Я́сси (або Я́си, рум. Iași, угор. Jászvásár — Базар ясів) — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Ясси, колишня столиця Молдовського князівства, центр Західної Молдови. За даними перепису 2002 року населення Ясс становило близько 320 тис. людей (2-е місце в країні після Бухареста), але згодом дещо зменшилася: згідно з переписом 2011 року — до 290 422 осіб (4-е місце). До 2016 року населення міста знову зросло до 362 142 людей.
Місто стоїть над річкою Бахлуй та розташоване у північно-східній частині країни, в Румунській Молдові. Є економічним, культурним та освітнім центром Румунської Молдови.
Назва
Цей розділ не містить . (січень 2020) |
Угорці пояснюють назву від осетинського (алани) племені яси, що розмовляли ясським діалектом осетинської мови. Прийшли разом із половцями з Північного Кавказу та згодом оселилися в центральній Угорщині. Угорська назва міста означає «Базар ясів».
Дослідники пов'язують назву Ясс із язигами — сарматським народом.
Також знайдений біля Осієка в Хорватії міліарій має запис про місто Ясіорум (Jassiorum municipium).
Ясси разом з болгарськими й волоськими містами згадуються у Списку руських міст далеких і близьких як місто, що не входить до складу Київської Русі.
Історія
З другої половини XVI століття та до 1859 року Ясси є столицею Молдовського князівства. У місті було підписано російсько-турецьку мирну угоду 1791 року. Під час Другої світової війни у районі Ясс відбулася значна наступальна операція радянських військ (Яссько-Кишинівська операція).
- Як поселення «Ясський торг» відоме з 11 ст., через нього за княжої доби проходив торговельний шлях із Кам'янця до Білгорода-Дністровського.
- Згадується як «Ясський торг. на Пруті» у «Списку руських городів» з кінця 14 сторіччя, також у грамоті, даній львівським торгівцям.
- Ясси були столицею Молдови в 1564–1862 роках, визначним торговельним і культурним центром у XVI—XVII ст.
- У листопаді 1577 року Іван Підкова захопив Ясси й проголосив себе молдовським господарем.
- В 1594 році Ясси захопили козацькі ватажки С. Наливайко і Г. Лобода.
- Біля Ясс, під Цецорою, в 1620 році відбулася битва, в якій загинув Михайло Хмельницький.
- За господаря Василя Лупула (1634—1653) Ясси підтримували тісні зв'язки з Україною: в 1640 році професор Київської колегії С. Почацький, І. Євлевич та інші заснували в Яссах , а в 1641 році митрополит Петро Могила вислав туди повністю обладнану друкарню.
- 15-27 вересня 1642 року в Яссах відбувся помісний собор українських, грецьких і молдовських теологів, який затвердив «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили.
- В 1650 році Богдан Хмельницький з полковником Данилом Нечаєм зайняли Яси, а 1652 тут відбулося його весілля з Розандою Лупул.
- У травні 1653 року Богдан Хмельницький переміг під Ясами волосько-семигородську коаліцію.
- Наприкінці свого життя в Яссах жив Пилип Орлик, тут він і помер.
- Мирний договір у Яссах 1791 між Росією і Туреччиною віддавав Росії українські землі між Бугом і Дністром над Чорним морем, а Туреччина визнала приєднання Криму до Російської імперії.
- Наприкінці першої світової війни в Яссах перебували посли держав Антанти, до яких на переговори в листопаді 1918 року їздила делегація Української Держави на чолі з Іваном Коростовцем.
- У Яссах місія держав Антанти готувала з російськими білогвардійцями інтервенцію на Південь України.
- В 1928—1936 роках у Яссах діяло , що гуртувало українських студентів з Буковини і Бессарабії, які навчалися в Ясському університеті. При «Громаді» був студентський хор.
- У січні 1942 року в Яссах відбувся військовий суд над 12 буковинцями (Ольга Гузар, М. Зибачинський, Ю. Фурман та інші), яких звинувачено в іредентській українській діяльності і засуджено до тяжких примусових робіт.
- Після 1945 року в Яссах працювали українські вчені, серед яких — В. Кармазин-Каковський.
Географія
Місто розташоване між Ясським хребтом та долиною річки Жижія, історично знаходячись на перехресті найважливіших торгових шляхів. Місто стоїть на 7 пагорбах, подібно Риму, Стамбулу. Пагорби носять назви Четецуя, Копоу, Бучум-Пеун, Шорогарь, Галата, Репедя та Бряза.
Містом протікає річка Бахлуй — права притока річки Жижія.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).
Клімат Ясс | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 15 | 18 | 27 | 31 | 36 | 37 | 40 | 39 | 37 | 33 | 28 | 17 | 40 |
Середній максимум, °C | 0 | 1 | 8 | 16 | 22 | 26 | 28 | 27 | 23 | 16 | 8 | 2 | 15 |
Середня температура, °C | −4 | −2 | 3 | 10 | 16 | 19 | 21 | 20 | 16 | 10 | 5 | −1 | 9 |
Середній мінімум, °C | −8 | −6 | −1 | 4 | 10 | 13 | 15 | 14 | 10 | 5 | 2 | −4 | 4 |
Абсолютний мінімум, °C | −28 | −30 | −22 | −7 | −2 | 3 | 6 | 4 | −1 | −16 | −18 | −29 | −30 |
Норма опадів, мм | 20 | 20 | 20 | 40 | 50 | 70 | 60 | 50 | 40 | 30 | 30 | 20 | 510 |
Днів з дощем | 3 | 3 | 4 | 4 | 5 | 7 | 6 | 5 | 4 | 4 | 4 | 3 | 57 |
Вологість повітря, % | 85 | 85 | 78 | 66 | 71 | 71 | 66 | 71 | 71 | 75 | 86 | 88 | 76 |
Джерело: Weatherbase |
Населення
Згідно даними перепису 2002 року, у місті проживало 320 888 людей, що виводило Ясси на друге за чисельністю населення місто Румунії після Бухареста.
Станом на 2002 рік, 98,5 % населення становили румуни, 0,59 % — цигани, по 0,13 % — євреї, греки і липовани, 0,08 % — угорці, 0,05 % — німці і 0,39 % — інші народи. Згідно даних перепису 2016 року, населення міста Ясси склало 362 142 людини.
Економіка
Хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), машинобудівна (дорожні машини, устаткування для хімічної та целюлозно-паперової промисловості), текстильна і харчова промисловість. Є деревообробні, поліграфічні підприємства.
Транспорт
Через залізничний вузол Ясси проходить значна частина українсько-румунського вантажообігу і пасажирообігу.
У місті працює трамвай.
Через Ясси проходить європейський автомобільний шлях E58.
Культура
Найбільш представницька культурна будівля Ясс — Палац Культури. Палац, який часто називають символом міста, було зведено на руїнах колишнього Королівського палацу Молдови у 1906 — 1925 роках за проектом архітектора Йона Д. Берендея та за наказом короля Румунії Фердинанда I. За часів монархії та протягом комуністичного періоду тут розташовувався трибунал. На сьогоднішній день у ньому знаходяться чотири музеї: Музей історії Молдови, Музей мистецтв, Етнографічний музей і Музей механіки. Куранти палацу щогодини грають «Хор об'єднання», який було написано Васіле Александрі та Олександром Флетенмахером.
У [en] знаходиться липа Емінеску (за переказами, Міхай Емінеску гуляв біля неї у пошуках натхнення). Разом з ним у парку розташовано пам'ятники багатьом поетів та письменників, Обеліск левів, перший громадський пам'ятник Молдавського князівства до об'єднання.
Перший театр Румунії було створено в Яссах, в Копоу. Згодом будівля театру згоріла, й було створено інший театр — Національний театр ім. Васіле Александрі, розташований навпроти Ясської філармонії. Між собором святої Параскеви та Національним театром — еспланада.
[en] і Церква Трьох Святителів — значущі релігійні культурні центри Румунії. У церкві перебували мощі святої Параскеви до їх переміщення в собор.
Монастир Трьох Святителів відомий своїми «мереживними» стінами та Готичним залом, де 1643 року пройшов Ясський собор, який очолив Петро Могила.
В місті є ботанічний сад, Ясський художній музей (румунське мистецтво 19—20 ст.).
Нафталі Герц Імбер в Яссах написав текст гімну Ізраїлю.
-
Палац Культури -
Парк Копо -
Собор святої Параскеви -
Монастир Трьох Святителів
Архітектура
Найстаріша будівля — Вірменський храм — була побудована 1395 року.
Пам'ятники архітектури: храми Святого Миколая (кінець 15 ст.), «Трьох святителів», монастирі Четецуя і Голія (основне будівництво — 17 ст.).
У 1950—1960-х роках у Яссах створені нові житлові райони («23 серпня», Тетераш, Сокола-Николіна, Пекурарь), реконструйований центр (ансамбль майдану Єдності, 1962—1964 рр., архітектор Г. Хуссар та ін.).
