Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердина́нд I (рум. Ferdinand I de Hohenzollern-Sigmaringen,повне ім'я Фердинанд Віктор Мейнард Альберт; 24 серпня 1865 — 20 липня 1927) — король Румунії з династії Гогенцоллернів-Зигмарінгенів з 10 жовтня 1914 до своєї смерті. Маршал Румунії.
| Ferdinand I | |
|---|---|
| рум. Ferdinand I рум. Ferdinand I al României | |
 | |
| Король Румунії | |
| 10 жовтня 1914 — 20 липня 1927 | |
| Попередник | Кароль I |
| Наступник | Кароль II, після Міхая I |
| | |
| Народився | 24 серпня 1865 Зігмарінген[1] |
| Помер | 20 липня 1927 (61 рік) Сіная, d, Румунія[1] |
| Похований | d і Куртя-де-Арджеш |
| Відомий як | монарх |
| Країна | Королівство Пруссія, Німецька імперія і Румунське королівство |
| Alma mater | Лейпцизький університет і Тюбінгенський університет |
| Династія Гогенцоллерни-Зігмарінгени | |
| Батько | d |
| Мати | Антонія Португальська |
| У шлюбі з | Марія Единбурзька |
| Діти | |
| Релігія | Католицизм |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Син і Антонії Португальської. Племінник Кароля I, виявився на престолі через відмову від прав успадкування батька (1880) і старшого брата Вільгельма (1888). При цьому, керуючи православною країною, Фердинанд залишився католиком, з тією умовою, щоб його діти виховувалися в православній вірі.
У 1893 році одружився з Марією, герцогинею Единбурзькою, онукою королеви Вікторії та імператора Олександра II (1875—1938). У тому ж році 15 (28) жовтня в подружжя з'явився спадкоємець, майбутній король Румунії Кароль II.Для сім'ї спадкоємця престолу Кароль I наказав побудувати поряд з королівською резиденцією замок Пелішор.
У ході другої Балканської війни 1913 року командував збройними силами країни, реорганізованими ним ще до початку військових дій проти Болгарії.
Царювання Фердинанда почалося незабаром після того, як розгорілася Перша світова війна; на відміну від дядька, прихильника Німеччини, він дотримувався нейтральних позицій, а в 1916 році після довгих переговорів Румунія вступила у війну на боці Антанти (що було сприйнято Вільгельмом II як зрада дому Гогенцоллернів). Незабаром вона була розгромлена, і австро-німецькі війська зайняли Бухарест; Фердинанд був змушений на деякий час емігрувати. Королівська родина відбула до Молдови, Ясси були оголошені столицею. Однак румуни вчинили рішучий опір німцям при Мерешешті (12-19 серпня 1917) і тільки під загрозою поразки були змушені 6 грудня 1917 підписати перемир'я, а 7 травня 1918 — мирний договір. По ньому Румунія втрачала всю Добруджу, поступалася Австро-Угорщині смугою на межі з Трансільванією (5,6 тисяч квадратних км), зобов'язалася надати німецьким компаніям право на розробку державних родовищ і торгівлю всією румунської нафтою на 90 років. У червні 1918 року парламент схвалив договір, але Фердинанд не підписав його, затягуючи час і чекаючи розвитку подій. Коли поразка Німеччини стала неминучою, уряд генерала К. Коанди 9 листопада 1918 (за два дні до капітуляції Німеччини) денонсував Бухарестський мир і зажадав в термін 24 години виведення німецьких військ з території країни або їх капітуляції. 1 грудня 1918 вступив в Будапешт. Таким чином країна увійшла в число країн-переможниць. У результаті війни в 1918 році до Румунії була приєднана Трансільванія, що збільшила територію країни з 131,3 тисяч квадратних км до 295 тисяч, а населення з 7,9 до 14,7 млн осіб. Втрати Румунії у війні, за деякими оцінками, склали 250 тисяч осіб убитими і померлими в полоні і від ран. Збиток, понесений країною, склав 17,7 млрд золотих левів (все національне багатство в 1914 році оцінювалося в 36 млрд). У 1918 і 1919 роках, після перемоги армій союзних держав, до Румунії були приєднані землі, які належали раніше Російській імперії та Австро-Угорщині — землі Бессарабії, Буковини, Трансільванії і частина Банату.
