припинилося.
Самарський ретраншемент (1735—1783)
1736 року, під час російсько-турецької війни 1735—1739 років укріплення було відновлене під назвою Самарський ретраншемент, що став частиною Української лінії. Фортецю було відновлено під керівництвом генерала графа Йоган-Бернгара Вейсбаха (помер 1735 року) у сучасному вигляді — земляні укріплення, що складаються з валів і ровів, з дерев'яним палісадом і артилерійськими батареями. Периметр фортеці збільшився до 1700 м. Після закінчення війни Самарський ретраншемент злився із Самарою (Старою Самарою).
За позавоєнного часу гарнізон істотно скоротився до стаціонарної артилерійської команди (84 чоловіки і 49 жінок), 2 рот польової команди і шпиталю.
1742 року ця територія тимчасово увійшла до складу Гетьманщини.
1764 року Молдавський гусарський полк було переведено з Києва до Самарі, південніше Дніпровського пікінерного полку й був перейменований на Самарський гусарський полк. Разом з Бахмутським гусарським і Луганським пікінерним полками він входив до складу Бахмутської провінції Новоросійської губернії. Після утворенням 1769 року Молдавського гусарського полку на межі Єлизаветградської провінції і Запорозької Січі, Самарський полк було скасовано.
Покровську церкву у містечку Старій Самарі згадує краєзнавець Феодосій Макаревський. Втім саме місто він вже називає «убогим і скромним», з кількістю дворів «чотири-десять».
Частина Першого Катеринослава
1776 року, на наступний рік після скасування Запорозької Січі давня Самарь і Новобогородицька фортеця стали південним районом губернського міста Катеринослав з центром в 3—4 км північіше. 1777 року населення Старої Самари складало 1040 особи. У 1778—1784 роках місто Катеринослав було центром Азовської губернії з губернатором Григорієм Потьомкиним. Центр губернії був перенесений з центру Української лінії фортеці Білевськ. Окрім губернського міста Перший Катеринослав був центром Катеринославського повіту, земським комісаром якого з 1780 року був Олексій Рлександров, і наглядачами державнихпоселень з 1784 року були капітан Антін Андрійович Головатий (1733—1797), поручик Максим Данилович Глоба і підпоручик Іван Кирилович Кириллов.
Катеринославське Духовне правління
Самарь стала основою створення Першого Катеринослава. 1778 року до Катеринослав I перевели з Білєвської фортеці Самарське духовне правління переведене й перейменували на Катеринославського Духовного правління. Через відсутністю відповідної будівлі для розміщення у Першому Катеринославі, воно розташовувалося в Самарі, у Самарському ретраншементі, в будинку священика Гамалії". З 1778 правління очолював протопоп Олексій Дем'янович Хандалієв (нар. 1747), що раніше був протопопом з 24 вересня 1776 року до 1778 Самарського Духовного правління у Білевській фортеці. Намісником з 1778 року був ієрей Андрій Петрович Іванов (нар. 1726). 30 березня 1780 року намісником правління був ієрей Іоанн Іванович Горленський (нар. 1740) у Нефорощанському монастирі.
Частина Першого Новомосковська
1783 року за указом Катерини II всі фортеці у Новоросійській губернії скасовані. Того ж року Катерина II вирішила перенестиКатеринослав на високий пагорб на правобережжі Дніпра у Половицю, що було здійснено 1784 року, при закладання нею та австрійським імператором Йосипом II Спасо-Преображенського собору. Перший Катеринослав перейменовано на Новомосковськ — центр Новомосковського повіту. 1786 року Григорій Потьомкін (козацьке — Гриць Нечеса) рекомендував перенести повітове місто Новомосковськ у Новоселицю (перейменування Новоселиці на Новомосковськ сталося за царським указом лише 26 вересня 1794 року).
Повний звід законів Російської імперії зафіксував роздільне існування в 1787—1788 роках міста Новомосковська (82 душі казенних поселян) і містечка Новоселиці (3663 душі), що до 1775 року була центром Самарської паланки.
Німецька колонія Йозефсталь
1789 року землі Першого Катеринослава — Новомосковська разом з давньою Самарью було передано німецьким колоністам: на правому березі Кільчені утворилася лютеранська колонія Йозефсталь (інші назви: Йосипівка, Довге) й за Кільченню — менонітський Кронсгартен, що увійшли до Йозефстальського колоністського округу.
До середини 1790-х років гарнізон Самарського ретраншементу було повністю виведено; населення залишилося 170 осіб, Покровська церква занепала.
Губернські й згодом повітові й судові будинки було перенесено в Новоселицю (з 1794 — Новомосковську), інші будинки — до правобережного Катеринослава (до 1784 — Половиця), інші були розпродані:
- Католицький костел колишнього Першого Катеринослава була розібрана й відбудована до 15 січня 1791 року у Половиці-Катеринославі (на Успенській площі) замість згорілої козацької Петропавлівської, як церква Казанської Божої Матері;
- Покровська церква колишнього Новобогородицька було розібрано й перенесено 21 грудня 1798 року на протилежну сторону Самари в Одинківку.
Місто Самарь і Самарська фортеця припинили своє існування.
Скотарське використання
Понад 200 років колишня міська земля розорювалася й оброблялася німцями-лютеранами, служила скотофермою наприкінці 19 сторіччя, перекопувалася городниками з сусіднього селища Шевченко.
Сучасність
2001 року постановою Кабміну «Новобогородицька фортеця» визнана пам'яткою історії національного значення. Того ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження.
З появою у місті з 2014 року національно свідомої влади у Самарі з осені 2017 року почав проводитися український фестиваль «Самар-Дніпро-Фест».
Історико-культурний центр «Стара Самар» й Музей артефактів
За рішенням міської влади від листопада 2017 року створюється історико-культурний центр «Стара Самар». Заплановано відновити В'їзну та Самарську брами, частину частоколу, частину будівель 16-го сторіччя, що були виявлені під час археологічних розкопок. Відновлення московської Богородицької фортеці наразі у повному об'ємі не заплановано.
Біля фортеці заплановано створити Музей артефактів Старої Самари, який буде у «мазепинському стилі». У музеї будуть зібрані численні знахідки з Самарі.
До комплексу центру «Стара Самар» додадуть паркінг, торговельні заклади, охорону, туалет, прокат велосипедів, коней. На влаштованому пляжі планують прокат каяків та надувних плавальних засобів. За сумарними очікуваннями потік відвідувачів складе 150 тисяч на рік.
За три роки (2018—2020 роки) плануються інвестиції у 11,5 млн гривень.
Також буде відкрито у 2019 році пам'ятник гетьманові Іванові Мазепі на території Новобогородицької фортеці у Старій Самарі, з історією якої гетьман прямо пов'язаний. На це виділено 4 млн гривень.
