Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розорення Києва (12 березня 1169 року) — захоплення і розграбування Києва коаліцією з 11 князів, зібраною Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським та очоленою його сином Мстиславом Андрійовичем в ході династичного конфлікту за владу на Русі між Волинськими та Суздальськими Мономаховичами.
| Розорення Києва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пограбування Києва у 1169 році. Мініатюра з Радзивіллівського літопису | |||||||
| Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52361111102777969° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Київ | Коаліція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мстислав II Ізяславич | Андрій Боголюбський Ольговичі Ростиславичі | ||||||
Оборону Києва очолював київський та волинський князь Мстислав Ізяславович.
Передумови
Після загибелі київського князя Мстислава Великого, сина Володимира Мономаха, у 1132 році значно прискорюється процес розпаду Русі та боротьба за верховенство між різними нащадками Ярослава Мудрого.
Той, хто завойовував Київ, не тільки отримував титул «Великий князь Київський», але й міг претендувати на верховенство в династії Рюриковичів. Оскільки в Києві жив митрополит і були розташовані головні храми й монастирі, він лишався якщо не політичним, то незаперечним культурним і релігійним центром усієї Русі. Навіть із зменшенням свого впливу Київ з довколишніми землями залишався одним із найрозвиненіших і найгустозаселеніших центрів держави.
Після смерті Юрія Довгорукого місцеві бояри 1157 запросили на великокнязівський стіл до Києва представника чернігівських Ольговичів — Ізяслава Давидовича. Проте його князювання . 1161 під стінами Білгорода в бою з Мстиславом Ізяславичем Великий князь загинув. Після смерті Ізяслава Давидовича великокнязівський стіл посів Ростислав Мстиславич, який перед тим 32 роки княжив у Смоленську й був засновником смоленської династії князів. Великому князю вдається організувати декілька успішних походів проти кочівників. Так само великою є заслуга князя у втихомиренні на певний час міжкнязівських усобиць. Вдалося відновити престиж великокняжої влади та поширити свій вплив на значну частину земель Рюриковичів. Не менш важливим є й те, що досягти йому цього вдалося практично не вдаючись до сили зброї. В історію Старокиївської держави він увійшов як один з найбільш миролюбних її володарів[].
Проте, після загибелі Ростислава, княжі міжусобиці знову відновлюються. На київський престол, за своїм становищем родинного старшинства, могли претендувати Володимир Мстиславич, Святослав Всеволодич та Андрій Боголюбський. Однак київські бояри запросили на князівство Мстислава Ізяславича, князя Волинської землі. Йому належала слава переможця половецьких ханів, він активно допомагав своєму дядькові Ростиславу втримати за собою Київ і був по суті його співправителем. А тому, заручившись підтримкою Ярослава Галицького та мобілізувавши невелику дружину, Мстислав Ізяславич легко оволодів містом.
Чи не найбільшим досягненням Мстислава Ізяславича на великокнязівському столі стає успішна боротьба з половцями. 1168 київський князь очолює антиполовецьку виправу, в якій бере участь аж тринадцять удільних князів. Мстислав II зібрав чернігівських, волинських, київських, переяславських та інших князів, і ще 1152 розгромив половецькі кочовища над Ореллю та Снопородом і забрав багато полонених та худоби. Він зорганізував також охорону торгових караванів, що ходили шляхами Залозним, , Грецьким, де їх переймали половці. Літописець із захопленням описує ці походи: «Вложив Бог добру гадку в серце Мстиславу».
Одночасно, на східних землях Руси сформувався антикиївський союз володимиро-суздальських князів з половцями. Саме в цей час на Заліській землі починається формування нового етносу зі своїм окремим політичним та суспільним ладом. Яскравим його представником був онук Володимира Мономаха, син Юрія Довгорукого та половецької княжни Андрій Боголюбський (прізвище від місцевості Боголюбове). За твердженням Василя Ключевського — «справжній північний князь, істинний суздалець-заліщанин за своїми звичками і поняттями та за своїм політичним вихованням».
Після вокняження Мстислава проти нього на сході складається сильний союз Ростиславичів і Ольговичів, на чолі з Андрієм Боголюбським. Проти Київського князя наприкінці 1168 готові були виступити 12 князів удільних, а також їхні союзники половці.
1169 Андрій Боголюбський зібрав велике військо, до якої входили муромські, смоленські, полоцькі, чернігівські та дорогобузькі князі, та рушив походом на Київ. «Ціла хмара князів Руси посунула нищити Київ на славу його північного суперника», як описав цю подію Михайло Грушевський. Взяти місто штурмом не вдалося, але й сили Мстислава були малими, адже напередодні Київський князь відіслав дружину на допомогу своєму синові до Новгорода. Тепер же за порадою дружини, що була в Києві, великий князь втік з міста і пішов на Волинь збирати допомогу.
Перебіг облоги та штурму
Після тривалої облоги 12 березня 1169 року захисники міста здалися. За давньої традицією та за неписаними правилами Руси, кияни вважали, що новий князь прийшов правити столицею, тому вирішили покластися на милість переможців. «Милість» виявилася такою, що Київ два дні піддавався небаченому доти спустошенню, в результаті якого не було зроблено винятку ні для кого: ані для жінок, ані для дітей.
Як пише літопис: «І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в'язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали … Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота..» Було розграбовано майно та спалено житлові квартали, значну кількість церков та монастирів. Вперше за багатовікову історію так нещадно було розгромлено «матір міст Руси». Такого руйнування Київ ще не зазнавав навіть від половців.
Київський погром, на думку Лева Гумільова, свідчив про втрату серед населення східної Русі почуття етнічної та державної єдності з Руссю. 1169 р., захопивши Київ, Андрій віддав місто на триденне розграбування своїм ратникам. До цього моменту на Русі було прийнято поводитися подібним чином тільки з чужоземними містами. На руські міста ні за яких міжусобиць подібна практика ніколи не розповсюджувалася. Наказ Андрія Боголюбського показує, з точки зору Лева Гумільова, що для нього і його дружини (себто суздальців, чернігівчан та смолян) Київ був настільки ж чужим, як який-небудь німецький або польський замок.
Після цього Андрій Боголюбський посадив на Київський престол свого молодшого брата — князя Переяслава Гліба Юрійовича.
Подальший наступ на Русь
Андрій Боголюбський особисто не претендував на Київський престол, він не залишився правити в Києві після його завоювання. Російський історик Ключевський називав суздальського князя Андрія Боголюбського першим князем майбутніх московитів: «З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену».
1170 Боголюбський направив війська під керівництвом свого сина на другий форпост Руси — Новгород. Формальною причиною була суперечка за «двинське мито», яке отримував Новгород від фіно-угорських країн, і яке з 1169 двинці почали платити Суздалю. 22 лютого 1170 року об'єднана армія суздальців, муромців, полочан, переяславців та інших оточила місто. Проте Новгород вистояв. Тоді Андрій Боголюбський застосував економічну блокаду проти Новгорода, і через півроку новгородці попросили миру і князя на престол.
Тим часом Мстислав, зібравши війська на початку 1170 року, пішов на Київ. Гліб Юрійович, не маючи сил боронитися та підтримки місцевого населення, відійшов до Переяслава й послав до половців за допомогою, а його суперник увійшов до міста. Проте й перебування Мстислава в Києві виявилося коротким. У черговий раз, полишивши великокнязівський стіл та прямуючи на Волинь за новими військами, Мстислав захворів і помер. Його справу продовжили двоюрідні брати — князі Ростиславичі.
Намагаючись остаточно підпорядкувати собі Київ, Андрій Боголюбський послав туди величезне на той час військо (50 тис.). У ніч на 19 грудня 1173 під Вишгородом це військо було дощенту розгромлене під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем
1174 внаслідок внутрішніх усобиць змовники на чолі з боярином Петром Кучкою вбили в Суздалі Андрія, і на престол після кількох років боротьби зійшов брат останнього — Всеволод «Велике Гніздо». Всеволод скерував свої зусилля на внутрішні справи і не втручався у справи Києва.
Хоч зі смертю Андрія припинилися безпосередні втручання суздальських князів в українські справи, його наступник, Всеволод, увесь час інтригував серед князів і нацьковував їх одне на одного.[]
Наслідки
Після страшного погрому 1169 року Київ значно втратив своє значення як столиця Старокиївської Держави. Хоча боротьба за Київ тривала між князями аж до татарської кампанії 1240.
Протягом ста років з дня смерті Всеволода II 1146 у Києві було: 47 князювань, 24 князів з 7 ліній та 3 династій; з того числа один засідав 7 разів, 5 — по 3 рази, 8 — по два рази. Щодо тривалості панування були: одно — 13 років, одно — 6 років, два — по 5 років, 4 — по 4 роки, 3 — по 3 роки, 7 — по 2 роки і 36 — однорічних". Велике князівство стало номінальним титулом, позбавленим реальної сили. Оволодіваючи Києвом, князі домовлялися з іншими претендентами й поступалися на їх користь Київською землею, віддаючи їм одне місто за другим. Нарешті Київ опинився майже без земель.
Одночасно зі сходу насувалась нова загроза — Золота Орда. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич переконав князів Київської та Чернігівської земель виступити разом проти монголів — «татар». Юрій Всеволодович, великий князь Суздальський, в похід не виступив, виславши на допомогу руській раті свого племінника ростовського князя Василя Костянтиновича, який, проте, запізнився приєднатися до основних груп. А більшість князів зі своїм військом загинула під час битви на Калці.
Після цього як спадкоємиця Київської Держави на повний голос заявляє про себе Руське королівство (Галицько-Волинська Держава). І на переломі 1239—1240 років Київ вже є під владою Великого князя Київського Данила Романовича, однак місто не змогло відновитися навіть через сімдесят років. Як пише сучасний автор: «Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року».
Якийсь час київським князем був Михайло Всеволодович Чернігівський, пізніше забитий татарами за публічну непокору. Натомість Ярослав Всеволодович, князь далекої від Києва Володимиро-Суздальщини, був одним з перших князів Київської традиції, хто отримав ханського «ярлика», визнавши тим самим ординського державцю за сюзерена. 1243 він отримав з ханської ласки ярлик на Київське велике княжіння, але до Києва не поїхав і посадив там намісника-боярина. Справами далекої для нього Київщини він зовсім не переймався, і з цієї причини 1246 дістав собі іншого, зручнішого ярлика, цим разом на велике княжіння Володимирське. Того ж року він раптово помер (імовірно, був отруєний в Орді).
Див. також
Примітки
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 березня 2022.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 14 лютого 2009.
- Аристов, Вадим; Данилевский, И. (2017). (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- Н.Полонська-Василенко. Історія України.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 14 лютого 2009.
Джерела та література
- Костомаров Н. И. Андрей Боголюбский//Руская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей — Санкт-Петербург, 1872—1875
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20160304080820/http://pravyteli.us.org.ua/?section=zanepad Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Правителі України]
- Загострення боротьби за князівський стіл у Києві в 40-90-хх роках XII ст.[недоступне посилання з липня 2019]
- Олександр Палій Засновником Росії був… [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://exlibris.org.ua/nakonechny/r08.html [ 12 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Kiyiv Rozorennya Kiyeva 12 bereznya 1169 roku zahoplennya i rozgrabuvannya Kiyeva koaliciyeyu z 11 knyaziv zibranoyu Volodimiro Suzdalskim knyazem Andriyem Bogolyubskim ta ocholenoyu jogo sinom Mstislavom Andrijovichem v hodi dinastichnogo konfliktu za vladu na Rusi mizh Volinskimi ta Suzdalskimi Monomahovichami Rozorennya Kiyeva Pograbuvannya Kiyeva u 1169 roci Miniatyura z Radzivillivskogo litopisu Pograbuvannya Kiyeva u 1169 roci Miniatyura z Radzivillivskogo litopisu Koordinati 50 27 00 pn sh 30 31 24 sh d 50 4500000000277779577118054 pn sh 30 52361111102777969 sh d 50 4500000000277779577118054 30 52361111102777969 Data 12 bereznya 1169 Misce Kiyiv Kiyivska Rus Rezultat Peremoga koaliciyi Storoni Kiyiv Kiyivske knyazivstvo Volinske knyazivstvo Koaliciya Volodimiro Suzdalske knyazivstvo Chernigivske knyazivstvo Smolenske knyazivstvo Komanduvachi Mstislav II Izyaslavich Andrij Bogolyubskij Olgovichi Rostislavichi Oboronu Kiyeva ocholyuvav kiyivskij ta volinskij knyaz Mstislav Izyaslavovich PeredumoviAndrij Bogolyubskij Pislya zagibeli kiyivskogo knyazya Mstislava Velikogo sina Volodimira Monomaha u 1132 roci znachno priskoryuyetsya proces rozpadu Rusi ta borotba za verhovenstvo mizh riznimi nashadkami Yaroslava Mudrogo Toj hto zavojovuvav Kiyiv ne tilki otrimuvav titul Velikij knyaz Kiyivskij ale j mig pretenduvati na verhovenstvo v dinastiyi Ryurikovichiv Oskilki v Kiyevi zhiv mitropolit i buli roztashovani golovni hrami j monastiri vin lishavsya yaksho ne politichnim to nezaperechnim kulturnim i religijnim centrom usiyeyi Rusi Navit iz zmenshennyam svogo vplivu Kiyiv z dovkolishnimi zemlyami zalishavsya odnim iz najrozvinenishih i najgustozaselenishih centriv derzhavi Pislya smerti Yuriya Dovgorukogo miscevi boyari 1157 zaprosili na velikoknyazivskij stil do Kiyeva predstavnika chernigivskih Olgovichiv Izyaslava Davidovicha Prote jogo knyazyuvannya 1161 pid stinami Bilgoroda v boyu z Mstislavom Izyaslavichem Velikij knyaz zaginuv Pislya smerti Izyaslava Davidovicha velikoknyazivskij stil posiv Rostislav Mstislavich yakij pered tim 32 roki knyazhiv u Smolensku j buv zasnovnikom smolenskoyi dinastiyi knyaziv Velikomu knyazyu vdayetsya organizuvati dekilka uspishnih pohodiv proti kochivnikiv Tak samo velikoyu ye zasluga knyazya u vtihomirenni na pevnij chas mizhknyazivskih usobic Vdalosya vidnoviti prestizh velikoknyazhoyi vladi ta poshiriti svij vpliv na znachnu chastinu zemel Ryurikovichiv Ne mensh vazhlivim ye j te sho dosyagti jomu cogo vdalosya praktichno ne vdayuchis do sili zbroyi V istoriyu Starokiyivskoyi derzhavi vin uvijshov yak odin z najbilsh mirolyubnih yiyi volodariv dzherelo Prote pislya zagibeli Rostislava knyazhi mizhusobici znovu vidnovlyuyutsya Na kiyivskij prestol za svoyim stanovishem rodinnogo starshinstva mogli pretenduvati Volodimir Mstislavich Svyatoslav Vsevolodich ta Andrij Bogolyubskij Odnak kiyivski boyari zaprosili na knyazivstvo Mstislava Izyaslavicha knyazya Volinskoyi zemli Jomu nalezhala slava peremozhcya poloveckih haniv vin aktivno dopomagav svoyemu dyadkovi Rostislavu vtrimati za soboyu Kiyiv i buv po suti jogo spivpravitelem