У 1918 році, коли румунські війська увійшли до Бессарабії, король з королевою вирушили оглядати свої нові володіння. Приїхали вони і в Аккерман. Оглянули місто, побували у фортеці, були присутні на військовому параді, влаштованому для них військовими румунського гарнізону Аккермана. У центральному міському парку на вулиці Михайлівській відбулася зустріч королівського подружжя з громадськістю міста. Королю і королеві були піднесені квіти і подарунки. Королева Марія посадила кілька квітів на пам'ять. У жовтні 1922 Фердинанд був помпезно коронований в Алба-Юлії, традиційній резиденції трансільванських князів. Після Першої світової війни Фердинанд провів аграрну реформу, займався питаннями модернізації армії, введення загального виборчого права, а також надання цивільних прав євреям, що народилися в Румунії.
Повоєнні роки були затьмарені конфліктом з сином і спадкоємцем, кронпринцем Каролем, який вступив в скандальний шлюб з однією зі своїх коханок і покинув країну. Позбавивши сина престолонаслідування, Фердинанд зробив безпосереднім наступником малолітнього онука, Міхая I. Однак через три роки після смерті Фердинанда Кароль повернувся з-за кордону, змістив сина і став царювати як Кароль II.
Помер Фердинанд у своєму палаці в Синая поблизу Бухареста 20 липня 1927 року.
Сім'я
Був одружений з принцесою Великої Британії Марією Единбурзькою.
Діти:
- Кароль II (1893—1953) — майбутній король Румунії
- Єлизавета Румунська (1894—1956) — дружина короля Греції Георга II
- Марія (1900—1961) — дружина короля Югославії Олександра I
- Ніколає (1903—1978) — у 1931 році одружився з Жанною Димитреску-Тохані, 1937 року виключений з порядку престоланаслідування за морганатичний шлюб
- Ілеана (1909—1991) — у 1931 році вийшла заміж за архикнязя Антона Габсбурґа Тосканського, у другому шлюбі — за Етьеном Іссареску
- Мірча (1913—1916) — помер у дитинстві
Родовід
| Родовід Королів Румунії |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119346397 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 20 липня 2013.
Посилання
- Membrii Academiei Române din 1866 până în prezent — F [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Ferdinand I de Hohenzollern-Sigmaringen (1865—1927, n. castelul Sigmaringen, Germania), rege al României (1914—1927) [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.], dexonline.ro (DE (1993—2009))
- Ferdinand I — Regele Marii Uniri [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.], 20 iulie 2007, Florin Mihai, Jurnalul Național
- , 4 martie 2008, Ionut Dulamita, Cotidianul
- Regele Ferdinand I — Întregitorul de țară [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.], 7 mai 2009, Nicolae Parlog, Descoperă — Descoperă, 16 decembrie 2009 [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Ferdinand, regele benefic[недоступне посилання], 8 mai 2005, Catalin Pruteanu, Jurnalul Național
- Testamentul regelui Ferdinand I [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Historia, accesat la 14 februarie 2012
- Încoronarea Regilor României Desăvărșite [ 29 вересня 2012 у Wayback Machine.], 1 decembrie 2007, Costin Anghel, Jurnalul Național