Освіта
У 1711 році за наказом господаря Димитрія Кантеміра у місті Ясси було засновано Королівську Академію.
В місті функціонує понад 10 університетів, 20 ліцеїв, 40 шкіл і 50 дитячих садків.
Перший навчальний заклад Ясс було засновано 1835 року під назвою Міхайлянської академії на честь молдавського правителя Михаїла Стурдзи. У 1859 році Александру Йоан Куза, перший монарх об'єднаної Румунії, заснував в Яссах перший у Румунії університет, який сьогодні носить його ім'я.
На місці Міхайлянскої Академії 1900 року було створено Національний коледж ім. Міхая Садовяну, де навчалися, зокрема, сам Міхай Садовяну, Теофіл Сіменскі, Ніколае Йорга, Філарет Скрибан, Симеон Бернуціу, Калістрат Хогаш, Харитон Тіктін, Йонел Теодоряну.
- Вищі навчальні заклади Ясс
- Ясський технічний університет імені Георге Асаки
- Ясський університет
- Національний коледж
- Національний коледж імені К. Негруци
- Національний коледж імені Є. Раковіце
- Національний коледж імені Міхая Емінеску
-
Національний коледж -
-
Технічний університет імені Георге Асаки -
Національний коледж імені К. Негруцци
Релігія
Більшість віруючих жителів міста Ясси є православними. Ясси — центр Молдавської та Буковинської митрополії.
Діє російська старообрядницька [ro].
Уродженці
- Василь Погор (1833—1906) — молдовський, пізніше румунський поет, філософ, перекладач і політик
- Мурузі Дмитро Костянтинович (1850—1914) — молдавський і румунський письменник, композитор, державний службовець
- Спіру Харет (1851—1912) — румунський астроном, математик і політичний діяч
- Йоан Петру Куліану (1950—1991) — румунський письменник, історик та філософ.
- Маргарита Нікулеску (1926—2018) — румунський і французький режисер і теоретик театру ляльок.
- Маргарета Погонат (1933—2014) — румунська акторка театру і кіно.
- Еміль Раковіце (1868—1947) — румунський вчений-біолог, зоолог, ботанік і спелеолог.
Примітки
- http://www.jericho-city.ps/page.php?id=W7XvSs6VB8a70374A0k7E2P8tU4
- http://www.primaria-iasi.ro/portal-primaria-municipiului-iasi/orase-infratite/1119/relatii-internationale
- https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl25.pdf
- https://v2.netanya.muni.il/Eng/?CategoryID=1779&ArticleID=1496
- http://www.comune.padova.it/informazione/iasi-romania
- http://chernivtsy.eu/portal/yassi
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Жуковський А. Яси // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3995. — .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2017. Процитовано 7 березня 2020.
- Клімат Ясс
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ясси |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yassi znachennya Ya ssi abo Ya si rum Iași ugor Jaszvasar Bazar yasiv misto u Rumuniyi administrativnij centr povitu Yassi kolishnya stolicya Moldovskogo knyazivstva centr Zahidnoyi Moldovi Za danimi perepisu 2002 roku naselennya Yass stanovilo blizko 320 tis lyudej 2 e misce v krayini pislya Buharesta ale zgodom desho zmenshilasya zgidno z perepisom 2011 roku do 290 422 osib 4 e misce Do 2016 roku naselennya mista znovu zroslo do 362 142 lyudej Yassi Yasi Iași praporYassi YasiOsnovni dani47 09 44 pn sh 27 35 20 sh d 47 16222 pn sh 27 58889 sh d 47 16222 27 58889 Krayina RumuniyaRegion YassiAdmincentr dStolicya dlya Yassi Moldovske knyazivstvo Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi d i dZasnovano 1408Persha zgadka 6 zhovtnya 1408Plosha 93 9 km Naselennya 290 422 2011 Visota NRM 200 mOficijna mova rumunskaMista pobratimi Kishiniv Asyut Ejtenz Filachchano Forano Irbid Isfagan Yerihon 16 lipnya 2003 1 2 Kozani Monterrej 5 zhovtnya 1993 2 3 Morlupo Naccano Netanya 20 veresnya 2005 2 4 