Будівлі
Відомі будівлі та означені археологічні об'єкти фортец:
- дерев'яно-земляна фортеця;
- «садиба полковника» — місце розташоване в центрі фортеці, де було знахідено ґудзика з російського мундиру 1700-1750-х років;
- «митниця» — ділянка, що найнасичена товарними пломбами, монетами, прикрасами та іншим; тут виявлено адміністративну печатку;
- перевіз через Самару;
- «Церква» — місце розташування Покровської церкви, яку було розібрано й перенесено 1798 року на протилежну сторону Самари в Одинківку;
- «будинок Мазепи» — гетьман Іван Мазепа виконував роботи зі спорудження фортеці, проте для виявлення об'єкту необхідно розкопати 20 тисяч квадратних метрів, що заросли деревами й чагарниками;
- будинок священика Гамалії — будівля відома з історичних джерел;
- залишки заїжджого двору або корчми, на якому знайдені фрагментів скляних келихів і пляшок, мейсенської порцеляни, гарно орнаментованих керамічних виробів, численні уламки круглого «місячного» віконного скла. Знайдена бронзова матриця європейської особистої печатки 18 сторіччя шляхетича з Франції, Італії, Данії, або Польщі; французькі рахункові жетони зі зображенням Людовика XIV (1643—1715), західноєвропейськими форменими ґудзиками, в тому числі французьких мушкетерів;
- місця розташування порохових льохів;
- розшукуються місця ковалень, бо зустрічаються знахідки шлаків від плавки чорних і кольорових металів:
- ймовірна верф (виявлено численні найрізноманітні цвяхи і скоби), за припущенням ряду істориків, що біля фортеці будувалася частина московського флоту Петра I для його Азовських походів
Археологічні знахідки
За дорадянський і радянський час неодноразово висловлювалися припущення, що до знищення Запорозького Війська Катериною II, дана територія являла собою малозаселенную «незайманщину» — Дике поле. Археологічні дослідження довели зворотне — на підставі знахідок доведено, що нижня Посамар'я, а особливо район від Самарі і до самого гирла річки був важливим перехрестям караванних шляхів і значним торговим центром, — про що свідчать численні нумізматичні та інші знахідки.
Набір знахідок, їх кількість і надзвичайна різмаїтість на думку археолога д.і.н. професора Ірина Ковальова
«демонструють значення козацької Самарі (в майбутньому — Богородицької фортеці) в торгових відносинах з Центральною та Західною Європою, з Росією, що пояснюється в існуванні поруч перевозу через річку Самару, яка грала важливу роль в здійсненні традиційної торгівлі зі Слобожанщиною і більш східними територіями. Можна стверджувати, що саме цей фактор визначив виникнення першого укріпленого поселення, на зміну якому згодом прийшла Богородицька фортеця».
Пошта
Надзвичайно цікаві знахідки 6 товарних і 1 російської поштової пломб. Найстаріша з них несе на собі повністю збереглася дату — 1524 рік. Друга за давністю виготовлена на початку 17 сторіччя і несе на собі герб міста Гданська, під яким вціліли дві останні цифри дати — 05. На зворотному боці — великими літерами в два рядки напис: BESTE SORTE. Не менш цікавий фрагмент зі скороченим варіантом назви голландського міста Гельдерн: GEL (саме в такому скороченні і палеографії він зустрічається на срібних і золотих монетах Голландської республіки 1600—1650 років). Решта пломби також датуються 16-17 сторіччями. Концентрація знахідок пломб на невеликій території — свідчить про значний торговий центр й заможність місцевого населення, бо придбати цілу штуку іноземного сукна або іншої тканини, про що свідкують знахідки пломб, мав можливість лише заможний покупець.
Монети
Виявлено понад 300 монет. Найдавніші — 3 золотоординських пулів (1360—1380 років), Нумізматичний матеріал ясно вказує на виняткову роль і насиченість цього торгового пункту московськими, європейськими та азійськими мандрівниками і торговцями. З найранніх знайдено: 4 дротяні копійки 9-го московського царя Михайла І Романова (1613—1645), 28 європейських 1622—1640 років (польські номіналом 3 і 1,5 гроша, шведські соліди і драйпелькери), 17 монет — 1659—1694 років (польські та шведські соліди, монета в 6 пфенігів федеративної держави Бранденбург-Пруссія), московські монети представлені 22 екземплярами 1686—1722 років (копійки, полушки і фрагмент севського чеха). Знайдено також по одному примірнику срібних копійок 10-го московського царя Олексія Михайловича (1645—76) і 11-го московського царя Федір III Олексійович (1676—1682).
Французькі аристократичні речі
Знайдена бронзова матриця європейської особистої печатки 18 сторіччя з годинниковим колесом і левом, що стоїть на праву сторону на задніх лапах. Така форма корони характерна для дворянських гербів Данії, Польщі, Італії та Франції. Присутність іноземців підтверджується французькими рахунковими жетонами зі зображенням Людовика XIV (1643—1715), західноєвропейськими форменими ґудзиками, в тому числі з гербовим щитом і хрестом на блакитному тлі, характерному для французьких мушкетерів.
Печатки
Важливими є знахідки 8 матриць печаток.
Польська печатка з зображення Самарської фортеці 16 сторіччя
Одна з них — польський бронзовий перстень з восьмикутної вставкою з прозорого рожевого скла, на якій зображено план чотирикутної фортеці з двома кутовими вежами і польським гербовим орлом, що ширяє над ними; розімкнуті кінці дужки перстня заходять один за другий, що дозволяє довільно міняти його діаметр під розмір пальця.
Польський перстень належить до часу першої згадки в грамоті 1576 року польського короля і великого князя литовського Стефана Баторія (1576—1586) козацького містечка Самарь. Чотирикутна фортеця з двома кутовими вежами зображає давню козацьку фортецю Самарі 16 сторіччя, й зовсім не збігається з планом останнього укріплення Самарі — Самарського ретраншементу після перебудови 1730-х років.
Московська митна печатка з фрегатом (початок 18 сторіччя)
Адміністративна печатка виявлена на ділянці «митниця» має овальну вставку з безбарвного скла з шліховкою краюїв, що зображає надто тонко і професійно вигравіруваний трищогловий фрегат з двома рядами гарматних портів. Є офіційним типом митної печатки доби московського царя Петра І з повною аналогією з печаткою Великої Московської митниці 1707 року, вказує на виконання адміністрацією Богородицька на початку XVIII сторіччя митних функцій.
Особисті печатки козацької старшини
Група особистих печаток козацької старшини погано визначається внаслідок маловивченості української козацької геральдики:
- печатка з прямокутним щитом пересіченим двома діагоналями (перев'язами) можна пов'язати з нащадками Климентія Лагоди з роду Василя Лагоди, сотника і Миргородського полкового осавула (1691—1701).
- печатка з буквами ІВП, можна віднести до Самарського полковника Гната Пшеничного (1770-ті роки).
- печатка з палаючим серцем, ймовірно, належить нащадкам Юрія Спащенка — знатного військового товариша (до 1721 року). Найбільш близьким їй можна вважати герб роду Спащенко — Кіч, де під палаючим серцем зображено півмісяць.
Натільні хрести московитів
Колекцію з 54 натільних хрестів з найранніми кінця 16 — початку 17 сторіччя. Найпредставницьким з них є зібрання з 24 хрестів середини — кінця 17 сторіччя, причому 7 з них виготовлені в північних — північно-західних, і 11 — в центральних районах Московського царства.
За спостереженням археолога Ігора Свєшнікова, носіння натільних хрестів або іконок не було характерним для українців 14 — 18 сторіч. Знахідка 4 натільних хрестів, виготовлені на рубежі 17 і 18 сторіч в українському бароковому стилі, який отримав поширення в Росії лише в 18 сторіччі.
Уламки зброї
Виявлено фрагменти вогнепальної і холодної зброї, металеві частини одягу, взуття та обмундирування.