- Cum era sa fie înlocuit Ferdinand cu Franz Joseph[недоступне посилання з липня 2019], 28 ianuarie 2012, Adevărul — articol Historia [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ferdinand I Ferdina nd I rum Ferdinand I de Hohenzollern Sigmaringen povne im ya Ferdinand Viktor Mejnard Albert 24 serpnya 1865 20 lipnya 1927 korol Rumuniyi z dinastiyi Gogencollerniv Zigmaringeniv z 10 zhovtnya 1914 do svoyeyi smerti Marshal Rumuniyi Ferdinand Irum Ferdinand I rum Ferdinand I al RomanieiFerdinand IKorol Rumuniyi10 zhovtnya 1914 20 lipnya 1927Poperednik Karol INastupnik Karol II pislya Mihaya INarodivsya 24 serpnya 1865 1865 08 24 Zigmaringen 1 Pomer 20 lipnya 1927 1927 07 20 61 rik Sinaya d Rumuniya 1 Pohovanij d i Kurtya de ArdzheshVidomij yak monarhKrayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya i Rumunske korolivstvoAlma mater Lejpcizkij universitet i Tyubingenskij universitetDinastiya Gogencollerni ZigmaringeniBatko dMati Antoniya PortugalskaU shlyubi z Mariya EdinburzkaDiti Sini Karol II Mikola Donki Yelizaveta Mariya IleanaReligiya KatolicizmNagorodi Suverennij vijskovij Orden Gospitalyeriv Svyatogo Ivana Yerusalimskogo licariv Rodosu i Malti Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin i Antoniyi Portugalskoyi Pleminnik Karolya I viyavivsya na prestoli cherez vidmovu vid prav uspadkuvannya batka 1880 i starshogo brata Vilgelma 1888 Pri comu keruyuchi pravoslavnoyu krayinoyu Ferdinand zalishivsya katolikom z tiyeyu umovoyu shob jogo diti vihovuvalisya v pravoslavnij viri U 1893 roci odruzhivsya z Mariyeyu gercogineyu Edinburzkoyu onukoyu korolevi Viktoriyi ta imperatora Oleksandra II 1875 1938 U tomu zh roci 15 28 zhovtnya v podruzhzhya z yavivsya spadkoyemec majbutnij korol Rumuniyi Karol II Dlya sim yi spadkoyemcya prestolu Karol I nakazav pobuduvati poryad z korolivskoyu rezidenciyeyu zamok Pelishor U hodi drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 roku komanduvav zbrojnimi silami krayini reorganizovanimi nim she do pochatku vijskovih dij proti Bolgariyi Caryuvannya Ferdinanda pochalosya nezabarom pislya togo yak rozgorilasya Persha svitova vijna na vidminu vid dyadka prihilnika Nimechchini vin dotrimuvavsya nejtralnih pozicij a v 1916 roci pislya dovgih peregovoriv Rumuniya vstupila u vijnu na boci Antanti sho bulo sprijnyato Vilgelmom II yak zrada domu Gogencollerniv Nezabarom vona bula rozgromlena i avstro nimecki vijska zajnyali Buharest Ferdinand buv zmushenij na deyakij chas emigruvati Korolivska rodina vidbula do Moldovi Yassi buli ogolosheni stoliceyu Odnak rumuni vchinili rishuchij opir nimcyam pri Meresheshti 12 19 serpnya 1917 i tilki pid zagrozoyu porazki buli zmusheni 6 grudnya 1917 pidpisati peremir ya a 7 travnya 1918 mirnij dogovir Po nomu Rumuniya vtrachala vsyu Dobrudzhu postupalasya Avstro Ugorshini smugoyu na mezhi z Transilvaniyeyu 5 6 tisyach kvadratnih km zobov yazalasya nadati nimeckim kompaniyam pravo na rozrobku derzhavnih rodovish i torgivlyu vsiyeyu rumunskoyi naftoyu na 90 rokiv U chervni 1918 roku parlament shvaliv dogovir ale Ferdinand ne pidpisav jogo zatyaguyuchi chas i chekayuchi rozvitku podij Koli porazka Nimechchini stala neminuchoyu uryad generala K Koandi 9 listopada 1918 za dva dni do kapitulyaciyi Nimechchini denonsuvav Buharestskij mir i zazhadav v termin 24 godini vivedennya nimeckih vijsk z teritoriyi krayini abo yih kapitulyaciyi 1 grudnya 1918 vstupiv v Budapesht Takim chinom krayina uvijshla v chislo krayin peremozhnic U rezultati vijni v 1918 roci do Rumuniyi bula priyednana Transilvaniya sho zbilshila teritoriyu krayini z 131 3 tisyach kvadratnih km do 295 tisyach a naselennya z 7 9 do 14 7 mln osib Vtrati Rumuniyi u vijni za deyakimi ocinkami sklali 250 tisyach osib ubitimi i pomerlimi v poloni i vid ran Zbitok ponesenij krayinoyu sklav 17 7 mlrd zolotih leviv vse nacionalne bagatstvo v 1914 roci ocinyuvalosya