Ревіталіза ція від лат re відновлення та vita життя дослівно повернення життя поняття що використовується в науковій і п

Ревіталіза́ція (від лат. re ... — відновлення та vita — життя, дослівно: повернення життя) — поняття, що використовується в науковій і практичній діяльності, яке характеризує процеси відновлення, оживлення, відтворення.

Найчастіше поняття «ревіталізація» використовують у медицині, ⁣архітектурі, урбаністиці, ⁣техніці, гідрології.

Ревіталізація в медицині

Ревіталізація в медицині, це омолодження старіючого організму за допомогою органопрепаратів або інших засобів регенеративної біомедицини. Прикладом таких препаратів є засоби отримані з стовбурових клітин організму. Препарати стимулюють клітинну регенерацію і покращують обмін речовин . Приклад: Ревіталізація шкіри обличчя.

Ревіталізація в архітектурі

Перетворення колишнього августинського монастиря на музей, фіксаційний план споруд, Фрейбург, Німеччина.

В архітектурі поняття «ревіталізація» близьке до понять реконструкції і ремонту. Будівля після ревіталізації знову повертає своє втрачене призначення або набуває нове. Одним із завдань при цьому є збереження історичного вигляду будівлі . Об'єктами ревіталізації в архітектурі можуть бути не тільки будівлі, а й цілі архітектурні ансамблі (комплекси). Приклад ревіталізації в архітектурі: Ревіталізація історичних садиб.

Ревіталізація в урбаністиці

В урбаністиці поняття «ревіталізація» означає відновлення міського середовища, при якому вона стає більш придатною для проживання.

Ревіталізація — термін, який використовується в науково-практичній діяльності для позначення процесів відтворення, пожвавлення і відновлення міського простору.

Принцип ревіталізації полягає в розкритті та показі нових можливостей старих форм, з урахуванням їх функцій.

Крім того, при процесі ревіталізації, найчастіше використовується комплексний підхід з метою збереження самобутності, автентичності, ідентичності та історичних ресурсів міського середовища.

Великою популярністю в сучасному світі користується ревіталізація існуючих промислових комплексів, які знаходяться в межах міста, що пов'язано з протиріччями між потребами суспільства і сформованою структурою міського середовища. В таких випадках ревіталізація розглядається як реконструкція промислової архітектури зі зміною її функцій. Наприклад, переобладнання промислових будівель під житлове приміщення - лофт (від англ.loft - горище). Ступінь зміни міського середовища в процесі ревіталізації залежить від ступеня цінності історико-культурних об'єктів.

Завданням ревіталізації є соціалізація простору, розробка елементів інфраструктури, що упорядковують туризм та наукову діяльність, розвиток промисловості, турбота про екологію і як наслідок — залучення інвестицій.

Ревіталізація в гідрології

У гідрології під ревіталізацією річок розуміють відновлення водотоків або ж певних їхніх ділянок на рівні періоду часу існування річки, що передував індустріальному освоєнню даного регіону, коли була непорушеною руслова мережа і не здійснювалися централізовані чи точкові скиди стічних вод".

Практика перетворення у ХІХ–ХХ ст. річок у канали та заключення їх у труби з метою захисту міської території від затоплення призвела до знищення малих річок, значного погіршення умов існування всіх водотоків на території міст, змін екосистем.

У наш час у багатьох країнах світу прийшло усвідомлення того, що міські річки не треба розглядати лише з позицій потенційної загрози наводнення. Адже річки здатні сприятливо впливати на естетичні властивості місцевості, можуть використовуватися як зони відпочинку.

Тому сьогодні формування привабливої річкової мережі у межах міста можливе за умов: максимального збереження річкових долин; відмови від спрямлення русел та бетонування берегів; збереження безперервності річкової мережі (не заключення ділянок річок у колектори); збереження якості води та видового різноманіття. Дотримання цих умов сприяє дії механізму саморегуляції природних комплексів, зберігає їхню рекреаційну привабливість. У деяких випадках проекти ревіталізації річок включають у себе також реконструкцію старовинних гідротехнічних споруд.

За кордоном практика ревіталізації малих річок розпочалася з кінця 90-х років ХХ ст. В Україні це питання знаходиться на рівні обговорення громадських ініціатив та створення проектів (зокрема, по річках Либідь у Києві, Полтва у Львові). Невеличкий фрагмент річки Сапалаївка ревіталізовано в Луцьку.

Ревіталізація в техніці

У техніці поняття "ревіталізація" застосовується до збільшення ресурсу і безрозбірного ремонту (відновленню) машин і механізмів. Об'єктами ревіталізації є змащувані вузли, які зношуються під час експлуатації. Їх відновлення відбувається за рахунок формування металокерамічного покриття на поверхнях тертя деталей безпосередньо під час роботи механізму . Речовиною, яка ініціює утворення покриття, є ревіталізант, — добавка до мастильних матеріалів. Приклад ревіталізації в техніці: Ревіталізація вузлів літального апарату .

Примітки

Органопрепараты в эстетической медицине: красота, ревитализация, профилактика старения. Под ред. акад.РАЕН, д.м.н., проф.Ролика И.С. М.:РегБиоМед 2006, 496 с.
Handelsblatt Wirtschafts-Lexikon – Das Wissen der Betriebswirtschaftslehre,
Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій – міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2017. - Т. 2. - С. 6-13
Кіндрачук М.В., Лабунець В.Ф., Пашечко М.І., Корбут Є..В. Трибологія: підручник/ МОН. – Київ: НАУ-друк, 2009. – 392 с. (укр).
Джус Р.Н., Стадниченко Н.Г. Технология применения ревитализантов в узлах трения авиационной техники с целью кардинального увеличения их ресурса // Виробництво та експлуатація авіаційної техніки: Матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції "АВІА-2003". Т.3. – Київ: НАУ. – 2003. – С. 35.61-35.64

Посилання

Суіс-органні препарати //Фармацевтична енциклопедія
Ревіталізація історичних садиб як культурно-туристських об'єктів.
Крамер А. Европейский опыт ревитализации малых рек.
Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій – міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2017. - Т. 2. - С. 6-13
Хильчевский В. К. Гидроэкологическое состояние малых исторических рек Лыбедь и Почайна в басейне Днепра и Волги в начале ХХІ века // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2019. — № 4. — С. 74-88.

[1] Органопрепараты в эстетической медицине: красота, ревитализация, профилактика старения. Под ред. акад.РАЕН, д.м.н., проф.Ролика И.С. М.:РегБиоМед 2006, 496 с.

[2] Handelsblatt Wirtschafts-Lexikon – Das Wissen der Betriebswirtschaftslehre,

[літ.5-3] Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій – міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2017. - Т. 2. - С. 6-13

[4] Кіндрачук М.В., Лабунець В.Ф., Пашечко М.І., Корбут Є..В. Трибологія: підручник/ МОН. – Київ: НАУ-друк, 2009. – 392 с. (укр).

[5] Джус Р.Н., Стадниченко Н.Г. Технология применения ревитализантов в узлах трения авиационной техники с целью кардинального увеличения их ресурса // Виробництво та експлуатація авіаційної техніки: Матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції "АВІА-2003". Т.3. – Київ: НАУ. – 2003. – С. 35.61-35.64