Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новосергіївська фортеця — російська фортеця, що існувала у 1689—1790 рр. на території сучасної Дніпропетровської області.
| Новосергіївська фортеця | |
|---|---|
| Тип | замок |
| Країна |  Україна |
Була розташована поблизу сучасного села Вільне Новомосковського району. Залишки фортеці збереглися і донині.
Передумови створення
Виникнення Новосергіївської фортеці пов'язано з військовополітичними подіями останньої чверті XVII ст. Після невдалого першого Кримського походу 1687 року об'єднаних російсько-гетьманських військ у наступному 1688 році у старовинній козацькій Самарі, неподалік від гирла річки Самара на її правому березі будується велика Богородицька фортеця.
Спорудження фортифікаційної споруди в Нижньому Посамар'ї обумовлювалося необхідністю для Московського царства мати на території Запорожжя базу, в якій повинні були зберігатися військові та продовольчі припаси, потрібні для подальшого наступу на Крим.
Нова мосоковська фортеця у Середньому Посамар'ї повинна була здійснювати контроль над через Самару. Крім того, це укріплення мало стати черговим плацдармом для подальшого російського просування вглиб території Посамар'я, адже відомо, що фортеці з царськими гарнізонами планувалося спорудити вздовж течії р. Самара аж до місця впадіння в останню її лівої притоки річки Бик.
Історія
У 1689 році, після повернення Василя Голіцина з кримського походу та репресій проти монахів Самарсько-Миколаївського монастиря, що виступили проти будівництва фортець на Самарі, Голіцин розпорядився збудувати наступну фортецю - "Другий самарський городок" (після Першого самарського городка - давньої Самарі - Богородицька) вище Вільного броду, при урочищі Сорок Байраків. Тут залишено гарнізон у 500 солдатів.
Побудована по проекту , голландський інженер-полковника на службі Московського уряду.
Закладена вона була 20 червня і закінчена 18 липня: назвали місто Новосергіївськ або Вільний.
На початку квітня 1690 року сюди прийшла чума, що тривала все літо, від якої вимерло все населення фортеці.
1711 року хан Девлет ІІ Гірей з ордою осадив Новосергіївську і Богородицьку фортеці, діючи у союзі з гетьманом Пилипом Орликом під час його походу на Правобережжя. Новосергіївці здалися і видали хану московський гарнізон.
Після відбиття татарського рейду на Слобожанщину та відступу Девлет ІІ Герая у Крим у березні 1711 року похід Орлика захлинувся, і російська армія розпочала відплатну акцію за підтримки збурених татарським діями козацьких полків з Гетьманщини та Слобожанщини. У кінці березня - на початку квітня 1711 року російська армія силами кількох слобожанських козачих полків на чолі з бригадиром Слобідських полків генерал-майором Федором Володимировичем Шидловським за підтримки регулярних московських військ підступила до Новосергіївської фортеці. У листі Ф. В. Шидловського графу Федору Матвійовичу Апраксіну від 15 квітня 1715 року наступні події описані наступним чином:
Доповідаю в. с. 8 квітня з'єднався я на річці Берестовій із зазначеними нижче людьми та дізнався від шпіонів, що вільнянські мешканці невдовзі очікують собі на допомогу орду, а частину тих татар, що при них були, відправлено під Бахмут та під Тор, і тому поспіхом я пішов до Новосергіївського, протягом дня та ночі 11 квітня перейшовши р. Оріль. Не дійшовши 3 милі до Сергіївського, послав я тим зрадникам листа, щоб вони здалися без кровопролиття, а коли ми наблизилися до фортеці, ті зрадники з татарами та піхотою, не підпускаючи нас під фортецю, з кінним нашим авангардом влаштували бій. А коли ми всі наблизились до фортеці і обози свої поставили на подвір'ях, то ті зрадники відійшли до міста та, виставивши на баштах знамена, стріляли по нас та обозу як з гармат, так і з рушниць. Тому я велів спішитися двом ротам Воронезького ескадрону та, взяв дві роти з полку Анненкова, йти під місто у бій, Новікову з ротою наказав стояти у резерві, а козакам Чугуївського та Ізюмського полку наказав атакувати з іншого боку фортеці. І зрадник Пляка з татарами, а зрадник Нестулей із запорожцями, перейшовши з того боку річки Самари, неочікувано напали на тих чугуївських та ізюмських козаків, і в той самий час їм на