Споруди фортеці неодноразово обстрілювали з ручної нарізної та гладкоствольної зброї, з гармат. Виявлені численні знахідки куль, осколків ядер, бомб і навіть кніпель — спеціальних ядер, скутих ланцюгами або стрижнем, що застосовувалися для знищення корабельного оснащення.
Металообробка
Виявлені порохові льохи. Знахідки шлаків від плавки чорних і кольорових металів свідчать про ковальні. Зібрані на території фортеці і посаду численні найрізноманітні цвяхи і скоби свідчать про суднобудування.
Примітки
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 16 січня 2021.
- . www.oldsamara.samgtu.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- В. А. Векленко, В. Н. Шалобудов.
- Бондарєв, Олексій (27.11.2018). . Дніпро.PRO. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- Феодосий Макаревский. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии" в 2 тт. - 1880 г. - Екатеринослав: "...Мѣстечко Старая Самара, по теченію рѣки Самары, на правой сторонѣ ея, ниже Самарскаго монастыря и нынѣшняго Новомосковска, не далеко, въ 6 верстахъ отъ впаденія Самары въ Днѣпръ,—одно изъ самыхъ древнихъ запорожскихъ поселеній. Это—знаменитый и славный старинный запорожскій городъ Самара..."
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- РБС/ВТ/Неплюев, Леонтий Романович — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 16 січня 2021.
- . i-ua.tv (uk-ua) . 18 травня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Макидонов, А. В. (2011). (PDF). Запоріжжя: Просвіта. с. 338 с. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. Запоріжжя: Просвіта. с. 88. / 338 с. ISBN .
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
Джерела
- Ігор Анцишкін, «Запорозька Січ і Межигірський монастир» // «Наукових записок. Збірника праць молодих вчених та аспірантів». — К., 2001. — Т. 6. — C. 109—117 [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- САМАР-ДНІПРО-ФЕСТ: Археологічні розкопки в м. Дніпро 10-11 вересня [ 16 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- В. А. Векленко, В. Н. Шалобудов —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samar zast ukr Samar piznishe vidome yak Stara Samara davnye kozacke misto na nevisokomu pagorbi pravogo beregu richki Samara pri vpadinni u neyi yiyi pravoyi pritoki Kilchen j protoki girla Kilcheni Krimki Misto znahodilosya na pivostrovi pivnichnishe suchasnogo rajonu mista Dnipro Shevchenko u skladi Samarskogo rajonu mista Dnipro Bogorodicku fortecyu sho zvedena 1688 roku u Samari vvazhayut divom ukrayinskogo fortifikacijnogo mistectva z visoti ptashinogo polotu vona nagaduye cherepahu Samar Osnovni dani48 30 02 pn sh 35 09 48 sh d 48 5007111 pn sh 35 163417 sh d 48 5007111 35 163417 Krayina UkrayinaChasovij poyas UTC 2 UTC 3 Shidnoyevropejskij chas Europe Kyiv Ukrayina Miska vlada Mapa Samar u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Samar Kozakami vihidcyami z Samari rosijska nazva Bogorodick zaseleni mista Nova Samar Novoselicya suchasnij Novomoskovsk ta pryami visilki Bogorodicka Bogorodichanski Hutori suchasne Pidgorodne NazvaEtimologiya Nazva Samar ye neslov yanskogo pohodzhennya Toponim Samar a buv rozpovsyudzhenij na stepovih prostorah vid Dnistra do Uralu de kochuvali tyurkski narodi ta yihni poperedniki Misto nazivalosya Samar do poyavi novogo mista vishe za techiyeyu richki Samara Nova Samar Nova Samar utvorilasya bilya kozackogo Samarsko Mikolayivskogo Pustinnogo monastirya na misci slobodi Samarchik j zgodom bula perejmenovana rosiyanami na Novomoskovsk v zv yazku z perenesennyam do Novoyi Samari pokinutogo povitovogo mista Novomoskovsk sho do 1784 r malo nazvu Katerinoslav Slova z korenem sam sham semar shamsin sha mo u arabiv yegiptyan ugorciv kitajciv oznachayut pustelyu zharkij viter posushlivij Za versiyeyu kazahskogo vchenogo Chokana Valihanova nazvu Samar slid pov yazuvati z sinom Noya Simom Samom Za jogo doslidzhennyam Sam zakinchiv svoye zhittya v Povolzhi Davnye sogdijske misto Samarkand bulo zasnovane carem na im ya Shamar Samar V Izrayili isnuvala stolicya Izrayilskogo carstva misto Samariya U Mezhirichchi na berezi Tigru isnuvala stolicya Abasidskoyi derzhavi misto Samarra yake isnuye i ponini V arabiv raa voshodit do slova misto Takozh kincivku ra pov yazuyut z davnoyu nazvoyu Volgi u yegiptyan i grekiv Ra Nazva rosijskoyi dobi 1688 roku tut bulo zasnovano pershu moskovsku koloniyu na Zaporozhzhi Bogorodicku fortecyu z posadom piznishe misce takozh malo nazvu Novobogorodick meshkanci Samari znachnoyu miroyu vimusheni buli pokinuti misto Pislya vidnovlennya u 1736 roci ukriplennya distalo nazvu Samarskij retranshement yakij isnuvav do 1783 r Dzherel shodo Samari ta Bogorodickoyi forteci XVII storichchya vkraj malo Prote povidomlennyah pershoyi polovini XVIII storichchya odne i te zh misce nazivalosya Bogorodicka fortecya Novobogorodicka fortecya Bogorodichne Bogorodichani Pokrovske za cerkvoyu u misti Samarskij retranshement Starosamarskij retranshement Bogorodichanskij retranshement ta inodi pomilkovo Ust Samarskij retranshement U XIX st doslidnik krayu Feodosij Makarevskij nazivav misto Staroyu Samaroyu Zberezhennya nazvi Nazva Samari uspadkovana Jozefstallyu pislya viyizdu nimciv do Pivnichnoyi Ameriki a takozh Samarskim rajonom mista Dnipro do yakogo nalezhit zemlya davnoyi Samari DoslidzhennyaVazhlivim dzherelom shodo istoriyi budivnictva Ivanom Mazepoyu u Samari Bogorodickoyi forteci ye Litopisi Samijla Velichko sho sluzhiv u Getmanskij kancelyariyi Na prikinci 19 storichchya 14 j Katerinoslavskij yepiskop Feodosij Makarevskij 1822 1885 vkazav roztashuvannya Staroyi Samari v 6 verstah vid girla richki Samari Mistechko Stara Samara za techiyeyu richki Samari na pravij storoni yiyi nizhche Samarskago monastirya i ninishnogo Novomoskovska nedaleko v 6 verstah vid vpadinnya Samari v Dnipro odne z samih davnih zaporozkih poselen Ce vidome ta slavne starovinne zaporozke misto Samara Inshimi