Григо́рій Олекса́ндрович Потьо́мкін (нар. 13 (24) вересня 1739, Чижово — пом. 5 (16) жовтня 1791) — російський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-фельдмаршал (з 1784), князь. Великий Гетьман Катеринославських та Чорноморських козацьких військ, прозваний козаками Гриць Нечеса (у деяких селянських переказах з'являється під іменем Катеринич). У 1775 за ініціативою Потьомкіна було ліквідовано Запорізьку Січ.
Потьомкін Григорій Олександрович | |
---|---|
Потьомкін Григорій Олександрович | |
Псевдо | Гриць Нечеса |
Народився | 13 (24) вересня 1739 Чижово |
Помер | 5 (16) жовтня 1791 (52 роки) Тіло викрадене Росією за указом Путіна під час російсько-Української війни у жовтні 2022 р. під час окупації м. Херсон |
Поховання | Катерининський собор (Херсон) |
Громадянство | Російська імперія |
Місце проживання | Москва |
Діяльність | мовознавець, військовослужбовець, політик |
Alma mater | d |
Знання мов | російська[1] |
Учасник | Російсько-турецька війна, Облога Хотина (1769), Битва при Ларзі, Битва при Кагулі, Російсько-турецька війна і Облога Очакова |
Роки активності | з 1762 |
Суспільний стан | аристократія |
Титул | князь Таврійський, Великий гетьман Катеринославських та Чорноморських козацьких військ |
Військове звання | генерал-фельдмаршал |
Конфесія | синодальне Православ'я |
Рід | d |
Батько | Олександр Васильович Потьомкін(нар.1673-пом.1743) |
Мати | Дарія Василівна Кондирева(нар.1704-пом.1780) |
Родичі | сестри: Дарія, Пелагея, Марія(пом.1774), Олена(нар.1737-пом.1769) |
У шлюбі з | Катерина ІІ |
Діти | донька Єлизавета Григорівна Тьомкіна |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився у селі Чижово Духовщинського повіту (тепер Смоленська область, Росія). Мати — Дарія Василівна. З 1756 навчався в Московській університетській гімназії, звідки в 1760 виключений. Військову службу розпочав у кінній гвардії. За участь у палацовому перевороті 1762, внаслідок якого Катерина ІІ здобула російський престол, отримав чин гвардійського підпоручика. В цій події Потьомкін відіграв велику роль. Тоді він отримав в якості подарунка 10 тис. рублів і 4000 кріпаків, чин підпоручика гвардії. Учасник Російсько-турецької війни 1768-74, з 1768 — генерал-майор, з 1771 — генерал-поручик.
Керував анексією Російською імперією і первісним устроєм Новоросії, де володів колосальними земельними наділами і заснував ряд міст, включно з теперішніми обласними центрами Дніпром (1776), Херсоном (1778) і Миколаєвом (1789). Піднісся як фаворит, а з 8 червня 1774 року (за непідтвердженими відомостями) морганатичний чоловік Катерини II. У 1784 році нагороджений чином генерал-фельдмаршала. У Петербурзі вибудував для себе Таврійський палац. З 1770 став фаворитом Катерини II, набув вирішального впливу на внутрішньо- та зовнішньополітичні справи Російської імперії. Обіймав ряд високих державних і військових посад — член Державної Ради, генерал-ад'ютант (з 1774) та генерал-фельдмаршал (з 1784), Президент Військової колегії (з 1784).
У 1772 на одній з козацьких рад Потьомкін був записаний до Кущівського куреня Коша Запорізької Січі почесним козаком під прізвиськом Грицько Нечеса, через його перуку. В 1775 за ініціативою Потьомкіна було ліквідовано Запорізьку Січ. Обіймав посади: у 1774—1783 рр. генерал-губернатора Новоросійської губернії, 1775—1783 рр. — азовського губернатора, у 1783—1791 — катеринославський генерал-губернатор, з 1784 — таврійського губернатора, у 1785—1791 — астраханського губернатора, 1785—1791 — саратовського губернатора, 1787—1791 — Харківського губернатора. У 1783 Потьомкин зреалізував проєкт загарбання Криму Російською імперією, за що дістав титул «князя Таврійського».
