Історія техніки нараховує майже 50 тис. років. Якщо за цей проміжок часу взяти середню тривалість життя одного покоління 30..32 роки, то існуючий рівень техніки був досягнутий приблизно за 1600 поколінь. Іншими словами, людству знадобилося 1600 сходинок, щоб винайти ракету та досягнути Місяця. За перші 1100…1300 сходинок люди освоїли такі традиційні природні матеріали, як дерево, глина та камінь, решта сходинок знадобилося для освоєння міді, бронзи, заліза та інших новітніх композитних конструкційних матеріалів.
Основний виклад
Але цей розвиток немислимий без застосування енергії. Вогонь люди навчилися добувати приблизно 250 тис. років тому, отримувати водяну пару приблизно 2000 років тому, а використовувати енергію води, що рухається, в першому сторіччі до н.е. В історії людства водяні двигуни завжди відігравали особливу роль. Протягом багатьох століть різні водяні механізми були головним джерелом енергії у виробництві. Перші водяні колеса з’явилися в першому столітті до н.е., а ось водяна турбіна з високим ККД (до 80%) була винайдена лише в першій половині XIX століття. Її конструкцію створювали та удосконалювали Сегнер, Ейлер, Понселе, Фурнейрон, Пельтон та інші. Вперше енергетичні машини, що перетворювали внутрішню енергію водяної пари в механічну роботу, тобто парові машини, з’явилися лише у кінці XVII століття. А перший поршневий двигун внутрішнього згоряння створив у 1860 році французький інженер Етьєн Ленуар. При цьому за значимістю для людства винайдення двигуна внутрішнього згоряння прирівнюється до винайдення колеса, що відбулося приблизно 5 тис. років тому у Месопотамії, яке послужило початком освоєння обертового руху.
Першу робочу парову турбіну, що одразу давала обертовий рух, створив у 1883 році шведський інженер Густав Лаваль. Відомо, що токарний верстат, побудований на основі обертового руху заготовки, був створений древньогрецьким механіком із Александрії Ктесибієм приблизно в І столітті до н.е., а перетворений в токарно-гвинтовий верстат лише в 1800 році англійцем Модслі.
Хоча деякі електричні явища були відомі ще древнім грекам, винайдення промислового електродвигуна відбулося лише в кінці XIX століття завдяки роботам таких видатних учених, як Франклін, Кавендиш, Кулон, Гальвані, Герц, Ампер, Сіменс, Тесла та інших. Особливо слід відмітити важливу закономірність, що встановив у 1831 році англійський фізик Майкл Фарадей. Ним було доведено, що електричний струм викликає магнітні явища, а магнітні явища породжують появу електричного струму. Відкриття Фарадея мало великі наслідки для розвитку техніки та всієї людської цивілізації, так як стало відомо, як треба механічну енергію перетворювати в електричну, а електричну назад в механічну. Перше з цих явищ лягло в основу роботи електрогенератора, а друге – в роботу електродвигуна.
Наведені приклади свідчать про те, що між першими спробами людей оволодіти певними фізичними явищами (горіння, плавлення, кипіння, випаровування, обертання, рух води, електризація, намагніченість, розщеплювання атомного ядра тощо) та початком промислового використання енергетичних та робочих машин, що побудовані на основі відомих фізичних принципів, проходять десятки, сотні та навіть тисячі років. Важливим історичним періодом в становленні творення техніки тих часів зайняв період створення, впровадження та розвитку теплових двигунів, для перетворення енергії в корисну роботу, який тривав понад тисячоліття. Тому теплові двигуни заслуговують на окрему сторінку в історії розвитку техніки. На їх прикладі розглянемо історію створення нових технічних систем.
Основні етапи розвитку техніки
Можна визначити такі основні етапи розвитку техніки:
- Кінець XVIII — початок XIX століття. Промислова революція — створення парової машини і універсальних прядильних верстатів, що ознаменувало перехід ремісничого виробництва до промислової економіки (машинного виробництва).
- Кінець XIX століття. Створення двигуна внутрішнього згоряння, що дозволило створити новий клас компактних машин, у тому числі автомобілів, суден тощо. Широке впровадження електрики, в тому числі способів її генерації та використання електричних машин.
- Початок XX століття. Розвиток радіотехніки та радіоелектроніки. Створення конвеєрного виробництва. Поява та розвиток авіації.
- Середина XX століття. Впровадження широкої автоматизації виробництва, створення обчислювальної техніки. Вихід в космос. Освоєння атомної енергії.
- Кінець XX століття — початок XXI століття. Дослідження в області біо- і нанотехнологій, які можуть призвести до чергової революції в багатьох областях діяльності людини.
Див. також
Література і джерела
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл.
- Геннадій Гайко, Володимир Білецький. Гірництво в історії цивілізації. — Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. — 488 с.
- Нариси з історії техніки та технологій: навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. / О. М. Царенко, С. І. Рябець. − Кіровоград, 2009. − 502 с. : іл. − Бібліогр. : с. 498−501 (112 назв). − .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya tehniki narahovuye majzhe 50 tis rokiv Yaksho za cej promizhok chasu vzyati serednyu trivalist zhittya odnogo pokolinnya 30 32 roki to isnuyuchij riven tehniki buv dosyagnutij priblizno za 1600 pokolin Inshimi slovami lyudstvu znadobilosya 1600 shodinok shob vinajti raketu ta dosyagnuti Misyacya Za pershi 1100 1300 shodinok lyudi osvoyili taki tradicijni prirodni materiali yak derevo glina ta kamin reshta shodinok znadobilosya dlya osvoyennya midi bronzi zaliza ta inshih novitnih kompozitnih konstrukcijnih materialiv Parova mashina Nyukomena 1712 r Kosmichnij Teleskop Habbl Pracyuye na orbiti z 1990 rokuOsnovnij vikladAle cej rozvitok nemislimij bez zastosuvannya energiyi Vogon lyudi navchilisya dobuvati priblizno 250 tis rokiv tomu otrimuvati vodyanu paru priblizno 2000 rokiv tomu a vikoristovuvati energiyu vodi sho ruhayetsya v pershomu storichchi do n e V istoriyi lyudstva vodyani dviguni zavzhdi vidigravali osoblivu rol Protyagom bagatoh stolit rizni vodyani mehanizmi buli golovnim dzherelom energiyi u virobnictvi Pershi vodyani kolesa z yavilisya v pershomu stolitti do n e a os vodyana turbina z visokim KKD do 80 bula vinajdena lishe v pershij polovini XIX stolittya Yiyi konstrukciyu stvoryuvali ta udoskonalyuvali Segner Ejler Ponsele Furnejron Pelton ta inshi Vpershe energetichni mashini sho peretvoryuvali vnutrishnyu energiyu vodyanoyi pari v mehanichnu robotu tobto parovi mashini z yavilisya lishe u kinci XVII stolittya A pershij porshnevij dvigun vnutrishnogo zgoryannya stvoriv u 1860 roci francuzkij inzhener Etyen Lenuar Pri comu za znachimistyu dlya lyudstva vinajdennya dviguna vnutrishnogo zgoryannya pririvnyuyetsya do vinajdennya kolesa sho vidbulosya priblizno 5 tis rokiv tomu u Mesopotamiyi yake posluzhilo pochatkom osvoyennya obertovogo ruhu Pershu robochu parovu turbinu sho odrazu davala obertovij ruh stvoriv u 1883 roci shvedskij inzhener Gustav Laval Vidomo sho tokarnij verstat pobudovanij na osnovi obertovogo ruhu zagotovki buv stvorenij drevnogreckim mehanikom iz Aleksandriyi Ktesibiyem priblizno v I stolitti do n e a peretvorenij v tokarno gvintovij verstat lishe v 1800 roci anglijcem Modsli Hocha deyaki elektrichni yavisha buli vidomi she drevnim grekam vinajdennya promislovogo elektrodviguna vidbulosya lishe v kinci XIX stolittya zavdyaki robotam takih vidatnih uchenih yak Franklin Kavendish Kulon Galvani Gerc Amper Simens Tesla ta inshih Osoblivo slid vidmititi vazhlivu zakonomirnist sho vstanoviv u 1831 roci anglijskij fizik Majkl Faradej Nim bulo dovedeno sho elektrichnij strum viklikaye magnitni yavisha a magnitni yavisha porodzhuyut poyavu elektrichnogo strumu Vidkrittya Faradeya malo veliki naslidki dlya rozvitku tehniki ta vsiyeyi lyudskoyi civilizaciyi tak yak stalo vidomo yak treba mehanichnu energiyu peretvoryuvati v elektrichnu a elektrichnu nazad v mehanichnu Pershe z cih yavish lyaglo v osnovu roboti elektrogeneratora a druge v robotu elektrodviguna Navedeni prikladi svidchat pro te sho mizh pershimi sprobami lyudej ovoloditi pevnimi fizichnimi yavishami gorinnya plavlennya kipinnya viparovuvannya obertannya ruh vodi elektrizaciya namagnichenist rozsheplyuvannya atomnogo yadra tosho ta pochatkom promislovogo vikoristannya energetichnih ta robochih mashin sho pobudovani na osnovi vidomih fizichnih principiv prohodyat desyatki sotni ta navit tisyachi rokiv Vazhlivim istorichnim periodom v stanovlenni tvorennya tehniki tih chasiv zajnyav period stvorennya vprovadzhennya ta rozvitku teplovih dviguniv dlya peretvorennya energiyi v korisnu robotu yakij trivav ponad tisyacholittya Tomu teplovi dviguni zaslugovuyut na okremu storinku v istoriyi rozvitku tehniki Na yih prikladi rozglyanemo istoriyu stvorennya novih tehnichnih sistem Osnovni etapi rozvitku tehnikiMozhna viznachiti taki osnovni etapi rozvitku tehniki Kinec XVIII pochatok XIX stolittya Promislova revolyuciya stvorennya parovoyi mashini i universalnih pryadilnih verstativ sho oznamenuvalo perehid remisnichogo virobnictva do promislovoyi ekonomiki mashinnogo virobnictva Kinec XIX stolittya Stvorennya dviguna vnutrishnogo zgoryannya sho dozvolilo stvoriti novij klas kompaktnih mashin u tomu chisli avtomobiliv suden tosho Shiroke vprovadzhennya elektriki v tomu chisli sposobiv yiyi generaciyi ta vikoristannya elektrichnih mashin Pochatok XX stolittya Rozvitok radiotehniki ta radioelektroniki Stvorennya konveyernogo virobnictva Poyava ta rozvitok aviaciyi Seredina XX stolittya Vprovadzhennya shirokoyi avtomatizaciyi virobnictva stvorennya obchislyuvalnoyi tehniki Vihid v kosmos Osvoyennya atomnoyi energiyi Kinec XX stolittya pochatok XXI stolittya Doslidzhennya v oblasti bio i nanotehnologij yaki mozhut prizvesti do chergovoyi revolyuciyi v bagatoh oblastyah diyalnosti lyudini Div takozhTehnologichnij ustrij Istoriya naukiLiteratura i dzherelaBuchinskij M Ya Gorik O V Chernyavskij A M Yahin S V OSNOVI TVORENNYa MAShIN Za redakciyeyu O V Gorika doktora tehnichnih nauk profesora zasluzhenogo pracivnika narodnoyi osviti Ukrayini Harkiv Vid vo NTMT 2017 448 s 52 il ISBN 978 966 2989 39 7 Gennadij Gajko Volodimir Bileckij Girnictvo v istoriyi civilizaciyi Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2016 488 s Narisi z istoriyi tehniki ta tehnologij navch posib dlya stud vish ped navch zakl O M Carenko S I Ryabec Kirovograd 2009 502 s il Bibliogr s 498 501 112 nazv ISBN 978 966 7406 52 3