Ян Янко Іван Микитович Середа біл Ян Янка Іван Мікітавіч Серада 13 травня 1879 після 19 листопада 1943 дата смерті невід

Ян (Янко, Іван Микитович) Середа (біл. Ян (Янка, Іван Мікітавіч) Серада; 13 травня 1879 — після 19 листопада 1943 , дата смерті невідома ) — голова ради Білоруської Народної Республіки. громадський і політичний діяч, педагог, публіцист.

Ян (Янко, Іван Микитович) Середа
біл. Ян (Янка, Іван Мікітавіч) Серада

Прапор

1-й Голова Ради БНР

9 березня — 14 травня 1918 року

Попередник:

Посаду започатковано

Наступник:

Народження:

1 (13) травня 1879
Задвея, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія

Смерть:

не раніше 19 листопада 1943
СРСР

Поховання:

невідомо

Країна:

Російська імперія, Білоруська Народна Республіка і Білоруська РСР

Освіта:

Варшавський ветеринарний інститут

Партія:

Білоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-федералістів

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Варшавський ветеринарний інститут (1903). У 1905—1906 роках служив в армії в Маньчжурії. Працював ветеринаром у Мінській губернії (1907—1911), тоді ж викладав у Мар'їногорському сільськогосподарському училищі. Був мобілізований під час Першої світової війни.

Член Білоруської соціалістичної громади. Голова президії Всебілоруського з'їзду (1917), Ради БНР (1918). Член ЦК Білоруської партії соціалістів-федералістів (1918). Входив до складу Тимчасового Білоруського національного комітету, президії Найвищої ради БНР (1919—1920).

Працював у Наркоматі землеробства БРСР. Науковий співробітник і завідувач бібліотеки Інбілкульту. Організатор і директор Мінського ветеринарно-зоотехнічного технікуму (1923—1924). Доцент БСГА в Гори-Горках (липень 1925 — грудень 1929). Науковий співробітник (з 1927). Досліджував методи утримання й вигодовування сільськогосподарських тварин.

Був заарештований ГПУ БРСР 4 липня 1930 у зв'язку зі справою «Союзу визволення Білорусі». Постановою Колегії ОДПУ СРСР від 10 квітня 1931 року був засланий до Ярославля терміном на 5 років. Повторний вирок було винесено 27 грудня 1941; був засуджений до 10 років позбавлення волі. Достроково звільнений 19 листопада 1943 з Краслагу (Красноярський край). Подальша доля невідома. За першим вироком реабілітований 10 липня 1988, за другим — 16 січня 1989 року.

Творчість

Публікувався з 1914 року (журнал «Соха»). Виступав у друку з науковими, науково-популярними та публіцистичними статтями на сільськогосподарську тематику.

Твори

Як трэба каваць коні. Мн., 1926.
Ветэрынарыя і зоагігіена. Кн. 1-2. Мн., 1927—1928.
Пабудова сіласаў у калгасах і саўгасах. Мн., 1930.

Джерела

Повернені імена: Співробітники АН Білорусі, які постраждали за часів сталінських репресій [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.] / Укл. і авт. передмови Токарєв; Під ред. Махнача.—Мн.: Навука і тэхніка, 1992.—120 с. .
Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т.2. —Мн:, 2003.
Уладзімір Ліўшыц. Першы старшыня БНР//С Горками и академией связаны судьбой(события, люди и дела). Заметки краеведа.-Горки: 2013.С.35-41.