З 1783 Потьомкін управляв новоствореним Катеринославським намісництвом, до складу якого увійшла значна частина південноукраїнських земель. Потьомкін, будучи добрим адміністратором і володіючи фактично необмеженою владою, здійснював заходи з колонізації Півдня України й Криму. 1776-го Потьомкін наказав не повертати селян-утікачів з Лівобережної та Правобережної України, чим сприяв заселенню та господарському освоєнню краю (найпаче після юридичного запровадження кріпацтва 1783 року в Лівобережжі та Слобожанщині). У період правління Потьомкіна почалося будівництво Миколаєва, Херсона, Катеринослава, Севастополя, було розпочато вивчення покладів руд і кам'яного вугілля на півдні України.
Потьомкін, розуміючи постійну загрозу російсько-турецького воєнного конфлікту (особливо після захоплення Росією території Кримського ханства) та спостерігаючи перехід колишніх запорожців на підвладні Туреччині землі, вважав за потрібне відновити українське козацтво. З 1783 Потьомкін вів перемовини з представниками колишньої запорізької старшини (Сидором Білим, Захарієм Чепігою) про створення нового добровільного козацького формування. В 1788-му Потьомкін підтримав проєкт В. В. Капніста про необхідність відновлення козацьких полків і сприяв організації Катеринославського козацького війська та Війська Вірних козаків (згодом — Чорноморське козацьке військо). У 1790 Потьомкіну було присвоєно титул великого гетьмана Катеринославського і Чорноморського козацького війська. 13 травня 1790 року став ініціатором створення Корпусу малоросійських піших стрільців, сформованого з українських козаків, міщан і селян для участі у війнах Російської імперії з Туреччиною та Швецією.
Підтримував стосунки з відомими діячами української культури — як-от Володимиром Золотницьким, Василем Рубаном, Лукою Січкарівим та іншими. У 1786 домігся затвердження проєкту відкриття університету в Катеринославі (не встиг його реалізувати). Толерантно ставився до діяльності греко-католицької церкви, підтримував єдиного в Російській імперії греко-католицького єпископа полоцького І. Лісовського.
Був головнокомандувачем російської армії впродовж російсько-турецької війни 1787-92 рр. Під час мирних російсько-турецьких перемовин 1791 Потьомкін захворів і помер на шляху з Ясс до Миколаєва у селі Корнешть. Був похований у Херсоні.
Тіло викрадене Росією за указом Путіна під час російсько-Української війни у жовтні 2022 р. під час окупації м. Херсон. Навіщо ж Кремлю рештки Григорія Олександровича — невідомо. Однак, британський історик, на прізвище Монтефіоре вважає, що кістки засновника Миколаєва, Херсона та Дніпра можуть зіграти свою роль у «страхітливо грубій і видовищній виставі ультранаціоналізму».
Пам'ять
Пам'ятник Григорію Потьомкіну в Сімферополі.
Вулиця Потьомкінська у Миколаєві.
У місті Херсон російськими окупантами було демонтовано та вивезено пам'ятник Потьомкіну, також було розграбоване його поховання в церкві й вивезено рештки.
28 грудня 2022 року демонтовано статую Григорію Потьомкіну в композиції пам'ятника «Засновникам Одеси».
8 травня 2023 року в місті Миколаїв демонтовано погруддя Потьомкіну.
26 липня 2023 року в місті Херсон перейменовано Херсонський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня — ІІ ступеня — колегіум» № 51 ім. Г. О. Потьомкіна на «Херсонський ліцей № 51 Херсонської міської ради».
У місті Херсон вулицю Потьомкінську перейменували на вулицю Михайла Грушевського.
У місті Охтирка перейменували провулок Потьомкіна на честь загиблого молодшого сержанта Василя Бичкова.
У місті Дружківка вулицю Потьомкіна перейменували на вулицю Миколи Руденка.
