Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ел Джолсон англ Al Jolson справжнє ім я Аса Йоелсон 26 травня 1886 23 жовтня 1950 американський естрадний співак і кіноа

Ел Джолсон

Ел Джолсон

Ел Джолсон (англ. Al Jolson справжнє ім'я Аса Йоелсон; 26 травня 1886 — 23 жовтня 1950) — американський естрадний співак і кіноактор, який стояв біля витоків популярної музики США.

Ел Джолсон
англ. Al Jolson
image
Основна інформація
Повне ім'я англ. Asa Yoelson
Дата народження 26 травня 1886(1886-05-26)[1][2][…]
Місце народження d, Ковенський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія
Дата смерті 23 жовтня 1950(1950-10-23)[1][2][…] (64 роки)
Місце смерті Сан-Франциско, США[4][5]
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання d
Роки активності 1898 — 1950
Громадянство Російська імперія і США
Професії актор, кіноактор, співак, джазмен, актор театру, комік, студійний музикант, автор пісень
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанри водевіль, традиційна попмузика і блюз
Псевдоніми Al Jolson
Заклад Warner Brothers
Лейбли Decca Records і Victor[d]
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

jolson.org
image Твори у Вікіджерелах
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в литовському містечку Середник і мав ім'я Аса Йоелсон. Джолсон не знав дати свого народження, оскільки в той час у цьому регіоні не велося обліку народжень, і він від при переїзді вказав свій приблизний рік народження — 1885. Незабаром його сім'я емігрувала в США, де батько Аси став рабином в одній з синагог Вашингтона. Написання прізвища було змінено на Джолсон. Під час Іспано-американської війни Ел з братом виступали з музичними ревю для солдатів діючої армії. У грудні 1911 року в продаж надійшла його перша платівка — точне число і обсяги продажів його платівок досі не встановлені.

На початку XX століття Джолсон розробив фірмові риси свого сценічного стилю: псевдооперну манеру виконання, експресивну жестикуляцію, невимушене спілкування з аудиторією, вкраплення художнього свисту. Обравши собі амплуа артиста менестрель-шоу, він на свої виступи виходив в гримі . Його гаслом була фраза: «Ви ще навіть нічого не чули!» («You is not heard nothin 'yet!»). До двадцятих років вся Америка говорила про харизму молодого виконавця; його дар встановити психологічний контакт з будь-якою аудиторією відзначав у своїх спогадах Чарлі Чаплін.

image
Ел Джолсон у «блекфейсі» в фільмі «Співак джазу»

У 1920-ті роки шоу і мюзикли Джолсона (деякі з них на музику Джорджа Гершвіна) славилися однією з головних родзинок нью-йоркського Бродвею. Його вистави — вперше в історії театру — переривалися вигуками захоплення з боку аудиторії, тривалість яких досягала сорока п'яти хвилин, а окремі пісні (такі як ) виконувалися надалі багатьма іншими артистами. Наприклад варто відзначити їх спільну роботу з юною іспанською співачкою Кончею Пікер.

У 1927 році Джолсону вдалося завоювати набагато ширшу аудиторію — він зіграв головну роль в фільмі «Співак джазу» — першому звуковому фільмі, який за касовими зборами обійшов кращі зразки німого кіно. Попри назву стрічки, до джазу джолсонівська манера співу мала дуже опосередкований стосунок — джерелом його натхнення був водевіль рубежу століть. З 1928 по 1940 рік Ел Джолсон був одружений на актрисі Рубі Кілер.

У тридцяті роки виступи з зачорненим гримом обличчям вийшли з моди: прихильників цієї техніки звинувачували в латентному расизмі. Головним кумиром молоді 1930-х років був менш сентиментальний і мелодраматичний Бінг Кросбі. 1940 року старіючий Джолсон пішов з бродвейських підмостків працювати на радіо. У роки війни він частенько їздив на фронт і виступав перед солдатами з метою підйому бойового духу. Під кінець війни співак захворів на малярію і повинен був припинити фронтові гастролі.

Джолсон був одним з найбільш вікових виконавців, що їздили на фронт співати для солдатів під час Другої світової війни. До початку вступу США у війну Джолсон було 55 років. Крім того, він один з небагатьох американських артистів, які виступали на заходах військових концертів в обох світових війнах.

Попри спад популярності, Джолсону вдалося привернути увагу молодого покоління американців, коли в 1946 році на екрани вийшов музичний байопік , присвячений його життю і творчості. Виконавець ролі Джолсона в цьому фільмі був представлений до премії «Оскар». Незабаром вийшло й продовження — фільм з'явився на екранах в 1949 році.

