Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Явнут лит Jaunutis 1304 1306 після 1366 великий князь литовський 1341 1345 князь іжеславський 1347 після 1366 Представни

Євнут

Євнут

Явнут (лит. Jaunutis; 1304/1306 — після 1366) — великий князь литовський (1341—1345), князь іжеславський (1347 — після 1366). Представник династії Гедиміновичів, родоначальник дому Явнутовичів. Наймолодший син литовського князя Гедиміна від першої дружини. Мав від нього в уділ Вільно з містами Ошмяною, Вількомиром та Браславом. За батьківським заповітом отримав великокнязівський престол. Скинений за змовою молодших зведених братів — Ольгерда і Кейстута (1345). Втік у Псков, потім перебував у Новгороді та Москві, де прийняв хрещення під іменем Івана (1346). Не бажаючи служити ворогам Литви, погодився на Іжеславське князівство. В угоді з польським королем Казимиром III виступає як старший попереду Кейстута (1352), але помітної політичної ролі не відігравав. Також — Євнут, Євнутій.

Явнут
Великий князь Литовський
1341 — 1345
Попередник: Гедимін
Наступник: Ольгерд
Князь іжеславський
1347 — після 1366
Наступник: Михайло Євнутович
 
Народження: 1300
Смерть: 1366
Країна: Велике князівство Литовське[1]
Рід: Гедиміновичі
Батько: Гедимін
Мати: Євна Полоцька
Діти: Михайло Євнутович і Семен Євнутович

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Явнутіс (лит. Jaunutis, «наймолодший») — литовське язичницьке ім'я.
  • Явнут (бісл. Яўнут, пол. Jawnuta) — староукраїнський варіант литовського імені.
  • Євнутій (ст.-укр. Єоунутий) — руський варіант імені. Згадується у литовсько-польському договорі (1352).
  • Євнут — скорочений варіант.
  • Євнут Гедимінович — по-батькові.
  • Іван — хрещене ім'я, прийняте в Москві 1346 року.

Біографія

Народження Явнута відносять до 1304—1306 років. Ймовірно він був наймолодшим сином першої дружини Гедиміна, на що вказує його ім'я («Явнутіс» — «наймолодший»).

Після смерті Гедиміна у 1341 році отримав в князювання Вільно з новколишніми землями. Деякі історики бачать у вокняжінні Євнута доказ литовського звичаю передачі батьківського столу молодшому синові і вважають Євнута великим князем. Однак відсутність в історичних джерелах прямих вказівок на великокнязівський титул Євнута дозволяє також припустити, що перший час після смерті Гедиміна Литовська держава розпалася на самостійні уділи. Великого князя зовсім не було; одним з князівств володів і Євнут, не користуючись ніякими перевагами над своїми братами і дядьком.

В період князювання Євнута у Вільні Литві доводилося тоді вести запеклу боротьбу з Лівонським орденом, яка вимагала напруження всіх сил, а Євнут не володів ні достатньої особистою хоробрістю, ні настільки сильним авторитетом над братами, щоб мати можливість з'єднати під своїм проводом всі сили Литви, тому його брати вирішили проголосити великим князем Ольгерда і передати тому Вільну.

Взимку 1345 року брат Євнута, Кейстут зненацька захопив Вільно, а Євнут не чекав нападу і тому втік з Литви і сховався спершу в Пскові, Новгороді потім в Москві.

23 вересня 1346 року він охрестився у Москві під іменем Івана. Ніякої серйозної допомоги великий князь Симеон Гордий, однак, йому не надав, і він вже через два роки повернувся на батьківщину.

За договором, укладеним між Кейстутом і Ольгердом, Євнута посадили князем у місті Заславль. Там він жив до самої смерті. Ю. Вольф вважав, що Євнут помер після 1366 року. У 1386 році його вже не було в живих.

Євнут був протопластом відомої княжої династії Заславських, які княжили спочатку в Заславлі, а з кінця XV ст., також і у Мстиславському князівстві.

Сім'я

Примітки

  1. польська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q15929706d:Track:Q1551807
  2. В. М—н Евнутий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. XI. — С. 421.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24400017d:Track:Q19908137d:Track:Q23892913
  3. Войтович 2000… 6. Євнут-Іван Гедимінович
  4. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ № 1, після 1340.
  5. Tęgowski 1995:147—148.
  6. Wasilewski 1990:192.
  7. Wolff 1886:34.

Бібліографія

Джерела

Монографії

Статті

  • Tęgowski J. Chronologia urodzeń dzieci Giedymina // Genealogia-5. — 1995. — S. 145—148.
  • Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a następstwo tronu po nim // Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska. — Sectio F. Historia. — 45. — 1990. — S. 124—137.

Словники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явнут

  • (пол.)
  • Portretas «Didysis Lietuvos kunigaikštis Jaunutis»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yavnut lit Jaunutis 1304 1306 pislya 1366 velikij knyaz litovskij 1341 1345 knyaz izheslavskij 1347 pislya 1366 Predstavnik dinastiyi Gediminovichiv rodonachalnik domu Yavnutovichiv Najmolodshij sin litovskogo knyazya Gedimina vid pershoyi druzhini Mav vid nogo v udil Vilno z mistami Oshmyanoyu Vilkomirom ta Braslavom Za batkivskim zapovitom otrimav velikoknyazivskij prestol Skinenij za zmovoyu molodshih zvedenih brativ Olgerda i Kejstuta 1345 Vtik u Pskov potim perebuvav u Novgorodi ta Moskvi de prijnyav hreshennya pid imenem Ivana 1346 Ne bazhayuchi sluzhiti vorogam Litvi pogodivsya na Izheslavske knyazivstvo V ugodi z polskim korolem Kazimirom III vistupaye yak starshij poperedu Kejstuta 1352 ale pomitnoyi politichnoyi roli ne vidigravav Takozh Yevnut Yevnutij Yavnut Velikij knyaz Litovskij 1341 1345 Poperednik Gedimin Nastupnik Olgerd Knyaz izheslavskij 1347 pislya 1366 Nastupnik Mihajlo Yevnutovich Narodzhennya 1300Smert 1366Krayina Velike knyazivstvo Litovske 1 Rid GediminovichiBatko GediminMati Yevna PolockaDiti Mihajlo Yevnutovich i Semen Yevnutovich Mediafajli b u VikishovishiImenaYavnutis lit Jaunutis najmolodshij litovske yazichnicke im ya Yavnut bisl Yaynut pol Jawnuta staroukrayinskij variant litovskogo imeni Yevnutij st ukr Yeounutij ruskij variant imeni Zgaduyetsya u litovsko polskomu dogovori 1352 Yevnut skorochenij variant Yevnut Gediminovich po batkovi Ivan hreshene im ya prijnyate v Moskvi 1346 roku BiografiyaNarodzhennya Yavnuta vidnosyat do 1304 1306 rokiv Jmovirno vin buv najmolodshim sinom pershoyi druzhini Gedimina na sho vkazuye jogo im ya Yavnutis najmolodshij Pislya smerti Gedimina u 1341 roci otrimav v knyazyuvannya Vilno z novkolishnimi zemlyami Deyaki istoriki bachat u voknyazhinni Yevnuta dokaz litovskogo zvichayu peredachi batkivskogo stolu molodshomu sinovi i vvazhayut Yevnuta velikim knyazem Odnak vidsutnist v istorichnih dzherelah pryamih vkazivok na velikoknyazivskij titul Yevnuta dozvolyaye takozh pripustiti sho pershij chas pislya smerti Gedimina Litovska derzhava rozpalasya na samostijni udili Velikogo knyazya zovsim ne bulo odnim z knyazivstv volodiv i Yevnut ne koristuyuchis niyakimi perevagami nad svoyimi bratami i dyadkom V period knyazyuvannya Yevnuta u Vilni Litvi dovodilosya todi vesti zapeklu borotbu z Livonskim ordenom yaka vimagala napruzhennya vsih sil a Yevnut ne volodiv ni dostatnoyi osobistoyu horobristyu ni nastilki silnim avtoritetom nad bratami shob mati mozhlivist z yednati pid svoyim provodom vsi sili Litvi tomu jogo brati virishili progolositi velikim knyazem Olgerda i peredati tomu Vilnu Vzimku 1345 roku brat Yevnuta Kejstut znenacka zahopiv Vilno a Yevnut ne chekav napadu i tomu vtik z Litvi i shovavsya spershu v Pskovi Novgorodi potim v Moskvi 23 veresnya 1346 roku vin ohrestivsya u Moskvi pid imenem Ivana Niyakoyi serjoznoyi dopomogi velikij knyaz Simeon Gordij odnak jomu ne nadav i vin vzhe cherez dva roki povernuvsya na batkivshinu Za dogovorom ukladenim mizh Kejstutom i Olgerdom Yevnuta posadili knyazem u misti Zaslavl Tam vin zhiv do samoyi smerti Yu Volf vvazhav sho Yevnut pomer pislya 1366 roku U 1386 roci jogo vzhe ne bulo v zhivih Yevnut buv protoplastom vidomoyi knyazhoyi dinastiyi Zaslavskih yaki knyazhili spochatku v Zaslavli a z kincya XV st takozh i u Mstislavskomu knyazivstvi Sim yaMihajlo Yevnutovich 1399 knyaz Zaslavskij Primitkipolska Vikipediya 2001 d Track Q15929706d Track Q1551807 V M n Evnutij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T XI S 421 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24400017d Track Q19908137d Track Q23892913 Vojtovich 2000 6 Yevnut Ivan Gediminovich Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 dokument 1 pislya 1340 Tegowski 1995 147 148 Wasilewski 1990 192 Wolff 1886 34 BibliografiyaDzherela Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 2 Monografiyi Stadnicki K Synowie Gedymina Monwid Narymunt Jawnuta Korijat Lwow 1849 112 LVIII s Wolff J Rod Gedymina Dodatki i poprawki do dziel gr K Stadnickiego Synowie Gedymina Olgierd i Kiejstut Bracia Wladyslawa Olgierdowicza Jagielly we Lwowie 1867 Krakow 1886 Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L 4 5 Gediminovichi Yevnutovichi Mstislavski Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Statti Tegowski J Chronologia urodzen dzieci Giedymina Genealogia 5 1995 S 145 148 Wasilewski T Synowie Giedymina W ks Litwy a nastepstwo tronu po nim Annales Universi tatis Marie Curie Sklodowska Sectio F Historia 45 1990 S 124 137 Slovniki Shabuldo F M Vortman D Ya Olgerd Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 590 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yavnut pol Portretas Didysis Lietuvos kunigaikstis Jaunutis

Дата публікації:
Топ