Сан-Пау́лу (São Paulo, МФА: [sɐ̃ʊ̃ˈpaʊlʊ] ( прослухати)) — головне місто південно-східного штату Бразилії Сан-Паулу, найбільший промисловий і важливий культурний центр Бразилії та всієї Південної Америки. З населенням майже 13,6 млн мешканців у межах міста, це найбільше місто країни та в південній півкулі, одне з найбільших у світі. Місто має територію 1523 км², є центром великої агломерації з населенням 24 млн мешканців, також однієї з найбільших у світі.
Місто Сан-Паулу Cidade de São Paulo (Місто Святого Павла) | |||
---|---|---|---|
| |||
Прізвисько: Selva de Pedra , Terra da Garoa (Земля дрібного дощу), Sampa | |||
Девіз: лат. Non dvcor, dvco (Не мною керують, а я керую) | |||
Координати: 23°33′ пд. ш. 46°38′ зх. д. / 23.550° пд. ш. 46.633° зх. д. | |||
Країна | Бразилія | ||
Регіон | Південно-східний | ||
Штат | Сан-Паулу | ||
Уряд | |||
- (з 1 січня 2013 року) | {{{leader_name}}} | ||
Площа | |||
- Місто | 1522,989 | ||
- Агломерація | 8051 км² | ||
Висота над р.м. | 760 м | ||
Населення (2011) | |||
- Місто | 13,650,645 | ||
- Густота | 9080/км² | ||
- Агломерація | 24,273,416 | ||
- Густота агломерації | 2277/км² | ||
Часовий пояс | UTC-3 (UTC−3) | ||
ІРЛП (2000) | 0.841 — високий | ||
Вебсайт: Cidade de São Paulo | |||
Розташування міста на мапі штату Сан-Паулу | |||
Мешканці міста називаються «паулістанами» (однина: «паулістану», порт. paulistano), тоді як мешканці штату — «паулістами» (однина: «пауліста», порт. paulista). Девізом міста є лат. Non ducor, duco — «Не мною керують, а я керую», що підкреслює значення міста в політиці й економіці країни. Популярним прізвиськом міста є «Сампа» (Sampa).
Місто добре відоме своєю мінливою погодою, постійними заторами, величезною кількістю гелікоптерів, архітектурою та хмарочосами. Місто є важливим транспортним центром: кілька аеропортів, серед яких найбільші аеропорти країни, Гуарульюс і Конгоньяс, сполучають його з багатьма містами країни, а також з іншими країнами.
Як і в більшості південних і південно-східних штатів, місто було центром європейської міграції, зокрема з Західної України. Кількість нащадків українців у місті — близько 10 000 (переважно мігранти 1947 — 1950 років). Діють українська католицька й українська православна парафії та кілька українських товариств.
Географія
Розташування
Сан-Паулу розташоване на плато, що є частиною гірської системи Серра-ду-Мар (португальською «морське пасмо»), своєю чергою — частини великого Бразильського плоскогір'я, із середньою висотою близько 800 м над рівнем моря — на відстані близько 70 км від Атлантичного океану. Цю відстань долають два великі шосе, Анч'єта і Шосе Іммігрантів, що спускаються до портового міста Сантус і пляжного курорту Гуаружа. Горбиста місцевість переважає в урбанізованих районах Сан-Паулу. На півночі міста підіймається Серра-да-Кантарейра і залишаються ділянки Атлантичного лісу. Район тектонічно дуже стійкий, ніякої сейсмічної активності тут не спостерігається.
Річка Тіете колись була основним джерелом прісної води міста та місцем відпочинку його мешканців. Проте, протягом другої половини 20-го століття річка була забруднена стічними водами промислових підприємств, як і її притока річка Піньєйрус. Зараз здійснюється активна програма очищення обох річок, що фінансується міжнародними банками розвитку, такими як . У межах міста немає судноплавних річок, проте водний транспорт стає все важливішим на річці Тіете у південному напрямку біля річки Парана, оскільки Тіете — частина басейну Ла-Плати.
Біля міста немає природних озер, але існують два водосховища, й Біллінгс, що використовуються для отримання електроенергії, збереження прісної води та відпочинку мешканців міста. Первісна флора складалася переважно з великої різноманітності широколистяних вічнозелених рослин. У місті багато завезених рослин, оскільки м'який клімат і велика кількість опадів дозволяють вирощування більшості видів рослин тропічного, субтропічного і помірного поясів, наприклад, дуже поширені насадження евкаліптів.
Клімат
Згідно з класифікацією кліматів Кеппена, Сан-Паулу має вологий субтропічний клімат. Температури рідко досягають 30 °C влітку, а морози взимку рідкісні. Рекордні температури становлять 35,3 °C (15 листопада 1985 року) й −2,1 °C (2 серпня 1955 року, обидва вимірювання на національній погодній станції Міранте-ді-Сантана, у північному районі міста). У горах навколо міста (Horto Florestal), неофіційно було зареєстровано температуру −3,9 °C 2 серпня 1955 року. Сніжну бурю було офіційно зареєстровано лише одного разу, 25 червня 1918 року. Опади рясні, особливо у теплі місяці, крім червня—серпня. До Сан-Паулу та узбережжя поблизу нього ніколи не доходили тропічні циклони та смерчі. Серпень, зимовий місяць, здебільшого сухий і теплий, іноді температури сягають 28 °C. Це явище називають «Veranico» (португальською, «маленьке літо»). З іншого боку, у січні протягом кількох років було зареєстровано порівняно низькі температури.
Кліматична таблиця Сан-Паулу | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Температура | ||||||||||||||
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік | |
Рекордна висока°C | 35,4 | 34,7 | 34,9 | 33,3 | 30,9 | 29,3 | 30,2 | 33,0 | 35,3 | 35,4 | 35,5 | 35,6 | 33,9 | |
Середня висока °C | 27,3 | 28,0 | 27,2 | 25,1 | 23,0 | 21,8 | 21,8 | 23,3 | 23,9 | 24,8 | 25,9 | 26,3 | 23,5 | |
Середня низька °C | 18,7 | 18,8 | 18,2 | 16,2 | 13,8 | 12,4 | 11,7 | 12,8 | 13,9 | 15,3 | 16,6 | 17,7 | 15,5 | |
Рекордна низька °C | 9,6 | 9,9 | 9,6 | 4,0 | 1,4 | −0,6 | −1,2 | −2,1 | −0,4 | 4,7 | 5,3 | 7,7 | 4,0 | |
Опади | ||||||||||||||
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
Всього, мм | 241 | 203 | 142 | 58 | 43 | 38 | 28 | 36 | 58 | 150 | 122 | 198 | 1317 | |
Агломерація
Сан-Паулу офіційно є частиною більшої агломерації, що називається «Grande São Paulo» («Великий Сан-Паулу»). Агломерація містить загалом 39 муніципалітетів та більш ніж 20 мільйонів мешканців (станом на 2005 рік, дані IBGE).
Оскільки Сан-Паулу займає велику площу, існує два визначення його агломерації. За його «Загальною статистичною зоною» (Complexo Metropolitano Expandido), це друге за розміром місто у світі з 29 мільйонами мешканців. Вужче визначення Великого Сан-Паулу (Região Metropolitana de São Paulo) не включає Кампінас, Байшада-Сантіста та інші сусідні області, ця територія має близько 19,7 мільйона мешканців (станом на 2006 рік), що робить її п'ятою за розміром агломерацією у світі.
Райони міста
Місто Сан-Паулу поділяється на 31 міський район, що називаються субпрефектурами (subprefeituras). Кожна субпрефектура поділяється на кілька округів (здебільшого, два або три). Субпрефектура Се в історичному діловому центрі має найбільшу кількість округів — вісім. Разом з адміністративним поділом, існує і географічний радіальний поділ, встановлений 2007 року мером Жілберту Кассабом. Місто поділяється на десять регіонів (історичний центр, розширений центр, північ, південь, схід, захід, північний схід, північний захід, південний схід і південний захід), кожен має характерний колір автобусів і вуличних табличок. Цей поділ не має жодного стосунку до субпрефектур і районів, і, в деяких випадках, один район може знаходитися у двох чи більше географічних регіонах. Район, де розташовано керівництво субпрефектури, отримує ту ж назву, що і субпрефектура, за винятком М'Бой-Мірім.
Субпрефектури міста | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | Площа | Населення | Назва | Площа | Населення | |||
1 | Арікандува | 21,5 км² | 266 838 | 17 | Моока | 35,2 км² | 305 436 | |
2 | Бутантан | 56,1 км² | 345 943 | 18 | Парельєйрус | 353,5 км² | 110 909 | |
3 | Кампу-Лімпу | 36,7 км² | 508 607 | 19 | Пенья | 42,8 км² | 472.247 | |
4 | Капела-ду-Сокорру | 134,2 км² | 561 071 | 20 | Перус | 57,2 км² | 109.218 | |
5 | Каза-Верді | 26,7 км² | 313 176 | 21 | Піньєйрус | 31,7 км² | 270 798 | |
6 | Сідаді-Адемар | 30,7 км² | 370 759 | 22 | Пірітуба | 54,7 км² | 390.083 | |
7 | Сідаді-Тірадентіс | 15 км² | 248 762 | 23 | Се | 26,2 км² | 373 160 | |
8 | Ермеліну-Матараззу | 15,1 км² | 204 315 | 24 | Сантана | 34,7 км² | 327 279 | |
9 | Фрегезія-ду-О | 31,5 км² | 391 403 | 25 | (Жасанан/Тремембре) | 64,1 km² | 255 435 | |
10 | Гуаянасіс | 17,8 км² | 283 162 | 26 | Санту-Амару | 37,5 км² | 217 280 | |
11 | Іпіранга | 37,5 км² | 427 585 | 27 | Сан-Матеус | 45,8 км² | 422 199 | |
12 | (Ітайм-Пауліста) | 21,7 км² | 358 888 | 28 | Сан-Мігел-Пауліста | 24,3 км² | 377 540 | |
13 | Ітакера | 54,3 км² | 488 327 | 29 | Віла-Марія | 26,4 км² | 302 899 | |
14 | Жабакуара | 14,1 км² | 214.200 | 30 | Віла-Маріана | 26,5 км² | 311 019 | |
15 | Лапа | 40,1 км² | 270 102 | 31 | Віла-Пруденті | 33,3 км² | 523 138 | |
16 | М'Бой-Мірім | 62,1 км² | 480 823 |
Демографія
Етнічна різноманітність і чисельність населення
Сан-Паулу має найбільшу етнічну різноманітність серед усіх міст Бразилії. Після заборони в Бразилії работоргівлі (1850) землевласники штату почали замінювати африканську трудову силу для роботи на кавових плантаціях іммігрантами. Цю практику розпочав сенатор Ніколау Вергуейру (Nicolau Vergueiro), який запрошував з Європи німців, швейцарців і португальців для роботи на своїх плантаціях.
Після скасування рабства 1888 року до Сан-Паулу почали прибувати численні іммігранти, більшість з яких були вихідцями з Італії. 1897 року італійці становили близько половини населення міста. Прибуло також багато португальців, іспанців, німців, євреїв та арабів-християн. З 1908 до 1950 року також прибуло багато японських іммігрантів.
Як у всій Бразилії, населення Сан-Паулу являє собою суміш різних етнічних груп, створюючи дуже різноманітне багатонаціональне суспільство. Сьогодні представники більш ніж 100 етнічних груп вважають місто своєю домівкою. Найбільшими етнічними групами є:
- 6 мільйонів італійців (зокрема, як і у випадку решти груп, нащадки іммігрантів). В Сан-Паулу мешкає більше осіб італійського походження, ніж у будь-якому іншому місті у світі, більше ніж навіть в Мілані або Римі, який знаходиться від бразильського міста на відстані майже 9,5 тис. км.
- 3 мільйони португальців.
- 3 мільйони африканців.
- 1 мільйон арабів.
- 400 тисяч німців.
- 326 тисяч японців. Це найбільша японська громада за межами Японії.
- 120 тисяч китайців.
- 70 тисяч євреїв.
- 60 тисяч болівійців.
- 50 тисяч греків.
- 50 тисяч корейців.
За расою, населення Сан-Паулу складається (за офіційною термінологією і статистикою) з 8 мільйонів білих, 2,6 мільйона коричневих (суміш рас), 527 тисяч чорних (темношкірих), 456 тисяч жовтих (азійців) і 18 тисяч індіанців.
- Історична динаміка населення міста Сан-Паулу
Джерело: Енциклопедія Barsa.
Мови
Як і на всій території Бразилії, більшість населення розмовляє португальською. Проте, через значний приплив іммігрантів з Італії, португальська мова цього міста зазнала значного впливу італійської, перш за все її неаполітанського і венеційського діалектів. Італійські діалекти змішалися у місті з провінційним діалектом кайпіра. Діалект міста сформувався у Мооці, районі, заселеному на початку 20-го століття переселенцями з Неаполя.
Іншими мовами, якими розмовляють у місті, перш за все серед іммігрантів, є японська, поширена в районі Лібердад, де мешкає найбільша японська діаспора у світі. Хоча більшість бразильців японського походження розмовляють суто португальською, деякі все ще зберігають традиції та мову предків. Так само й деяка частка переселенців з Китаю та Кореї розмовляє відповідними мовами, хоча їх частка й невелика..
Англійська та іспанська викладаються у школах як основні іноземні мови, проте дуже небагато мешканців міста вільно розмовляють ними.
Історія
Поселення Сан-Паулу (тоді Сан-Паулу-Кампус-ді-Піратінга) було засноване єзуїтськими місіонерами Мануелом да Нобрега і Жозе ді Анч'єта 25 січня 1554 року. Вони разом із групою єзуїтів встановили на цьому місці місію під назвою Колежіу-ді-Сан-Паулу-ді-Піратінінга (порт. Colégio de São Paulo de Piratininga) з метою навернення індіанців Тупі-Гуарані у католицизм. Поселення було розташоване біля підніжжя гірського ланцюга Серра-ду-Мар на річці Тіете, з краєвидом на затоку, де було збудоване портове місто Сантус, у природному проході від південно-східного узбережжя до просторого і родючого плато на заході, що згодом стало штатом Сан-Паулу.
Протягом 17-го і 18-го століть, групи дослідників, що назвали себе бандейрантами, перетинали ліси й нові території Південної Америки в пошуках золота, алмазів, інших природних багатств та рабів. Вважається, що саме вони, перш за все, відповідали як за територіальне розширення Бразилії на захід від Тордесільяської лінії, так і за відкриття багатьох покладів дорогоцінних металів та коштовного каміння. У місті зараз є кілька пам'ятників на відзнаку їхнього внеску у розвиток міста, зокрема Монументу-ас-Бандейрас, одна відомих пам'яток Сан-Паулу.
Сан-Паулу офіційно отримав статус міста 1711 року. У 19-му сторіччі місто вступило в період економічного розквіту, здебільшого завдяки експорту кави, що відправляли за кордон із сусіднього міста Сантус. Після 1881 року до штату та до міста розпочалася інтенсивна імміграція з Італії, Португалії, Іспанії, Німеччини та інших країн. Увагу переселенців приваблювали нові землі та праця на величезних кавових плантаціях штату. На початку 20-го сторіччя доходи від експорту кави різко знизилися, перш за все через світову економічну кризу та падіння цін. Внаслідок цього інвестиції місцевих підприємців було спрямовано на розвиток промисловості Сан-Паулу, приваблюючи до міста нові хвилі іммігрантів, переважно з Італії. На додаток до європейців, у першій половині 20-го століття до міста у великій кількості іммігрували японці й араби. Упродовж 20-го століття, успішна економіка міста також привабила величезну кількість переселенців з бідних регіонів Бразилії, особливо з Північного сходу.
Проте, наприкінці 20-го століття, через змагання з іншими містами Бразилії, що іноді пропонували кращі податкові умови для промислових компаній, головна господарська діяльність Сан-Паулу поступово залишила свою промислову направленість на користь сфери послуг. Зараз у місті розташовано офіси великої кількості місцевих і міжнародних банків, юридичних компаній, багатопрофільних транснаціональних компаній і корпорацій, що пропонують різноманітні послуги.
Інша важлива історична віха — заснування Юридичної школи Ларгу-Сан-Франсіску (зараз факультет Університету Сан-Паулу), що була одним з трьох перших академічних установ у Бразилії разом із Юридичною школою в Ресіфі та . Цей навчальний заклад, заснований імператорським декретом 1 березня 1828 року, спочатку був відкритий у приміщенні монастиря невдовзі після заснування Бразильської імперії, через збільшення потреби в адвокатах і політиках. Оскільки багаті бразильці часто вирушали до Європи в пошуках освіти, особливо юридичної, імператор Педру I вирішив, що необхідно створити національну юридичну школу. Вона почала приваблювати студентів зі всієї країни, що стало важливим чинником створення богемної еліти міста.
Попри деякі економічні проблеми, Сан-Паулу залишається найбільшим діловим центром Латинської Америки. Величезний ринок агломерації (більш ніж 20 млн мешканців) притягає іноземні компанії. Завдяки культурним подіям, таким як Міжнародний дворічник мистецтва (Bienal International de Arte), місто отримало репутацію культурного центру, перш за все музики та мистецтв. Економічне зростання й експорт поступово знижують рівень безробіття в місті, сумновідома місцева злочинність також швидко знижується. Розвиток міста відбувається у багатьох районах, історичний центр приваблює державні установи та приватні університети, а бізнес-структури рухаються до нових районів, таких як Itaim і Berrini. Завдяки діловим візитам, місто зараз приваблює більше відвідувачів, ніж Ріо-де-Жанейро, основний конкурент міста протягом останнього століття.
Економіка
Сан-Паулу є 19-тим за доходом на одну особу містом світу (дохід на душу населення R$ 24 083 на рік), та очікується, що він посяде 13-ту позицію до 2020 року. Згідно з даними IBGE, ВВП 2005 року становив R$ 263 177 148 000 або US$ 156 280 780 941, що становить близько 12,26 % ВВП Бразилії та 36 % ВВП штату Сан-Паулу. Місто є найбільшим фінансовим центром Бразилії та одним з найбільших у світі, цей сектор економіки міста швидко зростає. Історично місто мало значний промисловий сектор, але зараз економіка зсувається на сферу послуг, обслуговуючи підприємства всієї країни. Багато оглядів вказують на зростання важливості міста у світовій економіці, хоча це зростання й уповільнюється через серйозні проблеми соціального характеру. Крім фінансових послуг, економіка міста продовжує зберігати велику частку інших галузей економіки.
Сан-Паулу є найбільшим фінансовим центром економіки Меркосур. За даними міського офісу туризму, у місті відбувається багато важливих економічних форумів та конференцій, що робить його не тільки економічним, але й культурним та науковим центром регіону. Тут відбувається понад 200 міжнародних подій на день — від невеликих зустрічей до великих міжнародних виставок, що охоплюють площу близько 250 тис. м² у павільйонах та конференц-центрах, не враховуючи площі готелей, що додає ще 70 тис. м², а разом з клубами, культурними та діловими площами, це число досягає 430 тис. м². У місті також є приблизно 30 тис. квартир, доступних для відвідувачів (станом на 2001 рік), це число швидко зростає, досягши близько 50 тис. 2003 року. Також місто може похвалитися численними туристичними місцями, від гастрономічних до культурних установ. Зокрема у місті діє 12 тис. ресторанів, що пропонують понад 40 різноманітних кухонь, 70 музеїв, понад 200 кінотеатрів, близько 50 театрів та галерей.
