Західна Молдова — румунська, західна частина великого краю Молдова (рум. Moldova), історична область на сході Румунії. Розташована між Східними Карпатами на заході та річкою Прут на сході. Східна частина історичної області Молдова є територією сучасної держави Молдова. За сучасним адміністративним устроєм Західна Молдова включає повіти Бакеу, Васлуй, Вранча, Галац, Нямц, Ясси, частину повітів Ботошані й Сучава.
Рання історія
Перші поселення людини на цій території належать до епохи палеоліту. З VI ст. до нашої ери її населяли фракійські племена гето-даків, а також скіфи, бастарни й інші. У середині I ст. до н. е. на території Західної Молдови поширювалася влада Беребісти (розділи гето-дакийського військово-племінного союзу з центром у Семигороді). У IV–V ст. нашої ери територія Західної Молдови піддалася нашестю гунів. До VI—VII ст. належить її заселення слов'янами, що значно вплинули на місцеве населення й зіграли велику роль у зародженні й розвитку феодальних відносин у Західній Молдові. У X—XII ст. вона піддавалася спустошливим набігам печенігів та половців, а в XIII — 1-й половині XIV ст. перебувала під владою Золотої Орди. У XIV столітті потрапила у васальну залежність від Угорського королівства.
Молдовське князівство
З 1359 року була (разом з Бессарабією і Буковиною) частиною Молдовського князівства. Утворення Молдовського князівства сприяло подальшому розвитку в Західній Молдові феодальних відносин. З 1456 року, з часу правління господаря Петра Арона (1454—1457), Молдовське князівство вимушене було визнати сюзеренітет турецького султана й виплачувати йому данину.
Османська імперія
У XVI ст. Молдовське князівство було включене до складу Османської імперії. Гніт місцевих і турецьких феодалів викликав антифеодальні селянські повстання. У своїй визвольній боротьбі Молдовське князівство знаходило підтримку інших держав, особливо Росії. Господарі Молдовського князівства неодноразово укладали військово-політичні союзи з Російською державою: Штефан III Великий (правив у 1457—1504) з Іваном III; Петру IV Рареш (1527—1538, 1541—1546) з Іваном IV; Дмитро Кантемір (1710—1711) з Петром I. У правління волоського господаря Міхая Хороброго (1593—1601) князівства Молдови, Волощина й Трансильванія короткий час складали єдину державу. Після 1711 року турецький султан став призначати в Молдові господарів з числа , що призвело до невдоволення і викликало широкий визвольний рух народних мас.
Поразки Туреччини в російсько-турецьких війнах XVIII—XIX ст. сприяли ослабленню залежності Молдови (а також Валахії) від Туреччини. Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774 року зафіксував право Росії на заступництво Дунайським князівствам (Молдови q Волощини). Проте після російсько-турецької війни 1806—1812 рр. і відходу російських військ з території Молдови, на якій вони перебували з початку війни, там була відновлена влада турецького султана. За Бухарестським мирним договором 1812 року територія між Дністром і Лозиною (Бессарабія) і частина Північної Буковини відійшли до Російської імперії (решта частини Буковини ще з 1774 року була під владою Габсбургів).
Незалежні Молдова й Волощина
В 1821 у Волощині почалося повстання проти гніту турецьких феодалів, місцевих бояр і греків-фанаріотов, та охопило і багато районів Західної Молдови (Волоське повстання 1821 року). Незважаючи на поразку повстання, владу фанаріотів було ліквідовано й Господарі стали призначатися з місцевих бояр. Російсько-турецький Адріанопольській мирний договір 1829 року розширив автономію Молдовії і Волощини. Відповідно до умов договору на території Молдовії і Волощини залишалися російські війська. У 1832 в Молдові був введений так званий "Органічний регламент", що передбачав ряд перетворень соціально-економічного, політичного і адміністративного порядку, що в значній мірі сприzd зближенню Молдови і Волощини. Подальшим кроком до об'єднання Молдови і Волощини стала ліквідація в 1847 митної межі між ними. У березні 1848 у Молдові та Волощині почався рух за проведення буржуазних реформ. Рух був придушений, проте завдав серйозного удару феодальним порядкам. Під час Кримської війни 1853—1856 років територія Волощині та Молдови була зайнята спочатку російськими, а потім австрійськими та турецькими військами. Паризький мирний договір 1856 року замінив російське заступництво над Дунайськими князівствами «порукою» держав, що підписали цей договір; до Західної Молдови було приєднано Південну Бессарабію (Буджак). Відповідно до Паризької конвенції 7 серпня 1858 року, підписаної Великою Британією, Австрією, Францією, Росією, Прусією, Туреччиною і П'ємонтом, Західній Молдові та Волощині було дано назву Сполучені князівства Молдовії і Валахії, передбачено створення деяких загальних органів управління, проте влада фактично залишалася в руках окремих урядів Молдови і Волощини (під сюзеренітетом турецького султана). Об'єднання було досягнуто шляхом обрання полковника Александру Кузи 5 січня 1859 господарем Молдавії, а потім (24 січня 1859) і Валахії. У січні було створено єдине князівство Румунія.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidna Moldova rumunska zahidna chastina velikogo krayu Moldova rum Moldova istorichna oblast na shodi Rumuniyi Roztashovana mizh Shidnimi Karpatami na zahodi ta richkoyu Prut na shodi Shidna chastina istorichnoyi oblasti Moldova ye teritoriyeyu suchasnoyi derzhavi Moldova Za suchasnim administrativnim ustroyem Zahidna Moldova vklyuchaye poviti Bakeu Vasluj Vrancha Galac Nyamc Yassi chastinu povitiv Botoshani j Suchava Istorichni oblasti RumuniyiRannya istoriyaPershi poselennya lyudini na cij teritoriyi nalezhat do epohi paleolitu Z VI st do nashoyi eri yiyi naselyali frakijski plemena geto dakiv a takozh skifi bastarni j inshi U seredini I st do n e na teritoriyi Zahidnoyi Moldovi poshiryuvalasya vlada Berebisti rozdili geto dakijskogo vijskovo pleminnogo soyuzu z centrom u Semigorodi U IV V st nashoyi eri teritoriya Zahidnoyi Moldovi piddalasya nashestyu guniv Do VI VII st nalezhit yiyi zaselennya slov yanami sho znachno vplinuli na misceve naselennya j zigrali veliku rol u zarodzhenni j rozvitku feodalnih vidnosin u Zahidnij Moldovi U X XII st vona piddavalasya spustoshlivim nabigam pechenigiv ta polovciv a v XIII 1 j polovini XIV st perebuvala pid vladoyu Zolotoyi Ordi U XIV stolitti potrapila u vasalnu zalezhnist vid Ugorskogo korolivstva Moldovske knyazivstvoDokladnishe Moldavske knyazivstvo Z 1359 roku bula razom z Bessarabiyeyu i Bukovinoyu chastinoyu Moldovskogo knyazivstva Utvorennya Moldovskogo knyazivstva spriyalo podalshomu rozvitku v Zahidnij Moldovi feodalnih vidnosin Z 1456 roku z chasu pravlinnya gospodarya Petra Arona 1454 1457 Moldovske knyazivstvo vimushene bulo viznati