Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||
Глинське князівство, князівство Мансура —татарсько-сіверське, князівство в XIV—XVI сторіччях на північному сході України (переважно Сумська й Полтавська області). Засноване у 1380 році сином Мамая Мансуром з роду Кият.
Половці на лівобережжі України
Відповідь 1159 року чернігівського князя Святослава Ольговича київському князю Ізяславу Давидовичу на погрозу про вигнання з Чернігова після його відмови допомогти у війні проти волинського князя Мстислава Ізяславича і галицького князя Ярослава Осмомисла відображає спустошення принаймні руської землі лівобережної Наддніпрянщини й заселення її половцями. Серед семи спустілих міст в Чернігівській землі заселених половцями присутнє одне з найстаріших і найбагатших міст Подніпров'я - Любеч.
Створення князівства
Куликовську битву 1380 року Мамай програв війську московського князя Дмитра Донського через затримку литовської допомоги. У 1381 році у Кафі Мамая вбито генуезцями. Після вбивства Мамая-Кията один з його синів Мансур-Кият (Мансур Киятович Мамай), побоюючись репресій нового хана, залишив Крим й вирушив у рідні половецькі степи (північна частина Надчорномор'я й Надозів'я), звідки, набравши війська, рушив на північ з метою створення свого нового князівства.
На території сучасних Сумської та Полтавської областей Мансур Мамай відновив декілька міст: Глинськ, Глинниця, Полтава, й оголосив ці землі своїми володіннями, незалежними від сусідніх держав. До складу цього утворення увійшла одна з південних груп сіврюків межиріччя Ворскли, Сули, в районі Полтави.
У 1391 році, в битві з військами Тимура під Самарою, творець князівства Мансур був убитий.
Пізніше володіння князів Мамаїв розширилися й фактично включали в себе на півночі південні частини Чернігівщини й Сумщини; на сході — сучасні Курську, Білгородську та Харківську області; на заході — лівобережжя Черкаської області. Після чого володіння Глинських стали величезними, а самі князі стали найвпливовішими феодалами Великого князівства Литовського. Оскільки ці землі були прикордонням слов'янських та тюркських народів, населення їх не відрізнялося етнічною єдністю, проте, тут переважно селилися нащадки сіверян, а також половці. З XV сторіччя сіврюки завдяки своїй стабільній міграції починають асимілювати половецьке й тюркське населення.
Центром князівства було дерев'яне містечко-замок під назвою Глинськ, що розташовано на території сучасного села Глинськ; за іншими версіями — на території нинішньої Полтави, або Золотоноші.
Система управління
Князь Мансур Киятович Мамай, враховуючи той факт, що його нові землі були слабо заселені й необхідно постійно вести війну з сусідніми державами, не став нав'язувати місцевому населенню феодальну систему управління: захоплювати вже використовувані землі, вводити будь-які податки та призначати своїх начальників. Єдиним нововведенням було об'єднання у єдине політичне ціле місцевих етнічних громад, обов'язком яких став спільний виступ під командуванням князя Мамая проти спільного ворога. Система місцевого управління зберігалася незмінною — голови місцевих громад та їх командири обиралися самим населенням. Військовий похід оголошувався Мансуром Мамаєм тільки після загального схвалення. Князі тут були більше схожі на козацьких отаманів, ніж на справжніх феодалів. Пізніше у запорізьких козаків став вибиратися гетьман, але у реєстрових козаків система взаємин з королем польським збереглася майже ідентична з політичною системою Мансура.
У складі Литви
У 1392 році Олекса Мамай, син Мансура Мамая, перебуваючи під тиском з боку двох великих войовничих держав: Золотої Орди і Великого князівства Литовського, вирішується визнати над собою владу великого князя литовського Вітовта. Для зміцнення політичних зв'язків зі своїм новим сюзереном Олекса Мамай у тому ж році хрестився, отримавши ім'я Олександр. Варто врахувати, що швидше за все Олекса й Олександр — два варіанти одного імені, — Олекса й досі поширено в Україні ім'я.
Як повідомляють родовідні розписи «а у Олександра син Іван з батьком ж хрестився. Й у ті часи приїхав до Києва Великий Князь Литовський Вітовт й після Князь Олександр, й син його, що схотіли служити; й Князь Іван й з отцем своїм Олександром створили хотіння Великого Князя Вітовта, й приїхали до нього, й били чолом йому зі своїми передріченними трьома городами. І Князь Великий Вітовт прийняв їх чесно не яко слуг, але яко сродних своїх, й дав їм вотчини волості: Станку, Хорозів, Сереків, Гладковича; й дав Вітовт за Князя Івана Олександровича княжу Данилову дочку Острогозького Княжну Настасію». З тих пір Мамаї стали називатися князями Глинськими.
Після приєднання до Великого князівства Литовського внутрішня система управління вотчини князів Мамаїв не змінилася, залишаючись до 1508 року напівавтономним князівством усередині Великого князівства Литовського. Фактично Глинське князівство було аналогом Касимівського царства на території Московського князівства татарського, що виникло приблизно у той же час.
Вітовт передав в управління фактично все лівобережжя Дніпра. Натомість князь Олександр Мансурович Мамай та його нащадки повинні були захищати ці землі від недругів й брати участь у війнах литовських князів. Так, вже 1399 року війська князя Олександра Мамая брали участь у поході Вітовта проти Золотої Орди, але зазнали поразки від золотординців битві на річці Ворскла. За білорусько-литовським літописом «козак Мамай» врятував великого князя Вітовта після розгрому на Ворсклі.
Другий син Мансура Мамая — Скидер, за підтримки Вітовта вирушив зі своїм половецьким військом у 1390-х роках у Північно-західне Надчорномор'я, де став на чолі місцевих половців. Завдяки союзу з князями Мамаями Велике князівство Литовське спромоглося мирним шляхом приєднати й поставити під свій контроль величезну територію Дикого поля й стати найбільшим за площею державою Європи. При цьому варто звернути увагу, що Скидер може бути ще однією формою імені Олександр або в арабському (мусульманському) вимові Іскандер.
У XV сторіччі Мамаєвих князів в офіційних литовських документах починають іменувати Глинськими князями за назвою міста Глинськ, де була їх резиденція. Але до середини XVI сторіччя більшість представників роду Глинських у своїх документах продовжують підписуватися прізвищем Мамай. Так, у київському літописі згадується, що у першій чверті XVI сторіччя воєводою Києва був Іван Львович Мамай (з князів Глинських). Богдан Федорович Глинський, воєвода Черкас (1488-95), теж використав ім'я Мамай. В історії він став відомий тим, що організував перші черкаські прикордонні війська, що, незабаром після цього стали називатися козаками. На чолі з ним черкаські козаки в 1493 році вперше голосно заявили про себе взяттям тільки що побудованого кримськими татарами Очакова.
У 1638 році за уточнення московсько-польського кордону, що проходив тоді Глинським князівством у сучасній Лівобережній Україні, польські представники висунули ряд документів, з кінця XV до початку XVII сторіччя, про належність польським феодалам окремих маєтків у цій місцевості. Маєтками володіли вже не Глинські, хоча були там й їх родичі під іншими прізвищами. У двох документах, 1570 й 1590 років, згадані в якості мешканців цієї місцевості Ворскольські сіврюки. Вони жили на землях наступників Глинських, але в судових справах кожна група «сіврюков» виступала незалежно від феодала, як самостійна громадська юридична особа, — ознака наявності територіально-громадської організації та неповної залежності від тих феодалів, на землях яких вони жили. У 1570 році польська влада звільнила від податків цих «сіврюків», що фактично перейшли під протекторат Московського князівства.
«Мамаївські» козаки
У XV—XVII сторіччях сіврюки представляли собою воєнізоване прикордонне населення, що охороняло кордони суміжних частин Польсько-Литовської й Московської держав. Судячи з усього, вони були дуже схожі на ранніх запорізьких, донських та інших подібних козаків, й мали деяку автономію й громадську військову організацію.
Мамаївські князі та їх діяльність збереглася у народній пам'яті українців в образі легендарного «козака Мамая». Козак Мамай став настільки символічною фігурою для українських козаків та народу, що, коли спалахували народні повстання на Україні, обов'язково з'являвся Мамай. Під час громадянської війни на Черкащині, серед гайдамаків Холодного Яру було три отамана під псевдонімом Мамай, хоча мали інші прізвища.
