Петрикевич Віктор Іванович

Відомі люди

Володимир Гнатюк

Андрей Шептицький

Король Владислав II Ягайло

• король Польщі Владислав II Ягайло — надав маґдебурзьке право Бучачу.
• король Польщі Сигізмунд I Старий — повторно надав маґдебурзьке право місту.
• Пилип Орлик — гетьман України, автор Конституції, нащадок доньки Яна Творовського Беати

Почесні громадяни Бучача

• Михайло Цимбалюк
• доктор Едвард Кшижановський — директор повітового шпиталю, почесний громадянин Язловця, віце-маршалок Бучацької повітової ради.
• Октав Петруський — польський діяч-автономіст.
• Анджей Казімеж Потоцький — намісник Галичини.
• Еміль Шутт — депутат Бучацької повітової ради, почесний громадянин Яворова (похований на міському кладовищі «Федір»).

Народилися

Українці

• Байрак Любослав-Антін —український геолог в США.
• Барановський Євген — ветеринарний лікар у діаспорі.
• Бевз Микола — український вчений, архітектор.
• Біль Ярослав — український художник, педагог.
• Бобик Іван, син Григорія — член Управ Українського Міщанського братства, філій товариств «Просвіта», «Сокіл», кооперативи «Поступ», староста у час гітлерівської окупації, з 1949 року в США (Геркімер, Нью-Йорк).
• Боцюрків Богдан-Ростислав — український історик, політолог, громадський діяч.
• Бугров Володимир — проректор з науково-педагогічної роботи.
• Бурміцька Людмила — українська співачка, педагог. Заслужена діячка мистецтв України.
• Воронка Роман — математик, громадський діяч, співзасновник Фонду Допомоги Дітям Чорнобиля і Фонду Руху.
• отець Галущинський Теодозій — церковний діяч і богослов.
• Гірняк Мирослав — Заслужений лікар України.
• Голютяк Михайло — український живописець і майстер писанкарства.
• Віктор Гребеньовський — український музикант, звукорежисер, фотограф, телеоператор.
• д-р Гузар Михайло — вояк УГА, адвокат.
• Данилів Теодор — український адвокат, журналіст, громадський діяч (один з очільників філій українських товариств, секретар філій низки українських громадських організацій у 1931—1933, 1938—1939 роках у місті).
• Дольницький Олег — український радянський вчений, ортопед-травматолог, мікрохірург, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; педагог, засновник київської школи дитячих мікрохірургів.
• Домбчевська Ірена — українська журналістка, публіцистка, громадська діячка, фундаторка «Просвіти» у Галичині, керівник шпиталю Українських січових стрільців, організатор курсів підготовки медсестер для Української Галицької армії, прес-секретар Нью-Йоркського відділення Союзу українок Америки.
• Дурда Богдана — українська художниця, літераторка, поетеса, автор-виконавиця пісень
• єпископ Даниїл (Зелінський), у миру Володимир Зелінський — єпископ Української православної церкви в США.
• о. Казновський Антоній — блаженний мученик, священик УГКЦ, репресований.
• Карюк Іван — легкоатлет (штовхання ядра), неодноразовий переможець Всеукраїнських змагань серед школярів, юнаків, юніорів (зокрема, Всеукраїнських змагань у Кіровограді з результатом 18,32 м.)
• Кміть Микола — підриємець, голова Львівської облдержадміністрації (2008—2010).
• Когут Осип — доктор права, адвокат, громадсько-політичний діяч, посол сейму Польщі в 1928—1930 р.
• Косарчин Ярослав — «Байрак» — сотник УПА, командир ТВ-23 «Магура», крайовий провідник ОУН «Карпати» (1949—1951).
• Крижанівський Ярослав — український лікар-хірург, педагог.
• Крупа Петро Іванович — український архітектор.
• Кубійович Дарія з Сіяків — бібліотекар НТШ, дружина Володимира Кубійовича.
• Лучка Михайло — вчений, підприємець, громадський діяч.
• Магерович Сергій — український футболіст.
• Мадараш Оксана — українська диригентка вищої категорії, диригент-постановник і хормейстер-постановник Київського театру оперети. Заслужена артистка України.
• Мар'яна Максим'як — поетка, письменниця.
• Назарук Осип — діяч ЗУНР, автор роману «Роксоляна».
• О́ршак Микола — український футболіст.
• Островерха Михайло — український письменник, літературний критик і журналіст.
• д-р Падох Ярослав — український вчений-правознавець, Голова НТШ в Америці (1977—1990 рр.), Президент Світової ради НТШ у 1982—1992 роках
• Пилатюк Ігор — народний артист України, ректор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка (від 1999 р.).
• Приведа Олександра — знана мисткинє.
• Свістель (Свистіль) Франц — український громадський і просвітній діяч адвокат та діяч УНДО.
• Слєпцов Андрій — гітарист гуртів «Інший», «Гайдамаки».
• Стравняк Анатолій — український вчений у галузі фізики твердого тіла, нелінійної оптики та квантової електроніки.
• Стребков Іван — український спортовець-легкоатлет, чемпіон України.
• Турчан Іван (Джон) — український хімік-спектроскопіст, громадський діяч у США.
• Футуйма Юрій — лікар, співак.
• Чень Леся — кандидат архітектури, доцент «Львівської Політехніки».
• Чорнобривий Роман — районовий провідник ОУН.
• Шподарунок Роман — футболіст, тренер.

