Би́тва на Ніжа́тиній ни́ві (битва на Нежа́тиній ни́ві) — битва, що відбулася 3 жовтня 1078 року на полі Ніжатина нива між військами руських князів великого князя київського Ізяслава Ярославича, його сина, (вишгородського князя) Ярополка Ізяславича, та чернігівського князя Всеволода Ярославича, його сина, смоленського князя Володимира Мономаха з одного боку, і Олега Святославича і Бориса В'ячеславича у союзі з половецьким військом і (тмутороканським князем) Романом Святославичем — з іншого.
Битва на Ніжатиній ниві | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Руські міжусобиці / Русько-половецькі війни | |||||||
Загибель київського князя Ізяслава у бою. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Київська Русь | Князі-ізгої Половці Чернігівці | ||||||
Командувачі | |||||||
Ізяслав Ярославич Всеволод Ярославич Ярополк Ізяславич Володимир Мономах | Олег Святославич Борис В'ячеславич | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
Ізяслав Ярославич † невідомо | Борис В'ячеславич † невідомо |
Напередодні битви військо Ізяслава і Всеволода штурмувало Чернігів, мешканці якого підтримали Олега, й здобули окольне місто. Після цього обидві сили зійшлися у відкритому бою, який завершився перемогою Ярославичів. У ході битви загинули князі Ізяслав та Борис.
Передумови
Князі Олег Святославич і Борис В'ячеславич вважали себе обділеними старшими Ярославичами: перший претендував на Чернігів, другий — на Смоленськ. Боротьба спалахнула навколо Чернігова, вотчини Олега Святославича, яка на час конфлікту належала його дядькові — Всеволоду Ярославичу. Підтримувані тмутороканським князем Романом Святославичем, Олег і Борис уклали союз із половцями і рушили на Русь. Чернігівський князь Всеволод виступив проти них, але 25 серпня 1078 року зазнав нищівної поразки в битві на Сожиці. Після перемоги князів-ізгоїв чернігівці прийняли сторону Олега, а битий Всеволод поспішив до Києва, де закликав свого брата Ізяслава Ярославича допомогти у війні.
Іпатський літопис | Переклад | |
---|---|---|
Всеволодъ же приде къ брату своему . Изѧслѧву Къıеву . и цѣловавшас̑ . сѣдоста . Всеволодъ же исповѣда ему . все бъıвшеѥ . ї реч̑ ему Изѧславъ брате не тужи . видиши бо колко сѧ мнѣ сключи зла . первое бо не выгнаша ли мене . и имѣнье мое разграбиша . и паки кую вину створилъ есмь . не изгнаста ли въı мене брата своӕ . и не блудих̑ ли по чюжимъ землѧмъ . имѣньӕ лишенъ бъıхъ . не створи зла ничто же . ї нынѣ брат̑ не туживѣ . аще будеть на причастъе в Роускои землѣ . то ѡбѣма . аще лишена . будевѣ то ѡбѣма . ӕзъ сложу главу свою за тѧ . и се рекъ втишѣ Всеволода . и повел̑ збирати воӕ . ѿ мала до велика . | Всеволод же прийшов до брата свого Ізяслава в Київ, і, поцілувавшись, сіли вони обоє, і розповів йому Всеволод усе, що сталося. І сказав йому Ізяслав: «Брате, не тужи. Ти ж бачиш, скільки мені приключилося лиха? Спершу бо чи не вигнали мене і майно моє [чи не] розграбували? А яку потім я вину вчинив? А чи не вигнали ви мене, оба брати мої? І чи не блукав я по чужих землях і майна [не] був позбавлений, хоч не зробив я ніякого ж зла? І нині, брате, не тужімо. Якщо буде нам частка в Руській землі — то обом, якщо позбавлені будемо — то обидва. Я зложу голову свою за тебе». І, це сказавши, утішив він Всеволода, і повелів збирати воїв од малого до великого. |
Хід
У вересні 1078 року Ізяслав Ярославич з сином Ярополоком, і Всеволод Ярославич із сином Володимиром Мономахом підійшли до Чернігова. Їхні війська складалися з київських, переяславських, волинських і смоленських полків. За відсутності Олега й Бориса чернігівці відмовилися здаватися і зачинилися у місті. Тоді Ярославичі розпочали штурм Чернігова, під час якого Володимир Мономах здобув Східні міські ворота. Коли нападники захопили і випалили посад, чернігівці втекли до дитинця.
