Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
га-Тіква (івр. התקווה, Надія) — пісня, національний гімн Ізраїлю з 2004 року.
| התקווה | ||
|---|---|---|
 | ||
| Країна |  Ізраїль | |
| Слова | Нафталі Герц Імбер | |
| Мелодія | ||
| Затверджений | 1897 (перший сіоністський конгрес), 1948 (неофіційно), 2004 (офіційно) | |
| Музичний приклад | ||
| га-Тіква | ||
| | ||
 התקווה у Вікісховищі | ||
Історія
Слова
В основі гімну Ізраїлю лежить пісня «Тікватейну» (івр. תקוותנו, Наша надія), вірші до якої написав виходець із Галичини Нафталі Герц Імбер. Перший варіант віршів написаний 1877 року (за іншими даними, 1876 або 1878) року в Яссах(Румунія). За однією з версій, ці рядки були присвячені створенню поселення Петах-Тіква («Врата надії») в Палестині. 1886 року вірш видали в Єрусалимі в збірнику «Ранкова зірка» (івр. ברקאי). Повний текст містив 10 строф.
Мелодія
Мелодія «га-Тіква» відома в Італії з XVI століття під назвою «Ла Мантована» (La Mantovana), або «Ballo di Mantova». Автор мелодії — Джузеппіно дель Б'ядо (в орігіналі з текстом Fuggi, fuggi, fuggi dal questo cielo). Розповсюджена по всій Європі в добу Ренесансу (XVI століття). В Іспанії вона була відома як «Virgen de la Cueva», у Румунії як «Carul cu boi» і в Україні під назвою «Катерина Кучерява». Нею ж скористався Б. Сметана в циклі симфонічних поем «Моя Батьківщина» (поема «Die Moldau / Влтава»).
Шмуель Коен (1870–1940) — виходець з Бессарабії, що мешкав в Рішон-ле-Ціоні — поклав вірші Імбера на народну мелодію 1888 року.
За даними дослідника ізраїльської пісні Еліягу ГаКоена, Шмуель Коен згадував, що він заспівав текст на мелодію молдавської пісні, названої ним мовою їдиш як «Ойс-ци». Насправді, близьку до га-Тікви мелодію традиційної молдовської пісні «Carul cu boi» можна почути .
З іншого боку, Пітер Граденвіць (Peter Gradenwitz) у книзі «The Music of Israel» (1949) стверджує, що Коен поклав га-Тікву на мотив літургійної композиції знаменитого кишинівського кантора , що все ж не виключає молдовського походження мелодії.
Офіційний статус
Пісня набула величезну популярність і поступово стала гімном сіоністського руху, виконувалася на з'їздах і конгресах. Один з ранніх варіантів гімну в ашкеназькій вимові можна почути у виконанні одного з піонерів американської естрадної музики Ела Джолсона, який разом з іншими єврейськими піснями виконав «га-Тіква».
Через «чуже» походження музики робилися спроби скласти другий гімн, але популярність «га-Тіква» незмінно переважала.
Після утворення держави Ізраїль «га-Тіква» фактично стала гімном Ізраїлю. Однак офіційний статус гімну був закріплений рішенням Кнесету лише 10 листопада 2004 року.
Слова
Текст національного гімну Ізраїлю з українським перекладом і транслітерацією.
| כל עוד בלבב פנימה עוד לא אבדה תקותנו, | Коль од балевав пеніма — | Поки глибоко в серці Ще не втрачена надія наша |
Слова «не втрачена надія наша» є алюзією на Єз 37:11: «І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони весь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!».
Музика
![\relative d' {\key d \minor \autoBeamOff d8[ e] f g a4 a | bes8[ a] bes[ d] a2 | g4 g8 g f4 f | e8[ d] e[ f] d4. a8 | d8[ e] f[ g] a4 a | bes8[ a] bes[ d] a2 | g4 g8 g f4 f | e8[ d] e[ f] d2 | d4 d' d d | c8 d c[ bes] a2 | d,4 d' d d | c8 d c[ bes] a2 | c4 c8 c f,4 f | g8[ a] bes[ c] a4( g8) f | g4 g f f8 f | e d e[ f] d2 | g4 g8 g f4 f | g8[ a] bes[ c] a4( g8) f | g4 g f f8 f | e d e[ f] d2 \bar "|."} \addlyrics { Kol od ba -- le -- waw pe -- ni -- ma Ne -- fesch je -- hu -- di ho -- mi -- ja U -- l'fa -- tej mis -- rach ka -- di -- ma a -- jin le -- zi -- jon zo -- fi -- ja. Od lo aw -- da ti -- kwa -- tej -- nu Ha -- tik -- wa bat schnot al -- pa -- jim: Lih -- jot am chof -- schi be -- ar -- ze -- nu E -- rez Zi -- on wi -- jru -- scha -- la -- jim. Lih -- jot am chof -- schi be -- ar -- ze -- nu E -- rez Zi -- on wi -- jru -- scha -- la -- jim. }](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTl6WTI5eVpTOWtMemN2WkRkaWFUaG1iV2x2TWpWek1uTnVZWEEyYW1wNU9XTXdjM1kyWm14eGRpOWtOMkpwT0dadGFTNXdibWM9LnBuZw==.png)
Див. також
- Герб Ізраїлю
- Прапор Ізраїлю