Поляки

• Адамський Ян Францішек — польський актор театру, кіно і телебачення, письменник.
• Длуський Остап (А. Лянґер) — діяч юдейського походження польського і міжнародного робітничого руху, публіцист.
• Зих Владислав — польський палеонтолог, в'язень Аушвіцу.
• Колпакевіч Міхал (1781—1829, Крем'янець) — польський філолог, літератор.
• кс. Кутровський Францішек — вікарій і катехит в Лопатині. пробощ і декан Олавський
• Островський Марцін — комендант відділку «паньствової» поліції у місті, батько «жінки-динаміту» польського року Kory.
• Памула Леопольд — польський пілот.
• Чепіта Міхал Віктор — польський живописець.

Німці (австрійці)

• Адольф Інлендер — громадський та політичний діяч, журналіст, аптекар у Галичині. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом засуджений на процесі соціалістів.

Юдеї

• Аґнон (Чачкес) Шмуель Йосеф — письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури.
• Ашкенази Тобіяш — правник.
• Еппльмен-Журман Алісія — американська письменниця.
• Кнебель Йосиф — російський видавець.
• Мюллер Давид Генрих (Цві) — австро-угорський вчений-семітолог, професор, державний радник, дослідник стародавніх семітських мов і польовий дослідник неписьменної мови острова Сокотра, барон.
• Нахт Максиміліан, більше відомий за псевдом Макс Номад — анархіст.
• Рінґельблюм Емануель — історик.
• Рознер Міна — канадська мемуаристка.
• Фройд Шломо — дід вченого Зиґмунда Фройда.

Навчались

Марія Амалія Могилянка

Дружина — Йоанна Потоцька з Сенявських

Микола Василь Потоцький

• Григорій (Балагурак)), ЧСВВ — підпільний єпископ Української греко-католицької церкви, єпископ-помічник Станиславівської єпархії.
• Бедзик Дмитро — у ремісничо-будівельній школі при монастирі у 1913–1914 рр.
• Борисикевич Михайло — доктор медицини, навчався у школі.
• Гнатюк Володимир  — український етнограф, навчався в гімназії.
• отець-доктор Горбачевський Іван — священик УГКЦ, доктор теології, релігійний діяч.
• о. Залуцький Іван — теребовлянський декан УГКЦ, діяч «Просвіти».
• Кізюк Корнило — командант Технічної сотні УГА, діяч УВО.
• Логуш Омелян — діяч ОУН.
• отець Павло (Пушкарський), ЧСВВ — ігумен Краснопущанського монастиря, репресований, у Бучачі став василіянином.
• Моравський Северин Титус — львівський латинський арцибіскуп.
• Опольський Антоні — польський вчений-фізик.