doslidnikami buli Mikola Kostomarov u 19 storichchi j na pochatku 20 storichchya buv istorik Dmitro Yavornickij Skladnoshi z lokalizaciyeyu Doradyanska j radyanska nauka mala skladnoshi z viznachennyam miscya Samari ta rozdilyala rozztashuvannya Bogorodickoyi i Novobogorodickoyi fortec Bogorodicku fortecyu pov yazuvali z pochatkom mista Novomoskovska a Novobogorodicku fortecyu v riznih dovidnikah vkazuvalisya na teritoriyi selisha Shevchenko Dnipra Takozh j misto Samar u yakomu bula zvedena Bogorodicka fortecya do 2000 roku otozhnyuvali z yiyi novim miscem Samarchukom Novoseliceyu Novoyu Samar yu sho teper ye misto Novomoskovsk Prote 2000 roku dniprovski krayeznavci V V Binkevich i V F Kameko vipustili naris Gorodok starovinnij zaporizkij Samar z perevozom v yakij vstanovili roztashuvannya Bogorodickoyi Novobogorodickoyi forteci j mista Samar na pidstavi zistavlennya dokumentiv i kartografichnih materialiv na pravomu berezi r Samari na okolici mista Dnipra Arheologichni doslidzhennya Pislya nabuttya Novobogorodskoyu forteceyu statusu istorichnoyi pam yatki nacionalnogo znachennya na teritoriyi Staroyi Samari pochalisya arheologichni doslidzhennya Z 2001 roku Laboratoriya arheologiyi Podniprov ya Dnipropetrovskogo univesitetu protyagom 2 h polovih sezoniv provela rozviduvalni roboti na ploshi sho perevishuye 20 ga sho pidtverdili prisutnist zalishkiv ukriplen Bogorodickoyi forteci ta viyavleno znahidki nabagato bilsh rannogo chasu Na 1 5 tisyachah kvadratnih metriv viyavleno ponad 10 tisyach artefaktiv Usogo viyavleno ponad 20 tisyach artefaktiv U 2005 roci viyavleno j u 2016 roci prodovzheno NANU pid kerivnictvom doslidzhennya pershogo kulturnogo sharu poselennya chernyahivskoyi kulturi 3 storichchya pislya R H V arheologiv ye pripushennya pro isnuvannya tut poselennya bronzovoyi dobi 3 tisyacholittya do R H Tut isnuvav metalurgijnij centr chernyahivskoyi kulturi sho ototozhnyuyetsya z Gotskoyu derzhavoyu Vid Bogorodickoyi forteci zalishilosya lishe 2 3 vnaslidok perebudovi 18 storichchya Yiyi zalishki zajmayut ploshu majzhe 70 gektariv Starodavnina do 500 roku Data poselennya zasnuvannya nevidoma U Samari viyavleno poselennya i metalurgijnij centr chernyahivskoyi kulturi 3 storichchya sho ototozhnyuyetsya z Gotskoyu derzhavoyu Serednovichchya 500 1500 roki Misto ulichiv brodnikiv i polovciv Za knyazhoyi dobi pri vpadinni Samari u Dnipro na ostrovi Igren isnuvalo misto Peresichen stolicya ulichiv yaki za navali kochovikiv zalishili misto j osili vishe po richci Samara vlashtuvavshi tam novij pereviz Misto Samar bulo tipovim poselennyam brodnikiv zmishanogo slov yansko tyurkskogo naselennya nadozivskih stepiv Samar bula torgovim centrom mitnim mistom bilya perevozu cherez richku Samara de perehreshuvalisya torgovi shlyahi z livoberezhnoyi Ukrayini na Krim i shid Najstarishi rechi sho buli znajdeni arheologami na gorodishi moneti Zolotoyi Ordi kincya 14 storichchya U 15 storichchi Samar bulo vazhlivim torgovim mistom na shlyahu z polovecko sivryuckogo Glinskogo knyazivstva sho malo avtonomiyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu j Krimskim hanstvom Glinske knyazivstvo bulo zasnovane Mansurom Kiyatovichem Mamayem sinom krimskogo temnika Mamaya sho vtik z Krimu pislya smerti batka u 1381 roci Novovichchya 1500 1914 rik Kozacka Samar za Polshi Najstarishi kozacki rechi znajdeni v Samari kozacki tovarni plombi z najranishoyu datoyu 1524 roku U dokumentah mistechko Samar vpershe zgaduyetsya u gramoti polskogo korolya Stefana Batoriya vid 1576 roku Vona bula centrom Samarskoyi palanki Vijska Zaporozkogo U 1576 roci u 26 verstah vishe mista na velikomu ostrovi mizh richkami Samara i yiyi rukavom richkoyu Samarchik bula vikoristana dubova tovsha vikovij lis dlya budivnictva pershoyi kozackoyi cerkvi chudotvorcya Mikolaya iyeromonaha Kiyivskogo monastirya 1602 roku samarchukova cerkva stala centrom Samarsko Mikolayivskogo Pustinnogo monastiryu Cerkva z shpitalem zvonniceyu i shkoloyu pri nij v im ya svyatitelya i velikogo chudotvorcya Mikoli nadali yij cerkovne nachinnya bogosluzhebni knigi riznicyu i vipisali dlya novoyi cerkvi iyeromonahiv z kiyivskogo monastirya a u 1602 r pobudovanu cerkvu peretvorili u Samarsko Mikolayevskij Pustinnij monastir i zaprovadili u nomu sluzhbu po chinu greckogo Afonskogo monastirya Vidtodi zaporozki kozaki pikluyuchis pro svyatist pravoslavnoyi viri u riznij chas protyagom usogo svogo istorichnogo zhittya zbuduvali u sebe bilya 47 cerkov ne rahuyuchi kilkoh kaplic skitiv i molitovnih ikon Yavornickij D t I K Naukova dumka 1990 592s Bogorodicka fortecya rentranshment Bogorodicka fortecya unizu za richkoyu Krimka na misci Samari Budivnictvo Bogorodickoyi forteci bulo viklikane neobhidnistyu zmicniti tilovu bazu moskovsko kozackih vijsk u yih borotbi proti Krimskogo hanstva pid chas moskovsko tureckoyi vijni sho trivala u 1686 1700 rokah a vodnochas posiliti kontrol uryadu nad Zaporozkoyu Sichchyu 1688 roku za nakazom rosijskih cariv Ivana Oleksijovicha ta Petra Oleksijovicha i pravitelki Sofiyi Oleksiyivni v Samari bula zasnovana Bogorodicka fortecya dlya moskovskogo garnizonu Teritoriya moskovskoyi forteci bula bilshoyu za kozacku fortecyu mista Samar j sklala 250 300 m 12 22 lipnya 1687 r zaklali fortecyu i tut bulo postavleno moskovskij garnizon U litopisi Samijla Velichko dokladno jdetsya pro plan moskovskih cariv pobuduvati nad Samaroyu misto dlya utrimannya v nomu zbroyi prodovolstva furazhu ta inshih neobhidnih dlya organizaciyi pohodu v Krim pripasiv Z ciyeyu metoyu getmanu Ivanovi Mazepi vid imeni cariv bula nadislana gramota z rozporyadzhennyam rannoyu vesnoyu 1688 vistupiti v pohid dlya sporudzhennya forteci na zaporozkih zemlyah bilya starovinnogo kozackogo mistechka Samar Pohid kozackih polkiv z Getmanshini do Samari rozpochavsya pislya poyavi dostatnoyi kilkosti travi dlya vipasu konej i voliv U Samar takozh rushiv z nevelikim vijskom