Paduya 1995 5 Peristeri Puatye Kvebek Sant Oreste Torrita Tiberina Vilnev d Ask Sian Ejndgoven Veliko Tirnovo 8 grudnya 2006 Vinnicya Iliupoli Frankavilla al Mare Chernivci 14 zhovtnya 2012 6 Veliko Tirnovo 8 grudnya 2006 Ungeni 2016 Byelci 2023 Hincheshti 2023 Telefonnij kod 40 02 32Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv ISGeoNames 8334835 675810OSM 2256747 R Yassi Poshtovi indeksi 700001 700951 Miska vlada d George NikitaVebsajt iasi ro Mapa Yassi Yasi u Vikishovishi Misto stoyit nad richkoyu Bahluj ta roztashovane u pivnichno shidnij chastini krayini v Rumunskij Moldovi Ye ekonomichnim kulturnim ta osvitnim centrom Rumunskoyi Moldovi NazvaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2020 Ugorci poyasnyuyut nazvu vid osetinskogo alani plemeni yasi sho rozmovlyali yasskim dialektom osetinskoyi movi Prijshli razom iz polovcyami z Pivnichnogo Kavkazu ta zgodom oselilisya v centralnij Ugorshini Ugorska nazva mista oznachaye Bazar yasiv Doslidniki pov yazuyut nazvu Yass iz yazigami sarmatskim narodom Takozh znajdenij bilya Osiyeka v Horvatiyi miliarij maye zapis pro misto Yasiorum Jassiorum municipium Yassi razom z bolgarskimi j voloskimi mistami zgaduyutsya u Spisku ruskih mist dalekih i blizkih yak misto sho ne vhodit do skladu Kiyivskoyi Rusi IstoriyaZ drugoyi polovini XVI stolittya ta do 1859 roku Yassi ye stoliceyu Moldovskogo knyazivstva U misti bulo pidpisano rosijsko turecku mirnu ugodu 1791 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u rajoni Yass vidbulasya znachna nastupalna operaciya radyanskih vijsk Yassko Kishinivska operaciya Yak poselennya Yasskij torg vidome z 11 st cherez nogo za knyazhoyi dobi prohodiv torgovelnij shlyah iz Kam yancya do Bilgoroda Dnistrovskogo Zgaduyetsya yak Yasskij torg na Pruti u Spisku ruskih gorodiv z kincya 14 storichchya takozh u gramoti danij lvivskim torgivcyam Yassi buli stoliceyu Moldovi v 1564 1862 rokah viznachnim torgovelnim i kulturnim centrom u XVI XVII st U listopadi 1577 roku Ivan Pidkova zahopiv Yassi j progolosiv sebe moldovskim gospodarem V 1594 roci Yassi zahopili kozacki vatazhki S Nalivajko i G Loboda Bilya Yass pid Cecoroyu v 1620 roci vidbulasya bitva v yakij zaginuv Mihajlo Hmelnickij Za gospodarya Vasilya Lupula 1634 1653 Yassi pidtrimuvali tisni zv yazki z Ukrayinoyu v 1640 roci profesor Kiyivskoyi kolegiyi S Pochackij I Yevlevich ta inshi zasnuvali v Yassah a v 1641 roci mitropolit Petro Mogila vislav tudi povnistyu obladnanu drukarnyu 15 27 veresnya 1642 roku v Yassah vidbuvsya pomisnij sobor ukrayinskih greckih i moldovskih teologiv yakij zatverdiv Pravoslavne ispovidannya viri mitropolita Petra Mogili V 1650 roci Bogdan Hmelnickij z polkovnikom Danilom Nechayem zajnyali Yasi a 1652 tut vidbulosya jogo vesillya z Rozandoyu Lupul U travni 1653 roku Bogdan Hmelnickij peremig pid Yasami volosko semigorodsku koaliciyu Yassi u XVII stolitti Naprikinci svogo zhittya v Yassah zhiv Pilip Orlik tut vin i pomer Mirnij dogovir u Yassah 1791 mizh Rosiyeyu i Turechchinoyu viddavav Rosiyi ukrayinski zemli mizh Bugom i Dnistrom nad Chornim morem a Turechchina viznala priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi Naprikinci pershoyi svitovoyi vijni v Yassah perebuvali posli derzhav Antanti do yakih na peregovori v listopadi 1918 roku yizdila delegaciya Ukrayinskoyi Derzhavi na choli z Ivanom Korostovcem U Yassah misiya derzhav Antanti gotuvala z rosijskimi bilogvardijcyami intervenciyu na Pivden Ukrayini V 1928 1936 rokah u Yassah diyalo ukrayinske studentske tovaristvo Gromada sho gurtuvalo ukrayinskih studentiv z Bukovini i Bessarabiyi yaki navchalisya v Yasskomu universiteti