допомогу з міста вийшла піхота. На тих зрадників у допомогу до своїх я відправив бригадира Осипова з козаками та підполковника Новікова з ротою, які, з'єднавшись, разом вдарили. І зрадники не встигли відійти до міста, і, відбив їх від фортеці, гнали та кололи їх аж за ріку Самару до самого їх зрадницького коша. Піхоту, що вийшла з міста, солдати та драгуни загнали гарматами назад до міста, і після того я відправив до них двох посланців з полонених, щоб вони здалися. Але ті не хотіли й слухати, оскільки, за словами як взятих язиків, так і полонених пізніше містян, мали завіряння від зрадників Пляки та Нестулея, що сам Калга-салтан з ордою стоїть на річці Молочній та скоро прибуде їм у підкріплення. І 12 квітня за дві години до світанку атакував я те місто з трьох боків, з одного боку завів солдатів, з другого бригадира з охтирськими та харківськими козаками, а з третього підполковника Новікова з ескадроном, чугуївськими та ізюмськими козаками. Влаштувавши з одного боку гарматний обстріл, а з іншого відбивши їх гранатами від степу, порубавши палі, увійшли у велике місто, взяли гармату та прапор, багатьох зрадників тут і повбивали. Деякі зрадники із жінками та дітьми замкнулися у облаштованому земляному замку із больварками (прим. - бастіонами), а інші злодії із запорожцями побігли нижче того міста через ріку Самару, багатьох з них було вбито, а інші самі у темний час потонули. По вигнанні тих зрадників наказав я у великому місті запалити помешкання, а до них послав їх же попа, щоб вони здалися, обіцяючи дарувати їх душами. Вони, дивлячись, що воду у них відібрали і в замку спричинилася духота велика, а від нас йде штурм замку безвідступний, того ж дня о п'ятій дня здалися. По взятті того міста фортецю їх я наказав випалити та почасти розорати, і 13 квітня повернувся до Харкова...
Відомість тих, хто на Самарі під Новосергіївським був з генерал-майором Шидловським з великоросійських, черкаських полків, полкової старшини, сотників та козаків:
Охтирського полку бригадир Осипов, сумський полковник Іван Кондратьєв, харківський полковник Лаврентій Шидловський, ізюмський наказний полковник Михайло Пештич, охтирського полку полкова старшина: обозний, писар, осавул, хорунжій, сотників 12, козаків 300; харківська полкова старшина: обозний, писар, осавул, хорунжій, прапорщик, сотників 16, козаків 400; сумська полкова старшина: обозний, писар, осавул, хорунжій, сотників 13, козаків 300; ізюмська полкова старшина: суддя, осавул, хорунжій, сотників 10, козаків 200.
Доведеться дати бригадиру та полковникам по косяку камки, по парі соболів, старшині полковій по косяку, сотникам по портнищу камки, козакам по рублю грошей.
У жорстокому штурмі взято: одна гармата, 1305 козацьких пищалей, 3 прапори, 1 литаври, вільнянських мешканців 700, у тому числі 46 запорожців, 3400 жінок та дітей, що втекли, у яких під час штурму чоловіки та отці побиті. На тому штурмі наших драгунів, солдатів та козаків було 2152, побито драгунів та солдатів 14, козаків 8, поранено 1 капітана та 2 поручиків, 1 прапорщик, 35 драгунів та солдатів, 1 сотник козацький, 29 козаків.
Судячи із подальшого листування між Ф. Шидловським та графом Апраксіним, останній мав певні претензії до Шидловського щодо надмірного руйнування Новосергіївської фортеці. Генерал-майор Шидловський вказував на те, що він пропонував гарнізону міста здатися, як і полтавський полковник днів за 10 до того, але, як і він, у відповідь отримав тільки кулі та ядра. Крім того, вказував на вимушеність такого вчинку, оскільки за три дні до штурму з фортеці вийшли орда із запорожцями під Ізюм, напали на протопопську слобідку, спалили дворів із 40, людей покололи, а інших в полон забрали. На противагу негожій поведінці вільнянських мешканців навів приклад мешканців сусіднього села Кочережки над Самарою, які пристали до "зрадницької смути" запорожців і до яких відправили загін у 650 козаків та калмиків. Мешканці Кочережек розбіглися по лісах, але під обіцянку збереження життя 200 сімей вийшли до карального загону, насправді залишились живими, але були забрані у полон, а село їх було спалене. Полонених вільнянців граф врешті попросив прислати до нього у Санкт-Петербург "на галери".