moskovskij voyevoda Leontij Neplyuyev Ranishe u 1686 roci vin vidznachivsya karalnim pohodom proti getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini Yuriya Hmelnickogo i v 1687 roci uchastyu v Krimskomu pohodi moskovskogo vijska na choli z Vasilem Golicinim de keruvav Mikola Kostomarov u tvori Mazepa pishe Z rannoyi vesni 1688 vzyalisya za pobudovu mistechok zgidno statti dogovoru zatverdzhenogo na viborchij radi Najvazhlivishij z cih mistechok na berezi Samari rozpochato bulo u berezni a zakincheno do serpnya togo zh roku carskij uryad planuvav zdijsniti budivnictvo rukami ukrayinskogo pospilstva selyan i mishan blizhnih polkiv Getmanshini ale getman I Mazepa vrahuvav sho ne mozhna selyan i mishan vidrivati vid litnih polovih robit a tomu nabrav kozakiv z shesti polkiv Robotoyu zajnyato bulo do dvadcyati tisyach ruk Mistechko ce bulo roztashovane na rosijskij storoni richki Samari vishe Vilnogo Brodu i nizhche inshogo brodu zvanogo Pishanogo Roboti pid naglyadom prislanogo z Moskvi inzhener polkovnika gollandcya nemchin Vilyama fon Zalena abo Vilim fon Zelen fon Zalina pochali v berezni j zavershili v pershih chislah serpnya 1688 roku Bezposerednim kerivnikom buduvnictva buv getman Ivan Mazepa i yak vvazhayetsya voyevoda Leontij Neplyuyev i Grigorij Kosagov Komendantom Bogorodickoyi forteci bulo priznacheno Grigoriya Kosagova Ustrij Bogorodickoyi forteci Fortecyu zveli z zemli j dereva virili glibokij i shirokij riv 6 h 3 m nasipali val u 4 metri vistoyu postavili chastokil z 17 garmatnimi rozkatami poziciyami garmat Useredini forteci sporudzhena derev yana cerkva Pokrova presvyatoyi Bogorodici zakladena 23 kvitnya 1688 roku im yam yakoyi bula nazvana fortecya Garnizon po shtatu mav nalichuvati 4491 rejtarya kopijshikiv i soldativ prote pochatkovo nalichuvalo 4014 vijskovih bez vrhuvannya riznomanitnih chinovnikiv Perimetr forteci stanoviv majzhe 1300 m a plosha ponad 10 gektariv Ustrij posadu Navkolo forteci oblashtuvali j zmicnili valom i rovom posad perimetrom 3500 m vidpovidno plosheyu ne menshe 76 5 ga naveli mosti z nadovbami i derev yanimi palyami U veresni 1688 roku u posadi poselili 1000 rodin z riznih polkiv Getmanshini Takim chinom razom z vihidcyami z Moskovskogo carstva chiselnist naselennya forteci i posadu stanovila blizko 8 tisyach osib Pereselennya samarciv Zi sporudzhennyam u Samari moskovskoyi forteci stalosya pereselennya korinnih meshkanciv peredusim kozackoyi starshini ta zamozhnih mistyan davnoyi Samari z mista na susidni zemli Feodosij Makarevskij govorit pro utvorennya kolishnimi samarcyami zaporozkih kozackih slobid Bogorodichanskih Hutoriv teper misto Pidgorodne Spaskogo jmovirno Novoselici teper Novomoskovsk ta inshih Baza u vijnah z Krimom U Krimskomu pohodi 1689 roku pid chas moskovsko tureckoyi vijni 1686 1700 rokiv Bogorodicka fortecya vidigrala vazhlivu rol Bogorodicka fortecya yak vazhliva vijskova baza retelno ohoronyalasya Pri zagrozi napadu krimskogo hana Selim I Gireya vzimku 1690 roku na Ukrayinu getman Ivan Mazepa zibrav svoyi polki spustivsya z nimi do mistechka Govtvi a okremij korpus vidpraviv dlya zahistu forteci Chuma 1690 roku U kvitni 1690 roku u forteci a takozh u Posamar yi spalahnula chuma sho trivala use lito Tezh same trapilosya j u susidnij Novosergiyivskij forteci de vnaslidok hvorobi vimerli vsi meshkanci U Bogorodicku vid poshesti vimerla lishe perevazhna bilshist meshkanciv reshta rozbiglassya po okolicyah Pomer takozh okolnichij i voyevoda Oleksij Ivanovich bilya 1638 13 travnya 1690 Getman Ivan Mazepa nakazav dlya ohoroni forteci i carskoyi skarbnici vidryaditi do neyi 1000 kozakiv Poltavskogo polku i na zminu yim 1000 kozakiv Mirgorodskogo polku Prote kozaki cih polkiv vidmovilisya jti na virnu smert de buyaye poshest Todi Mazepa nakazav poslati za Oril u fortecyu samogo poltavskogo polkovnika Fedira Zhuchenka Toj nezabarom dopoviv sho polovina Bogorodicoyi forteci zgorola Arheologichnimi rozkopkami zasvidcheno spaleni hati razom z usima rodinami vklyuchno z zhinkami j ditmi Ivan Mazepa nakazav ohoronyati misce vid ostatochnogo rozorennya vorogom a samim kozakam bulo zaboroneno pid strahom strati brati sobi rechi groshi abo zbroyu pomerlih vid hvorobi U 1691 roku fortecyu pislya pozhezhi minimalno vidnovili Povstannya Petrika 1691 roku 31 lipnya 1992 roku fortecyu namagalisya ovoloditi povstali kozaki Petrika Petra Ivanenka ta 500 tatar Kozaki i tatari pidijshli do nizhnogo mista vstigli pidpaliti dvi vezhi i kilka dvoriv zabrali sotnyu ovec i kilka vulikiv ale v cej chas yih obstrilyav z garmat garnizon forteci i soyuzniki vidstupili Petrik netrivalo kontrolyuvav fortecyu pevnij chas u 1692 1693 rokah Za boyiv Bogorodicka fortecya bula spustoshena Novobogorodicka fortecya 1697 1711 1697 roku pid chas pohodu vijsk Ivana Mazepi ta knyazya Dolgorukova na Krimske hanstvo za moskovsko tureckoyi vijni 1686 1700 rokiv bulo virisheno yiyi vidbuduvati U 1698 roci vona vidbudovana yak Novobogorodicka fortecya U 1695 1696 rokah Moskovske carstvo velo borotbu za Azov u Azovskih pohodah dlya zdobuttya vihodu do Chornogo morya Arheologichni znahidki vkazuyut na sudnobuduvannya u Samari Selitrovij promisel Mazepi Do 1699 roku Ivan Mazepa poseliv robitnikiv sho nalagodili virobnictvo selitri odnogo z komponentiv porohu ta jmovirno derevnogo vugillya Selitrovari i meshkanci posadu rozoryali zaporozki ugiddya i pasiki obsadzhuvali svoyimi hutorami richku Samaru 1701 roku zaporozhci rozignali yih Vorozhist do kozakiv Moskovskij komendant forteci Petro Potomkin ne propuskav u Samarskij monastir ukrayinskogo zodchogo z Mezhigirskogo monastirya Kish Zaporozkoyi Sichi pisav protesti moskovskomu carevi Petru I bezrezultatno vimagayuchi likviduvati Novo Bogorodicku fortecyu Povstannya Bulavina U 1708 roci bilya forteci tochilisya boyi mizh zaporozhcyami uchasnikami povstannya Kindrata Bulavina ta moskovskim vijskom Zaporozhci bulavinci bezuspishno shturmuvali fortecyu Borotba Ivana Mazepi za nezalezhnist Pislya zvistki 1709 roku pro priyednannya Mazepi i Zaporozhzhya u vijni z Moskovskim carstvom na bik Shvedskoyi imperiyi moskovskij car Petro I pisav Oleksandru Menshikovu pro neobhidnist ohoroni Bogorodickoyi forteci Zaporozhci a bilshe diyavol koshovij vzhe yavni zradniki stali i duzhe nebezpechno Bogorodickova ne dlya mista ale dlya artileriyi i amuniciyi yakoyi tam duzhe bagato a lyudej malo togo zaradi potribno odin kinnij polk poslati v neyi Togo zh 1709 roku pid chas karalnogo pohodu proti Vijska Zaporozkogo polkovnika Petra Yakovlyeva Bogorodicku fortecyu stala filtracijnim taborom de zganyali polonenih meshkanciv Novogo i Starogo Kodakiv sho zdalisya bez oporu moskovskomu vijsku Moskovsko turecka vijna 1710 1713 Pid chas moskovsko tureckoyi vijni 1711 roku krimskij han Devlet I Girej oblozhiv obidva samarskih mistechka Novosergiyivski meshkanci zdalisya i vidali hanu moskovskij garnizon a Bogorodickij garnizon pruchavsya doki tatari cherez brak pashi ne vtratili bilshu chastinu konej i doki ne pidijshli znachni sili getmana Ivana Skoropadskogo i general majora Za Prutskoyu ugodoyu 1711 roku i Konstantinopolskim mirom 1712 roku moskovskij car Petro I zobov yazavsya zriti moskovski forteci na Zaporozhzhi v tomu chisli i Bogorodicku Prote arheologichni doslidzhennya vkazali sho zhittya tut ne pripinilosya Samarskij retranshement 1735 1783 1736 roku pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv ukriplennya bulo vidnovlene pid nazvoyu Samarskij retranshement sho stav chastinoyu Ukrayinskoyi liniyi Fortecyu bulo vidnovleno pid kerivnictvom generala grafa Jogan Berngara Vejsbaha pomer 1735 roku u suchasnomu viglyadi zemlyani ukriplennya sho skladayutsya z valiv i roviv z derev yanim palisadom i artilerijskimi batareyami Perimetr forteci zbilshivsya do 1700 m Pislya zakinchennya vijni Samarskij retranshement zlivsya iz Samaroyu Staroyu Samaroyu Za pozavoyennogo chasu garnizon istotno skorotivsya do stacionarnoyi artilerijskoyi komandi 84 choloviki i 49 zhinok 2 rot polovoyi komandi i shpitalyu 1742 roku cya teritoriya timchasovo uvijshla do skladu Getmanshini 1764 roku Moldavskij gusarskij polk bulo perevedeno z Kiyeva do Samari pivdennishe Dniprovskogo pikinernogo polku j buv perejmenovanij na Samarskij gusarskij polk Razom z Bahmutskim gusarskim i Luganskim pikinernim polkami vin vhodiv do skladu Bahmutskoyi provinciyi Novorosijskoyi guberniyi Pislya utvorennyam 1769 roku Moldavskogo gusarskogo polku na mezhi Yelizavetgradskoyi provinciyi i Zaporozkoyi Sichi Samarskij polk bulo skasovano Pokrovsku cerkvu u mistechku Starij Samari zgaduye krayeznavec Feodosij Makarevskij Vtim same misto vin vzhe nazivaye ubogim i skromnim z kilkistyu dvoriv chotiri desyat Chastina Pershogo Katerinoslava Novobogorodick Samar na pivdi Katerinoslava Kilchenskogo 1776 roku na nastupnij rik pislya skasuvannya Zaporozkoyi Sichi davnya Samar i Novobogorodicka fortecya stali pivdennim rajonom gubernskogo mista Katerinoslav z centrom v 3 4 km pivnichishe 1777 roku naselennya Staroyi Samari skladalo 1040 osobi U 1778 1784 rokah misto Katerinoslav bulo centrom Azovskoyi guberniyi z gubernatorom Grigoriyem Potomkinim Centr guberniyi buv perenesenij z centru Ukrayinskoyi liniyi forteci Bilevsk Okrim gubernskogo mista Pershij Katerinoslav buv centrom Katerinoslavskogo povitu zemskim komisarom yakogo z 1780 roku buv Oleksij Rleksandrov i naglyadachami derzhavnihposelen z 1784 roku buli kapitan Antin Andrijovich Golovatij 1733 1797 poruchik Maksim Danilovich Globa i pidporuchik Ivan Kirilovich Kirillov Katerinoslavske Duhovne pravlinnya Samar stala osnovoyu stvorennya Pershogo Katerinoslava 1778 roku do Katerinoslav I pereveli z Bilyevskoyi forteci Samarske duhovne pravlinnya perevedene j perejmenuvali na Katerinoslavskogo Duhovnogo pravlinnya Cherez vidsutnistyu vidpovidnoyi budivli dlya rozmishennya u Pershomu Katerinoslavi vono roztashovuvalosya v Samari u Samarskomu retranshementi v budinku svyashenika Gamaliyi Z 1778 pravlinnya ocholyuvav protopop Oleksij Dem yanovich Handaliyev nar 1747 sho ranishe buv protopopom z 24 veresnya 1776 roku do 1778 Samarskogo Duhovnogo pravlinnya u Bilevskij forteci Namisnikom z 1778 roku buv iyerej Andrij Petrovich Ivanov nar 1726 30 bereznya 1780 roku namisnikom pravlinnya buv iyerej Ioann Ivanovich Gorlenskij nar 1740 u Neforoshanskomu monastiri Chastina Pershogo Novomoskovska 1783 roku za ukazom Katerini II vsi forteci u Novorosijskij guberniyi skasovani Togo zh roku Katerina II virishila perenestiKaterinoslav na visokij pagorb na pravoberezhzhi Dnipra u Polovicyu sho bulo zdijsneno 1784 roku pri zakladannya neyu ta avstrijskim imperatorom Josipom II Spaso Preobrazhenskogo soboru Pershij Katerinoslav perejmenovano na Novomoskovsk centr Novomoskovskogo povitu 1786 roku Grigorij Potomkin kozacke Gric Nechesa rekomenduvav perenesti povitove misto Novomoskovsk u Novoselicyu perejmenuvannya Novoselici na Novomoskovsk stalosya za carskim ukazom lishe 26 veresnya 1794 roku Povnij zvid zakoniv Rosijskoyi imperiyi zafiksuvav rozdilne isnuvannya v 1787 1788 rokah mista Novomoskovska 82 dushi kazennih poselyan i mistechka Novoselici 3663 dushi sho do 1775 roku bula centrom Samarskoyi palanki Nimecka koloniya Jozefstal 1789 roku zemli Pershogo Katerinoslava Novomoskovska razom z davnoyu Samaryu bulo peredano nimeckim kolonistam na pravomu berezi Kilcheni utvorilasya lyuteranska koloniya Jozefstal inshi nazvi Josipivka Dovge j za Kilchennyu menonitskij Kronsgarten sho uvijshli do Jozefstalskogo kolonistskogo okrugu Do seredini 1790 h rokiv garnizon Samarskogo retranshementu bulo povnistyu vivedeno naselennya zalishilosya 170 osib Pokrovska cerkva zanepala Gubernski j zgodom povitovi j sudovi budinki bulo pereneseno v Novoselicyu z 1794 Novomoskovsku inshi budinki do pravoberezhnogo Katerinoslava do 1784 Polovicya inshi buli rozprodani Katolickij kostel kolishnogo Pershogo Katerinoslava bula rozibrana j vidbudovana do 15 sichnya 1791 roku u Polovici Katerinoslavi na Uspenskij ploshi zamist zgoriloyi kozackoyi Petropavlivskoyi yak cerkva Kazanskoyi Bozhoyi Materi Pokrovska cerkva kolishnogo Novobogorodicka bulo rozibrano j pereneseno 21 grudnya 1798 roku na protilezhnu storonu Samari v Odinkivku Misto Samar i Samarska fortecya pripinili svoye isnuvannya Skotarske vikoristannya Ponad 200 rokiv kolishnya miska zemlya rozoryuvalasya j obroblyalasya nimcyami lyuteranami sluzhila skotofermoyu naprikinci 19 storichchya perekopuvalasya gorodnikami z susidnogo selisha Shevchenko Suchasnist2001 roku postanovoyu Kabminu Novobogorodicka fortecya viznana pam yatkoyu istoriyi nacionalnogo znachennya Togo zh roku na teritoriyi Staroyi Samari pochalisya arheologichni doslidzhennya Z poyavoyu u misti z 2014 roku nacionalno svidomoyi vladi u Samari z oseni 2017 roku pochav provoditisya ukrayinskij festival Samar Dnipro Fest Istoriko kulturnij centr Stara Samar j Muzej artefaktiv Za rishennyam miskoyi vladi vid listopada 2017 roku stvoryuyetsya istoriko kulturnij centr Stara Samar Zaplanovano vidnoviti V yiznu ta Samarsku brami chastinu chastokolu chastinu budivel 16 go storichchya sho buli viyavleni pid chas arheologichnih rozkopok Vidnovlennya moskovskoyi Bogorodickoyi forteci narazi u povnomu ob yemi ne zaplanovano Bilya forteci zaplanovano stvoriti Muzej artefaktiv Staroyi Samari yakij bude u mazepinskomu stili U muzeyi budut zibrani chislenni znahidki z Samari Do kompleksu centru Stara Samar dodadut parking torgovelni zakladi ohoronu tualet prokat velosipediv konej Na vlashtovanomu plyazhi planuyut prokat kayakiv ta naduvnih plavalnih zasobiv Za sumarnimi ochikuvannyami potik vidviduvachiv sklade 150 tisyach na rik Za tri roki 2018 2020 roki planuyutsya investiciyi u 11 5 mln griven Takozh bude vidkrito u 2019 roci pam yatnik getmanovi Ivanovi Mazepi na teritoriyi Novobogorodickoyi forteci u Starij Samari z istoriyeyu yakoyi getman pryamo pov yazanij Na ce vidileno 4 mln griven BudivliVidomi budivli ta oznacheni arheologichni ob yekti fortec derev yano zemlyana fortecya sadiba polkovnika misce roztashovane v centri forteci de bulo znahideno gudzika z rosijskogo mundiru 1700 1750 h rokiv mitnicya dilyanka sho najnasichena tovarnimi plombami monetami prikrasami ta inshim tut viyavleno administrativnu pechatku pereviz cherez Samaru Cerkva misce roztashuvannya Pokrovskoyi cerkvi yaku bulo rozibrano j pereneseno 1798 roku na protilezhnu storonu Samari v Odinkivku budinok Mazepi getman Ivan Mazepa vikonuvav roboti zi sporudzhennya forteci prote dlya viyavlennya ob yektu neobhidno rozkopati 20 tisyach kvadratnih metriv sho zarosli derevami j chagarnikami budinok svyashenika Gamaliyi budivlya vidoma z istorichnih dzherel zalishki zayizhdzhogo dvoru abo korchmi na yakomu znajdeni fragmentiv sklyanih kelihiv i plyashok mejsenskoyi porcelyani garno ornamentovanih keramichnih virobiv chislenni ulamki kruglogo misyachnogo vikonnogo skla Znajdena bronzova matricya yevropejskoyi osobistoyi pechatki 18 storichchya shlyaheticha z Franciyi Italiyi Daniyi abo Polshi francuzki rahunkovi zhetoni zi zobrazhennyam Lyudovika XIV 1643 1715 zahidnoyevropejskimi formenimi gudzikami v tomu chisli francuzkih mushketeriv miscya roztashuvannya porohovih lohiv rozshukuyutsya miscya kovalen bo zustrichayutsya znahidki shlakiv vid plavki chornih i kolorovih metaliv jmovirna verf viyavleno chislenni najriznomanitni cvyahi i skobi za pripushennyam ryadu istorikiv sho bilya forteci buduvalasya chastina moskovskogo flotu Petra I dlya jogo Azovskih pohodivArheologichni znahidkiZa doradyanskij i radyanskij chas neodnorazovo vislovlyuvalisya pripushennya sho do znishennya Zaporozkogo Vijska Katerinoyu II dana teritoriya yavlyala soboyu malozaselennuyu nezajmanshinu Dike pole Arheologichni doslidzhennya doveli zvorotne na pidstavi znahidok dovedeno sho nizhnya Posamar ya a osoblivo rajon vid Samari i do samogo girla richki buv vazhlivim perehrestyam karavannih shlyahiv i znachnim torgovim centrom pro sho svidchat chislenni numizmatichni ta inshi znahidki Nabir znahidok yih kilkist i nadzvichajna rizmayitist na dumku arheologa d i n profesora Irina Kovalova demonstruyut znachennya kozackoyi Samari v majbutnomu Bogorodickoyi forteci v torgovih vidnosinah z Centralnoyu ta Zahidnoyu Yevropoyu z Rosiyeyu sho poyasnyuyetsya v isnuvanni poruch perevozu cherez richku Samaru yaka grala vazhlivu rol v zdijsnenni tradicijnoyi torgivli zi Slobozhanshinoyu i bilsh shidnimi teritoriyami Mozhna stverdzhuvati sho same cej faktor viznachiv viniknennya pershogo ukriplenogo poselennya na zminu yakomu zgodom prijshla Bogorodicka fortecya Poshta Nadzvichajno cikavi znahidki 6 tovarnih i 1 rosijskoyi poshtovoyi plomb Najstarisha z nih nese na sobi povnistyu zbereglasya datu 1524 rik Druga za davnistyu vigotovlena na pochatku 17 storichchya i nese na sobi gerb mista Gdanska pid yakim vcilili dvi ostanni cifri dati 05 Na zvorotnomu boci velikimi literami v dva ryadki napis BESTE SORTE Ne mensh cikavij fragment zi skorochenim variantom nazvi gollandskogo mista Geldern GEL same v takomu skorochenni i paleografiyi vin zustrichayetsya na sribnih i zolotih monetah Gollandskoyi respubliki 1600 1650 rokiv Reshta plombi takozh datuyutsya 16 17 storichchyami Koncentraciya znahidok plomb na nevelikij teritoriyi svidchit pro znachnij torgovij centr j zamozhnist miscevogo naselennya bo pridbati cilu shtuku inozemnogo sukna abo inshoyi tkanini pro sho svidkuyut znahidki plomb mav mozhlivist lishe zamozhnij pokupec Moneti Viyavleno ponad 300 monet Najdavnishi 3 zolotoordinskih puliv 1360 1380 rokiv Numizmatichnij material yasno vkazuye na vinyatkovu rol i nasichenist cogo torgovogo punktu moskovskimi yevropejskimi ta azijskimi mandrivnikami i torgovcyami Z najrannih znajdeno 4 drotyani kopijki 9 go moskovskogo carya Mihajla I Romanova 1613 1645 28 yevropejskih 1622 1640 rokiv polski nominalom 3 i 1 5 grosha shvedski solidi i drajpelkeri 17 monet 1659 1694 rokiv polski ta shvedski solidi moneta v 6 pfenigiv federativnoyi derzhavi Brandenburg Prussiya moskovski moneti predstavleni 22 ekzemplyarami 1686 1722 rokiv kopijki polushki i fragment sevskogo cheha Znajdeno takozh po odnomu primirniku sribnih kopijok 10 go moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha 1645 76 i 11 go moskovskogo carya Fedir III Oleksijovich 1676 1682 Francuzki aristokratichni rechi Znajdena bronzova matricya yevropejskoyi osobistoyi pechatki 18 storichchya z godinnikovim kolesom i levom sho stoyit na pravu storonu na zadnih lapah Taka forma koroni harakterna dlya dvoryanskih gerbiv Daniyi Polshi Italiyi ta Franciyi Prisutnist inozemciv pidtverdzhuyetsya francuzkimi rahunkovimi zhetonami zi zobrazhennyam Lyudovika XIV 1643 1715 zahidnoyevropejskimi formenimi gudzikami v tomu chisli z gerbovim shitom i hrestom na blakitnomu tli harakternomu dlya francuzkih mushketeriv Pechatki Vazhlivimi ye znahidki 8 matric pechatok Polska pechatka z zobrazhennya Samarskoyi forteci 16 storichchya Odna z nih polskij bronzovij persten z vosmikutnoyi vstavkoyu z prozorogo rozhevogo skla na yakij zobrazheno plan chotirikutnoyi forteci z dvoma kutovimi vezhami i polskim gerbovim orlom sho shiryaye nad nimi rozimknuti kinci duzhki perstnya zahodyat odin za drugij sho dozvolyaye dovilno minyati jogo diametr pid rozmir palcya Polskij persten nalezhit do chasu pershoyi zgadki v gramoti 1576 roku polskogo korolya i velikogo knyazya litovskogo Stefana Batoriya 1576 1586 kozackogo mistechka Samar Chotirikutna fortecya z dvoma kutovimi vezhami zobrazhaye davnyu kozacku fortecyu Samari 16 storichchya j zovsim ne zbigayetsya z planom ostannogo ukriplennya Samari Samarskogo retranshementu pislya perebudovi 1730 h rokiv Moskovska mitna pechatka z fregatom pochatok 18 storichchya Administrativna pechatka viyavlena na dilyanci mitnicya maye ovalnu vstavku z bezbarvnogo skla z shlihovkoyu krayuyiv sho zobrazhaye nadto tonko i profesijno vigraviruvanij trishoglovij fregat z dvoma ryadami garmatnih portiv Ye oficijnim tipom mitnoyi pechatki dobi moskovskogo carya Petra I z povnoyu analogiyeyu z pechatkoyu Velikoyi Moskovskoyi mitnici 1707 roku vkazuye na vikonannya administraciyeyu Bogorodicka na pochatku XVIII storichchya mitnih funkcij Osobisti pechatki kozackoyi starshini Grupa osobistih pechatok kozackoyi starshini pogano viznachayetsya vnaslidok malovivchenosti ukrayinskoyi kozackoyi geraldiki pechatka z pryamokutnim shitom peresichenim dvoma diagonalyami perev yazami mozhna pov yazati z nashadkami Klimentiya Lagodi z rodu Vasilya Lagodi sotnika i Mirgorodskogo polkovogo osavula 1691 1701 pechatka z bukvami IVP mozhna vidnesti do Samarskogo polkovnika Gnata Pshenichnogo 1770 ti roki pechatka z palayuchim sercem jmovirno nalezhit nashadkam Yuriya Spashenka znatnogo vijskovogo tovarisha do 1721 roku Najbilsh blizkim yij mozhna vvazhati gerb rodu Spashenko Kich de pid palayuchim sercem zobrazheno pivmisyac Natilni hresti moskovitiv Kolekciyu z 54 natilnih hrestiv z najrannimi kincya 16 pochatku 17 storichchya Najpredstavnickim z nih ye zibrannya z 24 hrestiv seredini kincya 17 storichchya prichomu 7 z nih vigotovleni v pivnichnih pivnichno zahidnih i 11 v centralnih rajonah Moskovskogo carstva Za sposterezhennyam arheologa Igora Svyeshnikova nosinnya natilnih hrestiv abo ikonok ne bulo harakternim dlya ukrayinciv 14 18 storich Znahidka 4 natilnih hrestiv vigotovleni na rubezhi 17 i 18 storich v ukrayinskomu barokovomu stili yakij otrimav poshirennya v Rosiyi lishe v 18 storichchi Ulamki zbroyi Viyavleno fragmenti vognepalnoyi i holodnoyi zbroyi metalevi chastini odyagu vzuttya ta obmundiruvannya Sporudi forteci neodnorazovo obstrilyuvali z ruchnoyi nariznoyi ta gladkostvolnoyi zbroyi z garmat Viyavleni chislenni znahidki kul oskolkiv yader bomb i navit knipel specialnih yader skutih lancyugami abo strizhnem sho zastosovuvalisya dlya znishennya korabelnogo osnashennya Metaloobrobka Viyavleni porohovi lohi Znahidki shlakiv vid plavki chornih i kolorovih metaliv svidchat pro kovalni Zibrani na teritoriyi forteci i posadu chislenni najriznomanitni cvyahi i skobi svidchat pro sudnobuduvannya Primitki Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 16 sichnya 2021 www oldsamara samgtu ru Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2021 V A Veklenko V N Shalobudov Bondaryev Oleksij 27 11 2018 Dnipro PRO Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 Feodosij Makarevskij Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii v 2 tt 1880 g Ekaterinoslav Mѣstechko Staraya Samara po techeniyu rѣki Samary na pravoj storonѣ eya nizhe Samarskago monastyrya i nynѣshnyago Novomoskovska ne daleko v 6 verstah ot vpadeniya Samary v Dnѣpr odno iz samyh drevnih zaporozhskih poselenij Eto znamenityj i slavnyj starinnyj zaporozhskij gorod Samara PDF Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 RBS VT Neplyuev Leontij Romanovich Vikiteka ru wikisource org Procitovano 16 sichnya 2021 i ua tv uk ua 18 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Makidonov A V 2011 PDF Zaporizhzhya Prosvita s 338 s ISBN 978 966 653 285 8 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2021 Makidonov A V 2011 Personalnyj sostav administrativnogo apparata Novorossii XVIII veka Zaporizhzhya Prosvita s 88 338 s ISBN 978 966 653 285 8 Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 15 grudnya 2017 DzherelaIgor Ancishkin Zaporozka Sich i Mezhigirskij monastir Naukovih zapisok Zbirnika prac molodih vchenih ta aspirantiv K 2001 T 6 C 109 117 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine SAMAR DNIPRO FEST Arheologichni rozkopki v m Dnipro 10 11 veresnya 16 grudnya 2017 u Wayback Machine V A Veklenko V N Shalobudov