Галерея
- Мати, Дарія Василівна
- Донька, Єлизавета
- Пам'ятник Потьомкіну у Миколаєві (демонтовано)
- Катерининський собор заснований Потьомкіним у Херсоні, де він був похований в 1791. Останки вивезені 2022 року
- Могила в Херсоні у Катерининському соборі
Див. також
- 6954 Потьомкін — астероїд, названий на честь діяча.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Князь Потьомкін і Єлисаветград - kropyvnytskyi-yes.com.ua (укр.). 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- Геополитические проекты Г. Потёмкина
- Гетьман Грицько Нечеса
- Устное повъствованіе бывшаго запорожца, жителя Екатеринославской губерніи и уъзда, селенія Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа. Варіант 2. Одеса 1842, ст.54
- Петренко Є. Д. Малоросійських піших стрільців корпус // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Алабин П. В. Защита Севастополя (1854-1856). — С. 5.
- Чому засновник Миколаєва немає спокою після смерті - mykolaiv-yes.com.ua (укр.). 17 січня 2023. Процитовано 31 січня 2023.
- У Херсоні військові РФ демонтували ще один пам'ятник — Потьомкіну
- Росіяни вивезли з окупованого Херсона кістки князя Потьомкіна
- Міська влада Одеси підтвердила демонтаж пам'ятника Катерині
- У Миколаєві демонтували пам'ятник Потьомкіну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
- У Херсоні перейменували школу імені Потьомкіна.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела та література
- Панашенко В. В. Потьомкін Григорій Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 459. — .
Література
- Н. Ф. Сербіна. Потьомкін Григорій Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол. : Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т.2 — 812 с.
Посилання
- Потьомкін // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Нечоса Грицько // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1135. — 1000 екз.
- Потьомкін Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1456. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Oleksa ndrovich Poto mkin nar 13 24 veresnya 1739 17390924 Chizhovo pom 5 16 zhovtnya 1791 rosijskij derzhavnij i vijskovij diyach diplomat general feldmarshal z 1784 knyaz Velikij Getman Katerinoslavskih ta Chornomorskih kozackih vijsk prozvanij kozakami Gric Nechesa u deyakih selyanskih perekazah z yavlyayetsya pid imenem Katerinich U 1775 za iniciativoyu Potomkina bulo likvidovano Zaporizku Sich Potomkin Grigorij OleksandrovichPotomkin Grigorij OleksandrovichPsevdoGric NechesaNarodivsya13 24 veresnya 1739 1739 09 24 ChizhovoPomer5 16 zhovtnya 1791 1791 10 16 52 roki na shlyahu z Yass do Mikolayeva Tilo vikradene Rosiyeyu za ukazom Putina pid chas rosijsko Ukrayinskoyi vijni u zhovtni 2022 r pid chas okupaciyi m HersonPohovannyaKaterininskij sobor Herson GromadyanstvoRosijska imperiyaMisce prozhivannyaMoskvaDiyalnistmovoznavec vijskovosluzhbovec politikAlma materdZnannya movrosijska 1 UchasnikRosijsko turecka vijna Obloga Hotina 1769 Bitva pri Larzi Bitva pri Kaguli Rosijsko turecka vijna i Obloga OchakovaRoki aktivnostiz 1762Suspilnij stanaristokratiyaTitulknyaz Tavrijskij Velikij getman Katerinoslavskih ta Chornomorskih kozackih vijskVijskove zvannyageneral feldmarshalKonfesiyasinodalne Pravoslav yaRiddBatkoOleksandr Vasilovich Potomkin nar 1673 pom 1743 MatiDariya Vasilivna Kondireva nar 1704 pom 1780 Rodichisestri Dariya Pelageya Mariya pom 1774 Olena nar 1737 pom 1769 U shlyubi zKaterina IIDitidonka Yelizaveta Grigorivna TomkinaNagorodiGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u seli Chizhovo Duhovshinskogo povitu teper Smolenska oblast Rosiya Mati Dariya Vasilivna Z 1756 navchavsya v Moskovskij universitetskij