Втрата Новосергіївської фортеці не тільки стала важким ударом по оперативних позиціях орликівців у Наддніпрянщині, а й зримо показала всі недоліки їхнього війська, передусім відсутність у запорозької старшини чіткого оперативного мислення й звички до узгодження дій між різними групами військ. Нестуля й Пляка, керівники допоміжного війська, не виявили наполегливості в деблокаді фортеці й після того, як були відбиті, мали непокоїти росіян діями в тилу. Натомість вони відразу ж відійшли до Перекопа, себто покинули захисників Новосергіївської фортеці напризволяще. Поза тим, росіяни мали перевагу в добре підготовленій піхоті, здатній маневрувати на ближніх відстанях і завдавати вогневого удару по укріпленнях. Виділення резерву під час атакування фортеці, використання гренадерів і спішених драгунів вказує на ведення штурмів за тогочасними статутними правилами. Завдяки чіткому розрахунку і методичності Шидловський доволі швидко оволодів важливим опорним пунктом.
За Прутською угодою 1711 і Константинопольскою угодою 1712 років Петро І забов'язався зрівняти з землею фортеці регіону.
У 1730-их роках київський генерал-губернатор поновив фортеці, що послугували базою для війни з Кримом у 1735-39 роках.
У середині 1790-ті років з фортеці був виведений гарнізон.
Поблизу фортеці виросло сільце Корбівка, яке з часом злилося з великим селом Вільне.
Сучасний стан
Руїни фортеці знаходиться на північній околиці села Вільне, рештки її валів значно пошкоджені будівлями колишньої тракторної бригади Новомосковського радгоспу-технікуму, але і зараз тут існує система глибоких круч — байраків.
На узбережжі р. Самари знаходять численні фрагменти полив'яного посуду переважно XVIII ст.; за інформацією місцевих жителів, під час поступової руйнації території колишньої фортеці були зібрані досить значні нумізматичні колекції середини XVII — першої половини XVIII ст.
Примітки
- Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. / В. О. Пірко. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — с 34
- В.А. Векленко, В.Н. Шалобудов.
- Українське козацтво: Мала енциклопедія. — К.– Запоріжжя, 2002. — С. 42 — 43, 350—351;
- Шидловский С. И. Материалы для очерка служебной деятельности Шидловских в Слободской Украине. 1696 - 1727 гг. СПб., 1896. С. 52 - 54
- Шидловский С. И. Материалы для очерка служебной деятельности Шидловских в Слободской Украине. 1696 - 1727 гг. СПб., 1896. С. 56 - 58
- О. Сокирко. ОРЛИК ТА ОРЛИКІВЦІ В ДОКУМЕНТАХ ФОНДУ КАНЦЕЛЯРІЇ ГЕНЕРАЛ-АДМІРАЛА ФЕДОРА АПРАКСІНА (Російський державний архів Військово-морського флоту)
- Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Нові дослідження посаду Богородицької фортеці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novosergiyivska fortecya rosijska fortecya sho isnuvala u 1689 1790 rr na teritoriyi suchasnoyi Dnipropetrovskoyi oblasti Novosergiyivska fortecyaShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye TipzamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Bula roztashovana poblizu suchasnogo sela Vilne Novomoskovskogo rajonu Zalishki forteci zbereglisya i donini Peredumovi stvorennyaViniknennya Novosergiyivskoyi forteci pov yazano z vijskovopolitichnimi podiyami ostannoyi chverti XVII st Pislya nevdalogo pershogo Krimskogo pohodu 1687 roku ob yednanih rosijsko getmanskih vijsk u nastupnomu 1688 roci u starovinnij kozackij Samari nepodalik vid girla richki Samara na yiyi pravomu berezi buduyetsya velika Bogorodicka fortecya