У 1950 році Джолсон помер від обширного серцевого нападу. На Голлівудській «Алеї слави» є три зірки в пам'ять про «найбільшого естрадного артиста світу», як величала Джолсона американська преса. За внесок в розвиток індустрії кіно — 6600, за внесок в розвиток індустрії радіо — 6700, і за внесок у розвиток індустрії музики — 1700.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118864270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/biography/jolson.html
  6. Moss, Robert F. (20 жовтня 2000). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 22 вересня 2018.
  7. Rogin, Michael (Spring 1992). Blackface, White Noise: The Jewish Jazz Singer Finds His Voice. Critical Inquiry. University of Chicago Press. 18 (3): 417—453. doi:10.1086/448640. JSTOR 1343811.
  8. Freedland, Michael. Al Jolson. W.H. Allen. с. 17—18.
  9. Oberfirst, 1980, с. 61—80.
  10. Bainbridge, Beryl (2005). Front row: Evenings at the Theatre. London: Continuum. с. 109. ISBN .
  11. Eyman, Scott (1997). The Speed of Sound: Hollywood and the Talkie Revolution, 1926–1930. Simon & Schuster. с. 98. ISBN .
  12. «A Tribute by Larry Parks» [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.], Jolsonville.net; accessed October 6, 2014.
  13. Goldman, Herbert G., Jolson — the Legend Comes to Life (1988), Oxford Univ. Press, p. 287.
  14. Marilyn Monroe Dyed Here — More Locations of America's Pop Culture Landmarks by Chris Epting, p. 187.
  15. Stempel, Larry (2010). Showtime: A History of the Broadway Musical Theater. Norton. с. 152. ISBN .

Література

  • Oberfirst, Robert. Al Jolson: You Ain't Heard Nothin' Yet. — London : Barnes & Co, 1980.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