Див. також
Примітки
- Князівство нащадків Мамая [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Депоновано в ІНІСН. — Л., 1981. — № 7380. — С. 20-22.
- . Дослідження з історії та географії Середнього Подоння в XIV—XVI ст. [ 22 квітня 2022 у Wayback Machine.] — Л.: Наука, 1987. — 139 стор Підготовка електронного тексту книги завершена в квітні 2008 р.
- Версія про походження князів Глинських від Мамая не отримала підтримки в історичних колах.
- Ключевский, Василий Осипович (2004). Русская история: полный курс лекции. Москва: Олма-Пресс образование. с. с. 134. ISBN .
Господи, ти бачиш моє смирення, скільки я поступався своїм, не бажаючи лити крові християнської, губити своєї вітчини; взяв я місто Чернігів з сімома іншими містами, та й то порожніми: живуть в них псарі та половці.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Геков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая орда и её падение. — М., Л.: Издательство Академии наук СССР, 1950. Архів оригіналу за 6 вересня 2012.
- Шенников А. А. Червлёный Яр. Исследование по истории и географии Среднего Подонья в XIV-XVI вв. — Л.: Наука, 1987. Архів оригіналу за 6 вересня 2012.
- Багновская Н. М. Севрюки: население Северской земли в XIV–XVI вв. — М.: Издательство «Палеотип», 2002. Архів оригіналу за 6 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2008.
- Сухарев В. Первые летописные упоминания о казаках. // «Стяг» 6.12.2006. Архів оригіналу за 6 вересня 2012.
Література і джерела
- Багновская Н. М. — М: Видавництво «Палеотип», 2002.
- Геков Б. Д., Якубовський А. Ю. Золота орда і її падіння [Архівовано 6 вересня 2012 у WebCite] — М., Л.: Видавництво Академії наук СРСР, 1950.
- Глинські // Велика радянська енциклопедія. — М: Радянська енциклопедія. 1969—1978
- Русина Е. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. — К.: 1998;
- Шенников А. А. Червоний Яр. [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] Дослідження з історії та географії Середнього Подоння в XIV—XVI ст. [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Л.: Наука, 1987.
- Шенников А. А. Князівство нащадків Мамая. [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Депоновано в ІНІСН. — Л.: 1981. — № 7380. — С. 20-22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glinske knyazivstvopislya 1381 roku 1508 rokuStolicya GlinskeNaselennya polovci sivryukiDinastiya Glinski knyazi Mamayiknyaz rik pravitelya1 Mansur Kiyatovich Mamaj rik pravitelya2 Oleksa Mamaj rik pravitelya3 Ivan Oleksandrovich Glinskij Glinske knyazivstvo knyazivstvo Mansura tatarsko siverske knyazivstvo v XIV XVI storichchyah na pivnichnomu shodi Ukrayini perevazhno Sumska j Poltavska oblasti Zasnovane u 1380 roci sinom Mamaya Mansurom z rodu Kiyat Polovci na livoberezhzhi UkrayiniVidpovid 1159 roku chernigivskogo knyazya Svyatoslava Olgovicha kiyivskomu knyazyu Izyaslavu Davidovichu na pogrozu pro vignannya z Chernigova pislya jogo vidmovi dopomogti u vijni proti volinskogo knyazya Mstislava Izyaslavicha i galickogo knyazya Yaroslava Osmomisla vidobrazhaye spustoshennya prinajmni ruskoyi zemli livoberezhnoyi Naddnipryanshini j zaselennya yiyi polovcyami Sered semi spustilih mist v Chernigivskij zemli zaselenih polovcyami prisutnye odne z najstarishih i najbagatshih mist Podniprov ya Lyubech Stvorennya knyazivstvaKulikovsku