Sporudzhennya fortifikacijnoyi sporudi v Nizhnomu Posamar yi obumovlyuvalosya neobhidnistyu dlya Moskovskogo carstva mati na teritoriyi Zaporozhzhya bazu v yakij povinni buli zberigatisya vijskovi ta prodovolchi pripasi potribni dlya podalshogo nastupu na Krim Nova mosokovska fortecya u Serednomu Posamar yi povinna bula zdijsnyuvati kontrol nad cherez Samaru Krim togo ce ukriplennya malo stati chergovim placdarmom dlya podalshogo rosijskogo prosuvannya vglib teritoriyi Posamar ya adzhe vidomo sho forteci z carskimi garnizonami planuvalosya sporuditi vzdovzh techiyi r Samara azh do miscya vpadinnya v ostannyu yiyi livoyi pritoki richki Bik IstoriyaU 1689 roci pislya povernennya Vasilya Golicina z krimskogo pohodu ta represij proti monahiv Samarsko Mikolayivskogo monastirya sho vistupili proti budivnictva fortec na Samari Golicin rozporyadivsya zbuduvati nastupnu fortecyu Drugij samarskij gorodok pislya Pershogo samarskogo gorodka davnoyi Samari Bogorodicka vishe Vilnogo brodu pri urochishi Sorok Bajrakiv Tut zalisheno garnizon u 500 soldativ Pobudovana po proektu gollandskij inzhener polkovnika na sluzhbi Moskovskogo uryadu Zakladena vona bula 20 chervnya i zakinchena 18 lipnya nazvali misto Novosergiyivsk abo Vilnij Na pochatku kvitnya 1690 roku syudi prijshla chuma sho trivala vse lito vid yakoyi vimerlo vse naselennya forteci 1711 roku han Devlet II Girej z ordoyu osadiv Novosergiyivsku i Bogorodicku forteci diyuchi u soyuzi z getmanom Pilipom Orlikom pid chas jogo pohodu na Pravoberezhzhya Novosergiyivci zdalisya i vidali hanu moskovskij garnizon Pislya vidbittya tatarskogo rejdu na Slobozhanshinu ta vidstupu Devlet II Geraya u Krim u berezni 1711 roku pohid Orlika zahlinuvsya i rosijska armiya rozpochala vidplatnu akciyu za pidtrimki zburenih tatarskim diyami kozackih polkiv z Getmanshini ta Slobozhanshini U kinci bereznya na pochatku kvitnya 1711 roku rosijska armiya silami kilkoh slobozhanskih kozachih polkiv na choli z brigadirom Slobidskih polkiv general majorom Fedorom Volodimirovichem Shidlovskim za pidtrimki regulyarnih moskovskih vijsk pidstupila do Novosergiyivskoyi forteci U listi F V Shidlovskogo grafu Fedoru Matvijovichu Apraksinu vid 15 kvitnya 1715 roku nastupni podiyi opisani nastupnim chinom Dopovidayu v s 8 kvitnya z yednavsya ya na richci Berestovij iz zaznachenimi nizhche lyudmi ta diznavsya vid shpioniv sho vilnyanski meshkanci nevdovzi ochikuyut sobi na dopomogu ordu a chastinu tih tatar sho pri nih buli vidpravleno pid Bahmut ta pid Tor i tomu pospihom ya pishov do Novosergiyivskogo protyagom dnya ta nochi 11 kvitnya perejshovshi r Oril Ne dijshovshi 3 mili do Sergiyivskogo poslav ya tim zradnikam lista shob voni zdalisya bez krovoprolittya a koli mi nablizilisya do forteci ti zradniki z tatarami ta pihotoyu ne pidpuskayuchi nas pid fortecyu z kinnim nashim avangardom vlashtuvali bij A koli mi vsi nablizilis do forteci i obozi svoyi postavili na podvir yah to ti zradniki vidijshli do mista ta vistavivshi na bashtah znamena strilyali po nas ta obozu yak z garmat tak i z rushnic Tomu ya veliv spishitisya dvom rotam Voronezkogo eskadronu ta vzyav dvi roti z polku Annenkova jti pid misto u bij Novikovu z rotoyu nakazav stoyati u rezervi a kozakam Chuguyivskogo ta Izyumskogo polku nakazav atakuvati z inshogo boku forteci I zradnik Plyaka z tatarami a zradnik Nestulej iz zaporozhcyami perejshovshi z togo boku richki Samari neochikuvano napali na tih chuguyivskih