Проживали

• Бек Марія — державна, політична й громадська діячка (США). Перша українка — жінка-адвокат та жінка-журналіст, перша жінка — радна та мер у Детройті. Доктор права.
• Вільгельм Габсбург-Василь Вишиваний — австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та УГА; у монастирі оо. Василіян з кінця листопада 1918 до 6 травня 1919.
• Іванчук Василь — український шахіст, міжнародний гросмейстер (у дитинстві).
• Кобилянський Юліян — батько письменниці Кобилянської Ольги.
• Курилович Михайло (пол. Kuryłowicz Michał, 1858—1919) — військовик, генерал армії Австро-Угорщини.
• Луцький Остап — український військовик, громадський, кооперативний діяч, ад'ютант Василя Вишиваного.
• Міхал (Міхаель) Авданець — фундатор першого кам'яного храму міста.
• Потоцька Марія Амалія з Могил — дідичка міста, опікунка, фундаторка бучацьких храмів, монастирів.
• Потоцький Стефан Александер — дідич міста, засновник Бучацького монастиря оо. Василіян.
• Пінзель Йоган-Ґеорґ — відомий представник Львівської школи скульпторів.
• Сіяк Іван — забезпечував евакуацію уряду ЗУНР зі Станіславова до Бучача.
• Маньковський Пйотр — ординарій Кам'янець-подільської дієцезії РКЦ біскуп, заснував в місті Малу духовну семінарію..
• Мечислав Ґембарович — польський (львівський) мистецтвознавець, багаторічний керівник найбільшої книгозбірні Львова.
• Абрам Давид бен Ашер Аншел Варман — рабин Бучача, талмудист.
• доктор Луїс Лонер — дід співака Джо Дассена по матері
• Ізраель Ельфенбайн — рабин, юдейський освітній діяч сіоністів Америки
• Джованні Батіста Феррарі — архітектор італійського походження.

Проживають

• Голіней Павло — вояк-доброволець АТО.
• Синенька Ореста (з дому Гринкевич) — діячка ОУН.

Перебували

• Андрей Шептицький, ЧСВВ — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, у 1900 році.
• Мстислав (Скрипник) — Патріарх, предстоятель Української Автокефальної Православної церкви, 7 листопада 1990
• Іларіон (Огієнко) — Митрополит УАПЦ
• Бандера Степан — онук Провідника Степана Бандери
• Слава Стецько
• Грушевський Михайло
• Андрухович Софія — українська письменниця.
• Альфред Бізанц — австрійський та український військовий діяч, підполковник УГА та Армії УНР, очільник Військової Управи «Галичина».
• Будзиновський В'ячеслав — галицький український політик, публіцист, історик і популяризатор; один із засновників Української Радикальної Партії, потім — УНДП. Посол Рахйсрату від Бучача.
• Возницький Борис — Герой України, директор Львівської національної галереї мистецтв.
• Вольф Арнольд — генерал-четар УГА.
• Гакет Бальтазар — німецький вчений-природознавець, професор Львівського університету.
• Головін Микола — генерал російської армії, генерал-поручник Армії УНР. Начальник штабу 7-ї армії.
• Готфрід Гофман — архітектор пізнього бароко, за походженням із Вроцлава, автор проекту Бучацького монастиря.
• Блаженніший Любомир кардинал Гузар — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
• Володимир Єшкілєв — український прозаїк, поет, есеїст.
• Зацний Лев — діяч ОУН.
• Кириленко В'ячеслав — віце-прем'єр.
• Михайло Левицький — єпископ, з 8 березня 1816 року — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Кардинал; перебував на похороні дідича Каєтана Потоцького 29 квітня 1814 р.
• Лепкий Богдан — український письменник, громадсько-культурний діяч, художник.
• Любка Андрій  — український поет, перекладач і есеїст, у рамках короткотривалої літературної резиденції «50 кроків, щоб зрозуміти Агнона».
• Мушинка Микола — словацький вчений-україніст русинського походження, знавець, дослідник спадщини Володимира Гнатюка; відвідав 1979 року на запрошення Черемшинського Остапа у 1979 році.
• Меретин Бернард — відомий архітектор пізнього бароко і рококо на землях Західної України.
• Мориквас Надія — українська письменниця, в «АРТ-дворі» мала зустріч з читачами.
• Наливайченко Валентин — голова СБУ; під час підготовки до виборчої кампанії 2012 р.
• Ніцой Лариса — українська письменниця, педагог, громадський діяч.
• Іван Огієнко (митрополит Іларіон) — міністр освіти УНР.
• Сотер (Ортинський), ЧСВВ — перший єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США, під час свячення о. Теодозія Галущинського у церкві Бучацького монастиря єпископом Григорієм (Хомишиним) у серпні 1904.
• Петрушевич Евген — президент і Диктатор (верховний військово-політичний зверхник в часі війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
• Нестор (Писик) — єпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦКП, очолив Архиєрейську літургію з нагоди освячення церкви святого Володимира.
• Покальчук Юрій — український письменник (серпень 1996 Р., консультант документального фільму про Ш. Й. Аґнона.)
• Йосиф (Сембратович) — предстоятель УГКЦ, 24—28 вересня 1881 року відвідав Бучацький монастир.
• Роговцева Ада — в гостях у Вікторії Сиванич.
• Степанков (Волощук) Костянтин — український актор, під час зйомки кадрів фільму «Дума про Ковпака» у місті.
• Цегельський Лонгин — заступник, потім — посол від міста до райхсрату Австро-Угорщини.
• Чайківська Клавдія — діячка ОУН.
• Евгеніуш Базяк — провів канонічну візитацію, зокрема, 8 вересня 1936 відвідав державну гімназію.
• Ян Островський — директор музею і закладу культури Королівський замок на Вавелі.
• Ян III Собеський — король Речі Посполитої.
• Цєлецький Артур гербу Заремба — посол до Галицького Сейму від Бучача, довголітній член повітової ради в Бучачі, у січні 1881—1883 роках її віце-президент, член виділу повітової ради в Бучачі.
• Пініський Леон — намісник Галичини, під час урочистого відкриття гімназії.
• доктор Анзельм Мозлєр — доктор права, філософії, адвокат.
• доктор інженерії Владислав Шкляж (1922/3-10.10.2013, Вроцлав) — бурмістр, почесний громадянин Вйонзува, редактор щоквартальника «Głos Buczaczan».
• Васильєв Михаїл — Герой Радянського Союзу, брав участь у звільненні від гітлерівців, його ім'ям якийсь час була названа сучасна вулиця Генерала Шухевича.
• Цедзурський Ян — посол Сейму Республіки Польща.

Концертували

• Білозір Оксана (в складі гурту «Ватра»), під час Дня молоді, 1988
• Олександр Бондаренко — заслужений діяч мистецтв України
• Степан Гіга — український композитор, вокаліст, народний артист України, перша дружина Галина — з Бучача.
• Павло Дворський
• Василь Зінкевич
• Тарас Курчик — під час Дня міста 2005 (11 вер.).
• тріо Маренич
• Іван Мацялко
• Віктор Морозов — у 1992 році
• Віктор Павлик — на Зелені свята 2000 року, у 1990-х (з гуртом «Анна Марія»)
• Оксана Пекун — у 1997, 2016
• Тарас Петриненко — під час виборчого туру Юрія Луценка (2006?)
• Назарій Пилатюк — виступ під час перших Днів Пінзеля
• Іван Попович — у 1991, 2015 роках.
• академічний камерний оркестр «Harmonia Nobile» під керівництвом Заслуженої артистки України
• «Світозари» — під час одного концерту з В. Павліком
• Софія Ротару
• заслужена артистка України Фаті́ма Чергіндзія
• гурт «SummerInc»
• гурт «Шафа Шамана»
• Назарій Яремчук

Працювали

Міські голови

• Теодор Думка — бургомістр Бучача у 1660-х роках.
• Рогозинський Климентій — міський «посадник» кінця Австро-Угорщини, часу ЗУНР.

Парохи, сотрудники

• о. Нестайко Денис — багаторічний парох міста.
• о. Мельничук Петро — священик УГКЦ.
• о. Богатюк Ярослав — парох совіцьких часів.
• отець Анатолій Сидоренко (†1994 року) — парох Бучача в радянські часи, настоятель церкви св. Миколая (росіянин за походженням).
• о. Діонізій Бурачинський.

Викладачі, вчителі

• Грабович Іларіон — письменник, викладач гімназії.
• о. Анастасій Дідицький, ЧСВВ — ректор Бучацької василіянської гімназії (1782—1785, 1797—1806).
• Софрон (Дмитерко), ЧСВВ — префект чоловічої гімназії при василіянському монастирі, працював з 1943 до закриття закладу.
• о. Добриловський Юліян, ЧСВВ — ігумен Бучацького монастиря, автор церковних та світських пісень, зокрема, «Дай же, Боже, в добрий час».
• Масляк Володимир — поет, гуморист, перекладач, викладач гімназії.
• Нерезій Єроним, ЧСВВ — ігумен Бучацького монастиря.
• о. Йосафат Жан, ЧСВВ — префект Бучацького місійного інституту.
• Ігнатій Сінгалевич, ЧСВВ — педагог, директор Бучацької головної школи.
• Василь Винар — професор гімназії.
• Софія Ілевич — музикант, педагог.
• Станкевич Михайло — український мистецтвознавець, педагог.
• Шимон Старовольський
• Ян Тарчалович — директор школи будівельних ремесел у місті, архітектор.

Лікарі

• доктор Остап Воронка — репресований совітами, помер біля Мурманська
• доктор Володимир Гамерський — лікар, сотник УГА, симпатик ОУН

Митці

• Йоган Ґеорґ Пінзель — галицький скульптор середини XVIII ст., представник пізнього бароко і рококо; зачинатель Львівської школи скульпторів.
• Франциск Оленський — вважається автором вівтарних скульптур Успенського костелу
• Петранович (Петрахнович) Василь — український митець (іконописець)
• Михайло Філевич — виконав 6 дерев'яних статуй святих у Церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього монастиря Василіян
• Карел Зап — чеський етнограф, перекладач

Громадські діячі

• о. Галібей Іван — голова Надзірних (спостережних) рад: Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК), Бучацької філії Українського банку (Українбанку)
• доктор Слюзар Роман — голова Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»
• Хархаліс Микола — начальний директор Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК)
• Винницький (Вінницький) Сильвестр — керівник Бучацького повітового комітету УНДО, голова, скарбник, директор Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК), голова Бучацьких повітових філій товариств «Сокіл», «Луг», директор Бучацької філії Українського банку (Українбанку)
• Нагірняк Василь — діяч РУРП, делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв Надвірнянський повіт; прислуговував священикам (дяк).
• Старух Тимотей — у 1880—90-рр. жандармом
• Чайковський Владислав Віктор — польський діяч, маршалок Бучацького повіту.

Адвокати, правники

• Боцюрків Антін — ц.к. суддя в Товстому, радник, підтримував селянський страйк 1902 року
• доктор Гринів Михайло — власник адвокатської контори
• доктор Маковський Василь — нотаріяльний субститут
• доктор Марків Теодор — суддя
• доктор Телішевський Костянтин — правник, громадський діяч
• доктор Анзельм Мозлєр — адвокат, видавець, громадсько-політичний діяч.

Археологи

• Олег Гаврилюк — завідувач відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
• Леон Козловський — військовик, громадсько-політичний діяч, Прем'єр-міністр Польщі у 1934—1935 роках.
• Кароль Стояновський — польський антрополог, громадський діяч.

Військовики

• Тадей Венґерський — командант Бучача, власник Рукомиша, майор військ М. В. Потоцького.

Працюють

• Бабала Василь — громадський діяч, підприємець, меценат реставрації багатьох пам'яток у місті.
• Ґадз Петро — Герой України, підприємець, меценат.
• Козак Микола — український краєзнавець.

Дідичі

• Миколай Бучацький-Творовський — кальвініст, Староста барський, підкоморій подільський.
• Станіслав Лянцкоронський — подільський воєвода, галицький каштелян, плоскирівський староста.
• Ян Потоцький — син львівського кастеляна, графа Юзефа Потоцького; дружина — Йоанна з Потоцьких, заповіла «Турівський ключ» доньці Маріанні Шимановській
• Каєтан Потоцький
• Павел Потоцький
• Домінік Потоцький (бл.1743—17.1.1803), граф
• Марцелій Потоцький (†14.3.1851), син попереднього
• Мацей (Матеуш) Мйончиньський, граф Мьончиньський шваґро дідича — графа Адама Потоцького
• Еміль Потоцький (1837—1912) — син Марцелія, з братами — дідич Бучача, Нагірянки, Підзамочка (Бучацький повіт), Тисмениці, Підпечерів, Буківни (Тлумацький повіт), президент спостережньої ради Банку рільничого у Львові (1895), член Галицької каси ощадності (1887-91)
• Артур (1839—1917) — брат Еміля, дружина — Марія з Млодецьких гербу Півкозич, шлюб — 22.8.1891, Відень
• Оскар (1843—1913) — брат Еміля та Артура, член ради Бучацького повіту, офіцер резерву, засновник Бучацької золототкацької мануфактури
• Артур Марія Казімеж Потоцький (ХІІ.1893—1974), син Артура та Марії з Млодецьких; у 1921 році одружився з Леонтиною Млодзяновською

Старости

Австрійський період

• Діонізи Тхужевський — почесний громадянин Белза, Галича;
• Юзеф Попкевіч — повітовий суддя та староста
• Еміль Шутт

Парламентські посли та кандидати

• Юліан Романчук — кандидував в окрузі Бучач—Чортків—Теребовля під час виборів до Райхсрату в березні 1897 року (переміг Корнель Городиський, 272 голоси за проти 169 з 441)
• Шимон Шрайбер — рабін Кракова
• Йозеф Бльох — рабін Бучача
• Максиміліян Трахтенберг — адвокат з Коломиї

Померли

Поховання родини Рогозинських. Цвинтар Федір. Бучач

Надпис надгробка Еміля Шутта. Цвинтар «Федір»

Надпис надгробка доктора Едварда Кшижановського. Цвинтар «Федір»

• Йоган Ґеорґ Пінзель (Іван Георгій Пінзель, майстер Пінзель, пол. Jan Jerzy Pinzel, ~1707 — ~1761) — галицький скульптор середини XVIII ст., представник пізнього бароко і рококо; зачинатель Львівської школи скульпторів.
• о. Модест Гнатевич, ЧСВВ — чернець, дослідник минувщини, автор праці з історії Бучача, яку було надруковано в часописі «Слово» під назвою «Бучач» Венедиктом Площанським у 1864—1865 роках

Поховані

• княжна Анна Магдалена Радзивіл, дружина Миколая Бучацького-Творовського, донька маршалка, великого канцлера литовського Миколи Христофора Радзивілла (Чорного).

На цвинтарі «Федір»

• Василь Винар
• Володимир Воронюк
• Софія Ілевич
• Рогозинський Климентій Григорович
• Михайло Станкевич
• д-р Едвард Кшижановський
• Юзеф Попкевіч — повітовий староста, суддя
• Ґільшер Юрій — військовий льотчик Росії, корнет.

На цвинтарі Бучацького монастиря

• о. Августин Дзюрбан, ЧСВВ
• о. Доротей Шимчій, ЧСВВ

Нагірянський цвинтар

• Назарук Тадей — батько Осипа Назарука
• о. Денис Нестайко
• Володимир Ганкевич
• Василь Карабань
• Нагірянський Володимир

Є символічна могила Ярослава Косарчина.

У криптах костелів

• Давид Бучацький
• Ян Творовський (Бучацький)
• Ян «Збожний» Творовський (Бучацький)

Див. також:

Примітки

1. Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 423. — .
2. Фаріон І. (розмовляв). «Хочу залишити після себе добрий слід. А не наслідити…» // Високий замок. — № 137 (5393). — 2015. — 10—16 грудня. — С. 6.
3. Гриня
4. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 753.
5. На Народний Фонд на 1951 Рік Зложили [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1952. — 29 січня. — С. 4.
6. Ню Ддерзі [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1953. — 29 січня. — С. 5.
7. Мельничук Б. Бобик Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 60—61. — .
8. . Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
9. Олександр Бурміцький, Людмила Бурміцька [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Мистецький олімп України.
10. Мельничук Б., Яворський Г. Домбчевська Ірена // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 521. — .
11. Чорній О. Бучачанин Володимир Зелінський — наймолодший український єпископ в США. — «Нова доба». — Бучач, 2014. — № 46 (8616) (14 лист.). — С. 4.
12. [[https://web.archive.org/web/20150210102343/http://www.umoloda.kiev.ua/regions/72/171/0/33775/ Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.] Історію власного родоводу може започатковувати навіть сьогоднішній школяр, вважає франківчанка ]
13. Душпастирська діяльність мучеників за волю XX ст. — жива проповідь Євангелія в «Катакомбній Церкві» [ 10 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Коломийсько-Чернівецька єпархія
14. Беатифікація святих УГКЦ [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] // Український центр живої вервиці.
15. Довгошия П. Казновський Антоній // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 11. — .
16. Перемога Івана Карюка [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Бучацькі новини (Перевірено не працює)
17. . Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
18. На Кіпрі Іванко Карюк, здається, ще не був… (на фото Іван Карюк та його тренер і дід Іван Чуба)
19. . Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
20. Дуда І. Крупа Петро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 251. — .
21. Станкевич М. Михайло Лучка // Бучач та околиці… — С. 238.
22. Игрок — Сергей Богданович Магерович // Кубок Украины 1994/1995 [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
23. . Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
24. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 червня 2015.
25. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
26. Весна Х., Головин Б. Падох Ярослав Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 12. — .
27. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
28. Дуда І., Мельничук Б. Приведа Олександра Олександрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 136. — .
29. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
30. . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
31. Ткачов С., Ханас В. Колпакевіч Міхал // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 146. — .
32. Łopatyńscy księża w latach 1920—1945 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
33. Ksiądz Franciszek Kutrowski — wzór kapłana i Polaka w trudnych czasach [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
34. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
35. Leopold Pamuła [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
36. Бабій П. Інлендер Адольф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 684. — .
37. Дуда І., Пиндус Б. Бедзик Дмитро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 94. — .
38. Ониськів М. Борисикевич Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 170. — .
39. Романенчук Б. Володимир Гнатюк, 1871—1926 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 129.
40. Гуцал П. Горбачевський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 157. — .
41. Кушнерик Г. Залуцький Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 613. — .
42. Весна Х., Мельничук Б. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — .
43. . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 27 грудня 2015.
44. Kumor B. Morawski Seweryn Tytus (1819—1900) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 742—743. (пол.)
45. Zmarł nestor polskich astronomów — prof. Antoni Opolski [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
46. Дуда І. Бек Марія (Маруся-Євгенія, псевд. Маруся Синенька) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
47. [ Вільгельм Габсбург. Автобіографія]
48. Іванчук у житті й шахах // Береги свободи слова. — Тернопіль : Збруч, 2008. — С. 51. — .
49. Фроленков В., Хаварівський Б. Кобилянська Ольга Юліанівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 104. — .
50. Ткачов С., Ханас В. Курилович Міхал // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 291. — .
51. похований на Личакові, наподалік В. Івасюка
52. Шкраб'юк П. Спогади француза з Квебеку о. Жана, ЧСВВ, як засіб концептуалізації конфесійної та національної ідентичности^{[недоступне посилання з червня 2019]}. — С. 154.
53. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — С. 121. — .
54. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 23.
55. Michałowski Janusz Maciej. Profesor Mieczysław Gębarowicz. Uczony, strażnik dóbr narodowych, obywatel miasta «zawsze wiernego». (пол.)
56. [1]
57. Guide to the Papers of Israel Elfenbein (1890—1964) 1911—1970 RG 773 (англ.)
58. Israel ELFENBEIN, rabbi and author (англ.)
59. Чорній О. Додому з АТО — пішки… // Свобода. — Тернопіль. — 2015. — № 85 (3023). — 4 лис. — С. 1.
60. отець Катрій Ю. Незабутній інститут оо. Василіян у Бучачі // Бучач і Бучаччина… — С. 148.
61. Великий Василіянин слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький ЧСВВ [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — С. 3.
62. Береги свободи слова… — С. 137.
63. Береги свободи слова… — С. 106—108.
64. Береги свободи слова… — С. 78—79.
65. Українські резиденції для письменників: актуальні пропозиції-2016 [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
66. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
67. Шанковський Л. Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина… — С. 79—80.
68. Медведик П. Гакет Бальтазар // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 325. — .
69. Гуцал П. Головин Микола Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 382. — .
70. Науменко К. Головін Микола Миколайович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 58. — .
71. Світлина.
72. [2]
73. S. Barącz. Pamiątki buczackie… — S. 79.
74. Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого // Дзвін. — Львів : Атлас, 1990. — № 10. — С. 76.
75. Бучач готується до закриття масштабного мистецького проекту «Арт-Двір» [ 26 вересня 2016 у Wayback Machine.].
76. Клим'юк М. Академік Гнатюк завжди з нами // газета «Вільне життя плюс». — Тернопіль, 2013. — № 80 (15504) (4 жовт.). — С. 5.
77. О. Йосафат Жан ЧСВВ. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 88.
78. о. Назарко І. ЧСВВ. Отець д-р Теодосій Тит Галущинський ЧСВВ // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 116.
79. Дворська Л. У Бучачі освячено храм святого Володимира // Нова доба. — Бучач, 2016. — № 39 (8713) (23 вер.). — С. 1, 5.
80. Щербак Л. Покальчук Юрій Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 107. — .
81. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.) // Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — С. 23. — .
82. Чорній О. Ада Роговцева у Бучачі // Нова доба. — 2016. — № 17 (8691) (22 квіт.). — С. 1.
83. . Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
84. Sprawozdanie… za rok szkolny 1936/37 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 42.
85. також у Монастириську
86. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 402.
87. Szklarz Władysław, Życiorysy Buczaczan [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
88. Władysław Szklarz Honorowym Obywatelem Miasta i Gminy Wiązów [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
89. [3] [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
90. Нова доба. — 2016. — № 1 (8675). — С. 4.
91. Г. Драпак. Ґіґа Степан Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 450. — .
92. Василь Зінкевич відсвяткував 25-річчя Незалежності з бучачанами // Нова доба. — 2016. — № 35 (26 серп.). — С. 1, 4.
93. Тарас Курчик: «Українська музика існує…» // Нова доба. — 2005. — № 33 (8134) (19 серп.). — С. 6.
94. У Бучачі виступали найвідоміші артисти України // Береги свободи слова. — Тернопіль : Збруч, 2008. — С. 257. — .
95. Береги свободи слова… — С. 91—92.
96. Вирвались із совітської клітки… // Береги свободи слова… — С. 57—58.
97. Береги свободи слова… — С. 146—147.
98. Береги свободи слова… — С. 100—101.
99. Концерт Оксани Пекун
100. Береги свободи слова… — С. 10—11.
101. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 139.
102. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
103. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
104. Барна В. Дмитерко Софрон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 202. — .
105. Боднарук І. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина… — С. 100.
106. Боднарук І. Бучацький Парнас… — С. 101.
107. Шкраб'юк П. Спогади француза з Квебеку отця Жана, ЧСВВ, як засіб концнптуалізації конфесійної та національної ідентичности [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
108. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 293. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — . (пол.)
109. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 395—396.
110. Бабій П. Зап Карел // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 617. — .
111. Пиндус Б. Галібей Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 333. — .
112. Хархаліс М. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина… — С. 308.
113. Хархаліс М. Доповнення відомостей про ПСК … — С. 307.
114. Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — .
115. Колцьо В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині… — C. 254.
116. Данилів Т. Організація молоді в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 282.
117. Данилів Т. Організація молоді в Бучаччині… — C. 284.
118. Штокало В., Щербак Л. Старухи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 337. — .
119. Бучач і Бучаччина… — С. 244.
120. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 402.
121. Весна Х., Мазурак Я. Маковський Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 431. — .
122. Гуцал П. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 612. — .
123. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 68.
124. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
125. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 72—73.
126. Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 764. (пол.)
127. . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
128. Potoccy (07) [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
129. Barącz S. Pamiątki buczackie [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]… — S. 38 прим.
130. Dunin-Borkowski Jerzy. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 764-765 (книга) (783—784 інт). (пол.)
131. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
132. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
133. Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 765 (книга) (784 інт). (пол.)
134. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 15.
135. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
136. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
137. Dionizy Tchórzewski^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (пол.)
138. Posłowie z kuryi włościańskiej w Galicji‎ // Dziennik Krakowski. — 1897. — № 363 (18 marca). — S. 1. (пол.)
139. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
140. Бучач і Бучаччина… — С. 396.
141. Kotłubaj E. Galerja Nieświeżska portretów Radziwiłłowskich [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — Wilno, 1857. — S. 245.
142. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 46. (пол.)
143. Сушкевич Б. Ґільшер Юрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 450. — .
144. Гильшер Юрий Владимирович [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини // Щорічник Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки / Тернопіль : Підручники і посібники.
• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — .
• Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — . (англ.)
• Barącz S. Pamiątki buczackie [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
• Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — S. 15. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — . (пол.)