Pri Gromadi buv studentskij hor U sichni 1942 roku v Yassah vidbuvsya vijskovij sud nad 12 bukovincyami Olga Guzar M Zibachinskij Yu Furman ta inshi yakih zvinuvacheno v iredentskij ukrayinskij diyalnosti i zasudzheno do tyazhkih primusovih robit Pislya 1945 roku v Yassah pracyuvali ukrayinski vcheni sered yakih V Karmazin Kakovskij GeografiyaMisto roztashovane mizh Yasskim hrebtom ta dolinoyu richki Zhizhiya istorichno znahodyachis na perehresti najvazhlivishih torgovih shlyahiv Misto stoyit na 7 pagorbah podibno Rimu Stambulu Pagorbi nosyat nazvi Chetecuya Kopou Buchum Peun Shorogar Galata Repedya ta Bryaza Mistom protikaye richka Bahluj prava pritoka richki Zhizhiya Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom z teplim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 21 7 C 71 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 4 4 S 24 F Klimat Yass Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 15 18 27 31 36 37 40 39 37 33 28 17 40 Serednij maksimum C 0 1 8 16 22 26 28 27 23 16 8 2 15 Serednya temperatura C 4 2 3 10 16 19 21 20 16 10 5 1 9 Serednij minimum C 8 6 1 4 10 13 15 14 10 5 2 4 4 Absolyutnij minimum C 28 30 22 7 2 3 6 4 1 16 18 29 30 Norma opadiv mm 20 20 20 40 50 70 60 50 40 30 30 20 510 Dniv z doshem 3 3 4 4 5 7 6 5 4 4 4 3 57 Vologist povitrya 85 85 78 66 71 71 66 71 71 75 86 88 76 Dzherelo WeatherbaseNaselennyaZgidno danimi perepisu 2002 roku u misti prozhivalo 320 888 lyudej sho vivodilo Yassi na druge za chiselnistyu naselennya misto Rumuniyi pislya Buharesta Stanom na 2002 rik 98 5 naselennya stanovili rumuni 0 59 cigani po 0 13 yevreyi greki i lipovani 0 08 ugorci 0 05 nimci i 0 39 inshi narodi Zgidno danih perepisu 2016 roku naselennya mista Yassi sklalo 362 142 lyudini EkonomikaHimichna sintetichni volokna plastmasi antibiotiki mashinobudivna dorozhni mashini ustatkuvannya dlya himichnoyi ta celyulozno paperovoyi promislovosti tekstilna i harchova promislovist Ye derevoobrobni poligrafichni pidpriyemstva TransportCherez zaliznichnij vuzol Yassi prohodit znachna chastina ukrayinsko rumunskogo vantazhoobigu i pasazhiroobigu U misti pracyuye tramvaj Cherez Yassi prohodit yevropejskij avtomobilnij shlyah E58 KulturaNajbilsh predstavnicka kulturna budivlya Yass Palac Kulturi Palac yakij chasto nazivayut simvolom mista bulo zvedeno na ruyinah kolishnogo Korolivskogo palacu Moldovi u 1906 1925 rokah za proektom arhitektora Jona D Berendeya ta za nakazom korolya Rumuniyi Ferdinanda I Za chasiv monarhiyi ta protyagom komunistichnogo periodu tut roztashovuvavsya tribunal Na sogodnishnij den u nomu znahodyatsya chotiri muzeyi Muzej istoriyi Moldovi Muzej mistectv Etnografichnij muzej i Muzej mehaniki Kuranti palacu shogodini grayut Hor ob yednannya yakij bulo napisano Vasile Aleksandri ta Oleksandrom Fletenmaherom U en znahoditsya lipa Eminesku za perekazami Mihaj Eminesku gulyav bilya neyi u poshukah nathnennya Razom z nim u parku roztashovano pam yatniki bagatom poetiv ta pismennikiv Obelisk leviv pershij gromadskij pam yatnik Moldavskogo knyazivstva do ob yednannya Pershij teatr Rumuniyi bulo stvoreno v Yassah v Kopou Zgodom budivlya teatru zgorila j bulo stvoreno inshij teatr Nacionalnij teatr im Vasile Aleksandri roztashovanij navproti Yasskoyi filarmoniyi Mizh soborom svyatoyi Paraskevi ta Nacionalnim teatrom esplanada en i Cerkva Troh Svyatiteliv znachushi religijni kulturni centri Rumuniyi U cerkvi perebuvali moshi svyatoyi Paraskevi do yih peremishennya v sobor Monastir Troh Svyatiteliv vidomij svoyimi merezhivnimi stinami ta Gotichnim zalom de 1643 roku projshov Yasskij sobor yakij ocholiv Petro Mogila V misti ye botanichnij sad Yasskij hudozhnij muzej rumunske mistectvo 19 20 st Naftali Gerc Imber v Yassah napisav tekst gimnu Izrayilyu Palac Kulturi Park Kopo Sobor svyatoyi Paraskevi Monastir Troh SvyatitelivArhitekturaPalac Braunshtejna Arh G Ejfel Najstarisha budivlya Virmenskij hram bula pobudovana 1395 roku Pam yatniki arhitekturi hrami Svyatogo Mikolaya kinec 15 st Troh svyatiteliv monastiri Chetecuya i Goliya osnovne budivnictvo 17 st U 1950 1960 h rokah u Yassah stvoreni novi zhitlovi rajoni 23 serpnya Teterash Sokola Nikolina Pekurar rekonstrujovanij centr ansambl majdanu Yednosti 1962 1964 rr arhitektor G Hussar ta in OsvitaKolishnya Mihajlyanska Akademiya U 1711 roci za nakazom gospodarya Dimitriya Kantemira u misti Yassi bulo zasnovano Korolivsku Akademiyu V misti funkcionuye ponad 10 universitetiv 20 liceyiv 40 shkil i 50 dityachih sadkiv Pershij navchalnij zaklad Yass bulo zasnovano 1835 roku pid nazvoyu Mihajlyanskoyi akademiyi na chest moldavskogo pravitelya Mihayila Sturdzi U 1859 roci Aleksandru Joan Kuza pershij monarh ob yednanoyi Rumuniyi zasnuvav v Yassah pershij u Rumuniyi universitet yakij sogodni nosit jogo im ya Na misci Mihajlyanskoyi Akademiyi 1900 roku bulo stvoreno Nacionalnij koledzh im Mihaya Sadovyanu de navchalisya zokrema sam Mihaj Sadovyanu Teofil Simenski Nikolae Jorga Filaret Skriban Simeon Bernuciu Kalistrat Hogash Hariton Tiktin Jonel Teodoryanu Vishi navchalni zakladi Yass Yasskij tehnichnij universitet imeni George Asaki Yasskij universitet Nacionalnij koledzh Nacionalnij koledzh imeni K Negruci Nacionalnij koledzh imeni Ye Rakovice Nacionalnij koledzh imeni Mihaya Eminesku Nacionalnij koledzh Yasskij universitet Tehnichnij universitet imeni George Asaki Nacionalnij koledzh imeni K NegrucciReligiyaUspenska cerkva Bilshist viruyuchih zhiteliv mista Yassi ye pravoslavnimi Yassi centr Moldavskoyi ta Bukovinskoyi mitropoliyi Diye rosijska staroobryadnicka ro UrodzhenciVasil Pogor 1833 1906 moldovskij piznishe rumunskij poet filosof perekladach i politik Muruzi Dmitro Kostyantinovich 1850 1914 moldavskij i rumunskij pismennik kompozitor derzhavnij sluzhbovec Spiru Haret 1851 1912 rumunskij astronom matematik i politichnij diyach Joan Petru Kulianu 1950 1991 rumunskij pismennik istorik ta filosof Margarita Nikulesku 1926 2018 rumunskij i francuzkij rezhiser i teoretik teatru lyalok Margareta Pogonat 1933 2014 rumunska aktorka teatru i kino Emil Rakovice 1868 1947 rumunskij vchenij biolog zoolog botanik i speleolog PrimitkiPortal Rumuniya http www jericho city ps page php id W7XvSs6VB8a70374A0k7E2P8tU4 http www primaria iasi ro portal primaria municipiului iasi orase infratite 1119 relatii internationale https portales sre gob mx coordinacionpolitica images stories documentos gobiernos rai nle nl25 pdf https v2 netanya muni il Eng CategoryID 1779 amp ArticleID 1496 http www comune padova it informazione iasi romania http chernivtsy eu portal yassi Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Administrativna karta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil pri trohstupenevij sistemi vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 bereznya 1927 roku Mirilo 1 1 250 000 M Vidannya Narodnogo Komisariatu Vnutrishnih Sprav USRR ta Derzhavnogo Vidavnictva Ukrayini 1927 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Zhukovskij A Yasi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3995 ISBN 5 7707 4049 3 PDF Arhiv originalu PDF za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2020 Klimat YassLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yassi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2014