ta izyumskih kozakiv i v toj samij chas yim na dopomogu z mista vijshla pihota Na tih zradnikiv u dopomogu do svoyih ya vidpraviv brigadira Osipova z kozakami ta pidpolkovnika Novikova z rotoyu yaki z yednavshis razom vdarili I zradniki ne vstigli vidijti do mista i vidbiv yih vid forteci gnali ta kololi yih azh za riku Samaru do samogo yih zradnickogo kosha Pihotu sho vijshla z mista soldati ta draguni zagnali garmatami nazad do mista i pislya togo ya vidpraviv do nih dvoh poslanciv z polonenih shob voni zdalisya Ale ti ne hotili j sluhati oskilki za slovami yak vzyatih yazikiv tak i polonenih piznishe mistyan mali zaviryannya vid zradnikiv Plyaki ta Nestuleya sho sam Kalga saltan z ordoyu stoyit na richci Molochnij ta skoro pribude yim u pidkriplennya I 12 kvitnya za dvi godini do svitanku atakuvav ya te misto z troh bokiv z odnogo boku zaviv soldativ z drugogo brigadira z ohtirskimi ta harkivskimi kozakami a z tretogo pidpolkovnika Novikova z eskadronom chuguyivskimi ta izyumskimi kozakami Vlashtuvavshi z odnogo boku garmatnij obstril a z inshogo vidbivshi yih granatami vid stepu porubavshi pali uvijshli u velike misto vzyali garmatu ta prapor bagatoh zradnikiv tut i povbivali Deyaki zradniki iz zhinkami ta ditmi zamknulisya u oblashtovanomu zemlyanomu zamku iz bolvarkami prim bastionami a inshi zlodiyi iz zaporozhcyami pobigli nizhche togo mista cherez riku Samaru bagatoh z nih bulo vbito a inshi sami u temnij chas potonuli Po vignanni tih zradnikiv nakazav ya u velikomu misti zapaliti pomeshkannya a do nih poslav yih zhe popa shob voni zdalisya obicyayuchi daruvati yih dushami Voni divlyachis sho vodu u nih vidibrali i v zamku sprichinilasya duhota velika a vid nas jde shturm zamku bezvidstupnij togo zh dnya o p yatij dnya zdalisya Po vzyatti togo mista fortecyu yih ya nakazav vipaliti ta pochasti rozorati i 13 kvitnya povernuvsya do Harkova Vidomist tih hto na Samari pid Novosergiyivskim buv z general majorom Shidlovskim z velikorosijskih cherkaskih polkiv polkovoyi starshini sotnikiv ta kozakiv Ohtirskogo polku brigadir Osipov sumskij polkovnik Ivan Kondratyev harkivskij polkovnik Lavrentij Shidlovskij izyumskij nakaznij polkovnik Mihajlo Peshtich ohtirskogo polku polkova starshina oboznij pisar osavul horunzhij sotnikiv 12 kozakiv 300 harkivska polkova starshina oboznij pisar osavul horunzhij praporshik sotnikiv 16 kozakiv 400 sumska polkova starshina oboznij pisar osavul horunzhij sotnikiv 13 kozakiv 300 izyumska polkova starshina suddya osavul horunzhij sotnikiv 10 kozakiv 200 Dovedetsya dati brigadiru ta polkovnikam po kosyaku kamki po pari soboliv starshini polkovij po kosyaku sotnikam po portnishu kamki kozakam po rublyu groshej U zhorstokomu shturmi vzyato odna garmata 1305 kozackih pishalej 3 prapori 1 litavri vilnyanskih meshkanciv 700 u tomu chisli 46 zaporozhciv 3400 zhinok ta ditej sho vtekli u yakih pid chas shturmu choloviki ta otci pobiti Na tomu shturmi nashih draguniv soldativ ta kozakiv bulo 2152 pobito draguniv ta soldativ 14 kozakiv 8 poraneno 1 kapitana ta 2 poruchikiv 1 praporshik 35 draguniv ta soldativ 1 sotnik kozackij 29 kozakiv Sudyachi iz podalshogo listuvannya mizh F Shidlovskim ta grafom Apraksinim ostannij mav pevni pretenziyi do Shidlovskogo shodo nadmirnogo rujnuvannya Novosergiyivskoyi forteci General major Shidlovskij vkazuvav na te sho vin proponuvav garnizonu mista zdatisya yak i poltavskij polkovnik dniv za 10 do togo ale yak i vin u vidpovid otrimav tilki kuli ta yadra Krim togo vkazuvav na vimushenist takogo vchinku oskilki za tri dni do shturmu z forteci vijshli orda iz zaporozhcyami pid Izyum napali na protopopsku slobidku spalili dvoriv iz 40 lyudej pokololi a inshih v polon zabrali Na protivagu negozhij povedinci vilnyanskih meshkanciv naviv priklad meshkanciv susidnogo sela Kocherezhki nad Samaroyu yaki pristali do zradnickoyi smuti zaporozhciv i do yakih vidpravili zagin u 650 kozakiv ta kalmikiv Meshkanci Kocherezhek rozbiglisya po lisah ale pid obicyanku zberezhennya zhittya 200 simej vijshli do karalnogo zagonu naspravdi zalishilis zhivimi ale buli zabrani u polon a selo yih bulo spalene Polonenih vilnyanciv graf vreshti poprosiv prislati do nogo u Sankt Peterburg na galeri Vtrata Novosergiyivskoyi forteci ne tilki stala vazhkim udarom po operativnih poziciyah orlikivciv u Naddnipryanshini a j zrimo pokazala vsi nedoliki yihnogo vijska peredusim vidsutnist u zaporozkoyi starshini chitkogo operativnogo mislennya j zvichki do uzgodzhennya dij mizh riznimi grupami vijsk Nestulya j Plyaka kerivniki dopomizhnogo vijska ne viyavili napoleglivosti v deblokadi forteci j pislya togo yak buli vidbiti mali nepokoyiti rosiyan diyami v tilu Natomist voni vidrazu zh vidijshli do Perekopa sebto pokinuli zahisnikiv Novosergiyivskoyi forteci naprizvolyashe Poza tim rosiyani mali perevagu v dobre pidgotovlenij pihoti zdatnij manevruvati na blizhnih vidstanyah i zavdavati vognevogo udaru po ukriplennyah Vidilennya rezervu pid chas atakuvannya forteci vikoristannya grenaderiv i spishenih draguniv vkazuye na vedennya shturmiv za togochasnimi statutnimi pravilami Zavdyaki chitkomu rozrahunku i metodichnosti Shidlovskij dovoli shvidko ovolodiv vazhlivim opornim punktom Za Prutskoyu ugodoyu 1711 i Konstantinopolskoyu ugodoyu 1712 rokiv Petro I zabov yazavsya zrivnyati z zemleyu forteci regionu U 1730 ih rokah kiyivskij general gubernator ponoviv forteci sho posluguvali bazoyu dlya vijni z Krimom u 1735 39 rokah U seredini 1790 ti rokiv z forteci buv vivedenij garnizon Poblizu forteci viroslo silce Korbivka yake z chasom zlilosya z velikim selom Vilne Suchasnij stanRuyini forteci znahoditsya na pivnichnij okolici sela Vilne reshtki yiyi valiv znachno poshkodzheni budivlyami kolishnoyi traktornoyi brigadi Novomoskovskogo radgospu tehnikumu ale i zaraz tut isnuye sistema glibokih kruch bajrakiv Na uzberezhzhi r Samari znahodyat chislenni fragmenti poliv yanogo posudu perevazhno XVIII st za informaciyeyu miscevih zhiteliv pid chas postupovoyi rujnaciyi teritoriyi kolishnoyi forteci buli zibrani dosit znachni numizmatichni kolekciyi seredini XVII pershoyi polovini XVIII st PrimitkiPirko V O Zaselennya i gospodarske osvoyennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st V O Pirko Doneck Shidnij vidavnichij dim 2004 s 34 V A Veklenko V N Shalobudov Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya K Zaporizhzhya 2002 S 42 43 350 351 Shidlovskij S I Materialy dlya ocherka sluzhebnoj deyatelnosti Shidlovskih v Slobodskoj Ukraine 1696 1727 gg SPb 1896 S 52 54 Shidlovskij S I Materialy dlya ocherka sluzhebnoj deyatelnosti Shidlovskih v Slobodskoj Ukraine 1696 1727 gg SPb 1896 S 56 58 O Sokirko ORLIK TA ORLIKIVCI V DOKUMENTAH FONDU KANCELYaRIYi GENERAL ADMIRALA FEDORA APRAKSINA Rosijskij derzhavnij arhiv Vijskovo morskogo flotu Kovalova I F Shalobudov V M Veklenko V O Novi doslidzhennya posadu Bogorodickoyi forteci