gimnaziyi zvidki v 1760 viklyuchenij Vijskovu sluzhbu rozpochav u kinnij gvardiyi Za uchast u palacovomu perevoroti 1762 vnaslidok yakogo Katerina II zdobula rosijskij prestol otrimav chin gvardijskogo pidporuchika V cij podiyi Potomkin vidigrav veliku rol Todi vin otrimav v yakosti podarunka 10 tis rubliv i 4000 kripakiv chin pidporuchika gvardiyi Uchasnik Rosijsko tureckoyi vijni 1768 74 z 1768 general major z 1771 general poruchik Keruvav aneksiyeyu Rosijskoyu imperiyeyu i pervisnim ustroyem Novorosiyi de volodiv kolosalnimi zemelnimi nadilami i zasnuvav ryad mist vklyuchno z teperishnimi oblasnimi centrami Dniprom 1776 Hersonom 1778 i Mikolayevom 1789 Pidnissya yak favorit a z 8 chervnya 1774 roku za nepidtverdzhenimi vidomostyami morganatichnij cholovik Katerini II U 1784 roci nagorodzhenij chinom general feldmarshala U Peterburzi vibuduvav dlya sebe Tavrijskij palac Z 1770 stav favoritom Katerini II nabuv virishalnogo vplivu na vnutrishno ta zovnishnopolitichni spravi Rosijskoyi imperiyi Obijmav ryad visokih derzhavnih i vijskovih posad chlen Derzhavnoyi Radi general ad yutant z 1774 ta general feldmarshal z 1784 Prezident Vijskovoyi kolegiyi z 1784 U 1772 na odnij z kozackih rad Potomkin buv zapisanij do Kushivskogo kurenya Kosha Zaporizkoyi Sichi pochesnim kozakom pid prizviskom Gricko Nechesa cherez jogo peruku V 1775 za iniciativoyu Potomkina bulo likvidovano Zaporizku Sich Obijmav posadi u 1774 1783 rr general gubernatora Novorosijskoyi guberniyi 1775 1783 rr azovskogo gubernatora u 1783 1791 katerinoslavskij general gubernator z 1784 tavrijskogo gubernatora u 1785 1791 astrahanskogo gubernatora 1785 1791 saratovskogo gubernatora 1787 1791 Harkivskogo gubernatora U 1783 Potomkin zrealizuvav proyekt zagarbannya Krimu Rosijskoyu imperiyeyu za sho distav titul knyazya Tavrijskogo Z 1783 Potomkin upravlyav novostvorenim Katerinoslavskim namisnictvom do skladu yakogo uvijshla znachna chastina pivdennoukrayinskih zemel Potomkin buduchi dobrim administratorom i volodiyuchi faktichno neobmezhenoyu vladoyu zdijsnyuvav zahodi z kolonizaciyi Pivdnya Ukrayini j Krimu 1776 go Potomkin nakazav ne povertati selyan utikachiv z Livoberezhnoyi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini chim spriyav zaselennyu ta gospodarskomu osvoyennyu krayu najpache pislya yuridichnogo zaprovadzhennya kripactva 1783 roku v Livoberezhzhi ta Slobozhanshini U period pravlinnya Potomkina pochalosya budivnictvo Mikolayeva Hersona Katerinoslava Sevastopolya bulo rozpochato vivchennya pokladiv rud i kam yanogo vugillya na pivdni Ukrayini Potomkin rozumiyuchi postijnu zagrozu rosijsko tureckogo voyennogo konfliktu osoblivo pislya zahoplennya Rosiyeyu teritoriyi Krimskogo hanstva ta sposterigayuchi perehid kolishnih zaporozhciv na pidvladni Turechchini zemli vvazhav za potribne vidnoviti ukrayinske kozactvo Z 1783 Potomkin viv peremovini z predstavnikami kolishnoyi zaporizkoyi starshini Sidorom Bilim Zahariyem Chepigoyu pro stvorennya novogo dobrovilnogo kozackogo formuvannya V 1788 mu Potomkin pidtrimav proyekt V V Kapnista pro neobhidnist vidnovlennya kozackih polkiv i spriyav organizaciyi Katerinoslavskogo kozackogo vijska ta Vijska Virnih kozakiv zgodom Chornomorske kozacke vijsko U 1790 Potomkinu bulo prisvoyeno titul velikogo getmana Katerinoslavskogo i Chornomorskogo kozackogo vijska 13 travnya 1790 roku stav iniciatorom stvorennya Korpusu malorosijskih pishih strilciv sformovanogo z ukrayinskih kozakiv mishan i selyan dlya uchasti u vijnah Rosijskoyi imperiyi z Turechchinoyu ta Shveciyeyu Pidtrimuvav stosunki z vidomimi diyachami ukrayinskoyi kulturi yak ot Volodimirom Zolotnickim Vasilem