Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лю́двік Меросла́вський (пол. Ludwik Mierosławski; 17 січня 1814, Немур — 22 листопада 1878, Париж) — польський політичний діяч.
| Людвік Мерославський | |
|---|---|
| пол. Ludwik Mierosławski | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre Louis Adam Mierosławski |
| Народився | 17 січня 1814[1][2][…] Немур[4] |
| Помер | 22 листопада 1878[1][2][3](64 роки) Париж, Франція[4] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна |  Республіка Польща Франція |
| Діяльність | письменник, історик, поет, політик, офіцер, військовий історик, військовий теоретик |
| Галузь | політична діяльність[5], військова служба[5], військова історія[5], військова тактика[5] і d[5] |
| Знання мов | польська[1][5] |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Військове звання | генерал |
| Рід | Q63531421? |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди |  |
| |
Учасник Польського повстання 1830-31 року. З 1842-го член керівництва Польського демократичного суспільства. У 1848-49 роках командувач революційними силами Сицилії, а 1849-му — армії Баденсько-пфальцських повстанців. Диктатор на початку Польського повстання 1863-64. Виступав проти створення російсько-польського революційного союзу.
Біографія
Народився в сім'ї Адама Каспера Мерославського(1785—1837), полковника польських легіонів Наполеона та ад'ютанта генерала Даву, який став його хрещеним батьком, і француженки Камілли Нотт де Вапльо (фр. Camilla Notte de Vaupleux).
У 1820 році родина переїхала в Царство Польське. Людвік навчався в школах в Ломжа і Каліше. Поступив на військову службу в 5-й піхотний полк. Брав участь у бунті 1830 р. Із загоном повстанців відступив в австрійську Галичину, потім вирушив до Франції.
Працював у різних емігрантських організаціях радикального спрямування. З 1834 року член організації «Молода Польща» (Mloda Polska). C 1838-го член літературного товариства (Towarzystwo Literackie) в Парижі; з 1839 року в об'єднанні польської еміграції (Zjednoczenie Emigracji Polskiej); з 1843 року — член Польського демократичного суспільства]], входив до його керівництва. Підтримував ідею збройного повстання в Польщі.
Був призначений головнокомандуючим військами, які готувалися до повстання в Великопольській області, що належала Пруссії. Прибув туди в грудні 1845 р., брав участь у секретних нарадах. У лютому 1846 р. заарештований, в 1847-му засуджений судом в Берліні до страти, заміненої довічним ув'язненням, але вже в березні 1848 року звільнений з в'язниці під час революції в Берліні.
28 березня прибув до Познані, де почав організацію польських загонів, що складалися з добровольців. Прусська влада спочатку вступила з ним у переговори, але коли Мерославський зажадав для майбутнього Польського королівства і німецьку частину Познані, і почав тероризувати німецьке населення, генерал Коломб швидко примусив Мерославського капітулювати. У червні 1848 року Людвік був помилуваний і звільнений завдяки втручанню французьких дипломатів.
У березні — квітні 1849-го провів невдалу кампанію проти Бурбонів на Сицилії.
Потім командував військами повстанців у Бадені. Був розбитий пруськими військами під Раштатом, після чого залишив командування і повернувся до Парижа.
У 1853 році заснував емігрантську політичну групу «Польське коло» (пол. Kolo Polskie).
У 1860-му командував інтернаціональним легіоном в армії Гарібальді.
У 1861 році керував польсько-італійською військовою школою в Генуї.
З початком польського повстання 1863 року прибув до Польщі і був проголошений диктатором повстання. У лютому 1863-го ця група зіткнулася із загоном командира Олонецького полку Шильдер-Шульднером (60 козаків і 50 осіб прикордонної варти). Шильдер-Шульднер легко розбив угрупування Мерославського, при цьому захопив табір, багато коней, зброю, вози, листування Мерославського. Пізніше у Троячинцеві була розсіяна група самого Мерославського, після чого той втік до Парижа.
У 1865-му Людвік з групою прихильників відродив демократичне суспільство.
У 1870 році в результаті своїх інтриг і конфліктів із соратниками був знятий голосуванням з поста голови і виключений з товариства, а саме суспільство об'єдналося із союзом польської еміграції.
Праці
- Histoire de la revolution de Pologne, (1836—1838);
- Powstanie narodu polskiego w roku 1830 i 1831 roku (1845)
- Powstanie 1830 (1845-87)
- Rozbiór krytyczny kampanii poznańskiej w roku 1848 (1852)
- Pamiętnik Mierosławskiego. 1861—1863 (1924)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Мерославский Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Великий Енциклопедичний словник, 2000.
- Маркс К. і Енгельс Ф. «Żychowski М., Ludwik Mierosławski, Warsz.», 1963.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyu dvik Merosla vskij pol Ludwik Mieroslawski 17 sichnya 1814 18140117 Nemur 22 listopada 1878 Parizh polskij politichnij diyach Lyudvik Meroslavskijpol Ludwik MieroslawskiIm ya pri narodzhennifr Pierre Louis Adam MieroslawskiNarodivsya17 sichnya 1814 1814 01 17 1 2 Nemur 4 Pomer22 listopada 1878 1878 11 22 1 2 3 64 roki Parizh Franciya 4 Pohovannyacvintar MonparnasKrayina Respublika Polsha FranciyaDiyalnistpismennik istorik poet politik oficer vijskovij istorik vijskovij teoretikGaluzpolitichna diyalnist 5 vijskova sluzhba 5 vijskova istoriya 5 vijskova taktika 5 i d 5 Znannya movpolska 1 5 UchasnikPolske povstannya 1863 1864Vijskove zvannyageneralRidQ63531421 BatkodBrati sestridNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Uchasnik Polskogo povstannya 1830 31 roku Z 1842 go chlen kerivnictva Polskogo demokratichnogo suspilstva U 1848 49 rokah komanduvach revolyucijnimi silami Siciliyi a 1849 mu armiyi Badensko pfalcskih povstanciv Diktator na pochatku Polskogo povstannya 1863 64 Vistupav proti stvorennya rosijsko polskogo revolyucijnogo soyuzu BiografiyaNarodivsya v sim yi Adama Kaspera Meroslavskogo 1785 1837 polkovnika polskih legioniv Napoleona ta ad yutanta generala Davu yakij stav jogo hreshenim batkom i francuzhenki Kamilli Nott de Vaplo fr Camilla Notte de Vaupleux U 1820 roci rodina pereyihala v Carstvo Polske Lyudvik navchavsya v shkolah v Lomzha i Kalishe Postupiv na vijskovu sluzhbu v 5 j pihotnij polk Brav uchast u bunti 1830 r Iz zagonom povstanciv vidstupiv v avstrijsku Galichinu potim virushiv do Franciyi Pracyuvav u riznih emigrantskih organizaciyah radikalnogo spryamuvannya Z 1834 roku chlen organizaciyi Moloda Polsha Mloda Polska C 1838 go chlen literaturnogo tovaristva Towarzystwo Literackie v Parizhi z 1839 roku v ob yednanni polskoyi emigraciyi Zjednoczenie Emigracji Polskiej z 1843 roku chlen Polskogo demokratichnogo suspilstva vhodiv do jogo kerivnictva Pidtrimuvav ideyu zbrojnogo povstannya v Polshi Buv priznachenij golovnokomanduyuchim vijskami yaki gotuvalisya do povstannya v Velikopolskij oblasti sho nalezhala Prussiyi Pribuv tudi v grudni 1845 r brav uchast u sekretnih naradah U lyutomu 1846 r zaareshtovanij v 1847 mu zasudzhenij sudom v Berlini do strati zaminenoyi dovichnim uv yaznennyam ale vzhe v berezni 1848 roku zvilnenij z v yaznici pid chas revolyuciyi v Berlini 28 bereznya pribuv do Poznani de pochav organizaciyu polskih zagoniv sho skladalisya z dobrovolciv Prusska vlada spochatku vstupila z nim u peregovori ale koli Meroslavskij zazhadav dlya majbutnogo Polskogo korolivstva i nimecku chastinu Poznani i pochav terorizuvati nimecke naselennya general Kolomb shvidko primusiv Meroslavskogo kapitulyuvati U chervni 1848 roku Lyudvik buv pomiluvanij i zvilnenij zavdyaki vtruchannyu francuzkih diplomativ U berezni kvitni 1849 go proviv nevdalu kampaniyu proti Burboniv na Siciliyi Potim komanduvav vijskami povstanciv u Badeni Buv rozbitij pruskimi vijskami pid Rashtatom pislya chogo zalishiv komanduvannya i povernuvsya do Parizha U 1853 roci zasnuvav emigrantsku politichnu grupu Polske kolo pol Kolo Polskie U 1860 mu komanduvav internacionalnim legionom v armiyi Garibaldi U 1861 roci keruvav polsko italijskoyu vijskovoyu shkoloyu v Genuyi Z pochatkom polskogo povstannya 1863 roku pribuv do Polshi i buv progoloshenij diktatorom povstannya U lyutomu 1863 go cya grupa zitknulasya iz zagonom komandira Oloneckogo polku Shilder Shuldnerom 60 kozakiv i 50 osib prikordonnoyi varti Shilder Shuldner legko rozbiv ugrupuvannya Meroslavskogo pri comu zahopiv tabir bagato konej zbroyu vozi listuvannya Meroslavskogo Piznishe u Troyachincevi bula rozsiyana grupa samogo Meroslavskogo pislya chogo toj vtik do Parizha U 1865 mu Lyudvik z grupoyu prihilnikiv vidrodiv demokratichne suspilstvo U 1870 roci v rezultati svoyih intrig i konfliktiv iz soratnikami buv znyatij golosuvannyam z posta golovi i viklyuchenij z tovaristva a same suspilstvo ob yednalosya iz soyuzom polskoyi emigraciyi PraciHistoire de la revolution de Pologne 1836 1838 Powstanie narodu polskiego w roku 1830 i 1831 roku 1845 Powstanie 1830 1845 87 Rozbior krytyczny kampanii poznanskiej w roku 1848 1852 Pamietnik Mieroslawskiego 1861 1863 1924 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Meroslavskij Lyudvik Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaVelikij Enciklopedichnij slovnik 2000 Marks K i Engels F Zychowski M Ludwik Mieroslawski Warsz 1963