v 36 mlrd U 1918 i 1919 rokah pislya peremogi armij soyuznih derzhav do Rumuniyi buli priyednani zemli yaki nalezhali ranishe Rosijskij imperiyi ta Avstro Ugorshini zemli Bessarabiyi Bukovini Transilvaniyi i chastina Banatu Pam yatnik Ferdinandu I v Izmayili Buv zvedenij u 1927 v pam yat pro vizit korolya do mista v 1918 roci Zrujnovanij u 1945 roci U 1918 roci koli rumunski vijska uvijshli do Bessarabiyi korol z korolevoyu virushili oglyadati svoyi novi volodinnya Priyihali voni i v Akkerman Oglyanuli misto pobuvali u forteci buli prisutni na vijskovomu paradi vlashtovanomu dlya nih vijskovimi rumunskogo garnizonu Akkermana U centralnomu miskomu parku na vulici Mihajlivskij vidbulasya zustrich korolivskogo podruzhzhya z gromadskistyu mista Korolyu i korolevi buli pidneseni kviti i podarunki Koroleva Mariya posadila kilka kvitiv na pam yat U zhovtni 1922 Ferdinand buv pompezno koronovanij v Alba Yuliyi tradicijnij rezidenciyi transilvanskih knyaziv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Ferdinand proviv agrarnu reformu zajmavsya pitannyami modernizaciyi armiyi vvedennya zagalnogo viborchogo prava a takozh nadannya civilnih prav yevreyam sho narodilisya v Rumuniyi Povoyenni roki buli zatmareni konfliktom z sinom i spadkoyemcem kronprincem Karolem yakij vstupiv v skandalnij shlyub z odniyeyu zi svoyih kohanok i pokinuv krayinu Pozbavivshi sina prestolonasliduvannya Ferdinand zrobiv bezposerednim nastupnikom malolitnogo onuka Mihaya I Odnak cherez tri roki pislya smerti Ferdinanda Karol povernuvsya z za kordonu zmistiv sina i stav caryuvati yak Karol II Pomer Ferdinand u svoyemu palaci v Sinaya poblizu Buharesta 20 lipnya 1927 roku Sim yaBuv odruzhenij z princesoyu Velikoyi Britaniyi Mariyeyu Edinburzkoyu Diti Karol II 1893 1953 majbutnij korol Rumuniyi Yelizaveta Rumunska 1894 1956 druzhina korolya Greciyi Georga II Mariya 1900 1961 druzhina korolya Yugoslaviyi Oleksandra I Nikolaye 1903 1978 u 1931 roci odruzhivsya z Zhannoyu Dimitresku Tohani 1937 roku viklyuchenij z poryadku prestolanasliduvannya za morganatichnij shlyub Ileana 1909 1991 u 1931 roci vijshla zamizh za arhiknyazya Antona Gabsburga Toskanskogo u drugomu shlyubi za Etenom Issaresku Mircha 1913 1916 pomer u ditinstviRodovidRodovid Koroliv Rumuniyi li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119346397 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2013 PosilannyaMembrii Academiei Romane din 1866 pană in prezent F 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Ferdinand I de Hohenzollern Sigmaringen 1865 1927 n castelul Sigmaringen Germania rege al Romaniei 1914 1927 6 grudnya 2017 u Wayback Machine dexonline ro DE 1993 2009 Ferdinand I Regele Marii Uniri 28 lipnya 2012 u Wayback Machine 20 iulie 2007 Florin Mihai Jurnalul Național 4 martie 2008 Ionut Dulamita Cotidianul Regele Ferdinand I Intregitorul de țară 6 grudnya 2017 u Wayback Machine 7 mai 2009 Nicolae Parlog Descoperă Descoperă 16 decembrie 2009 6 grudnya 2017 u Wayback Machine Ferdinand regele benefic nedostupne posilannya 8 mai 2005 Catalin Pruteanu Jurnalul Național Testamentul regelui Ferdinand I 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Historia accesat la 14 februarie 2012 Incoronarea Regilor Romaniei Desăvărșite 29 veresnya 2012 u Wayback Machine 1 decembrie 2007 Costin Anghel Jurnalul Național Cum era sa fie inlocuit Ferdinand cu Franz Joseph nedostupne posilannya z lipnya 2019 28 ianuarie 2012 Adevărul articol Historia 7 travnya 2016 u Wayback Machine