Іпатський літопис | Переклад | |
---|---|---|
и поиде Изѧславъ сь Ӕрополкомь сн҃омь своимь . и Всеволодъ с Володимером̑ сн҃мь своимь . и поидоша к Чернигову . и Черниговцѣ затворишас̑ оу градѣ . Ѡлегъ же и Борисъ бѧшета в Черниговѣ . Чернѣговцемь же не ѡтворѧщимсѧ . приступиша ко граду . Володимеръ же приступи къ вратом̑ въсточнъıмъ . ѿ Стръжене . ı ѡтѧ врата . ї взѧша градъ . ѡколнии . ї пожгоша ѡгнемь . людемъ въıбѣгшимъ во дн҃ешнии город̑ . | І рушив Ізяслав з Ярополком, сином своїм, а Всеволод із Володимиром, сином своїм, і пішли вони до Чернігова. А чернігівці заперлися в городі. Олега ж і Бориса не було в Чернігові. Оскільки ж чернігівці не одчинилися, [війська] пішли приступом до города, і Володимир підійшов до Східних воріт од [річки] Стрижені і захопив ворота. І взяли вони окольний город, і спалили вогнем, а люди втекли у внутрішній город. |
На допомогу обложеним чернігівцям виступили Олег із Борисом. Довідавшись про це, Ізяслав і Всеволод Ярославичі удвох полишили Чернігів й рушили перехопити противників. Ярославичі мали чисельну перевагу над князями-ізгоями, тому Олег хотів розпочати із переговори, надіславши послів. Проте Борис відмовився від перемовин і прагнув бою. 3 жовтня 1078 року обидва війська зійшлися в місцевості Ніжатна Нива, де відбулася кривава битва. На початку бою загинув князь-ізгой Борис В'ячеславич. Київський князь Ізяслав Ярославич, що бився пішим, дістав смертельного удару в плече від ворожого вершника. Незважаючи на це битва тривала; урешті-решт руські війська зломили невелику дружину Олега і половців. Сам Олег ледве врятувався втечею і подався до брата Романа в Тмуторокань. Чернігівці, дізнавшись про перемогу Ярославичів, здали місто.
Іпатський літопис | Переклад | |
---|---|---|
Їзѧслав же и Всеволодъ . слъıшаста ӕко иде Ѡлегъ и Борисъ противу . Ізѧслав же и Всеволодъ оурѧнивсѧ поидоста ѿ града противу Ѡлговѣ . ї реч̑ Ѡлегъ к Борисовѣ . не ходиви противоу . не можевѣ стати противу чотъıрем̑ кн҃земь . но пошливѣ с молбою къ строема своїма . ї реч̑ ему Борисъ . тъı зри готова . ӕзъ имъ противен̑ всимъ . и похваливсѧ велми . не вѣды ӕко Бъ҃ гордъıмъ противитсѧ . смѣренъıм же блгд̑ть даеть . ї да не похвалитсѧ силнъı силою своею . и поидоста протївоу . ї бъıвшимъ им̑ на мѣсьтѣ на Нѣжатини нивѣ и совокупившимъсѧ ѡбоимъ . бъıс̑ сѣча зла . и пѣрвое оубıша Бориса сн҃а Вѧчеславлѧ. похвалившас̑ велми. Изѧславу стоӕщю в пѣсцѣхъ . оунезапу приѣхавъ ѡди . оудари копьемь за плеча . и тако оубьенъ бъıс̑ . Изѧславь сн҃ъ Ӕрославль . предолженѣж̑ бъıвшѣ сѣчѣ . побѣже Ѡлегъ в малѣ дружинı . едва втече . и бѣжа Тмютороканю . оубьенъ бъıс̑ кн҃зь Изѧславъ . мц҃ѧ ѡктѧб̑ въ . г҃ . дн҃ь . | Ізяслав тим часом і Всеволод почули, що проти [них] іде Олег і Борис. Отож Ізяслав і Всеволод, упередивши, пішли удвох од города насупроти Олегові. І сказав Олег Борисові: «Не ходімо супроти [них]. Не можемо ми двоє стати проти чотирьох князів. Пошлім-но з просьбою до обох стриїв своїх». І сказав йому Борис: «Ти дивись, я готов. Я їм противник усім». І, нахвалившись вельми, не знав він, що «бог гордим противиться, а смиренним благодать дає» і «хай не хвалиться сильний силою своєю». І пішли [війська одне одному] насупроти. І коли були вони на містині коло села [Гуричева] на Нежатиній ниві і зійшлися обидва, то сталася січа люта. І спершу вбили Бориса, сина Вячеславового, що нахвалився вельми. А Ізяслав стояв у піших рядах, [і] один [воїн], зненацька під’їхавши, ударив його списом у плечі, і так убитий був Ізяслав, син Ярославів. Січа ж продовжувалася, [і] побіг Олег з невеликою дружиною, і ледве втік. І подався він до Тмутороканя. Убитий був князь Ізяслав місяця жовтня у третій день. |
Наслідки
Після битви тіло Ізяслава Ярославича відправили до Києва, де урочисто поховали у Десятинній церкві. Всеволод Ярославич зайняв місце убитого брата — великокняжий престол у Києві, а Чернігів з князівством віддав своєму синові Володимиру. Олег Святославич перебував у Тмуторокані до 1079 року, але після смерті брата Романа, тмутороканського князя був арештований й засланий до Візнатії. 1094 року він повернувся на Русь й знову очолив боротьбу за Чернігівську землю.
Примітки
- Котляр М.Ф. Нежатина нива, битва 1078... С. 356.
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 191—192. — л.74об.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 122.
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 192. — л.74об.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 122.
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 192-193. — л.74об-75.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 122-123.
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
- Котляр М.Ф. Нежатина нива, битва 1078 [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 356. — .
- Мандзяк В. Битви української середньовічної та ранньомодерної історії. — Львів: Літопис, 2011. — С. 228.
Посилання
- Русько-половецькі війни [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva na Nizha tinij ni vi bitva na Nezha tinij ni vi bitva sho vidbulasya 3 zhovtnya 1078 roku na poli Nizhatina niva mizh vijskami ruskih knyaziv velikogo knyazya kiyivskogo Izyaslava Yaroslavicha jogo sina vishgorodskogo knyazya Yaropolka Izyaslavicha ta chernigivskogo knyazya Vsevoloda Yaroslavicha jogo sina smolenskogo knyazya Volodimira Monomaha z odnogo boku i Olega Svyatoslavicha i Borisa V yacheslavicha u soyuzi z poloveckim vijskom i tmutorokanskim knyazem Romanom Svyatoslavichem z inshogo Bitva na Nizhatinij nivi Ruski mizhusobici Rusko polovecki vijni Zagibel kiyivskogo knyazya Izyaslava u boyu Zagibel kiyivskogo knyazya Izyaslava u boyu Data 3 zhovtnya 1078 Misce Nizhatina niva kolo Chernigova abo Nizhina Rezultat Peremoga rusiv Storoni Kiyivska Rus Knyazi izgoyi Polovci Chernigivci Komanduvachi Izyaslav Yaroslavich Vsevolod Yaroslavich Yaropolk Izyaslavich Volodimir Monomah Oleg Svyatoslavich Boris V yacheslavich Vijskovi sili nevidomo nevidomo Vtrati Izyaslav Yaroslavich nevidomo Boris V yacheslavich nevidomo Naperedodni bitvi vijsko Izyaslava i Vsevoloda shturmuvalo Chernigiv meshkanci yakogo pidtrimali Olega j zdobuli okolne misto Pislya cogo obidvi sili zijshlisya u vidkritomu boyu yakij zavershivsya peremogoyu Yaroslavichiv U hodi bitvi zaginuli knyazi Izyaslav ta Boris PeredumoviBitva na Nizhatinij nivi Radzivillivskij litopis Knyazi Oleg Svyatoslavich i Boris V yacheslavich vvazhali sebe obdilenimi starshimi Yaroslavichami pershij pretenduvav na Chernigiv drugij na Smolensk Borotba spalahnula navkolo Chernigova votchini Olega Svyatoslavicha yaka na chas konfliktu nalezhala jogo dyadkovi Vsevolodu Yaroslavichu Pidtrimuvani tmutorokanskim knyazem Romanom Svyatoslavichem Oleg i Boris uklali soyuz iz polovcyami i rushili na Rus Chernigivskij knyaz Vsevolod vistupiv proti nih ale 25 serpnya 1078 roku zaznav nishivnoyi porazki v bitvi na Sozhici Pislya peremogi knyaziv izgoyiv chernigivci prijnyali storonu Olega a bitij Vsevolod pospishiv do Kiyeva de zaklikav svogo brata Izyaslava Yaroslavicha dopomogti u vijni Ipatskij litopis Pereklad Vsevolod zhe pride k bratu svoemu Izѧslѧvu Kievu i cѣlovavshas sѣdosta Vsevolod zhe ispovѣda emu vse bivsheѥ yi rech emu Izѧslav brate ne tuzhi vidishi bo kolko sѧ mnѣ sklyuchi zla pervoe bo ne vygnasha li mene i imѣne moe razgrabisha i paki kuyu vinu stvoril esm ne izgnasta li vi mene brata svoӕ i ne bludih li po chyuzhim zemlѧm imѣnӕ lishen bih ne stvori zla nichto zhe yi nynѣ brat ne tuzhivѣ ashe budet na prichaste v Rouskoi zemlѣ to ѡbѣma ashe lishena budevѣ to ѡbѣma ӕz slozhu glavu svoyu za tѧ i se rek vtishѣ Vsevoloda i povel zbirati voӕ ѿ mala do velika Vsevolod zhe prijshov do brata svogo Izyaslava v Kiyiv i pociluvavshis sili voni oboye i rozpoviv jomu Vsevolod use sho stalosya I skazav jomu Izyaslav Brate ne tuzhi Ti zh bachish skilki meni priklyuchilosya liha Spershu bo chi ne vignali mene i majno moye chi ne rozgrabuvali A yaku potim ya vinu vchiniv A chi ne vignali vi mene oba brati moyi I chi ne blukav ya po chuzhih zemlyah i majna ne buv pozbavlenij hoch ne zrobiv ya niyakogo zh zla I nini brate ne tuzhimo Yaksho bude nam chastka v Ruskij zemli to obom yaksho pozbavleni budemo to obidva Ya zlozhu golovu svoyu za tebe I ce skazavshi utishiv vin Vsevoloda i poveliv zbirati voyiv od malogo do velikogo HidU veresni 1078 roku Izyaslav Yaroslavich z sinom Yaropolokom i Vsevolod Yaroslavich iz sinom Volodimirom Monomahom pidijshli do Chernigova Yihni vijska skladalisya z kiyivskih pereyaslavskih volinskih i smolenskih polkiv Za vidsutnosti Olega j Borisa chernigivci vidmovilisya zdavatisya i zachinilisya u misti Todi Yaroslavichi rozpochali shturm Chernigova pid chas yakogo Volodimir Monomah zdobuv Shidni miski vorota Koli napadniki zahopili i vipalili posad chernigivci vtekli do ditincya Ipatskij litopis Pereklad i poide Izѧslav s Ӕropolkom sn om svoim i Vsevolod s Volodimerom sn m svoim i poidosha k Chernigovu i Chernigovcѣ zatvorishas ou gradѣ Ѡleg zhe i Boris bѧsheta v Chernigovѣ Chernѣgovcem zhe ne ѡtvorѧshimsѧ pristupisha ko gradu Volodimer zhe pristupi k vratom vstochnim ѿ Strzhene i ѡtѧ vrata yi vzѧsha grad ѡkolnii yi pozhgosha ѡgnem lyudem vibѣgshim vo dn eshnii gorod I rushiv Izyaslav z Yaropolkom sinom svoyim a Vsevolod iz Volodimirom sinom svoyim i pishli voni do Chernigova A chernigivci zaperlisya v gorodi Olega zh i Borisa ne bulo v Chernigovi Oskilki zh chernigivci ne odchinilisya vijska pishli pristupom do goroda i Volodimir pidijshov do Shidnih vorit od richki Strizheni i zahopiv vorota I vzyali voni okolnij gorod i spalili vognem a lyudi vtekli u vnutrishnij gorod Na dopomogu oblozhenim chernigivcyam vistupili Oleg iz Borisom Dovidavshis pro ce Izyaslav i Vsevolod Yaroslavichi udvoh polishili Chernigiv j rushili perehopiti protivnikiv Yaroslavichi mali chiselnu perevagu nad knyazyami izgoyami tomu Oleg hotiv rozpochati iz peregovori nadislavshi posliv Prote Boris vidmovivsya vid peremovin i pragnuv boyu 3 zhovtnya 1078 roku obidva vijska zijshlisya v miscevosti Nizhatna Niva de vidbulasya krivava bitva Na pochatku boyu zaginuv knyaz izgoj Boris V yacheslavich Kiyivskij knyaz Izyaslav Yaroslavich sho bivsya pishim distav smertelnogo udaru v pleche vid vorozhogo vershnika Nezvazhayuchi na ce bitva trivala ureshti resht ruski vijska zlomili neveliku druzhinu Olega i polovciv Sam Oleg ledve vryatuvavsya vtecheyu i podavsya do brata Romana v Tmutorokan Chernigivci diznavshis pro peremogu Yaroslavichiv zdali misto Ipatskij litopis Pereklad Yizѧslav zhe i Vsevolod slishasta ӕko ide Ѡleg i Boris protivu Izѧslav zhe i Vsevolod