Rubanom Lukoyu Sichkarivim ta inshimi U 1786 domigsya zatverdzhennya proyektu vidkrittya universitetu v Katerinoslavi ne vstig jogo realizuvati Tolerantno stavivsya do diyalnosti greko katolickoyi cerkvi pidtrimuvav yedinogo v Rosijskij imperiyi greko katolickogo yepiskopa polockogo I Lisovskogo Buv golovnokomanduvachem rosijskoyi armiyi vprodovzh rosijsko tureckoyi vijni 1787 92 rr Pid chas mirnih rosijsko tureckih peremovin 1791 Potomkin zahvoriv i pomer na shlyahu z Yass do Mikolayeva u seli Kornesht Buv pohovanij u Hersoni Tilo vikradene Rosiyeyu za ukazom Putina pid chas rosijsko Ukrayinskoyi vijni u zhovtni 2022 r pid chas okupaciyi m Herson Navisho zh Kremlyu reshtki Grigoriya Oleksandrovicha nevidomo Odnak britanskij istorik na prizvishe Montefiore vvazhaye sho kistki zasnovnika Mikolayeva Hersona ta Dnipra mozhut zigrati svoyu rol u strahitlivo grubij i vidovishnij vistavi ultranacionalizmu Pam yatPam yatnik Grigoriyu Potomkinu v Simferopoli Vulicya Potomkinska u Mikolayevi U misti Herson rosijskimi okupantami bulo demontovano ta vivezeno pam yatnik Potomkinu takozh bulo rozgrabovane jogo pohovannya v cerkvi j vivezeno reshtki 28 grudnya 2022 roku demontovano statuyu Grigoriyu Potomkinu v kompoziciyi pam yatnika Zasnovnikam Odesi 8 travnya 2023 roku v misti Mikolayiv demontovano pogruddya Potomkinu 26 lipnya 2023 roku v misti Herson perejmenovano Hersonskij navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnya shkola I stupenya II stupenya kolegium 51 im G O Potomkina na Hersonskij licej 51 Hersonskoyi miskoyi radi U misti Herson vulicyu Potomkinsku perejmenuvali na vulicyu Mihajla Grushevskogo U misti Ohtirka perejmenuvali provulok Potomkina na chest zagiblogo molodshogo serzhanta Vasilya Bichkova U misti Druzhkivka vulicyu Potomkina perejmenuvali na vulicyu Mikoli Rudenka GalereyaMati Dariya Vasilivna Donka Yelizaveta Pam yatnik Potomkinu u Mikolayevi demontovano Katerininskij sobor zasnovanij Potomkinim u Hersoni de vin buv pohovanij v 1791 Ostanki vivezeni 2022 roku Mogila v Hersoni u Katerininskomu soboriDiv takozh6954 Potomkin asteroyid nazvanij na chest diyacha PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Knyaz Potomkin i Yelisavetgrad kropyvnytskyi yes com ua ukr 22 grudnya 2022 Procitovano 22 grudnya 2022 Geopoliticheskie proekty G Potyomkina Getman Gricko Nechesa Ustnoe povstvovanie byvshago zaporozhca zhitelya Ekaterinoslavskoj gubernii i uzda seleniya Mihajlovki Nikity Leontevicha Korzha Variant 2 Odesa 1842 st 54 Petrenko Ye D Malorosijskih pishih strilciv korpus Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Alabin P V Zashita Sevastopolya 1854 1856 S 5 Chomu zasnovnik Mikolayeva nemaye spokoyu pislya smerti mykolaiv yes com ua ukr 17 sichnya 2023 Procitovano 31 sichnya 2023 U Hersoni vijskovi RF demontuvali she odin pam yatnik Potomkinu Rosiyani vivezli z okupovanogo Hersona kistki knyazya Potomkina Miska vlada Odesi pidtverdila demontazh pam yatnika Katerini U Mikolayevi demontuvali pam yatnik Potomkinu www ukrinform ua ukr Procitovano 8 travnya 2023 U Hersoni perejmenuvali shkolu imeni Potomkina Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta literaturaPanashenko V V Potomkin Grigorij Oleksandrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 459 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura N F Serbina Potomkin Grigorij Oleksandrovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4PosilannyaPotomkin Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Nechosa Gricko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1135 1000 ekz Potomkin Grigorij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1456 1000 ekz