A tomu zaruchivshis pidtrimkoyu Yaroslava Galickogo ta mobilizuvavshi neveliku druzhinu Mstislav Izyaslavich legko ovolodiv mistom Chi ne najbilshim dosyagnennyam Mstislava Izyaslavicha na velikoknyazivskomu stoli staye uspishna borotba z polovcyami 1168 kiyivskij knyaz ocholyuye antipolovecku vipravu v yakij bere uchast azh trinadcyat udilnih knyaziv Mstislav II zibrav chernigivskih volinskih kiyivskih pereyaslavskih ta inshih knyaziv i she 1152 rozgromiv polovecki kochovisha nad Orellyu ta Snoporodom i zabrav bagato polonenih ta hudobi Vin zorganizuvav takozh ohoronu torgovih karavaniv sho hodili shlyahami Zaloznim Greckim de yih perejmali polovci Litopisec iz zahoplennyam opisuye ci pohodi Vlozhiv Bog dobru gadku v serce Mstislavu Odnochasno na shidnih zemlyah Rusi sformuvavsya antikiyivskij soyuz volodimiro suzdalskih knyaziv z polovcyami Same v cej chas na Zaliskij zemli pochinayetsya formuvannya novogo etnosu zi svoyim okremim politichnim ta suspilnim ladom Yaskravim jogo predstavnikom buv onuk Volodimira Monomaha sin Yuriya Dovgorukogo ta poloveckoyi knyazhni Andrij Bogolyubskij prizvishe vid miscevosti Bogolyubove Za tverdzhennyam Vasilya Klyuchevskogo spravzhnij pivnichnij knyaz istinnij suzdalec zalishanin za svoyimi zvichkami i ponyattyami ta za svoyim politichnim vihovannyam Pislya voknyazhennya Mstislava proti nogo na shodi skladayetsya silnij soyuz Rostislavichiv i Olgovichiv na choli z Andriyem Bogolyubskim Proti Kiyivskogo knyazya naprikinci 1168 gotovi buli vistupiti 12 knyaziv udilnih a takozh yihni soyuzniki polovci 1169 Andrij Bogolyubskij zibrav velike vijsko do yakoyi vhodili muromski smolenski polocki chernigivski ta dorogobuzki knyazi ta rushiv pohodom na Kiyiv Cila hmara knyaziv Rusi posunula nishiti Kiyiv na slavu jogo pivnichnogo supernika yak opisav cyu podiyu Mihajlo Grushevskij Vzyati misto shturmom ne vdalosya ale j sili Mstislava buli malimi adzhe naperedodni Kiyivskij knyaz vidislav druzhinu na dopomogu svoyemu sinovi do Novgoroda Teper zhe za poradoyu druzhini sho bula v Kiyevi velikij knyaz vtik z mista i pishov na Volin zbirati dopomogu Perebig oblogi ta shturmuPislya trivaloyi oblogi 12 bereznya 1169 roku zahisniki mista zdalisya Za davnoyi tradiciyeyu ta za nepisanimi pravilami Rusi kiyani vvazhali sho novij knyaz prijshov praviti stoliceyu tomu virishili poklastisya na milist peremozhciv Milist viyavilasya takoyu sho Kiyiv dva dni piddavavsya nebachenomu doti spustoshennyu v rezultati yakogo ne bulo zrobleno vinyatku ni dlya kogo ani dlya zhinok ani dlya ditej Yak pishe litopis I grabuvali voni dva dni ves gorod Podil i Goru i monastiri i Sofiyu i Desyatinnu Bogorodicyu I ne bulo pomiluvannya nikomu i nizvidki cerkvi gorili hristiyan vbivali a inshih v yazali druzhin veli v polon silomic rozluchayuchi z cholovikami yih diti ridali divlyachis na materiv svoyih I uzyali voni majna mnozhina i cerkvi ogolili vid ikon i knig i riz i dzvoni z cerkov poznimali Zapalenij buv navit monastir Pecherskij svyatij Bogorodici poganimi ale Bog molitvami svyatoyi Bogorodici oberig jogo vid takoyi bidi I buv u Kiyevi sered vsih lyudej stogin i tuga i skorbota Bulo rozgrabovano majno ta spaleno zhitlovi kvartali znachnu kilkist cerkov ta monastiriv Vpershe za bagatovikovu istoriyu tak neshadno bulo rozgromleno matir mist Rusi Takogo