ourѧnivsѧ poidosta ѿ grada protivu Ѡlgovѣ yi rech Ѡleg k Borisovѣ ne hodivi protivou ne mozhevѣ stati protivu chotirem kn zem no poshlivѣ s molboyu k stroema svoyima yi rech emu Boris ti zri gotova ӕz im protiven vsim i pohvalivsѧ velmi ne vѣdy ӕko B gordim protivitsѧ smѣrenim zhe blgd t daet yi da ne pohvalitsѧ silni siloyu svoeyu i poidosta protyivou yi bivshim im na mѣstѣ na Nѣzhatini nivѣ i sovokupivshimsѧ ѡboim bis sѣcha zla i pѣrvoe oubisha Borisa sn a Vѧcheslavlѧ pohvalivshas velmi Izѧslavu stoӕshyu v pѣscѣh ounezapu priѣhav ѡdi oudari kopem za plecha i tako ouben bis Izѧslav sn Ӕroslavl predolzhenѣzh bivshѣ sѣchѣ pobѣzhe Ѡleg v malѣ druzhini edva vteche i bѣzha Tmyutorokanyu ouben bis kn z Izѧslav mc ѧ ѡktѧb v g dn Izyaslav tim chasom i Vsevolod pochuli sho proti nih ide Oleg i Boris Otozh Izyaslav i Vsevolod uperedivshi pishli udvoh od goroda nasuproti Olegovi I skazav Oleg Borisovi Ne hodimo suproti nih Ne mozhemo mi dvoye stati proti chotiroh knyaziv Poshlim no z prosboyu do oboh striyiv svoyih I skazav jomu Boris Ti divis ya gotov Ya yim protivnik usim I nahvalivshis velmi ne znav vin sho bog gordim protivitsya a smirennim blagodat daye i haj ne hvalitsya silnij siloyu svoyeyu I pishli vijska odne odnomu nasuproti I koli buli voni na mistini kolo sela Guricheva na Nezhatinij nivi i zijshlisya obidva to stalasya sicha lyuta I spershu vbili Borisa sina Vyacheslavovogo sho nahvalivsya velmi A Izyaslav stoyav u pishih ryadah i odin voyin znenacka pid yihavshi udariv jogo spisom u plechi i tak ubitij buv Izyaslav sin Yaroslaviv Sicha zh prodovzhuvalasya i pobig Oleg z nevelikoyu druzhinoyu i ledve vtik I podavsya vin do Tmutorokanya Ubitij buv knyaz Izyaslav misyacya zhovtnya u tretij den NaslidkiPislya bitvi tilo Izyaslava Yaroslavicha vidpravili do Kiyeva de urochisto pohovali u Desyatinnij cerkvi Vsevolod Yaroslavich zajnyav misce ubitogo brata velikoknyazhij prestol u Kiyevi a Chernigiv z knyazivstvom viddav svoyemu sinovi Volodimiru Oleg Svyatoslavich perebuvav u Tmutorokani do 1079 roku ale pislya smerti brata Romana tmutorokanskogo knyazya buv areshtovanij j zaslanij do Viznatiyi 1094 roku vin povernuvsya na Rus j znovu ocholiv borotbu za Chernigivsku zemlyu PrimitkiKot lyar M F Nezhatina niva bitva 1078 S 356 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 191 192 l 74ob Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 S 122 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 192 l 74ob Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 S 122 PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 192 193 l 74ob 75 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 S 122 123 DzherelaPolnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 Ipatevskaya letopis 16 travnya 2021 u Wayback Machine 2 e izdanie Sankt Peterburg Arheograficheskaya komissiya 1908 Litopis ruskij 12 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 ISBN 5 308 00052 2 Kot lyar M F Nezhatina niva bitva 1078 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 356 ISBN 978 966 00 1061 1 Mandzyak V Bitvi ukrayinskoyi serednovichnoyi ta rannomodernoyi istoriyi Lviv Litopis 2011 S 228 PosilannyaRusko polovecki vijni 10 sichnya 2017 u Wayback Machine