El Dzholson angl Al Jolson spravzhnye im ya Asa Joelson 26 travnya 1886 23 zhovtnya 1950 amerikanskij estradnij spivak i kinoaktor yakij stoyav bilya vitokiv populyarnoyi muziki SShA El Dzholsonangl Al JolsonOsnovna informaciyaPovne im ya angl Asa YoelsonData narodzhennya 26 travnya 1886 1886 05 26 1 2 Misce narodzhennya d Kovenskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 23 zhovtnya 1950 1950 10 23 1 2 64 roki Misce smerti San Francisko SShA 4 5 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya dRoki aktivnosti 1898 1950Gromadyanstvo Rosijska imperiya i SShAProfesiyi aktor kinoaktor spivak dzhazmen aktor teatru komik studijnij muzikant avtor pisenInstrumenti vokal d Mova anglijskaZhanri vodevil tradicijna popmuzika i blyuzPsevdonimi Al JolsonZaklad Warner BrothersLejbli Decca Records i Victor d Nagorodi zirka na gollivudskij Aleyi slavi d jolson orgTvori u Vikidzherelah Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v litovskomu mistechku Serednik i mav im ya Asa Joelson Dzholson ne znav dati svogo narodzhennya oskilki v toj chas u comu regioni ne velosya obliku narodzhen i vin vid pri pereyizdi vkazav svij pribliznij rik narodzhennya 1885 Nezabarom jogo sim ya emigruvala v SShA de batko Asi stav rabinom v odnij z sinagog Vashingtona Napisannya prizvisha bulo zmineno na Dzholson Pid chas Ispano amerikanskoyi vijni El z bratom vistupali z muzichnimi revyu dlya soldativ diyuchoyi armiyi U grudni 1911 roku v prodazh nadijshla jogo persha plativka tochne chislo i obsyagi prodazhiv jogo plativok dosi ne vstanovleni Na pochatku XX stolittya Dzholson rozrobiv firmovi risi svogo scenichnogo stilyu psevdoopernu maneru vikonannya ekspresivnu zhestikulyaciyu nevimushene spilkuvannya z auditoriyeyu vkraplennya hudozhnogo svistu Obravshi sobi amplua artista menestrel shou vin na svoyi vistupi vihodiv v grimi Jogo gaslom bula fraza Vi she navit nichogo ne chuli You is not heard nothin yet Do dvadcyatih rokiv vsya Amerika govorila pro harizmu molodogo vikonavcya jogo dar vstanoviti psihologichnij kontakt z bud yakoyu auditoriyeyu vidznachav u svoyih spogadah Charli Chaplin El Dzholson u blekfejsi v filmi Spivak dzhazu U 1920 ti roki shou i myuzikli Dzholsona deyaki z nih na muziku Dzhordzha Gershvina slavilisya odniyeyu z golovnih rodzinok nyu jorkskogo Brodveyu Jogo vistavi vpershe v istoriyi teatru pererivalisya vigukami zahoplennya z boku auditoriyi trivalist yakih dosyagala soroka p yati hvilin a okremi pisni taki yak vikonuvalisya nadali bagatma inshimi artistami Napriklad varto vidznachiti yih spilnu robotu z yunoyu ispanskoyu spivachkoyu Koncheyu Piker U 1927 roci Dzholsonu vdalosya zavoyuvati nabagato shirshu auditoriyu vin zigrav golovnu rol v filmi Spivak dzhazu pershomu zvukovomu filmi yakij za kasovimi zborami obijshov krashi zrazki nimogo kino Popri nazvu strichki do dzhazu dzholsonivska manera spivu mala duzhe oposeredkovanij stosunok dzherelom jogo nathnennya buv vodevil rubezhu stolit Z 1928 po 1940 rik El Dzholson buv odruzhenij na aktrisi Rubi Kiler U tridcyati roki vistupi z zachornenim grimom oblichchyam vijshli z modi prihilnikiv ciyeyi tehniki zvinuvachuvali v latentnomu rasizmi Golovnim kumirom molodi 1930 h rokiv buv mensh sentimentalnij i melodramatichnij Bing Krosbi 1940 roku stariyuchij Dzholson pishov z brodvejskih pidmostkiv pracyuvati na radio U roki vijni vin chastenko yizdiv na front i vistupav pered soldatami z metoyu pidjomu bojovogo duhu Pid kinec vijni spivak zahvoriv na malyariyu i povinen buv pripiniti frontovi gastroli Dzholson buv odnim z najbilsh vikovih vikonavciv sho yizdili na front spivati dlya soldativ pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Do pochatku vstupu SShA u vijnu Dzholson bulo 55 rokiv Krim togo vin odin z nebagatoh amerikanskih artistiv yaki vistupali na zahodah vijskovih koncertiv v oboh svitovih vijnah Popri spad populyarnosti Dzholsonu vdalosya privernuti uvagu molodogo pokolinnya amerikanciv koli v 1946 roci na ekrani vijshov muzichnij bajopik prisvyachenij jogo zhittyu i tvorchosti Vikonavec roli Dzholsona v comu filmi buv predstavlenij do premiyi Oskar Nezabarom vijshlo j prodovzhennya film z yavivsya na ekranah v 1949 roci U 1950 roci Dzholson pomer vid obshirnogo sercevogo napadu Na Gollivudskij Aleyi slavi ye tri zirki v pam yat pro najbilshogo estradnogo artista svitu yak velichala Dzholsona amerikanska presa Za vnesok v rozvitok industriyi kino 6600 za vnesok v rozvitok industriyi radio 6700 i za vnesok u rozvitok industriyi muziki 1700 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118864270 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www jewishvirtuallibrary org jsource biography jolson html Moss Robert F 20 zhovtnya 2000 Los Angeles Times Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 22 veresnya 2018 Rogin Michael Spring 1992 Blackface White Noise The Jewish Jazz Singer Finds His Voice Critical Inquiry University of Chicago Press 18 3 417 453 doi 10 1086 448640 JSTOR 1343811 Freedland Michael Al Jolson W H Allen s 17 18 Oberfirst 1980 s 61 80 Bainbridge Beryl 2005 Front row Evenings at the Theatre London Continuum s 109 ISBN 9780826482785 Eyman Scott 1997 The Speed of Sound Hollywood and the Talkie Revolution 1926 1930 Simon amp Schuster s 98 ISBN 978 0 684 81162 8 A Tribute by Larry Parks 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Jolsonville net accessed October 6 2014 Goldman Herbert G Jolson the Legend Comes to Life 1988 Oxford Univ Press p 287 Marilyn Monroe Dyed Here More Locations of America s Pop Culture Landmarks by Chris Epting p 187 Stempel Larry 2010 Showtime A History of the Broadway Musical Theater Norton s 152 ISBN 9780393929065 LiteraturaOberfirst Robert Al Jolson You Ain t Heard Nothin Yet London Barnes amp Co 1980 PosilannyaEl Dzholson na sajti Internet Broadway Database angl Al Jolson na sajti TCM Movie Database angl

Дата публікації:
Топ