Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
Володи́мир Іва́нович Масля́к (нар. 14 вересня 1859, Сарники Середні) — пом. 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, критик, журналіст. Батько українського художника Омеляна Масляка та українського поета, перекладача Степана Масляка.
| Масляк Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | В.Залуквич, Бережанець, Вуйко Влодзьо, Овсій, Паленичка, Ратай, Судислав, Яромир Шило | |||
| Народився | 14 вересня 1858 с. Сарники Середні, нині Діброва, Рогатинський район | |||
| Помер | 15 липня 1924 (65 років) Львів | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство | Австро-Угорщина→ЗУНР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, критик, журналіст | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Діти | Масляк Степан Володимирович і Масляк Омелян Володимирович | |||
| Нагороди |
| |||
| | ||||
 Масляк Володимир Іванович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився 14 вересня 1859 року в селі Сернках Середніх, нині с. Діброва, Рогатинський район, Івано-Франківська область, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) у сім'ї управителя панських дібр (?—1865, с. Свистільники). Мати-вдова звідти переїхала до Горішної Липиці, де мала невелике господарство. Сина віддала на науку Данилови Хомі — народному учителю в Підгороддю, який був одружений з сестрою чоловіка Марією. У 1867 р. мати продала господарство, переїхала до Бережан.
Навчався в Бережанах (, ґімназія (5 класів, до 1876 р.), Перемиській гімназії (закінчив 1879 р.), Львівському (вступив 1879 року, як Іван Франко, спочатку належав до москвофільського студентського товариства; під впливом викладачів Омеляна Партицького, Омеляна Огоновського став народовцем) і Краківському університетах. У Львівському університеті вивчав класичну філологію, історію руського письменства (викладач професор Омелян Огоновський), філософію (викладач доктор Улян Охорович).
Працював у газетах «Діло» (Львів), «Нова реформа» (Краків), журналах «Зеркало», «Нове зеркало» (підписував твори «Вуйко Влодзьо»).
У 1888 році став заступником ґімназійного учителя, через 7 років став учителем у ґімназіях Станиславова, Перемишля, Золочева, 1901 року став професором польської мови в українській ґімназії Коломиї, деякий час вчителював у ґімназіях Львова. Довголітній учитель Бучацької державної гімназії. Член виділу Бучацької повітової філії «Просвіти», зокрема у 1910 році, у якій був бібліотекарем.
У політичних поглядах (цитата):
«щирий і горячий национал, не жалкує… ніколи свого труду, де ходить о добро народне, а комітет. що займаєся в Коломиї популярно-науковими відчитами, зискав в авторі „Кістяків Гольбайна“ визначного і дуже ревного співробітника».
Надзвичайно болісно пережив невдачі у визвольних змаганнях українців у 1920 роках. У той час він припинив свою творчу діяльність, почав часто хворіти.
Помер 15 липня 1924 року у Львові (окупована поляками ЗУНР), поховали його на Личаківському цвинтарі у Львові. Могилу Володимира Масляка більшовицькі окупанти знищили, звинувачуючи його посмертно в націоналізмі. У вересні 2021 року на полі № 62 Личаківського цвинтаря дирекція ЛКП "Музей «Личаківський цвинтар»" встановила надгробок на віднайденій могилі Володимира Масляка (1858—1924) та його дружини Ольги Масляк (з Мареніних) (1871—1943).
Творчість
1879 року в «Ластівці» опублікували перший вірш. 1886 (або 1887 р.) в Кракові видав перший том своїх поезій («Поезії», народнопісенного складу). 1896 р. вийшла у світ сатирична повість «Кістяк Гольбайна».
Літературний збірник «Левада», що вийшов у Львові 1892 року, відкривався віршем Володимира Масляка «До рідного краю» («Що ж тобі хибує, земле моя рідна…»). Автор вірша позначений псевдонімом Яромир.
«Буковина» надрукувала його відому статтю «Галицко-руский дилєтантизм а руско-україньска агрессивність», 1897 р. редакція «Зорі» своїм коштом видала другий том його поезій, узяв участь у виданні руської читанки для жіночих виділових шкіл. 1898 р. своїм коштом видав «Одноднівку» (до 100-річчя відродження руського письменства), «Руслан» своїм коштом видав розвідку Володимира Масляка «На великі роковини» про Івана Котляревського. 1902 року в Коломиї вийшла збірка поезій «Поетова побіда».
Академік Агатангел Кримський (1871—1941) назвав переклади В. Масляка «…найкращими» і додав, що «…він один із великих патріотів України, який бачив зорю свободи, як сходяче сонце правди, яка засіяла у 1848 р.». Сергій Єфремів у своєму ІІ-у томі «Історії української літератури» назвав Масляка Володимира «поетом не без іскри таланту, але вона не розгорілася». Іван Франко спочатку бачив у В. Масляку велику літературну силу.
Переклав ряд творів Віктора Гюґо, Марії Конопніцької, Ф. Міллера (автора вірша «Раз, два, три, чотири…»), Петара Прерадовича, серба Л. Ненадовича (українською), Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською).
Багато писав польською в «Кур'єрі Львівськім», «Новій реформі», «Дзєнніку Познаньскім», «Пшеґльонді повшехнім» про русько-українські стосунки, літературу.
Примітки
- Пиндус Б. Масляк Володимир Іванович… — С. 471.
- Боднарук І. Бучацький Парнас… — С. 101.
- Володимир І. Масляк… — С. 122.
- Пиндус Б. Масляк Володимир Іванович… — С. 471—472.
- Володимир І. Масляк… — С. 123.
- Колцьо В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.
- Вступ до збірки поезій В. І. Масляка «Поетова побіда», Коломия, 1902 // Бучач і Бучаччина… — С. 123.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
- Бойко І. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.. — Київ : Наукова думка, 1967. — С. 90.
Джерела
- Боднарук І. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Володимир І. Масляк // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 122–123.
- Пиндус Б. Масляк Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 471–472. — .
- Масляк В. І. Поетова побіда : (поет. гумореска) / В. І. Масляк. — Коломия : Наклад спілки, 1902. — 29 с. : портр. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Масляк Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 111.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maslyak Volodi mir Iva novich Maslya k nar 14 veresnya 1859 Sarniki Seredni pom 15 lipnya 1924 Lviv ukrayinskij pismennik poet perekladach kritik zhurnalist Batko ukrayinskogo hudozhnika Omelyana Maslyaka ta ukrayinskogo poeta perekladacha Stepana Maslyaka Maslyak Volodimir IvanovichPsevdonimV Zalukvich Berezhanec Vujko Vlodzo Ovsij Palenichka Rataj Sudislav Yaromir ShiloNarodivsya14 veresnya 1858 1858 09 14 s Sarniki Seredni nini Dibrova Rogatinskij rajonPomer15 lipnya 1924 1924 07 15 65 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvoAvstro Ugorshina ZUNRNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik perekladach kritik zhurnalistAlma materYagellonskij universitetMova tvorivukrayinskaDitiMaslyak Stepan Volodimirovich i Maslyak Omelyan VolodimirovichNagorodiYuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrest Maslyak Volodimir Ivanovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisVolodimir Maslyak svitlina z listivki seriyi Istoriya Ukrayini Rusi Kolomiya 1902 r Narodivsya 14 veresnya 1859 roku v seli Sernkah Serednih nini s Dibrova Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina u sim yi upravitelya panskih dibr 1865 s Svistilniki Mati vdova zvidti pereyihala do Gorishnoyi Lipici de mala nevelike gospodarstvo Sina viddala na nauku Danilovi Homi narodnomu uchitelyu v Pidgoroddyu yakij buv odruzhenij z sestroyu cholovika Mariyeyu U 1867 r mati prodala gospodarstvo pereyihala do Berezhan Navchavsya v Berezhanah gimnaziya 5 klasiv do 1876 r Peremiskij gimnaziyi zakinchiv 1879 r Lvivskomu vstupiv 1879 roku yak Ivan Franko spochatku nalezhav do moskvofilskogo studentskogo tovaristva pid vplivom vikladachiv Omelyana Partickogo Omelyana Ogonovskogo stav narodovcem i Krakivskomu universitetah U Lvivskomu universiteti vivchav klasichnu filologiyu istoriyu ruskogo pismenstva vikladach profesor Omelyan Ogonovskij filosofiyu vikladach doktor Ulyan Ohorovich Pracyuvav u gazetah Dilo Lviv Nova reforma Krakiv zhurnalah Zerkalo Nove zerkalo pidpisuvav tvori Vujko Vlodzo U 1888 roci stav zastupnikom gimnazijnogo uchitelya