syuzerenitet tureckogo sultana j viplachuvati jomu daninu Osmanska imperiyaU XVI st Moldovske knyazivstvo bulo vklyuchene do skladu Osmanskoyi imperiyi Gnit miscevih i tureckih feodaliv viklikav antifeodalni selyanski povstannya U svoyij vizvolnij borotbi Moldovske knyazivstvo znahodilo pidtrimku inshih derzhav osoblivo Rosiyi Gospodari Moldovskogo knyazivstva neodnorazovo ukladali vijskovo politichni soyuzi z Rosijskoyu derzhavoyu Shtefan III Velikij praviv u 1457 1504 z Ivanom III Petru IV Raresh 1527 1538 1541 1546 z Ivanom IV Dmitro Kantemir 1710 1711 z Petrom I U pravlinnya voloskogo gospodarya Mihaya Horobrogo 1593 1601 knyazivstva Moldovi Voloshina j Transilvaniya korotkij chas skladali yedinu derzhavu Pislya 1711 roku tureckij sultan stav priznachati v Moldovi gospodariv z chisla sho prizvelo do nevdovolennya i viklikalo shirokij vizvolnij ruh narodnih mas Porazki Turechchini v rosijsko tureckih vijnah XVIII XIX st spriyali oslablennyu zalezhnosti Moldovi a takozh Valahiyi vid Turechchini Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnij dogovir 1774 roku zafiksuvav pravo Rosiyi na zastupnictvo Dunajskim knyazivstvam Moldovi q Voloshini Prote pislya rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rr i vidhodu rosijskih vijsk z teritoriyi Moldovi na yakij voni perebuvali z pochatku vijni tam bula vidnovlena vlada tureckogo sultana Za Buharestskim mirnim dogovorom 1812 roku teritoriya mizh Dnistrom i Lozinoyu Bessarabiya i chastina Pivnichnoyi Bukovini vidijshli do Rosijskoyi imperiyi reshta chastini Bukovini she z 1774 roku bula pid vladoyu Gabsburgiv Nezalezhni Moldova j VoloshinaV 1821 u Voloshini pochalosya povstannya proti gnitu tureckih feodaliv miscevih boyar i grekiv fanariotov ta ohopilo i bagato rajoniv Zahidnoyi Moldovi Voloske povstannya 1821 roku Nezvazhayuchi na porazku povstannya vladu fanariotiv bulo likvidovano j Gospodari stali priznachatisya z miscevih boyar Rosijsko tureckij Adrianopolskij mirnij dogovir 1829 roku rozshiriv avtonomiyu Moldoviyi i Voloshini Vidpovidno do umov dogovoru na teritoriyi Moldoviyi i Voloshini zalishalisya rosijski vijska U 1832 v Moldovi buv vvedenij tak zvanij Organichnij reglament sho peredbachav ryad peretvoren socialno ekonomichnogo politichnogo i administrativnogo poryadku sho v znachnij miri sprizd zblizhennyu Moldovi i Voloshini Podalshim krokom do ob yednannya Moldovi i Voloshini stala likvidaciya v 1847 mitnoyi mezhi mizh nimi U berezni 1848 u Moldovi ta Voloshini pochavsya ruh za provedennya burzhuaznih reform Ruh buv pridushenij prote zavdav serjoznogo udaru feodalnim poryadkam Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv teritoriya Voloshini ta Moldovi bula zajnyata spochatku rosijskimi a potim avstrijskimi ta tureckimi vijskami Parizkij mirnij dogovir 1856 roku zaminiv rosijske zastupnictvo nad Dunajskimi knyazivstvami porukoyu derzhav sho pidpisali cej dogovir do Zahidnoyi Moldovi bulo priyednano Pivdennu Bessarabiyu Budzhak Vidpovidno do Parizkoyi konvenciyi 7 serpnya 1858 roku pidpisanoyi Velikoyu Britaniyeyu Avstriyeyu Franciyeyu Rosiyeyu Prusiyeyu Turechchinoyu i P yemontom Zahidnij Moldovi ta Voloshini bulo dano nazvu Spolucheni knyazivstva Moldoviyi i Valahiyi peredbacheno stvorennya deyakih zagalnih organiv upravlinnya prote vlada faktichno zalishalasya v rukah okremih uryadiv Moldovi i Voloshini pid syuzerenitetom tureckogo sultana Ob yednannya bulo dosyagnuto shlyahom obrannya polkovnika Aleksandru Kuzi 5 sichnya 1859 gospodarem Moldaviyi a potim 24 sichnya 1859 i Valahiyi U sichni bulo stvoreno yedine knyazivstvo Rumuniya Primitki