Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хинчешти (рум. Hîncești, також Хинчешть) — місто в Молдові, центр Хинчештського району. Розташований на річці Когильник за 36 км від Кишинева.
| Хинчешти рум. Hîncești | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 46°49′42″ пн. ш. 28°35′39″ сх. д. / 46.82833° пн. ш. 28.59417° сх. д.Координати: 46°49′42″ пн. ш. 28°35′39″ сх. д. / 46.82833° пн. ш. 28.59417° сх. д. | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| Регіон | Хинчештський район | ||||
| Столиця для | Гинчештський район і Лепушнянський повіт | ||||
| Перша згадка | 17 серпня 1522 | ||||
| Статус міста | 1965 | ||||
| Площа | 9,13 км² | ||||
| Населення | 15,3 тисяч | ||||
| Міста-побратими | Плоєшті, Кимпія-Турзій, Томашів-Мазовецький (22 червня 2017)[1], Юр'єв-Польський, Подільськ, Сіная, Ельблонг, Томашів-Мазовецький, Ор-Аківа, Ясси (2023) | ||||
| Телефонний код | (373) 269 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Номери автомобілів | HN | ||||
| GeoNames | 617993 | ||||
| OSM | ↑58991 ·R (Гинчештський район, Кишинівський повіт) | ||||
| Поштові індекси | MD-3401 | ||||
| Міська влада | |||||
| d | Александру Ботнарь | ||||
| Вебсайт | primariahincesti.md | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Хинчешти у Вікісховищі | |||||
Фізико-географічна характеристика
Географія
Місто розташоване в центральній частині Молдови, у зоні Кодр і перебувають за 35 км від столиці — Кишинева й за 120 км від міста Ясси (Румунія). Через південну частину міста протікає річка Когильник.
Клімат
Клімат Хинчешт помірно континентальний, з нестабільним характером. Середня температура +9 °C, мінімальна температура була зареєстрована в січні (-32 °C), а максимальна в липні (+40 °C).
Природа
Охорона природи
Поблизу міста перебуває найбільший заповідник у Молдові — «Хынчештський Ліс» (рум. Padurea din Hincesti, Педу́ря дін Хинче́шть) і найбільший заповідник лікувальних трав у Молдові — Сера́та Га́лбене (рум. Sarata Galbena)
Природні ресурси
| Площа садів, га | Площа лісів, га | Природоохоронні зони, га | Площа водних ресурсів, га | Площа виноградників, га | Загальна площа, га |
|---|---|---|---|---|---|
| 76 | 2779 | 67 | ? | 379 | 7217,5 |
Історія
Хинчешти — стародавнє поселення Молдови — розташовано в горбкуватій місцевості, що колись межувало у східній частині зі знаменитими лісами Лепушни, свідками багатьох історичних подій, ще із часів Штефана-Воєвода.
Найбільш раннім письмовим згадуванням про існування поселення Хинчешти вважається запис на сторінках псалтиря, що свідчить про те, що псалтир був куплений Думітру Бежаном з Гинчешть. Через ушкоджену сторінку рік не може бути встановлений з точністю, однак історики затверджують, що ця книга була куплена між 1653—1658 роками в часи господаря Георге Штефана.
Походження назви
Походження назви міста пов'язано зі стародавньою молдавською боярською родиною на прізвище Хинкул, що володіла маєтком, розташованим у цих краях. Главою цієї родини був сердар Міхалча Хинкул, що був, мабуть, найвідомішою особистістю в історії краю Лепушна.
XIX — поч. XX століття
Цитата з (1890—1907): «Ганчешти, містечко в Кишинівському повіті Бессарабської губернії, при річці Котельник й в 30 верстах на південний захід від Кишинева. Жителів 3098 (1890), 587 дворів, 2 православні церкви, вірмено-григоріанська церква, 4 єврейських молитовних доми, 2 школи, земська лікарня, хутряний заклад, заводи: винокурний, свічковий, цегельний, 3 шкіряних і 6 фарбувальних.»
На початку XX століття (1928 р) населення зросло до 5710 жителів. У поселенні функціонували: претура, примерія, сільський суд, лісництво, пошта, телеграф, пост жандармерії, кілька церков, 3 початкові школи, кілька банків, електростанція, винзавод, миловарня, 27 магазинів, 2 готелю й т.д. Тут працювали лікарі, акушерки, ветеринарні лікарі, нотаріуси.
Перед другою світовою війною в комуні Хинчешть налічувалося 13028 жителів, вона була резиденцією для 18 підлеглих сіл. Комуна була найважливішим економічним центром повіту, після Кишинеу. Основними заняттями жителів були плодівництво й торгівля великою рогатою худобою, фруктами, вином і зерном.
Друга світова війна (1941—1945)
Під час другої світової війни місто було знищено, у вогні пропала найбільша частина майна: палац Манук-Бей, млин, завод з виробництва спирту, будинок культури, магазини, трактири й інші будинки.
Молдавська РСР (1940—1991)
У часи МРСР у місті працювали підприємства харчової, виноробної й легкої промисловості, асфальтобетонний і цегельний заводи, будівельний технікум. В 1970 році населення становило 14,3 тис. жителів, в 1991 -19,3 тис. Після Другої світової війни в Котовському було створено державне підприємство по переробці винограду.
Республіка Молдова (з 1991 року)
У місті Хинчешти налічується 15,3 тисячі чоловік (2006), у цей час примаром обраний Олександр Ботнарь.
У Хинчештах працюють близько 80 фірм, компаній, представництв банків, державних підприємств, заводів, страхових компаній.
У часи МРСР у місті працювали підприємства харчової, виноробної й легкої промисловості, асфальтобетонний і цегельний заводи, будівельний технікум. В 1970 році населення становило 14,3 тис. жителів, в 1991 — 19,3 тис.
Історія перейменувань
Населення
За даними перепису населення за 2005 рік, у Хинчештах мешкає 15,3 тис. чоловік.
Економіка
На території міста перебувають 11 сучасних банків.
Промисловість
Пріоритетним сектором промисловості міста Хинчешть є легка промисловість, продукція якої експортується в країни Європейського союзу, в Україну і Росію.
Інфраструктура
Зараз місто майже повністю газифіковане. Хинчешти має п'ять дитсадків й заплановане будівництво нового сучасного дитячого садка. Завдяки допомозі Міністерства екології, були придбані 3 спеціалізовані машини для прибирання міських вулиць.
Туризм
Туризм перебуває на середньому рівні розвитку, однак має великі перспективи при вкладенні фінансів у подальший розвиток туристичної інфраструктури. На території міста Хинчешти перебуває туристичний табір.
Визначні пам'ятки
Мисливський замок
Мисливський замок — робота Олександра Бернардацці — легкий і витончений, як витончена іграшка. Будова виконана у французькому стилі, із зимовим садом, сторожовими вежами й парком. Він був побудований в другій половині XIX ст., і протягом десятиліть була сімейним маєтком Мірзоянів, нащадків Манук-Бея.
У 1970-х роках у садибі був відкритий музей, колекції якого сьогодні нараховують більше 20 000 артефактів. Найбільшу цінність представляють збори молдавських національних костюмів і текстилю. У той же час, у музеї постійно діють експозиції «Карти й Документи», «Господарі Молдови», «Етнографія», діорама «Яссько-Кишинівський бій під час Другої світової війни», а також виставка, присвячена флорі й фауні Молдови. Особливо цікаві виставлені в музеї колекції метеликів і птахів.
Щорічно, дану пам'ятку відвідують близько 2 тис. осіб.
Палац Манук-Бея
Палац Манук-Бея — будинок побудований в 1812 році архітектором Бернардацці на прохання Манук-Бея Мірзояна — вірмена по походженню, османського дипломата й російського розвідника за сумісництвом, однак пожити в розкоші палацу Манук-бей не встиг, тому що загинув 20 липня 1817 року.
Дана будова входить до складу Садиби Манук-Бея, що окрім Палацу Манук-Бея, складається також з Мисливського замка, Бібліотеки й житла для слуг. Палац перебуває в південній частині міста й розташований на північному схилі пагорба, на окраїні парку. Від головного входу в підніжжя пагорба, до палацу крізь парк веде алея. Через похилість рельєфу, з вершини пагорба видні тільки два поверхи, а з підніжжя — три. Палац виконаний у дусі французького класицизму, із широкими прорізами вікон і лоджій. На терасі, у товщі стін були видовбленні ніші прикрашені гарними фресками, куди містилися статуї. Садиба була оточена стінами
Стелі палацу розписував інший відомий вірмен — Іван Айвазовський, однак тепер від розпису не залишилося й сліду.
Реставрація мала місце в 70-80 роках XX століття. У 2015 році палац відкрили після чергової реставрації.
Визначні пам'ятки
- У місті перебуває дім-музей Котовського
Освіта
У місті чотири ліцеї: 1. теоретичний ліцей ім. М.Емінеску 2. російський теоретичний ліцей ім. М. Ломоносова 3. теоретичний ліцей ім. М.Витязу 4. теоретичний ліцей ім. М. Садовяну.
Ефірний прийом радіо- і Тв-каналів
C хинчештської телевізійної вежі транслюють:
- 2 Plus (7 ТВК),
- Dixi TV / СТС (36 ТВК),
- Радіо Норок (106,2Мгц),
- Маленький Самаритянин (68,93Мгц).
Також у міському ефірі доступні телеканали, трансляція яких іде зі хинчештської вежі:
- Перший Канал — Молдова (30 ТВК),
- ТВ Молдова-1 (3 ТВК).
Відомі хинчештці
- — радянський розвідник, організатор нелегальної резидентурной мережі в Швейцарії.
- Котовський Григорій Іванович — молдовський і радянський воєначальник, учасник Громадянської війни.
- — рабин і суспільний діяч.
- Морарь Наталія Григорівна (* 1984) — молдовська журналістка.
- Раду Сільвія Василівна — молдовський політик.
- Янкл Янкелевич — єврейський поет.
Відомі особистості що жили або відвідали Хинчешти
- Манук-бей Мірзоян (1769-1817) — османський державний діяч
Примітки
- https://www.tomaszow-maz.pl/aktualnosci/wladze-hnceti-z-wizyta-w-tomaszowie-umowa-partnerska-podpisana/
- Palatul cu parc a lui Manuc-bei [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] din Hincesti
- http://www.frocus.net/main.php?rzd=E-TV&pag=area&g=12
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hincheshti rum Hincești takozh Hinchesht misto v Moldovi centr Hincheshtskogo rajonu Roztashovanij na richci Kogilnik za 36 km vid Kishineva Hincheshti rum Hinceștigerb praporCentr mistaCentr mistaOsnovni dani46 49 42 pn sh 28 35 39 sh d 46 82833 pn sh 28 59417 sh d 46 82833 28 59417 Koordinati 46 49 42 pn sh 28 35 39 sh d 46 82833 pn sh 28 59417 sh d 46 82833 28 59417Krayina MoldovaRegion Hincheshtskij rajonStolicya dlya Gincheshtskij rajon i Lepushnyanskij povitPersha zgadka 17 serpnya 1522Status mista 1965Plosha 9 13 km Naselennya 15 3 tisyachMista pobratimi Ployeshti Kimpiya Turzij Tomashiv Mazoveckij 22 chervnya 2017 1 Yur yev Polskij Podilsk Sinaya Elblong Tomashiv Mazoveckij Or Akiva Yassi 2023 Telefonnij kod 373 269Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv HNGeoNames 617993OSM 58991 R Gincheshtskij rajon Kishinivskij povit Poshtovi indeksi MD 3401Miska vladad Aleksandru BotnarVebsajt primariahincesti mdMapa Hincheshti u VikishovishiFiziko geografichna harakteristikaGeografiya Misto roztashovane v centralnij chastini Moldovi u zoni Kodr i perebuvayut za 35 km vid stolici Kishineva j za 120 km vid mista Yassi Rumuniya Cherez pivdennu chastinu mista protikaye richka Kogilnik Klimat Klimat Hinchesht pomirno kontinentalnij z nestabilnim harakterom Serednya temperatura 9 C minimalna temperatura bula zareyestrovana v sichni 32 C a maksimalna v lipni 40 C Priroda Ohorona prirodi Poblizu mista perebuvaye najbilshij zapovidnik u Moldovi Hyncheshtskij Lis rum Padurea din Hincesti Pedu rya din Hinche sht i najbilshij zapovidnik likuvalnih trav u Moldovi Sera ta Ga lbene rum Sarata Galbena Prirodni resursi Plosha sadiv ga Plosha lisiv ga Prirodoohoronni zoni ga Plosha vodnih resursiv ga Plosha vinogradnikiv ga Zagalna plosha ga76 2779 67 379 7217 5IstoriyaHincheshti starodavnye poselennya Moldovi roztashovano v gorbkuvatij miscevosti sho kolis mezhuvalo u shidnij chastini zi znamenitimi lisami Lepushni svidkami bagatoh istorichnih podij she iz chasiv Shtefana Voyevoda Najbilsh rannim pismovim zgaduvannyam pro isnuvannya poselennya Hincheshti vvazhayetsya zapis na storinkah psaltirya sho svidchit pro te sho psaltir buv kuplenij Dumitru Bezhanom z Ginchesht Cherez ushkodzhenu storinku rik ne mozhe buti vstanovlenij z tochnistyu odnak istoriki zatverdzhuyut sho cya kniga bula kuplena mizh 1653 1658 rokami v chasi gospodarya George Shtefana Pohodzhennya nazvi Pohodzhennya nazvi mista pov yazano zi starodavnoyu moldavskoyu boyarskoyu rodinoyu na prizvishe Hinkul sho volodila mayetkom roztashovanim u cih krayah Glavoyu ciyeyi rodini buv serdar Mihalcha Hinkul sho buv mabut najvidomishoyu osobististyu v istoriyi krayu Lepushna XIX poch XX stolittya Citata z 1890 1907 Gancheshti mistechko v Kishinivskomu poviti Bessarabskoyi guberniyi pri richci Kotelnik j v 30 verstah na pivdennij zahid vid Kishineva Zhiteliv 3098 1890 587 dvoriv 2 pravoslavni cerkvi virmeno grigorianska cerkva 4 yevrejskih molitovnih domi 2 shkoli zemska likarnya hutryanij zaklad zavodi vinokurnij svichkovij cegelnij 3 shkiryanih i 6 farbuvalnih Na pochatku XX stolittya 1928 r naselennya zroslo do 5710 zhiteliv U poselenni funkcionuvali pretura primeriya silskij sud lisnictvo poshta telegraf post zhandarmeriyi kilka cerkov 3 pochatkovi shkoli kilka bankiv elektrostanciya vinzavod milovarnya 27 magaziniv 2 gotelyu j t d Tut pracyuvali likari akusherki veterinarni likari notariusi Pered drugoyu svitovoyu vijnoyu v komuni Hinchesht nalichuvalosya 13028 zhiteliv vona bula rezidenciyeyu dlya 18 pidleglih sil Komuna bula najvazhlivishim ekonomichnim centrom povitu pislya Kishineu Osnovnimi zanyattyami zhiteliv buli plodivnictvo j torgivlya velikoyu rogatoyu hudoboyu fruktami vinom i zernom Druga svitova vijna 1941 1945 Pid chas drugoyi svitovoyi vijni misto bulo znisheno u vogni propala najbilsha chastina majna palac Manuk Bej mlin zavod z virobnictva spirtu budinok kulturi magazini traktiri j inshi budinki Moldavska RSR 1940 1991 U chasi MRSR u misti pracyuvali pidpriyemstva harchovoyi vinorobnoyi j legkoyi promislovosti asfaltobetonnij i cegelnij zavodi budivelnij tehnikum V 1970 roci naselennya stanovilo 14 3 tis zhiteliv v 1991 19 3 tis Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Kotovskomu bulo stvoreno derzhavne pidpriyemstvo po pererobci vinogradu Respublika Moldova z 1991 roku U misti Hincheshti nalichuyetsya 15 3 tisyachi cholovik 2006 u cej chas primarom obranij Oleksandr Botnar U Hincheshtah pracyuyut blizko 80 firm kompanij predstavnictv bankiv derzhavnih pidpriyemstv zavodiv strahovih kompanij U chasi MRSR u misti pracyuvali pidpriyemstva harchovoyi vinorobnoyi j legkoyi promislovosti asfaltobetonnij i cegelnij zavodi budivelnij tehnikum V 1970 roci naselennya stanovilo 14 3 tis zhiteliv v 1991 19 3 tis Istoriya perejmenuvan smt Gancheshti Hinchesht rum Hancesti do 1940 roku smt Kotovske 1940 1941 smt Gancheshti Hinchesht rum Hancesti 1941 1944 smt Kotovske 1944 1965 m Kotovsk 1965 1990 NaselennyaZa danimi perepisu naselennya za 2005 rik u Hincheshtah meshkaye 15 3 tis cholovik EkonomikaPrimariya Hinchesht Na teritoriyi mista perebuvayut 11 suchasnih bankiv Promislovist Prioritetnim sektorom promislovosti mista Hinchesht ye legka promislovist produkciya yakoyi eksportuyetsya v krayini Yevropejskogo soyuzu v Ukrayinu i Rosiyu InfrastrukturaZaraz misto majzhe povnistyu gazifikovane Hincheshti maye p yat ditsadkiv j zaplanovane budivnictvo novogo suchasnogo dityachogo sadka Zavdyaki dopomozi Ministerstva ekologiyi buli pridbani 3 specializovani mashini dlya pribirannya miskih vulic TurizmTurizm perebuvaye na serednomu rivni rozvitku odnak maye veliki perspektivi pri vkladenni finansiv u podalshij rozvitok turistichnoyi infrastrukturi Na teritoriyi mista Hincheshti perebuvaye turistichnij tabir Viznachni pam yatkiMislivskij zamok Mislivskij zamok Mislivskij zamok robota Oleksandra Bernardacci legkij i vitonchenij yak vitonchena igrashka Budova vikonana u francuzkomu stili iz zimovim sadom storozhovimi vezhami j parkom Vin buv pobudovanij v drugij polovini XIX st i protyagom desyatilit bula simejnim mayetkom Mirzoyaniv nashadkiv Manuk Beya U 1970 h rokah u sadibi buv vidkritij muzej kolekciyi yakogo sogodni narahovuyut bilshe 20 000 artefaktiv Najbilshu cinnist predstavlyayut zbori moldavskih nacionalnih kostyumiv i tekstilyu U toj zhe chas u muzeyi postijno diyut ekspoziciyi Karti j Dokumenti Gospodari Moldovi Etnografiya diorama Yassko Kishinivskij bij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a takozh vistavka prisvyachena flori j fauni Moldovi Osoblivo cikavi vistavleni v muzeyi kolekciyi metelikiv i ptahiv Shorichno danu pam yatku vidviduyut blizko 2 tis osib Palac Manuk Beya Dokladnishe palac Manuk Beya Palac Manuk Beya Palac Manuk Beya budinok pobudovanij v 1812 roci arhitektorom Bernardacci na prohannya Manuk Beya Mirzoyana virmena po pohodzhennyu osmanskogo diplomata j rosijskogo rozvidnika za sumisnictvom odnak pozhiti v rozkoshi palacu Manuk bej ne vstig tomu sho zaginuv 20 lipnya 1817 roku Dana budova vhodit do skladu Sadibi Manuk Beya sho okrim Palacu Manuk Beya skladayetsya takozh z Mislivskogo zamka Biblioteki j zhitla dlya slug Palac perebuvaye v pivdennij chastini mista j roztashovanij na pivnichnomu shili pagorba na okrayini parku Vid golovnogo vhodu v pidnizhzhya pagorba do palacu kriz park vede aleya Cherez pohilist relyefu z vershini pagorba vidni tilki dva poverhi a z pidnizhzhya tri Palac vikonanij u dusi francuzkogo klasicizmu iz shirokimi prorizami vikon i lodzhij Na terasi u tovshi stin buli vidovblenni nishi prikrasheni garnimi freskami kudi mistilisya statuyi Sadiba bula otochena stinami Steli palacu rozpisuvav inshij vidomij virmen Ivan Ajvazovskij odnak teper vid rozpisu ne zalishilosya j slidu Restavraciya mala misce v 70 80 rokah XX stolittya U 2015 roci palac vidkrili pislya chergovoyi restavraciyi Viznachni pam yatkiU misti perebuvaye dim muzej KotovskogoOsvitaU misti chotiri liceyi 1 teoretichnij licej im M Eminesku 2 rosijskij teoretichnij licej im M Lomonosova 3 teoretichnij licej im M Vityazu 4 teoretichnij licej im M Sadovyanu Efirnij prijom radio i Tv kanalivC hincheshtskoyi televizijnoyi vezhi translyuyut 2 Plus 7 TVK Dixi TV STS 36 TVK Radio Norok 106 2Mgc Malenkij Samarityanin 68 93Mgc Takozh u miskomu efiri dostupni telekanali translyaciya yakih ide zi hincheshtskoyi vezhi Pershij Kanal Moldova 30 TVK TV Moldova 1 3 TVK Vidomi hincheshtci radyanskij rozvidnik organizator nelegalnoyi rezidenturnoj merezhi v Shvejcariyi Kotovskij Grigorij Ivanovich moldovskij i radyanskij voyenachalnik uchasnik Gromadyanskoyi vijni rabin i suspilnij diyach Morar Nataliya Grigorivna 1984 moldovska zhurnalistka Radu Silviya Vasilivna moldovskij politik Yankl Yankelevich yevrejskij poet Vidomi osobistosti sho zhili abo vidvidali Hincheshti Manuk bej Mirzoyan 1769 1817 osmanskij derzhavnij diyachPrimitkihttps www tomaszow maz pl aktualnosci wladze hnceti z wizyta w tomaszowie umowa partnerska podpisana Palatul cu parc a lui Manuc bei 27 veresnya 2007 u Wayback Machine din Hincesti http www frocus net main php rzd E TV amp pag area amp g 12