- пісня Золотий Єрусалим, що визнається неофіційним гімном Ізраїлю.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 17 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2006. Процитовано 17 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 17 травня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ga Tikva ivr התקווה Nadiya pisnya nacionalnij gimn Izrayilyu z 2004 roku ga TikvaהתקווהKrayina IzrayilSlova Naftali Gerc ImberMelodiyaZatverdzhenij 1897 pershij sionistskij kongres 1948 neoficijno 2004 oficijno Muzichnij prikladga Tikva source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track התקווה u VikishovishiIstoriyaSlova V osnovi gimnu Izrayilyu lezhit pisnya Tikvatejnu ivr תקוותנו Nasha nadiya virshi do yakoyi napisav vihodec iz Galichini Naftali Gerc Imber Pershij variant virshiv napisanij 1877 roku za inshimi danimi 1876 abo 1878 roku v Yassah Rumuniya Za odniyeyu z versij ci ryadki buli prisvyacheni stvorennyu poselennya Petah Tikva Vrata nadiyi v Palestini 1886 roku virsh vidali v Yerusalimi v zbirniku Rankova zirka ivr ברקאי Povnij tekst mistiv 10 strof Melodiya Melodiya ga Tikva vidoma v Italiyi z XVI stolittya pid nazvoyu La Mantovana La Mantovana abo Ballo di Mantova Avtor melodiyi Dzhuzeppino del B yado v originali z tekstom Fuggi fuggi fuggi dal questo cielo Rozpovsyudzhena po vsij Yevropi v dobu Renesansu XVI stolittya V Ispaniyi vona bula vidoma yak Virgen de la Cueva u Rumuniyi yak Carul cu boi i v Ukrayini pid nazvoyu Katerina Kucheryava Neyu zh skoristavsya B Smetana v cikli simfonichnih poem Moya Batkivshina poema Die Moldau Vltava Shmuel Koen 1870 1940 vihodec z Bessarabiyi sho meshkav v Rishon le Cioni poklav virshi Imbera na narodnu melodiyu 1888 roku Za danimi doslidnika izrayilskoyi pisni Eliyagu GaKoena Shmuel Koen zgaduvav sho vin zaspivav tekst na melodiyu moldavskoyi pisni nazvanoyi nim movoyu yidish yak Ojs ci Naspravdi blizku do ga Tikvi melodiyu tradicijnoyi moldovskoyi pisni Carul cu boi mozhna pochuti Z inshogo boku Piter Gradenvic Peter Gradenwitz u knizi The Music of Israel 1949 stverdzhuye sho Koen poklav ga Tikvu na motiv liturgijnoyi kompoziciyi znamenitogo kishinivskogo kantora sho vse zh ne viklyuchaye moldovskogo pohodzhennya melodiyi Oficijnij status Pisnya nabula velicheznu populyarnist i postupovo stala gimnom sionistskogo ruhu vikonuvalasya na z yizdah i kongresah Odin z rannih variantiv gimnu v ashkenazkij vimovi mozhna pochuti u vikonanni odnogo z pioneriv amerikanskoyi estradnoyi muziki Ela Dzholsona yakij razom z inshimi yevrejskimi pisnyami vikonav ga Tikva Cherez chuzhe pohodzhennya muziki robilisya sprobi sklasti drugij gimn ale populyarnist ga Tikva nezminno perevazhala Pislya utvorennya derzhavi Izrayil ga Tikva faktichno stala gimnom Izrayilyu Odnak oficijnij status gimnu buv zakriplenij rishennyam Knesetu lishe 10 listopada 2004 roku SlovaTekst nacionalnogo gimnu Izrayilyu z ukrayinskim perekladom i transliteraciyeyu כל עוד בלבב פנימה נפש יהודי הומיה ולפאתי מזרח קדימה עין לציון צופיה עוד לא אבדה תקותנו התקווה בת שנות אלפים להיות עם חופשי בארצנו ארץ ציון וירושלים Kol od balevav penima Nefesh yegudi gomiya Ulfa ate mizrah kadima Ayin le Cijon cofiya Od lo avda tikvatenu Ga tikva bat shnot alpayim Ligjot am hofshi be arcenu Erec Cijon v Irushalayim Poki gliboko v serci Dusha yevrejska b yetsya I do krayu Shodu vpered Oko na Sion glyadit She ne vtrachena nadiya nasha Nadiya ditya dvoh tisyach lit Buti vilnim narodom v zemli nashij Zemli Sionu i Yerusalimu Slova ne vtrachena nadiya nasha ye alyuziyeyu na Yez 37 11 I skazav Vin meni Sinu lyudskij ci kosti voni ves Izrayiliv dim Os voni kazhut Povisihali nashi kosti i zaginula nasha nadiya nam kinec Muzika source Vidtvorennya audio ne pidtrimuyetsya u vashomu brauzeri Vi mozhete zavantazhiti audio fajl Div takozhGerb Izrayilyu Prapor Izrayilyu pisnya Zolotij Yerusalim sho viznayetsya neoficijnim gimnom Izrayilyu Primitki Arhiv originalu za 17 travnya 2011 Procitovano 17 travnya 2009 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2006 Procitovano 17 travnya 2009 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2009 Procitovano 17 travnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya