Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Населення Бразилії. Чисельність населення країни 2015 року становила 204,259 млн осіб (6-те місце у світі). Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність бразильців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,46 ‰ (136-те місце у світі), смертність — 6,58 ‰ (144-те місце у світі), природний приріст — 0,77 % (142-ге місце у світі) 
Населення Бразилії  | |
|---|---|
 Зростання чисельності населення країни | |
| Чисельність | 204,259 млн осіб |
| Густота | 24,9 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 0,14 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,77 % |
| Народжуваність | 14,46 ‰ |
| Фертильність | 1,77 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 6,58 ‰ |
| Смертність немовлят | 18,6 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 23,27 % |
| • 15–64 років | 68,93 % |
| • старіші за 65 років | 7,80 % |
| Середня тривалість життя | 73,53 року |
| • чоловіків | 69,99 року |
| • жінок | 77,25 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,97 чол./жін. |
| при народженні | 1,05 чол./жін. |
| до 15 років | 1,04 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,89 чол./жін. |
| після 65 років | 0,74 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | бразильці |
| Мови | |
| Офіційна | португальська |
| Населення Бразилії | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1872 | 9 930 478 |
| 1890 | 14 333 915 |
| 1900 | 17 438 434 |
| 1920 | 30 635 605 |
| 1940 | 41 236 315 |
| 1950 | 51 944 397 |
| 1960 | 70 992 343 |
| 1970 | 94 508 583 |
| 1980 | 121 150 573 |
| 1991 | 146 917 459 |
| 2000 | 169 590 693 |
| 2010 | 190 755 799 |
| 2018 (проєкція) | 208 494 900 |
Природний рух
Відтворення
Народжуваність в Бразилії, станом на 2015, дорівнює 14,46‰ (136-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності в 2015 становив 1,77 дитини на одну жінку (158-ме місце у світі). Рівень застосування контрацепції 80,3% (2006).
Смертність в Бразилії 2015 становила 6,58‰ (144-те місце у світі).
Природний приріст населення в 2015 становив 0,77% (142-ге місце у світі).
Протягом останніх років швидкість зростання населення дещо зменшилася порівняно з максимумом близько 1960 року. Причини зменшення швидкості зростання населення пов'язані з урбанізацією та індустріалізацією, та в результати із зменшенням рівня народжуваності (наприклад, через використання контрацептивів). Хоча рівень смертності різко знизився з 1940, рівень народжуваності знизився сильніше.
Вікова структура
Середній вік населення Бразилії становить 31,6 року (104-те місце у світі): для чоловіків — 30,7, для жінок — 32,4 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 73,53 року (129-те місце у світі), для чоловіків — 69,99 року, для жінок — 77,25 року. Розподіл населення за віком нагадує розподіл суброзвинених країн. Діти (до 19 років) становлять більш ніж третину повного населення. Разом з невеликим населенням у похилому віці (менш ніж десятою долею), вони становлять економічно неактивну частину населення, таким чином економічно активна частина становить близько 55 %.
Вікова структура населення Бразилії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 23,27 % (24 223 817 чоловіків, 23 304 371 жінки);
- молодь віком 15-24 роки — 16,47 % (17 058 031 чоловік, 16 579 678 жінок);
- дорослі віком 25-54 роки — 43,8 % (44 358 524 чоловіка, 45 111 178 жінок);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,66 % (8 348 783 чоловіка, 9 343 347 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,8 % (6 776 742 чоловіка, 9 155 340 жінок).
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,6; коефіцієнт розлучуваності — 1,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 21 (дані за 2009 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 28 років, жінки — 26 років, загалом — 27 років (дані за 2006 рік).
Розселення
Густота населення в 2015 становила 24,9 особи/км² (191-ше місце у світі). Більшість населення країни мешкає на сході поблизу атлантичного узбережжя, особливо на Південномі сході та у прибережній смузі Північного сходу. Інше важливе ядро населення — Південний регіон. Найменш заселені райони лежать у Центрально-західному та Північному регіонах.
| Номер | Штат | Населення | % від населення Бразилії | Співрозмірна держава |
|---|---|---|---|---|
| 1 |  Сан-Паулу | 45 094 866 | 21,7% |  Аргентина (43 131 966) |
| 2 |  Мінас-Жерайс | 21 119 536 | 10,2% |  Шрі-Ланка (21,444,000) |
| 3 |  Ріо-де-Жанейро | 16 718 956 | 8,1% |  Нідерланди (16 922 900) |
| 4 |  Баїя | 15 344 447 | 7,4% |  Камбоджа (15 405 157) |
| 5 |  Ріу-Гранді-ду-Сул | 11 322 895 | 5,5% |  Руанда (11 262 564) |
| 6 |  Парана | 11 320 892 | 5,5% |  Бельгія (11 250 659) |
| 7 |  Пернамбуку | 9 473 266 | 4,6% |  Білорусь (9 485 300) |
| 8 |  Сеара | 9 020 460 | 4,4% |  ОАЕ (9 157 000) |
| 9 |  Пара | 8 366 628 | 4,0% |  Швейцарія (8 279 700) |
| 10 |  Санта-Катарина | 7 001 161 | 3,4% |  Парагвай (7 003 406) |
| 11 |  Мараньян | 7 000 229 | 3,4% | Парагвай (7 003 406) |
| 12 |  Гояс | 6 778 772 | 3,2% |  Лаос (6 802 000) |
| 13 |  Амазонас | 4 063 614 | 1,9% |  Ліван (4 168 000) |
| 14 |  Параїба | 4 025 558 | 1,9% | Ліван (4 168 000) |
| 15 |  Еспіриту-Санту | 4 016 356 | 1,9% | Ліван (4 168 000) |
| 16 |  Ріу-Гранді-ду-Норті | 3 507 003 | 1,7% |  Уругвай (3 415 866) |
| 17 |  Алагоас | 3 375 823 | 1,6% | Уругвай (3 415 866) |
| 18 |  Мату-Гросу | 3 344 544 | 1,6% | Уругвай (3 415 866) |
| 19 |  Піауї | 3 219 257 | 1,6% |  Кувейт (3 268 431) |
| 20 |  Федеральний округ Бразиліа | 3 039 444 | 1,4% |  Литва (2 900 787) |
| 21 |  Мату-Гросу-ду-Сул | 2 713 147 | 1,3% |  Ямайка (2 717 991) |
| 22 |  Сержипі | 2 288 116 | 1,1% |  Намібія (2 280 700) |
| 23 |  Рондонія | 1 805 788 | 0,9% |  Косово (1 827 231) |
| 24 |  Токантінс | 1 550 194 | 0,7% |  Бахрейн (1 451 200) |
| 25 |  Акрі | 829 619 | 0,4% |  Кіпр (858 000) |
| 26 |  Амапа | 797 722 | 0,4% |  Коморські Острови (784 745) |
| 27 |  Рорайма | 522 636 | 0,2% |  Кабо-Верде 524 833) |
Регіони
| Номер | Регіон | Населення | % від населення Бразилії | Співрозмірна держава |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Південно-східний регіон (Бразилія) | 86 949 714 | 41,8% |  Єгипет (89 619 300) |
| 2 | Північно-східний регіон (Бразилія) | 57 254 159 | 27,5% |  ПАР (54 956 000) |
| 3 | Південний регіон (Бразилія) | 29 644 948 | 14,3% |  Венесуела (30 620 404) |
| 4 | Північний регіон (Бразилія) | 17 936 201 | 8,7% |  Малі (17 600 000) |
| 5 | Центрально-західний регіон (Бразилія) | 15 875 907 | 7,7% |  Замбія (15 473 905) |
Урбанізація
Бразилія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 85,7% населення країни (2015), темпи зростання частки міського населення — 1,17 % (оцінка тренду за 2010—2015).
Головні міста держави:
- Сан-Паулу — 21,066 млн осіб,
- Ріо-де-Жанейро — 12,902 млн осіб,
- Белу-Оризонті — 5,716 млн осіб,
- Бразиліа (столиця) — 4,155 млн осіб,
- Форталеза — 3,88 млн осіб,
- Ресіфі — 3,739 млн осіб (2015).
Найбільші міські агломерації (Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро і Бразиліа) розміщуються на півдні країни. Бразильський інститут географії та статистики (IBGE) класифікує міські райони у ієрархію згідно з населенням та важливістю міст. Найважливіші міські райони приведені нижче:
- міський район найбільшого національного значення: Сан-Паулу;
- міський район національного значення: Ріо-де-Жанейро;
- міські райони регіонального значення: Белу-Оризонті, Порту-Алегрі, Ресіфі, Салвадор;
- великі регіональні міські райони: Белен, Куритиба, Форталеза, Гоянія, Манаус.
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,14 ‰ (116-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Внутрішні
Близько третини бразильців не живуть там, де вони народились. За зміну місця жительства відповідає внутрішня міграція, яка розподіляється на дві базові категорії: переміщення з сільської місцевості до міста — викликане нестачею можливостей роботи (часто через об'єднання господарств) та низькою якістю послуг у сільській місцевості — та регіональна міграція, найбільшими прикладами якої є:
- міграція від прибережних областей до віддалених районів штату Мінас-Жерайс у XVIII столітті через розвиток гірничої промисловості;
- потік рабів з північного сходу та кавові плантації штатів Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро наприкінці XIX століття;
- гумова міграція в Амазонію, наприкінці XIX століття та на початку XX, яка привернула багато мешканців північного сходу;
- заснування і заселення міста Бразиліа, яке привернуло чиновників та багато робочих, переважно з півночі та північного сходу;
- індустріальний розвиток Південного сходу (головним чином штатів Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жерайс), який привернув багато мешканців північного сходу.
Протягом останніх років найбільший потік мігрантів йде з північного сходу до півдня та південного сходу, в пошуках роботи у промислових та торгових галузях і обслуговуванні, та переміщення селян з півдня та південного сходу на центральний захід та північ через розширення територій, зайнятих під сільське господарство.
Біженці й вимушені переселенці
У країні перебуває 54 особи без громадянства.
Бразилія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: білі — 47,7%, мулати — 43,1%, темношкірі — 7,6%, азійці — 1,1%, індіанці — 0,4% населення (приблизні дані за 2010).
Бразильський народ формувався протягом останніх 500 років з кількох хвиль іммігрантів, до яких приєдналися численні завезені африканські раби та місцеве населення.
Населення складається з трьох основних етнічно-расових груп: американські індіанці, білі та темношкірі.
Тубільні народи американських індіанців з'явилися на території Бразилії щонайменш 10 000 років тому. На час відкриття європейцями, повне населення Бразилії становило близько 5 млн мешканців, розсіяних по всій її території.
Темношкірі прибували у вигляді рабів, з 16 століття до середини XIX століття, та переважно належали до народів банту і йоруба.
Білі європейці, представлені португальськими колоністами, активно заселяли прибережну територію протягом 16 століття. До 1822 тільки португальці мали право іммігрувати до Бразилії, але з отриманням незалежності почалася імміграція представників інших європейських країн, яка продовжувалася протягом XIX і XX століть. Основний притік був з італійців і португальців, дещо менше з німців, іспанців тощо.
Дещо менший вклад внесли азійські іммігранти, особливо японці, та араби. У результаті вищенаведеної картини, Бразильський інститут географії та статистики класифікує населення під час переписів до 5 основних категорій, заснованих на расі та кольорі шкіри:
| Група | Пояснення | Відсоток | Кількість |
|---|---|---|---|
| Білі (порт. Brancos) | Європейці та інші | 53,7% | 96 млн |
| Коричневі (порт. Pardu) | Суміш рас | 38,5% | 70 млн |
| Чорні (порт. Pretos) | Негри | 6,2% | 11 млн |
| Жовті (порт. Amarelos) | Азійці | 0,5% | 1 млн |
| Індіанці (порт. Índios) | Тубільні народи | 0,4% | 700 тис. |
Білі
На останньому переписі білими себе назвали 53,7% бразильського населення, або близько 96 млн осіб. Вони мешкають по всій території країни, хоча найбільше сконцентровані на Півдні та Південному сході Бразилії. Білими себе вважають як нащадки європейців, так і нащадки деяких інших народів з білим кольором шкіри. Існує також етнічна група бразигвайців — білі бразильці або їх нащадки, що мешкають на прикордонних з Бразилією територіях Парагваю.
До 1800 до Бразилії іммігрувало лише 1 млн європейців, майже виключно португальців. Бум імміграції настав пізніше, у 19 та 20 століттях, коли до Бразилії приїхало близько 6 мільйонів європейців. Нині мешканці, які визначають себе білими, становлять найбільшу етнічно-расову групу країни, сформовану протягом п'ятьох століть іммігрантами переважно з Європи. Хоча у середині XIX століття біле населення було португальського походження, пізніша імміграція складалася з представників різних країн. Таким чином, бразильські білі є нащадками багатьох різних народів, перш за все романомовних (португальців, італійців, іспанців), германців (німців) та слов'ян (поляків, українців). Крім європейців, до білих також відносять нащадків арабських іммігрантів (ліванців та сирійців).
Хоча більшість населення і відносить себе до білих, генетичні дослідження показали, що «білі» насправді також є сумішшю рас, більш ніж 86% населення мають темношкірих та індіанців серед своїх предків.
Українська діаспора
Коричневі
Термін «Коричневі» (pardos) або «парду» не завжди мав своє сучасне значення. Він був вперше введений під час перепису 1872 року з єдиною ціллю розрізнити вільних негрів (як чистокровних, так і змішаних, будь-якого кольору шкіри) від рабів (знову будь-якого походження і кольору шкіри).
З відміною рабства термін втратив своє початкове значення, але продовжував використовуватися як «залишкова» категорія для позначення мешканців, які не включали себе до жодної з запропонованих у переписі категорій, у такому значенні термін використовувався у 7 з 11 проведених переписів (за винятком перепису 1890, який використовував термін «метиси» (mestiços) та переписів 1900, 1920 і 1970, які не застосовували категорію «колір»). Тільки з 1950 року мешканці отримали можливість само-класифікувати себе до цієї групи, яка була чітко включена до опцій у переписі.
Коричневі становлять 38,5 % бразильського населення, або близько 70 млн осіб, та розповсюджені по всій території країни. Коричневими вважаються як всі змішані мешканці (які самостійно вважають себе такими) так і всі мешканці, які не відносяться до жодної з решти категорій.
Хоча Бразильський інститут географії та статистики і зараховує всіх коричневих до нащадків африканців, багато дослідників з цим незгодні, переконуючи, що до 8 % населення є переважно сумішшю білих з індіанцями, (відомими за неофіційними термінами «кабоклу» і «мамелюку»), та невелка частина — білих з азійцями (жовтими). Невпевненість також зростає тому, що деякий відсоток негрів класифікує себе як коричневі, а коричневих — як білі.
Темношкірі
Темношкірі — 6,2 % бразильського населення, або близько 11 млн осіб. Хоча вони живуть на всій території країни, їх найбільше в Північно-східному регіоні. Неграми себе вважають усі нащадки африканських народів, перевезених до Бразилії як раби.
Рабство в Бразилії існувало майже 350 років, коли до Бразилії за офіційними даними завезли близько 3 млн рабів (контрабандні перевезення відповідають приблизно за два мільйони з цього числа). Нещодавні дослідження показують, що 86 % мають понад 10 % генетичних маркерів, характерних до африканців. Невелике число темношкірих у переписі (6,2 %) є результатом традиційно упередженого відношення до темношкірих та індіанців у суспільстві, тому багато темношкірих намагаються вказувати себе як «коричневі» або користуються неофіційними категоріями «мулати» (порт. mulatos, morenos), які вказують на змішане походження. Проте, протягом останніх років культура бразильських темношкірих стає все популярнішою та їх самосвідомість зростає.
-
![image]()
Барабанщики групи у штаті Баїя -
![image]()
Капоейра на вулиці міста
Жовті
Жовті (порт. amarelos) становлять 0,5% бразильського населення, або близько 1 млн осіб. Вони переважно сконцентровані у двох штатах: Сан-Паулу і Парана. Жовтими себе вважають нащадки більшості іммігрантів з Азії.
Більшість бразильських жовтих є нащадками японців, які іммігрували до Бразилії в 1908-1960, переважно через економічні проблеми. Бразилія зараз містить найбільше японське населення за межами Японії. Інші групи включають незначну кількість китайців і корейців.
Індіанці
Зараз індіанці становлять 0,4 % (за самовизначенням) бразильського населення, або близько 700 000 осіб. Індіанцями вважаються представники всіх тубільних народів Бразилії. Вони можуть бути знайдені по всій території Бразилії, хоча більше середнього зконцентровані у Північному та Центрально-західному регіонах.
Хоча мільйони бразильців є нащадками індіанців, тільки 0,4 % населення вважають себе ними. Це відбувається через інтенсивне змішування представників різних народів, втрату національної самосвідомості індіанців протягом століть, та через традиційно упереджене відношення до індіанців та негрів, через що багато індіанців намагаються вказувати себе «білими» або «коричневими» (тобто, змішаними).
Коли перші португальці прибули до Бразилії в 1500, тубільне населення становило близько 5 млн осіб. У середині XIX століття ця цифра зменшилася до 100 000, та наприкінці XX століття зросла до близько 300 000. Знищення тубільного населення Америки було найжахливішим прикладом геноциду в історії людства, та складалося з трьох факторів: ефекту занесених до Америки європейських хвороб, прямого знищення індіанців для звільнення терену та використання їх як рабів, та асиміляції з європейцями.
Нещодавно проведені генетичні дослідження підтвердили, що мільйони бразильців є нащадками тубільних народів, більшість з яких і не здогадуються про своє індіанське походження.
Протягом останніх років вперше за 500 років спостерігається зростання індіанського населення Бразилії, проте, багато з них живуть в умовах крайньої бідності та поступово втрачають свою культуру.
- Бразильський індіанець
-
![image]()
Бразильські індіанки
Регіональний розподіл етнічно-расових груп
У Південному регіоні Бразилії домінує європейський елемент — починаючи з португальських колоністів 17—18 століть, до великих хвиль імміграції німців, італійців та слов'ян протягом XIX—XX століть.
У Південно-східному регіоні також домінує європейський елемент — переважно португальські, італійські, іспанські та німецькі іммігранти XIX—XX століть. Хоча африканські та індіанські елементи тут також помітні, а у штаті Сан-Паулу — і азійський.
У Північно-східному регіоні домінує африканський та європейський елементи (переважно португальці), хоча є і деякий внесок індіанців.
У Північному та Центрально-західному регіонах домінує індіанський елемент, хоча із значним європейським та африканським внеском.
Мови
Офіційна мова: португальська. Інші поширені мови: іспанська (поширена у прикордонних регіонах і провінціях), німецька, італійська, японська, англійська, велика кількість індіанських мов.
Португальська мова — єдина державна мова Бразилії. Нею розмовляє практично все населення і фактично тільки ця мова використовується в школах, газетах, радіо, телебаченні та для всіх ділових і адміністративних цілей. Окрім того, Бразилія є єдиною португаломовною країною в Америці, що робить мову частиною бразильської національної самосвідомості. Бразильська португальська мова розвинулася незалежно від європейської португальської мови, та пройшла менші фонетичні зміни, ніж мова, якою розмовляють в Португалії. Тому часто кажуть, що мова , португальського поета 16-го століття, фонетично нагадує сучасну бразильську португальську мову, але не мову, якою розмовляють в Португалії зараз, і що його роботи слід читати за бразильськими правилами. На бразильську португальську мову також мали деякий вплив індіанські та африканські мови. У самій Бразилії мова досить однорідна, носії різних регіональних діалектів легко розуміють один одного, але між ними існує кілька помітних фонологічних, лексичних та орфографічних відмінностей.
За оцінками, близько 180 індіанських мов ще існують у тубільних суспільствах, перш за все в Північній Бразилії. Хоча багато з них мають істотні контакти з португальською мовою, нині є стимул для вивчення рідних мов. Деякі іноземні мови використовуються нащадками іммігрантів, які зазвичай двомовні, в маленьких сільських суспільствах у Південній Бразилії. Найголовніші з них — бразильські німецькі діалекти, наприклад Riograndenser Hunsrückisch, померанська і італійська мова, заснована на італійському венеціанському діалекті. У місті Сан-Паулу японська мова також існує в районах переселенців, таких як Лібердад.
Англійська мова — частина офіційного шкільного навчального плану, але дуже мало бразильців вільно володіють нею.
Іспанська мова також часто викладається в школах та розуміється до певної міри самими носіями португальської мови завдяки великій схожості між двома мовами.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 64,6 %, інші гілки католицтва — 0,4 %, протестантизм — 22,2 % (адвентизм — 6,5 %, Асамблея Бога — 2,0 %, — 1,2 %, Царство Боже — 1,0 %, інші — 11,5 %), інші течії християнства — 0,7 %, спіритизм — 2,2 %, інші — 1,4 %, не сповідують жодної — 8 %, не визначились — 0,4 % (станом на 2010 рік).
Не всі бразильці вважають себе членами тої чи іншої релігії, організованої чи ні. У Бразилії діє свобода віросповідання, згідно з конституцією, участь громадян у будь-яких релігійних діях у країні є правом кожного мешканця, яке не може буди відняте або обмежене. Ніяка релігія відповідно до закону не вважається національною.
Близько трьох чвертей бразильського населення відносять себе до членів Римо-католицької церкви, що робить Бразилію країною з найбільшим числом католиків у світі. Також існує невелике число прихильників . Серед інших релігій, які представлені невеликим числом членів, слід відзначити релігії африканського походження (що частіше практикуються у формі синкретизму з католицизмом), такі як і . Юдаїзм, буддизм, іслам та індуїзм (здебільшого крішнаїти) мають дуже мале число прихильників у Бразилії, здебільшого у невеликих іммігрантських суспільствах півдня та південного сходу.
-
![image]()
Статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 92,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 92,2 % — серед чоловіків, 92,9 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,9 % ВВП країни, станом на 2012 рік (49-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 1,89 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,3 % ВВП країни (31-ше місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 18,6 ‰ (95-те місце у світі); хлопчиків — 21,8 ‰, дівчаток — 15,23 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 44 випадків на 100 тис. народжень (103-тє місце у світі).
Бразилія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, гарячка денге, малярія, шистосомози. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності. 2013 року зареєстровано 726,0 тис. хворих на СНІД (13-те місце в світі), це 0,55 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (62-ге місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 15,8 тис. осіб (17-те місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,1 % (102-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 2,2 % (оцінка на 2007 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 87 % в сільській місцевості; загалом 98,1 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 88 %, в сільській місцевості — 51,5 %, загалом по країні — 82,8 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 58,07 км³ на рік, або 306 тонни на одного мешканця на рік: з яких 28 % припадає на побутові, 17 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 44,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,3 %; частка осіб похилого віку — 11,3 %, або 8,8 потенційно працездатних на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 21,4 % населення країни, а 4 % за межею крайньої бідності. Розподіл в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 0,8 %, верхній дециль — 42,9 % (станом на 2009 рік).
Станом на 2014 рік, в країні 800 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,5 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 97 %. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 120,676 млн унікальних інтернет-користувачів (6-те місце у світі), що становило 59,1 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 109,2 млн осіб (6-те місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 15,7 %; промисловість і будівництво — 13,3 %; сфера послуг — 71 % (станом на 2011 рік). 959,94 тис. дітей у віці від 5 до 12 років (3 % загальної кількості) 2009 року були залучені до дитячої праці. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,4 % працездатного населення, 2014 року — 4,8 % (73-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 15 %, серед юнаків — 12,3 %, серед дівчат — 18,7 % (76-те місце у світі).
ВВП по штатах
Список штатів Бразилії за ВВП (номінал), станом на 2015, в реалах.
Список
| Номер | Штат | ВВП (R$ 1.000) | % від загального, 2014 | % від загального, 2015 | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | Відносно 2014 | ||||
| 1 | (0) | Сан-Паулу | 1.939.890.000 | 32,2 | 32,4 |
| 2 | (0) | Ріо-де-Жанейро | 659.137.000 | 11,6 | 11,0 |
| 3 | ▬ (0) | Мінас-Жерайс | ▲ 519.326.000 | ▼ 8,9 | ▼ 8,7 |
| 4 | ▬ (0) | Ріу-Гранді-ду-Сул | ▲ 381.985.000 | ▬ 6,2 | ▲ 6,4 |
| 5 | ▬ (0) | Парана | ▲ 376.960.000 | ▼ 6,0 | ▲ 6,3 |
| 6 | ▬ (0) | Санта-Катарина | ▲ 249.073.000 | ▲ 4,2 | ▬ 4,2 |
| 7 | ▬ (0) | Баїя | ▲ 245.025.000 | ▲ 3,9 | ▲ 4,1 |
| 8 | ▬ (0) | Федеральний округ Бразиліа | ▲ 215.613.000 | ▲ 3,4 | ▲ 3,6 |
| 9 | ▬ (0) | Гояс | ▲ 173.632.000 | ▲ 2,9 | ▬ 2,9 |
| 10 | ▬ (0) | Пернамбуку | ▲ 156.955.000 | ▲ 2,7 | ▼ 2,6 |
| 11 | ▲ (2) | Пара | ▲ 130.883.000 | ▼ 2,2 | ▬ 2,2 |
| 12 | ▲ (1) | Сеара | ▲ 130.621.000 | ▲ 2,2 | ▬ 2,2 |
| 13 | ▼ (2) | Еспіриту-Санту | ▲ 120.363.000 | ▬ 2,2 | ▼ 2,0 |
| 14 | ▬ (0) | Мату-Гросу | ▲ 107.418.000 | ▲ 1,8 | ▬ 1,8 |
| 15 | ▬ (0) | Амазонас | ▲ 86.560.000 | ▼ 1,5 | ▼ 1,4 |
| 16 | ▬ (0) | Мату-Гросу-ду-Сул | ▲ 83.082.000 | ▲ 1,4 | ▬ 1,4 |
| 17 | ▬ (0) | Мараньян | ▲ 78.475.000 | ▬ 1,3 | ▬ 1,3 |
| 18 | ▬ (0) | Ріу-Гранді-ду-Норті | ▲ 57.250.000 | ▼ 0,9 | ▲ 1,0 |
| 19 | ▬ (0) | Параїба | ▲ 56.140.000 | ▬ 0,9 | ▬ 0,9 |
| 20 | ▬ (0) | Алагоас | ▲ 46.364.000 | ▬ 0,7 | ▲ 0,8 |
| 21 | ▬ (0) | Піауї | ▲ 39.148.000 | ▲ 0,7 | ▬ 0,7 |
| 22 | ▬ (0) | Сержипі | ▲ 38.554.000 | ▼ 0,6 | ▬ 0,6 |
| 23 | ▬ (0) | Рондонія | ▲ 36.563.000 | ▬ 0,6 | ▬ 0,6 |
| 24 | ▬ (0) | Токантінс | ▲ 28.930.000 | ▲ 0,5 | ▬ 0,5 |
| 25 | ▲ (1) | Амапа | ▲ 13.861.000 | ▬ 0,2 | ▬ 0,2 |
| 26 | ▼ (1) | Акрі | ▲ 13.622.000 | ▬ 0,2 | ▬ 0,2 |
| 27 | ▬ (0) | Рорайма | ▲ 10.354.000 | ▬ 0,2 | ▬ 0,2 |
| Разом | 5.995.787.000 | 100 | 100 | ||
| Номер | Штат | ВВП (R$ 1.000) | |
|---|---|---|---|
| 2015 | Відносно 2014 | ||
| 1 | (0) | Південно-східний регіон | 3.238.716.000 |
| 2 | (0) | Південний регіон | 1.008.018.000 |
| 3 | (0) | Північно-східний регіон | 848.532.000 |
| 4 | (0) | Центрально-західний регіон | 579.745.000 |
| 5 | ▬ (0) | Північний регіон | ▲ 320.773.000 |
Кримінал
Наркотики
Бразилія — другий найбільший у світі споживач кокаїну; нелегальне вирощування марихуани, з яким бореться федеральний уряд; невеликі обсяги вирощування коки для внутрішнього споживання; споживач і транзитний пункт на шляху наркотрафіку кокаїну з Болівії, Перу, Колумбії до Європи; значне відмивання грошей в зоні кордону з Парагваєм і Аргентиною (оцінка ситуації 2008 року).
Торгівля людьми
Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, уряд Бразилії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна перебуває у списку другого рівня.
-
![image]()
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
![image]()
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Див. також
- Список штатів Бразилії
- Список штатів Бразилії за ВВП (номінал)
- Список штатів Бразилії за ВВП (номінал, 1939)
- Список штатів Бразилії за ВВП (номінал, 1950)
- Список штатів Бразилії за ВВП (номінал, 1960)
- Список штатів Бразилії за грамотністю
- Список штатів Бразилії за населенням
- Список штатів Бразилії за площею
- Список штатів Бразилії за щільністю населення
Примітки
- Brazil : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ' Marriages and crude marriage rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 13 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Divorces and crude divorce rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 13 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 13 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- International Organization for Migration : ( )[англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- (ісп.) Índios chegaram há 40 mil anos — BBC World Service, 20 квітня 2000 року.
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Pontes, Helena Maria Mattos. . IBGE - Agência de Notícias (pt-BR) . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2018.
- Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] / // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Кузик С. П., Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Бразилия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Бразилия // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) Бразилия // Страны и народы. Америка. Южная Америка / Редкол. : В. В. Вольский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 285 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Бразилії |
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Brazil : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Бразилії.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Brazil. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей в Бразилії.
- Brazil. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Бразилії від Світового банку (ВБ).
- Brazil. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Бразилії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Brazil : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
- (порт.) Бразильський інститут географії та статистики (IBGE). [ 21 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Braziliyi Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 204 259 mln osib 6 te misce u sviti Ocinka kilkosti naselennya ciyeyi derzhavi vrahovuye efekti zajvoyi smertnosti cherez zahvoryuvannya na SNID Chiselnist brazilciv stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 14 46 136 te misce u sviti smertnist 6 58 144 te misce u sviti prirodnij pririst 0 77 142 ge misce u sviti Naselennya BraziliyiZrostannya chiselnosti naselennya krayiniChiselnist204 259 mln osibGustota24 9 osobi km Koeficiyent migraciyi0 14 Prirodnij ruhPrirodnij pririst 0 77 Narodzhuvanist14 46 Fertilnist1 77 ditej na 1 zhinkuSmertnist6 58 Smertnist nemovlyat18 6 Vikova struktura do 14 rokiv23 27 15 64 rokiv68 93 starishi za 65 rokiv7 80 Serednya trivalist zhittya73 53 roku cholovikiv69 99 roku zhinok77 25 rokuStateva strukturazagalom0 97 chol zhin pri narodzhenni1 05 chol zhin do 15 rokiv1 04 chol zhin 15 64 rokiv0 89 chol zhin pislya 65 rokiv0 74 chol zhin Etnichni grupiNaciyabrazilciMoviOficijnaportugalska Naselennya Braziliyi Rik Naselennya1872 9 930 4781890 14 333 9151900 17 438 4341920 30 635 6051940 41 236 3151950 51 944 3971960 70 992 3431970 94 508 5831980 121 150 5731991 146 917 4592000 169 590 6932010 190 755 7992018 proyekciya 208 494 900Prirodnij ruhVidtvorennya Narodzhuvanist v Braziliyi stanom na 2015 dorivnyuye 14 46 136 te misce u sviti Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti v 2015 stanoviv 1 77 ditini na odnu zhinku 158 me misce u sviti Riven zastosuvannya kontracepciyi 80 3 2006 Smertnist v Braziliyi 2015 stanovila 6 58 144 te misce u sviti Prirodnij pririst naselennya v 2015 stanoviv 0 77 142 ge misce u sviti Protyagom ostannih rokiv shvidkist zrostannya naselennya desho zmenshilasya porivnyano z maksimumom blizko 1960 roku Prichini zmenshennya shvidkosti zrostannya naselennya pov yazani z urbanizaciyeyu ta industrializaciyeyu ta v rezultati iz zmenshennyam rivnya narodzhuvanosti napriklad cherez vikoristannya kontraceptiviv Hocha riven smertnosti rizko znizivsya z 1940 riven narodzhuvanosti znizivsya silnishe Vikova struktura Vikovo stateva piramida naselennya Braziliyi 2016 angl Serednij vik naselennya Braziliyi stanovit 31 6 roku 104 te misce u sviti dlya cholovikiv 30 7 dlya zhinok 32 4 roku Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 73 53 roku 129 te misce u sviti dlya cholovikiv 69 99 roku dlya zhinok 77 25 roku Rozpodil naselennya za vikom nagaduye rozpodil subrozvinenih krayin Diti do 19 rokiv stanovlyat bilsh nizh tretinu povnogo naselennya Razom z nevelikim naselennyam u pohilomu vici mensh nizh desyatoyu doleyu voni stanovlyat ekonomichno neaktivnu chastinu naselennya takim chinom ekonomichno aktivna chastina stanovit blizko 55 Vikova struktura naselennya Braziliyi stanom na 2015 rik viglyadaye takim chinom diti vikom do 14 rokiv 23 27 24 223 817 cholovikiv 23 304 371 zhinki molod vikom 15 24 roki 16 47 17 058 031 cholovik 16 579 678 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 43 8 44 358 524 cholovika 45 111 178 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 8 66 8 348 783 cholovika 9 343 347 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 7 8 6 776 742 cholovika 9 155 340 zhinok Shlyubnist rozluchuvanist Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na 1 tis osib za kalendarnij rik dorivnyuye 6 6 koeficiyent rozluchuvanosti 1 4 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 21 dani za 2009 rik Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 28 rokiv zhinki 26 rokiv zagalom 27 rokiv dani za 2006 rik RozselennyaGustota naselennya Rozpodil naselennya Rist naselennya Karta brazilskogo naselennya Gustota naselennya v 2015 stanovila 24 9 osobi km 191 she misce u sviti Bilshist naselennya krayini meshkaye na shodi poblizu atlantichnogo uzberezhzhya osoblivo na Pivdennomi shodi ta u priberezhnij smuzi Pivnichnogo shodu Inshe vazhlive yadro naselennya Pivdennij region Najmensh zaseleni rajoni lezhat u Centralno zahidnomu ta Pivnichnomu regionah Nomer Shtat Naselennya vid naselennya Braziliyi Spivrozmirna derzhava 1 San Paulu 45 094 866 21 7 Argentina 43 131 966 2 Minas Zherajs 21 119 536 10 2 Shri Lanka 21 444 000 3 Rio de Zhanejro 16 718 956 8 1 Niderlandi 16 922 900 4 Bayiya 15 344 447 7 4 Kambodzha 15 405 157 5 Riu Grandi du Sul 11 322 895 5 5 Ruanda 11 262 564 6 Parana 11 320 892 5 5 Belgiya 11 250 659 7 Pernambuku 9 473 266 4 6 Bilorus 9 485 300 8 Seara 9 020 460 4 4 OAE 9 157 000 9 Para 8 366 628 4 0 Shvejcariya 8 279 700 10 Santa Katarina 7 001 161 3 4 Paragvaj 7 003 406 11 Maranyan 7 000 229 3 4 Paragvaj 7 003 406 12 Goyas 6 778 772 3 2 Laos 6 802 000 13 Amazonas 4 063 614 1 9 Livan 4 168 000 14 Parayiba 4 025 558 1 9 Livan 4 168 000 15 Espiritu Santu 4 016 356 1 9 Livan 4 168 000 16 Riu Grandi du Norti 3 507 003 1 7 Urugvaj 3 415 866 17 Alagoas 3 375 823 1 6 Urugvaj 3 415 866 18 Matu Grosu 3 344 544 1 6 Urugvaj 3 415 866 19 Piauyi 3 219 257 1 6 Kuvejt 3 268 431 20 Federalnij okrug Brazilia 3 039 444 1 4 Litva 2 900 787 21 Matu Grosu du Sul 2 713 147 1 3 Yamajka 2 717 991 22 Serzhipi 2 288 116 1 1 Namibiya 2 280 700 23 Rondoniya 1 805 788 0 9 Kosovo 1 827 231 24 Tokantins 1 550 194 0 7 Bahrejn 1 451 200 25 Akri 829 619 0 4 Kipr 858 000 26 Amapa 797 722 0 4 Komorski Ostrovi 784 745 27 Rorajma 522 636 0 2 Kabo Verde 524 833 RegioniNomer Region Naselennya vid naselennya Braziliyi Spivrozmirna derzhava 1 Pivdenno shidnij region Braziliya 86 949 714 41 8 Yegipet 89 619 300 2 Pivnichno shidnij region Braziliya 57 254 159 27 5 PAR 54 956 000 3 Pivdennij region Braziliya 29 644 948 14 3 Venesuela 30 620 404 4 Pivnichnij region Braziliya 17 936 201 8 7 Mali 17 600 000 5 Centralno zahidnij region Braziliya 15 875 907 7 7 Zambiya 15 473 905 Urbanizaciya Dokladnishe Mista Braziliyi Braziliya nadzvichajno urbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 85 7 naselennya krayini 2015 tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 1 17 ocinka trendu za 2010 2015 Golovni mista derzhavi San Paulu 21 066 mln osib Rio de Zhanejro 12 902 mln osib Belu Orizonti 5 716 mln osib Brazilia stolicya 4 155 mln osib Fortaleza 3 88 mln osib Resifi 3 739 mln osib 2015 Najbilshi miski aglomeraciyi San Paulu Rio de Zhanejro i Brazilia rozmishuyutsya na pivdni krayini Brazilskij institut geografiyi ta statistiki IBGE klasifikuye miski rajoni u iyerarhiyu zgidno z naselennyam ta vazhlivistyu mist Najvazhlivishi miski rajoni privedeni nizhche miskij rajon najbilshogo nacionalnogo znachennya San Paulu miskij rajon nacionalnogo znachennya Rio de Zhanejro miski rajoni regionalnogo znachennya Belu Orizonti Portu Alegri Resifi Salvador veliki regionalni miski rajoni Belen Kuritiba Fortaleza Goyaniya Manaus Migraciyi Richnij riven emigraciyi 2015 roku stanoviv 0 14 116 te misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Vnutrishni Div takozh Vnutrishnya migraciya Blizko tretini brazilciv ne zhivut tam de voni narodilis Za zminu miscya zhitelstva vidpovidaye vnutrishnya migraciya yaka rozpodilyayetsya na dvi bazovi kategoriyi peremishennya z silskoyi miscevosti do mista viklikane nestacheyu mozhlivostej roboti chasto cherez ob yednannya gospodarstv ta nizkoyu yakistyu poslug u silskij miscevosti ta regionalna migraciya najbilshimi prikladami yakoyi ye migraciya vid priberezhnih oblastej do viddalenih rajoniv shtatu Minas Zherajs u XVIII stolitti cherez rozvitok girnichoyi promislovosti potik rabiv z pivnichnogo shodu ta kavovi plantaciyi shtativ San Paulu i Rio de Zhanejro naprikinci XIX stolittya gumova migraciya v Amazoniyu naprikinci XIX stolittya ta na pochatku XX yaka privernula bagato meshkanciv pivnichnogo shodu zasnuvannya i zaselennya mista Brazilia yake privernulo chinovnikiv ta bagato robochih perevazhno z pivnochi ta pivnichnogo shodu industrialnij rozvitok Pivdennogo shodu golovnim chinom shtativ San Paulu Rio de Zhanejro i Minas Zherajs yakij privernuv bagato meshkanciv pivnichnogo shodu Protyagom ostannih rokiv najbilshij potik migrantiv jde z pivnichnogo shodu do pivdnya ta pivdennogo shodu v poshukah roboti u promislovih ta torgovih galuzyah i obslugovuvanni ta peremishennya selyan z pivdnya ta pivdennogo shodu na centralnij zahid ta pivnich cherez rozshirennya teritorij zajnyatih pid silske gospodarstvo Bizhenci j vimusheni pereselenci U krayini perebuvaye 54 osobi bez gromadyanstva Braziliya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM Rasovo etnichnij skladEtnichnij sklad 2010 rik Etnos Vidsotok bili 47 7 mulati 43 1 temnoshkiri 7 6 azijci 1 1 indianci 0 4 Dokladnishe Golovni etnosi krayini bili 47 7 mulati 43 1 temnoshkiri 7 6 azijci 1 1 indianci 0 4 naselennya priblizni dani za 2010 Brazilskij narod formuvavsya protyagom ostannih 500 rokiv z kilkoh hvil immigrantiv do yakih priyednalisya chislenni zavezeni afrikanski rabi ta misceve naselennya Naselennya skladayetsya z troh osnovnih etnichno rasovih grup amerikanski indianci bili ta temnoshkiri Tubilni narodi amerikanskih indianciv z yavilisya na teritoriyi Braziliyi shonajmensh 10 000 rokiv tomu Na chas vidkrittya yevropejcyami povne naselennya Braziliyi stanovilo blizko 5 mln meshkanciv rozsiyanih po vsij yiyi teritoriyi Temnoshkiri pribuvali u viglyadi rabiv z 16 stolittya do seredini XIX stolittya ta perevazhno nalezhali do narodiv bantu i joruba Bili yevropejci predstavleni portugalskimi kolonistami aktivno zaselyali priberezhnu teritoriyu protyagom 16 stolittya Do 1822 tilki portugalci mali pravo immigruvati do Braziliyi ale z otrimannyam nezalezhnosti pochalasya immigraciya predstavnikiv inshih yevropejskih krayin yaka prodovzhuvalasya protyagom XIX i XX stolit Osnovnij pritik buv z italijciv i portugalciv desho menshe z nimciv ispanciv tosho Desho menshij vklad vnesli azijski immigranti osoblivo yaponci ta arabi U rezultati vishenavedenoyi kartini Brazilskij institut geografiyi ta statistiki klasifikuye naselennya pid chas perepisiv do 5 osnovnih kategorij zasnovanih na rasi ta kolori shkiri Etnichni grupi Braziliyi zgidno z perepisom 2006 roku Grupa Poyasnennya Vidsotok Kilkist Bili port Brancos Yevropejci ta inshi 53 7 96 mln Korichnevi port Pardu Sumish ras 38 5 70 mln Chorni port Pretos Negri 6 2 11 mln Zhovti port Amarelos Azijci 0 5 1 mln Indianci port Indios Tubilni narodi 0 4 700 tis Bili Svyato nimciv shtat Santa Katarina Na ostannomu perepisi bilimi sebe nazvali 53 7 brazilskogo naselennya abo blizko 96 mln osib Voni meshkayut po vsij teritoriyi krayini hocha najbilshe skoncentrovani na Pivdni ta Pivdennomu shodi Braziliyi Bilimi sebe vvazhayut yak nashadki yevropejciv tak i nashadki deyakih inshih narodiv z bilim kolorom shkiri Isnuye takozh etnichna grupa brazigvajciv bili brazilci abo yih nashadki sho meshkayut na prikordonnih z Braziliyeyu teritoriyah Paragvayu Do 1800 do Braziliyi immigruvalo lishe 1 mln yevropejciv majzhe viklyuchno portugalciv Bum immigraciyi nastav piznishe u 19 ta 20 stolittyah koli do Braziliyi priyihalo blizko 6 miljoniv yevropejciv Nini meshkanci yaki viznachayut sebe bilimi stanovlyat najbilshu etnichno rasovu grupu krayini sformovanu protyagom p yatoh stolit immigrantami perevazhno z Yevropi Hocha u seredini XIX stolittya bile naselennya bulo portugalskogo pohodzhennya piznisha immigraciya skladalasya z predstavnikiv riznih krayin Takim chinom brazilski bili ye nashadkami bagatoh riznih narodiv persh za vse romanomovnih portugalciv italijciv ispanciv germanciv nimciv ta slov yan polyakiv ukrayinciv Krim yevropejciv do bilih takozh vidnosyat nashadkiv arabskih immigrantiv livanciv ta sirijciv Hocha bilshist naselennya i vidnosit sebe do bilih genetichni doslidzhennya pokazali sho bili naspravdi takozh ye sumishshyu ras bilsh nizh 86 naselennya mayut temnoshkirih ta indianciv sered svoyih predkiv Ukrayinska diaspora Dokladnishe Ukrayinci Braziliyi Korichnevi Dokladnishe Pardu Termin Korichnevi pardos abo pardu ne zavzhdi mav svoye suchasne znachennya Vin buv vpershe vvedenij pid chas perepisu 1872 roku z yedinoyu cillyu rozrizniti vilnih negriv yak chistokrovnih tak i zmishanih bud yakogo koloru shkiri vid rabiv znovu bud yakogo pohodzhennya i koloru shkiri Z vidminoyu rabstva termin vtrativ svoye pochatkove znachennya ale prodovzhuvav vikoristovuvatisya yak zalishkova kategoriya dlya poznachennya meshkanciv yaki ne vklyuchali sebe do zhodnoyi z zaproponovanih u perepisi kategorij u takomu znachenni termin vikoristovuvavsya u 7 z 11 provedenih perepisiv za vinyatkom perepisu 1890 yakij vikoristovuvav termin metisi mesticos ta perepisiv 1900 1920 i 1970 yaki ne zastosovuvali kategoriyu kolir Tilki z 1950 roku meshkanci otrimali mozhlivist samo klasifikuvati sebe do ciyeyi grupi yaka bula chitko vklyuchena do opcij u perepisi Korichnevi stanovlyat 38 5 brazilskogo naselennya abo blizko 70 mln osib ta rozpovsyudzheni po vsij teritoriyi krayini Korichnevimi vvazhayutsya yak vsi zmishani meshkanci yaki samostijno vvazhayut sebe takimi tak i vsi meshkanci yaki ne vidnosyatsya do zhodnoyi z reshti kategorij Hocha Brazilskij institut geografiyi ta statistiki i zarahovuye vsih korichnevih do nashadkiv afrikanciv bagato doslidnikiv z cim nezgodni perekonuyuchi sho do 8 naselennya ye perevazhno sumishshyu bilih z indiancyami vidomimi za neoficijnimi terminami kaboklu i mamelyuku ta nevelka chastina bilih z azijcyami zhovtimi Nevpevnenist takozh zrostaye tomu sho deyakij vidsotok negriv klasifikuye sebe yak korichnevi a korichnevih yak bili Temnoshkiri Temnoshkiri 6 2 brazilskogo naselennya abo blizko 11 mln osib Hocha voni zhivut na vsij teritoriyi krayini yih najbilshe v Pivnichno shidnomu regioni Negrami sebe vvazhayut usi nashadki afrikanskih narodiv perevezenih do Braziliyi yak rabi Rabstvo v Braziliyi isnuvalo majzhe 350 rokiv koli do Braziliyi za oficijnimi danimi zavezli blizko 3 mln rabiv kontrabandni perevezennya vidpovidayut priblizno za dva miljoni z cogo chisla Neshodavni doslidzhennya pokazuyut sho 86 mayut ponad 10 genetichnih markeriv harakternih do afrikanciv Nevelike chislo temnoshkirih u perepisi 6 2 ye rezultatom tradicijno uperedzhenogo vidnoshennya do temnoshkirih ta indianciv u suspilstvi tomu bagato temnoshkirih namagayutsya vkazuvati sebe yak korichnevi abo koristuyutsya neoficijnimi kategoriyami mulati port mulatos morenos yaki vkazuyut na zmishane pohodzhennya Prote protyagom ostannih rokiv kultura brazilskih temnoshkirih staye vse populyarnishoyu ta yih samosvidomist zrostaye Barabanshiki grupi u shtati Bayiya Kapoejra na vulici mista Zhovti Kuritiba Zhovti port amarelos stanovlyat 0 5 brazilskogo naselennya abo blizko 1 mln osib Voni perevazhno skoncentrovani u dvoh shtatah San Paulu i Parana Zhovtimi sebe vvazhayut nashadki bilshosti immigrantiv z Aziyi Bilshist brazilskih zhovtih ye nashadkami yaponciv yaki immigruvali do Braziliyi v 1908 1960 perevazhno cherez ekonomichni problemi Braziliya zaraz mistit najbilshe yaponske naselennya za mezhami Yaponiyi Inshi grupi vklyuchayut neznachnu kilkist kitajciv i korejciv Indianci Zaraz indianci stanovlyat 0 4 za samoviznachennyam brazilskogo naselennya abo blizko 700 000 osib Indiancyami vvazhayutsya predstavniki vsih tubilnih narodiv Braziliyi Voni mozhut buti znajdeni po vsij teritoriyi Braziliyi hocha bilshe serednogo zkoncentrovani u Pivnichnomu ta Centralno zahidnomu regionah Hocha miljoni brazilciv ye nashadkami indianciv tilki 0 4 naselennya vvazhayut sebe nimi Ce vidbuvayetsya cherez intensivne zmishuvannya predstavnikiv riznih narodiv vtratu nacionalnoyi samosvidomosti indianciv protyagom stolit ta cherez tradicijno uperedzhene vidnoshennya do indianciv ta negriv cherez sho bagato indianciv namagayutsya vkazuvati sebe bilimi abo korichnevimi tobto zmishanimi Koli pershi portugalci pribuli do Braziliyi v 1500 tubilne naselennya stanovilo blizko 5 mln osib U seredini XIX stolittya cya cifra zmenshilasya do 100 000 ta naprikinci XX stolittya zrosla do blizko 300 000 Znishennya tubilnogo naselennya Ameriki bulo najzhahlivishim prikladom genocidu v istoriyi lyudstva ta skladalosya z troh faktoriv efektu zanesenih do Ameriki yevropejskih hvorob pryamogo znishennya indianciv dlya zvilnennya terenu ta vikoristannya yih yak rabiv ta asimilyaciyi z yevropejcyami Neshodavno provedeni genetichni doslidzhennya pidtverdili sho miljoni brazilciv ye nashadkami tubilnih narodiv bilshist z yakih i ne zdogaduyutsya pro svoye indianske pohodzhennya Protyagom ostannih rokiv vpershe za 500 rokiv sposterigayetsya zrostannya indianskogo naselennya Braziliyi prote bagato z nih zhivut v umovah krajnoyi bidnosti ta postupovo vtrachayut svoyu kulturu Brazilskij indianec Brazilski indianki Regionalnij rozpodil etnichno rasovih grup U Pivdennomu regioni Braziliyi dominuye yevropejskij element pochinayuchi z portugalskih kolonistiv 17 18 stolit do velikih hvil immigraciyi nimciv italijciv ta slov yan protyagom XIX XX stolit U Pivdenno shidnomu regioni takozh dominuye yevropejskij element perevazhno portugalski italijski ispanski ta nimecki immigranti XIX XX stolit Hocha afrikanski ta indianski elementi tut takozh pomitni a u shtati San Paulu i azijskij U Pivnichno shidnomu regioni dominuye afrikanskij ta yevropejskij elementi perevazhno portugalci hocha ye i deyakij vnesok indianciv U Pivnichnomu ta Centralno zahidnomu regionah dominuye indianskij element hocha iz znachnim yevropejskim ta afrikanskim vneskom MoviMovi Braziliyi 2015 Mova Vidsotok portugalska ispanska nimecka italijska yaponska anglijska Dokladnishe Oficijna mova portugalska Inshi poshireni movi ispanska poshirena u prikordonnih regionah i provinciyah nimecka italijska yaponska anglijska velika kilkist indianskih mov Portugalska mova yedina derzhavna mova Braziliyi Neyu rozmovlyaye praktichno vse naselennya i faktichno tilki cya mova vikoristovuyetsya v shkolah gazetah radio telebachenni ta dlya vsih dilovih i administrativnih cilej Okrim togo Braziliya ye yedinoyu portugalomovnoyu krayinoyu v Americi sho robit movu chastinoyu brazilskoyi nacionalnoyi samosvidomosti Brazilska portugalska mova rozvinulasya nezalezhno vid yevropejskoyi portugalskoyi movi ta projshla menshi fonetichni zmini nizh mova yakoyu rozmovlyayut v Portugaliyi Tomu chasto kazhut sho mova portugalskogo poeta 16 go stolittya fonetichno nagaduye suchasnu brazilsku portugalsku movu ale ne movu yakoyu rozmovlyayut v Portugaliyi zaraz i sho jogo roboti slid chitati za brazilskimi pravilami Na brazilsku portugalsku movu takozh mali deyakij vpliv indianski ta afrikanski movi U samij Braziliyi mova dosit odnoridna nosiyi riznih regionalnih dialektiv legko rozumiyut odin odnogo ale mizh nimi isnuye kilka pomitnih fonologichnih leksichnih ta orfografichnih vidminnostej Muzej portugalskoyi movi port Estacao da Luz v San Paulu Za ocinkami blizko 180 indianskih mov she isnuyut u tubilnih suspilstvah persh za vse v Pivnichnij Braziliyi Hocha bagato z nih mayut istotni kontakti z portugalskoyu movoyu nini ye stimul dlya vivchennya ridnih mov Deyaki inozemni movi vikoristovuyutsya nashadkami immigrantiv yaki zazvichaj dvomovni v malenkih silskih suspilstvah u Pivdennij Braziliyi Najgolovnishi z nih brazilski nimecki dialekti napriklad Riograndenser Hunsruckisch pomeranska i italijska mova zasnovana na italijskomu venecianskomu dialekti U misti San Paulu yaponska mova takozh isnuye v rajonah pereselenciv takih yak Liberdad Anglijska mova chastina oficijnogo shkilnogo navchalnogo planu ale duzhe malo brazilciv vilno volodiyut neyu Ispanska mova takozh chasto vikladayetsya v shkolah ta rozumiyetsya do pevnoyi miri samimi nosiyami portugalskoyi movi zavdyaki velikij shozhosti mizh dvoma movami ReligiyiReligiyi v Braziliyi 2009 rik Virospovidannya Vidsotok katoliki 65 22 2 2 7 1 4 ateyisti 8 agnostiki 0 4 Dokladnishe Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini rimo katolictvo 64 6 inshi gilki katolictva 0 4 protestantizm 22 2 adventizm 6 5 Asambleya Boga 2 0 1 2 Carstvo Bozhe 1 0 inshi 11 5 inshi techiyi hristiyanstva 0 7 spiritizm 2 2 inshi 1 4 ne spoviduyut zhodnoyi 8 ne viznachilis 0 4 stanom na 2010 rik Ne vsi brazilci vvazhayut sebe chlenami toyi chi inshoyi religiyi organizovanoyi chi ni U Braziliyi diye svoboda virospovidannya zgidno z konstituciyeyu uchast gromadyan u bud yakih religijnih diyah u krayini ye pravom kozhnogo meshkancya yake ne mozhe budi vidnyate abo obmezhene Niyaka religiya vidpovidno do zakonu ne vvazhayetsya nacionalnoyu Blizko troh chvertej brazilskogo naselennya vidnosyat sebe do chleniv Rimo katolickoyi cerkvi sho robit Braziliyu krayinoyu z najbilshim chislom katolikiv u sviti Takozh isnuye nevelike chislo prihilnikiv Sered inshih religij yaki predstavleni nevelikim chislom chleniv slid vidznachiti religiyi afrikanskogo pohodzhennya sho chastishe praktikuyutsya u formi sinkretizmu z katolicizmom taki yak i Yudayizm buddizm islam ta induyizm zdebilshogo krishnayiti mayut duzhe male chislo prihilnikiv u Braziliyi zdebilshogo u nevelikih immigrantskih suspilstvah pivdnya ta pivdennogo shodu Statuya Hrista Spasitelya v Rio de ZhanejroOsvitaDokladnishe Osvita v Braziliyi Riven pismennosti 2015 roku stanoviv 92 6 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 92 2 sered cholovikiv 92 9 sered zhinok Derzhavni vitrati na osvitu stanovlyat 5 9 VVP krayini stanom na 2012 rik 49 te misce u sviti Serednya trivalist osviti stanovit 15 rokiv dlya hlopciv do 15 rokiv dlya divchat do 16 rokiv stanom na 2013 rik Serednya i profesijna VishaOhorona zdorov yaDokladnishe Zabezpechenist likaryami u krayini na rivni 1 89 likarya na 1000 meshkanciv stanom na 2013 rik Zabezpechenist likarnyanimi lizhkami v stacionarah 2 3 lizhka na 1000 meshkanciv stanom na 2012 rik Zagalni vitrati na ohoronu zdorov ya 2014 roku stanovili 8 3 VVP krayini 31 she misce u sviti Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 18 6 95 te misce u sviti hlopchikiv 21 8 divchatok 15 23 Riven materinskoyi smertnosti 2015 roku stanoviv 44 vipadkiv na 100 tis narodzhen 103 tye misce u sviti Braziliya vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij Mizhnarodnogo ruhu ICRM i Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya IFRCS Dityachogo fondu OON UNISEF Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya WHO Zahvoryuvannya Potencijnij riven zarazhennya infekcijnimi hvorobami v krayini duzhe visokij Najposhirenishi infekcijni zahvoryuvannya diareya gepatit A garyachka denge malyariya shistosomozi Stanom na serpen 2016 roku v krayini buli zareyestrovani vipadki zarazhennya virusom Zika cherez ukusi komariv Aedes perelivannya krovi statevim shlyahom pid chas vagitnosti 2013 roku zareyestrovano 726 0 tis hvorih na SNID 13 te misce v sviti ce 0 55 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 62 ge misce u sviti Smertnist 2014 roku vid ciyeyi hvorobi stanovila 15 8 tis osib 17 te misce u sviti Chastka doroslogo naselennya z visokim indeksom masi tila 2014 roku stanovila 20 1 102 ge misce u sviti chastka ditej vikom do 5 rokiv zi znizhenoyu masoyu tila stanovila 2 2 ocinka na 2007 rik Cya statistika pokazuye yak vlasne stan harchuvannya tak i nayavnu gipotetichnu poshirenist riznih zahvoryuvan Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 100 naselennya v mistah i 87 v silskij miscevosti zagalom 98 1 naselennya krayini Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 88 v silskij miscevosti 51 5 zagalom po krayini 82 8 stanom na 2015 rik Spozhivannya prisnoyi vodi stanom na 2006 rik dorivnyuye 58 07 km na rik abo 306 tonni na odnogo meshkancya na rik z yakih 28 pripadaye na pobutovi 17 na promislovi 55 na silskogospodarski potrebi Socialno ekonomichne stanovisheSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 44 7 stanom na 2015 rik chastka ditej 33 3 chastka osib pohilogo viku 11 3 abo 8 8 potencijno pracezdatnih na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Za mezheyu bidnosti 2009 roku perebuvalo 21 4 naselennya krayini a 4 za mezheyu krajnoyi bidnosti Rozpodil v krayini viglyadaye takim chinom nizhnij decil 0 8 verhnij decil 42 9 stanom na 2009 rik Stanom na 2014 rik v krayini 800 tis osib ne maye dostupu do elektromerezh 99 5 naselennya maye dostup v mistah cej pokaznik dorivnyuye 100 u silskij miscevosti 97 Riven proniknennya internet tehnologij visokij Stanom na lipen 2015 roku v krayini nalichuvalos 120 676 mln unikalnih internet koristuvachiv 6 te misce u sviti sho stanovilo 59 1 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 109 2 mln osib 6 te misce u sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya takim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 15 7 promislovist i budivnictvo 13 3 sfera poslug 71 stanom na 2011 rik 959 94 tis ditej u vici vid 5 do 12 rokiv 3 zagalnoyi kilkosti 2009 roku buli zalucheni do dityachoyi praci Bezrobittya 2015 roku dorivnyuvalo 6 4 pracezdatnogo naselennya 2014 roku 4 8 73 tye misce u sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 15 sered yunakiv 12 3 sered divchat 18 7 76 te misce u sviti VVP po shtatah Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal stanom na 2015 v realah SpisokSpisok shtativ Braziliyi za VVP nominal Nomer Shtat VVP R 1 000 vid zagalnogo 2014 vid zagalnogo 2015 2015 Vidnosno 2014 1 0 San Paulu 1 939 890 000 32 2 32 4 2 0 Rio de Zhanejro 659 137 000 11 6 11 0 3 0 Minas Zherajs 519 326 000 8 9 8 7 4 0 Riu Grandi du Sul 381 985 000 6 2 6 4 5 0 Parana 376 960 000 6 0 6 3 6 0 Santa Katarina 249 073 000 4 2 4 2 7 0 Bayiya 245 025 000 3 9 4 1 8 0 Federalnij okrug Brazilia 215 613 000 3 4 3 6 9 0 Goyas 173 632 000 2 9 2 9 10 0 Pernambuku 156 955 000 2 7 2 6 11 2 Para 130 883 000 2 2 2 2 12 1 Seara 130 621 000 2 2 2 2 13 2 Espiritu Santu 120 363 000 2 2 2 0 14 0 Matu Grosu 107 418 000 1 8 1 8 15 0 Amazonas 86 560 000 1 5 1 4 16 0 Matu Grosu du Sul 83 082 000 1 4 1 4 17 0 Maranyan 78 475 000 1 3 1 3 18 0 Riu Grandi du Norti 57 250 000 0 9 1 0 19 0 Parayiba 56 140 000 0 9 0 9 20 0 Alagoas 46 364 000 0 7 0 8 21 0 Piauyi 39 148 000 0 7 0 7 22 0 Serzhipi 38 554 000 0 6 0 6 23 0 Rondoniya 36 563 000 0 6 0 6 24 0 Tokantins 28 930 000 0 5 0 5 25 1 Amapa 13 861 000 0 2 0 2 26 1 Akri 13 622 000 0 2 0 2 27 0 Rorajma 10 354 000 0 2 0 2 Razom 5 995 787 000 100 100 Nomer Shtat VVP R 1 000 2015 Vidnosno 2014 1 0 Pivdenno shidnij region 3 238 716 000 2 0 Pivdennij region 1 008 018 000 3 0 Pivnichno shidnij region 848 532 000 4 0 Centralno zahidnij region 579 745 000 5 0 Pivnichnij region 320 773 000KriminalDokladnishe Narkotiki Svitovi marshruti narkotrafiku angl Braziliya drugij najbilshij u sviti spozhivach kokayinu nelegalne viroshuvannya marihuani z yakim boretsya federalnij uryad neveliki obsyagi viroshuvannya koki dlya vnutrishnogo spozhivannya spozhivach i tranzitnij punkt na shlyahu narkotrafiku kokayinu z Boliviyi Peru Kolumbiyi do Yevropi znachne vidmivannya groshej v zoni kordonu z Paragvayem i Argentinoyu ocinka situaciyi 2008 roku Torgivlya lyudmi Dokladnishe Zgidno zi pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Derzhavnogo departamentu SShA uryad Braziliyi dokladaye znachnih zusil u borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami ale zakonodavstvo vidpovidaye minimalnim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s ne v povnij miri krayina perebuvaye u spisku drugogo rivnya Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl Gendernij stanStateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 04 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 03 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 0 98 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 89 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 74 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 0 97 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Div takozhNaselennya Zemli Naselennya Pivdennoyi Ameriki Spisok shtativ Braziliyi Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1939 Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1950 Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1960 Spisok shtativ Braziliyi za gramotnistyu Spisok shtativ Braziliyi za naselennyam Spisok shtativ Braziliyi za plosheyu Spisok shtativ Braziliyi za shilnistyu naselennyaPrimitkiBrazil angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Marriages and crude marriage rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 13 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Divorces and crude divorce rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 13 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2004 13 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku International Organization for Migration angl Data zvernennya 12 sichnya 2017 roku krayini chleni Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi isp Indios chegaram ha 40 mil anos BBC World Service 20 kvitnya 2000 roku Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi Pontes Helena Maria Mattos IBGE Agencia de Noticias pt BR Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 15 lipnya 2018 Trafficking in Persons Report 2013 angl U S State Department Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku shorichna dopovid pro monitoring ta borotbu z torgivleyu lyudmi za 2013 rik UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery angl UNODC Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku dopovid pro stan borotbi z torgivleyu lyudmi u sviti za 2009 rik LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V I Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Kuzik S P Ekonomichna i socialna geografiya krayin Ameriki navch posib L LNU im Ivana Franka 1999 299 s ISBN 966 613 026 2 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Maslyak P O Krayinoznavstvo K Znannya 2007 292 s Visha osvita XXI stolittya Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Braziliya Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Braziliya Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1979 T 1 A K 576 s ros Braziliya Strany i narody Amerika Yuzhnaya Amerika Redkol V V Volskij otv red i dr M Mysl 1983 285 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Braziliyi World Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory Brazil angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki Braziliyi Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance Brazil Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i stanovishe ditej v Braziliyi Brazil World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki Braziliyi vid Svitovogo banku VB Brazil Country Profile angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki Braziliyi vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme in Brazil angl UNDP storinka lokalnogo viddilennya Programi rozvitku OON United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu port Brazilskij institut geografiyi ta statistiki IBGE 21 lyutogo 2011 u Wayback Machine