Список прави́телів Білої Ру́сі (X століття — теперішній час)
В цьому списку перелічено правителів державних утворень, що були безпосередніми попередниками сучасної Республіки Білорусь.
Князі Києва та Русі
Язичницькі правителі Київської Русі
Династію Рюриковичів, яка спочатку була язичницькою, заснував Рюрик.
Правитель | Титул | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|---|
Олег Віщий | Князь Київський | ?-912 | 882 | 912 | Регент, опікун князя Ігоря I. Вся політика Олега була орієнтована на захист економічних інтересів. Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і угоду з Візантійською імперією 911 року. Держава Олега включала у себе частину земель сучасної Білорусі. | |
Ігор І Старий | Князь Київський | 878-945 | 913 | 945 | Основоположник київської династії князів, що їх пізніше назвали Рюриковичами. Держава Ігоря включала у себе частину земель сучасної Білорусі. | |
Ольга Свята | Велика Княгиня Київська | 910-969 | 945 | 962 | Регент, хрестилась в візантійського імператора Константина VII Багрянородного, але їй не вдалось принести християнство на Русь. Держава Ольги включала у себе частину земель сучасної Білорусі. Приєдала до склад Русі деревлян — етносу, який в майбутньому візьме участь в етногенезі білорусів. | |
Святослав I Хоробрий | Великий князь київський | 935-972 | 962 | 972 | Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави, об'єднавши всі руські князівства під владою Києва. За нього уся територія майбутньої Білорусі стала належати Русі. | |
Ярополк I Святославич | Великий князь київський | 955-978 | 972 | 978 | Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. Убив деревлянського князя Олега. |
Християнські правителі Київської Русі
Християнство Володимир I Великий офіційно прийняв в 988 році.
Правитель | Титул | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|---|
Володимир I Великий | Великий князь київський | 960-1015 | 979 | 1015 | Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). 988 року прийняв хрещення під іменем Василь, розпочав христянізацію Київської Русі, встановивши Київську митрополію Константинопольського патріархату. Завдяки чому більшість білорусів тепер християни. Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів — народів, які в майбутньому складуть основу етногенезу білорусів. За його правління вся територія сучасної Білорусі увійшла у склад Русі. | |
Святополк I Окаянний | Великий князь київський | 980-1019 | 1015 | 1019 | Після смерті Володимира Великого, Святополк утік із в'язниці до свого тестя у Польщу, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава I Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис, Гліб та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом. Також він був турівським князем. | |
Ярослав I Мудрий | Великий князь київський | 983-1054 | 1019 | 1054 | Видатний державний діяч і полководець. У період його князювання спостерігалося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство, засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі. Його держава включала в себе всю територію сучасної Білорусі. | |
Ізяслав I Ярославич | Великий князь київський, Король Русі | 1024-1078 | 1054 | 1068 | Після смерті 1054 року Ярослава Мудрого Ізяслав посів київський престол, проте не зумів утримати в своїх руках спадщину батька і мусив розділити її з братами. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. До вступу на престол мав титул Князь Турівський. | |
Всеслав Чародій | Великий князь Київський | 1029-1101 | 1068 | 1069 | Князь полоцький, єдиний представник полоцької гілки Рюриковичів на київському великокнязівському престолі. | |
Ізяслав I Ярославич | Великий князь Київський, король Русі | 1024-1078 | 1069 | 1073 | Після поразки від половців у битві на Альті 1068 року і відмови князя видати киянам зброю у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава, і йому довелося втекти з міста. Наступного року Ізяслав повернувся з польськими військами й придушив повстання. Брати знову вигнали Ізяслава з Києва 1073 року, і він звернувся до Королівства Польського, куди прибув з «достатком великим». Польський король Болеслав II Сміливий, однак, не тільки не надав родичеві допомоги, але й відібрав більшість багатств, маючи намір скористатися ними у війні з чехами, і вигнав Ізяслава з країни, а з його суперниками, Святославом та Всеволодом, уклав союз. До вступу на престол мав титул Князь Турівський. | |
Святослав II Ярославич | Великий князь Київський | 1027-1076 | 1073 | 1076 | Четвертий син Ярослава Мудрого. Засновник чернігівської князівської династії. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві. | |
Ізяслав I Ярославич | Великий князь Київський, король Русі | 1024-1078 | 1077 | 1078 | Влітку 1077 за допомогою польських військ повернув собі Київ, але загинув у битві на Нежатиній Ниві під Черніговом, де спільні війська Ярославовичів розбили бунтівних племінників. До вступу на престол мав титул Князь Турівський. | |
Всеволод I Ярославич | Князь всієї Русі | 1030-1093 | 1078 | 1093 | Фундатор будівництва Михайлівського собору Видубицького монастиря, Янчиного монастиря, монастирської церкви Андрія. | |
Святополк II Ізяславич | Великий князь Київський | 1050-1113 | 1093 | 1113 | У 1093 році двічі зазнав поразки від хана Боняка. У 1095 році разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів. Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів. Мав титул Князь Полоцький. | |
Володимир II Мономах | Великий князь Київський | 1053-1125 | 1113 | 1125 | Видав закон, за яким зменшив рези (відсотки) за позички і тимчасово трохи полегшив становище закупів, скасував холопство за борги. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 року, де була проведена радикальна реформа порядку спадкоємства (прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів) та Витечівського з'їзду 1100 року. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель і тимчасово затримав процес остаточного роздроблення Давньоруської держави. Мав титул Князь Смоленський. | |
Мстислав I Великий | Великий князь Київський | 1076-1132 | 1125 | 1132 | Святий православної церкви, останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129). 1130 року повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. |
Правителі періоду розпаду Київської Русі
Великі князі Київські
Правитель | Титул | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|---|
Ярополк II Володимирович | Великий князь Київський | 1082-1139 | 1132 | 1139 | Дбав про єдність Київської держави і вів боротьбу з чернігівськими князями — Ольговичами, які намагалися з допомогою половців захопити київський престол. | |
В'ячеслав І Володимирович | Великий князь Київський | 1083-1154 | 1139 | 1139 | Після смерті 1139 року Ярополка II, як старший син Володимира Мономаха став Великим князем. Його прогнав із Києва Всеволод Ольгович. Пізніше В'ячеслав правив вже зі своїм племінником Ізяславом. Мав титули Князь Смоленський і Князь Турівський. | |
Всеволод II Ольгович | Великий князь Київський | 1094-1146 | 1139 | 1146 | На початку київого княжіння довелося відстоювати престол як від Мономашичів, серед яких особливо активним був Ізяслав Мстиславич, так і від рідні — Ольговичів, що вимагали від нього володінь. | |
Ігор II Ольгович | Великий князь Київський | ?-1147 | 1146 | 1146 | Володів уділами з центрами у Юр'єві, Городці-Остерському та Рогачеві. 1146 року був змушений прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі. 1147 року убитий киянами в помсту ненависному роду Ольговичів. У православній церкві вшановується святим в лику благовірного. | |
Ізяслав II Мстиславич | Великий князь Київський | 1097-1154 | 1146 | 1149 | В 1147 році вивів давньоукраїнську церкву з прямого підпорядкування Константинополю. | |
Юрій Довгорукий | Великий князь Київський | 1090-1157 | 1149 | 1151 | 1149 року, користуючись з міжусобиць між князями, пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути. | |
Ізяслав II Мстиславич | Великий князь Київський | 1097-1154 | 1151 | 1154 | Знову став Великим князем київським, і правив до смерті. | |
Ростислав I Мстиславич | Великий князь Київський | 1108-1167 | 1154 | 1154 | У 1149-1150 роках підтримував брата Ізяслава у його боротьбі з Юрієм Довгоруким за київський престол. У період його князювання відбувся остаточний розпад Київської держави на ряд окремих князівств і утворено окреме єпископство у Смоленську. Вів оборонні війни проти половців, в боротьбі з якими використовував чорних клобуків, торків та інші тюркські племена. Мав титул Князь Смоленський. | |
Ізяслав III Давидович | Великий князь Київський | ?-1161 | 1154 | 1155 | Вів постійну боротьбу за київський престол. | |
Юрій Довгорукий | Великий князь Київський | 1090-1157 | 1155 | 1157 | Щоб закріпитись на півдні, роздавав своїм синам удільні князівства. Не був улюбленим серед киян; під час пиру у київського боярина був отруєний. Після смерті Юрія повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу. | |
Ізяслав III Давидович | Великий князь Київський | ?-1161 | 1157 | 1158 | Вів постійну боротьбу за київський престол. | |
Ростислав I Мстиславич | Великий князь Київський | 1108-1167 | 1159 | 1167 | Витримав кількамісячну облогу Ізяславом Давидовичом у Білгороді. Після загибелі Ізяслава від рук торків під Києвом остаточно утвердився у на князівському престолі і правив до смерті. Мав титул Князь Смоленський. | |
Мстислав II Ізяславич | Великий князь Київський | 1125-1170 | 1167 | 1170 | Заручившись підтримкою інших князів, киян та чорних клобуків зумів утвердитись у Києві після смерті Ростислава Мстиславича, хоча й не був старшим князем у роді.1168 року спільно з іншими князями розгромив половецькі кочовища над Ореллю і . У березні 1169 року утік з Київ при наближені військ посланих князем Андрієм Боголюбським. | |
Гліб Юрійович | Князь Київський | ?-1171 | 1170 | 1171 | Поставлений княжити у Києві сином Андрія Боголюбського Мстиславом. Імовірно, був отруєний киянами, як і його батько. | |
Володимир Мстиславич | Великий князь Київський | 1130-1171 | 1171 | 1171 | 1171 року, після смерті Гліба Юрійовича, був покликаний на Велике князювання до Києва. Андрій Боголюбський зажадав від Володимира покинути Київ. Володимир помер після менш ніж трьох місяців княжіння, не дочекавшись насильницького вигнання з Великого столу. Мав титул Князь Слуцький. | |
Михайло Юрійович | Великий князь Київський | 1145-1176 | 1171 | 1171 | Був єдиним Юрійовичем, який у боротьбі за Київ 1169 року підтримав Мстислава II проти суздальського князя Андрія Боголюбського. Коли Андрій вторгся до Південної Русі, він розірвав зв'язок з Мстиславом та присягнув на вірність своєму братові. За це отримав від Андрія Боголюбського назад Торчеськ. | |
Роман І Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1180 | 1171 | 1173 | Андрій Боголюбський 1171 року посадив Романа на Київське князівство, але через два роки, розгніваний відмовою Романа видати київських бояр, заподозренних у вбивстві князя Гліба Юрійовича, змусив його перейти з Києва до Смоленська. Мав титул Князь Смоленський. | |
Всеволод III Велике Гніздо | Великий князь Київський | 1154-1212 | 1173 | 1173 | У 1173 році за розпорядженням старшого брата — Михайла Юрійовича разом з Ярополком Ростиславовичем сів у Києві і незабаром був полонений смоленскими Ростиславичами. Викуплений з полону Михайлом. | |
Рюрик Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1214 | 1173 | 1173 | Таємно в'їхав в Київ з братами, захопив в полон Всеволода Юрійовича, і сам став великим князем. Втік з міста у Білгородку при наблеженні дружини Андрія Юрійовича | |
Ярослав II Ізяславич | Великий князь Київський | 1132-1180 | 1173 | 1174 | У 1173-1174 роках при допомозі Ростиславичів короткотривало сидів на великокняжому престолі у Києві, але наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти. За його правління було засноване Луцьке єпископство. Мав титул Князь Турівський. | |
Роман Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1180 | 1174 | 1176 | Після смерті Андрія Боголюбского Роман знову сів у Києві, але 1177 року Святослав Всеволодович знову змусив його відступити до Смоленська. Мав титул Князь Смоленський. | |
Святослав III Всеволодович | Великий князь Київський | 1116-1180 | 1176 | 1194 | Вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII століття. Князював до смерті у 1194 р. в співправительстві з Рюриком Ростиславичем. Мав титул Князь Турівський. | |
Рюрик Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1214 | 1194 | 1201 | Зайняв Київ по смерті Святослава Всеволодовича, був вибитий військом, зібраним Романом Мстиславичем | |
Інгвар Ярославич | Великий князь Київський | ?-1220 | 1201 | 1202 | У 1201-1204 роках точились боротьба галицько-волинських князів за Київський престол. За підтримки князя Романа Великого, Інгвар став Великим князем Київським втримував престол з невеликими перервами). Таким чином Київ був під зверхністю галицького князя аж до смерті князя Романа 1205 року. | |
Рюрик Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1214 | 1203 | 1204 | Захопив і жорстоко розграбував Київ у 1203 р. Згодом насильно пострижений у ченці разом з дружиною Анною і донькою Предславою. У 1205 році, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. | |
Роман Великий | Dux Ruthenotum | 1152-1205 | 1204 | 1204 | Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця XII — початку XIII століття. | |
Ростислав II Рюрикович | Великий князь Київський | 1172-1218 | 1204 | 1205 | 1204 року посаджений на київський стіл галицько-волинським князем Романом Великим замість Ростиславового батька Рюрика, постриженого в чернецтво. Після смерті Романа в 1205 році усунений з престолу батьком, що вийшов із монастиря. | |
Рюрик Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1214 | 1205 | 1206 | У 1205 році, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. Втік у Овруч при підході військ Всеволода Чермного | |
Всеволод Чермний | Великий князь Київський | ?-1215 | 1206 | 1207 | У серпні 1206 року за сприяння Володимира Ігоровича забрав Київ у Рюрика Ростиславича. Тієї самої осені Рюрик за підтримки своєї рідні вигнав звідти Всеволода Святославича. Тоді Ольговичі (до клану яких належав Всеволод Святославич) зібрали велике військо. Не чекаючи на його прихід, Рюрик вернувся до свого домену Овруча. | |
Рюрик Ростиславич | Великий князь Київський | ?-1214 | 1207 | 1210 | У 1207 раптово зібрав армію та вибив Всеволода Чермного з Києва. | |
Всеволод Чермний | Великий князь Київський | ?-1215 | 1210 | 1212 | Вокняжився у Києві, вигнавши Рюрика. Після його смерті хотів позбавити смоленських князів їхніх уділів у Київській землі, але його вигнав Мстислав Удатний | |
Інгвар Ярославич | Великий князь Київський | ?-1220 | 1212 | 1212 | 1212 року, спільно з Мстиславом Старим, ходив на Київ проти Всеволода Чермного і здобув його, ставши знову на великокняжий престол. Проте, після битви під Білгородом (неподалік Києва), коли князі остаточно вибороли Київ, добровільно віддав столицю Мстиславу, а сам пішов княжити до Луцька. | |
Мстислав III Старий | Великий князь Київський | 1156-1223 | 1212 | 1223 | Був одним з організаторів наради руських князів у Києві перед першим походом проти монголів на допомогу половцям. Він очолив у поході київську групу військ. Після поразки русько-половецьких сил на річці Калка Мстислав тривалий час опирався монголам у таборі. Він склав зброю в обмін на обіцянку противника помилувати його воякам життя, але був обманутий. Київського князя було страчено разом із його родичами та боярами. Мав титул Князь Смоленський. | |
Володимир Рюрикович | Великий князь Київський | 1187-1239 | 1223 | 1234 | 1223 року очолював смоленський полк у битві з монголами на Калці. Після загибелі в тій битві Мстислава Старого Володимир став Київським князем. Був слабким і непослідовним політиком, за нього Київ дещо занепав. | |
Ізяслав IV Мстиславич | Великий князь Київський | ?-1239 | 1235 | 1236 | В 1233 році разом з Данилом Галицьким відправився воювати проти угорців, але на самому початку походу відступився від союзника і, замість того, щоб допомагати Данилу, спустошив його ж волость. У 1235 році Володимир і Данило виступили проти Ізяслава і половців, але у Торчеська були розбиті. Данило втік, а Володимир потрапив у полон. Ізяслав сів у Києві, а союзник його — Михайло Всеволодович — в Галичі. | |
Ярослав III Всеволодович | Великий князь Київський | 1191-1246 | 1236 | 1238 | У роки навали хана Батия на суздальську землю (1237–1238) Ярослав Всеволодович, його син Олександр і молодші брати Ярослава опору не чинили, тому не були знищені татаро-монголами. 1243 року їздив до Батия, який його затвердив Великим князем усієї Руси, включно з Києвом. Проте Михайло Всеволодович, що княжив тоді у Києві, відмовився виконувати накази монголо-татар. | |
Михайло Всеволодович | Великий князь Київський | 1179-1246 | 1238 | 1239 | У 30-х роках XIII століття вів боротьбу з Данилом I Галицьким, Володимиром IV і Ярославом III за Галич і Київ. У 1235 році, при підтримці угорського короля Бели IV захопив Галич, а в березні 1238 року на короткий час зайняв київський престол (у Галичині залишив свого сина Ростислава). В 1239 (за іншими даними, в 1238) році під час монгольської навали виїхав до Угорського королівства, згодом — до Королівства Польського, де намагався отримати допомогу (зокрема від Римського Папи Інокентія IV) в боротьбі з ординцями. В цей період володіння були захоплені і поділені між князями. | |
Ростислав III Мстиславович | Великий князь Київський | 1189-1240 | 1239 | 1239 | Під час монгольського походу на Чернігівське князівство після появи монголів на лівому березі Дніпра навпроти Києва ранньою весною 1240 Михайло Всеволодович Київський поїхав до Угорського королівства, після чого Ростислав приїхав в Київ із Смоленська, але був вигнаний Данилом Галицьким, який посадив в Києві свого намісника Дмитра. Мав титул Князь Смоленський. | |
Данило Галицький | Великий князь Київський | 1201-1264 | 1239 | 1241 | Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів. В 1239 році зайняв Київ, де не було князя, посадив там свого намісника — воєводу Дмитра. Правив частиною земель теперешньої Білорусі. |
Королі Русі
Правитель | Титул | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|---|
Данило Галицький | Ruthenorum Rex | 1201-1264 | 1238 | 1264 | З 1240 року — Великий Князь Київський. З 1254 року коронований Папою як єдиний і законний Король Русі. Правив частиною земель теперешної Білої Русі. | |
Василько Романович | Rex Lodomeriae | 1203-1269 | 1264 | 1269 | На чолі волинського полку взяв участь в 1245 році у Ярославській битві, в якій було розгромлено загони угорського та польського королів. В 1248 році, згідно літопису, Василько Романович відбив грабіжницький набіг ятвягів, наздогнавши та розгромивши їх під Дрогочином. Було знищено 40 ятвязьких «князів». Темник Бурундай в 1259-1260 роках напав на Волинь, примусив волинського князя Василька Романовича взяти участь у походах на Литву (1258), Польщу (1259). Після смерті у 1264 році Данила Романовича фактично правив усім Галицько-Волинським князівством. Правив також частиною земель Білої Русі. | |
Шварно Данилович | Король Русі | 1230-1269 | 1264 | 1269 | Шварно був прихильником об'єднання сил Великого князівства Литовського і для боротьби проти ятвягів і польських феодалів. Допоміг великому князеві литовському Войшелкові Міндовговичу в його боротьбі проти опозиції. В роки правління в Литві Войшелка Новогрудок був резиденцією Шварна Даниловича як субмонарха і спадкоємця трону. Був правителем усієї Білої Русі. | |
Лев I Данилович | Король Русі | 1228-1301 | 1269 | 1301 | 1272 року переніс столицю Руського королівства до Львова. Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Богемією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом. Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним. Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом. Правив частиною земель Білої Русі. | |
Юрій I Львович | Regis Rusie, Princeps Ladimerie | 1252-1308 | 1301 | 1308 | Після смерті батька Лева I в об'єднав всі землі Галицько-Волинського королівства зі столицею у Володимирі та успадкував від нього королівський титул. За володарювання Юрія Королівство Польське відвоювало у Руського королівства Люблінську землю у 1302 році, а Угорщина — частину Закарпаття. Проте в стані миру Галицько-Волинська держава зазнала розквіту і економічного добробуту. Правив частиною земель Білої Русі. | |
Лев II Юрійович | Король Русі | ?-1323 | 1308 | 1323 | Намагаючись убезпечити Волинсько-Галицькі землі від нападів Золотої Орди, Лев та його брат Андрій підтримували союзні взаємини з Тевтонським орденом і Королівством Польським. В 1323 році під час одного з військових походів Лев і Андрій Юрійовичі загинули. Правив частиною земель Білої Русі. | |
Андрій Юрійович | Король Русі | ?-1323 | 1308 | 1323 | Разом з братом Левом 1316 року брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Налагодивши тісні союзницькі зв'язки з польським королем Владиславом I Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди. Сприяли торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боролися проти монголо-татар, захищаючи західнослов'янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Правив частиною земель Білої Русі. | |
Юрій II Болеслав | Dux Minoris Russiae | 1310-1340 | 1325 | 1340 | 1325 року з допомогою литовських і польських військ захопив владу в Галицько-волинському князівстві. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом, Литвою, Священною Римською імперією. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Руського королівства. Масове невдоволення народу його політикою дало підставу боярам для активної агітації, активних насильницьких дій. 1340 року бояри організували проти Юрія II Болеслава змову: отруїли його у Володимирі. Правив частиною земель Білої Русі. |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Рогволод | бл. 920 | бл. 978 | ? | бл. 977 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Ізяслав Володимирович | 978 чи 979 | 1001 | 989 | 1001 | |
Всеслав Ізяславович | ? | 1003 | 1001 | 1003 | |
Брячислав Ізяславович | бл. 997 | 1044 | 1003 | 1044 | |
Всеслав Брячиславович (Всеслав Чародій) | бл. 1029 | 1101 | 1044 | 14 квітня 1101 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Мстислав Ізяславович | ? | 1069 | 1069 | 1069 | |
Святополк Ізяславович | 8 листопада 1050 | 16 квітня 1113 | 1069 | 1071 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Всеслав Брячиславович (Всеслав Чародій) | бл. 1029 | 14 квітня 1101 | 1071 | 14 квітня 1101 |
Розподіл Полоцького князівства між синами Всеслава Брячиславовича
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Рогволод-Борис Всеславович | до 1057 | 1128 | 1101 | 1128 | |
Давид Всеславович | між 1047 та 1057 | після 1129 | 1101 | 1127 | |
Давид Всеславович (як наступник Рогволода Всеславовича) | між 1047 та 1057 | після 1129 | 1128 | 1129 | |
Рогволод Борисович | ? | після 1171 | 1128 | 1129 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Ізяслав Мстиславович | бл. 1097 | 13 листопада 1154 | 1129 | 1132 | |
? | 20 лютого 1154 | 1132 | 1132 |
Вітебська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
? | 1144 | 1132 | 1144 |
Друцька лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Рогволод Борисович | ? | після 1171 | 1144 | 1151 |
Мінська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Ростислав Глібович | ? | 1165 | 1151 | 1159 |
Друцька лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Рогволод Борисович | ? | після 1171 | 1159 | 1162 |
Вітебська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Всеслав Василькович | ? | бл. 1186 | 1162 | 1167 |
Мінська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Володар Глібович | 1090-ті | після 1167 | 1167 | 1167 |
Вітебська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Всеслав Василькович | ? | бл. 1186 | 1167 | 1175 | |
? | після 1184 | 1180 | 1186 |
Мінська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Володимир | ? | бл. 1216 | 1186 | 1216 | |
? | 1220-ті | 1216 | 1222 |
Смоленська гілка Рюриковичів
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
? | після 1238 | 1222 | 1232 |
Вітебська лінія
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Брячислав Василькович | ? | після 1241 | 1232 | після 1241 |
Литовські князі
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Товтивіл | ? | 1264 | 1250-ті | 1263 | |
Костянтин Безрукий | ? | після 1290 | 1263 | 1264 | |
? | після 1270 | 1264 | 1264 | ||
Гердень | ? | 1267 | 1264 | 1267 | |
? | після 1270 | 1267 | поч. 1270-их | ||
Костянтин Безрукий | ? | після 1290 | бл. 1270/1280 | бл. 1290 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Воїн | ? | 1333-34/1336 | 1307 | 1336 | |
Наримунт Гедимінович | бл. 1292 | 2 лютого 1348 | 1336 | 1342 | |
Андрій Ольгердович | бл. 1320 | 12 серпня 1399 | 1342 | 1377 | |
Скиргайло | бл. 1354 | 1397 | 1377 | 1381 | |
Андрій Ольгердович | бл. 1320 | 12 серпня 1399 | 1381 | 1387 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Святополк Окаянний | бл. 979 | 1019 | 988 | 1015 | |
Ізяслав Ярославович | 1025 | 3 жовтня 1078 | ? | 1052 | |
Ярополк Ізяславович | 1043/47 | 5 грудня 1086 | XI століття | XI століття | |
Брячислав Святополкович | ? | ? | 1118 | 1123 | |
Вячеслав Володимирович | бл. 1083 | 1154 | 1127 | 1142 | |
Святослав Всеволодович | ? | 27 липня 1194 | 1142 | 1142 | |
Вячеслав Володимирович | бл. 1083 | 1154 | 1143 | 1146 | |
Ярослав Ізяславович | бл. 1132 | 1180 | 1146 | 1146 | |
Юрій Ярославич | до 1112 | бл. 1168 | 1148 | 1150 | |
Андрій Боголюбський | бл. 1111 | 29 червня 1174 | 1150 | 1151 | |
Юрій Ярославич | до 1112 | бл. 1168 | 1151 | 1154 | |
Святослав Всеволодович | ? | 27 липня 1194 | 1154 | 1154 | |
Борис Юрійович | ? | ? | 1156 | 1157 | |
Юрій Ярославич | до 1112 | бл. 1168 | 1157 | 1167 | |
Іван Юрійович | ? | 1207 | 1167 | 1190 | |
Гліб Юрійович | ? | 1195 | 1190 | 1195 | |
Іван Юрійович | ? | 1207 | 1195 | 1207 |
Велике князівство Руське — автономне державне утворення у складі Литовсько-Руської держави. З вересня 1432 року до літа 1435 року — незалежне.
Великі князі Литовські
Правитель | Титул | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|---|
Гедемін | Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera | 1275-1341 | 1316 | 1341 | Великий князь Литовський і Руський, князь Семигалії | |
Євнут | Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський | 1300-1366 | 1341 | 1345 | Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський | |
Ольгерд | Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera | 1296-1377 | 1345 | 1377 | Великий князь Литовський і Руський в співправлінні з братом Кейстутом | |
Ягайло | Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera | 1350-1434 | 1377 | 1392 | Великий князь литовський і руський, король Польщі з 1185 року | |
Вітовт | Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera | 1350-1430 | 1392 | 1430 | Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор'я. В 1393-94 рр. зайняв Поділля і зумів розширити свої володіння до Чорноморського узбережжя. Будував на південних кордонах своєї держави велику систему укріплень, яка складалася з фортець: Дашів, Соколець, Каравул, Білгород, Кацюбіїв. | |
Свидригайло Ольгердович | Великий князь литовський (1430—1432), Великий князь Руський (1432—1438) | 1370-1452 | 1432 | 1440 | 1430 року, підтриманий білоруськими та українськими магнатами й шляхтою, а також литовськими вельможами, що хотіли позбутися залежності від Польщі, був проголошений Великим князем литовськи. Щоб відтягнути від Свидригайла українську та білоруську шляхту, Ягайло і Сигізмунд формально зрівняли в правах православних з католиками. Якийсь час він зберігав владу на українських і білоруських землях, але після 1435 року володів тільки Волинню, Східним Поділлям та Київським князівством. | |
Сигізмунд Кейстутович | Володар та Спадкоємець Русі | 1424-1444 | 1432 | 1440 | Володар та Спадкоємець Русі. Територію Русі у той час не контролював. | |
Казимир Ягеллончик | Володар та Спадкоємець Русі, Великий Князь Руський | 1427-1492 | 1440 | 1492 | Володар та Спадкоємець Русі, Великий Князь Руський | |
Александр І Ягеллончик | Великий Князь Руський | 1461-1506 | 1492 | 1506 | Підтримувався українськими магнатами. | |
Сигізмунд I Старий | Пан і дідич Русі | 1467-1548 | 1506 | 1548 | Засновник козацтва. | |
Сигізмунд II Август | Великий Князь Руський | 1520-1572 | 1548 | 1572 | За нього була Люблінська унія. | |
Генріх Валуа | Великий Князь Руський | 1551-1589 | 1573 | 1574 | Перший Король Речі Посполитої | |
Стефан Баторій | Великий Князь Руський | 1533-1586 | 1576 | 1586 | Перший фактичний Король Речі Посполитої. Ставлення українського народу до нього чудово демонструє цитата з Історії Русів: «Король Баторій у всьому стосовно до Руського воїнства і народу був таким патріотом, яким пошановувався у Римлян Імператор Тіт, син Веспасіанів, себто друг і батько людства. Він справедливістю своєю і лагідністю вселив у всі народи Королівства свого дух єдності і братерської згоди. Не чутно було між ними ніяких суперечок ні про породи, ні про переваги, тим більше про релігії, що часто уми народні бентажать. Навіть саме Духовенство, що має нахил звичайно до дебатів та привласнення собі правоти думки, подобилося тоді агнцям непорочної золотої доби або пастирства Адамового, і що з нього найдивовижніше, то була згода чиста і обох головних релігій — Римської та Руської. Коли відлучався Єпископ Римський, то доручав паству Єпископу Руському, коли ж, навпаки, відлучався Єпископ Руський, то також доручав Єпархію свою в правління Римському Єпископові, і все було в послуху і любові прямо Християнській.» Тим не менш, за його наказом був страчений Іван Підкова. | |
Сигізмунд III Ваза | Великий Князь Руський | 1566-1632 | 1587 | 1632 | За нього відбувся ряд національно-визвольних повстань | |
Владислав IV Ваза | Великий Князь Руський | 1595-1648 | 1632 | 1648 | За нього відбувся ряд національно-визвольних повстань | |
Ян II Казимир | Великий Князь Руський | 1609-1672 | 1648 | 1658 | За нього відбулася Хмельниччина. У 1658 році за Гадяцьким договором віддав свій титул Великий Князь Руський Гетьману Івану Виговському. | |
Іван Виговський | Гетьман України, Великий князь Руський | 1608-1664 | 1657 | 1659 | Уклав з Річчю Посполитою Гадяцьку угоду 1658 року. На її підставі Україна (під назвою Велике князівство Руське) мала входити до Речі Посполитої як рівноправний член конфедерації з Короною Польською та Великим князівством Литовським, а йому від Короля передавався титул Великий князь Руський. Контролював лише частину території Білої Русі. | |
Міхал Корибут Вишневецький | Великий князь Руський | 1640-1673 | 1669 | 1673 | Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. | |
Ян Собеський | Великий князь Руський | 1629-1696 | 1674 | 1696 | Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. Під його керівництвом відбулася легендарна Віденська Відсіч — битва, під час якої тисячі українців стали в обороні Християнства. | |
Август II Фрідріх | Великий князь Руський | 1670-1733 | 1697 | 1733 | Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. | |
Август III Фрідріх | Великий князь Руський | 1696-1763 | 1733 | 1763 | Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. | |
Станіслав Август Понятовський | Великий князь Руський | 1732-1798 | 1764 | 1795 | Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. Після трьох поділів Польщі остаточно втратив території Русі-України. |
Лідери Січневого повстання (1863)
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Людвік Мерославський | 17 січня 1814 | 22 листопада 1878 | 22 січня 1863 | лютий 1863 | |
Маріан Лангевич | 5 серпня 1827 | 11 травня 1887 | 11 березня 1863 | 18 березня 1863 | |
Ромуальд Траугутт | 16 січня 1826 | 5 серпня 1864 | липень 1863 | серпень 1863 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Ян Середа | 1 травня 1879 | після 19 листопада 1943 | 9 березня 1918 | 14 травня 1918 | |
6 листопада 1883 | 1 квітня 1940 | 14 травня 1918 | 13 грудня 1919 | ||
1879 | 1928 | 13 грудня 1919 | 8 березня 1928 | ||
Василь Захарка | 1877 | 1943 | 1928 | 1943 | |
Микола Абрамчик | 1903 | 1970 | 1943 | 1970 | |
1903 | 1989 | 1970 | 1982 | ||
Йосип Сажич | 1917 | 2007 | 1982 | 1997 | |
Івонка Сурвіла | 1936 | досі | 1997 | досі |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Радослав Островський | 25 жовтня 1887 | 17 жовтня 1976 | 21 грудня 1943 | вересень 1944 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Станіслав Шушкевич | 15 грудня 1934 | 3 травня 2022 | 9 вересня 1991 | 26 січня 1994 | |
В'ячеслав Кузнєцов (в. о.) | 1947 | 26 січня 1994 | 28 січня 1994 | ||
Мечислав Гриб | 29 вересня 1936 | 28 січня 1994 | 9 січня 1996 | ||
Семен Шарецький (и. о.) | 23 вересня 1936 | 10 січня 1996 | 27 листопада 1996 |
Портрет | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Початок правління | Завершення правління |
---|---|---|---|---|---|
Олександр Лукашенко | 30 серпня 1954 | 20 липня 1994 | 5 листопада 2020 | ||
Світлана Тихановська | 11 вересня 1982 | (обрана, на посаду не вступила) |
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok pravi teliv Biloyi Ru si X stolittya teperishnij chas V comu spisku perelicheno praviteliv derzhavnih utvoren sho buli bezposerednimi poperednikami suchasnoyi Respubliki Bilorus Knyazi Kiyeva ta RusiDokladnishe Velikij knyaz Kiyivskij Yazichnicki praviteli Kiyivskoyi Rusi Dinastiyu Ryurikovichiv yaka spochatku bula yazichnickoyu zasnuvav Ryurik Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Oleg Vishij Knyaz Kiyivskij 912 882 912 Regent opikun knyazya Igorya I Vsya politika Olega bula oriyentovana na zahist ekonomichnih interesiv Vershinoyu jogo politiki vvazhayut pohid na Konstantinopol i ugodu z Vizantijskoyu imperiyeyu 911 roku Derzhava Olega vklyuchala u sebe chastinu zemel suchasnoyi Bilorusi Igor I Starij Knyaz Kiyivskij 878 945 913 945 Osnovopolozhnik kiyivskoyi dinastiyi knyaziv sho yih piznishe nazvali Ryurikovichami Derzhava Igorya vklyuchala u sebe chastinu zemel suchasnoyi Bilorusi Olga Svyata Velika Knyaginya Kiyivska 910 969 945 962 Regent hrestilas v vizantijskogo imperatora Konstantina VII Bagryanorodnogo ale yij ne vdalos prinesti hristiyanstvo na Rus Derzhava Olgi vklyuchala u sebe chastinu zemel suchasnoyi Bilorusi Priyedala do sklad Rusi derevlyan etnosu yakij v majbutnomu vizme uchast v etnogenezi bilorusiv Svyatoslav I Horobrij Velikij knyaz kiyivskij 935 972 962 972 Provodiv aktivnu zovnishnyu politiku znachno rozshirivshi teritoriyu derzhavi ob yednavshi vsi ruski knyazivstva pid vladoyu Kiyeva Za nogo usya teritoriya majbutnoyi Bilorusi stala nalezhati Rusi Yaropolk I Svyatoslavich Velikij knyaz kiyivskij 955 978 972 978 Onuk i vihovanec knyagini Olgi Pislya smerti batka viv mizhusobnu vijnu z bratami derevlyanskim knyazem Olegom i novgorodskim knyazem Volodimirom Ubiv derevlyanskogo knyazya Olega Hristiyanski praviteli Kiyivskoyi Rusi Hristiyanstvo Volodimir I Velikij oficijno prijnyav v 988 roci Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Volodimir I Velikij Velikij knyaz kiyivskij 960 1015 979 1015 Zahopiv kiyivskij prestol pislya mizhusobnoyi borotbi z bratom 977 979 988 roku prijnyav hreshennya pid imenem Vasil rozpochav hristyanizaciyu Kiyivskoyi Rusi vstanovivshi Kiyivsku mitropoliyu Konstantinopolskogo patriarhatu Zavdyaki chomu bilshist bilorusiv teper hristiyani Priyednav do svoyeyi derzhavi zemli v yatichiv yatvyagiv radimichiv narodiv yaki v majbutnomu skladut osnovu etnogenezu bilorusiv Za jogo pravlinnya vsya teritoriya suchasnoyi Bilorusi uvijshla u sklad Rusi Svyatopolk I Okayannij Velikij knyaz kiyivskij 980 1019 1015 1019 Pislya smerti Volodimira Velikogo Svyatopolk utik iz v yaznici do svogo testya u Polshu ne vstignuvshi navit vzyati z soboyu druzhinu Spirayuchis na pidtrimku Boleslava I Horobrogo viv borotbu za kiyivskij prestol pid chas yakoyi zaginuli jogo brati Boris Glib ta Svyatoslav Pislya ovolodinnya Kiyevom musiv vesti borotbu zi svoyim bratom todi novgorodskim knyazem Yaroslavom Takozh vin buv turivskim knyazem Yaroslav I Mudrij Velikij knyaz kiyivskij 983 1054 1019 1054 Vidatnij derzhavnij diyach i polkovodec U period jogo knyazyuvannya sposterigalosya pidnesennya Davnoruskoyi derzhavi Bulo rozshireno teritoriyu Kiyivskoyi Rusi ukripleno kordoni vstanovleno kontakti z bagatma yevropejskimi krayinami Knyaz pridilyav velike znachennya vnutrishnomu ustroyu derzhavi poshiryuvav hristiyanstvo zasnovuvav monastiri buduvav hrami ta sobori rozbudovuvav stolicyu stvoriv shkolu i biblioteku pri Sofiyivskomu sobori Jogo derzhava vklyuchala v sebe vsyu teritoriyu suchasnoyi Bilorusi Izyaslav I Yaroslavich Velikij knyaz kiyivskij Korol Rusi 1024 1078 1054 1068 Pislya smerti 1054 roku Yaroslava Mudrogo Izyaslav posiv kiyivskij prestol prote ne zumiv utrimati v svoyih rukah spadshinu batka i musiv rozdiliti yiyi z bratami Mav problemi z kiyanami i pecherskimi monahami Do vstupu na prestol mav titul Knyaz Turivskij Vseslav Charodij Velikij knyaz Kiyivskij 1029 1101 1068 1069 Knyaz polockij yedinij predstavnik polockoyi gilki Ryurikovichiv na kiyivskomu velikoknyazivskomu prestoli Izyaslav I Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij korol Rusi 1024 1078 1069 1073 Pislya porazki vid polovciv u bitvi na Alti 1068 roku i vidmovi knyazya vidati kiyanam zbroyu u Kiyevi spalahnulo povstannya proti Izyaslava i jomu dovelosya vtekti z mista Nastupnogo roku Izyaslav povernuvsya z polskimi vijskami j pridushiv povstannya Brati znovu vignali Izyaslava z Kiyeva 1073 roku i vin zvernuvsya do Korolivstva Polskogo kudi pribuv z dostatkom velikim Polskij korol Boleslav II Smilivij odnak ne tilki ne nadav rodichevi dopomogi ale j vidibrav bilshist bagatstv mayuchi namir skoristatisya nimi u vijni z chehami i vignav Izyaslava z krayini a z jogo supernikami Svyatoslavom ta Vsevolodom uklav soyuz Do vstupu na prestol mav titul Knyaz Turivskij Svyatoslav II Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1027 1076 1073 1076 Chetvertij sin Yaroslava Mudrogo Zasnovnik chernigivskoyi knyazivskoyi dinastiyi Fundator budivnictva Pecherskoyi cerkvi v Kiyevi Izyaslav I Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij korol Rusi 1024 1078 1077 1078 Vlitku 1077 za dopomogoyu polskih vijsk povernuv sobi Kiyiv ale zaginuv u bitvi na Nezhatinij Nivi pid Chernigovom de spilni vijska Yaroslavovichiv rozbili buntivnih pleminnikiv Do vstupu na prestol mav titul Knyaz Turivskij Vsevolod I Yaroslavich Knyaz vsiyeyi Rusi 1030 1093 1078 1093 Fundator budivnictva Mihajlivskogo soboru Vidubickogo monastirya Yanchinogo monastirya monastirskoyi cerkvi Andriya Svyatopolk II Izyaslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1050 1113 1093 1113 U 1093 roci dvichi zaznav porazki vid hana Bonyaka U 1095 roci razom iz Volodimirom Monomahom zavdav porazki polovcyam a v nastupnomu roci viv vijnu z chernigivskim knyazem Olegom Svyatoslavichem yakij vidmovivsya priyihati do Kiyeva na z yizd knyaziv Svyatopolk buv uchasnikom Vitichivskogo z yizdu 1100 Zolotchanskogo z yizdu 1101 i Dolobskogo z yizdu 1103 Razom iz Volodimirom Monomahom Svyatopolk udvoh iz sinom svoyim Yaroslavom brav uchast u peremozhnih boyah z polovcyami 1110 i 1111 u yakih zdobuto polovecki mista Sharukan i Sugriv Mav titul Knyaz Polockij Volodimir II Monomah Velikij knyaz Kiyivskij 1053 1125 1113 1125 Vidav zakon za yakim zmenshiv rezi vidsotki za pozichki i timchasovo trohi polegshiv stanovishe zakupiv skasuvav holopstvo za borgi Iniciator Lyubeckogo z yizdu 1097 roku de bula provedena radikalna reforma poryadku spadkoyemstva prijnyato zasadu pryamogo rodovogo uspadkuvannya zamist skladnoyi sistemi senjoratu ta zmini udiliv ta Vitechivskogo z yizdu 1100 roku Vidnoviv velikoknyazivsku vladu na bilshij chastini davnoruskih zemel i timchasovo zatrimav proces ostatochnogo rozdroblennya Davnoruskoyi derzhavi Mav titul Knyaz Smolenskij Mstislav I Velikij Velikij knyaz Kiyivskij 1076 1132 1125 1132 Svyatij pravoslavnoyi cerkvi ostannij knyaz sho utrimuvav yednist Kiyivskoyi derzhavi Zasnovnik kam yanoyi cerkvi sv Fedora v Kiyevi 1129 1130 roku povernuv pid vpliv Kiyeva Polock posadivshi na polockij stil svogo sina Izyaslava Praviteli periodu rozpadu Kiyivskoyi RusiVeliki knyazi Kiyivski Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Yaropolk II Volodimirovich Velikij knyaz Kiyivskij 1082 1139 1132 1139 Dbav pro yednist Kiyivskoyi derzhavi i viv borotbu z chernigivskimi knyazyami Olgovichami yaki namagalisya z dopomogoyu polovciv zahopiti kiyivskij prestol V yacheslav I Volodimirovich Velikij knyaz Kiyivskij 1083 1154 1139 1139 Pislya smerti 1139 roku Yaropolka II yak starshij sin Volodimira Monomaha stav Velikim knyazem Jogo prognav iz Kiyeva Vsevolod Olgovich Piznishe V yacheslav praviv vzhe zi svoyim pleminnikom Izyaslavom Mav tituli Knyaz Smolenskij i Knyaz Turivskij Vsevolod II Olgovich Velikij knyaz Kiyivskij 1094 1146 1139 1146 Na pochatku kiyivogo knyazhinnya dovelosya vidstoyuvati prestol yak vid Monomashichiv sered yakih osoblivo aktivnim buv Izyaslav Mstislavich tak i vid ridni Olgovichiv sho vimagali vid nogo volodin Igor II Olgovich Velikij knyaz Kiyivskij 1147 1146 1146 Volodiv udilami z centrami u Yur yevi Gorodci Osterskomu ta Rogachevi 1146 roku buv zmushenij prijnyati chernectvo u Kiyivskomu Fedorivskomu monastiri 1147 roku ubitij kiyanami v pomstu nenavisnomu rodu Olgovichiv U pravoslavnij cerkvi vshanovuyetsya svyatim v liku blagovirnogo Izyaslav II Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1097 1154 1146 1149 V 1147 roci viviv davnoukrayinsku cerkvu z pryamogo pidporyadkuvannya Konstantinopolyu Yurij Dovgorukij Velikij knyaz Kiyivskij 1090 1157 1149 1151 1149 roku koristuyuchis z mizhusobic mizh knyazyami pishov u pohid na pivden i razom z polovcyami bilya Pereyaslava na Dnipri rozbivshi vijska kiyivskogo knyazya Izyaslava II ovolodiv Kiyevom 1150 roku musiv jogo pokinuti Izyaslav II Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1097 1154 1151 1154 Znovu stav Velikim knyazem kiyivskim i praviv do smerti Rostislav I Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1108 1167 1154 1154 U 1149 1150 rokah pidtrimuvav brata Izyaslava u jogo borotbi z Yuriyem Dovgorukim za kiyivskij prestol U period jogo knyazyuvannya vidbuvsya ostatochnij rozpad Kiyivskoyi derzhavi na ryad okremih knyazivstv i utvoreno okreme yepiskopstvo u Smolensku Viv oboronni vijni proti polovciv v borotbi z yakimi vikoristovuvav chornih klobukiv torkiv ta inshi tyurkski plemena Mav titul Knyaz Smolenskij Izyaslav III Davidovich Velikij knyaz Kiyivskij 1161 1154 1155 Viv postijnu borotbu za kiyivskij prestol Yurij Dovgorukij Velikij knyaz Kiyivskij 1090 1157 1155 1157 Shob zakripitis na pivdni rozdavav svoyim sinam udilni knyazivstva Ne buv ulyublenim sered kiyan pid chas piru u kiyivskogo boyarina buv otruyenij Pislya smerti Yuriya povstali kiyani likviduvali vstanovlenu nim vladu Izyaslav III Davidovich Velikij knyaz Kiyivskij 1161 1157 1158 Viv postijnu borotbu za kiyivskij prestol Rostislav I Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1108 1167 1159 1167 Vitrimav kilkamisyachnu oblogu Izyaslavom Davidovichom u Bilgorodi Pislya zagibeli Izyaslava vid ruk torkiv pid Kiyevom ostatochno utverdivsya u na knyazivskomu prestoli i praviv do smerti Mav titul Knyaz Smolenskij Mstislav II Izyaslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1125 1170 1167 1170 Zaruchivshis pidtrimkoyu inshih knyaziv kiyan ta chornih klobukiv zumiv utverditis u Kiyevi pislya smerti Rostislava Mstislavicha hocha j ne buv starshim knyazem u rodi 1168 roku spilno z inshimi knyazyami rozgromiv polovecki kochovisha nad Orellyu i U berezni 1169 roku utik z Kiyiv pri nablizheni vijsk poslanih knyazem Andriyem Bogolyubskim Glib Yurijovich Knyaz Kiyivskij 1171 1170 1171 Postavlenij knyazhiti u Kiyevi sinom Andriya Bogolyubskogo Mstislavom Imovirno buv otruyenij kiyanami yak i jogo batko Volodimir Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1130 1171 1171 1171 1171 roku pislya smerti Gliba Yurijovicha buv poklikanij na Velike knyazyuvannya do Kiyeva Andrij Bogolyubskij zazhadav vid Volodimira pokinuti Kiyiv Volodimir pomer pislya mensh nizh troh misyaciv knyazhinnya ne dochekavshis nasilnickogo vignannya z Velikogo stolu Mav titul Knyaz Sluckij Mihajlo Yurijovich Velikij knyaz Kiyivskij 1145 1176 1171 1171 Buv yedinim Yurijovichem yakij u borotbi za Kiyiv 1169 roku pidtrimav Mstislava II proti suzdalskogo knyazya Andriya Bogolyubskogo Koli Andrij vtorgsya do Pivdennoyi Rusi vin rozirvav zv yazok z Mstislavom ta prisyagnuv na virnist svoyemu bratovi Za ce otrimav vid Andriya Bogolyubskogo nazad Torchesk Roman I Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1180 1171 1173 Andrij Bogolyubskij 1171 roku posadiv Romana na Kiyivske knyazivstvo ale cherez dva roki rozgnivanij vidmovoyu Romana vidati kiyivskih boyar zapodozrennih u vbivstvi knyazya Gliba Yurijovicha zmusiv jogo perejti z Kiyeva do Smolenska Mav titul Knyaz Smolenskij Vsevolod III Velike Gnizdo Velikij knyaz Kiyivskij 1154 1212 1173 1173 U 1173 roci za rozporyadzhennyam starshogo brata Mihajla Yurijovicha razom z Yaropolkom Rostislavovichem siv u Kiyevi i nezabarom buv polonenij smolenskimi Rostislavichami Vikuplenij z polonu Mihajlom Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1214 1173 1173 Tayemno v yihav v Kiyiv z bratami zahopiv v polon Vsevoloda Yurijovicha i sam stav velikim knyazem Vtik z mista u Bilgorodku pri nablezhenni druzhini Andriya Yurijovicha Yaroslav II Izyaslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1132 1180 1173 1174 U 1173 1174 rokah pri dopomozi Rostislavichiv korotkotrivalo sidiv na velikoknyazhomu prestoli u Kiyevi ale naklav veliku kontribuciyu na naselennya za sho buv vignanij zvidti Za jogo pravlinnya bulo zasnovane Lucke yepiskopstvo Mav titul Knyaz Turivskij Roman Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1180 1174 1176 Pislya smerti Andriya Bogolyubskogo Roman znovu siv u Kiyevi ale 1177 roku Svyatoslav Vsevolodovich znovu zmusiv jogo vidstupiti do Smolenska Mav titul Knyaz Smolenskij Svyatoslav III Vsevolodovich Velikij knyaz Kiyivskij 1116 1180 1176 1194 Vdalosya zagalmuvati rozpad Kiyivskoyi derzhavi i dobitis stabilizaciyi pid kinec XII stolittya Knyazyuvav do smerti u 1194 r v spivpravitelstvi z Ryurikom Rostislavichem Mav titul Knyaz Turivskij Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1214 1194 1201 Zajnyav Kiyiv po smerti Svyatoslava Vsevolodovicha buv vibitij vijskom zibranim Romanom Mstislavichem Ingvar Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1220 1201 1202 U 1201 1204 rokah tochilis borotba galicko volinskih knyaziv za Kiyivskij prestol Za pidtrimki knyazya Romana Velikogo Ingvar stav Velikim knyazem Kiyivskim vtrimuvav prestol z nevelikimi perervami Takim chinom Kiyiv buv pid zverhnistyu galickogo knyazya azh do smerti knyazya Romana 1205 roku Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1214 1203 1204 Zahopiv i zhorstoko rozgrabuvav Kiyiv u 1203 r Zgodom nasilno postrizhenij u chenci razom z druzhinoyu Annoyu i donkoyu Predslavoyu U 1205 roci pislya zagibeli Romana Velikogo pokinuv monastir i povernuvsya do politichnoyi diyalnosti Roman Velikij Dux Ruthenotum 1152 1205 1204 1204 Zasnovnik Galicko Volinskogo knyazivstva i patriarh tamteshnogo pravlyachogo rodu Vvazhavsya suchasnikami najmogutnishim z usih ruskih knyaziv kincya XII pochatku XIII stolittya Rostislav II Ryurikovich Velikij knyaz Kiyivskij 1172 1218 1204 1205 1204 roku posadzhenij na kiyivskij stil galicko volinskim knyazem Romanom Velikim zamist Rostislavovogo batka Ryurika postrizhenogo v chernectvo Pislya smerti Romana v 1205 roci usunenij z prestolu batkom sho vijshov iz monastirya Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1214 1205 1206 U 1205 roci pislya zagibeli Romana Velikogo pokinuv monastir i povernuvsya do politichnoyi diyalnosti Vtik u Ovruch pri pidhodi vijsk Vsevoloda Chermnogo Vsevolod Chermnij Velikij knyaz Kiyivskij 1215 1206 1207 U serpni 1206 roku za spriyannya Volodimira Igorovicha zabrav Kiyiv u Ryurika Rostislavicha Tiyeyi samoyi oseni Ryurik za pidtrimki svoyeyi ridni vignav zvidti Vsevoloda Svyatoslavicha Todi Olgovichi do klanu yakih nalezhav Vsevolod Svyatoslavich zibrali velike vijsko Ne chekayuchi na jogo prihid Ryurik vernuvsya do svogo domenu Ovrucha Ryurik Rostislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1214 1207 1210 U 1207 raptovo zibrav armiyu ta vibiv Vsevoloda Chermnogo z Kiyeva Vsevolod Chermnij Velikij knyaz Kiyivskij 1215 1210 1212 Voknyazhivsya u Kiyevi vignavshi Ryurika Pislya jogo smerti hotiv pozbaviti smolenskih knyaziv yihnih udiliv u Kiyivskij zemli ale jogo vignav Mstislav Udatnij Ingvar Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1220 1212 1212 1212 roku spilno z Mstislavom Starim hodiv na Kiyiv proti Vsevoloda Chermnogo i zdobuv jogo stavshi znovu na velikoknyazhij prestol Prote pislya bitvi pid Bilgorodom nepodalik Kiyeva koli knyazi ostatochno viboroli Kiyiv dobrovilno viddav stolicyu Mstislavu a sam pishov knyazhiti do Lucka Mstislav III Starij Velikij knyaz Kiyivskij 1156 1223 1212 1223 Buv odnim z organizatoriv naradi ruskih knyaziv u Kiyevi pered pershim pohodom proti mongoliv na dopomogu polovcyam Vin ocholiv u pohodi kiyivsku grupu vijsk Pislya porazki rusko poloveckih sil na richci Kalka Mstislav trivalij chas opiravsya mongolam u tabori Vin sklav zbroyu v obmin na obicyanku protivnika pomiluvati jogo voyakam zhittya ale buv obmanutij Kiyivskogo knyazya bulo stracheno razom iz jogo rodichami ta boyarami Mav titul Knyaz Smolenskij Volodimir Ryurikovich Velikij knyaz Kiyivskij 1187 1239 1223 1234 1223 roku ocholyuvav smolenskij polk u bitvi z mongolami na Kalci Pislya zagibeli v tij bitvi Mstislava Starogo Volodimir stav Kiyivskim knyazem Buv slabkim i neposlidovnim politikom za nogo Kiyiv desho zanepav Izyaslav IV Mstislavich Velikij knyaz Kiyivskij 1239 1235 1236 V 1233 roci razom z Danilom Galickim vidpravivsya voyuvati proti ugorciv ale na samomu pochatku pohodu vidstupivsya vid soyuznika i zamist togo shob dopomagati Danilu spustoshiv jogo zh volost U 1235 roci Volodimir i Danilo vistupili proti Izyaslava i polovciv ale u Torcheska buli rozbiti Danilo vtik a Volodimir potrapiv u polon Izyaslav siv u Kiyevi a soyuznik jogo Mihajlo Vsevolodovich v Galichi Yaroslav III Vsevolodovich Velikij knyaz Kiyivskij 1191 1246 1236 1238 U roki navali hana Batiya na suzdalsku zemlyu 1237 1238 Yaroslav Vsevolodovich jogo sin Oleksandr i molodshi brati Yaroslava oporu ne chinili tomu ne buli znisheni tataro mongolami 1243 roku yizdiv do Batiya yakij jogo zatverdiv Velikim knyazem usiyeyi Rusi vklyuchno z Kiyevom Prote Mihajlo Vsevolodovich sho knyazhiv todi u Kiyevi vidmovivsya vikonuvati nakazi mongolo tatar Mihajlo Vsevolodovich Velikij knyaz Kiyivskij 1179 1246 1238 1239 U 30 h rokah XIII stolittya viv borotbu z Danilom I Galickim Volodimirom IV i Yaroslavom III za Galich i Kiyiv U 1235 roci pri pidtrimci ugorskogo korolya Beli IV zahopiv Galich a v berezni 1238 roku na korotkij chas zajnyav kiyivskij prestol u Galichini zalishiv svogo sina Rostislava V 1239 za inshimi danimi v 1238 roci pid chas mongolskoyi navali viyihav do Ugorskogo korolivstva zgodom do Korolivstva Polskogo de namagavsya otrimati dopomogu zokrema vid Rimskogo Papi Inokentiya IV v borotbi z ordincyami V cej period volodinnya buli zahopleni i podileni mizh knyazyami Rostislav III Mstislavovich Velikij knyaz Kiyivskij 1189 1240 1239 1239 Pid chas mongolskogo pohodu na Chernigivske knyazivstvo pislya poyavi mongoliv na livomu berezi Dnipra navproti Kiyeva rannoyu vesnoyu 1240 Mihajlo Vsevolodovich Kiyivskij poyihav do Ugorskogo korolivstva pislya chogo Rostislav priyihav v Kiyiv iz Smolenska ale buv vignanij Danilom Galickim yakij posadiv v Kiyevi svogo namisnika Dmitra Mav titul Knyaz Smolenskij Danilo Galickij Velikij knyaz Kiyivskij 1201 1264 1239 1241 Nalezhav do starshoyi na Rusi gilki rodu Monomahovichiv dinastiyi Romanovichiv V 1239 roci zajnyav Kiyiv de ne bulo knyazya posadiv tam svogo namisnika voyevodu Dmitra Praviv chastinoyu zemel tepereshnoyi Bilorusi Koroli Rusi Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Danilo Galickij Ruthenorum Rex 1201 1264 1238 1264 Z 1240 roku Velikij Knyaz Kiyivskij Z 1254 roku koronovanij Papoyu yak yedinij i zakonnij Korol Rusi Praviv chastinoyu zemel tepereshnoyi Biloyi Rusi Vasilko Romanovich Rex Lodomeriae 1203 1269 1264 1269 Na choli volinskogo polku vzyav uchast v 1245 roci u Yaroslavskij bitvi v yakij bulo rozgromleno zagoni ugorskogo ta polskogo koroliv V 1248 roci zgidno litopisu Vasilko Romanovich vidbiv grabizhnickij nabig yatvyagiv nazdognavshi ta rozgromivshi yih pid Drogochinom Bulo znisheno 40 yatvyazkih knyaziv Temnik Burundaj v 1259 1260 rokah napav na Volin primusiv volinskogo knyazya Vasilka Romanovicha vzyati uchast u pohodah na Litvu 1258 Polshu 1259 Pislya smerti u 1264 roci Danila Romanovicha faktichno praviv usim Galicko Volinskim knyazivstvom Praviv takozh chastinoyu zemel Biloyi Rusi Shvarno Danilovich Korol Rusi 1230 1269 1264 1269 Shvarno buv prihilnikom ob yednannya sil Velikogo knyazivstva Litovskogo i dlya borotbi proti yatvyagiv i polskih feodaliv Dopomig velikomu knyazevi litovskomu Vojshelkovi Mindovgovichu v jogo borotbi proti opoziciyi V roki pravlinnya v Litvi Vojshelka Novogrudok buv rezidenciyeyu Shvarna Danilovicha yak submonarha i spadkoyemcya tronu Buv pravitelem usiyeyi Biloyi Rusi Lev I Danilovich Korol Rusi 1228 1301 1269 1301 1272 roku perenis stolicyu Ruskogo korolivstva do Lvova Pidtrimuvav zhvavi diplomatichni zv yazki z Bogemiyeyu Ugorshinoyu Litvoyu Tevtonskim ordenom Pislya smerti krakivskogo knyazya Boleslava V Sorom yazlivogo 1279 v soyuzi z cheskim korolem Vaclavom II namagavsya zdobuti Krakiv Pidtrimuyuchi v borotbi za krakivskij prestol Boleslava II Mazoveckogo sina sestri Predslavi viv trivalu vijnu z polskim knyazem Leshkom II Chornim Priyednav do Korolivstva Rusi chastinu Zakarpattya z Mukachevom Praviv chastinoyu zemel Biloyi Rusi Yurij I Lvovich Regis Rusie Princeps Ladimerie 1252 1308 1301 1308 Pislya smerti batka Leva I v ob yednav vsi zemli Galicko Volinskogo korolivstva zi stoliceyu u Volodimiri ta uspadkuvav vid nogo korolivskij titul Za volodaryuvannya Yuriya Korolivstvo Polske vidvoyuvalo u Ruskogo korolivstva Lyublinsku zemlyu u 1302 roci a Ugorshina chastinu Zakarpattya Prote v stani miru Galicko Volinska derzhava zaznala rozkvitu i ekonomichnogo dobrobutu Praviv chastinoyu zemel Biloyi Rusi Lev II Yurijovich Korol Rusi 1323 1308 1323 Namagayuchis ubezpechiti Volinsko Galicki zemli vid napadiv Zolotoyi Ordi Lev ta jogo brat Andrij pidtrimuvali soyuzni vzayemini z Tevtonskim ordenom i Korolivstvom Polskim V 1323 roci pid chas odnogo z vijskovih pohodiv Lev i Andrij Yurijovichi zaginuli Praviv chastinoyu zemel Biloyi Rusi Andrij Yurijovich Korol Rusi 1323 1308 1323 Razom z bratom Levom 1316 roku brali uchast u borotbi krakivskogo i pomorskogo knyaziv proti magdeburzkih markgrafiv Nalagodivshi tisni soyuznicki zv yazki z polskim korolem Vladislavom I Loketkom i Tevtonskim ordenom namagalisya poslabiti zalezhnist vid Zolotoyi Ordi Spriyali torgivli mizh galickimi i polskimi kupcyami Uspishno borolisya proti mongolo tatar zahishayuchi zahidnoslov yanski zemli vid yihnih nabigiv i z Litvoyu Praviv chastinoyu zemel Biloyi Rusi Yurij II Boleslav Dux Minoris Russiae 1310 1340 1325 1340 1325 roku z dopomogoyu litovskih i polskih vijsk zahopiv vladu v Galicko volinskomu knyazivstvi Namagayuchis protistoyati ekspansiyi Polshi ta Ugorshini pidtrimuvav soyuzni vidnosini z Tevtonskim ordenom Litvoyu Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Period pravlinnya Yuriya II stav postupovim zanepadom Ruskogo korolivstva Masove nevdovolennya narodu jogo politikoyu dalo pidstavu boyaram dlya aktivnoyi agitaciyi aktivnih nasilnickih dij 1340 roku boyari organizuvali proti Yuriya II Boleslava zmovu otruyili jogo u Volodimiri Praviv chastinoyu zemel Biloyi Rusi Knyazi Polocki X stolittya 1387 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Rogvolod bl 920 bl 978 bl 977 Izyaslavichi Polocki 989 1068 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Izyaslav Volodimirovich 978 chi 979 1001 989 1001 Vseslav Izyaslavovich 1003 1001 1003 Bryachislav Izyaslavovich bl 997 1044 1003 1044 Vseslav Bryachislavovich Vseslav Charodij bl 1029 1101 1044 14 kvitnya 1101 Izyaslavichi Turivski 1069 1071 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Mstislav Izyaslavovich 1069 1069 1069 Svyatopolk Izyaslavovich 8 listopada 1050 16 kvitnya 1113 1069 1071 Izyaslavichi Polocki 1071 1129 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Vseslav Bryachislavovich Vseslav Charodij bl 1029 14 kvitnya 1101 1071 14 kvitnya 1101 Rozpodil Polockogo knyazivstva mizh sinami Vseslava Bryachislavovicha Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Rogvolod Boris Vseslavovich do 1057 1128 1101 1128 David Vseslavovich mizh 1047 ta 1057 pislya 1129 1101 1127 David Vseslavovich yak nastupnik Rogvoloda Vseslavovicha mizh 1047 ta 1057 pislya 1129 1128 1129 Rogvolod Borisovich pislya 1171 1128 1129 Monomashichi 1129 1132 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Izyaslav Mstislavovich bl 1097 13 listopada 1154 1129 1132 20 lyutogo 1154 1132 1132 Izyaslavovichi Polocki 1132 1241 Vitebska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya 1144 1132 1144 Drucka liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Rogvolod Borisovich pislya 1171 1144 1151 Minska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Rostislav Glibovich 1165 1151 1159 Drucka liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Rogvolod Borisovich pislya 1171 1159 1162 Vitebska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Vseslav Vasilkovich bl 1186 1162 1167 Minska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Volodar Glibovich 1090 ti pislya 1167 1167 1167 Vitebska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Vseslav Vasilkovich bl 1186 1167 1175 pislya 1184 1180 1186 Minska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Volodimir bl 1216 1186 1216 1220 ti 1216 1222 Smolenska gilka Ryurikovichiv Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya pislya 1238 1222 1232 Vitebska liniya Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Bryachislav Vasilkovich pislya 1241 1232 pislya 1241 Litovski knyazi Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Tovtivil 1264 1250 ti 1263 Kostyantin Bezrukij pislya 1290 1263 1264 pislya 1270 1264 1264 Gerden 1267 1264 1267 pislya 1270 1267 poch 1270 ih Kostyantin Bezrukij pislya 1290 bl 1270 1280 bl 1290 Gediminovichi 1307 1387 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Voyin 1333 34 1336 1307 1336 Narimunt Gediminovich bl 1292 2 lyutogo 1348 1336 1342 Andrij Olgerdovich bl 1320 12 serpnya 1399 1342 1377 Skirgajlo bl 1354 1397 1377 1381 Andrij Olgerdovich bl 1320 12 serpnya 1399 1381 1387Knyazi Turovo Pinski 988 1207 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Svyatopolk Okayannij bl 979 1019 988 1015 Izyaslav Yaroslavovich 1025 3 zhovtnya 1078 1052 Yaropolk Izyaslavovich 1043 47 5 grudnya 1086 XI stolittya XI stolittya Bryachislav Svyatopolkovich 1118 1123 Vyacheslav Volodimirovich bl 1083 1154 1127 1142 Svyatoslav Vsevolodovich 27 lipnya 1194 1142 1142 Vyacheslav Volodimirovich bl 1083 1154 1143 1146 Yaroslav Izyaslavovich bl 1132 1180 1146 1146 Yurij Yaroslavich do 1112 bl 1168 1148 1150 Andrij Bogolyubskij bl 1111 29 chervnya 1174 1150 1151 Yurij Yaroslavich do 1112 bl 1168 1151 1154 Svyatoslav Vsevolodovich 27 lipnya 1194 1154 1154 Boris Yurijovich 1156 1157 Yurij Yaroslavich do 1112 bl 1168 1157 1167 Ivan Yurijovich 1207 1167 1190 Glib Yurijovich 1195 1190 1195 Ivan Yurijovich 1207 1195 1207Velike knyazivstvo Litovske Ruske i ZhemajtijskeVelike knyazivstvo Ruske avtonomne derzhavne utvorennya u skladi Litovsko Ruskoyi derzhavi Z veresnya 1432 roku do lita 1435 roku nezalezhne Veliki knyazi Litovski Dokladnishe Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Gedemin Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera 1275 1341 1316 1341 Velikij knyaz Litovskij i Ruskij knyaz Semigaliyi Yevnut Velikij knyaz Litovskij Ruskij i Zhemajtijskij 1300 1366 1341 1345 Velikij knyaz Litovskij Ruskij i Zhemajtijskij Olgerd Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera 1296 1377 1345 1377 Velikij knyaz Litovskij i Ruskij v spivpravlinni z bratom Kejstutom Yagajlo Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera 1350 1434 1377 1392 Velikij knyaz litovskij i ruskij korol Polshi z 1185 roku Vitovt Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera 1350 1430 1392 1430 Viv trivalu borotbu z tatarami namagayuchis vitisniti yih z ukrayinskogo Prichornomor ya V 1393 94 rr zajnyav Podillya i zumiv rozshiriti svoyi volodinnya do Chornomorskogo uzberezhzhya Buduvav na pivdennih kordonah svoyeyi derzhavi veliku sistemu ukriplen yaka skladalasya z fortec Dashiv Sokolec Karavul Bilgorod Kacyubiyiv Svidrigajlo Olgerdovich Velikij knyaz litovskij 1430 1432 Velikij knyaz Ruskij 1432 1438 1370 1452 1432 1440 1430 roku pidtrimanij biloruskimi ta ukrayinskimi magnatami j shlyahtoyu a takozh litovskimi velmozhami sho hotili pozbutisya zalezhnosti vid Polshi buv progoloshenij Velikim knyazem litovski Shob vidtyagnuti vid Svidrigajla ukrayinsku ta bilorusku shlyahtu Yagajlo i Sigizmund formalno zrivnyali v pravah pravoslavnih z katolikami Yakijs chas vin zberigav vladu na ukrayinskih i biloruskih zemlyah ale pislya 1435 roku volodiv tilki Volinnyu Shidnim Podillyam ta Kiyivskim knyazivstvom Sigizmund Kejstutovich Volodar ta Spadkoyemec Rusi 1424 1444 1432 1440 Volodar ta Spadkoyemec Rusi Teritoriyu Rusi u toj chas ne kontrolyuvav Kazimir Yagellonchik Volodar ta Spadkoyemec Rusi Velikij Knyaz Ruskij 1427 1492 1440 1492 Volodar ta Spadkoyemec Rusi Velikij Knyaz Ruskij Aleksandr I Yagellonchik Velikij Knyaz Ruskij 1461 1506 1492 1506 Pidtrimuvavsya ukrayinskimi magnatami Sigizmund I Starij Pan i didich Rusi 1467 1548 1506 1548 Zasnovnik kozactva Sigizmund II Avgust Velikij Knyaz Ruskij 1520 1572 1548 1572 Za nogo bula Lyublinska uniya Genrih Valua Velikij Knyaz Ruskij 1551 1589 1573 1574 Pershij Korol Rechi Pospolitoyi Stefan Batorij Velikij Knyaz Ruskij 1533 1586 1576 1586 Pershij faktichnij Korol Rechi Pospolitoyi Stavlennya ukrayinskogo narodu do nogo chudovo demonstruye citata z Istoriyi Rusiv Korol Batorij u vsomu stosovno do Ruskogo voyinstva i narodu buv takim patriotom yakim poshanovuvavsya u Rimlyan Imperator Tit sin Vespasianiv sebto drug i batko lyudstva Vin spravedlivistyu svoyeyu i lagidnistyu vseliv u vsi narodi Korolivstva svogo duh yednosti i braterskoyi zgodi Ne chutno bulo mizh nimi niyakih superechok ni pro porodi ni pro perevagi tim bilshe pro religiyi sho chasto umi narodni bentazhat Navit same Duhovenstvo sho maye nahil zvichajno do debativ ta privlasnennya sobi pravoti dumki podobilosya todi agncyam neporochnoyi zolotoyi dobi abo pastirstva Adamovogo i sho z nogo najdivovizhnishe to bula zgoda chista i oboh golovnih religij Rimskoyi ta Ruskoyi Koli vidluchavsya Yepiskop Rimskij to doruchav pastvu Yepiskopu Ruskomu koli zh navpaki vidluchavsya Yepiskop Ruskij to takozh doruchav Yeparhiyu svoyu v pravlinnya Rimskomu Yepiskopovi i vse bulo v posluhu i lyubovi pryamo Hristiyanskij Tim ne mensh za jogo nakazom buv strachenij Ivan Pidkova Sigizmund III Vaza Velikij Knyaz Ruskij 1566 1632 1587 1632 Za nogo vidbuvsya ryad nacionalno vizvolnih povstan Vladislav IV Vaza Velikij Knyaz Ruskij 1595 1648 1632 1648 Za nogo vidbuvsya ryad nacionalno vizvolnih povstan Yan II Kazimir Velikij Knyaz Ruskij 1609 1672 1648 1658 Za nogo vidbulasya Hmelnichchina U 1658 roci za Gadyackim dogovorom viddav svij titul Velikij Knyaz Ruskij Getmanu Ivanu Vigovskomu Ivan Vigovskij Getman Ukrayini Velikij knyaz Ruskij 1608 1664 1657 1659 Uklav z Richchyu Pospolitoyu Gadyacku ugodu 1658 roku Na yiyi pidstavi Ukrayina pid nazvoyu Velike knyazivstvo Ruske mala vhoditi do Rechi Pospolitoyi yak rivnopravnij chlen konfederaciyi z Koronoyu Polskoyu ta Velikim knyazivstvom Litovskim a jomu vid Korolya peredavavsya titul Velikij knyaz Ruskij Kontrolyuvav lishe chastinu teritoriyi Biloyi Rusi Mihal Koribut Vishneveckij Velikij knyaz Ruskij 1640 1673 1669 1673 Nominalnij Velikij Knyaz Ruskij Naspravdi kontrolyuvav lishe chastinu teritorij Rusi Ukrayini Yan Sobeskij Velikij knyaz Ruskij 1629 1696 1674 1696 Nominalnij Velikij Knyaz Ruskij Naspravdi kontrolyuvav lishe chastinu teritorij Rusi Ukrayini Pid jogo kerivnictvom vidbulasya legendarna Videnska Vidsich bitva pid chas yakoyi tisyachi ukrayinciv stali v oboroni Hristiyanstva Avgust II Fridrih Velikij knyaz Ruskij 1670 1733 1697 1733 Nominalnij Velikij Knyaz Ruskij Naspravdi kontrolyuvav lishe chastinu teritorij Rusi Ukrayini Avgust III Fridrih Velikij knyaz Ruskij 1696 1763 1733 1763 Nominalnij Velikij Knyaz Ruskij Naspravdi kontrolyuvav lishe chastinu teritorij Rusi Ukrayini Stanislav Avgust Ponyatovskij Velikij knyaz Ruskij 1732 1798 1764 1795 Nominalnij Velikij Knyaz Ruskij Naspravdi kontrolyuvav lishe chastinu teritorij Rusi Ukrayini Pislya troh podiliv Polshi ostatochno vtrativ teritoriyi Rusi Ukrayini Lideri Sichnevogo povstannya 1863 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Lyudvik Meroslavskij 17 sichnya 1814 22 listopada 1878 22 sichnya 1863 lyutij 1863 Marian Langevich 5 serpnya 1827 11 travnya 1887 11 bereznya 1863 18 bereznya 1863 Romuald Traugutt 16 sichnya 1826 5 serpnya 1864 lipen 1863 serpen 1863Golovi radi BNR 1918 1919 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Yan Sereda 1 travnya 1879 pislya 19 listopada 1943 9 bereznya 1918 14 travnya 1918 6 listopada 1883 1 kvitnya 1940 14 travnya 1918 13 grudnya 1919 1879 1928 13 grudnya 1919 8 bereznya 1928 Vasil Zaharka 1877 1943 1928 1943 Mikola Abramchik 1903 1970 1943 1970 1903 1989 1970 1982 Josip Sazhich 1917 2007 1982 1997 Ivonka Survila 1936 dosi 1997 dosiPrezident BCR 1943 1944 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Radoslav Ostrovskij 25 zhovtnya 1887 17 zhovtnya 1976 21 grudnya 1943 veresen 1944Golovi 1991 1996 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Stanislav Shushkevich 15 grudnya 1934 3 travnya 2022 9 veresnya 1991 26 sichnya 1994 V yacheslav Kuznyecov v o 1947 26 sichnya 1994 28 sichnya 1994 Mechislav Grib 29 veresnya 1936 28 sichnya 1994 9 sichnya 1996 Semen Shareckij i o 23 veresnya 1936 10 sichnya 1996 27 listopada 1996Prezident Respubliki Bilorus z 1994 Portret Im ya Data narodzhennya Data smerti Pochatok pravlinnya Zavershennya pravlinnya Oleksandr Lukashenko 30 serpnya 1954 20 lipnya 1994 5 listopada 2020 Svitlana Tihanovska 11 veresnya 1982 obrana na posadu ne vstupila Div takozhSpisok praviteliv Litvi Spisok praviteliv Polshi Spisok praviteliv RosiyiPrimitki