cherez 7 rokiv stav uchitelem u gimnaziyah Stanislavova Peremishlya Zolocheva 1901 roku stav profesorom polskoyi movi v ukrayinskij gimnaziyi Kolomiyi deyakij chas vchitelyuvav u gimnaziyah Lvova Dovgolitnij uchitel Buchackoyi derzhavnoyi gimnaziyi Chlen vidilu Buchackoyi povitovoyi filiyi Prosviti zokrema u 1910 roci u yakij buv bibliotekarem U politichnih poglyadah citata shirij i goryachij nacional ne zhalkuye nikoli svogo trudu de hodit o dobro narodne a komitet sho zajmayesya v Kolomiyi populyarno naukovimi vidchitami ziskav v avtori Kistyakiv Golbajna viznachnogo i duzhe revnogo spivrobitnika Nadzvichajno bolisno perezhiv nevdachi u vizvolnih zmagannyah ukrayinciv u 1920 rokah U toj chas vin pripiniv svoyu tvorchu diyalnist pochav chasto hvoriti Pomer 15 lipnya 1924 roku u Lvovi okupovana polyakami ZUNR pohovali jogo na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Mogilu Volodimira Maslyaka bilshovicki okupanti znishili zvinuvachuyuchi jogo posmertno v nacionalizmi U veresni 2021 roku na poli 62 Lichakivskogo cvintarya direkciya LKP Muzej Lichakivskij cvintar vstanovila nadgrobok na vidnajdenij mogili Volodimira Maslyaka 1858 1924 ta jogo druzhini Olgi Maslyak z Mareninih 1871 1943 Tvorchist 1879 roku v Lastivci opublikuvali pershij virsh 1886 abo 1887 r v Krakovi vidav pershij tom svoyih poezij Poeziyi narodnopisennogo skladu 1896 r vijshla u svit satirichna povist Kistyak Golbajna Literaturnij zbirnik Levada sho vijshov u Lvovi 1892 roku vidkrivavsya virshem Volodimira Maslyaka Do ridnogo krayu Sho zh tobi hibuye zemle moya ridna Avtor virsha poznachenij psevdonimom Yaromir Bukovina nadrukuvala jogo vidomu stattyu Galicko ruskij dilyetantizm a rusko ukrayinska agressivnist 1897 r redakciya Zori svoyim koshtom vidala drugij tom jogo poezij uzyav uchast u vidanni ruskoyi chitanki dlya zhinochih vidilovih shkil 1898 r svoyim koshtom vidav Odnodnivku do 100 richchya vidrodzhennya ruskogo pismenstva Ruslan svoyim koshtom vidav rozvidku Volodimira Maslyaka Na veliki rokovini pro Ivana Kotlyarevskogo 1902 roku v Kolomiyi vijshla zbirka poezij Poetova pobida Akademik Agatangel Krimskij 1871 1941 nazvav perekladi V Maslyaka najkrashimi i dodav sho vin odin iz velikih patriotiv Ukrayini yakij bachiv zoryu svobodi yak shodyache sonce pravdi yaka zasiyala u 1848 r Sergij Yefremiv u svoyemu II u tomi Istoriyi ukrayinskoyi literaturi nazvav Maslyaka Volodimira poetom ne bez iskri talantu ale vona ne rozgorilasya Ivan Franko spochatku bachiv u V Maslyaku veliku literaturnu silu Pereklav ryad tvoriv Viktora Gyugo Mariyi Konopnickoyi F Millera avtora virsha Raz dva tri chotiri Petara Preradovicha serba L Nenadovicha ukrayinskoyu Yuriya Fedkovicha Levka Sapogivskogo polskoyu Bagato pisav polskoyu v Kur yeri Lvivskim Novij reformi Dzyenniku Poznanskim Psheglondi povshehnim pro rusko ukrayinski stosunki literaturu PrimitkiPindus B Maslyak Volodimir Ivanovich S 471 Bodnaruk I Buchackij Parnas S 101 Volodimir I Maslyak S 122 Pindus B Maslyak Volodimir Ivanovich S 471 472 Volodimir I Maslyak S 123 Kolco V Pracya i rozvitok chitalen t va Prosvita v Buchachchini Buchach i Buchachchina S 255 Vstup do zbirki poezij V I Maslyaka Poetova pobida Kolomiya 1902 Buchach i Buchachchina S 123 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 27 veresnya 2013 Bojko I Ukrayinski literaturni almanahi i zbirniki XIX pochatku XX st Kiyiv Naukova dumka 1967 S 90 DzherelaBodnaruk I Buchackij Parnas Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Volodimir I Maslyak Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 122 123 Pindus B Maslyak Volodimir Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 471 472 ISBN 966 528 199 2 Maslyak V I Poetova pobida poet gumoreska V I Maslyak Kolomiya Naklad spilki 1902 29 s portr 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaMaslyak Volodimir Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 111 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela