Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Бати́ст П'єр Антуа́н де Моне́ Лама́рк (Jean-Baptiste Pierre Antoine de Monet, Chevalier de Lamarck; *1 серпня 1744 — †18 грудня 1829) — французький зоолог, анатом, натураліст. Він став одним з перших біологів, який створив цілісну теорію еволюції живого світу. Сучасники не оцінили його теорію, але вже півстоліття потому вона стала предметом палких дискусій, які не припиняються і сьогодні. Важливою працею Ламарка стала «Філософія зоології», яка побачила світ у 1809 році.
| Jean-Baptiste Lamarck | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean-Baptiste Pierre Antoine de Monet de Lamarck |
| Народився | 1 серпня 1744 Базантен, Пікардія |
| Помер | 18 грудня 1829 (85 років) Париж ·d |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | ботанік, зоолог, науково-педагогічний працівник, натураліст, викладач університету, біолог, хімік, метеоролог, палеонтолог, малаколог, Encyclopédistes, письменник |
| Галузь | зоологія, ботаніка, геологія і метеорологія |
| Заклад | Французька академія наук; Національний музей природничої історії; Сад рослин |
| Членство | d Французька академія наук Баварська академія наук |
| Війна | Семирічна війна[1] |
| Військове звання | лейтенант[1] |
| Відомий завдяки: | еволюція, успадкування набутих ознак |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d d d |
| Діти | d[2][3] |
| Нагороди |  |
| Автограф |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах Жан Батист Ламарк у Вікісховищі | |
Біографія
Жан Батист П'єр Антуан де Моне, шевальє де Ламарк, народився 1 серпня 1744 року в місті Базантен, у збіднілій шляхетній родині. Батьки вчили його на священослужителя, але у 16 років після смерті батька Ламарк залишив єзуїстський коледж і пішов добровільно до діючої армії. У боях проявив себе як хоробрий воїн, отримав звання офіцера.
У 24 роки Ламарк залишив військову службу та приїхав до міста Париж. У 1772-1776 роках вивчав там медицину у Вищій медичній школі. Паралельно працював клерком у банку. Під час навчання у медичній школі дуже захоплювався природничими науками, особливо ботанікою. Залишити медицину та зайнятись ботанікою Ламарка переконав Жан-Жак Руссо, з яким майбутній вчений познайомився у Парижі. Талановитий та наполегливий Ламарк вже у 1778 році опублікував тритомник «Французька флора» («Flore française», (фр.)). Після цієї події він став одним із найвеличніших ботаніків Франції свого часу. Через п'ять років вчений вже був обраний академіком Паризької академії наук.
У 1789—1794 роках у Франції розпочалася Французька революція, яку Ламарк зустрів досить охоче. У 1793 році за пропозицією Ламарка Королівський Ботанічний сад, де він працював, перетворили на Музей природничої історії. Ламарку запропонували залишити ботаніку та очолити кафедру «природної історії комах та червів» - аналог кафедри зоології безхребетних тварин. У 1796 році саме Ламарк увів до наукового вжитку термін «безхребетні».
Із 1815 по 1822 роки виходила семитомна праця Ламарка «Природна історія безхребетних». Там були описані усі відомі на той час роди та види безхребетних. Карл Лінней поділив їх тільки на два класи (черви та комахи), тоді як Ламарк вже запропонував 10 різних класів.
1802 року Ламарк запропонував ще один термін, який ми вживаємо досить широко — «Біологія».
Помер Ламарк у віці 85 років, 18 грудня 1829 року, у бідності. До останнього дня поряд з ним була його дочка, Корнелія, якій він надиктовував свої думки (вчений 1819 року осліп). У 1909 році, до століття «Філософії зоології», у Парижі відкрили пам'ятник Ламаркові. Він сидить у кріслі, старий та незрячий, а його дочка, яка стоїть поруч, говорить: «Нащадки будуть пишатися Вами, тату. Вони помстяться за Вас».
==
Філософія зоології
1809 року з'являється іще одна праця Ламарка — «Філософія зоології». У цьому творі вчений сформулював своє бачення еволюції тваринного світу.
Усіх тварин Ламарк поділив на шість рівнів, сходинок (чи «градацій») у залежності від складності їхньої організації. Найвіддаленіші від людини — інфузорії, найближчі — ссавці. Усім тваринам, згідно з цією теорією, притаманний рух від простого до складного, розвиток, переміщення до верхніх сходинок.
У тваринному світі постійно відбувається поступова еволюція. Ламарк дійшов висновку, що біологічних видів у природі насправді не існує, існують лише окремі особини. «Природа не робить стрибків», Ламарк посилався на свій величезний досвід систематика:
 | Лише той, хто довго та наполегливо займався визначенням видів, звертався до величезних колекцій, може знати, як сильно види зливаються один із одним. Я питаю, який досвідчений зоолог чи ботанік не впевнений у тому, що я тільки що сказав? Підійміться до риб, рептилій, птахів, навіть до ссавців, і ви побачите скрізь, поступовий перехід між сусідніми видами і навіть родами. |  |
Чому ж людина не помічає постійне перетворення одних видів на інші? Ламарк відповідав на це питання так: "Припустимо, життя людини триває одну секунду. За цей час жодна людина не побачить руху годинної стрілки годинника. Навіть через декілька десятків поколінь ніхто не помітить, що годинна стрілка рухається. "
Ламарк подарував свою книгу Наполеонові Бонапарту, але той взявся безжалісно критикувати твір, чим довів немолодого вже вченого до сліз. Чарльз Дарвін теж не сприйняв ідею прогресу та пристосування, викладену Ламарком.
Ламаркізм
Ламаркізм — еволюційна концепція, що ґрунтується на теорії, висунутій на початку XIX століття Жаном Батистом Ламарком в трактаті «Філософія зоології».
В основі вчення Ламарка про еволюцію лежали його різноманітні погляди на хімію, фізику, метеорологію. Так, він писав про первинно-створені Богом матерію як пасивний початок і природу як порядок і енергія для його здійснення; концепцію п'яти елементів, з яких найважливішу роль грає ефір, що у вигляді «тонких флюїдів» циркулює в органічних тілах; постійне мимовільне зародження життя, зокрема його складних форм, з неорганічної і органічної матерії; заперечення вимирання видів; заперечення наявності нервової системи і статевого розмноження у «нижчих тварин» і т. і.[] У широкому сенсі до ламаркізму відносять різні еволюційні теорії (в основному, що виникли в XIX — першій третині XX століть), в яких як основна рушійна сила еволюції (зміна видів) розглядається внутрішньо властиве організмам прагнення до вдосконалення. Як правило, велике значення в таких теоріях надається і впливу «вправляння» і «невправляння» органів на їх еволюційні долі, оскільки передбачається, що наслідки вправляння або невправляння можуть передаватися спадково.
Теза ламаркізму про успадкування придбаних змін викликала найбільшу кількість суперечок, які продовжуються і до цього дня. У другій половині XX століття ламаркізм був скомпрометований в професійному співтоваристві завдяки тому, що радянський агроном Т. Д. Лисенком, методи якого йшли всупереч з представленнями більшості біологів, дотримувався поглядів, близьких до ламаркізму (так званий «радянський творчий дарвінізм»). Проте, і на початку XXI сторіччя ряд учених продовжує виступати з ламаркістськими концепціями. З найбільш значущих спроб слід зазначити праці австралійського імунолога Теда Стіла, який вважає, що описані ним явища в області трансплантації тканин отримують більш задовільне пояснення з ламаркістських позицій.
Перший закон Ламарка
Організми пристосовуються до умов навколишнього середовища. Для пояснення цього вчений сформулював декілька «законів». Перш за все, це закон «Тренування чи не тренування органів». Наприклад: жирафи постійно витягують шию, щоб дотягнутися до листків над головою. Тому їхні шиї стають довшими. Кротові, який мешкає під землею, очі лише заважають, тому вони поступово зникають.
Якщо тварина тренує свій орган, вона його розвиває. Якщо не тренує — орган поступово зникає.
Другий закон Ламарка
Другий закон Ламарка — це «Закон успадкування набутих ознак». Корисні ознаки, набуті твариною за життя, за Ламарком, передаються нащадкам. Жирафи передали нащадкам довгу шию та довгі ноги, кроти — очі, які не бачать.
Системи штучного інтелекту У системах моделювання штучного життя, ламаркізм у поєднанні з «генетичною пам'яттю» досить часто застосовується для прискорення еволюції природженої поведінки, для цього вся пам'ять модельованої особини передається її потомству. На відміну від класичної генетичної пам'яті потомству передається пам'ять тільки попереднього покоління. При цьому ламаркізм може поєднуватися з дарвінізмом, який може використовуватися для моделювання інших аспектів моделей організмів.
Див. також
- Еволюція
- 7296 Ламарк - астероїд, названий на честь вченого.
- Ламарк (місячний кратер)
- історія біології
- катастрофізм
- успадкування ознак
Примітки
- Michaud L. Biographie universelle ancienne et moderne — Vol. 23.
- https://cths.fr/an/savant.php?id=5698
- https://www.ac-sciences-lettres-montpellier.fr/academie_edition/sources/index.php?page=academicien_detail&id=41
- IPNI, Lam.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean-Baptiste Lamarck |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bati st P yer Antua n de Mone Lama rk Jean Baptiste Pierre Antoine de Monet Chevalier de Lamarck 1 serpnya 1744 18 grudnya 1829 francuzkij zoolog anatom naturalist Vin stav odnim z pershih biologiv yakij stvoriv cilisnu teoriyu evolyuciyi zhivogo svitu Suchasniki ne ocinili jogo teoriyu ale vzhe pivstolittya potomu vona stala predmetom palkih diskusij yaki ne pripinyayutsya i sogodni Vazhlivoyu praceyu Lamarka stala Filosofiya zoologiyi yaka pobachila svit u 1809 roci Jean Baptiste LamarckIm ya pri narodzhenni fr Jean Baptiste Pierre Antoine de Monet de LamarckNarodivsya 1 serpnya 1744 1744 08 01 Bazanten PikardiyaPomer 18 grudnya 1829 1829 12 18 85 rokiv Parizh dPohovannya cvintar MonparnasKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist botanik zoolog naukovo pedagogichnij pracivnik naturalist vikladach universitetu biolog himik meteorolog paleontolog malakolog Encyclopedistes pismennikGaluz zoologiya botanika geologiya i meteorologiyaZaklad Francuzka akademiya nauk Nacionalnij muzej prirodnichoyi istoriyi Sad roslinChlenstvo d Francuzka akademiya nauk Bavarska akademiya naukVijna Semirichna vijna 1 Vijskove zvannya lejtenant 1 Vidomij zavdyaki evolyuciya uspadkuvannya nabutih oznakBrati sestri dU shlyubi z d d dDiti d 2 3 NagorodiAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Zhan Batist Lamark u VikishovishiLam ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Zhan Batist Lamark Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaZhan Batist P yer Antuan de Mone shevalye de Lamark narodivsya 1 serpnya 1744 roku v misti Bazanten u zbidnilij shlyahetnij rodini Batki vchili jogo na svyashenosluzhitelya ale u 16 rokiv pislya smerti batka Lamark zalishiv yezuyistskij koledzh i pishov dobrovilno do diyuchoyi armiyi U boyah proyaviv sebe yak horobrij voyin otrimav zvannya oficera U 24 roki Lamark zalishiv vijskovu sluzhbu ta priyihav do mista Parizh U 1772 1776 rokah vivchav tam medicinu u Vishij medichnij shkoli Paralelno pracyuvav klerkom u banku Pid chas navchannya u medichnij shkoli duzhe zahoplyuvavsya prirodnichimi naukami osoblivo botanikoyu Zalishiti medicinu ta zajnyatis botanikoyu Lamarka perekonav Zhan Zhak Russo z yakim majbutnij vchenij poznajomivsya u Parizhi Talanovitij ta napoleglivij Lamark vzhe u 1778 roci opublikuvav tritomnik Francuzka flora Flore francaise fr Pislya ciyeyi podiyi vin stav odnim iz najvelichnishih botanikiv Franciyi svogo chasu Cherez p yat rokiv vchenij vzhe buv obranij akademikom Parizkoyi akademiyi nauk Pam yatnik Lamarkovi u Parizhi U 1789 1794 rokah u Franciyi rozpochalasya Francuzka revolyuciya yaku Lamark zustriv dosit ohoche U 1793 roci za propoziciyeyu Lamarka Korolivskij Botanichnij sad de vin pracyuvav peretvorili na Muzej prirodnichoyi istoriyi Lamarku zaproponuvali zalishiti botaniku ta ocholiti kafedru prirodnoyi istoriyi komah ta cherviv analog kafedri zoologiyi bezhrebetnih tvarin U 1796 roci same Lamark uviv do naukovogo vzhitku termin bezhrebetni Iz 1815 po 1822 roki vihodila semitomna pracya Lamarka Prirodna istoriya bezhrebetnih Tam buli opisani usi vidomi na toj chas rodi ta vidi bezhrebetnih Karl Linnej podiliv yih tilki na dva klasi chervi ta komahi todi yak Lamark vzhe zaproponuvav 10 riznih klasiv 1802 roku Lamark zaproponuvav she odin termin yakij mi vzhivayemo dosit shiroko Biologiya Pomer Lamark u vici 85 rokiv 18 grudnya 1829 roku u bidnosti Do ostannogo dnya poryad z nim bula jogo dochka Korneliya yakij vin nadiktovuvav svoyi dumki vchenij 1819 roku oslip U 1909 roci do stolittya Filosofiyi zoologiyi u Parizhi vidkrili pam yatnik Lamarkovi Vin sidit u krisli starij ta nezryachij a jogo dochka yaka stoyit poruch govorit Nashadki budut pishatisya Vami tatu Voni pomstyatsya za Vas Filosofiya zoologiyi1809 roku z yavlyayetsya ishe odna pracya Lamarka Filosofiya zoologiyi U comu tvori vchenij sformulyuvav svoye bachennya evolyuciyi tvarinnogo svitu Usih tvarin Lamark podiliv na shist rivniv shodinok chi gradacij u zalezhnosti vid skladnosti yihnoyi organizaciyi Najviddalenishi vid lyudini infuzoriyi najblizhchi ssavci Usim tvarinam zgidno z ciyeyu teoriyeyu pritamannij ruh vid prostogo do skladnogo rozvitok peremishennya do verhnih shodinok U tvarinnomu sviti postijno vidbuvayetsya postupova evolyuciya Lamark dijshov visnovku sho biologichnih vidiv u prirodi naspravdi ne isnuye isnuyut lishe okremi osobini Priroda ne robit stribkiv Lamark posilavsya na svij velicheznij dosvid sistematika Lishe toj hto dovgo ta napoleglivo zajmavsya viznachennyam vidiv zvertavsya do velicheznih kolekcij mozhe znati yak silno vidi zlivayutsya odin iz odnim Ya pitayu yakij dosvidchenij zoolog chi botanik ne vpevnenij u tomu sho ya tilki sho skazav Pidijmitsya do rib reptilij ptahiv navit do ssavciv i vi pobachite skriz postupovij perehid mizh susidnimi vidami i navit rodami Chomu zh lyudina ne pomichaye postijne peretvorennya odnih vidiv na inshi Lamark vidpovidav na ce pitannya tak Pripustimo zhittya lyudini trivaye odnu sekundu Za cej chas zhodna lyudina ne pobachit ruhu godinnoyi strilki godinnika Navit cherez dekilka desyatkiv pokolin nihto ne pomitit sho godinna strilka ruhayetsya Lamark podaruvav svoyu knigu Napoleonovi Bonapartu ale toj vzyavsya bezzhalisno kritikuvati tvir chim doviv nemolodogo vzhe vchenogo do sliz Charlz Darvin tezh ne sprijnyav ideyu progresu ta pristosuvannya vikladenu Lamarkom LamarkizmDokladnishe Lamarkizm Lamarkizm evolyucijna koncepciya sho gruntuyetsya na teoriyi visunutij na pochatku XIX stolittya Zhanom Batistom Lamarkom v traktati Filosofiya zoologiyi V osnovi vchennya Lamarka pro evolyuciyu lezhali jogo riznomanitni poglyadi na himiyu fiziku meteorologiyu Tak vin pisav pro pervinno stvoreni Bogom materiyu yak pasivnij pochatok i prirodu yak poryadok i energiya dlya jogo zdijsnennya koncepciyu p yati elementiv z yakih najvazhlivishu rol graye efir sho u viglyadi tonkih flyuyidiv cirkulyuye v organichnih tilah postijne mimovilne zarodzhennya zhittya zokrema jogo skladnih form z neorganichnoyi i organichnoyi materiyi zaperechennya vimirannya vidiv zaperechennya nayavnosti nervovoyi sistemi i statevogo rozmnozhennya u nizhchih tvarin i t i dzherelo U shirokomu sensi do lamarkizmu vidnosyat rizni evolyucijni teoriyi v osnovnomu sho vinikli v XIX pershij tretini XX stolit v yakih yak osnovna rushijna sila evolyuciyi zmina vidiv rozglyadayetsya vnutrishno vlastive organizmam pragnennya do vdoskonalennya Yak pravilo velike znachennya v takih teoriyah nadayetsya i vplivu vpravlyannya i nevpravlyannya organiv na yih evolyucijni doli oskilki peredbachayetsya sho naslidki vpravlyannya abo nevpravlyannya mozhut peredavatisya spadkovo Teza lamarkizmu pro uspadkuvannya pridbanih zmin viklikala najbilshu kilkist superechok yaki prodovzhuyutsya i do cogo dnya U drugij polovini XX stolittya lamarkizm buv skomprometovanij v profesijnomu spivtovaristvi zavdyaki tomu sho radyanskij agronom T D Lisenkom metodi yakogo jshli vsuperech z predstavlennyami bilshosti biologiv dotrimuvavsya poglyadiv blizkih do lamarkizmu tak zvanij radyanskij tvorchij darvinizm Prote i na pochatku XXI storichchya ryad uchenih prodovzhuye vistupati z lamarkistskimi koncepciyami Z najbilsh znachushih sprob slid zaznachiti praci avstralijskogo imunologa Teda Stila yakij vvazhaye sho opisani nim yavisha v oblasti transplantaciyi tkanin otrimuyut bilsh zadovilne poyasnennya z lamarkistskih pozicij Pershij zakon Lamarka Krit zvichajnij Organizmi pristosovuyutsya do umov navkolishnogo seredovisha Dlya poyasnennya cogo vchenij sformulyuvav dekilka zakoniv Persh za vse ce zakon Trenuvannya chi ne trenuvannya organiv Napriklad zhirafi postijno vityaguyut shiyu shob dotyagnutisya do listkiv nad golovoyu Tomu yihni shiyi stayut dovshimi Krotovi yakij meshkaye pid zemleyu ochi lishe zavazhayut tomu voni postupovo znikayut Yaksho tvarina trenuye svij organ vona jogo rozvivaye Yaksho ne trenuye organ postupovo znikaye Drugij zakon Lamarka Zhirafa Drugij zakon Lamarka ce Zakon uspadkuvannya nabutih oznak Korisni oznaki nabuti tvarinoyu za zhittya za Lamarkom peredayutsya nashadkam Zhirafi peredali nashadkam dovgu shiyu ta dovgi nogi kroti ochi yaki ne bachat Sistemi shtuchnogo intelektu U sistemah modelyuvannya shtuchnogo zhittya lamarkizm u poyednanni z genetichnoyu pam yattyu dosit chasto zastosovuyetsya dlya priskorennya evolyuciyi prirodzhenoyi povedinki dlya cogo vsya pam yat modelovanoyi osobini peredayetsya yiyi potomstvu Na vidminu vid klasichnoyi genetichnoyi pam yati potomstvu peredayetsya pam yat tilki poperednogo pokolinnya Pri comu lamarkizm mozhe poyednuvatisya z darvinizmom yakij mozhe vikoristovuvatisya dlya modelyuvannya inshih aspektiv modelej organizmiv Div takozhEvolyuciya 7296 Lamark asteroyid nazvanij na chest vchenogo Lamark misyachnij krater istoriya biologiyi katastrofizm uspadkuvannya oznakPrimitkiMichaud L Biographie universelle ancienne et moderne Vol 23 d Track Q19135495d Track Q3260541 https cths fr an savant php id 5698 https www ac sciences lettres montpellier fr academie edition sources index php page academicien detail amp id 41 IPNI Lam DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean Baptiste Lamarck