Якби місто Сан-Паулу було країною, його ВВП був би 47-м у світі, більшим за ВВП Єгипту, приблизно дорівнюючи ВВП Нової Зеландії, Ізраїлю або України, більшим за половину штатів США. У місті мешкає близько 30 тис. мільйонерів, 60 % усіх мільйонерів Бразилії. У 2005 у місті було зібрано податків на R$ 90 млрд, а його бюджет становив R$ 15 млрд. У місті працює 1500 банків та їх філій, 70 торгових центрів. 63 % представництв транснаціональних корпорацій у Бразилії розташовано саме в цьому місті. А згідно з даними Mystery Shopping International, вулиця Oscar Freire є восьмою найшикарнішою у світі. Біржа є головною фінансовою та товарною біржею Бразилії, це найбільша біржа Латинської Америки та третя за обсягами торгів у світі, досягаючи оборотів у R$ 6 млрд на день.
Транспорт
Автошляхи
Місто Сан-Паулу перетинають 10 важливих бразильських автошляхів, а автомобілі залишаються головним засобом дістатися до міста та його околиць. Основні автошляхи:
- Шосе президента Дутри (Rodovia Presidente Dutra, BR-116) — сполучає місто Сан-Паулу зі східними та північно-східними районами країни, його головним місцем призначення є Ріо-де-Жанейро.
- Шосе Режіса Біттенкоурта (Rodovia Régis Bittencourt, BR-116) — сполучає Сан-Паулу з південними районами країни, його головними місцями призначення є Куритиба і Порту-Алегрі.
- Шосе Фернана Діаза (Rodovia Fernão Dias, BR-381) — сполучає місто з північними районами країни, його головним призначенням є Белу-Оризонті.
- Шосе Анч'єта (Rodovia Anchieta, SP-150) — сполучає місто з узбережжям океану та переважно використовується для транспортування вантажів з порту Сантус, що є його головним місцем призначення.
- Шосе Іммігрантів (Rodovia dos Imigrantes, SP-150) — сполучає місто з узбережжям океану та переважно використовується для внутрішнього туризму, головними місцями призначення є Сантус, Сан-Вісенті, Гуаружа і Прая-Гранді.
- (Rodovia Castelo Branco, SP-280) — сполучає місто з західними та північно-західними районами країни, його головними місцями призначення є Озаску, Сорокаба, Бауру і Кампу-Гранді.
- (Rodovia Raposo Tavares, SP-270) — сполучає місто з західними районами країни, його головними місцями призначення є Котія, Сорокаба, Презіденті-Пруденті.
- Шосе Аньянгуера (Rodovia Anhangüera, SP-330) — сполучає місто з північно-західними районами країни, його головними місцями призначення є Бразиліа, Кампінас, Рібейран-Прету.
- Шосе Бандейрантів (Rodovia dos Bandeirantes, SP-348) — сполучає місто з північно-західними районами країни та вважається найкращою дорогою штату та, можливо, країни, його головними місцями призначення є Кампінас, Рібейран-Прету, Пірасікаба і сан-Жозе-ду-Ріу-Прету.
- Шосе Айртона Сенни (Rodovia Ayrton Senna, SP-70) — сполучає місто зі східними районами штату та його північним узбережжям, його головними місцями призначення є Міжнародний аеропорт Сан-Паулу-Гуарульюс, Сан-Жозе-дус-Кампус і Карагуататуба.
Сан-Паулу швидко зростав у період з 1940-х до 1980-х років, коли багато доріг будувалося без належного планування. Внаслідок цього основні дороги міста переповнено автомобілями, а дорожні затори стали звичним явищем у місті. Для запобігання цьому урядом колишнього губернатора Маріу Коваса було прийняте рішення про будівництво навколо міста так званої Кільцевої дороги Маріу Коваса (Rodoanel Mario Covas), що будується компанією DERSA.
Залізниці
Хоча мережа магістральних залізниць у країні розвинена досить погано, існує проєкт будівництва швидкісної залізниці, що має з'єднати міста Сан-Паулу й Ріо-де-Жанейро. Поїзди лінії розвиватимуть швидкість до 280 км/год, а вся подорож триватиме приблизно півтори години. Цей проєкт офіційно ще не затверджено, уряд країни намагається знайти для нього додаткових інвесторів.
Іншим важливим залізничним проєктом є «Експрес Бандейрантів» (Expresso Bandeirantes), що має бути лінією середньої швидкості, яка сполучить Сан-Паулу з Кампінасом та зменшить час на подорож з нинішніх 1,5 години до 50 хвилин, також обслуговуючи Жундіаї й аеропорт Кампінаса. Ця лінія також інтегрується до мережі, що сполучає центр міста Сан-Паулу з аеропортом Гуарульюс.
Крім того, зараз здійснюються роботи зі сполучення міського центру з аеропортами Гуарульюс і Конгоньяс, що розпочалися 2007 року, ці лінії будуть важливими для розвитку всієї бразильської залізничної мережі.
Аеропорти
Сан-Паулу має три аеропорти. Два з них є важливими міжнародними аеропортами, це Міжнародний аеропорт Сан-Паулу-Гуарульюс (код GRU) і Міжнародний аеропорт Конгоньяс-Сан-Паулу (код CGH), що обслуговують як міжнародні, так і внутрішні рейси. Також у місті розташовано невеликий аеропорт Кампу-ді-Марті на північ від центру міста, що переважно використовується приватними літаками та гелікоптерами. Також тут міститься команда дирижаблів .
Аеропорт Конгоньяс приймає переважно місцеві та внутрішні рейси, зокрема до міст Ріо-де-Жанейро, Белу-Оризонті та Бразиліа. Аеропорт Гуарульюс є головними міжнародними воротами міста, він розташований за 25 км на північний схід від центру Сан-Паулу в місті Гуарульюс.
Метро та приміські залізниці
Система метро міста має мережу завдовжки 61,3 км, з яких 34,6 км розташовано під землею, відому як просто «метро» (Metrô). Зараз у мережі діють 4 лінії та 55 станцій. Крім того, місто та приміські райони обслуговує мережа приміських поїздів CPTM завдовжки 261,7 км. Обидві системи щоденно у будень перевозять 5 млн осіб, а нові лінії, що заплановано запустити протягом наступних років, збільшать це число до 7 млн. Протягом 10 років ці проєкти збільшать довжину ліній із сучасних 323 км до понад 500 км.
Зараз у Сан-Паулу не залишилося трамвайних ліній, хоча цей вид транспорту був популярним у першій половині 20 сторіччя. Проте система метро є досить сучасною, безпечною та ефективною, вона вважається однією з найкращих у світі, згідно з NBR ISO 9001. Система має 4 наявні лінії, ще одна будується, ці лінії мають зручні зв'язки з системою приміських поїздів. Лінії метро:
- Лінія 1 — синя: перша лінія метро, що сполучає північні та південні райони міста. Лінія має станції пересадок до ліній 2, 3, 4 та до приміських поїздів CPTM, також на лініях розташовано автобусні термінали Тіете і Жабакуара.
- Лінія 2 — зелена: ця лінія переважно проходить під проспектом Пауліста, сполучаючи райони Іпіранга і Віла-Мадалена та має станції пересадок до ліній 1 та 4. Це третя за часом відкриття лінія метро міста.
- Лінія 3 — червона: найзавантаженіша лінія метро, друга за часом відкриття, що сполучає східні та західні райони міста. Має станції пересадок до ліній 1 і 4 та до приміських поїздів, на лінії також розташовано автобусний термінал Барра-Фунда.
- Лінія 4 — жовта (будується): ця лінія заплановано до відкриття 2009 року та з'єднає станцію Лус у центрі міста з районами на заході. Лінія матиме станції пересадок до ліній 1, 2, 3 та до приміських поїздів.
- Лінія 5 — лілова: ця лінія була збудована для обслуговування окремих районів на заході, проте зараз діє лише її невелика ділянка, що не сполучається з рештою системи, зв'язна ділянка відкриється за кілька років. Має станції пересадок до приміських поїздів на станції Санту-Амару.
- Лінія 6 — помаранчева (заплановано): будівництво лінії було оголошено 2008 року, її відкриття заплановано 2012 року, ця лінія сполучатиме округ Фрегезія-ду-О з центром міста. Лінія матиме станції пересадок до ліній 1, 4 та до приміських поїздів.
Система приміських поїздів (CPTM) має лінії, що обслуговуються поїздами на поверхні:
- Лінія 7 — рубінова: раніше частина Залізниці Сан-Паулу, що сполучає станцію Лус у центрі міста з містом Франсіску-Морату, перетинаючи північно-східні райони Сан-Паулу. Ще одна ділянка продовжує лінію до міста Жундіаї. Це найдовша лінія.
- Лінія 8 — діамантова: раніше частина Залізниці Сорокабана, що сполучає станцію Жуліу-Престіс з містом Ітапеві, перетинаючи західні райони Сан-Паулу. Продовження лінії містить ще 4 станції до станції Амадор-Буену біля Сан-Роке.
- Лінія 9 — смарагдова: також частина колишньої залізниці Сорокабана, ця лінія пролягає уздовж проспекту Сполучених Націй до міста Озаску, має станції пересадок до 5-ї лінії метро.
- Лінія 10 — нефритова: раніше південна частина Залізниці Сан-Паулу, зараз — продовження лінії 7 метро до регіону ABC.
- Лінія 11 — коралова: перетинає східні райони міста до округу Гуаянасіс, а її продовження до університетського кампуса в можі-дас-Крузіс.
- Лінія 12 — сапфірова: перетинає північно-східні райони міста від станції Браз до міста Ітакуакесетуба.
Автобуси і тролейбуси
Автобусна мережа є основою громадського транспорту Сан-Паулу, що обслуговується як державними, так і приватними компаніями та має близько 17 тисяч автобусів фірми Busscar (єдиної фірми Бразилії, що випускає тролейбуси та автобуси) і близько 210 тролейбусів, розфарбованих залежно від району міста, який вони обслуговують (наприклад, світло-зелені — південно-східний район, темносині — північний). У місті переважно працюють моделі тролейбусів , новий випуск тролейбуса є єдиним екземпляром у місті.
До останніх років у місті існувала велика кількість приватних маршрутних таксі, часто неофіційних, але зараз майже всі вони зареєстровані урядом, перефарбовані за офіційними кольорами й увійшли до складу офіційної транспортної системи.
В Сан-Паулу рух автобусів контролюється з призначених для цього центрів, для чого використовують багато сучасних технологій, таких як комп'ютерне моделювання, використання системи глобального позиціювання для відстеження розташування автобусів та електронні системи оплати проїзду. У місті також працює деяка кількість екологічно чистих автобусів на водневих двигунах, особливо на найзавантаженіших лініях.
У місті також діє кілька великих автовокзалів, зокрема термінал Тіете вважається другим за розміром автовокзалом у світі (після Нью-Йоркського). Автобуси з нього обслуговують 565 міст більшості штатів країни, окрім її найпівнічніших районів, та навіть інші країни, такі як Уругвай, Парагвай, Аргентина, Чилі й Болівія. Окремі лінії також рухаються до аеропортів міста.
Гелікоптери
Сан-Паулу також відомий тим, що має чи не найбільшу кількість гелікоптерів на одну особу. У місті літають близько 400 гелікоптерів, здійснюючи близько 70 тис. польотів на рік. Для їх обслуговування у місті діє близько сотні майданчиків для посадки, що дозволяє найбагатшим мешканцям міста уникати частих транспортних проблем на дорогах. Багато компаній міста мають власні гелікоптери, деякі тимчасово орендують їх, а інші користуються послугами повітряних таксі.
Проблеми міста
З початку 20 століття Сан-Паулу був найважливішим економічним центром Латинської Америки, а під час Першої та Другої світових воєн та Великої депресії, експорт кави до США і Європи значно знижувався, що змушувало кавових плантаторів інвестувати в промисловість міста. Це перетворило його на промисловий центр Бразилії. Нові хвилі робітників, що прибували до міста, перетворили його на головний центр імміграції у країні, зокрема до міста прибували переселенці з Італії та Північно-східного регіону Бразилії. Унаслідок, кількість населення зросла з 32 тис. мешканців 1880 року до 8,5 млн 1980 року. Настільки швидке зростання спричинило чимало проблем у місті.
Дефіцит житла та спустошення центральних районів
Згідно з даними перепису населення 2000 року, проведеного IBGE, й іншими організаціями в період 2000–2004 року, муніципалітет відчував нестачу близько 800 тис. одиниць житла, що відповідає житловому фонду міста з населенням у 3 млн мешканців: це число відповідає населенню нетрів (фавел) та перенаселених багатоквартирних будинків. Такий дефіцит відповідає приблизно 10 % дефіциту житла у країні (за оцінками він становить 8 млн одиниць житла). 2006 року з близько 1 523 км² площі муніципалітету, 31 км² були зайняті понад 2 тис. фавел.
Одночасно з проблемою дефіциту житла дані IBGE і SEADE також вказують на те, що в центральних традиційних районах міста та його південно-східних районах відбувається відтік населення, що досягає до 5 % на рік.
Просторова та соціальна сегрегація
Місто Сан-Паулу також страждає від значної просторово-соціальної сегрегації, а розв'язання цієї проблеми є постійною темою дебатів між фахівцями. Багато дослідників демографії міста вказують на те, що райони між річками Піньєйрус, Тіете і Тамандуатеї, на які префектура історично приділяла значну увагу з точки зору планування та до яких спрямовувалася більшість інвестицій, зараз є районами з найкращими соціальними показниками у місті. Ці райони зараз мають одну з найменших у місті щільність населення, і водночас найрозвиненішу інфраструктуру та систему соціальних послуг. Лише такі райони як Ібірапуера, Кампу-Белу, Віла-Нова-Конейсан, Віла-Олімпія відчувають значне зростання населення. Найбідніше населення, не маючи можливості платити за житло в інших районах, змушене селитися на околицях міста, практично позбавлених інфраструктури. Однак слід відзначити, що навіть у районах, обмежених цими річками, існують райони соціальних вигнанців, такі як фавела . З іншого боку, також існують розвинені райони за межами цих річок, такі як Морумбі, Жардін-Аналія-Франку, Татуапе і Серра-да-Кантарейра.
Крім сегрегації за принципом центр—периферія, що частково пояснює соціальну сегрегацію, помітне й розділення у самих районах, наприклад у Морумбі, що містить розташовані поруч дорогі райони та фавели. Це явище виникло через різні моменти історії планування міста: останнім було перетворення на діловий район. Однією особливістю цього перетворення є те, що район проспекту Берріні був порівняно малонаселеним через нездорову місцевість біля річки Піньєйрус. Через це мешканці воліли селитися подалі від річки, у районі Бруклін. Заселення району проспекту Берріні відбулося внаслідок значних інвестицій, які залучалися для будівництва офісів та істотно змінили вигляд району.
Протягом останніх двох десятиліть, почастішали випадки, які фахівці міського планування називають джентрифікацією (оновленням) раніше непривабливих районів, особливо протягом правління Жозе Серри та Жілберту Кассаба, що, зокрема, виявились у перебудуванні району Нова-Лус.
Через деградацію центральних районів міста, що зростає, поширилися проєкти деурбанізації, рекваліфікації та ревіталізації районів міста. Райони, розташовані поруч з центром, такі як Капан-Редонду, що історично приваблювали бідне населення та у яких відчувалася нестача інфраструктури, зараз відчувають значний економічний підйом. Зараз ці райони стали центрами інвестицій у комерцію й інфраструктуру.
Деякі дослідження вказують на великий економічний підйом 1970-х років (відомий як «економічне диво»), що приваблював нових мігрантів до міста, переважно з Північного сходу, як на причину покращення умов життя, викликаних проблемами сегрегації.
Транспортні проблеми
Мешканці міста Сан-Паулу мають приблизно 6 млн автомобілів. Унаслідок в місті часті дорожні затори, що постійно виникають протягом годин пік. Починаючи з 1996 року префектура здійснила багато заходів з метою покращення транспортних умов, зокрема покращення доріг, обмеження числа наявних стоянок у центрі міста та змушення вантажівок рухатися поза містом. Проте затори залишаються великою проблемою, а рекордний затор у березні 2008 року мав довжину 266 км.
Сьогодні з метою поліпшення транспортних умов уряд інвестує значні кошти у розвиток системи метро та приміських поїздів CPTM, відкриття автобусних маршрутів, розширення шосе і , спорудження кільцевої дороги і введення плати за проїзд.
Злочинність
Індекси злочинності та насильства у місті залишаються дуже високими, особливо у периферійних районах та сусідніх муніципалітетах. Однак, враховуючи розміри міста та висвітлення в пресі, оцінки насильства є дещо перебільшеними. Так, Сан-Паулу є 493-тім у списку найкримінальніших міст Бразилії. Серед столиць штатів, станом на 2006 рік, він є четвертим найменш кримінальним, вище лише за міста Боа-Віста, Палмас і Натал. Число вбивств на душу населення у місті (23,7 на 100 тис. на рік) також менше за інші великі міста країни, такі як Ресіфі (90,9), Куритиба (49,3), Белу-Оризонті (49,2) і Ріо-де-Жанейро (37,7). Більш того, індекси злочинності безперервно зменшуються протягом останніх 8 років. Так, кількість вбивств зменшилася 2007 року на 63 %, у порівнянні з 1999 роком.
В Сан-Паулу виникла найбільша злочинна банда Бразилії "Перша столична команда".
- Число вбивств на рік
Чорний ринок і торгівля піратською продукцією
Місто Сан-Паулу знаний як центр торгівлі контрабандною, піратською та фальсифікованою продукцією, перш за все така торгівля здійснюється у кількох районах у центрі міста, таких як вулиця 25 березня, вул. Санта-Іфіженія та районах біля станцій метро. Тут можна придбати піратські версії програмного забезпечення, фільмів та альбомів на CD та DVD, або різноманітні аксесуари та предмети одягу, такі як сумки й футболки, що є підробками виробів відомих міжнародних компаній. Останніми роками, піратська торгівля, проте, почала зменшувати обсяги.
Забруднення навколишнього середовища
Забруднення повітря у місті є великою проблемою, перш за все через велику кількість автомобілів у місті.
Крім забруднення атмосфери, місто також страждає від забруднення джерел води, зокрема його головних річок, Тіете і Піньєйрус. Зараз на річці Тіете здійснюється програма очищення, що триває вже кілька років. Крім поганого смаку води, процес урбанізації протягом останніх десятиліть викликав великий спектр проблем, особливо у центральних і нових районах, мешканцям яких важко отримати воду з джерел поза містом. Крім того, у цих районах індивідуальний транспорт переважає над публічним, що приводить до підвищеного рівня забруднення навколишнього середовища. Проблема постачання води у місті та всій агломерації є важливою причиною побоювань муніципалітету: Сан-Паулу не має великих джерел води у навколишніх районах, що вимагає її постачання з віддалених районів. Проблема забруднення води особливо важлива через експансію міста, що збільшує складність постачання до найбідніших районів на периферії.
Освіта та наука
Статистика
У місті діє 2725 початкових шкіл, 2998 дошкільних установ, 1199 середніх шкіл та 146 закладів вищої освіти, що робить місто найбільшим освітнім центром країни. У місті перебуває 2 850 133 студентів та школярів різного рівня і 153 284 викладачів.