bitvu 1380 roku Mamaj prograv vijsku moskovskogo knyazya Dmitra Donskogo cherez zatrimku litovskoyi dopomogi U 1381 roci u Kafi Mamaya vbito genuezcyami Pislya vbivstva Mamaya Kiyata odin z jogo siniv Mansur Kiyat Mansur Kiyatovich Mamaj poboyuyuchis represij novogo hana zalishiv Krim j virushiv u ridni polovecki stepi pivnichna chastina Nadchornomor ya j Nadoziv ya zvidki nabravshi vijska rushiv na pivnich z metoyu stvorennya svogo novogo knyazivstva Na teritoriyi suchasnih Sumskoyi ta Poltavskoyi oblastej Mansur Mamaj vidnoviv dekilka mist Glinsk Glinnicya Poltava j ogolosiv ci zemli svoyimi volodinnyami nezalezhnimi vid susidnih derzhav Do skladu cogo utvorennya uvijshla odna z pivdennih grup sivryukiv mezhirichchya Vorskli Suli v rajoni Poltavi U 1391 roci v bitvi z vijskami Timura pid Samaroyu tvorec knyazivstva Mansur buv ubitij Piznishe volodinnya knyaziv Mamayiv rozshirilisya j faktichno vklyuchali v sebe na pivnochi pivdenni chastini Chernigivshini j Sumshini na shodi suchasni Kursku Bilgorodsku ta Harkivsku oblasti na zahodi livoberezhzhya Cherkaskoyi oblasti Pislya chogo volodinnya Glinskih stali velicheznimi a sami knyazi stali najvplivovishimi feodalami Velikogo knyazivstva Litovskogo Oskilki ci zemli buli prikordonnyam slov yanskih ta tyurkskih narodiv naselennya yih ne vidriznyalosya etnichnoyu yednistyu prote tut perevazhno selilisya nashadki siveryan a takozh polovci Z XV storichchya sivryuki zavdyaki svoyij stabilnij migraciyi pochinayut asimilyuvati polovecke j tyurkske naselennya Centrom knyazivstva bulo derev yane mistechko zamok pid nazvoyu Glinsk sho roztashovano na teritoriyi suchasnogo sela Glinsk za inshimi versiyami na teritoriyi ninishnoyi Poltavi abo Zolotonoshi Sistema upravlinnyaKnyaz Mansur Kiyatovich Mamaj vrahovuyuchi toj fakt sho jogo novi zemli buli slabo zaseleni j neobhidno postijno vesti vijnu z susidnimi derzhavami ne stav nav yazuvati miscevomu naselennyu feodalnu sistemu upravlinnya zahoplyuvati vzhe vikoristovuvani zemli vvoditi bud yaki podatki ta priznachati svoyih nachalnikiv Yedinim novovvedennyam bulo ob yednannya u yedine politichne cile miscevih etnichnih gromad obov yazkom yakih stav spilnij vistup pid komanduvannyam knyazya Mamaya proti spilnogo voroga Sistema miscevogo upravlinnya zberigalasya nezminnoyu golovi miscevih gromad ta yih komandiri obiralisya samim naselennyam Vijskovij pohid ogoloshuvavsya Mansurom Mamayem tilki pislya zagalnogo shvalennya Knyazi tut buli bilshe shozhi na kozackih otamaniv nizh na spravzhnih feodaliv Piznishe u zaporizkih kozakiv stav vibiratisya getman ale u reyestrovih kozakiv sistema vzayemin z korolem polskim zbereglasya majzhe identichna z politichnoyu sistemoyu Mansura U skladi LitviVKL na karti Yevropi 1430 r U 1392 roci Oleksa Mamaj sin Mansura Mamaya perebuvayuchi pid tiskom z boku dvoh velikih vojovnichih derzhav Zolotoyi Ordi i Velikogo knyazivstva Litovskogo virishuyetsya viznati nad soboyu vladu velikogo knyazya litovskogo Vitovta Dlya zmicnennya politichnih zv yazkiv zi svoyim novim syuzerenom Oleksa Mamaj u tomu zh roci hrestivsya otrimavshi im ya Oleksandr Varto vrahuvati sho shvidshe za vse Oleksa j Oleksandr dva varianti odnogo imeni Oleksa j dosi poshireno v Ukrayini im ya Yak povidomlyayut rodovidni rozpisi a u Oleksandra sin Ivan z batkom zh hrestivsya J u ti chasi priyihav do Kiyeva Velikij Knyaz Litovskij Vitovt j pislya Knyaz Oleksandr j sin jogo sho shotili sluzhiti j Knyaz Ivan j z otcem svoyim Oleksandrom stvorili hotinnya Velikogo Knyazya Vitovta j priyihali do nogo j bili cholom jomu zi svoyimi peredrichennimi troma gorodami I Knyaz Velikij Vitovt prijnyav yih chesno ne yako slug ale yako srodnih svoyih j dav yim votchini volosti Stanku Horoziv Serekiv Gladkovicha j dav Vitovt za Knyazya Ivana Oleksandrovicha knyazhu Danilovu dochku Ostrogozkogo Knyazhnu Nastasiyu Z tih pir Mamayi stali nazivatisya knyazyami Glinskimi Pislya priyednannya do Velikogo knyazivstva Litovskogo vnutrishnya sistema upravlinnya votchini knyaziv Mamayiv ne zminilasya zalishayuchis do 1508 roku napivavtonomnim knyazivstvom useredini Velikogo knyazivstva Litovskogo Faktichno Glinske knyazivstvo bulo analogom Kasimivskogo carstva na teritoriyi Moskovskogo knyazivstva tatarskogo sho viniklo priblizno u toj zhe chas Vitovt peredav v upravlinnya faktichno vse livoberezhzhya Dnipra Natomist knyaz Oleksandr Mansurovich Mamaj ta jogo nashadki povinni buli zahishati ci zemli vid nedrugiv j brati uchast u vijnah litovskih knyaziv Tak vzhe 1399 roku vijska knyazya Oleksandra Mamaya brali uchast u pohodi Vitovta proti Zolotoyi Ordi ale zaznali porazki vid zolotordinciv bitvi na richci Vorskla Za bilorusko litovskim litopisom kozak Mamaj vryatuvav velikogo knyazya Vitovta pislya rozgromu na Vorskli Drugij sin Mansura Mamaya Skider za pidtrimki Vitovta virushiv zi svoyim poloveckim vijskom u 1390 h rokah u Pivnichno zahidne Nadchornomor ya de stav na choli miscevih polovciv Zavdyaki soyuzu z knyazyami Mamayami Velike knyazivstvo Litovske spromoglosya mirnim shlyahom priyednati j postaviti pid svij kontrol velicheznu teritoriyu Dikogo polya j stati najbilshim za plosheyu derzhavoyu Yevropi Pri comu varto zvernuti uvagu sho Skider mozhe buti she odniyeyu formoyu imeni Oleksandr abo v arabskomu musulmanskomu vimovi Iskander U XV storichchi Mamayevih knyaziv v oficijnih litovskih dokumentah pochinayut imenuvati Glinskimi knyazyami za nazvoyu mista Glinsk de bula yih rezidenciya Ale do seredini XVI storichchya bilshist predstavnikiv rodu Glinskih u svoyih dokumentah prodovzhuyut pidpisuvatisya prizvishem Mamaj Tak u kiyivskomu litopisi zgaduyetsya sho u pershij chverti XVI storichchya voyevodoyu Kiyeva buv Ivan Lvovich Mamaj z knyaziv Glinskih Bogdan Fedorovich Glinskij voyevoda Cherkas 1488 95 tezh vikoristav im ya Mamaj V istoriyi vin stav vidomij tim sho organizuvav pershi cherkaski prikordonni vijska sho nezabarom pislya cogo stali nazivatisya kozakami Na choli z nim cherkaski kozaki v 1493 roci vpershe golosno zayavili pro sebe vzyattyam tilki sho pobudovanogo krimskimi tatarami Ochakova U 1638 roci za utochnennya moskovsko polskogo kordonu sho prohodiv todi Glinskim knyazivstvom u suchasnij Livoberezhnij Ukrayini polski predstavniki visunuli ryad dokumentiv z kincya XV do pochatku XVII storichchya pro nalezhnist polskim feodalam okremih mayetkiv u cij miscevosti Mayetkami volodili vzhe ne Glinski hocha buli tam j yih rodichi pid inshimi prizvishami U dvoh dokumentah 1570 j 1590 rokiv zgadani v yakosti meshkanciv ciyeyi miscevosti Vorskolski sivryuki Voni zhili na zemlyah nastupnikiv Glinskih ale v sudovih spravah kozhna grupa sivryukov vistupala nezalezhno vid feodala yak samostijna gromadska yuridichna osoba oznaka nayavnosti teritorialno gromadskoyi organizaciyi ta nepovnoyi zalezhnosti vid tih feodaliv na zemlyah yakih voni zhili U 1570 roci polska vlada zvilnila vid podatkiv cih sivryukiv sho faktichno perejshli pid protektorat Moskovskogo knyazivstva Mamayivski kozakiU XV XVII storichchyah sivryuki predstavlyali soboyu voyenizovane prikordonne naselennya sho ohoronyalo kordoni sumizhnih chastin Polsko Litovskoyi j Moskovskoyi derzhav Sudyachi z usogo voni buli duzhe shozhi na rannih zaporizkih donskih ta inshih podibnih kozakiv j mali deyaku avtonomiyu j gromadsku vijskovu organizaciyu Mamayivski knyazi ta yih diyalnist zbereglasya u narodnij pam yati ukrayinciv v obrazi legendarnogo kozaka Mamaya Kozak Mamaj stav nastilki simvolichnoyu figuroyu dlya ukrayinskih kozakiv ta narodu sho koli spalahuvali narodni povstannya na Ukrayini obov yazkovo z yavlyavsya Mamaj Pid chas gromadyanskoyi vijni na Cherkashini sered gajdamakiv Holodnogo Yaru bulo tri otamana pid psevdonimom Mamaj hocha mali inshi prizvisha Div takozhGlinski Yagoldayeva tma Kasimivske carstvo Yelecke knyazivstvo Siveryani Sivryuki Kozak MamajPrimitkiKnyazivstvo nashadkiv Mamaya 14 listopada 2012 u Wayback Machine Deponovano v INISN L 1981 7380 S 20 22 Doslidzhennya z istoriyi ta geografiyi Serednogo Podonnya v XIV XVI st 22 kvitnya 2022 u Wayback Machine L Nauka 1987 139 stor Pidgotovka elektronnogo tekstu knigi zavershena v kvitni 2008 r Versiya pro pohodzhennya knyaziv Glinskih vid Mamaya ne otrimala pidtrimki v istorichnih kolah Klyuchevskij Vasilij Osipovich 2004 Russkaya istoriya polnyj kurs lekcii Moskva Olma Press obrazovanie s s 134 ISBN 5 94849 564 7 Gospodi ti bachish moye smirennya skilki ya postupavsya svoyim ne bazhayuchi liti krovi hristiyanskoyi gubiti svoyeyi vitchini vzyav ya misto Chernigiv z simoma inshimi mistami ta j to porozhnimi zhivut v nih psari ta polovci a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Gekov B D Yakubovskij A Yu Zolotaya orda i eyo padenie M L Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1950 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Shennikov A A Chervlyonyj Yar Issledovanie po istorii i geografii Srednego Podonya v XIV XVI vv L Nauka 1987 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Bagnovskaya N M Sevryuki naselenie Severskoj zemli v XIV XVI vv M Izdatelstvo Paleotip 2002 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Suharev V Pervye letopisnye upominaniya o kazakah Styag 6 12 2006 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Literatura i dzherelaBagnovskaya N M M Vidavnictvo Paleotip 2002 Gekov B D Yakubovskij A Yu Zolota orda i yiyi padinnya Arhivovano 6 veresnya 2012 u WebCite M L Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR 1950 Glinski Velika radyanska enciklopediya M Radyanska enciklopediya 1969 1978 Rusina E Siverska zemlya u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo K 1998 Shennikov A A Chervonij Yar 14 listopada 2012 u Wayback Machine Doslidzhennya z istoriyi ta geografiyi Serednogo Podonnya v XIV XVI st 14 listopada 2012 u Wayback Machine L Nauka 1987 Shennikov A A Knyazivstvo nashadkiv Mamaya 14 listopada 2012 u Wayback Machine Deponovano v INISN L 1981 7380 S 20 22