rujnuvannya Kiyiv she ne zaznavav navit vid polovciv Kiyivskij pogrom na dumku Leva Gumilova svidchiv pro vtratu sered naselennya shidnoyi Rusi pochuttya etnichnoyi ta derzhavnoyi yednosti z Russyu 1169 r zahopivshi Kiyiv Andrij viddav misto na tridenne rozgrabuvannya svoyim ratnikam Do cogo momentu na Rusi bulo prijnyato povoditisya podibnim chinom tilki z chuzhozemnimi mistami Na ruski mista ni za yakih mizhusobic podibna praktika nikoli ne rozpovsyudzhuvalasya Nakaz Andriya Bogolyubskogo pokazuye z tochki zoru Leva Gumilova sho dlya nogo i jogo druzhini sebto suzdalciv chernigivchan ta smolyan Kiyiv buv nastilki zh chuzhim yak yakij nebud nimeckij abo polskij zamok Pislya cogo Andrij Bogolyubskij posadiv na Kiyivskij prestol svogo molodshogo brata knyazya Pereyaslava Gliba Yurijovicha Podalshij nastup na RusAndrij Bogolyubskij osobisto ne pretenduvav na Kiyivskij prestol vin ne zalishivsya praviti v Kiyevi pislya jogo zavoyuvannya Rosijskij istorik Klyuchevskij nazivav suzdalskogo knyazya Andriya Bogolyubskogo pershim knyazem majbutnih moskovitiv Z Andriyem Bogolyubskim velikoros vpershe vijshov na istorichnu arenu 1170 Bogolyubskij napraviv vijska pid kerivnictvom svogo sina na drugij forpost Rusi Novgorod Formalnoyu prichinoyu bula superechka za dvinske mito yake otrimuvav Novgorod vid fino ugorskih krayin i yake z 1169 dvinci pochali platiti Suzdalyu 22 lyutogo 1170 roku ob yednana armiya suzdalciv muromciv polochan pereyaslavciv ta inshih otochila misto Prote Novgorod vistoyav Todi Andrij Bogolyubskij zastosuvav ekonomichnu blokadu proti Novgoroda i cherez pivroku novgorodci poprosili miru i knyazya na prestol Tim chasom Mstislav zibravshi vijska na pochatku 1170 roku pishov na Kiyiv Glib Yurijovich ne mayuchi sil boronitisya ta pidtrimki miscevogo naselennya vidijshov do Pereyaslava j poslav do polovciv za dopomogoyu a jogo supernik uvijshov do mista Prote j perebuvannya Mstislava v Kiyevi viyavilosya korotkim U chergovij raz polishivshi velikoknyazivskij stil ta pryamuyuchi na Volin za novimi vijskami Mstislav zahvoriv i pomer Jogo spravu prodovzhili dvoyuridni brati knyazi Rostislavichi Namagayuchis ostatochno pidporyadkuvati sobi Kiyiv Andrij Bogolyubskij poslav tudi velichezne na toj chas vijsko 50 tis U nich na 19 grudnya 1173 pid Vishgorodom ce vijsko bulo doshentu rozgromlene pid komanduvannyam Mstislava Rostislavicha ta luckogo knyazya Yaroslava Izyaslavicha yakij pislya peremogi stav velikim kiyivskim knyazem 1174 vnaslidok vnutrishnih usobic zmovniki na choli z boyarinom Petrom Kuchkoyu vbili v Suzdali Andriya i na prestol pislya kilkoh rokiv borotbi zijshov brat ostannogo Vsevolod Velike Gnizdo Vsevolod skeruvav svoyi zusillya na vnutrishni spravi i ne vtruchavsya u spravi Kiyeva Hoch zi smertyu Andriya pripinilisya bezposeredni vtruchannya suzdalskih knyaziv v ukrayinski spravi jogo nastupnik Vsevolod uves chas intriguvav sered knyaziv i nackovuvav yih odne na odnogo dzherelo NaslidkiPislya strashnogo pogromu 1169 roku Kiyiv znachno vtrativ svoye znachennya yak stolicya Starokiyivskoyi Derzhavi Hocha borotba za Kiyiv trivala mizh knyazyami azh do tatarskoyi kampaniyi 1240 Protyagom sta rokiv z dnya smerti Vsevoloda II 1146 u Kiyevi bulo 47 knyazyuvan 24 knyaziv z 7 linij ta 3 dinastij z togo chisla odin zasidav 7 raziv 5 po 3 razi 8 po dva razi Shodo trivalosti panuvannya buli odno 13 rokiv odno 6 rokiv dva po 5 rokiv 4 po 4 roki 3 po 3 roki 7 po 2 roki i 36 odnorichnih Velike knyazivstvo stalo nominalnim titulom pozbavlenim realnoyi sili Ovolodivayuchi Kiyevom knyazi domovlyalisya z inshimi pretendentami j postupalisya na yih korist Kiyivskoyu zemleyu viddayuchi yim odne misto za drugim Nareshti Kiyiv opinivsya majzhe bez zemel Odnochasno zi shodu nasuvalas nova zagroza Zolota Orda Pislya knyazhoyi naradi u Kiyevi galickij knyaz i zyat poloveckogo hana Kotyana Mstislav Mstislavich perekonav knyaziv Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi zemel vistupiti razom proti mongoliv tatar Yurij Vsevolodovich velikij knyaz Suzdalskij v pohid ne vistupiv vislavshi na dopomogu ruskij rati svogo pleminnika rostovskogo knyazya Vasilya Kostyantinovicha yakij prote zapiznivsya priyednatisya do osnovnih grup A bilshist knyaziv zi svoyim vijskom zaginula pid chas bitvi na Kalci Pislya cogo yak spadkoyemicya Kiyivskoyi Derzhavi na povnij golos zayavlyaye pro sebe Ruske korolivstvo Galicko Volinska Derzhava I na perelomi 1239 1240 rokiv Kiyiv vzhe ye pid vladoyu Velikogo knyazya Kiyivskogo Danila Romanovicha odnak misto ne zmoglo vidnovitisya navit cherez simdesyat rokiv Yak pishe suchasnij avtor Suzdalci tak duzhe zrujnuvali 1169 roku Kiyiv sho tatari ne mali vzhe sho rujnuvati 1240 roku Yakijs chas kiyivskim knyazem buv Mihajlo Vsevolodovich Chernigivskij piznishe zabitij tatarami za publichnu nepokoru Natomist Yaroslav Vsevolodovich knyaz dalekoyi vid Kiyeva Volodimiro Suzdalshini buv odnim z pershih knyaziv Kiyivskoyi tradiciyi hto otrimav hanskogo yarlika viznavshi tim samim ordinskogo derzhavcyu za syuzerena 1243 vin otrimav z hanskoyi laski yarlik na Kiyivske velike knyazhinnya ale do Kiyeva ne poyihav i posadiv tam namisnika boyarina Spravami dalekoyi dlya nogo Kiyivshini vin zovsim ne perejmavsya i z ciyeyi prichini 1246 distav sobi inshogo zruchnishogo yarlika cim razom na velike knyazhinnya Volodimirske Togo zh roku vin raptovo pomer imovirno buv otruyenij v Ordi Div takozhKativnya v Lebedini Baturinska tragediya Karalna ekspediciya moskovskih vijsk v Ukrayinu 1709 Kodnyanska rozprava Shturm Kiyeva 1918 Buchanska rizaninaPrimitki litopys org ua Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 bereznya 2022 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Arhiv originalu za 12 lipnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2009 Aristov Vadim Danilevskij I 2017 ros Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Yurij Micik Bitva pid Orsheyu 1514 roku nedostupne posilannya N Polonska Vasilenko Istoriya Ukrayini Arhiv originalu za 14 lyutogo 2010 Procitovano 14 lyutogo 2009 Dzherela ta literaturaKostomarov N I Andrej Bogolyubskij Ruskaya istoriya v zhizneopisaniyah eyo glavnejshih deyatelej Sankt Peterburg 1872 1875Posilannya https web archive org web 20160304080820 http pravyteli us org ua section zanepad Arhivovano4 bereznya 2016 u Wayback Machine Praviteli Ukrayini Zagostrennya borotbi za knyazivskij stil u Kiyevi v 40 90 hh rokah XII st nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksandr Palij Zasnovnikom Rosiyi buv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http exlibris org ua nakonechny r08 html 12 lipnya 2009 u Wayback Machine