Статистика освітніх установ Сан-Паулу | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Рівень | Число учнів/студентів | Відсоток публічних установ (%) | Викладачів | Число закладів | Відсоток публічних установ (%) | Рік цитати |
Дошкільні установи | 371 838 | 72,75 | 17 878 | 2 998 | 24,25 | 2007 |
Початкові школи | 1 591 536 | 82,11 | 71 569 | 2 725 | 55,27 | 2007 |
Середні школи | 457 680 | 84,15 | 28 009 | 1 199 | 51,96 | 2007 |
Заклади вищої освіти | 429 079 | 11,22 | 35 828 | 146 | 4,11 | 2005 |
Фактор освіти у складі ІРЛП у муніципалітеті станом на 2000 рік становив 0,919 — відносно високий, він значно збільшився завдяки Програмі ООН з розвитку (PNUD), зокрема, частка неписьменних (нездатних читати), за даними перепису IBGE 2007 року, знизилась до 4,9 %, вище лише за міста Куритиба, Порту-Алегрі, Флоріанополіс, Ріо-де-Жанейро, Віторія і Белу-Оризонті. Таким чином, згідно з ІРЛП за 2007 рік, Сан-Паулу посідає дев'яту позицію серед столиць бразильських штатів. За результатами (ENEM) 2007 року, три школи міста увійшли до двадцятки найкращих шкіл країни, зокрема Colégio Vértice, Colégio Bandeirantes і Móbile, що перебували, відповідно, на третьому, десятому та двадцятому місцях. Проте, через істотні соціальні відмінності різних районів міста, у деяких бідних районах отримання шкільної освіти є важким через нестачу шкіл та їхніх ресурсів. Спорудження нових шкіл у цих районах часто ускладнюється високим рівнем злочинності та насильства.
Заклади вищої освіти
Освіта майже суто здійснюється португальською, офіційною мовою країни. Також обов'язковими для вивчення є англійська й іспанська мови.
У місті діють кілька університетів і закладів вищої освіти нижчого рівня, зокрема найбільшими з них є:
- Університет Сан-Паулу;
- Папський католицький університет Сан-Паулу;
- Університет штату Сан-Паулу Жуліу ді Мескіта Філью;
- ;
- Федеральний університет Сан-Паулу;
- ;
- ;
- ;
- ;
- Університет Анембі Морумбі;
- ;
- Коледж соціальної комунікації Каспера Ліберу.
Наука
Сан-Паулу є одним з найбільших центрів досліджень та нових технологічних розробок у Латинській Америці, на початку 21-го століття витрати приватних підприємств на ці цілі зростають. Привабливості міста для створення дослідницьких установ сприяє наявність відомих університетів та державних лабораторій, що забезпечують існування необхідної інфраструктури для досліджень та наявність кваліфікованих працівників. Наявності дослідницьких установ також сприяє виділення урядом штату великих коштів на дослідження, перш за все через Фонд підтримки досліджень Сан-Паулу (Fundação de Amparo à Pesquisa do Estado de São Paulo — Fapesp), один з найбільших наукових фондів країни.
Головні наукові установи міста:
- Інститут технологічних досліджень — розташований у кампусі площею 240 тис. м² в Університетському містечку Арманду ді Саллеса Олівейри, являє собою одну з найбільших наукових установ Латинської Америки, що має 13 спеціалізованих будівель та 30 лабораторій. Інститут займається дослідженнями в галузі нових технологій, випробуваннями й аналізом у галузях металургії, енергетики, прикладної геології, хімії й інших інженерних галузях, так само інститут є інкубатором нових підприємств у галузі технології.
- Інститут енергетичних та ядерних досліджень — цей інститут був відкритий 1956 року під назвою «Інститут атомної енергії» в межах Університету Сан-Паулу. Зараз інститут адміністративно підпорядкований Національній комісії ядерної енергії (CNEN). Приміщення інституту мають площу 500 тис. м² в Університетському містечку Арманду ді Саллеса Олівейри (CUASO). Тут проводяться дослідження та технологічні розробки матеріалів та обладнання для ядерної енергетики, досліджуються ядерні реактори, процедури безпеки та радіаційного захисту. Разом з Університетом Сан-Паулу інститут має програми для аспірантів на рівні магістратури та докторантури.
- Інститут Бутантан — центр біомедичних досліджень, заснований 1901 року на фазенді Бутантан, а зараз підпорядкований Секретаріату охорони здоров'я Сан-Паулу. Тут виробляються різноманітні антигени та вакцини, це головний виробник сироватки крові в країні, центр має міжнародну відомість через його дослідження отруйних тварин. У складі інституту працюють 14 лабораторій та центр біотехнологічних досліджень.
- Біологічний інститут — дослідницький інститут, заснований 1927 року з метою підтримки кавової галузі штату, зараз присвячений розробці та дослідженням біологічної безпеки та встановленню стандартів фіто- і зоосанітарії. Тут також проводяться лабораторні випробування та виробництво вакцин та антигенів. Також працівниками інституту здійснюється багато фундаментальних наукових досліджень та підтримується колекція патогенних мікроорганізмів.
- Інститут Пастера — цей інститут пов'язаний Сектетаріату охорони здоров'я Сан-Паулу та присвячений науковим дослідженням сказу й інших хвороб тварин. Інститут був заснований 1903 року, та проводить багато досліджень з бактеріології та зоопатології, це одна з найвідоміших установ у галузі Латинської Америки.
- Інститут тропічної медицини Сан-Паулу — дослідницький інститут, заснований 1959 року як підрозділ Факультету медицини Університету Сан-Паулу з метою проведення досліджень та спонсорувати дослідницькі програми і технології з діагностики, лікування, і запобігання тропічних хвороб і ендемій, перетворений 2000 року на спеціалізовану установу з повною внутрішньою автономією. Інститут робить великий внесок у різних галузях досліджень та є центром розробки, покращення та впровадження різноманітних спеціалізованих служб у штаті.
- Інститут лісництва — дослідницький інститут, створений 1896 року під назвою «Ботанічний сад Сан-Паулу» з метою збереження рідних до цього району видів рослин. Також інститут займається дослідженнями, направленими на збереження диких видів, відновлення лісів та раціональних методів лісового господарства, програмами захисту навколишнього середовища. Інститут керує багатьма парками та заповідниками.
Культура
Література
В Сан-Паулу були розташовані перші єзуїтські місії на території Бразилії, засновані на початку 16 століття. Єзуїти написали багато доповідей португальській короні про нововідкриту країну, її мешканців та їхню поезію та музику. Серед них були роботи Мануела да Нобрега і Жозе ді Анч'єта, що мешкали в колонії Піратінінгі або поблизу неї. Завдяки їм було записано багато творів мовою тупі, зокрема підручники лексикону та граматики цієї мови.
1922 року Бразильський модерністський рух із центром у Сан-Паулу спробував досягти культурної незалежності різноманітними шляхами. Бразилія пройшла через ті ж стадії розвитку, що й решта Латинської Америки, але її політична та культурна незалежність досягалася повільніше. Перший імператор Бразилії, Педру I, був членом португальської королівської династії, а Бразилія залишалася під владою імперії до 1889 року. Через зв'язки з португальською культурою, бразильські письменники досить мало зображували природу та багатонаціональний характер Бразилії. Наявність великої кількості колишніх рабів, додавало культурі характерних африканських рис, а послідовні хвилі іммігрантів з різних частин Європи допомогли країні утворити власний літературний стиль та самосвідомість. Класичними модерністами в бразильській літературі були такі письменники як Маріу ді Андраді й Освалд ді Андраді. Маріо ді Андраді заснував культурний рух Бразилії такими творами як Paulicéia desvairada (1922) та Macunaíma (1928), де були широко представлені бразильський фольклор з елементами модернізму й націоналізму, зі спробою створення національного героя. Поезія Освалда ді Андраді та його передова проза — зокрема роман Serafim Ponte Grande (1933) і провокативні маніфести, також визначили відхід у літературі міста від традиційних творів.
Музика
Місто відоме багатьма музичними фестивалями, звідки походять та тут працювали багато відомих музикантів, що представляють різноманітні стилі.
Відомий співак та композитор у стилі самба Адоніран Барбоза став популярним на початку радіоери Сан-Паулу. Народившись у місті Валіньюс 1912 року, він отримав величезну популярність серед найбіднішого населення Сан-Паулу, зокрема, італійських іммігрантів районів Бейшада (Бела-Віста) і Браз та мешканців нетрів. Гурт Demônios da Garoa, що грає у традиційному стилі, все ще виконує його пісні, досі популярні в місті.
З кінця 1960-х років гурт психоделічного року Os Mutantes привів музичну сцену міста до національного визнання. Успіх гурту часто пов'язують з іншими музикантами стилю тропікалія, хоча вони мали певні особливості та власні ідеї. Часто їх розглядають як характерно «паулістських» в одязі та стилі поведінки. Os Mutantes випустили п'ять альбомів до того, як соло-співачка гурту Ріта Лее розпочала сольну кар'єру 1972 року. З 1990 року гурт став відомим і за кордоном (за легендою, бразильська студентка в Каліфорнії забула із записами гурту, що сподобалася її сусідам та призвела до популяризації гурту в США). 2000 року вийшов Technicollor, англомовний диск гурту, з дизайном Шона Леннона.
В 1980-х роках, під час економічної рецесії, у місті набули популярності стилі панк і гаражна музика, що зазвичай асоціюється зі зростанням безробіття та відсутністю економічних перспектив молоді. Рок-гурти барів та клубів були переповнені безробітними музикантами, що очікували свого часу. Цього часу здобули популярність такі гурти як і . У 1990-х, новим музичним стилем став , з такими виконавцями як , , , і . Також у місті виникло багато гуртів стилю важкий метал, наприклад , , Korzus і Dr. Sin. Many.
Класична музика в Сан-Паулу також завжди залишалася популярною. Багато відомих бразильських композиторів класичного стилю все ще працюють у місті, наприклад Амарал Віейра, Освалду Ласерда і , всі вони народилися у цьому місті. В Сан-Паулу діють два відомі оперні театри: Муніципальний театр Сан-Паулу і Театр Сан-Педру, деякі оперні постанови відбуваються в таких залах як Кредікард-Холл. Місцевий баритон виграв міжнародну нагороду Тоні за виконання 2008 року мюзиклу . Симфонічний оркестр штату Сан-Паулу також вважається одним з найвідоміших у Латинській Америці та у світі.
Театри
Вважається, що перша театральна вистава в Бразилії була проведена саме в Сан-Паулу. Португальський єзуїт Жозе ді Анч'єта, один із засновників міста, сам писав короткі п'єси, що ставилися індіанцями у місіях. Після закриття єзуїтських місій, проте, місто втратило театральне та загалом культурне значення. Лише на початку 20 століття, через багатство, принесене до штату кавовими плантаціями, тут почали ставити нові театральні вистави, перш за все переселенцями з Європи. В країні тим часом вже діяли відомі театри, зокрема Педру II запрошував трупи до Рібейран-Прету, театри діяли в Манаусі та Ріо-де-Жанейро. Проте місто Сан-Паулу почало набувати культурного значення лише за часів авангардного руху. Саме тут уперше почав виступати . У 60-ті роки найвідоміші вистави країни ставилися двома групами, одна з них, , у Сан-Паулу. Цей театр почав працювати як студентський театр Драматичної школи, заснованої Алфреду Мескіта 1948 року. 1958 року група виступила з поставою п'єси «Eles não usam black tie» («Вони не носять чорні краватки») Джанфранческо Гуарнієрі, першої в історії власне бразильської драми, написаної про найманих робітників.
Після перевороту 1964 року театральні постанови почали фокусуватися на бразильській історії. Театр Арена став майданчиком боротьби проти цензури військового уряду. Велику роль того часу почав грати і , саме тут розпочався рух тропікалія. Багато п'єс, що ставилися там, розповідали про історичні події, наприклад «O Rei da Vela», «Galileu Galilei» (1968), «Na Sela das Cidades» (1969) і «Gracias Señor» (1972).
Зараз у місті ставляться п'єси різноманітних жанрів, тут діють десятки театрів, в яких виконують класичну музику, ставлять балетні та авангардні постанови.
Музеї
Через величезне значення в історії, політиці та економіці Бразилії, Сан-Паулу фактично є величезним музеєм просто неба, багато його районів та будівель мають історичне значення. Місто має велику кількість відомих музеїв та художніх галерей, де виставлені зразки багатьох жанрів мистецтва, зокрема релігійне та сучасне мистецтво, колекції наукового, політичного, релігійного значення та багато інших. Список музеїв Сан-Паулу містить 76 позицій. Найвідоміші з музеїв та пам'яток архітектури:
- Музей Пауліста або Іпіранга — перший музей, збудований з метою збереження пам'яті (проголошення незалежності Бразилії), що був відкритий 7 вересня 1895 року під назвою «Музей природної історії», а 1919 року став суто історичним музеєм. Зараз його колекція містить близько 100 тис. експонатів, що включають твори мистецтва, меблі, одяг й інші речі, що свого часу належали відомим особам, які брали участь у бразильській історії, зокрема дослідників нових територій та імператорів. У приміщеннях музею також містить бібліотека з близько 100 тис. томів та Центр історичних документів (Centro de Documentação Histórica) з близько 40 тис. рукописів.
- Меморіал Латинської Америки — цей музей, площею приміщень понад 78 тис. м², будувався з метою представлення всіх країн Латинської Америки, походження їхнього населення та їхньої культури. Зараз музей також є однією зі штаб-квартир Латиноамериканського парламенту (Parlatino). Будівля була спроєктована архітектором Оскаром Німеєром та має великий павільйон, де знаходиться постійна колекція виробів різних країн цієї частини світу, бібліотека, що містить книги, газети, журнали, відеоматеріали та документи, що розкривають різноманітні аспекти історії Латинської Америки, та аудиторія, що може вмістити до 1679 осіб.
- Меморіал іммігрантів — музей, що був відкритий з метою збору та збереження документів та пам'ятних речей іммігрантів, що прибували до Бразилії в пошуках надії, багатства або просто спокійного від воєн та революцій життя їхніх власних країн. Музей розташований в одній зі старих будівель міста, ця будівля була збудована в 1886—1888 роках в окрузі Браз як готель або гуртожиток, що надавав тимчасове житло цим іммігрантам. З 1882 до 1978 року до міста прибували представники понад 60 національностей, представники всіх цих груп зупинялися в цій будівлі, і всі вони представлені в документах та матеріалах сучасного музею. У готелі в середньому мешкало близько 3 тис. осіб одночасно, але за певними обставинами це число іноді досягало 8 тис. Крім матеріалів щодо іммігрантів, музей також містить відновлені зразки дерев'яних пасажирських вагонів колишньої Залізниці Сан-Паулу.
- Зоологічний музей Університету Сан-Паулу — цей музей обіймає площу близько 700 тис. м², тут зібрані тварини-представники тропічної та субтропічної фауни країни, найбільш ранні мають вік понад 50 років. У вестибюлі музею міститься інформація про головні типи досліджень, що проводяться працівниками Університету. Тварини згруповані за традиційною класифікацією: риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці, деякі безхребетні, такі як членистоногі, корали та молюски. Музей також містить бібліотеку, що спеціалізується на зоології та має матеріали, призначені як для фахівців, так і для загальної аудиторії, зокрема з 73,8 тис. робіт тут містяться 8473 найменувань книжок, 2364 газет та журналів, багато дисертацій та мап.
- Музей мистецтва Сан-Паулу — цей музей був заснований журналістами і . Його сучасна будівля, відкрита 1968 року, була збудована за проєктом архітектора . Дві колонади підтримують 9,2 тис. тонну будівлю, що має форму 74-метрового куба. Музей має одну з найкращих у Латинській Америці колекцій історії західного мистецтва, включаючи серед інших роботи таких видатних художників як Едгар Дега, П'єр-Огюст Ренуар, Амедео Модільяні та П'єр Боннар.
- Колекція палацу Бандейрантів — цей палац, що також служить місцем розташування уряду штату, має важливу колекцію творів бразильських художників, таких як Кандіду Портінарі, , , , , та Алейжадінью. На додаток, тут міститься колекція колоніальних меблів, шкіряних та срібних виробів. Стіни музею в еклектичному стилі вкриті панелями, що розповідають про історію Сан-Паулу.
- Музей зображень та звуку — головною метою цього музею, відкритого в травні 1990 року, є збереження музичних творів, кіно, фотографії та прикладів графічного дизайну, так само як й інших проявів сучасного мистецтва Бразилії. Музей містить колекцію з понад 200 тис. зображень, розподілених за тематичними колекціями. Також тут містяться 1600 відеокасет, документів та музичних колекцій і 12750 творів, записаних на стрічках стандартів 8 і 16 мм. На додаток, музей проводить концерти, фестивалі кіно- і відеофільмів, виставки фотографії та графіки.
Культурні й соціальні події та мистецькі акції
У місті відбувається велика кількість економічних та культурних подій, існують спеціалізовані журнали та вебсайти, що вказують їхній розклад, наприклад «Культурний календар Сан-Паулу» (порт. Agenda Cultural de São Paulo).
Дворічник мистецтва Сан-Паулу
Дворічник мистецтва Сан-Паулу проводиться у місті кожні два роки з 1951 року, коли він був створений за зразком аналогічного Венеційського дворічника. 26-тий дворічник 2004 року відвідало близько 2 млн осіб. Його головною темою вибирається одна з широкого ряду культурних тем, що дозволяє добре відчувати себе представникам широкого ряду напрямків мистецтва. Він був створений з метою ознайомлення бразильців з іноземним мистецтвом, зараз ця подія значно просуває культурний діалог між Бразилією й іншими культурами.
Тиждень моди
Один із головних тижнів моди у світі є Тиждень моди Сан-Паулу, що проводиться в парку Ібірапуера двічі на рік, триваючи 8 днів кожного разу. Ця подія була заснована 1996 року під назвою Morumbi Fashion Brasil, та є найбільшою подією у світі моди Латинської Америки. 2001 року вона була перейменована на сучасну назву. Бразильська індустрія моди поділяє багато уваги цієї події, тут виступають топмоделі зі всього світу.
Тиждень моди Сан-Паулу був заснований з метою залучення бразильців до світу моди, та зараз став дуже популярною подією, додаючи до виставки книги, кулінарні страви тощо. 2007 року головною темою події була тема навколишнього середовища, а соціальні події завжди залишалися важливою складовою тижня.
Гей-парад
Перший гей-парад у Сан-Паулу був проведений 1997 року, набагато пізніше за , і , що почали проводити подібні події з 1970-х років. Проте вже за 8 років, за даними організаторів, він перевершив усі ці події за числом відвідувачів. Зараз цей парад є популярною туристичною подією, що привабила, за різними оцінками, від 1 до 2,5 млн відвідувачів на Проспект Пауліста 2006 року. Зазвичай парад відкриває мер Сан-Паулу, після чого починається великий карнавал.
Парад проходить щороку в червні, його метою є популяризація соціосексуальних груп населення та визначення соціальної політики щодо гомосексуальності, бісексуальності, трансвеститів та транссексуалів. З 7-го року парад асоціюється з культурними програмами, що тривають близько місяця. Багато готелей Сан-Паулу мають спеціальні програми протягом цього періоду через великий наплив туристів.
Марш за Христа
Марш за Христа є євангелістським парадом, що проводиться на Corpus Christi у четвер щороку в районі Зона-Норте. Фестиваль організується Церквою відродження у Христі (Igreja Renascer em Cristo), деномінацією П'ятидесятників, створеною в 1980-х роках, та чия популярність істотно зросла на початку 21 століття. 2006 року, за офіційними оцінками, фестиваль відвідало близько 3 млн осіб. Євангелісти зі всіх районів Бразилії наповнюють Сан-Паулу заради маршу, а на ньому виступають християнські музичні гурти, понад 30 на останньому параді.
Міжнародний фестиваль електронної мови
проводиться неприбутковою культурною організацією, чиєю метою є розвиток мистецтва, технологій та наукових досліджень, що робиться за допомогою виставок, дебатів, лекцій та курсів. Фестиваль просуває багато конференцій, що проводяться у цьому місті.
Фестиваль електронного мистецтва
Кожні два роки культурна асоціація проводить «Міжнародний фестиваль електронного мистецтва», що приваблює митців зі всього світу до Сан-Паулу. Під час події проводяться виставки, культурні покази, зокрема, Інтернет і CD мистецтва. Виставки мистецтва, дебати та зустрічі просувають нові ідеї, пропонують нові напрямки сучасного мистецтва Бразилії. Під час фестивалю виставляються роботи видатних майстрів галузі. Бразильські піонери, такі як Рафаель Франса й Ольар Елетроніко, так само як і міжнародні гості, виступали на цій події. Кожна подія має головну тему.
Спорт
Футбол
Як і в решті Бразилії, футбол у Сан-Паулу є найпопулярнішим видом спорту. Найвідомішими командами міста є Сан-Паулу, Корінтіанс і Палмейрас. У місті також грають три менш відомі команди, а ще одна, Сантус, у сусідньому місті Сантус.
Зараз Сан-Паулу є одним з кандидатів на проведення Чемпіонату світу з футболу 2014 року, який відбуватиметься в Бразилії.
Клуб | Ліга | Стадіон | Заснований |
---|---|---|---|
Сан-Паулу | Серія A (1-ший дивізіон Національної Ліги) | Стадіон Морумбі 80 000 (рекорд 138 032) | 1930 |
Корінтіанс | Серія A (1-ший дивізіон Національної Ліги) | Арена Корінтіанс 48 000 | 1910 |
Палмейрас | Серія A (1-ший дивізіон Національної Ліги) | Палестра-Італія 29 173 (рекорд 40 283) | 1914 |
Серія B (2-гий дивізіон Національної Ліги) | 19 717 (рекорд 25 000) | 1920 | |
Другий регіональний дивізіон | 2 730 (рекорд 9 000) | 1924 | |
Третій регіональний дивізіон | 9 650 (рекорд 22 000) | 1919 |
Корида Сан-Сілвестрі
Дорожні загони Сан-Сілвестрі (Corrida Internacional de São Silvestre) проводяться у місті щороку перед Новим роком, починаючи з 1925 року. Під час цієї події учасники спочатку бігли 8 км вулицями міста, хоча зараз встановлена відстань 15 км.
Гран-прі Бразилії
Етап змагань Формули 1, Гран-прі Бразилії, проводиться у місті Сан-Паулу на Автодромі Жозе Карлуса Пачі (раніше Інтерлагус) безперервно, починаючи з 1990 року, а частина змагань проходила тут і до цієї дати. За час проведення, ці змагання вигравали 4 бразильці: (1973 і 1974), Жозе Карлус Пачі (1975), Айртон Сенна (1991 і 1993) та Феліпе Масса (2006 і 2008).
З 2007 року біля автодрому біла відкрита станція Лінії 9 CPTM — Аутодрому.
Інші види спорту
У Сан-Паулу також досить популярні волейбол, баскетбол і теніс. У місті діють кілька відомих спортивних клубів, де проводиться велике число чемпіонатів. Найважливішими з них є спортивний клуб Піньєйрус (водне поло, волейбол, плавання, баскетбол і гандбол), клуб Атлетіку-Паулістану (баскетбол), Еспорті-Банеспа (волейбол, гандбол і футзал), асоціація Атлетіка-Ебраїка (баскетбол), Атлетичний клуб Сан-Паулу (регбі), клуби Регатас-Тіете й Атлетіку-Іпіранга.
Міста-побратими
Сан-Паулу має такі міста-побратими:
Джерела
- https://www.saopaulo.sp.leg.br/apartes-anteriores/revista-apartes/numero-13-mar-abr2015/o-verde-da-selva-de-pedra/
- Місто посідає від другого (дані Infoplease.) до шостого (дані Mongabay) місця за населенням в офіційних межах міста залежно від джерела й методу оцінки. Наприклад, у списку Міста-мільйонники світу місто посідає сьоме місце, на сайті Terra — четверте, а на вікіданих — 14-те.
- Дані Енциклопедії українознавства.
- Brazilian Departamento de Águas e Energia Elétrica,
- Архів оригіналу за 30 травня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
- São Paulo 451: Cronologia
- A cidade da diversidade racial [ 13 січня 2009 у Wayback Machine.] SP 450
- .A capital paulista tem sotaque italiano [ 26 листопада 2007 у Wayback Machine.] SP 450
- [1]
- Mais de três milhões de portugueses moram na cidade [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.] SP 450
- O gigante em traje de gala [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Coluns.com.br
- O estilo japonês de Sampa [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.] SP 450
- Diáspora Armênia traz para São Paulo os primeiro imigrantes [ 10 березня 2008 у Wayback Machine.] SP 450
- Bolivianos são o grupo mais atingido pela tuberculose em São Paulo [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.] Eni-Cidade
- Coreanos no Brasil Laboratório de Estudos Urbanos
- São Paulo — Quatro séculos e meio [ 29 червня 2008 у Wayback Machine.] SP 450
- . Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 8 лютого 2009.
- PELOS CANTOS DA CIDADE: MÚSICA POPULAR EM SÃO PAULO NA PASSAGEM DO SÉCULO XIX AO XX (PDF) (Portuguese) . Архів (PDF) оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 8 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 8 лютого 2009.
- ELB
- . IBGE :: Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 23 червня 2016. (порт.)
- . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
- IBGE :: Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística
- FERREIRA, João Sette Whitaker; The myth of the global city , presented thesis of doutorado to the FAUUSP, 2003
- (Portuguese) . São Paulo, Brazil: IETS. 2006. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2008. Процитовано 27 січня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 8 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 8 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 лютого 2009.
- «Rodoanel Mário Covas» [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] Dersa
- . Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 19 березня 2009.
- «Brazil May Take Bids On Rio-To-São Paulo High-Speed Rail Link» Nasdaq, 2007
- Secretaria dos Transportes Metropolitanos do Estado de São Paulo «PPP for construction of Guarulhos Airport Express railway» [ 26 грудня 2007 у Wayback Machine.], retrieved 05 Jun 2007
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2007. Процитовано 19 березня 2009.
- Головні проєкти розвитку метро і CPTM на Metrô website [ 2008-05-17 у Wayback Machine.] and сайті CPTM
- Історія трамваїв Сан-Паулу: сайт Tramz [ 2013-04-12 у Wayback Machine.]
- High above São Paulo's choked streets, the rich cruise a new highway The Guardian
- Brazil's Elites Fly Above Their Fears Washington Post article dated June 1, 2002.
- . Prefeitura de São Paulo. 26 лютого de 2006. Архів оригіналу за 11 квітня 2008. Процитовано 22 листопада 2008.
- У місті налічується 3,4 млн мешканців домів з перегрівом, 1,6 млн мешканців нелегальних будівель, 1,2 млн мешканців фавел і 600 тис. багатоповерхових будинків.
- Luiza Bragion. Déficit habitacional exige medidas urgentes. ComCiência. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 20 листопада 2008.
- . O Estado de S. Paulo. 23 листопада 2006. Архів оригіналу за 21 грудня 2007. Процитовано 20 листопада 2008.
- . Último Segundo. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2008.
- São Paulo tem queda no crescimento populacional. Terra Notícias. 24 січня 2008. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 24 листопада 2008.
- Villaça, 1998; Maricato, 1996; Rolnik, 2003
- Segundo Nobre, Eduardo; lares.org.br/SL4G_nobre.pdf Novos instrumentos urbanísticos em São Paulo: limites e possibilidades[недоступне посилання з квітня 2019]
- Histórico Demográfico do Município de São Paulo. Prefeitura de São Paulo. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2008.
- Fix, Mariana; Parceiros da exclusão; São Paulo: Boitempo, 2001;
- Див. деталі у KARA JOSÉ, 2007
- Maria Rejane Souza de Britto Lyra. A rota clandestina de ônibus sugerindo redes migratórias entre Pernambuco e São Paulo. São Paulo em Perspectiva. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 листопада 2008.
- Carta: Paraisópolis, zona Sul. Repórter Brasil. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 листопада 2008.
- Economist.com «No end of violence», опубліковано 12 квітня 2007, перевірено 19 липня 2007.
- . Rede de Informação Tecnológica Latino Americana (RITLA). 29 січня 2008. Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 26 жовтня 2008.
- Angela Pinho (30 січня 2008). Número de homicídios cai no Brasil. Folha Online. Процитовано 14 лютого 2008.
- Estatísticas. Secretaria de Segurança Pública website. Процитовано 14 лютого 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з червня 2019] - Uma vitória sobre o crime. Época magazine website. 31 січня 2008. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2008.
- http://www.estadao.com.br/estadaodehoje/20081111/not_imp275573,0.php
- http://www.estado.com.br/editorias/2007/09/04/edi-1.93.5.20070904.2.1.xml[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 24 березня 2009.
- Prefeitura destrói 1,5 milhão de CDs e DVDs piratas e contrabandeados [ 7 червня 2009 у Wayback Machine.] Префектура Сан-Паулу
- Air pollution and children's health in Sao Paulo (1986-1998). Soc Sci Med. 53 (Dec). 2003. Процитовано 6 травня 2006.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|autor=
(можливо,|author=
?) (); Проігноровано невідомий параметр|pagrs=
() - http://noticias.terra.com.br/brasil/interna/0,,OI1928696-EI306,00.html
- Whately, Marussia; Blauth, Fernanda; Weiss, Bruno; «Haverá água para todos?» in Le Monde Diplomatique Brasil, edição de janeiro de 2008; São Paulo: Instituto Pólis
- IBGE Cidades. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística (IBGE). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2009.
- Ranking decrescente do IDH-M dos municípios do Brasil. Programa das Nações Unidas para o Desenvolvimento (PNUD). 2000. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 29 травня 2008.
- Analfabetismo na cidade do Rio de Janeiro (PDF). Governo do Estado do Rio de Janeiro. червень 2002. Архів (PDF) оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 5 de agosto de 2008.
- Rio e São Paulo são as cidades com mais analfabetos do País. UOL Notícias da Educação. 5 червня 2003. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2008.
- No IDEB, 'pior' cidade raspa nota zero; maioria tira menos de 5. UOL Educação. 26 de abril de 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 серпня de 2008.
- As 20 melhores escolas do país no ENEM 2007. Portal G1. 3 de abril de 2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2008.
- Virada Social leva serviços gratuitos ao Jardim Elisa Maria. Governo do Estado de São Paulo. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 8 серпня 2008.
- . Instituto de Pesquisas Tecnológicas (IPT). Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
- . Instituto de Pesquisas Tecnológicas (IPT). Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 6 серпня de 2008.
- Quem somos. Instituto de Pesquisas Energéticas e Nucleares (IPEN). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2008.
- . Instituto Butantan. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
- . Instituto Butantan. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
- Quem somos. Instituto Biológico. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2008.
- Menu. Instituto Pasteur. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 серпня 2008.
- Sobre o IMTSP. Instituto de Medicina Tropical de São Paulo (IMTSP). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 8 серпня 2008.
- O Instituto. Instituto Florestal. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 8 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 15 лютого 2009.
- Список музеїв у місті Сан-Паулу
- Agenda Cultural
- . Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 8 лютого 2009.
- BBC News website, «São Paulo holds Gay Pride parade», retrieved 14 June 2007.
- Folha Online website, «Parada Gay bate recorde, dizem organizadores», retrieved 14 June 2007.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 8 лютого 2009.
- March of Jesus in SP
- FILE — Festival Internacional de Linguagem Eletrônica [ 2014-12-18 у Wayback Machine.] official website.
- Video Brasil website
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 22 березня 2009.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 5 листопада 2009.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- — сайт, присвячений опису всіх пам'ятників Сан-Паулу (порт.) (англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro inshi znachennya div San Paulu znachennya San Pau lu Sao Paulo MFA sɐ ʊ ˈpaʊlʊ prosluhati golovne misto pivdenno shidnogo shtatu Braziliyi San Paulu najbilshij promislovij i vazhlivij kulturnij centr Braziliyi ta vsiyeyi Pivdennoyi Ameriki Z naselennyam majzhe 13 6 mln meshkanciv u mezhah mista ce najbilshe misto krayini ta v pivdennij pivkuli odne z najbilshih u sviti Misto maye teritoriyu 1523 km ye centrom velikoyi aglomeraciyi z naselennyam 24 mln meshkanciv takozh odniyeyi z najbilshih u sviti Misto San Paulu Cidade de Sao Paulo Misto Svyatogo Pavla Centr mista Prapor Gerb Prizvisko Selva de Pedra Terra da Garoa Zemlya dribnogo doshu Sampa Deviz lat Non dvcor dvco Ne mnoyu keruyut a ya keruyu Koordinati 23 33 pd sh 46 38 zh d 23 550 pd sh 46 633 zh d 23 550 46 633 Krayina BraziliyaRegionPivdenno shidnijShtatSan Paulu Uryad z 1 sichnya 2013 roku leader name Plosha Misto 1522 989 Aglomeraciya 8051 km Visota nad r m 760 m Naselennya 2011 Misto 13 650 645 Gustota 9080 km Aglomeraciya 24 273 416 Gustota aglomeraciyi 2277 km Chasovij poyas UTC 3 UTC 3 IRLP 2000 0 841 visokij Vebsajt Cidade de Sao Paulo Roztashuvannya mista na mapi shtatu San PauluRoztashuvannya mista na mapi shtatu San Paulu Meshkanci mista nazivayutsya paulistanami odnina paulistanu port paulistano todi yak meshkanci shtatu paulistami odnina paulista port paulista Devizom mista ye lat Non ducor duco Ne mnoyu keruyut a ya keruyu sho pidkreslyuye znachennya mista v politici j ekonomici krayini Populyarnim prizviskom mista ye Sampa Sampa Misto dobre vidome svoyeyu minlivoyu pogodoyu postijnimi zatorami velicheznoyu kilkistyu gelikopteriv arhitekturoyu ta hmarochosami Misto ye vazhlivim transportnim centrom kilka aeroportiv sered yakih najbilshi aeroporti krayini Guarulyus i Kongonyas spoluchayut jogo z bagatma mistami krayini a takozh z inshimi krayinami Yak i v bilshosti pivdennih i pivdenno shidnih shtativ misto bulo centrom yevropejskoyi migraciyi zokrema z Zahidnoyi Ukrayini Kilkist nashadkiv ukrayinciv u misti blizko 10 000 perevazhno migranti 1947 1950 rokiv Diyut ukrayinska katolicka j ukrayinska pravoslavna parafiyi ta kilka ukrayinskih tovaristv GeografiyaSobor San Paulu zbudovanij u seredini 20 go stolittya suchasna budivlya u gotichnomu stili Hmarochosi v regioni Berrini Roztashuvannya San Paulu roztashovane na plato sho ye chastinoyu girskoyi sistemi Serra du Mar portugalskoyu morske pasmo svoyeyu chergoyu chastini velikogo Brazilskogo ploskogir ya iz serednoyu visotoyu blizko 800 m nad rivnem morya na vidstani blizko 70 km vid Atlantichnogo okeanu Cyu vidstan dolayut dva veliki shose Anch yeta i Shose Immigrantiv sho spuskayutsya do portovogo mista Santus i plyazhnogo kurortu Guaruzha Gorbista miscevist perevazhaye v urbanizovanih rajonah San Paulu Na pivnochi mista pidijmayetsya Serra da Kantarejra i zalishayutsya dilyanki Atlantichnogo lisu Rajon tektonichno duzhe stijkij niyakoyi sejsmichnoyi aktivnosti tut ne sposterigayetsya Richka Tiete kolis bula osnovnim dzherelom prisnoyi vodi mista ta miscem vidpochinku jogo meshkanciv Prote protyagom drugoyi polovini 20 go stolittya richka bula zabrudnena stichnimi vodami promislovih pidpriyemstv yak i yiyi pritoka richka Pinyejrus Zaraz zdijsnyuyetsya aktivna programa ochishennya oboh richok sho finansuyetsya mizhnarodnimi bankami rozvitku takimi yak U mezhah mista nemaye sudnoplavnih richok prote vodnij transport staye vse vazhlivishim na richci Tiete u pivdennomu napryamku bilya richki Parana oskilki Tiete chastina basejnu La Plati Bilya mista nemaye prirodnih ozer ale isnuyut dva vodoshovisha j Billings sho vikoristovuyutsya dlya otrimannya elektroenergiyi zberezhennya prisnoyi vodi ta vidpochinku meshkanciv mista Pervisna flora skladalasya perevazhno z velikoyi riznomanitnosti shirokolistyanih vichnozelenih roslin U misti bagato zavezenih roslin oskilki m yakij klimat i velika kilkist opadiv dozvolyayut viroshuvannya bilshosti vidiv roslin tropichnogo subtropichnogo i pomirnogo poyasiv napriklad duzhe poshireni nasadzhennya evkaliptiv Klimat Zgidno z klasifikaciyeyu klimativ Keppena San Paulu maye vologij subtropichnij klimat Temperaturi ridko dosyagayut 30 C vlitku a morozi vzimku ridkisni Rekordni temperaturi stanovlyat 35 3 C 15 listopada 1985 roku j 2 1 C 2 serpnya 1955 roku obidva vimiryuvannya na nacionalnij pogodnij stanciyi Mirante di Santana u pivnichnomu rajoni mista U gorah navkolo mista Horto Florestal neoficijno bulo zareyestrovano temperaturu 3 9 C 2 serpnya 1955 roku Snizhnu buryu bulo oficijno zareyestrovano lishe odnogo razu 25 chervnya 1918 roku Opadi ryasni osoblivo u tepli misyaci krim chervnya serpnya Do San Paulu ta uzberezhzhya poblizu nogo nikoli ne dohodili tropichni cikloni ta smerchi Serpen zimovij misyac zdebilshogo suhij i teplij inodi temperaturi syagayut 28 C Ce yavishe nazivayut Veranico portugalskoyu malenke lito Z inshogo boku u sichni protyagom kilkoh rokiv bulo zareyestrovano porivnyano nizki temperaturi Klimatichna tablicya San Paulu Temperatura Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Rekordna visoka C 35 4 34 7 34 9 33 3 30 9 29 3 30 2 33 0 35 3 35 4 35 5 35 6 33 9 Serednya visoka C 27 3 28 0 27 2 25 1 23 0 21 8 21 8 23 3 23 9 24 8 25 9 26 3 23 5 Serednya nizka C 18 7 18 8 18 2 16 2 13 8 12 4 11 7 12 8 13 9 15 3 16 6 17 7 15 5 Rekordna nizka C 9 6 9 9 9 6 4 0 1 4 0 6 1 2 2 1 0 4 4 7 5 3 7 7 4 0 Opadi Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Vsogo mm 241 203 142 58 43 38 28 36 58 150 122 198 1317 Aglomeraciya Dokladnishe Velikij San Paulu Suputnikovij znimok Velikogo San Paulu vnochi San Paulu oficijno ye chastinoyu bilshoyi aglomeraciyi sho nazivayetsya Grande Sao Paulo Velikij San Paulu Aglomeraciya mistit zagalom 39 municipalitetiv ta bilsh nizh 20 miljoniv meshkanciv stanom na 2005 rik dani IBGE Oskilki San Paulu zajmaye veliku ploshu isnuye dva viznachennya jogo aglomeraciyi Za jogo Zagalnoyu statistichnoyu zonoyu Complexo Metropolitano Expandido ce druge za rozmirom misto u sviti z 29 miljonami meshkanciv Vuzhche viznachennya Velikogo San Paulu Regiao Metropolitana de Sao Paulo ne vklyuchaye Kampinas Bajshada Santista ta inshi susidni oblasti cya teritoriya maye blizko 19 7 miljona meshkanciv stanom na 2006 rik sho robit yiyi p yatoyu za rozmirom aglomeraciyeyu u sviti Rajoni mista Dokladnishe Administrativnij podil municipalitetu San Paulu Misto San Paulu podilyayetsya na 31 miskij rajon sho nazivayutsya subprefekturami subprefeituras Kozhna subprefektura podilyayetsya na kilka okrugiv zdebilshogo dva abo tri Subprefektura Se v istorichnomu dilovomu centri maye najbilshu kilkist okrugiv visim Razom z administrativnim podilom isnuye i geografichnij radialnij podil vstanovlenij 2007 roku merom Zhilbertu Kassabom Misto podilyayetsya na desyat regioniv istorichnij centr rozshirenij centr pivnich pivden shid zahid pivnichnij shid pivnichnij zahid pivdennij shid i pivdennij zahid kozhen maye harakternij kolir avtobusiv i vulichnih tablichok Cej podil ne maye zhodnogo stosunku do subprefektur i rajoniv i v deyakih vipadkah odin rajon mozhe znahoditisya u dvoh chi bilshe geografichnih regionah Rajon de roztashovano kerivnictvo subprefekturi otrimuye tu zh nazvu sho i subprefektura za vinyatkom M Boj Mirim Subprefekturi mista Nazva Plosha Naselennya Nazva Plosha Naselennya 1 Arikanduva 21 5 km 266 838 17 Mooka 35 2 km 305 436 2 Butantan 56 1 km 345 943 18 Parelyejrus 353 5 km 110 909 3 Kampu Limpu 36 7 km 508 607 19 Penya 42 8 km 472 247 4 Kapela du Sokorru 134 2 km 561 071 20 Perus 57 2 km 109 218 5 Kaza Verdi 26 7 km 313 176 21 Pinyejrus 31 7 km 270 798 6 Sidadi Ademar 30 7 km 370 759 22 Pirituba 54 7 km 390 083 7 Sidadi Tiradentis 15 km 248 762 23 Se 26 2 km 373 160 8 Ermelinu Matarazzu 15 1 km 204 315 24 Santana 34 7 km 327 279 9 Fregeziya du O 31 5 km 391 403 25 Zhasanan Tremembre 64 1 km 255 435 10 Guayanasis 17 8 km 283 162 26 Santu Amaru 37 5 km 217 280 11 Ipiranga 37 5 km 427 585 27 San Mateus 45 8 km 422 199 12 Itajm Paulista 21 7 km 358 888 28 San Migel Paulista 24 3 km 377 540 13 Itakera 54 3 km 488 327 29 Vila Mariya 26 4 km 302 899 14 Zhabakuara 14 1 km 214 200 30 Vila Mariana 26 5 km 311 019 15 Lapa 40 1 km 270 102 31 Vila Prudenti 33 3 km 523 138 16 M Boj Mirim 62 1 km 480 823DemografiyaEtnichna riznomanitnist i chiselnist naselennya Italijski immigranti v San Paulu pochatok 20 go stolittya Pavlo Sangushko meshkanec San Paulu nashadok emigrantiv z Ukrayini San Paulu maye najbilshu etnichnu riznomanitnist sered usih mist Braziliyi Pislya zaboroni v Braziliyi rabotorgivli 1850 zemlevlasniki shtatu pochali zaminyuvati afrikansku trudovu silu dlya roboti na kavovih plantaciyah immigrantami Cyu praktiku rozpochav senator Nikolau Verguejru Nicolau Vergueiro yakij zaproshuvav z Yevropi nimciv shvejcarciv i portugalciv dlya roboti na svoyih plantaciyah Pislya skasuvannya rabstva 1888 roku do San Paulu pochali pribuvati chislenni immigranti bilshist z yakih buli vihidcyami z Italiyi 1897 roku italijci stanovili blizko polovini naselennya mista Pribulo takozh bagato portugalciv ispanciv nimciv yevreyiv ta arabiv hristiyan Z 1908 do 1950 roku takozh pribulo bagato yaponskih immigrantiv Yak u vsij Braziliyi naselennya San Paulu yavlyaye soboyu sumish riznih etnichnih grup stvoryuyuchi duzhe riznomanitne bagatonacionalne suspilstvo Sogodni predstavniki bilsh nizh 100 etnichnih grup vvazhayut misto svoyeyu domivkoyu Najbilshimi etnichnimi grupami ye 6 miljoniv italijciv zokrema yak i u vipadku reshti grup nashadki immigrantiv V San Paulu meshkaye bilshe osib italijskogo pohodzhennya nizh u bud yakomu inshomu misti u sviti bilshe nizh navit v Milani abo Rimi yakij znahoditsya vid brazilskogo mista na vidstani majzhe 9 5 tis km 3 miljoni portugalciv 3 miljoni afrikanciv 1 miljon arabiv 400 tisyach nimciv 326 tisyach yaponciv Ce najbilsha yaponska gromada za mezhami Yaponiyi 120 tisyach kitajciv 70 tisyach yevreyiv 60 tisyach bolivijciv 50 tisyach grekiv 50 tisyach korejciv Za rasoyu naselennya San Paulu skladayetsya za oficijnoyu terminologiyeyu i statistikoyu z 8 miljoniv bilih 2 6 miljona korichnevih sumish ras 527 tisyach chornih temnoshkirih 456 tisyach zhovtih azijciv i 18 tisyach indianciv Istorichna dinamika naselennya mista San Paulu Dzherelo Enciklopediya Barsa Movi Yak i na vsij teritoriyi Braziliyi bilshist naselennya rozmovlyaye portugalskoyu Prote cherez znachnij pripliv immigrantiv z Italiyi portugalska mova cogo mista zaznala znachnogo vplivu italijskoyi persh za vse yiyi neapolitanskogo i venecijskogo dialektiv Italijski dialekti zmishalisya u misti z provincijnim dialektom kajpira Dialekt mista sformuvavsya u Mooci rajoni zaselenomu na pochatku 20 go stolittya pereselencyami z Neapolya Inshimi movami yakimi rozmovlyayut u misti persh za vse sered immigrantiv ye yaponska poshirena v rajoni Liberdad de meshkaye najbilsha yaponska diaspora u sviti Hocha bilshist brazilciv yaponskogo pohodzhennya rozmovlyayut suto portugalskoyu deyaki vse she zberigayut tradiciyi ta movu predkiv Tak samo j deyaka chastka pereselenciv z Kitayu ta Koreyi rozmovlyaye vidpovidnimi movami hocha yih chastka j nevelika Anglijska ta ispanska vikladayutsya u shkolah yak osnovni inozemni movi prote duzhe nebagato meshkanciv mista vilno rozmovlyayut nimi IstoriyaDomingus Zhorzhi Velyu vidomij bandejranti Muzej Paulista v San Paulu zbudovanij na misci de 1822 roku bulo progolosheno nezalezhnist Braziliyi Poselennya San Paulu todi San Paulu Kampus di Piratinga bulo zasnovane yezuyitskimi misionerami Manuelom da Nobrega i Zhoze di Anch yeta 25 sichnya 1554 roku Voni razom iz grupoyu yezuyitiv vstanovili na comu misci misiyu pid nazvoyu Kolezhiu di San Paulu di Piratininga port Colegio de Sao Paulo de Piratininga z metoyu navernennya indianciv Tupi Guarani u katolicizm Poselennya bulo roztashovane bilya pidnizhzhya girskogo lancyuga Serra du Mar na richci Tiete z krayevidom na zatoku de bulo zbudovane portove misto Santus u prirodnomu prohodi vid pivdenno shidnogo uzberezhzhya do prostorogo i rodyuchogo plato na zahodi sho zgodom stalo shtatom San Paulu Protyagom 17 go i 18 go stolit grupi doslidnikiv sho nazvali sebe bandejrantami peretinali lisi j novi teritoriyi Pivdennoyi Ameriki v poshukah zolota almaziv inshih prirodnih bagatstv ta rabiv Vvazhayetsya sho same voni persh za vse vidpovidali yak za teritorialne rozshirennya Braziliyi na zahid vid Tordesilyaskoyi liniyi tak i za vidkrittya bagatoh pokladiv dorogocinnih metaliv ta koshtovnogo kaminnya U misti zaraz ye kilka pam yatnikiv na vidznaku yihnogo vnesku u rozvitok mista zokrema Monumentu as Bandejras odna vidomih pam yatok San Paulu San Paulu oficijno otrimav status mista 1711 roku U 19 mu storichchi misto vstupilo v period ekonomichnogo rozkvitu zdebilshogo zavdyaki eksportu kavi sho vidpravlyali za kordon iz susidnogo mista Santus Pislya 1881 roku do shtatu ta do mista rozpochalasya intensivna immigraciya z Italiyi Portugaliyi Ispaniyi Nimechchini ta inshih krayin Uvagu pereselenciv privablyuvali novi zemli ta pracya na velicheznih kavovih plantaciyah shtatu Na pochatku 20 go storichchya dohodi vid eksportu kavi rizko znizilisya persh za vse cherez svitovu ekonomichnu krizu ta padinnya cin Vnaslidok cogo investiciyi miscevih pidpriyemciv bulo spryamovano na rozvitok promislovosti San Paulu privablyuyuchi do mista novi hvili immigrantiv perevazhno z Italiyi Na dodatok do yevropejciv u pershij polovini 20 go stolittya do mista u velikij kilkosti immigruvali yaponci j arabi Uprodovzh 20 go stolittya uspishna ekonomika mista takozh privabila velicheznu kilkist pereselenciv z bidnih regioniv Braziliyi osoblivo z Pivnichnogo shodu Pam yatnik Nezalezhnosti Prote naprikinci 20 go stolittya cherez zmagannya z inshimi mistami Braziliyi sho inodi proponuvali krashi podatkovi umovi dlya promislovih kompanij golovna gospodarska diyalnist San Paulu postupovo zalishila svoyu promislovu napravlenist na korist sferi poslug Zaraz u misti roztashovano ofisi velikoyi kilkosti miscevih i mizhnarodnih bankiv yuridichnih kompanij bagatoprofilnih transnacionalnih kompanij i korporacij sho proponuyut riznomanitni poslugi Insha vazhliva istorichna viha zasnuvannya Yuridichnoyi shkoli Largu San Fransisku zaraz fakultet Universitetu San Paulu sho bula odnim z troh pershih akademichnih ustanov u Braziliyi razom iz Yuridichnoyu shkoloyu v Resifi ta Cej navchalnij zaklad zasnovanij imperatorskim dekretom 1 bereznya 1828 roku spochatku buv vidkritij u primishenni monastirya nevdovzi pislya zasnuvannya Brazilskoyi imperiyi cherez zbilshennya potrebi v advokatah i politikah Oskilki bagati brazilci chasto virushali do Yevropi v poshukah osviti osoblivo yuridichnoyi imperator Pedru I virishiv sho neobhidno stvoriti nacionalnu yuridichnu shkolu Vona pochala privablyuvati studentiv zi vsiyeyi krayini sho stalo vazhlivim chinnikom stvorennya bogemnoyi eliti mista Popri deyaki ekonomichni problemi San Paulu zalishayetsya najbilshim dilovim centrom Latinskoyi Ameriki Velicheznij rinok aglomeraciyi bilsh nizh 20 mln meshkanciv prityagaye inozemni kompaniyi Zavdyaki kulturnim podiyam takim yak Mizhnarodnij dvorichnik mistectva Bienal International de Arte misto otrimalo reputaciyu kulturnogo centru persh za vse muziki ta mistectv Ekonomichne zrostannya j eksport postupovo znizhuyut riven bezrobittya v misti sumnovidoma misceva zlochinnist takozh shvidko znizhuyetsya Rozvitok mista vidbuvayetsya u bagatoh rajonah istorichnij centr privablyuye derzhavni ustanovi ta privatni universiteti a biznes strukturi ruhayutsya do novih rajoniv takih yak Itaim i Berrini Zavdyaki dilovim vizitam misto zaraz privablyuye bilshe vidviduvachiv nizh Rio de Zhanejro osnovnij konkurent mista protyagom ostannogo stolittya EkonomikaTorgova panel birzhi BM amp F Bovespa Bruklin odin z novih finansovih rajoniv mista San Paulu ye 19 tim za dohodom na odnu osobu mistom svitu dohid na dushu naselennya R 24 083 na rik ta ochikuyetsya sho vin posyade 13 tu poziciyu do 2020 roku Zgidno z danimi IBGE VVP 2005 roku stanoviv R 263 177 148 000 abo US 156 280 780 941 sho stanovit blizko 12 26 VVP Braziliyi ta 36 VVP shtatu San Paulu Misto ye najbilshim finansovim centrom Braziliyi ta odnim z najbilshih u sviti cej sektor ekonomiki mista shvidko zrostaye Istorichno misto malo znachnij promislovij sektor ale zaraz ekonomika zsuvayetsya na sferu poslug obslugovuyuchi pidpriyemstva vsiyeyi krayini Bagato oglyadiv vkazuyut na zrostannya vazhlivosti mista u svitovij ekonomici hocha ce zrostannya j upovilnyuyetsya cherez serjozni problemi socialnogo harakteru Krim finansovih poslug ekonomika mista prodovzhuye zberigati veliku chastku inshih galuzej ekonomiki San Paulu ye najbilshim finansovim centrom ekonomiki Merkosur Za danimi miskogo ofisu turizmu u misti vidbuvayetsya bagato vazhlivih ekonomichnih forumiv ta konferencij sho robit jogo ne tilki ekonomichnim ale j kulturnim ta naukovim centrom regionu Tut vidbuvayetsya ponad 200 mizhnarodnih podij na den vid nevelikih zustrichej do velikih mizhnarodnih vistavok sho ohoplyuyut ploshu blizko 250 tis m u paviljonah ta konferenc centrah ne vrahovuyuchi ploshi gotelej sho dodaye she 70 tis m a razom z klubami kulturnimi ta dilovimi ploshami ce chislo dosyagaye 430 tis m U misti takozh ye priblizno 30 tis kvartir dostupnih dlya vidviduvachiv stanom na 2001 rik ce chislo shvidko zrostaye dosyagshi blizko 50 tis 2003 roku Takozh misto mozhe pohvalitisya chislennimi turistichnimi miscyami vid gastronomichnih do kulturnih ustanov Zokrema u misti diye 12 tis restoraniv sho proponuyut ponad 40 riznomanitnih kuhon 70 muzeyiv ponad 200 kinoteatriv blizko 50 teatriv ta galerej Yakbi misto San Paulu bulo krayinoyu jogo VVP buv bi 47 m u sviti bilshim za VVP Yegiptu priblizno dorivnyuyuchi VVP Novoyi Zelandiyi Izrayilyu abo Ukrayini bilshim za polovinu shtativ SShA U misti meshkaye blizko 30 tis miljoneriv 60 usih miljoneriv Braziliyi U 2005 u misti bulo zibrano podatkiv na R 90 mlrd a jogo byudzhet stanoviv R 15 mlrd U misti pracyuye 1500 bankiv ta yih filij 70 torgovih centriv 63 predstavnictv transnacionalnih korporacij u Braziliyi roztashovano same v comu misti A zgidno z danimi Mystery Shopping International vulicya Oscar Freire ye vosmoyu najshikarnishoyu u sviti Birzha BM amp F Bovespa ye golovnoyu finansovoyu ta tovarnoyu birzheyu Braziliyi ce najbilsha birzha Latinskoyi Ameriki ta tretya za obsyagami torgiv u sviti dosyagayuchi oborotiv u R 6 mlrd na den TransportAvtoshlyahi Misto San Paulu peretinayut 10 vazhlivih brazilskih avtoshlyahiv a avtomobili zalishayutsya golovnim zasobom distatisya do mista ta jogo okolic Osnovni avtoshlyahi Shose Bandejrantiv u misti San Paulu odin z golovnih shlyahiv sho spoluchaye misto z vnutrishnimi rajonami shtatu Shose prezidenta Dutri Rodovia Presidente Dutra BR 116 spoluchaye misto San Paulu zi shidnimi ta pivnichno shidnimi rajonami krayini jogo golovnim miscem priznachennya ye Rio de Zhanejro Shose Rezhisa Bittenkourta Rodovia Regis Bittencourt BR 116 spoluchaye San Paulu z pivdennimi rajonami krayini jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Kuritiba i Portu Alegri Shose Fernana Diaza Rodovia Fernao Dias BR 381 spoluchaye misto z pivnichnimi rajonami krayini jogo golovnim priznachennyam ye Belu Orizonti Shose Anch yeta Rodovia Anchieta SP 150 spoluchaye misto z uzberezhzhyam okeanu ta perevazhno vikoristovuyetsya dlya transportuvannya vantazhiv z portu Santus sho ye jogo golovnim miscem priznachennya Shose Immigrantiv Rodovia dos Imigrantes SP 150 spoluchaye misto z uzberezhzhyam okeanu ta perevazhno vikoristovuyetsya dlya vnutrishnogo turizmu golovnimi miscyami priznachennya ye Santus San Visenti Guaruzha i Praya Grandi Rodovia Castelo Branco SP 280 spoluchaye misto z zahidnimi ta pivnichno zahidnimi rajonami krayini jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Ozasku Sorokaba Bauru i Kampu Grandi Rodovia Raposo Tavares SP 270 spoluchaye misto z zahidnimi rajonami krayini jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Kotiya Sorokaba Prezidenti Prudenti Shose Anyanguera Rodovia Anhanguera SP 330 spoluchaye misto z pivnichno zahidnimi rajonami krayini jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Brazilia Kampinas Ribejran Pretu Shose Bandejrantiv Rodovia dos Bandeirantes SP 348 spoluchaye misto z pivnichno zahidnimi rajonami krayini ta vvazhayetsya najkrashoyu dorogoyu shtatu ta mozhlivo krayini jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Kampinas Ribejran Pretu Pirasikaba i san Zhoze du Riu Pretu Shose Ajrtona Senni Rodovia Ayrton Senna SP 70 spoluchaye misto zi shidnimi rajonami shtatu ta jogo pivnichnim uzberezhzhyam jogo golovnimi miscyami priznachennya ye Mizhnarodnij aeroport San Paulu Guarulyus San Zhoze dus Kampus i Karaguatatuba San Paulu shvidko zrostav u period z 1940 h do 1980 h rokiv koli bagato dorig buduvalosya bez nalezhnogo planuvannya Vnaslidok cogo osnovni dorogi mista perepovneno avtomobilyami a dorozhni zatori stali zvichnim yavishem u misti Dlya zapobigannya comu uryadom kolishnogo gubernatora Mariu Kovasa bulo prijnyate rishennya pro budivnictvo navkolo mista tak zvanoyi Kilcevoyi dorogi Mariu Kovasa Rodoanel Mario Covas sho buduyetsya kompaniyeyu DERSA Zaliznici Stanciya Lus u centri mista Hocha merezha magistralnih zaliznic u krayini rozvinena dosit pogano isnuye proyekt budivnictva shvidkisnoyi zaliznici sho maye z yednati mista San Paulu j Rio de Zhanejro Poyizdi liniyi rozvivatimut shvidkist do 280 km god a vsya podorozh trivatime priblizno pivtori godini Cej proyekt oficijno she ne zatverdzheno uryad krayini namagayetsya znajti dlya nogo dodatkovih investoriv Inshim vazhlivim zaliznichnim proyektom ye Ekspres Bandejrantiv Expresso Bandeirantes sho maye buti liniyeyu serednoyi shvidkosti yaka spoluchit San Paulu z Kampinasom ta zmenshit chas na podorozh z ninishnih 1 5 godini do 50 hvilin takozh obslugovuyuchi Zhundiayi j aeroport Kampinasa Cya liniya takozh integruyetsya do merezhi sho spoluchaye centr mista San Paulu z aeroportom Guarulyus Krim togo zaraz zdijsnyuyutsya roboti zi spoluchennya miskogo centru z aeroportami Guarulyus i Kongonyas sho rozpochalisya 2007 roku ci liniyi budut vazhlivimi dlya rozvitku vsiyeyi brazilskoyi zaliznichnoyi merezhi Aeroporti Mizhnarodnij aeroport Kongonyas San Paulu San Paulu maye tri aeroporti Dva z nih ye vazhlivimi mizhnarodnimi aeroportami ce Mizhnarodnij aeroport San Paulu Guarulyus kod GRU i Mizhnarodnij aeroport Kongonyas San Paulu kod CGH sho obslugovuyut yak mizhnarodni tak i vnutrishni rejsi Takozh u misti roztashovano nevelikij aeroport Kampu di Marti na pivnich vid centru mista sho perevazhno vikoristovuyetsya privatnimi litakami ta gelikopterami Takozh tut mistitsya komanda dirizhabliv Aeroport Kongonyas prijmaye perevazhno miscevi ta vnutrishni rejsi zokrema do mist Rio de Zhanejro Belu Orizonti ta Brazilia Aeroport Guarulyus ye golovnimi mizhnarodnimi vorotami mista vin roztashovanij za 25 km na pivnichnij shid vid centru San Paulu v misti Guarulyus Metro ta primiski zaliznici Poyizd metro San Paulu Sistema metro mista maye merezhu zavdovzhki 61 3 km z yakih 34 6 km roztashovano pid zemleyu vidomu yak prosto metro Metro Zaraz u merezhi diyut 4 liniyi ta 55 stancij Krim togo misto ta primiski rajoni obslugovuye merezha primiskih poyizdiv CPTM zavdovzhki 261 7 km Obidvi sistemi shodenno u buden perevozyat 5 mln osib a novi liniyi sho zaplanovano zapustiti protyagom nastupnih rokiv zbilshat ce chislo do 7 mln Protyagom 10 rokiv ci proyekti zbilshat dovzhinu linij iz suchasnih 323 km do ponad 500 km Vhid do stanciyi metro Konsolasan Zaraz u San Paulu ne zalishilosya tramvajnih linij hocha cej vid transportu buv populyarnim u pershij polovini 20 storichchya Prote sistema metro ye dosit suchasnoyu bezpechnoyu ta efektivnoyu vona vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih u sviti zgidno z NBR ISO 9001 Sistema maye 4 nayavni liniyi she odna buduyetsya ci liniyi mayut zruchni zv yazki z sistemoyu primiskih poyizdiv Liniyi metro Liniya 1 sinya persha liniya metro sho spoluchaye pivnichni ta pivdenni rajoni mista Liniya maye stanciyi peresadok do linij 2 3 4 ta do primiskih poyizdiv CPTM takozh na liniyah roztashovano avtobusni terminali Tiete i Zhabakuara Liniya 2 zelena cya liniya perevazhno prohodit pid prospektom Paulista spoluchayuchi rajoni Ipiranga i Vila Madalena ta maye stanciyi peresadok do linij 1 ta 4 Ce tretya za chasom vidkrittya liniya metro mista Liniya 3 chervona najzavantazhenisha liniya metro druga za chasom vidkrittya sho spoluchaye shidni ta zahidni rajoni mista Maye stanciyi peresadok do linij 1 i 4 ta do primiskih poyizdiv na liniyi takozh roztashovano avtobusnij terminal Barra Funda Liniya 4 zhovta buduyetsya cya liniya zaplanovano do vidkrittya 2009 roku ta z yednaye stanciyu Lus u centri mista z rajonami na zahodi Liniya matime stanciyi peresadok do linij 1 2 3 ta do primiskih poyizdiv Liniya 5 lilova cya liniya bula zbudovana dlya obslugovuvannya okremih rajoniv na zahodi prote zaraz diye lishe yiyi nevelika dilyanka sho ne spoluchayetsya z reshtoyu sistemi zv yazna dilyanka vidkriyetsya za kilka rokiv Maye stanciyi peresadok do primiskih poyizdiv na stanciyi Santu Amaru Liniya 6 pomarancheva zaplanovano budivnictvo liniyi bulo ogolosheno 2008 roku yiyi vidkrittya zaplanovano 2012 roku cya liniya spoluchatime okrug Fregeziya du O z centrom mista Liniya matime stanciyi peresadok do linij 1 4 ta do primiskih poyizdiv Mapa linij metro ta CPTM Sistema primiskih poyizdiv CPTM maye liniyi sho obslugovuyutsya poyizdami na poverhni Liniya 7 rubinova ranishe chastina Zaliznici San Paulu sho spoluchaye stanciyu Lus u centri mista z mistom Fransisku Moratu peretinayuchi pivnichno shidni rajoni San Paulu She odna dilyanka prodovzhuye liniyu do mista Zhundiayi Ce najdovsha liniya Liniya 8 diamantova ranishe chastina Zaliznici Sorokabana sho spoluchaye stanciyu Zhuliu Prestis z mistom Itapevi peretinayuchi zahidni rajoni San Paulu Prodovzhennya liniyi mistit she 4 stanciyi do stanciyi Amador Buenu bilya San Roke Liniya 9 smaragdova takozh chastina kolishnoyi zaliznici Sorokabana cya liniya prolyagaye uzdovzh prospektu Spoluchenih Nacij do mista Ozasku maye stanciyi peresadok do 5 yi liniyi metro Liniya 10 nefritova ranishe pivdenna chastina Zaliznici San Paulu zaraz prodovzhennya liniyi 7 metro do regionu ABC Liniya 11 koralova peretinaye shidni rajoni mista do okrugu Guayanasis a yiyi prodovzhennya do universitetskogo kampusa v mozhi das Kruzis Liniya 12 sapfirova peretinaye pivnichno shidni rajoni mista vid stanciyi Braz do mista Itakuakesetuba Avtobusi i trolejbusi Avtovokzal Tiete drugij za rozmirom avtovokzal u sviti roztashovanij v okruzi Santana Trolejbus nizkopidlogovij 15 metriv v San Paulu Avtobusna merezha ye osnovoyu gromadskogo transportu San Paulu sho obslugovuyetsya yak derzhavnimi tak i privatnimi kompaniyami ta maye blizko 17 tisyach avtobusiv firmi Busscar yedinoyi firmi Braziliyi sho vipuskaye trolejbusi ta avtobusi i blizko 210 trolejbusiv rozfarbovanih zalezhno vid rajonu mista yakij voni obslugovuyut napriklad svitlo zeleni pivdenno shidnij rajon temnosini pivnichnij U misti perevazhno pracyuyut modeli trolejbusiv novij vipusk trolejbusa ye yedinim ekzemplyarom u misti Do ostannih rokiv u misti isnuvala velika kilkist privatnih marshrutnih taksi chasto neoficijnih ale zaraz majzhe vsi voni zareyestrovani uryadom perefarbovani za oficijnimi kolorami j uvijshli do skladu oficijnoyi transportnoyi sistemi V San Paulu ruh avtobusiv kontrolyuyetsya z priznachenih dlya cogo centriv dlya chogo vikoristovuyut bagato suchasnih tehnologij takih yak komp yuterne modelyuvannya vikoristannya sistemi globalnogo poziciyuvannya dlya vidstezhennya roztashuvannya avtobusiv ta elektronni sistemi oplati proyizdu U misti takozh pracyuye deyaka kilkist ekologichno chistih avtobusiv na vodnevih dvigunah osoblivo na najzavantazhenishih liniyah U misti takozh diye kilka velikih avtovokzaliv zokrema terminal Tiete vvazhayetsya drugim za rozmirom avtovokzalom u sviti pislya Nyu Jorkskogo Avtobusi z nogo obslugovuyut 565 mist bilshosti shtativ krayini okrim yiyi najpivnichnishih rajoniv ta navit inshi krayini taki yak Urugvaj Paragvaj Argentina Chili j Boliviya Okremi liniyi takozh ruhayutsya do aeroportiv mista Gelikopteri San Paulu takozh vidomij tim sho maye chi ne najbilshu kilkist gelikopteriv na odnu osobu U misti litayut blizko 400 gelikopteriv zdijsnyuyuchi blizko 70 tis polotiv na rik Dlya yih obslugovuvannya u misti diye blizko sotni majdanchikiv dlya posadki sho dozvolyaye najbagatshim meshkancyam mista unikati chastih transportnih problem na dorogah Bagato kompanij mista mayut vlasni gelikopteri deyaki timchasovo orenduyut yih a inshi koristuyutsya poslugami povitryanih taksi Problemi mistaMapa rajoniv mista za IRLP zgidno z Municipalnim atlasom San Paulu 2007 rik Z pochatku 20 stolittya San Paulu buv najvazhlivishim ekonomichnim centrom Latinskoyi Ameriki a pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen ta Velikoyi depresiyi eksport kavi do SShA i Yevropi znachno znizhuvavsya sho zmushuvalo kavovih plantatoriv investuvati v promislovist mista Ce peretvorilo jogo na promislovij centr Braziliyi Novi hvili robitnikiv sho pribuvali do mista peretvorili jogo na golovnij centr immigraciyi u krayini zokrema do mista pribuvali pereselenci z Italiyi ta Pivnichno shidnogo regionu Braziliyi Unaslidok kilkist naselennya zrosla z 32 tis meshkanciv 1880 roku do 8 5 mln 1980 roku Nastilki shvidke zrostannya sprichinilo chimalo problem u misti Deficit zhitla ta spustoshennya centralnih rajoniv Centr San Paulu z budivlyami Shopping Light i Zgidno z danimi perepisu naselennya 2000 roku provedenogo IBGE j inshimi organizaciyami v period 2000 2004 roku municipalitet vidchuvav nestachu blizko 800 tis odinic zhitla sho vidpovidaye zhitlovomu fondu mista z naselennyam u 3 mln meshkanciv ce chislo vidpovidaye naselennyu netriv favel ta perenaselenih bagatokvartirnih budinkiv Takij deficit vidpovidaye priblizno 10 deficitu zhitla u krayini za ocinkami vin stanovit 8 mln odinic zhitla 2006 roku z blizko 1 523 km ploshi municipalitetu 31 km buli zajnyati ponad 2 tis favel Odnochasno z problemoyu deficitu zhitla dani IBGE i SEADE takozh vkazuyut na te sho v centralnih tradicijnih rajonah mista ta jogo pivdenno shidnih rajonah vidbuvayetsya vidtik naselennya sho dosyagaye do 5 na rik Prostorova ta socialna segregaciya Misto San Paulu takozh strazhdaye vid znachnoyi prostorovo socialnoyi segregaciyi a rozv yazannya ciyeyi problemi ye postijnoyu temoyu debativ mizh fahivcyami Bagato doslidnikiv demografiyi mista vkazuyut na te sho rajoni mizh richkami Pinyejrus Tiete i Tamanduateyi na yaki prefektura istorichno pridilyala znachnu uvagu z tochki zoru planuvannya ta do yakih spryamovuvalasya bilshist investicij zaraz ye rajonami z najkrashimi socialnimi pokaznikami u misti Ci rajoni zaraz mayut odnu z najmenshih u misti shilnist naselennya i vodnochas najrozvinenishu infrastrukturu ta sistemu socialnih poslug Lishe taki rajoni yak Ibirapuera Kampu Belu Vila Nova Konejsan Vila Olimpiya vidchuvayut znachne zrostannya naselennya Najbidnishe naselennya ne mayuchi mozhlivosti platiti za zhitlo v inshih rajonah zmushene selitisya na okolicyah mista praktichno pozbavlenih infrastrukturi Odnak slid vidznachiti sho navit u rajonah obmezhenih cimi richkami isnuyut rajoni socialnih vignanciv taki yak favela Z inshogo boku takozh isnuyut rozvineni rajoni za mezhami cih richok taki yak Morumbi Zhardin Analiya Franku Tatuape i Serra da Kantarejra Krim segregaciyi za principom centr periferiya sho chastkovo poyasnyuye socialnu segregaciyu pomitne j rozdilennya u samih rajonah napriklad u Morumbi sho mistit roztashovani poruch dorogi rajoni ta faveli Ce yavishe viniklo cherez rizni momenti istoriyi planuvannya mista ostannim bulo peretvorennya na dilovij rajon Odniyeyu osoblivistyu cogo peretvorennya ye te sho rajon prospektu Berrini buv porivnyano malonaselenim cherez nezdorovu miscevist bilya richki Pinyejrus Cherez ce meshkanci volili selitisya podali vid richki u rajoni Bruklin Zaselennya rajonu prospektu Berrini vidbulosya vnaslidok znachnih investicij yaki zaluchalisya dlya budivnictva ofisiv ta istotno zminili viglyad rajonu Protyagom ostannih dvoh desyatilit pochastishali vipadki yaki fahivci miskogo planuvannya nazivayut dzhentrifikaciyeyu onovlennyam ranishe neprivablivih rajoniv osoblivo protyagom pravlinnya Zhoze Serri ta Zhilbertu Kassaba sho zokrema viyavilis u perebuduvanni rajonu Nova Lus Cherez degradaciyu centralnih rajoniv mista sho zrostaye poshirilisya proyekti deurbanizaciyi rekvalifikaciyi ta revitalizaciyi rajoniv mista Rajoni roztashovani poruch z centrom taki yak Kapan Redondu sho istorichno privablyuvali bidne naselennya ta u yakih vidchuvalasya nestacha infrastrukturi zaraz vidchuvayut znachnij ekonomichnij pidjom Zaraz ci rajoni stali centrami investicij u komerciyu j infrastrukturu Deyaki doslidzhennya vkazuyut na velikij ekonomichnij pidjom 1970 h rokiv vidomij yak ekonomichne divo sho privablyuvav novih migrantiv do mista perevazhno z Pivnichnogo shodu yak na prichinu pokrashennya umov zhittya viklikanih problemami segregaciyi Transportni problemi Dorozhnij zator na vul Konsolasan Meshkanci mista San Paulu mayut priblizno 6 mln avtomobiliv Unaslidok v misti chasti dorozhni zatori sho postijno vinikayut protyagom godin pik Pochinayuchi z 1996 roku prefektura zdijsnila bagato zahodiv z metoyu pokrashennya transportnih umov zokrema pokrashennya dorig obmezhennya chisla nayavnih stoyanok u centri mista ta zmushennya vantazhivok ruhatisya poza mistom Prote zatori zalishayutsya velikoyu problemoyu a rekordnij zator u berezni 2008 roku mav dovzhinu 266 km Sogodni z metoyu polipshennya transportnih umov uryad investuye znachni koshti u rozvitok sistemi metro ta primiskih poyizdiv CPTM vidkrittya avtobusnih marshrutiv rozshirennya shose i sporudzhennya kilcevoyi dorogi i vvedennya plati za proyizd Zlochinnist Indeksi zlochinnosti ta nasilstva u misti zalishayutsya duzhe visokimi osoblivo u periferijnih rajonah ta susidnih municipalitetah Odnak vrahovuyuchi rozmiri mista ta visvitlennya v presi ocinki nasilstva ye desho perebilshenimi Tak San Paulu ye 493 tim u spisku najkriminalnishih mist Braziliyi Sered stolic shtativ stanom na 2006 rik vin ye chetvertim najmensh kriminalnim vishe lishe za mista Boa Vista Palmas i Natal Chislo vbivstv na dushu naselennya u misti 23 7 na 100 tis na rik takozh menshe za inshi veliki mista krayini taki yak Resifi 90 9 Kuritiba 49 3 Belu Orizonti 49 2 i Rio de Zhanejro 37 7 Bilsh togo indeksi zlochinnosti bezperervno zmenshuyutsya protyagom ostannih 8 rokiv Tak kilkist vbivstv zmenshilasya 2007 roku na 63 u porivnyanni z 1999 rokom V San Paulu vinikla najbilsha zlochinna banda Braziliyi Persha stolichna komanda Chislo vbivstv na rik Chornij rinok i torgivlya piratskoyu produkciyeyu Vul 25 bereznya centr torgivli piratskoyu produkciyeyu mista Misto San Paulu znanij yak centr torgivli kontrabandnoyu piratskoyu ta falsifikovanoyu produkciyeyu persh za vse taka torgivlya zdijsnyuyetsya u kilkoh rajonah u centri mista takih yak vulicya 25 bereznya vul Santa Ifizheniya ta rajonah bilya stancij metro Tut mozhna pridbati piratski versiyi programnogo zabezpechennya filmiv ta albomiv na CD ta DVD abo riznomanitni aksesuari ta predmeti odyagu taki yak sumki j futbolki sho ye pidrobkami virobiv vidomih mizhnarodnih kompanij Ostannimi rokami piratska torgivlya prote pochala zmenshuvati obsyagi Zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Smog na liniyi gorizontu u misti na foni budivel Altinu Arantisa i Banku Braziliyi Zabrudnennya povitrya u misti ye velikoyu problemoyu persh za vse cherez veliku kilkist avtomobiliv u misti Krim zabrudnennya atmosferi misto takozh strazhdaye vid zabrudnennya dzherel vodi zokrema jogo golovnih richok Tiete i Pinyejrus Zaraz na richci Tiete zdijsnyuyetsya programa ochishennya sho trivaye vzhe kilka rokiv Krim poganogo smaku vodi proces urbanizaciyi protyagom ostannih desyatilit viklikav velikij spektr problem osoblivo u centralnih i novih rajonah meshkancyam yakih vazhko otrimati vodu z dzherel poza mistom Krim togo u cih rajonah individualnij transport perevazhaye nad publichnim sho privodit do pidvishenogo rivnya zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Problema postachannya vodi u misti ta vsij aglomeraciyi ye vazhlivoyu prichinoyu poboyuvan municipalitetu San Paulu ne maye velikih dzherel vodi u navkolishnih rajonah sho vimagaye yiyi postachannya z viddalenih rajoniv Problema zabrudnennya vodi osoblivo vazhliva cherez ekspansiyu mista sho zbilshuye skladnist postachannya do najbidnishih rajoniv na periferiyi Osvita ta naukaStatistika U misti diye 2725 pochatkovih shkil 2998 doshkilnih ustanov 1199 serednih shkil ta 146 zakladiv vishoyi osviti sho robit misto najbilshim osvitnim centrom krayini U misti perebuvaye 2 850 133 studentiv ta shkolyariv riznogo rivnya i 153 284 vikladachiv Statistika osvitnih ustanov San Paulu Riven Chislo uchniv studentiv Vidsotok publichnih ustanov Vikladachiv Chislo zakladiv Vidsotok publichnih ustanov Rik citati Doshkilni ustanovi 371 838 72 75 17 878 2 998 24 25 2007 Pochatkovi shkoli 1 591 536 82 11 71 569 2 725 55 27 2007 Seredni shkoli 457 680 84 15 28 009 1 199 51 96 2007 Zakladi vishoyi osviti 429 079 11 22 35 828 146 4 11 2005 Faktor osviti u skladi IRLP u municipaliteti stanom na 2000 rik stanoviv 0 919 vidnosno visokij vin znachno zbilshivsya zavdyaki Programi OON z rozvitku PNUD zokrema chastka nepismennih nezdatnih chitati za danimi perepisu IBGE 2007 roku znizilas do 4 9 vishe lishe za mista Kuritiba Portu Alegri Florianopolis Rio de Zhanejro Vitoriya i Belu Orizonti Takim chinom zgidno z IRLP za 2007 rik San Paulu posidaye dev yatu poziciyu sered stolic brazilskih shtativ Za rezultatami ENEM 2007 roku tri shkoli mista uvijshli do dvadcyatki najkrashih shkil krayini zokrema Colegio Vertice Colegio Bandeirantes i Mobile sho perebuvali vidpovidno na tretomu desyatomu ta dvadcyatomu miscyah Prote cherez istotni socialni vidminnosti riznih rajoniv mista u deyakih bidnih rajonah otrimannya shkilnoyi osviti ye vazhkim cherez nestachu shkil ta yihnih resursiv Sporudzhennya novih shkil u cih rajonah chasto uskladnyuyetsya visokim rivnem zlochinnosti ta nasilstva Zakladi vishoyi osviti Universitet San Paulu USP Gurtozhitki USP Osvita majzhe suto zdijsnyuyetsya portugalskoyu oficijnoyu movoyu krayini Takozh obov yazkovimi dlya vivchennya ye anglijska j ispanska movi U misti diyut kilka universitetiv i zakladiv vishoyi osviti nizhchogo rivnya zokrema najbilshimi z nih ye Universitet San Paulu Papskij katolickij universitet San Paulu Universitet shtatu San Paulu Zhuliu di Meskita Filyu Federalnij universitet San Paulu Universitet Anembi Morumbi Koledzh socialnoyi komunikaciyi Kaspera Liberu Nauka Institut tehnologichnih doslidzhen Institut Pastera Biologichnij institut San Paulu ye odnim z najbilshih centriv doslidzhen ta novih tehnologichnih rozrobok u Latinskij Americi na pochatku 21 go stolittya vitrati privatnih pidpriyemstv na ci cili zrostayut Privablivosti mista dlya stvorennya doslidnickih ustanov spriyaye nayavnist vidomih universitetiv ta derzhavnih laboratorij sho zabezpechuyut isnuvannya neobhidnoyi infrastrukturi dlya doslidzhen ta nayavnist kvalifikovanih pracivnikiv Nayavnosti doslidnickih ustanov takozh spriyaye vidilennya uryadom shtatu velikih koshtiv na doslidzhennya persh za vse cherez Fond pidtrimki doslidzhen San Paulu Fundacao de Amparo a Pesquisa do Estado de Sao Paulo Fapesp odin z najbilshih naukovih fondiv krayini Golovni naukovi ustanovi mista Institut tehnologichnih doslidzhen roztashovanij u kampusi plosheyu 240 tis m v Universitetskomu mistechku Armandu di Sallesa Olivejri yavlyaye soboyu odnu z najbilshih naukovih ustanov Latinskoyi Ameriki sho maye 13 specializovanih budivel ta 30 laboratorij Institut zajmayetsya doslidzhennyami v galuzi novih tehnologij viprobuvannyami j analizom u galuzyah metalurgiyi energetiki prikladnoyi geologiyi himiyi j inshih inzhenernih galuzyah tak samo institut ye inkubatorom novih pidpriyemstv u galuzi tehnologiyi Institut energetichnih ta yadernih doslidzhen cej institut buv vidkritij 1956 roku pid nazvoyu Institut atomnoyi energiyi v mezhah Universitetu San Paulu Zaraz institut administrativno pidporyadkovanij Nacionalnij komisiyi yadernoyi energiyi CNEN Primishennya institutu mayut ploshu 500 tis m v Universitetskomu mistechku Armandu di Sallesa Olivejri CUASO Tut provodyatsya doslidzhennya ta tehnologichni rozrobki materialiv ta obladnannya dlya yadernoyi energetiki doslidzhuyutsya yaderni reaktori proceduri bezpeki ta radiacijnogo zahistu Razom z Universitetom San Paulu institut maye programi dlya aspirantiv na rivni magistraturi ta doktoranturi Institut Butantan centr biomedichnih doslidzhen zasnovanij 1901 roku na fazendi Butantan a zaraz pidporyadkovanij Sekretariatu ohoroni zdorov ya San Paulu Tut viroblyayutsya riznomanitni antigeni ta vakcini ce golovnij virobnik sirovatki krovi v krayini centr maye mizhnarodnu vidomist cherez jogo doslidzhennya otrujnih tvarin U skladi institutu pracyuyut 14 laboratorij ta centr biotehnologichnih doslidzhen Biologichnij institut doslidnickij institut zasnovanij 1927 roku z metoyu pidtrimki kavovoyi galuzi shtatu zaraz prisvyachenij rozrobci ta doslidzhennyam biologichnoyi bezpeki ta vstanovlennyu standartiv fito i zoosanitariyi Tut takozh provodyatsya laboratorni viprobuvannya ta virobnictvo vakcin ta antigeniv Takozh pracivnikami institutu zdijsnyuyetsya bagato fundamentalnih naukovih doslidzhen ta pidtrimuyetsya kolekciya patogennih mikroorganizmiv Institut Pastera cej institut pov yazanij Sektetariatu ohoroni zdorov ya San Paulu ta prisvyachenij naukovim doslidzhennyam skazu j inshih hvorob tvarin Institut buv zasnovanij 1903 roku ta provodit bagato doslidzhen z bakteriologiyi ta zoopatologiyi ce odna z najvidomishih ustanov u galuzi Latinskoyi Ameriki Institut tropichnoyi medicini San Paulu doslidnickij institut zasnovanij 1959 roku yak pidrozdil Fakultetu medicini Universitetu San Paulu z metoyu provedennya doslidzhen ta sponsoruvati doslidnicki programi i tehnologiyi z diagnostiki likuvannya i zapobigannya tropichnih hvorob i endemij peretvorenij 2000 roku na specializovanu ustanovu z povnoyu vnutrishnoyu avtonomiyeyu Institut robit velikij vnesok u riznih galuzyah doslidzhen ta ye centrom rozrobki pokrashennya ta vprovadzhennya riznomanitnih specializovanih sluzhb u shtati Institut lisnictva doslidnickij institut stvorenij 1896 roku pid nazvoyu Botanichnij sad San Paulu z metoyu zberezhennya ridnih do cogo rajonu vidiv roslin Takozh institut zajmayetsya doslidzhennyami napravlenimi na zberezhennya dikih vidiv vidnovlennya lisiv ta racionalnih metodiv lisovogo gospodarstva programami zahistu navkolishnogo seredovisha Institut keruye bagatma parkami ta zapovidnikami KulturaLiteratura Biblioteka Mariu di Andradi V San Paulu buli roztashovani pershi yezuyitski misiyi na teritoriyi Braziliyi zasnovani na pochatku 16 stolittya Yezuyiti napisali bagato dopovidej portugalskij koroni pro novovidkritu krayinu yiyi meshkanciv ta yihnyu poeziyu ta muziku Sered nih buli roboti Manuela da Nobrega i Zhoze di Anch yeta sho meshkali v koloniyi Piratiningi abo poblizu neyi Zavdyaki yim bulo zapisano bagato tvoriv movoyu tupi zokrema pidruchniki leksikonu ta gramatiki ciyeyi movi 1922 roku Brazilskij modernistskij ruh iz centrom u San Paulu sprobuvav dosyagti kulturnoyi nezalezhnosti riznomanitnimi shlyahami Braziliya projshla cherez ti zh stadiyi rozvitku sho j reshta Latinskoyi Ameriki ale yiyi politichna ta kulturna nezalezhnist dosyagalasya povilnishe Pershij imperator Braziliyi Pedru I buv chlenom portugalskoyi korolivskoyi dinastiyi a Braziliya zalishalasya pid vladoyu imperiyi do 1889 roku Cherez zv yazki z portugalskoyu kulturoyu brazilski pismenniki dosit malo zobrazhuvali prirodu ta bagatonacionalnij harakter Braziliyi Nayavnist velikoyi kilkosti kolishnih rabiv dodavalo kulturi harakternih afrikanskih ris a poslidovni hvili immigrantiv z riznih chastin Yevropi dopomogli krayini utvoriti vlasnij literaturnij stil ta samosvidomist Klasichnimi modernistami v brazilskij literaturi buli taki pismenniki yak Mariu di Andradi j Osvald di Andradi Mario di Andradi zasnuvav kulturnij ruh Braziliyi takimi tvorami yak Pauliceia desvairada 1922 ta Macunaima 1928 de buli shiroko predstavleni brazilskij folklor z elementami modernizmu j nacionalizmu zi sproboyu stvorennya nacionalnogo geroya Poeziya Osvalda di Andradi ta jogo peredova proza zokrema roman Serafim Ponte Grande 1933 i provokativni manifesti takozh viznachili vidhid u literaturi mista vid tradicijnih tvoriv Muzika Zal San Paulu Misto vidome bagatma muzichnimi festivalyami zvidki pohodyat ta tut pracyuvali bagato vidomih muzikantiv sho predstavlyayut riznomanitni stili Vidomij spivak ta kompozitor u stili samba Adoniran Barboza stav populyarnim na pochatku radioeri San Paulu Narodivshis u misti Valinyus 1912 roku vin otrimav velicheznu populyarnist sered najbidnishogo naselennya San Paulu zokrema italijskih immigrantiv rajoniv Bejshada Bela Vista i Braz ta meshkanciv netriv Gurt Demonios da Garoa sho graye u tradicijnomu stili vse she vikonuye jogo pisni dosi populyarni v misti Z kincya 1960 h rokiv gurt psihodelichnogo roku Os Mutantes priviv muzichnu scenu mista do nacionalnogo viznannya Uspih gurtu chasto pov yazuyut z inshimi muzikantami stilyu tropikaliya hocha voni mali pevni osoblivosti ta vlasni ideyi Chasto yih rozglyadayut yak harakterno paulistskih v odyazi ta stili povedinki Os Mutantes vipustili p yat albomiv do togo yak solo spivachka gurtu Rita Lee rozpochala solnu kar yeru 1972 roku Z 1990 roku gurt stav vidomim i za kordonom za legendoyu brazilska studentka v Kaliforniyi zabula iz zapisami gurtu sho spodobalasya yiyi susidam ta prizvela do populyarizaciyi gurtu v SShA 2000 roku vijshov Technicollor anglomovnij disk gurtu z dizajnom Shona Lennona Auditoriya Ibirapuera V 1980 h rokah pid chas ekonomichnoyi recesiyi u misti nabuli populyarnosti stili pank i garazhna muzika sho zazvichaj asociyuyetsya zi zrostannyam bezrobittya ta vidsutnistyu ekonomichnih perspektiv molodi Rok gurti bariv ta klubiv buli perepovneni bezrobitnimi muzikantami sho ochikuvali svogo chasu Cogo chasu zdobuli populyarnist taki gurti yak i U 1990 h novim muzichnim stilem stav drum amp bass z takimi vikonavcyami yak i Takozh u misti viniklo bagato gurtiv stilyu vazhkij metal napriklad Korzus i Dr Sin Many Klasichna muzika v San Paulu takozh zavzhdi zalishalasya populyarnoyu Bagato vidomih brazilskih kompozitoriv klasichnogo stilyu vse she pracyuyut u misti napriklad Amaral Viejra Osvaldu Laserda i vsi voni narodilisya u comu misti V San Paulu diyut dva vidomi operni teatri Municipalnij teatr San Paulu i Teatr San Pedru deyaki operni postanovi vidbuvayutsya v takih zalah yak Kredikard Holl Miscevij bariton vigrav mizhnarodnu nagorodu Toni za vikonannya 2008 roku myuziklu Simfonichnij orkestr shtatu San Paulu takozh vvazhayetsya odnim z najvidomishih u Latinskij Americi ta u sviti Teatri Municipalnij teatr San Paulu Vvazhayetsya sho persha teatralna vistava v Braziliyi bula provedena same v San Paulu Portugalskij yezuyit Zhoze di Anch yeta odin iz zasnovnikiv mista sam pisav korotki p yesi sho stavilisya indiancyami u misiyah Pislya zakrittya yezuyitskih misij prote misto vtratilo teatralne ta zagalom kulturne znachennya Lishe na pochatku 20 stolittya cherez bagatstvo prinesene do shtatu kavovimi plantaciyami tut pochali staviti novi teatralni vistavi persh za vse pereselencyami z Yevropi V krayini tim chasom vzhe diyali vidomi teatri zokrema Pedru II zaproshuvav trupi do Ribejran Pretu teatri diyali v Manausi ta Rio de Zhanejro Prote misto San Paulu pochalo nabuvati kulturnogo znachennya lishe za chasiv avangardnogo ruhu Same tut upershe pochav vistupati U 60 ti roki najvidomishi vistavi krayini stavilisya dvoma grupami odna z nih u San Paulu Cej teatr pochav pracyuvati yak studentskij teatr Dramatichnoyi shkoli zasnovanoyi Alfredu Meskita 1948 roku 1958 roku grupa vistupila z postavoyu p yesi Eles nao usam black tie Voni ne nosyat chorni kravatki Dzhanfranchesko Guarniyeri pershoyi v istoriyi vlasne brazilskoyi drami napisanoyi pro najmanih robitnikiv Pislya perevorotu 1964 roku teatralni postanovi pochali fokusuvatisya na brazilskij istoriyi Teatr Arena stav majdanchikom borotbi proti cenzuri vijskovogo uryadu Veliku rol togo chasu pochav grati i same tut rozpochavsya ruh tropikaliya Bagato p yes sho stavilisya tam rozpovidali pro istorichni podiyi napriklad O Rei da Vela Galileu Galilei 1968 Na Sela das Cidades 1969 i Gracias Senor 1972 Zaraz u misti stavlyatsya p yesi riznomanitnih zhanriv tut diyut desyatki teatriv v yakih vikonuyut klasichnu muziku stavlyat baletni ta avangardni postanovi Muzeyi Muzej Paulista Cherez velichezne znachennya v istoriyi politici ta ekonomici Braziliyi San Paulu faktichno ye velicheznim muzeyem prosto neba bagato jogo rajoniv ta budivel mayut istorichne znachennya Misto maye veliku kilkist vidomih muzeyiv ta hudozhnih galerej de vistavleni zrazki bagatoh zhanriv mistectva zokrema religijne ta suchasne mistectvo kolekciyi naukovogo politichnogo religijnogo znachennya ta bagato inshih Spisok muzeyiv San Paulu mistit 76 pozicij Najvidomishi z muzeyiv ta pam yatok arhitekturi Muzej Paulista abo Ipiranga pershij muzej zbudovanij z metoyu zberezhennya pam yati progoloshennya nezalezhnosti Braziliyi sho buv vidkritij 7 veresnya 1895 roku pid nazvoyu Muzej prirodnoyi istoriyi a 1919 roku stav suto istorichnim muzeyem Zaraz jogo kolekciya mistit blizko 100 tis eksponativ sho vklyuchayut tvori mistectva mebli odyag j inshi rechi sho svogo chasu nalezhali vidomim osobam yaki brali uchast u brazilskij istoriyi zokrema doslidnikiv novih teritorij ta imperatoriv U primishennyah muzeyu takozh mistit biblioteka z blizko 100 tis tomiv ta Centr istorichnih dokumentiv Centro de Documentacao Historica z blizko 40 tis rukopisiv Memorial Latinskoyi Ameriki cej muzej plosheyu primishen ponad 78 tis m buduvavsya z metoyu predstavlennya vsih krayin Latinskoyi Ameriki pohodzhennya yihnogo naselennya ta yihnoyi kulturi Zaraz muzej takozh ye odniyeyu zi shtab kvartir Latinoamerikanskogo parlamentu Parlatino Budivlya bula sproyektovana arhitektorom Oskarom Nimeyerom ta maye velikij paviljon de znahoditsya postijna kolekciya virobiv riznih krayin ciyeyi chastini svitu biblioteka sho mistit knigi gazeti zhurnali videomateriali ta dokumenti sho rozkrivayut riznomanitni aspekti istoriyi Latinskoyi Ameriki ta auditoriya sho mozhe vmistiti do 1679 osib Memorial immigrantiv Memorial immigrantiv muzej sho buv vidkritij z metoyu zboru ta zberezhennya dokumentiv ta pam yatnih rechej immigrantiv sho pribuvali do Braziliyi v poshukah nadiyi bagatstva abo prosto spokijnogo vid voyen ta revolyucij zhittya yihnih vlasnih krayin Muzej roztashovanij v odnij zi starih budivel mista cya budivlya bula zbudovana v 1886 1888 rokah v okruzi Braz yak gotel abo gurtozhitok sho nadavav timchasove zhitlo cim immigrantam Z 1882 do 1978 roku do mista pribuvali predstavniki ponad 60 nacionalnostej predstavniki vsih cih grup zupinyalisya v cij budivli i vsi voni predstavleni v dokumentah ta materialah suchasnogo muzeyu U goteli v serednomu meshkalo blizko 3 tis osib odnochasno ale za pevnimi obstavinami ce chislo inodi dosyagalo 8 tis Krim materialiv shodo immigrantiv muzej takozh mistit vidnovleni zrazki derev yanih pasazhirskih vagoniv kolishnoyi Zaliznici San Paulu Zoologichnij muzej Universitetu San Paulu cej muzej obijmaye ploshu blizko 700 tis m tut zibrani tvarini predstavniki tropichnoyi ta subtropichnoyi fauni krayini najbilsh ranni mayut vik ponad 50 rokiv U vestibyuli muzeyu mistitsya informaciya pro golovni tipi doslidzhen sho provodyatsya pracivnikami Universitetu Tvarini zgrupovani za tradicijnoyu klasifikaciyeyu ribi zemnovodni plazuni ptahi ssavci deyaki bezhrebetni taki yak chlenistonogi korali ta molyuski Muzej takozh mistit biblioteku sho specializuyetsya na zoologiyi ta maye materiali priznacheni yak dlya fahivciv tak i dlya zagalnoyi auditoriyi zokrema z 73 8 tis robit tut mistyatsya 8473 najmenuvan knizhok 2364 gazet ta zhurnaliv bagato disertacij ta map Muzej mistectva San Paulu Muzej mistectva San Paulu cej muzej buv zasnovanij zhurnalistami i Jogo suchasna budivlya vidkrita 1968 roku bula zbudovana za proyektom arhitektora Dvi kolonadi pidtrimuyut 9 2 tis tonnu budivlyu sho maye formu 74 metrovogo kuba Muzej maye odnu z najkrashih u Latinskij Americi kolekcij istoriyi zahidnogo mistectva vklyuchayuchi sered inshih roboti takih vidatnih hudozhnikiv yak Edgar Dega P yer Ogyust Renuar Amedeo Modilyani ta P yer Bonnar Kolekciya palacu Bandejrantiv cej palac sho takozh sluzhit miscem roztashuvannya uryadu shtatu maye vazhlivu kolekciyu tvoriv brazilskih hudozhnikiv takih yak Kandidu Portinari ta Alejzhadinyu Na dodatok tut mistitsya kolekciya kolonialnih mebliv shkiryanih ta sribnih virobiv Stini muzeyu v eklektichnomu stili vkriti panelyami sho rozpovidayut pro istoriyu San Paulu Muzej zobrazhen ta zvuku golovnoyu metoyu cogo muzeyu vidkritogo v travni 1990 roku ye zberezhennya muzichnih tvoriv kino fotografiyi ta prikladiv grafichnogo dizajnu tak samo yak j inshih proyaviv suchasnogo mistectva Braziliyi Muzej mistit kolekciyu z ponad 200 tis zobrazhen rozpodilenih za tematichnimi kolekciyami Takozh tut mistyatsya 1600 videokaset dokumentiv ta muzichnih kolekcij i 12750 tvoriv zapisanih na strichkah standartiv 8 i 16 mm Na dodatok muzej provodit koncerti festivali kino i videofilmiv vistavki fotografiyi ta grafiki Kulturni j socialni podiyi ta mistecki akciyi U misti vidbuvayetsya velika kilkist ekonomichnih ta kulturnih podij isnuyut specializovani zhurnali ta vebsajti sho vkazuyut yihnij rozklad napriklad Kulturnij kalendar San Paulu port Agenda Cultural de Sao Paulo Dvorichnik mistectva San Paulu Dvorichnik mistectva San Paulu Dvorichnik mistectva San Paulu provoditsya u misti kozhni dva roki z 1951 roku koli vin buv stvorenij za zrazkom analogichnogo Venecijskogo dvorichnika 26 tij dvorichnik 2004 roku vidvidalo blizko 2 mln osib Jogo golovnoyu temoyu vibirayetsya odna z shirokogo ryadu kulturnih tem sho dozvolyaye dobre vidchuvati sebe predstavnikam shirokogo ryadu napryamkiv mistectva Vin buv stvorenij z metoyu oznajomlennya brazilciv z inozemnim mistectvom zaraz cya podiya znachno prosuvaye kulturnij dialog mizh Braziliyeyu j inshimi kulturami Tizhden modi Tizhden modi San Paulu Odin iz golovnih tizhniv modi u sviti ye Tizhden modi San Paulu sho provoditsya v parku Ibirapuera dvichi na rik trivayuchi 8 dniv kozhnogo razu Cya podiya bula zasnovana 1996 roku pid nazvoyu Morumbi Fashion Brasil ta ye najbilshoyu podiyeyu u sviti modi Latinskoyi Ameriki 2001 roku vona bula perejmenovana na suchasnu nazvu Brazilska industriya modi podilyaye bagato uvagi ciyeyi podiyi tut vistupayut topmodeli zi vsogo svitu Tizhden modi San Paulu buv zasnovanij z metoyu zaluchennya brazilciv do svitu modi ta zaraz stav duzhe populyarnoyu podiyeyu dodayuchi do vistavki knigi kulinarni stravi tosho 2007 roku golovnoyu temoyu podiyi bula tema navkolishnogo seredovisha a socialni podiyi zavzhdi zalishalisya vazhlivoyu skladovoyu tizhnya Gej parad Gej parad San Paulu na avenyu Paulista najbilshij u sviti Pershij gej parad u San Paulu buv provedenij 1997 roku nabagato piznishe za i sho pochali provoditi podibni podiyi z 1970 h rokiv Prote vzhe za 8 rokiv za danimi organizatoriv vin perevershiv usi ci podiyi za chislom vidviduvachiv Zaraz cej parad ye populyarnoyu turistichnoyu podiyeyu sho privabila za riznimi ocinkami vid 1 do 2 5 mln vidviduvachiv na Prospekt Paulista 2006 roku Zazvichaj parad vidkrivaye mer San Paulu pislya chogo pochinayetsya velikij karnaval Parad prohodit shoroku v chervni jogo metoyu ye populyarizaciya socioseksualnih grup naselennya ta viznachennya socialnoyi politiki shodo gomoseksualnosti biseksualnosti transvestitiv ta transseksualiv Z 7 go roku parad asociyuyetsya z kulturnimi programami sho trivayut blizko misyacya Bagato gotelej San Paulu mayut specialni programi protyagom cogo periodu cherez velikij napliv turistiv Marsh za Hrista Marsh za Hrista ye yevangelistskim paradom sho provoditsya na Corpus Christi u chetver shoroku v rajoni Zona Norte Festival organizuyetsya Cerkvoyu vidrodzhennya u Hristi Igreja Renascer em Cristo denominaciyeyu P yatidesyatnikiv stvorenoyu v 1980 h rokah ta chiya populyarnist istotno zrosla na pochatku 21 stolittya 2006 roku za oficijnimi ocinkami festival vidvidalo blizko 3 mln osib Yevangelisti zi vsih rajoniv Braziliyi napovnyuyut San Paulu zaradi marshu a na nomu vistupayut hristiyanski muzichni gurti ponad 30 na ostannomu paradi Mizhnarodnij festival elektronnoyi movi provoditsya nepributkovoyu kulturnoyu organizaciyeyu chiyeyu metoyu ye rozvitok mistectva tehnologij ta naukovih doslidzhen sho robitsya za dopomogoyu vistavok debativ lekcij ta kursiv Festival prosuvaye bagato konferencij sho provodyatsya u comu misti Festival elektronnogo mistectva Kozhni dva roki kulturna asociaciya provodit Mizhnarodnij festival elektronnogo mistectva sho privablyuye mitciv zi vsogo svitu do San Paulu Pid chas podiyi provodyatsya vistavki kulturni pokazi zokrema Internet i CD mistectva Vistavki mistectva debati ta zustrichi prosuvayut novi ideyi proponuyut novi napryamki suchasnogo mistectva Braziliyi Pid chas festivalyu vistavlyayutsya roboti vidatnih majstriv galuzi Brazilski pioneri taki yak Rafael Fransa j Olar Eletroniko tak samo yak i mizhnarodni gosti vistupali na cij podiyi Kozhna podiya maye golovnu temu SportFutbol Stadion Morumbi Stadion Pakaembu Yak i v reshti Braziliyi futbol u San Paulu ye najpopulyarnishim vidom sportu Najvidomishimi komandami mista ye San Paulu Korintians i Palmejras U misti takozh grayut tri mensh vidomi komandi a she odna Santus u susidnomu misti Santus Zaraz San Paulu ye odnim z kandidativ na provedennya Chempionatu svitu z futbolu 2014 roku yakij vidbuvatimetsya v Braziliyi Futbolni komandi mista Klub Liga Stadion Zasnovanij San Paulu Seriya A 1 shij divizion Nacionalnoyi Ligi Stadion Morumbi 80 000 rekord 138 032 1930 Korintians Seriya A 1 shij divizion Nacionalnoyi Ligi Arena Korintians 48 000 1910 Palmejras Seriya A 1 shij divizion Nacionalnoyi Ligi Palestra Italiya 29 173 rekord 40 283 1914 Seriya B 2 gij divizion Nacionalnoyi Ligi 19 717 rekord 25 000 1920 Drugij regionalnij divizion 2 730 rekord 9 000 1924 Tretij regionalnij divizion 9 650 rekord 22 000 1919 Korida San Silvestri Dorozhni zagoni San Silvestri Corrida Internacional de Sao Silvestre provodyatsya u misti shoroku pered Novim rokom pochinayuchi z 1925 roku Pid chas ciyeyi podiyi uchasniki spochatku bigli 8 km vulicyami mista hocha zaraz vstanovlena vidstan 15 km Gran pri Braziliyi Avtodrom Zhoze Karlusa Pachi na yakomu provoditsya Gran pri Braziliyi Etap zmagan Formuli 1 Gran pri Braziliyi provoditsya u misti San Paulu na Avtodromi Zhoze Karlusa Pachi ranishe Interlagus bezperervno pochinayuchi z 1990 roku a chastina zmagan prohodila tut i do ciyeyi dati Za chas provedennya ci zmagannya vigravali 4 brazilci 1973 i 1974 Zhoze Karlus Pachi 1975 Ajrton Senna 1991 i 1993 ta Felipe Massa 2006 i 2008 Z 2007 roku bilya avtodromu bila vidkrita stanciya Liniyi 9 CPTM Autodromu Inshi vidi sportu U San Paulu takozh dosit populyarni volejbol basketbol i tenis U misti diyut kilka vidomih sportivnih klubiv de provoditsya velike chislo chempionativ Najvazhlivishimi z nih ye sportivnij klub Pinyejrus vodne polo volejbol plavannya basketbol i gandbol klub Atletiku Paulistanu basketbol Esporti Banespa volejbol gandbol i futzal asociaciya Atletika Ebrayika basketbol Atletichnij klub San Paulu regbi klubi Regatas Tiete j Atletiku Ipiranga Mista pobratimi Amerika Yevropa Aziya ta Afrika Argentina Buenos Ajres Argentina Nimechchina Gamburg Angola Luanda Boliviya La Pas Virmeniya Yerevan KNR Pekin Kanada Toronto Italiya Milan Pivdenna Koreya Seul Chili Santyago Portugaliya Koyimbra Izrayil Tel Aviv Kuba Gavana Ispaniya Kordova Yaponiya Naha SShA Chikago Rumuniya Buharest Jordaniya Amman Paragvaj Asunsjon Rumuniya Kluzh Napoka Siriya Damask Urugvaj Montevideo Portugaliya Gojsh i Lejriya Yaponiya Osaka Peru Lima Ispaniya Santyago de Kompostela KNR Makao SShA Mayami Dejd Portugaliya Lisabon KNR Ninbo Argentina Mendosa Portugaliya Funshal KNR Shanhaj San Paulu maye taki mista pobratimi Dzherelahttps www saopaulo sp leg br apartes anteriores revista apartes numero 13 mar abr2015 o verde da selva de pedra Misto posidaye vid drugogo dani Infoplease do shostogo dani Mongabay miscya za naselennyam v oficijnih mezhah mista zalezhno vid dzherela j metodu ocinki Napriklad u spisku Mista miljonniki svitu misto posidaye some misce na sajti Terra chetverte a na vikidanih 14 te Dani Enciklopediyi ukrayinoznavstva Brazilian Departamento de Aguas e Energia Eletrica Arhiv originalu za 30 travnya 2007 Procitovano 10 bereznya 2008 Sao Paulo 451 Cronologia A cidade da diversidade racial 13 sichnya 2009 u Wayback Machine SP 450 A capital paulista tem sotaque italiano 26 listopada 2007 u Wayback Machine SP 450 1 Mais de tres milhoes de portugueses moram na cidade 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine SP 450 O gigante em traje de gala 2 listopada 2010 u Wayback Machine Coluns com br O estilo japones de Sampa 10 travnya 2008 u Wayback Machine SP 450 Diaspora Armenia traz para Sao Paulo os primeiro imigrantes 10 bereznya 2008 u Wayback Machine SP 450 Bolivianos sao o grupo mais atingido pela tuberculose em Sao Paulo 30 serpnya 2009 u Wayback Machine Eni Cidade Coreanos no Brasil Laboratorio de Estudos Urbanos Sao Paulo Quatro seculos e meio 29 chervnya 2008 u Wayback Machine SP 450 Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 8 lyutogo 2009 PELOS CANTOS DA CIDADE MUSICA POPULAR EM SAO PAULO NA PASSAGEM DO SECULO XIX AO XX PDF Portuguese Arhiv PDF originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 7 veresnya 2008 Arhiv originalu za 15 lipnya 2009 Procitovano 8 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 23 bereznya 2008 Procitovano 8 lyutogo 2009 ELB IBGE Instituto Brasileiro de Geografia e Estatistica Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 port Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2009 IBGE Instituto Brasileiro de Geografia e Estatistica FERREIRA Joao Sette Whitaker The myth of the global city presented thesis of doutorado to the FAUUSP 2003 Portuguese Sao Paulo Brazil IETS 2006 ISBN 85 240 3919 1 Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2008 Procitovano 27 sichnya 2008 Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 8 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 5 bereznya 2010 Procitovano 8 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 5 chervnya 2008 Procitovano 8 lyutogo 2009 Rodoanel Mario Covas 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Dersa Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2009 Brazil May Take Bids On Rio To Sao Paulo High Speed Rail Link Nasdaq 2007 Secretaria dos Transportes Metropolitanos do Estado de Sao Paulo PPP for construction of Guarulhos Airport Express railway 26 grudnya 2007 u Wayback Machine retrieved 05 Jun 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 15 bereznya 2007 Procitovano 19 bereznya 2009 Golovni proyekti rozvitku metro i CPTM na Metro website 2008 05 17 u Wayback Machine and sajti CPTM Istoriya tramvayiv San Paulu sajt Tramz 2013 04 12 u Wayback Machine High above Sao Paulo s choked streets the rich cruise a new highway The Guardian Brazil s Elites Fly Above Their Fears Washington Post article dated June 1 2002 Prefeitura de Sao Paulo 26 lyutogo de 2006 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2008 Procitovano 22 listopada 2008 U misti nalichuyetsya 3 4 mln meshkanciv domiv z peregrivom 1 6 mln meshkanciv nelegalnih budivel 1 2 mln meshkanciv favel i 600 tis bagatopoverhovih budinkiv Luiza Bragion Deficit habitacional exige medidas urgentes ComCiencia Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 20 listopada 2008 O Estado de S Paulo 23 listopada 2006 Arhiv originalu za 21 grudnya 2007 Procitovano 20 listopada 2008 Ultimo Segundo Arhiv originalu za 31 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2008 Sao Paulo tem queda no crescimento populacional Terra Noticias 24 sichnya 2008 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 24 listopada 2008 Villaca 1998 Maricato 1996 Rolnik 2003 Segundo Nobre Eduardo lares org br SL4G nobre pdf Novos instrumentos urbanisticos em Sao Paulo limites e possibilidades nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Historico Demografico do Municipio de Sao Paulo Prefeitura de Sao Paulo Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2008 Fix Mariana Parceiros da exclusao Sao Paulo Boitempo 2001 ISBN 85 85934 68 9 Div detali u KARA JOSE 2007 Maria Rejane Souza de Britto Lyra A rota clandestina de onibus sugerindo redes migratorias entre Pernambuco e Sao Paulo Sao Paulo em Perspectiva Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 25 listopada 2008 Carta Paraisopolis zona Sul Reporter Brasil Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 25 listopada 2008 Economist com No end of violence opublikovano 12 kvitnya 2007 perevireno 19 lipnya 2007 Rede de Informacao Tecnologica Latino Americana RITLA 29 sichnya 2008 Arhiv originalu za 28 travnya 2009 Procitovano 26 zhovtnya 2008 Angela Pinho 30 sichnya 2008 Numero de homicidios cai no Brasil Folha Online Procitovano 14 lyutogo 2008 Estatisticas Secretaria de Seguranca Publica website Procitovano 14 lyutogo 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Uma vitoria sobre o crime Epoca magazine website 31 sichnya 2008 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2008 http www estadao com br estadaodehoje 20081111 not imp275573 0 php http www estado com br editorias 2007 09 04 edi 1 93 5 20070904 2 1 xml nedostupne posilannya Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 24 bereznya 2009 Prefeitura destroi 1 5 milhao de CDs e DVDs piratas e contrabandeados 7 chervnya 2009 u Wayback Machine Prefektura San Paulu Air pollution and children s health in Sao Paulo 1986 1998 Soc Sci Med 53 Dec 2003 Procitovano 6 travnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr autor mozhlivo author dovidka Proignorovano nevidomij parametr pagrs dovidka http noticias terra com br brasil interna 0 OI1928696 EI306 00 html Whately Marussia Blauth Fernanda Weiss Bruno Havera agua para todos in Le Monde Diplomatique Brasil edicao de janeiro de 2008 Sao Paulo Instituto Polis IBGE Cidades Instituto Brasileiro de Geografia e Estatistica IBGE Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2009 Ranking decrescente do IDH M dos municipios do Brasil Programa das Nacoes Unidas para o Desenvolvimento PNUD 2000 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 29 travnya 2008 Analfabetismo na cidade do Rio de Janeiro PDF Governo do Estado do Rio de Janeiro cherven 2002 Arhiv PDF originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 5 de agosto de 2008 Rio e Sao Paulo sao as cidades com mais analfabetos do Pais UOL Noticias da Educacao 5 chervnya 2003 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 serpnya 2008 No IDEB pior cidade raspa nota zero maioria tira menos de 5 UOL Educacao 26 de abril de 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 serpnya de 2008 As 20 melhores escolas do pais no ENEM 2007 Portal G1 3 de abril de 2008 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 serpnya 2008 Virada Social leva servicos gratuitos ao Jardim Elisa Maria Governo do Estado de Sao Paulo Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 8 serpnya 2008 Instituto de Pesquisas Tecnologicas IPT Arhiv originalu za 26 veresnya 2008 Procitovano 6 serpnya 2008 Instituto de Pesquisas Tecnologicas IPT Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 6 serpnya de 2008 Quem somos Instituto de Pesquisas Energeticas e Nucleares IPEN Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 serpnya 2008 Instituto Butantan Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 6 serpnya 2008 Instituto Butantan Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 6 serpnya 2008 Quem somos Instituto Biologico Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 6 serpnya 2008 Menu Instituto Pasteur Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 7 serpnya 2008 Sobre o IMTSP Instituto de Medicina Tropical de Sao Paulo IMTSP Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 8 serpnya 2008 O Instituto Instituto Florestal Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 8 serpnya 2008 Arhiv originalu za 4 travnya 2010 Procitovano 15 lyutogo 2009 Spisok muzeyiv u misti San Paulu Agenda Cultural Arhiv originalu za 14 lipnya 2010 Procitovano 8 lyutogo 2009 BBC News website Sao Paulo holds Gay Pride parade retrieved 14 June 2007 Folha Online website Parada Gay bate recorde dizem organizadores retrieved 14 June 2007 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2009 Procitovano 8 lyutogo 2009 March of Jesus in SP FILE Festival Internacional de Linguagem Eletronica 2014 12 18 u Wayback Machine official website Video Brasil website Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 22 bereznya 2009 Arhiv originalu za 21 travnya 2010 Procitovano 5 listopada 2009 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 sajt prisvyachenij opisu vsih pam yatnikiv San Paulu port angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi