Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Істо рія нау ки дослідження феномену науки в його історії Наука зокрема являє собою сукупність емпіричних теоретичних і

Середньовічна наука

Середньовічна наука

Істо́рія нау́ки — дослідження феномену науки в його історії. Наука, зокрема, являє собою сукупність емпіричних, теоретичних і практичних знань про навколишній світ, отриманих науковим співтовариством. Оскільки з одного боку наука представляє об'єктивне знання, а з іншого — процес його отримання і використання людьми, сумлінна історіографія науки повинна брати до уваги не тільки історію думки, а й історію розвитку суспільства в цілому.

Історія поняття

Вивчення історії сучасної науки спирається на безліч збережених оригінальних або перевиданих текстів. Однак самі слова «наука» і «учений» увійшли у вжиток лише в XVIII—XX століттях, а до цього натуралісти називали своє заняття «натуральною філософією».

Хоч емпіричні дослідження відомі ще з античних часів (наприклад, роботи Арістотеля і Теофраста), а науковий метод був у своїх основах розроблений в Середні століття (наприклад, у Ібн ал-Хайсама, Аль-Біруні або Роджера Бекона), початок сучасної науки сходить до Нового часу, періоду, що зветься індустріальною революцією, що сталася в XVI—XVII століттях у Західній Європі.

Науковий метод вважається таким істотним для сучасної науки, що багато вчених і філософів вважають роботи, зроблені до наукової революції, «переднауковими». Тому історики науки нерідко дають науці ширше визначення, ніж прийнято в наш час, щоб включати в свої дослідження період античності та середньовіччя.

Античність

Докладніше:

Наука виникла з практичних потреб людей, пов'язаних з розвитком землеробства, будівельної техніки, мореплавства, ремесел. Вже в античну епоху:

Середньовіччя

Докладніше: Середньовічна наука

На початку першого тисячоліття відбувається бурхливе зростання народонаселення у Східній Азії на фоні кліматичних негараздів, що викликає Велике переселення народів євразійським степом зі сходу на захід. Наприкінці V століття Західна Римська імперія у Європі занепадає під тиском варварських народів. Східна Римська імперія зі столицею у Візантії переживає період розквіту до VII століття, коли вона теж занепадає.

У Китаї вчений Чан Хе року винайшов перший у світі сейсмограф. Прилад являв собою вазу з отворами, розташованими по обіду. При коливанні земної поверхні металеві кульки з отворів падали в підставлені посудини. За картиною тих кульок, що впали і тих, що залишилися на місці, визначали напрямок поштовху. Китайських винахідник року створив спусковий механізм для водяного годинника, що дозволило побудувати перші точні механічні годинники. року китайські астрономи спостерігали вибух наднової зірки, що утворила Крабоподібну туманність (M1, NGC 1952), один з найважливіших об'єктів радіоастрономічних спостережень сучасності. Араби, що дійшли у своїх завоюваннях на сході до володінь Китаю, познайомили європейців з китайськими винаходами: порохом, магнітним компасом, книгодрукуванням набірними літерами Ван Чженя (1290—1333) і зручною кінської збруєю.

  • image
    Репліка сейсмографу Чан Хе
  • image
    Формула виготовлення пороху, 1044 рік
  • image
    Китайський компас часів династії Хань
  • image
    Друкування набірними літерами Ван Чженя, 1314 рік

У VII столітті араби з Аравійського півострову розносять світову аврамічну релігію (іслам) країнами Близького Сходу, Північної Африки, Піренейського півострова, Центральної Азії та Північної Індії. Араби не мали власної розвиненої культури, але добре всотували знання інших народів, з якими вони стикалися під час походів і подорожей: сирійців, греків, індійців та інших народів. Араби привнесли до науки дух космополітизму, прагнули енциклопедичних знань з усіх дисциплін. Через розвинену торгівлю середньовічні араби цікавились різними способами розрахунку частки товарів, що належить кожному з учасників каравану, розподілу спадщини. В Індії араби познайомилися із науковою спадщиною індійських математиків, що винайшли сучасну числову систему, ввели нуль і десяткові дроби. Середньовічний математик Аль-Хорезмі (780—850) служив бібліотекарем при халіфі в Багдаді й добре вивчив праці індійців. Математичні пізнання середньовічної Європи ґрунтувалися головним чином на латинських перекладах його робіт. року Аль-Хорезмі видав трактат «Кітаб аль-джебр валь-мукабала», від назви якого пішла сучасна назва дисципліни «алгебра», в якому подані рішення квадратних рівнянь різних типів. Значення змінних, при яких ліва частина рівняння обертається на нуль була названа ним коренем рівняння. Цей вчений також заклав основи алгоритмічних процесів. Перський поет, математик і астроном Омар Хаям (1048—1123) продовжив працю Аль-Хорезмі, розглянув деякі окремі випадки кубічних рівнянь. Араби багато займалися, хімією (звідки власне назва «алхімія»), фармакологією (винайшли спирт — «алкоголь») та астрономією (дали назви великій кількості яскравих зірок на небі); принесли з собою знання перських та індійських ліків і спецій: камфори, гвоздики, мускатного горіха; склали докладні тригонометричні таблиці, що служили для визначення точного часу молитов і плавання відкритими водами Індійського океану. Ібн Сіна, або Авіценна (980—1037) був виданим натуралістом і лікарем.

  • image
    Сторінка з Аль-Хорезмі
  • image
    Ілюстрація до очної анатомії , 1200 рік

У середньовічній Європі античне рабство було замінено феодальними відносинами. Із розвитком технології зайві люди витискувались із сільського господарства до міст. Особи, що селилися всередині фортець (нім. Burg), отримали назву «буржуа», більшість з них займалося ремеслами та вільними мистецтвами. Європейці успадкували античні знання греків і римлян, здебільшого від арабів, через піренейських євреїв, але здебільшого до таких знань вони підходили критично. У цей час у Західній Європі йде процес нагромадження фактичного матеріалу з біології, робляться спроби розвитку елементів математики і дослідного природознавства. На високому рівні були наукові знання й у Східній Європі, зокрема у Київській державі. Найбільшим центром культурного життя ранньосередньовічної Європи була мусульманська Кордова в Іспанії. Англійський математик Аделардо з Бата 1120 року вирушив до цього міста під виглядом мусульманина, там він ознайомився з античними працями, повернувшись до Англії з твором Евкліда, який став підручником математики на наступні 400 років. Леонардо Пізанський (1180—1240) зіграв важливу роль у розвитку середньовічної науки. У Північній Африці він вивчав арабську мову та арифметику, збагативши європейську культуру арабськими цифрами. Роджер Бекон (1214—1292) зробив великий внесок у оптику, запропонувавши комбінувати лінзи в телескопах, винайшов окуляри. Пояснив, чому наповнена водою сферична колба діє як запальне скло, фокусуючи промені Сонця; а опукла лінза створює збільшене зображення предмета. Він склав чудове зібрання різноманітної якості наукових гіпотез, від туманних ідей до чітких схем, постійно підкреслював важливість експерименту й математики в науці, вважається одним з попередників сучасної науки.

з Марикура року опублікував трактат про магнетизм із великою кількістю прикладів експериментів із цим явищем. Ченці-бенедиктинці принесли фармакологічні знання арабів до Європи. У XIV столітті заняття фармакологією, медициною, хімією і торгівля бакалійними товарами поєднувалися; аптекарі і бакалійники об'єднувалися в професійні гільдії. Перші водяні млини з'явились ще у римлян, але тільки за феодалізму вони так широко розповсюдились Європою. Водяні млини бувають з підливними (приводяться в дію імпульсом води, що тече) та наливними (енергією води, що падає) колесами. У Північній Європі на морському узбережжі з часом почали використовувати енергію вітру — будувати вітряки.

Наукова революція

Докладніше: Наукова революція та Коперниківська революція

Перехід до капіталізму, розвиток промисловості й торгівлі, мореплавства і військової техніки стимулювали бурхливе зростання науки вже в епоху Відродження. Наука пориває з теологією, сприяючи утвердженню матеріалістичних ідей (Джордано Бруно, Леонардо да Вінчі, Френсіс Бекон). Великого поширення набуває експериментальне вивчення природи, обґрунтування якого мало революційне значення для науки. Справжній переворот відбувається в астрономії (Микола Коперник, Галілео Галілей).

У XVII—XVIII століттях створюються класична механіка, диференціальне й інтегральне числення, аналітична геометрія, хімічна атомістика, система класифікації рослин і тварин, стверджується принцип збереження матерії і руху (Ісаак Ньютон, Готфрід Вільгельм Лейбніц, Рене Декарт, Джон Дальтон, Карл Лінней, Михайло Ломоносов та інші). У цей же час відбувається подальше оформлення науки як соціального інституту, створюються перші європейські академії, наукові товариства, починається видання наукової періодичної літератури.

Промислова революція

Докладніше: Промислова революція
image
Біогеографічні дослідження Олександра Гумбольдта, вулкан Чимборасо

У зв'язку з промисловим переворотом кінця XVIII століття почався новий етап у розвитку науки. В XIX столітті виникли нові фізичні дисципліни (термодинаміка, електродинаміка класична), створюються еволюційне вчення і клітинна теорія в біології, формулюється закон збереження і перетворення енергії, розвиваються нові концепції в астрономії і математиці: Джеймс Клерк Максвелл, Майкл Фарадей, Жан Батист Ламарк, Чарльз Дарвін, Теодор Шванн, Маттіас Шлейден та інші.

Наука в Україні

Докладніше: Наука в Україні

З першої половини XVIII століття починається піднесення науки й в Україні (Феофан Прокопович, Григорій Сковорода), працює Київська академія. У XIX столітті визнаними науковими центрами стали Харківський і Київський університети та Новоросійський університет в Одесі, де успішно працювали видатні російські вчені Іван Сєченов, Ілля Мечников, Микола Пирогов, Олександр Ковалевський, Василь Докучаєв та інші, а також відомі українські вчені Михайло Максимович, Володимир Бец, Микола Пильчиков, Андрій Потебня та інші.

XX століття

На рубежі XIX—XX століть великі зміни в науковій картині світу і ряд нових відкриттів у фізиці (електрон, рентгенівське випромінювання, радіоактивність тощо) призводять до кризи класичного природознавства і насамперед його механістичної методології. У XX значних успіхів досягли математика і фізика, виникли такі галузі техічних наук, як радіотехніка, електроніка. З'явилась кібернетика, яка збільшує свій вплив на подальший розвиток науки і техніки. Успіхи фізики і хімії сприяють глибшому вивченню біологічних процесів у клітинах, що стимулює розвиток сільськогосподарських і медичних наук. Відбувається тісне зближення науки з виробництвом, зростають і зміцнюються її зв'язки з суспільним життям. Сучасна наука становить важливу складову частину науково-технічної революції.

Наука в СРСР

Докладніше:

З часу створення СРСР був розроблений план науково-технічних робіт, який по суті став програмним документом розвитку радянської науки, який планувався в загальнодержавних масштабах. На науковій основі здійснювалось планове господарство і перетворення суспільних відносин. СРСР давав близько 1/3 наукової продукції всього світу. В країні працювало 1,5 млн наукових працівників, більш ніж де у світі. Радянська наука завдячує своєму розвитку таким вченим, як В. І. Вернадський, С. І. Вавилов, О. О. Богомолець, Д. К. Заболотний, М. Д. Зелінський, О. П. Карпінський, В. Л. Комаров, І. В. Курчатов, С. П. Корольов, І. П. Павлов, Є. О. Патон, В. І. Липський, П. І. Кравчук, Д. М. Прянишников, М. М. Покровський, Б. Д. Греков, М. В. Келдиш, Л. Д. Ландау та ін.

Радянська наука, що ґрунтувалась на діалектико-матеріалістичній методології, посідає важливе місце в історичному розвитку людства. У космосі слідом за польотом першого у світі супутника Землі і першого у світі космічного польоту людини, здійсненого Ю. О. Гагаріним, почали працювати штучні супутники, станції з космонавтами на борту, розроблялися шляхи мирного використання термоядерної енергії. Радянська наука зробила значний внесок в дослідженні галактик, становленні , в розвиток проблем квантової оптики, фізику напівпровідників та в інших напрямах. На рахунку радянських учених кількасот відкриттів, понад 1 млн винаходів, десятки тисяч патентів .

У систему єдиної радянської науки входила Академія наук СРСР, республіканські Академії наук, філіали, центри, відділення АН СРСР, вищі навчальні заклади, дослідницькі центри Академії медичних наук СРСР, , Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, галузеві науково-дослідні інститути, науково-виробничі об'єднання й лабораторії в промисловості.

У 1979 році було встановлено професійне свято наукових працівників — День радянської науки, кожна третя неділя квітня.

Наука в УРСР

Докладніше:

Учені Української Радянської Соціалістичної Республіки внесли вагомий вклад у скарбницю світової науки. Багато їхніх розробок стали основою створення нових галузей промисловості, прогресивних технологій, матеріалів, машин і механізмів. У республіці працювало 200 тис. наукових працівників, у тому числі 62 тис. докторів і кандидатів наук. В УРСР налічувалось 150 вузів, в яких працювало 1,4 тис. професорів і докторів наук, близько 16 тис. доцентів і кандидатів наук. Великий загін учених працював у Південному відділенні Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна. Найбільшим науковим центром УРСР була Академія наук Української PCP — 81 тис. співробітників, у тому числі 14 тис. наукових працівників, серед яких понад 1000 докторів і 7000 кандидатів наук, 300 академіків і членів-кореспондентів АН УРСР.

Результати фундаментальних досліджень дали змогу пояснити ряд явищ при поділі атомних ядер, створити принципово нові стани речовини з наперед заданими властивостями, розшифрувати структуру складних хімічних речовин, створити наукові передумови управління спадковістю й мінливістю живих організмів. Підтвердженням високої якості цих технологій є продаж ліцензій промислово розвинутим країнам.

Див. також

Примітки

  1. Joy of Knowledge, 1978.
  2. Katgert-Merkelijn J., 2000.
  3. Райнов Т. И., 1988.

Посилання

Джерела

Література

  • (англ.) Joy of Knowledge: Science and the Universe / James Mitchell (Editor). — Worthing : Littlehampton Book Services Ltd, 1978. — 304 с. — (The Mitchell Beazley joy of knowledge library) — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Isto riya nau ki doslidzhennya fenomenu nauki v jogo istoriyi Nauka zokrema yavlyaye soboyu sukupnist empirichnih teoretichnih i praktichnih znan pro navkolishnij svit otrimanih naukovim spivtovaristvom Oskilki z odnogo boku nauka predstavlyaye ob yektivne znannya a z inshogo proces jogo otrimannya i vikoristannya lyudmi sumlinna istoriografiya nauki povinna brati do uvagi ne tilki istoriyu dumki a j istoriyu rozvitku suspilstva v cilomu Istoriya ponyattyaVivchennya istoriyi suchasnoyi nauki spirayetsya na bezlich zberezhenih originalnih abo perevidanih tekstiv Odnak sami slova nauka i uchenij uvijshli u vzhitok lishe v XVIII XX stolittyah a do cogo naturalisti nazivali svoye zanyattya naturalnoyu filosofiyeyu Hoch empirichni doslidzhennya vidomi she z antichnih chasiv napriklad roboti Aristotelya i Teofrasta a naukovij metod buv u svoyih osnovah rozroblenij v Seredni stolittya napriklad u Ibn al Hajsama Al Biruni abo Rodzhera Bekona pochatok suchasnoyi nauki shodit do Novogo chasu periodu sho zvetsya industrialnoyu revolyuciyeyu sho stalasya v XVI XVII stolittyah u Zahidnij Yevropi Naukovij metod vvazhayetsya takim istotnim dlya suchasnoyi nauki sho bagato vchenih i filosofiv vvazhayut roboti zrobleni do naukovoyi revolyuciyi perednaukovimi Tomu istoriki nauki neridko dayut nauci shirshe viznachennya nizh prijnyato v nash chas shob vklyuchati v svoyi doslidzhennya period antichnosti ta serednovichchya AntichnistDokladnishe Nauka vinikla z praktichnih potreb lyudej pov yazanih z rozvitkom zemlerobstva budivelnoyi tehniki moreplavstva remesel Vzhe v antichnu epohu skladayutsya pershi teoretichni sistemi znannya v galuzi geometriyi mehaniki astronomiyi Evklid Arhimed Ptolemej rozvivayetsya naturfilosofska koncepciya atomizmu Demokrit Epikur roblyatsya sprobi analizu zakonomirnostej suspilstva i mislennya Aristotel Platon Gerodot Afinska shkola 1509 rik Rafael Santi Arhimed prijmaye vannu gravyura XVI stolittya Najdavnishij papirus z Nachalami evklidovoyi geometriyi papirus z 100 rik Antikiterskij mehanizm 70 ti roki do n e KritSerednovichchyaDokladnishe Serednovichna nauka Na pochatku pershogo tisyacholittya vidbuvayetsya burhlive zrostannya narodonaselennya u Shidnij Aziyi na foni klimatichnih negarazdiv sho viklikaye Velike pereselennya narodiv yevrazijskim stepom zi shodu na zahid Naprikinci V stolittya Zahidna Rimska imperiya u Yevropi zanepadaye pid tiskom varvarskih narodiv Shidna Rimska imperiya zi stoliceyu u Vizantiyi perezhivaye period rozkvitu do VII stolittya koli vona tezh zanepadaye U Kitayi vchenij Chan He roku vinajshov pershij u sviti sejsmograf Prilad yavlyav soboyu vazu z otvorami roztashovanimi po obidu Pri kolivanni zemnoyi poverhni metalevi kulki z otvoriv padali v pidstavleni posudini Za kartinoyu tih kulok sho vpali i tih sho zalishilisya na misci viznachali napryamok poshtovhu Kitajskih vinahidnik roku stvoriv spuskovij mehanizm dlya vodyanogo godinnika sho dozvolilo pobuduvati pershi tochni mehanichni godinniki roku kitajski astronomi sposterigali vibuh nadnovoyi zirki sho utvorila Krabopodibnu tumannist M1 NGC 1952 odin z najvazhlivishih ob yektiv radioastronomichnih sposterezhen suchasnosti Arabi sho dijshli u svoyih zavoyuvannyah na shodi do volodin Kitayu poznajomili yevropejciv z kitajskimi vinahodami porohom magnitnim kompasom knigodrukuvannyam nabirnimi literami Van Chzhenya 1290 1333 i zruchnoyu kinskoyi zbruyeyu Replika sejsmografu Chan He Formula vigotovlennya porohu 1044 rik Kitajskij kompas chasiv dinastiyi Han Drukuvannya nabirnimi literami Van Chzhenya 1314 rik U VII stolitti arabi z Aravijskogo pivostrovu roznosyat svitovu avramichnu religiyu islam krayinami Blizkogo Shodu Pivnichnoyi Afriki Pirenejskogo pivostrova Centralnoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Indiyi Arabi ne mali vlasnoyi rozvinenoyi kulturi ale dobre vsotuvali znannya inshih narodiv z yakimi voni stikalisya pid chas pohodiv i podorozhej sirijciv grekiv indijciv ta inshih narodiv Arabi privnesli do nauki duh kosmopolitizmu pragnuli enciklopedichnih znan z usih disciplin Cherez rozvinenu torgivlyu serednovichni arabi cikavilis riznimi sposobami rozrahunku chastki tovariv sho nalezhit kozhnomu z uchasnikiv karavanu rozpodilu spadshini V Indiyi arabi poznajomilisya iz naukovoyu spadshinoyu indijskih matematikiv sho vinajshli suchasnu chislovu sistemu vveli nul i desyatkovi drobi Serednovichnij matematik Al Horezmi 780 850 sluzhiv bibliotekarem pri halifi v Bagdadi j dobre vivchiv praci indijciv Matematichni piznannya serednovichnoyi Yevropi gruntuvalisya golovnim chinom na latinskih perekladah jogo robit roku Al Horezmi vidav traktat Kitab al dzhebr val mukabala vid nazvi yakogo pishla suchasna nazva disciplini algebra v yakomu podani rishennya kvadratnih rivnyan riznih tipiv Znachennya zminnih pri yakih liva chastina rivnyannya obertayetsya na nul bula nazvana nim korenem rivnyannya Cej vchenij takozh zaklav osnovi algoritmichnih procesiv Perskij poet matematik i astronom Omar Hayam 1048 1123 prodovzhiv pracyu Al Horezmi rozglyanuv deyaki okremi vipadki kubichnih rivnyan Arabi bagato zajmalisya himiyeyu zvidki vlasne nazva alhimiya farmakologiyeyu vinajshli spirt alkogol ta astronomiyeyu dali nazvi velikij kilkosti yaskravih zirok na nebi prinesli z soboyu znannya perskih ta indijskih likiv i specij kamfori gvozdiki muskatnogo goriha sklali dokladni trigonometrichni tablici sho sluzhili dlya viznachennya tochnogo chasu molitov i plavannya vidkritimi vodami Indijskogo okeanu Ibn Sina abo Avicenna 980 1037 buv vidanim naturalistom i likarem Storinka z Al Horezmi Ilyustraciya do ochnoyi anatomiyi 1200 rik U serednovichnij Yevropi antichne rabstvo bulo zamineno feodalnimi vidnosinami Iz rozvitkom tehnologiyi zajvi lyudi vitiskuvalis iz silskogo gospodarstva do mist Osobi sho selilisya vseredini fortec nim Burg otrimali nazvu burzhua bilshist z nih zajmalosya remeslami ta vilnimi mistectvami Yevropejci uspadkuvali antichni znannya grekiv i rimlyan zdebilshogo vid arabiv cherez pirenejskih yevreyiv ale zdebilshogo do takih znan voni pidhodili kritichno U cej chas u Zahidnij Yevropi jde proces nagromadzhennya faktichnogo materialu z biologiyi roblyatsya sprobi rozvitku elementiv matematiki i doslidnogo prirodoznavstva Na visokomu rivni buli naukovi znannya j u Shidnij Yevropi zokrema u Kiyivskij derzhavi Najbilshim centrom kulturnogo zhittya rannoserednovichnoyi Yevropi bula musulmanska Kordova v Ispaniyi Anglijskij matematik Adelardo z Bata 1120 roku virushiv do cogo mista pid viglyadom musulmanina tam vin oznajomivsya z antichnimi pracyami povernuvshis do Angliyi z tvorom Evklida yakij stav pidruchnikom matematiki na nastupni 400 rokiv Leonardo Pizanskij 1180 1240 zigrav vazhlivu rol u rozvitku serednovichnoyi nauki U Pivnichnij Africi vin vivchav arabsku movu ta arifmetiku zbagativshi yevropejsku kulturu arabskimi ciframi Rodzher Bekon 1214 1292 zrobiv velikij vnesok u optiku zaproponuvavshi kombinuvati linzi v teleskopah vinajshov okulyari Poyasniv chomu napovnena vodoyu sferichna kolba diye yak zapalne sklo fokusuyuchi promeni Soncya a opukla linza stvoryuye zbilshene zobrazhennya predmeta Vin sklav chudove zibrannya riznomanitnoyi yakosti naukovih gipotez vid tumannih idej do chitkih shem postijno pidkreslyuvav vazhlivist eksperimentu j matematiki v nauci vvazhayetsya odnim z poperednikiv suchasnoyi nauki Monah perepischik u Karta serednovichnih universitetiv Yevropi Frontispis evklidovih Nachal u perekladi Adelardo Skulptura Rodzhera Bekona Oksfordskij universitet Petra Perigrina z Marikura roku opublikuvav traktat pro magnetizm iz velikoyu kilkistyu prikladiv eksperimentiv iz cim yavishem Chenci benediktinci prinesli farmakologichni znannya arabiv do Yevropi U XIV stolitti zanyattya farmakologiyeyu medicinoyu himiyeyu i torgivlya bakalijnimi tovarami poyednuvalisya aptekari i bakalijniki ob yednuvalisya v profesijni gildiyi Pershi vodyani mlini z yavilis she u rimlyan ale tilki za feodalizmu voni tak shiroko rozpovsyudilis Yevropoyu Vodyani mlini buvayut z pidlivnimi privodyatsya v diyu impulsom vodi sho teche ta nalivnimi energiyeyu vodi sho padaye kolesami U Pivnichnij Yevropi na morskomu uzberezhzhi z chasom pochali vikoristovuvati energiyu vitru buduvati vitryaki Naukova revolyuciyaDokladnishe Naukova revolyuciya ta Kopernikivska revolyuciya Perehid do kapitalizmu rozvitok promislovosti j torgivli moreplavstva i vijskovoyi tehniki stimulyuvali burhlive zrostannya nauki vzhe v epohu Vidrodzhennya Nauka porivaye z teologiyeyu spriyayuchi utverdzhennyu materialistichnih idej Dzhordano Bruno Leonardo da Vinchi Frensis Bekon Velikogo poshirennya nabuvaye eksperimentalne vivchennya prirodi obgruntuvannya yakogo malo revolyucijne znachennya dlya nauki Spravzhnij perevorot vidbuvayetsya v astronomiyi Mikola Kopernik Galileo Galilej U XVII XVIII stolittyah stvoryuyutsya klasichna mehanika diferencialne j integralne chislennya analitichna geometriya himichna atomistika sistema klasifikaciyi roslin i tvarin stverdzhuyetsya princip zberezhennya materiyi i ruhu Isaak Nyuton Gotfrid Vilgelm Lejbnic Rene Dekart Dzhon Dalton Karl Linnej Mihajlo Lomonosov ta inshi U cej zhe chas vidbuvayetsya podalshe oformlennya nauki yak socialnogo institutu stvoryuyutsya pershi yevropejski akademiyi naukovi tovaristva pochinayetsya vidannya naukovoyi periodichnoyi literaturi Vitruvianska lyudina 1485 1490 roki Leonardo da Vinchi Geliocentrichna sistema svitu 1542 rik Mikolaj Kopernik Pro budovu lyudskogo tila 1543 rik Andreas Vezalij Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi 1687 rik Isaak NyutonPromislova revolyuciyaDokladnishe Promislova revolyuciya Biogeografichni doslidzhennya Oleksandra Gumboldta vulkan Chimboraso U zv yazku z promislovim perevorotom kincya XVIII stolittya pochavsya novij etap u rozvitku nauki V XIX stolitti vinikli novi fizichni disciplini termodinamika elektrodinamika klasichna stvoryuyutsya evolyucijne vchennya i klitinna teoriya v biologiyi formulyuyetsya zakon zberezhennya i peretvorennya energiyi rozvivayutsya novi koncepciyi v astronomiyi i matematici Dzhejms Klerk Maksvell Majkl Faradej Zhan Batist Lamark Charlz Darvin Teodor Shvann Mattias Shlejden ta inshi Nauka v Ukrayini Dokladnishe Nauka v Ukrayini Z pershoyi polovini XVIII stolittya pochinayetsya pidnesennya nauki j v Ukrayini Feofan Prokopovich Grigorij Skovoroda pracyuye Kiyivska akademiya U XIX stolitti viznanimi naukovimi centrami stali Harkivskij i Kiyivskij universiteti ta Novorosijskij universitet v Odesi de uspishno pracyuvali vidatni rosijski vcheni Ivan Syechenov Illya Mechnikov Mikola Pirogov Oleksandr Kovalevskij Vasil Dokuchayev ta inshi a takozh vidomi ukrayinski vcheni Mihajlo Maksimovich Volodimir Bec Mikola Pilchikov Andrij Potebnya ta inshi XX stolittyaNa rubezhi XIX XX stolit veliki zmini v naukovij kartini svitu i ryad novih vidkrittiv u fizici elektron rentgenivske viprominyuvannya radioaktivnist tosho prizvodyat do krizi klasichnogo prirodoznavstva i nasampered jogo mehanistichnoyi metodologiyi U XX znachnih uspihiv dosyagli matematika i fizika vinikli taki galuzi tehichnih nauk yak radiotehnika elektronika Z yavilas kibernetika yaka zbilshuye svij vpliv na podalshij rozvitok nauki i tehniki Uspihi fiziki i himiyi spriyayut glibshomu vivchennyu biologichnih procesiv u klitinah sho stimulyuye rozvitok silskogospodarskih i medichnih nauk Vidbuvayetsya tisne zblizhennya nauki z virobnictvom zrostayut i zmicnyuyutsya yiyi zv yazki z suspilnim zhittyam Suchasna nauka stanovit vazhlivu skladovu chastinu naukovo tehnichnoyi revolyuciyi Nauka v SRSR Dokladnishe Z chasu stvorennya SRSR buv rozroblenij plan naukovo tehnichnih robit yakij po suti stav programnim dokumentom rozvitku radyanskoyi nauki yakij planuvavsya v zagalnoderzhavnih masshtabah Na naukovij osnovi zdijsnyuvalos planove gospodarstvo i peretvorennya suspilnih vidnosin SRSR davav blizko 1 3 naukovoyi produkciyi vsogo svitu V krayini pracyuvalo 1 5 mln naukovih pracivnikiv bilsh nizh de u sviti Radyanska nauka zavdyachuye svoyemu rozvitku takim vchenim yak V I Vernadskij S I Vavilov O O Bogomolec D K Zabolotnij M D Zelinskij O P Karpinskij V L Komarov I V Kurchatov S P Korolov I P Pavlov Ye O Paton V I Lipskij P I Kravchuk D M Pryanishnikov M M Pokrovskij B D Grekov M V Keldish L D Landau ta in Radyanska nauka sho gruntuvalas na dialektiko materialistichnij metodologiyi posidaye vazhlive misce v istorichnomu rozvitku lyudstva U kosmosi slidom za polotom pershogo u sviti suputnika Zemli i pershogo u sviti kosmichnogo polotu lyudini zdijsnenogo Yu O Gagarinim pochali pracyuvati shtuchni suputniki stanciyi z kosmonavtami na bortu rozroblyalisya shlyahi mirnogo vikoristannya termoyadernoyi energiyi Radyanska nauka zrobila znachnij vnesok v doslidzhenni galaktik stanovlenni v rozvitok problem kvantovoyi optiki fiziku napivprovidnikiv ta v inshih napryamah Na rahunku radyanskih uchenih kilkasot vidkrittiv ponad 1 mln vinahodiv desyatki tisyach patentiv U sistemu yedinoyi radyanskoyi nauki vhodila Akademiya nauk SRSR respublikanski Akademiyi nauk filiali centri viddilennya AN SRSR vishi navchalni zakladi doslidnicki centri Akademiyi medichnih nauk SRSR Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk galuzevi naukovo doslidni instituti naukovo virobnichi ob yednannya j laboratoriyi v promislovosti U 1979 roci bulo vstanovleno profesijne svyato naukovih pracivnikiv Den radyanskoyi nauki kozhna tretya nedilya kvitnya Nauka v URSR Dokladnishe Ucheni Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki vnesli vagomij vklad u skarbnicyu svitovoyi nauki Bagato yihnih rozrobok stali osnovoyu stvorennya novih galuzej promislovosti progresivnih tehnologij materialiv mashin i mehanizmiv U respublici pracyuvalo 200 tis naukovih pracivnikiv u tomu chisli 62 tis doktoriv i kandidativ nauk V URSR nalichuvalos 150 vuziv v yakih pracyuvalo 1 4 tis profesoriv i doktoriv nauk blizko 16 tis docentiv i kandidativ nauk Velikij zagin uchenih pracyuvav u Pivdennomu viddilenni Vsesoyuznoyi Akademiyi silskogospodarskih nauk imeni V I Lenina Najbilshim naukovim centrom URSR bula Akademiya nauk Ukrayinskoyi PCP 81 tis spivrobitnikiv u tomu chisli 14 tis naukovih pracivnikiv sered yakih ponad 1000 doktoriv i 7000 kandidativ nauk 300 akademikiv i chleniv korespondentiv AN URSR Rezultati fundamentalnih doslidzhen dali zmogu poyasniti ryad yavish pri podili atomnih yader stvoriti principovo novi stani rechovini z napered zadanimi vlastivostyami rozshifruvati strukturu skladnih himichnih rechovin stvoriti naukovi peredumovi upravlinnya spadkovistyu j minlivistyu zhivih organizmiv Pidtverdzhennyam visokoyi yakosti cih tehnologij ye prodazh licenzij promislovo rozvinutim krayinam Div takozhIstoriya tehniki Tehnologichnij ustrijPrimitkiJoy of Knowledge 1978 Katgert Merkelijn J 2000 Rajnov T I 1988 PosilannyaDzherelaLiteratura angl Joy of Knowledge Science and the Universe James Mitchell Editor Worthing Littlehampton Book Services Ltd 1978 304 s The Mitchell Beazley joy of knowledge library ISBN 0855331119 S P Ruda Yu O Hramov Istoriya nauki 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 602 ISBN 966 00 0610 1 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Rajnov T I U istokov eksperimentalnogo estestvoznaniya Per de Marikur i zapadnoevropejskaya nauka XIII XIV vv 1988 4 S 105 116 ros Karpov M M Nauka i razvitie obshestva M 1961 ros Ocherki istorii i teorii razvitiya nauki M 1969 ros Uchenye o nauke i ee razvitii M 1971 ros Bernal Dzh D Nauka v istorii obshestva Pereklad z angl M 1956

Дата публікації:
Топ